Основи земельного права
1. Дайте змістовні відповіді на теоретичні питання:
1.
Поняття, склад та загальна характеристика
земель лісогосподарського призначення.
2.
Поняття і зміст
правової охорони земель .
2. Дайте юридичну оцінку ситуації за
рішенням голови Міської ради, громадянину Г безоплатно була передана у
власність ділянка прибережної захисної смуги річки Дніпро ,де громадянин Г,
влаштував миття та обслуговування транспортних засобів.
Укажіть:
Чи
правомірні дії чиновника?
Тестові
завдання
1)
землями сільськогосподарського
призначення визнаються;
a)
землі, надані для виробництва
сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської
науково-дослідної та навчальної діяльності
b)
землі, надані для здійснення
сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності
c)
землі, надані для виробництва
сільськогосподарської продукції, здійснення науково-дослідної та навчальної
діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для
цих цілей
2)
Землі оборони можуть перебувати у :
a)
В державній власності
b)
В державній та комунальній власності
c)
В державній комунальній та приватній
власності
3)
Використання земель житлової та
громадської забудови здійснюється відповідно до :
a)
Генерального плану населеного пункту,
іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою;
b)
Розпоряджень органів місцевого
самоврядування.
c)
Містобудівної документації;
4)
Земельні відносини це:
b)
Відносини щодо володіння землею;
c)
Відносини пов'язані з придбанням
земельної ділянки;
5)
Повноваження районних у містах рад у
галузі земельних відносин визначаються:
a)
Обласними радами;
b)
Кабінетом Міністрів України;
c)
Міськими Радами;
6)
Право користування земельною ділянкою
для сільськогосподарських потреб це:
a)
Суперфіцій;
b)
Сервітут;
c)
Емфітевзіс;
Теоретична
частина
1
Поняття, склад та загальна характеристика земель лісогосподарського призначення
Згідно
до Ст. 5 Лісового Кодексу України, до земель лісогосподарського призначення
належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті
сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями,
малопродуктивними землями, тощо, які надані в установленому порядку та
використовуються для потреб лісового господарства.
З
точки зору Земельного Кодексу, а саме Ст. 55 ЗК України до земель
лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю,
нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового
господарства.
Віднесення
земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж проводиться
у порядку, встановленому статтями 6-17 ЗК України та статтями 11-16 і 93
Лісового кодексу України. Переведення лісових земель до інших категорій
відбувається за згодою відповідних державних органів лісового господарства
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя згідно зі ст. 42
Лісового кодексу.
До
земель лісового фонду не належать землі, зайняті:
а)
зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії
лісів;
б)
полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах входу
залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг,
захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та
водних об’єктів;
в)
окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських
угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (ч. 2 ст. 55 ЗК)
Землі
лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній
власності (ст. 56 ЗК).
земельний ділянка правовий охорона
Згідно
до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що
перебуває під особливою охороною держави, це відображено і у Законі України
«Про охорону земель» від 19 червня 2003 р.
Згідно
до Ст. 1 Закону «Про охорону земель»
Охорона
земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів,
спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому
вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських
потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення
родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення
особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення.
Основними
принципами державної політики у сфері охорони земель є:
·
забезпечення охорони земель як основного
національного багатства Українського народу;
·
пріоритет вимог екологічної безпеки у
використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу
виробництва;
·
відшкодування збитків, заподіяних порушенням
законодавства України про охорону земель;
·
нормування і планомірне обмеження впливу
господарської діяльності на земельні ресурси;
·
поєднання заходів економічного стимулювання
та юридичної відповідальності в галузі охорони земель;
·
публічність у вирішенні питань охорони земель,
використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону
земель.
Практична частина
Згідно до ст.. 60 Земельного кодексу
України :
Вздовж
річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони
поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх
водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні
захисні смуги.
Прибережні
захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу
води (у меженний період) шириною:
а.
для малих річок, струмків і потічків, а
також ставків площею менш як 3 гектари — 25 метрів;
б.
для середніх річок, водосховищ на них,
водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;
в.
для великих річок, водосховищ на них та
озер — 100 метрів.
На
підставі ст.. 60, 61 Земельного кодексу, та на підставі ст.. 89 Водного кодексу
України ми бачимо, що:
У
прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
забороняється:
б.
зберігання та застосування пестицидів і
добрив;
в.
влаштування літніх таборів для худоби;
г.
будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,
гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,гаражів та
стоянок автомобілів;
д.
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів
рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів
фільтрації тощо;
е.
миття та обслуговування транспортних
засобів і техніки.
Отже:тільки
на підставі цих статей, ми бачимо, що дії чиновника не правомірні, оскільки цю
ділянку чиновник передав у власність для організації миття та обслуговування
транспортних засобів, а це ПРЯМО ЗАБОРОНЕНО ЗЕМЕЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.
Згідно
до Ст.. 59 Земельного Кодексу України
Громадянам та юридичним особам органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду
можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних
смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера,
водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських
потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей,
проведення науково-дослідних робіт тощо.
Отже
з боку Міського голови – 2 порушення:
Незаконна
передача у власність прибережної смуги (На підставі Ст. 59 ЗКУ ) передача
прибережної смуги для організації миття та обслуговування транспортних засобів,
що прямо суперечить нормам, що встановлені у Ст. 61 ЗКУ.
Тести
1)
землями сільськогосподарського
призначення визнаються;
c) землі, надані
для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення науково-дослідної
та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або
призначені для цих цілей (Ст. 22 ЗКУ )
2)
Землі оборони можуть перебувати у :
b) В державній та
комунальній власності (Ст. 77 ЗКУ )
3)
Використання земель житлової та
громадської забудови здійснюється відповідно до :
a) Генерального
плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану
земельно-господарського устрою; (Ст. 39 ЗКУ )
4)
Земельні відносини це:
a)
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею;(Ст. 2
ЗКУ )
5)
Повноваження районних у містах рад у
галузі земельних відносин визначаються:
6)
Право користування земельною ділянкою
для сільськогосподарських потреб це:
c) Емфітевзіс;(ч.1
Ст. 102 ЗКУ )