Організація збуту сільськогосподарської продукції на базі концепції логістики

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Одеський державний аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра менеджменту і маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

з маркетингу

На тему : Організація збуту сільськогосподарської продукції на базі концепції логістики

Напрям підготовки: 030601 «менеджмент»

Одеса 2015

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ НА БАЗІ КОНЦЕПЦІЇ ЛОГІСТИКИ

.1 Сутність поняття логістика

.2 Основні підходи до визначення поняття «логістика»

.3 Перспективи застосування концепції логістики в сільськогосподарських підприємствах

РОЗДІЛ 2. ЗБУТОВА ПОЛІТИКА НА БАЗІ ЛОГІСТИКИ

.1 Логістизація економіки АПК України

.2 Забезпечення логістики АПК основними ресурсами

.3 Планово-економічна діяльність підприємства як основа збутової діяльності

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ НА БАЗІ КОНЦЕПЦІЇ ЛОГІСТИКИ В ТОВ «КОСІВСЬКЕ»

.1 Удосконалення товарної та цінової політики ТОВ «Косівське»

3.2 Рух продукції та удосконалення збутової діяльності ТОВ «Косівське»

3.3 Заходи удосконалення логістичної системи ТОВ «Косівське»

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вступ

Сучасні умови господарювання характеризуються глобалізацією ринків, інтернаціоналізацією підприємств, стрімким розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій. Це ставить високі вимоги до підприємств, у тому числі й до сільськогосподарських. Для того, щоб функціонувати та розвиватись у ринковому середовищі, вони мають бути адаптивними, швидко реагувати на зміну кон’юнктури ринку.

У таких умовах кожен суб’єкт господарювання має самостійно оцінювати ситуацію, що склалася на ринку і своєчасно приймати рішення щодо вибору каналів розподілу. Між сільськогосподарськими, промисловими та переробними підприємствами існують зв’язки (виробничі, фінансові, інформаційні та ін.), від яких залежить ефективність діяльності АПК в цілому. Тому виникає необхідність пошуку нових шляхів удосконалення взаємодії складових агропромислового комплексу. У розв’язанні цього завдання може допомогти аналіз та використання існуючих логістичних концепцій та створених на їх основі систем.

Вивченням різноманітних аспектів логістики займалося чимало зарубіжних та вітчизняних науковців, найвідоміші з-поміж яких − Д. Вордлоу, Д. Вуд, Дж. Орліскі, О. Уайт, Б. Анікін, А. Гаджинський, Л. Міротін, В. Сергеєв. Вагомий внесок у розвиток теорії логістики в Україні зробили Є. Крикавський, А. Кальченко, Л. Балабанова, Ю. Пономарьова, Н. Чухрай та ін. Кожен з науковців у тій чи іншій мірі розглядали питання логістичних концепцій та систем, протее, можливість використання їх елементів у сільськогосподарському виробництві потребує окремого дослідження.

Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу концепцій логістики, що лягли в основу сучасних логістичних систем; виокремлення принципових положень кожної з концепцій, котрі можуть бути закладені в основу логістичних систем сільськогосподарських підприємств, з врахуванням особливостей ведення сільського господарства.

Об’єктом дослідження є процес організації та управління збутовою діяльністю на базі логістики ТОВ «Косівське».

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний теоретичному узагальненні поняття комунікаційної системи на підприємстві); монографічний (при дослідженні практики комунікаційної діяльності у сільськогосподарських підприємствах); графічний (при наочному зображенні процесів формування та управління комунікаційною системою на підприємствах агропромислового комплексу).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ НА БАЗІ КОНЦЕПЦІЇ ЛОГІСТИКИ

1.1 Сутність поняття логістика

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього явища полягає в тому, що поняття “логістика” почало використовуватися в економіці.

Етимологія поняття “логістика” викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін “логістика” походить від грецького і означає: обчислювати, міркувати, за другою - від французького - постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського - склад, зберігання.

Семантика поняття “логістика” також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії - діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії - процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії.

У цілому, історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики - у військовій справі й у математиці. Останній існує і до цього часу, де під логістикою розуміють математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 р. на Женевському філософському конгресі.

Все ж, логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері, розвивалася як військова дисципліна і, на думку ряду західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Жоміні (1779-1869 рр.), який визначив логістику як “практичне керівництво пересуванням військами”, і вперше в 1812 р. застосував цю науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але і ширше коло питань: планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництва мостів, доріг і т.д. Остаточне формування логістики як наукового напрямку у сфері військової справи відносять до середини XIX століття.

У найбільш широких масштабах принципи і підходи логістики у військовій справі були реалізовані у роки Другої світової війни в сфері організації матеріально-технічного забезпечення американської армії та військ союзників, дислокованих у Європі. Лише завдяки узгодженим діям військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання вдалося організувати стійке забезпечення союзних військ продовольством, зброєю, боєприпасами, спорядженням і військовою технікою.

Таким чином, військову логістику інтерпретували як сукупність засобів і способів, необхідних для доставки людей, техніки і боєприпасів до місця бойових дій, а також планування й організацію заходів щодо підготовки і здійснення пов’язаних з цим процесів.

Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі і т.д.) логістика після закінчення війни поступово стала переходити з військової області до сфери господарської практики.

Уперше на можливість використання положень військової логістики в економіці вказав у 1951 р. фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенштерн, який зазначив, що існує абсолютна подібність між управлінням забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у промисловості.

Хоча логістика довгий час вважалася військовим терміном, його застосування в цивільній сфері розпочалося вже у 60-ті роки й означало “оптимальну координацію переміщення і створення запасу сировини, діяльності з переробки, пакування кінцевої продукції, її складування і доставки клієнтам”. У такий спосіб логістика одержала інший напрямок розвитку - економічний.

На сьогодні у закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики пов’язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики, тому як саме визначення, так і об’єкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин.

Так, відомі наступні поняття.

Логістика - наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика - наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації.

Логістика - це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв’язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.

Логістика - це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача.

Логістика - новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логістика - це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства.

Логістика - міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.

1.2 Основні підходи до визначення поняття «логістика»

логістика сільськогосподарський плановий збутовий

Найбільш узагальнюючим є концептуальний підхід, за яким логістика - це:

сукупність різних видів діяльності з метою одержання з мінімальними витратами необхідної кількості продукції в установлений час та в установленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції;

деяка система, розроблена для кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів усередині та поза підприємством, починаючи від закупівлі сировини та матеріалів, проходження їх через виробництво і закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи інформаційну систему, яка зв’язує ці задачі;

наука управління матеріальними потоками від первинного джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов’язаними з товаропросуванням і відносним потоком інформації;

способи і методи координування відносин підприємства з партнерами, засіб координування поставленого ринком попиту і виставленої підприємством пропозиції;

спосіб організації діяльності підприємства, який дозволяє поєднати зусилля різних одиниць, виробляючих товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовує підприємство для реалізації своїх економічних цілей;

науково-практичний напрям господарювання, який заключається в ефективному управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками в сферах виробництва та обігу;

теорія і практика управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними потоками;

міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків;

напрям господарської діяльності, який заключається в управлінні матеріальними потоками в сферах виробництва і обігу;

наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської переробки сировини, матеріалів та напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у відповідності з його інтересами і вимогами, а також передачі, зберігання та обробки відповідної інформації;

наука про процес фізичного розподілу продукції в просторі і часу;

наука про взаємозв’язок і взаємодію постачання зі збутом і транспортом;

комплексний напрям в економіці, який охоплює проблеми управління матеріальними потоками;

наука про раціональну організацію виробництва і розподілення, яка в комплексі вивчає постачання, збут и розподілення засобів виробництва.

Більш конкретним до розуміння логістики є функціональний підхід. Він зумовлює її визначення з погляду виконуючих підприємством логістичних функцій. Згідно з таким підходом логістика - це:

переміщення та зберігання сировини, напівфабрикатів і готових виробів в господарському обігу з моменту сплати грошей постачальнику до моменту одержання грошей за постачання кінцевої продукції споживачу;

процес планування, контролю та управління формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою пристосування до потреб споживача;

процес управління просуванням і зберіганням сировини, компонентів та готової продукції в господарському обігу з моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку готової продукції споживачу.

Однак всі наведенні тлумачення не суперечать концептуальній сутності логістики, а їх численність є цілком закономірним явищем, яке часто супроводжує становлення і розвиток нових науково-практичних напрямків.

При цьому не важко помітити, що основним об’єктом дослідження, управління й оптимізації вважається саме матеріальний потік. Пізніше в сферу інтересів логістики потрапили інформаційні та фінансові потоки, які супроводжують матеріальний, а зовсім недавно - потоки послуг. Сьогодні здійснюються спроби подальшого розширення сфери застосування логістики шляхом виділення як об’єктів її дослідження енергетичних, трудових та інших потоків, які присутні в економічних системах.

1.3 Перспективи застосування концепції логістики в сільськогосподарських підприємствах

Як показує світовий та вітчизняний досвід, сільськогосподарські підприємства здійснюють незначні відрахування до бюджетів всіх рівнів. У переважній більшості розвинутих країн аграрний сектор підтримується державою, на відміну від промислових підприємств, які, навпаки, є чи не основним джерелом наповнення бюджетів цих країн. Це зумовлено особливостями ведення сільського господарства. Так, сільськогосподарські підприємства функціонують в умовах ризику та невизначеності у зв’язку із залежністю від ґрунтово-кліматичних умов. Адже земля є головним засобом виробництва. Чітко виражена сезонність виробництва сільськогосподарської продукції, що проявляється в нерівномірному використанні робочої сили, засобів виробництва, надходженні продукції і доходів протягом року. Ці особливості зумовлюють складність прогнозування та налагодження виробництва в сільському господарстві, ускладнюють процес управління матеріальним потоком. Тому першочергово ідеї логістики знайшли своє відображення саме у промисловому виробництві. Наразі існує значна кількість логістичних систем. У залежності від концепцій, що лежать в їх основі, вони поділяються на два типи: «штовхаючі» та «тягнучі».

«Штовхаючі» - це логістичні системи, в яких акцент робиться на плануванні матеріалопотоку. Вони мають один недолік, а саме недостатньо якісне відслідковування попиту з обов’язковою наявністю страхових запасів [16]. Схема даної системи наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Принципова схема «штовхаючої» системи [23].

На початку 60-х років, з розвитком обчислювальних систем, виникла ідея використовувати їхні можливості для планування діяльності підприємства, у тому числі - у плануванні виробничих процесів. Практичним втіленням цієї ідеї стала розробка концепції «планування потреб/ресурсів» MRP (Material Requirements Planning), що є найбільш відомою концепцією, на основі якої створюються логістичні системи «штовхаючого» типу.

Концепція полягає в тому, що розробляється комп'ютерна програма, яка дозволяє оптимально регулювати поставки комплектуючих у виробничий процес, контролюючи запаси на складі й саму технологію виробництва. Головним завданням MRP є забезпечення гарантії наявності необхідної кількості відповідних матеріалів та комплектуючих у будь-який момент часу в рамках строку планування, поряд з можливим зменшенням постійних запасів, а отже, розвантаженням складу [24].

Головні переваги систем, розроблених на базі концепції MRP, - покращення рівня обслуговування клієнтів від 15 до 26 %, зниження рівня запасів від 16 до 30 %, зростання ефективності роботи виробничих підрозділів від 11 до 20 %, зниження витрат на закупівлю від 7 до 13 % [32].

Базовими системами, які ґрунтуються на концепції «планування потреб/ресурсів» у виробництві і постачанні, є системи «планування потреби в матеріалах/виробничого планування потреби в ресурсах» (materials/manufacturing requirements/resource planning, MRP I/MRP II).

Як зазначає американський дослідник Дж. Орліскі, система планування потреби в матеріалах (система MRP І), у вузькому значенні, складається з ряду логічно пов’язаних процедур, вирішальних правил і вимог, які переводять виробничий розклад у «ланцюжок вимог» [31].

У кінці 70-х років до системи MRP І ввели більш широкий спектр факторів при проведенні планування, й система трансформувалася в розширену модифікацію, яку згодом назвали MRP ІІ (Manufactory Resource Planning) [24].

Відмінністю MRP ІІ є планування і моніторинг всіх ресурсів виробничого підприємства - виробництва, маркетингу, фінансів та проектно-конструкторських робіт на основі системи із замкнутим циклом та генеруванні фінансових показників. Крім того, важливою особливістю концепції MRP ІІ стала можливість моделювання виробничої системи [33, с. 6, 17].

Еволюція систем на базі концепції MRP продовжується й наразі. Останньою є система під назвою «планування ресурсів підприємства» (Enterprise resource planning або ERP).

Потрібно враховувати, що виробництво сільськогосподарської продукції - територіально розосереджений та досить розтягнутий у часі процес. Тому тут доцільно буде використовувати елементи концепції MRP, що дасть змогу врахувати основні ризики, пов’язані з природно-кліматичними умовами, сезонне коливання цін на ресурси. Як відмічає Д.А. Гаврилов, «MRP дає найбільший ефект в системах, орієнтованих на виробничий процес, що мають тривалий цикл обробки та складне багатоступінчасте виробництво, так як в цьому випадку планування діяльності та управління запасами найбільш складні» [6, с. 14].

«Тягнучі» - це логістичні системи, в яких розміщення замовлень на поповнення запасів, матеріальних ресурсів або готової продукції відбувається, коли їх кількість у певних ланках логістичної системи досягає критичного рівня [16]. Схема даної системи наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Принципова схема «тягнучої» системи [23]

До найбільш відомої концепції, на основі якої створюються логістичні системи «тягнучого» типу, слід віднести концепцію «точно в термін» (Just in Time, JIT). Головною ідеєю цієї концепції є те, що сировина (комплектуючі) має надходити в певну ланку логістичного ланцюга саме в той момент, коли вона там необхідна. Такий підхід дає змогу уникнути надмірних запасів як у виробництві, так і у дистрибуції. Підприємство зацікавлене в тому, щоб мати невелику кількість постачальників з високим рівнем надійності та якості поставок. Адже, при фактичній відсутності страхових запасів, будь-який збій у поставках сировини може порушити виробничий розклад.

Однією з перших спроб практичного впровадження підходів концепції «точно в термін» стала розроблена корпорацією Toyota Motor мікрологістична система «Kanban» [1].

Суть системи «Kanban» полягає в тому, що всі виробничі підрозділи підприємства забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в тій кількості й на той час, що необхідний для виконання замовлення, заданого наступним виробничим підрозділом.

Рис. 1.3. Схема традиційної організації виробництва [15].

Таким чином, на відміну від класичного підходу до виробництва продукції (рис. 3), виробничий підрозділ підприємства не має чіткого графіку виробництва. Натомість, він оптимізує свою роботу в межах замовлення підрозділу підприємства, що виконує операції на наступній стадії виробничого циклу. Носієм інформації є картки замовлення та відбору, що на даному етапі мають вигляд електронних повідомлень. Однак, сезонність та тривалість у часі виробництва сільськогосподарської продукції ускладнює використання положень даної системи в сільському господарстві. Разом з тим, елементи системи «Kanban» можуть знайти своє відображення у переробці та формуванні партій продукції. Схему організації виробництва на базі системи «Kanban» наведено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Схема роботи системи «Kanban» [15].

З часом почали поєднуватись елементи як «тягнучих» так і «штовхаючих» логістичних систем. Ці концепції ввібрали в себе найбільш позитивні риси таких систем, як «Kanban» та MRP. Серед найбільш поширених можна виділити дві: це - «худе виробництво» («Lean production») та оптимізована виробнича технологія (Optimized Production Technology, OPT).

Логістична концепція «худе виробництво» набула поширення в 90-х роках ХХ ст. Таку назву вона отримала тому, що використовувала меншу кількість ресурсів, запасів та часу при організації виробництва, порівняно зі звичайним виробничим процесом.

Сутність цієї концепції полягає у поєднанні таких компонентів:

) висока якість;

) незначні розміри виробничих партій;

) низькі рівні запасів;

) підготовка висококваліфікованих кадрів;

) використання гнучкого обладнання [12].

Елементи концепцій «точно в термін» та «худе виробництво» доцільно застосовувати при закупівлі сировинних ресурсів, таких, як добрива, засоби захисту від шкідників, насіння, паливно-мастильні матеріали та ін.

Концепція «оптимізована виробнича технологія (Optimized Production Technology, ОРТ)» полягає у виявленні «вузьких» місць, або критичних ресурсів при виробництві продукції. Від ефективності їх використання залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, тобто некритичних, на розвитку системи практично не позначається.

Як стверджують творці системи ОРТ, втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву, з точки зору кінцевих результатів. Досвід фірм свідчить, що вона дає змогу при незмінних основних фондах збільшити випуск продукції на 10 %, зменшивши виробничий запас на 20 % [12].

Оскільки для сільського господарства характерна сезонність, то саме застосування підходів системи ОРТ дасть змогу виявити у виробництві критичні та некритичні ресурси. Це дозволить виробникам не сковувати тривалий час свої фінансові активи у ресурсах, що стають критичними в певні періоди року.

Концепцією логістики є система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів. Використання елементів концепції MRP дасть змогу врахувати основні ризики, пов’язані з природно-кліматичними умовами та сезонне коливання цін на ресурси. Елементи концепцій «точно в термін» та «худе виробництво» можна застосовувати при закупівлі сировинних ресурсів, переробці та формуванні партій виробленої продукції. Складові концепції ОРТ дають змогу виявити у виробництві критичні та некритичні ресурси. Це дозволить виробникам не сковувати тривалий час свої фінансові активи у ресурсах, що стають критичними в певні періоди року.

Використання цих рис при організації сільськогосподарського виробництва дозволить створити ефективну логістичну систему, націлену на забезпечення населення продукцією високої якості з низькими сукупними витратами.

Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення досвіду розвинутих країн у формуванні логістичних систем в аграрному секторі економіки.

РОЗДІЛ 2. ЗБУТОВА ПОЛІТИКА НА БАЗІ ЛОГІСТИКИ

2.1 Логістизація економіки АПК України

Науково-технічний прогрес створює можливості для переходу до нового, ефективнішого рівня виробництва. Проте підвищення ефективності виробництва і споживання може здійснюватися без змін його технічного рівня за рахунок удосконалення логістики як засобу організації управління матеріально-технічного забезпечення.

За командно-адміністративного управління АПК вітчизняні вчені, колективи науково-дослідних установ без використання терміну “логістика” застосовували властивості й принципи логістики: системність, комплексність, надійність, коректність, конкретність та ін. Окремі елементи логістичного управління в АПК, такі як формування матеріальних запасів, матеріально-технічної бази постачання і господарських зв’язків, маршрутизації видів транспорту, контейнеризації, пакетування тощо, розробляли і впроваджували.

Проте в умовах минулих періодів впровадження результатів зазначених теоретичних розробок здійснювалося локально, безсистемно, без комплексного врахування властивостей і принципів логістики.

Діяльність у галузі логістики різноаспектна. Вона передбачає управління транспортом, складським господарством, запасами, кадрами, організацію інформаційних систем, комерційну діяльність та ін. Принципова новизна логістичного підходу полягає в органічному взаємозв’язку інтеграції вищеперерахованих галузей діяльності до єдиної системи з метою досягнення бажаного результату з мінімальними затратами часу та ресурсів шляхом оптимального наскрізного управління економічними потоками.

Управління матеріальними потоками завжди було вагомою складовою сільськогосподарської діяльності, яке лише останнім часом набуло статус однієї з найбільш значних функцій економічної діяльності, що пов’язано із зміною філософії ринку.

В Україні вже почали готувати спеціалістів з логістики. На жаль поки ще не для АПК. Проте, ефективний розвиток аграрного сектора має базуватися на принципах логістики. І якщо про це розуміли ще за часів Римської імперії, то настав час і сучасним аграріям брати на озброєння інструментарій логістики.

На сучасному етапі становлення логістики зустрічаються десятки різних визначень даного терміну. Зарубіжна і вітчизняна література дають наступні визначення логістики:

· новий напрямок в організації руху вантажів;

· сукупність різних видів діяльності з метою отримання з мінімальними витратами необхідної кількості вантажу у потрібному місці, в потрібний час;

· теорія планування різних потоків у людино-машинних системах;

· інтеграція перевізного і виробничого процесів;

· процес планування, реалізації, контролю витрат з переміщення і зберігання вантажів від виробництва до споживача;

· інфраструктура економіки;

· форма управління фізичним розподілом продукту;

· оптимізація потоку матеріалів, транспортних систем;

· новий науковий напрямок, пов’язаний з розробкою раціональних методів управління матеріальними та інформаційними потоками;

· наука про раціональну організацію виробництва і розподілу.

Неоднозначність визначення суті логістики пояснюється різним ракурсом проблематики. Логістика включає різні напрями, саме цим і пояснюється складність однозначно сформувати змістовну концепцію.

Виробник сільськогосподарської продукції розглядає логістику як організацію планування і управління засобів та послуг. При цьому ставиться за мету отримання певної продукції в потрібний час в потрібному місці за мінімально можливих витрат.

З позиції макроекономіста логістика може розглядатися як певна інфраструктура економіки. Вона грунтується на злагодженій взаємодії попиту,постачання виробництва, транспорту та розподілу продукції.

З позиції науковедення логістика - це наука про раціональну організацію виробництва та розподіл, що комплексно, системно розглядає питання

постачання виробників сільськогосподарської продукції сировиною, пальним, матеріалами, засобами хімізації, організацію збуту та розподілу готової продукції з мінімальними затратами трудових та матеріальних ресурсів.

Логістика АПК - наука та практика управління економічними потоками в галузі виробництва, розподілу обміну та споживання продукції сільського господарства. Логістика АПК включає ресурсне забезпечення АПК та збут готової продукції (рис.2.1).

Рис.2.1 Структура логістики АПК

Метою логістики АПК є максимально можливе зниження витрат, пов’язане з перевезеннями, зберіганням продукції та здійсненням інших логістичних функцій, що призводить до зниження цін на продукцію і підвищує її конкурентоздатність.

Об’єктом логістичних досліджень АПК є економічні потоки і запаси (рис. 2.2).

Предметом логістики АПК є оптимізація відповідних потоків і запасів.

Оптимізація має бути глобальною з позиції єдиного цілого як системи

(рис.2.3).

Рис. 2.2. Об’єкти логістики

Основні задачі логістики АПК полягають у наступному:

задоволення потреб у матеріальних ресурсах, товарах та послугах у потрібний час, у потрібному місці, у потрібному обсязі, потрібної якості;

оптимізація та раціоналізація економічних потоків;

ресурсозбереження в економічних потоках;

екологічна та соціально-етична орієнтація логістики.

Розглянемо відмінності між традиційним та логістичним підходами до управління сільськогосподарським підприємством. На мікрорівні ланцюг, через який послідовно переміщується певний матеріальний потік складається з окремих підрозділів сільськогосподарських підприємств (рис. 2.4).

Рис.2.4. Традиційний підхід до управління матеріальним потоком

За умов застосування логістичного підходу на підприємстві виокремлюється служба, приоритетною задачею якої є управління наскрізними матеріальними потоками, тобто потоками, що поступають ззовні, проходять через підрозділи підприємства і врешті прямують до споживачів (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками

Отже, відмінність логістичного підходу до управління матеріальними потоками від традиційного полягає у виокремленні єдиної функції управління раніше розрізненими матеріальними потоками. Завдяки інтеграції до єдиної системи стає можливим ефективне управління наскрізним матеріальним потоком.

Функціонування АПК ставить за мету найбільш повне задоволення потреб населення і народного господарства у сільськогосподарській сировині та продуктах її переробки.

Досягнення даної мети сприятиме:

узгодженню економічних інтересів усіх учасників логістичних систем;

інтеграція зусиль усіх галузей і підрозділів АПК для досягнення загальносистемної мети;

забезпечення пріоритету загальносистемної оптимізації над галузевою, регіональною та локальною субоптимізацією.

Підвищити ефективність та результативність функціонування АПК можна взявши на озброєння принципи логістики. Основним, конструктивним принципом є принцип системності, що передбачає організацію та здійснення матеріально-технічного забезпечення, виробництва, заготівлі, зберігання, переробку, збуту та транспортування як єдиного процесу.

2.2 Забезпечення логістики АПК основними ресурсами

В АПК матеріальні потоки формуються в результаті дії різних учасників, кожен з яких має на меті лише свою власну ціль. Якщо учасники зможуть узгодити свою діяльність з метою раціоналізації спільного об’єкту управління - наскрізного матеріального потоку, то всі разом вони отримують вагомий економічний виграш.

Отже, настав час здійснювати логістизацію АПК - процес розповсюдження логістичного підходу заради оптимізації розвитку організаційно-економічної діяльності АПК.

У зв’язку з цим потрібно розпочати підготовку до забезпечення логістики:

· правового;

· інформаційного;

· технічного;

· термінального, складського;

· організаційного;

· транспортного;

· фінансово-економічного;

· нормативного;

· кадрового.

Правове забезпечення. Оскільки логістика охоплює суспільні відносини у різних галузях послуг в економіці, то вона підлягає правовому регулюванню. Базою правового регулювання в країні є Конституція України та Цивільний кодекс України. Кожен вид транспорту має власні цивільно-правові документи: Закони України “Про транспорт” (1994 р.), “Про автомобільний транспорт” (2001 р.), “Про залізничний транспорт” (1996 р.) та ін.

Існує цілий ряд інших правових документів, підзаконних актів, указів Президента України, постанов Уряду України, Державного митного комітету. Для роботи на міжнародному ринку необхідно керуватись міжурядовими угодами.

Логістика не може суперечити діючому законодавству України. Необхідною умовою посадових обов’язків логістиків має бути знання діючого законодавства та постійне відстеження нових законодавчих актів.

Інформаційне забезпечення. Застосування логістики передбачає використання електронної системи обробки інформації. У межах АПК, окремої галузі або групи сільськогосподарських підприємств можна користуватися системою електронного обміну даними - ЕДІ - Electronic Data Interchange.

Для виходу на міжнародний рівень передбачена відкрита програма UN/EDI FACT (United Nations Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport), розроблена під егідою організації Об’єднаних Націй.

За кордоном широкого застосування набули різні внутрішньо фірмові логістичні програми: внутрішньовиробниче, ресурсне планування (Enterprise Resource Planning); управління ланцюгами постачань (Supply Chain Management), планування потреби в матеріалах (Material Regucrement Planning - MRP-1); планування виробничих ресурсів (Manufacturing Resources Planning - MRP-2); фінансові програми “Project expert” та інші програмні продукти.

Технічне забезпечення. Особливе місце займає транспортне забезпечення, що зважаючи на свою вагомість виділено в самостійну структуру. Технічна база інформаційних систем представлена персональними ЕОМ, обчислювальними центрами, системою Інтернет, засобами та каналами зв’язку, космічними інформаційними супутниками.

Технічна база фінансово-економічного забезпечення об’єднує банки, страхові компанії, сховища, сейфи та ін.

Кадрове, наукове та організаційне забезпечення технічної бази представлено будинками, спорудами, учбовими закладами та необхідним обладнанням.

Термінальне, складське забезпечення. Даний вид забезпечення являє собою важливий елемент логістичних ланцюжків. Умови руху матеріального потоку обумовлюють значення термінально-складського забезпечення в логістиці. Ефективність логістичного ланцюжку визначається часом перебування товару на складі, разом із тим відсутність складських систем знижує надійність постачання та своєчасність збуту.

Організаційне забезпечення. Задача організаційного забезпечення полягає у створенні структур управління, що були б здатними найбільш ефективно забезпечити взаємодію між усіма учасниками логістичних ланцюжків.

Організаційні структури логістики вважаються завершеними за умов визначення у кожній ланці управління кінцевої мети та виокремлення функціональних підрозділів із чітким розподілом повноважень та відповідальності.

Транспортне забезпечення. На транспорт в АПК покладено виконання ряду задач, найбільш вагомі з яких можна звести до наступних запитань: на якому виді транспорту перевозити, що перевозити, на чому перевозити, у чому перевозити, як перевозити, куди складати перевезений вантаж, вартість перевезення? Відповіді на зазначені питання має дати логістика.

Фінансово-економічне забезпечення. Для здійснення фінансовоекономічного забезпечення логістики створюються юридично та фінансово самостійні логістичні центри, господарська діяльність яких базується на отриманні прибутку від надання логістичних послуг для підприємств та організацій АПК. Сільськогосподарське підприємство може створити в своїй організаційній структурі управління логістичний відділ. У даному випадку розробляється бізнес-план, у якому має бути розділ “План логістики”. Бізнесплан має бути направлений на підвищення ефективності діяльності підприємства та пошук шляхів зниження витрат і зростання рентабельності за рахунок логістичних нововведень.

Нормативне забезпечення (стандартизація). Нормативне забезпечення передбачає уніфікацію та стандартизацію всієї діяльності, пов’язаної із функціонуванням логістичних ланцюжків.

Кадрове забезпечення. Дане забезпечення має бути спрямоване на формування нового покоління спеціалістів-практиків, здатних забезпечити розв’язання практичних синергетичних задач взаємодії між постачанням, виробництвом та збутом.

АПК країни, обмежений матеріальними і фінансовими можливостями та відсутністю належного для нових умов досвіду функціонування зобов’язаний коректно аналізувати етапи свого життєвого циклу, внутрісистемні структури, елементи та досвід їх взаємодії із зовнішнім середовищем, ефективно використовуючи все прогресивне і відмовляючись від непридатного. Однією з найбільш адаптованих до специфіки та умов функціонування АПК наук є логістика.

Здійснення логістизації АПК дозволить перетворити зазначений сектор економіки в організаційно-економічно надійний в умовах ринкової економіки.

2.3 Планово-економічна діяльність підприємства як основа збутової діяльності

ТОВ «Косівське» розташоване в Одеській області, Котовському районі, с. Коси (рис. 2.6). Це сільськогосподарське підприємстов району, спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур .

Керівник товариства: Думбрава Іван Яковлевич.

Рис. 2.6 Місце розташування ТОВ «Косівське»

У 2014р. у товаристві мають постійну роботу 52 робітники, які обробляють більше двох тисяч гектарів пайової землі, доглядають 92 голів великої рогатої худоби та 307 свиней. Для людей створені нормальні умови праці, є високопродуктивна техніка, механізовано процес доїння корів.

Територія району розташування господарства за своїм географічним місцезнаходженням характеризується помірно-континентальним кліматом. Тепловий режим сприяє для вирощування озимої пшениці <#"890620.files/image011.jpg">

Рис. 3.2. Схема “входів” і “виходів” логістичної системи ТОВ «Косівське»

Найчастіше основним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістичних витрат. На нашу думку, важливою складовою підвищення економічної ефективності логістичної системи ТОВ «Косівське» є визначення та реалізація резервів економії та/або оптимізації витрат ресурсів. Слід зауважити, що процес формування ефективності передбачає врахування витрат, їх економії та/або оптимізації на всіх етапах проходження матеріального та супутніх йому фінансових, інформаційних, енергетичних та кадрових потоків (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Напрями економії витрат ресурсів в логістичній системі ТОВ «Косівське»

Основним методологічним принципом до визначення ефективності логістичної системи має бути системний підхід, оскільки його використання дозволяє визначити ефективність діяльності всіх структурних ланок логістичної системи в процесі проходження матеріального та супутніх йому потоків від постачальника до споживача готової продукції з урахуванням економічних інтересів учасників системи та витрат.

До складу логістичних витрат ТОВ «Косівське», окрім фактичних витрат, слід віднести втрати прибутку від іммобілізації оборотних коштів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції), збитки підприємства від невідповідного рівня якості ресурсів та готової продукції на всіх етапах проходження логістичного ланцюга - починаючи від постачання і закінчуючи розподілом продукції підприємства.

Необхідною умовою при визначенні показників ефективності логістичної системи ТОВ «Косівське» є врахування соціального ефекту, що полягає у ліквідації рутинних операцій, організації творчої та менш психологічно-напруженої взаємодії учасників логістичної системи, забезпеченні високої культури обслуговування споживачів тощо.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

За даними проведеного дослідження ТОВ «Косівське» виявлено:

ü  Площі сільськогосподарських угідь господарства зменшились на 23,2 га або 1,1%. Слід відмітити, що на момент 2014р. 100% угідь представлені ріллею.

ü  Чисельність працівників господарства зменшилась на 11 чол. або 17,5.

ü  Середньорічна вартість основних виробничих засобів зменшилась на 6 тис. грн. або 0,1%. При цьому капіталоозброєність зросла на 18,5 тис. грн. або 21 , а капіталозабезпеченість зросла на 0,1 тис. грн. або 1%.

ü  Поголів’я великої рогатої худоби в господарстві в динаміці 3 років зменшилось на 51 голів, а поголів’я свиней зменшилось на 2 голови. Такі результати свідчать про деякі зменшення в господарстві.

ü  Обсяги виробництва майже всієї продукції зросли.

ü  Врожайність всіх культур зросла.

ü  В господарстві намічені позитивні тенденції до зменшення виробничої собівартості продукції.

ü  Зменшення в собівартості відобразились в збільшення рентабельності товарів галузі рослинництва. На жаль основна продукція тваринництва господарства є збитковою. на рівні точки беззбитковості.

ü  Чистий прибуток товариства у 2014 р. склав 3312 тис. грн. На 1 грн. активів в господарстві припадає 24 коп. чистого прибутку, а на одного працівника було у 2014р. отримано 63,7 тис. грн. чистого прибутку.

ü  Рівень рентабельності товариства у 2014р. становив 49,7%, що є високим рівнем для сільськогосподарського підприємства.

ü  За результатами матриці виявлено, що «Знаками питання» в господарстві є: ріпак та інша продукція тваринництва, «Зіркою» є кукурудза, «Дійними коровами» - пшениця озима, соняшник та ячмінь. «Собаками» в господарстві є ВРХ, свині, інша продукція рослинництва та послуги. Крім того до соаб входить мед, поряд з тим цей товар майже перейшов до групи «знаки питання». Отже, за рахунок диверсифікованого виробництва в господарстві представлені товари на всіх етапах життєвого циклу. Радимо більше уваги приділяти розвитку «Знаків питання» та «Зірки».

ü  Господарство реалізує продукцію чотирма каналами: переробним підприємствам, пайовикам в рахунок орендної плати, на ринку та за іншими каналами. Так зернові культури та технічні в основному реалізуються за іншими каналами, продукція скотарства - переробним підприємствам. А продукція свинарства - на ринку, через власну мережу збуту. Обрані канали реалізації відзначаються вищими цінами реалізації ніж інщі, що свідчить про їх ефективність. Підприємству потрібно підтримуватись представленої мережі збуту.

Ефективне логістичне управління в ТОВ «Косівське» є одним із важливих чинників реалізації конкурентного потенціалу підприємства. На нашу думку, важливою складовою підвищення економічної ефективності логістичної системи ТОВ «Косівське» є визначення та реалізація резервів економії та/або оптимізації витрат ресурсів. Слід зауважити, що процес формування ефективності передбачає врахування витрат, їх економії та/або оптимізації на всіх етапах проходження матеріального та супутніх йому фінансових, інформаційних, енергетичних та кадрових потоків

Основним методологічним принципом до визначення ефективності логістичної системи має бути системний підхід, оскільки його використання дозволяє визначити ефективність діяльності всіх структурних ланок логістичної системи в процесі проходження матеріального та супутніх йому потоків від постачальника до споживача готової продукції з урахуванням економічних інтересів учасників системи та витрат.

Необхідною умовою при визначенні показників ефективності логістичної системи ТОВ «Косівське» є врахування соціального ефекту, що полягає у ліквідації рутинних операцій, організації творчої та менш психологічно-напруженої взаємодії учасників логістичної системи, забезпеченні високої культури обслуговування споживачів тощо.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.       Алесинская Т.В. Основы логистики. Общие вопросы логистического управления / Т.В. Алесинская.- Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005.- 121 с.

2.      Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: підруч./ В.Г. Андрійчук.- 2-ге вид., доп. і перероб. - К. : КНЕУ, 2002. - 624 с.

.        Андрушко М.І. Основи маркетингу: навч. посіб. / М.І. Андрушко, Н.Б. Завальницька. - Львів: ЛДАУ, 2004. - 196 с.

.        Ассель Г. Маркетинг: принципы и стратегия / Г. Ассель. - М.: ИНФРА-М, 1989. - 572 с.

.        Вовненко М.В. Маркетинг в АПК / М.В. Вовненко, В.Г. Скляр. - Львів: Центр навч. л - ри, 2008. - 232 с.

.        Гаврилов Д.А. Управление производством на базе стандарта MRP ІІ / Д.А. Гаврилов.- 2-е изд. - СПб: Питер, 2005. - 416 с.

.        Германчук А.М. Управління комерційною діяльністю підприємства на основі маркетингу: автореф. дис. на здобуття наук.ст. канд. екон. наук: спец. 08.00.04 / А.М. Германчук; Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - Донецьк, 2000. - 20 с.

8.       Голошубова Н.О. Визначальні фактори розвитку роздрібної торгової мережі // Вісник КНТЕУ. - 2001. - № 4. - С. 19-26.

9.      Громовик Б.П., Гасюк А.Д., Ярко Н.Б. SWOT-анализ деятельности оптовой фармацевтической фирмы // Провизор. - 2000. - № 15. - С. 23-24.

10.     Данько Ю.І. Маркетингові аспекти товарної політики аграрних підприємств / Ю.І. Данько // Агроінком. - 2006. - № 1. - С. 43-45. 10

11.    Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль. - СПб.: Питер, 1999. - 427 с.

.        Кальченко А.Г. Логістика[Електронний ресурс]: підруч. / А.Г. Кальченко.- К.: КНЕУ, 2003.- 284 с.- Режим доступу: http://polka-knig.com.ua/article.php?book=42&article=3926

.        Карпов Н.В. Особливості діяльності підприємств агропромислового комплексу / Н.В. Карпов // Маркетинг в Україні. - 2008. - № 5. - С. 56-59.

.        Косіюк В.П. Організаційно-економічні засади маркетингового управління на підприємствах АПК / В.П. Косіюк// Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 9 (75). - С. 88-91.

.        Курочкин А.С. Операционный менеджмент: учеб. пособие / А.С. Курочкин. - К.: МАУП, 2000. - 143 с.

.        Логистические концепции [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://sklada.ru/index.php?id=495

.        Максимова Т.С. / Інноваційна діяльність на основі інформаційно- комунікаційного забезпечення підприємств / Т.С. Максимова // Технології інформаційного та комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності підприємства: зб. наук. пр. Східноукраїнського нац. ун - ту. ім. Володимира Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - № 15. - С. 9-12.

18.     Маркетинг, Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай: Підручник / За ред. Л.А. Мороз - 2-ге вид. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект - Захід», 2002. - 244 с.

19.    Маркетинг: Підручник / Павленко А.Ф., Войчак А.В.; - К.: КНЕУ, 2003. - 246 с.

.        Микитенко Н. Операційний менеджмент у роздрібній торгівлі та передумови його здійснення // Вісник КНТЕУ. - 2001. - № 3. - С. 20. 5

.        Мнушко З.М., Рогуля О.Ю. Планування товарної політики фармацевтичного підприємства /Фармація ХХІ століття: Матеріали Всеукраїнської наук.-практич. конф. - Харків: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2002. - 280 с.

.        Назарова К. Аналіз маркетингової діяльності на підприємствах торгівлі // Вісник КНТЕУ. - 2001. - № 2. - С. 64

23.     Обобщенное и краткосрочное планирование [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.intuit.ru/department/itmngt/baselogic/7/5.html

24.    Основы систем класса MRP-MRPII [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.management.com.ua/ims/ims059.html

25.     Памбухчиянц О.В. Технология розничной торговли: Учебник. - М.: Издательский дом «Дашков и Ко», 2005. - 288 с.

26.    Роздрібна торгівля України у дзеркальці світових тенденції розвитку галузі. ЛігоненкоЛ. // Вісник КНТЕУ № 6 - 2005 р.

.        Сардак С. Формы применения маркетинга на предприятиях / С. Сардак // Маркетинг и реклама. - 2005. - № 11. - С. 17-25.

.        Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебн. Пособие. - М., 2001. - 328 с.

29.     Чухно А.А. Основи економічної теорії: підруч. / А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко [та ін.]; за ред. А.А. Чухна.- К.: Вища шк., 2001.- 606 с.

30.     Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 257 с.

31.     Goodfellow R. Manufacturing Resource Planning / R. Goodfellow.- А Pocket Guide, 1993

32.    Orlicky J. Material Requirements Planning: The New Way of Life in Production and Inventory Management / J. Orlicky.- New York: McGrow-Hill, 1975

33.    Wight О. The Executive's Guide to Successful MRP II / O. Wight.- Williston, VT: Oliver Wight, 1982