Розвиток творчих задатків учнів початкової школи при вивченні іменника
розвиток творчих задатків учнів початкової школи при вивченні іменника
Н.О. Куценко
Науковий керівник - доцент Л.Г. Сугейко
Загальновідомо, що виховати творчу особистість може лише творча особистість, яка, за словами педагога К. Ушинського, не "наповнює посудину, а запалює факел" - тобто, жагу пізнання, дає імпульс сходженню до вершин творчості. Значні потенційні можливості для формування творчої особистості мають такі предмети як "Українська мова" та "Українська література", завдяки яким учні долучаються до мистецтва слова, національної та вселюдської культури й отримують багатий матеріал для всебічного розвитку своїх інтелектуальних, моральних, естетичних та креативних якостей, а це значить, що потрібно виробляти в учнів уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розвязання певного поставленого завдання, не боятися творити нове, навіть помиляючись, тому що на помилках учні вчаться. Вчителеві необхідно збагачувати інтелектуальну, моральну, емоційно-вольову, естетичну сферу діяльності та мислення учнів на всіх уроках української мови [ 3, с. 25].
Механізм творчості закладений у душі й тілі кожної здорової людини. А людина, за Арістотелем, саме через поетичну душу перетворює живе на духовне. Це і є продукт роботи почуттів, мислення, уяви. А енергією, що заводить механізм творчості, є чутливість людини. Отже, на мою думку, треба в кожній дитині розвивати чутливість душі - цей зародок творчості [ 4, с. 17].
Навчання в сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття всіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності та творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невідємною умовою змісту всіх навчальних предметів школи, зокрема, української мови та літератури, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та розвиток їхніх творчих можливостей.
Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, дитина прагне самоутвердитися в ньому, виявити себе як особистість. Один із найдоступніших і найпривабливіших шляхів до цього - творчість. А оскільки слово - одне із засобів творення, то дитина прагне до самовираження у літературній творчості. І якщо ці прагнення підтримати й розвивати, то молодший школяр не тільки збереже на все життя любов до рідного слова, здатність побачити, оцінити, емоційно пережити і розповісти іншим про те, що його схвилювало, а швидше і легше оволодіватиме програмовими шкільними предметами. Видатний педагог В. Сухомлинський говорив: Дати дитині радість поетичного натхнення, пробудити в її серці живе джерело поетичної творчості - така ж важлива справа, як навчити писати і розвязувати задачі [2, с.35]. Творчість не приходить до дітей тільки з натхнення. Творчості треба вчити. Але не для того, щоб виростити юних поетів, а щоб благороднішим, добрішим, чуйнішим стало кожне дитяче серце.
Іменник - найбагатша з лексичного погляду частина мови серед інших, які існують у сучасній граматиці. Здобуті знання про іменник стають основою для вивчення інших частин мови, зокрема прикметника і дієслова. Основні завдання вивчення іменника в початковій школі: формування лексико-граматичного поняття «іменник»; оволодіння вмінням розрізняти за питаннями назви істот і назви неістот; формування вміння писати з великої букви власні іменники; ознайомлення з родом іменників; формування вміння змінювати іменники за числами, відмінками; засвоєння правопису відмінкових закінчень іменників; збагачення словникового запасу учнів; формування вмінь використовувати іменники у мовленні з урахуванням їх функціонального призначення.
На уроках української мови, зокрема при вивченні іменника можемо сприяти розвитку дитячої творчості. Почати слід з елементарно простих речей: роботи над скоромовками, чистотою мови, заученням лічилок, прислівїв та приказок, цікавих, веселих, жартівливих віршиків. Особливо зацікавлює учнів процес складання віршів. Дітям властиве відчуття мови, і тому доцільно розвивати ці навички з якомога молодшого віку. На перших етапах цієї роботи можна пропонувати загадки-додаванки (коли дитина в риму вірша добирає слово-відгадку що є іменником:
Не дід, а сивий, Не спить, а стелиться.
Вкриває землю й океан, А звуть його ... (туман)
Наступне, що можна запропонувати дітям, - це гра, яка називається Схожі хвости. Правила цієї гри потребують від дітей дібрати слова, схожі за своїм звучанням на ті, які їм подають, наприклад: лисичка - сестричка, синичка; кішка - мишка, книжка. Важливу роль для розвитку творчих задатків учнів відіграють різноманітні загадки. Загадки здавна мали вагоме значення у духовному бутті народу, були тісно пов'язані з трудовою діяльністю людини, входили в обрядовість: загадуючи й відгадуючи їх, люди прагнули впливати на природу і тваринний світ, підкоряти їх собі, проникати в їхні таємниці [5, с.60].
Алегорична мова використовувалась у військових і посольських переговорах. Знання загадок було необхідне не тільки простим трудівникам, а й вождям і правителям. Звичаї вимагали уміння складати і розгадувати алегорію. Отже, загадки розвивали кмітливість, вчили зіставляти факти, мислити поетичними образами. Звичайно загадки загадувались старшими, які таким чином передавали молоді свій досвід, набуті знання, свій погляд на навколишнє життя. Пізніше вони набули тільки розважального значення.
У наш час загадка використовується з виховною метою, для розвитку в дітей кмітливості, уміння зіставляти, в звичайному бачити прекрасне, привабливе, гарне і таємниче. Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину, подію чи явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова із словника, для логічних вправ і класифікації предметів тощо. Отже, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання, навчання, розвитку мовлення і мислення дітей [1, с.12].
Під час вивчення іменника для розвитку творчих задатків учнів можна використати, наприклад, такі вправи:
.До слів, які відповідають на питання хто?, дібрати слова, які відповідають на питиння що?. Наприклад: садівник - сад; тракторист - ... .
.Написати кілька назв предметів: іграшки - лялька, кубики, мяч;
Досвід роботи творчих педагогів, результати нашого дослідження переконують, що ефективним способом усвідомлення мовного матеріалу є лінгвістичні казки, казки-оповідання, дотепні розповіді. Для дітей все це - казки. А цей жанр молодші школярі готові слухати, переповідати, обговорювати безкінечно, їх захоплює сюжет, вони з непідробним інтересом стежать за діями незвичайних героїв, за розвитком подій, роблять власні відкриття й узагальнення. Нові лінгвістичні поняття й терміни, що їх позначають, стають для школярів доступними, зрозумілими [2, с.46].
Суттєвим є й те, що зі змісту казки діти усвідомлюють практичну потребу засвоєння матеріалу. У роботі з лінгвістичними казками активізуються різноманітні аналізатори, смислові асоціації, мовлення. Казка як засіб навчання може використовуватися на різних етапах уроку, в багатьох варіантах, наприклад: читання або розповідь казки учителем ( для активізації аналітико-синтетичної діяльності школярів можна супроводжувати це записами фрагментів казки на дошці, діти охоче приєднуються до колективної розповіді та аналізу; слухання казки ілюструється окремими сценками, які грають заздалегідь підготовлені учні; заучуванням римованих рядків, казкових повторів тощо.
«Казка - це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, уяву, волю. Вона починається уже з розповіді, вищий етап її - інсценування»,- писав В.О. Сухомлинський Драматизація як прийом навчання дає школяреві активне й ефективне сприйняття матеріалу. Діти беруть участь у втіленні уявного образу в реальний.
З огляду на складність теми вчитель може давати початок казки, окремі частини або пропонувати скласти її самостійно. У будь-якому разі після завершення роботи влаштовують обговорення, редагування, перевірку, вибирають кращу казку та, по змозі, інсценують її. Опанування матеріалу завдяки лінгвістичним казкам сприяє усвідомленню його через текст як мовленнєву одиницю. Учні охоче виконують тренувальні вправи, стають ніби співучасниками описаних у казці подій, допомагають своїм героям виконувати цікаві завдання, запропоновані класоводом.)
Отже, за допомогою української мови діти збагачуються знаннями про природу, життя людей, їх виробничу діяльність, вивчають інші навчальні предмети: математику, історію, географію, природознавство тощо. Оволодіваючи мовою, діти розвивають мислення і навпаки - в роботі над розвитком мислення учні збагачують і вдосконалюють свою мову.
урок український мова самореалізація
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
.Аджала Я. Мовні ігри // Початкова освіта. -2008. - №48. - C.12 - 13.
.Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3 класів. - К.: Рад. шк., 1980. - 112 с.
.Готра Н. Пізнавальна активність учнів на уроках української мови // Рідна мова.- 2000. -№2.- С. 25-26.
.Саінчук І.Повторення вивченго про іменник як частину мови // Початкова освіта. -2009. - №19. - C.16 - 17.
.Петренко Л.Б. Цікаві вправи, що допомагають при вивченні теми « Іменник» // Розкажіть онуку. - 2002. - №29. - C.60 - 61.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Куценко Наталія Олегівна
Студентка 521 групи, спеціаліст
Телефон:
Домашня адреса