Санітарно-технічне обладнання будинку
Міністерство
освіти і науки України
Національний
університет водного господарства та природокористування
Кафедра
теплогазопостачання, вентиляції та санітарної техніки
Пояснювальна
записка до курсового проекту
Санітарно-технічне
обладнання будинку
Рівне - 2014
Зміст
1.
Водопостачання будинку
1.1
Основні проектні рішення системи водопостачання
1.2
Визначення розрахункових витрат води
.2.1
Добові витрати води
.2.2
Середньодобові витрати води
.2.3
Середньогодинні витрати води
.2.4
Максимальнодобові витрати води
.2.5
Розрахунок мінімальних витрат води за годину
.2.6
Визначення витрат води на одну квартиру
.3
Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі
.4
Розрахунок лічильників витрат води
.5
Визначення потрібного напору
.6 Побудова
аксонометричної схеми внутрішнього водопроводу
.
Внутрішня каналізація
.1
Трасування внутрішньої каналізаційної мережі
.2
Визначення діаметрів трубопроводів внутрішньої каналізації
.
Внутрішні водостоки
Література
водопостачання будинок каналізація трубопровід
1. Водопостачання будинку
.1
Основні проектні рішення системи водопостачання
Для подачі води на господарсько-питні потреби проектуємо в
житловому 5-ти поверховому будинку систему холодного господарсько-питного
водопроводу. Для поливу зелених насаджень і тротуарів навколо будинку
передбачаємо поливальні крани Ø 25 мм, які проектуємо в нішах
зовнішніх стін із розрахунку 1 кран на 60-70 м периметру будинку і підключаємо
їх до магістральних ліній внутрішнього холодного водопроводу. Трубопроводи від
магістралей до поливочних кранів прокладаємо по найкоротшій відстані з уклоном
для їх спорожнення на зиму через відключаючі і спускні вентилі.
В курсовому проекті проектуємо тупикову водопровідну мережу
будинку з нижнім розведенням магістральних ліній, тобто у підвалі. Магістральні
лінії проектуємо у підвалі на висоті 0,3 м від стелі таким чином, щоб об’єднати
всі стояки і трубопровід, що подає воду у будинок.
Длязапобіганняутворенняконденсатунаповерхнітрубіпромерзаннямагістральнітрубопроводитеплоізолюютьсяматами.
Для спуску води магістралі проектуємо з похилом і=0,003 в бік вводу або
водорозбірних точок. В нижніх точках мережі проектуємо водовипускні пристрої
(трійник із заглушкою). Стояки і підведення до приладів проектуємо прихованими.
Трубопроводи проектуємо паралельно стінкам і лініям колон, за можливістю
прямолінійно, враховуючи місця розташування найбільшої кількості водорозбірних
приладів, щоб кількість стояків і довжина підведень до санітарних приладів були
мінімальними. Водопровідна мережа будинку проектується із сталевих
водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-75, які кріпляться до будівельних
конструкцій за допомогою гаків, хомутів. При перетині трубопроводів із
перекриттями на трубах передбачається влаштування гільз з толю або обрізків з труб.
Проектування водопровідних мереж починається від
водорозбірних приладів: на плані типового поверху призначаємо місця прокладки
труб, що подають воду, до приладів й стояків. Запроектовані стояки переносимо
на план підвалу і проектуємо магістральні трубопроводи, які під’єднуємо по
найкоротшим відстаням.
У підвальному приміщенні запроектований водомірний вузол.
Проектуємо один ввід водопроводу. Трасу вводу наносимо на
генплан ділянки.
По виконаному трасуванню будуємо аксонометричну схему
внутрішнього водопроводу. На даній схемі позначаємо всі трубопроводи, прилади,
запірну та регулюючу арматуру, водомірні крани, наносимо позначки поверхні
землі біля будинку, підлоги, підвалу, вводу, водорозбірного крану.
1.2
Визначення розрахункових витрат води
Розрахункові витрати питної води (загальної, холодної та
гарячої) в режимі водозабору визначаємо за ДБН. В.2.5-64:2012 "Внутрішній
водопровід та каналізація".
Для гідравлічного розрахунку водопроводів і визначення
параметрів їх обладнання використовуємо такі розрахункові витрати холодної і
гарячої води:
ü Секундні (за рік) добові витрати води (загальна -
,гарячої
води - 
, холодної
води - 
) за
розрахунковий час споживання води (Т, год), м3/добу;
ü Максимальні
добові витрати (загальна - 
, гарячої
води - 
,
холодної води - 
), м3/добу;
ü Максимальні
годинні витрати ( загальна - 
, гарячої
води - 
,
холодної води - 
), м3/год;
ü Мінімальні
годинні витрати ( загальна - 
, гарячої
води - 
,
холодної води - 
), м3/год;
ü Максимальні
секундні витрати води ( загальна - 
, гарячої
води - 
,
холодної води - 
), л/с
1.2.1 Добові
витрати води
Розраховуємо середньодобові витрати води на вводі, приймаючи за
таблицею А1 [1], що в даному житловому будинку (кліматичний район) загальна
витрата на одного мешканця складає 
л/добу.
Максимальні добові витрати води визначаються за формулою:
(2.1)
де 
-
максимальні добові витрати води на господарсько-питні потреби,
-
максимальні добові витрати води на полив,
Витрати води для всього будинкуна господарсько-питні потреби знаходимо
за формулою:
,
л/добу (2.2)
де 
-
загальна кількість споживачів, що обслуговується даною ділянкою мережі, чол., 
чол.
-
норма витрат води одним споживачем, м3/добу; л/добу
добу=40.0м3/добу
Тоді
3/добу
1.2.2
Середньодобові витрати води
Середньодобові витрати води на холодне водопостачання
визначаємо за формулою:
,
л/добу (2.4)
де 
-
розрахункова добова витрата холодної води в житлових будинках, л/добу, на
одного мешканця; 
л/добу.
л/добу
= 24 м3/добу
Середньодобові витрати води на гаряче водопостачання знаходимо за
формулою:
,
л/добу (2.5)
де 
-
розрахункова добова витрата гарячої води в житлових будинках, л/добу, на одного
мешканця; 
л/добу.
л/добу
=16 м3/добу
.2.3
Середньогодинні витрати води
Середньогодинні витрати води визначаємо за формулою:
Загальні середньогодинні витрати води на одного мешканця:
л/год.
=0,0104 м3/год.
Для всього будинку:
м3/год.
Середньогодинні витрати холодної води на одного мешканця:
л/год=0,00625
м3/год.
Для всього будинку:
м3/год.
Середньогодинні витрати гарячої води на одного мешканця:
Для всього будинку:
м3/год.
.2.4
Максимальнодобові витрати води
Максимальнодобові витрати води (загальна, гарячої, холодної
води) на одного мешканця визначаємо за формулою:
, л/добу
(2.7)
де
-коефіцієнтмаксимальної
добової нерівномірності, який приймається згідно з таблицею А4 [1]
л/добу=0,36
м3/добу
, л/добу
(2.8)
л/добу=0,153
м3/добу
, л/добу
(2.9)
л/добу=0,2295
м3/добу
Для
всього будинку:
м3/добу
м3/добу
м3/добу
.2.5
Розрахунок мінімальних витрат води за годину
Розрахункову мінімальну витрату за годину (загальна, гарячої
води, холодної води), м3/год., визначаємо за формулою:
,
(2.10)
-
приймаємо згідно з таблицею 1 [1] в залежності від 
-
визначають за формулою:
(2.11)
Де
-
максимальна розрахункова витрата води за годину, приймається такою, що дорівнює
, або , або відповідно;
-
середня розрахункова витрата води за годину, приймається 
, або 
, або 
відповідно.
Загальні мінімальні витрати води за годину на одного мешканця:
л/год=0,0053
м3/год.
Мінімальні витрати гарячої води за годину на одного мешканця:
л/год.
=0,00188 м3/год.
Мінімальні витрати холодної води за годину на одного мешканця:
л/год.
=0,00281 м3/год.
Для всього будинку:
м3/год.
м3/год.
1.2.6
Визначення витрат води на одну квартиру
Максимальні секундні витрати води у квартирі(по стояку В1-7):
У квартирі знаходяться 4прилада, N=4, тоді згідно [1табл.
А7]= 0,20л/с
1.3
Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі
Метою розрахунку є визначення діаметрів труб на кожній з
ділянок з врахуванням витрат води, які проходять цими ділянками, при дотриманні
допустимих швидкостей руху води (0,9-1,2 м/с), максимальна швидкість не більше
3 м/с), а також визначення загальних втрат напору при пропуску даних витрат
води. Спочатку визначаємо розрахунковий напрямок - від вводу до диктуючого
(найвище або найдалірозташованого) водорозбірного приладу.
Вибираю мережу з сталевих труб.
Втрати напору на ділянці визначаємо за формулою, м:
(2.12)
де 
- довжина ділянки, м
-
коефіцієнт, що враховує втрати тиску в місцевих опорах. Для мереж
господарсько-питного трубопроводу =
0,3 [1, п. 7.7].
Розрахунки зводимо в таблицю.
Таблиця 2.4.1
Гідравлічний розрахунок
Примітка: питомі добові витрати води для даного житлового
будинку, I-шої кліматичної зони, на одного мешканця
складають:
ü 
л/добу;
ü 
л/добу;
ü 
л/добу;
Середні за годину розрахункові витрати:
ü 
л/добу
ü 
л/добу
ü 
л/добу
1.4
Розрахунок лічильників витрат води
Водомірний вузол розміщуємо в теплому сухому нежитловому
приміщенні, поблизу однієї із зовнішніх стін підвалу, відразу після вводу у
будинок. Водомірний вузол кріпиться до підлоги або стіни. Для зручності
користування водолічильник розташовують на висоті 0,6 м від підлоги. За умови
одного вводу водопроводу у будинок передбачають водомірний вузол з обвідною
лінією [1], п. 11.7. Підключення лічильника показано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Схема вводу у будинок і водомірного вузла
Підбираємо водолічильник, який встановлюємо після вводу у
будинок.
Діаметр водолічильника вибирають за середньогодинною витратою води, яка
не повинна перевищувати експлуатаційну для даного лічильника, і перевіряють
допустиму втрату тиску 
м3/год.
Користуючись [2], додаток 7 підбираємо лічильник холодної води так, щоб
витрата 
не перевищувала експлуатаційну витрату для даного
лічильника.
Приймаємо швидкісний крильчастий водомір марки ВСКМ-40 (ГОСТ 6019-83).
Таблиця 2.5.1
Технічна характеристика швидкісного водолічильника ВСКМ-40
|
Діаметр умовного
проходу, мм
|
Витрати води, м3/год
|
Поріг чутливості, м3/год
|
Максимальний об’єм
води за добу, м3
|
Гідравлічний опір
водоміра, м/(л·с)2
|
|
Мінімальні
|
Експлуатаційні
|
Максимальні
|
0,16
|
6,4
|
16
|
0,08
|
230
|
0,50
|
Для крильчастих водомірів втрати тиску не повинні
перевищувати 2,5 м за умови пропуску розрахункової витрати води.
Підібраний лічильник перевіряємо на втрати тиску, м[1], п.
11.4
вод = S·q2< 2,5м (2.13)
де S - гідравлічний опір водоміра, м/(л·с)2;- розрахункові
витрати води, л/с.
вод = 0,5·1,692 = 1,42 м < 2.5м.
Отже, умова виконана.
Крім того лічильник перевіряють на можливість реєстрації
витрат води. Мінімальні витрати води приймають 0,015-0,018 розрахункових
витрат.
Мінімальна витрата повинна бути не меншою за поріг чутливості
лічильника, у протилежному випадку підбирають лічильник меншого калібру.
Отже
qл = 0.018·q·3.6 = 0.018·1,69·3,6 =0,11 м3/год.
Умова виконана.
Підбираємо водолічильник на холодну воду
Діаметр водолічильника вибирають за середньогодинною витратою води, яка
не повинна перевищувати експлуатаційну для даного лічильника, і перевіряють
допустиму втрату тиску [1], п. 11.2.
Середньогодинні витрати водолічильника складають
м3/год.
Приймаємо швидкісний крильчастий водомір марки ВСКМ-40 (ГОСТ 6019-83).
Таблиця 2.5. 2
Технічна характеристика швидкісного водолічильника ВСКМ-40
|
Діаметр умовного
проходу, мм
|
Витрати води,
м3/год
|
Поріг чутливості,
м3/год
|
Максимальний об’єм
води за добу, м3
|
Гідравлік-ний опір
водоміра, м/(л·с)2
|
|
Мінімальні
|
Експлуатаційні
|
Максимальні
|
|
|
|
|
40
|
0,16
|
6,4
|
16
|
0,08
|
230
|
0,50
|
Для крильчастих водомірів втрати тиску не повинні
перевищувати 2,5м за умови пропуску розрахункової витрати води.
Підібраний лічильник перевіряємо на втрати тиску, м [1], п.
11.4.
hвод = S·q2< 2,5 м (2.14)
де S - гідравлічний опір водоміра, м/(л·с)2;- розрахункові
витрати води, л/с.
вод = 0,5·1,352 = 0,91 м< 2.5м.
Отже, умова виконана.
Крім того лічильник перевіряють на можливість реєстрації
витрат води. Мінімальні витрати води приймають 0,015-0,018 розрахункових
витрат. Мінімальна витрата повинна бути не меншою за поріг чутливості
лічильника, у протилежному випадку підбирають лічильник меншого калібру.
Отже:
qл = 0.018·q·3.6 = 0.018·1,35·3,6 =0,09 м3/год.
Умова виконана.
Підбираємо квартирний лічильник на холодну воду
Знайдемо розрахункову витрату холодної води в одній квартирі(по
стояку В1-6):
для кількості приладів N= 4шт ,
витрата становить: 
л/с
Приймаємо швидкісний крильчастий водомір марки ВСКМ-15 (ГОСТ
6019-83).
Таблиця 2.5.3.
Технічна характеристика швидкісного водолічильника ВСКМ-15
|
Діаметр умовного
проходу, мм
|
Витрати води,
м3/год
|
Поріг чутливості,
м3/год
|
Максимальний
об’ємводизадобу, м3
|
Гідравлік-ний опір
водоміра, м/(л·с)2
|
|
Мінімальні
|
Експлуатаційні
|
Максимальні
|
|
|
|
|
15
|
0,03
|
1,2
|
3
|
0,015
|
45
|
14,5
Підібраний лічильник перевіряємо на втрати тиску, м[1], п.
11.4
вод = S·q2< 2,5м (2.15)
де S - гідравлічний опір водоміра, м/(л·с)2;- розрахункові
витрати води, л/с.
вод = 14,5·0,22 = 0,58м < 2.5м.
Отже, умова виконана.
Крім того лічильник перевіряють на можливість реєстрації
витрат води. Мінімальні витрати води приймають 0,015-0,018 розрахункових
витрат. Мінімальна витрата повинна бути не меншою за поріг чутливості лічильника,
у протилежному випадку підбирають лічильник меншого калібру.
Отже
л = 0.018·q·3.6 = 0.018·0,2 ·3,6 =0,014 м3/год.
1.5
Визначення потрібного напору
Загальний потрібний напір для водопостачання будинку, м, в
місці під’єднаннядоводопроводуміськоїмережіповинензабезпечитиподачуводинанеобхіднугеометричнувисотутаробочийнапірбілядиктуючоговодорозбірного
приладу. При цьому враховуємо всі опори на вводі та в мережі.
 м
 , м
(2.18)
 -
втрати тиску по довжині, які залежать від довжини та діаметра трубопроводу,
втрат та швидкості руху рідини, режиму руху рідини та втрати тиску у місцевих
опорах, м;
 м
[табл. 2.1]
 -
втрати тиску у водолічильниках, м
 м
 м
Результати розрахунку задовільні оскільки , різниця між ними менше
одного метра.
1.6
Побудова аксонометричної схеми внутрішнього водопроводу
Проектування водопровідних мереж починається від
водорозбірних приладів: на плані типового поверху призначаємо місця прокладки
труб, що подають воду, до приладів й стояків. Запроектовані стояки переносимо
на план підвалу і проектуємо магістральні трубопроводи, які під’єднуємо по
найкоротшим відстаням.
У підвальному приміщенні запроектований водомірний вузол.
На плані поверху позначаємо місця де будуть розташовуватися
водопровідні стояки і підключення всіх санітарно технічні прилади до нього.
Всього у будинку запроектовано 8 водопровідних стояків. План поверху
відображаємо на листі в масштабі 1:100.
Стояки які запроектовані на плані поверху, переносимо на план
підвалу і проектуємо магістральну мережу водопроводу, яка з’єднує всі стояки і
водомірний вузол.
План підвалу зображаємо на листі в масштабі 1:100. Після
трасування мережі будуємо аксонометричну схему внутрішнього водопроводу.
Викреслюємо аксонометричну схему.
На ній позначаємо всі трубопроводи, прилади і регулюючу
арматуру, які показуємо умовними позначеннями.
Водопровідну мережу проектуємо із труб сталевих.
2. Внутрішня каналізація
.1
Трасування внутрішньої каналізаційної мережі
Каналізаційні стояки прокладені у
будинку приховано у стіні і розміщені на одній осі з унітазом (прийнято
встановленні унітазів з низько розташованими змивними бачками типу
"Компакт". Всього у будинку запроектовано 8 каналізаційних стояків.
До каналізаційних стояків на кожному поверсі приєднані поверхові відвідні
трубопроводи, що збирають стічну воду від санітарно-технічних приладів, які в
свою чергу приєднані до цих трубопроводів через гідравлічні затвори. Відвідні
трубопроводи приєднані до стояка за допомогою косих трійників. Верхня частина
стояка виведена вище даху на 0,2 м.
Стояки №1, 2, 3, 4, об'єднані у
випуск 1, стояки №5, 6, 7, 8 об'єднані у випуск 2. Випуски приєднані до
дворової мережі в колодязях, що розміщені на відстані 6 м від фасаду будинку.
За межами будинку випуски закладено на глибині 1,2 м, виходячи з умови глибини
промерзання ґрунту.
В основі кожного стояка влаштовано
прочистку. На кожному стояку на першому, третьому, п’ятому поверсі влаштовано
ревізію на висоті 1 м від підлоги поверху.
Внутрішня каналізаційна мережа
запроектована з чавунних труб.
Для випуску №1 побудовано аксонометричну схему в масштабі
1:100.
.2
Визначення діаметрів трубопроводів внутрішньої каналізації
Діаметри поверхових відвідних
трубопроводів прийнято без розрахунку діаметру випуску сантехнічних приладів,
так щоб діаметр відвідної труби був не меншим за діаметр випускного отвору.
Оскільки внутрішня каналізація складається з чавунних труб, то діаметр
відвідної лінії від унітазу прийнято 100 мм, а від решти санітарних приладів 50
мм.
Оскільки qtct≤8 л/c,
розрахункова витрата стічних вод визначається за формулою:
Розрахункова витрата стічних вод
визначається за формулою:
 t,
л/с
де qtot - загальна розрахункова
втрата холодної і гарячої вода в системі водопостачання. л/с;- найбільша
секундна витрата стічної води від приладу, л/с,
Розрахунок діаметрів стояків з умови
пропуску трубопроводами витрати меншої або рівної пропускній здатності
трубопроводу.
Діаметри горизонтальних збірних
ділянок та випусків прийнято рівними діаметром стояків, Гідравлічний розрахунок
горизонтальних трубопроводів виконано в табличній формі.
Таблиця 3.1.
Розрахунок каналізаційних стояків
|
Номер стояка
|
Кількість приладів
що обслуговує стояк, N, шт
|
Максимальна витрата
води, л/с
|
Діаметр поверхових
відвідних труб,мм
|
Кут підключення до
стояка
|
Діаметр стояка, d ,
мм
|
Пропуск на
здатність стояка, л/с
|
|
|
qtot
|
qso
|
qs
|
|
|
|
|
|
Cт.К1-1
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Cт.К1-2
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Cт.К1-3
|
20
|
0,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Ст.К1-4
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Ст.К1-5
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Ст.К1-6
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Ст.К1-7
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
|
Ст.К1-8
|
20
|
0,6
|
1,6
|
2,2
|
100
|
60
|
100
|
4,9
|
Таблиця 3.2.
Розрахунок каналізаційного випуску
|
Номер ділянки
|
Кількість приладів,
що обслуговує стояк N,шт
|
Максимальна витрата
води, л/с
|
Довжина
трубопроводу l,м
|
Діаметр труб, мм
|
Похил і
|
h/d
|
Швидкість v,м/с
|
Перевірка V*√h/d
|
Примітка
|
|
|
qtot
|
qos
|
qs
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СтК1-7-1
|
20
|
0,6
|
1,6
|
1,32
|
100
|
0,03
|
0,48
|
0,722
|
0,5
|
Б/Р
|
|
СтК1-8-1
|
20
|
0,6
|
1,6
|
1,32
|
0,4
|
100
|
0,03
|
0,48
|
0,722
|
0,5
|
Б/Р
|
|
1-2
|
40
|
0,82
|
1,6
|
1,30
|
5,2
|
100
|
0,03
|
0,59
|
0,837
|
0,64
|
|
|
СтК1-6-2
|
20
|
0,6
|
1,6
|
1,08
|
5,1
|
100
|
0,03
|
0,48
|
0,722
|
0,5
|
Б/Р
|
|
2-3
|
60
|
1,02
|
1,6
|
1,55
|
2,7
|
100
|
0,03
|
0,62
|
0,849
|
0,69
|
|
|
СтК1-5-3
|
20
|
0,6
|
1,6
|
1,16
|
2,8
|
100
|
0,03
|
0,48
|
0,722
|
0,5
|
Б/Р
|
|
3-КК1
|
80
|
1,19
|
1,6
|
1,49
|
10,5
|
0,03
|
0,64
|
0,855
|
0,68
|
|
3.
Внутрішні водостоки
Водостічні воронки розташовуються на даху з врахуванням
рельєфу даху та водозабірної площі що припадає на одну воронку. Ця площа
визначається в залежності від пропускної здатності воронки та розрахункової
витрат дощових вод, л/с
  л/с
де  -
коеф. ризику який визначається за [1. Табл. 18]
  -
мінімальна розрахункова інтенсивність дощу л/(с⋅м2)водозабірна площа, яка
становить:
= (30,0 ∙ 15,0)/2 = 225 м2
  л/(с⋅м2)
- інтенсивність дощу, для Рівного q20 = 109,0 л/(с∙м2);
  -
коефіцієнт, що враховує збільшення стоку за умови збільшення інтенсивності дощу  [1.
Рис. 1]
Приймаємо воронку діаметром 85 мм, і максимальною пропускною здатністю
10 л/с.
Максимальна витрата , яка пропускає водостічна система визначається за
формулою:
кр= = л/с
де Н - напір який має система, мповний опір системи
=Аl+Aм·Σζ=0,00117.24,05+0,002·5,4=0,04
де А-питомий опір тертю. Для водостоків приймаємо поліетиленові труби,
тоді питомий опір тертя становить 0,00117;довжина трубопроводу, м;
Ам - питомий місцевий опір;
Σζ - сума коефіцієнтів місцевих опорів в системі:
Σζ=ζв+ζтр+ζгз+ζвип=1,5+0,9+2+1=5,4
де ζв - коефіцієнт місцевих опорів для водостічної
воронки;
ζтр - коефіцієнт місцевих опорів для трійника прямого
"на поворот";
ζгз - коефіцієнт місцевих опорів для гідравлічного
затвора;
ζвип - коефіцієнт місцевих опорів для випуску.
Конструкція водостічної системи повинна забезпечувати пропуск
розрахункових витрат води з водозбірної площі при мін діаметрах, тобто повинна
виконуватися умова:
рд = 2,95 л/с ‹Qкр=19,8 л/с
Література
1. ДБН
В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І Проектування.
Частина ІІ Будівництво. -К: 2013. - 113 с.
2. Справочник
проектировщика. Внутренние санитарно-технические устройства: В 2 ч. Под ред.
Староверова. -М.: Стройиздат, 1986.
. Санитарно-техническое
оборудование зданий. Примеры расчёта: Учебное пособие (Ю.С. Сергеев и др.). -
К.: Вища школа, 1991. - 206 с.
. Кравченко
В.С., Саблій Л.А., Зінич П.Л. Санітарно-технічне обладнання будинків:
Підручник. - Рівне: УДУВГП, 2003 - 442 с.
Похожие работы на - Санітарно-технічне обладнання будинку
|