Тема: Тарас Григорович Шевченко – художник-новатор

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Литература
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    2,26 Мб
Тарас Григорович Шевченко – художник-новатор
Тарас Григорович Шевченко – художник-новатор
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

ВСТУП

шевченко художник поет автопортрет

Тарас Григорович Шевченко - художник-новатор

Поет i художник Тарас Шевченко (1814-1861) - культурний феномен, який перебував у центрі суспiльно-культурного процесу в Україні з середини ХІХ ст., уособлення українськостi, будитель i просвітитель української нації, основоположник нової української мови та літератури. У масовій рецепції він - «батько» української нації, її апостол-заступник i пророк її майбутнього. Його діяльність i його спадщина зав'язує на собі великий пласт культури та суспільно-політичної історії України не тільки середини ХІХ ст., але й наступного часу-як завдяки митцям-інтерпретаторам, так i впливові на культурний процес. «Шевченківська енциклопедія» становить разом з тим енциклопедію української культури в контексті світової культури взагалі, з персоналіями її діячів включно.

Тарас Григорович Шевченко увійшов в історію українського образотворчого мистецтва як художник-новатор, основоположник критичного реалізму.

Під впливом його поетичної i художньої творчості, його революційних суспільно-політичних i естетичних поглядів формувалося українське мистецтво другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Тарас Шевченко надзвичайно тонко відчував природу в усіх відтінках її краси. Як геніальний митець, він вмів передати свої відчуття словом, i фарбами. Ми маємо чудові зразки поетичної пейзажної лірики та вишукану добірку українських краєвидів, створені великим майстром. Ніби сама доля дала можливість Тарасу Григоровичу побувати в різних куточках України, надивитися на рідний край, відчути красу, велич i щедрість української природи, відтворити її в малюнках перед довгою i страшною розлукою.

Мистецька спадщина Тараса Шевченка

Збереглося понад 50 краєвидів, написаних художником у ті роки. Цілу серію малюнків та сепій створив Шевченко у Переяславі. В акварелі «Вознесенський собор в Переяславі» художник зумів передати величність, легкість, вишуканість цієї споруди. Блакить майстерно написаного неба ніби пронизує собор наскрізь. Цікаве композиційне вирішення має акварель «Церква Покрови в Переяславі». На першому плані - сцена з життя тогочасного провінційного міста: калюжа серед вулиці, низенькі будиночки з напіввідірваними віконцями, постаті трьох городян. На другому плані, вдалині, зливаючись з небом, голубіє Покровська церква, яку заснував переяславський полковник Мирович.

Багато малюнків виконав Тарас Шевченко в Полтаві та Полтавській губернії. У трьох акварелях відтворив Густинський монастир.

Мистецька спадщина Т.Г.Шевченка - твори живопису i графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналі i частково в гравюрах на металі й дереві вітчизняних i зарубіжних граверів, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють данні про понад 270 втрачених i досі не знайдених робіт.

У Полтаві Шевченка привабив, усамітнений, вибудуваний на високій горі Воздвиженський монастир, а також будинок, у якому жив І.П.Котляревський. (див. додаток 1). Дві акварелі присвятив козацькому селу Решетилiвцi.

Ще одну серію малюнків створив Шевченко в Київській губернії. Окрему групу складають київські краєвиди (див. додаток 2).

Мандруючи по Україні, Т .Шевченко малював урочища i яри, зарослi кущами, дерева i козацькі могили. Він віртуозно володів перспективним малюнком i вмів досягти надзвичайних ефектів у передачі простору (сепія "Коло Седнева", акварель "Чумаки серед могил", олівцеві малюнки "На Орелі", "Урочище Стінка", .Кам'яні баби" та інші).

Майже завжди Шевченко доповнював свої пейзажі постатями людей чи жанровими сценами "Недостаток человека в пейзаже неприязно действует на меня", - писав художник. Шевченкові пейзажі, в яких він показував Україну ХІХ ст., засвідчують остаточне звільнення від академічних канонів, реалiстичнi позиції митця i патріотичне спрямування служити своїм талантом "на славу имени Украины".

Малярська спадщина Тараса Шевченка стала основою розвитку реалістичного образотворчого мистецтва в України. Шевченко - художник досконало володів різними жанрами i різною технікою, проте за життя був поцінований як майстер гравюри.

Ще козачком поміщика Тарас збирав i перемальовував дешеві лубки, що поширювались у гравюрах на дереві та міді, часто розфарбовані аквареллю. У Петербурзькій Академії мистецтв естампи з робіт Рафаеля, Пуссена та інших видатних митців Західної Європи були зразками для навчання майбутніх художників. Тарас Шевченко, як i інші учні Академії, копіював ці роботи. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра "Король Лір", він зробив уже 1843 року.(див. додаток).

Після відвідання України в 1843 році Шевченко задумав здійснити видання альбому, аби розповісти в ньому про Україну.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розвиток реалістичного образотворчого мистецтва в Україні

Про традицію сватання як початку весільного обряду розповідає офорт «Старости».(див. додаток 5) Чарівний український краєвид біля Дніпра літнього спекотного дня бачимо в офорті «У Києві». Стародавню пам'ятку архітектури часів Київської Pyci Видубицький монастир, збудований ще в XI столітті в гармонійному поєднанні з навколишньою природою, відтворено в пейзажному офорті "Видубицький монастир у Києві", В офорті «Судна рада» автор зображує старовинний звичай українського народу громадою з'ясовувати будь-які непорозуміння. Цей твір став одним із найпопулярніших i розповсюджувався в різних копіях невідомих художників.

Розкрити найвизначніші події в історії українського народу, показати його побут, видатних діячів, розкрити красу рідної природи - таку всеосяжну мету поставив перед собою художник.

В офортах «Живописная Украйна» митець продемонстрував високу майстерність у використанні цієї складної графічної техніки, яку Шевченко вивчив i опанував цілком самостійно.

Найголовнішою працею Шевченка - художника стала серія сепій «Притча про блудного сина» (1856-1857).(див. додаток 6) За своїм соціальним змістом вона підіймається до суворого й нищівного вироку дійсності, самодержавству.

Визначаючи ідею цієї серії, Шевченко вказував на пороки дворянського стану, причини, що їх породжували, що вилікувати моральні недуги суспільства можна лише героїчними засобами, тобто шляхом революції. У «Притчі про блудного сина» бачимо подальший розвиток тенденцій засудження самодержавного ладу, що з такою силою прозвучали у поемах «Сон», «Кавказ» та інших поетичних творах.

Художником - iнтернацiоналiстом виступав Шевченко в серії робіт з життя казахського народу. Поет-революціонер, демократ, художник - реаліст, він i на засланні бачив ту ж саму соціальну несправедливість, що й на Україні, в Росії.

Жанрово-побутові сцени в творчості Шевченка

З особливою любовю Шевченко малював казахських дітей, уболівав за їх злиденне, голодне i холодне життя. Глибоким викривальним змістом пройняті рисунки «Діти - байгушi» (1863) i «Державний кулак» (1855-1856).

Можна тільки дивуватися величезній наполегливості i працездатності, з якими творив уже тяжко хворий художник в останні три роки життя. За короткий час Шевченко досягає блискучих успіхів, дістає визнання художньої громадськості.

Великих успіхів i творчих звершень досяг Шевченко у портретному жанрі особливо у пейзажному мистецтві.

Живописні й графічні твори за часом виконання їх датуються 1830-1861рр. і територіально повязані з Росією, Україною i Казахстаном. За жанрами - це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні,а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у пятьох альбомах. Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є його численні ескізи, етюди, начерки та учбові студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи i ще менша - авторські дати. Вивчення мистецької спадщини Шевченка в наш час дало можливість встановити максимально точні дати виконання багатьох його художніх робіт, визначити основні етапи розвитку творчості митця за жанрами, тематикою й формальними ознаками. За часом виконання всі живописні й графічні твори Шевченка можна поділити на три періоди: від перших робіт до академічного часу i до заслання (1830-1847рр), твори років заслання (1847-1857рр) і роботи, виконані після повернення з заслання до смерті художника (1857-1861рр).

Великий внесок Т.Г.Шевченка в розвиток портрета і пейзажу

В перші роки перебування в Академії Шевченко виконував портрети, історичні та жанрові композиції та ілюстрації (олівець, акварель, олійні фарби). Опанування основами рисунка i технікою живопису позначалося на професійному рівні оригінальних робіт, а з творчим зростанням митця i його студійні малюнки набували високої художньої цінності. У портретах, які художник виконував найчастіше на замовлення, він не задовольнявся лише зовнішньою схожістю, а прагнув відтворити образ людини, риси її характеру. Вершиною в цьому жанрі Шевченка академічного часу є виконаний олією автопортрет (1840р.), з якого починається галерея автопортретів( див. додаток . Нечисленні жанрові композиції митця цього періоду є етапними в історії українського мистецтва. Сепія «Хлопчик з собакою в лісі»(1840р.) тематично близька до незнайденої картини «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», яку рада академії мистецтв 1840 року відзначила срібною медаллю 2-го ступеня. Такої ж нагороди удостоєно й композицію «Циганка-ворожка» (1841р.) (див. додаток 8). Картина «Катерина» (1842р.) (див. додаток 9), виконана олійними фарбами, ввійшла в скарбницю українського побутового живопису як один з перших творів критичного реалізму. Жанрові твори Шевченка правдиво i поетично зображують життя українського народу, глибше, ніж це було до того в українському мистецтві, підносять соціальні проблеми. Успіхи жанриста позначились i на багатьох ілюстраціях Шевченка, які висунули його в число відомих ілюстраторів. У перші роки навчання в Академії мистецтв Шевченко почав працювати в пейзажному жанрі. Роботи останнього періоду перебування в Академії свідчать про докорінний злам у творчості художника. Перша подорож на Україну (квiтень1843 - лютий1844) визначила тематику i характер творів митця, їхні жанри i співвідношення між ними. На Україні Шевченко далі працював над портретом, застосовуючи переважно олійні фарби (портрети Маєвської, Г.Закревської, П.Закревського, дітей В.М. Рєпіна). Ці твори набагато виразніші , глибше, ніж акварельні портрети попереднього періоду, розкривають внутрішній світ портретованих. Вони свідчать i про успіхи художника в оволодінні технікою олійного живопису. Новий за характером i технікою виконання (туш, перо-штрих, а не контур, як у до академічного періоду) автопортрет композиціях Шевченка 1843р.. Рисунок тут ніби передував творам, виконаним у техніці офорта. Мистецький доробок Шевченка часу перебування на Україні складають портрети, підготовчі роботи до «Живописной Украины», виконані олією дві картини - «Селянська родина» та «На пасіці», пейзажі (тепер як провідний жанр), а також численні рисунки, серед яких i «Вдовина хата на Україні» та «Хата батьків Т.Г. Шевченка в с. Кирилiвцi». Всі ці роботи свідчать про великий інтерес митця до життя українського народу i цього побуту, до природи й історичного минулого України, про глибоке соціальне спрямування творчості художника.

Творчість Шевченка періоду від закінчення Академії до заслання характеризують переважно портрет i пейзаж. Відомо 17 портретів цього часу, виконаних олією, аквареллю i олівцем свідчення майстерності i популярності Шевченка як портретиста серед широких кіл української інтелігенції. У пейзажах, виконаних аквареллю та олівцем переважає замилування просторами, затишними куточками і îñîáëèâî äåðåâàìè ç ¿õí³ì âèáàãëèâèì ³ ñêëàäíèì ðèñóíêîì. Êîìïîçèö³þ òóò ïîáóäîâàíî íà äðóãîìó ïëàí³; ï³çí³øå, äåñü ç ëiòà1845 ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ïåðø³ ñïðîáè äàòè ³ òðåò³é ïëàí. Âåëèêå ì³ñöå â òâîð÷îñò³ Øåâ÷åíêà â öåé ÷àñ çàéìàâ ³ñòîðè÷íèé ïåéçàæ, ùî çóìîâëåíî ðîáîòîþ õóäîæíèêà â Êè¿âñüê³é àðõåîãðàô³÷í³é êîì³ñ³¿, äëÿ ÿêî¿ â³í çìàëüîâóâàâ àðõ³òåêòóðні памятки й історичні місця. У цих творах висока майстерність поєднується з науково-документальною точністю.

Ðåòåëüíå âèâ÷åííÿ ìèñòåöüêî¿ ñïàäùèíè Øåâ÷åíêà, çîñåðåäæåííÿ âñ³õ éîãî òâîð³â ó ñïåö³àëüíîìó ìóçå¿, ïóáë³êàö³ÿ ¿õ â àêàäåì³÷íîìó âèäàíí³ (1961 - 1964ðð.) äàëè çìîãó îáºêòèâíî îö³íèòè âåëèêèé çà îáñÿãîì ³ çíà÷íèé çà ìèñòåöüêîþ âàðò³ñòþ äîðîáîê õóäîæíèêà ïåðiמהף חאסכאםם. ֽוחגאזאקט םא צאנסךף חאבמנמםף, ״וגקוםךמ ג נמךט םוהמכ³ ןנאצגאג באדאעמ ³ ןכ³הםמ ג ycix גכאסעטגטץ ימלף י נאם³רו זאםנאץ. ֲסמדמ ג³המלמ 124 חאגונרום³ עגמנט י 220 וסך³ח³ג עא םאקונך³ג, סעגמנוםטץ עמה³. ַל³םטכטסע³כךט סן³גג³הםמרוםםלiז זאםנאלט, ןטעמלא גאדא ךמזםמדמ ח םטץ ף חאדאכםמלף המנמבךף לטעצ. ֽאיןכ³הם³רו ג³ם ןנאצגאג ף זאםנ³ ןויחאזף. ײמלף גוכטךמלiנמסןנטכא ףקאסעג ְנאכסךiי ³ ֺאנאעאףסך³י וךסןוהטצ³ץ. ֽאיקאסע³רו ץףהמזםטךמג³ המגמהטכמספ³ךסףגאעט םאעףנף םארגטהךף - חג³הסט םאקונךמגטי ץאנאךעונ נמב³ע, מסמבכטגמ נטסףםך³ג ף ץףהמזם³ץ אכבמלאץ. ײ³ נטסףםךט הףזו כאךמם³קם³, קאסעמ צו כטרו ךמםעףנט אבמ ךמםעףנ ח םוגוכטךמרענטץמגךמ‏. ² הו ךט ןויחאז³ קאסף ְנאכסךמ¿ וךסןוהטצ³¿ ״וגקוםךמ חאגונרףגאג גזו ג ־נוםבףנח³ חא מכ³גצוגטלט נטסףםךאלט ח ןמל³עךמ‏ «הכןאלע³», א קאסע³רו ןמךכאהאגסםא סגמגטםעךמגף חמנמגף ןאלע. ֿנמ גוכטךף סןמסעונוזכטג³סעץףהמזםטךא דמגמנע ³ קטסכוםם³ ןויחאז³, םא ךטץ םאהחגטקאיםמ עמםךמ חמבנאזוםמ הועאכ³ םו ע³כךט םא ןונרמלף ןכאם³, א י םא הנףדמלף י ענועמלף. ² ח מסמבכטגמסטכמסןמסעונוזכטג³סעלטעצגטגכ÷עסג קטסכוםםטץ לאכםךאץ םאףךמגמ - המןמל³זםמדמ ץאנאךעונף ³ח חמבנאזוםםל סענףךעףנט בונוriג ְנאכסךמדמ למנעא סךוכ ³ ףנגטש, שמ בףכט גאזכטגטלט הכדומכמד³קםמ¿ ץאנאךעונטסעטךט ל³סצוגמסע³. ׂאךטי פ³כ³דנאםםטי נטסףםמך םו ןמחבאגכוםטי ³ גוכטךמ¿ ץףהמזםמ¿ צ³םםמסע³, מקוגטהםמ, ןנטסכףזטגסלטעצוג³ הכן³חם³רמ¿ נמבמעט ג מפמנע³. ֿויחאז³ ״וגקוםךא קאסף מבמץ וךסןוהטצ³י ג³הנ³חם‏עסגiה ימדמ ןויחאזiג ןמןונוהםמדמ ןונiמהף ןונוגאדמג םטץ הנףדמדמ ³ ענועמדמ ןכאם³ג, גטהמגזוםמךמלןמחטצ³÷‏ ןנט רטנמךמלף, קאסעמ גךנטעמלף מבנ³¿ י םאהחגטקאיםמ באדאעטל ³ עמםךטל ךמכמנטעמל. ׃ דכטבמךמ ולמצ³יםטץ ³ נמחלא¿עטץ חא םאסענמ÷ל אךגאנוכץ ״וגקוםךמ גטסעףןא÷ ך גטהאעםטי לאיסעונ צ³÷¿ עוץם³ךט. ֹמדמ ןויחאז³ הףזו עמקםמ ³ ןנאגהטגמ ג³המבנאזאעןנטנמהף ךאחאץסךמדמ ךנא‏ ¿¿ סגמ÷נ³הםף ךנאסף. ־ךנולף דנףןף סעאםמגכעךמלןמחטצ³¿ םא ³סעמנטקם³, ל³פמכמד³קם³ , כ³עונאעףנם³ עא ב³בכ³ים³ עולט ֱכאדמסכמג³םםה³עוי», «ׂוכולאך םא מסענמג³ ֺאכ³ןסמ», «׀מב³םחמם ֺנףחמ», «ׁאלאנטעםךא», «ֺאחארךא», «ּ³כמם ֺנמעמםסךטי», «ֽאנצ³ס עא ם³לפא ֵץמ», «ׁג. ׁובאסע³אם», «׃לטנאקטי דכאה³אעמנ», גס³ -1856נ.). ֲס³ל ¿ל גכאסעטגו דכטבמךו ןסטץמכמד³קםו ענאךעףגאםםמבנאח³ג.

ׂנוע, צ³כךמל סאלמסע³יםא, דנףןא זאםנמגטץ ךמלןמחטצ³י צו סונ³ סון³י «ֿנטעקא ןנמ בכףהםמדמ סטםא», ךף ״וגקוםךמ לאג םאל³נ ג³העגמנטעט ג דנאגנ³. ֲטךנטעעוךסןכףאעאעמנסךמדמ כאהף המסדא÷ עףע םאיב³כרמ¿ דמסענמעט. ֿמנענועם³ עגמנט ״וגקוםךא נמך³ג חאסכאםםגטךמםאםמ ןונוגאזםמ סון³÷‏ אבמ ³עאכ³יסךטל מכ³גצול (כטרו ך³כךא ןמנענוע³ג ג ־נוםבףנח³ - אךגאנוככ‏). ֲמםט המסךמםאכ³ר³ שמהמ ךמלןמחטצ³יםמ¿ ןמבףהמגט, דכטברו נמחךנטגאעןסטץמכמד³קםטי סעאם ןמנענועמגאםטץ ³ גכ‏עסמבמםמגטי ךנמך ף נמחגטעךף נואכ³חלף ץףהמזםטךא. ׳אסעמ ״וגקוםךמ גגמהטעןמנענוע ף זאםנמג³ ךמלןמחטצ³¿ («־.ֱףעאךמג ³ פוכהרונ ־סעמל³ם ן³ה קאס חטל³גכ³ םא ֺמס -ְנאכ³» 1848 - 1849ננ.; «ׂ.ֳ.״וגקוםךמ סונוה עמגאנטר³ג» 1856נ.; ׂ.ֳ.״וגקוםךמ לאכ‏÷ עמגאנטרא» 1855 - 1857ננ.).

ׂגמנק³סע״וגקוםךא נמך³ג חאסכאםםןונוךמםכטגמ המגמהטע, שמ, סףןונוק עגונהזוםםל ב³מדנאפ³ג ןמועא ח בףנזףאחםמ - םאצ³מםאכ³סעטקםמדמ עאבמנף, םו גענאעטג חה³בםמסעוי ץףהמזםטךא, א י המסד ך לטעוצשו גטשמדמ נ³גםג ףס³ץ זאםנאץ ןמנענועםמלף, ןויחאזםמלף י ןמבףעמגמלף. ׃ ימדמ עגמנאץ צמדמ קאסף םא ןמגםף סטכף ןנמכףםאכא סמצ³אכםא עולא י גטגטכאס ³םעונםאצ³מםאכ³סעסךא ןמחטצ³ ץףהמזםטךא. ֺנ³ל עמדמ, עגמנט נמך³ג חאסכאםםסג³הקאעןנמ עו, שמ ״וגקוםךמ בףהףקט ג³ה³נגאםטל ג³ה אךאהול³¿, םו חאבףג ןנמ םו¿. ֱוחסףלם³גםטי ג³הדמל³ם אךאהול³קםמ¿ רךמכט ג³הקףגא÷עסף גטךמםאםטץ ץףהמזםטךמל ף צוי קאס ךמלןמחטצ³ץ םא ³סעמנטקם³, ל³פמכמד³קם³ י כ³עונאעףנם³ עולט. ֿ³÷עוע ״וגקוםךא המ ְךאהול³¿ לטסעוצעג סעגונהזףעםאןטסאםא םא חאסכאםם³ אגעמב³מדנאפ³קםא ןמג³סע «ױףהמזםטך» עא חאןטסט ף «מהוםםטךף».

ּטסעוצךא סןאהשטםא ״וגקוםךא מסעאםםמדמ ןונ³מהף זטעעך³כך³סםמ םוגוכטךא. ֲ צוי קאס ג³ם באדאעמ ןנאצגאג םאה מפמנעמל ³ המסד ף םמלף, ןמנ³גםםמ ח מפמנעמל 1857נ. םא ןאנמןכאג³, ךמכט ןמוע ¿ץאג ח ְסענאץאם³ המ ֽטזםמדמ ֽמגדמנמהא, עא ךנא÷גטהט, סעגמנום³ םא ׃ךנא¿ם³ ן³ה קאס ענועמ¿ ןמהמנמז³ 1859נ. (גטםעךמל ץ³בא שמ ÷ מפמנע «ֲוק³נ ג ְכבאםמ ןמבכטחף ׀טלא»).

ְגעמןמנענועט

ְגעמןמנענועט ׂ. ֳ. ״וגקוםךא - גכאסם³ חמבנאזוםם, ך³ ץףהמזםטך סעגמנגאג ןנמעדמל ףסמדמ זטעע. ׁאלטי נאםם³י ח ג³המלטץ עוןונ אגעמןמנענוע³ג ( ןמכמעםמ, מכ³ 43*45, ג מגאכ³, ִּ״) גטךמםאםמ םא ןמקאעךף 1840נ. ג ֿועונבףנח³. ײו מהםא ח ןונרטץ סןנמב ״וגקוםךא לאכגאעט מכ³יםטלט פאנבאלט. ׃ עגמנ³ - נמלאםעטקםמ ן³הםוסוםטי מבנאח למכמהמדמ ןמועא-ץףהמזםטךא. ׃ לאםונ³ גטךמםאםם-ג כודךטץ כ³סטנףגאםםץ, שמ ןמהוךףהט ןמ÷הםף÷עסח ךמנןףסםטל םאךכאהאםםל פאנב, ף גטעמםקוםמלף לאכםךף, ג המגונרוםמלף ןכאסעטקםמלף למהוכגאםם³, ג ךמכמנטע³, ןמבףהמגאםמלף םא סטםמ - חוכוםטץ עמםאץ ח גךנאןכוםםל קונגמםטץ, א דמכמגםו ג נמלאםעטקםמלף חאבאנגכוםם³ מבנאחף - גטנאחםמ ג³הקףגא÷עסגןכטג ֺ. ֱנככמגא. ׂג³נ םו חאגונרוםמ. ְגעמןמנענוע ( ןאן³נ, עףר, ןונמ, 22,7*18,4, ןנטגאעםא חב³נךא, ּמסךגא), םאנטסמגאםטי ג דמעטם³ 23-26.09.1843 נמךף ³ ןמהאנמגאםטי ֲ. ׀וןם³ם³י נאחמל ח נףךמןטסמל ןמולט «ׂנטםחא», חמבנאזף÷ ״וגקוםךא חא נמבמעמ‏. ׂףע גטנאחםמ ןונוהאםו ףגאזםו סןנטיםעעלמכמהטל ץףהמזםטךמל םאגךמכטרםמדמ זטעע. ֿמנענוע גטךמםאםמ ג³כםטל, ףןוגםוםטל רענטץמל, בכטחךטל המ לאםונט נטסףגאםםדמכךמםא ל³ה³. ְגעמןמנענוע גטךמםאםטי ף ך³םצ³ סונןם ³ ןמהאנמגאםטי ֽ. ֱאנאםמגסך³י, םולמגבט נמחגטגא÷ ³הוןמןונוהםמדמ. ֲ³ם דנאםטקםמ ןנמסעטי, סםטי חא פמנלמ‏. ״וגקוםךמ םא םמלף סןמגםוםטי וםונד³¿, גםףענ³רםמ¿ סטכט, נ³רףקמסע³. ִמ 1845נ. םאכוזטע ³ אגעמןמנענוע ח³ סג³קךמ‏, ג³המלטי חא מפמנעמל ״וגקוםךא1860נ.. ֲ אכבמל³ 1845נ. ÷ םאקונך צמדמ עגמנף מכ³גצול.

ַא קאס³ג ןונובףגאםם״וגקוםךא ג ־נוםבףנח³ חב³דכטסהאעט סעגמנוםםםטל הגמץ אגעמןמנענועט. ־הטם ח םטץ (ןאן³נ, סון³, ב³כטכמ, 24,3*18,1, ִּ״) גטךמםאםמ םו ן³חם³רו 29.12.1849 נמךף ³ ןמהאנמגאםמדמ װ. ֻאחאנוגסךמלף. ״וגקוםךמ חמבנאחטג סובו ג צטג³כםמלף מהח³ - ף סג³עכ³י ךףנעצ³, ח-ן³ה ךמ¿ גטהםמ ךמל³נ ב³כמ¿ סמנמקךט. ֽא מבכטקק³ ג³הקףגא÷עסהףרוגםטי סןמך³י. ֿסטץמכמד³קםמץאנאךעונטסעטךמהמ צמדמ עגמנף בכטחךטי אגעמןמנענוע ף סמכהאעסךמלף לףםהטנ³ ח ןמדמםאלט (ןאן³נ, סון³, 16,2*13, ִּ״),שמ ימדמ ״וגקוםךמ 29.12.1849 נמךף םאה³סכאג ְ. ֻטחמדףבמג³. ֿמוע עמה³ שו סןמה³גאגסםא ןמכודרוםםסגמ÷¿ המכ³, קוךאג ן³הגטשוםםף חגאםם³ המ ףםעונ-מפ³צונא י מפ³צ³יםמדמ המחגמכף לאכגאעט. ׂא םוחאבאנמל, ן³סכאנורעף חא ןמנףרוםםצאנסךמ¿ חאבמנמםט ³ לאיזו ן³גנ³קםמדמ סכ³הסעגא, ימדמ חאסכאםמ המ ֽמגמןוענ³גסךמדמ ףךנ³ןכוםם. ׂףע ״וגקוםךמ סעגמנטג םמג³ אגעמןמנענועט - גנאזאקמ¿ סטכט ץףהמזם³ המךףלוםעט ןנמ ס³ל נמך³ג םוכהסךטץ פ³חטקםטץ ³ למנאכםטץ לףך, אכו - גסףןונוק ףסמלף - י םאעץםוםםמ¿, ןמהגטזםטצךמ¿, דונמ¿קםמ¿ עגמנקמ¿ ןנאצ³. ִמ צטץ נמך³ג םאכוזטעםטחךא סזועםטץ, זאםנמגטץ לאכםך³ג, ף ך³ ץףהמזםטך גג³ג אגעמןמנענועט. ֲאזכטגו місце ג עגמנקמלף המנמבךף ״וגקוםךא צמדמ קאסף ןמס³האעזאםנמג³ לאכםךט «״וגקוםךמ י באידףר³» עא «״וגקוםךמ י ךאחאץסךטי ץכמןקטך, שמ דנא÷עסח ך³רךמ‏». ִמ ךטץ ץףהמזםטך גג³ג אגעמןמנענועט. מב ן³הךנוסכטעט ןנאגהטג³סעחמבנאזוםמדמ י ןונוהאעט סגמ÷ סן³גקףעעדםמבכוםמלף עמה³, ³ ןנטנוקוםמלף םא חכטהם³ ³ דמכמה, ךאחאץסךמלף םאנמהמג³. ֿמגונעאקטסiח חאסכאםם, ג ֽטזםמלף ֽמגדמנמה³ ״וגקוםךמ םאלאכגאג שו הגא אגעמןמנענועט. ֲ מבמץ עגמנאץ ןמסעא÷ מבנאח סטכםמ¿ הףץמל כהטםט, ךא גטירכא םוחכאלםמח םאיעזקטץ גטןנמבףגאם. ּ. ֻאחאנוגסךטי ח ןמהאנמגאםמדמ ימלף אגעמןמנענועא חאלמגטג 25 פמעמךמן³י, שמב ןמרטנגאעט ¿ץ סונוה הנףח³ג ³ חםאימלטץ. ֱ³כר³סעאגעמןמנענועiג, סעגמנוםטץ ף ֿועונבףנח³ ג מסעאםם³ נמךט זטעע, ״וגקוםךמ גטךמםאג עוץם³ךממפמנעא. ֿנאצ‏‏קט םאה םטלט, ג³ם קאסעמ ךמנטסעףגאגספמעמדנאפiלט. ֿונרטי אגעמןמנענוע - ף עולםמלף ךמסעל³ (ןאן³נ, מפמנע, 16,1*12,3, סעגמנוםטי חא פמעמדנאפ³÷‏ ך³םצ 50 - ץ נמך³ג) - גטךמםאםמ םו14.03.1860 נמךף. ²ח צמדמ עגמנף חבונודכטסעאךמז ג³הבטעךט ענועמדמ סעאםף (16,1*12,5), הו פמם גךנטעמ עמםךטל ראנמל אךגאעטםעט. ְגעמןמנענוע ןנמיםעטי דכטבמךטל כ³נטחלמל. ֲנאזא÷ גטנאח מקוי, ךמדמ נאם³רו ג אגעמןמנענועאץ םו בףכמ: ג םטץ ³ סףל, ³ ם³זם³סע, ³ עוןכו סן³גקףעע. ײו גטנאח «כאסךאגטי, לאיזו ם³זםטי», ךטי ןמל³עטג ג מקאץ ץףהמזםטךא ². ׂףנדום÷ג. ֽוחאבאנמל חא פמעמדנאפ³÷‏, חנמבכוםמםאןנטך³םצ³ בונוחם 1858 נמךף, חנמבכוםמ הנףדטי אגעמןמנענוע - ח במנמהמ‏, ג ךמזףס³ ³ ראןצ³ (ןאן³נ, מפמנע, 16,9*12,5), ךטי למזםא האעףגאעט םו ן³חם³רו ך 04.04.1860 נמךף. ׀ועוכםמ מןנאצגאגרט מבכטקקי גטה³כטגרט ימדמ כודךטל רענטץףגאםםל םאגךמכמ דמכמגט, ״וגקוםךמ ג³כםמ ג םאקונךמג³י לאםונ³, םאךנוסכטג ףבנאםםי ןמךכאהוםף םא ךמכ³םמ נףךף, שמ םאהאכמ מבנאחמג³ סגמ÷נ³הםמדמ אנעטסעטחלף. ַא לאכםךמל, גטךמםאםטל 1845 נמךף, שמ ימדמ ״וגקוםךמ ג³הרףךאג, ג³ם ף ענאגם³ 1860נ. סעגמנטג אגעמןמנענוע ³ח סג³קךמ‏ (ןאן³נ, מפמנע, אךגאעטםעא, 16,4*13), ג ךמלף לאיסעונםמ ןונוהאג ופוךע מסג³עכוםם, במנמעבף סג³עכא י עולנגט, גםאסכ³המך קמדמ עג³נ םאבףג סטלגמכ³קםמדמ חגףקאםם. ֲ צמלף אגעמןמנענוע³ ןנטגונעא÷ ףגאדף נמחלא¿ע³סעחאסעמסמגאםטץ עוץם³קםטץ ןנטימל³ג. ֳףסעטל ןכועטגמל נ³חםמ¿ סטכט רענטץ³ג, ן³הךנוסכוםטץ ³ מב÷הםאםטץ ראנמל אךגאעטםעט, ץףהמזםטך ןמךאחאג, ך למנמך ג³הסעףןא÷ ןונוה ןונולמזםמסטכמסג³עכא. ־בכטקקלמהוכמגאםו ןנמחמנטלט ןונוץנוסםטל רענטץאלט, א גבנאםםחמבנאזוםו ס³עךמןאנאכוכםטץ כiםiי, שמ ³ל³עףעלאםונף ךכאסטקםמ¿ דנאגנט נ³חצול חא פמעמדנאפ³÷‏, ךף חנמבטג 1859נ. נמךף ף ֺט÷ג³ ². ֳףהמגסךטי, 1860נ. גטךמםאםמ אגעמןמנענוע ף סג³עכמלף ךמסעל³ (ןאן³נ, מפמנע, 12,5*16,5). ׂףע םא מבכטקק³ ״וגקוםךא ןמל³עםמ סכ³הט עזךמ¿ םוהףדט, ךא ן³העמקףגאכא י בוח עמדמ םאהכאלאםו חאסכאםםל חהמנמג'ןמועא. ׃ צמלף עגמנ³ ג³הבטגסןנטדם³קוםטי סעאם, ף ךמלף ״וגקוםךמ ןמגונםףגסהמ ֿועונבףנדא ן³סכאנורעף םא ׃ךנא¿ם³ גכ³עךף 1859 נמךף. ךשמ ךמזםטי ח נמחדכםףעטץ מפמנעםטץ אגעמןמנענועiג ןוגםף דנאםמבנאחף ״וגקוםךא, ןונוהא÷ עמי קט ³םרטי הףרוגםטי סעאם, עמ מסעאםם³י ח צ³÷¿ דנףןט אגעמןמנענועiג - ף ראןצ³ י ךמזףס³, סעגמנוםטי םו ן³חם³רו 04.12.1860 נמךף חא פמעמדנאפ³÷‏ ְ.ִום÷נא, חנמבכוםמ‏ 1859נ., הא÷ ףחאדאכםוםטי מבנאח ןמנענועמגאםמדמ. ׂג³נ גנאזא÷ דכטבטםמ‏ ³ צ³כ³סם³סעץאנאךעונטסעטךט. ֽוהאנולםמ סףקאסםטךט ןמועא גגאזאכט ימדמ םאיגהאכ³רטל ³ םאיב³כר סץמזטל ח ףס³ץ ןנטזטעע÷גטץ חמבנאזום״וגקוםךא, ³ ג³ם חהמבףג םאירטנרף ןמןףכנם³סע. ׂוץם³קםמ ןמנענוע גטךמםאםמ בוחהמדאםםמ. ־פמנעםטי רענטץ םאבףג עףע גטםעךמגמ¿ וךסןנוס³¿. ״ענטץףגאםםל גךנטעמ םו כטרו עכמ םאגךמכמ דמכמגט, א י ףסו חמבנאזוםם; ןונודףךףקטסח וםונד³יםטל רענטץמל, ךטל ןונוהאםמ סלףרוגף ראןךף י ךמל³נ ךמזףץא, גמםמ םאהא÷ ןמנענועמג³ סגמ÷נ³הםמ¿ סףגמנמסע³. ֽא ןמנענוע³ ÷ אגעמנסךטי ן³הןטס ³ האעא גטךמםאםם, א עאךמז למםמדנאלא ח מבכלמגאםטץ ךמכמל כiעונ, םאןטסאםטץ וםונד³יםטל נמחקונךמל. ־פמנעם³ אגעמןמנענועט ״וגקוםךא (וסעאלןט נ³חםטץ סעאם³ג) חבונ³דאעסג ך³כךמץ לףחוץ, ב³כר³סע - ג ִּ״. ֲ מסעאםם³ נמךט זטעע״וגקוםךמ לאכגאג ³ מכ³יםטלט פאנבאלט. ²ח קמעטנמץ עמדמקאסםטץ ןמכמעום, שמ הiירכט המ םאס, ענט - אגעמןמנענועט. ֲ םטץ ןמל³עםטי גןכטג ׀ולבנאםהעא, עגמנק³סע‏ ךמדמ ״וגקוםךמ חאץמןכגאגסחאלמכמהף ³ ךף עוןונ, ןנאצ‏‏קט םאה מפמנעאלט, גטגקאג מסמבכטגמ סעאנאםםמ. ־הטם ח אגעמןמנענועiג (1859) גiהמלטי ח ךמן³¿, שמ ¿¿ גטךמםאג ֺ.װכמגטצךטי (44,4*35,5, ִּ״). ״וגקוםךמ עףע חמבנאזוםטי ח במנמהמ‏. ֵפוךע ךמםענאסעםמדמ ב³קםמדמ מסג³עכוםם, םאהאקט עגמנמג³ גוכטךמ¿ ולמצ³יםמ¿ םאכוזםמסע³, םו ג³הגונעא÷, מהםאך, ףגאדט ג³ה מסםמגםמדמ - ןמדכהף ״וגקוםךא. ֺנ³ל ךמן³¿ ֺ. װכמגטצךמדמ iסםףגאכא שו מהםא ךמן³ (הו עוןונ - םוג³המלמ), ךף גטךמםאג ץףהמזםטך ֶובנ³גסךטי. ִנףדטי אגעמןמנענוע ח צ³÷¿ דנףןט (ןמכמעםמ, מכ³, 59*48, ג מגאכ³).

־סעאםם³י אגעמןמנענוע (ןמכמעםמ, מכ³, 49*59, ג מגאכ³, ִּ״), גטךמםאםטי 01.02.1861 נמךף, ג³העגמנ‏÷ מבנאח בוחםאה³יםמדמ ץגמנמדמ ץףהמזםטךא. ֳףסעטי למנמך, ח ךמדמ גטסעףןא÷ מסג³עכוםו עטל זו ךמםענאסעםטל ב³קםטל סג³עכמל מבכטקק״וגקוםךא ןמסטכ‏÷ ענאד³חל עגמנף.

ׂאנאס ״וגקוםךמ - ךףכעףנםטי פוםמלום

ֿמוע i ץףהמזםטך ׂאנאס ״וגקוםךמ (1814-1861) - ךףכעףנםטי פוםמלום, ךטי ןונובףגאג ף צוםענ³ סףסןiכםמ-ךףכעףנםמדמ ןנמצוסף ג ׃ךנא¿ם³ ח סונוהטםט 19 סע., ףמסמבכוםםףךנא¿םסךמסעi, בףהטעוכ i ןנמסג³עטעוכףךנא¿םסךמ¿ םאצ³¿, מסםמגמןמכמזםטך םמגמ¿ ףךנא¿םסךמ¿ למגט עא כ³עונאעףנט. ׃ לאסמג³י נוצוןצ³¿ ג³ם - «באעךמ» ףךנא¿םסךמ¿ םאצ³¿, ¿¿ אןמסעמכ-חאסעףןםטך i ןנמנמך ¿¿ לאיבףעםמדמ.

ַםאקוםםלטסעוצךמ¿ סןאהשטםט

ַםאקוםםגוכטקוחםמ¿ סןאהשטםט ״וגקוםךא ןמכדא÷ ג עמלף, שמ ג³ם סגמ÷‏ עגמנק³סעןמךאחאג, ך ךמזםטי דנמלאהםטם סגמ÷¿ הונזאגט ןמגטםום סכףזטעט םאנמהמג³, ימדמ ³םעונוסאל, במנמעטסחא ימדמ גמכ‏ ³ שאסע.

ׂגמנט ״וגקוםךא, ך ץףהמזםטךא, חבונודכט הכםאשאהך³ג ןאל'עןנמ עמדמקאסםף ךףכעףנף םאנמהף, ימדמ זטעע, ןנאדםוםםעא במנמעבף חא ךנאשף המכ‏.

ָֿׁׁ־ֺ ֲָֺ־׀ְָָֽׁׂױ ִֵֶ׀ֵֻ ²ֽװ־׀ְּײ²¯

1.ֱמכראךמג ֻ.ֽ.,ֱמנמהטם ֲ.ׁ. ״כץ «ֺמבחאנ» // ִמכךםטדט ׂ.״וגקוםךא. - ּ., 1978.

.ֻףםאקאנסךטי ְ.ֲ. ׁעאעע³ ןנמ כ³עונאעףנף // ֲוכטךטי םאנמהםטי ןמוע (ׂאנאס ״וגקוםךמ). - ּ.,1957. - ׁ.411 - 439.

.ּטסעוצךא סןאהשטםא: ׃ 4ע./׀והךמכ.: ־.².ֱ³כוצךטי עא ³ם.: - ֺ.: ֲטה-גמ ְֽ ׃׀ׁ׀, 196 - 1963. - ׂ.1 - 4.

.׀טכסךטי ּ. ֿנמ ןמוח³‏ // ׂאנאס ״וגקוםךמ. - ּ., 1974. - ׁ.51 - 89.

.״אדטםם ּ. ׂאנאס ״וגקוםךמ. - ּ., 1964.

.״וגקוםךמ ׂ.ֳ. ג חדאהףגאםםץ סףקאסםטך³ג.

ִ־ְִׂ־ֺ 1

ֱ׃ִָֽ־ֺ ².ֿ.ֺ־ֻׂ׀ֲֵֺׁ־ֳ־ ֲ ֿ־ְֲֻׂ².ְךגאנוכ.1845


ִ־ְִׂ־ֺ 2.

ָֺ×ֲֺׁ² ֺ׀ְ×ֲִָָ.

ײֵ׀ְֲֺ ֲׁ²ױ ֲָׁׂױ ׃ ָֺ×ֲ־_ֵֿ׳ֵ׀ֺׁ²ֹ ְֲֻ׀². ֵֿׁ².1846


ֺ־ֵֻׁׂ ׃ ָֺ×ֲ²,ְְֲֺ׀ֵֻ.1846


ֺ־׀־ֻ ֻ²׀. ֺמלןמחטצ³ םא עולף מהםמילוםםמ¿ ענאדוה³¿ ״וךסן³נא.ֳאכגאםמךאףסעטךא.1843.


ְִ׀ָ ֲ ׳ֳָָ׀ָֽ².־פמנע.1844


ְׁׂ׀־ָׁׂ.־פמנע.1844נ.


׃ ג'חםטצ³.ׁונן³. (ַ סונ³¿ "ֱכףהםטי סטם").1856-57 ננ.


ְֺ׀ְ ֺ־ֻ־ִֺ־.ׁונן³. (ַ סונ³¿ "ֱכףהםטי סטם") 1856-57 ננ.


ְֲׂ־ֿ־׀ׂ׀ֵׂ. ־כ³. ַטלא 1840-1841ננ.



ײְְֳָֺֽ-ֲ־׀־ְֶֺ.ְךגאנוכ.1841


ְֵֺׂ׀ְָֽ.־כ³.1842.

Похожие работы

 

Не нашел материала для курсовой или диплома?
Пишем качественные работы
Без плагиата!