Тема: Писемність, освіта, наукові знання за доби Київської Русі

Писемна монологічна мова - це мова без співрозмовника, її мотив і задум повністю визначаються суб'єктом, весь процес контролю над писемною мовою залишається в межах діяльності автора тексту, без корекції з боку слухача.

- охарактеризувати писемну культуру Київської Русі; - проаналізувати стан освіти у той час; - дослідити значення наукових знань та літератури Київської Русі.

Терміном « писемна мова» можна назвати літературну мову елу в республіці Шрі Ланка, яка значно відрізняється від використовуваної тут в усному мовленні сингальської.

Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови - усна й писемна , розмовна і книжна. Усі стилі мають усну і писемну форми, хоча усна форма більш притаманні розмовному стилю, а інша - переважно писемна .

Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови - усна й писемна , розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більш притаманна розмовному стилю, а іншим - переважно писемна .

Про це свідчать знайдені біля села камяні знаряддя, зокрема кремяні сокири, які відносять в часі до бронзового віку, або 4-3 тисячі років тому, наконечники стріл, списи тощо. Перша писемна згадка про село є у люстрації Ратенського староства.

”крањнська л≥тературна мова може бути представлена в усн≥й та писемн ≥й формах. ƒл¤ оф≥ц≥йно-д≥лового й публ≥цистичного стил≥в - це промови, дебати, ≥нтерв'ю (усна форма); законотворч≥сть, обл≥к документ≥в, переписка ( писемна форма).