Аналіз міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національних переваг М. Портера

Аналіз міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національних переваг М. Портера

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра міжнародної економіки

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародний маркетинг»

на тему: «Аналіз міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національних переваг М. Портера»

Студента ІV курсу, групи УС - 02

спеціальності «Міжнародна економіка»

Крижанівської Дарини Сергіївни

Науковий керівник: к.е.н., доцент

Співаковська Т.В.

Київ - 2013

Зміст

Вступ

. Загальна характеристика галузі

. Ромб детермінантних переваг М. Портера для галузі кольорової металургії

.1 Факторні умови

.2 Споріднені та підтримуючі галузі

.3 Умови попиту на внутрішньому ринку

.4 Стратегія фірм та конкуренція в галузі

.5 Втручання уряду

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

міжнародний конкурентоспроможність металургія

Кольорова металургія- галузь, яка відіграє надзвичайно важливу роль на сучасному етапі світової еволюції. Людство вже не може обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

Чи можете ви уявити сучасного студента без ноутбука, мобільного телефона чи планшета? Це майже неможливо, а всі ці прилади мають у своєму складі сплави алюмінію, магнію, титану та інших металів, що відносяться до групи кольорових. Як ми знаємо, зараз світ переживає так звану «революцію цифрових технологій», а країни які розповсюджують такі товари є передовими у світі (США, Китай). А чи має Україна шанси виступати на міжнародній арені в якості найбільшого постачальника сировини для цих технічних продуктів? Чи може вона стати гідним конкурентом для інших країн в цій галузі? Звідси й виходить актуальність дослідження міжнародної конкурентоспроможності галузі кольорової металургії України. Адже, провівши аналіз, ми зможемо визначити сучасний стан, умови, щостримуютьрозвиток та можливіпереспективигалузі.

Метою роботи є визначення економічного розвитку галузі кольорової металургії та її міжнародної конкурентоспроможності.

Предметом дослідження є основніпоказники даної галузі в Україні та світі.Обєктом - кольорова металургія України.

Для виконання роботи будуть використовуватись наступні методи: системногопідходу,статистичного та теоретичного аналізу, порівняння та інші.

1. Загальна характеристика галузі

Кольорова металургія -галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину[1]. До кольорової металургії належать: важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан) та малі (ртуть, кобальт) метали <#"justify">Назва товарівПоказникРоки20082009201020112012Мiдь i вироби з неїЕкспорт305075,6177325266964254191196351Імпорт255653,6103373151988219595171249Сальдо4942273952,111497634595,925102,1Нiкель i вироби з ньогоЕкспорт17947,813001,41890119000,714474,9Імпорт129027,9103816175815248884215840Сальдо-111080-90815-156914-229883-201365Алюмiнiй i вироби з ньогоЕкспорт453960,2203250171858184654144684Імпорт477763,4279130375836490385490674Сальдо-23803,2-75879-203978-305731-345991Свинець і вироби з ньогоЕкспорт23592,625087,318073,315295,217048,3Імпорт45769,724252,358958,675033,356857,9Сальдо-22177,1835-40885-59738-39810Цинк i вироби з ньогоЕкспорт112,2295,6210,111050,212909,2Імпорт62072,133521,553609,752461,650672,4Сальдо-61959,9-33226-53400-41411-37763Олово і вироби з ньогоЕкспорт15080,675,8124,7587,5120Імпорт10188,35625,99096,514490,110221Сальдо4892,3-5550,1-8971,8-13903-10101РазомЕкспорт815769419036476132484778385587Імпорт9804755497198253041100849995514Сальдо-164706-130683-349173-616071-609927Джерело:розроблено автором на основі [2]

За останніми даними за січень-вересень 2013 року більшу частку алюмінію ми експортуємо до Росії (Додаток А). Імпортуємо мідь з Танзанії, нікель з Індонезії та Ґватемали, олово з Ніґерії. Імпорт алюмінію вже значно перевищує його експорт на 153,3 млн. дол., а титанові руди навпаки - додатнє сальдо у 76,88 млн. дол..

Підприємства галузі в основному знаходяться у Донецькому і Придніпровському економічних районах, тому найбільший експорт галузі припадає на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Запорізьку області України.

В Україні найбільшими споживачами <#"justify">2. Ромб детермінантних переваг М. Портера для галузі кольорової металургії

2.1 Факторні умови

-фізичні ресурси

На території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а ті, що відоміпотребують збагачення, адже мають низький вміст корисного компоненту. З руд кольорових металів Україна володіє значними запасами титанових і ртутних руд, проте запаси інших руд обмежені або не мають промислового значення.

В Україні є потужна мінеральна база титану, розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси ільменіту[3, c. 79]. Всього відомо 40 родовищ, з яких 12 детально розвідані і розробляються. Найбільш значущими з них є родовища Іршавське, Стремигородське (Житомирська обл.) і Самотканське (Дніпропетровська обл.).

Для добування і переробки кольорових металів необхідно дуже багато електроенергії(алюміній - 18 тис. кВт год/т, титан - 30-60 тис. кВт год/т металу).та води (процес збагачення потребує багато води). Цих ресурсів в Україні вистачає: р. Дніпро та 10 водосховищ, а також 5 атомних електростанцій та інші.

Загалом, ця галузьзалежитьвідімпортноїсировини, щопозначається на вартостіметалів, і відповіднопоступається конкурентам на міжнародному ринку.

-людські ресурси

Дана галузь потребує людей як з низькою (працівники на місцях видобутку сировини, працівники на заводах, які займаються простою однотипною роботою), так і з високою кваліфікацією робітників (кадрів з технічною, економічною чи природничою освітою, які розробляють нові технології видобутку та переробки).

Потреба підприємств у кадрах наразі така: у добувній промисловості - 2,2 тис. осіб, в переробній - 18,4 тис. осіб (що є 20% загальної потреби у працівниках України)[2]. Тобто, підприємствам не вистачає людських ресурсів, хоча є багато високопрофесійних закладів для навчання.

Оплата праці в цій галузі висока (для України), адже існує великий ризик небезпеки на роботі. У добувній - 5321 грн/місяць, у металургійному виробництві - 4106 грн [2]. За даними показниками оплата за годину становить близько 2,55 дол., що порівнявши з Європою (в Німеччині 34 дол/год.) є дешевою робочою силою.

-технологічні ресурси

В Україні є всі технологічні ресурси для виробництва продукції цієї галузі, адже основні розробки в цій галузі були здійснені ще в СРСР, який має найбільші поклади даних металів. Наприклад, ливарний спосіб виробництва алюмінію був розроблений в СРСР. Дійсно, на деяких наших заводах обладнання застаріле, та принцип виробництва кардинально не змінився. Але все ж таки, за цим показником ми не можемо конкурувати зі світом. Адже, провідні підприємства світу мають набагато потужніше обладнання, що значно спрощує видобуток, переробку, знижує затрати часу та праці. Та попри технічне й технологічне відставання багатьох металургійних підприємств, у їхніх власників нерідко відсутня мотивація для проведення реконструкції та модернізації виробництва.

-фінансові ресурси

Більшість основних підприємства галузі приватизовані, переважає іноземний капітал. Значна кількість іноземних інвесторівсприяє притоку іноземногокапіталу, в той же час інвесторизацікавлені не в розвиткугалузі та економікикраїни, а в отриманніприбутку. Наприклад, в ПАТ «ЗАлК» 97,5% акцій належить російській компанії.

-інфраструктура

Наразі в Україні можна відзначити високий рівень розвитку банківської системи та логістичної інфраструктури, що не можна сказати про виробничу. Більша частина підприємств не зазнала широкої модернізації, що значно впливає на якість та кількість виробленої продукції.

Загальний висновок по факторним умовам можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

ПозитивніНегативніВ Україні залишається багато нерозвіданих родовищ, в яких ще можуть виявити запаси кольорової металургіїНезабезпеченість власними ресурсами не дає змогу Україні стати гідним конкурентом для інших країнНаявність багатьох професійних закладів навчання, що можуть підготувати висококваліфіковані кадриКадри працюють не за професією, або виїжджають за кордон, де вища оплата праціВиробництво за незмінними стандартами СРСР, які гарантують якість продукції Застарілі техніка та технології, що затримують виробництвоІнвестиції сприяють розвитку галузі, відкриваються нові підприємстваПереважання іноземного капіталу як засіб збагачення інвесторів за рахунок українських природних ресурсівІноземні інвестори виступають у ролі фінансового джерела для покращення стану виробничого обладнання на підприємствах, куди вони вкладають свої грошіВідсутність бажання модернізації виробництва у власників компаній, що ведуть за собою величезні витрати

2.2 Споріднені та підтримуючі галузі

Досвід розвинутих країн показує, що досягти успіху в тій чи іншій галузі тим легше, чим більше в країні конкурентоспроможних споріднених галузей.

Кольорова металургія України базується в основному на власній (титан, магній, цирконій) та привізній мінеральній сировині. Тому, діяльність конкурентоспроможних постачальників створює для нашої галузі можливість швидкого й ефективного доступу до передового оснащення, технологічних та інформаційних ресурсів. Місцеві постачальники добре знають внутрішній ринок, близькі до споживачів географічно, а також щодо культури і стилю ведення бізнесу. Тому наявність конкурентоспроможних постачальників у країні важливіша, ніж орієнтація на іноземних, не заінтересованих у створенні нових продуктів на місцевому ринку. Проте це не означає, що для успіху на ринку необхідно мати всіх конкурентоспроможних постачальників всередині країни. Загалом, логістику в Україні можна вважати добре розвиненою, існує багато підприємств у цій галузі. А ось на рахунок якості їх послуг не можна сказати однозначно, тому деякі підприємства користуються послугами іноземців.

Через застарілі технології та високу зношеність основних фондів, енерговитрати кольорової металургії України значно вищі ніж у розвинених країнах. Для деяких видів переробки кольорової металургії потрібне вугілля, з чим в Україні проблем немає. Але більшість потребує електроенергії, що наразі є проблемою для національних виробників через зростання ціни на неї. Тому більшість підприємств розташовуються біля ГЕС та використовують її відносно дешевшу енергію. Що стосується використання іноземних джерел електроенергії, то в Україні є надлишок виробленої електроенергії і вона забезпечує себе самостійно.

Найбільш спорідненою галуззю є чорна металургія. Вона в Україні розвинена дуже добре, працює на власній сировині, адже в Україні великі поклади цих корисних копалин. Чорна та кольорова металургія сильно повязані між собою, бо становлять одне ціле металургійного комплексу. Для вироблення багатьох продуктів змішують руди чорних та кольорових металів, що робить їх міцнішими та якіснішими.

Ще однією спорідненою галуззю є машинобудування, існування якого було б неможливим без металургії. Наразі, важке машинобудування задовольняє потреби країни у своїй продукції.

Хімічна галузь також відіграє свою роль у кольоровій металургії, адже вся металургія це великий хімічний комплекс: щоб створити одне, потрібно додати інше (хімічні сполуки кольорових металів). До хімічної галузі належить виробництво: мінеральних добрив, різних порошків, кислот, солей та інших. Також кольорові метали використовуються для виготовлення будівельних матеріалів, тому галузь будівництва теж тісно повязана з металургією.

Загалом, всі галуззі так чи інакше звязані між собою та утворюють кластер підтримуючих галузей. Визначимо, які з них підтримують мою галузь, а які не сприяють її розвитку (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Інші галузі, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі кольорової металургії

ПозитивніНегативніЛогістика України розвивається і наразі забезпечує себе власними силамиБільша частина галузі працює на привізній сировині, яку завозять іноземні постачальникиВугільна промисловість одна з найбільш розвинених у світі Електроенергетика дорога, що не дає змогу розвиватися підприємствамЧорна металургія повністю заснована на власній сировині і тісно співпрацює з кольоровоюХімічна галузь часто використовує імпортну сировинуМашинобудування забезпечує обладнання для металургії власного виробництва та є найбільшим споживачем чорної та кольорової металургіїБудівництво та виготовлення будматеріалів напряму залежить від виробництва продуктів нашої галузі

2.3 Умови попиту на внутрішньому ринку

Динаміка цін на мідь і алюміній за десятиліття змінилася в інтересах споживачів (на мідь, наприклад, знизилася на чверть). Але зниження розцінок на сировину ніяк не вплинуло на її споживання, як і не збільшило реекспортну потужність українських трейдерів. Сталося це з кількох причин. По-перше, внутрішнє споживання диктує виробництво. А якщо говорити про весь спектр кольорових металів, то найбільш активними споживачами кольорових металів сьогодні є виробники кабельної та провідникової продукції, для яких використовується мідь і алюміній. В інших галузях відбулося зниження споживання в кілька разів.

Також, варто зауважити, що серед металів зявилися «ізгої», споживання яких або наблизилося або вже дорівнює нулю (цинк, титан, нікель, кобальт, тантал).

Згідно з М.Портером: «товар, не зайнявши міцної позиції на внутрішньому ринку, не може претендувати на вихід на зовнішій ринок».

Загальний висновок по умовам попиту на внутрішньому ринку можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

ПозитивніНегативніЗменшення попиту всередині країни дозволяє експортувати за кордонЗниження ціни не вплинуло на внутрішнє споживання чи на експортНайбільше підтримують галузь виробники кабелів та провідниківЗменшення споживання = зменшення виробництваДеякі метали майже не використовуються в Україні, а добування їх для експорту надто дороге, порівняно зі світовими цінами2.4 Стратегія фірм та конкуренція в галузі

Компаній в галузі налічується близько 50, інтенсивність конкурентної боротьби можна охарактеризувати як високу, бо українським підприємствам приходиться змагатися з іноземними, які все більше і більше заповнюють ринок металургії.

Підприємствам кольорової металургії доводиться працювати в умовах жорсткої конкуренції з боку зарубіжних виробників аналогічної продукції, оскільки вони не займають монопольного становища на світовому ринку.

Досвід ЗЕД мають майже всі підприємства галузі - вони або працюють з імпортною сировиною, або продають свої товари за кордон. Після розпаду СРСР, російські виробники витіснили українські посередницькі структури з міжнародних ринків кольорових металів. За час економічної перебудови українські трейдери не змогли створити з російськими підприємствами торгові дома або зовнішньо-експортні СП, хоча можливості для цього Донецькі, Харківські та Дніпропетровські компанії мали.

Управління кольоровою металургією взяла на себе держава, бо за останні роки відбулося значне скорочення запасів кольорових металів (особливо брухту) за рахунок «темних» дій з боку підприємців. Рівень бюрократії в галузі високий.

Основним методом управління на підприємствах є лінійно-функціональна організаційна структура, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Загалом, виглядає так: директор - начальник цеху - майстер.

Загальний висновок по конкуренції можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

ПозитивніНегативніЖорстка конкуренціяВисокий рівень бюрократіїМайже всі підприємства мають досвід ЗЕДЧасто підприємства працюють в «тіні»Світові лідери набагато сильніші за українські підприємства

2.5. Втручання уряду

У роки становлення незалежності України стрімко зріс експорт кольорових металів, особливо кольорового брухту. У 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про металобрухт», тим самим упорядкувавши експорт кольорової сировини.

Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» експорт (вивезення) товарів, зазначених у статті 1зазначеногоЗакону,здійснюється тільки спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлені такі товари, за наявності експортного сертифіката якості. Система управління якістю на цих підприємствах повинна відповідати вимогам стандартів ISO9000-2001, підтвердженим сертифікатом відповідності [5].

З одного боку, дане обмеження добре впливає на запаси кольорових металів всередині країни, але з іншого - обмежуються можливості для молодих підприємств.

Загальний висновок по детермінанту «втручання уряду» можна записати у вигляді таблиці (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Фактори, які позитивно/негативно впливають на міжнародну конкурентоспроможність галузі

ПозитивніНегативніДержава на законодавчому рівні змусила підприємства виробляти продукцію за міжнародними стандартами якостіНедостатня підтримка уряду національних підприємствМожливість розвинути використання кольорової металургії всередині країни за неможливості вивозу її за кордонОбмеження на вивіз брухту, яке не дає змоги реалізації його за кордоном, а всередині країни не використовується

Висновки

Проаналізувавши конкурентоспроможність галузі кольорової металургії України на основі ромбу детермінантних переваг М. Портера, ми повинні визнати, що на даному етапі свого розвитку, наша кольорова металургія не може ефективно конкурувати на зовнішньому ринку. Це повязано із рядом факторів, які позитивно чи негативно впливають на визначення конкурентоспроможності галузі.

У першому детермінанті було виявлено, що розвіданих запасів корисних копалин, які відносяться до кольорової металургії, недостатньо для конкурування на світовому ринку. Разом з тим, в Україні є багато покладів ртуті та титану, але вони не можуть зрівнятися зі стратегічно-важливими для галузі покладами алюмінію, міді та нікелю, якими Україна багато не володіє. Водною та енергетичною базою Україна забезпечена добре. На рахунок людських ресурсів, то ми маємо деяку суперечливість: закладів для одержання професійної освіти - багато, а кваліфікованих працівників не вистачає. Можливо це повязано з тим, що здобувши освіту перспективні молоді спеціалісти виїжджають за кордон, де оплата праці більша (3 дол. проти 34 дол. за годину). За технікою та технологіями ми значно поступаємося розвиненим країнам світу, більшість українських підприємств потребують негайної модернізації. Негативним є те, що у більшості українських підприємств є іноземний капітал, а для іноземців головне отримати прибуток, вони не зацікавлені у зростанні та розширенні економіки України. Інфраструктура у вигляді банків, складів, комунікаційних засобів розвинена, а що стосується виробничого обладнання, то воно, як зазначалось раніше, потребує вдосконалення.

У другому детермінанті аналізувались галузі, які якимось чином підтримують досліджувану галузь кольорової металургії. Найбільш спорідненими галузями є чорна металургія та машинобудування, які залежать одна від одної. Важливу роль відіграє енергетична галузь, адже виробництво кольорових металів потребує значних затрат електроенергії.

Третій детермінант показує умови попиту на внутрішньому ринку. За останні десять роківвін знизився майже у 5 разів, а товар який не займає лідируючих позицій всередині країни не може претендувати на вихід на зовнішній ринок.

Четвертий детермінант показав конкуренцію в галузі. Вона була визначена як жорстка, з витисканням національних виробників іноземними. Також, визначили рівень бюрократизації як високий,а зовнішньоекономічну діяльність проводять майже всі підприємства.

У пятому(додатковому детермінанті) було виявлено значне втручання уряду в діяльність галузі. Держава ввела експортне мито на вивіз металобрухту кольорових металів, і тим самим захистила кольорову металургію від вичерпання її запасів.

На мою думку, вага детермінантів в загальній структурі ромбу переваг М. Портера виглядає так:

)факторні умови (ресурси країни є визначальним фактором її конкурентоспроможності у цій галузі, якщо їх немає або недостатньо, то недоцільно конкурувати зі світом у цій галузі);

)втручання уряду (в Україні цей детермінант буде на другому місці, бо металургія загалом є стратегічною галуззю і будь-який закон держави у цій сфері може значно вплинути на галузь та змінити все);

)кластер підтримуючих галузей (всі галузі так чи інакше повязані між собою, тому без допомоги одне одного жодна галузь не зможе функціонувати);

)попит (навіщо виготовляти товар якщо він нікому не потрібен);

)конкуренція (за рахунок конкуренції галузь розвивається, адже кожен підприємець хоче розробити щось нове та отримати найбільшу вигоду).

Загалом, проведене дослідження показало, що українська кольорова металургія не може конкурувати на міжнародному ринку. Тому, для вдосконалення впливу деяких факторів на розвиток кольорової металургії України, необхідно: заохочувати кваліфікованих кадрів умовами праці, що задовольняють їх життєві потреби; стимулювати інноваційну та ініціативну діяльність працівників; регулювати діяльність іноземних інвесторів, стимулювати до впровадження заходів що сприяють розвитку галузі; створювати підприємства на основі спільного капіталу.

Важливим напрямком розвитку є збільшення експортної орієнтації деяких галузей кольорової металургії (ртутної, титано-магнієвої). Також, звільнення підприємств від сплати ПДВ на імпорт брухту кольорових металів значно зменшить витрати на сировину.

Щоб забезпечити розвиток споріднених галузей, потрібно: створювати умови для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин; умови для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки та світові тенденції спеціалізації в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгострокову перспективу на загальнонаціональному рівні з метою підвищення конкурентоспроможності галузі. Розробка такого плану є актуальним напрямом подальших досліджень.

Список літератури

1.Мала гірнича енциклопедія: в 3-х т. / за ред. В. С. Білецького <#"justify">Додатки

Додаток А

Експорт/Імпорт деяких продуктів кольорової металургії за країнами свiту за січень-вересень 2013 року

НайменуванняОдиниця вимiруЕкспортIмпортКiлькiстьВартiсть, тис.дол.СШАКiлькiстьВартiсть, тис.дол.СШАРуди та концентратимiднiТанзанія,об'єднанареспублiкакг--300,01,3Руди та концентратинiкелевiВсьогокг--1346769220,096132,4Iндонезiякг--1092318220,077969,7Ґватемалакг--254451000,018162,7Руди та концентратиалюмiнiєвiВсьогокг7540100,01421,63330405076,5154718,4Бiлоруськг283800,075,4--Росiйськафедерацiякг4607300,0833,3--Iншiкраїнисвiтукг2649000,0513,03330405076,5154718,4Руди та концентратиолов'янiНiґерiякг--156,01,0Руди та концентратититановiВсьогокг255209322,080050,716274000,03170,6Країни СНДкг123251442,032700,4--Iншiкраїнисвiту:кг131957880,047350,316274000,03170,6Європакг78112922,028462,0--Азіякг53828450,018883,933000,054,9Африкакг500,02,016220000,03084,1Америкакг16008,02,4--Австралія і океаніякг--21000,031,5Руди та концентратидорогоцiннихметалiв:Румунiякг13000,00,1--Іншiруди та концентрати:Всьогокг3194400,0117,4136,01,0Киргизстанкг--136,01,0Росiйськафедерацiякг257000,019,4--Нiдерландикг2910000,096,0--Нiмеччинакг400,00,3--Гонконґкг27000,01,6--Джерело: розроблено автором на основі [2]