Контроль якості, асортимент і конкурентноспроможність кисломолочних продуктів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Курсова робота на тему:

«Контроль якості, асортимент і конкурентноспроможність кисломолочних продуктів»

2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

.1Ринок кисломолочних продуктів в Україні

1.2    Фактори формування якості та асортименту кисломолочних продуктів

1.3 Класифікація кисломолочних продуктів

Розділ 2. Практична частина

.1 Характеристика об`єкта та методів дослідження

.2 Асортимент кисломолочних продуктів, що реалізуються в супермаркеті «АТБ

.3 Оцінка якості кисломолочних продуктів в умовах супермаркету

.4 Умови зберігання кисломолочних продуктів у супермаркеті «АТБ»

Висновки і пропозиції

Використані джерела

Додатки

Вступ

Молочна галузь займає вагоме місце в структурі харчової промисловості України, є провідною ланкою у вирішенні продовольчої проблеми країни. Адже, молоко, як один з головних базових продуктів харчування (характерна особливість якого - легка засвоюваність організмом) є важливою складовою здорового раціону.

Актуальність дослідження. На сучасному етапі функціонування підприємств молокопродуктового комплексу, поставлені високі вимоги щодо безпечності, ефективності та прибутковості виробництва молока і молокопродуктів належної якості, що вимагає від переробних підприємств постійного удосконалення матеріальної бази, своєчасної заміни та модернізації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання, впровадження нових технологій, інтеграції виробничих процесів, підвищення рівня кваліфікації працівників тощо. Необхідність підвищення якості продукції продиктована не пише потребами зростання конкурентоспроможності національних товарів на зовнішньому ринку, але й зростанням вимог національного споживача до якості життя та зростанням конкуренції між вітчизняними виробниками. Якість вітчизняної продукції виступає інтегральним показником рівня розвинугості промислового потенціалу держави та сучасності технологій, підтримання іміджу держави як експортера і впливового учасника міжнародних торговельно-економічних відносин. Гарантом забезпечення якості продукції стали міжнародні стандарти серії ISO. Впровадження міжнародних стандартів серії ISO в харчову промисловість України бере початок з кінця XX століття. Представлена на Ваш розсуд курсова робота присвячена аналізу якості, асортименту і конкурентноспроможності кисломолочних продуктів в супермаркеті «АТБ».

Степінь розробки теми. Сутність поняття економічної ефективності молочного виробництва і здійснення управління нею досліджувались багатьма вченими-економістами, зокрема такими як В.Г. Андрійчук, М.В. Вихор, М.І. Беленкова, І.І. Рагуліна, О.О. Логінов, В.М. Ячменьова, М.В. Височина. Щодо формування та розвитку ринку молока і молочної продукції приділялась у працях вітчизняних науковців та практиків: П.С. Березівського, В.М. Бондаренка, О.В. Лакішика, В.Я. Месель-Веселяка.

Метою дослідження є ознайомлення з сучасною науковою літературою за обраним напрямком дослідження. Проаналізувати рівень розвитку молочної галузі в Україні та існуючі проблеми. Наголосити на особливостях особливості впровадження ISO14000 в молочному виробництві країни.

Об’єктом дослідження є контроль якості, асортименту та конкурентноспроможності кисломолочних продуктів.

Предметом дослідження є сукупність необхідних умов, що забезпечують контроль якості, асортименту та конкурентноспроможності кисломолочних продуктів.

Завдання дослідження можна сформулювати так:

опрацювати сучасну наукову літературу за обраним напрямком дослідження. Привести визначення основних понять теми. Провести аналіз сучасного стану молочної галузі та оцінити її вплив на світовий ринок молока.

перелічити фактори формування якості та асортименту кисломолочних продуктів та їх класифікацію. Розглянути асортимент кисломолочних продуктів, що реалізуються супермаркетом «АТБ».

проаналізувати оцінку якості кисломолочних продуктів в умовах супермаркету «АТБ» та умови зберігання кисломолочних продуктів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури; аналіз та узагальнення; статистичні методи аналізу літературних даних.

Новизна дослідження. Зроблено широкий літературний пошук з детальним аналізом наукової інформації. Проведено систематизацію та адаптацію отриманих літературних результатів.

Структура роботи. Відповідно до мети і завдань дослідження структура курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків та використаних джерел. За час роботи опрацьовано 24 літературних джерела. Зміст роботи викладено на 36 сторінках машинописного тексту.

Розділ 1. Теоретична частина

.1 Ринок кисломолочних продуктів в Україні

Сегмент молока і молочних продуктів в Україні займає третину від усього продовольчого ринку країни. Настільки значні обсяги роблять галузь об'єктом пильної уваги, як з боку операторів харчової промисловості, так і з боку державних структур, які вживають заходів, спрямовані на регулювання ринку. За підсумками першого півріччя 2015 р. в галузі були зафіксовані наступні показники:

Виробництво: обсяг виробництва сирого молока склав 5 520 000 тонн, показавши приріст у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року 2,89 %. У 2014 році обсяг виробництва молока склав 11,1 млн. тонн. (Падіння виробництва порівняно з 2014 р. на 1,4 %) [1, c. 56].

Переробка: переробні підприємства закупили у сільгосппідприємств близько 2 330 000 тонн молока, що на 5 % більше, ніж у першому півріччі 2014 року. Причому, як відзначають представники міністерства аграрної політики, спостерігається нарощування частки поставок молока від сільськогосподарських підприємств (за останні три роки їх обсяги зросли на 25%).

Реалізація молока: реалізація молока склала 1170,3 тис. тонн, що на 15,8 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року. За вказаний період найбільше молочних продуктів було реалізовано в Полтавській та Черкаській областях. Основна частина молочної та кисломолочної продукції виробляється на підприємствах Києва та області (17 %), Дніпропетровської (12 %), Донецької (11 %), Харківської (10 %), Львівській (9 %) і Полтавській (9 %) областях. Рентабельність виробництва: незважаючи на те, що виробництво молока вважається одним з найбільш витратних в тваринництві (за оцінками експертів окупність проектів у молочному виробництві становить близько 7-9 років і потребує вкладень у розмірі десятків мільйонів доларів на стартовому етапі), за даними Держкомстат України, рівень рентабельності виробників молока в 2015 році склав 18,4 % (зростання на 0,5 % порівняно з 2014 роком) [4, c. 99].

Попит і споживання. Попит на молочні та кисломолочні продукти стабільний і не знижується. У середньому в світі споживання молочної продукції за останні роки становить 103-106 кг на рік на душу населення. В Україні споживання молочної продукції знаходиться на рівні розвинених країн: за даними Держкомстат України в середньому на місяць українець споживає близько 20 кг молока та молочних продуктів (див. табл. 1.1.).

Таблиця 1.1

Споживання молочних продуктів на душу населення (в перерахунку на молоко), кг/рік

За результатами дослідження, проведеного компанією Research & Branding Group в квітні 2014 року (збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим за квотною вибіркою, репрезентативною для дорослого населення країни за місцем проживання, статтю і віком), 75 % жителів України купують молочні продукти як мінімум один раз на місяць і частіше. Згідно з результатами дослідження, найчастіше українці купують молоко 1 раз на два тижні (30,8 %) або 2-3 рази на тиждень (29,3 %). Сметану і кефір - один раз на тиждень (33,1 % і 23,8 % відповідно), сир зернистий, сир кожен п'ятий купує 1-2 рази на місяць. У той же час ряжанка, йогурт, сирки і сирки глазуровані не входять до переліку продуктів першого вжитку - їх купують набагато рідше і набагато менше українців. При цьому велика частина українців - понад половини населення - за останній місяць взагалі не купували сирки, сирки глазуровані (68 %), йогурт (56,8 %) і ряжанку (55,7 %). У раціоні майже кожного другого українця за останній місяць не було сиру і сиру, а третина громадян не вживали такий значущий для здоров'я кисломолочний продукт як кефір [15, c. 24].

Лідери ринку. Чим більш стійкий попит і більше можливостей для виробництва, тим більше число гравців працюють на ринку, і тим більше варіативність торгових пропозицій. Вітчизняний ринок молочних продуктів яскравий тому доказ. Український споживач має масу можливостей для вибору - на ринку присутня велика кількість ТМ молока і молочних продуктів. Конкурентне середовище настільки щільна, що рівень споживання певних ТМ не перевищує 8,8 % (за результатами опитування дослідницької компанії Research & Branding Group). Торговими марками-лідерами, які купують найчастіше стали: ТМ «Президент», «Добриня», «Веселий молочник», «Добряна», «Простоквашино», «Злагода», «Галичина». «Молочні продукти традиційно є одними із основних продуктів харчування населення України, їх споживає 97 % міського населення країни. Серед молочних продуктів «лідерами споживання» є сметана (90 %), кефір (82 %), твердий сир (82 %), менше - вершкове масло (67%), сир домашній (63 %) і ряжанку (60 %) споживало населення на протязі другої половини 2015 року» [5, с. 71].

Якщо розглядати тенденції світового ринку молока через призму українських реалій, маємо такий прогноз: лідерами зростання виробництва молока є Азія, Південна і Центральна Америка; у 2014- 2015 роках, за прогнозами FAO, середньорічні темпи росту виробництва молока у світі складуть 1,9 %, тоді, як у 2014- 2015 роках - 2,1 %; за 10 років виробництво зросте на 153 млн. тон, із яких 73 % приросту припадає на країни, що розвиваються (Китай та Індія - 38 % збільшення об'ємів виробництва) [2, с. 19].

Загальна ж тенденція виробництво молока в Україні продовжує знижуватися. За 10 років Україна втратила 4 позиції у світовому рейтингу виробників молока, перемістившись із 10 на 14-е місце. На 5 найбільших виробників молока у світі (Індія, США, Китай, Пакистан, Росія) припадає 46 % всього виробництва, доля України тільки 1,7 %. 200 кг молока в рік, більше, чим в деяких країнах Центральної і Східної Європи, на 40 % більше, чим у країнах Латинської Америки і в 2 рази більше за споживання у країнах Азії та Океанії. Але, для порівняння, в країнах ЄС -15 молока споживають в рік на 1 особу - 280 кг [7, с. 71]. Динаміка основних економічних показників молочної галузі на продовольчому ринку України представлена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Динаміка основних економічних показників молочної галузі на продовольчому ринку України

на українському молочному ринку складається ідеальна ситуація для закріплення позицій зарубіжних компаній», - пишуть фахівці молочної компанії «Екомілк». При цьому, вони відзначають, що середньостатистичний житель країни споживає в рік близько 200 л молока, в той час як норма споживання дорівнює 350 л. Теоретично попит, на молоко в майбутньому може вирости і задовольнити цей приріст за рахунок вітчизняного виробництва буде майже неможливо. Однак ця тривога українських молочників урядовцям, судячи з усього, невідома. Навпаки, в уряді очікують якщо і не розквіту, то принаймні більш впевненого, ніж думають виробники, зростання молочної галузі країни до 2030 року [6, c. 23]. Наприкінці січня Міністерство економічного розвитку оприлюднило прогноз соціально-економічного розвитку країни до 2030 року, в якому йдеться, що незважаючи на членство в СОТ Україна до 2030 року збільшить виробництво молока мало не на 34-44% порівняно з 2015 роком - до 43-46 млн. т на рік проти 32 млн. т торік. Підприємствам - виробникам молочних продуктів доведеться діяти в умовах жорсткої конкуренції з імпортними постачальниками. Але в Міністерство економічного розвитку при цьому сподіваються, що «заходи державної підтримки, які дозволять збільшити поголів'я і продуктивність дійного стада, будуть сприяти рівномірному розвитку виробництва молока і молочної продукції». Правда, в документі відомства не сказано, про які саме заходи йдеться. Особливо привабливий український ринок збуту для виробників з Європи, які зіткнулися на тлі кризи зі стагнацією місцевих ринків. Додамо, що серед ключових факторів привабливості України багато експертів часто називають не тільки зростаючий попит, але і вартість молока. «За цим показником Україна посідає одне з провідних місць в Європі, поступаючись лише скандинавським країнам [9, c. 63].

Для конкуренції з іноземними гравцями українські молочні виробники повинні підвищувати рентабельність виробництва. І тут в першу чергу мова йде про принципи організації господарства. В Україні, молочні виробники розвиваються переважно «вшир», тобто за рахунок збільшення поголів'я. У Європі ж молочне виробництво розвивається «вглиб»: збільшуються надої з уже наявного поголів'я. У підсумку на сьогоднішній день в Україні на тисячу осіб припадає близько 80-85 голів великої рогатої худоби. У Європі цей показник удвічі нижчий». За оцінками експерта, цілком очікуємо вимушений відхід з ринку багатьох дрібних господарств, а також їх злиття і поглинання більшими гравцями. І найголовніше - роздрібні ціни на молочну продукцію, судячи з усього, не порадують наших громадян, адже СОТ навряд чи допоможе споживачам заощадити на молоці - будь то імпортному або вітчизняному. «Теоретично, молоко повинно подешевшати, оскільки собівартість виробництва за кордоном нижчі, ніж в Україні [3, c. 133].

.2 Фактори формування якості та асортименту кисломолочних продуктів

Сьогодні ринок молока і молокопродуктів країни характеризується значним скороченням поголів'я корів у господарствах усіх категорій, зменшенням обсягів виробництва молока, зростанням цін на продукцію, зменшенням рівня платоспроможного попиту і, відповідно, кількості споживання молокопродуктів. Значний вплив на зменшення обсягів виробництва молока (1991 рік - 22408,6 тис. т, 2015 рік - 602,4 тис. т) зумовило різке скорочення поголів'я молочних корів. Аналіз статистичних даних Державної служби статистики України дає підстави стверджувати, що поголів'я корів у 2015 році в сільськогосподарських підприємствах, порівняно з 2007 роком, зменшилася на 791 тис. голів, а порівняно з 1991 роком - на 5972 тис. голів. У зв'язку із скороченням платоспроможності населення і підвищенням цін реалізації продукції знижується також кількість споживання молока і молокопродуктів на душу населення. Аналіз економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах України свідчить, що собівартість 1 т молока в січні 2015 року в середньому становила 3123,9 грн., Для порівняння у 2014 році - 2327,9 грн., В 2013 - 921 грн. Тому, незважаючи на державні дотації та доплати, виробництво молока в 28 % сільськогосподарських підприємств України є збитковим. Але потрібно враховувати, що висока собівартість виробництва молока пояснюється не тільки зростанням ціни на матеріальні ресурси, а й високим рівнем матеріальних витрат, зокрема, кормів на одиницю продукції, особливо концентрованих, через низький рівень забезпеченості кормами, в цілому (28-30 ц корм. од. на одну умовну голову при необхідності 52 ц корм. од.). Таким чином, економіка особистих домашніх господарств, які виробляють понад 80 % загального обсягу виробництва молока, відчуває потужний ціновий тиск, оскільки забезпечити в особистих господарствах висока якість молока без проведення їх консолідації буде і в перспективі проблематично. Не маючи можливості вплинути на ринкові ціни або оптимізувати витрати виробництва, люди реалізують молочну худобу на м'ясо [10, c. 36].

Важливим аспектом аналізу галузі є визначення її експортного потенціалу. Основним зовнішнім ринком збуту молокопродуктів вітчизняними підприємствами був ринок Російської Федерації. З 20 січня 2006 Россельнадзор ввів тимчасову заборону на ввезення в Російську Федерацію всіх видів української молочної і м'ясної продукції. У зв'язку з цим, в березні 2006 року проводилася перевірка українських молокопереробних підприємств російської інспекцією, яка працювала в трьох напрямках: аналіз нормативно-правової та законодавчої баз ветеринарного департаменту, здійснення контролю роботи служб на кордонах, контроль молочного виробництва. У результаті врегулювання ситуації, експортні поставки молока в Росію відновилися. Сьогодні в РФ експортуються чи не всі експортно-орієнтовані молокопродукти. Крім Росії, найважливішою країною-експортером молочних продуктів протягом багатьох років є Казахстан. Кисломолочну продукцію експортує в основному Молдова.

У таблиці 1.3. представлено рівень надходження молока переробним підприємствам країни за якістю.

Таблиця 1.3

Надходження молока переробним підприємствам за якістю

Дані таблиці 1.3. свідчать, що продаж молока ґатунку екстра у 2015 році склав 82,8 тис. т, або 4,4 % до загального обсягу, маємо збільшення порівняно з 2014 роком на 46,6 тис. т або 128,7 %, більше чим в 2 рази. Найбільшу питому вагу серед молока, що надійшло на переробні підприємства за якістю, як на протязі 2011 так і 2012 років займає молоко першого ґатунку, відповідно 62,3 і 59,3 %, але спостерігається зменшення надходжень на протязі року на 43,1 тис. т або 3,7 % [16, c. 12].

За даними Держкомстату України, найбільша питома вага молока вищого ґатунку із загального обсягу проданого була в Миколаївській (56,9 %), Вінницькій (52,9 %), Полтавській (38,3 %), а також в Дніпропетровській (34,3%) області. Найгірше за якістю молоко вироблялось в Житомирській (1,7% - вищого, 48,5 % - І ґатунку, 48,4 % - II ґатунку, 1,4 % -негатункового) та Івано-Франківській (відповідно, 13,2 %, 59,0 %, 14,7 %, 13,1 %) областях.

Зрозуміло, що для покращення якості молока необхідні сучасні модернізовані молочні ферми, на яких набагато простіше і доступніше проконтролювати якість молока, чим сировину-молоко, яке надходить від приватного сектора. Але до сих пір в цьому напрямі нічого не робиться. Крім того за підсумками 2014-2015 років, більш суттєве скорочення поголів'я спостерігається саме серед великих фермерських господарств [11, c. 10].

Імпорт молокопродуктів в Україні з цілого ряду причин незначний. У країну імпортується окремі види десертно-йогуртової продукції та високоякісних сирів. На думку Міністерства аграрної політики та продовольства, імпорт для України невигідний через подорожчання світових цін на молокопродукти, такі як вершкове масло, згущене молоко, молочна сироватка. Так, у 2015 році Україна скоротила імпорт продуктів молоковиробництва на 27,1 %, тобто 33,6 тис. т, на загальну суму 113,1 млн. доларів. Також слід зазначити знову поновився конфлікт з білоруським ринком молочної продукції. З 21 січня 2013 Держветфітослужба України заборонила ввозити продукцію білоруських ВАТ «Молочні продукти» і ВАТ «Бабушкіна Кринка», а з 23 січня 2013 року - ВАТ «Оршанський молочний комбінат». Такі заходи були прийняті з причини невідповідності продукції вищеназваних підприємств нормам безпеки України за фізико-хімічними показниками та мікробіологічними показниками [20, c. 264].

Питання якості. Характерною рисою молочної галузі є те, що вона функціонує в дуже великому діапазоні - від натурального виробництва в особистих селянських господарств до сучасних спеціалізованих молочних підприємств. Однак при цьому, за даними Держкомстату України, основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих селянських господарствах, з яких майже 90 % містять одну-дві корови. У загальних заготівлях переробних підприємств молоко з особистих селянських господарств становить близько 65 %, тоді як із сільськогосподарських підприємств - лише 35%. Тому якість первинної молочної сировини є низькою, а українська молочна продукція є недостатньо конкурентоспроможною. Про це, зокрема, свідчать результати місії, проведеної в Україні з 24 червня по 04 липня 2008 продовольчі-ветеринарним бюро Генерального директорату Європейської комісії з охорони здоров'я і захисту прав споживачів (FVO - Food and Veterinary Office) для оцінки контролю ветеринарної та санітарно- епідеміологічної служб над виробництвом і переробкою молочних продуктів для експорту до ЄС. За результатами перевірки було встановлено, що максимум 10 % сирого молока відповідає мікробіологічним критеріям ЄС. При цьому методи тестування, засновані на стандартах ГОСТ для визначення загального бактеріального обсіменіння та кількості соматичних клітин у сирому молоці, не відповідають методам ISO, а також не можуть бути затверджені як можливі альтернативні аналітичні методи проти європейських стандартів, як це потрібно Регламентом Комісії (ЄС) № 2074/2005. За результатами оцінки контролю ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб над виробництвом і переробкою молочних продуктів для експорту до ЄС, проведеної в 2008 році, експертами було встановлено, що більшість положень Програми з розвитку молочної індустрії в Україні до 2015 року з поліпшення якості сирого молока не мають практичного впровадження, а саме:контроль за виробництвом сирого молока в Україні покладено на ветеринарну та санітарно-епідеміологічну службу, але в законодавстві відсутні чітке розмежування обов'язків і методики координації роботи між обома службами;значні повноваження, ресурси, досвідчений і кваліфікований персонал цих служб не завжди ефективно використовуються; ветеринарні служби не вживають ніяких заходів у разі виявлення незадовільних бактеріологічних результатів у сирому молоці і не здійснюють ніяких процедур з усунення незадовільних результатів;твердження підприємств для експорту здійснюється на базі законодавства України, але вимоги не відповідають змісту статті 4 Регламенту (ЄС) № 853/2004 [12, c. 192].

Аналіз різних точок зору, як вчених, так і практиків, присвячених в питання забезпечення молокопереробних підприємств сировиною високої якості, дає підстави визначити основні чинники зниження якості молока-сировини, серед них: порушення санітарно-гігієнічних умов виробництва молока, недотримання вимог очищення, охолодження молока після доїння, неналежний первинний контроль якості, порушення умов транспортування. В результаті, надане для переробки молоко, не відповідає чинним нормам за мікробіологічними показниками, мають місце перевищення норм вмісту антибіотиків, пестицидів, рослинних замінників, фальсифікату молока водою. Характерна для України система перевірки безпеки та якості продуктів харчування орієнтована на кінцевий результат. А саме, аналізу підлягають окремі зразки продукту, які вибираються контролером. У разі отримання позитивних результатів, підтверджується доброякісність продукції та реалізації підлягає вся партія. Однак такий підхід не гарантує повної безпеки та абсолютної якості цієї продукції. Принципово інші положення з безпеки продуктів харчування, які є обов'язковими для країн ЄС, викладені в директивах Ради європейського співробітництва НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз небезпеки та контроль критичних точок). В основі системи НАССР лежить оцінка небезпек, які можуть впливати на харчовий продукт у процесі його виробництва, зберігання, реалізації та використання. Серед таких небезпек можуть бути як мікроорганізми, так і хімічні сполуки, що є актуальним для нашої країни [8, c. 42].

1.3 Класифікація кисломолочних продуктів

Розрізняють продукти, одержувані в результаті тільки молочнокислого бродіння (1-я група) - ряжанка, кисле молоко різних видів, ацидофільне молоко, сир, сметана, йогурт, і продукти, одержувані при змішаному молочнокислому і спиртовому бродінні (2-а група) - кефір, кумис. Продукти 1-ї групи мають досить щільний, однорідний згусток і кисломолочний смак, обумовлений накопиченням молочної кислоти. Продукти 2-ї групи мають кисломолочний освіжаючий, злегка щиплючим смаком, обумовленим присутністю етилового спирту і вуглекислоти, і ніжним згустком, пронизаним найдрібнішими бульбашками вуглекислого газу. Згусток цих продуктів легко розбивається при струшуванні, завдяки чому продукти набувають однорідну рідку консистенцію, тому їх часто називають напоями [19, c. 132].

Кисляк виробляють з пастеризованого або стерилізованого незбираного знежиреного молока заквашуванням закваскою чистих культур молочнокислих бактерій. Залежно від виду застосовуваної закваски та сировини, розрізняють кілька видів кислого молока: звичайна, мечніковских, варенец, ацидофільна, ряжанка, знежирена. Звичайна кисле виробляється квашенням пастеризованого цільного молока чистими культурами <#"889282.files/image001.gif">

Кодування в ОКП:

Клас: 920000 2Продукція м'ясної, молочної, рибної борошномельно-круп'яної, комбікормової та мікробіологічної <#"889282.files/image002.gif">

На рисунку 2.2. показано відсоткове значення найбільших мереж магазинів на території України, станом на початок 2015 р.

Рисунок 2.2. Доля найбільших мереж магазинів в Україні, станом на 2015 р.

Дамо короткий аналіз особливостям діяльності супермаркетів «АТБ». Магазини торговельної мережі «АТБ» працюють у форматі «м'який дискаунтер». До складу корпорації "АТБ", крім мережі "дискаунтерів" ("АТБ-маркет"), входять кондитерська фабрика "Квітень" (ТМ Bravissimo, "Квітень", Biscuits Collection), м'ясна фабрика "Фаворит" (ТМ "Добров", "м'ясна лавка", "Ковбасний ряд") і спорткомплекс" Схід "у Дніпропетровську. Асортимент включає близько 3500 позицій найменувань товарів. Дискаунтери «АТБ» торгують продуктами харчування і товарами першої необхідності непродовольчої групи .

Перед початком дослідження, коротко перерахуємо основні існуючі принципи ефективної роботи, що вже реалізовані в супермаркетах «АТБ».  

. Відкривати магазини в невеликих містах, де можна стати торговцем № 1.

2. Купувати, а не орендувати приміщення.

. Розвозити товари через власний розподільний центр. Будувати магазини на відстані до 250 км від складу.

. Стандартизація торгових приміщень: у залі площею 800 кв. м повинно бути 10 одночасно працюючих кас і 3500 позицій на полицях.

. Низькі ціни - найкраща реклама. Основний інструмент маркетингу - щотижневі знижки (до 30%) на самі ходові товари і власні торгові марки.

. Інвестувати в технології, навчати персонал.

. Вибирати товари з високою оборотністю.

. Проводити аукціони з пониженням ціни серед місцевих виробників.

. Вчасно платити постачальникам і штрафувати їх за затримки поставок.

. Не зупинятися в розвитку. Відкривати як мінімум 50 магазинів в рік.

Таблиця 2.2.

Структура товарообігу кисломолочних продуктів в супермаркеті «АТБ» по видам за 2014-2015 рр.