Тема: Українське писанкарство як провідна форма духовності нації

  • Вид работы:
    Не выбран
  • Предмет:
    Культурология
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    0
Українське писанкарство як провідна форма духовності нації
Українське писанкарство як провідна форма духовності нації
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Читать ONLINE Українське писанкарство як провідна форма духовності нації

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської

облдержадміністрації

Дніпропетровське відділення Малої академії наук України

Відділення: Українська філологія

Секція: мистецтвознавство






Українське писанкарство як провідна форма духовності нації


Роботу виконав:

Степанов Владислав Сергійович,

учень 10-А класу

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №60

м.Кривого Рогу

Науковий керівник:

Ходакова Олена Миколаївна,

учитель української мови

Дніпропетровськ - 2016

Реферат

Науково-дослідницька робота - 34 с., 0 табл., 19 джерел, додатки - 2.

Обєктом дослідження є писанка як компонент духовної культури.

Мета роботи - розкрити теоретико-історичні аспекти українського писанкарства, продемонструвати його роль у розвитку духовності як окремої особистості, так і людства в цілому, довести, що в культурі народу приховане уявлення пращурів про Всесвіт.

Методи дослідження - аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація, історичний метод.

Одержані висновки та їх новизна в тому, що досліджено особливості писанкарства на Дніпропетровщині як відображення світосприйняття пращурів-словян та духовної культури регіону.

Результати роботи можуть бути застосовані у вивченні декоративно-прикладного мистецтва українського народу,

Ключові слова: СУЧАСНІСТЬ, БЕЗДУХОВНІСТЬ, ПИСАНКАРСТВО, КУЛЬТУРА, СВІТОГЛЯД, ТРАДИЦІЇ, ДУХОВНІСТЬ, ВИХОВАННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

1.1 Еволюція писанкарства

.2 Історія дослідження мистецтва писанкарства

1.3 Теоретичні аспекти писанки

РОЗДІЛ 2. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В СТРУКТУРІ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ МИСТЕЦТВА

.1 Духовна культура українського народу у писанковій обрядовості

2.2 Змістові особливості писанки на Дніпропетровщині

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сьогодні ми вступаємо в принципово новий етап глобалізації гуманістичних цінностей . Сучасна культура, що поєднує людство, заснована на загальнолюдських цінностях, творчому розвитку особистості, поширені наукового знання і передових технологій, взаємозбагаченні національних, культур, екологічному відношенню, до життя і навколишнього середовища. У цій площині важливе місце належить духовним традиціям, про які, на жаль, ми стали забувати.Стан духовності й культури сучасного людства викликав відчуття тривоги за його майбутнє. Ми стали свідками, очевидцями й учасниками деградації як духовності, так і культури і розуміємо, що якщо цей процес не зупинити, то катастрофа сучасної цивілізації в загальнопланетарному масштабі стане неминучою. Провідною формою функціонування духовних цінностей в історії української культури є писанкарство. Це один із найстаріших і найскладніших видів традиційно-побутової, духовної, образотворчої культури. У ній простежуються пережитки, мрії людей, соціальних та обрядових відносин, що формувалися в різні історичні епохи. Це унікальна художньо-обрядова система. Про писанки мудрі старці: «Люди перестануть любити, коли перестануть робити писанки». Джерельна база дослідження відображає значний інтерес до неї культурологів, істориків, етнографів, фольклористів. Так сутність писанкарства як форми культури розглядали А.Адруг [1], О.Білоус [2], М.Кириченко [6], М.Селівачов [13], М.Скорик [15] тощо.Святково-обрядову систему глибоко проаналізували ще з давніх-давен, за основу було взято тему «Воскресіння Христове», але витоки писанкарства мають своє коріння за кілька тисяч років до того.Актуальність дослідження обумовлюються тим, що в сучасному світі пріоритетним вважаються матеріальні здобутки, і людство втрачає інтерес до своїх джерел і традиційної спадщини. У цьому контексті світове співтовариство все менше уваги звертає на вивчення, збереження та розвиток традиційних свят, обрядів, фольклору, що призводить до його духовного зубожіння.Мета: розкрити теоретико-історичні аспекти українського писанкарства та продемонструвати його роль у розвитку духовності як окремої особистості, так і людства в цілому, довести, що культура народу - це відбиток життя й світогляду наших пращурів.Обєкт дослідження: писанкарство як компонент духовної культури.Предмет: духовні чинники українського писанкарства на Дніпропетровщині.Завдання дослідження:

висвітлити еволюцію писанкарства;

розкрити теоретичні аспекти писанки;

розглянути історію дослідження писанкарства;

розкрити сутність духовної культури українського народу у писанковій обрядовості;

розкрити змістові особливості писанки на Дніпропетровщині.

Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація, історичний метод.

1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

1.1Еволюція писанкарства

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ <#"justify">1.3 Теоретичні аспекти виготовлення писанки

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце <#"justify">2. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В СТРУКТУРІ ПИСАНКАРСТВА ЯК РІЗНОВИДУ МИСТЕЦТВА

2.1 Духовна культура українського народу у писанковій обрядовості

Кожен із регіонів України має свій вид орнаментики з характерними особливостями і за змістом, і за формою, і за кольоровою гамою. Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них. Легенди, записані на Поділлі, кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли Його гріб: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а Щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв з свого гробу крашанку і дав воякам. Відтоді і пішов звичай робити крашанки на Великдень. Ніс убогий чоловік яйця в кошику на базар продавати, а в цей час жиди вели Ісуса Христа розпинати. Хрест був тяжкий, і Спаситель падав під його тягарем. Чоловікові стало жаль Спасителя; він лишив свій кошик на дорозі, а сам пішов помагати Ісусові нести хрест - і ніс аж до місця розп'яття. Коли ж чоловік повернувся до свого кошика, то побачив, що яйця обернулися на писанки та крашанки. Після того, як Спаситель вознісся на небо, Марія Магдалина прийшла до Риму, щоб там проповідувати Євангелію. В Римі вона стала перед імператором Тіберієм і піднесла йому червоне яйце, сказавши: "Христос Воскрес!" Так вона почала свою проповідь [19;25]. На Київщині оповідають, що коли Ісус Христос ходив з св. Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там жиди були; побачили вони Христа та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки та крашанки на Великдень. На Уманщині кажуть, що жиди та всякі недовірки спокушали Христа, як Він ішов на страждання. Набрали в пелену камінців і спитали Спасителя: "Що в пелені?" - Христос каже: "Крашене та писане!" Вони відкрили пелену, щоб посміятися, а там справді-крашанки та писанки. На Полтавщині є легенда, що писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус маленький був: "дитина дуже тішилась тими цяцьками" [1;23]. На Гуцульщині оповідають, що писанки писала Мати Божа і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Коли Мати Божа писала писанки, то плакала і слізьми обливала свою роботу, а тому й вони, гуцули, коли пишуть писанки, то вимальовують цятки, подібні до сліз. На Гуцульщині ще є така легенда. Далеко в горах до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний нехрист. І той нехрист має дванадцять своїх посланців, що ходять по селах та містах і придивляються, як живуть люди. Все, що вони побачать або почують, розповідають нехристові Коли посланці кажуть, що люди живуть бідно і сваряться поміж собою, нехрист радіє і сміється так, що аж гори трясуться, а ланцюги його слабнуть. Якщо ж посланці кажуть, що між людьми згода й добро, нехрист сердиться, насуплює брови, а ланцюги міцніше стискають його погане тіло. Та найстрашніша для нехриста вістка, що люди ще пишуть писанки, що вони не забули цього звичаю: він тоді реве, як звір, рветься з усієї сили і б'ється головою об скелю так, що аж вогонь креше. З того постають грім і блискавка, а ланцюги його робляться тоді такі міцні, що годі їх розірвати На писанках зображали також й людей [3;78]. Взагалі за своєю композицією писанки могли бути дуже різноманітними, часом дуже оригінальними. Так, писанки Поділля (кінець XIX ст.) мають типові, рослинно-геометричні орнаменти. Колорит стриманий, переважають чорний, червоний та білий кольори. Писанки Київщини і Полтавщини надзвичайно багатобарвні: ясно-зелені, жовті з червоним, коричневим, зеленим і чорним розписом. Цікаві писанки майстра Ю. Безпалька з с. Червона Мотовилівка на Київщині, розписані "зірками", "курячими лапками", "трикутниками". Часто трапляються в них квітковий орнамент, а також композиція з вазонами. У композиціях писанок Дніпропетровщини майстерно поєднані геометричний і рослинний мотиви. Таким чином виникає яскрава і виразна гама з інтенсивних кольорів. Серед писанок Черкащини виділяються писанки, виконані технікою "воскового письма"; як символ нового життя виразно читається мотив сходу сонця [1;26].На Тернопільщині вражають красою коричневі, червоно-білі, темно-червоні писанки з с. Присівці і м. Зборів, розписані "хвильками", "сосонками",безконечником", стилізованими розетками, багатопелюстковими квітами. Писанки Прикарпаття, особливо Космача, Калуша, Яворова, Косова, захоплюють складністю орнаменту і насиченістю кольорової гами з характерними жовтими, червоними і чорними барвами [6;17]. Що ж до самого звичаю писати писанки, то в Наддніпрянській Україні він, на превеликий жаль, занепадає. Причин цьому є багато, а найголовніша з них - економічний занепад селян за останнє тридцятиліття. Завдала великої шкоди і остання війна, бо найкращі зразки писанок, які зберігалися в музеях, знищені. Так, у київському музеї з колекції числом понад тисяч писанок не збереглось ані однієї! Тяжко сподіватися, щоб в умовах колгоспного села цей вид мистецтва міг знову відродитися. Західна Україна, а в першу чергу Гуцульщина, ще плекають мистецтво писанок, і дав би Бог, щоб воно там зберігалося якнайдовше. Спосіб виготовлення писанок хоч і простий, проте вимагає неабиякого хисту, бо малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу. Інструментом для виготовлення писанок є "кісточка" - це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими: обвідки, крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад, у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби і кладуть, щоб висохло. Коли воно висохне, на ньому кісточкою наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими. Потім фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка не набере такого вигляду, якого хоче їй надати писанкарка [11;22]. Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп'яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура 35-40° Цельсія. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова. Дуже вправно роблять писанки гуцулки. На Лемківщині писанки пишуться голівкою шпильки, що гострим кінцем устромлена в патик. Пишуть кривульки і колісцята воском, що кипить у бляшаній коробці на залізній блясі або над вільним вогнем на триніжках. По писанні кидають до фарби. Краски роблять з лушпиння цибулі, дубової кори, червоного, зеленого та блакитного паперу. Лемківські писанки не багаті на вибагливий орнамент; вони простенькі, але гарні. Кругло писані пасочки (тоншим кінцем до середини) означають сонце, менші - зірки; іншими візерунками є квіти, хрестики, цятки і легка проба мережок. Писанки звичайно одно- або двокольорові. Багато фарб до писання писанок лемки не вживають. Ще жива традиція писанок і в Закарпатській Україні Що ж до мистецької якості, то вони, як нам здається, поступаються перед писанками Гуцульщини і наближаються до лемківських писанок.У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення. Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.У художньому відношенні писанки міцно пов'язані з іншими видами народного мистецтва певної місцевості, у них прослідковуються давні традиції та древні форми українського народного орнаменту..Писанки - це витвір нашої руки і нашої душі. У писанці - цілий світ. Як наука, як заклинання нерозривності роду, народу і Всесвіту, як життя в дусі Господньому, у вірі, надії й любові.

.2 Змістові особливості писанки на Дніпропетровщині

Культура народу, зокрема ,писанкарство, - відбиток минулого, вірувань наших пращурів та їх уявлень про Всесвіт. Нами визначено, що в композиціях писанок Дніпропетровщини майстерно поєднані як геометричний, так тваринний і рослинний мотиви. За нашими спостереженнями, поділ на два передавав уявлення пращурів про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. Під час поділу на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторонни світу. Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.Як відомо, уся територія <#"justify">ВИСНОВКИ

Таким чином, наші часи позначені небувалим зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення.У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення. Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.У художньому відношенні писанки міцно пов'язані з іншими видами народного мистецтва певної місцевості, у них прослідковуються давні традиції та древні форми українського народного орнаменту [Додаток Б].Писанки - це витвір нашої руки і нашої душі. У писанці - цілий світ. Як наука, як заклинання нерозривності роду, народу і Всесвіту, як життя в дусі Господньому, у вірі, надії й любові.Писанки вражають єдністю архаїчних елементів, а особливо подібністю писанкових елементів до елементів на посудинах трипільської культури. Аналогічні мотиви спіралі, змія вужа, змія дракона, сонечка, хвиль та ін., які дуже широко розповсюджені в орнаментації трипільських горщиків та мисок.Нині писанкарство набуває колишньої популярності. Відроджуються забуті техніки, зявляються нові майстри. А це запорука невмирущості традицій нашого народу, сили його духу і таланту. Виник навіть музей писанки у місті Коломия Івано-Франківської області. Українці, відчувши животворний подих відродження національних традицій, почали вкладати у ці маленькі високомистецькі витвори свої уявлення про весняне пробудження цілого народу, про невмирущість вічно живого духу України.Про писанки збереглося багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехають, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться зі своїх залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться ще писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Отже, доки живе писанка, доти буде світ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Адруг А. Писанки Чернігівщини: історія та сучасність. - Чернігів, 2005

Білоус О; Сташук 3. Школа писанкарства: Учбово - методичний посібник.-К.,1999

Боплан Гійом Левассер де. Опис України. - Львів:Каменяр, І990.-С.78-79.

Воропай О. Звичаї нашого народу . -Т.1. -К.: Оберіг, І99І. - С.355-378.

Державний музей українського народного декоративного мистецтва УРСР: Альбом. -К.: Мистецтво,1983

Кириченко М. Український народний декоративний розпис. - К., 2006

Культура і побут населення України. - К., 1993

Лубенский музей Е.Н. Скаржинской. Этногр. отдел. Описание коллекции народных писанок.-Вып.1. /Сост. С.К.Кулжинский. -М.,1899. -С.109-І32.

Макарова Т.И. О производстве писанок на Руси // Культура Древней Руси.- М.: Наука 1966.-С. 141-143.

Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян /Сост. Н.А.Маркевич. - К.: Час, 1991. - С.5-6

Онищук О. Писанки Чернігівщини // Писанка. - 1994.-№ 4-5.

Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. - М.: Изд - во Академии наук СССРД948-С.362.

Селівачов М.Р. Домінантні мотиви української народної орнаментики (кінець XIX - XX ст.) //Народна творчість та етнографія.-І990. -№2. - С.73.

Синопсис //Українська література XVII ст. - К.: Наукова думка, 1987. -С. 174-175.

Скорик М.М. З джерел писанкового орнаменту //Народна творчість та етнографія.-1988.- №4. - С.76

Сумцов Н. Писанки // Киевская старина.-1991.- май. - С. 199-200.

Українське народне мистецтво: Живопис /Автор тексту Б.С. Бутник- Сіверський. - К.:Мистецтво,І967.

Українські писанки /Вст. стаття, акварелі та упорядкування Е.Біняшевського.-К.:Мистецтво,1968 .-С.26-27.

ДОДАТОК А

Сонце

Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

Хрест

Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу.

У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.


Свастика, сварга, або ламаний хрест

Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.


Ружа, рожа, розета, зірка

Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці - незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

Безкінечник, або кривулька

Знак однієї з найголовніших стихій - води. Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.

Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.

Олень

Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце.

Кінь

Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.

Птах

Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах - символ вознесін-ня до Бога.

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

Дерево життя, або вазон

За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, або їх християнські заступники - Господь і святі Петро і Павло. Позначає вісь всесвіту, яка з'єднує в собі три світи - підземний, земний і небесний, так звані казкові "три царства". Символ природи, що вічно оновлюється.

Дерево життя символізує також розвиток роду - батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві - символ Божої мудрості.

Дубове листя

Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя - улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок.

За дохристиянськими віруваннями, світовим деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він - ще й символ Божого грому.

Триріг, або триніг

Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа "три".

Сосонки, смерічки, ялинки

Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя.

ДОДАТОК Б

Орнамент писанки у вишивці

Писанка і петриківський розпис

Прикраси з писанок (писанки-обереги)


Музей писанки в Коломиї

Похожие работы на - Українське писанкарство як провідна форма духовності нації

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!