Спорудження закладу школи в селі Завадів Яворівського району Львівської області

Спорудження закладу школи в селі Завадів Яворівського району Львівської області

Реферат

Школа на 11 класів (300 учні) у с. Завадів Яворівського рн. Львівської обл.

Копитко Л.О. Кафедра будівельних конструкцій. - Дубляни, Львівський НАУ, 2014 р.

с. текстова частина, рис. 7, табл. 12, 8 аркушів графічної частини формату А1.

Розроблено проект будівлі школи на 11 класів. Будівля закладу школи двоповерхова, в якій приміщення групуються за призначенням в навчальному процесі, адміністративно - громадські, рекреаційні секції. Об′ємно-планувальне рішення будівлі забезпечує належні умови навчання, виховання, фізичного і духовного розвитку школярів та відповідає сучасним санітарно-гігієнічним вимогам.

За конструктивною схемою будівля закладу школи безкаркасна з цегляними несучими стінами, несучі конструкції сходових кліток, перекриттів, покриття із збірних залізобетонних виробів. Залізобетонні конструкції розраховано методом граничних станів, що забезпечує належну їх надійність.

Зміст

Вступ

. Архітектурно-будівельний розділ

.1 Генеральний план

1.2 Об’ємно-планувальне вирішення закладу школи

.3 Конструктивне вирішення закладу школи

1.4 Санітарно-технічне обладнання закладу школи

1.5 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни на холодну пору року

1.6 Перевірка на відсутність конденсату

. Розрахунково-конструктивний розділ

.1 Розрахунок попередньо-напруженої залізобетонної плити перекриття

.1.1 Дані для розрахунку

2.1.2 Розрахунок навантажень на плиту та визначення внутрішніх зусиль

2.1.3 Призначення розмірів залізобетонної плити

2.1.4 Розрахунок зусиль які виникають в плиті

.1.5 Геометричні характеристики

.1.6 Розрахунок сили попереднього напруження

.1.7 Розрахунок за граничними станами І групи

.1.8 Розрахунок несучої здатності перерізів, похилих до поздовжньої осі

.1.9 Розрахунок багатопустотної плити по граничних станах другої групи

2.2 Підбір перерізу прогону

2.3 Статистичний розрахунок ферми

.4 Розрахунок та конструювання ферми із гнуто зварних квадратних профілів (ГОСТ 30245-2003)

.4.1 Верхній пояс

3. Технологія та організація будівництва

.1 Технологічна карта по влаштуванню цегляної кладки

3.1.1 Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівлі

.1.2 Організація і технологія будівельного процесу

.1.3 Організація і технологія виконання робіт

.1.4 Підрахунок обсягів робіт і матеріальних витрат

.1.5 Вибір монтажного крану

.1.6 Розрахунок потреби в транспортних засобах

3.1.7 Заходи з охорони праці і безпеки життєдіяльності

3.2 Організаційний розділ

3.2.1 Визначення обсягів робіт

.3 Будгенплан

.3.1 Розрахунок площі тимчасових будівель і споруд на будгенплані

3.3.2 Розрахунок складів

.3.3 Розрахунок тимчасового водо- та електропостачання

. Економіка будівництва

5. Охорона праці

.1 Вступна частина

.2 Аналіз умов праці на будівництві закладу школи

.3 Заходи щодо охорони праці на будівництві закладу школи

.4 Санітарно-гігієнічні умови на будівельному майданчику

.5 Розрахунок універсального чотиривікового стропу

6. Охорона навколишнього середовища

.1 Природоохоронний стан території будівництва

6.2 Джерела забруднення атмосферного повітря, моніторинг за його станом

.3 Охорона поверхневих і підземних вод

.4 Охорона грунтово-рослинного шару

.5 Охорона довкілля від шуму, електромагнітного випромінювання та радіації

.6 Покращення санітарно-епідеміологічних умов

Висновки і рекомендації

Бібліографічний список

Вступ

Школа - це навчально-виховний заклад для навчання, освіти і виховання дітей шкільного віку, тобто більше шести років. Школа в Україні покликана здійснювати розумове, патріотичне, етичне, фізичне й естетичне виховання учнів, прилучати підростаюче покоління до духовної культури й матеріального виробництва.

В сучасних умовах школа являє собою комплекс, що складається з відведеної території, на якій розміщується будівля закладу школи та обладнані відповідними чином функціональні зони, зокрема: навчально-дослідна, спортивна, відпочинкова, зелених насаджень, господарський двір. Школа в Україні проектується з дотриманням вимог ДБН В. 2.2-3-97. Основними вимогами проектування шкільних будівель за згаданими державними нормами є забезпечення сучасного педагогічного і гігієнічного рівня навчання й виховання дітей та досягнення найбільшої економічності спорудження і експлуатації шкіл.

1. Архітектурно-будівельний розділ

.1 Генеральний план

Школа на 11 класів проектується в с. Завадів Яворівського рн.

Львівської обл. Поруч знаходиться адмінбудинок колективного господарського підприємства.

Зонування території виконано з урахуванням рельєфу, рози вітрів, нормативної орієнтації і технологічного взаємозв’язку з об’єктами, які розміщені вздовж вулиці .

Будівництво закладу школи знесення існуючих будівель не передбачає.

Для зменшення шуму від транспортної магістралі школа, що проектується відсунена на значну відстань від червоної лінії. В цій зоні висаджуються дерева і кущі.

Під’їзд до проектуючої будівлі здійснюється від вулиці Володимира

Вербицького, ширина проїзду 3,5 м. Тип покриття - асфальтобетон. Ухил та конкретні їх значення показано на кресленні генплану ( аркуш 1). Внутрішньодворові проїзди прийняті шириною 4 м. Пішохідні доріжки запроектовані шириною 1,5 м. Господарські площадки і малі архітектурні форми запроектовані по діючих нормах.

Проектом передбачене максимально можливе збереження існуючих дерев та кущів на ділянці, вільної від забудови і які не заважають виконанню будівельно-монтажних робіт.

Додаткове озеленення вирішується шляхом посадки високо ростучих декоративних дерев, кущів.

Проектом передбачено посів газонів і одерновка відкосів, а також квітників в декоративних газонах біля входів і за будівлею закладу школи.

Проектна будівля закладу школи не є джерелом забруднення навколишнього середовища.

Інженерні мережі розміщені із умов оптимального обслуговування вводів. Підземні мережі водогону, каналізації, теплопостачання і силові кабелі прокладаються в траншеях на глибині 0,8 - 1 м. від планувальної відмітки землі.

Склад приміщень та їх площі при проектуванні визначаються на основі розрахунку завантаження приміщень у відповідності з навчальними програмами при цьому враховується можливість універсального використання одних і тих же кабінетів для різних цілей. У всіх основних школах кількість класних приміщень повинні відповідати кількості класних груп. Крім того, передбачається лабораторії фізики, хімії, біології з лаборантськими. У шкільних будівлях влаштовують комплекс загальних приміщень у складі спортивного залу з роздягальнями для хлопців та дівчат, кімнати інструктора і зберігання дрібного спортінвентаря, актового залу, буфету, бібліотеки, вчительської з кабінетами завуча, директора, медичної кімнати, господарські та допоміжні приміщення. Рекреації розраховують за нормою 0,6 , туалети по 0,1  на одне учнівське місце. Вестибюль проектують з розрахунку по 0,25  на одного учня.

Будівлі шкіл споруджуються не вище як у три поверхи. Класні приміщення повинні добре освітлюватись природним чином, при цьому необхідно, щоб сонце інсолювало приміщення і в той же час не перегрівало їх. Більшість шкільних будівель мурують з цегли, з перекриттями, сходами конструктивними елементами зі збірного залізобетону. Особливу увагу приділяють удосконаленню шкільного обладнання, зокрема передбачають обладнання навчальних приміщень новими зразками учнівських парт, столів та іншої мебелі, влаштовують вбудовані шафи, зручні настінні дошки, тощо.

Площа земельних ділянок для основних шкіл відводиться 1,6 га. На цій площі виділяють зону забудови, навчально-дослідну, відпочинкову, спортивну, зелених насаджень, господарську. Площа забудови складає приблизно 10% від площі цієї земельної ділянки. У навчально-дослідну зону входять ділянки польових та овочевих культур, сіянців вегетативного розмноження плодово-ягідний сад, парники, теплиці, метеорологічну і географічну ділянки. Спортивна зона складається зі спортивного ядра, площадки для волейболу, гімнастичних приспособлень. Площу господарського двору приймають з розрахунку 500 . У зону зелених насаджень входять вітрозахисна смуга, озеленені ділянки спортивної зони і зони відпочинку та інші.

Таблиця 1.1.

Техніко-економічні показники генплану

Площа ділянки - відведеної для забудови - для впорядкування         

1.2 Об’ємно-планувальне вирішення закладу школи

Об’ємно-планувальне вирішення закладу школи здійснюємо, беручи до уваги вимоги ДБН В. 2.2-3-97.

Будівля основної закладу школи на 11 класів розрахована на розміщення 300 учнів. Будівля закладу школи двоповерхова і вирішена єдиним об’ємом, в якому основні навчальні приміщення зблоковані зі спортивним залом.

Будівельний об’єм закладу школи становить 23400 . Вартість шкільної будівлі складає 65% від повної вартості будівництва шкільного комплексу, вартість підсобних будівель - 2%, упорядкування ділянки, включаючи зовнішні комунікації - 10%, витрати на шкільне обладнання, інвентар.

Архітектура шкільних будівель з метою естетичного виховання школярів має велике значення. Гармонійне співвідношення зовнішніх та внутрішніх форм будівлі та її зв’язок з навколишнім середовищем, застосуванням нових матеріалів і виробів на фасадах, інтер’єру, використання декоративних засобів живопису та зелені - все це сприяє естетичному вихованню учнів.

Приміщення групуються в такі секції:

а) учбові секції в склад яких входять чотири - п’ять класів на кожному поверсі;

на 1-му поверсі розміщуються класні кімнати для учнів 1-4 класів і приміщення продовженого дня. На другому - для учнів 5-8 класів.

На кожному поверсі розміщуються рекреації зального типу і окремі санітарні вузли. Лабораторії розміщені на 2 поверсі що дозволяє зручно організувати учбовий процес для учнів старших класів.

б) виробничі майстерні розміщені на 1 поверсі;

в) група учбово-спортивних приміщень являється в той же час і приміщенням для проведення культурно - масової роботи і розміщена на першому поверсі.

г) приміщення загальношкільного призначення (вестибюль, гардероб, кабінет директора, вчительська) розміщуються на 1 поверсі в безпосередній близькості від входу.

Бібліотека, приміщення громадських організацій, буфет, розміщені на 1 поверсі.

1.3 Конструктивне вирішення закладу школи

Будівля закладу школи двоповерхова напівкаркасна з повздовжніми несучими стінами і обпиранням збірних залізобетонних плит перекриття і покриття по контуру, що забезпечує надійну стійкість і жорсткість конструкцій.

Будівля в плані габаритними розмірами 78х48 м. Висота поверху 3,3 м., висот спортивного залу 6,7 м.

На першому поверсі закладу школи розміщені приміщення для початкових класів, кабінет директора закладу школи, вчительська, спортивний зал, майстерня, санвузли. Клас будівлі - II, ступінь довговічності II, ступінь вогнестійкості - II.

Основні показники закладу школи:

площа забудови - 1800 ;

будівельний об’єм - 2340 ;

корисна площа - 1440 .

Фундаменти і стіни нижче відмітки - 0,320 м виконані із збірних залізобетонних плит і бетонних блоків. Внутрішні стіни і перегородки із глиняної звичайної цегли М - 100 і гіпсоблоків.

В приміщеннях для санвузлів прийняті перегородки цегляні із керамічної повнотілої цегли М 75 на цементному розчині М 50 з армуванням 2 Ø 5 Вр - I через кожних 3 ряди. Всі цегляні перегородки оштукатурюються з двох сторін і частково облицьовуються глазурованою плиткою.

Між поверхове перекриття і покриття запроектовано із збірних багатопустотних залізо - бетонних плит. Утеплювачем служить шар пінополістеролу гравію товщиною 120 мм.

Перемички збірні залізобетонні по серії 1.138 - 10 випуск 1.

Сходи - монолітні

Підлоги із лінолеуму в навчальних класах, лабораторії хімії і біології, із дерев’яних брусків в спортивному залі, мозаїчна в майстерні по обробці дерев’яних і металічних виробів.

В кабінеті директора і вчительській - паркетні, а в санітарних вузлах - із керамічної плитки.

Покрівля шатровий дах, черепиця.

Несучі конструкції покрівлі - збірні залізобетонні плити

Внутрішнє оздоблення: стіни, перегородки із цегли - покращена цементно-вапняна штукатурка.

В санвузлах на висоту 1,8 м. виконується панель із глазурованої плитки, вище масляна покраска.

Стіни і стеля - покращена клеєва покраска.

школа будівництво залізобетонний плита

Таблиця 1.2

Відомість оздоблення приміщень

.4 Санітарно-технічне обладнання закладу школи

Опалення.

Джерелом теплопостачання закладу школи служить котельня з двома водогінними котлами " Енергія - 3 м" площа нагріву 73,6 кожний.

Проектом передбачено резерв для можливості встановлення в котельні ще двох котлів.

Допоміжне обладнання - водогони, димова труба розраховані на роботу 4-х котлів. Сіткові насоси і насоси гарячого водопостачання встановлюються із умови роботи двох котлів.

При розширенні котельної на повну потужність необхідно буде ці насоси залишити на розрахункові, виходячи із повної потужності котельної.

Котельна признана для центрального теплопостачання системи опалення і гарячого водопостачання.

Теплопродуктивність котельної складає:

а) 0,47 Гкал/год на опалення

б) 0,20 Гкал/год на гаряче водопостачання.

Зважаючи на те, що село не газифіковане в якості палива для котельної застосовується кам’яне вугілля Львівсько-Волинського басейну.

Котли обладнані топками з ручним обслуговуванням і вигрузкою шлаку в люк.

В якості вихідної води для котельної прийнята вода із господарського водопроводу, яка вимагає нормативним вимогам. Проектом передбачено магнітна обробка води в електромагнітних апаратах.

Прокладка теплотраси від котельні до закладу школи чотирьох труб в непрохідних з/б каналах лоткового типу КЛ серії 3.006 випуск 2.

Трубопроводи прийняті стальні електрозварні і стальні оцинковані.

Трубопроводи ізолюються матами із скляного штапельного волокна в рулонах для Д > 50 і теплоізоляційним шнуром із мінеральної вати.

Джерелом водопостачання служить свердловина глибиною 100 м., початковий діаметр 346 мм, кінцевий діаметр - 243 мм.

Свердловини обладнуються відцентровими насосами ЦВ 6-4-130 з електродвигуном ПЗД-2,8-140. Продуктивність насосу 4 . Напір - 130 м. Роботу електродвигуна контролює електромагнітний пускач.

Вентиляція приміщень природна і притічно-витяжна з механічними збудженнями.

Електрозабезпечення - від зовнішньої мережі, на напруження 380/220 в.

Засоби зв’язку - радіофікація, телефонізація, телебачення, дзвінкова і пожежна сигналізація, електрогодинники.

Теплове обладнання буфета - плита електрична, шкаф для смаження, кип’ятильник.

.5 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни на холодну пору року

Штучне середовище життєдіяльності людини в громадській будівлі повинне забезпечувати їй комфортний стан. Цьому сприяє правильне проектування об'ємно-планувального рішення по геометричних параметрах приміщень у будівлі.

Крім того, необхідно враховувати комплекс задач по забезпеченню комфортності середовища у фізико-технічному відношенні.

Оптимальний мікроклімат, тобто комфортно сприйманий людиною стан повітряного середовища, в основному по параметрах температури і вологості, забезпечується методами будівельної теплотехніки. При цьому вирішують завдання, що виключають:

·   охолодження приміщень (за рахунок необхідного опору теплопередачі зовнішніх огороджень у холодну пору);

·   утворення конденсату на внутрішній поверхні зовнішніх огороджень (забезпеченням її розрахункової температури та ін.).

Розрахунок товщини зовнішньої стіни. Зовнішні огородження при теплотехнічному розрахунку розглядають як одно- чи багатошарові плоскі елементи з однорідних відомих матеріалів. Товщину зовнішнього огородження визначають теплотехнічним розрахунком, згідно з яким опір теплопередачі  зовнішньої стіни мусить бути не менше потрібного [7]:

 = (1.1)

де n - коефіцієнт, що враховує тепловий вплив положення огороджуючої конструкції в будівлі, для зовнішньої стіни n = 1;в - розрахункова температура внутрішнього повітря, °С, прийнята +18°С відповідно до норм проектування громадських будівель [4];н - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, прийнята за нормами проектування [7] з урахуванням величини теплової інерції D огородження; приймаємо в першому наближенні D >7. Необхідно брати tн, рівну середній температурі найбільш холодної п'ятиденки. Для м. Львова tн.х.5д = -19 °С [8];

Δ tн - нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції; приймаємо для громадських будівель Δtн = 6 °С;

αв - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огородження приймаємо, для стін αв= 8,7 Вт/(м²°С;).

Тоді

= = 0,785 м²·°С/Вт.

Згідно з нормами Rо зовнішніх огороджуючих конструкцій житлових і громадських будівель повинен бути не менше нормативного опору теплопередачі, визначеного за окремо запропонованою таблицею. Відповідно до цієї таблиці для м. Харкова зовнішні стіни будівель нового будівництва мусять мати

о = 2,2 м²·°С/Вт. (1.2)

Опір теплопередачі Rо огороджувальної конструкції визначаємо за формулою

о = 1/αв+ Rк + 1/αн ( 1.3)

де Rк - термічний опір огороджуючої конструкції з послідовно розташованими однорідними шарами, визначаємо як суму термічних опорів окремих шарів

к = R1 + R2 + … + Rn + Rв.п , (1.4)

де R1, R2, …, Rn - термічні опори окремих шарів огороджуючої конструкції, що визначаються за формулою

R = δ / λ, (1.5)

де δ - товщина шарів, м;

λ - розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шарів, Вт/(м2·°С),

αн - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, прийнятий рівним αн = 23;в.п - термічний опір замкненого повітряного прошарку, прийнятий без повітряного прошарку Rв.п = 0.

Приймаємо товщину стіни традиційної величини, тобто у дві цегли (510 мм), для задоволення енергозберігаючих вимог передбачаємо додатковий шар ефективного утеплювача, наприклад пінополіуретану.

Конструкція стіни є такими шарами, що не впливають на величину термічного опору стіни (відповідно це естетичний шар і прошарок, що вентилює). Тоді, виходячи з наведених вище виразів, отримаємо

о = +++ + = 2,2,

звідки знаходимо δут = 0,05 м.

Для визначення правильності обраного значення tн треба перевірити, чи збігається передбачуване значення теплової інерції зовнішньої стіни зі значенням теплової інерції цієї стіни за отриманими параметрами.

Теплову інерцію огородження визначаємо за формулою

= R1s1 + R2 s2 + … + Rn sn , (1.7)

де R1, R2,…,Rn - термічні опори окремих шарів огороджуючої конструкції, м2 °С/Вт;, s2, …, sn - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів, Вт/(м²·°С),

Коефіцієнти теплозасвоєння повітряного прошарку і фасадного облицювання приймаємо рівними нулю

D= 0,034·7,91+0,013·9,60+0,671·9,77+0,026·9,60+0+·0,67 = 8,2.

Фактичне значення теплової інерції D = 8,2 >7, якому відповідає прийнята розрахункова температура зовнішнього повітря.

1.6 Перевірка на відсутність конденсату

Воложистий режим приміщення визначається відносною вологістю φв, що характеризує ступінь насиченості повітря водяною парою, рівний відношенню парціального тиску водяної пари навколишнього повітряного середовища (ев) до тиску насиченої водяної парі (Е):

φв = (ев / Е) 100. (3.1.2.1)

Якщо вологість досягає значення максимального парціального тиску водяної пари, на внутрішній поверхні огородження виникає конденсація. Температура утворення конденсату на огородженні називається "точкою роси", що відповідає максимальному парціальному тиску Е.

При проектуванні огороджуючої конструкцій розраховують, щоб температура на її внутрішній поверхні була не нижче температури "точки роси" внутрішнього повітря при розрахунковій зимовій температурі зовнішнього повітря. Температуру на внутрішній поверхні зовнішньої стіни визначаємо за формулою

τв = tв - . (1.8)

Якщо τв > τт.р, то конденсату не буде; при τв £ τт.р можлива конденсація (зволоження стін):

τв = 18 - = 18 - 2,3 = 15,7°С.

При температурі внутрішнього повітря 18°С кількість водяної парі, що насичує повітря

qо = 15,48 г/м³;

при відносній вологості повітря в приміщенні 60% фактичний вміст вологи становить

ф = (15,48·60%)100% = 9,29 г/м³.

За тією ж таблицею знаходимо, що вміст вологи в кількості 9,29 г/м³ буде насиченим при температурі повітря 10,1°С, що є "точкою роси" у даному випадку. Оскільки задовольняється нерівність

τв = 15,7°С > 10,1°С, (1.9)

то конденсації водяної пари на внутрішній поверхні зовнішньої стіни не буде.

2. Розрахунково-конструктивний розділ

.1 Розрахунок попередньо-напруженої залізобетонної плити перекриття

.1.1 Дані для розрахунку

Плита виготовлятиметься за поточно-агрегатною технологією з електротермічним натягом арматури на форму і тепловологісною обробкою. За ступенем відповідальності будівля належить до класу ІІ, коефіцієнт надійності за призначенням

Бетон важкий класу С16/20 (п.3.1.1.6 ДСТУ)

МПа

МПа

МПа

МПа

МПа

МПа

Поздовжня арматура класу А600С

МПа

МПа

МПа

МПа

 при

Поперечна арматура класу В500

МПа

МПа

МПа

.1.2 Розрахунок навантажень на плиту та визначення внутрішніх зусиль

Номінальні розміри плити 1,2-6,3 м.

Навантаження на 1м2 плити подані в таблиці 1.

Таблиця 2.1.

Навантаження на 1 м² плити.

Характеристичне навантаження, кН/м2

Коеф. надійності за навантаженням Розрахункове навантаження, кН/м2

1

2

3

4

Постійні: від підлоги з плитки товщ. 20 мм густиною r = 2000 кг/м3 0,020 * 1.5 * 9,81 * 0,95 =

   0,28

   1,1

   0,3

цементний розчин товщ. 50 мм густиною r = 2000 кг/м3 0,05 * 2,0 * 9,81 * 0,95 =

  0,93

  1,3

  1.2

пінополістерол r = 0.5кН/м3 0,05 * 0.05 * 9,81 * 0,95 =

  0,05

  1,3

  0,065

Власна вага багатопорожнистої панелі r = 2500 кг/м3 0,12 * 2,5 * 9,81 * 0,95 =

   2,8

   1,1

   3,08

разом:

3,87

4,5

Тимчасові Характеристичне значення Квазіпостійне значення

 2,0 0.85

 1,2 1,3

 2,4 1,1

Повне навантаження

7

8,2

Навантаження на 1 п. метр довжини панелі: розрахункове повне q = 8,2 * 1,5 = 12.3 кН/м розрахункове експлуатаційне (характеристичне) qn = 7* 1,5 = 10.5 кН/м розрахункове експуатаційне тривале qnl= (4. + 0.85) * 1,5 = 7.4 кН/м розрахункове експуатаційне короткочасне Vnsh = 85 * 1,5 = 1,3 кН/м

.1.3 Призначення розмірів залізобетонної плити

м; см; см; см,

;

Ø)см.

Приймаємо см

Товщина ребра зведеного перерізу:

Øсм

Оскільки , то в розрахунок вводиться вся ширина полички

см (рис. 1)

Робочий проліт плити (п.6.31. ДСТУ):

Довжина плити см. Опирання на стіну:

см

см

Отже см.

см-відстань в чистоті між гранями опор.

 см.

Рис. 2.1 Поперечні перерізи багатопустотної плити

а) основні розміри плити перекриття;

б) до розрахунку міцності поперечного перерізу плити

в) до розрахунку по утворенню тріщин

2.1.4 Розрахунок зусиль які виникають в плиті

Згинальні моменти:

Від повного навантаження:

кНм.

Від повного експлуатаційного (характеристичного):

кНм.

Від експлуатаційного тривалого:

кНм.

Від експлуатаційного короткочасного:

кНм.

Поперечні сили:

На упорі від повного розрахункового навантаження

кН.

Від повного експлуатаційного (характеристичного)

кН.

Від експлуатаційного тривалого

кН

У першому наближенні перевіримо, чи нейтральна вісь буде знаходитися в межах полички на стадії руйнування, прийнявши робочу висоту см.

кНмкНм

Отже, висота стиснутої зони будеу меншою ніж товщина верхньої полиці.

Для максимального використання міцнісних характеристик арматури призначимо з умови (3.22 ДСТУ):

Прийнявши

Отримуємо:

МПа.

Призначимо попередньо необхідну площу арматури з умови:

см² Приймаємо 8 стержнів А600С А=9,05см²

.1.5 Геометричні характеристики

Для розрахунку по деформаційній моделі потрібно знати напружено-деформований стан поперечного перерізу до прикладання зовнішнього навантаження: деформації в арматурі та бетоні, відповідав напруження.

Тому потрібно мати розрахунковий переріз зі всіма його параметрами.

Коефіцієнт зведення:

Площа зведеного перерізу

Статичний момент відносно нижньої грані:

Відстань до центра:

см

Відстань від центра ваги перерізу до центра ваги арматури:

см

Момент опору відносно нижньої грані

см³

Переріз плити зводимо до двотаврового.

Площу отвору

см⁴

Сторону квадрата, еквівалентного отвору за моментом інерції знаходимо з умови:

см.

Тоді см

Ширина ребра:

см

Пружнопластичний момент опору відносно нижньої грані.

см³

для двотаврових перерізів при

2.1.6 Розрахунок сили попереднього напруження

Тепер призначимо значення сили попереднього напруження згідно з п.3.3. ДСТУ та наступних міркувань. При передачі зусилля з арматури на бетон конструкція працює на позацентровий стиск.

Не матимемо втрат попереднього напруження від повзучості бетону (бетон працюватиме пружно). З іншого боку,зусилля обтиску призначимо таким, щоб на рівні верхньої грані розтягуючи напруження не перевищувати fctm =1.9 МПа(щоб не утворювалися тріщини, що знижує жорсткість елемента, знижує момент утворення тріщин тощо.)

Отже, напруження на рівні нижньої грані:

Звідси,

З розв’язку отримуємо Р≤208,44кН. На рівні верхньої грані маємо:

Отже, тріщини під час обтиску на рівні верхньої грані не утворюватиметься.

Значення зусилля попереднього напруження збільшимо на приблизне значення втрат попереднього напруження. Ці втрати можуть складати до 15-30% від значення початкового попереднього напруження. Отже, приймаємо:

А тепер звіримо ці зусилля з вимогами ДСТУ. Згідно з п. 3.3.2.1ДСТУ

Приймаємо

Отже, рівень зусилля попереднього напруження Рmax=456кН, також відповідає вимогам ДСТУ. Тому його і приймаємо для подальших розрахунків.

Визначимо миттєві втрати попереднього напруження.

Втрати від релаксації напружено в арматурі (n.3.3.5.2 ДСТУ):

Втрати від температури (температурного перепаду)=0, бо форма при тепловій обробці деформується одночасно з арматурою.

Втрати попереднього напруження від деформації сталевої форми(n.3.3.5.4)

Оскільки даних про конструкцію форми немає,то приймаємо:

Втрати внаслідок миттєвої деформації бетону(n.3.3.5.5 ДСТУ)

кількість стержнів, натягуваних неодночасно.

Визначимо  У n.3.3.5.5  протрактовано як "напруження у центрі ваги арматури…", що термінологічно і фізично не вірно. Це, очевидно, напруження в бетоні є на рівні центра ваги арматури. І виходячи з сумісності деформації бетону і арматури знаходять втрати внаслідок миттєвої деформації бетону.

Отже, при передачі зусилля буде рівне

)

приймаємо рівним

,

оскільки передача зусилля з арматури на бетон здійснюватиметься при міцності бетону, рівній 80% від проектної:

Отже:

Отже після миттєвих витрат зусилля в арматурі:

Тепер визначимо втрати попереднього напруження, залежні від часу. Втрати від повзучості відсутні, оскільки напруження в стиснутій зоні- пружні. Визначаємо втрати від усадки. Згідно з п. 3.1.3.8 ДСТУ:

=0, оскільки передбачена тепловологісне твердіння бетону (при вологості 100%)

Оскільки нас цікавить максимальне значення втрат, то приймаємо:

==12.5

Отже втрати зусилля від усадки:

Втрати зусилля внаслідок релаксації сталі:

Після всіх втрат зусилля в арматурі:

Напруження в арматурі:

Деформації:

Крім цього, зробимо додаткові перевірки. Після миттєвих витрат зусилля в арматурі Р=260.4кН.

Напруження в бетоні на рівні арматури:

Щоб не було втрат від повзучості рівень напружень не повинен бути більшим, ніж 30% від призової міцності в момент передачі цих напружень. Отже

Призмова міцність складає 0.8 від кубової. Отже

Згідно з п. 3.3.3.4 ДСТУ

Отже, передаточну міцність  приймаємо рівну 12МПа.

Крім цього, перевіряємо виконання з п. 3.3.4.3 ДСТУ

Отже,

Таким чином втрати напружень (зусиль), початкові деформації визначені.

2.1.7 Розрахунок за граничними станами І групи

Розрахунок проводимо за деформаційною методикою. До уваги брати деформування плити, коли деформації  і  були такими, що . Переріз у зв’язку з цим - тавровий (брався до уваги кінцевий етап деформування). На стадії граничної рівноваги отримані:

Руйнування наступило, коли в арматурі деформації досягли рівня граничних . На рівні крайніх стиснутих волокон бетону , що менше , але більше, ніж .

Граничний момент визначений по верхній частині діаграми "".

Відношення цього моменту до зовнішнього,

,

що цілком задовільна.

.2.8 Розрахунок несучої здатності перерізів, похилих до поздовжньої осі

Спочатку перевіримо необхідність встановлення поперечної арматури за розрахунком.

Визначимо розрахункове значення опору зсуву (п.4.6.2 ДСТУ):

Приймаємо k =2

Отримуємо:

Крім цього, несуча здатність за поперечною силою (п.4.6.2.7 ):

Умова виконується.

Таким чином, поперечна арматура розрахунком не потрібна. Крім цього, необхідна перевірка несучої здатності за формулою (4.40 ДСТУ), оскільки поки що невідомо , чи виникають у плиті похилі тріщини:

При визначенні S ,брали ширину ребра bw=34,2 см (як при граничних станах ІІ групи) а у формулу для визначення  підставляємо bw=21,6 см (ширина умовного ребра на рівні центрів отворів плити)

Отже, навіть без врахування позитивного впливу попереднього напруження на несучу здатність похилого перерізу, вона є забезпеченою.

.1.9 Розрахунок багатопустотної плити по граничних станах другої групи

Розрахунок проводимо з використанням деформаційного методу.

За граничними станами ІІ групи напруження в арматурі:

,

де

У результаті розрахунків на комп’ютері (Exсel) отримано:

Момент утворення тріщин:

Кривизна при цьому рівна:

.

Момент від характеристичного тривалого навантаження (див. вище)

Оскільки до утворення тріщин зв'язок між  і  практично лінійний, то, виходячи з пропорцій

,

Знаходимо:

З урахуванням коефіцієнта повзучості

кривизна

Прогин рівний:

Розрахунок похилих і нормальних тріщин не проводимо, оскільки при тривалих навантаженнях вони не утворюються.

.2 Розрахунок несучих елементів покрівлі

.1 Збір навантаження на покрівлю

Таблиця 2.2

Постійне навантаження

Збір снігового навантаження

Визначимо граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття (конструкції) за формулою

;(2.2)кН/м2(2.1)

де  - коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.11, таблиці 8.1.- характеристичне значення снігового навантаження яке вимірюється в (Па) і визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.5, рисунку 8.1 або за додатком Е. За даними для м. Яворів, яке знаходиться поблизу с. Завадів , де навантаження снігу рівне 1310 Па.

С - коефіцієнт, що визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.6 . Виходячи з пункту 8.6 коефіцієнт С у свою чергу визначаємо з формули

; ; (2.2)

де  - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, який визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.7, 8.8, і додатка Ж- коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається з ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.9;- коефіцієнт географічної висоти, що визначається за ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.10.Село Завадів знаходиться на висоті менше ніж 250м. над рівнем моря згідно цього Calt =1

Визначимо експлуатаційне розрахункове значення за формулою

;кН/м2; (2.3)

де  - коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно ДБН В.1.2-2 2006 пункту 8.12., С - те саме, що і в попередніх формулах для обчислення розрахункового навантаження.

Рис. 2.1. Схема прикладення снігових навантажень та коефіцієнти m.

Таблиця (2.2)

Навантаження м² покрівлі

Розрахунок сталевого профільованого настилу

Розрахунок проводимо на 1 м ширини настилу.

Нормативне і розрахункове навантаження з врахуванням даних коефіцієнтів

gn×qn=0,95×2.85=2.55кН/м; (2.4)

g nq=0,95×3.28=3.12кН/м. (2.5)

Визначаємо згинальні моменти від розрахункових навантажень для двохпролітної балки в прольоті та на опорі

Мр=0,125 q l2=0,125×3.12×22=1.558 кН×м.

Розрахунковий опір сталі Ry=225 МПа=22,5 кН/см² та модуль пружності Е=2,06×105 МПа=2,06×104 кН/см².

Оскільки настил ослаблень не має, то Wn,min=W min = 8.7 cм³.

Несуча здатність настилу:

М=Rygс

М=22,5×1×8.7=1.95кН×м=1.95кН×м≥1.558кН×м,

що є більше максимального згинаючого моменту.

Від навантаження.

Отже міцність настилу забезпечена.

Перевіримо прогин настилу.

Для двохпролітної балки максимальний прогин дорівнює:

.2 Підбір перерізу прогону

Навантаження приймаємо на прогін покрівлі, додаємо постійні навантаження і тимчасові снігові навантаження.

=3.28*2=6.56 кН/м=0.21+2*2.56=5.33 кН/м

Розрахунковий максимальний згинальний момент з урахуванням власної маси

Поперечна сила:

За сортаментом приймаємо двотавр №18, у якого момент опору W=143 см3 і момент інерції Ix=1290 см4.Cталь C235 Ry=230МПа.

З урахуванням власної маси:

Перевірка за нормальним напруженням:

Перевірка за дотичним напруженням:

Відносний прогин балки від нормативного навантаження:

Умова не виконується.

За сортаментом приймаємо двотавр №20,ГОСТ 8239-89 у якого момент опору W=184 см³ і момент інерції Ix=1840 см⁴.Cталь C235 Ry=230МПа.

З урахуванням власної маси:

Поперечна сила:

Перевірка за нормальним напруженням:

Перевірка за дотичним напруженням:

Відносний прогин балки від нормативного навантаження:

Умова виконується.

2.3 Статистичний розрахунок ферми

Збір навантаження на ферму

Таблиця 2.3

Навантаження на вузли ферми

Постійні:

=(1.7*2+0.21)*6=21.6 кН.=(2.1*2+0.21)*6=26.52 кН.

нігові:

=1.15*12=13.8 кН.=1.49*12=17.78 кН

Рис. 2.4. Ферма з навантаженням у вузлах

Рис. 2.5. Розрахункова схема ферми в програмі Лира.

2.4 Розрахунок та конструювання ферми із гнуто зварних квадратних профілів (ГОСТ 30245-2003)

Розрахунок ферми проводитиметься за формулою нормальних напружень , з якої визначатимемо потрібний переріз стержня.

де - нормальні статичні напруження кН/см2;

N- сила, яка діє вздовж осі стержня кН;

Апотр. - площа потрібного поперечного перерізу стержня;

- коефіцієнт повздовжнього згину він залежить від :

- розрахункова гнучкість і від - розрахунковий опір сталі за умовною межею текучості;

- розрахунковий опір сталі за умовною межею текучості. У даному випадку він дорівнює 24кН/м2;

 - коефіцієнт умов роботи конструкції;

Визначатимемо розрахункову гнучкість

; (2.8)

де - коефіцієнт закріплення стержня;

l- довжина стержня;

і- радіус інерції стержня

2.4.1 Верхній пояс

Стержні 15 та 14 мають однакове зусилля N=-800кН та розрахункову довжину l=200см. З формули нормальних напружень визначаємо площу потрібного перерізу стержня.

; (2.33)

; (2.34)

; (2.35)

Виходячи з розрахунків площа перерізу стержня має бути більшою за 42.7 см². Із сортаменту підбираємо переріз гнутозварного профілю за (ГОСТ 30245-94) з наступними геометричними характеристиками.=140 мм;

=8 мм;=42.3 см²;=5.33 см;

Рис. 2.4. Переріз стержня. Р=33.2 кг/м;

Визначаємо розрахункову гнучкість

; (2.36)

; ; (2.37)

Визначаємо коефіцієнт  згідно [ 2 додаток 8 таб.1]

; ;

Перевіряємо даний переріз за нормальними напруженнями.

Умова виконується.

Подальший розрахунок проводимо аналогічно для решти стержнів і зводимо отримані дані в таблицю.

У гнутозварних профілях зварні шви проходять по контуру приєднання, тому ми перевіряємо їх лише на несучу здатність за формулою:

де N-розрахункове навантаження в стержні,кН, Rwz-розрахунковий опір зрізу по металу шва (для електродів Є 42 і Є 42а)

=18кН/;=16.2кН/.

, - коефіцієнт, для зварки елементів автоматичним і напівавтоматичним зварюванням і діаметром зварювального дроту d=1.4-2 мм (0,7;1).

 - розрахункова довжина шва,см.

, - коефіцієнт умовної роботи шва (1;1).

Таблиця (2.4)

Підбір стержнів ферми

3. Технологія та організація будівництва

.1 Технологічна карта по влаштуванню цегляної кладки

.1.1 Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівлі

Технологічна карта на виконання цегляної кладки трьохповерхової будівлі, яка поділена на три блоки загальною площею 1800 м² та розмірами в осях 78х49 м.

В якості несучих конструкцій використовуються як повздовжні так і поперечні цегляні стіни будівлі.

В якості перекриття багатопустотні плити перекриття.

Просторова жорсткість будівлі забезпечується сумісною роботою фундаментів, стін та перекриття.

Стіни прийняті цегляні з цегли М100 на цементному розчині М25, товщина стін прийнята 510 мм, та 380 мм перегородки приняті120 мм.

Перемички над вікнами і дверима виконуються залізобетонні товщиною 120 мм.

Фундаменти прийняті збірні-стрічкові.

Вікна прийнято дерев’яні.

Двері прийнято дерев’яні.

.1.2 Організація і технологія будівельного процесу

Для правильної організації проведення кам’яних робіт розроблено технологічну схему кладки цегляних стін, перегородок.

Перед початком проведення робіт, було детально вивчено всю технологію виконання цегляної кладки, розроблено календарний план виконання робіт, підібрано всі необхідні матеріали і інструменти. Розроблено вказівки по виконанню робіт цегляної кладки та техніки безпеки.

При проведенні мулярських робіт враховують, що кладка розрахована на сприйняття стискуючих зчеплень, тому камені розміщують постелями перпендикулярно діючій силі або з відхиленням не більше 15-17°.

Грані каменів повинні бути взаємно перпендикулярними та паралельними. Необхідно при кладці здійснювати перев'язку швів через потрібну кількість рядів.

Всі отвори, ніші, борозни, монтажні прорізи виконують у процесі кладки згідно з вимогами проекту та ДБН В.2.6-163:2010.

Роботи із зведення стін, перегородок ведуть з обов'язковою перевіркою через 0,5-0,6 м вертикальності та горизонтальності кладки, а також влаштування кутів.

Товщина швів згідно з вимогами ДБН повинна бути не менше 8 та не більше 15 мм. Середня товщина горизонтальних швів 12 мм, вертикальних - 10 мм. Кладку зовнішніх та внутрішніх стін ведуть одночасно.

При вимушених перервах при зведенні стін влаштовують похилі або, вертикальні штраби. У шви кладки вертикальної штраби через 2 м за висотою і обов'язково на рівні перекриття укладають арматурні стержні діаметром не більше 8 мм (не менше трьох по товщині сіни на одному рівні).

У місцях примикання залізобетонних конструкцій у кладку стіни вводять прутикову арматуру, яку зварюють із закладними деталями цих конструкцій. Вільна висота цегляних неармованих перегородок без тимчасових закріплень не повинна перевищувати 1,5 при товщині 90 мм і 1,8 м - при товщині 120 мм.

.1.3 Організація і технологія виконання робіт

Робоче місце муляра - це ділянка, яка включає: частину стіни, де виконує роботу ланка робітників; зону переміщення ланки мулярів у процесі кладки та розміщення інструментів, оснастки. При цьому використовують зону розміщення матеріалів та зону для транспортування матеріалів (рис. 5). Зони робочого місця приймають таких розмірів: робоча зона шириною 600-700 мм, зона матеріалів - 600-1100 мм залежно від прийнятих методів транспортування матеріалів.

Рис. 3.1 Організація робочого місця муляра при цегляній кладці стін: 1- ящики з розчином; 2 - піддони з цеглою; 3 - прорізи.

Запас матеріалів на робочому місці визначають із розрахунку двогодинного забезпечення мулярів цеглою. Розчин подають за 10-15 хв. до початку робіт. Цеглу розміщують у місцях найбільшої її потреби - напроти простінків, а ящики з розчином - напроти отворів (прорізів).

Порядок, який визначає розміщення цегли в рядах кладки і чергування горизонтальних рядів називають системою перев’язки швів.

Для проектуючої будівлі застосовуємо одну з найбільш поширених систем перев’язки швів - багаторядну систему. Багаторядна система перев’язки швів має чергування одного тичкового ряду і п’яти ложкових рядів. При цій кладці перші два ряди цегли укладають так як при однорядній системі перев’язки швів, починаючи тичковим рядом, з 3-го по 6-тий ряд кладуть ложкові ряди, перекриваючи вертикальні поперечні шви вздовж стіни на 0,5 цегли. В результаті поздовжні вертикальні шви на всіх п’яти ложкових рядах не перекривають. Їх перев’язують тільки шостим тичковим рядом. Багаторядна система перев’язки швів потребує меншого (на 15%) укладених цегол у верстові ряди, чим однорядна. Це дозволяє підвищити продуктивність праці мулярів, так як кладка верстових рядів більш трудомістка. Крім цього підвищення продуктивності праці досягають за рахунок великого числа однотипних операцій по висоті кладки.

Недоліком багаторядної системи кладки являється зниження її несучої здатності в порівнянні з однорядною на 6%.

Незалежно від прийнятої системи перев'язки тичкові ряди укладають під опірні частини балок, прогонів, плит перекриття та під інші збірні конструкції.

По закріплених порядівках натягують причалку в площині зовнішньої стіни так, щоб вона була розміщена на рівні верхнього обрізу ряду кладки. Причалку можна закріплювати за допомогою скоби.

Розкладання цегли виконують для зовнішньої верстви на внутрішній частині стіни купками по дві цеглини або по одній, для внутрішньої - на зовнішній частині стіни так, щоб їх було легко брати руками. Розчин подають на стіну лопатою зразу для укладання 6-7 цеглин верстви.

.1.4 Підрахунок обсягів робіт і матеріальних витрат

Технологія кам’яних робіт передбачає поштучну укладку природних і штучних каменів на розчин.

Для нашої будівлі застосовуємо штучні камені - цеглу глиняну.

Розчин приймаємо цементно-вапняний М100. Цей розчин характеризується доброю укладкою, яка впливає на продуктивність мулярів.

Підрахунок обсягу цегляної кладки здійснюється за такою формулою:

=(F-P)b

де F- площа стіни, м²; Р- площа віконних і дверних прорізів по зовнішньому обводу коробка, м²; b - товщина стіни, м.

Відповідно об’єм кладки стін 510 мм V=1177 м³

Відповідно об’єм кладки стін 380 мм V=283 м³

Об’єм кладки стін 120 мм V=65 м³

Загальний обсяг кладки V=1528 м³

За нормами знаючи , що в одному м³ кладки загальному 385 цегол можна знайти загальну кількість цегли потрібну для спорудження об’єкту.

1528 * 385 = 588280 шт.

Цегли для кладки необхідно 588280 шт.

З урахуванням того, що на піддоні цегли поміщається 250 шт., то необхідна кількість піддонів становить:

/250=2353 шт.

Знаючи, що на один м³ кладки потрібно 0.25 м³ розчину. Об’єм розчину становить:

1528*0.25=382 м³

Підраховуємо кількість перемичок потрібно перемичок 406 шт. Доцільний переріз яких становить 120 мм.

Таблиця 3.1

Об’єми матеріалів

Таблиця 3.2

Визначення трудомісткості

.1.5 Вибір монтажного крану

Для подачі матеріалів використовуємо вантажопідйомний кран.

При виборі крану доцільним є можливість його використання і для монтажу інших конструкцій.

Типи монтажних кранів вибирають з врахуванням конструктивної схеми будівлі, її розмірів, розміщення в будівлі окремих елементів, ваги монтуючих конструкцій.

Вибір монтажного крану проводиться в два етапи.

1.      По технічних параметрах.

2.      Проводиться ТЕП на вибір більш економічного крану.

Визначення характеристик крана.

Монтажна маса:

де  - вага конструкції;

 = 3000 кг;

 - вага монтажного обладнання;

 = 88кг;

т

Монтажна висота:

де  - висота рівня розміщення крану до опори,

 = 10;

 - монтажний запас,

 = 0.5м;

 - висота елемента,

 = 0,22м;

 - розрахункова висота захватного пристрою,

 = 4.24м; Нм=14.96 м.

Мінімальна довжина стріли:

Визначаємо значення кута , при якому довжина стріли буде мінімальна. Кут шукаємо через тангенс кута:

 - величина, яка визначається за формулою=1,5м;=1,5м;=1,5м;

м;

м;

Знаючи довжину стріли знаходимо виліт стріли:

м.

За усіма технічними характеристиками для монтажу елементів приймаємо автомобільний кран KRUP KMK-4070, з наступними характеристикам: висота підйому гачка - 55 м

виліт стріли - 40 м

максимальна вантажопідйомність - 45 т

У процесі монтажу збірних конструктивних елементів необхідно також використовувати різноманітні вантажозахватні пристрої, які повинні відповідати нижче перерахованим вимогам: універсальність, мінімальні габаритні розміри і маса, зручність в експлуатації, забезпечення безпеки робіт і простота у виготовленні

Таблиця 3.3

Специфікація монтажних пристроїв, необхідних для монтажу збірних елементів

.1.6 Розрахунок потреби в транспортних засобах

Доставка піддонів з цеглою на будівельний майданчик проводиться безпосередньо до об’єкта з розвантаженням біля місць монтажу.

Для піддона з цеглою масою 1 т.

,

де - тривалість стоянки автотранспорту під завантаженням і розвантаженням;- віддаль перевезення;- швидкість перевезення.

Коефіцієнт використання транспортної одиниці:

,

де ∆Р - маса елементів, що перевозяться за один рейс;- вантажопідйомність транспортної одиниці.

Продуктивність транспортної одиниці в зміну:

Необхідна кількість транспортних одиниць визначається:

де Р - обсяг монтажних робіт;

- тривалість монтажу.

Отже, приймаємо3 балковози ББ-21 на базі КрАЗ - 258 Б1.

У процесі кладки оформляють акти на сховані роботи (осадові та деформаційні шви; гідроізоляцію; армування кладки; закладні деталі та антикорозійний захист; місця опирання ферм, пригонів, балок тощо на стіни, пілястри, стовпи з перевіркою відповідності до проекту.

3.1.7 Заходи з охорони праці і безпеки життєдіяльності

При виконанні кам'яних робіт потрібно дотримуватися чинних державних актів і будівельних норм, інструкцій з безпечної експлуатації будівельних машин, механізмів та технологічного оснащення, вимог з електро-, пожежо- та вибухобезпеки, а також вимог з виробничої санітарії і гігієни праці.

Риштування мають відповідати вимогам міцності, мати достатню просторову сталість і бути надійно закріпленими до стін будівлі. Стояки трубчастих риштувань слід встановлювати у башмаки, а при недостатній міцності основи ще і на підкладки з дощок 50 мм завтовшки, які укладають по спланованій поверхні, й кріпити до стіни гаками за анкери, як закладають у кладку під час її виконання. Просторову сталість і незмінні стики риштувань забезпечують встановленням діагональних в'язів. Металеві риштування треба заземлити та захистити від блискавки. Риштування і помости потрібно оснащувати огорожею заввишки не менше ніж 1 м, що складається з поручня, проміжної та бортової дощок заввишки не менше ніж 150 мм. Проміжок між стіною і робочим настилом риштувань не повинен перевищувати 50 мм. Будівельні матеріали слід рівномірно розташовувати в межах риштувань і помостів, робочі настили регулярно очищувати від сміття, а взимку від снігу й ожеледиці та посипати піском. Усі отвори у стінах, які розташовані на рівні настилу риштувань і помостів або не вище ніж 0,6 м від їхньої поверхні, а також ліфтові шахти без настилу треба закривати інвентарною огорожею.

На робоче місце цеглу і дрібні блоки слід подавати пакетами на піддонах з футлярами, які виключають їх випадання. При великоблоковій кладці захоплюючі пристрої слід знімати тільки після установлення блока в проектне положення та остаточного або тимчасового його закріплення. Монтажну оснастку, за допомогою якої подають матеріали на яруси, потрібно укомплектувати пристроями, які виключають їх самостійне розкриття і випадання матеріалу.

Кожний ярус стіни слід класти на таку висоту, щоб після наступного підрощування риштувань або помостів він був вище рівня робочого, місця муляра не менш як на два-три ряди кладки.

.2 Організаційний розділ

.2.1 Визначення обсягів робіт

Виробництво основних будівельно-монтажних робіт при зведенні об'єкту повинно бути організовано з врахуванням суміщення по часу різних їх видів. Для цього об'єкт, який споруджується, розбивається на ділянки, границі і розміри яких визначаються об'ємно-планувальними та конструктивними рішеннями, прийнятою технологією зведення об'єкту з врахуванням забезпечення просторової жорсткості та стійкості його частин, які зводяться. Обсяги будівельно-монтажних робіт визначаємо за робочими кресленнями будівлі. Розрахунок обсягу робіт записуємо у відомість, форма якої наведена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Потреба в матеріалах

.3 Будгенплан

Будгенплан - генплан, на якому нанесено тимчасові будівлі і споруди, необхідні для здійснення даного будівництва, а саме адміністративні, господарські і побутові. А також тимчасовий водопровід і каналізація, електромережа, механізовані установки, склади матеріалів, шляхи внутрішнього транспорту, освітлення майданчика. Будгенплан відноситься до об’єктного буд генплану (тобто для даного об’єкту і виконаний в масштабі 1 : 200).

При проектуванні об’єктного буд генплану дотримуємося таких правил:

1)      тимчасові та об’єктні комунікації повинні розміщуватися на територіях призначених під будівництво постійних будівель і споруд;

2)      віддаль транспортування вантажів і число їх перевезень в межах майданчика повинні бути мінімальними;

)        вартість тимчасових будівель і споруд та комунікацій повинна бути мінімальною;

)        повинно бути забезпечене найраціональніше обслуговування побутових потреб всіх працівників будівництва з врахуванням охорони праці протипожежної охорони;

)        для зменшення вартості внутрішнього транспорту і складських організацій необхідно складування матеріалів і конструкцій, проектувати в зоні дії плану;

)        для скорочення витрат на будівництво тимчасових будівель і споруд необхідно використовувати постійні споруди, передбачені генпланом, існуючі і перевезені інвентарні будівлі. Постійні споруди і дороги, сітки підземних комунікацій, електролінії, та телефонні лінії.

3.3.1 Розрахунок площі тимчасових будівель і споруд на будгенплані

Назва i кiлькiсть тимчасових будинкiв залежить вiд кiлькостi працюючих. Розрахункова кiлькiсть працюючих визначається за зведеним календарним планом i залежить вiд максимальної кiлькостi працюючих в змiну (див. графiк руху робiтникiв) з врахуванням норм на одного чоловiка). При цьому умовно приймається, що в найбiльш завантажену змiну працюють 85% робітників, 11% МТР, 4% службовцiв i 1% (молодший обслуговуючий персонал, охорона) МОП. Кiлькiсть чоловiкiв i жiнок приймається вiдповiдно 60% i 40% вiд загальної кiлькостi працюючих. Методика розрахунку наведена в таблицi

Розрахункова чисельність робітників -13 чоловік - 85%

МТР - 2 чоловіки - 11 %

службовці - 1 чоловік - 4%

МОП і охорона - 1 чоловік - 1%

Таблиця 3.1

Підрахунок площі тимчасових будівель.

.3.2 Розрахунок складів

Площа складів залежить від кількості матеріалів, які необхідно зберігати, а також норм зберігання матеріалів на 1 м2 площі з врахуванням проїздів і проходів. Для цього спочатку визначають мінімальну кількість матеріалу, що необхідно зберігати на складі:

Qзап= ,

Де Qзап - запас матеріалів на складі,заг - кількість матеріалів, деталей і конструкцій, необхідних для виконання на протязі запланованого періоду заданого об’єму робіт, м², м³, т, шт.;= - норма запасу матеріалів в днях, береться згідно табл.11.22 [7]або додатку А.

Т - протяжність виконання буд. робіт, дні, за календарним графіком;

К1 - коеф. нерівномірності поступлення матеріалів на склад, 1,1;

К2 - коеф. нерівномірності використання матеріалів, що поступають на склад, 1,3….1,5.

Потрібну площу складу визначають:

S = ,

де g- кількість матеріалу, яка вкладається на 1 м2 корисної площі складу, приймається згідно табл.11.23 [7].

Кck - коеф. використання складської площі, становить:

для закритих опалювальних складiв - 0,5-0,7

для закритих неопалювальних складiв - 0,6-0,7

при закритому зберiганнi матерiалiв - 0,5-0,7

при закритому штабельному зберiганнi матерiалiв - 0,4-0.6

для вiдкритих складiв:

лiсоматерiалiв - 0,4-0,5

металу - 0.5...0.6

нерудних буд. матерiалiв 0,6.-0.7

У зв’язку відсутності площ, деякі конструкції будуть монтуватися з коліс автомашин.

Таблиця 3. 2

Розрахунок площі складів

.3.3 Розрахунок тимчасового водо- та електропостачання

Розрахунок водопостачання.

Загальний розхід води л/с визначається за формулою:

сум=Qвир+Qгос+Qпож,

де Qвир,Qгос, Qпож- розхід води на виробничі, господарські і пожежні потреби

Витрати води на виробничі потреби

вир., л/с - знаходиться за формулою :

вир = 1,2,

де 1,2 - коеф. що враховує невраховані витрати;

К1 - коеф. нерівномірності використання води (1.5-2,0);- середній виробничий розхід води в зміну і-го виду робіт, л. (див. додаток Г.)

вир =  = 0.2 л/с.

Розхід води на господарські потреби визначається за формулою:

гос= ,

де np - найбільша кількість робітників у зміну- норма потреби води на 1 людину (20-25 л)- норма потреби на прийом одного душу (30-35 л)

К1 - коефіцієнт нерівномірності споживання води (1,1-2,7)

К2 - коефіцієнт, який рівний 0,3-0,4.гос= 0,112 л/c

Для гасiння пожежi на будiвельному майданчику секунднi витрати води беруться за нормами, якi приймаються в залежностi вiд площi будiвельного майданчика, Qп:

для площi дiлянки до 10 га - 10 л/с.

Якщо розхід води на проти пожарні норми

Qпож Qвир+Qгос, то приймається Qсум= Qпож.

Сумарний розрахунок води Qзаг=20,2 л/с

Необхідний діаметр тимчасового водопроводу d визначається за формулою

= , м

де Qсум - сумарний розхід води, м³/c;

 - швидкість руху води по трубах (приймається для труб великого діаметру 1.5-2 м/с, для труб малого діаметру 0,7-1,2 м/с;

 - число пі =3,14.= 0,11 м

Отримане значення діаметра водопроводу заокруглюється до найближчого більшого січення по ГОСТу. У випадку прокладки водопроводу тільки в протипожежних нормах, його зовнішній діаметр приймається не менше 100 мм.

Пожежні гідранти на тимчасовому водопроводі розміщуються з врахуванням можливості прокладки від них пожежних рукавів до можливих місць гасіння пожежі на відстані не більше 150 м при водопроводі високого тиску. По нормах пожежні гідранти встановлюються на віддалі не більше 100 м один від одного, а також не більше 50 м і не менше 5 м від стін будучої будівлі і не більше 2-5 м від звичайної дороги.

Розрахунок електропостачання

Забезпечення будівельної площадки електроенергією являється важливою ланкою організації будівельного виробництва. Тому для організації безперебійного електропостачання при проектуванні буд генпланів необхідно розробити спеціальний розділ проекту

Електрична енергія на будівельному майданчику потрібна для потреб електродвигунів, будівельних машин, обладнання, освітлення території, робочих місць і т.д.

Розхід електроенергії на внутрішнє освітлення становить :

Рв.о = Рv = 9 1000 = 7,2 кВт ,

де Рv - потужність лампи, Вт.- кількість ламп.коефіцієнт потреби, який залежить від кількості одночасних споживачів.

Загальна потреба в електроенергії

заг= 1,1 (+

де 1.1 - коефіцієнт, який враховує потреби в мережі;, Рt, Pов, Pон,- відповідно потужності силових струмоприймачів (баштові крани, зварочні трансформатори і ін.).

,, - коефіцієнти попиту, які залежать від кількості і завантаження силових споживачів.

 - коефіцієнт потужності. залежить від кількості і завантаження силових споживачів

Рзаг=770 кВт

4. Економіка будівництва

5. Охорона праці

.1 Вступна частина

Охорона праці це комплекс заходів правового, організаційного характеру спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці на виробництві.

Важливою задачею охорони праці, техніки безпеки і протипожарної безпеки в будівництві являється попередження аварій і небезпечності, які можуть виникнути в процесі виконання будівельно-монтажних робіт.

Покращення умов праці виконується впровадженням нової техніки, прогресивних методів організації праці і технології будівництва, комплексної механізації будівельно-монтажних робіт, застосування захисних засобів і приспосіблень.

До початку будівельних робіт майданчик повинен бути загороджений парканом висотою 2,0 м. тимчасові автомобільні дороги розташовують з таким розрахунком, щоб проїзд автомашин був можливий в любу пору року і в любу погоду. Ширину доріг і проїздів приймаємо 4,8 м при односторонньому русі і 9 м при двохсторонньому.

В нічний час будівельний майданчик повинен освічуватись прожектором на інвентарних вишках. Побутові приміщення знаходяться поза зоною роботи крану.

.2 Аналіз умов праці на будівництві закладу школи

Будівництво закладу школи розділено на 2 періоди; а саме, підготовчий і основний.

Рослинний шар ґрунту на будівельному майданчику зрізають бульдозером з переміщенням його на віддаль 50 м з послідуючою погруз кою екскаватором на автосамоскиди і перевозкою на майданчик зберігання. Тимчасові будівлі і споруди споруджуються на вільному від забудови території, складські приміщення поблизу доріг. В підготовчий період також будуються тимчасові дороги з подальшим використанням їх під постійні, а також електромереж і водогону.

Розробку ґрунту під фундаменти закладу школи ведуть одноковшевим екскаватором, а під зовнішні мережі каналізації - багатоковшовим.

Монтаж фундаментних блоків і фундаментних подушок ведеться за допомогою автокрану і починається з розкладки елементів на майданчики. Вести монтаж одночасно в дві сторони забороняється. Елементи покрівельного, бокового і чільного огородження монтують після звершення монтажу каркасу. Монтаж залізобетонних конструкцій здійснюють у відповідності зі СНіП III-160-80. Монтаж збірних залізобетонних конструкцій, які не мають монтажних петлів або міток, які забезпечують їх правильну стропову і монтаж, відсутність розтяжок при монтажі, надійне кріплення монтуючи конструкцій розчалками може привести до руйнування встановлених конструкцій. Відсутність бо неправильне використання драбин, перехідних мостиків і трапів, призначених для переходів монтажників з однієї сторони конструкції на іншу може привести до нещасного випадку.

При переміщені і подачі на робоче місце грузопідйомними кранами цегли і інших матеріалів не виключене падіння грузу при підйомі.

Джерелом підвищеної небезпеки травматизму є робота з гарячим бітумом.

Підвищеним джерелом травматизму і професійних захворювань є також електромережі, вібратори, дія шуму.

При виробництві БМР необхідно дотримуватись загальних правил по техніці безпеки:

а) до роботи допускаються особи, які пройшли інструктаж по техніці безпеки і вивчення безпечних способів праці;

б) склади, проходи, проїзди в нічний час повинні бути освітлені;

в) всі монтажні і захоплюючі приспосіблення потрібно періодичним випробуванням з занесенням результатів в журнал;

г) приспосіблення і тара повинні мати клеймо з вказівкою послідуючої дати випробування;

д) електро- і пневмоінструменти до початку роботи провіряють на справність. Виконувати роботу даними інструментами дозволяється тільки робітникам , які пройшли спеціальну підготовку і забезпечені засобами індивідуального захисту;

е) робітники, які здійснюють монтаж залізобетонних конструкцій повинні мати захисні шоломи.

В іншому при будівництві потрібно керуватися правилами по техніці безпеки для будівельно-монтажних робіт згідно СНиП III-4-80.

.3 Заходи щодо охорони праці на будівництві закладу школи

. Правові і організаційні.

В будівництві організації повинен вестись оперативний контроль за станом охорони праці і техніки безпеки. Систем оперативного контролю являє собою строго регламентоване по часу перевірки стану охорони праці і звіту керівників дільниць перед головою комітету профспілки будівельної організації.

Згідно схеми оперативного контролю за станом охорони праці і техніки безпеки в будівництві встановлено п’ять рівнів його проведення.

Перший рівень - кожний день майстер або виконроб разом з громадським інспектором по охороні праці перед початком роботи обходять робочі місця, виявляють порушення правил техніки безпеки і записують їх в журнал оперативного контролю з вказівкою термінів їх усунення.

Другий рівень - начальник дільниці, громадський інспектор по охороні праці один раз в тиждень вибірково обстежують об’єкти будівництва.

Третій рівень - один раз в місяць (з 1 по 10 число) керівник організації з головою комітету профспілки провіряють стан охорони праці на дільниці. Результат перевірки оформлюється актом.

Четвертий рівень - управляючий трестом ( голова об’єднання) один раз в квартал (з 1 по 20 число) заслуховують керівників і голів професійних комітетів про проведену роботу про створення безпечних умов праці.

П’ятий рівень - голова профспілки робітників будівництва з головним технічним інженером праці профспілок області один раз в півріччя (з 20 по 30 число) заслуховують звіти керівників трестів (голів об’єднань) і голів об’єднаних профспілок за станом охорони праці.

Основне призначення, змісту роботи пункту являється:

-        навчання і інструктаж безпечних способів роботи;

-        проведення тематичних занять;

         періодичний інструктаж.

.4 Санітарно-гігієнічні умови на будівельному майданчику

Побутові будівлі і приміщення на будівельному майданчику запроектовані з урахуванням району будівництва.

Всі побутові приміщення повинні розміщуватися на будівельному майданчику на віддалі 50 м від об’єктів з навітряної сторони вітрів пануючого напрямку. Склад санітарно-побутових приміщень на будівельному майданчику регламентований "Вказівками по проектуванню побутових будівель і приміщень будівельно-монтажних організацій (СН 246-74)" і повинні включати гардеробні, душові, ванни, вмивальні, туалети, приміщення для особистої гігієни жінки, влаштування питтєвого водопостачання, приміщення для прання, хімічної гігієни, сушки і ремонту одягу і взуття, приміщення для вживання їжі і оздоровні пункти.

Крім того на будівельному майданчику передбачено укриття від атмосферних опадів і сонячної радіації, місця для відпочинку і куріння загальною площею 0,2  на одного робітника в найбільш великій зміні. Будівлі і приміщення побутового призначення на будівельному майданчику обладнуються водогоном, каналізацією, електроосвітленням, опаленням і вентиляцією. Кількість використовуваної води для господарсько-питтєвого режиму повинні відповідати вимогам ГОСТ 2874-73.

Для обігріву приміщень і будівель застосовуються радіатори, конвектори і нагріваючі панелі, електрорадіатори. В якості палива для системи опалення застосовують рідкий газ в балонах.

.5 Розрахунок універсального чотиривікового стропу

Конструкція стропу залежить від габаритів і міцності монтую чого елементу, розташування місць строповки на піднімаючому елементі, параметрів вантажопідйомного обладнання, умов підйому і положення елементу при його підйомі і установці.

Рис. 5.1 Схема для визначення зусиль у вітках стропу

Зусилля  в кожній вітці стропу визначається по формулі:

,

де  - кут нахилу у стропу до вертикалі ;

 - вага монтую чого елементу, кН;

 - кількість віток стропа;

.

Коефіцієнт запасу міцності згідно правил повинен бути не менше 6 для стропів з крюками, тоді

.

По таблиці підбираємо діаметр канату  з розрахунковим розривним зусиллям 88,1 кН, що більше 88,05 кН.

6. Охорона навколишнього середовища

.1 Природоохоронний стан території будівництва

Для будівництва загальноосвітньої закладу школи сільською радою виділена земельна ділянка загальною площею 1,6 га. Рельєф прилеглої території горбистий, причому відведена для будівництва ділянка має ухил у північно-західному напрямку, що сягає 0,042. виділена ділянка донедавна використовувалась під індивідуальні городи селян для вирощування ягідно-овочевої продукції. До території забудови підведена дорога, по обидві сторони якої знаходяться одно, двоповерхові житлові будинки сучасної забудови. Територія упорядкована, озеленена, на ній прокладений водотік, каналізація, організоване поверхневе водовідведення, діє електропідстанція. Тут немає виробничих підприємств, тваринницьких ферм, що можуть забруднювати довкілля, але функціонує водоочисна споруда, яка складається з чотирьох секцій, водовідстійника, мережі водогонів, у які вода потрапляє з водозливних установок, фільтрів води і двох брудовідстійників з бензино-маслоулавлювачами.

Після введення до ладу закладу школи збільшиться навантаження на водовідстійник, але потужність його має достатній запас на це додаткове навантаження. Треба лише розвинути мережу водовідвідних труб від будинку.

Сміття від закладу школи двічі на тиждень відвозиться шкільним транспортом на сміттєзвалище, яке знаходиться на відстані три кілометри від села на південно - східному напрямку, тобто з підвітряної сторони. Тимчасово (до вивезення) сміття зберігається у металевих контейнерах, які розміщуються на спеціальній площадці господарського двору закладу школи, що заасфальтована і обсаджена по периметру деревами з фітонцидними властивостями.

Ґрунтами, що залягають зверху на території забудови на глибину до 1,8-2,7 м. є суглинки світло - коричневі щільні туго пластичної консистенції, які підстилаються знизу напівтвердою глиною масивною коричнево-жовтого кольору. Рівень ґрунтових вод знаходиться н глибині від поверхні землі 8,6 м на верхній частині пагорба і 4,8 м на схилі пагорба. Ерозії поверхні землі не спостерігається у всьому селі і на даній території рівчаків та ярів немає.

Викладене дозволяє зробити висновок, що екологічний стан території з точки зору охорони навколишнього середовища є задовільний.

.2 Джерела забруднення атмосферного повітря, моніторинг за його станом

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в даній місцевості є вуглекислий газ, що виділяється в повітрі при роботі двигунів внутрішнього згоряння, головним чином при проїзді автомобільного транспорту та сільськогосподарських машин. Рівень вмісту вуглекислого газу в повітрі періодично контролює районна санепідемстанція. Викиди вуглекислого газу контролює також автоінспекція під час техогляду машин.

Щоб запобігти забрудненню повітря, планується застосувати такі заходи:

-        озеленити територію забудови, зокрема навколо господарського двору, шляхом насадження дерев, які відіграють роль зелених фільтрів ( див. п. 7.7);

-        контролювати стан і роботу двигунів внутрішнього згоряння при техогляді транспортних засобів та машин;

Після введення до ладу закладу школи для її опалення в зимовий період працюватиме котельня з двома водогрійними котлами "Енергія -ЗМ", яка розташована на північному заході від закладу школи, що співпадає з напрямком панівних вітрів.

В якості палива для котельної прийняте кам’яне вугілля Львівсько-Волинського басейну. Але в зв’язку з тим, що село розвивається в східному і південно-східному напрямках котельна буде джерелом забруднення навколишнього середовища. На випадок інерції котельню обладнують фільтруючою лісосмугою.

.3 Охорона поверхневих і підземних вод

На території села і відведеної для будівництва закладу школи земельної ділянки немає відкритих водойм. Води з атмосферних опадів будуть відводитись відкритою та підземною мережею зливної каналізації.

Охорона навколишнього середовища від забруднення передбачається таким комплексом технологічних і конструктивних заходів:

-        оснащення будівель внутрішнім водопроводом і каналізацією;

-        організація централізованої системи каналізації з відведенням стоків на очисні споруди ( див. п. 7.1).

Підземні води за рахунок інфільтрації не забруднюються, тому що рівень ґрунтових вод низький , а суглинок і глина є водотривкими ґрунтами, які не пропускають воду.

Каналізація підключена до існуючої зовнішньої мережі, яка прокладена до очисних споруд.

.4 Охорона грунтово-рослинного шару

До початку будівництва передбачена зрізка рослинного шару ґрунту на глибину 28 см. Знятий грунт рослинного шару складається у відвал з подальшим використанням для упорядкування території перед введенням закладу школи до ладу. На ділянках, які використовуються під газони, навчально-дослідні поля, де насип не перевищує 15-20 см, рослинний шар не знімають. При влаштуванні газонів та навчально-дослідних ділянок рослинний шар з відвалів розпорошується по розпушеній землі товщиною 15 см.

Зняття і перевезення родючого шару здійснюється скрепером. Залишки рослинного шару будуть використані для рекультивації та озеленення на інших територіях, зокрема при влаштуванні футбольного поля на спортивному ядрі.

.5 Охорона довкілля від шуму, електромагнітного випромінювання та радіації

Для здоров’я дітей і забезпечення нормальних умов навчання в школі необхідно забезпечити затишок від шуму. Для зменшення шуму від транспортної магістралі проектуюча школа відсунена на значну віддаль від червоної лінії. В цій зоні висаджуються дерева і кущі. Проектом також передбачене максимально - можливе збереження існуючих дерев та кущів на ділянці вільних від забудови і які не мішають виробництву будіельно-монтажних робіт. Додаткове озеленення вирішується шляхом посадки високо ростучих дерев, кущів. Проектом передбачено посів газонів і одерновка відкосів, а також влаштування квітників в декоративних квітниках біля входів в будівлю закладу школи.

.6 Покращення санітарно-епідеміологічних умов

Для покращення санітарно - епідеміологічних умов в місцях встановлення сміттєвих ящиків, контейнерів для побутових відходів, висаджуються кущі бузини і дерева, які виділяють фітонциди, що відлякують комах.

Стоки господарсько-фекальної каналізації скидаються в існуючу каналізацію, яка підключена до очисних споруд потужністю 100 .

Висновки і рекомендації

1.      Дипломний проект виконано на актуальну тему, бо спорудження закладу школи в селі Завадів Яворівського району Львівської області сприятиме підвищенню соціальних умов проживання мешканців, покращуватиме рівень освіти та виховання учнів.

.        Будівля закладу школи споруджується триповерховою з секційним розміщенням приміщень, зокрема: навчальні класи та лабораторії, вестибюль і рекреація для відпочинку, приміщення для педагогів, завуча та директора, господарські приміщення, спортивний зал, бібліотека. Планування і розміри названих приміщень відповідають вимогам ДБН В. 2.2-3-97.

.        Конструктивна схема будівлі закладу школи напівкаркасна. Стіни будівлі муруються з цегли, перекриття, покриття, сходи, фундаменти монтуються зі збірних залізобетонних виробів.

.        Залізобетонні конструкції розраховані методом граничних станів. Умови розрахунків задовольняються, що гарантує надійність цих конструкцій при експлуатації будівлі закладу школи.

.        Для належного рівня спорудження будівлі визначено раціональний тип монтажного крана, описано основні вимоги щодо виконання будівельно-монтажних робіт, розроблено технологічну карту, намічено заходи щодо забезпечення охорони праці на будівельному майданчику.

.        Для раціональної організації будівельного майданчику розроблено буд генплан з зазначенням під’їзних і внутріплощадочних доріг, напрямків руху монтажного крана, місць розміщення тимчасових будівель та інженерних мереж, площадок складування будівельних матеріалів та виробів.

.        у проекті розроблені заходи щодо охорони навколишнього середовища під час будівництва та експлуатації шкільного комплексу в сільській місцевості.

.        Проект закладу школи після його деталізації та прив’язки до місцевих умов може бути застосований для реального будівництва.

Бібліографічний список

1.      Клименко Ф.Є., Барабаш В.М., Стороженко Л.І. Металеві конструкції. - Львів, 1994. - С. 278.

2.      Металлические конструкции. Общий курс: Учебник для вузлов / Е.И. Беленя, В.А. Балдин, Г.С. Ведерников и др.; ред. Е.И. Беленя. - 6-е изд., перераб. И доп. - М.: Стройиздат, 1986. - 560 с., ил.

3.      Байков В. І., Сигалов Є.Є. Залізобетонні конструкції. М. Буд видав, 1988.

4.      Бондаренко В.М., Судніцин А.І., Назаренко В.Г. Розрахунок з/б і кам’яних конструкцій. М.: Вища школа, 1988

5.      Сорочан Є.А., Трофіменков Ю.Г. Довідник проектувальника. Основи, фундаменти і підземні споруди. М.: Буд видав, 1985

6.      Зоценко Н.Л. Яковлєв А.А. Приклади розрахунків основ і фундаментів сільських будівель і споруд. К. Будівельник, 1986

.        Вахненко П.Ф., Вахненко В.П. Залізобетонні конструкції с/г будівель. Розрахунок і проектування. К. Будівельник, 1982

.        Крутов В.І., Тропп В.Б. Фундаменти із забивних блоків. К.: Будівельник, 1987

.        Шатенко Л.Н., Гільман А.Д., Луман Ю.Т. основи і фундаменти. Курсове і дипломне проектування. К.: Вища школа, 1989

.        Берлінов М.В., Ягунов Б.А. Приклади розрахунку основ і фундаментів. М.: Будвидав, 1989

.        Журнал " Основи і фундаменти Механіка грунтів" 1988. № 5.

.        Літвінов О.О., Белянова Ю.І. "Технологія будівельного виробництва" К.: Вища школа, 1984

.        Довідник по технології будівельного виробництва. К.: Будівельник, 1985.

.        Сухачев І.А. Організація, планування і управління с/г будіництвом, 1979

.        Берлін М.З., Економія сільськогосподарського будівництв. М.: Будвидв, 19

16.    Строительные краны. Справочник под. Ред. В.П. Станевского. К.: Будівельник, 1985, 238 с.

17.    Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. К.: Вища школа, 1991.

.        Топчий Д.Н. Сельскохозяйственные здания и сооружения. М.: Агропромиздат, 1985, 480 с.

.        Русскевич М.А., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Справочник по инженерно-строительному черчению. К.: Будівельник, 1987, 262 с.

.        Уваров Е.П. Проектирование организации промышленного строительства. К.: Будивельник, 1984, 127 с.

.        Кончуков Н.П. Планировка сельских населенных мест М.: Высшая школа, 1979, 247 с.

.        Орловский Б.Я., Орловский Я.Б. Архитектура гражданских и промышленных зданий М.: Высшая школа, 1981, 304 с.

.        Ярмоленко М.Г. Технологія будівельного виробництва. К.: Вища школа, 1993, 301с.

.        Буга П.Г. Гражданские, промышленные и сельсько-хозяйственые здания. - М: Высшая школа, 1993 - 412 с.

.        ДБН В.1.1-12-2006 Будівництво у сейсмічних районах.

.        Кобевнык В.Ф. Охрана труда. К. 1990

.        Масюк С.В. Технологія і організація будівельного виробництва. К: Вища школа - 1990.

.        Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення: ДБН В.2.6 -98:2009 - К.: Мінрегіонбуд України, 2011. - 71 с.

.        Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування: ДСТУ Б В.2.6 - 156:2010 - К.: Мінрегіонбуд України, 2011. - 118 с.