Кадастрове зонування території Ново-Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області

Кадастрове зонування території Ново-Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ПО ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРУ

.1   Поняття кадастру та земельного законодавства України

1.2    Земельний кадастр України

.3      Закон України про державний земельний кадастр

.4      Порядок введення Державного земельного кадастру

.5      Порядок складання та затвердження індексно-кадастрових карт

РОЗДІЛ 2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ТА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВО МИКОЛАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

.1 Загальні відомості

2.2 Клімат

2.3 Рельєф

.4 Гідрографія

.5 Ґрунти

.6 Рослинність

.7 Тваринний світ

.8 Еколого-економічна характеристика

РОЗДІЛ 3. СКЛАДАННЯ ІНДЕКСНО-КАДАСТРОВОЇ КАРТИ

.1 Кадастрові зони і кадастрові квартали

.2 Перспективи подальшого зонування

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Ведення державного земельний кадастру являється одним із головних видів діяльності, що проводиться спеціальними органами державної влади і регулюється законодавством цієї країни.

В країнах Західної Європи, країнах Північної Америки проведенню державного земельного кадастру приділяється значна увага. Весь цей процес регулюється на державному рівні, має чіткі правила проведення і є обов’язковим.

В Україні в цій сфері існують певні проблеми, пов’язані з правилами проведення земельного кадастру, тому потребують додаткових дій з боку влади.

Актуальність земельного кадастру полягає в тому, що в Україні набуває вагомості земельна реформа. Крім того, планується створення нового адміністративно-територіального поділу, а отже, і проведення нового кадастрового поділу з урахуванням нових адміністративно-територіальних одиниць.

Мета дослідження: дослідити законодавство України про ведення земельного кадастру та особливості, принципи його ведення, укласти індексно-кадастрову карту території Ново-Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Основними задачами даної роботи є:

. Розглянути, що собою представляє земельний кадастр.

.Проаналізувати законодавство про правила ведення земельного кадастру.

. Дослідити методику укладання індексно-кадастрових карт.

.Ознайомитися із природними умовами та використанням земель Ново Миколаївської сільської ради.

. Укласти індексно-кадастрову карту Ново Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Об’єктом дослідження є територія Ново Миколаївської сільської ради.

Предметом дослідження є методика укладання індексної кадастрової карти Ново Миколаївської сільської ради.

В написанні роботи було використано метод аналізу, метод дедукції, порівняльно-описовий метод, картографічний метод.

Основним джерелом інформації в роботі є Земельний Кодекс України, Закон України про Державний земельний кадастр, Порядок введення Державного земельного кадастру, Інтернет-джерела, офіційний сайт Держкомзему.

Курсова робота складається зі вступу,трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 37сторінок.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ПО ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРУ

1.1    Поняття кадастру та земельного законодавства України

Призначенням державного земельного кадастру є визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельною ділянкою і забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою [6].

Держава в особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів гарантує достовірність даних державного земельного кадастру і несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну власникам землі і землекористувачам. За видачу недостовірної інформації посадові особи притягуються до відповідальності згідно із законом [5].

Земельне законодавство України базується на таких основних документах:

    Земельному Кодексі України;

-        Закону про кадастр;

         Постанову про порядок ведення Державного земельного кадастру.

У статті 4 Земельного Кодексу України прописані земельне законодавство та його завдання:

1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель [2].

Так склалося, що з 1992 року розвиток земельних відносин в Україні був «законсервований», оскільки в основу Земельного кодексу України було закладено соціалістичні принципи земельних відносин. Деякі зміни сталися в 1992 році у зв’язку з прийняттям Закону України «Про форми власності на землю». Незважаючи на це, Земельний кодекс був недосконалим і створював істотні труднощі при формуванні нових земельних відносин. За останні роки розвиток у цій сфері відбувався винятково на основі Указів Президента України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Раціональне використання землі є широкою комплексною проблемою і стосується вона всіх сторін організації виробництва. Подальший розвиток сільського господарства значною мірою залежить від рівня використання земельних ресурсів. Необхідність раціонального використання землі зумовлене тим, що земля у всіх галузях народного господарства є предметом праці і головним засобом виробництва [5].

Спочатку під кадастром розумілася книга, в якій вказувалися відомості про предмет оподаткування. З виникненням і розвитком держави земля стала основним джерелом державних доходів і у зв'язку з цим об'єктом оподаткування. Внаслідок цього на певних етапах розвитку суспільства з'явилася необхідність у точному обліку земель, а відтак і їх оцінці як об'єкта господарювання її оподаткування [4].

Слово "кадастр" походить від латинських слів "caput", що означає "податковий предмет" та "capetastrum" - "опис податкових предметів".

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, їх кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів [6].

За Земельним кодексом України основними принципами державного земельного кадастру є:

-   забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки у межах України;

-        запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;

         забезпечення єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності [10].

Відомості державного земельного кадастру підлягають обов’язковому застосуванню під час планування використання і охорони земель, у ході відбору оптимальних варіантів ділянок для їх надання і вилучення, у разі вчинення угоди з землею, визначення величини платежів за землю, проведення землеустрою, оцінки господарської діяльності та здійснення інших заходів щодо використання і охорони земель [17].

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографогеодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розслідувань, реєстрацією землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням та економічною оцінкою земель.

Відомості про якісний склад земель, що закладені в кадастрі, складаються із даних, отриманих внаслідок проведення земельно-кадастрового районування, групування ґрунтів і класифікації земель на категорії, класи та підкласи в залежності від їх природних властивостей і ознак (механічного складу ґрунтів, рельєфу, негативних процесів - ерозії, засолення, заболочення, екологічних, містобудівних властивостей тощо), що впливають на використання землі. Кожній виділеній групі ґрунтів земель присвоюється певний показник (бал), який визначає їх порівнювальну вартість за природними властивостями [6].

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель [2].

Складовими частинами державного земельного кадастру є:

    кадастрове зонування;

-        кадастрові зйомки;

         бонітування ґрунтів;

         економічна оцінка земель;

         грошова оцінка земельних ділянок;

         реєстрація земельних ділянок і державних актів на право власності та на право користування землею, договорів оренди землі;

         встановлення меж обмежень щодо використання земель;

         встановлення меж кадастрових зон та кварталів;

         встановлення меж оціночних районів та зон;

-   створення системи кадастрових номерів (кадастрова нумерація земельних ділянок) [6].

Порядок проведення кадастрових зйомок визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах [6].

Порядок кадастрового зонування визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах [6].

Основним поняттям сфери кадастру є земельне право - це галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, створення умов для підвищення їхньої ефективності, охорони прав організацій та громадян як землевласників і землекористувачів. Отже, предметом правового регулювання земельного права є відносини з володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами, а також із їх охорони і раціонального використання. Земельне право - комплексна галузь права України, адже її основу складають норми цивільного права, органічно пов'язані з нормами адміністративного та екологічного права [14].

1.2    Земельний кадастр України

Земельний кадастр ведеться з метою гарантування прав власності на землю та інформаційного забезпечення учасників земельних відносин при реалізації їх повноважень, щодо володіння, користування і розпорядження землею [1].

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами [1].

Метою ведення Державного земельного кадастру є інформаційне забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:

    регулюванні земельних відносин;

-        управлінні земельними ресурсами;

         організації раціонального використання та охорони земель;

         здійсненні землеустрою;

         проведенні оцінки землі;

         формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;

справлянні плати за землю [1].

Створення ефективної земельно-кадастрової системи належить до числа найважливіших передумов сталого розвитку ринкових земельних відносин, адже саме на земельний кадастр покладається вирішення завдання обліку усіх одиниць земельної власності, лише на його основі здійснюється реальне гарантування прав на земельні ділянки, саме у складі кадастру здійснюється оцінювання земель для фіскальних та регуляторних цілей [1].

Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про захист персональних даних", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів [1].

Земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки [8].

Згідно статті 5 Закону України про державний земельний кадастр:

. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

. Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

. Державний земельний кадастр є державною власністю.

. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом [1].

Земельний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України від 2001 року також має главу присвячену веденню земельного кадастру. Саме цим кодексом керувалось ведення кадастру до прийняття закону «Про державний земельний кадастр» [2].

1.3 Закон України про Державний земельний кадастр

Цей Закон установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при [11]:

регулюванні земельних відносин;

управлінні земельними ресурсами;

організації раціонального використання та охорони земель;

здійсненні землеустрою;

проведенні оцінки землі;

формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;

справлянні плати за землю.

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Об'єктами Державного земельного кадастру є:

землі в межах державного кордону України;

землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць;

обмеження у використанні земель;

земельна ділянка [12].

Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Державний земельний кадастр є державною власністю [12].

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом [12].

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері Державного земельного кадастру належать:

забезпечення створення та ведення Державного земельного кадастру;

організація здійснення робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних;

розроблення форм витягів, інформаційних довідок з Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру;

внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

затвердження статуту Адміністратора Державного земельного кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його керівника;

організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації Державних кадастрових реєстраторів;

здійснення інших повноважень згідно з цим Законом [1].

Одним із важливих етапів в земельному кадастрі є проведення кадастрових зйомок. За статтею 198 Земельного кодексу України, кадастрові зйомки являють собою комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості;встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану [1].

Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам [12].

1.4 Порядок ведення Державного земельного кадастру

. Цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру [18].

. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Земельному кодексі України, Законах України "Про Державний земельний кадастр", "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інших законах та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах [18].

. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.

У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

. Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінрегіоном державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру [18].

. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком [18].

. До повноважень Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру належать [18]:

) внесення до Державного земельного кадастру:

геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них);

відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та Севастополя, про інші об'єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць, а також надання відмови у їх внесенні;

) здійснення реєстрації:

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

) узагальнення відомостей про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, місто Києва та Севастополя за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні;

) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру:

відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду;

) надання та отримання інформації про об'єкти Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами.

. До повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях належать [18]:

) внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про:

землі в межах районів, міст, селищ, сіл;

обмеження у використанні земель;

) здійснення реєстрації:

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

) узагальнення відомостей про землі в межах районів, міст, селищ, сіл за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні;

) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастра:

відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.

. До повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру в місті Києві та Севастополі належать[18]:

) внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про:

землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах районів у м. Києві та Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах;

обмеження у використанні земель;

) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;

) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

) здійснення реєстрації:

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

повідомлень про виявлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;

) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

) узагальнення відомостей про землі в межах міст Києва та Севастополя за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;

) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру:

відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.

індексний кадастровий земельний карта

1.5 Порядок складання та затвердження індексно-кадастрових карт

Індексно-кадастрова карта використовується як база для встановлення або реформування меж адміністративно-територіальних утворень всіх рівнів. Тим не менш, проблема створення повного індексу усіх кадастрових планів, що відображають усі ділянки землі в єдиній системі координат вирішується повільно [1].

Індексні кадастрові карти (плани) і кадастрові карти (плани) складаються у масштабі:

    1:10000 - індексні кадастрові карти, кадастрові карти Автономної Республіки Крим, областей, районів;

До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про кадастрове зонування земель в межах території України:

    номери кадастрових зон та кварталів

-        опис меж кадастрових зон та кварталів

         площа кадастрових зон та кварталів

         підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів [8].

Індексно-кадастрова карта показує межі кадастрових зон всіх типів та кадастровий номер кожної ієрархічної одиниці.

Однією із основних цілей індексно-кадастрової карти є забезпечення цілісності системи кадастрової нумерації на загальнодержавному рівні та прийняття єдиного підходу до запровадження кадастрової нумерації на місцевому рівні.

Кадастрові карти (плани) в електронному (цифровому) вигляді складаються шляхом зазначення на індексній кадастровій карті (плані) в електронному (цифровому) вигляді відомостей про межі та нумерацію адміністративно-територіальних одиниць, земельних ділянок, межі зон з особливими умовами використання земель, контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках [13].

За Законом України про Державний земельний кадастр, кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів [1].

За Вказівкою Державного комітету України по земельних ресурсах, кадастрова зона - сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених Пунктах [2].

Кожній ділянці присвоюється особистий кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно із Законом України про Державний земельний кадастр України, кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо) [1].

Номер кадастрового кварталу, в якому розташована земельна ділянка, є складовою частиною кадастрового номеру земельної ділянки [8].

Квартал - це найменша одиниця кадастрової зони. В кадастровий квартал можуть входити невеликі населенні пункти, квартали міської або селищної забудови та інші обмежені природними і штучними об'єктами території [8].

Кадастровий квартал представляє собою компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами [8].

В якості меж кварталів можуть використовуватись по осьовій лінії дороги, лінії тротуарів, межі землеволодіння, червоні лінії. Межа кварталу поділяється полігоном або полілінією, що проходить через характерні точки, вузли з фіксованими координатами. Більш перспективним вважається хід, який базується на топологічному способі опису меж кадастрових кварталів, коли вони співпадають з межами землекористувань [6].

З 2013 р. Україна в якості виконання ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру [14].

В публічній кадастровій карті міститься інформація про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором (рис. 1.1) [14].

Рис. 1.1 Публічна кадастрова карта України [19]

Індексні кадастрові карти (плани), кадастрові карти (плани) складаються юридичними та фізичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт [13].

Індексні кадастрові карти (плани) на паперових носіях складаються шляхом нанесення на паперові відбитки зведених, трансформованих та приведених до єдиної системи координат планово-картографічних матеріалів (плани меж територій сільських, селищних, міських рад; плани меж населених пунктів та інше) меж кадастрових зон та кварталів згідно з нормами та правилами, які застосовуються під час виконання картографічних робіт [13].

Складені в установленому порядку кадастрові карти (плани) передаються Укргеодезкартографії та територіальним органам Держкомзему [13].

Зазначення на кадастрових картах (планах) місця розташування меж адміністративно-територіальної одиниці та оновлення інформації про такі межі здійснює Укргеодезкартографія [13].

Індексні кадастрові карти (плани) затверджуються керівником територіального органу Держкомзему, засвідчуються його підписом, що скріплюється печаткою такого органу [13].

Індексні кадастрові карти (плани) оновлюються та актуалізуються уразі коригування меж кадастрових зон або кадастрових кварталів [13].

Кадастрові карти (плани) оновлюються та актуалізуються у разі:

    коригування меж кадастрових зон або кадастрових кварталів;

-        зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

         встановлення або зміни меж зон з особливими умовами використання земель;

         формування нових земельних ділянок [13].

Оновлення та актуалізація кадастрових карт (планів), індексних кадастрових карт (планів) в електронному (цифровому) вигляді здійснюється постійно Держкомземом та Укргеодезкартографією [13].

РОЗДІЛ 2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВО-МИКОЛАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

2.1 Загальні відомості

Ново-Миколаївська сільська рада (рис. 2.1) розташована в Барвінківському районі Харківської області.

Рис. 2.1 Топографічна карта території Ново-Миколаївської сільської ради

Крайня північна точка - 49°06ˈ51ˈˈ пн. ш., 36°48ˈ34ˈˈ, південна - 49°00ˈ35ˈˈ пн. ш., 36°45ˈ56ˈˈ сх. д., західна - 49°02ˈ44ˈˈ пн. ш., 36°43ˈ20ˈˈ сх. д., східна - 49°0ˈ40ˈˈ пн. ш., 36°51ˈ57ˈˈ сх. д (рис. 2.2) [16].

Рис. 2.2 Космічний знімок території Ново-Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області

На півночі Ново-Миколаївська сільська рада межує з Іванівською Другою сільською радою, на північному-сході - з Петрівською сільською радою, на півдні - з Іванівською сільською радою, на південному-заході - з Алісівською сільською радою, на заході - з Мечебилівською сільською радою, на сході - з Грушуваською сільською радою (рис. 2.3).

В межі даної сільської ради входять два села - с. Нова Миколаївка та с. Червоний Лиман.

Нова Миколаївка - село в Україні, в Барвінківському районі Харківської області. Населення становить 760 осіб [8].

Рис. 2.3 Місцерозташування Ново Миколаївської сільської ради [16]

Село Ново-Миколаївка знаходиться на правому березі річки Бритай, русло якої частково використовується для каналу Дніпро-Донбас, на сході 2 озера, на протилежному березі знаходиться село Стара Семенівка, на заході за 2 км знаходиться село Мечебилове. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2109.В селі є кілька молочнотоварних ферм [2].

Червоний Лиман - село в Україні, в Барвінківському районі Харківської області. Населення становить 418 осіб. Село Червоний Лиман знаходиться на правому березі каналу Дніпро-Донбас в тому місці, де він проходить по руслу річки Берека. На протилежному березі знаходяться залишки Української оборонної лінії. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2109. В селі є молочно-товарна ферма [2].

2.2 Клімат

Ново-Миколаївська сільська рада характеризується помірно-континентальним типом клімату. Середньо-липнева температура коливається в межах + 20,5 °С. Середньо-січневі температури становлять близько -6,5°С. Середньорічна кількість опадів становить 500-510 мм на рік [7].

2.3 Рельєф

Рельєф території Ново-Миколаївської сільської ради - рівнинний. Ново-Миколаївська сільська рада знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької западини. Висота рельєфу коливається близько 100 м в долині річки та в балках до 150 м на інших територіях [7].

На території Ново-Миколаївської сільської ради геологічній будові відповідають піски, пісковики та глини [7].

.4 Гідрографія

Річкова мережа на території Ново-Миколаївської сільської ради розвинута добре. На півночі знаходиться канал Дніпро-Донбас (рис. 2.4). На всій території поширені значні за площею водні об’єкти, зокрема річки та стариці в їх заплавах.

Рис. 2.4. Канал Дніпро-Донбас [15]

Канал Дніпро-Донбас починається в Дніпродзержинському водосховищі на Дніпрі [8].

Канал дюкером проходить під річкою Оріль, йде по Дніпропетровській області потім входить в Харківську область, де з'єднується з Орільським водосховищем і з Краснопавлівським водосховищем, які були побудовані для забезпечення безперебійної роботи каналу в разі аварії. Загальна довжина цієї ділянки каналу 194 км, загальний підйом, що забезпечується насосними станціями 63 метри. Далі канал йде самотоком по Харківській області і, частково використовуючи русло річки Берека, досягає Сіверського Дінця [8].

2.5 Ґрунти

На території сільської ради виділяють два типи ґрунтів: чорноземи звичайні на більшій площі території та азональні лучні й лучно-чорноземні ґрунти в долині річки і водних об’єктів (рис. 2.5) [7].

Рис. 2.5 Ґрунтовий покрив Ново-Миколаївської сільської ради [19]

2.6 Рослинність

Майже всі ділянки території Ново-Миколаївської сільської ради розорані і зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки, картопля, овочеві культури та інші) [8].

Природна рослинність Ново-Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області - це переважно степова рослинність, зокрема асоціації кустарникових і ковильно-разнотравних степів з участю видів ковили, типчаку, маренки рожевої, волошки східної, оману шорсткого, видів щавелю, зопнику, астрагалу. У заплавах річок ростуть берест,вільха, верба. У балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, брусниця [8].

2.7 Тваринний світ

Тваринний світ Ново Миколаївської сільської ради Барвінківського району представлений степовими видами тварин та зустрічаються лісові види, зокрема тут можна зустріти таких тварин: дикі кабани, сарни, олені, зайці, вивірки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі, багато птахів: дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди, гуска сіра, іволга, степовий журавель, зяблик, горлиця та інші [8].

2.8 Еколого-економічна характеристика

Найбільша частка земельних угідь Ново-Миколаївської сільської ради припадає на землі сільськогосподарського призначення за рахунок значної розораності території Ново-Миколаївської сільської ради - більше 90% (табл. 2.1). Найменші площі (менше 1%) зайняті під землі лісогосподарського призначення, що пов’язано з особливостями природних умов та розораності значної площі.

Землі водного фонду складають більше 2% від загальної площі.

Загалом в межах Ново-Миколаївської сільської ради сприятлива екологічна ситуація, проте виникають проблеми, пов’язані із розоренням значних площ, зокрема розвинена яружна-балкова мережа, тобто посилюється ерозія, виснажуються ґрунти.

Таблиця 2.1

Склад земельних угідь

Експлікація земельних угідь Грушуватської сільської ради Барвінківського району Харківської області

Рис. 2.11 Експлікація земель Ново Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області

РОЗДІЛ 3. СКЛАДАННЯ ІНДЕКСНО-КАДАСТРОВОЇ КАРТИ

3.1 Кадастрові зони і кадастрові квартали

В межах Ново-Миколаївської сільської ради в даній роботі було виділено 5 кадастрових зон (рис. 3.1). Кадастрове зонування проводилося за космічним знімком.

Порівнюючи топографічну карту (рис. 2.1) та сучасний космознімок (рис. 2.3) помітно, що загалом територія не дуже змінилася за певний проміжок часу.

Змінилися русла річок. Пересихаючі річки на сході та заході Ново Миколаївської сільської ради зникли, а на їх місці утворилися балки. Змінилися площі водних об’єктів за рахунок їх заростання. Зникли деякі лісові масиви, проте в долині річки зросла кількість лісових ділянок.

Тож космічний знімок дає більш оновлену інформацію щодо сучасної території Ново Миколаївської сільської ради.

Кадастровий номер сільської ради - 6320485000.

До складу Ново Миколаївської сільської ради входить два села, кожному з яких притаманний власний кадастровий номер:

    село Нова Миколаївка, кадастровий номер якого 6320485001;

-        село Червоний Лиман, кадастровий номер якого 6320485003.

Виділення зон та кварталів проводилося згідно зміни рельєфу, мікрокліматичних умов, рослинності, які від цього залежать.

Перша кадастрова зона розташована на півночі. Відділена від інших зон річковою долиною, а саме ділянкою з старицями. Включає 2 кадастрові квартали. До кварталу 001 входе канал Дніпро-Донбас. Також в межах цієї зони розташоване село Червоний Лиман.

Друга кадастрова зона відділена від першої кадастрової зони долиною річки (з численними старицями). Включає 3 квартали, які відділені тальвегами балок, мають розрізнені ландшафти. Квартали 001 та 002 - це пониження, заплава річки. До складу кадастрової зони входить село Нова Миколаївка.

Рис. 3.1 Індексно-кадастрова карта Грушуватської сільської ради

Третя кадастрова зона була виділена на заході Ново-Миколаївської сільської ради. Вона включає 5 кадастрових квартали. Кадастровий квартали цієї кадастрової зони відділені незначними балками, які є відгалуженнями від головної, по якій проходить межа між зоною 6320485000:04 і 6320485000:05.

Четверта кадастрова зона відділена від 6320485000:03 зони на заході водним об’єктом та річною балкою, на сході - балкою з пересихаючим водотоком. Дана кадастрова зона включає 3 квартали - об’єднані поля.

П’ята кадастрова зона розташована на сході Ново Миколаївської сільської ради. Включає 2 кадастрові квартали, які відділені відгалуженням балки.

Отже, загальна тенденція виділення кадастрових зон і кварталів в межах Ново Миколаївської сільської ради - це тальвеги балок, якими порізана досліджувана територія.

Загальна кількість виділення кадастрових зон та їх межі на укладеній індексно-кадастровій карті та публічній кадастровій карті - відмінні. Так, на публічній кадастровій карті в окрему зону виділено канал Дніпро-Донбас, на південь від Нової Миколаївки виділено три, а дві зони, що пов’язано з укладанням більш детальної карти в процесі роботи.

.2 Перспективи подальшого зонування

Робоча група Конституційної комісії вже вирішала питання щодо термінології майбутнього адміністративно-територіального устрою України та його утворень. Місцеве самоврядування здійснюватиметься на трьох рівнях: громада (об'єднання поселень), повіт (об'єднання громад), реґіон (області, Крим, Київ) (рис. 3.2) [21].

 <http://texty.org.ua/action/file/download?file_guid=60091>

Рис. 3.2 Карта-модель проекту повітового устрою України [21]

У проекті експертів вже не передбачається міст обласного значення чи міст-повітів, тобто великих міст, які відокремлені від оточуючої сільської території. Райони пропонується замінити повітами, а області - регіонами [21].

Місцеве самоврядування здійснюватиметься на трьох рівнях: громада (об'єднання поселень), повіт (об'єднання громад), регіон (області, Крим, Київ) [20].

Після утвердження даного проекту, складена кадастрова карта буде не вірна. Ново-Миколаївська сільська рада входитиме до Лозівського повіту Харківського району.

ВИСНОВКИ

У ході написання курсової роботи було:

.   Розглянуто, що собою представляє земельний кадастр.

Це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

.   Проаналізовано законодавство про правила ведення земельного кадастру.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється на основі статей Конституції України, Земельного кодексу України, Закону про Державний земельний кадастр, законів України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про захист персональних даних", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

3. Досліджено методику укладання індексно-кадастрових карт.

Кадастрові карти (плани) затверджуються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, засвідчуються його підписом, що скріплюється печаткою відповідного органу [12].

Укладання індексно кадастрової карти включає в себе вибір території та її поділ на кадастрові зони і квартали. Зазвичай зони виділяють за постійними лінійно-витягнутими об’єктами (автошляхам, водним об’єктам), за зміною рельєфу та принциповою зміною ландшафтів. Кадастрові квартали подрібнюють кадастрові зони теж за подібними принципами, але більш локального рівня.

Кожний населений пункт має свій кадастровий номер, номери зон включають кадастровий номер сільської ради та номер за порядком (нумерують територію за годинниковою стрілкою). Кадастрові квартали включаються до номеру кадастрових зон.

. Ознайомлено із природними умовами та використанням земель Ново Миколаївської сільської ради.

Природа сільської ради - степова із поєднанням лісостепу. Більша частина її території використовується в сільському господарстві, зокрема рілля та пасовища. Порівняно із топокартою, помітно зміни в сучасній характеристиці Ново Миколаївської сільської ради. Зокрема, змінилися русла річок. Пересихаючі річки на сході та заході Ново Миколаївської сільської ради зникли, а на їх місці утворилися балки. Змінилися площі водних об’єктів за рахунок їх заростання. Зникли деякі лісові масиви, проте в долині річки зросла кількість лісових ділянок.

. Укладено індексно-кадастрову карту Ново Миколаївської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

В межах Ново-Миколаївської сільської ради в даній роботі було виділено 5 кадастрових зон. Кадастрове зонування проводилося за космічним знімком.

Виділені в процесі роботи кадастрові зони не повністю співпадають з тими, що виділені на публічній кадастровій карті. На публічній кадастровій карті в окрему зону виділено канал Дніпро-Донбас, на південь від Нової Миколаївки виділено не три, а дві зони.

Після утвердження даного проекту, складена кадастрова карта буде не вірна. Ново-Миколаївська сільська рада входитиме до Лозівського повіту Харківського району.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Закон України «Про Державний земельний кадастр» / Верховна Рада України. - Офіц. вид. // Офіційний вісник України. - 2011. - №60. - 24 с.

2.      Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2002. - №3-4. - Ст. 27.

3.   Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель: Вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах №12 від 20 березня 2002 р. - К.: Держкомзем України, 2002. - 5 с.

4.      Володін М.О. Основи земельного кадастру / М.О. Володін. - К.: КНУБА, 2000. - 319 с.

.        Магазінщиков Т.П. Земельний кадастр. Підручник / Т.П. Магазінщиков. - Львів.: Світ, - 1991. - 452 с.

7.   Екологічний атлас Харківської області [Електронний ресурс] / [під ред. А.В. Гриценко] - Харків : УкрНДІЕП, 2005.- 80 с.

8.   Вікіпедія [Електронний ресурс]

9.      Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: геопортал адміністративно-територіального устрою України [Електронний ресурс]

10. Державна фіксальна служба України [Електронний ресурс]

11.    Земельний кадастр [Електронний ресурс]

.        Земельний Кодекс України [Електронний ресурс]

.        Земельний портал України [Електронний ресурс]

.        Землевпорядник [Електронний ресурс]

.        Знай Україну [Електронний ресурс]

.        Карта меж сільської зони [Електронний ресурс]

.        Основи земельного кадастру [Електронний ресурс]

.        Порядок ведення Державного земельного кадастру: від 17 жовтня 2012 р. №1051 / Верховна Рада України. - Офіц. Вид. - К.: Парламентське вид-во, 2012[Електронний ресурс]

.        Публічна кадастрова карта [Електронний ресурс]

.        Українська правда [Електронний ресурс]