Поділ туризму за характером
За характером організації туризм поділяють на:
* плановий (організований);
* самодіяльний (неорганізований).
Плановий туризм - це внутрішній туризм за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцем проживання, харчування тощо). В Україні плановий туризм набув поширення в 60-х роках XX ст. Через її територію проходить майже 500 планованих туристичних маршрутів.
Подорожі груп або окремих туристів, що здійснюються не за планом, передбаченим туристичними організаціями і підприємствами, є самодіяльним (неорганізованим) туризмом. Туристи самі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей. Самодіяльний туризм об'єднує на добровільних засадах аматорів пішохідних, лещетарських, велосипедних, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації. Відпочинок під час самодіяльних походів не обмежується оздоровленням і відновленням сил, а спрямований також на активне пізнання довкілля, охорону природного середовища, вивчення пам'яток історії та культури, ознайомлення з минулим і сучасним місця подорожі. Самодіяльний туризм поєднує форми краєзнавчої та екскурсійної діяльності, суспільно корисну працю за дорученням науково-дослідних, природоохоронних та інших організацій, а також організацію і проведення туристичних зборів і змагань, самодіяльну і технічну творчість, навчання туристичних кадрів. Усі самодіяльні походи відбуваються згідно з правилами проведення туристичних спортивних походів.
За кількістю учасників виокремлюють:
* індивідуальний туризм;
* груповий туризм.
Подорож окремої сім'ї або однієї людини за власним планом - це індивідуальний туризм, подорож групи людей - груповий. Хоча деякі теоретики виділяють подорож окремої сім'ї як сімейний туризм.
За термінами і тривалістю подорожей туризм поділяють на:
* короткочасний (туризм "вихідного дня");
* тривалий.
Короткочасний туризм передбачає перебування людей у туристичній подорожі не більше трьох діб. Він є масовою формою, тому що в нього втягнуто широкі прошарки населення. Зростає значення короткочасного туризму, особливо серед молоді. Короткочасний, але багаторазовий відпочинок наприкінці тижня конкуруватиме з тривалим одноразовим. При п'ятиденному робочому тижні із загального річного бюджету часу на відпочинок майже половина припадає на вихідні дні і тільки 15-20 відсотків - на відпустки або канікули. Решта вільного часу відводиться на щоденний відпочинок після робочого дня. Потрібно також враховувати постійний чинник - транспортну доступність, виражену в часі.
Міське населення все більше прагне до відпочинку на лоні природи. З огляду на важливе значення організації короткочасного відпочинку, а також тенденцію до подальшого збільшення вільного часу у населення, особливу увагу слід звернути на створення зон позаміського короткочасного відпочинку.
За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяють на:
* місцевий;
* дальній.
Місцевий туризм передбачає організацію туристичних подорожей у межах рідного краю, а дальній - поза його межами. За інтенсивністю туризм поділяють на:
* постійний;
* сезонний:
- односезонний;
- двосезонний.
Під постійним туризмом розуміють рівномірне відвідування туристських районів і населених пунктів упродовж року, а під сезонним - у певний час року. Сезонний туризм поділяють на односезонний і двосезонний. Односезонний поширений у районах, які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку, а двосезонний характеризується туристичними потоками і влітку, і взимку.
Залежно від мети подорожі туризм поділяють на:
* пізнавальний (екскурсійний) - відвідування та ознайомлення з пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи;
* оздоровлювально-пізнавальний - поєднання цілей оздоровлення і пізнання;
* курортно-лікувальний - пересування людей, зумовлене потребою поліпшити стан здоров'я;
* спортивний - участь у спортивних заходах;
* вихідного дня - перебування кілька днів за межами міста, а також у спеціалізованих зонах відпочинку;
*релігійний;
* зелений;
* аматорський - мисливство, рибальство тощо.
Розглянемо докладніше деякі з цих видів. Курортно-лікувальний туризм вважають одним із найстаріших видів туризму, поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти (в Україні, Росії, Італії, Франції, ФРН, Чехії, Словаччині, Австрії, Швейцарії, Болгарії,Угорщині, Румунії тощо). Для організації курортно-лікувального туризму важливим є цілющий клімат, лікувальні джерела і грязі, мальовничі природні й садово-паркові ландшафти. Розвиток курортно-лікувального туризму зумовлює появу великих і малих туристичних центрів і навіть цілих комплексів.
Відомими міжнародними курортами і місцями масового відпочинку є Ялта (Україна), Сочі (Росія), Капрі (Італія), Ніцца (Франція), Вісбаден (Німеччина), Карлові Вари (Чехія), Давос, Лозанна (Швейцарія), Інсбрук (Австрія), "Золоті піски" (Болгарія), район озера Балатон (Угорщина) та ін.
Перебування на курортах, окрім оздоровлення, передбачає ознайомлення з визначними пам'ятками історії й архітектури цього району національними традиціями місцевого населення тощо. Тому таких курортників слушно вважати туристами.
Спортивний туризм - це пересування людей у вільний час, щоб займатися спортом.
Сортивний туризм має такі різновиди:
* пішохідний;
* гірський;
* водний (на плотах, байдарках);
* велосипедний;
* автомобільний та ін.
В Україні цей вид туризму є досить поширеним. Спортсмени-туристи для підвищення своєї спортивної кваліфікації виконують встановлені нормативи. Туристичні походи мають різні категорії складності, визначаються характером і кількістю природних перепон, які має перебороти спортсмен-турист під час проходження маршруту, розробленого і затвердженого маршрутно-кваліфікаційними комісіями (МКК). Крім того, категорія складності визначається тривалістю подорожі, протяжністю і складністю маршруту, а також іншими специфічними чинниками.
Проходження туристичних маршрутів від простих до найскладніших і накопичення досвіду організації та проведення туристичних подорожей передбачають виконання певних спортивних нормативів, що дають право одержати розряди і звання.
Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на фестивалі мистецтв, виставки, свята, спортивні змагання, а також спільна робота та відпочинок молоді різних країн у спортивних та оздоровчих таборах тощо. Такі заходи також сприяють розвитку туризму. Для залучення іноземних туристів у багатьох країнах приділяють увагу організації різноманітних видовищних заходів.
Діловий туризм виник порівняно недавно. Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Кількість поїздок ділових людей збільшилася з розширенням комерційних ринків і поступовим ослабленням митних обмежень, а також завдяки збільшенню швидкості руху транспорту та зниженню транспортних витрат. Міжнародні виставки, ярмарки, аукціони, які відвідують мільйони туристів, досить прогресивна форма спілкування.
Діловий туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або фаховими інтересами. Це можуть бути бізнесмени, інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства, які здійснюють туристичні подорожі за спеціальними програмами і маршрутами. Поняття "діловий туризм", за сформованою у міжнародному туризмі практикою, охоплює широке коло поїздок:
* ділові поїздки співробітників підприємств для переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутова діяльність тощо;
* поїздки на конгреси, конференції, виставки, ярмарки, біржі;
* поїздки на спортивні змагання команд, гастролі;
* поїздки офіційних делегацій.
Діловий туризм відіграє значну роль у міжнародному, внутрішньому й іноземному туризмі України, перспективи його розвитку - найсприятливіші. Частка ділового туризму в світі, за оцінками експертів ВТО, становить майже 20 відсотків.
Це один із економічно найефективніших видів туризму в світі. Майже 50 відсотків доходів авіакомпаній, 60 відсотків доходів готелів складає обслуговування саме цієї категорії туристів.
Релігійний туризм - це подорожі, які мають на меті будь-які релігійні процедури, місії. Він є найстарішим видом туризму. Сьогодні особливо помітне прагнення туризму і релігії до тісного співробітництва. У туризмі з релігійною метою можна виокремити такі види поїздок:
*паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;
* пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою;
* наукові поїздки - поїздки науковців, які вивчають різні релігії. Основними центрами релігійного туризму є Ватикан, Єрусалим та Мекка.
Останніми роками в Україні активно розвивається сільський зелений туризм. Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям цікаво та змістовно відпочити у сільських місцевостях, де вони знайомляться з народною культурою - піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами. Характерно, що серед охочих відпочити у селі є не тільки городяни з невеликими статками, а й заможні люди. Це пояснюється не лише тим, що такий відпочинок дешевший, а й бажанням побути подалі від міського гамору, позбутися стресів, спричинених бурхливою урбанізацією. Завдяки зеленому туризмові у мешканці міст мають здоровий відпочинок за доступними цінами, селяни можливість вигідно реалізувати безпосередньо на місці частину виробленої продукції та розвивати власний бізнес.
Отже, класифікаційні системи туризму досить чіткі, стрункі й ґрунтовні. Втім, при порівнянні українських та закордонних класифікаційних систем виникають певні труднощі. Здебільшого це зумовлено диференціацією рекреаційних ресурсів та різним соціально-економічним становищем країн. Тому до уваги брали специфіку виокремлення видів туризму стосовно України. Окрім того, більшість українських класифікацій застарілі й потребують суттєвого оновлення.
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ТУРИСТІВ
2.1 Види національних кухонь для обслуговування іноземних туристів
Іноземні <#"justify">Таблиця 2.1-Види європейський сніданок
Перший варіант Другий варіантТретій варіантСік томатний Масло вершкове Сосиски з зеленим горошком Джем (варення) Булочка Масло вершкове Сир <#"justify">Кава <#"justify">При складанні меню враховують національні смаки та звички в харчуванні іноземних туристів.
Для прискорення обслуговування груп туристів попередньо (за 10-15 хв) на столи ставлять воду фруктову, мінеральну <#"center">іноземний турист харчування
Таблиця 2.2 - Види національних сніданків
Національний сніданокСкладові частини12Австрійський 1-йКава з вершками або молоком <#"justify">нерибних морепродуктів), гаряча овочева закуска, рибні або м'ясні гарячі страви з гарніром з овочів, фрукти, каваШвейцарський 1-йКава з молоком, булочкаШвейцарський 2-йСир, м'ясне асорті, вівсяна каша, рибні або м'ясні гарячі страви, булочка, медРОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ З БЕЛЬГІЇ У РЕСТОРАНІ «СТАРГОРОД» НА 100 МІСЦЬ
.1 Особливості організації харчування іноземних туристів з Бельгії
Бельгійська кухня дуже різноманітна. Вона подібна до французької, але менш вишукана і ситніша.
Бельгійці віддають перевагу сезонним і регіональним продуктам, тому навіть у такому невеликому королівстві помітні відмінності в регіональних кухнях. У прибережних регіонах переважають страви з риби і морепродуктів, в Арденнах частіше використовують дичину. Регіональні кухні обох конфліктуючих між собою регіонів - Фламандського і Валлонського - мають свої особливості і різноманітність страв. У кожного регіону - своя фірмова страва. В Остенде - це морський суп із молюсків; в Антверпені - варений вугор із зелениною; у Льєжі - смажений заєць із вишневим сиропом; а країна загалом славиться безліччю сортів картоплі-фрі.
Бельгійська кухня знаменита в першу чергу шоколадом, вафлями, картоплею фрі та пивом. У Бельгії знаходиться найбільша кількість зоряних ресторанів на квадратний кілометр. Адже є ще і трюфельні цукерки. І відома мінеральна вода з курортного містечка Спа, і ялівцева самогонка «Женевр». Нічого й говорити про славнозвісне бельгійське пиво - тут налічується більш ніж 1000 його офіційно зареєстрованих сортів, причому чи не на кожен сорт існує окремий різновид бокала.
Типові страви :à la Geuze - заєць в пивіFrites - молюски зі смаженою картоплею- рагу з риби або курки
Типова бельгійська сім'я приймає їжу три рази на день: сніданок між 6.30 і 9.00, обід в 12.00-12.30 і вечеря в 18.00-20.00, при цьому на сніданок і вечерю сім'я зазвичай збирається разом, а обід їдять в школі або на роботі. Як і в інших європейських країнах, в Бельгії прийнято використовувати європейські столові прилади.
Сніданок являє собою звичайний континентальний сніданок, що складається з бутербродів з сиром і ковбасою або джемом і медом, яєчні або варених яєць і чашки кави / чаю.
У Бельгії немає чіткого поділу на обідні страви та страви на вечерю, хоча вечеря зазвичай більш ситний. До цих прийомів їжі додається келих пива або вина і хліб. В якості основного блюда зазвичай подають м'ясо, рибу або морепродукти, на гарнір - картопля і овочі, причому перевага віддається сезонним овочам, вирощеним в Бельгії. Популярні і супи-пюре або ситні густі юшки, як ватерзой. На десерт подають солодкі страви або ж сири. Типовим фастфудом є картопля фрі, який бельгійці зазвичай їдять з майонезом. Також у кіосках продають бельгійські вафлі, морепродукти і приготовані равлики.
.2 Організація харчування туристів з Бельгії у ресторані «Старгород» на 100 місць
Ресторан « Старгород» ,який знаходиться у місті Миколаїв за адресою Спортивна вулиця 9, має 2 зали та літню площадку, всього в ресторанні 100 посадочних місць.
Наших туристів з Бельгії ми пропонуємо розмістити у маленькому залі,на 20 місць, по тій причині,що на вулиці спека,а в залі є кондиціонер.
На вечерю запрошенно 8 осіб,тому пропонуемо розмістити гостей за стлом з диванчиками.
Розраховуемо меню гостей з Бельгії (табл. 3.1)
Таблиця 3.1- Розрахунок страв
НайменуванняКількість порційХолодні страви та закускиКрокети з креветок з сиром пармезан і листочками петрушки4 Спаржа по-фламандські з соусом з масла і збитого яйця4Салат із зеленими бобами, беконом, цибулею і оцтом5Консервовані персики, наповнені тунцем з майонезом8Гарячі закускиБуженина обсмажена в пиві з чорносливом4Смажені мідії «ле-муль фритт суперстар» 4Другі стравиСмажений стейк з чіпсами («фрити»)4Форель фарширована скибочками сала і копченою шинкою з пюре з картоплі та інших овочів4Солодкі страви та десертиВершкове безе з Мальмеди8Мигдальні тістечка8Гарячі напоїКава з цукром6Какао4Холодні напоїВода газована1,5 лСік персиковий 2 л
Розраховуемо посуд для подачі страв та напоїв ( табл. 3.2)
Таблиця 3.2 - Розрахунок посуду
Страва/напійВид посудуКількість порційКількість посуду Крокети з креветок з сиром пармезан і листочками петрушкиОвальне блюдо4 2Спаржа по-фламандські з соусом з масла і збитого яйцяМілка столова тарілка42Салат із зеленими бобами, беконом, цибулею і оцтомСалатник 52Консервовані персики, наповнені тунцем з майонезомОвальне блюдо81Буженина обсмажена в пиві з чорносливомБлюдо кругле41Смажені мідії «ле-муль фритт суперстар» Блюдо кругле41Смажений стейк з чіпсами («фрити»)Мілка столова тарілка41Форель фарширована скибочками сала і копченою шинкою з пюре з картоплі та інших овочівМілка столова тарілка41Вершкове безе з МальмедиВаза плато81Мигдальні тістечкаВаза плато81Кава з цукромКавова пара66КакаоАйріш келих44Вода газованаБокал1,5 л8Сік персиковий Хайбол 2 л8
Також для приймання їжі нам знадобиться 10 підставних тарірок ,20 ножів,20 веделок з розрахунком накривання столу в два прибори і з кожного приладдя по 2 запасних.
Розраховуемо кількість офіціантів з розрахунком 1 офіціант на 10 чоловік. Отже , вечерю обслуговує 1 офіціант.
Складаємо розрахунок за вечерю (табл. 3.3)
Таблиця 3.3 - Розрахунок
НайменуванняКіл-стьЦіна,грн.Сума,грн.Крокети з креветок з сиром пармезан і листочками петрушки4 36144Спаржа по-фламандські з соусом з масла і збитого яйця42496Салат із зеленими бобами, беконом, цибулею і оцтом525125Консервовані персики, наповнені тунцем з майонезом830240Буженина обсмажена в пиві з чорносливом465260Смажені мідії «ле-муль фритт суперстар» 455220Смажений стейк з чіпсами («фрити»)460240Форель фарширована скибочками сала і копченою шинкою з пюре з картоплі та інших овочів463252Вершкове безе з Мальмеди823184Мигдальні тістечка818144Кава з цукром61060Какао4832Вода газована1,5 л1545Сік персиковий 2 л2550Всього 2092
За данний банкет - вечерю туристи заплатили 2092 грн.,так як це туристи, то заклад завдяки своїй репутації зробили гостям знижку в 2 %, отже сума до сплати склала 2050 грн.
ВИСНОВКИ
В закладах ресторанного господарства для задоволення вимог клієнта можут надаватися різні послуг. Це забезпечує якісне приготування страв, висококваліфіковане обслуговування. Тому що кафе, бари, ресторани беруть на себе всі клопоти, пов'язані з організацією свята. Це і обслуговування, і прикраса залу, організація дозвілля.
Організація будь-якого банкета включає прийом і оформлення замовлення, підготовку до проведення банкета, обслуговування. Організована, чітка робота по підготовці до обслуговування банкета залежить від того, наскільки докладно і вчасно обговорені всі деталі проведення банкета між замовником і метрдотелем.
Метою роботи було вивчити специфіку підготовки, організації, проведення обслуговування іноземних туристів з Бельгії, узагальнити сучасний досвід роботи провідних фахівців у галузі ресторанної справи.
Національна кухня Бельгії дуже незвичайна, а страви дивують розмаїттям та чудовим смаком. Крім того, вони ще й оригінально прикрашені. Бельгійська кухня справедливо вважається однією з найсмачніших у світі! Кухарі в Бельгії відмінно готують, а для туристів вони намагаються по-особливому, адже їм хочеться, щоб «смак їх Батьківщини» запам'ятали .
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Захарченко М.Н. Обслуговування в підприємствах громадського харчування - М.: Економіка, 1986.
. Радченко Л.А. Обслуживание на предприятиях общественного питания - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001г.
. Богушева В.И. Бары и рестораны. Искусство обслуживания - Ростов-на-Дону: Феникс,1998.
. Пятницка Н.О. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства - К.: КНТЕУ, 2005.
. Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування - Львів: Афіша, 2005.
7 . Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання : Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Людмила Агафонова, Ольга Агафонова,; Київський ун-т туризму, економіки і права. -К.: Знання України, 2002. -351 с.
8. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство : проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие/ Станислав Байлик,. -К.: Альтерпрес: ВИРА-Р, 2001. -207 с
9. Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах : Збірник наукових праць/ Ред. М.І. Пересічний, Ред. М.М. Калакура, Ред. М.К. Булгакова; Київський нац. торговельно-економічний ун-т. -К., 2002. -168 с.
10. Зубков, Аркадий Абрамович Справочник работника гостиничного хозяйства/ А. А. Зубков, С. И. Чибисов. -М.: Высш. шк., 1988. -271с.