Заказ дипломной. Заказать реферат. Курсовые на заказ.
Бесплатные рефераты, курсовые и дипломные работы на сайте БИБЛИОФОНД.РУ
Электронная библиотека студента




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П.Драгоманова

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ








РЕФЕРАТ

на тему:

«СЕКТА І ХАРИЗМАТИЧНИЙ КУЛЬТ. СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ»



ВИКОНАЛА:

студентка групи

№ 41 узред

Дзень Юлія Володимирівна

ПЕРЕВІРИВ:

викладач

Токман Володимир Валерійович




КИЇВ-2011

релігійний секта церква культовий

За останні декілька років, я почала уважно стежити за сучасною світовою політикою та активну роль в ній релігійного фактору, і в мене виникнули питання: як сьогодні тісно переплітаються релігія та політика, які причини цього симбіозу та скільки цей союз буде існувати? Звісна річ, на мою думку відповіді на ці питання будуть тим змістовними, ніж глибше будуть розкриті як загальні причини стикання релігії та держави, так і історичні особливості, ті конкретні умови в рамках яких спостерігається їх стикання.

Релігія та політика протягом довгих століть так чи інакше "співпрацювали" і зараз мають стикання один із одним. При цьому характер та рівень взаємозв'язку релігійного фактору на політику різні, але його присутність в політичних діях та рухах далеко не випадкове явище. І це зумовлено характеристиками як релігії, так і політики.

Довго ще будуть перехрещуватись долі двох явищ суспільного життя, а ще більш точно - поки вони будуть існувати. Тому треба тверезо та реалістично підходити до цієї проблеми, виключити, зустрічаючись в сфері політики та релігії, якої б не було швидкості, невизначеного прагнення швидше вивільнитися від "досадного" поєднання, рівно як й будь якого недооцінювання цього явища.

Практика зростаючих сьогодні соціально-політичних рухів, пов'язаних із релігією, знов підтверджує давню традицію. Соціальний ефект та політичні наслідки їх діяльності не однакові, навіть інколи протилежні. Тут і зв'язок з керівним класом, присвячений класовому нерівноправству, соціального гноблення та розвитку визвольних рухів, в специфічній формі вражаючих ті чи інші нові напрямки уподобань народних мас.

Зрозуміло, це обумовлено тим, що релігія має ширшу класову основу; як правило, її послідовники належать до протилежних один до одного соціальних груп, класових сил. Треба відмітити, що демократичні визвольні рухи керуються не наочними ілюзорними програмами. Тому вся справа в тому, щоб об'єктивно зрозуміти дійсну функцію релігії у політичних рухах, реальний політичний та ідеологічний сенс сучасної перевищеної активності деяких кіл та напрямків в релігійних організаціях.

Первинною ланкою інституту релігії є релігійна група. Вона виникає на основі загального виконання релігійних обрядів, тобто символічних дій, в котрих є ті чи інші уявлення.

За інформацією яку я дослідила, історики свідчать, що в первісному суспільстві культові дії були пов'язані з процесом матеріального виробництва та суспільного життя і не відокремлювались у самостійний вид діяльності. Коло учасників культових дій співпадав с колом учасників працівних та інших соціальних дій. Тому релігійна група за своїм обсягом співпадала з іншими соціальними групами - племена, рід, сусідська община та ін. Одним із дійсних ознак, відокремлюючий один рід або плем'я від іншого, було сумісним відправлення членам даного роду або племені релігійних обрядів.

Важливою метою релігійних організацій є нормативний вплив на їх членів, формування в них звісних цілей, цінностей, ідеалів. Виконання цих цілей досягається через виконання ряду функцій:

Розробка системного вчення;

Розробка систем його захисту та виправдовування;

Керівництво та виконання культової діяльності;

Контроль та виконання санкцій за виконанням релігійних норм;

Поява релігійних організацій об'єктивно зумовлено розвитком процесу інституціоналізації, одним із причин якого є посилення системних якостей релігії, появою власної форми релігійної діяльності та відносин. Рішучу роль в цьому процесі відіграло відокремлення соціального стану - служителів культу, котрі стають на чолі релігійних інститутів і котрі зосереджують в своїх руках всю діяльність по виробництву, трансляції та регуляції поведінки маси віруючих.

У розвинутій формі релігійні організації представляють собою складний соціальний інститут. Внутрішня структура такого інституту представляє собою організаційне оформлення взаємодії різних систем, функціонування кожної з котрих пов'язано із формуванням соціальних організацій, також маючих статус соціальних інститутів. На рівні церкви, на кшталт, вже чітко розподіляються дві підсистеми: управленці та підлеглі.

Перша підсистема включає в себе групу людей, які займаються розробкою та переробкою релігійної інформації, координацією власної релігійної діяльності та взаємовідносин, контролем за поведінкою. Друга, підлеглі, включає в себе масу віруючих. Між цими підсистемами існує система нормативного оформлення, ієрархічно витриманих взаємовідносин, що дозволяють здійснювати управління релігійною діяльністю.

Регулювання цих відносин здійснюється з допомогою організаційно-інституціональних норм. Ці норми знаходяться в різних Положеннях, Звітах про конфесійні організації. Вони зумовлюють систему цих організацій, характер взаємовідношень між віруючими та правлячими органами організацій та структурованими підрозділами, регламентують їх діяльність, права та обов'язки.

Дослідники релігії дають 4 основних типи релігійних організацій:

церква;

деномінація;

секта;

харизматичний культ.

Так як тема моєї контрольної роботи «Секта і харизматичний культ» то розглядати буду два останніх типи з чотирьох.

Секта виникає в результаті відокремлення від церкви частини віруючих та священнослужителів на основі зміни віронавчання та культу. Характерними рисами секти є: невелика кількість послідовників, добровільне постійне підконтрольне членство, прагнення відокремитись від інших релігійних організацій та ізоляція від мирського життя, претензії на виключність установ та цінностей, впевненість у богообраності, прояв опозиційності до інакомислячих, відсутність поділа на священнослужителів та мирян.

Харизматичний культ - можна роздивлятися в якості одного із різновидів секти. Він має ті ж основні характеристики. Особливість же харизматичного культу пов'язана із процесом його формування. Ця релігійна організація створюється на базі об'єднання людей навколо харизматичного культу. Ця організація визнає що носить божественний характер (харизму). Засновник чи керівник такої організації виступає або ж сам богом, чи представником бога чи якоюсь силою (наприклад Сатаною). Харизматичний культ, як правило, малочисельний, в ньому в найяскравішій формі мають вираз прояви на виключеність, ізоляцію, фанатизм, містицизм.

Хочу зазначити, що приведена класифікація релігійних організацій є умовною. Реально в суспільстві продовжують йти церковно-освітницькі та сектостворюючі процеси. Виникнення харизматичних культів, секти в процесі своєї еволюції можуть перетворитися в церкви. Так, наприклад, виникло християнство та іслам. В свою чергу, від церкви постійно відокремлюються групи та створюють секти.

Із всього вищесказаного, я зробила висновок, що розвинуті релігії представляють собою складний структурний механізм, культову діяльність та релігійні організації. Таким чином переплетіння та взаємозв'язок один із іншим цих елементів складають цілісну релігійну систему.