Ставлення студентів до списування

Ставлення студентів до списування

Вступ

На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні вкрай актуальним є запровадження загальноукраїнської системи цінностей у студентському середовищі, формування в українських ВНЗ базових загальноприйнятих демократичних принципів: рівноправної співпраці та взаємоповаги між керівництвом вищих навчальних закладів та студентськими громадами, відкритості стосунків та толерантного ставлення між студентами та викладачами, проведення активних заходів щодо демократизації системи вищої освіти в Україні. Від порядності еліти суспільства - фахівців із вищою освітою - залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері. Масштаби поширення нечесної поведінки (списування, плагіату) в студентському середовищі призводять до зниження якості основного продукту ВНЗ - кваліфікованих фахівців - внаслідок того, що «шахраї» навряд чи отримають необхідні навички і знання, відбувається знецінення людського капіталу, його недовиробництво. Студенти, які списують, отримують вищі оцінки, за ті, що вони заслуговують, що спотворює вільну конкуренцію, знижує стимули студентів до навчання і призводить до помилкової оцінки знань студентів. В високорозвинених демократичних суспільствах списування вважається шахрайством і соціально не вітається. Той, хто списує, сприймається як особа, з якою не варто спілкуватися. В американських і європейських університетах шахрайство в навчальному процесі у будь-якій формі заборонено. Більшість університетів мають «Кодекси честі», що зобов’язують студентів не списувати самому і не дозволяти списувати іншим. В Україні, на жаль, це виглядає інакше. Списування стало невід'ємною частиною життя українського студента, перетворилося на вид мистецтва, в якому студенти виявляють надзвичайну винахідливість, не задаючись питанням, чого варте навчання, закінчене у такий спосіб. В Україні університети не практикують жорстоких санкцій за списування. Ці проблеми рідко обговорюються на кафедрах (якщо взагалі обговорюються), про них майже не пишуть у студентській пресі. Українські студенти здебільшого не знайомі з правилами цитування, не знають термінe «плагіат». Проте і академічна спільнота, і державні освітні установи все повніше усвідомлюють необхідність проведення цілісної політики неприпустимості плагіату у середовищі вищої школи. Але на заваді цьому постає брак інформації про масштаби, інтенсивність, основні причини та сили цього явища

Об’єкт дослідження - Ставлення студентів до списування

Предмет дослідження - Психологічні особливості студентів з різним ставленням до списування.

Мета- Дослідити психологічні особливості студентів з різним ставленням до списування.

Завдання

Здійснити теоретичний аналіз проблеми списування серед студентів.

. Здійснити підбір методичного інструментарію дослідження психологічних особливостей студентів та їхнє ставлення до списування.

Провести емпіричне дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування.

. Виконати логіко-смислову інтерпретацію результатів дослідження з подальшою побудовою висновків та рекомендацій

Наукове припущення- припускаємо, що студенти з позитивним ставленням до списування відрізнятимуться від студентів з негативним ставленням до списування рядом психологічних і моральних особливостей.

Використані методики

.        Шкала прогресивних матриць Равена .(див. Додаток А.1.)

2.      Методика «Визначення рівня своєї самооцінки»(розроблена Г.М. Казанцевою)(див. Додаток А.2)

3.      Методика “Спрямованість на здобуття знань або на оцінку” (Є.Ільїн , Н.Кордюкова) (Див Додаток А.3)

.        Анкети Ф. Алейна та К. Філіпса.(див. Додаток А.4)

.        Тест Індивідуальної моральної філософії (Агата Chudzicka-Czupała, 2012)(див. Додаток А.5)

Теоретико-методологічна база дослідження.

Проблематика академічної чесності знайшла відображення у роботах низки закордонних та вітчизняних вчених, а саме М.Гриньової, Е.Гулда, Р.Джонса, О.Жорнової, Д.Мак-Кейба, Р.Патора, М.Рея, Л.Рижак, В.Ромакіна, Я.Садлака, П.Скота, О.Траверсе, О.Цокур, Т.Ярошенко та інших

Характеристика групи досліджуваних.

Для дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування ми взяли студентів 3-4 курсів Національного Університету “Львівська Політехніка” у кількості 70 респондентів.

Вік досліджуваних :19-20 років

РОЗДІЛ I ЛОГІКО-СМИСЛОВИЙ АНАЗІЗ ПРОБЛЕМИ СПИСУВАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

шахрайство плагіат списування академічний

1.1 Поняття та психологічні особливості академічної нечесності

Одним з найважливіших періодів життя будь-якої людини є навчання у вищому навчальному закладі. Саме в цей час молода людина набуває не тільки знань, а й опановує різноманітні моделі поведінки, спілкуючись у студентському середовищі, переглядає свої світоглядні настанови під впливом викладачів. Як відомо, розвинена особистість повинна демонструвати високі зразки культури у повсякденному житті, в тому числі й правової. Отже, вже під час навчання студент демонструє своє розуміння певних норм й правил, вчиться дотримуватися або, нажаль, порушувати їх. В цьому контексті проблема академічної чесності набуває особливої актуальності, оскільки дотримання певних принципів під час навчання є запорукою успішності багатьох суспільно значущих процесів: формування інтелектуальної еліти, розвиток науки і виробництва, підвищення конкурентоздатності країни у світі й як наслідок − суспільного прогресу. Необхідно також зазначити, що втілення постулатів академічної чесності в процесі навчання має потужний виховний вплив на правосвідомість молоді, на формування відповідної правової культури.

Центральною, стрижневою складовою академічної культури навчання є поняття так званої академічної порядності (Academic Integrity), яка визначається як обов’язкове дотримання в процесі навчання, за будь-яких умов, п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, поваги, справедливості та відповідальності[15].

Фундаментальною проблемою академічної порядності студентів-бакалаврів дослідники визнають прояви шахрайства студентів або, за американською науковою термінологією, академічну нечесність (Academic Dishonesty)[26].

Американська вища освіта має давні традиції запобігання академічної нечесності та довгу історію її дослідження. Для координації дій у США створені спеціальні науково-дослідні інституції, найбільш відомим серед яких є Центр академічної порядності (Center of Academic Integrity)[26].

Визначаючись термінологічно, необхідно зазначити, що академічна чесність − це дотримання певних морально-правових норм, правил та принципів у навчальному закладі як студентами, так і викладачами. Правила академічної чесності орієнтують студента на якісне навчання, адекватну самооцінку щодо рівня отриманих знань та на перетворення його з об’єкта навчання на суб’єкта навчання. Фактично молода людина повинна зрозуміти, що від якості отриманих нею знань залежить її майбутнє: спектр можливостей щодо працевлаштування, кар’єрне зростання, соціальний статус та ін.

В свою чергу, право-виховний аспект феномену академічної чесності полягає в тому, що студент добровільно (або під тиском колективу) дотримується певних цінностей та норм, реалізуючи їх у повсякденному житті. Він вчиться відповідати за свої вчинки, бути чесним перед самим собою та у спілкуванні з оточуючими, відстоювати справедливість й співвідносити власні інтереси з колективними[8].

Проблема академічної нечесності (списування, шахрайства, плагіатування, тощо) розглядалась науковцями із Західної та Східної Європи, Америки та Східної Азії через призму психологічних, соціологічних, філософсько-правових, педагогічних, культурологічних чинників. Закордонні колеги припускали, що на втрату самостійності пізнавальної діяльності студентів можуть впливати формальні (вік, стать, релігійність) та індивідуально-психологічні особливості (нейротизм, екстраверсія, інтроверсія, локус контролю). Зокрема, дослідники розглядали питання академічного обману, з точки зору мотиваційних чинників (К. Смітт); причин поширеності списування (Д. Мак-Кейб, Л. Тревіно); академічної інтеграції, якості викладання та надійності процесів оцінювання знань (М. Кравчук); результатів списування, що проявляються у подальшій кар’єрі (Стоун, Джавахар, Кісамор). Проте, не доцільно остаточно поширювати висновки отримані із закордонних досліджень на українські реалії, оскільки в країнах відрізняються погляди на академічний обман через різну культурну й інституційну спадщину[5].

Вивчення проблематики академічної чесності-нечесності потребує широкого поля дослідження. Володимир Ромакін, наприклад, вважає, «щоб провести дослідження стану академічної чесності, необхідно розглянути всю систему освіти. Але цього мало. Треба проаналізувати національну систему етичних відносин та традицій [14, 24].

Юрій Калиновський також пише, що проблема «академічної чесності у вищих навчальних закладах України виходить за межі суто освітянського середовища і зачіпає всі сфери суспільного життя» [9, 481]. Дослідники тему академічної чесності розглядають у нерозривному зв’язку із проблемою плагіату, тобто академічної нечесності. На хвилі громадянського піднесення у нашому сьогоденні, можемо припустити, українське студентство пристане на шлях академічної чесності за умови проведення відповідних кампаній з її розвитку та запобігання академічної нечесності у ВНЗ.

На жаль, в Україні, як і в інших пострадянських країнах, ще недостатньо уваги приділяється проблемі академічній порядності студентів, хоча вона є однією з важливих проблем майбутньої безпеки країни. Від порядності еліти суспільства - фахівців із вищою освітою - залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері.

Науковці стверджують, що українські реалії формалізованого Болонського процесу плюс слабкість культурної традиції неприйняття списування є складними обставинами поширеності списування серед студентів. Якщо в Україні за користування шпаргалкою студенту «світить» нескладений іспит (не завжди), то в Канаді за неї студентові в кожному випадку «світить» виключення з університету[ 27, c.75].

Аналізуючи вищеозначену проблему В. Ромакін підкреслює, що академічна чесність має велике виховне значення. Наприклад, існує думка, що використання «шпаргалки» - це деякою мірою корисна справа. Вона є результатом певної підготовчої діяльності й сприяє засвоєнню матеріалу під час її підготовки. Даний фахівець вважає таку точку зору хибною, наголошуючи, що списування привчає до порушення існуючих правил та законів[17]. Тим самим формується менталітет молодої людини, який базується на тезі, що порушення законів завжди є найшвидшим шляхом до бажаної мети. Така точка зору не може існувати у правовому суспільстві, яке визнає верховенство права . Отже, студент вже під час навчання повинен зрозуміти раціональність, справедливість та необхідність правової норми[13].

Засвоєння студентами академічної культури й адаптація до її норм є проблемою, що стосується не лише самих студентів, але і викладачів та адміністраторів, які також повинні розуміти масштаб, значення і складність такої проблеми. Проблема порушень академічної культури студентами вже давно характеризується як «епідемія» у Сполучених Штатах [26]. Найбільш всеохоплююче дослідження близько 50 000 студентів з більш ніж 60 університетів Сполучених Штатів, проведене Мак-Кейбом , виявили, що 70 % студентів брали участь у тій чи іншій формі порушень норм академічної культури[27].

Розглядаючи закордонний досвід функціонування ВНЗ, Т.Ярошенко зазначає, що в американських навчальних закладах проблемі академічної нечесності приділяють значну увагу. Про це свідчать різноманітні документи, в яких ідеться про необхідність постійної боротьби з нею та про шляхи її подолання. Так, в університеті штату Меріленд існує правило, згідно з яким будь-який член університетського співтовариства, котрий спостерігав прояв академічної нечесності або мав інформацію про вчинення такого акту чи спробу його вчинити, відповідальний за інформування про це Офісу юридичних програм. Крім того, на кафедрах є викладачі (один або декілька), яким поставлено в обов’язок отримувати первинну інформацію про випадки академічної нечесності від викладачів, і вони після бесіди зі студентом про кожне виявлене порушення, повинні описати його й здати перший екземпляр документа на кафедру (залишивши собі копію), а також додати пояснення студента, якщо є змога його отримати. Завдання викладача кафедри, який одержує цю первинну інформацію, − передати її в Офіс юридичних справ, що займається розглядом усіх порушень, про які надійшли повідомлення. Їх обговорення здійснює Студентська рада честі[24].

Як правило у вищих навчальних закладах західних країн, де серйозна увага приділяється боротьбі з академічною нечесністю, студенти складають присягу щодо дотримання певних стандартів навчання та допомоги у боротьбі з проявами неетичної поведінки з боку викладачів й студентів. У переліку провідних університетів, що в них студенти складають письмову присягу на відсутність академічної омани, наявні Прінстон, Університет Вірджинії, Університет Північної Кароліни, Весліан університет, Університет Вандербільт, університет Райс, Оберлін Коледж та Мічиганський університет (технологічний коледж). До цього переліку також приєднуються такі навчальні заклади, як Університет Дьюк, Університет Джорджтаун та школа журналістики Північно- західного університету[22].Мета присяги полягає у створенні ритуалу, який заохочуватиме студентів та викладачів до роздумів над пріоритетами навчального закладу та цінностями академічної чесності. Кодекс честі [10 ]ще раз підтверджує, що вищий навчальний заклад прагне досягти відмінних успіхів у викладанні та навчанні студентів, а також підтриманні високих стандартів моральної поведінки[26].

Американська викладачка права Ванесса фон Струнсе була вражена поширенням згубних звичок серед українських студентів і толерантному ставленню до них викладачів. Списування, зазначає авторка, звичайно, трапляється і в американських освітніх закладах, але ним займаються таємно. В Україні ж воно є обурливим, відвертим[20,с.273].

Як зазначає Л. Рижак, списування в українській системі освіти перетворилося на вид мистецтва, де студенти виявляють надзвичайну винахідливість. Якщо американських студентів обурюють будь-які спроби списування, то для українських студентів воно соціально прийнятне. Дослідниця згадує промовистий випадок, коли на міжнародний конкурс два студенти подали роботи, що збігалися дослівно. Факультетське жюрі не лише не дискваліфікувало ці роботи, а, навпаки, визнало обох студент переможцями. Глибока вкоріненість згубних звичок і терпляче ставлення до них є руйнівним, образливим та шкідливим для системи вітчизняної освіти в цілому [19,с.35].

Професор М. Рей переконаний: коріння проблеми полягає в тому, що українські студенти не мають стандарту академічної поведінки, до якого вони могли б звернутися. Не існує також чіткої межі неприйнятної академічної поведінки. Автор нагадує: вища освіта повинна ґрунтуватися на правді, оскільки всі ми залежимо від того, наскільки наші академічні інститути можуть гарантувати відповідність дипломів, одержаних випускниками, рівню їхніх знань. Отже, саме у вищому навчальному закладі в результаті дотримання норм академічної етики повинні [18,c.262-263].

В Україні, на жаль, науковці розглядають лише проблеми свободи. Жодної дисертаційної роботи, яка зберігається у бібліотеці ім. Вернадського, не присвячено проблемам чесності у вищій освіті. Пошук інформації в Інтернеті показав, що в США, навпаки, безліч статей і досліджень присвячено проблемі, яка визначається терміном “академічна чесність”.

Проблема академічної нечесності, про яку йдеться, не є чимось зовсім новим, але її значущість збільшилася в зв’язку з досить суперечливими процесами, що відбуваються у вітчизняній системі освіти. З одного боку, є неспростовним те, що не тільки кількість вищих навчальних закладів зросла (і формально, і фактично), а й прагнення здобути в них освіту характеризують стан суспільного змагання та спрямованості його (суспільства) розвитку[2]. З іншого боку, є не менш очевидним стрімке падіння якості освіти, причому починаючи з середньої школи, що не може не відбиватися на станові навчально- виховного процесу у вишах. А цей стан тепер набув таких якостей, які потребують не тільки осмислення та елементарного аналізу, а й, як удається, втручання більш дієвих, ніж суто наукові, споглядань та досліджень, що, зокрема, у суспільній думці відбивається навіть у правовому полі [18].

1.2 Причини академічної нечесності студентів та можливі шляхи вирішення проблеми

До найбільш поширених виявів академічної нечесності у сфері освіти України фахівці відносять: списування, користування шпаргалками, шахрайство, плагіат. Нові технології модернізують реалізацію згубних звичок, зокрема, це використання мобільних телефонів при складанні іспитів і заліків, консультуванні один одного під час написання контрольних робіт тощо. Досвід академічної нечесності, якого часто набувають студенти в наших університетах, - це тренування на подальше порушення законів [6,с.175]. Таким чином, правове виховання у студентському середовищі повинно мати не тільки теоретичний характер, а й втілюватися у певних моделях поведінки, які підтримуються та стимулюються керівництвом та викладачами вищих навчальних закладів.

Критикуючи хибність етичних стосунків між викладачем і студентом, що склалися в українських університетах, Р. Джонс вказує на такі причини [7]:

. Українські студенти не мають стандарту академічної поведінки, немає також і межі неприйнятної академічної поведінки.

. Студенти не вибирають курси та викладачів і, відповідно, не відчувають відповідальності за їх власний вибір і відчувають себе вівцями, яких проганяють через проблемний курс. Тому не дивно, що вони намагаються пройти через цю перешкоду з мінімальними зусиллями. Створено не програму для здобуття професійних знань, а гру, в якій можна виграти завдяки спритності.

. Студенти відвідують разом всі заняття протягом п’яти років. Це утворює систему академічних паразитів. Слабкі та ледачі студенти не відвідують заняття, беруть конспекти у гарних студентів, списують завдання й користуються допомогою хороших студентів під час іспитів. Найгірше те, що й розумні студенти підпадають під вплив групи, стають байдужими до навчання і ненамагаються максимально реалізувати свій потенціал. Замість позитивних, їм нав’язують негативні приклади поведінки.

. Читання лекцій та муштрування не заохочує до активного мислення, вирішення проблем і робить нецікавим сам процес навчання. Все побудовано на запам’ятовуванні, без будь- якої відповідальності чи навіть можливості мислити як особистість. Все націлене не на те, щоб навчати людей мислити, а на те, щоб навчити їх не мислити, бути роботами.

. Студенти мають законне право двічі перескладати іспит. Це знімає з викладача відповідальність за академічне оцінювання знань і перетворює його на гру. В результаті викладач віддає свій час не гарним студентам, які принесуть користь суспільству, а поганим, які навряд чи зможуть використати можливості навчання тепер або в майбутньому. Від цього викладачі не тільки почувають неповагу з боку слабких студентів, а й виробляють практику не ставити поганим студентам незадовільних оцінок, щоб не витрачати на них свій час.

Якщо порівнювати українських та німецьких студентів, то потрібно зверути увагу на сам підхід в організації навчання. Наприклад, у Німеччині студенти більш вільні, вони самі обирають, де і як вони хочуть вчитися, створювати власний розклад або взагалі не відвідувати університет. Найголовніше, щоб вони встигали виконувати всі завдання та багато годин проводили у бібліотеці. Тоді, як в Україні дуже важливо, щоб студенти сиділи і нотували слова викладача. Крім того, навчання в Україні більше націлене на факти, а в Європі більш важливе незалежне мислення[12].

Таким чином, в Україні не приділяється достатньої уваги проблемі, що розглянута, хоча питання академічної честі - один із аспектів безпеки країни. Якщо ми маємо за мету створити правове суспільство на зразок європейських та північноамериканських країн - наші молоді фахівці повинні вчитися не тільки професійним навичкам, але й суворо додержуватися законів, що існують.

В українських вузах, ці проблеми рідко обговорюються на кафедрах, якщо взагалі обговорюються, про них майже не пишуть у студентській пресі. Найчастіше ця тема є предметом жартів команд КВН або художньої самодіяльності у вузах. Викладачі воліють не зважати на випадки академічної нечесності, а суворий тон як засіб впливу на порушників дає лише незначний ефект. Усунення від іспиту як вид покарання трапляється дуже рідко, а випадки виключення з вузу за академічну нечесність взагалі не зустрічаються.

Українські студенти здебільшого не знайомі з правилами цитування, не знають терміну "плагіат". Роз'яснення цих положень має стати невіддільною частиною виховної й організаційної роботи у вузах, тому що університет - це академічне співтовариство, де відбувається навчання - набуття основ загальноосвітніх і спеціальних знань, а також науково-дослідна робота. Університет може функціонувати належним чином тільки в тому разі, якщо всі його члени будуть відкриті й неупереджені у своїх інтелектуальних пошуках, дотримуватимуться норм академічної чесності[15]. Академічна нечесність - це корозія на живому організмі університету, а тому байдужність, апатія стосовно питань академічної нечесності не є нейтральною поведінкою, її варто розглядати як потурання, що спотворює якість університетської освіти, призводить до недооцінки справжніх досягнень у навчанні тих студентів, які поводяться чесно. Академічна нечесність впливає на політико-культурні цінності студентства, на їх душевну рівновагу, приводить до втрати віри в будь-які політичні ідеї та ідеали.

В .Ромакін провів дослідження відмінностей у мотиваціях, переконаннях і поведінці, пов’язаних із порушеннями норм академічної культури американськими та українськими студентами бакалаврату[15], що виявило сильну статистично обґрунтовану різницю у поведінці, ставленнях та сприйняттях бакалаврів США і України, пов’язаних з таким проявами порушень норм академічної культури, як академічна нечесність. Українські студенти виявили значно вищий рівень академічної нечесності, а також устремління морально виправдати таку поведінку. Найсильніші відмінності, навіть протилежні точки зору, були виявлені у поглядах на стосунки з викладачами. Більшість студентів з України висловили згоду з гіпотетичною пропозицією не засуджувати студентів за списування на заняттях, якщо викладач погано викладає. У той же час студенти з США найчастіше висловлювали абсолютну незгоду з такою пропозицією. Схожа реакція була зафіксована на допустимість списування, коли викладач залишає аудиторію.Автор дослідження виділив основні причини, які штовхають студентів до списування[15]:

. Перевантаженість студентів та викладачів. Багато викладачів були не готові до змін у вимогах міністерства та науки України до навчальних планів стосовно суттєвого збільшення часу самостійної роботи студента. Оскільки кількість аудиторного навантаження викладачів залишилася великою, вони часто обирають найлегший шлях - реферати. Причому мінімальний обсяг кожного реферата сягає 25-30 аркушів. Дуже часто студент отримує чотири-п’ять рефератів за триместр. Таким чином, він має за семестр підготувати більш ніж 100 аркушів власної роботи, причому творчого, наукового рівня. В той же час, наприклад, аспіранту надається три роки для підготовки дисертації практично такого ж обсягу, причому за однією, добре знайомою йому тематикою. Таким чином, кількість руйнує якість. У студента існує єдиний шлях задовольнити вимоги викладачів - списати. Саме тому рейтинг сайтів в Інтернеті, які пропонують реферати, поступається лише пошуковим серверам. Наприклад, у рейтингу освітніх серверів, який проводить один з найпопулярніших російських пошукових серверів rambler.ru, серед перших двадцяти п’яти сайтів двадцять пропонують реферати.

. Наслідки середньої школи. Студент приходить до університету після десятирічної підготовки у середній школі, де терпимість до списування є традиційною. Орієнтація школи на накопичення величезної купи знань, а не на вміння їх використовувати у реальних ситуаціях штовхає школярів до нечесності. Тому переорієнтуватися на академічний стиль дуже важко. Очевидно, проблему академічної нечесності слід вирішувати одночасно і у середній школі. В США рівень нечесності у середній школі також вищий, ніж в університетах. Якщо професор не реагує на масове списування, а навпаки, сприяє таким чином підвищенню середнього бала, то студент через короткий час каже: “Я не маю вибору. Може, мені це й не подобається, але я змушений зробити все так само” [2].

. Низький рівень мотивації до знань. Основною мотивацією більшості студентів є отримання диплома, а не знань. Причинами цього є жорсткість програми, яка не завжди відповідає потребам реального життя; традиції заідеологізованої вітчизняної вищої школи, що вчила системі цінностей, з якою не була згодна більшість населення; загальна соціальна ситуація, коли молодий випускник міг працювати за спеціальністю і без достатніх навичок внаслідок величезних штатів і невеликих вимог до рівня кваліфікації; невисокий престиж вищої освіти внаслідок низького рівня заробітної плати. На щастя, зараз ситуація змінюється на краще, але зовсім не такими темпами, як би хотілося.

. Порочні етичні норми. На жаль, у моральному аспекті списування поки що не розглядається як крадіжка. Студентам не соромно бути нечесними. Більш того, списування часто нагадує спорт. Тобто є певний ризик, але якщо обдурив викладача - студентська спільнота співає асану, а сам грабіжник пишається власною відвагою і вважає себе переможцем, а не злодієм і, не приховуючи, в деталях розповідає друзям про обставини. Як правило, ризик значно менший, ніж переваги. Та й багато викладачів на це дивляться як на певну гру. У переважній більшості випадків найбільша санкція, яка загрожує злодію, - перескладання.

. Традиційні взаємовідносини “студент - викладач”. На жаль, склалася ситуація, яка нагадує взаємовідносини “суддя - підсудний”. В університетах завжди є експерти, які можуть практично оцінити і порівняти стан з академічною чесністю в Україні та інших країнах. Це студенти, які вчилися за кордоном за програмами обміну. Вони, як правило, згадують, що в закордонному університеті стосунки викладача і студента нагадують систему “гуру - учень”. Професор має менше аудиторне навантаження, ніж у нас, і тому приділяє значно більше уваги кожному студенту окремо. Дуже поширені індивідуальні зустрічі і консультації. Створюються дружні стосунки, в яких основна задача викладача і студента спільна - навчити, а не перевірити.

Жодний університет не може розглядати списування або плагіат студента як злочин, тому що злочином, як трактує це Кримінальний кодекс України, є суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб’єктом злочину. Законодавство взагалі не може контролювати нечесність, якщо вона не призводить до реальної шкоди реальних суб’єктів. Таким чином, нечесність - це моральна проблема. Певним рішенням цієї проблеми можуть стати спеціальні адміністративні кодекси.

Для зміни навчальної свідомості студентської молоді, необхідно розширити інформування (дослідження, публікації, статті, спеціальні програмі ЗМІ та лекції для студентів), яке орієнтувало на академічну чесність. Процес виховання студентської молоді має ґрунтуватися на інтенсифікації Болонського процесу та студентського самоврядування. Важливо осмислити всі форми контролю за різними формами академічної нечесності. Необхідним є розгортання академічної служби в університетах та коледжах, яка б неухильно сприяла виробленню та посиленню «кодексу честі». Треба посилити особистісно-орієнтоване навчання у вищій школі, покращити індивідуальну роботу (зокрема, навчальні консультації ) викладачів зі студентами. Необхідні зміни особистих переконань студентів щодо власної мотивації, ціннісних орієнтацій, власної компетентності, майбутньої професії, які б посилювали моральне ставлення до навчання.

Професор Масачусетського університету Ґрегорі Адамс, однозначно характеризує явище академічної нечесності як корупційне, і таке, що притаманне, зокрема, сучасній системі освіти Індії та Китаю [1]. Аналізуючи причини, які породжують це ганебне явище, він порівнює його з широко розповсюдженою в Україні практикою хабарництва у відносинах з інспекторами ДАІ, підкреслюючи значення економічного фактору, що випливає зі ставлення держави до своїх службовців: „…спеціалісти, що їх, принаймні теоретично, наймають на роботу як державних службовців, не отримують коштів, достатніх як для виконання службових обов’язків, так і для утримання родини” [1, с. 117].

Але такі явища, як корупція, у різних її проявах, як то і академічна нечесність, мають не тільки економічну, а й інші складові, насамперед правову та моральну, оскільки вони завжди виводять людину за межі прийнятних у будь-якому суспільстві норм взаємовідносин, що асоціюються зі справедливістю та іншими головними цінностями людського життя і що є ціннісними орієнтирами процесу виховання[4]. Слід зазначити, що визначальною з цих нормативних систем є моральна, оскільки її дієвість спирається насамперед на позитивні якості свідомості, такі як сумління, щедрість, гідність, гордість тощо, і що створює певний контраст іншим, протилежним її якостям, які сприяють діям нечесного, корупційного характеру, серед яких переважають безсоромність, жадібність, блюзнірство, нечесність тощо. Останні якості людини в сферах офіційних відносин стримуються значною мірою страхом покарання, що надає підстави переносити таке діяння в царину права.

В процесі викорінення явища академічної нечесності, дуже важливим є поважне ставлення до студента. Він не повинен вважати, що викладач є ворог, якого слід подолати. Викладач не може слідкувати за списуванням. Це принижує як викладача, так і студента. і є великою загрозою для авторитету обох. З іншого боку, віртуозність та винахідливість деяких студентів часто не залишають шансів викладачу спіймати порушника. Ми не можемо швидко змінити менталітет. Тому ми не повинні провокувати списування та плагіат так само, як хворому на діабет не слід пропонувати ласощі, а алкоголіку - пляшку. Потрібна довга робота в умовах, коли менталітет поступово змінюється.

Ось декілька пропозиційвід В.Ромакіна [16]:

. Завдання під час іспиту не повинні складатися із цитування матеріалів лекцій, а іспит - перетворюватися на тест на знання конспекту. Взагалі найкращою формою іспиту є така, що моделює реальні обставини життя, коли треба вирішити конкретне завдання, а не перевіряти пам’ять, прийняти рішення, а не декламувати конспект.

. Викладач і учень мають стати групою співробітників, яка вирішує одну спільну задачу підготовки професіонала-фахівця як протягом семестру, так і на іспитах. Саме так необхідно організувати семінари та лабораторні роботи, а також усі види тестування.

. Університету треба мати власну базу даних або підключатися до спеціальних веб- сайтів для автоматизованої перевірки студентських робіт і запобігання плагіату.

. Не нормувати обсяг рефератів та інших творчих робіт “знизу”. Навпаки, слід обмежувати обсяг “зверху” і запобігати роздуванню робіт за рахунок цитат.

. Треба змінити зміст самостійної роботи студентів. На відміну від опису та реферування матеріалів, що вивчаються, варто пропонувати теми, які зосереджують на аналізі, синтезі та прийнятті рішень, пропонувати більш специфічні теми.

. Дуже цікавим є досвід деяких американських професорів, які вимагають не тільки остаточного звіту, але й чернеток, проміжних матеріалів, за якими можливо прослідити процес роботи студента [3; 5].

. Темп тестування є одним з ефективних засобів запобігання списуванню. Наприклад, усі тести, які складають у США вступники до бакалаврських і магістерських програм, мають жорстке обмеження за часом. На вирішення деяких питань у студента залишається 12-13 секунд. Зрозуміло, що в таких умовах студент не встигне навіть знайти відповідний матеріал у конспекті.

Культурні чинники академічної нечесності в українських вузах, на поглядТ. Ярошенко закорінені в успадкованій від СРСР психології хибно потрактованого колективізму. Його відгуки можна знайти в гаслі "один за всіх, і всі - за одного", що розуміється як "кругова порука". Саме цей принцип назвали студенти однієї академічної групи, які намагались виправдати свої спроби консультувати один одного під час контрольної роботи. У своїй праці авторка розповідає про вражаючу заяву однієї досить успішної студентки, котра сиділа за першою партою під час аналізу результатів контрольної. "У нас же в усіх однакові відповіді, то чому ж різні оцінки?" - запитала вона, очевидно, не подумавши, що тим самим відкрито визнала факт списування[23].

Формуванню академічної культури студентства у вузах України сприяє їх об'єднання в групи, вивчення однакових предметів на курсах, отримання однакових завдань, стандартизовані методи складання іспитів, заліків, написання контрольних робіт тощо. Саме з них і треба починати створювати умови для виникнення академічної культури, яка б відповідала духові, потребам і цілям демократичного суспільства[9]. У процесі навчання відбувається адаптація студента до вузівських вимог, засвоєння культурних норм життя вузівського середовища. Тому вся система вищої освіти має сприяти формуванню активної, автономної, самостійної особистості, що її суспільство сприймає як найбільшу цінність. Значною мірою успіх навчального та виховного процесу залежатиме від "наявності атмосфери довіри між студентом і викладачем", від того, наскільки викладач послідовний у своїх вимогах та наскільки дотримується тих норм, що їх він хоче бачити панівними в студентському середовищі.

В українських навчальних закладах викладачі подекуди стимулюють неетичну поведінку суб’єктів навчання, або своїм замовчуванням фактів студентського плагіату, або байдужістю до розвитку у молодої людини творчості, або власним прикладом у презентації в аудиторії навчальних матеріалів, або й організацією «плагіатної» освіти. Адміністратори навчального процесу у ВНЗ, стають співучасниками плагіату через непряме замовчування, покриття, стимулювання недоброчесного навчання, тобто академічна нечесність ґрунтується на «певних моделях поведінки, які підтримуються та стимулюються керівництвом вищих навчальних закладів» [6, 479].

Людмила Рижак підтверджує: «…сама організація навчального процесу в українських ВНЗ спонукає не до дисципліни й обов’язку вчитися, а до згубних звичок. … Згубні звички є причиною розладу в академічній сфері» [19, 35-36]. Студенти ж діють аморально не тому, що вони не розуміють свого шахрайства, а тому, що вони вважають за краще вчиняти саме так [25, 272], тоді «страх і чесність - це двійко рушійних сил» плагіатування [28].

Назрілим для вищої школи є розгортання політики витіснення плагіату з вищої школи.Нижче, подано характеристику системи, що на думку А. Сингаївської [23]допоможе колективам ВНЗ здійснювати політику викорінення чи нейтралізації академічної нечесності у вищій школі, проводити важливі заходи та розробляти відповідні документи.

1.      Роз’яснювальна робота

Цей етап є обов’язковим і довготривалим на початку кампанії, хоча має не припинятися і надалі. Він містить розроблення рекомендацій, посібників, пам’яток, інформаційних матеріалів на сайтах ВНЗ та створення окремих сайтів з проблематики академічної чесності- нечесності. Об’єктами уваги тут є як студенти, так і викладачі, окрема роль належить і адміністративному корпусу ВНЗ. Без сумніву, такі заходи сприятимуть не тільки розумінню всіма заінтересованими сторонами суспільної проблеми недоброчесного навчання, але і виконуватимуть попереджувальну функцію.

Досвід в Україні: Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (ДНУ), з 2012 р. запроваджено видання та розповсюдження відповідних методичних матеріалів; факультативні заняття на першому році навчання бакалаврату і магістратури з основ наукового письма та коректного використання інформації у пошуковій роботі [10].

2.      Кодекси етики

Розроблення, обговорення та ухвалення колективами ВНЗ Кодексів етики закладають (поновлюють) основи етичних засад і цінностей університетської спільноти. Процедура розроблення кодексів, процес обговорення їхнього змісту та ухвалення сформованих документів уже сприяли б просуванню політики академічної чесності. Таку справу можна проводити одночасно із суто роз’яснювальною роботою та навчанням студентів етичній поведінці. Різноманіття Кодексів етики: Кодекс поведінки студента 21 століття, Кодекс честі студента, Етичний кодекс викладача, Кодекс наукової етики, Корпоративний кодекс.

Досвід в Україні: Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, з 2012 р. запропонував для свого колективу Кодекс академічної «чесності», та організовує підписання студентами Декларації (аркушів) «академічної чесності при захисті курсових робіт» [9, 20].

3.      Протидія академічній нечесності та плагіату

Вагому роль у протидії студентському шахрайству відіграє роз’яснювальна робота, однак якої недостатньо в умовах укорінення недоброчесності в систему освіти. Протидія недоброчесному навчанню обґрунтовується у програмах їхнього виявлення та протидії; відбувається з попереджувальною метою і до здійснення актів академічної нечесності. Ефективними будуть два напрями політики: а) попереджувальні дії викладачів, які стануть стримуючими чинниками у недоброчесності навчання і водночас мотивуватимуть студентів до академічної чесності; б) обрання адвокатів з етики, створення Комітетів етики і Комітетів експертизи. Такі представництва проводять соціальні ревізії при розгляді ситуацій-викриття академічної нечесності та конфліктів, забезпечуватимуть прозорість процесів та актів ухвалення рішень. Однак варто зауважити, створення комітетів само по собі не вирішує проблеми академічної нечесності, плагіату тощо.

Досвід в Україні : В Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка, з 2012 р. розроблено Положення «Протидія університетського плагіату» [10], в якому, зокрема, подано рекомендації щодо профілактики плагіату і систему дисциплінарних стягнень. Зокрема, йдеться про копіювання 1/4 частини чужої роботи, внесення незначних правок у скопійований матеріал, без належного оформлення цитування, компіляцію - створення значного масиву тексту без поглибленого вивчення проблеми та «маскування» роботи шляхом написання перехідних речень між скопійованими частинами тексту.

4.      Боротьба з недоброчесним навчанням і плагіатом

Боротьба - це відкрите поле кампанії, оголошені заходи якої проводять унаслідок учинків студентського шахрайства. Це передовсім технічна робота, що ґрунтується на вже зазначених методах і процедурах, та оцінювання студентських робіт (на індекс унікальності) з використанням програм «анти-плагіат».

Досвід в Україні : В Українському Католицькому університеті (УКУ) з 2002 р. діє система, коли при першому порушенні студент отримує попередження на письмі, що фіксується в його особовій справі. Вочевидь надалі відбуваються чесні бесіди. За другим випадком недоброчесності такий студент відраховується з ВНЗ. Середовище університету «плагіатора не прийме - будуть антитіла» [3].

У Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка з 2012 р. передбачено надавати студентам усні попередження; здійснювати службові акти комісіями, зокрема апеляційною (з 3 осіб), сформованими за розпорядженням декану факультету; приймати апеляції тощо [10].

У понад 30 навчальних закладах України здійснюють виявлення шахрайства з використанням мережевих систем «антиплагіат» [9, 11].

5.      Покарання за шахрайство

Певна річ, що унаслідок здійснення шахрайства, за умови доведення таких фактів мала б наступити відповідальність людини за здійснене. Зрозуміло, що матеріальне покарання (штрафи або утримання частини стипендії за навчання) в даних умовах розвитку української освіти не є можливим. Ураховуючи різний розмір ймовірної академічної нечесності можуть бути застосовувані м’які методи покарання (адміністративні, зменшення чи обнуління підсумкової бальної оцінки) і жорстка кара (виключення з ВНЗ, позбавлення перспективи продовження навчання на наступних рівнях, як-то магістратура, аспірантура).

Досвід в Україні: Український Католицький університет з 2002 р. В університеті щосеместру є 1-2 випадки «на 600 стаціонарних студентів». Відраховані студенти мають право спробувати поновити зарахування на навчання за рік. Такі практики дуже позитивно впливають на навчальну дисципліну [3].

6.      Навчання творчістю

На противагу проявам академічної нечесності у ВНЗ бажаним був би розвиток студента як особистості та фахівця в умовах створення творчо- пізнавального середовища. Така навчально-виховна діяльність є основною, оскільки головна причина недоброчесності та плагіату - «маскувати власну нездатність до творчості»

Досвід в Україні: Українські ВНЗ мають широкий досвід заохочення студентства до творчої праці.

Висновки до 1-го розділу

.        Центральною, стрижневою складовою академічної культури навчання є поняття так званої академічної порядності (Academic Integrity), яка визначається як обов’язкове дотримання в процесі навчання, за будь-яких умов, п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, поваги, справедливості та відповідальності.

.        В Україні не приділяється достатньої уваги проблемі, що розглянута, хоча питання академічної честі - один із аспектів безпеки країни. Від менталітету еліти суспільства - фахівців із вищою освітою - залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері

.        Українські студенти здебільшого не знайомі з правилами цитування, не знають терміну "плагіат", а використання “шпаргалок” стало невід’ємною складовою навчання. Роз'яснення цих положень має стати невіддільною частиною виховної й організаційної роботи у вузах, тому що університет - це академічне співтовариство, де відбувається навчання - набуття основ загальноосвітніх і спеціальних знань, а також науково-дослідна робота.

.        Основною мотивацією більшості студентів є отримання диплома, а не знань. Причинами цього є жорсткість програми, яка не завжди відповідає потребам реального життя

.        В українських навчальних закладах викладачі подекуди стимулюють неетичну поведінку суб’єктів навчання, або своїм замовчуванням фактів студентського плагіату, або байдужістю до розвитку у молодої людини творчості. Студенти, які списують, отримують вищі оцінки, за ті, що вони заслуговують, що спотворює вільну конкуренцію, знижує стимули студентів до навчання і призводить до помилкової оцінки знань студентів.

.        Для зміни навчальної свідомості студентської молоді, необхідно розширити інформування (дослідження, публікації, статті, спеціальні програмі ЗМІ та лекції для студентів), яке орієнтувало на академічну чесність.

РОЗДІЛ 2МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО СПИСУВАННЯ

2.1 Опис групи досліджуваних

Кількість досліджуваних становить 70 респондентів.

Для дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування ми взяли студентів 3-4 курсів Національного Університету “Львівська Політехніка”

Вік досліджуваних :19-20 років

Для достовірності результатів дослідження розподіл за статтю становить : 35 хлопців та 35 дівчат.

2.2 Опис етапів проведення дослідження

1.      Підготовчий етап: теоретична складова.

На цьому етапі ми детально проаналізували теоретичну інформацію стосовно проблеми академічної нечесності серед студентів. Визначили актуальність дослідження та наукове припущення, сформулювали та чітко окреслили об’єкт та предмет дослідження, визначили мету та завдання дослідження, розробили та затвердили програму дослідження.

2.      Етап теоретичного опрацювання літератури.

На цьому етапі ми працювали над науковою літературою.

Теоретико методологічною базою нашого дослідження стали праці закордонних та вітчизняних вчених, а саме М.Гриньової, Е.Гулда, Р.Джонса, О.Жорнової, Д.Мак-Кейба, Р.Патора, М.Рея, Л.Рижак, В.Ромакіна, Я.Садлака, П.Скота, О.Траверсе, О.Цокур, Т.Ярошенко та інших

Опрацьовуючи наукову літературу ми застосовували методи теоретичного опрацювання інформації такі як, аналіз, синтез, індукція та дедукція.

3.      Підготовчий етап: емпірична складова.

На даному етап підготовки наукового психологічного дослідження, ми відібрали та підготували дослідницький інструментарій (підготували методики, бланки ); визначали програми обробки отриманих даних.

4.      Етап емпіричного дослідження (збір даних).

На цьому етапі ми проводили основне дослідження. Тут ми чітко визначили межі досліджуваної вибірки, яка склалась із студентів Національного Університету Львівська Політехніка у кількості 70 досліджуваних.

5.      Систематизація результатів дослідження.

Далі за допомогою необхідних методів здійснювали введення отриманої інформації до програм статистичної обробки даних.

6.      Попереднє опрацювання отриманих результатів методами математичної статистики.

За допомогою математичних програм ми опрацьовували психологічну інформацію, обраховували ключі методик та формували базу даних для подальшого статистичного аналізу із застосуванням математичних методів психології.

.Аналіз та інтерпретація отриманих результатів дослідження: кінцева математична обробка даних дослідження (кількісний аналіз даних). Найпершим кроком у аналізі даних є математична обробка фактичного матеріалу . а) ми перевірили розподіл на нормальність; б) зробили кореляційний аналіз; в) зробили факторний аналіз; г) провели порівняльний аналіз.

Ми пояснюємо отримані результати опираючись на певні психологічні наукові теорії, зазначаємо чи гіпотеза поставлена нами перед початком дослідження є вірною чи хибною.

. Формулювання висновків дослідження та практичних рекомендацій. Висвітлюємо основні результати отримані у психологічному науковому дослідженні. У висновках відображаємо нові та цікаві для науки та практики дослідження, акцентуємо увагу на досягнутих завданнях поставлених нами перед початком проведення дослідження. Ґрунтовно, чітко та коротко описуємо ступінь досягнення мети поставленої нами. Формулюємо певні рекомендації для певних структур чи соціальних груп, яких стосується досліджувана проблема.

. Оформлюємо роботу уважно та відповідно усім вимогам до звітних документів наукового дослідження.

. Етап презентації роботи.

Представляємо роботу перед керівником та вносимо необхідні правки.

2.3 Опис використаних методик

Для проведення дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування ми використали наступні методики:

.Прогресивні матриці Равена(див. Додаток А.1).

Тест застосовується для діагностики рівня інтелектуального розвитку випробуваних, відноситься до культурно-інваріантним тестам, так як в мінімальному ступені показники за цим тестом залежать від наявності знань, обумовлених життям і певною культурою.

Матеріал тесту в чорно-білому варіанті складається з 60 матриць або композицій з пропущеним елементом. Завдання розділені на п'ять завдань (А, В, С, Д і Е) по 12 однотипних по зростаючій складності завдань в кожній серії. Обстежуваний повинен вибрати відсутній елемент матриці серед 6-8 запропонованих варіантів відповідей.

Серія А - діагностується здатність до диференціації основних елементів структури і розкриттю зв'язків між ними, ідентифікації відсутніх частин фігури і співставлення її з представленими зразками (обстежуваному необхідно доповнити відсутню частину зображення).

Серія В - оцінюється здатність до аналогії.

Серія С - діагностується здатність виявляти складні зміни закономірностей безперервного розвитку, збагачення по вертикалі і горизонталі.

Серія Д - оцінює здатність до просторової перестановки фігур в матриці по горизонтальному і вертикальному напрямках.

Серія Е - виявляється здатність до аналітико-синтетичної розумової діяльності (завдання цієї серії включають аналіз фігур основного зображення і подальшу "збірку" відсутньої фігури по частинах).

Обробка отриманих результатів полягає в підрахунку загальної кількості балів, як в окремій серії, так і в цілому по всьому тесту.

2.Методика «Визначення рівня своєї самооцінки»(розроблена Г.М. Казанцевою) (див. Додаток А.2).

Досліджуваному методика пропонує певну кількість тверджень, навпроти яких ставиться один з трьох варіантів відповідей: «так» (+), «ні» (-), «не знаю» (?), які відповідають власній поведінці в аналогічній ситуації.

Підраховується кількість позитивних відповідей (+), спочатку за непарними номерами, а потім за парними. Від першого результату віднімається другий. Кінцевий результат знаходиться в інтервалі від -10 до +10.

від -10 до -4 свідчить про занижену самооцінку

від -3 до +3 - про адекватну самооцінку

від +4 до +10 - про завищену самооцінку.

3.Методика “Спрямованість на здобуття знань або на оцінку” (Є.Ільїн, Н.Кордюкова)(див. Додаток А.3).

Методика спрямована на визначення мотивації студентів до навчання , яка може бути спрямована на здобуття знань або на оцінку .

Досліджуваному дається ряд тверджень з парними відповідями. З двох відповідей потрібно вибрати одну і поруч з позицією запитання написати літеру (а або б), що відповідає обраній відповіді.

Сума балів від 0 до 12 свідчить про ступінь виразності типу мотивації. Чим більша набрана сума балів, тим більше в учня виражена ця спрямованість. Зіставлення балів вказує на переважання встудента мотивації: на знання або оцінку.

4. Анкети Ф. Алейна та К. Філіпса(див. Додаток А.4).

Анкети спрямовані на дослідження ставлення студентів до списування, готовність толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому та рівень академічної культури навчального закладу.

Анкети складаються з 6 шкал які представлені окремими анкетними завданнями.

Тести включають в себе ряд тверджень, навпроти кожного з них досліджуваний має вибрати одну із запропонованих відповідей:

         Повністю непогоджуюсь

-        Частково непогоджуюсь

-        Важко сказати

-        Частково погоджуюсь

-        Повністю погоджуюсь

Шкала 1. Сприйняття політики проти академічної нечесності.

Шкала спрямована на визначення ставлення студентів до політики яка направлена на боротьбу з різними проявами академічної нечесності(списування, плагіат, підказки тощо.)щодо студентів різноманітними способами.

Шкала 2. Принципи керування нечесністю

Тест спрямований на дослідження оцінки студентами рівня академічної культури та чесності навчального закладу.

Шкала 3. Позитивна нечесність

Шкала спрямована на дослідження ставлення студентів до проявів академічної нечесності, зокрема списування.

Шкала 4. Нечесність у минулому

Тест спрямований на дослідження ймовірності проявів у досліджуваних академічної нечесності у майбутньому.

Шкала 5. Повідомлення про нечесність

Тест для визначення ймовірності що досліджуваний повідомить про побачений ним прояв академічної нечесності.

Шкала 6.Довіра до суспільних установ

Шкала спрямована на дослідження рівня довіри досліджуваних до таких суспільних установ як : церква, збройні сили, преса, політичні партії, тощо.

Шкала 7.Довіра до навчальних установ

Тест спрямований на дослідження рівня довіри студентів до таких навчальних установ як : студентська рада, деканат, керівники університету, тощо.

. Тест індивідуальної моральної філософії

Методика служить для визначення моральної перспективи людини, особистої філософії моральних та етичних принципів яких вона дотримуються.

Тест складається з 8 шкал, кожна з яких представлена питанням, наскільки досліджуваний заявляє, що дотримується певного моральних принципу тим більше балів він ставить (масштаб 1-5).

Шкала 1. Моральний ідеалізм.

Спрямована на дослідження властивості у людини принципу, який трактується як віра людини в існування у цьому світі чогось святого, непохитного, значимого всім чесних людей.

Шкала 2. Моральний релятивізм.

Спрямована на дослідження схильності людини до морально-ціннісної позиції, яка виходить із того, що усі можливі моральні норми та критерії оцінки цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію. За цим підходом ніякого абсолютного, універсального добра та зла не існує, існують лише відносні та локальні, в рамках конкретних суспільств та історичних періодів, системи моралі. Усі вони нічим не кращі й не гірші одна за одну, оскільки не існує критерію, за допомогою якого їх можна було б оцінювати, - адже усі критерії самі є релятивними.

Шкала 3. Макіавеллізм.

Спрямована на дослідження схильності людини до тенденції бути безпристрасним, і, отже, в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими.

Шкала 4. Нарцисизм.

Спрямована на дослідження наявності у студентів риси характеру, яка полягає у виключній самозакоханості.

Шкала 5. Золоте правило.

Спрямована на дослідження того на скільки досліджуваний дотримується золотого принципу етики “Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них”

Шкала 6. Утилітаризм.

Спрямована на дослідження схильності людини до принципу який Принцип полягає в оцінюванні всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей, коли користь вважається основою моральності.

Шкала 7. Баланс прибутків і збитків.

Спрямована на дослідження у досліджуваних вміти знайти баланс між тим що людина віддає і тим що получає.

Шкала 8. Альтруїзм.

Спрямована на дослідження наявності у людини принципу моралі який трактується як безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших.

Висновки до 2-го розділу

. На першому підготовчому етапі було детально проаналізовано теоретичну інформацію стосовно проблеми академічної нечесності серед студентів. Визначено актуальність дослідження та наукове припущення, сформульовано та чітко окреслено об’єкт та предмет дослідження, визначено мету та завдання дослідження

. На другому етапі було опрацьовано над науковою літературою. Застосовано методи теоретичного опрацювання інформації такі як, аналіз, синтез, індукція та дедукція та ін. Методологічною основою нашого дослідження стали праці М.Гриньової, Е.Гулда, Р.Джонса, О.Жорнової, Д.Мак-Кейба, Р.Патора, М.Рея, Л.Рижак, В.Ромакіна, Я.Садлака, П.Скота, О.Траверсе, О.Цокур, Т.Ярошенко та інших

3. На третьому етапі підготовки наукового психологічного дослідження, було відібрано та підготовлено дослідницький інструментарій (підготовлено методики, бланки ); визначено програми обробки отриманих даних.

Для нашого дослідження було використано наступні методики :

1.      Шкала прогресивних матриць Равена. (для діагностики інтелекту.)

2.      Методика «Визначення рівня своєї самооцінки»(розроблена Г.М. Казанцевою)

3.      Методика “Спрямованість на здобуття знань або на оцінку” (Є.Ільїн , Н.Кордюкова)

.        Анкети Ф. Алейна та К. Філіпса

.        Тест індивідуальної філософії моралі.

.На четвертому етапі нашого дослідження було проведено основне дослідження. Тут було чітко визначено межі досліджуваної вибірки яка складалась із студентів 3-4 курсів Національного Університету “Львівська Політехніка” у кількості - 70 досліджуваних.

5. Далі на за допомогою необхідних методів було здійснено введення отриманої інформації до програм статистичної обробки даних.

.На шостому етапі було здійснено опрацювання отриманих результатів методами математичної статистики.

За допомогою математичних програм було опрацьовано психологічну інформацію, обраховано ключі методик та сформовано базу даних для подальшого статистичного аналізу із застосуванням математичних методів психології.

. На даному етапі було проведено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів дослідження: кінцева математична обробка даних дослідження (кількісний аналіз даних). Найпершим кроком у аналізі даних є математична обробка фактичного матеріалу . а) було перевірено розподіл на нормальність; б) зроблено кореляційний аналіз; в) зроблено факторний аналіз; д) зроблено порівняльний аналіз.

. Формулювання висновків дослідження та практичних рекомендацій. Висвітлюємо основні результати отримані у психологічному науковому дослідженні.

РОЗДІЛ III АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО СПИСУВАННЯ

3.1 Інтерпретація та опис результатів дослідження

Досліджуючи психологічні особливості студентів з різним ставленням до списування за наведеними вище методиками , у таблиці 3.1.1 можна побачити середні результати досліджуваних за усіма шкалами.

Таблиця 3.1.1 Середні значення психологічних особливостей досліджуваних

Досліджуючи ставлення студентів до списування за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса ми отримали наступні результати(див табл. 3.1.2):

Таблиця 3.1.2 Ставлення студентів до списування

Як ми можемо бачити, студентів з негативним ставленням до списування менше: 32 студентів мають негативне ставлення до списування, та 38 досліджуваних повністю позитивно ставляться і підтримують списування(див.рис. 3.1.1).

Рис. 3.1.1. Ставлення студентів до списування

Досліджуючи готовність студентів толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому , рівень академічної культури навчального закладу, довіру студентів до навчальних та суспільних установ, ставлення студентів до політики академічної чесності за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса, отримані результати ми відобразили з огляну поділу студентів за їхнім ставленням до списування.

За тестом №2, який спрямований на визначення ставлення студентів до політики, яка спрямована проти академічної нечесності, ми отримали наступні результати(див табл. 3.1.3).

Таблиця 3.1.3 Ставлення студентів з різними поглядами на списування до політики академічної чесності

Як ми можемо бачити, студенти що позитивно ставляться до списування більш негативно ставляться до політики яка спрямована на боротьбу з академічною нечесністю, але студентів, що повністю не підтримують цю політику не виявилось, ті котрі частково не підтримують 18, у тих в кого посереднє ставлення 14 осіб, частково підтримують 4 студентів і 2 студентів повністю підтримують політику .

Досліджувані що негативно ставляться до списування позитивніше ставляться до політики проти академічної нечесності: студентів що повністю і частково не підтримують цю політику не виявилось, у 15 досліджуваних посереднє ставлення до політики, 12 студентів частково підтримують політику і 6 досліджуваних повністю підтримують політику(див. рис.3.1.2).

Рис. 3.1.2Ставлення студентів з різними поглядами на списування до політики академічної чесності

За тестом №2 який визначає оцінку студентів щодо рівня академічної культури навчального закладу ми отримали наступні результати(див табл. 3.1.4).

Таблиця 3.1.4 Оцінка студентів з різними поглядами на списування рівня академічної культури навчального закладу

Студенти, з позитивним ставленням до списування показали такі дані, 9 студентів дали негативну оцінку рівню академічної культури НЗ, 16 студентів поставили середню оцінку , 8 досліджуваних дали частково позитивну оцінку і 4 студентів повністю позитивно оцінюють рівень академічної культури навчального закладу.

Студенти з негативним ставленням показали наступні результати: 4 студентів негативно оцінюють рівень академічної культури НЗ, 12 досліджуваних поставили середню оцінку, 9 студентів дали частково позитивну оцінку і 7 досліджуваних повністю позитивно оцінили рівень академічної культури(див.рис.3.1.3).

Рис. 3.1.3 Оцінка студентів з різними поглядами на списування рівня академічної культури навчального закладу

За результатами тесту №4 (див.табл.3.1.5)який дає змогу дослідити ймовірність проявів нечесності у майбутньому , ми можемо бачити що студенти як з позитивним так і з негативним ставленням до списування здатні до проявів академічної нечесності у майбутньому.

Таблиця 3.1.5 Ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому

Студентів з позитивним ставленням до списування які неймовірно і малоймовірно в майбутньому будуть вдаватись до списування не виявилось, 12 студентів ймовірно і 26 студентів дуже ймовірно будуть списувати у майбутньому.

Досліджуючи студентів з негативним ставленням до списування ми отримали наступні дані: 2 досліджуваних не будуть списувати у майбутньому, 3 мало ймовірно, що будуть ,12 осіб ймовірно,що будуть і 15 студентів, як виявилось, дуже ймовірно будуть списувати у майбутньому (див. рис.3.1.4).

Рис. 3.1.4. Ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому

За тестом №5, який визначає рівень довіри студентів до начальних та суспільних установ, ми отримали наступні результати(див.табл.3.1.6):

Як ми можемо бачити то студенти з негативним ставленням до списування більше здатні довіряти як навчальним так і суспільним установам, аніж студенти з позитивним ставленням до списування:

Таблиця 3.1.6

Рівень довіри студентів до навчальних і суспільних установ

Довіра до суспільних установ(див. рис.3.1.5):

Студентів з негативним ставленням до списування , що повністю довіряють не виявилось, деякою мірою довіряють лише 18 досліджуваних, кількість студентів що не дуже довіряють 9 і 5 студентів повністю не довіряють.

Студентів з позитивним ставленням до списування, які повністю довіряють суспільним установам також не виявилось, кількість студентів що деякою мірою довіряють - 10, 19 студентів недуже довіряють і 9 досліджуваних повністю не довіряють суспільним установам.

Рис.3.1.5. Довіра студентів до суспільних установ

Результати довіри студентів до навчальних установ (див.рис.3.1.6):

Студентів з негативним ставленням до списування , що повністю довіряють не виявилось, деякою мірою довіряють 12 досліджуваних, кількість студентів що не дуже довіряють 14 і 6 студентів повністю не довіряють навчальним установам.

Студентів з позитивним ставленням до списування, які повністю довіряють навчальним установам також не виявилось, кількість студентів що деякою мірою довіряють - 8, 19 студентів недуже довіряють і 11 досліджуваних повністю не довіряють навчальним установам.

Рис .3.1.6. Довіра студентів до навчальних установ

Досліджуючи рівень інтелекту за методикою Равена ми отримали наступні результати(див табл.3.1.7).

Таблиця 3.1.7 Рівень інтелектуального розвитку студентів з різним ставленням до списування

Такий рівень IQ як ідіотія, імбецильність , дебільність, та IQ нище середнього не спостерігається серед наших досліджуваних.

Проте спостерігається очевидність вищого рівня інтелекту у студентів з негативним ставленням до списування(див.рис.3.1.7): середній рівень інтелектуального розвитку у 7 студентів, нормальний у 6, IQ вище середнього у 10 та високий показник спостерігається у 9 досліджуваних.

Рівень інтелектуального розвитку студентів з позитивним ставленням до списування: 13 студентів мають середній рівень інтелектуального розвитку, нормальний у 11, IQ вище середнього у 8 та високий показник спостерігається у 6 досліджуваних.

Отже як ми можемо бачити з наведених вище даних , досліджувані що мають високий або середній рівень інтелекті переважно відносяться до студентів котрі негативно ставляться до списування.

Рис.3.1.7 Рівень IQ студентів з різним ставленням до списування

Досліджуючи рівень самооцінки за методикою «Визначення рівня своєї самооцінки” ми отримали наступні результати(див табл.3.1.8):

Таблиця 3.1.8

Рівень самооцінки студентів з різним ставленням до списування

Студентів з позитивним ставленням до списування у яких низька самооцінка 12, середній рівень самооцінки у 19 досліджуваних і висока самооцінка у 7 студентів.

Студенти які негативно ставляться до списування показали результати більш високого рівня самооцінки: низька самооцінка у 8 досліджуваних , середній рівень у 15 студентів і високий рівень самооцінки у 9 досліджуваних.(див рис.3.1.8)

Рис.3.1.8 Самооцінка студентів з різним ставленням до списування

Важливим для нашого дослідження було дослідити навчальну мотивацію студентів, адже на нашу думку, те чим керуються студенти при навчанні, сильно впливає на їхнє ставлення до списування

Дослідження проводилось за методикою «Спрямованість на здобуття знань або на оцінку» (Є. Ільїн, Н. Кордюкова) і ми отримали наступні результати(див.табл.3.1.9).

Таблиця 3.1.9

Навчальна мотивація студентів з різним ставленням до списування

Студенти у яких позитивне ставлення до списування більше мотивовані на оцінку , таких досліджуваних 26 і лише 12 студентів на знання.

Студентів з негативним ставленням до списування які мотивовані на оцінку лише 7 і відповідно у 25 досліджуваних мотивацією виступають знання.(див рис.3.1.9)

Рис.3.1.9 Навчальна мотивація студентів з різним ставленням до списування

Досліджуючи моральні принципи за допомогою тесту “Шкала індивідуальної філософії моралі”ми отримали наступні результати(див табл.3.1.10)

Таблиця 3.1.10

Моральні принципи студентів з різним ставленням до списування

Дослідження морального релятивізму , який трактується як позиція яка виходить із того, що усі можливі моральні норми цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію, ми отримали наступні результати(див рис.3.1.10):

Студенти з негативним ставленням до списування:3 досліджуваних повністю дотримуються цього принципу,14 студентів частково та 15 студентів не дотримуються даного принципу моралі.

Студенти з позитивним ставленням до списування:12 досліджуваних повністю дотримуються цього принципу,15 студентів частково та 11 студентів не дотримуються даного принципу моралі.

Рис. 3.1.10 Ставлення досліджуваних до принципу морального релятивізму

Дослідження морального ідеалізму показало що 18 студентів з негативним ставленням до списування вірять у існування у цьому світі чогось святого, непохитного, значимого всім чесним людям ,6 частково дотримуються даного принципу та 8 студентів не дотримуються даного принципу.

Студентів з позитивним ставленням до списування що підтримують принцип морального ідеалізму виявилось 8, 14 студентів частково підтримують цей принцип і 16 студентів повністю його не підтримують(див рис 3.1.11)

Рис.3.1.11 Ставлення досліджуваних до принципу морального ідеалізму

Щодо дослідження макіавелізму то ми отримали наступні результати:

Студенти з негативним ставленням до списування: 3 студентам притаманний лукавий стиль міжособистісного спілкування, пов'язаний із цинічними і прагматичними нехтуваннями моралі, 11студентів рідко користуються даним принципом і 18 студентам не притаманний макіавеллізм.

Студенти з позитивним ставленням до списування: 12 студентам притаманний цей принцип спілкування, 15 студентів частково підтримують., і 11 студентів не підтримують макіавеллізм.(див рис.3.1.12 )

Рис. 3.1.12 Ставлення досліджуваних до принципу макіавеллізму

Досліджуючи таку рису характеру як нарцисизм (див.рис.3.1.13)ми виявили що студенти з позитивним ставленням до списування більше схильні до самозакоханості:

студентам властива така риса характеру, 11 частково притаманна і 8 студентам не притаманна самозакоханість.

Студентів з негативним ставленням до списування які здатні до самозакоханості виявлено лише 8 студентів, 17 досліджуваним частково притаманна самозакоханість і 7 студентам нарцисизм не притаманний.

Рис. 3.1.13 Ставлення досліджуваних до принципу нарцисизму

Дослідивши принцип улітаризму ми можемо бачити (див. рис. 3.1.14) що 12 студентам з позитивним ставленням до списування притаманно оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, 15 досліджуваних рідко користуються цим принципом і 11 досліджуваним не властивий даний принцип.

Щодо студентів з негативним ставленням до списування то ми отримали наступні результати:

студентам притаманне таке ставлення до будь яких предметів, 18 студентам притаманне інколи, і 7 студентам не властивий такий принцип поведінки.

Рис. 3.1.14 Ставлення студентів до принципу утилітаризму

Досліджуючи принцип балансу прибутків і збитків за тестом № 7 ми отримали наступні результати(див.рис. 3.1.15):9 студентів з позитивним ставленням до списування вміють знаходити баланс між тим що вони витрачають та віддають і між тим що получають і отримують, 16 студентам частково дотримуються даного принципу, та 13 студентам не притаманний цей принцип.

Студентів з негативним ставленням до списування котрим даний принцип властивий - 11, 9 досліджуваних частково дотримуються даного принципу та 12 студентів не підтримують цей принцип.

Рис.3.1.15 Ставлення студентів до принципу балансу збитків та прибутку

Досліджуючи ставлення студентів до золотого правила етики , яке звучить так “Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них” ми отримали наступні результати(див.рис.3.1.16):

Студенти що позитивно ставляться до списування , більш негативно ставляться до даного правила, 8 студентів повністю дотримуються даного принципу, 14 студентів частково дотримуються і 16 студентів не підтримують це правило.

Щодо студентів з негативним ставленням до списування то 16 студентів повністю дотримуються даного принципу, 12 студентів дотримуються частково, та лише 4 досліджуваних не підтримують золотого правила етики.

Рис. 3.1.16. Ставлення студентів до принципу “золотого правила”

Досліджуючи такий принцип моралі як альтруїзм, ми отримали наступні результати(див.рис.3.1.17):

студентам що позитивно ставляться до списування притаманний цей принцип моралі, 12 студентів частково його підтримують і 18 досліджуваних повністю не підтримують даного принципу.

Щодо студентів з негативним ставленням до списування то 15 студентам притаманний альтруїзм, 11 студентів частково дотримуються даного стилю поведінки і 6 досліджуваним не притаманний принцип альтруїзму.

Рис. 3.1.17. Ставлення досліджуваних до принципа альтруїзму

3.2Аналіз отриманих результатів за допомогою математичних методів дослідження

.2.1 Кореляційний аналіз дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування

Провівши кореляційний аналіз Пірсона ми отримали наступні результати (див. табл.3.2.1)

Таблиця 3.2.1

Кореляційний взаємозв’язок за параметром “позитивна нечесність”

Примітки: достовірні кореляції (p<0,05) виділені *;

достовірні кореляції (p<0,01) виділені **.

Отже, за результатами кореляційного аналізу ми можемо бачити наступні результати:

·        Шкала позитивна нечесність яка інтерпретується як ставлення студентів до списування корелює на найбільш значимому (r = 0,9 при p≤0,01) з шкалою нечесність у майбутньому, що можна інтерпретувати як чим позитивніше у студента ставлення до списування, тим більше ймовірність що він буде проявляти будь які види академічної нечесності і у майбутньому.

·        Не менш слабшою є обернена кореляція між ставленням студентів до списування і довірою до навчальних установ (r = 0,8 при p≤0,01) що означає що чим вищий у студентів рівень довіри до навчальних установ тим менше вони списують,і навпаки чим довіра є меншою , тим більш позитивніше досліджувані ставлення до списування.

·        Сильний кореляційний зв'язок також спостерігається між ставленням студентів до списування і макіавеллізмом(r = 0,8 при при p≤0,01), тенденцію людини бути безпристрасним, і, отже, не в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими.

·        Шкала “ставлення до політики ” також має сильний , протилежний кореляційний зв'язок з шкалою “позитивна нечесність” (r = 0,8 при p≤0,01) що означає чим більше студенти підтримують політику, яка спрямована на боротьбу з академічною нечесністю тим менше вони вдаються до списування, а студенти які не підтримують цю політику, схильні до проявів списування і позитивно ставляться до цього явища.

·        Сильну, обернену кореляцію ми також спостерігаємо між академічною нечесністю та моральним ідеалізмом( r = 0,8 при p≤0,01), що можна інтерпретувати як чим більш негативне у студента ставлення до списування, тим сильніше людина вірить в існування принципів і норм поведінки, дотримання яких дозволяє зберегти почуття власної гідності.

·        Шкала “Утилітаризм” пов’язана сильним кореляційним зв’язком з шкалою “Позитивна нечесність” ( r = 0,7 при p≤0,01) що можна пояснити ти що студенти які позитивно ставляться до списування і без проблем можуть проявляти академічну нечесність здатні до оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей. Натомість студенти що негативно ставляться до списування не вважають користь основою моральності.

·        Шкала “довіра до суспільних установ” пов’язана сильним , оберненим кореляційним звязком з ставленням досліджуваних до списування( r = 0,7 при p≤0,01), а отже чим вища довіра до різноманітних суспільних установ тим студенти менше схильні до академічної нечесності, і навпаки чим довіра більша тим більш позитивне ставлення у студентів до списування.

·        Сильну, значиму кореляцію можемо спостерігати між рівнем інтелектуального розвитку і ставленням студентів до списування ( r = 0,6 при p≤0,01), що можна інтерпретувати як те що студенти з високим рівнем інтелекту менше схильні до списування а студенти з низьким рівнем інтелекту схильні до списування та академічної нечесності.

3.2.2 Порівняльний аналіз студентів з різним рівнем ставленням до списування

За допомогою порівняльного аналізу U Манна- Уітні ми порівняли студентів з позитивним і негативним ставленням до списування(див. Додаток В).

За результатами дослідження ми можемо бачити наступні результати :

Група студентів що позитивно ставляться до списування, відрізняється від групи студентів з негативним ставленням до списування за такими шкалами:

·        Інтелект.

·        Самооцінка

·        Нечесність у майбутньому

·        Ставлення до політики проти академічної нечесності

·        Довіра до суспільних установ

·        Довіра до навчальних установ

·        Макіавеллізм

Високий рівень інтелекту дає людині можливість не зупинятися у інтелектуальному розвитку, люди з високим інтелектом знаходять насолоду у вивченні чогось нового, як правило їм легко вдається підготуватись до різного роду тестів та екзаменів, у них добре розвинена пам'ять, логіка, здатність до аналогії та порівняння, а отже такі люди з дуже великим сумнівом здатні до академічної нечесності, зокрема до списування, а от ті у кого рівень IQ бажає кращого легко можуть вдатись до списування, через нестачу знань, або через невміння організувати і систематизувати їх.

Групи досліджуваних також відрізняються самооцінкою, так як студенти у яких самооцінка занижена досить невпевнені в собі, вони не впевнені у тому що зможуть у потрібний момент пригадати те що їм потрібно, тому вони схиляються до списування, студенти ж з адекватною самооцінкою впевненіші у власних силах і знаннях, тому і ставлення до списування у них негативніше.

Так як шкала “нечесність у майбутньому” передбачає ймовірність серед студентами вдавання до списування у майбутньому, очевидно що студенти що в майбутньому здатні і можуть вдаватися до списування, ставляться до нього позитивно, відповідно студенти які малоймовірно будуть списувати у майбутньому ,негативно ставляться до списування зараз.

Студенти що негативно ставляться до списування відрізняються від студентів що позитивно ставляться до списування ставленням до політики яка бореться з академічною нечесністю .Досліджувані що схильні до списування, будуть проти впровадження в систему освіти різноманітних засобів які б впливали на швидкість викорінення академічної нечесності, студенти ж що не вдаються до списування, навпаки заохочуватимуть будь яку політику, що боротиметься з явищем списування.

Явище довіри в нашому житті відіграє велику роль, адже саме від довіри залежить наша поведінка , ставлення та наміри. Довіряючи як суспільним так і навчальним установам, досліджувані вірять в їхню прозорість, чесність, та в обіцянки. Такі студенти почувають себе більш захищено, вони вірять в справедливість, а отже академічна чесність для таких студентів буде постулатом їхньої довіри до як суспільних так і навчальних установ. А от студенти що не здатні довіряти, більш замкнуті, вони не вірять що отримають бали відповідно своїх знань і старань, не вірять в прозорість освіти, чесність працевлаштування, та справедливість в отриманні дипломів, що і спонукає таких студентів до академічної нечесності, зокрема списування.

Студенти що здатні до проявів лукавства і хитрощів при спілкуванні, котрі в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими, зазвичай легко справляються з академічною нечесністю, студенти ж що негативно ставляться до списування керуються певними моральними нормами і правилами, що і впливає на їхнє ставлення до списування.

3.2.3 Факторний аналіз

Щоб побачити вплив окремих факторів (чинників) на результативний показник академічної нечесності було застосовано факторний аналіз.

Інтерпретувавши отримані дані можна побачити що на ставлення студентів до списування вплив мають наступні фактори(див. табл.3.4.1):- Нечесність у майбутньому до складу якого входять наступні шкали : Довіра до навчальних установ, Довіра до суспільних установ, самооцінка, інтелект, та ставлення до політики академічної чесності, F2- Макіавеллізм, що включає в себе моральний релятивізм, F3 - Керуванням нечесністю що включає в себе принцип балансу прибутків і витрат, F4 - Повідомлення про нечесність до складу якого входить утилітаризм, F5 -Мотивація, F6 -Нарцисизм

Таблиця 3.4.1 Результати факторного аналізу

·        F1- Нечесність у майбутньому

Досліджувані що не здатні до довіри суспільству можуть не довіряти й самим собі. Невпевненість у завтрашньому дні та у людях штовхає їх до великої ймовірності проявляти нечесність у майбутньому , відповідно такі студенти вже зараз нехтують правилами етики, моралі та дисципліною. Політику академічної чесності вони сприймають як те що стоїть на їхньому шляху до мети, якою є вдало списаний екзамен. Вони можуть говорити неправду, проявляти будь які види академічної нечесності і не чути за собою вини, що відповідно і впливає на їхнє позитивне ставлення до списування.

·        F2 - Макіавеллізм

Вплив макіавеллізму на ставленням студентів до списування можна пояснити тим , що люди котрі вірять в існування принципів і норм поведінки, дотримання яких дозволяє зберегти почуття власної гідності, вірять в щось святе, значуще для всіх людей, переконанні, що в людини має бути певна висока мета - наприклад, допомагати «людям», «суспільству», «культурі», вони будуть негативно ставитись до списування, адже їхні принципи переконання і позиції не дозволять їм одобрити такий вид академічної нечесності. Досліджувані ж що підтримують шлях обману та маніпуляції легко стають на шлях помилок, нечесності та неетичності, а в нашому випадку на шлях списування , особливо коли вірять в те що немає ніякого критерію, за допомогою якого можна було б оцінювати будь яку систему моралі, - адже усі критерії самі є релятивними.

·        F3 - Принципи керування нечесність

Негативний зв'язок між принципами керуванням нечесністю і ставленням студентів до списування пояснюється тим що під керуванням нечесністю ми розуміємо оцінювання досліджуваними рівня академічної культури власного навчального закладу. Коли студенти бачать що їхній університет засвідчує важливість академічної чесності, прививає любов до навчання, трактує студентів як особистість , зменшує можливість бути залученим в академічній нечесності та бореться з випадками академічної нечесності, відповідно такі досліджувані будуть збалансовувати те що вони “получають” від навчального закладу і те що “віддають” . А отже будуть менше списувати і негативно ставитись до списування. Натомість коли студенти будуть бачити апатію університету стосовно академічної нечесності, відповідно і віддаватимуть те саме - нечесність.

·        F4 - Повідомлення про нечесність

Студенти що є безпристрасними, обманюють і маніпулюють іншими задля певної вигоди та користі , можуть по різному реагувати на побачений випадок нечесності , взалежності від вигоди, котру вони отримають.Такі студенти з легкістю можуть списувати та позитивно ставитись до списування, попри те що не завжди повідомляють про випадки нечесності.

·        F 5 - Мотивація

Досліджувані що мотивовані на знання, будуть старанно все вчити і читати потрібну літературу, такі особистості досить старанні, для них в житті головним є їхні знання а не оцінки які вони за них отримують, висока оцінка може викликати незадоволення у таких студентів , якщо вони переконані що незаслужено отримали її, тому такі досліджувані будуть негативно ставитись до списування, і не практикувати цей вид академічної нечесності на шляху свого навчання.

·        F6 - Довіра до навчальних установ

Негативний зв'язок між довірою студентів і їхнім ставленням до списуванням пояснюється тим що досліджувані які довіряють керівництву університету, довіряють викладачам, одногрупникам, студентській раді, деканату , та можуть бути впевнені в хорошому та якісному навчанні та оцінюванні їхніх знань, будуть менше практикувати списування, та це вплине на їхнє негативне ставлення до нього.

Висновки до 3-го розділу

.        Досліджуючи рівень інтелекту за тестом Прогресивні матриці Ревана ми отримали наступні результати: Як виявилось, що студенти з позитивним ставленням до списування мають більш низький рівень інтелектуального розвитку аніж студенти з негативним ставленням.

.        Щодо рівня загальної самооцінки то можна побачити що в студентів з негативним ставленням до списування переважає високий та середній рівень самооцінки, щодо студентів з позитивним ставленням до списування то рівень самооцінки в них більш низький адже переважає низький та середній рівні самооцінки.

.        Досліджуючи навчальну мотивацію студентів, ми виявили що студенти які позитивно ставляться до списування в більшості мотивовані на оцінку , а от студенти які негативно ставляться до списування мають навчальну мотивацію яка спрямована на здобуття знань а не на оцінку.

.        Досліджуючи готовність студентів толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому , рівень академічної культури навчального закладу, довіру студентів до навчальних та суспільних установ, ставлення студентів до політики академічної чесності за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса, ми отримали наступні результати:

Студенти з позитивним ставленням до списування більш негативно ставляться до політики академічної чесності, вони з досить великою ймовірністю здатні до списування в майбутньому, оцінюючи рівень академічної культури навчального закладу вони керувались здебільшого низькими та негативними оцінками, рівень довіри до суспільних та навчальних установ у студентів що позитивно сприймають списування досить низький що ймовірно і впливає та таке позитивне ставлення до списування.

Щодо студентів які не схвалюють списування то показники за наведеними вище критеріями суттєво відрізняються, адже такі студенти здатні більше довіряти як суспільству так і навчальному закладу, такі досліджувані вище оцінюють як рівень академічної культури НЗ так і політику що спрямована на боротьбу з академічною нечесністю, ймовірність у таких студентів списування у майбутньому не є великою.

.        .Досліджуючи моральні принципи за допомогою тесту “Шкала індивідуальної філософії моралі” ми отримали наступні результати:

Принцип морального релятивізму притаманний обом групам студентів, проте студенти що позитивно ставляться до списування підтримують даний принцип дещо більше.

Принцип морального ідеалізму, тобто віру в щось святе та чисте, що властиво всім людям притаманний більше студентам з негативним ставленням до списування аніж студентам котрі позитивно відносяться до списування.

Досліджуючи прихильність до принципу макіавеллізму ми виявили що студенти з негативним ставлення до списування не здатні до спілкування через нехтування моралі, натомість друга досліджуваних більш позитивно ставиться до даного принципу.

Досліджуючи таку рису характеру як нарцисизм ми виявили що студенти з позитивним ставленням до списування більше схильні до самозакоханості.

Дослідивши принцип улітаризму ми виявили що студентам з позитивним ставленням до списування притаманно оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, щодо студентів з негативним ставленням до списування то цей принцип їм також притаманний, щоправда в меншій мірі.

Досліджуючи ставлення студентів до золотого правила етики , яке звучить так “Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них” ми виявили що студенти що позитивно ставляться до списування , більш негативно ставляться до даного правила, і лише частково підтримують його, натомість студенти з негативним ставленням до списування біль позитивно відносяться до даного принципу.

.        Провівши кореляційний аналіз Пірсона ми виявили що сильний кореляційний зв'язок шкали “позитивна нечесність” існує між шкалами : Інтелект, нечесність в майбутньому, макіавеллізм, утилітаризм.

Сильний протилежний кореляційний зв'язок ми виявили між такими шкалами : Самооцінка, ставлення до політики академічної чесності,довіра до суспільних установ, довіра до навчальних установ, моральний ідеалізм

.        Непараметричний критерій U-Манна Уітні.

Результати аналізу свідчать про те що група студентів з позитивним ставленням до списування відрізняється від групи студентів з негативним ставленням до списування за такими шкалами:

Інтелект.

Самооцінка

Нечесність у майбутньому

Ставлення до політики проти академічної нечесності

Довіра до суспільних установ

Довіра до навчальних установ

Макіавеллізм

.        Факторний аналіз

Щоб побачити вплив окремих факторів (чинників) на результативний показник ставлення до списування ми застосували факторний аналіз за допомогою якого отримали наступні результати:

На ставлення студентів до списування вплив мають наступні фактори:- Нечесність у майбутньому,- Повідомлення про нечесність,

та F5 -Мотивація

Негативний зв'язок з ставленням студентів до списування мають :- Моральний ідеалізм,- Керуванням нечесністю ,Довіра до навчальних установ.

.        .Отже за результатами дослідження можна сказати що наше наукове припущення повністю підтвердилось, адже студенти з позитивним ставленням до списування відрізняються від студентів з негативним ставленням до списування рядом психологічних та моральних особливостей.

ВИСНОВКИ

1.      В українських навчальних закладах практика списування є досить поширеною. Списування є не тільки соціальною та правовою проблемою, а й психологічною, оскільки на ставлення до списування впливає низка соціально-психологічних чинників: це швидкість та повнота входження в українське освітнє середовище засадничих принципів Болонського процесу, реформування вищої освіти, професійні установки викладачів, завдання студентського самоврядування тощо. До психологічних чинників можна віднести - ціннісні орієнтації і мотивацію студентів до навчання, норми їхньої академічної поведінки тощо

.        На жаль, в Україні, як і в інших пострадянських країнах, ще недостатньо уваги приділяється проблемі академічній порядності студентів, хоча вона є однією з важливих проблем майбутньої безпеки країни. Від порядності еліти суспільства - фахівців із вищою освітою - залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері.

.        Дослідивши студентів з різним ставленням до списування можна побачити що вони відрізняються як рядом психологічних, так і моральними особливостями. Студентам з позитивним ставленням до списування притаманні такі психологічні і моральні особливості як низькі показники самооцінки, інтелекту, велика ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому, низький рівень довіри до суспільства , корисливість, самозакоханість та здатність до нехтування моралі. Студенти з негативним ставленням до списування відрізняються більш високими показниками самооцінки, інтелекту, високим рівнем довіри як до суспільних так і навчальних установ та вірою в моральні цінності.

.        Дослідження виявило сильну статистично обґрунтовану різницю у поведінці, ставленнях та сприйняттях студентів з різними ставленням до порушень норм академічної чесності, таких як списування.

.        У вузах України варто розробити систему заходів для нівелювання академічної нечесності шляхом самоорганізації студентської молоді, роз'яснення небезпек, пов'язаних з академічною нечесністю, культивування цінностей індивідуального успіху й пріоритетності особистісних інтересів. Система вищої освіти України стоїть перед вибором: або повернутися до патерналістської моделі поведінки в дихотомічному зв'язку "викладач-студент", або зробити рішучий крок у напрямку формування самостійності, індивідуальної відповідальності студента за втілення в життя норм академічної чесності.

Список використаної літератури

1.      Адамс Ґ. Міркуючи про наслідки : Що чекає український університет, якщо не відбудеться змін в етиці освіти? / Ґ. Адамс // Покликання університету : Зб. наук. пр. / Відп. ред. О. Гомілко. - К. : РІА „ЯНКО” ; „ВЕСЕЛКА”, 2005. - С. 116-119.

.        Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. / М.І. Михальченко, Андрущенко В.П. - К.: Вид-во “Генеза”, 1996. - С. 353.

.        Бахтін М. Формування духовно-моральних орієнтацій майбутніх робітничих кадрів - учнів ПТУ / М. Бахтін // Вища освіта України. - Київ : Дніпро, - 2006. № 4. - С. 80-86.

.        . Бєланова Р. А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна - США) / Р. А. Бєланова. - К. : Центр практичної філософії, 2001. - 216 с.

5.      Гапон Н.П. Ціннісні засади отримання студентами знань: психологічний аналіз/ Н.П. Гапон // Тези звітної наукової конференції філософського факультету Львівського національного університету.- Львів, 2013. - С. 46-47.

6.      Гриньова М.В. Специфіка структурної організації та змісту діяльності студентського самоврядування у вищих навчальних закладах США / М.В. Гриньова // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. − Серія: Педагогічні науки. − 2008. − Вип. 145. − С. 156-158.

.        Джонс Р.М. Академічна корупція в Україні / Р.М. Джонс / Вісник Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта в Україні 2001. - № 6. - С. 4-6.

.        Етика в освіті : матеріали Міжнар. конф. (20-21 трав. 2004 р.) / Миколаївський держ. гуманіт. ун-т ім. П. Могили. - Миколаїв : МДГУ, 2004. 100 с.

.        Жорнова О. Формування студента як суб’єкта соціокультурної реальності / О. Жорнова // Вища освіта України. - 2007. - № 2. - С. 90-93.

.        Закон України «Про вищу освіту» (№ 1187-2 від 01.07.2014) [Електронний ресурс] // Сайт Міністерства освіти і науки України. - Режим доступу : #"890806.files/image018.gif">

Бланк ответов к тесту Равена

Ключ (ответы) к тесту Равена

Нормативное (ожидаемое) распределение баллов по сериям. Перевод полученных результатов в IQ показатель

Различие (разница) между результатом тестирования по каждой серии и между ожидаемыми результатами по общей шкале выражается и записывается как "отклонение" (0, -1, +2, -2, +1 и т. д.).

Когда отклонение по отдельным сериям больше 2, то числовой показатель по данной серии нельзя считать надежным. Общий показатель надежен тогда, когда отклонение больше 2-х появляется только к концу испытания в последних сериях. Большее отклонение в начале теста может быть признаком дефекта интеллектуальной способности, или же свидетельствует о дефектевнимания и/или восприятия. <#"890806.files/image078.gif">