державне управління, соціальне проектування, моніторинг, оцінювання, критерії, показники.
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку української держави все частіше актуальними стають питання забезпечення якості державного управління. Особливо важливим дане питання стає в період кризи та в умовах державної нестабільності. В процесі розвитку та модернізації країни, в загальному процесі реформування всіх сфер життя населення вагомого значення набувають методи моніторингу та оцінювання. Важливість оцінювальної діяльності сьогодні важко переоцінити, її значимість висока на будь-якому етапі управління: при визначенні мети та завдання державного управління в певній сфері, стратегічному плануванні, проектуванні тощо.
Вперше питання моніторингу та оцінювання в процесі управління постало в 60-ті роки ХХ століття у США, але значний розвиток відбувся лише протягом останніх 30 років. Основне завдання моніторингу та оцінювання - збирати необхідну інформацію для прийняття відповідних рішень. Сутність - відстеження процесу та результатів певної діяльності. Питання моніторингу та оцінювання в процесі соціального проектування також стають особливо актуальними сьогодні. На всіх етапах соціального проектування є вкрай важливим процес збору даних про процес і показники виконання визначених завдань, відстеження відхилень відповідно до поставлених цілей, своєчасна реакція на внутрішні та зовнішні зміни тощо. Нерозуміння цього призводить до неминучих і суттєвих втрат в ході проектної діяльності. Саме тому необхідним є сьогодні вивчення особливостей моніторингу та оцінювання саме в процесі соціального проектування.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Моніторинг та оцінювання в системі державного управління привертають увагу як науковців, так і практиків. Дані питання висвітлювалися такими провідними фахівцями як Бакуменко В.Д., Надолішній П.І., Сурмін Ю.П., Приходченко Л.Л., Дзюндзюк В.Б., Шаров Ю.П., Чебан О.І. та ін.
Питання моніторингу та оцінювання в процесі соціального проектування висвітлюють як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Даною проблематикою займаються такі провідні вчені як Беспалько О.В., Азарова Т.В., Абрамов Л.К., Автономов А.С., Хананшвілі Н.Л., Кузмін А.В., Безверхнюк Т.М., а також багато інших дослідників.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Не дивлячись на високий інтерес до питань моніторингу та оцінювання в сфері державного управління, недостатньо уваги приділяється даній проблематиці саме в процесі соціального проектування. Успіх впровадження соціального проектування як сучасного інструменту в систему державного управління сьогодні залежить від його ефективності та результативності. Саме тому є необхідним дослідження оцінювання та моніторингу в ході соціального проектування.
Мета статті. Метою статті є аналіз моніторингу та оцінювання в процесі соціального проектування, що дозволить дослідити як саме ми можемо їх використовувати на кожному його етапі з ціллю вчасного виявлення відхилень в процесі проектування, коригування всього процесу відповідно до внутрішніх та зовнішніх змін.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Моніторинг та оцінювання в процесі державного управління, підготовки та реалізації державних реформ, стратегій, проектів, програм є ключовим кроком для забезпечення їх ефективності та результативності.
Оцінювання в системі державного управління привертають увагу багатьох науковців. Так, Приходченко Л.Л. зазначає, що цінність проведення оцінювання ефективності державного управління, полягає в тому, що надає змогу визначити: наскільки співвідносяться обрані напрямки діяльності та методи досягнення задекларованих цілей; якими є витрати ресурсів щодо створення продукту (товару чи послуги); який результат і ефект отримали в підсумку (поточному та кінцевому), чи отримують споживачі послуг задоволення від споживання продукту тощо. Крім того, оцінювання - процес, що потребує постійного удосконалення через специфічність призначення: здатність отримувати обєктивну інформацію, за допомогою якої простежувати рівень розвитку обєкта оцінювання, визначати напрямки покращення існуючого стану і вносити корективи, як у діяльність, так і безпосередньо в саму систему оцінювання щодо критеріїв та показників. Його застосування: допомагає поліпшити якість, прозорість діяльності влади, тому що результати оцінювання завжди доступні широкому колу громадськості [6].
Чебан О.І. також акцентує увагу на важливості оцінювання в державному управлінні. За думкою автора реалізація національних інтересів та пріоритетів, що мають програмний характер - реформа охорони здоровя, податкова реформа, децентралізації тощо мають супроводжуватися адекватною системою моніторингу та оцінювання результатів, що сприятиме раціоналізації процесу прийняття управлінських рішень, модернізації державного управління і державної служби, більшої ефективності державних витрат [7, с. 159].
Щодо соціального проектування, Автономов А.С, Хананшвілі Н.Л. зазначають, що оцінювання є невідємною специфічною складовою даного процесу, що виконує, на нашу думку, такі завдання:
контролювати реалізацію державної стратегії, програми, проекту, реформи, і вчасно запроваджувати коригуючи заходи;
визначати раціональність діяльності у рамках реалізації стратегії (програми, проекту, реформи), тобто досягнення заздалегідь визначених цілей, особливо для ухвалення рішень про те, чи варто продовжувати виконання того чи іншого заходу (проекту);
випробовувати нові підходи до виконання шляхом реалізації пілотних проектів із подальшим оцінюванням їх результатів (перевірка нових ідей);
добиватися розуміння необхідності подальшого фінансування проекту в рамках державної програми (проекту, стратегії, реформи) [1, с. 154].
Тобто оцінювання в соціальному проектуванні можна визначити як процес детального аналізу результатів діяльності на кожному етапі даного процесу та їх співвіднесення з певними запланованими показниками з метою визначення рівня ефективності проектування.
Можемо зробити висновок, що оцінювання на кожному етапі соціального проектування надасть змогу:
1.Виявити відхилення від спроектованої діяльності, проаналізувати причини цих відхилень, сформувати пропозиції з можливим корегуванням стратегічних та оперативних планів відповідно до умов зовнішнього середовища, що змінюються.
2.Оцінювання дозволить визначити стратегію подальшого розвитку та діяльності з урахуванням корекції дій відповідно до зовнішніх та внутрішніх змін з урахуванням результату, до якого призведуть прийняті управлінські рішення.
3.Впливати на розвиток обєкта соціального проектування, виконання тієї чи іншої державної програми, стратегії, реалізації реформи тощо.
Процес оцінювання тісно пов'язаний з моніторингом, але треба розрізняти ці два поняття, так як вони є принципово різними.
Так, кажучи про результат соціального проектування важливим також є моніторинг, який проводиться на всіх стадіях процесу. Моніторинг визначається як постійний процес збору даних про процес і показники виконання стратегії, що досягаються у ході її реалізації. Дані, отримані в процесі моніторингу, можуть бути також основою для проведення оцінки ефективності програм у рамках стратегії.
Визначення моніторингу найбільш точно надає Беспалько О.В. Він стверджує, що зміст даного поняття у працях із соціології, соціальної роботи, соціальної педагогіки визначається як:
-систематичний збір і обробка інформації, яка може бути використана для поліпшення процесу прийняття рішень, а також для інформування громадськості;
-постійний, систематичний збір інформації дослідницькими методами з метою спостереження за ходом розвитку якогось соціального явища або процесу і його прогнозування;
-процес спостереження за плануванням та виконанням запланованих дій та заходів з метою коригування, оцінки, ефективного використання коштів, досягнення запланованої мети, мінімізації негативних наслідків, визначення можливостей розвитку та/або повторення проекту;
-процес постійного накопичення інформації з усіх аспектів проекту з метою визначення процесу виконання та закінчення запланованих змін, а також відносно їх сприяння досягненню поставлених цілей;
-дослідження, а саме: повторюване дослідження, яке реалізується в сукупності кількох досліджень (за єдиним планом/алгоритмом.ю інструментарієм), в послідовності (через визначені проміжки часу) та з метою отримання результатів, які характеризують динаміку змін (обєкта) протягом періоду дослідження;
-процес спостереження за виконанням запланованих дій та заходів з метою їх коригування, мінімізації негативних наслідків, непередбачува- них ситуацій [4, с. 39].
Але сьогодні в науковій літературі часто ототожнюють дані поняття, що призводить до нерозуміння специфіки використання оцінювання та моніторингу в процесі соціального проектування. Ґрунтуючись на твердженнях Берданової О., Вакуленко В., Беспалько О.В. нами сформульовано основні відмінності між цими двома поняттями (Табл. 1).
Таблиця 1
Основні відмінності моніторингу та оцінювання
МоніторингОцінюванняНадає представлення про те, що робиться, що зроблено, які зміни відбулися, що треба зробити для поліпшення ситуації тощоУявлення про те, наскільки добре все зроблено, наскільки важливі зміни відбулися, наскільки вдалося вирішити проблемуСвоєчасне виявлення відхилень, що забезпечить своєчасне корегування і розвязання проблемПроведення аналізу доцільності, економічності, продуктивності, результативності програм і видів діяльностіПроводиться постійноПроводиться на ключових етапах реалізації стратегіїОписує проблеми реалізації стратегіїПояснює причини виникнення проблем реалізації стратегії і вказує шляхи їх розвязанняФіксує що відбувається в процесі соціального проектування з метою порівняння існуючого стану справ з бажаним, тобто фактичні результати діяльності порівнюються із запланованимиАналізуються причини досягнення чи недосягнення поставлених цілей (аналізуються причини недосяг- нення запланованих результатів)Одержана інформація використовується для покращання роботи за стратегієюОдержана інформація використовується як для покращання роботи за стратегією, так і для уточнення планів на майбутнєДжерело: розроблено автором за джерелом [3; 4]
В ході аналізу наукової літератури з питань моніторингу та оцінювання визначено, що однією з проблем на сучасному етапі розвитку нашої держави є вибір критеріїв та показників. Від цього вибору, по суті, в значній мірі залежить і якість даного процесу. Досить влучним є твердження Приходченко Л.Л., яка зазначає, що складність застосування критеріїв та показників в ході оцінювання обумовлюється тим, що необхідна зміна критеріїв оцінювання у відповідності із змінами поставлених цілей, існуючих стандартів та визнаних цінностей [5, с. 140].
-чіткість сформульованої цілі, завдання, програми, стратегії, визначених в ході соціального проектування і їх відповідність можливостям інституцій, що будуть їх реалізовувати;
-логічність зв'язку між сформульованою проблемою й поставленою метою;
-реалістичність мети, на досягнення якої направлений процес соціального проектування;
-чи буде сприяти реалізація проекту, програми, стратегії вирішенню поставленої проблеми;
-доступність результатів соціального проектування;
-відповідність методів, плану виконання проекту, програми, стратегії в рамках соціального проектування поставленим завданням;
-чіткість критеріїв оцінки результатів процесу соціального проектування;
-реалістичність кошторису поставлених завданням;
-наявність підтримки інших організацій, інших спонсорів;
-компетентність виконавців [2, с. 4-5].
Дотримання цих вимог дозволить зробити процес моніторингу та оцінювання ефективним, зокрема в процесі соціального проектування.
Висновки з даного дослідження і перспективи. Завдяки проведенню моніторингу та оцінювання ми матимемо змогу вчасно виявити проблемні місця на кожному етапі соціального проектування з метою коригування всього процесу. Разом з цим, вони є необхідними для аналізу ситуації; виокремлення нових напрямів чи зразків в процесі проектування; обґрунтування правильності рішень; дотримання наміченого плану; поліпшення організації та керівництва в процесі проектування; прийняття рішень про людські, фінансові та матеріальні ресурси; вимірювання досягнень у виконанні намічених завдань та формулюванні цілей; своєчасного реагування на певні відхилення від плану, які виникають під час реалізації наміченого.
Саме тому, ми можемо стверджувати, що моніторинг та оцінювання є важливою складовою соціального проектування. Вони потрібні як для самого процесу проектування, так і для стратегій розвитку, поточних планів, проектів. Будь-які дії потребують моніторингу та оцінювання, щоб знати, як діяти далі, що потрібно змінити, а що залишати без змін. Перспективи подальших наукових досліджень полягають в дослідженні методів моніторингу та оцінювання з метою їх подальшого використання в процесі соціального проектування.
Список літератури
1.Автономов А.С., Хананашвили Н.Л. Оценка в социальном проектировании / Под общей редакцией А.С. Автономова - М.: Национальная Ассоциация благотворительных организаций, 2010. - 150 с.
2.Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Технологія оцінки соціальних програм та проектів / Т.В. Азарова, Л.К. Абрамов. - Кіровоград, ІСКМ, 2007. - 100 с.
3.Берданова О., Вакуленко В. Стратегічне планування місцевого розвитку. Практичний посібник / Берданова О., Вакуленко В; Швейцарсько-український проект "Підтримка децентралізації в Україні - ОЕБРБО. - К. : тОв "София-А", 2012. - 92 с.
4.Беспалько О.В. Соціальне проектування / О.В. Безпалько // Навчальний посібник. - К. : [б. в.], 2010. - 127 с.
5.Приходченко Л. Ефективність державного управління: критерії і підходи до оцінювання / Приходченко Л. // Теорія та практика державного управління. Зб. наук. праць. - Вип. 3 (15). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 139-146.
6.Приходченко Л.Л. Щодо складності застосування показників оцінювання ефективності державного управління: теорія і практика [Електронний ресурс] / Л.Л. Приходченко // Державне будівництво. - 2009. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_1_9