вихідному рівні підготовленості студентів до оволодіння програмним матеріалом та інше.
Поточний контроль
Поточний контроль ставить своїм завданням виявити ступінь засвоєння студентами окремих розділів і тем навчальної програрами і фізичного виховання на контрольному етапі освіти.
Формами і методами оперативного і поточного контролю є педагогічні і лікарсько-педагогічні спостереження: усне і письмове опитуванння студентів, виконання контрольних робіт, завдань, вправ, тестів, вирішення комп'ютерних задач з фізичної культури, експертні оцінки, аналізи й інші.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки кінцевих результатів фізичного виховання на визначеному утворювальному (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль
Підсумковий контроль у вишах ІІІ-IV рівня акредитації включас річний контроль і заключну атестацію студентів.
У вишах може також проводитися модулі и інші форми підсумкового контролю після закінчення логичію чппсршсної частини занять з фізичного виховання, результати якого враховуються при виставлянні підсумкової оцінки з предмету.
Річний контроль з фізичного виховання провадиться в формі
диференційованого заліку <#"justify">Атестація з фізичного виховання
При закінченні навчального закладу, курсу фізичного виховання або досягненні одного з освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавра, спеціаліста, магістра) проводиться підсумкова атестація з фізичного виховання відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики <#"justify">Фізичне виховання у вузі проводиться впродовж всього періоду навчання студентів і здійснюється в багатообразних формах, які взаємозв'язані, доповнюють один одного і є єдиним процесом фізичного виховання студентів.
Учбові заняття є основною формою фізичного виховання у вищих учбових закладах. Вони плануються в учбових планах по всіх спеціальностях, і їх проведення забезпечується викладачами кафедр фізичного виховання. [2].
Самостійні заняття студентів фізичною культурою, спортом, туризмом сприяють кращому засвоєнню учбового матеріалу, дозволяють збільшити загальний час занять фізичними вправами, прискорюють процес фізичного вдосконалення, є одним з шляхів впровадження фізичної культури і спорту в побут і відпочинок студентів. У сукупності з учбовими заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання. Ці заняття можуть проводитися у позаурочний час за завданням викладачів або в секціях.
Фізичні вправи в режимі дня направлені на зміцнення здоров'я підвищення розумової і фізичної працездатності, оздоровлення умов учбової праці, побуту і відпочинку студентів, збільшення бюджету часу на фізичне виховання.
Масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи направлені на широке залучення студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом, на зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичної і спортивної підготовленості студентів. Вони організовуються у вільний від учбових занять час, у вихідні і святкові дні, в оздоровительно-спортивних таборах, під час учбових практик, табірних зборів, в студентських будівельних загонах. Ці заходи проводяться спортивним клубом вузу на основі широкої ініціативи і самодіяльності студентів, при методичному керівництві кафедри фізичного виховання і активній участі профспілкової організації вузу. [5].
Організація і зміст учбово-виховного процесу в учбових відділеннях
студентський фізкультура спорт оздоровчий
Основним принципом при визначенні змісту роботи в різних учбових відділеннях є диференційований підхід до учбово-виховного процесу. Його суть полягає в тому, що учбовий матеріал формується для кожного учбового відділення з урахуванням підлоги, рівня фізичного розвитку, фізичної і спортивно-технічної підготовленості студентів.
Учбово-виховний процес у відділеннях проводиться відповідно до науково-методичних основ фізичного виховання. Програмний матеріал на навчальний рік розподіляється з урахуванням кліматичних умов і учбово-спортивної бази.
Заняття організовуються по циклах, кожний з яких за своїм змістом повинен бути підготовчим до наступного циклу.
Для проведення практичних занять по фізичному вихованню на кожному курсі створюються три учбові відділення: підготовче, спортивного вдосконалення і спеціальне. Кожне відділення має особливості комплектування специфічні завдання. [6].
Основою для вирішення цих завдань служить система організаційних форм і методів навчання. Ця система об'єднує традиційні методичні принципи і прийоми фізичної підготовки з новітніми методами організації передачі і засвоєння матеріалу, передбачає чітку регламентацію співвідношення об'єму і інтенсивності фізичного навантаження, послідовності навчання, чергування різних видів і форм учбової роботи.
Першим критерієм розподілу студентів по учбових відділеннях є результати їх медичного обстеження, яке проводиться на кожному курсі на початку навчального року. Після проходження обстеження лікар визначає стан здоров'я, фізичний розвиток кожного студента і розподіляє його в одну з медичних груп: основну, підготовчу або спеціальну.
Другим критерієм є рівень фізичної і спортивно-технічної підготовленості, який визначається на перших заняттях після перевірки стану фізичної і спортивно-технічної підготовленості по контрольних вправах і нормативах програми по фізичному вихованню. [4].
В результаті медичного обстеження і контрольних перевірок фізичної і спортивно-технічної підготовленості, на підготовче учбове відділення зараховуються студенти, віднесені за станом здоров'я, рівню фізичного розвитку і підготовленості до основної і підготовчої медичним групам.
Розподіл по учбових групах цього відділення проводиться з урахуванням підлоги і рівня фізичної підготовленості. Чисельний склад кожної учбової групи в цьому відділенні повинен складати 12-15 чоловік.
У підготовчому учбовому відділенні учбовий процес направлений на різносторонню фізичну підготовку студентів і на розвиток у них інтересу до занять спортом. Студенти підготовчої медичної групи займаються окремо від студентів основної медичної групи.
У методиці проведення занять в цих групах дуже важливий облік принципу поступовості в підвищенні вимог до оволодіння руховими навиками і уміннями, розвитку фізичних якостей і дозування фізичних навантажень. Вміст практичних занять в цьому відділенні складається з програмного матеріалу, обов'язкового для всіх учбових відділень, професійно-прикладної фізичної підготовки, а також з різних засобів, направлених на оволодіння спортивними навиками і заохочення студентам інтересу до занять спортом.
Теоретичні заняття направлені на придбання студентами знань по основах теорії, методики і організації фізичного виховання, на формування у студентів свідомості і переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою і спортом.
Учбові групи відділення спортивного вдосконалення. У них зараховуються студенти основної медичної групи, що виконали контрольні вправи і нормативи, необхідні для зарахування у відповідну групу відділення спортивного вдосконалення.
На спеціальне учбове відділення зараховуються студенти, віднесені за даними медичного обстеження в спеціальну медичну групу.
Учбові групи цього відділення комплектуються з урахуванням підлоги, характеру захворювання і функціональних можливостей організму студентів. Чисельність учбової групи складає від 8 до 15 чоловік на одного викладача.
Учбовий процес по фізичному вихованню в спеціальному учбовому відділенні переважно направлений на:
- зміцнення здоров'я
- гартування організму
- підвищення рівня фізичної працездатності;
- можливе усунення функціональних відхилень у фізичному розвитку;
- ліквідацію залишкових явищ після перенесених захворювань;
- придбання необхідних і допустимих для студентів професійно-прикладних умінь і навиків.
Заняття для студентів, зарахованих на це відділення, є обов'язковими і проводяться на всьому періоді навчання у вузі в об'ємі 4 годин в тиждень.
Програма курсу цього відділення включає теорію, практичний програмний матеріал, обов'язковий для всіх учбових відділень, професійно-прикладну фізичну підготовку, а також спеціальні засоби для усунення відхилень в стані здоров'я і фізичному розвитку. На теоретичних заняттях особлива увага приділяється питанням лікарського контролю, самоконтролю і методики фізичного виховання з урахуванням відхилень в стані здоров'я студентів. Загальна і професійно-прикладна фізична підготовка проводяться з урахуванням функціональних можливостей студентів. Головне в цій підготовці - оволодіння технікою прикладних вправ, усунення функціональної недостатності органів і систем, підвищення працездатності організму. Велике значення в учбових заняттях цього відділення має реалізація принципів систематичності, доступності і індивідуалізації, строге дозування навантаження і поступове її підвищення. [9.
Не дивлячись на оздоровчо-відновну спрямованість занять в спеціальному відділенні, вони не повинні зводитися тільки до лікувальної мети. Викладачі повинні прагнути до того, щоб студенти цього відділення придбали достатню різносторонню і спеціальну фізичну підготовленість, поліпшили свій фізичний розвиток і у результаті були переведені в підготовче учбове відділення.[8].
Учбові групи всіх учбових відділень закріплюються за викладачами фізичного виховання на важ період навчання. Якщо у студентів спеціального і підготовчого учбових відділень в процесі учбових занять покращали стан здоров'я, фізичний розвиток і підготовленість, то вони на підставі висновку лікаря і рішення кафедри після закінчення навчального року (або семестру) переводяться в наступну медичну групу або учбове відділення. Якщо в результаті хвороби або інших об'єктивних причин спостерігається погіршення стану здоров'я, то студенти переводяться в спеціальну медичну групу у будь-який час навчального року.
Залікові вимоги і обов'язки студентів
Програмою передбачена здача студентами заліків по фізичному вихованню. Залік проводиться у вигляді співбесіди викладача з кожним студентом. В ході співбесіди визначається ступінь оволодіння студентом теоретичного програмного матеріалу. До заліку допускаються студенти, що повністю виконали практичний розділ учбової програми, тобто що виконали всі заплановані практичні контрольні вправи і нормативи. Контрольні вправи і нормативи за оцінкою фізичної підготовленості студентів виконуються тільки в умовах спортивних змагань. [10].
Терміни і порядок виконання контрольних вимог, вправ і нормативів визначаються учбовою частиною вузу спільно з кафедрою фізичного виховання на важ навчальний рік і доводяться до зведення студентів.
До виконання залікових вимог, вправ і нормативів допускаються студенти, регулярно відвідуючи учбові заняття і що отримали необхідну підготовку. Відмітка про виконання заліку по фізичному вихованню вноситься до залікової книжки студентів в кінці кожного семестру. В процесі проходження курсу фізичного виховання кожен студент зобов'язаний:
- систематично відвідувати заняття по фізичному вихованню (теоретичні і практичні) в дні і годинник, передбачені учбовим розкладом;
- підвищувати свою фізичну підготовку і виконувати вимоги і норми і удосконалювати спортивну майстерність;
- виконувати контрольні вправи і нормативи, здавати заліки по фізичному вихованню у встановлені терміни;
- дотримувати раціональний режим навчання, відпочинку і живлення;
- регулярно займатися гігієнічною гімнастикою, самостійно займатися фізичними вправами і спортом, використовуючи консультації викладача;
- брати активну участь в масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходах в учбовій групі, на курсі, факультеті, у вузі;
- проходити медичне обстеження у встановлені терміни, здійснювати самоконтроль за станом здоров'я, фізичного розвитку, за фізичною і спортивною підготовкою;
- мати акуратно підігнані спортивний костюм і спортивне взуття, відповідні виду занять.
- Вікове виховання складається не тільки з тренування і розвитку їх в «освітній» період життя (7 -25 років), але і в подальший період (для людей середнього і літнього віку), що є другим етапом в житті людини при вихованні фізичних якостей .
- Медичне забезпечення фізкультури і спорту у вузі
- Медичне забезпечення - одна з вирішальних умов раціонального використання засобів фізичної культури і спорту, високої ефективності учбово-тренувальних занять, масових оздоровчих фізкультурних і спортивних заходів. Воно сприяє реалізації принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання і здійснюється у вигляді лікарського контролю.
- Лікарський контроль - розділ медицини, покликаний виключити умови, при яких можуть виявлятися негативні дії фізкультурних занять і заходів на організм тих, що займаються, сприяючи якнайкращому використанню засобів фізичної культури і спорту для зміцнення здоров'я, підвищення функціональних можливостей і загальної працездатності організму, досягнення високих спортивних результатів. У його завдання входить оцінка здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму, а також вивчення змін, що виникають в нім під впливом систематичних занять фізкультурою і спортом.
- Лікарський контроль у вузі забезпечує медичне спостереження за динамікою здоров'я студентів протягом всього періоду навчання у вузі і проводиться в наступних формах:
- регулярні медичні обстеження студентів, що займаються фізичною культурою;
- лікарський-педагогічні спостереження за студентами під час занять по фізичному вихованню (в т.ч. фізкультурно-оздоровчих заходів і змагань);
- санітарно-гігієнічний контроль за місцями і умовами проведення занять, фізкультурно-оздоровчих заходів і спортивних змагань;
- санітарно-просвітницька робота, пропаганда здорового способу життя.
Лікарський контроль за фізичним вихованням студентів вузів Росії здійснюється лікарями, що працюють в лікарський-фізкультурних кабінетах районних поліклінік і оздоровчих пунктів вузів під організовано-методичним керівництвом лікарських-фізкультурних диспансерів. [10].
Прийнято розрізняти первинне, повторне і додаткове медичне обстеження студентів. Первинне обстеження проводиться на першому курсі до початку занять фізичними вправами. Воно включає опит, лікарський огляд, визначення фізичного розвитку, функціональні проби, підрахунок пульсу і вимірювання артеріального тиску у спокої і після м'язової роботи. В більшості випадків таке обстеження виявляється достатнім для висновку про стан здоров'я. Проте іноді з'являється необхідність в уточненні деяких даних, у зв'язку з цим студентові призначається консультація фахівців (хірурга, окуліста, ревматолога і ін.), а також додаткове клініко-інструментальне обстеження. Наприклад, для уточнення змін з боку серця первинний лікарський огляд доповнюється консультацією ревматолога, рентгеноскопією грудної клітки і реєстрацією електрокардіограми. Зрештою на підставі всіх виконаних досліджень і спостережень лікар визначає стан здоров'я студента, рівень його фізичного розвитку, ступінь пристосованості (адаптації) до фізичних навантажень і медичну групу.
Повторне лікарське обстеження студенти проходять в на 2, 3, 4 і 5-м курсах на початку навчального року. Під час повторного медичного обстеження знов оцінюється стан здоров'я, визначається динаміка фізичного розвитку і функціонального стану студента, обговорюється можливість зміни медичної групи. Крім того, результати повторного медичного обстеження використовуються для коректування учбового процесу по фізичному вихованню. Вони дозволяють виявити дефекти в методиці і організації учбових занять, сприяють вдосконаленню останніх.
Додаткові медичні обстеження проводяться після перенесених захворювань за наявності несприятливих суб'єктивних відчуттів, при погіршенні основного захворювання і у всіх інших випадках по напряму викладача по фізичному вихованню.
Як вже вказувалося, при будь-якому медичному обстеженні перш за все визначається стан здоров'я. При цьому під здоров'ям розуміється форма життєдіяльності, яка забезпечує людині оптимальну діяльність і адекватні умови існування в навколишньому середовищі, повноцінна участь в суспільному і трудовому житті. Повноцінне здоров'я визначається у 84-90 % студентів. У інших виявляються захворювання, що обмежують працездатність. [10].
Лікарський-педагогічні спостереження є сумісним спостереженням лікаря і викладача за станом студентів безпосередньо в процесі занять фізичною культурою і спортом. Вони проводяться до, в час і після закінчення занять. Розрізняють поточний і етапний лікарський-педагогічний контроль. Поточний контроль дає можливість оцінити здоров'я студента в кожен конкретний момент часу, виявити реакцію організму на ту або іншу вправу або заняття в цілому, визначити якості пристосування до учбово-тренувальних навантажень.
Результати поточного контролю можуть використовуватися для аналізу об'єму і інтенсивності окремих вправ і занять в цілому, а також для оцінки моторної щільності занять, ефективності вибраних навантажень і доцільності їх послідовності в занятті. Ці результати мають також важливу роль при рішенні питання про допуск студентів до позаурочним (в т.ч. міжвузівським) спортивним заходам.
Місце і роль позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи в системі діяльності ВНЗ
Як відомо, для успішної реалізації обраної професії, випускникам ВНЗ, крім знань, умінь, навичок, особистісних і професійних якостей, необхідно мати міцне здоровя та достатню фізичну підготовленість.
Утім, студентські роки характеризуються величезною інтелектуальною, фізичною й психічною напругою. Навчальне навантаження, жорсткий режим, невміння організувати себе й самостійно вирішувати численні побутові питання, низька рухова активність негативно позначаються як на самопочутті, так і стані здоров'я в цілому. Це підтверджують і статистичні дані. Зокрема, згідно із соціологічними дослідженнями Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту відхилення у стані здоровя мають 90% студентів, 50% - відзначають незадовільний рівень фізичної підготовленості, 18% - не можуть займатися фізичними вправами через захворювання [2].
Обовязкові аудиторні заняття з фізичного виховання, передбачені навчальним планом, можуть компенсувати лише 20-25% необхідного добового обсягу рухів, чого недостатньо для нормального фізичного розвитку і рухової підготовленості студентів. Для підтримки високої працездатності організму потрібна щодення мязова робота.
Вивчення психолого-педагогічної, медичної, спеціальної літератури, а також власний практичний досвід переконує в тому, що важливу роль у цьому процесі відіграє позааудиторна фізкультурно-оздоровча робота. Науковці визначають позааудиторну роботу як «систему дій у вільний від обовязкового навчання час, що ґрунтуються на добровільних засадах» (В. Лозова); «систему справ, організованих поза межами занять, і спрямованих на формування в студентів певного досвіду поведінки, навичок і звичок з метою виховання в них почуттів, особистісних якостей, особливостей, характеристик» (Р. Вайнола); «систему взаємоповязаних заходів і дій педагогів та вихованців з метою самовизначення, самовираження, самоорганізації останніх» (Ж. Петрочко).
У контексті зазначеного, позааудиторна фізкультурно-оздоровча робота у ВНЗ має бути спрямована на вирішення таких взаємоповязаних завдань: зміцнення здоровя, загартування, підвищення працездатності студентської молоді; розвиток і корекцію фізичних і рухових можливостей; формування звички здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури і спорту; сприяння засвоєнню необхідного мінімуму знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури і спорту; розвиток емоційно-вольової сфери, морально-вольових якостей; розширення комунікативних можливостей студентів у процесі занять фізичними вправами, іграми, спортом; виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами тощо [1].
Важливою умовою ефективності позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи в межах ВНЗ є вибір форм занять фізичними вправами, які узгоджуються з функціональними і руховими можливостями студентів, як-от:
«День здоровя» (активний відпочинок на свіжому повітрі з виконанням фізичних вправ, кросовий біг з доланням перешкод, спортивні змагання за спрощеними правилами);
туристські походи;
змагання з орієнтування на місцевості;
масові фізкультурно-оздоровчі заходи з елементами естетичного та розважального характеру (спортивні вечори, конкурси, вікторини, показові виступи кращих спортсменів, спортивно-розважальні свята «Веселі старти», «Ну-мо, хлопці» тощо);
спортивні змагання;
літні та зимові універсади, спартакіади, студентські ігри;
матчеві зустрічі;
участь у заняттях спортивних секцій з різних видів спорту, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізкультури та фізичної реабілітації;
самостійні вправи в режимі дня;
гігієнічні й за гартувальні процедури тощо.
Зауважимо, що в контексті реалізації названих форм доцільно знайомити студентів з історією фізичної культури і спорту, основами фізичної підготовки козаків Запорізької Січі, січових стрільців, пластунів, видатних спортсменів радянської епохи та сучасності. Це сприятиме формуванню у студентської молоді гордості за свою державу, своїх предків, позитивної мотивації щодо систематичних занять фізкультурно-оздоровчими вправами та звички до здорового способу життя.
Позааудиторна фізкультурно-оздоровча робота у ВНЗ має носити не разовий характер, а підлягати плануванню. При цьому слід дотримуватися таких вимог: урізноманітнення форм занять; внесення елементів новизни у заняття фізичними вправами (заняття на природі, з музичним супроводом, нетрадиційні методики); здійснення індивідуального підходу до кожного, хто займається оздоровчою та лікувальною фізичною культурою; проведення розяснювально-освітньої роботи; ознайомлення з способами самоконтролю за станом власного здоровя; запровадження відповідних заохочень та громадської підтримки [3].
Отже, лише раціональне поєднання навчальних занять з фізичного виховання та різноманітних форм позааудиторної фізкультурно-оздоровчої роботи здатне компенсувати недостатню рухову активність студентів під час навчання у ВНЗ, сприяти фізичній підготовленості та зміцненню їхнього здоровя.
Форми організації фізкультурно-оздоровчих занять і їх затребуваність в студентському середовищі
Нині існує багато форм організації і проведення фізкультурно-оздоровчих занять. Фізична культура є невід'ємною частиною життя будь-якої людини. Фізкультура впливає не лише на біологічну природу людини, але і на духовну сферу. Тому важливо створити в розумінні кожної людини необхідність занять спортом.
Існує два основні типи проведення занять у Внз: це урочна форма і позаурочна форма (самостійні заняття). Перша форма занять є обов'язковою і не завжди в належній мірі затребувана у студентів. Частенько вони просто не розуміють усієї значущості фізичного розвитку. Тому зараз з'являються нові способи проведення урочної форми занять.
Різноманітність занять і розуміння усієї важливості фізичної культури сприяє становленню особи людини не лише у фізичному плані, але і в соціальному.
В процесі опанування програми курсу ОФП у студентів виховується: звичка до регулярних занять фізичними вправами і виявляється їх спортивна спрямованість для наступного вдосконалення в одному з видів спорту на факультативних заняттях або на заняттях в спортивних секціях студентського колективу фізичної культури. Факультативні заняття організовуються по окремих видах спорту. Кожному студентові дано право вибрати один з видів спорту і систематично займатися їм упродовж усього періоду навчання у Внз. Ці заняття проводяться в течії усього року, використовуються зимові і літні канікули. Круглогодичность тренування є обов'язковою і неодмінною умовою правильної організації роботи по спортивному вдосконаленню.
Спортивні студентські колективи грають велику роль в справі фізичного виховання студентства.
Самодіяльними фізкультурними організаціями в більшості Внз служать колективи фізичної культури. У великих установах, що мають велику кількість спортсменів-розрядників і хорошу матеріальну базу, створюються спортивні студентські клуби.
Спортклуби організовують і проводять: агітаційно-масові заходи щодо залучення студентів і професорсько-викладацького складу до систематичних занять окремими видами спорту, ігор, гімнастики; заняття спортивних секцій по видах спорту; спортивні свята, вечори, змагання і інші масові заходи; будівництво і ремонт спортивних споруд і інвентаря; зимові і спортивні літні табори; фізкультурні і спортивні заходи студентських гуртожитках.
Важливе значення в життя будь-якого студента грають спортивні секції. Секційна робота по спорту органічно ув'язується з усією роботою по фізичному вихованню студентів (заняття, консультації, заліки), також вона служить цілям усебічного фізичного розвитку і підвищення спортивної підготовленості. У ВНЗ найбільш широкого поширення набули спортивні ігри (баскетбол і волейбол), різні види спорту (легка атлетика, лижі, плавання та ін.) і гімнастика (спортивна і художня). [5].
Учбово-тренувальна робота проводиться в течії усього навчального року. У деяких спортивних секціях (легка атлетика, футбол, веслування та ін.) основний період роботи доводиться на час канікул студента. В цілях продовження загального процесу і збереження плану тренування в течії круглого року студентам рекомендується брати участь в заняттях і спортивних змаганнях там, де вони знаходяться під час канікул.
Разом з учбовою роботою в спортивних секціях велике значення має масова фізкультурна і спортивна робота ВНЗ, здійснювана курсом фізичного виховання і спортклубом. Масова фізкультурна робота ставить завданням раціонально використовувати дозвілля студентів для зміцнення їх здоров'я і фізичної підготовки. Вона проводиться у вигляді фізкультурних і агітаційно-пропагандистських заходів.
Секційна робота по спорту органічно ув'язується з усією роботою по фізичному вихованню студентів (заняття, консультації, заліки), також вона служить цілям усебічного фізичного розвитку і підвищення спортивної підготовленості.
Фізкультурні заходи здійснюються у формах: спортивні змагання позавузівські; екскурсії, пробіги, вилазки, прогулянки, походи, фізкультурні виступи, оздоровчі заходи, фізкультурна робота в студентських гуртожитках.
Також для залучення студентів до занять спортом проводять агітаційно-пропагандистські заходи: бесіди, доповіді, лекції, спортивні вечори, консультації; організація фотовітрин, виставок, альбомів; використання плакатів, таблиць, афіш, місцевих ЗМІ. [5].
Фізичне виховання студентів включає: навчання - спрямовано на формування і вдосконалення в процесі занять, життєво важливих рухових умінь і навичок. Виховання - припускає розвиток рухових якостей (сили, витривалості, спритності, гнучкості, швидкості), підвищення функціональних особливостей організму і зміцнення здоров'я. Навчання і виховання пов'язані між собою.
Самостійні заняття можна проводити з переважним розвитком швидкісно-силових якостей : витривалості, сили і т.п. Вони можуть проводитися як взимку, так і літом, на відкритому повітрі або в приміщенні. Самостійні заняття мають велике виховне значення, вони викликають інтерес до спортивної діяльності, виховують ініціативу, самовладання, критичне відношення до своїх успіхів і недоліків. В процесі цих занять підвищується активність і дисциплінованість тих, що займаються, наслідують вказівки викладача або тренера.
Самостійні заняття проводяться з цілями поліпшення здоров'я і загального фізичного розвитку; укріплення окремих м'язових груп; поліпшення гнучкості, рухливості в окремих суглобах; виховання сили, швидкості, витривалості; закріплення техніки окремих вправ, вивчених в процесі урочних занять. Самостійні заняття проводяться у вигляді тренувань між урочними заняттями з викладачем. Особливого значення ці тренування набувають у разі, коли що займається за деякими виниклими умовами (канікули) не може регулярно займатися з викладачем. У практиці проведення самостійних тренувань найбільше поширення придбали заняття спортивними іграми, атлетичною гімнастикою, оздоровчим бігом, лижними прогулянками. Останнім часом у студенток зростаючою популярністю стали користуватися ритмічна гімнастика (аеробіка) і шейпінг.
Для будь-якого студента існує певний вид діяльності, до якого він більш розташований. Важливо щоб цей вид занять був доступний для студента, щоб він міг нормально займатися і приносити користь не лише ВНЗ, але і собі. Якщо це доступно, то затребуваність у фізичній культурі зростає.
Література
1. Доровских Т.В. Оценка спортивной тренировки по показателю уровня гемоглобина / Доровских Т.В. - Донецьк, - 2001. - с. 77. - (Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі) (Республ. зб. наук. праць III Всеукр. наук.-практ. Конференції).
. Бобырева М. М. Совершенствование методики профессионально-прикладной физической подготовки студентов медицинских вузов: автореф. дис. на соискание уч. степени канд.пед. наук: спец. 13.00.04 Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры / М. М.Бобырева. - Алматы, 2008. - 27 с.
3.Боляк, Н. Л. <http://www.hklib.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_71/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=KST&P21DBN=KST&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=3&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%20%D0%9D.%D0%9B.> <http://www.hklib.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_71 /cgiirbis_ 64.exe?Z21ID=&I21DBN=KST&P21DBN=KST&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21COLORTERMS=0&S21STR =>Історія розвитку оздоровчої аеробіки / Н. Л. Боляк. Теорія та методика фізичного виховання, 2006. - №5. - С. - 36-38.
. Гиголаева Т. В. Формирование у студентов педагогического вуза готовности к реализации здорового образа жизни: дис. … кандидата пед. наук. 13.00.02 / Татьяна ВалерьевнаГиголаева. - Шуя, 2006. - 200 с.
. Жданова О.М., Ставлення студентів до традиційного змісту урочної форми занять / О.М. Жданова, В.Б. Базильчук. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, Харків: Л., 2003. - №17. - С. 46-51. (Зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова).
. Коник Г.А. Учебные занятия по видам спорта как средство формирования мотивации к здоровому образу жизни у студентов высших учебных заведений [Электронный ресурс] /[Коник Г.А., Темченко В.А., Усова Т.Е.].
. Круцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання: / [пер. з рос. Л.К.Кожевнікової]. - К.: Олімпійська літ., 2008. - 368 с. (підручник для студентів ВНЗ фіз. виховання і спорту в 2 т., Т. 2: Методика фізичного виховання різних груп населення).
. Малімон О.О. Диференційований підхід у процесі фізичного виховання студентів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення / О.О. Малімон. - Луцьк, 1999. - 19 с.
. Пильненький В. В. Організаційно-методичні основи оздоровчого тренування студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення / В. В. Пильненький. - Львів, 2005. - 20 с.
. Сіренко Р.Р. Теоретична підготовка студентів з навчальної дисципліни Фізичне виховання [Электронный ресурс] / Р.Р. Сіренко. - Молода спортивна наука України, 2008. - Т. 2.,- С. 187-190.