Періодизація розвитку англійської мови та її діалекти. Вплив різноманітних мов на формування англійської мови. Лінгвістичні відмінності та особливості діалектів
Курсовий проект
Періодизация
розвитку англійської мови та її діалекти. Вплив різноманітних мов на формування
англійської мови. Лінгвістичні відмінності та особливості діалектів
Вступ
англійський діалект мова лінгвістичний
На сучасному етапі розвитку
суспільства англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, але
й глобальною у світі. Вона сформувалася у вигляді національних і територіальних
варіантів, відомих під назвою New Englishes та World Englishes [38, c 57.],
кожен з яких складає соціально-комунікативну систему, що покликана для
забезпечення спілкування її носіїв. Відмітимо, що наразі англійська мова стала
мовою глобального спілкування, тобто відбулась "глобанглізація"
земної кулі.
У зв’язку з цим останнім
часом інтерес дослідників підвищився до питань функціонування англійської мови
як основного засобу міжмовного спілкування, [5, с. 63], детального вивчення та
опису існуючих варіантів і різновидів англійської мови, включаючи дослідження
взаємодії фонетичних та контактуючих систем (див., праці О.Р. Валігури, Т.О.
Бровченко, Д.С. Бородіної, Ю.М. Захарової, Т.М. Корольової, В.Ю. Кочубей, М.М.
Кубланової, Є. А. Устиновича, Hung, Murray, Toivanen, Zampini).
Історичний розвиток мови - безперервний процес
без різких стрибків або швидких перетворень. Тому будь-яка періодизація, яку
пропонують вчені-лінгвісти, може здатися штучною. Однак, при вивченні історії
будь-якої мови неможливо обійтися без поділу його на певні періоди і часові
відрізки, тому що цілком очевидно, що мова в кожен даний період свого розвитку
має особливі якісними ознаками, особливою структурою, що і дає право говорити
про певний період його розвитку. Традиційно прийнята наукова періодизація
англійської мови ділить його на три періоди: aнглосаксонський (Old English -
OE), среднеанглийский (Middle English - ME) і новоанглийский (New English -
NE).
Сучасна мова - це продукт тривалого історичного
поступу, де мова піддається різнобічним змінам, обумовленими різними причинами.
Зміни зачіпають усі сторони лінгвістичної структури. Історичний розвиток
кожного рівня залежить від конкретних причин і умов, стимулюючих зрушень в
лексичному складі мови, у його фонетичный організації, у його граматичному
ладі.
Історія мови розкриває все, що відбувалося у мові
на різних етапах її існування. Причини та чинники змін, закладені у самій мові,
називають лінгвістичними [2, c. 56]. З питань розвитку англійської мови існує
велика кількість науковіх досліджень, в яких міститься багатий фактичний
матеріал та дається аналіз конкретних лексичних явищ. Упродовж багатьох
десятиріч у Англії й США здійснюється величезна лексикографічна робота. Великий
Оксфордський словник, у якому зібрано, в історичному плані простежено і
пояснено приблизно півмільйона слів англійської [30]. Чимало авторів, (М.М.Гухман,
С.Я. Гельберг, О.Н. Флауер та ін.), вважають, що успішний розвиток і збагачення
англійського словникового складу відбувалося переважно по рахунок лексичних
запозичень з деяких інших мов.
Говорячи про англійську мову, треба відзначити
дві основні тенденції її розвитку. Перша - це подальша уніфікація із єдиною
метою міжнародного використання, що призводить до зменшення обсягу лексичних
одиниць і спрощення граматичних форм, щоб він міг стати зручним і простим
засобом міжнародного спілкування. Друга тенденція - це внутрішній розвиток
мови, зміна норми всередині англомовного співтовариства.
Об'єкт дослідження - лінгвістичні особливості
розвитку англійської мови.
Предмет дослідження - взаємовплив мовних чинників
у розвитку англійської.
Мета дослідження - проаналізувати шляхи й
особливості впливу лінгвістичних чинників в розвитку англійської мови.
Завдання роботи:
вивчити історичні етапи розвитку англійської мови
з погляду мовних чинників;
проаналізувати лінгвістичні чинники, що
сформували лексичний, фонетичний і граматичний лад сучасного англійської.
Практична значущість дослідження у тому, що у
дослідженні представлені дані про історичних особливостях розвитку англійської
мови з точки зору взаємовпливу мовних і позамовних чинників. Результати
дослідження та висновки можуть використані під час створення і доповненні
курсів практичних занять, теоретичної граматики.
Досягнення поставлених у роботі завдань
використовувався комплексний метод дослідження, до складу якого у собі такі
види аналізу: історико-культурна порівняння періоду становлення та розвитку
англійської, аналіз навчальних посібників з англійської мови оригіналу й метод
зіставлення фонетичних, лексичних і морфологічних змін.
1. Періодизація розвитку англійської мови та її
діалектів
Англійська мова - одна з західногерманських мов,
яка бере початок від англофризьких діалектів, що були принесені до Великої
Британії германськими племенами та переселенцями з місць, які зараз належать до
північно-західної Німеччини та Нідерландів. Ця мова використовувала словник, що
відрізнявся від інших європейських мов того часу. Більша частина словника
сучасної англійської мови походить від англо-нормандських мов [11].
У середині XII ст. установився певний баланс
трьох мов. Латинська мова вживалась для офіційних записів, у вчених працях з
історії і теології, в літургії церкви. Французька мова частково занепала, але
ще була мовою королівського оточення і аристократії. Англійська мова, як мова
повсякденного вжитку, не вживалася у писемній формі, за винятком молитов і
проповідей. Баланс трьох мов було порушено після завоювання Нормандії Філіпом
II у 1204 p., яке ізолювало норманських урядовців в Англії [29, c. 36].
Тимчасовою перешкодою до відродження англійської мови було правління Генріха
III у 1216 - 1272 роки, який переселив французів із своїх володінь на півдні
Франції і призначив їх на керівні посади. Однак англійські барони не скорилися
і примусили його прийняти Оксфордські правила, за якими король втрачав виключне
право на володіння землями і вислав своїх поплічників до Франції. Це був перший
документ, що офіційно з'явився англійською мовою за півтора століття. Однак
французька мова продовжувала вважатися державною мовою Англії аж до 1262 року,
коли Едуард III ухвалив закон, за яким судові та державні справи розглядались і
вирішувались англійською мовою [24].
.1
Давньоанглійський період
Більш важливою, ніж навали кельтів і римлян, для
розвитку англійської мови була низка навал з континентальної Європи вже після
відходу римлян. Більше не захищені римською армією, та відчуваючи постійну
загрозу з боку піктів та скоттів з півночі, кельти почували себе незвичайно
вразливими до атак. Десь у 439 р. амбітний кельтський воєначальник Вортігер
запросив ютських братів Хенгіста та Хорса (з Ютландії, сучасного Денмарку) щоб
сформувати оплот проти морських набігів піктів, а в обмін на їхню поміч їм було
б «дозволено» оселитися у південних районах графства Кент, Гемпшир та на
острові Уайту [25, c 61].
Проте юти були не єдиними переселенцями у
Великобританії протягом цього періоду. Інші германські племена, такі як Кути та
Фризи, незабаром стали робити невеличкі подорожі через Північне море. Ще
пізніше войовничі сакси (з нижньої Саксонії, що на північному заході Німеччини)
робили все більшу кількість вторгнень на південну частину материка. З часом ці
німецькі племена почали встановлювати постійні бази і поступово витісняти
місцевих кельтів.
Всі ці народи говорили на діалектах
западногерманської мови, схожої на сучасну Фризьку, які були різними, але
достатньо близькими щоб бути взаємно зрозумілими. Місцевий діалект у Ангельні
(давня назва Англії), час від часу, навіть сьогодні схожий на англійську, і він
навіть має більше спільного с сучасною англійською, ніж англійська, якою
розмовляли лишень тисячу років тому [24]. Сучасна фризька, особливо розмовна,
несе моторошну схожість з англійською, як це можна побачити на прикладі деяких
з фризьких слів, яких було включено у англійську мову: mie (meal), laam
(lamb), goes (goose), bыter (butter), tsiis (cheese), see (sea), boat (boat),
stoarm(storm), rein (rain), snie (snow), frieze (freeze), froast (frost), mist
(mist), sliepe (sleep), blau (blue), trije (thre), fjour (four) і т. ін.
Кельти і ранні англосакси використовували рунічну абетку,
кутові символи якого розроблені для того, щоб їх можна було видряпувати на
дереві або камені. Ранні християнські місіонери представили більш округлі
літери латинського алфавіту. Англосакси досить швидко прийняли новий латинський
алфавіт, але з додаванням таких літер як ("wynn") þ (“thorn”),
ð (“edh” or “eth”) та 3 (“yogh”)
зі старого рунічного алфавіту для певних звуків, яких не було у латині. пізніше став “uu”, ще пізніше “w”; “ ð ”
та “ þ”
стали більш-менш взаємозамінними, щоб представляти звук, який зараз
позначається “th”; а “3” використовували для позначення звуков
"y", "j" або "g". До того ж використовувався
дифтонг æ
(“ash”); "v" зазвичай позначався як ”f”, а такі літери як
"q", "x" та "z" не використовувались майже
ніколи.
Багато загальних та найбільш вживаних слів теперішньої
англійської мови мають староанглійське коріння, наприклад такі слова як water,
earth, house, food, drink, sleep, sing, night, strong, the, a, be, of, he, she,
you, no, not, і т. ін. Однак слід проявляти обережність з таким явищем як
«помилкові друзі», слова, які здаються схожими у давньоанглійській і сучасній
англійській, але чиє значення змінилося, наприклад такі слова як wif (wife)
- малася на увазі будь-яка жінка, не важливо одружена чі ні; fugol (fowl)
- будь-який птаха, не тільки свійська, sona (soon) -одразу ж, а не через
деякий час, won (wan) - темний, а не блідий; та fжst (fast) -
закріплений, міцний, а не швидкий [6].
Потім, близько VII ст; у давньоанглійській вимові відбувся
зсув голосних (за аналогією до Великого Зсуву Голосних часів Раннього ново
англійського періоду), під час якого голосні стали вимовлятися більше в
передній частині рота. Найбільш враженим був звук ”I”. В рамках цього процесу,
категорія множини кількох іменників також стала представленою зміненням вимови
голосних, а не закінченнями [23, c. 8]. Фонетична система представлена у
додатку А «Фонетична система давньоанглійської мови». Ці зміни були іноді
відображені у переглянутому варіанті написання, як у сучасній англійській маємо
суперечливі пари, такі як foot/feet, goose/geese, man/men, mouse/mice, також
як blood/bleed, foul/filth, broad/breadth, long/length, old/elder,
whole/hale/heal/health і т. ін.
Вважається, що близько 85% з 30 000 давньоанглійських слів
поступово вимерли від культурним натиском вікінгів і норманів, які прийшли
після них, заливши в цілому близько 4500 слів. [3, с. 89] Це становить менше 1%
від сучасного англійського вокабуляру, але він включає у себе деякі із основних
і найважливіших слів: man, wife, child, son, daughter, brother, friend,
live, fight, make, use, love, like,look, drink, food, eat, sleep, sing, sun,
moon, earth, ground, wood, field, house, home, people, family, horse, fish,
farm, water, time, eyes, ears, mouth, nose, strong, work,come, go, be, find,
see, look, laughter, night, day, sun, first, many, one, two, other, some,
what, when, hich, where, word, а також найбільш важливих службових слів
(наприклад to, for, but, and, at, in, on, from і т. ін.). Через це,
більше половини слів повсякденної сучасної англійської мови, як
правило,складається з давньоанглійського вокабуляру.
До кінця VIII ст., вікінги (або нормани) почали робити
спорадичні набіги на східне узбережжя Великобританії. Експансія
вікінгів закріпилася Альфредом Великим, а у 878 р. договором між англосаксами
та вікінгами, який створив Danelaw, розділивши країну вздовж лінії приблизно
від Лондона до Честера, так дозволив скандинавам контролювати північ та схід,
та англосаксам південь та захід. [12] Хоча Дейнлоу існував менше століття, його
вплив можна побачити і сьогодні в ряді географічних назв норвезького походження
в північній Англії (більше 1500), у тому числі багатьох географічних назвах, що
закінчуються на “-by”, “-gate”, “-stoke”, “-kirk”, “-thorpe”, “-thwaite”,
“-toft” (наприклад Whitby, Grimsby, Ormskirk, Scunthorpe, Stoke
Newington, Huthwaite, Lowestoft), а також “-son” у кінцівках прізвищ
(наприклад Johnson, Harrison, Gibson, Stevenson) на відміну від
давньоанглійського “ing” (такі як Manning, Harding)
З часом давньонорвезька поступово злилася з англійською,
було введено багато скандинавських термінів. Насправді, тільки близько 150
норвезьких слів з’являються в старих англійських рукописах того часу, але
набагато більше асимілювалися в мові і поступово почали з’являтися в текстах протягом
найближчих кількох століть [32]. В цілому біля 1 000 давньонорвезьких слів
постійно поповнювали англійських лексикон, серед них такі як skull, skin,
leg, neck, freckle, sister, husband, fellow, wing, bull, score, seat, root,
bloom, bag, gap, knife, dirt, kid, link, gate, sky, egg, cake, skirt, band,
bank, birth, scrap, skill, thrift, window, gasp, gap, law, anger, trust,
silver, clasp, call, crawl, dazzle, scream, screech, race, lift, get, give,
are, take, mistake, rid, seem, want, thrust, hit, guess, kick, kill, rake,
raise, smile, hug, call, cast, clip, die, flat, meek, rotten, tight, odd,
rugged, ugly, ill, sly, wrong, loose, happy, awkward, weak, worse, low, both,
same, together, again, until і т. ін. [16]. Також давньонорвезька часто
забезпечувала альтернативи або синоніми для давньоанглійських слів, і обидва
варіанти були в ужитку (давньоанглійське “craft” і норвезьке “skill”, “wish”
and “want”, “dike” and ditch, “sick” and “ill”, “whole” and “hale”, “raise” and
“rear”, “wrath” and “anger”, “hide” and “skin”)
Альфред Великий у 871 р приступив до відновлення і
відродження навчання, права та релігії. Важливо відзначити, що він вірив у
можливість виховання людей просторічною англійською і сам переклав декілька
важливих робіт на англійську, включно з «Церковною історією народу ангелів»
Біди Високоповажного. Також він почав перекладати «Давньоанглійські хроніки»
[14, c. 165].
Декілька слів з цих робіт одразу ж виділяються, як
ідентичні своїм сучасним еквівалентам (he, of, him, for, and, on) і ще
кілька, які можуть легко бути вгадані (nama стало сучасним name, comon - come,
wære
- were, wæs
- was). Але ще кілька були вжиті у зміненому вигляді, в тому числі axode
(asked), hu (how), rihtlice (rightly), engla (angels), habbaр (have), swilcum
(such), heofonum (heaven), and beon (be), and many more have disappeared
completely from the language, including eft (again), þeode (people, nation), cwæр (said, spoke), gehatene (called,
named), wlite (appearance, beauty) and geferan (companions), тому що вони малі спеціальні
символи як (“thorn”) та (“edh” or “eth”).
Таким чином, англосаксонська мова - мова регіональних діалектів з вираженими
рисами давньогерманських мов: дією загальних для германських мов фонетичних
законів, спільністю словника, синтетизма, розвиненою системою морфологічних
категорій іменника і прикметника, відносно вільним порядком слів.
1.2 Середньоанглійський період
Подією, яка почала перехід від староанглійської до
середньоанглійської, було Нормандське Завоювання 1066 року, коли Вільгельм
Завойовник (герцог Нормандії, пізніше Вільгельм І Англії) вторгся на острів
Британію і оселився у своєму новому придбанні разом зі своїми дворянами та
судом. Нормани розмовляли на сільському діалекті французької мови яка зазнала
значного німецького впливу, цю мову зазвичай називали англо-нормандська, або
Норманська французька, яка доволі сильно відрізнялася від французької періоду
відомого як Francien. Відмінності між цими діалектами стали ще більш помітними
після нормандського вторгнення у Великобританію, особливо після Короля Джона и
Англійської поразки французькій частини Нормандії короля Франції у 1204, після
того Великобританія стає ще більш ізольованою від континентальної Європи [10].
Нормандська спадщина нараховувала більше 10 000 слів
(близько трьох чвертей використовують і сьогодні) у тому числі величезна
кількість абстрактних іменників із суфіксами “-age”, “-ance/-ence”,
“-ant/-ent”, “-ment”, “-ity” and “-tion”, або префіксами “con-”, “de-”, “ex-”,
“trans-” and “pre-”. Можливо, багато з них пов’язані з питаннями корони та
дворянства (наприклад crown, castle, prince, count, duke, viscount, baron,
noble, sovereign, heraldry); влади і управління (parliament, government,
governor, city, authority, obedience, servant, peasant, vassal, serf, labourer,
charity); суду і права (court, judge, justice, accuse, arrest, sentence,
appeal, condemn, plaintiff, bailiff, jury, felony, verdict, traitor, contract,
damage, prison); війни та бойових дій (army, armour, archer, battle,
soldier, guard, courage, peace, enemy, destroy); високого рівня життя
(mansion, money, gown, boot, beauty, mirror, jewel, appetite, banquet, herb,
spice, sauce, roast, biscuit); мистецтва та літератури (art, colour,
language, literature, poet, chapter, question). Однак давньоанглійські
слова cyning (king), cwene (queen), erl (earl), cniht (knight), ladi (lady)
зберігаються.
У той час як прості торговці зберегли свої давньоанглійські
назви (baker, miller, shoemaker) більш майстерні торговці прийняли
французькі найменування (mason, painter, tailor, merchant). Назви тварин
в цілому зберегли свої англійські назви (sheep, cow, ox, calf, swine, deer),
але як тільки цих тварин приготують та подадуть до столу іх назви
перетворюються на французькі (beef, mutton, pork, bacon, veal, venison).
Іноді траплялось так, що французьке слово повністю замінювало староанглійське
(наприклад crime замінило firen, place - stow, people - leod,
beautiful - wlitig, uncle - eam). Іноді французьке і староанглійське слово
об’єднувалися у одне так як у слові ”gentleman”, у якому поєднується
французьке “gentle” і германське “man”. А іноді і англійське і
французьке слово залишалося в ужитку, але у різних випадках (наприклад
староанглійське “doom” та французьке “judgement”, “heart”
та “cordial”, “house” та “mansion”)
Відмінності між гортанним різким англо-нормандським і
м’яким діалектом французького також зробили свій внесок у формування
англійської вимови. Наприклад такі слова як ”quit”, “question”, “quarter”
вимовлялися зі звичним англо-норманам звуков “kw”, a не з французьким звуком
“k”. Нормани частіше використовували важку “с” замість м’якішої французької “с”
“charrier” став “carry”, “chaudron” став “cauldron”.
Нормани мали звичку використовувати суфікси “-arie” and “-orie” замість
французських “-aire” та “-oire”, тому в англійській є такі слова як victory
(victoire), salary (salaire). Нормани, а тому і англійці зберегли ”S” у
словах як estate, hostel, forest and beast, коли французи його поступово
втратили (йtat, hфtel, forкt, bкte). Більш детально зміни у фонетичній
вимові та орфографії можна побачити у додатку Г «Зміни у фонетичній вимові та
орфографічному строю в середньоанглійський період».
Французькі книжники змінили загальний староанглійський
манер письма "hw" на "wh", в значній мірі через бажання
узгодити з "ch" і "th", незважаючи на придих у вимові, так
що “hawaii” стали “where”, “hawaienne” став “when” і
“hwil” став “while”. "W" була додана, без жодної
видимої причини до деяких слів, які тільки почали з "h" (наприклад, hal
- whole). Ще одна дивина сталася, коли hwo став who, але вимова змінился
так, що "W" звук був опущений повністю. Є лише деякі з видів
невідповідностей, які укорінилися в англійській мові протягом цього періоду[7].
Протягом тих століть під правлінням норманів у англійської
не було офіційного статусу, регуляції, і вона стала третьою мовою у своїй
власній країні. Вона була більше розмовною, і опустилася до креольського рівня.
Основними діалектами цього часу називають північний, мідлендський, південний та
кентський. Але з часом вони стали так різнитися, що люди які жили у 50 км від
інших вже б не змогли зрозуміти один одного.
Університети Оксфорда і Кембриджа булі засновані у 1167 та
1209 відповідно, і загальна грамотність продовжувала рости протягом наступних
століть, хоча книги переписували ще від руки, і тому вони були дуже дорогими.
Лондонський діалект Чосера XIV століття, хоча і дуже віддалено, але вже нагадую
сучасний варіант англійської.
«Ормулум» - біблійний текст, написаний монахом Ормом з
північного Лінкольнширу у кінці XII століття, є важливим ресурсом відносно
вимови. Висловлюючи стурбованість з приводу того, як люди почали неправильно
вимовляти англійську, Орм написав слова саме так як їх треба було читати.
Наприклад він використав подвоєння приголосних, щоб показати що попередній
гласний є коротким, використав три диференційовані символи на позначення
староанглійської літери yogh, і використав сучасніший “wh” замість старого
“hw”, “sh” замість“sc”.
Джеффрі Чосер почав писати свої знамениті «Кентерберійські
оповідання» на початку 1380 року, він вирішив написати їх англійською мовою.
Він ввів багато нових слів у мову, за деякими підрахунками близько 2000 - це
майже напевно були слова використовуванні у повсякденному житті XIV століття,
але вперше вони згадуються саме у письмових роботах Чосера. Такі слова як paramour,
difficulty, significance, dishonesty, edifice, ignorant все з
французьких коренів, але коли він хотів зобразити робочу людину Англії, він
свідомо використовував більше слів за староанглійського вокабул яру, і також
відродив багато слів, які пали в немилість, наприклад churlish, farting,
friendly, learning, loving, restless, wifely, willingly, absent, accident, add,
agree, bagpipe, border, box, cinnamon, desk, desperate, discomfit, digestion,
examination, finally, flute, funeral, galaxy, horizon, infect, ingot, latitude,
laxative, miscarry, nod, obscure, observe, outrageous, perpendicular,
princess, resolve, rumour, scissors, session, snort, superstitious, theatre,
trench, universe, utility, vacation, Valentine, village, vulgar, wallet,
wildness.
У 1384 році Джон Вікліф (Вікліф) видав свій переклад
«Біблії» народною англійською мовою. Цей виклик латині як мові Божій вважався
революційним актом сміливості в той час, і переклад був заборонений церквою
через недвозначні виразах (втім, продовжували циркулювати неофіційно). Хоча,
можливо, не того ж літературного калібру як Чосер, "Біблія" Уикліфа
проте була віхою в англійській мові. У ній більше 1000 англійських слів були
вперше зареєстровані, більшість з них на латинській, часто через французьку
мову, в тому числі barbarian, birthday, canopy, child-bearing,
communication, cradle, crime, dishonour, emperor, envy, godly, graven,
humanity, glory, injury, justice, lecher, madness, mountainous, multitude,
novelty, oppressor, philistine, pollute, profession, puberty, schism, suddenly,
unfaithful, visitor, zeal, а також добре відомі фрази, як an eye for an
eye, woe is meі т. ін. Однак, не всі неологізми Уикліфа закріпилися в мові
(наприклад, mandement, descrive, cratch).
1.3 Формування англійської національної мови
Справедливо відмітити, що к кінцю XVI ст. англійська
нарешті була широко прийнята як мова навчання. Народна мова, яку колись
зневажали, вважаючи відповідною лише для народного читання - яку і досі
критикують у більшій частині Європи як сиру, обмежену і незрілу - стала
впізнаною за властиві і якості [15, c. 2 ].
Останнім важливим чинником розвитку національної
англійської мови була поява друкарського верстата, одного з великих технічних
інновацій у світі, яку в Великобританію ввів Віллгельм Какстон у 1476 р. [27].
Першою книгою, надрукованою англійською мовою був власний переклад Кекстона
праці «Збірка оповідань тройських».
Дві особливо важливі віхи в англійській літературі були
опубліковані у ХVI і на початку XVII ст: «Книга молитв» у 1549 та Біблія, що є
кульмінацією більш ніж двох століть зусилля написати Біблію національною мовою
людей Великобританії. Тендаль надрукував свою «Біблію» в таємниці у Германії, і
контрабандою відправив їх на свою батьківщину, за це його арештували визнали
винним через єресь і стратили у 1536. «Біблія» Тендаля була набагато ясніше і
по етичніше ранньої версії Уикліфа.
Ранній новоанглійський період
Основний чинник розмежовування середньоангліської мови від
сучасної відомій як Великий зсув голосних, корінний перелом у вимові часу
XV-XVII століть, в результаті якого довгі голосні стали промовлятися вище та
ближче до рота (короткі голосні майже не змінилися). Насправді, зрушення,
ймовірно, почались дуже поступово за кілька століть до 1400 і тривала тривалий
час після 1700(деякі незначні змінні процеси відбуваються і досі).[1, c. 145]
Таким чином слово Чосера lyf (вимовляється як «leef’) стало
сучасним словом “life”, і слово five (яке спочатку вимовлялоя як “feef”)
набуло сучасної вимови. Деякі зі змін відбулися у декілька етапів: хоча”lyf”
позначало ”life” до часів Шекспіра кінці XVI століття, воно було б
проголошено більше як “lafe” у той час, і тільки пізніше воно стало мати
сучасну вимову. Слід зазначити, що тенденція верхніх класів південної Англії
вимовляти широкий “a” у словах тиму dance, bath, castle (звучать як “dahnce”,
“bahth”. “cahstle”) була просто модною афектацією XVIII ст. до
якої намагались дотримуватися, і яка не мала нічого спільного із загальним
зміщенням у вимові голосних.
Інші зміни в написанні та вимові також відбулися в цей
період. Староанглійський приголосний Х - технічно «глухий велярний
щілинний»,який вимовлявся як ”ch” у словах loch, Bach - зник з англійської, і
староанглійське слова burX (place) замінили на “-burgh”, “-borough”,
“-brough” or “-bury” у багатьох топонімах. У деяких випадках, глухі щілинні
почали вимовляти як ”F” (laugh, cough). Багато інших приголосних
перестали промовлятися взагалі (наприклад “b” у таких словах як dumb and
comb; “l” між голосними та приголосними як у half, walk, talk and folk;
“k” or “g” на початку слова як у knee, knight, gnaw and gnat і т. ін.) Ще в
XVIII ст. “r” після голосного поступово втратила свою силу, хочу перед голосним
залишався незмінним (наприклад render, terror), на відміну від
американського використання, де ”r” повністю вимовляється.
Інновації в англійській лексиці прийшла с епохою Ренесансу,
що у Великобританії охоплює XVI ст. та початок XVII. Доповненнями англійської
лексики в цей період були примусові запозичення, а не ті, що є результатом
якого-небудь вторгнення або припливу нових національностей.
Слова з латинської або грецької (часто через латинську)
були масово запозичені у цей період, залишаючись незмінними (наприклад enius,
species, militia, radius, specimen, criterion, squalor, apparatus, focus,
tedium, lens, antenna, paralysis, nausea) або, частіше, частково зміненими
(наприклад horrid, pathetic, iilicit, pungent, frugal, anonymous, dislocate,
explain, excavate, meditate, adapt, enthusiasm, absurdity, area, complex,
concept, invention, technique, temperature, capsule, premium, system,
expensive, notorious, gradual, habitual, insane, ultimate, agile, fictitious,
physician, anatomy, skeleton, orbit, atmosphere, catastrophe, parasite,
manuscript, lexicon, comedy, tragedy, anthology, fact, biography, mythology,
sarcasm, paradox, chaos, crisis, climax, s т. ін.) Ціла категорія грецьких
слів, що закінчуються суфіксами "-ize" і "-izm" були
введені в цей час.
Деякі автори використовували латинські визначення так
незграбно, що було введено термін: “inkhorn”, щоб позначити ці незрозумілі та
пишні слова, більшість з яких не збереглася. Приклади таких слів включають до
себе revoluting,ingent, devulgate, attemptate, obtestate, fatigate,
deruncinate, subsecive, nidulate, abstergify,arreption, suppeditate, eximious, illecebrous,
cohibit, dispraise. Однак, варто відмітити, що деякі з таких слів
залишилися і вживаються і у наш час (наприклад dismiss, disagree, celebrate,
encyclopaedia,commit, industrial, affability, dexterity, superiority, external,
exaggerate, extol, necessitate,expectation, mundane, capacity та ingenious)
Наприклад, Кекстон скаржився на труднощі пошуку форм, які
були ж зрозумілі по всій країні, непросте завдання навіть для простих маленьких
слів, таких как ”egg” [8, c. 78]. Але його власна робота була далека від узгодженості
(booke та boke, axed та axyd) і його використання подвоєння літер і кцнечка
”e” носили випадковий характер (наприклад had/hadd/hadde, dog/dogg/dogge,
well/wel, which/whiche, fellow/felow/felowe/ fallow/fallowe,
had/hadd/hadde, dog/dogg/dogge, well/wel, which/whiche,
fellow/felow/felowe/fallow/fallowe і т. ін.) Багато з його наступників були
настільки ж суперечливими, тому що багато хто з них були європейцями, а не
носіями англійської мови.
У часи раннього новоанглійського періоду було широке
використання подвійних голосних (наприклад soon) або невимовного ”Е”
(name) щоб позначити довгі голосні, і подвійні приголосні щоб відзначити
попередній коротких голосний (sitting), хоча меншого консенсусу доходили
у питанні приголосних у кінці слів (e.g. bed, glad, well, glasse) Літери
"U" і "V", які були більш-менш взаємозамінні в
середньовічній англійській, поступово утвердилися як голосний і приголосний
відповідно, так само як і "І" і "J".
На додаток до абсолютно нових англійських слів як fisherman,
landlady, scapegoat, taskmaster, viper, sea-shore, zealous, beautiful,
clear-eyed, broken-hearted і багатьох іншіх, вона включає деякі відомі
фрази, які були пізніше використані у версії Короля Джеймса, такі як let
there be light, my brother’s keeper, the powers that be, fight the good fight,
the apple of mine eye, flowing with milk and honey, the fat of the land, am I
my brother’s keeper?, sign of the times, ye of little faith, eat drink and be
merry, salt of the earth, a man after his own heart, sick unto death, the
spirit is willing but the flesh is weak, a stranger in a strange land, let my
people go, a law unto themselves і так далі [18].
Англійський вчений і класи цист Сер Томас Еліот знайшов
нові слова такі як animate, describe, dedicate, esteem, maturity, exhaust,
modesty на початку XVI ст. Його сучасник Сер Томас Мор вніс absurdity,
active, communicate, education, utopia, acceptance, exact, explain, exaggerate.
Бену Джонсону сучаснику Шекспіра також приписують введення багатьог
загальних слів, у тому числі damp, defunct, strenuous, clumsy а Серу Філіп
Сіднею завдячують своїм походженням
Пізній новоанглійський період
Головна відмінність між ранньою новоанглійською та пізньою
новоанглійською полягає у його лексиці - вимова, граматика і правопис
залишилися незмінними. У пізній новоанглійскій накопичилося багато нових слів
через два основні історичні фактори: промислової революції, яка потребувала
введення нових слів для винайдених ідей та речей; і процес зростання
Британської імперії, під час якого англійська запозичила багато іноземних слів.
Промислові та наукові досягнення промислової революції
створили необхідність неологізмів для опису нових творінь і відкриттів. Значною
мірою це покладалися на класичних мовах, латини і по-грецьки, в якому вчені та
науковці період, як правило, добре розбираються. Хоча таких слів, як oxygen,
protein, nuclear and vaccine не існувало у класичній мові, вони могли бути (і
були) утворені із латинських та грецьких коренів. Lens, refraction,
electron, chromosome, chloroform, caffeine, centigrade, bacteria, chronometer,
claustrophobia лише декілька з усіх наукоємних слів, які були створені протягом
цього періоду, а також цілої нихки слів із “-ologies” та “-onomies”, такі як biology,
petrology, morphology, histology, palaeontology, ethnology, entomology,
taxonomy, і т. ін.
Багато інших нових слів були придумані для позначення нових
продуктів, машин і процесів, які були розроблені в цей час (наприклад train,
engine, reservoir, pulley, combustion, piston, hydraulic, condenser,
electricity, telephone, telegraph, lithograph, camera і т. ін.) У деяких
випадках старим словам було надано абсолютно нового смислу та конотації
(наприклад vacuum, cylinder, apparatus, pump, syphon, locomotive, factory,
і т. ін.) і також особливо популярними були нові слова, створені шляхом
об'єднання і злиття існуючих англійських слів в описовій комбінації (наприклад railway,
horsepower, typewriter, cityscape, airplane, і т. ін.)
Ряд американських неологізмів які потім повернулись на свою
Батьківщину не слід недооцінювати. Такі слова включають до себе commuter,
bedrock, sag, snag, soggy, belittle, lengthy, striptease, gimmick, jeans,
teenager, hangover, teetotal, fudge, publicity, joyride, blizzard, showdown,
uplift, movie, obligate, stunt, notify, redneck, businessman, cocktail,
skyscraper, bootleg, highfalutin, guesstimate, raincoat, cloudburst, nearby,
worthwhile, smooch, genocide, hindsight, graveyard та інші.
Ною Вебстеру часто приписують по одиничні зміни англійської
орфографії, зокрема, через його словники: “The American Spelling Book”, “The
Compendious Dictionary of the English Language”, and “The American Dictionary
of the English Language”. Насправді, багато зі змін, які вин висунув уже були в
ужитку в Америці (наприклад написання theater та center замість theatre
та centre), але є він бува значною мірою відповіден за переглянуте
написання слів як color та honor (замість британських colour та honour), traveler
та jeweler (замість traveller and jeweller), check
та mask (замість cheque та masque), defense та offense
(замість defence and offence), plow та plough, а
також досить нелогічне прийняття aluminum замість aluminium.
1.4 Сучасні діалекти британського варіанту
англійської мови
Діалекти британського варіанту англійської мови -
сукупність діалектів, що склалися на Британських островах, що виникли в
результаті розширення Британської імперії і - після Другої світової війни -
впливу Сполучених Штатів по всій земній кулі. Число діалектів і креольських мов
і піджинів, які базуються на англійській, досить велике. У сучасній англійській
мові в Англії розрізняють такі основні діалекти:
1. Східний -
приблизно між р. Темзою та р. Нен;
2. Західний - басейн
р. Северн;
. Південний - на
південь від р. Темзи;
. Центральний-басейн
р. Трент та р. Хембер;
. Шотландський -
на північ від р. Твід.
Розходження у вимові між
Standard English та діалектами наведені у додатку Д «Відмінності вимови
голосних в діалектах британського варіанту англійської мови».
У шотландському та
частково у північному діалектах артикуляція приголосного [r] відрізняється
наявністю вібрації (дрижання) кінчика язика (race, rocket).
Початкове [h] зникає перед відкритим голосним майже в усіх діалектах ('ot
замість hot), як у словах honour, honest, horrible. У південному діалекті
початкові s, th, f вимовляються як І дзвінкі [z, ð, v]. Наприклад: That, same, fall, forest. Окремі
діалекти мають свої специфічні особливості такі, як: збереження [х] в
шотландському діалекті, частковий перехід [v > w] у східному діалекті тощо
[17].
У словниковому складі
діалектів також спостерігаються відхилення від норм літературної мови. Ці
відхилення найбільш помітні в північному та шотландському діалектах. Так, у
північному діалекті збереглися слова, які вийшли з ужитку в сучасній
літературній мові: bairn (child) - ст. a. beam, stee (ladder) - ст.
a. stige, bide (wait) - ст. a. bidan, fain (glad) - ст. a.
faegen та інші.
У різних діалектах
існують окремі слова, які часто вживаються в певних місцевостях Англії, але
невідомі літературній мові: holme (island), thwaite (clearing), tot (bush),
muckle (much, great) тощо [19, с. 154].
Під впливом помилкової
етимології та інших причин в діалектах утворюються слова, які є похідними від
слів літературної мови: sarmont (< sermon), nammut (< non meat), unco
(< uncouth) та інші, а також maist (almost), gurt (great), lowz
(allows), zote (soft), ollas (always) і т. п. [20, с. 201]. Варто
зазначити, що деякі діалектні особливості зустрічаються навіть у мові освіченої
частини населення тієї чи іншої місцевості, незважаючи на вплив норм
літературної мови. Однією з основних особливостей сучасних англійських територіальних
діалектів (як і діалектів інших мов) є їх консерватизм. Ті чи інші відхилення
від літературного стандарту обумовлені в більшості своїй не еволюцією, а саме
відсутністю еволюції: у діалектах зберігаються багато мовних явищ різних
періодів історії мови, а також різного роду іншомовні нашарування -
скандинавські, норманські та ін. Іншою особливістю сучасних англійських
діалектів є їх варіантність на всіх мовних рівнях (фонетика, граматика і
особливо лексика) [21].
Багато авторів вказують
також на те, що характерною ознакою ладу діалектів є так звана «надмірність»
[1], [14], [21]. Мається на увазі, наприклад, звороти, що використовуються в
Ірландії, типу: It's sorry you will be замість You will be sorry
або парафрази типу I do love замість I love, що вживаються в південно-західних
графствах, нагромадження заперечень у фразі та ін. [10, с. 79].
Численним особливостям
територіальних діалектів протистоять вимова та норми літературної мови, так
званої Standard English. Сучасна зразкова вимова, поширювана в Англії і за її
межами викладанням англійської мови кваліфікованими викладачами, а також за
допомогою радіо і кіно, не базується на вимові якогось одного або кількох
діалектів. Standard English становить собою зразкові норми вимови, стилю та
лексики в сучасній літературній мові, які підтримуються науковими дослідженнями
з вивчення мови, зокрема її фонетики [13].English є до певної міри штучним
утворенням, розходження між вимовою середньо- та висококультурних представників
різних графств Англії та вимовою, рекомендованою Standard English, іноді досить
значні. Розходження між Standard English та живою розмовною мовою переважної
частини населення Англії, представників робітничих верств, ще помітніші. Проте
вивчення фонетичної системи та особливостей вимови в сучасній англійській мові
базується на нормах Standard English, які щодо фонетики, лексики та стилю
становлять собою певний ступінь у підвищенні культури мови [22].
Цікавою спробою реформи
правопису, яка поєднує історичний та фонетичний принципи, є праця шведського
вченого R. К. Zachrisson’a “Anglic, An International Language". Зміст
реформи орфографії, запропонованої в цій праці, стає зрозумілим з аналізу таких
прикладів: father - faadher, new-nue, all - aul, created - kreeated,
are - ar, so - soe, have - hav, dedicate - dedikaet, here - heer, increased -
inkreest, can - kan, take - taek, task - taask тощо.
Таким чином,
проаналізувавши літературу з історії вивчення та становлення сучасної
загальнонаціональної англійської мови, та на підставі опрацьованих джерел можна
зробити висновок, що різні види діалектів Англії є складовою частиною
англійської мови і продовжують її формувати, а, отже, - вони важливі при її
вивченні. Ретельно проаналізовано вплив історичних епох на формування діалектів
різних територіальних зон Англії та відмінності територіальних та професійних
діалектів з наведеними прикладами, які показують наскільки велика різниця між
стандартною вимовою та діалектним мовленням.
2. Вплив запозичень на
формування англійської мови
Слідом за Бажановською ми називаємо те чи інше
слово запозиченням, якщо можливо вказати фактичне джерело цього запозичення
[15, c 14]. Проте, багато слів, не включених таким чином в запозичення, можуть
опинитися запозиченням з якого-небудь невідомого джерела або стародавнім
запозиченням.
Необхідно також відрізняти запозичення в
результаті безпосереднього масового спілкування англійців з носіями інших мов.
Середньоанглійська мова протягом довгого часу розвивалася під безперервним
впливом, з одного боку, скандинавських говорів, принесених скандинавськими
завойовниками в IX-XI ст., а з іншої - французької мови, «привезеної» до Англії
нормандськими завойовниками в 1066 році [19, c. 25], [2, c. 146], [13, c. 81].
Зазначені автори й науковці особливо виділяють вплив скандинавських мов і французької
мови у вказані періоди. Переконатися значущості цих мов порівняно інших можа
побачити у додатку Б «Доля іншомовних запозичень із загальної кількості»
2.1 Запозичення, що з’явились в англійській мові
до скандинавського періоду
Вплив кельтських мов на староанглійську фактично
звівся до запозичення певної лексики, що збереглися в сучасній англійській мові
і до теперішнього часу. Відносно більша кількість кельтських слів була
запозичена англійською мовою в пізніші періоди вже з гельської (Ірландія) і шотландської
мов. В якості прикладів ранніх запозичень їх кельтських мов можна згадати і
наступні слова: bard - бард, співак, поет; bin - мішок, кошик
(для вина, зерна); brat - дитина, шибеник; brock - борсук; down
- пагорб; dun - мишастий. З шотландської в англійську мову потрапили
наступні слова: сlan - клан, рід (у Шотландії); claymore -
старовинний палаш (шотландських горців); сrag - скеля, круча; glen
- вузька долина; loch - озеро, вузька морська затока; veel -
назва швидкого (шотландського) танцю; slogan - гасло, заклик tartan
- картата, вовняна матерія. З ірландської мови були запозичені наступні слова: banshee
- дух, стогони якого провіщали смерть; bog - болото, трясовина; galore
- удосталь; shamrock - трилисник; shillelagh - палиця; spalpen
- нероба; tory - торі, консерватор. Серед слів активного вокабуляру
сучасної англійської мови знаходимо такі запозичення з кельтської мови, як bald
„лисий”, bard „співець”, bin „ящик”, bog „болото”, doe
„самка оленя”, gull„чайка”, loop„петля”, тощо. З інших
кельтських за походженням мов запозичені такі слова, як crowd„натовп”, flannel„фланель,
різновид тканини” - із уельської (валлійської) мови; clan „клан”, loch
„затока”, slogan „гасло”, whiskey„віскі” - із гельської мови; shanty„хижа,
хатина”, Тоrу „консерватор” - із ірландської.
Певна кількість кельтських слів надійшла до
англійської мови через інші європейські мови. Так, через французьку мову
потрапили запозичення beak„дзьоб”, budget„бюджет”, bulge„виступ”,
cloak„плащ, сіряк”, clock„годинник”. Ці запозичення допомагають
встановити окремі лексичні залежності в межах історичної лексикології, зокрема
між лексичними дублетами shee p- mutton. Виникнення останнього дублета
відносили до часів норманського завоювання 1066 p.; насправді він міг потрапити
до складу англійської лексики раніше.
Кельтські слова прослідковують через ряд мов з
подвійним запозиченням. Так, вважається, що через французьку мову з іспанської
в англійську запозичене слово bracket „бантина, перекладина”, хоча ця
будівельна деталь - спадщина кельтів (як і гостроверхий дах). З французької
через датську мову надійшло слово dune „дюна”, через латинську - artesian
„артезіанський колодязь”, carpenter „тесля”, charge„ порція
глини та вугілля при випалюванні”, chariot„колісниця”, druid „священик
у стародавніх бретонців”, embassy „чужоземне представництво”.
2.2 Латинські запозичення
З епохою військових походів римських військ під
проводом Юлія Цезаря і Авла Британіка (І ст. до н.е.) пов'язані слова першого
або раннього прошарку запозичень, що відбивають поняття, пов'язані з римською
колонізацією. Запозичення цього часу стосуються військового і торговельного
проникнення на острови і колоніального урядування на залежній території під так
званим „Римським миром ” (PaxRomana). Запозичень небагато, оскільки вони носили
усний характер: aborigine, arena, arc, belt, castle, cell, cereal, kitchen,
street, villa, wine. Залишки латинського castrum „укріплений табір”
спостерігаються в географічних назвах Chester, Gloucester, Lancaster тощо.
Другий прошарок латинських запозичень пов'язаний
з введенням на островах християнства у VII ст.(597 р.) і поширенням латинської
граматики [10, c. 102]. Більшість цих запозичень виражають церковно-релігійні
поняття. Основна маса латинських запозичень пов’язана з введенням християнства
в. Загальний підйом культури, пов’язаний з введенням християнства, спричинив
появу нових понять, що потребували відповідного мовного оформлення. З’явилися
нові слова з латинської мови, що означали поняття з сфери культури і побуту і
збереглися в сучасній англійській мові:
) предмети домашнього ужитку, інструменти,
знаряддя: ancor (anchor) від лат. ancora; box (box) від лат. buxus;
cealc (chalk) від лат. calcem; paper (paper) від лат. paryrus;
pyle (pillow) від лат. pulvinus; post (post) від лат. postis;
purs (purse) від лат. bursa; sicol (sikle) від лат. secula;
) предмети одягу: cappe (cap) від лат. cappa;
socc (sock) від лат. soccus;
) міри ваги і довжини: circul (circle) від
лат. circulus; pund (pound) від лат. pondo; ynce (inch) від лат. іncia;
) назви тварин, птахів і риб: assa (ass)
від лат. asinus; camel (camel) від лат. camelus; turtle (turtle)
від лат. turtur; truth (trout) від лат. tructa;
) назви рослин: palm (palm) від лат. palma;
pere (pear) від лат. pirum; rose (rose) від лат. rosa; lilie
(lily) від лат. lilium; plante (plant) від лат. рlanta;
) слова, пов’язані з релігійними поняттями: engel
(angel) від лат. angelus; biscop (bishop) від лат. episcopus;
cyrice (church) від лат. cyriaca; munuc (monk) від лат. monachus;
nunne (nun) від лат. nonna; papa (pope) від лат. papa.
Найбільша кількість слів, запозичених англійською
мовою з латині, є так звані книжкові запозичення. Книжкові запозичення якісно
відмінні від інших видів запозичень. Передусім, вони менш схильні всякого роду
змінам, особливо семантичним. Ці запозичення зазвичай носять абстрактний або
термінологічний характер. Більшість латинських книжкових запозичень в
англійській мові доводяться на епоху Відродження в Англії. З’являються слова з
області медицини, літератури, теології, технічні терміни. У більшості випадків
це так звані «вчені слова», що нерідко зберігають особливості морфологічного
характеру латинських слів, як, наприклад, inertia, sanatorium, genus,
radius, curriculum, datum, vacuum.
Серед запозичених латинських слів виділяється
певна група слів, які в тій або іншій звуковій формі, граматичному оформленні і
смисловому змісті можуть бути знайдені у ряді мов, - інтернаціональні слова.
Саме латинська мова дала найбільш значну кількість таких слів. Це пояснюється
тим, що латинська мова в епоху феодалізму була для багатьох країн Західної
Європи інтернаціональною мовою науки, а в деяких країнах взагалі літературною
мовою [2].
Ці слова важко відрізнити від подальших
латинських запозичень через французьку мову після норманського завоювання в XI
ст., проте уже у британсько-латинському словнику 925 p. знаходимо такі слова,
як advent, aggregate, altar, candle, pastor, scribe. Поряд з культовими
запозиченнями до англосаксонської мови надійшли такі рослинні назви, як
laurel, lily, palm, pine. До другого періоду відносять назви будівельних
матеріалів - marble, mica, tile, bitumen, chalk, basalt; тканин -
linen; одягу - mantle.
Частина латинських запозичень другого прошарку не
цілком з'ясована. Окремі з наведених слів християнського культу вживаються в
одному із найстаріших словників - Ерфуртському глосарії (ElfurtGlossary),
датованому 700р. Так, слово candle означало одну з культових речей,
обов'язкових для виконання церковної літургії. Щодо слова cross, яке більшість
підручників відносить до цього періоду, слід сказати, що в англосаксонській
лексиці воно не зустрічається, і лише наприкінці X ст. слово згадується у
„Записах подарунків єпископа Ательвальда” як Normannescros. У діалектах
Нортумбрії і Шотландії воно зустрічається раніше і навіть входить до складу
топонімів, наприклад: Corserig, Corstorphine та ін.; форма cors(e)
застосовувалась, занесена вікінгами і у англосаксонській мові до норманського
завоювання 1066 р. вживалася лише діалектно [10, c. 78].
В XV - XVI ст. продовжувався „третій період”
латинських запозичень, що почався у мові XIV - XV ст. Латинські слова,
запозичені в цей час в англійську мову, відносяться до медицини, фізики,
механіки, біології, мистецтва, літератури, суду, законодавства, релігії тощо.
Значна кількість латинських слів була запозичена без орфографічних змін: alibi,
animal, errata, formula, folio, item, maximum, minimum, superior, та інші.
Численна група слів, запозичених з латинської
мови, характеризуються частковими змінами в орфографії, які полягали в скороченні
слова за рахунок відкидання суфіксів, відкидання відмінкових закінчень.
Наприклад: consult (< лат. consult-āre), expect
(<лат. expect- āre); exclusion (лат.
exelusiōn-is (род.), -em
(дав.)), conjugation (лат. conjugation-is (род.), -em
(дав.)) та інші.
Деякі латинські слова зазнали орфографічних змін,
характер яких дає підстави вважати, що ці слова були запозичені з латинської
мови через французьку:
лат. conspicu-us >сonspicuous; лат. extern-us
> external; лат. celeri-tas > celerity тощо.
Слід відзначити, що в усіх випадках, тобто
незалежно від того, безпосередньо з латинської мови чи через французьку було
запозичене те чи інше слово в англійську мову в XV - XVI ст., корінь (основа)
латинського слова залишається без змін: лат. irrito, irritāre - англ. irritate; лат. separāre - англ. separate; а також collect,
correct, permit, produce та багато інших. Ця особливість має істотне
значення для історії мови при вирішенні питання про час та епоху, коли було
запозичене те чи інше латинське слово.
В XV - XVI ст., а також і пізніше, в XVI - XVII
ст. деякі латинські слова були запозичені в англійську мову вдруге, бо ці ж
самі латинські слова вже ввійшли до словникового складу англійської мови багато
століть тому [1]. Так, запозичене з латинської мови в давньоанглійську слово episcopus(VII
ст.) перетворилося в bishop, а повторне запозичення цього слова в XV ст.
дало сучасне слово episcopal.
Аналогічно лат. discusдало сучасне слово dish(з
давньоанглійської disk) та disc.
Прикладів таких етимологічних пар (дублетів) в
англійській мові дуже багато:
sure - secure (з давньофр. seure
та лат. secūrus); ray- radius(з
давньофр. rai та лат. radius); vowel- vocal (з давньофр. vouet
та лат. vōcālis) і т. ін. В усіх
випадках слово, що зазнало змін у складі кореня (основи), запозичене з
французької мови в період XII - XIV ст., а слово, яке зберігає склад
латинського кореня (основи), - запозичене в XV - XVI ст.
2.3 Вплив скандинавських мов на формування
англійської мови
Вплив скандинавських мов пов’язаний із
завоюванням Англії скандинавами протягом IX-XI ст. Приблизно однаковий ступінь
суспільно-економічного і культурного розвитку завойовників зумовив проникнення
в англійську мову слів, що позначають вже відомі англійцям предмети і явища
об’єктивній дійсності.
Порівнянний anger - гнів
(середньо-англійське, anger - нещастя, біда, розлад, гнів; з
скандинавського і древнескандинавського, angr - горе, печаль); fellow
- хлопець, товариш (середньо англ. felawe - товариш, компаньйон,
хлопець; з ск.-давньоск. felagi - товариш, компаньйон, співучасник) та
ін.
Запозичення зі скандинавських мов були звичайними
повсякденними, широко споживаними словами, пов’язаними з поняттями, що вже мали
в англійській мові синонімічний вираз. Англійська мова, з одного боку, і
скандинавські мови, принесені до Англії, з іншого боку, були мовами близько
спорідненими. Такі мови можуть більш менш легко застосовуватися одночасно в
одному і тому ж процесі спілкування. Подібне співвідношення між мовами було
назване «потенційно-діалектним» [12].
Таким чином, ті або інші слова проникали з
скандинавських говорів в англійських переважно не внаслідок того, що вони були
пов’язані з якими-небудь новими поняттями для англійців, а внаслідок того, що в
процесі регулярного і масового спілкування між англійцями і скандинавами дані
слова виявлялися зручнішими для адекватного виразу думок. У переважній
більшості випадків відбувалася взаємодія між англійським і скандинавським
діалектними варіантами у зв’язку з їх регулярним ототожненням як варіантів того
ж самого слова. В результаті цієї взаємодії в мові з’являвся третій варіант, що
поєднував в собі риси обох діалектних варіантів (як англійського, так і
скандинавського) [13].
«Скандинавізми» в словарному складі англійської
мови в переважній більшості випадків з самого моменту їх появи відносилися до
загальновживаної лексики. До цього необхідно додати ще і наступне:
скандинавськими запозиченнями не тільки були загальновживані слова, але і дали
велику кількість похідних слів: hap - «випадок, щаслива випадковість», haphazard
- «випадок, випадковість», haphazard - «випадковий», hapless -
«нещасний, нещасливий», happen - «траплятися», happening -
«випадок, подія», happy - «щасливий», happily - «щасливо», happiness
- «щастя», perhaps - «можливо»; weak - «слабкий», weaken -
«послаблювати, слабіти», weak-headed - «недоумкуватий, легко пۥÿí³þ÷èé»,
weak-kneed - «слабкий на
ноги», weakling - «слабовільна людина», weakness - «слабкість» та
інші. В більшості випадків вони збереглися в цій частині словарного складу і
надалі.
Запозичення з тих же скандинавських мов в
пізніший період, в переважній більшості випадків, не є загальновживаними
словами, не мають або майже не мають похідних і відрізняються по своїй
фонетико-орфографічної подобі: tungsten, geyser, ski та інші. Подібні лексичні
одиниці в словарному складі сучасної англійської мови мають характер поодиноких
вкраплень і в цілому зближуються більше не ранніми запозиченнями з
скандинавських мов, а з пізнішими запозиченнями з німецького, голландського і
інших германських мов: waltz - «вальс», nickel - «нікель», zinc
- «цинк», Luftwaffe - «авіація» і тому подібними.
Основна граматична відмінність між двома мовами
полягала в особових та відмінкових закінченнях, в той час як корені слів були
спільними. При взаємному спілкуванні скандинавів та англійців і ті, і другі
розуміли основну частину слова - корінь, а закінчення, різні в обох мовах, були
елементами, які ускладнювали взаєморозуміння. Тому вся увага була спрямована на
сприйняття та розуміння основи слова, а закінчення в цей же час почали
ослаблятися, редукуватися. Граматичні відносини між членами речення, які раніше
передавалися за допомогою флексії, поступово почали виражатися іншими засобами:
порядком слів, прийменниковими зворотами тощо. Проте було б помилковим вважати,
що скандинавський вплив міг бути основною причиною переходу англійської мови до
аналітичної будови. При схрещуванні давньоанглійської та скандинавської мов
перша зберегла свій словниковий склад, поповнившись деякими запозиченими
словами, зберегла свою граматичну будову, а вплив скандинавської мови лише
сприяв розвитку тих тенденцій, які існували у мові давньоанглійського періоду
задовго до скандинавського завоювання [27, c. 178]. Зокрема, ослаблення ролі
закінчень спостерігалося ще в давньоанглійській мові, особливо на півночі
країни. Відмінності у морфологічному оформленні слів в обох мовах були
незначні: dagedǽg (day); vindr wind (wind);góbr gód (good); fiskr fisk (fish); sunr
sunu (sun); hiarta heorte (heart); falla feallan (to fall); sitja sittan (to
sit); oxe, uxe oxa (ox); egg
æg (egg); time time (time); mōper mōdor (mother); faper fælеr (father).
ßê âèäíî
ç âèùåíàâåäåíèõ
ïðèêëàä³â, áëèçüê³ñòü
ôîðì êîðåíÿ ñïðèÿëà
çàêð³ïëåííþ éîãî
ó ìîâ³: òàê, ñêàíä.òà
äàâíüîàíãë. time ïðè
ñõðåùóâàíí³
óêð³ïèëè ôîðìó
êîðåíÿ tim-, à îáèäâà
çàê³í÷åííÿ çëèëèñÿ
â îñëàáëåíó ôîðìó
time, tyme, ÿêà ó ìîâ³ ñåðåäíüîàíãë³éñüêîãî
ïåð³îäó ïåðåòâîðèëàñÿ
â time[ti:mə > ti:m > taim], ùî ³ñíóº
â ñó÷àñí³é ôîðì³
time [29, c. 56]. Àíàëîã³÷í³
çì³íè â³äáóëèñÿ
³ ç ³íøèìè ñëîâàìè:
Êð³ì ïðèñêîðåííÿ
ïðîöåñó ðåäóêö³¿
çàê³í÷åíü, ñêàíäèíàâñüêèé
âïëèâ ïîçíà÷èâñÿ
òàêîæ íà ³íøèõ
ìîâíèõ ÿâèùàõ:
 ï³âí³÷íîìó
ä³àëåêò³ ï³ä âïëèâîì
ìîâè ñêàíäèíàâ³â
çàêð³ïèëîñÿ çàê³í÷åííÿ
-s ó 3-é îñîá³ îäíèíè
òåïåð³øíüîãî
÷àñó 䳺ñë³â òà
çàê³í÷åííÿ -and
䳺ïðèêìåòíèêà
(binband) ïðè çàê³í÷åíí³
-end, -ind â öåíòðàëüíîìó
òà ï³âäåííîìó
ä³àëåêòàõ. Çàê³í÷åííÿ
-s çáåðåãëîñÿ â
ñó÷àñí³é ìîâ³
(hetakes, goes³ ò. ³í.) à çàê³í÷åííÿ
䳺ïðèêìåòíèêà
-and ï³çí³øå ïåðåòâîðèëîñÿ
â -sng (ñó÷. going, taking ³ ò.
³í.);
Îñîáîâ³
çàéìåííèêè ñêàíäèíàâñüêîãî
ïîõîäæåííÿ (ñêàíä.
peim) çàì³íèëè â³äïîâ³äí³
äàâíüîàíãë³éñüê³
çàéìåííèêè ³
çàêð³ïèëèñÿ â
àíãë³éñüê³é
ìîâ³ (ñó÷. they, them, their).
Êð³ì öüîãî, â àíãë³éñüê³é
ìîâ³ çáåðåãëîñÿ
äåê³ëüêà ñàìîñò³éíèõ
òà ñëóæáîâèõ
ñë³â ñêàíäèíàâñüêîãî
ïîõîäæåííÿ: till,
toandfro, though, ado(< at+ do), both, same.
Ñêàíäèíàâñüêèé
âïëèâ íàéïîì³òí³øå
â³ä÷óâàºòüñÿ
ó ñëîâíèêîâîìó
ñêëàä³ ìîâè. Ïàì'ÿòêè
äàâíüîàíãë³éñüêîãî
ïåð³îäó â³äîáðàæàþòü
ëèøå ÷àñòèíó
çàïîçè÷åíü, ÿê³
çíà÷íî ïîâí³øå
ïðåäñòàâëåí³
ó ïàì'ÿòêàõ ñåðåäíüîàíãë³éñüêîãî
ïåð³îäó. Ëåêñè÷í³
çàïîçè÷åííÿ
ìàëè ð³çíîìàí³òíèé
õàðàêòåð:
. Ãåîãðàô³÷í³
íàçâè:
ñêàíä. bŷr
(a village) > by â Derby, Rugby, Grimsby;
ñêàíä. thorp
(a village) > thorp â Althorp, Linthorp;
ñêàíä. veiti
(clearing) > thwait (e) â Applethwait, Satterthwait, Crossthwaite.
 ãåîãðàô³÷íèõ
íàçâàõ çóñòð³÷àºòüñÿ
òàêîæ áàãàòî
³íøèõ åëåìåíò³â,
ÿê³ ïîõîäÿòü â³ä
ñêàíäèíàâñüêèõ
çàïîçè÷åíü, ÿê:
beckâ Lauterbeck (äàâíüî³ñë.
bekkr- „ñòðóìîê”, í³ì.
Bach, ãåðì, bakir);
daleâ Liddesdale, Kendal (äàâíüî³ñë.
dalr - „äîëèíà”, í³ì.
Òàl, ðîñ. äîëèíà);
gateâ Canongate (äàâíüî³ñë.
gata- „äîðîãà”, í³ì.
Gasse, ãåðì. gatwōn).
. ³éñüêîâî-ìîðñüêà
òåðì³íîëîã³ÿ:
barda, cnearr (ship), scegp (vessel), lip (fleet), sagpmann (pirate), á³ëüø³ñòü
ç ÿêèõ íå çáåðåãëèñÿ
â ñó÷àñí³é ìîâ³.
. Ñóäîâ³ òà
çàêîíîäàâ÷³
òåðì³íè: lagu, lage (law), ntlag
(outlaw), mal (actionoflow), husting (assembly) òà ³íø³,
à òàêîæ äåê³ëüêà
ïåðåêëàä³â-êàëüîê,
ÿê hāmsōcn
(attackingtheenemyinhishouse), landcēap (landtar) òîùî.
. Ñóñï³ëüíî-ïîáóòîâà
ëåêñèêà:
à) ³ìåííèêè
- crook, dirt, egg, fellow;
á) ïðèêìåòíèêè
- awkward, flat, ill;
â) 䳺ñëîâà
- bait, call, cast.
ʳëüê³ñòü
çàïîçè÷åíü ö³º¿
ãðóïè ñòàíîâèòü
ïîíàä 500 ñë³â [25, c.
102]. Äåÿê³ ñëîâà çáåðåãëèñÿ
â ñó÷àñí³é ìîâ³
ó ôîðì³ á³ëüø áëèçüê³é
äî ñêàíäèíàâñüêîãî
ñëîâà: sister (ñêàíä.
syster, ä.à. sweoster); boon(ñêàíä.
bōn, ä.à. bēn); loan(ñêàíä. lān, ä.à. lǽn).
Äåÿê³ ñëîâà
ñêàíäèíàâñüêîãî
ïîõîäæåííÿ, ÿê³
øèðîêî âæèâàëèñÿ
â äàâíüîàíãë³éñüê³é
ìîâ³, â ñó÷àñí³é
ìîâ³ âæèâàþòüñÿ
äóæå ð³äêî, à äåÿê³
çóñòð³÷àþòüñÿ
ëèøå â ï³âí³÷íèõ
ä³àëåêòàõ: kirk
(church), garth (yard). Áàãàòî ñë³â,
ÿê³ â IX - XI ñò. ìàëè
áëèçüêå çíà÷åííÿ
â îáîõ ìîâàõ, äèôåðåíö³þâàëèñÿ
â ñó÷àñí³é ìîâ³:
no - nay, from - fro, whole - hale.
×àñòèíà
ëåêñèêè àíãëîñàêñ³â
³ äàò÷àí ìàëà
ñï³ëüíå ïîõîäæåííÿ:
ïðèáëèçíî ïîëîâèíà
çàïîçè÷åíèõ
ñë³â ³ñíóâàëà
â îáîõ ìîâàõ, âíàñë³äîê
÷îãî ðîçâèíóëàñü
ïîë³ñåì³ÿ ö³º¿
ëåêñèêè. Îäíàê
ñåðåä çàïîçè÷åíèõ
ñë³â áàãàòî ³
òàêèõ, ùî âèò³ñíèëè
íàâ³òü ïîáóòîâó
àíãëîñàêñîíñüêó
ëåêñèêó. Ñêàíäèíàâñüê³
çàïîçè÷åííÿ
- öå, ãîëîâíèì ÷èíîì,
ïîáóòîâ³ íàéìåíóâàííÿ,
ñåðåä ÿêèõ ðîçð³çíÿþòüñÿ:
³ìåííèêè:
anger, axle, bag, booth;
䳺ñëîâà:
awe, blend, call, cast;
Äàòñüêà
ìîâà - öå ºäèíà
ìîâà, ç ÿêî¿ çàïîçè÷åí³
çàéìåííèêè
- both, they, them, their. Ñåðåä âëàñíèõ
íàçâ ó ñó÷àñí³é
àíãë³éñüê³é
ìîâ³ ìàºìî ñêëàäí³
³ìåííèêè, äðóãèì
åëåìåíòîì ÿêèõ
º -by, íàïðèêëàä: Applaby,
Derby, Ashby, Whitby. Ñêàíäèíàâñüêèìè
º òàê³ íàçâè, ÿê
Thursday, viking, valkyria
2.4 Ðîëü ôðàíöóçüêèõ
çàïîçè÷åíü ó
ôîðìóâàíí³ ñåðåäíüîàíãë³éñêî¿
òà ñó÷àñíî¿
àíãë³éñüêî¿
ìîâè
Çîâñ³ì ³íøèé
õàðàêòåð, í³æ
ðàíí³ ñêàíäèíàâñüê³
çàïîçè÷åííÿ,
íîñÿòü ôðàíöóçüê³
çàïîçè÷åííÿ
åïîõè íîðìàíäñüêîãî
çàâîþâàííÿ. Òóò
ñë³ä âðàõîâóâàòè,
ïåðåäóñ³ì, òå,
ùî ôðàíöóçüêà
ìîâà ïî â³äíîøåííþ
äî àíãë³éñüêî¿
ìîâè çàéíÿëà
ïàíóþ÷å ïîëîæåííÿ
ÿê ìîâà äâîðó,
ôåîäàëüíî¿ çíàò³,
óðÿäîâèõ óñòàíîâ,
øêîëè ³ âçàãàë³
ÿê îñíîâíó ìîâó
ïèñåìíîñò³ (ðàçîì
ç ëàòèííþ). Ó çâ’ÿçêó
ç öèì, ôðàíöóçüê³
ñëîâà, íà â³äì³íó
â³ä ñêàíäèíàâñüêèõ,
ó ñâî¿é ìàñ³ ÿñêðàâî
â³äáèâàþòü ïîëîæåííÿ,
ñïîñ³á æèòòÿ,
ä³ÿëüí³ñòü ³ ³íòåðåñè
òèõ ãðîìàäñüêèõ
øàð³â, ÿê³ âèêëþ÷íî
àáî ïåðåâàæíî
êîðèñòóâàëèñÿ
ôðàíöóçüêîþ ìîâîþ:
action - «ä³ÿ» (ñåðåäíüî-àíãë.
accioun - «ä³ÿ, çâèíóâà÷åííÿ»:
³ç ñòàðîôðàíöóçüêîãî
accioun); agreeable - «ïðèºìíèé,
çã³äíèé» (ñåðåäíüî-aíãë.
agreable: ³ç ñòàðîôð.
agreable); beauty - «êðàñà» (ñåðåäíüî-àíãë.
beautee: ³ç ñòàðîôð. beate);
carpenter - «òåñëÿð» (carpenter:
³ç ñòàðîôð. carpentier);
duke - «ãåðöîã» (duk: ³ç
ñòàðîôð. duc) ³ áàãàòî
³íøèõ.
Ñë³äóº, ïðîòå,
â³äì³òèòè, ùî
ñïî÷àòêó ôðàíöóçüêà
ìîâà ïîøèðþâàëàñü
â Àíã볿 ãîëîâíèì
÷èíîì ó ôîðì³
íîðìàíäñüêîãî
ä³àëåêòó, çì³øàíîãî
ç åëåìåíòàìè
ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ
ôðàíöóçüêèõ
ãîâîð³â. Âæå â
XIII ñò. ôðàíöóçüêà
ìîâà ïî÷àëà âòðà÷àòè
â Àíã볿 õàðàêòåð
æèâî¿ ðîçìîâíî¿
ìîâè ³ ïîñòóïîâî
ïåðåòâîðþâàëàñÿ
íà òðàäèö³éíó
îô³ö³éíó ìîâó
(òåïåð ôðàíöóçüê³é
ìîâ³ â³äâåäåíà
ðîëü îô³ö³éíî¿
ó ñôåð³ ì³æíàðîäíîãî
äîêóìåíòîçíàâñòâà
(ÿê ëàòèí³ - â ìåäè÷í³é
îáëàñò³)). Ó çâ’ÿçêó
ç öèì ï³çí³ø³
çàïîçè÷åííÿ
ñòâîðþþòüñÿ ïåðåâàæíî
âæå íå ç àíãëî-ôðàíöóçüêî¿,
à ç öåíòðàëüíî-ôðàíöóçüêî¿
(ïàðèçüêî¿), ïåðåâàæàþ÷î¿
â XIII ñòîë³òò³. [2]
Ïàíóâàííÿ
ôðàíöóçüêî¿ ìîâè
çàâåðøóºòüñÿ
â äðóã³é ïîëîâèí³
XVI ñòîë³òòÿ, àëå
íàéá³ëüøà ê³ëüê³ñòü
çàïîçè÷åíü ç
íå¿ äîâîäèòüñÿ
ÿêðàç íà öåé ÷àñ:
àíãë³éñüêà ìîâà,
âèò³ñíÿþ÷è ôðàíöóçüêó,
îñîáëèâî ïîòðåáóâàëà
çáàãà÷åííÿ ñâ
ëåêñèêè òèìè
åëåìåíòàìè, ÿê³
ìàëà â ðîçïîðÿäæåíí³
îñòàííÿ.
Âåëèêà ÷àñòèíà
öèõ çàïîçè÷åíü
òàê ³ çàëèøèëàñÿ
íà ïåðèôå𳿠ñëîâíèêîâîãî
çàïàñó: âîíè ñêëàäàþòü
÷èñëåííó ãðóïó
áàãàòîñêëàäîâèõ
ñë³â, òèïîâèõ
ïåðåâàæíî äëÿ
ìîâè ë³òåðàòóðíîãî
³ íàóêîâîãî ³
õàðàêòåðèçóþòüñÿ
ñïåöèô³÷íîþ ñëîâîòâîð÷îþ
ñòðóêòóðîþ [2, c.
81]. Ïðîòå, äåÿê³ ñëîâà
ç ÷àñîì ñòàëè
çâè÷àéíèìè,
ïîâñÿêäåííèìè
³ çàãàëüíîâæèâàíèìè.
Íàïðèêëàä, face - îñîáà
(la face), gay - âåñåëèé (gai),
hour - ãîäèíà (l'heure), ink
- ÷îðíèëà (les encre), joy - ðàä³ñòü
(la jolie), letter - ëèñò (la letter),
money - ãðîø³ (la monnaie), pay - ïëàòèòè
(payer), river - ð³÷êà (la rivière),
table - ñò³ë (la table), place (la place), large
(large), change (changer), minute (la minute), second (la second), mountain (la
montagne), soil (le sol), air (l'air), flower (la fleur), fruit (le fruit).
Ó çâ’ÿçêó
ç òèì, ùî ç ôðàíöóçüêî¿
ìîâè â àíãë³éñüêó
áóëî çàïîçè÷åíî
âåëè÷åçíó ê³ëüê³ñòü
ëåêñè÷íèõ îäèíèöü,
áàãàòî ç ÿêèõ
ìàëà ñêëàäíó
ñëîâîòâîð÷ó ñòðóêòóðó,
âïëèâ ôðàíöóçüêî¿
ìîâè âåëèêîþ
ì³ðîþ ïîçíà÷èâñÿ
íà ñèñòåì³ àíãë³éñüêîãî
ñëîâîòâîðåííÿ.
Ïåâí³ ôðàíöóçüê³
ñóô³êñè ³ ïðåô³êñè,
ùî çóñòð³÷àþòüñÿ
â çàïîçè÷åíèõ
ñëîâàõ, ìîãëè
âèòÿãàòèñÿ ç
öèõ ñë³â ³ âèêîðèñòîâóâàòèñÿ
äëÿ òâîðåííÿ ñë³â,
â³ä îäâ³÷íèõ êîðåí³â.
Íàïðèêëàä, ñóô³êñ
-able, âèòÿãíóòèé
ç òàêèõ çàïîçè÷åíü,
ÿê acceptable - ïðèéíÿòíèé
ïðè accept - ïðèéìàòè;
ñóô³êñ -ence - ç difference,
excellence, evidence, violence.
Ó XIX ³ ïî÷àòêó
XX ñòîë³òòÿ çàïîçè÷åííÿ
íîñÿòü ïåðåâàæíî
êíèæêîâèé õàðàêòåð.
Ïðîòå â ïåð³îä,
ùî áåçïîñåðåäíüî
ñë³äóº çà çàê³í÷åííÿ
Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿
â³éíè, àíãë³éñüêà
ìîâà çàïîçè÷óº
ôðàíöóçüê³ ñëîâà
â ðåçóëüòàò³ æèâîãî
ñï³ëêóâàííÿ àìåðèêàíñüêî¿
àð쳿 ç ôðàíöóçüêèì
íàðîäîì. Îñîáëèâî
ö³êàâèé âïëèâ
ôðàíöóçüêèõ
ñë³â íà ëåêñèêó
àíãë³éñüêî¿
ìîâè (íàïðèê³íö³
XX ñòîë³òòÿ). Ôðàíöóçüê³
çàïîçè÷åííÿ
ç’ÿâëÿþòüñÿ ó áàãàòüîõ
ñôåðàõ æèòòÿ.
Öå ³ ïîë³òèêà, ³
ñâ³òñüêå æèòòÿ,
ñïîðò ³ â³äïî÷èíîê
[2, c 83].
Âåëèêà ê³ëüê³ñòü
ôðàíöóçüêèõ
³ ³íøèõ ³íîçåìíèõ
çàïîçè÷åíü íå
ëèøå çáàãàòèëî
öþ ìîâó, àëå â ÿêèéñü
ì³ð³ êîìïåíñóâàëî
íåäîñòàòíüî
ðîçâèíåíó ñèñòåìó
ñëîâîòâîð÷èõ
çàñîá³â äëÿ âèðàæåííÿ
íîâèõ ïîíÿòü
àáî â³äò³íê³â
çíà÷åíü [27, c. 62]. Áàãàòî
çàïîçè÷åíü ç
ôðàíöóçüêî¿ ìîâè
áóëî îáóìîâëåíî
³ñòîðè÷íî: ñëîâà,
ïîâ’ÿçàí³ ç ôåîäàëüíèìè
ñòîñóíêàìè:
feudal, baron, vassal, liege, chivalry (äåÿê³
ç öèõ ñë³â, ùî ó
òîé ÷àñ â³äáèâàëè
ó ñâîºìó çíà÷åíí³
ôåîäàëüíó ³äåîëîã³þ,
ï³çí³øå îòðèìàëè
çàãàëüíèé ñåíñ:
command, obey, serve, noble, glory, danger); ìàéæå
óñ³ òèòóëè, çà
âèíÿòêîì king, queen,
earl, lord ³ lady íîðìàíî
- ôðàíöóçüêîãî
ïîõîäæåííÿ; ñëîâà,
ïîâ’ÿçàí³ ç äåðæàâíèì
óïðàâë³ííÿì: people,
nation, government, power, authority, court, crown; ñëîâà,
ïîâ’ÿçàí³ ç ãðîøîâèìè
ñòîñóíêàìè:
money, property; ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü
ñ³ìåéí³ ñòîñóíêè:
parent, spouse, cousin, uncle, aunt, nephew, niece; âåëèêà
ê³ëüê³ñòü â³éñüêîâèõ
òåðì³í³â ³ ñë³â,
ïîâ’ÿçàíèõ ç â³éíîþ,
óñ³ íàçâè â³éñüêîâèõ
÷èí³â; ÷èñëåíí³
ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü
çàäîâîëåííÿ ³
ðîçâàãè: feast, leisure,
pleasure, delight, ease, comfort, chase ³ áàãàòî
êàðòêîâèõ òåðì³í³â:
trump, àñîâ³, cards; þðèäè÷í³
òåðì³íè: accuse, court, crime,
felony, plaintiff, defendant, attorney; ôðàíöóçüêèìè
ñëîâàìè íàçèâàëèñÿ
ïðîôåñ³¿ ðåì³ñíèê³â,
ÿê³ îáñëóãîâóâàëè
ôåîäàë³â: tailor, butcher,
painter, carpenter, joiner.
Òàêèì ÷èíîì,
çàïîçè÷åííÿ
ç ôðàíöóçüêî¿
ìîâè, ÿâëÿëè ñîáîþ,
íà â³äì³íó â³ä
çàïîçè÷åíü ñêàíäèíàâñüêèõ,
ñïåöèô³÷í³ òåðì³íè-íàçâè,
ïîâ’ÿçàí³ ç íîâèìè
ïîíÿòòÿìè, ïðèâíåñåíèìè
íîðìàíäñüêèìè
çàâîéîâíèêàìè.
Çàïîçè÷åííÿ
ç ôðàíöóçüêî¿
ìîâè ïðîäîâæóþòü
ïîïîâíþâàòè
ñëîâíèêîâèé
ñêëàä ïî ñüîãîäí³øí³é
äåíü, àëå âîíè
íîñÿòü ïåðåâàæíî
êíèæêîâèé õàðàêòåð.
2.5 Çàïîçè÷åííÿ
ç ðîìàíî-ãåðìàíñüêèõ
ìîâ
Áåçóìîâíî,
àíãë³éñüêà ìîâà
çáàãà÷óâàëàñÿ
ñëîâàìè ç àáñîëþòíî¿
á³ëüøîñò³ ³ñíóþ÷èõ
ìî¿, îäíàê âïëèâ
ðîìàíñüêèõ ìîâ
áóâ íàéá³ëüø
âàãîìèì çàâäÿêè
³ñòîðè÷íèì, åêîíîì³÷íèì
òà ïîë³òè÷íèì
çâ’ÿçêàì Àíã볿
³ç íîñ³ÿìè ðîìàíñüêèõ
ìîâ, çîêðåìà ç
³òàë³éñüêî¿,
³ñïàíñüêî¿, ôðàíöóçüêî¿,
í³ìåöüêî¿ ìîâè.
Ó àíãë³éñüêîìó
ñëîâíèêîâîìó
ñêëàä³ º çíà÷íà
ê³ëüê³ñòü ñë³â,
çàïîçè÷åíèõ
ç í³ìåöüêî¿ ìîâè.
 òîé æå ÷àñ, âëàñíå
í³ìåöüêèõ ñëîâíèêîâèõ
îäèíèöü, ùî óâ³éøëè
äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿
ëåêñèêè, íå òàê
âæå ³ áàãàòî. г÷
ó òîìó, ùî äóæå
âåëèêà ê³ëüê³ñòü
ñë³â, ùî çàïîçè÷åíèõ
ç í³ìåöüêî¿ ìîâè
³ â³äíîñÿòüñÿ
äî ãàëóç³ íàóêè,
º óòâîðåííÿìè
â³ä ëàòèíñüêèõ
³ ãðåöüêèõ êîðåí³â,
òîáòî öå, íàñïðàâä³,
ñëîâà ³íòåðíàö³îíàëüí³,
õî÷à âîíè ³ áóëè
çàïîçè÷åí³ ç
í³ìåöüêèõ äæåðåë.
Äî çàïîçè÷åíü
ç í³ìåöüêî¿ ìîâè,
â ïåðøó ÷åðãó,
â³äíîñÿòüñÿ ñëîâà,
ùî âèðàæàþòü
ïîíÿòòÿ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî
³ ô³ëîñîôñüêîãî
õàðàêòåðó. Á³ëüø³ñòü
ç íèõ îôîðìèëàñÿ
â àíãë³éñüê³é
ìîâ³ â ïåðåâ³äí³é
ôîðì³, òîáòî ó
ôîðì³ êàëüêè. Êàëüêóâàííÿ
ðÿäó ñëîâîñïîëó÷åíü
³ ñêëàäíèõ ñë³â
í³ìåöüêî¿ ìîâè
ïîëåãøóâàëîñÿ
áëèçüêîþ ñïîð³äíåí³ñòþ
í³ìåöüêî¿ ³ àíãë³éñüêî¿
ìîâ [29].
Åêîíîì³÷í³
³ ïîë³òè÷í³ çâ'ÿçêè
Àíã볿 ³ ²òà볿
ïî÷èíàþ÷è ç
XIV ñòîë³òòÿ çíàéøëè
â³ääçåðêàëåííÿ
â ñëîâíèêîâîìó
ñêëàä³ àíãë³éñüêî¿
ìîâè â öàðèí³
òîðã³âë³, ìàíóôàêòóðè
³ â³éñüêîâî¿ ñôåðè.
Ñë³ä çàçíà÷èòè,
ùî â çâ'ÿçêó ç øèðîêèì
ïîøèðåííÿì ³òàë³éñüêèõ
çàïîçè÷åíü â
ºâðîïåéñüêèõ
ìîâàõ, äåÿê³ ³òàë³éñüê³
ñëîâà áóëè çàïîçè÷åí³
àíãë³éñüêîþ
ìîâîþ çàâäÿêè
ìîâàì-ïîñåðåäíèêàì.
Íàïðèêëàä barouche (³òàë³éñüêå
ñëîâî baroccio- áàðîêî);
cohl-rabi (³òàë. cavolirape- êîëüðàá³)
çàïîçè÷åí³ ç
í³ìåöüêî¿ ìîâè.
Á³ëüø³ñòü ³òàë³éñüêèõ
ñë³â äî XVI ñòîë³òòÿ
áóëî çàïîçè÷åíî
÷åðåç ôðàíöóçüêó
ìîâó, ³ ëèøå ç
XVI ñòîë³òòÿ ç'ÿâëÿþòüñÿ
çàïîçè÷åííÿ
áåçïîñåðåäíüî
ç ³òàë³éñüêî¿
ñôåðè.
Íàéäàâí³ø³
(XIV - XV ñò.) çàïîçè÷åííÿ
â³äíîñÿòüñÿ äî
òîðã³âë³ ³ â³éñüêîâî¿
ñôåðè. Òàê ç îáëàñò³
òîðã³âë³ ³ ô³íàíñ³â
áóëè çàïîçè÷åí³
ñëîâà: ducat, million, lombard. Ç îáëàñò³
â³éñüêîâî¿ ñôåðè
³ ìîðåïëàâñòâà:
alarm (òðèâîãà), brigand (áàíäèò),
bark (áàðêà). Â XVI ñòîë³òò³
åêîíîì³÷í³ çâ'ÿçêè
ç ²òà볺þ âèêëèêàëè
íîâ³ çàïîçè÷åííÿ:
carat (êàðàò), traffic (ðóõ
òðàíñïîðòó), porcelain
(ôàðôîð). Â XVII ñòîë³òò³
çðîñòຠê³ëüê³ñòü
çàïîçè÷åíü, ÿê³
â³äíîñÿòüñÿ äî
ñóñï³ëüíîãî æèòòÿ,
òîðã³âë³, à òàêîæ
äî ìèñòåöòâà,
ìóçèêè, íàïðèêëàä:
manifesto, intrigue, bulletin, risk. bandit, biretta, mustachio, cavalcade,
gondola. Â XVIII ñòîë³òò³
çàõîïëåííÿ ³òàë³éñüêîþ
ìóçè÷íîþ êóëüòóðîþ
âèêëèêàëî íîâèé
ïðèïëèâ ìóçè÷íèõ
òåðì³í³â ç ³òàë³éñüêî¿
ìîâè.  öåé ïåð³îä
ç'ÿâèëèñü òàê³
ñëîâà ÿê soprano, falsetto, viola,
mandolin. dz ñôåðè ³íøèõ
âèä³â ìèñòåöòâà
áóëè çàïîçè÷åí³
òàê³ ñëîâà: picturesque,
costume, terracotta, sonnet, stanza, motto. Â XIX ñòîë³òò³
áóëè çàïîçè÷åí³
äåÿê³ ñëîâà, ÿê³
â³äîáðàæàëè ïîë³òè÷íó
áîðîòüáó â ²òà볿.
Íàïðèêëàä: carbonary,
camorra. Çá³ëüøóâàëàñü
ãðóïà çàïîçè÷åíü,
ïîâ'ÿçàíèõ ç íàóêîþ,
îäíàê íàéá³ëüøà
ê³ëüê³ñòü çàïîçè÷åíü,
ÿê ³ â äâîõ ïîïåðåäí³õ
ñòîë³òòÿõ, ñòîñóºòüñÿ
îáëàñò³ ìóçèêè
³ ìèñòåöòâà. Ïðèêëàäîì
ìîæóòü ñòàòè
íàñòóïí³ ñëîâà:
sonatina, cavatina, legato. Äî çàïîçè÷åíü
XX ñòîë³òòÿ ìîæíà
â³äíåñòè: autostrada,
duce, fascist. Ñëîâî fascis ïîâ'ÿçàíå
ç ëàòèíñüêèì
ñëîâîì fasces- íàçâà
åìáëåìè ä³þ÷î¿
âëàäè â Ñòàðîäàâíüîìó
Ðèì³ (ïó÷îê áåðåçîâèõ
ãàëóçîê, ç âñòðîìëåíîþ
âñåðåäèí³ ñîêèðîþ)
[34, c. 148]. Âàðòî â³äçíà÷èòè,
ùî â àíãë³éñüê³é
ìîâ³, ÿê ³ â ³íøèõ
ºâðîïåéñüêèõ
ìîâàõ, âæèâàþòüñÿ
äåÿê³ ³òàë³éñüê³
ôðàçåîëîã³÷í³
îäèíèö³, sottovoce (ïîøåïêè,
âï³âãîëîñà), traditoriòà
³íø³.
ßê ³ çàïîçè÷åííÿ
ç ³òàë³éñüêî¿
ìîâè, ³ñïàíñüê³
çàïîçè÷åííÿ
ïî÷àëè ç'ÿâëÿòèñü
â àíãë³éñüê³é
ìîâ³ ç XVI ñòîë³òòÿ.
²ñòîðè÷í³ ïî䳿,
ÿê³ âèêëèêàëè
ïðèëèâ çàïîçè÷åíü,
ïîâ'ÿçàí³ ç âåëèêèìè
ãåîãðàô³÷íèìè
â³äêðèòòÿìè ê³íöÿ
XV - ïî÷àòêó XVI ñòîë³òòÿ.
Íàéïåðø³ çàïîçè÷åííÿ,
ïîâ'ÿçàí³ ç ³ñïàíñüêîþ
ìîâîþ, ïîòðàïèëè
äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿
ëåêñèêè ùå äî
XIX ñòîë³òòÿ ÷åðåç
ôðàíöóçüêó ìîâó.
²ñíóþòü ñåðåä
íèõ ³ ñëîâà àðàáñüêîãî
ïîõîäæåííÿ, ÿê³
â³äîáðàæàþòü
òîðãîâåëüí³ â³äíîñèíè
ç Ñõîäîì ³ âïëèâ
ñõ³äíî¿ êóëüòóðè,
íàïðèêëàä cotton,
zenith [36]. Â XV ñòîë³òò³
áóëî çàïîçè÷åíî
ùå äåê³ëüêà ñë³â:
lemon, tare- áåçïîñåðåäíüî
ç ³ñïàíñüêî¿
ìîâè. Ç ³ñïàíñüêèõ
çàïîçè÷åíü öüîãî
ïåð³îäó ìîæíà,
ÿê ïðèêëàä, âêàçàòè
íà òàê³ ñëîâà:
infanta, don, hidalgo. Íàéá³ëüø
â³äîìèìè ñëîâàìè,
çàïîçè÷åíèìè
â XVII ñòîë³òò³ º íàñòóïí³:
cargo, guitar, castanetòà ³íø³.
Ñåðåä çàïîçè÷åíü
XVIII ñòîë³òòÿ ìîæíà
â³äì³òèòè íàçâè
³ñïàíñüêèõ òàíö³â,
³ãîð ³ ñòðàâ, åëåìåíòè
îäÿãó, çàãàëüíîïîë³òè÷í³
òåðì³íè. Íàïðèêëàä:
quadrille, bolero, picadoròà ³íø³. Á³ëüø³ñòü
çàïîçè÷åíü ç
³ñïàíñüêî¿ ìîâè
â XIX ñòîë³òò³ ñïîñòåð³ãàëîñÿ
â ϳâäåíí³é ³ ϳâí³÷í³é
Àìåðèö³. ×àñòèíà
öèõ ñë³â ââ³éøëà
äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿
ìîâè ÷åðåç àìåðèêàíñüêó
ë³òåðàòóðó. Ç
öèõ ñë³â ìîæíà
ïðèãàäàòè: guerilla (êîð³íü
í³ìåöüêîãî ïîõîäæåííÿ:
werrawar), cigarette, lasso,mustang.
Á³ëüø³ñòü çàïîçè÷åíü
ç ³ñïàíñüêî¿
ìîâè çáåð³ãàþòü
ñâ³é âèãëÿä, ³
çàçâè÷àé âèêîðèñòîâóþòüñÿ
â àíãë³éñüê³é
ìîâ³ â ñòèë³ñòè÷íèõ
ö³ëÿõ, íàé÷àñò³øå
äëÿ íàäàííÿ „ì³ñöåâîãî
êîëîðèòó” ðîçïîâ³ä³.
Ñåðåä ³ñïàíñüêèõ
ñë³â, ÿê³ ââ³éøëè
äî ñêëàäó àíãë³éñüêî¿
ìîâè ³ íå ñïðèéìàþòüñÿ,
ÿê âàðâàðèçìè,
ìîæíà â³äçíà÷èòè
íàñòóïí³ ñëîâà:
cotton, zenith, renegade. ²ñíóþòü
òàêîæ ³ñïàíñüê³
ñëîâà, ÿê³ àíãë³éñüêà
ìîâà çàïîçè÷èëà
ïðîòÿãîì îáðàíîãî
ïðîì³æêó ÷àñó;
òàê³ ÿê: dinero, macho, amigo òà
³íø³.
3. ˳íãâ³ñòè÷í³
â³äì³ííîñò³ òà
îñîáëèâîñò³
âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿
ìîâè
Äî âàð³àíò³â
àíãë³éñüêî¿
ìîâè ìè â³äíîñèìî
áðèòàíñüêèé,
àìåðèêàíñüêèé,
êàíàäñüêèé òà
àâñòðàë³éñüêèé
âàð³àíòè [2], [14], [10],[13].
 äàí³é ãëàâ³
ìè íå àíàë³çóºìî
êðåîëüñüê³ ìîâè
òà ï³äæèíè, îñê³ëüêè
âîíè º ñ³ìïë³ô³êîâàíèìè
ôîðìàìè ëîêàëüíèõ
ä³àëåêò³â [24, c. 14]. Òàêîæ
â ðàìêàõ ö³º¿
ãëàâè íàìè íå
áóäå ðîçãëÿäàòèñÿ
áðèòàíñüêèé
âàð³àíò àíãë³éñüêî¿,
îñê³ëüêè â³í âæå
áóâ äåòàëüíî
îïèñàíèé ó ïï.
1.3.2 òà 1.4 íàøî¿ ðîáîòè.
3.1 Çàãàëüíîàìåðèêàíñüêà
àíãë³éñüêà ìîâà:
îñîáëèâîñò³
ëåêñè÷íî¿ ïîáóäîâè
àìåðèêàíñüêîãî
âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿
Äî ôàêòîð³â
ôîðìóâàííÿ àìåðèêàíñüêîãî
âàð³àíòó ÿê îêðåìîãî
ð³çíîâèäó àíãë³éñüêî¿
ìîâè ìè â³äíîñèìî
õðîíîëîã³÷í³
ðàìêè ôîðìóâàííÿ
òà ³íøîìîâí³
âïëèâè [5]. ϳñëÿ
îòðèìàííÿ íåçàëåæíîñò³,
â óìîâàõ â³äñóòíîñò³
çàñîá³â ìàñîâî¿
êîìóí³êàö³¿,
çì³íè â³äáóëèñÿ
â ìîâ³ ìåòðîïî볿
â XIX - ïî÷àòêó XX ñòîë³òü.
Îñîáëèâèé
âïëèâ íà ìîâó
íàäàëè ñóòòºâ³
â³äì³ííîñò³ â
æèòòÿ ³ ïîáóò³
êîëîí³ñò³â ó
ÑØÀ ³ Âåëèêîáðèòàí³¿.
²íøèé êë³ìàò,
ïðèðîäà, îòî÷åííÿ
³ ïîáóò ïðèâåëè
äî àäàïòàö³¿ ³
âèíèêíåííþ ó
ì³ñöåâîìó àíãë³éñüêîþ
íîâèõ ñë³â ³ ïîíÿòü.
Ó öþ êàòåãîð³þ
âõîäÿòü ñëîâà,
ùî âèíèêëè ñàìå
â ÑØÀ ³ íå îòðèìàëè
ïîøèðåííÿ â Àíã볿:
íàçâè ðîñëèí
³ òâàðèí ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêîãî
êîíòèíåíòó (moose
«ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêèé
ëîñü» ïðè àíãë³éñüêîìó
elk, ÿêå â ÑØÀ îòðèìàëî
çíà÷åííÿ èçþáðü),
ð³çíèõ ÿâèù, ïîâ'ÿçàíèõ
ç äåðæàâíèì ³
ïîë³òè÷íèì óñòðîºì
ÑØÀ (dixiecrat - «äåìîêðàò
ç ï³âäåííîãî
øòàòó»), ç ïîáóòîì
àìåðèêàíö³â
(drugstore - «àïòåêà-çàêóñî÷íà»).
Îñîáëèâó
ãðóïó ñêëàäàþòü
ñëîâà, ÿêèìè êîðèñòóþòüñÿ
ÿê â Àíã볿, òàê
³ â ÑØÀ ³ â ÿêèõ
ñïåöèô³÷íî-àìåðèêàíñüêèì
º ëèøå îäíå ç âëàñòèâèõ
¿ì çíà÷åíü (market
- «ïðîäîâîëü÷èé
ìàãàçèí», career - «ïðîôåñ³éíèé»).
Ñëîâî faculty â Àíã볿
âæèâàºòüñÿ â
çíà÷åíí³ «ôàêóëüòåò»,
à â Àìåðèö³ «ïðîôåñîðñüêî-âèêëàäàöüêèé
ñêëàä». ²ìåííèê
pavement äëÿ àíãë³éöÿ
îçíà÷ຠ«òðîòóàð»,
à äëÿ àìåðèêàíöÿ
«ìîñòîâà». Äî ðîçðÿäó
àìåðèêàíèçì³â
â³äíîñÿòüñÿ òàêîæ
ñëîâà, ÿê³ â Àíã볿
ïåðåòâîðèëèñÿ
íà àðõà¿çìè àáî
ä³àëåêòèçìè,
àëå ÿê ³ ðàí³øå
øèðîêî ïîøèðåí³
â ÑØÀ: fall - «îñ³íü» çàì³ñòü
ôðàíêî-íîðìàíñüêîãî
autumn, apartment - «êâàðòèðà»
çàì³ñòü flat, tardy - «çàï³çí³ëèé»,
railroad çàì³ñòü railway
- «çàë³çíèöÿ», subway
çàì³ñòü metro - «ï³äçåìêà,
ìåòðî», òà ³íø³
[22, c. 119]. Ó ïðîöåñ³ çàïîçè÷åííÿ
äåÿê³ àìåðèêàí³çìè
â Áðèòàí³¿ ï³ääàþòüñÿ
ïåðåîñìèñëåííþ.
Íàïðèêëàä, caucus - «çàêðèò³
çáîðè ïàðò³éíèõ
ë³äåð³â» ïðèäáàëî
â Àíã볿 íîâå
çíà÷åííÿ: «ïîë³òèêà
ï³äòàñóâàííÿ
âèáîð³â», «òèñê
íà âèáîðö³â» òà
³í. Äåÿêèé âïëèâ
çðîáèëè íà ëåêñèêîí
àìåðèêàíñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
òà ³íø³ ºâðîïåéñüê³
ìîâè.
Á³ëüø
³íòåíñèâíèé
â ÑØÀ âïëèâ ³ñïàíñüêî¿
ìîâè, îñîáëèâî
íà ï³âäåííîìó
çàõîä³. Òàê³ ñòàíäàðòí³
³ñïàíñüê³ òà
³ñïàí³çîâàí³
³íä³àíñüê³ çàïîçè÷åííÿ
ÿê adios, solo, rancho, buckaroo, tapas, tacos, guacamole, latino
øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ
â ìîâ³ ³ ë³òåðàòóð³
äëÿ íàäàâàííÿ
¿é ð³çíîãî ðîäó
ñòèë³ñòè÷íèõ,
³ðîí³÷íèõ òà
³íøèõ â³äò³íê³â.
Íàáóëè ïîøèðåííÿ
³ ð³çíîãî ðîäó
ëîæí³ ³ñïàí³çìè
òèïó chitos, doritos ³ ò. ³í.
Ãàëë³öèçìè,
øèðîêî ïðåäñòàâëåí³
â àíãë³éñüê³é
ìîâ³ â ö³ëîìó,
ìàþòü â àìåðèêàíñüêîìó
àíãë³éñüêîìó
äåùî ³íøó ÷àñòîòí³ñòü.
Íàéá³ëüø ÷àñò³
êàíöåëÿðèçìè
ç ôðàíöóçüêèì
ñóô³êñîì ïðè÷àñòÿ
[éå] êîíòðàñòóºìèì
ç [er] äëÿ ðîçìåæóâàííÿ
ñóá'ºêòà òà îá'ºêòà
䳿: tutor (ðåïåòèòîð)
³ tutee (ó÷åíü), employer (ðîáîòîäàâåöü)
³ employee (ñëóæáîâåöü,
ðîá³òíèê).
Âïëèâ
í³ìåöüêî¿ ìîâè
íà àìåðèêàíñüêó
àíãë³éñüêó áóâ
ìåíø çíà÷íèì,
àëå äîñèòü â³ä÷óòíèì.
Ç îäíîãî áîêó,
í³ìåöüêà ìîâà,
à òî÷í³øå ð³çí³
éîãî ä³àëåêòè,
áóëà ð³äíîþ äëÿ
íàéçíà÷í³øî¿
õâèë³ ³ìì³ãðàíò³â.
² ñüîãîäí³ áëèçüêî
20% íàñåëåííÿ ÑØÀ
(áëèçüêî 60 ì³ëüéîí³â
÷îëîâ³ê) ìàþòü
ïîâíå àáî ÷àñòêîâå
í³ìåöüêå ïîõîäæåííÿ.
Ç ³íøîãî áîêó,
â³äñóòí³ñòü
îô³ö³éíîãî ñòàòóñó
í³ìåöüêî¿ ìîâè
ïðèçâåëà äî ñêîðî÷åííÿ
¿¿ ñôåðè âïëèâó
(ñüîãîäí³ ò³ëüêè
1,5 ì³ëüéîíà àìåðèêàíö³â
ââàæàþòü ¿¿ ð³äíîþ).
ͳìåöüêèé âïëèâ
â³ä÷óâàºòüñÿ
â äåÿêèõ ñëîâàõ
³ ñëîâíèêîâèõ
ïåðåîñìèñëåííÿõ
(íàïðèêëàä, «dumb» ó
çíà÷åíí³ äóðíèé,
ïîð. ͳì. Dumm). Ïîáà÷èòè
ðîçïîä³ë âëàñíîìîâíèõ
òà çàïîçè÷åíèõ
ñë³â â ñó÷àñí³é
àíãë³éñüê³é
ìîæíà ïîáà÷èòè
ó äîäàòêó  «Ðîçïîä³ë
âëàñíî ìîâíèõ
òà çàïîçè÷åíèõ
ñë³â â ñó÷àñí³é
àíãë³éñüê³é
ìîâ³».
3.2 Ôîíåòè÷í³
òà ãðàìàòè÷í³
â³äì³ííîñò³ àìåðèêàíñüêîãî
âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿
Ó ÑØÀ,
ÿê ³ ó Âåëèêîáðèòàí³¿,
º ð³çí³ âèìîâí³
ä³àëåêòè (ùî íàçèâàþòüñÿ
ðåã³îíàëüíèìè
àêöåíòàìè). Ó
ÑØÀ íåìຠîô³ö³éíî
çàòâåðäæåíîãî
«ïðàâèëüíîãî» àêöåíòó.
Îäíàê, äèêòîðàìè
á³ëüøîñò³ çàãàëüíîôåäåðàëüíèõ
Ç̲ (â ïåðøó ÷åðãó,
CNN) âèêîðèñòîâóºòüñÿ
òàê çâàíèé General
American accent. Â ÿêîñò³ General
American áóâ îáðàíèé
àêöåíò Midwestern. Õî÷à
íà íüîìó ãîâîðèòü
äóæå ìàëà ÷àñòêà
íàñåëåííÿ ÑØÀ
(øòàòè Íåáðàñêà,
Àéîâà òà ²ëë³íîéñ),
â³í çðîçóì³ëèé
âñ³ì àìåðèêàíöÿì
[31]. Ç ï³ñëÿâîºííèõ
ïðåçèäåíò³â ÑØÀ
íà General American ãîâîðèëè
Ä. Åéçåíõàóåð,
Ð.ͳêñîí, Äæ. Ôîðä,
Ð. Ðåéãàí ³ Á. Îáàìà.
ꏾ֌
ïîäàí³ îñîáëèâîñò³,
õàðàêòåðí³ â³äðàçó
äëÿ áàãàòüîõ
ðåã³îíàëüíèõ
àêöåíò³â ÑØÀ.
Á³ëüø³ñòü ç öèõ
îñîáëèâîñòåé
ìàþòü ì³ñöå ³
â General American. Àëå íåìàº
æîäíî¿ îñîáëèâîñò³,
ÿêà áóëà á õàðàêòåðíà
â³äðàçó äëÿ âñ³õ
àêöåíò³â ÑØÀ
³ ïðè öüîìó â³äñóòíÿ
á â áðèòàíñüêîìó
àíãë³éñüêîþ.
Á³ëüø òîãî, íà
ï³âí³÷íîìó ñõîä³
ÑØÀ º ä³àëåêòè,
ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî
â³äð³çíèòè çà
âèìîâîþ â³ä áðèòàíñüêîãî
Received Pronunciation.
Õàðàêòåðíîþ
îñîáëèâ³ñòþ
îñíîâíîãî àìåðèêàíñüêîãî
ìàñèâó º çáåðåæåííÿ
àðõà¿÷íîãî ðåòðîôëåêñíèé
r â ïîëîæåíí³ ï³ñëÿ
ãîëîñíèõ (âèìîâà
“r” ó òàêèõ ñëîâàõ
ÿê part àáî girl), ùî
º òàêîæ îñîáëèâ³ñòþ
ä³àëåêò³â ²ðëàí䳿,
Øîòëàí䳿 òà
ϳâäåííî-Ñõ³äíî¿
Àíã볿 (³ â XVIII ñòîë³òò³
ìàéæå âñ³º¿ òåðèòîð³¿
Àíã볿) [37]. Âèíÿòêè
ñòàíîâëÿòü äåÿê³
ðåã³îíè ϳâäíÿ,
Íîâ³é Àíã볿,
Íüþ-Éîðê, àôðîàìåðèêàíñêèé
ä³àëåêò òà ³í.
Àìåðèêàíñüêà
àíãë³éñüêà ìàº
ìåíøå â³äì³ííîñòåé
ó ãîëîñíèõ ïåðåä
“r”, í³æ áðèòàíñüêà.
Ñëîâà merry, marry ³ Mary ñòàíäàðòíîìó
àìåðèêàíñüêîìó
âèìîâëÿþòü îäíàêîâî
(ïðîòå ð³çíèöÿ
çáåð³ãàºòüñÿ
ó áàãàòüîõ ðåã³îíàëüíèõ
àêöåíòàõ ÑØÀ)
[31]. Äîâæèíà ãîëîñíèõ
(ïîçíà÷àºòüñÿ
÷åðåç [ː]) ìåíø âàæëèâà
â àìåðèêàíñüê³é
àíãë³éñüê³é,
í³æ ó áðèòàíñüêîìó
RP (äå äîâã³ ãîëîñí³
íàé÷àñò³øå çàì³íÿþòü
çíèêëèé çâóê
[r]).
Òèï ïàëàòàë³çàö³¿,
â³äîìèé àíãë³éñüêîþ
ÿê yod-coalescence (ïåðåòâîðåííÿ
êëàñòåð³â [dj], [tj], [sj]
³ [zj] â³äïîâ³äíî â
[dʒ], [tʃ], [ʃ] òà [ʒ]) - ÿâèùå,
çàãàëüíå äëÿ âñ³õ
âàð³àíò³â àíãë³éñüêî¿,
³ á³ëüø³ñòü âèïàäê³â
ïîä³áíî¿ ïàëàòàë³çàö³¿
âæå äàâíî ñòàëè
ë³òåðàòóðíèìè
(ñëîâà nature, pressure, measure íå
âèìîâëÿâ ÷åðåç
[tj], [sj] ³ [zj] í³ â îäíîìó
ç ñó÷àñíèõ âàð³àíò³â
àíãë³éñüêî¿),
ïðîòå â äàíèé
÷àñ â³í á³ëüø
òèïîâèé äëÿ áðèòàíñüêî¿
àíãë³éñüêî¿.
Çíèêíåííÿ êëàñòåðà
[tj] â òàêèõ ñëîâàõ
ÿê tune ³ Tuesday ïðîõîäèòü
â îáîõ âàð³àíòàõ
àíãë³éñüêî¿;
ïðîòå â á³ëüøîñò³
àìåðèêàíñüêèõ
ä³àëåêò³â [j] ïðîñòî
çíèêຠ(ò. çâ. yod-dropping),
â ðåçóëüòàò³ ÷îãî
ö³ ñëîâà çâó÷àòü
ÿê toon ³ Toose-day, â òîé ÷àñ
ÿê â ðîçìîâíîìó
áðèòàíñüêîìó
ö³ ñëîâà çâó÷àòü
ÿê choon ³ Choose-day (yod-coalescence).
Õàðàêòåðíîþ
îñîáëèâ³ñòþ
àìåðèêàíñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
º óäàðíå êîâçàííÿ
(flapping) - âèìîâà çâóêà
[t] (³ [d]) ì³æ äâîìà ãîëîñíèìè
ÿê àëüâåîëÿðíîãî
îäíîóäàðíèé
ïðèãîëîñíîãî
(³ñïàíñüêî¿ “r”
â ñëîâ³ pero, ñõîæîãî
çà çâó÷àííÿì
äî ðîñ³éñüêî¿
ïîñò-àëüâåîëÿðíî¿
äðèæà÷îãî «ð» (ÿê,
íàïðèêëàä, ó ñëîâ³
ãðàòè)). Öå ÿâèùå
ïðèñóòíº ³ â áðèòàíñüê³é
àíãë³éñüê³é.
Çâóêîñïîëó÷åííÿ
-nt- ì³æ ãîëîñíèìè
(â ñëîâàõ òèïó
twenty, Internet òà center) âèìîâëÿºòüñÿ
â àìåðèêàíñüêîìó
àíãë³éñüêîìó
çàçâè÷àé ÿê äçâ³íêèé
àëüâåîëÿðíèé
íîñîâî¿ îäíîóäàðíèé
ïðèãîëîñíèé
(â òðàíñêðèïö³¿
ÌÔÀ [ɾ]), ð³äê³ñíèé
çâóê, ùî ïîºäíóº
â ñîá³ îäíî÷àñíî
ÿêîñò³ íîñîâîãî
ïðèãîëîñíîãî
«í» ³ àëüâåîëÿðíîãî
îäíîóäàðíîãî
ïðèãîëîñíîãî
(³ñïàíñüêîþ «r»)
[35].
Ãîâîðÿ÷è
ïðî íåùîäàâíî
ìèíóë³ ïî䳿,
àáî ïðè âèêîðèñòàíí³
ñë³â already, just ³ yet, áðèòàíñüêèé
àíãë³éñüêèé
âèìàãຠpresent perfect. Íîñ³¿
àìåðèêàíñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
â öèõ âèïàäêàõ
ïåðåâàæíî âèêîðèñòîâóþòü
past simple, õî÷à îáèäâà
âàð³àíòè ïðàâèëüíèìè.
«I’ve just arrived home.» / «I just arrived home.» «I’ve already eaten.» /
«I already ate.» ×àñòêîâî öå
ÿâèùå ïåðåõîäèòü
³ â áðèòàíñüêèé
àíãë³éñüêèé
«Cable broadband just got faster»  ³íøèõ
âèïàäêàõ òðàäèö³éíå
ðîçõîäæåííÿ ì³æ
present perfect ³ simple past äîòðèìóºòüñÿ
â îáîõ âàð³àíòàõ
àíãë³éñüêî¿.
3.3 Àâñòðàë³éñüêèé
âàð³àíò àíãë³éñüêî¿
ìîâè
Á³ëüø
í³æ ï³âñòîð³÷÷ÿ
³ñíóâàííÿ Àâñòðàë³éñüêîãî
äîì³í³îíó, â³ä³ðâàíîãî
â³ä ìåòðîïî볿
ê³ëüêîìà òèñÿ÷àìè
ìèëü, à òàêîæ ñëàáêèé
êóëüòóðíèé çâ'ÿçîê
ç ìåòðîïî볺þ,
ç îäíîãî áîêó,
³ çðîñòàþ÷å ïî÷óòòÿ
íàö³îíàëüíî¿
ñàìîñâ³äîìîñò³
òà íàö³îíàëüíî¿
íåçàëåæíîñò³,
ç ³íøîãî, áåçóìîâíî
íå ìîãëè íå â³äáèòèñÿ
íà ñëîâíèêîâîìó
ñêëàä³, âèìîâ³
à òàêîæ ãðàìàòèêè
àíãë³éñüêî¿
ìîâè â Àâñòðà볿.
Ðåã³îíàëüí³ â³äì³ííîñò³
â ëåêñè÷íîìó
ñêëàä³ àâñòðàë³éñüêîãî
ìîâè ñòîñóþòüñÿ
íàéá³ëüø ïîøèðåíèõ
ïðîÿâ³â êóëüòóðè:
íàçâ ñòðàâ, óñòàíîâ,
³ ò. Ï., Òàê ÿê â ð³çí³
øòàòè Àâñòðà볿
ïðèáóâàëè ïåðåñåëåíö³
ç ð³çíèõ äåðæàâ:
Ïîëüù³, ͳìå÷÷èíè,
Óêðà¿íè, Ðîñ³¿,
Áåëü㳿 [33].
Íàïðèêëàä,
âàðåíî-êîï÷åíà
ñâèíÿ÷à êîâáàñà,
çâàíà «fritz» â øò. ϳâäåííî¿
Àâñòðàë³ÿ, ³ìåíóºòüñÿ
«devon» â øò. Íîâèé ϳâäåííèé
Óåëüñ, «Belgium sausage» íà î.
Òàñìàí³ÿ, «Empire sausage» â
ì Íüþêàñë, «polony» â øò.
Çàõ³äíà Àâñòðàë³ÿ,
«Windsor sausage» â øò. Êâ³íñëåíä,
³ «German sausage» àáî «Strasburg» â øò.
³êòîð³ÿ. ϳäãîòîâ÷èé
êëàñ ó øêîë³ íàçèâàºòüñÿ
«kindergarten» â øò. Íîâèé
ϳâäåííèé Óåëüñ,
«prep class» («ï³äãîòîâ÷èé
êëàñ») â øò. ³êòîð³ÿ
³ íà î. Òàñìàí³ÿ
³ «reception class» («ïðèéîìíèé
êëàñ») â øò. ϳâäåííà
Àâñòðàë³ÿ. Îñîáíÿê
ç äâîõ êâàðòèð
(«a semi-detached house») íàçèâàºòüñÿ
maisonnette (ôð. Áóäèíî÷îê)
â øò. ϳâäåííà
Àâñòðàë³ÿ. [9] Çàãàëüíîâæèâàíå
ñëîâî «forest» («ë³ñ») ïðàêòè÷íî
íå âæèâàºòüñÿ
ïî â³äíîøåííþ
äî ë³ñ³â Àâñòðà볿,
òàê ÿê öå ñâ³òë³
åâêàë³ïòîâ³ ë³ñè
³ ÷àãàðíèêè. ˳ñèñòó
ì³ñöåâ³ñòü â Àâñòðà볿
íàçèâàþòü «áóø»
àíãë. «The bush» Ïîøèðåíèì
ïðèâ³òàííÿì º
« g'day »(âèìîâëÿºòüñÿ
/ gdaɪ /), ñêîðî÷åííÿ
â³ä« good day» - «äîáðèé äåíü».
Ùå á³ëüø ïîøèðåíå
çâåðíåííÿ îäèí
äî îäíîãî - «mate» («ïðèÿòåëü»),
âèìîâëÿºòüñÿ
/ maɪt / [28, c. 197].
 àâñòðàë³éñüê³é
àíãë³éñüê³é
³ñíóþòü âëàñí³
³ä³îìè (íàïðèêëàä,
«âíèçó ï³ä [åêâàòîðîì]»
(àíãë. Down Under) - Àâñòðàë³ÿ
³ Íîâà Çåëàíä³ÿ),
³ îêðåì³ ñëîâà
(«sheila» - æ³íêà â³ä ³ðë.
«Sheila» - ïîøèðåíå æ³íî÷å
³ì'ÿ â ²ðëàí䳿,
«bloke» - ÷îëîâ³ê). Âèðàç
«fair dinkum» («ùî-ë. ñïðàâæíº;
äîñòîâ³ðíî àâñòðàë³éñüêå»)
ïåðåãóêóºòüñÿ
ç òàêèì æå âèðàçîì,
ùî ³ñíóâàëè ðàí³øå
â ë³íêîëüíøèðñüêîì
ä³àëåêò³, çâ³äêè
âîíî ³ âåäå ñâîº
ïîõîäæåííÿ. Ïîøèðåíèé
ðèìîâàíèé ñëåíã
- «ñïàäùèíà» ïåðåñåëåíö³â-êîêí³.
(«Ïîðöåëÿíîâà òàð³ëêà»
(àíãë. China plate) -> «õîðîøèé
äðóã» (àíãë. Good mate),
«äàâàéòå ïîäèâèìîñÿ»
(àíãë. Have a look) -> «äàâàéòå
êàï³òàíà Êóêà»
(àíãë. Have a captain Cook), «àêóëà»
(àíãë. shark) - «Íî¿â
êîâ÷åã» (àíãë. Noah's
ark) ³ ò. ä.). Ïîøèðåí³
ñêîðî÷åííÿ (äîêóìåíòàö³ÿ
- doco, ïåðåêóð - smoko, ôóòáîë
- footie ³ ò. Ä.).
Ñàìîíàçâà
àíãëî-àâñòðàë³éö³â
òàêîæ º ðåçóëüòàòîì
ñêîðî÷åííÿ - «îçç³»
(àíãë. Aussie), ñêîðî÷åíå
â³ä «àâñòðàë³éö³»
(àíãë. Australians). Äåÿê³
äîñë³äíèêè àâñòðàë³éñüêîãî
àíãë³éñüêî¿
ïîð³âíþþòü éîãî
ç æèâèì ìóçåºì,
â ÿêîìó çáåðåãëèñÿ
ðåã³îíàë³çìó
XVIII ³ XIX ñò ç: ²ðëàí䳿:
dust-up «á³éêà, á³éêà»,
tootsy (← foot) «íîãà» (äèòÿ÷å
âèìîâà), corker «ïðèãîëîìøëèâèé
åêçåìïëÿð» (ïðî
ëþäèíó àáî ðå÷³);Øîòëàíäèè:
billy (← bally) «âåäðî èç-ïîä
ìîëîêà»; Âóñòåðà
/ Óîð³êø³ðà: larrikin «õóë³ãàí;
Õóë³ãàíñòâî»;
Êîðíóîëëà: to fossick
«ðûòüñÿ, êîïàòüñÿ;
èñêàòü çîëîòî»;
Öåíòðàëüíèõ ãðàôñòâ
Àíãëèè (àíãë.
The Midlands): to stonker (← to stonk): I am stonkered «ß
âèñíàæåí»; Ñóôôîëêà:
cobber (← to cob) «ïðèÿòåëü»;
Êåíòà: clobber (← clubbered up «ðàçîäåòûé»);
àíãë³éñüêî¿
âçàãàë³: tucker («¿æà;
[øê³ëüíà] ¿äàëüíÿ»).
Îäíàê
³ñíóº ³ ñâ³é, ñàìîáóòí³é
àâñòðàë³éñüêèé
ñëåíã, ùî ÿñêðàâî
³ âëó÷íî îïèñóº
ëþäåé, ñèòóàö³¿.
Âèðàç «çà ÷îðíèì
ïíåì» (àíãë. «Past the
black stump») îïèñóº íåçàñåëåíó,
äèêó ì³ñöåâ³ñòü,
ïîçáàâëåíó âñÿêèõ
îçíàê öèâ³ë³çàö³¿,
òîáòî âíóòð³øí³
ðàéîíè êîíòèíåíòó.
Ôîëüêëîð íàä³ëèâ
ö³ ðàéîíè ïåâíî¿
ì³ñòèêîþ. Äî òàêèõ
âèðàç³â ìîæíà
òàêîæ â³äíåñòè:
«Àêóëÿ÷å ïå÷èâî»
(àíãë. «shark biscuits») - ñåðôèíãèñò-íîâè÷îê;
«Íå çàêðè÷èòü,
íàâ³òü ÿêùî àêóëà
âêóñèòü» (àíãë.
«Wouldn't shout if a shark bit her») - õàðàêòåðèñòèêà
ñêóïî¿ ëþäèíè,
ÿêà íå áàæຠïðèãîñòèòè
äðóç³â âèïèâêîþ
(àíãë. «shout» çíà÷èòü
«êðè÷àòè»,àëå òàêîæ
«ïðèãîùàòè êîãî-ñü
âèïèâêîþ».) «Áóìåðàíã»
(àíãë. «boomerang») - ùî-ë.,
íàïð. êíèãà, ÿêó
íåîáõ³äíî ïîâåðíóòè.
Äåÿê³
âèðàçè îïèñóþòü
ÿâèùà, ùî ìàþòü
àíàëîãè â ³íøèõ
âàð³àíòàõ àíãë³éñüêî¿:
«Ñàðàôàííå ðàä³î
»:« bush telegraph »(« ë³ñîâèé
òåëåãðàô ») â Àâñòðà볿
òà « moccasin radio / telegraph » (« ìîêàñèííå
ðàä³î ») â Êàíàä³.
Ïåâíó ê³ëüê³ñòü
ñë³â â àâñòðàë³éñüêîìó
àíãë³éñüêîþ
ðîçâèíóëî íîâ³
çíà÷åííÿ: «station» - «ìåñòîïîëîæåííÿ;
ñòàíöèÿ», AustrE + «òâàðèííèöüêà,
â³â÷àðñüêà ôåðìà»;
«bush» - «÷àãàðíèê, ì³ñöåâ³ñòü,
ïîðîñëà ÷àãàðíèêîì
», AustrE +« ë³ñ; ñ³ëüñüêà
ì³ñöåâ³ñòü «to tie
up» - «çâ’ÿçóâàòè; ïðèâ’ÿçóâàòè
äî ÷îãîñü.», AustrE + «ïðèâ’ÿçóâàòè
òâàðèíó äî ñòîëáó».
Àìåðèêàíö³â
â àâñòðàë³éñüê³é
àíãë³éñüê³é
íàçèâàþòü «Ñåïïî»
(àíãë. Seppo), ùî óòâîðåíî
ïî ëàíöþæêó «Yanks"
-> "Septic tanks" -> "Seppos». Àíãë³éöÿ
ìîæóòü íàçâàòè
pommy, pommie àáî pom (åòèìîëîã³ÿ
íå ÿñíà; îñíîâíèé
ñåíñ - ÷åðâîíèé
êîë³ð (â³ä «pomegranate» - «ãðàíàò»),
ìîæëèâî êîë³ð
ôîðìè áðèòàíñüêèõ
ñîëäàò³â, êîë³ð
ù³ê ó áðèòàíñüêèõ
³ìì³ãðàíò³â,
àáî â³ä àáðåâ³àòóðè
íà îäÿç³ óâ'ÿçíåíèõ
- POM (Prisoner of Motherland). Çàïîçè÷åííÿ
ç àìåðèêàíñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
íà ð³âí³ ëåêñèêè
ïðåäñòàâëåí³
ñëîâàìè «bonanza» - «áàãàòà
çîëîòà æèëà». Ñëîâî
«biscuit» («ïå÷èâî») ³ñíóº
ïîðÿä ç àìåðèêàíñüêèì
«cookie», áðèòàíñüêå
«motorway» («øîñå») - ðàçîì
ç àìåðèêàíñüêèì
«freeway». «Âàíòàæ³âêà»
- àìåðèêàíñüêå
«truck», àëå «áåíçîêîëîíêà»
- áðèòàíñüêå «petrol
station».
3.4 ²íø³ âàð³àíòè
àíãë³éñüêî¿
ìîâè
Äî âàð³àíò³â
àíãë³éñüêî¿
ìîâè ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ
÷èñåëüíèìè íîñ³ÿìè
àëå íå âèð³çíÿþòüñÿ
â³ä áðèòàíñüêîãî
âàð³àíòó çà ÷³òêî
âèðàæåíèìè ãðàìàòè÷íèìè
àáî ôîíåòè÷íèìè
îçíàêàìè, ìè
â³äíîñèìî êàíàäñüêèõ
òà íîâîçåëàíäñüêèé
âàð³àíòè. Òèì
íå ìåíøå ñë³ä
îêðåñëèòè ïåâí³
ëåêñè÷í³ â³äì³ííîñò³.
Êàíàäñüêèé
âàð³àíò àíãë³éñüêî¿
ìîâè
Ó Ï³âí³÷í³é
Àìåðèö³, ÿêó íàñåëÿëè
êîð³íí³ ìåøêàíö³
- ³íä³àíö³ òà åñê³ìîñè,
âïåðøå àíãë³éñüêà
ìîâà çàçâó÷àëà
ó 1622 ðîö³, êîëè áóëî
çàñíîâàíî ïåðøå
ïîñò³éíå àíãë³éñüêå
ïîñåëåííÿ. Øèðîêå
ðîçïîâñþäæåííÿ
íà òåðèòîð³¿
Êàíàäè àíãë³éñüêà
îòðèìàëà íà ïî÷àòêó
XVII ñò., êîëè ïîñèëèëàñÿ
àíãë³éñüêà êîëîí³çàö³ÿ
êðà¿íè. Íà ñòàíîâëåííÿ
àíãë³éñüêî¿
ìîâè â Êàíàä³
âïëèíóëà áðèòàíñüêà
àíãë³éñüêà ìîâà
íàùàäê³â ïåðøèõ
ïåðåñåëåíö³â
ç³ Ñïîëó÷åíîãî
Êîðîë³âñòâà, à
òàêîæ íàéáëèæ÷èõ
ñóñ³ä³â - àìåðèêàíö³â.
³äïîâ³äíî, êàíàäñüêà
àíãë³éñüêà ìîâà
ââ³áðàëà â ñåáå
³ ò³, é ³íø³ íîðìè.
Òàê, àíãë³éñüêà
â Êàíàä³ ïîºäíóº
â ñîá³ òðàäèö³¿
áðèòàíñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
ìîâè (ãîëîâíèì
÷èíîì öå ñòîñóºòüñÿ
ïðàâîïèñó), à òàêîæ
àìåðèêàíñüêîãî
âàð³àíòó àíãë³éñüêî¿
ìîâè, ùî çíà÷íî
âïëèâຠíà ëåêñèêó
³ ôîíåòèêó êàíàäñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
ìîâè. Õî÷à é íàáàãàòî
ìåíøîþ ì³ðîþ,
àíãë³éñüêà ìîâà
â Êàíàä³ ñõèëüíà
äî âïëèâó ³íøèõ
ìîâ, ñåðåä ÿêèõ
öåíòðàëüíå ì³ñöå
çàéìຠôðàíöóçüêà
ìîâà (äðóãà äåðæàâíà
ìîâà Êàíàäè), ìîâè
êîð³ííèõ íàðîä³â
òà ìîâè àñèì³ëüîâàíèõ
ãðóï ³ìì³ãðàíò³â.
Íàïðèêëàä,
òàêèì øëÿõîì
â êàíàäñüêó àíãë³éñüêó
ìîâó ïîòðàïèëè
ñëîâà esquimaux, canoe, caribou. Êð³ì
òîãî, áàãàòî
âèðàç³â ââ³éøëè
äî êàíàäñüêî¿
àíãë³éñüêî¿
ìîâè ç ëåêñèêîíó
òîðãîâö³â õóòðà.
³äîìîþ ôîíåòè÷íîþ
îñîáëèâ³ñòþ
àíãë³éñüêî¿
ìîâè â Êàíàä³
º âèìîâà ñë³â
ôðàíöóçüêîãî
ïîõîäæåííÿ çà
ïðàâèëàìè ôðàíöóçüêî¿
ìîâè. Áàãàòî
ë³íãâ³ñò³â â³äì³÷àþòü
òîé ôàêò, ùî ïîð³âíÿíî
ç àìåðèêàíñüêîþ
òà áðèòàíñüêîþ
àíãë³éñüêîþ,
êàíàäñüêó àíãë³éñüêó
ºâðîïåéöÿì ëåãøå
ñïðèéìàòè íà
ñëóõ [26]. Öÿ äóìêà
áàçóºòüñÿ íà
òîìó, ùî â ÑØÀ,
îñîáëèâî â ï³âäåííèõ
øòàòàõ, ñèëüíî
ð³æå ñëóõ òàê
çâàíå "ðèêàííÿ"
â ìîâëåíí³ - ã³ïåðòðîôîâàíå
"r" òà "a", ÷åðåç
ÿê³ ìîâëåííÿ çâó÷èòü
òàê, í³áè â íüîìó
â³äñóòí³ çàê³í÷åííÿ.
Àíãë³éñüêà ìîâà
â Êàíàä³ â³äð³çíÿºòüñÿ
â³äñóòí³ñòþ
êîâòàííÿ çàê³í÷åíü
òà "ìîâíî¿ ãóìêè".
Òåìï òà øâèäê³ñòü
ìîâëåííÿ ðîáëÿòü
¿¿ á³ëüø ïðîñò³øîþ
äëÿ ñïðèéíÿòòÿ.
Öþ â³äíîñíó ïðîñòîòó
ìîâè áàãàòî ³íîçåìö³â
çàðàõîâóþòü
äî áîíóñ³â åì³ãðàö³¿
â Êàíàäó.
Íå äèâëÿ÷èñü
íà òå, ùî âèìîâà
á³ëüøîñò³ ñë³â
êàíàäñüêî¿ àíãë³éñüêî¿
ìîâè ñï³âïàäàº
àáî ç àìåðèêàíñüêèì,
àáî ç áðèòàíñüêèì
âàð³àíòîì àíãë³éñüêî¿,
â Canadian English ³ñíóº ðÿä
îñîáëèâîñòåé,
õàðàêòåðíèõ
ñàìå äëÿ êàíàäñüêîãî
âàð³àíòó. Àíãë³éñüê³é
ìîâ³ â Êàíàä³
ïðèòàìàííà íåâåëèêà
ãðóïà âëàñíå
àíãëî-êàíàäèçì³â,
íàïðèêëàä, ñïåöèô³÷íå
âèêîðèñòàííÿ
âèãóêó "eh!", ùî
âæèâàºòüñÿ â
çíà÷åíí³ "ùî?",
"Î'êåé!", "õì!" ³
ùî ñòàëî "ïðèò÷åþ
âî ÿçèöåõ" òèõ,
õòî ïàðîä³þº êàíàäñüêå
ìîâëåííÿ.
Êð³ì òîãî,
â Canadian English ³ñíóº âåëèêà
ê³ëüê³ñòü âèðàç³â,
ÿêèõ íå çóñòð³òè
â ³íøèõ âàð³àíòàõ
àíãë³éñüêî¿
ìîâè. ²ñíóâàííÿ
òàêèõ âèðàç³â
îáóìîâëåíî âïëèâîì
ôðàíöóçüêî¿ ìîâè,
à òàêîæ âåëèêî¿
ê³ëüêîñò³ ³ìì³ãðàíò³â,
ùî ïðè¿çäÿòü äî
Êàíàäè ³ç ð³çíèõ
êðà¿í ªâðîïè.
Íîâîçåëàíäñüêèé
âàð³àíò àíãë³éñüêî¿
ìîâè
Ó íîâîçåëàíäñüê³é
àíãë³éñüê³é
³ñíóº òàêîæ ðÿä
ä³àëåêòíèõ ñë³â
³ ñëîâîñïîëó÷åíü.
 îñíîâíîìó, öå
ñëîâà íåîô³ö³éíîãî
ðåã³ñòðó, ùî íàé÷àñò³øå
çóñòð³÷àþòüñÿ
â ïîâñÿêäåííîìó
ìîâëåíí³. Íîâàÿ
Çåëàíäèÿ ïåðåéøëà
íà äåñÿòè÷íóþ
âàëþòó â 1960-õ ãã.,
à â 1970-õ ãã. ïðèéíÿëà
ìåòðè÷íó ñèñòåìó.
Ó òîé ÷àñ, ÿê ñòàð³
ì³ðè äîâæèíè
áóëè çðîçóì³ëèìè
äëÿ òèõ íîâîçåëàíäö³â,
ÿê³ íàðîäèëèñÿ
äî 1960-õ ðð., Á³ëüø ìîëîä³
æèòåë³ êðà¿íè
ïðîæèëè á³ëüøó
÷àñòèíó ñâîãî
æèòòÿ â ìåòðè÷íîìó
îòî÷åíí³, ³ ¿ì
ìîæóòü áóòè íåçíàéîì³
ôóíòè, óíö³¿, ñòîóíè,
ãðàäóñè çà Ôàðåíãåéòîì,
àêðè, ÿðäè, àáî
ôóíòè ñòåðë³íã³â,
øèë³íãè ³ ïåíñè.
Áàãàòî
ç òàêèõ â³äì³ííîñòåé
ïîâ'ÿçàí³ ç³ ñëîâàìè,
ùî âêàçóþòü çâè÷àéí³
ïðåäìåòè; ¿õ ïîÿâà
÷àñòî îáóìîâëåíî
òèì, ÿê³ ç íàéá³ëüø
â³äîìèõ áðåíä³â
ñòàþòü çàãàëüíèìè
òîâàðíèìè çíàêàìè:
³äì³ííîñò³
ñåìàíòèêè ñë³â
íîâîçåëàíäñüêîãî
òà àâñòðàë³éñüêîãî
âàð³àíò³â
Íîâàÿ
Çåëàíäèÿ
|
Àâñòðàëèÿ
|
Òîëêîâàíèå
|
Cellphone
/ mobile / mobile phone (cell)/phone(mobile)
|
Mobile
phone (mobile)
|
Ñò³ëüíèêîâèé
/ ìîá³ëüíèé òåëåôîí.
|
Chilly
bin
|
Esky
|
Òåðìîñ
äëÿ çáåð³ãàííÿ
îõîëîäæåíî¿
¿æ³ / íàïî¿â.
|
Dairy
|
Delicatessen
convenience store Deli
|
Åêâ³âàëåíò
âå÷³ðíüîãî / í³÷íîãî
ìàãàçèíó (àíãë.
Convenience store), õî÷à äàíå
ñëîâî âæèâàºòüñÿ
âñå ð³äøå. Ó âåëèêèõ
ì³ñòàõ, ñëîâîñïîëó÷åííÿ
«âå÷³ðí³é / í³÷íèé
ìàãàçèí» àáî
«superette» çàâäÿêè íàÿâíîñò³
³ìì³ãðàíò³â.
Ñë³ä çàçíà÷èòè,
ùî ñëîâî «delicatessen» â
Íîâ³é Çåëàí䳿
ìຠäåùî ³íøå
çíà÷åííÿ, - ïîçíà÷àº
ìàãàçèí àáî
â³ää³ë ñóïåðìàðêåòó,
â ÿêîìó ïðîäàºòüñÿ
ñïåö³àë³çîâàíà
¿æà, íàïð., Ñàëÿì³,
âèøóêàí³ ñîðòè
ñèð³â òîùî (ÿê
³ â á³ëüøîñò³
øòàò³â Àâñòðà볿)
|
Domain,
field
|
Oval,
paddock
|
Òåðèòîð³ÿ,
çàçâè÷àé âèêîðèñòîâóâàíà
äëÿ â³äïî÷èíêó,
çàçâè÷àé òðàâà
/ çåìëÿ
|
Duvet
|
Doona
|
Ïóõîâà
êîâäðà
|
Thongs
|
Ñàíäàë³
áåç çàäíèê³â
(â³äîì³ òàêîæ
ÿê «ôë³ï-ôëîï» àáî
«ÿïîíñüê³ ñàíäàë³»)
|
Jersey
|
Jumper
|
Äæåìïåð
àáî ñâåòð. Ó Íîâ³é
Çåëàí䳿 òà Àâñòðà볿
«jersey» îçíà÷ຠòàêîæ
âåðõíþ ÷àñòèíó
ñïîðòèâíî¿ ôîðìè
(íàïð. Äëÿ ðåãá³);
ùå îäíå ñëîâî,
ùî îçíà÷ຠñïîðòèâíèé
ñâåòð, - «guernsey», ÷àñòî
âèêîðèñòîâóºòüñÿ
â Àâñòðà볿, àëå
ð³äêî çóñòð³÷àºòüñÿ
â Íîâ³é Çåëàí䳿.
|
Judder
bar/ Speed bump
|
Speed
bump
|
«Ëåæà÷èé
ïîë³öåéñüêèé».
«Speed bump» - ñëîâî, ÷àñòî
âæèâàíå ÿê ó Íîâ³é
Çåëàí䳿, òàê
³ â Àâñòðà볿
|
No exit
|
No
through road
|
Äîðîãà,
ùî çàê³í÷óºòüñÿ
òóïèêîì.
|
Oil
skin / Swanndri
|
Driza-Bone
Oil skin
|
Íàêèäêà
ç âîäîâ³äøòîâõóâàëüíèì
ïîêðèòòÿì: ñ³ëüñüêèé
ïëàù; Swanndri: ù³ëüíå
âîâíÿíå ïàëüòî
(÷àñòî â êë³òèíêó)
|
Togs
|
Bathers
Swimmers Cozzies Togs budgie smugglera
|
Êóïàëüíèé
êîñòþì
|
Trolley
|
Shopping
trolley
|
³çîê,
çâè÷àéíî ç äâîìà
êîëåñàìè, äëÿ
ïåðåâåçåííÿ ïîêóïîê
ïî ñóïåðìàðêåòó.
|
Trolley,
Trundler
|
Shopping
jeep/granny trolley
|
Äâîêîë³ñíèé
â³çîê äëÿ ïåðåâåçåííÿ
ïîêóïîê ç ì³ñöåâèõ
ìàãàçèí³â (íèí³
ð³äêî çóñòð³÷àºòüñÿ)
|
Tramp
|
Bush
walk
|
Ïîõ³ä
â ë³ñ àáî â ãîðè
|
Twink
|
Wite-Out,
Liquid Paper
|
Êîðèãóâàëüíà
ð³äèíà, øòðèõ
|
Vivid
Felts, Felt tips
|
Texta
|
Ìàðêåð
|
Âèñíîâêè
Äîñë³äèâøè
àíãë³éñüêó ìîâó
ç òî÷êè çîðó ¿¿
ïîä³ëó íà ïåð³îäè
ç âèðàæåíèìè
ëåêñèêî-ãðàìàòè÷íèìè
òà ôîíåòè÷íèìè
â³äì³ííîñòÿìè
ì³ ä³éøëè âèñíîâêó:
²ñòîð³ÿ àíãë³éñüêî¿
ìîâè òðàäèö³éíî
ä³ëèòüñÿ íà òðè
ïåð³îäè, ÿê³ â³äîáðàæàþòü
¿¿ çâ'ÿçîê ç ³ñòîð³ºþ
íàðîäó ³ áàçóþòüñÿ
íà ðîçâèòêó ñèñòåìè
ñëîâîçì³íþþ÷èõ
àô³êñ³â;
Ïåð³îäèçàö³ÿ
³ñòî𳿠àíãë³éñüêî¿
ìîâè â³äîáðàæàº
îñíîâí³ â³õè
êóëüòóðíîãî ðîçâèòêó
àíãë³éñüêîãî
íàðîäó íà øèðîêîìó
òë³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ
ïåðåòâîðåíü äåðæàâè,
ùî ïîçíà÷èëèñÿ
íà ðîçâèòêó ìîâè;
Äàâíüîàíãë³éñüêèé
ïåð³îä â³äçíà÷àºòüñÿ
ÿê ìîâà ðåã³îíàëüíèõ
ä³àëåêò³â ç âèðàæåíèìè
ðèñàìè äàâíüîãåðìàíñüêèõ
ìîâ: 䳺þ çàãàëüíèõ
äëÿ ãåðìàíñüêèõ
ìîâ ôîíåòè÷íèõ
çàêîí³â, ñï³ëüí³ñòþ
ñëîâíèêà, ñèíòåòèçìà,
ðîçâèíåíîþ ñèñòåìîþ
ìîðôîëîã³÷íèõ
êàòåãîð³é ³ìåííèêà
³ ïðèêìåòíèêà,
â³äíîñíî â³ëüíèì
ïîðÿäêîì ñë³â;
Ñåðåäíüîàíãë³éñüêèé
ïåð³îä - öå ïåð³îä
í³âåëþâàííÿ çàê³í÷åíü,
îñê³ëüêè âñ³ íåíàãîëîøåí³
çàê³í÷åííÿ ðåäóêóþòüñÿ,
ïîçíà÷åííÿ ÷èñëåííèõ
íîâèõ ïîíÿòü
ñëîâíèê ïîïîâíþºòüñÿ
ÿê çà ðàõóíîê
âíóòð³øí³õ ðåñóðñ³â
ìîâè, òàê ³ ôðàíöóçüêèìè
òà ñêàíäèíàâñüêèìè
çàïîçè÷åííÿìè;
Ðàíí³é íîâîàíãë³éñüêèé
ïåð³îä (XVI-ÕVII ñòîë³òòÿ)
- ïåð³îä ñòàíîâëåííÿ
íîðì ìîâè çàâäÿêè
åêîíîì³÷íîìó
³ ïîë³òè÷íîìó
îá'ºäíàííþ êðà¿íè,
ÿêå ñïðèÿëî ñòàíîâëåííþ
àíãë³éñüêî¿
íàö³¿; ìîâà ðîçâèâàºòüñÿ
âèñîêèìè òåìïàìè:
ñëîâíèê â³äîáðàæàº
øâèäê³ çì³íè
â áóðæóàçí³é
ïðîìèñëîâîñò³,
êóëüòóð³, çì³íè
ôîíåòèêè íàáàãàòî
âèïåðåäæàþòü
ïèñüìîâó ô³êñàö³þ,
³íâåíòàð ãðàìàòè÷íèõ
ôîðì ³ ñèíòàêñè÷íèõ
êîíñòðóêö³é â³äïîâ³äàº
ñó÷àñíîìó ñòàíó,
àëå ¿õ âæèâàííÿ
íå îáìåæåíå ðàìêàìè
íîðìè;
Àíãë³éñüêà
ìîâà íà â³äì³íó
â³ä áàãàòüîõ
³íøèõ ºâðîïåéñüêèõ
ìîâ çàçíàëà çíà÷íîãî
âïëèâó ç áîêó
ñêàíäèíàâñüêèõ,
ðîìàíñüêèõ òà
ãåðìàíñüêèõ
ìîâ, òîìó á³ëüø
í³æ 80% ñëîâíèêîâîãî
ñêëàäó àíãë³éñüêî¿
ìîâè ñêëàäàþòü
çàïîçè÷åííÿ
ð³çíèõ ïåð³îä³â;
Çàâäÿêè
ãåîãðàô³÷íèì
òà ïîë³òèêî-åêîíîì³÷íèì
ôàêòîðàì íà äàíèé
÷àñ ñôîðìîâàí³
ï’ÿòü âàð³àíò³â
àíãë³éñüêî¿
ìîâè: áðèòàíñüêèé,
àìåðèêàíñüêèé,
àâñòðàë³éñüêèé,
íîâîçåëàíäñüêèé,
òà êàíàäñüêèé,
ùî ¿õ â³äð³çíÿþòü
çíà÷í³ â³äì³ííîñò³
â öàðèí³ âîêàáóë
ÿðó òà â ìåíøîìó
ñòóïåí³ âèìîâè
òà ãðàìàòèêè.
Ñïèñîê âèêîðèñòàíèõ
äæåðåë
1. Àðàêèí Â.Ä. Èñòîðèÿ
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà / Âëàäèìèð
Äìèòðèåâè÷ Àðàêèí.
- 3-å èçä. - Ì.: Ôèçìàòëèò,
2011. - 304 ñ.
. Èëüèø Á.À. Èñòîðèÿ
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà / Áîðèñ Àëåêñàíäðîâè÷
Èëüèø. - Ì.: Âûñøàÿ
øêîëà, 1968. - 420 ñ.
3. Êî÷åðãàí Ì.Ï.
Âñòóï äî ìîâîçíàâñòâà:
ϳäðó÷íèê / Ì.Ï.
Êî÷åðãàí. - 2-ãå
âèäàííÿ. - Ê.: ÂÖ
«Àêàäåì³ÿ», 2006. - Ñ.
35-36.
. Êîáÿêîâà ².Ê.
Íàâ÷àòè ïåðåêëàäó:
íàâ÷. ïîñ³á. / ².Ê.
Êîáÿêîâà. - Ñóìè:
Ñóìñüêèé äåðæàâíèé
óí³âåðñèòåò,
2013. - 159 ñ.
5. Òîìàõèí,
Ã.Ä. Ðåàëèè-àìåðèêàíèçìû
[Òåêñò]: ïîñîáèå
ïî ñòðàíîâåäåíèþ
/ Ã.Ä. Òîìàõèí. - Ìîñêâà:
Âûñøàÿ øêîëà,
1988. - 239 ñ.
. Ëåêñèêîëîãèÿ
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà: Ó÷åá. äëÿ
èí-òîâ è ôàê. èíîñòð.
ÿç. / Ð. 3. Ãèíçáóðã,
Ñ.Ñ. Õèäåêåëü, Ã.Þ.
Êíÿçåâà è À.À.
Ñàíêèí. - 2-å èçä.,
èñïð. è äîï. - Ì.: Âûñø.
øêîëà, 1979. - 269 ñ
7. Ñåêèðèí Â.Ï.
Çàèìñòâîâàíèÿ
â àíãëèéñêîì
ÿçûêå. Êèåâ, 1964. - 232
ñ.
.Íåëþáèí Ë.Ë.
Ëèíãâîñòèëèñòèêà
ñîâðåìåííîãî
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà / Ë.Ë. Íåëþáèí.
- Ì.: Âûñøàÿ øêîëà,
1990. - 187 ñ.
. Ìàêîâñüêèé
Ì.Ì. Àíãë³éñüê³
ñîö³àëüí³ ä³àëåêòè,
- Ì.: Âèù. øêîëà,
1982. - 135ñ.
. Âåðáà Ë.Ã. ²ñòîð³ÿ
àíãë³éñüêî¿
ìîâè. - Ê.: Íîâà Êíèãà,
2004. - 296 ñ
. Ñìèðíèöüêèé
Î.² Äðåâíåàíãëèéñêèé
ÿçûê / Ïîä ðåä. Â.Â.
Ïàññåêà. Ì.: ÈË,
1955. - 318 ñ
. Ãîðåëîâ Ì.Ì.
Äàòñêîå è íîðìàíäñêîå
çàâîåâàíèÿ Àíãëèè
â âîñïðèÿòèè
ñðåäíåâåêîâûõ
àâòîðîâ XI-XII ââ. - Äèàëîã
ñî âðåìåíåì: Àëüìàíàõ
èíòåëëåêòóàëüíîé
èñòîðèè. Âûïóñê
6
. Êîñòþ÷åíêî
Þ.Ï. ²ñòîð³ÿ àíãë³éñêî¿
ìîâè / Þ.Ï. Êîñòþ÷åíêî.
- Ê.: Ðàäÿíñüêà øêîëà,
1953. - 352 ñ
14. Èâàíîâà È.Ï.,
×àõîÿí Ë.Ï. Èñòîðèÿ
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà / È.Ï. Èâàíîâà,
×àõîÿí Ë.Ï. - Ì.: Âûñø.øê.,
1976. - 319 ñ.
. Î.Â. Áàæàíîâñüêà;
Ëóãàíñüêèé íàö³îíàëüíèé
ïåäàãîã³÷íèé
óí-ò ³ì. Òàðàñà
Øåâ÷åíêà. - Ëóãàíñüê:
Àëüìà-ìàòåð,
2006. - 66 ñ.
. An Introduction to Old English [Text]: íàâ÷.
ïîñ³áíèê / Ì.Â. Ìàòêîâñüêà.
- Êàì'ÿíåöü-Ïîä³ëüñüêèé:
[s. n.], 2013. - 271 ñ.
. Øàõáàãîâà
Äæ.À. Ôîíåòè÷åñêèå
îñîáåííîñòè
ïðîèçíîñèòåëüíûõ
âàðèàíòîâ àíãëèéñêîãî
ÿçûêà - Ì., 1982. - 128 ñ.
18. Áóí³ÿòîâà
².Ð. Ôîðìóâàííÿ
ñòðóêòóðè äàâíüîãåðìàíñüêîãî
ðå÷åííÿ â êîíòåêñò³
åòíîô³ëîñîôñüêî¿
äèõîòî쳿 «àêòèâí³ñòü
- ïàñèâí³ñòü»//³ñíèê
ÊÍËÓ. Ñåð³ÿ: Ô³ëîñîô³ÿ.
- 2001. Ò.4. ¹2
. Ìîðàõîâñüêèé
À.Í. Ñëîâî è ïðåäëîæåíèå
â èñòîðèè àíãëèéñêîãî
ÿçûêà: Äèñ. … ä-ðà
ôèëîë. íàóê: 10.02.04.
- Ê., 1981 - 350ñ.
20. Çàáîòêèíà
Â.È. Íîâàÿ ëåêñèêà
ñîâðåìåííîãî
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà. - Ì.: Âûñøàÿ
øêîëà, 1989. - 303ñ.
. Àíòðóøèíà
Ã.Á., Àôàíàñüåâà
Î.Ð. Ëåêñèêîëîãèÿ
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà. - Ì.: ÂØ, 1985. - 288
ñ.
. Äóáåíåö
Ý.Ì. Modern English Lexicology. - Ì., 2002. - 192 ñ.
. Ìåæóºâà
².Þ. Êîíñïåêò ëåêö³é
ç äèñöèïë³íè
«²ñòîð³ÿ îñíîâíî¿
³íîçåìíî¿ ìîâè»
äëÿ ñòóäåíò³â
ñïåö³àëüíîñò³
6.02030304 «Ïåðåêëàä» / È.Þ.Ìåæóºâà.
- Ìàð³óïîëü: ÏÄÒÓ,
2011. - 99 ñ
24. Algeo, Pyles 2009: Algeo, J., Pyles, Th. The Origins and
Development of the English Language [Text] / J. Algeo, Th. Pyles. - Boston:
Cengage Learning, 2009. - 347 pp.
25. Shay 2008: Shay, S. The History of English: A Linguistic
Introduction [Text] / S. Shay. - San Francisco, CA / Washington, DC: Wardja
Press, 2008. - 232 pp.
. Jespersen 1922: Jespersen, Î. Language: Its Nature and
Development [Hardcover] [Text] / Î. Jespersen. - New York: H. Holt
Publishing, 1922.
. Millward, Hayes 2011: Millward, C.M., Hayes, M. A Biography of
the English Language / C.M. Millward, M. Hayes. - Boston: Cengage Learning,
2011. - 478 pp
. Sproat 1985: Sproat, R. Welsh Syntax and VSO Structure [Text] /
R. Sproat // Natural Language and Linguistic Theory. - Vol. 3. - 1985. - Pp.
173-216
. British English; Hiberno-English // Oxford English Dictionary. -
2. - Oxford, England: Oxford University Press, 1989.
. Fowler, H.W. (1996). Ó R.W. Birchfield. «Fowler's Modern
English Usage». Oxford University Press.
. The Handbook of The History of English. - Blackwell Reference,
2006.
. The Oxford History of English / edited by Lynda Mugglestone. -
Oxford University Press, 2006
. Alternative Histories of English / Edited by R. Watts and P.
Tradgill. - Routledge, 2002.
. Nevalainen T. An Introduction to Early Modern English. -
Edinburgh University Press, 2006.
. Êðàòêàÿ èñòîðèÿ
àíãëèéñêîãî
ÿçûêà. [Ýëåêòðîííûé
ðåñóðñ] Ðåæèì äîñòóïà:
http://translatessubtitles.ru/metodika-izucheniya/kratkaya-istoriya-angliiskogo-yazyka.html
. Anthology of Middle English Literature (1350 - 1485) [Åëåêòðîííèé
ðåñóðñ]. - Ðåæèì
äîñòóïó:
http://www.luminarium.org/medlit/index.html.
. Learning: Language & Literature: Sounds Familiar? Case
studies: Received Pronunciation. [Åëåêòðîííèé
ðåñóðñ]. - Ðåæèì
äîñòóïy:
http://www.bl.uk/learning/langlit/sounds/case-studies/received-pronunciation/
Ðàçìåùåíî
íà Allbest.ru