Заказ дипломной. Заказать реферат. Курсовые на заказ.
Бесплатные рефераты, курсовые и дипломные работы на сайте БИБЛИОФОНД.РУ
Электронная библиотека студента
 

Тема: Державний борг України та напрями його подолання



















ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ



Т. І. Молочко, студентка

Науковий керівник

к.е.н.,доцент Лункіна Т. І.



Постановка проблеми. Важливість даної теми пояснюється тим, що існування державного кредиту призводить до існування державного боргу, а також до появи шляхів його зниження в певні терміни. Значна роль державного боргу зумовлена тим, що його вплив є різнобічним і поширюється на всі сфери життя. На сьогоднішній день він став невідємною частиною економіки майже всіх країн світу, що обумовлено нездатністю бюджету до скорочення витрат відповідно до рівня доходів. Згідно з Бюджетним кодексом України, державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1].

Питання щодо обслуговування та управління державним боргом України є досить актуальними у звязку з економічними і соціальними труднощами в країні за останні декілька років. Розвязання проблеми щодо управління державним боргом є одним із основних факторів, які впливають на його рівень та на стабільність країни в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державний борг України є обєктом дослідження багатьох вітчизняних економістів. Серед них праці Андрущенка В.А., Барановського О.І., Василика О.Д., Даниленка А.І. та ін.

Основною метою їхніх досліджень є аналіз загальних проблем, повязаних з накопиченням державного боргу України та наслідки недоцільної і неефективної державної політики.

Поряд з тим залишаються неповністю розкритими питання з використання державного боргу та напрями його подолання.

Мета. Дослідження стану державного боргу України та пропозиції щодо його подолання.

Викладення основного матеріалу. Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту. Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів, а також для рефінансування раніше здійснених державних запозичень. Фінанси - це сукупність економічних відносин, що пов'язані з обміном, розподілом і перерозподілом в грошовій формі вартості ВВП, а за певних умов і національного багатства. Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього.

Державний зовнішній борг - це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними (рис.1).


Рис. 1. Стан зовнішнього боргу України, 2004 - 2014 рр., мнл грн.

державний борг економічний

На рисунку зображено динаміку зовнішнього боргу України. Аналізуючи дані можна зробити висновки, що він має динаміку до збільшення.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований). Прямий державний борг - це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни. Умовний (гарантований) державний борг - це зобов'язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника.

На розміри державного боргу впливають такі фактори як збільшення видатків при сталому рівні доходів, циклічність спадів економіки, скорочення податків при відсутності відповідного зменшення видатків, політичні бізнес-цикли, тобто збільшення видатків перед виборчим процесом, з метою завоювання аудиторії. Але ці оцінки не є показовими, адже на відображення абсолютного боргу впливають рівень інфляції та ВВП країни. Саме тому для реального визначення значення державного боргу використовують відносні показники, а саме відношення боргу до ВВП і суму його обслуговування до ВВП.

Розмір державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена номінальна вартість боргових зобов'язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та дол. США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

Станом на 30 червня 2015 року державний та гарантований державою борг України становив 1.438.180.143,72 тис грн або 68.434.720,16 тис дол США. Протягом січня - червня 2015 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 337.347,4 млн грн, при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг зменшився на 1.377,2 млн дол США. Основною причиною таких змін є девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 15,77 грн дол США на кінець 2014 року до близько 21,02 грн дол США на кінець червня 2015 року [3].

Навесні цього року українська делегація до Весняної сесії Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду, у присутності представників МВФ, обговорила з зацікавленими тримачами українських облігацій ключові елементи боргової операції України та подальшого процесу. Також делегація презентувала деталі трьох цілей боргової операції, які закріплено в програмі Механізм Розширеного Кредитування (EFF) з МВФ, зокрема:

-забезпечення адекватного фінансування програми ($15,3 млрд протягом періоду дії програми у 2014 - 2018 роках)

забезпечення стійкості державного боргу (співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП не вище, ніж 71% від ВВП до 2020 року)

генерування потужної спроможності держави платити по боргах у пост-програмний період (Загально державні сумарні потреби у фінансуванні в середньому не більше 10 % від ВВП в 2019 - 2025 роках, не перевищуючи максимуму в 12 % від ВВП в жодному році).

Учасникам зустрічі нагадали, що умови операції мають бути завершені до першого перегляду EFF.

Міністерство фінансів та НБУ підкреслили їх підтримку запропонованого Укрексімбанком тримісячного подовження періоду обігу його облігацій участі у позиці з терміном погашення в квітні 2015 року. Це має забезпечити час, аби наблизити до фіналу з тримачами облігацій операцію з їх репрофіліювання максимум на 10 років, без зменшення основної суми боргу чи процентних платежів.

Згідно з Програмою управління державним боргом загальні виплати за державним боргом було заплановано в обсязі 140,3 млрд грн [3]. Фактично виплати склали 168,8 млрд гривень. Основною причиною збільшення платежів проти запланованих є значна девальвація національної валюти (з 7,993 грн за дол. США на початок 2014 року до близько 15,8 грн за дол США на кінець року), спричинена станом соціально-економічної та фінансової нестабільності, підсиленим анексією АР Крим та воєнною агресією на сході України, а також зростанням державного боргу у звязку з необхідністю забезпечення фінансування дефіциту державного бюджету, рефінансування державного боргу, підтримки державних підприємств та банків, в тому числі шляхом збільшення статутних капіталів. У результаті у гривневому еквіваленті державний борг України збільшився майже вдвічі протягом 2014 року, проте у доларовому еквіваленті він зменшився на 21,7 млн доларів США.

У 2014 році обсяг платежів з погашення державного боргу становив 120,8 млрд грн, з яких 68,0 млрд грн, або 56,3% становили платежі з погашення державного внутрішнього боргу, а 52,8 млрд грн або 43,7% - державного зовнішнього боргу (проти запланованих 62% та 38% відповідно).

Обсяг платежів з обслуговування державного боргу у 2014 році дорівнював 48,0 млрд гривень. Незважаючи на складну ситуацію на світовому та внутрішньому фінансових ринках, всі платежі з погашення та обслуговування державного боргу були здійснені вчасно та в повному обсязі.

Співвідношення обсягу виплат з обслуговування до доходів державного бюджету на кінець 2014 року становило 13,4% проти запланованих 11,4% за рахунок значної частки платежів в іноземних валютах, курс яких значно зріс відносно гривні протягом 2014 року.

Середньозважений строк до погашення державного боргу становив 4,8 року проти запланованих 4,6 року, що дещо зменшує ризик рефінансування. Частка державного боргу в національній валюті становила 41,6 % проти запланованого мінімального граничного рівня у 43,7% у звязку з несприятливою конюнктурою внутрішнього ринку та відновленням співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями у 2014 році, що дозволило здійснювати зовнішні запозичення за низькими ставками.

Незважаючи на стимулювання монетарної політики на реальну економіку, довготривалий період низьких відсоткових ставок та інші стимулюючі фінансові інструменти, які використовували центральні банки та інвестиційні фонди розвинутих країн, обумовили зростання інвестицій та зайнятості, а також збільшення обсягів приватного споживання. Однак вплив зазначених заходів стимулювання не є стійким. Продовжується негативний вплив тіньового фінансового сегменту, темпи зростання якого випереджають темпи росту легального банківського сектору. Така тенденція була більш помітною для країн, що розвиваються і менш відчутною для розвинутих країн. У 2014-2015 роках на світових фінансових ринках в цілому відзначається незначне зменшення кредитних ризиків, разом з цим, незначним чином збільшилися ризики ліквідності.

За інформацією Світової книги фактів у 2013 році державний борг України складав 39% відносно ВВП -135 млрд дол, у той час як борг США -15 трлн 930 млрд дол, що становить у свою чергу 108,9% відносно ВВП, Японії - 3024 млрд дол, що у відсотках становить 242,9% [4]. Але навіть такі відносно вдалі показники надані ЦРУ не означать задовільне становище у суспільстві, оскільки рівень заробітної плати, наприклад, в Україні значно менший, ніж у країн, державний борг яких складає набагато більшу відсоткову ставку від ВВП. Це означає, що рівень соціальних стандартів у нашій державі дуже низький.

Для вдалого розпорядження та зменшення державного боргу в країні використовують такі методи як: рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація та інші. Найбільш поширеним серед них є рефінансування, тобто погашення боргу та процентів, за рахунок засобів, що отримані від розміщення нових позик. Але успішне існування цього методу можливе лише тоді, коли країна має високу репутацію позичальника на міжнародному ринку фінансів. При цьому країни не повинні відмовлятися від зовнішніх інвестицій, маючи великі заборгованості, оскільки накопичення боргових зобовязань призводить до інфляції в країні [5].

На сьогоднішній день Україна також користується методом рефінансування, але чи є він вигідним зараз? Адже цей метод є успішним лише за сталого розвитку економіки, соціальної сфери, задовільних валютних резервів країни, що не є зараз характерним для економіки України.

Також серед основних важелів, які впливають на зменшення державного боргу є:

розвиток експортно-імпортних відносин;

вклади інвестицій в іноземні компанії для отримання прибутку;

обмін боргу на акції національних підприємств, на національну валюту;

перенесення платежів;

перерозподіл заробітної серед різних верств населення;

дотримання загальних меж рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності, тощо.

Реаліями сьогодення є незадовільний стан державних зобовязань України, але їх поступове відшкодування є позитивною рисою сталості діяльності щодо контролю за державним боргом. Головною ознакою ефективного функціонування ринку державних запозичень повинне бути створення позитивних умов для залучення фінансових ресурсів в економіку, що стимулюватиме у свою чергу інвестування в ринок [4]. Також для успішного зменшення зобовязань необхідно підготувати план відшкодувань всього боргу на наступні роки, це дасть змогу планувати витрати та досліджувати ефективність відшкодувань, враховуючи зовнішні фактори. Одним із факторів зменшення рівня боргових зобовязань є підвищення рівня ВВП країни. Серед інших напрямів покращення стану платоспроможності країни є реформа податків та розподіл державних видатків чітко за планом.

Змінами до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік визначено, що на 31 грудня 2015 року граничний обсяг державного боргу складе 1394,4 млрд грн. За прогнозами ж МВФ обсяг державного та гарантованого державою боргу в 2015 році складе 1741,6 млрд грн ( 94,1 % ВВП), в т.ч. державного - до 1385 млрд грн (75,4 % ВВП). Все це свідчить про динамічне зниження рівня боргової безпеки. Проте, за тими ж прогнозами, до кінця 2020 року показник рівня державного та гарантованого державою боргу знизиться до 71,0 % ВВП [6].



Висновки та перспективи подальших досліджень


Відповідно до «Стратегічного плану діяльності Міністерства фінансів України на 2015 бюджетний рік та два бюджетних періоди, що настають за плановим (2016-2017 роки)» серед основних пріоритетів держави в борговій політиці виділено наступні:

удосконалення системи управління державним боргом;

ефективна реалізація національних інтересів на міжнародній арені;

якісне управління зобовязаннями та підтримка кредитного рейтингу країни;

забезпечення ефективності використання інвестиційних коштів бюджету;

залучення позик, фінансових ресурсів, спільних з МФО на впровадження інвестиційних та інфраструктурних проектів, в т.ч. для економічної реабілітації та відновлення Донецької та Луганської областей.

Для покращення ситуації, яка склалася у сфері управління державним боргом, Верховною Радою України було прийнято Закони України «Про зміни до Державного бюджету України на 2015 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» [7,8]. Їх реалізація передбачає економію коштів Пенсійного фонду України та, відповідно, Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду у сумі 3,9 млрд. грн. Це сприятиме стабілізації фінансового стану бюджету Пенсійного фонду України. Також заплановано введення достатньо жорстких заходів з покращення первинного структурного розширення сальдо бюджету, за планами, розширений дефіцит державного бюджету і соціальних фондів зменшиться до 8,8% ВВП у поточному році. Для зменшення ризиків державного бюджету передбачено введення 5-відсоткового ліміту на видачу державних гарантій відносно доходів загального фонду державного бюджету [9]. Отже, можемо відмітити, що державний зовнішній борг України збільшується і тому необхідно терміново вживати заходів, щодо його стабілізації та подальшого скорочення. Органами влади було розроблено проекти, щодо напрямів скорочення державного боргу, а це означає, що законодавча частина є оформленою та завершеною.



Список використаних джерел


1.Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17>. - Назва з екрану.

.Ціна держави [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://costua.com/budget/debt/>. - Назва з екрану.

.Звіт про виконання Програми управління державним боргом за 2014 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=414056>. - Назва з екрану.

.Світова книга фактів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldfacts.ru/geos/up.html#Econ <http://www.worldfacts.ru/geos/up.html>. - Назва з екрану.

.Державний борг у забезпеченні економічного зростання ? О. Д. Рожко // Фінанси України - 2008. - №1. - С. 87-91.

.Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» : указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 // Урядовий курєр. - 2015. - № 6.

.«Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»: Закон України від 17.09.2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/704-19>. - Назва з екрану.

. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»: Закон України від 02.03.2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/213-19>. - Назва з екрану.

.Проект основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=247228799>. - Назва з екрану.