,
м
|
,
кПа
|
|
|
|
,
кПа
|
,
кПа
|
,
м
|
,
кПа
|
,
см
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
0
|
30,46
|
0
|
0,8
|
1
|
177,91
|
162,79
|
144
|
8000
|
2,34
|
|
1,44
|
56,52
|
0,8
|
0,8
|
0,83
|
147,67
|
|
118,39
|
144
|
8000
|
1,70
|
|
2,88
|
82,58
|
1,6
|
0,8
|
0,50
|
89,11
|
|
71,20
|
144
|
8000
|
1,03
|
|
4,32
|
108,65
|
2,4
|
0,8
|
0,30
|
53,28
|
|
43,65
|
144
|
33438
|
0,15
|
|
5,76
|
137,71
|
3,2
|
0,8
|
0,19
|
34,03
|
|
28,68
|
144
|
41000
|
0,08
|
|
7,2
|
167,66
|
4
|
0,13
|
23,33
|
|
|
å
|
5,31
|
|
Схема
розрахунку осідання фундаменту методом пошарового підсумовування
Згідно з ([1], стр. 94,
додаток И, таблиця И.1) гранична деформація складає . Згідно з
розрахунком, отримано , що не перевищує граничну
деформацію.
5. Розрахунок фундаменту із забивних
призматичних паль
Розрахунок фундаменту за першим
граничним станом
1. Вибір розмірів паль згідно інженерно-геологічних умов ділянки,
діючих навантажень, конструктивних особливостей споруди.
Приймаємо палю .
2. Глибину закладання ростверку встановлюємо з конструктивних
міркувань. Мінімальна висота ростверку під колону одноповерхової промислової
будівлі складає: .
3. Визначаємо довжину палі у ґрунті. При жорсткому спряженні палі з
ростверком довжина її в ґрунті складає:
4. Для визначення несучої здатності палі при наступних значеннях:
-
-
-
-
-
Визначимо за ([2], стр.7, табл.1) . Несучу
здатність палі визначаємо за формулою:
До схеми розрахунку пальового фундаменту
h, м
|
Z, м
|
fi ,кН
|
2
|
1,67
|
39,7
|
2
|
4,35
|
54,1
|
0,65
|
5,68
|
57,4
|
2
|
6,67
|
59,3
|
0,05
|
8,02
|
62,0
|
Розрахункове навантаження, яке допустиме на
палю становить:
Визначення
кількості паль фундаменту.
Кількість паль у кущі знаходимо за формулою:
Приймаємо остаточно паль.
2.
Конструювання ростверку.
Конструювання ростверку виконуємо виходячи з мінімальної відстані між
палями, тобто .
3.
Визначення фактичного розрахункового навантаження
на палю.
Розрахунок виконуємо за формулою:
Умова
розрахунку за першим граничним станом задовольняється.
Визначаємо розміри умовного фундаменту
на рівні вістря палі:
Визначаємо
об’єм і вагу умовного фундаменту “паля -
ростверк - ґрунт”:
Визначаємо середній тиск по підошві
умовного фундаменту:
Визначаємо опір ґрунту основи на рівні
підошви умовного фундаменту:
коефіцієнти
умови роботи, які приймаємо за ([1], стр.8, таблиця №3). Вони становлять:
;
; коефіцієнти, які
приймаємо
ширина
підошви умовного фундаменту,
коефіцієнти,
які приймаємо за ([1], стр.9, таблиця №4).
Вони
становлять (при ):
;
;
середнє розрахункове значення умовної
ваги грунтів, які залягають нижче підошви умовного фундамента. Приймаємо .
теж
саме, які залягають вище підошви фундамента. Приймаємо :
Тоді
отримаємо:
Виконуємо
перевірку попередньої умови при розрахунку основи по деформаціям:
Попередні
умови розрахунку основи за деформаціями виконується:
.
Визначаємо потужність стиснутої товщі
основи.
Потужність
стиснутої товщі під підошвою умовного фундаменту складає:
,
де
- при відношенні за ([3], стр. 19, табл. 2.3) становить: .
Визначаємо
середньозважене значення модуля деформації в межах стиснутої товщі основи.
Середньозважене
значення модуля деформації становить:
Визначаємо осідання основи за формулою:
Перевіряємо умову розрахунку основи за
деформаціями :
.([1],
стр. 94, додаток И, таблиця И.1)
Отже
умова виконується.
6. Розрахунок
фундаментів у пробитих свердловинах
1.
Приймаємо один фундамент діаметром , об’єм втрамбованого щебеню складає .
2.
Глибину закладання ростверку приймаємо з
конструктивних міркувань рівною .
3.
Висоту фундаменту приймаємо . Схема прийнятого фундаменту зображена на
рисунку.
4.
Визначаємо параметри розширення:
Форма
розширення приймається у вигляді еліпсоїда обертання з відношенням піввісей.
Геометричні
характеристики розширення:
-
радіус розширення
де
Vcr=1.5м3 – об’єм щебню;
h
- співвідношення осей еліпсоїда обертання
-
коефіцієнт ущільнення щебню розширення
-
висота розширення
-
площа поперечного перерізу розширення.
Радіус ущільненої зони грунту
м
- діаметр розширення
- коефіцієнт активної
пористості
м.
Товщину
ущільненої зони нижче розширення приймаємо за формулою
м.
Площа
поперечного перерізу ущільненої зони дорівнює:
м2
5.
Визначаємо несучу здатність основи, яке
допустиме на фундамент, за несучою здатністю жорсткого матеріалу:
м2
6.
Визначаємо
несучу здатність основи, яка допускається на фундамент, за несучою здатністю
ущільненого шару при:
Так
як поверхня умовного конусу не перетинає стовбур фундаменту, то опір грунту за
бічною поверхнею не враховуємо.
Тоді
отримаємо:
7.
Визначаємо несучу здатність основи, яка
допускається на фундамент, за грунтом природного складу, який підстеляє
ущільнену зону:
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Отже
отримаємо:
Тоді
отримаємо:
8.
Загальна
розрахункове вертикальне навантаження на фундамент складає:
Приймаємо
допустиме навантаження на фундамент .
Тоді
кількість паль у кущі буде становити:
Приймаємо
2 палі.
9.
Визначаємо осадку умовного фундаменту
циліндричної форми, якщо діаметр розширення , висота -.
Тоді вага умовного фундаменту:
.
Середній
тиск по підошві умовного фундаменту:
.
Розрахунковий опір ґрунту основи складає
Попередня
умова розрахунку основи за деформаціями виконана:
Визначаємо потужність стиснутої товщі основи.
Потужність
стиснутої товщі під підошвою умовного фундаменту складає:
,
де
- при відношенні за ([3], стр. 19, табл. 2.3) становить: .
Визначаємо
середньозважене значення модуля деформації в межах стиснутої товщі основи.
Середньозважене
значення модуля деформації становить:
Визначаємо
осідання основи за формулою:
Перевіряємо
умову розрахунку основи за деформаціями :
.([1],
стр. 94, додаток И, таблиця И.1)
Отже
умоварозрахунку за феформаціями виконується.
7.
Техніко-економічне порівняння розрахованих фундаментів
Окремо
стоячий фундамент на природній основі
Розрахунок витрат
на фундамент на природній основі
№
|
Найменування
затрат
|
Од.
виміру
|
Обєм
|
Вартість
|
1
|
Земляні
роботи,
|
м3
|
8,64
|
31-08
|
2
|
Улаштування
фундаменту
|
м3
|
3,02
|
93-62
|
å
|
124-71
|
Фундамент на забивних призматичних палях
Розрахунок витрат
на фундамент на забивних призматичних палях
№
|
Найменування
затрат
|
Од.
виміру
|
Обєм
|
Вартість
|
1
|
Земляні
роботи,
|
м3
|
7,73
|
27-82
|
2
|
З/б
призматичні палі
|
м3
|
2,16
|
190-94
|
3
|
Монолітний
з/б роствірок
|
м3
|
1,94
|
60-26
|
å
|
279-03
|
Фундамент у пробитих свердловинах
Розрахунок витрат
на фундамент у пробитих свердловинах
№
|
Найменування
затрат
|
Од.
виміру
|
Обєм
|
Вартість
|
1
|
Земляні
роботи,
|
м3
|
6,3
|
22-68
|
2
|
Влаштовування
фундаментів в пробитій свердловині
|
м3
|
1,08
|
71-28
|
3
|
Монолітний
з/б роствірок
|
м3
|
1,13
|
35-15
|
å
|
129-11
|
Отже
за затратами варіант улаштування окремо стоячого фундаменту на природній основі
виявився найкращим.
8. Розрахунок окремо стоячого фундаменту
на природній основі за перерізом ІІ-ІІ
Визначення
геометричних розмірів фундаменту
При
розрахунку деформацій основи з використанням розрахункових схем, середній тиск
під підошвою фундаменту не повинен перевищувати
розрахункового опору грунта основи , ,
який визначається за формулою:
,
де
коефіцієнти
умови роботи, які приймаємо за ([1], стр.86,
додаток Е таблиця Е7). Вони становлять:
коефіцієнти, які приймаємо
ширина підошви фундаменту,
коефіцієнти,
які приймаємо за ([1], стр.87, додаток Е таблиця Е8).Вони становлять (при ):
розрахункове значення умовного
зчеплення.
середнє розрахункове значення умовної
ваги грунтів, які залягають нижче підошви фундамента. Приймаємо .
¨
Визначаємо при за формулою :
¨
Визначаємо :
¨
Визначаємо :
¨
Визначаємо :
¨
¨
Визначаємо :
Визначаємо різницю між і :
Остаточно
приймаємо:
Визначаємо
ексцентриситет рівнодійної для позацентрово завантаженого фундаменту при дії
загального згинаючого моменту на рівні підошви фундаменту:
¨
Визначаємо тиск на ґрунт у краю підошви
позацентрово-завантаженого фундаменту:
Згідно
норм, максимальний тиск на ґрунт не повинен перевищувати , а мінімальний тиск повинен бути додатнім.
Друга умова виконується очевидно Перевіряємо першу вимогу:
Отже
всі умови задовольняються.
Остаточно
приймаємо:
Визначення деформацій основи фундаменту
Визначаємо
потужність стиснутої товщі основи.
Потужність
стиснутої товщі під підошвою умовного фундаменту складає:
,
де
- при відношенні за ([3], стр. 19, табл. 2.3) становить: .
Визначаємо
середньозважене значення модуля деформації в межах стиснутої товщі основи.
Середньозважене
значення модуля деформації становить:
Визначаємо
осідання основи за формулою:
Перевіряємо
умову розрахунку основи за деформаціями :
.
Отже
умова розрахунку за феформаціями виконується.
9.
Технологія влаштування монолітного фундаменту на природній основі
Процес
влаштування фундаментів із монолітного залізобетону включає розбивку осей
фундаментів, влаштування опалубки, встановлення арматури і бетонування
фундаменту.
Вибір
технології влаштування монолітного залізобетону залежить від конструктивних
рішень фундаментів і будівель, а також від того, яке технологічне обладнання і
механізми є в наявності.
Трудомісткість
і вартість влаштування монолітних фундаментів, що виконуються в опалубці, в значній
мірі залежать від модуля поверхні фундаменту. Із збільшенням модуля поверхні
збільшується трудомісткість всіх процесів, особливо опалубочних робіт.
Вибір
типу опалубки залежить від виду конструкцій, що бетонуються, а також їх
повторюваності і виконується на основі техніко-економічних розрахунків по
можливих варіантах.
В
даному випадку можливо використати опалубку із невеликих щитів на зшивних
планках. Щити опалубки кріплять до ребер цвяхами і болтами або планками і
штирями. Для сприйняття бічного тиску бетонної суміші щити кріплять
проволочними скрутками або болтами. Зібраний блок опалубки подають краном до
місця встановлення. Після вивірення опалубку закріплюють.
Окремо
стоячі фундаменти армують арматурою класу А-І, А-ІІ, А-ІІІ, Вр-І діаметром
8-22мм.
Монтаж
арматури виконують укрупненими елементами у вигляді сіток і просторових
каркасів, які подають до місця встановлення самохідними кранами за допомогою
спеціальних траверс.
Нижню
арматурну сітку фундаменту встановлюють до монтажу опалубки. Окремі стержні
сіток і каркасів на місці їх встановлення повинні бути з’єднані електрошлаковою
або ванною зваркою.
Перед
укладанням бетонної суміші необхідно ретельно підготувати ґрунтовий покрив.
Пухкі, органічні або мулисті грунти повинні бути видалені. Перебори грунту слід
заповнювати ущільненим піском або щебенем. Підлягають видаленню також продукти
вивітрювання скельних основ.
Бетонну
суміш укладають горизонтальними шарами товщиною 20-50см. Кожний наступний шар
бетонної суміші укладають після ущільнення попереднього і, як правило, до
початку його охвачування. Для отримання однорідного ступеня ущільнення
необхідно дотримуватись відстані між кожним встановленням вібратора, яка не
повинна перевищувати 1,5 радіуса дії вібратора.
Бетонна
суміш в опалубку може подаватись кранами або бетононасосами.
Доставка
бетонної суміші до місця укладки здійснюється автобетоновозами і
автобетонозмішувачами.
10.
Визначення підтоплення майданчика чи території
Оцінка
потенціальної підтоплюваності території виконується на основі використання
критерія потенціальної підтоплюваності:
([8],
ст.61, ф-ла (9)),
де
– рівень підземних вод до початку
підтоплення, визначається по даним інженерних вишукувань : ;
–
величина можливого підйому підземних вод, визначається по табл. 33 [8]:
;
–
критичний підтоплюючий рівень підземних вод (відлік ведеться від поверхні
землі): .
Так
як , отже територія являється потенційно
непідтоплюваною.
Список
використаних джерел
1.
ДБН В 2.1-10-2009 “Основи та фундаменти
споруд”
2.
СНиП 2.02.03-85 “Свайныефундаменты“
3.
Винников Ю.Л. Методичний довідник до
виконання курсових та дипломних проектів. 1995.
4.
ДСТУ Б В.2.1-2-96(ГОСТ 25100-95) Грунти.
Класифікація.
5.
Н.Л. Зоценко, А.В. Яковлєв “Примеры
расчета оснований и фундаментов сельских зданий
и сооружений”. Київ. 1992
6.
ДБН В.1.2-2:2006. СНББ. Навантаження і
впливи. Норми проектування
7.
Пособие по проектированию оснований
зданий и сооружений (к СниП 2.02.01-83). М.: Стройиздат, 1986.
Размещено
на