Система міжбанківського переказу в Україні: становлення і розвиток

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Факультет банківської справи

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін «Банківські операції»

на тему: «Система міжбанківського переказу в Україні: становлення і розвиток»

Студентки Завадської І.В.

курсу групи 21-ПС

факультету перепідготовки

спеціальності 7.03050802 «Банківська справа»

Керівник: в.о. доцента кафедри банківської справи Л.В. Сердюк

в.о. доцента кафедри банківської справи І.О. Добровольська

Харків - 2014

АНОТАЦІЯ

Найголовніше у банківській сфері це налагоджені міжбанківські відносини, які є обов’язковим елементом системи безготівкових розрахунків. Тому дослідження питань організації та здійснення міжбанківських переказів України набуває особливого значення.

У курсовій роботі вивчено теоретичні засади функціонування міжбанківських переказів; досліджено сутність міжбанківських переказів як економічної категорії; узагальнено принципи побудови та функції системи електронних платежів Національного банку України як системно важливої платіжної системи країни; досліджено правову основу та виконання базових принципів для системно важливих платіжних систем у системі електронних платежів; наведено сучасні проблеми міжбанківських розрахунків в Україні; проведено аналіз міжбанківських розрахунків, що здійснювалися через систему електронних масових платежів Національного банку України; надані рекомендації щодо підвищення ефективності й надійності СЕП-2.

Ключові слова: міжбанківський переказ, система електронних платежів Національного банку України, міжбанківський електронний розрахунковий документ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МІЖБАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ. СИСТЕМА МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ: ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ, ПРАВОВА БАЗА, ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

.1 СУТНІСТЬ МІЖБАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

.2 СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

.3 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МІЖБАНКІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ, В БАНКАХ ТА УСТАНОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

.1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОНАННЯ МІЖБАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ

.2 ОБЛІК МІЖБАНКІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ СЕП НБУ, В БАНКАХ

.3 ОБЛІК МІЖБАНКІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ СЕП НБУ, В ПІДРОЗДІЛАХ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

.1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕП НБУ

.2 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СЕП НБУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни обумовлені досягненням Україною політичної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки.

Ефективне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, що здійснюються установами банків, знаходять відображення практично всі види економічних відносин у суспільстві. І все це неможливе без взаємних розрахунків між банками - міжбанківських розрахунків. Найголовніше у банківській сфері це налагоджені міжбанківські відносини, які є обов’язковим елементом системи безготівкових розрахунків, тому дослідження питань організації та здійснення міжбанківських розрахунків України набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Об’єктом дослідження є організація та функціонування міжбанківських розрахунків в Україні.

Предмет дослідження - Система електронних платежів Національного банку України, за допомогою якої здійснюється переважна більшість міжбанківських платежів в національній валюті на території України, її роль та особливості обліку.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ, особливостей обліку, розкриття діючої практики з питань міжбанківських розрахунків в Україні, а також пошуку напрямків вдосконалення цієї роботи на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

-        досліджено сутність міжбанківських переказів як економічної категорії;

-        розглянуто правову основу та виконання базових принципів для СЕП;

         наведено сучасні проблеми міжбанківських розрахунків в Україні;

         проведено аналіз міжбанківських переказів, що здійснювалися через СЕП НБУ в період з 1999-2013 роках;

         проведено аналіз системи обліку міжбанківських переказів, що здійснюються через СЕП НБУ, в банках та в підрозділах Національного банку;

         розглянуто перспективи розвитку та шляхи удосконалення СЕП НБУ.

Вказаному питанню приділяється значна увага Національного Банку України та Кабінету Міністрів України, що знайшло своє відображення в законах “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000 р. № 2121 - III, в Законі України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679 - XIV, у Законі України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.01 р. №2346-ІІІ. Також це питання висвітлюється Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами Національного банку України.

На вирішення проблем організації міжбанківських розрахунків, спрямовані дослідження Васюренко О.В., Єрохіної Н.А., Заброцької О.П., Коваль І.М., Кравець В., Савченко А., Лакосник Е., Логінова О., Мікитиної О.Г., Мірошниченко Т., Неділько А., Новак І., Омельчук Л., Погребна В., Савченко А., Семенченко О., Скороходова А., Страхарчук В.П., Супрунюк Ю.П., Тімошенко Н.В., Цокол С.Л., Чмелик Г., Шевченко С., Шкудун Д., Ющенко В.А. тощо.

Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить покращити та вдосконалити роботу СЕП НБУ, з впровадженням платіжної системи нового покоління вона буде відповідати сучасним світовим стандартам для систем подібного класу та забезпечувати у майбутньому достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ МІЖБАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ. СИСТЕМА МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ: ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ, ПРАВОВА БАЗА, ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

.1 СУТНІСТЬ МІЖБАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

міжбанківський переказ електронний платіж

Переказ коштів (надалі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі [6].

Міжбанківський переказ коштів (надалі - міжбанківський переказ) - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків [8].

У ринковій економіці щодня здійснюються міжгосподарські розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності. Безготівкові платежі між суб'єктами підприємницької діяльності здебільшого не можуть бути завершені в межах одного банку, тобто без розрахунків між установами, що їх виконують. Отже, всі розрахунки за угодами суб'єктів підприємницької діяльності, рахунки яких відкриті в різних банках, є міжбанківськими розрахунками.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказування грошей регулюються Конституцією України, законами України «Про Національний банк України» [4], «Про банки і банківську діяльність» [5], «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [6], іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати , Міжнародними правилами щодо договірних гарантій Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказування грошей.

В Україні переказ коштів може здійснюватись з використанням створених внутрішньодержавних банківських та небанківських платіжних систем. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносять системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи (див. рис. 1.1).

Переказ коштів в Україні
Небанківські платіжні системи		Банківські платіжні системи
		Системи міжбанківських розрахунків		Система масових платежів			Внутрішньобанків-ські платіжні системи
		Розрахунки через кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку
		Міжбанківські кореспондентські відносини
		Розрахунки через клірингові установи

Рис. 1.1. Варіанти здійснення переказу коштів в Україні

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказування грошей у межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банків. Системи міжбанківських розрахунків функціонують відповідно до загальних моделей, що базуються на трьох основних видах міжбанківських розрахунків:

-        розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками, їх називають лоро-ностро;

-        розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах Національного банку. Як правило, це повні розрахунки, які виконуються індивідуально, на валовій основі, їх можна характеризувати як платежі брутто;

         розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки або платежі нетто.

Система масових платежів призначена для переказування грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів (крім міжбанківських розрахунків).

Внутрішньобанківські міжфілійні платіжні системи забезпечують проведення переказу коштів між філіями банку.

Небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов’язану із переказуванням, виключно після їх реєстрації в Національному банку України (далі - Національний банк) та отримання відповідного дозволу Національного банку.

Найпоширенішою серед систем міжбанківських розрахунків в Україні є Система електронних платежів Національного банку України (надалі - СЕП) - державна система міжбанківських розрахунків, що забезпечує здійснення переказів коштів через кореспондентські та інші рахунки учасників СЕП, відкриті в Національному банку. Національний банк є платіжною організацією та розрахунковим банком для СЕП. Ця система забезпечує здійснення 95% міжбанківських переказів у національній валюті в межах України, тоді як через кореспондентські рахунки, що відкриті банками в інших банках, виконується 5% таких переказів (див. рис. 1.2) [29].

Рис. 1.2. Обсяги міжбанківських переказів за 2013 рік

Станом на 1 cічня 2014 року учасниками СЕП були 423 установи, з яких:

-        180 - банки України;

-        178 - філії банків України;

         28 - органи Державної казначейської служби України;

         37 - установи Національного банку України (див. рис. 1.3) [29]

Рис. 1.3. Учасники СЕП станом на 01.01.2014 р.

Оскільки на долю СЕП припадає переважна більшість міжбанківських переказів, що здійснюються в Україні, в подальшому в роботі буде розглянуто становлення і розвиток саме цієї системи міжбанківських розрахунків.

.2 СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) відповідно до визначення, на веденого в Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління Національного банку від 16.08.2006 № 320 [8], - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) - резидентів у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу.

З самого початку Національний банк відмовився копіювати суто транспортну систему SWIFT, яка дуже поширена у світовій практиці. Натомість була створена не лише транспортна система, а принципово нова повноцінна електронна розрахункова система. Готових рішень такого класу у 1993 році не було, запозичити зі світового досвіду можна було хіба що окремі ідеї. Національним банком було запропонована модель, коли банк відкриває один-єдиний кореспондентський рахунок в НБУ, що дає змогу банку проводити розрахунки через СЕП з усіма іншими банками України та їх філіями, спрямовуючи кошти в потрібну секунду в потрібному напрямі.

Практично всі питання, пов’язані зі створенням платіжної системи, довелося вирішувати самостійно.

Як автомобілям потрібні шляхи, так платіжній системі потрібне транспортне середовище. Його на той час не існувало, і НБУ за кілька місяців створив власну систему електронної пошти. У рекордні строки, за кілька місяців 1993 року, було впроваджено понад 1500 поштових вузлів у банках України та підрозділах НБУ [26, c.9].

Крім створення самої системи, окремим неосяжним обсягом роботи було залучення до неї всіх банків держави та їх філій: переконати, навчити, організувати, заохотити... Перші платежі через СЕП пройшли 5 серпня 1993 року. Завдяки активній позиції НБУ з серпня до грудня 1993 року всі банки, усі їх філії приєдналися до роботи в СЕП. І в 1994 рік Україна вступила без паперових авізо! З 1 січня 1994 року в Україні були повністю скасовані паперові та телеграфні авізо у міжбанківських розрахунках. Це і стало відправною точкою запровадження в Україні електронного грошового обігу, дало змогу відмовитися від використання поштових і телеграфних авізо та значно підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів, безпеку та конфіденційність банківської інформації. Почалася ера електронних розрахунків!

За строками розроблення та впровадження електронної платіжної системи спеціалісти Національного банку побили всі рекорди. Навіть в економічно розвинутих країнах на вирішення аналогічних завдань йшли роки. Здобутки українських фахівців цілком заслуговують на відзначення в Книзі рекордів Гіннеса.

Упровадження системи електронних платежів України дало змогу досягти таких принципових результатів:

-        прискорення виконання розрахунків та обігу коштів;

-        зменшення документообороту;

         зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов’язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;

         вивільнення грошової маси;

         посилення контролю за станом грошової маси у державі, поява нових можливостей впливу з боку Національного банку на цей стан;

         підвищення можливостей НБУ контролювати здійснення платежів;

         значне зниження збитків держави та підприємців, які виникали раніше внаслідок високих темпів інфляції, низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів.

Можна без перебільшення зробити висновок, що впровадження СЕП підняло банківську індустрію України на якісно новий рівень.

Вже за станом на 01.01.1995 року загальна кількість учасників СЕП становила 1 901 установу, за станом на 01.01.1999-го - 2 325 установ. На початок 2014 року кількість учасників СЕП знизилась до 423 установ, проте зменшення кількості учасників СЕП обумовлено виключно оптимізацією банками своєї філіальної мережі з метою підвищення ефективності управління коштами.

За 20 років експлуатації СЕП спостерігається динамічне збільшення обсягів платежів, здійснених учасниками системи, як за кількістю початкових платежів, так і за їх сумою.

Так, за останні шість років кількість платежів учасників СЕП коливалася в діапазоні від 313 до 349 млн. за рік. Починаючи з 2004 року мало місце стрімке зростання обсягів платежів за сумою (від 2 354 млрд. грн. у 2004 році до 11 723 млрд. грн. у 2012 році) [26, с. 4].

СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків та інших учасників системи. У СЕП виконуються міжбанківські перекази у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення її учасниками початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а в режимі реального часу - за їх вибором. Водночас учасник системи, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами здійснюється шляхом приймання-передавання документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу становить 15-20 хвилин.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП. Цей режим роботи було запроваджено в системі у 2006 році.

За станом на 01.01.2013 року при незначному збільшенні кількості платежів, здійснених через СЕП у режимі реального часу, спостерігається тенденція щодо збільшення частки платежів за сумою, виконаних у цьому режимі - до 22,5% порівняно з 1,9% у 2007 році [26, с.4].

Середньодобова завантаженість СЕП за кількістю початкових платежів упродовж 1997-2012 років коливалася від 0,3 до 1,4 млн., а за сумою - від 2,3 до 46,9 млрд. грн., отже, порівняно з 1997 роком середньодобові показники роботи СЕП у 2012 році зросли у кількісному вимірі на 1 млн. платежів (або в 4 рази), а за сумою - на 44,6 млрд. гривень (або в 20 разів).

СЕП надає можливість учасникам системи - юридичним особам для здійснення розрахунків самостійно визначати режим своєї роботи.

За моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (надалі - модель) чи за окремим кореспондентським рахунком.

Спочатку у СЕП було впроваджено сім моделей (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), які враховували специфіку роботи й потреби банків.

року Національний банк України впровадив у промислову експлуатацію СЕП нового покоління - СЕП-2, у зв’язку з цим було вилучено моделі, які не користувалися попитом або втратили сенс при переході до централізованої архітектури СЕП, зокрема було вилучено 1, 2, 5 та 6 моделі.

За 20 років, що минули, Національний банк України бездоганно виконував покладені на нього функції із забезпечення здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП та постійно працює над удосконаленням ефективності роботи СЕП.

1.3 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Як зазначалося раніше система електронних платежів НБУ - це загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації.

Термін проходження платіжних документів від платника до одержувача - від 10 хвилин до 2 годин. У режимі реального часу платежі зараховуються на коррахунок одержувача миттєво. У файловому режимі швидкість проходження платежів залежить не лише від СЕП, а й від дій банку-одержувача. У цьому режимі 20% платежів проходять від банку-відправника до банку-одержувача менш як за 10 хвилин, ще 60% - від 10 до 20 хвилин. У межах півгодини виконується 98% цих платежів [13, с.8]

Працює СЕП в режимі реального часу і дає змогу завершити розрахунки між банками протягом операційного дня (суми платежів необмежені). Протягом дня система здійснює 2-3-разовий обіг коштів за коррахунками банків, а в період піків економічної активності до 7-8 оборотів за день.

Основні функції СЕП:

-        проведення розрахунків між банками України в національній валюті та інших іноземних валютах;

-        ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

         контрольні функції Національного банку щодо стану кореспондентських рахунків банківських установ;

         надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;

         обмін екстреною інформацією про проведення розрахунків;

         багаторівневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях

         розрахунків;

         забезпечення надійності розрахунків;

         забезпечення Національному банку механізмом впливу на порушників законодавства і норм банківської діяльності шляхом обмеження їх обслуговування в СЕП.

Принципи організації роботи СЕП:

СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш поширених іноземних валютах.

СЕП є системою типу "брутто", тобто кожний платіжний документ безпосередньо впливає на коррахунки учасників системи.

СЕП є закритою системою, тобто грошові кошти циркулюють в закритому фінансовому просторі й перебувають під суворим емісійним контролем з боку Національного банку.

СЕП повністю базується на безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами і службовими повідомленнями.

Платіжні трансакції в СЕП є безвідзивними, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і прийняту до виконання в системі, ніхто не може відмінити.

Ініціатива проведення трансакцій належить комерційному банку, який дебетує (зменшує) власний рахунок.

Опрацювання електронних платіжних документів відбувається в порядку надходження до системи.

Обмеження на суми трансакцій не обумовлені, тобто залежать від обсягу залишку коштів на рахунку банку - ініціатора трансакції.

Трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ, завдяки чому учасники розрахунків володіють необхідною інформацією для прогнозування ліквідності, платіжні трансакції приймають в систему за відсутності овердрафту коррахунку платника.

Ведеться транзитний рахунок для відображення трансакцій, ініційованих, але не завершених протягом одного банківського дня.

СЕП є власністю Національного банку.

Послуги СЕП є платними. Умови оплати визначаються угодами між учасниками розрахунків. Вартість трансакцій для банківської установи залежить від кількості платіжних документів і загального обсягу платіжної інформації, які передані через СЕП за місяць. Слід відзначити, що СЕП, розроблена й упроваджена в промислову експлуатацію силами фахівців Національного банку, досі має чи не найнижчі тарифи у світі для систем класу RTGS - менше 5 центів за початковий платіж, а платежі у відповідь - безкоштовні. Такого рівня цін із використанням придбаних іноземних систем та/або транспортних послуг третіх сторін досягти неможливо [13, c.7].

Програмне забезпечення СЕП має трирівневу структуру і складається з таких програмних компонентів:

-        АРМ-3 - шлюзове робоче місце банку - учасника СЕП;

-        АРМ-2 - встановлюється в РРП та в ЦРП. Це програмне забезпечення призначене для обміну електронними платежами та технологічною інформацією з учасниками СЕП регіону;

         АРМ-1, який встановлювався в ЦРП для забезпечення електронних платежів на міжрегіональному рівні, контролю та моніторингу роботи всієї СЕП.

На рівні Центральної розрахункової палати застосовується програмно-технічний комплекс АРМ-1. Він призначений для керування роботою РРП у масштабах України. АРМ-1 виконує:

-        перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП;

-        синхронізацію роботи СЕП, тобто визначає час виконання учасниками основних операцій;

         контроль та балансування міжрегіональних оборотів;

         захист системи від несанкціонованого втручання;

         надання звітної інформації в цілому по системі;

         виявлення аварійних ситуацій та спроб несанкціонованого доступу.

На рівні регіональних розрахункових палат використовується програмно-технічний комплекс АРМ-2. Це - комплекс програмних та технічних засобів, призначений для обслуговування банків регіону та організації взаємодії з іншими розрахунковими палатами. АРМ-2 здійснює:

-        обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією між РРП і банками цього регіону - учасниками СЕП;

-        ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків регіону;

         обмін електронними розрахунковими документами з АРМ-2 інших РРП;

         синхронізацію роботи учасників СЕП у межах регіону;

         бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

         захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання;

         застосування санкцій до порушників технології;

         передавання результатів розрахунків на кінець робочого дня до ОДБ регіонального управління Національного банку для відображення проходження коштів через СЕП на реальних коррахунках;

         обмін з АРМ-1 ЦРП інформацією контрольного, технологічного та звітного характеру;

         надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3;

         довідкові функції.

На рівні банків - учасників СЕП використовується програмно-технічний комплекс АРМ-3. Це - комплекс програмних і технічних засобів, призначений для передавання, приймання та перевірки файлів СЕП між банком - учасником розрахунків і регіональною розрахунковою палатою. АРМ-3 виконує:

-        перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком;

-        обмін пакетами платіжних документів та службовою (технологічною) інформацією з РРП;

         передавання електронних розрахункових документів від/до ОДБ банку;

         захист документів від несанкціонованого втручання;

         довідкові функції.

Учасниками СЕП можуть бути:

.        На рівні регіональних розрахункових палат (РРП):

-        територіальні управління НБУ;

-        банківські установи та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в територіальному управлінні НБУ, відповідають технічним і технологічним вимогам роботи в СЕП.

. На рівні центральної розрахункової палати (ЦРП):

-        РРП;

-        управління НБУ в м. Києві та Київській області;

         операційне управління НБУ;

         центр міждержавних розрахунків НБУ;

         банківські установи в м. Києві та Київській області.

Усі учасники СЕП мають бути включені до довідника банків-учасників СЕП.

Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком комерційного банку (філії) - учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунка.

СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш уживаних іноземних валютах. Вона є системою типу «брутто», тобто кожний платіжний документ безпосередньо впливає на кореспондентські рахунки учасників СЕП. Це замкнута система, тобто грошові кошти циркулюють у замкненому фінансовому просторі та перебувають під суворим емісійним контролем з боку Національного банку.

СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

Платіжні трансакції в СЕП є безвідкличними, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і взяту до виконання в системі, не може відмінити ані її відправник, ані будь-хто інший.

Ініціатива проведення трансакцій належить банку, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника СЕП надана тільки підрозділам Національного банку України для обмежених типів трансакцій.

Відсутні пріоритети оброблення трансакцій за будь-якими ознаками, крім черговості надходження в систему.

Обмеження на суми трансакцій не обумовлені. Технологічно сума кредитової трансакції обмежена поточним значенням залишку рахунку банку- ініціатора трансакції.

Результати розрахунків за відісланими та отриманими розрахунковими документами в електронному вигляді відображаються на технічних рахунках комерційних банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП.

Комерційні банки (філії) - учасники СЕП зобов'язані здійснювати обробку всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження. Механізм здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ показано на рис. 1.4.

Рисунок 1.4. Порядок проходження платежів через СЕП НБУ

На початку робочого дня регіональна розрахункова палата (РРП) отримує від операційного відділу (ОПЕРВ) управління НБУ інформацію про стан коррахунку банківської установи (або філії) і передає цю інформацію банківській установі (філії) каналами електронного зв'язку (витяг з коррахунку).

Банківська установа приймає від своїх клієнтів грошово-розрахункові документи, в яких міститься доручення на перерахування грошових коштів з їх рахунків на адресу отримувача у формі паперових документів або через комп'ютерну систему "клієнт - банк". За цими грошово-розрахунковими документами із застосуванням програми "Операційний день банку" оформляються пакети електронних розрахункових документів.

Банківська установа А здійснює передачу файлів електронних розрахункових документів у територіальну розрахункову палату; після отримання підтвердження від РРП у банківській установі А операція відображається за бухгалтерськими рахунками. РРП обробляє, відображає за технічним коррахунком електронні розрахункові документи в порядку черговості їх надходження і здійснює передачу в РРП, яка обслуговує банківську установу отримувача грошових коштів.

РРП відображає отримані електронні розрахункові документи за технічним коррахунком банку-отримувача після підтвердження від банку Б; каналами зв'язку передає документи банку-отримувачу Б.

У банку-отримувачі Б електронні розрахункові документи оформлюються для кожного клієнта у формі паперового документа, який називається "Реєстр електронних розрахункових документів". Реєстр засвідчується підписом і штампом банку та видається клієнту як додаток до витягу з рахунку. Реєстр використовується як підтвердження зарахування грошей на рахунок клієнта. Банківська установа Б зобов'язана здійснювати обробку електронних документів у день їх надходження від РРП та в порядку їх надходження незалежно від змісту.

У кінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відображаються на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку в територіальному управлінні НБУ.

Учасникам розрахунків надається інформація про стан кореспондентського рахунку на початок кожного банківського дня, а також про стан технічного кореспондентського рахунку.

Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанківських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів.

Між моментом прийому в СЕП платіжного документа від банку платника й отриманням цього документа банком одержувача коштів проходить певний час. Зокрема, цей документ може бути отриманий банком одержувача на наступний банківський день. Для відображення сум платіжних документів, які надійшли через СЕП на адресу банку одержувача, але не отримані ним в ОДБ ОПЕРУ паралельно з кожним коррахунком відкривається відповідний йому "Транзитний кореспондентський рахунок для сум, які були підтверджені протягом робочого дня". Умовно цей рахунок називають "нічним".

Необхідно також зазначити, що кошти банку одержувача, які знаходяться на "нічному" рахунку, не можуть бути використані банком для зарахування на рахунок клієнта, для виконання платежів на цю суму тощо.

Крім національної валюти України, СЕП використовує у розрахунках між банківськими установами - учасниками СЕП і найбільш поширені валюти. Необхідною умовою при цьому є наявність в банку коррахунку у відповідній валюті, відкритого в НБУ (лише для банківських установ, які є юридичними особами, за наявності відповідної ліцензії). Для кожної з іноземних валют, з якою працює банк, відкривається окремий коррахунок і відповідний йому "нічний" рахунок. Забороняється мати два коррахунки в одній і тій самій валюті.

РОЗДІЛ 2

ОБЛІК МІЖБАНКІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ, В БАНКАХ ТА УСТАНОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

2.1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОНАННЯ МІЖБАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ

Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок їх оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів‚ що визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [7].

Банки здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:

-        паперових розрахункових документів клієнтів;

-        паперових розрахункових документів банку (філії);

         електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;

         електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВМПС від філії банку;

         електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);

         електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме:

-        назву та номер;

-        дату складання (число, місяць, рік);

         дату надходження до банку платника;

         ознаку дебет/кредит;

         суму;

         код платника, назву платника, рахунок платника;

         код банку платника;

         код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;

         код банку отримувача;

         призначення платежу.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа ЕЦП, відмітку про час оброблення документа тощо).

Під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа учасник СЕП забезпечує:

-        заповнення обов'язкових реквізитів шляхом перенесення їх значень з розрахункового документа, на підставі якого він формується, крім реквізиту "назва документа", що заповнюється як умовний числовий код. Перелік умовних числових кодів розрахункових документів наведений в додатку 8 до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті [7];

-        якщо платником та/або отримувачем є учасник СЕП, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.

Таким чином, підставою для формування міжбанківського електронного розрахункового документа для банку можуть бути:

- платіжне доручення (додаток Г);

-        платіжна вимога-доручення (додаток Е);

         меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру документів за акредитивом;

         меморіальний ордер (додаток Є);

         платіжна вимога (додаток Д);

         меморіальний ордер, сформований на підставі реєстру чеків;

         меморіальний ордер, сформований на підставі платіжної вимоги на примусове списання коштів;

         інкасове доручення (розпорядження);

         меморіальний ордер, сформований на підставі інкасового доручення (розпорядження).

Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" [6].

2.2 ОБЛІК МІЖБАНКІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ СЕП НБУ, В БАНКАХ

Зарахування чи списання коштів за кореспондентським рахунком комерційного банку - учасника СЕП здійснюється тільки після відкриття йому кореспондентського рахунку у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічного рахунку в ЦОСЕП.

У СЕП наразі запроваджено 4 моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. 2006 року Національний банк України впровадив у промислову експлуатацію СЕП нового покоління - СЕП-2, у зв’язку з цим було вилучено моделі, які не користувалися попитом або втратили сенс при переході до централізованої архітектури СЕП, зокрема було вилучено 1, 2, 5 та 6 моделі. Отже, за станом на 01.01.2013 року розподіл учасників СЕП за моделями та окремим рахунком був таким: із 179 учасників СЕП - юридичних осіб 3-ю модель використовували 25 банків, 4-у модель - 5 банків, 7-у модель - 2 банки, 8-у модель - ДКС, а решта 146 учасників (включаючи Національний банк та ПрАТ “Всеукраїнський депозитарій цінних паперів”) працювали в СЕП за окремим рахунком.

Модель 3

У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП.

Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП.

Банк повинен мати власну внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему (надалі - ВМПС) для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку. Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.

Спільними вимогами для моделей 4, 7 та 8 є таке.

У разі роботи за моделлю 4, 7 та 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Відмінності полягають в такому.

Модель 4

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 7

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

Модель 8

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

Банк має право працювати в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку:

-        з усіма своїми філіями;

-        з певною кількістю своїх філій;

         надати певній філії повноваження працювати в СЕП за відповідною моделлю з групою філій.

Функціонування СЕП у файловому режимі відбувається таким чином.

. Територіальне управління на початок банківського дня відсилає до ЦОСЕП файл L.ОО, за яким розрахункова палата приводить у відповідність технічні розрахунки стосовно кореспондентського рахунку.

Технічний рахунок - це інформація в електронній формі, котру зберігають в ЦОСЕП, поновлюють при обробленні міжбанківських електронних розрахункових документів і яка відображає стан кореспондентського рахунка безпосереднього учасника СЕП на певний час або обороти безпосереднього учасника СЕП, котрий не має кореспондентського рахунка на певний час.

. ЦОСЕП, звіривши дані, відсилає інформацію про стан технічних рахунків банку - власнику рахунка (Банку А).

. Банк А, у межах наявного залишку коштів на кореспондентському рахунку, формує файл А на підставі одержаних грошово-розрахункових документів своїх клієнтів та відсилає його до ЦОСЕП, де здійснюють централізоване ведення технічних рахунків банківських установ у СЕП. Тут відбувається відображення змін технічних рахунків учасників СЕП, що беруть участь у міжбанківському переказі коштів.

. За результатами обробленого файлу А ЦОСЕП надсилає до Банку А квитанцію з повідомленням про результати приймання відправленого файлу А.

Банк А відображає операцію за рахунками бухгалтерського обліку:

Д-т платіжний рахунок;

К-т А 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».

Види платіжних рахунків наведено на рис. 2.1.

Для обліку коштів на поточних рахунках суб’єктів господарювання використовується балансовий рахунок 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання».

Для обліку коштів на поточних бюджетних рахунках клієнтів, які утримуються з бюджетів використовуються балансові рахунки:

П «Поточні рахунки клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України»;

П «Кошти бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів»;

П «Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів».

Облік коштів на поточних рахунках фізичних осіб ведеться на балансовому рахунку 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Облік коштів у розрахунках ведеться на балансових рахунках:

П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України»;

П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя»;

П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються за рахунок районних, міських, селищних та сільських бюджетів»;

П «Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання»;

П «Кошти в розрахунках фізичних осіб».

Облік коштів для розрахунків платіжними картками ведеться на балансових рахунках:

АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;

АП «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».

Для обліку розрахункових документів у випадках, коли неможливе здійснення розрахунків, використовуються позабалансові рахунки:

А «Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються банком відповідно до укладених цивільно-правових договорів»;

А «Розрахункові документи не сплачені в строк з вини банку».

За умов закриття рахунку згідно з законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунку перераховується на рахунок 2903 П «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками». З цього рахунку здійснюється погашення заборгованості клієнтів або суми перераховуються за напрямками, скерованими чинним законодавством.

Рис. 2.1. Платіжні рахунки

5. ЦОСЕП, отримавши розрахункові документи від Банку А, групує за адресами та відсилає отримувачам файл В.

У Банку Б - отримувачу електронні розрахункові документи оформляють для кожного клієнта. Банк Б здійснює бухгалтерське проведення:

-        Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

-        К-т Рахунок отримувача коштів.

Банк Б через канали електронного зв'язку повідомляє клієнта про зарахування коштів на поточний рахунок.

Що ж до функціонування СЕП у режимі реального часу, то вона дозволяє уникнути процесу формування файлів проведення платежів, а банки можуть, здійснюючи трансакції, безпосередньо входити (без посередництва розрахункових палат) в систему моніторингу технічних розрахунків, де зараховування коштів та списання коштів з технічних рахунків банків здійснюються одночасно в онлайновому режимі. Бухгалтерські проведення в банках - учасниках міжбанківського переказу аналогічні, як і в СЕП.

2.3 ОБЛІК МІЖБАНКІВСЬКИХ ПЕРЕКАЗІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ СЕП НБУ, В ПІДРОЗДІЛАХ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Правила бухгалтерського обліку операцій Національного банку в СЕП визначають Правила бухгалтерського обліку операцій Національного банку України в системі електронних платежів, затверджені постановою Правління Національного банку від 12.09.2006 № 356 [9]. Правила розроблені відповідно до Законів України «Про Національний банк України» [4], «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [6] і нормативно-правових актів Національного банку, регулюють порядок бухгалтерського обліку операцій, що здійснюють Операційне і територіальні управління Національного банку під час проведення міжбанківського переказу коштів у національній валюті в СЕП Національного банку.

Бухгалтерський облік операцій, що виконують Операційне і територіальні управління Національного банку під час здійснення міжбанківського переказу коштів у СЕП Національного банку в національній валюті, ведеться за такими балансовими рахунками:

А «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів»;

А «Рахунки територіальних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків»;

П «Кореспондентські рахунки банків-резидентів»;

П «Транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені банком - одержувачем коштів»;

П «Накопичувальні рахунки»;

П «Єдиний казначейський рахунок»;

П «Транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені управлінням Державного казначейства України - одержувачем коштів»;

П «Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів»;

П «Рахунки територіальних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків»;

П «Рахунки, що відкриті в територіальних управліннях установам Національного банку України - учасникам СЕП»;

А-П «Технічні рахунки в СЕП»;

А-П «Технічний транзитний рахунок СЕП для обліку внутрішньорегіональних розрахунків».

Вищезазначені рахунки не зазначаються в реквізитах міжбанківських електронних розрахункових документів.

Для контролю за отриманими та підготовленими до відправлення через СЕП міжбанківськими електронними розрахунковими документами в системі автоматизації банківських операцій Bars-Millennium застосовуються такі рахунки:

А «Технічний рахунок для контролю платіжних документів, що отримані через СЕП»;

П «Технічний рахунок для контролю платіжних документів, що підготовлені для відправлення через СЕП».

У бухгалтерських проводках з обліку операцій з міжбанківського переказу коштів у СЕП використовуються технологічні рахунки. Перелік технологічних рахунків наведено в додатку 1.

Сума файла міжбанківських електронних розрахункових документів матиме додатний знак, якщо під час виконання міжбанківського переказу в файловому режимі сальдо за файлом кредитове, і від’ємний, якщо сальдо за файлом дебетове.

Сума міжбанківського електронного розрахункового документа матиме додатний знак, якщо під час виконання міжбанківського переказу в режимі реального часу вона кредитова, і від’ємний, якщо вона дебетова.

Територіальне (Операційне) управління за підсумком банківського дня в СЕП здійснює технологічні проводки в межах кредитового залишку за балансовими рахунками 4631, 4800. Якщо за підсумком банківського дня виникає дебетовий залишок, то він відображається за балансовими рахунками 2631, 2800 відповідно.

Під час проведення міжбанківського переказу у файловому режимі територіальним (Операційним) управління Національного банку здійснюються такі операції.

. У разі виконання міжбанківського переказу в межах регіону:

а) під час отримання файла $A від відправника здійснюються такі проводки:

Дебет	Кредит	Примітка
[1] / [3]	[7]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа
[7]	[2] / [4]

б) після надходження від отримувача підтвердження (файл $S) про отримання файла $B здійснюються такі проводки:

Дебет	Кредит	Примітка
[2] / [4]	[1] / [3]	Сума файла $В

. У разі виконання міжрегіонального міжбанківського переказу:

а) під час отримання файла $A, який містить цей розрахунковий документ:

-        у балансі територіального управління, в якому ведеться кореспондентський рахунок (рахунок) відправника (далі - територіальне управління 1), здійснюються такі проводки:

-       

Дебет	Кредит	Примітка
[1] / [3]	[5]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа

-        у балансі Операційного управління Національного банку здійснюється така проводка:

Дебет	Кредит	Примітка
[9.1]	[9.2]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа

-        у балансі територіального управління, в якому ведеться кореспондентський рахунок (рахунок) отримувача (далі - територіальне управління 2), здійснюються такі проводки:

Дебет	Кредит	Примітка
[5]	[2]/ [4]

б) після надходження від отримувача підтвердження (файл $S) про отримання файла $B у балансі територіального управління 2 здійснюються такі проводки:

ДебетКредитПримітка
[2]/ [4]	[1]/ [3]	Сума файла $В

Перелік можливих технологічних і бухгалтерських проводок для відображення операцій, проведених через СЕП у файловому режимі, у балансі територіального та/або Операційного управління Національного банку наведено в додатку 2.

Підчас проведення міжбанківського переказу в режимі реального часу територіальним (Операційним) управлінням Національного банку здійснюються такі проводки.

. У разі виконання міжбанківського переказу в межах регіону здійснюються такі проводки:

Дебет	Кредит	Примітка
[1]/ [3]	[7]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа
[7]	[1] / [3]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа

. У разі виконання міжрегіонального міжбанківського переказу здійснюються такі проводки:

-        у балансі територіального управління 1:

ДебетКредитПримітка
[1] / [3]	[5]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа

-       

-       
у балансі Операційного управління:

Дебет	Кредит	Примітка
[9.1]	[9.2]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа

-        у балансі територіального управління 2:

ДебетКредитПримітка
[5]	[1] / [3]	Сума міжбанківського електронного розрахункового документа

Перелік можливих технологічних і бухгалтерських проводок для відображення операцій, проведених через СЕП у режимі реального часу, у балансі територіального та/або Операційного управління Національного банку наведено в додатку 3.

РОЗДІЛ 3

СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

3.1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕП НБУ

За станом на 1 липня 2014 року учасниками СЕП були 392 установ (див. рис. 3.1), із них:

-        174 - банки України;

-        154 - філії банків України;

         28 - органи Державної казначейської служби України;

         36 - установи Національного банку України.

В порівнянні з 1999 роком кількість учасників СЕП зменшилась в 5,9 разів. Зменшення кількості учасників СЕП обумовлено оптимізацією банками своєї філіальної мережі з метою підвищення ефективності управліня коштами. Сьогодні переважна більшість банківських установ не має філій, а лише відділення банків в регіонах, операції яких обліковіються на єдиному балансі.

Аналіз статистичних показників роботи СЕП протягом 2011 - 2013 років свідчить про поступове збільшення обсягу проведених за допомогою цієї системи платежів (див. таблиця 3.1). СЕП забезпечено максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення міжбанківського переказу коштів у національній валюті.

Рис. 3.1. Кількість учасників СЕП за період з 1999 до 2014 року

Таблиця 3.1

Показники роботи СЕП НБУ у 2011-2013 рр.

Показники роботи СЕП
Рік	Обсяг початкових платежів		Середньодобові показники
	к-ть платежів, млн шт.	сума початкових платежів, млрд грн	к-ть платежів, млн шт.	сума початкових платежів, млрд грн
2011	332,9	10319,7	1,3	41,3
2012	335,5	11723,1	1,3	46,9
2013	347,6	12685,3	1,4	50,5

Протягом 2013 року щомісяця через СЕП здійснювалося платежів:

-        у файловому режимі - від 25 085 тис. (січень) до 32 659 тис. (липень) - див. рис. 3.2;

-        у режимі реального часу - від 61 тис. (січень) до 130 тис. (грудень) - див. рис. 3.3.

Рис. 3.2

Найбільше у СЕП оброблено початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, які надійшли від банків України, - 323 686 тис. шт. (93.12% від загальної кількості) . Із яких 213 635 тис. шт. (66%) - від банків І групи. Від Державної казначейської служби надійшло та оброблено 23 591 тис. документів (6.78% від загальної кількості), від інших учасників СЕП - 334 тис. документів (0.1% від загальної кількості).

Частка початкових платежів за сумою платежу до 1 тис. грн. у 2013 році становила 64% від їх загальної кількості, а сума цих трансакцій - лише 1% від загальної суми здійснених через СЕП початкових платежів за цей період.

Середньоденний залишок коштів за рахунками учасників СЕП упродовж 2013 року коливався від 25,36 млрд. грн. (березень) до 29,98 млрд. грн. (січень) і становив 27,82 млрд. грн. Середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками учасників системи становив 1,81. У середньому за день у 2013 році в СЕП оброблялося 1,39 млн. початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 50,54 млрд. гривень.

Рис. 3.3.

Для здійснення розрахунків юридичні особи - учасники СЕП самостійно визначають режим своєї роботи: за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку чи за окремим кореспондентським рахунком. Станом на 1 січня 2014 року 24 юридичні особи - учасники СЕП (13% від їх загальної кількості) працювали в СЕП за однією з моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, а решта - 158 юридичних осіб (87% від загальної їх кількості) працювали за окремим кореспондентським рахунком. Серед 24 юридичних осіб - учасників СЕП, що працювали за моделями, третю модель, яка передбачає використання внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи, обрали 20 банків, четверту модель - 2 банки, сьому модель - 1 банк. Державна казначейська служба працювала за восьмою моделлю обслуговування консолідованого рахунку. При цьому найбільшу кількість платежів у 2013 році виконано банками, які працювали за третьою моделлю.

За дев’ять місяців 2014 року СЕП було оброблено 235 057 тис. початкових платежів на суму 10 524 984 млн. гривень, у тому числі:

- у файловому режимі - 234 051 тис. початкових платежів на суму 6 478 358 млн. грн.;

-        у режимі реального часу - 1 006 тис. початкових платежів на суму 4 046 626 млн. грн.

Переважна більшість початкових платежів надіслана до СЕП банками України та їх філіями - 218 835 тис. початкових платежів (93 % від їх загальної кількості).

Протягом дев’яти місяців 2014 року майже як і за аналогічний період минулого року СЕП у середньому за день оброблялося 1 270 тис. початкових платежів на суму 56 892 млн. грн., що є показником стабільної роботи цієї системи.

Середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕП становив 33,36 млрд. гривень, а середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками учасників системи - 1,70.

У 2013 році, як і в попередні роки, Національним банком створено необхідні умови для задоволення потреб учасників СЕП у переказі коштів і гарантовано високий рівень безпеки та надійності проведення міжбанківських переказів у національній валюті через цю систему.

Національним банком України забезпечено надійне та ефективне функціонування СЕП, максимальна швидкість, прозорість та високий рівень безпеки проведення платежів через цю систему.

За 20 років існування СЕП глобальних “революцій” у СЕП, які змінюють формати даних або технологію роботи, було досить мало. Це - за-

провадження електронного цифрового підпису як невід’ємного реквізиту електронного документа СЕП (1995 р.); перехід системи на роботу з новою національною валютою України - гривнею (1996 р.); перехід на нові стандарти бухгалтерського обліку і звітності (1998 р.); упровадження системи термінових переказів (2001 р.). Навіть упровадження СЕП-2 у 2006 році, яке принципово змінило архітектуру і системну базу СЕП, торкнулося учасників украй мало. Решта ж доопрацювань і вдосконалень залишилися для учасників “за лаштунками”.

3.2 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СЕП НБУ

Аналіз статистичних даних роботи СЕП щодо переказу коштів між банками свідчить про те, що система протягом 2013 року задовольняла потреби її учасників у переказі коштів. Однак необхідність реформування платіжно-розрахункової системи зумовлена такими факторами:

-        процесами розвитку у фінансовому й нефінансовому секторах економіки, що формують нові потреби в платіжних інструментах і послугах та створюють нові можливості їх використання, а саме появу нових банківських продуктів і послуг, створюють нові умови конкуренції, збільшують доступність фінансових послуг;

-        усвідомленням зростаючих ризиків платіжної системи;

         значним рівнем відкритості економіки України та процесами входження країни в європейський платіжний простір.

Зокрема, СЕП система, побудована на власних стандартах, не забезпечує прямої взаємодії з системами міжнародних розрахунків, такими, як SWIFT, TARGET. Україна взяла курс на забезпечення товарно-грошового обігу в країні виключно національною валютою. СЕП - внутрідержавна система розрахунків у національній валюті, і ці потреби вона забезпечує повністю. Сьогодні потоки міжнародних розрахунків в іноземних валютах і внутрішньоукраїнських розрахунків у гривні розділені між собою як ідеологічно, так і технологічно, тому немає необхідності і в єдиній системі для їх обробки. Але Національний банк не повинен стояти осторонь світових тенденцій. У разі надання Україні членства в міжнародних економічних союзах і, відповідно, в їх платіжних системах, скажімо, в тій же системі Євросоюзу TARGET, необхідно вести мову про включення НБУ в ці системи згідно з їхніми правилами і методологією взаємодії з ними внутрідержавних систем. Відповідно, необхідно організувати шлюз між СЕП і цими платіжними системами. Такий досвід у СЕП є, у 1996-1997 рр. вона виконувала розрахунки, крім національної валюти, ще і в 28 іноземних, а роль шлюзу між СЕП та іноземними державами - учасницями розрахунків виконував Центр міждержавних розрахунків Національ ного банку України.

СЕП - єдина система міжбанківських розрахунків України в національній валюті, тому, на нашу думку, доцільно говорити не про характеристики самої СЕП, а про інтенсивність 1 міжбанківських розрахунків в Україні. Нині СЕП виконує в середньому 1,5 - 2 мільйони платежів на день, рекорд - 2.1 мільйона. Це не характеристики самої системи, а відображення активності банківської системи України. Сама ж СЕП має принаймні трикратний запас щодо навантаження.

СЕП спокійно обробляє всю цю кількість платежів у режимі RTGS. Із самого початку Національний банк побудував систему за принципом брутто, відмовившись від створення системи нетто-розрахунків у сфері міжбанківських платежів. Пропускна спроможність і швидкодія СЕП повністю задовольняють сьогоднішні потреби України в міжбанківських розрахунках. Отже, немає об’єктивної потреби виносити якусь підмножину платежів до клірингових систем зі всіма властивими для них ризиками й організаційними складнощами. В правильності цього рішення Національний банк пересвідчився під час кризи 2008 року. Так, банки мали певні труднощі з виконанням платежів, коли на їхніх коррахунках не вистачало коштів. Але якби за таких умов Національний банк України дозволив користуватися кліринговою системою - ризик неплатежів і наслідки для всієї банківської системи були б значно відчутнішими. Тому сього дні варто говорити не про вдосконалення СЕП, а про нарощування її технологічного рівня та консолідації розрахунків, здійснення їх не через мережу регіональних РРП, а через єдину РРП.

Не зважаючи на те, що СЕП - надзвичайно вдала система, яка й нині відповідає вимогам банківської системи України, виконує всі поставлені перед нею завдання, вона потребує вдосконалення, оскільки постійно повинна підтримуватись на сучасному технічному і системному рівні. Так, у 2006 році була впроваджена СЕП-2 - нове покоління СЕП, яке базується на сучасних СУБД і ОС. Непомітно для користувачів постійно оновлюється техніка, зокрема недавно було замінено обладнання в Центрі оброблення СЕП із переходом на нові базові операційні системи. Постійно вдосконалюються засоби захисту інформації, система забезпечення безперебійної роботи, резервування і відновлення роботи СЕП.

СЕП давно перестала бути новим цікавим експериментом, вона вже багато років є “міцним тилом” банківської системи. Тому інтерес до неї поступово падає, і це закономірно. Проте тут криється і небезпека. Якщо в перші роки СЕП була найбільшим досягненням вітчизняного банківництва, нею пишалися, на обслуговування ділянки взаємодії із СЕП призначалися кращі спеціалісти, то тепер на “вершині моди” інші напрями. І далеко не кожен банк, на жаль, приділяє своїм “тилам” належну увагу.

Необхідно й надалі розвивати СЕП у напрямі інтеграції інформаційних систем Національного банку, які взаємодіють із банками, в єдину інфраструктуру. Ці роботи доцільно проводити на базі концепції сервіс-орієнтованої інформаційної шини (ESB) і системи гарантованої доставки повідомлень. Розробляючи нові проекти, Національний банк зобов’язаний забезпечити баланс між потребами в розвитку сучасних технологій і фінансовими, технічними й організаційними можливостями банків щодо доопрацювання власного програмно-технічного забезпечення.

У період структурних трансформацій України стратегія розвитку платіжної системи має бути спрямована на чітке визначення ролі банківського сектору та Національного банку в розвитку платіжної системи; ефективне планування й реалізацію реформ у сфері розвитку СЕП-2; розвиток інституційної структури, необхідної для забезпечення стабільності платіжної системи; розробку надійної та ефективної платіжної інфраструктури.

Слід наголосити на тому, що розвиток СЕП-2 є комплексним процесом, який має базуватися на потребах національного фінансового сектору. Реформування СЕП-2 залежить від паралельного розвитку банківської системи, інституційної взаємодії у сфері платіжних послуг і платіжних інфраструктур, а отже, має бути результатом спільних зусиль банківського сектору, Національного банку, органів державного регулювання та інших зацікавлених сторін .

У зв’язку із законодавчо визначеною відповідальністю Національного банку за стійкість національної валюти йому належить центральна роль у розвитку використання грошей як ефективного засобу платежу. Національний банк може надавати та розвивати платіжні й кредитні послуги:

-        емітуючи готівкові гроші як безпосередній платіжний документ і депозитні вимоги як розрахунковий актив для міжбанківських платежів;

-        керуючи розрахунковими рахунками й надаючи розрахунковий кредит для учасників системи;

         ініціювати, координувати, проводити дослідження і консультації щодо дизайну, функціонування СЕП-2 та розробляти відповідну політику і законопроекти щодо розвитку СЕП-2;

         здійснювати моніторинг діючих і проектних платіжно-розрахункових систем, оцінювати їх надійність та ефективність;

         проводити консультації та давати рекомендації.

Провідну роль у реалізації зазначених напрямів відіграє Національний банк, стимулюючи приватний сектор й органи управління до конкретних реформ.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження можна зазначити, що для розвитку механізмів взаємодії при наданні платіжних послуг необхідною є активна діяльність Національного банку щодо координації дії користувачів і провайдерів на окремих та взаємопов’язаних ринках платіжних послуг; створення умов для ефективного ціноутворення на ринку; забезпечення прозорого й ринкового інформування про платіжні інструменти та послуги; забезпечення справедливих і рівних можливостей та стимулів для участі фізичних осіб й організацій у діяльності ринків платіжних послуг.

Отже, ключовими напрямами розвитку системи міжбанківських переказів мають стати: підвищення доступності платіжних систем як протягом операційного дня, так і в просторі; розширення переліку стандартизованих паперових чи електронних інструментів, особливо інструментів кредитного переказу; підвищення безпечності та конфіденційності передачі платіжної інформації.

Вирішення зазначених правових, технічних, економічних та організаційно-інституційних проблем у процесі вдосконалення структури Національного банку і всієї банківської платіжно-розрахункової системи дозволить прискорити платежі, мінімізувати ризики їх проведення, оптимізувати рух коштів банків на кореспондентських рахунках, спрямувати ресурси, що вивільнилися, на фінансовий ринок і, зрештою, підвищити рентабельність діяльності банків, а отже, й ефективність монетарної політики.

ВИСНОВКИ

Ефективне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. Міжбанківські відносини є обов’язковим елементом системи безготівкових розрахунків, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

У процесі дослідження було визначено, що міжбанківські перекази відіграють значну роль в національній економці та являють собою важливу складову платіжного механізму держави. В першому розділі роботи була розглянута сутність міжбанківського переказу як економічної категорії, досліджено етапи становлення Системи електронних платежів Національного банку України, проаналізовано порядок організації та здійснення розрахунків через СЕП НУБ.

У курсовій роботі приведено правову основу для системно важливої платіжної системи СЕП та зроблено висновок, що система електронних міжбанківських платежів Національного банку України сповна відповідає Базовим принципам для системно важливих платіжних систем та нормативна база з цього питання доступна широкому загалу і забезпечує достатній рівень ефективності функціонування системи, як свідчить досвід її експлуатації.

У другому розділі роботи проведено аналіз обліку міжбанківських переказів, що здійснюються за допомогою СЕП НБУ, наведено рахунки, за якими ведеться бухгалтерський облік операцій, що виконують банки, Операційне і територіальні управління Національного банку під час здійснення міжбанківського переказу коштів у СЕП НБУ в національній валюті, наведено перелік операцій та міжбанківські проводки, які здійснюються під час виконання міжбанківського переказу в межах одного регіону та між регіонами, у файловому режимі та у режимі реального часу.

У третьому розділі проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку СЕП НБУ, надані рекомендації щодо її вдосконалення. Нині СЕП НБУ загалом задовольняє потреби банківської системи нашої держави. Втім, триває робота над створенням системи електронних платежів нового покоління. Зазначена система заснована на сучасних програмно - технологічних рішеннях та сучасній промисловій системі управління базами даних.

СЕП успішно виконує покладені на неї функції державної системи безготівкових розрахунків, оперативно та надійно обслуговує учасників системи, гарантуючи при цьому високий рівень безпеки та надійності проведення міжбанківських переказів коштів у національній валюті.

Аналіз статистичних даних роботи системи електронних платежів Національного банку свідчить про те, що система протягом останніх років задовольняла потреби її учасників у переказі коштів, забезпечувала максимальну швидкість, прозорість, високий рівень безпеки та надійності проведення безготівкових платежів.

В роботі розглянуті і охарактеризовані особливості застосування системи електронних платежів нового покоління СЕП-2. Визначено переваги та недоліки нових моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Слід зазначити, що розглянуті моделі обслуговування кореспондентського рахунку є для банків рівноцінними і обираються ними виходячи з їх потреб та власного бажання. Проведена реформації системи електронних платежів та поява СЕП нового покоління привела до ефективних змін, що мають велике практичне значення.

Отже, міжбанківські перекази виступають важливою складовою платіжного механізму держави і становлять систему організації та здійснення платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами, суб’єктами господарювання і населенням країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

.       Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2.      Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=435-15

.        Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 р. № 249 зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/249-15.

.        Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-XIV зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14.

.        Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-111 зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov. ua/laws/show/2121-14

.        Закон України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р. № 2346-III зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14.

.        Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/97.

.        Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1035-06.

.        Правила бухгалтерського обліку операцій Національного банку України в системі електронних платежів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.09.2006 № 356.

.        Банківські операції : [підручник] / [Мороз А. М., Савлук М. І., Пудовкіна М. Ф. та ін. ; За заг. ред. А. М. Мороза]. - [3-тє вид., перероб. і доп.]. - К. : КНЕУ, 2008. - 608 с.

.        Бідюк О. О. Облік в банках [Електронний ресурс] / О. О. Бідюк, Є. Ю. Шара. - Режим доступу : http://www.bookbrains.com.

.        Бендерський Ю., Годік М., Ясько М., Наврилюк В., Надійний фундамент - успіх будь-якої справи, Вісник Національного банку України. - 2013. - № 8. - С 11-13.

.        Білаш О. Першопроходцям завжди непросто, Вісник Національного банку України. - 2013. - № 8. - С 6-8.

14.    Васюренко О.В. Банківські операції: навч. посіб. для студ. екон. спец.. - 6-те вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 318с.

.        Глєбова Н. В. Облік у банках : навч. посібн. / Н. В. Глєбова, Л. М. Стиренко. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2009. - 308 с.

.        Гроші та кредит: [підруч.] / за ред. М. I. Савлука. - К.: КНЕУ, 2006. - 740 с.

.        Єпіфанов А. О. Операції комерційних банків : [навч. посіб.] / Єпіфанов А. О., Маслак Н. Г., Сало І. В. - Суми : Університетська книга, 2007. - 523 с.

.        Кіндрацька, Л.М. Фінансовий та управлінський облік у банках: підручник / Л.М. Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2008. - 816 с.

.        Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи їх вдосконалення / С. Коробкіна // Банківська справа. - 2011. - № 1. - С. 49-52.

.        Коцовська Р. Р. Банківські операції : навч. посібн. / P. P. Коцовська, О. П. Павлишин, Л. М. Хміль. - К. : УБС НБУ: Знання, 2010. - 390 с.

.        Лапко Н. Система електронних платежів НБУ у 2009 році / Н. Лапко // Вісник НБУ. - 2010. - № 2. - С. 29-34.

.        Лісна Р. П. Безготівковий платіжний оборот у контексті забезпечення ефективного функціонування економіки / Р. Лісна // Вісник Університету банківської справи НБУ (м. Київ). - 2010. - № 1(7). - С 161-164.

.        Манухіна О. В. Безготівкові розрахунки в Україні: проблеми та шляхи їх удосконалення [Електронний ресурс] / О. В. Манухіна. - Режим доступу : http://udau.edu.ua /library.php?pid=1064.

.        Офіційне інтернет-представництво НБУ: Система електронних платежів НБУ за станом на 1 січня 2014 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= 53861 &cat_id=78675.

.        Подцерковний О.П. Грошові зобов'язання господарського характеру: проблеми теорії і практики / Подцерковний О.П. - К. : Юстініан, 2007. - 424 с.

.        Прохоренко В., Синявська Н. Системі електронних платежів Національного банку України - 20 років. - 2013. - № 8. - с. 4-6.

.        Рибченко М. Ф. Оптимізація системи безготівкових розрахунків / М. Ф. Рибченко // Держава і регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2009. - № 2. - С. 167-172.

.        Савченко А. Будуючи вітчизняну СЕП, ми встановили низку рекордів, зокрема за строками її впровадження. - 2013. - № 8, с. 9-10.

29.    Система електронних платежів Національного банку України та діяльність банків України на ринку платіжних карток у 2013 році. - 2014. - № 3, с. 19-21.

.        Фінансовий облік у банках: навч. посібник [Текст] / А.М. Герасимович, Л.М. Кіндрацька, Т.В. Кривов’яз та ін.; за ред. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2010. - 549 с.

31.    ЦК України: науково-практичний коментар / за заг. ред. Я. М. Шевченко. - К. : ІнЮре, 2009. - 894 с.

ДОДАТОК А

Перелік технологічних рахунків

№ з/п	Номер технологічного рахунку			Назва технологічного рахунку	Балансовий рахунок для дебетового залишку	Балансовий рахунок для кредитового залишку
1	2			3	4	5
1	[1]			Кореспондентські рахунки банків (філій) - резидентів	-	3200
				Єдиний казначейський рахунок Державного казначейства України	-	3240
				Рахунки, що відкриті в територіальних (Операційному) управліннях Центральному сховищу, Державній скарбниці України, Центральній розрахунковій палаті, Господарсько-експлуатаційному управлінню, Групі управління проектами міжнародних кредитних ліній та навчальним закладам (далі - установи) Національного банку - учасникам СЕП	-	4801
2	[2]			Транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені банком (філією) - одержувачем коштів	-	3206
				Транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені управлінням Державного казначейства України - одержувачем коштів	-	3246
				Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів - установою Національного банку України	-	4631
3	[3]			Технічний рахунок територіального (Операційного) управління Національного банку України	8040	8040
4		[4]	Транзитний рахунок територіального (Операційного) управління Національного банку України для непідтверджених сум		2631	4631
5		[5]	Дзеркальне відображення рахунку територіального управління в Операційному управлінні Національного банку України		4800	2800
6		[7]	Технічний транзитний рахунок СЕП для обліку внутрішньорегіональних розрахунків		8041	8041
7		[9]	Рахунок територіального управління в Операційному управлінні Національного банку України		2800	4800

ДОДАТОК В

Перелік можливих технологічних і бухгалтерських проводок для відображення операцій, проведених через СЕП у файловому режимі

№ з/п	Технологічний рахунок за дебетом		Технологічний рахунок за кредитом	Сума за дебетом/кредитом	Активний залишок на балансовому рахунку		Пасивний залишок на балансовому рахунку
1	2		3	4	5	6	7	8
1	[1]		[7]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	3200, 3240, 4801
					К-т	-	К-т	8041
2	[7]		[2]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	8041
					К-т	-	К-т	3206, 3246, 4631
				за дебетом	Д-т	-	Д-т	3206, 3246, 4631
					К-т	-	К-т	8041
3	[2]		[1]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	3206
					К-т	-	К-т	3200
					Д-т	-	Д-т	3246
					К-т	-	К-т	3240
					Д-т	-	Д-т	4631
					К-т	-	К-т	4801
				за дебетом	Д-т	-	Д-т	3200
					К-т	-	К-т	3206
					Д-т	-	Д-т	3240
					К-т	-	К-т	3246
					Д-т	-	Д-т	4801
					К-т	-	К-т	4631
4	[3]		[7]	за кредитом	Д-т	8040	Д-т	8040
					К-т	8041	К-т	8041
				за дебетом	Д-т	8041	Д-т	8041
					К-т	8040	К-т	8040
5		[7]	[4]	за кредитом	Д-т	8041	Д-т	8041
					К-т	2631	К-т	4631
				за дебетом	Д-т	Д-т	4631
					К-т	8041	К-т	8041
6		[4]	[3]	за кредитом	Д-т	2631	Д-т	4631
					К-т	8040	К-т	8040
				за дебетом	Д-т	8040	Д-т	8040
					К-т	2631	К-т	4631
7		[1]	[5]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	3200, 3240, 4801
					К-т	-	К-т	4800
8		[3]	[5]	за кредитом	Д-т	8040	Д-т	8040
					К-т	2800	К-т	4800
				за дебетом	Д-т	2800	Д-т	4800
					К-т	8040	К-т	8040
9		[5]	[2]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	4800
					К-т	-	К-т	3206, 3246, 4631
				за дебетом	Д-т	-	Д-т	3206, 3246, 4631
					К-т	-	К-т	4800
10		[5]	[4]	за кредитом	Д-т	2800	Д-т	4800
					К-т	2631	К-т	4631
				за дебетом	Д-т	2631	Д-т	4631
					К-т	2800	К-т	4800
		[9.1]	[9.2]	за кредитом	Д-т	2800.1	Д-т	4800.1
					К-т	2800.2	К-т	4800.2
				за дебетом	Д-т	2800.2	Д-т	4800.2
					К-т	2800.1	К-т	4800.1

ДОДАТОК В

Перелік можливих технологічних і бухгалтерських проводок для відображення операцій, проведених через СЕП у режимі реального часу

№ з/п	Технологічний рахунок за дебетом	Технологічний рахунок за кредитом	Сума за дебетом/ кредитом	Дебетовий залишок на балансовому рахунку		Кредитовий залишок на балансовому рахунку
1	2	3	4	5	6	7	8
1	[1]	[7]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	3200.1, 3240.1, 4801.1
				К-т	-	К-т	8041
2	[7]	[1]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	8041
				К-т	-	К-т	3200.2, 3240.2, 4801.2
			за дебетом	Д-т	-	Д-т	3200.2, 3240.2, 4801.2
				К-т	-	К-т	8041
3	[3]	[7]	за кредитом	Д-т	8040	Д-т	8040
				К-т	8041	К-т	8041
			за дебетом	Д-т	8041	Д-т	8041
				К-т	8040	К-т	8040
4	[7]	[3]	за кредитом	Д-т	8041	Д-т	8041
				К-т	8040	К-т	8040
			за дебетом	Д-т	8040	Д-т	8040
				К-т	8041	К-т	8041
5	[1]	[5]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	3200, 3240, 4801
				К-т	-	К-т	4800
6	[5]	[1]	за кредитом	Д-т	-	Д-т	4800
				К-т	-	К-т	3200, 3240, 4801
			за дебетом	Д-т	-	Д-т	3200, 3240, 4801
				К-т	-	К-т	4800
7	[3]	[5]	за кредитом	Д-т	8040	Д-т	8040
				К-т	2800	К-т	4800
			за дебетом	Д-т	2800	Д-т	4800
				К-т	8040	К-т	8040
8	[5]	[3]	за кредитом	Д-т	2800	Д-т	4800
				К-т	8040	К-т	8040
			за дебетом	Д-т	8040	Д-т	8040
				К-т	2800	К-т	4800
9	[9.1]	[9.2]	за кредитом	Д-т	2800.1	Д-т	4800.1
				К-т	2800.2	К-т	4800.2
			за дебетом	Д-т	2800.2	Д-т	4800.2
				К-т	2800.1	К-т	4800.1

ДОДАТОК Г

Додаток до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

0410001

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ №

34

01 вересня 2014 р.

Одержано банком

«01» вересня 2014р. р.

Платник

ТОВ «Захід-Резерв»

Код

12345678

Банк платника

код банку

ДЕБЕТ рах.№

СУМА

АКБ «ІНДУСТРІАДБАНК»

313489

26005001833355

6000,00

Отримувач

ЗАТ «Коммерсант»

Код

13857564

КРЕДИТ рах.№

Банк отримувача

код банку

26004005658800

ПАТ «МОТОР-БАНК»

313850

Сума словами

Шість тисяч грн. 00 коп.

Призначення платежу;

Сплата заборгованості за договором від 30.08.2014 № 5-РЕМ.

ДР

Підпис

Проведено банком

01 вересня 2014 р.

М.П.

Підписи платника

Підпис

підпис банку (підпис)

печатка

ДОДАТОК Д

Додаток до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

ПЛАТІЖНА ВИМОГА № 43

від “02“ вересня 2014 р.

Одержано банком

“02” вересня 2014 р.

Платник ТОВ «Хортиця»
Код	23499048	“____”_____________200__ р.
Банк платника ПАТ «Б-БАНК» у м. Запоріжжя			Код банку		ДЕБЕТ рах. №	СУМА
			313867		260077665090654	5000,00
Стягувач ТОВ «Сонце»
Код	34500937				КРЕДИТ рах. №
Банк стягувача ПАТ «С-БАНК» у м. Київ			Код банку		26008746123409
			300389

Сума (словами) П’ять тисяч грн.

Призначення платежу: За поставлені товари за контрактом від 23.09.2014 № 76.

М.П.

Проведено банком

Підпис ___________________ “02” вересня 2014 р.

___________________ Підпис банку

ДОДАТОК Е

Додаток до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

ПЛАТІЖНА ВИМОГА - ДОРУЧЕННЯ №

56

0410002

від

3 вересня 2014 року

Одержано банком

"03" вересня

2014р.

Платник

ПП «ФОРУМ»

Код

3246579821

Банк платника ПАТ «МЕТАБАНК»

код банку

ДЕБЕТ рах.№

СУМА

313654

260050083524123

2354,00

Отримувач ПП «ГРА»

Код

4537788329

КРЕДИТ рах.№

Банк отримувача ПАТ «А-БАНК»

код банку

260056776467118

300465

Призначення платежу

За надані послуги за контрактом від 20.08.2014 р. № 67р

ДР

Підписи отримувача

М.П.

Сума до оплати словами Дві тисячі триста п’ятдесят чотори грн. 00 коп.

ДЕБЕТ рах.№

СУМА ДО ОПЛАТИ

260050083524123

2354,00

КРЕДИТ рах.№

260056776467118

Підписи

М.П.

Проведено банком

"03" вересня 2014 р.

підпис банку

ДОДАТОК Є

Додаток до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

0410009

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №

2

01 вересня 2014 р.

Одержано банком

«01» вересня 2014р. р.

Платник

Головне Управління НБУ по м. Києву і Київській області

Код

31339756

Банк платника

Головне управління НБУ по м. Києву і Київській області

код банку

ДЕБЕТ рах.№

СУМА

300345

8040

25560,00

Отримувач

Головне Управління НБУ по м. Києву і Київській області

Код

31339756

КРЕДИТ рах.№

Банк отримувача

Головне Управління НБУ по м. Києву і Київській області

код банку

8041

300345

Сума словами:

Двадцять п’ять тисяч п‘ятсот шістдесят грн. 00 коп.

Призначення платежу:

Списання коштів з рахунку Головного управління НБУ по м. Києву і Києвській області, файл А..

ДР

Підписи _____________________ Штамп банку