Аналіз динаміки сукупної пропозиції в Україні за період часу з 1996 по 2016 рр.

  • Вид работы:
    Реферат
  • Предмет:
    Эктеория
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    172,66 Кб
  • Опубликовано:
    2015-11-21
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Аналіз динаміки сукупної пропозиції в Україні за період часу з 1996 по 2016 рр.














Реферат

Аналіз динаміки сукупної пропозиції в Україні

за період часу з 1996 по 2016 рр.

Вступ

Актуальність теми дослідження.

Актуальність розглянутої мною теми, не викликає сумнівів та не може бути переоцінена. Адже аналіз динамки ВВП надає можливість враховувати наслідки державної політики, що реалізується в різних за метою, специфікою виробництва та функціями секторів економіки, що справляють неоднаковий вплив на загальні результати економічної діяльності та економічне зростання в цілому.

Показник суспільного багатства як національного вперше був визначений у XVII ст. У. Петті як сума нагромаджених матеріальних цінностей. Подальші спроби статистичного дослідження національного багатства належать до XIX ст., а з 1853 р. його виміри стають темою міжнародних статистичних конгресів.

Марксистська економічна школа обґрунтовувала необхідність обчислення сукупного суспільного продукту (ССП) як основного показника розвитку національної економіки. Протягом кількох десятиліть у нашій країні домінувало марксистське уявлення, що продуктивною є тільки праця зайнятих у сфері матеріального виробництва і що тільки така праця створює ССП. Інші ж сфери економіки - сфера послуг, духовне виробництво, управління - були віднесені до невиробничої сфери, а праця в них визначалася як непродуктивна, котра не створює ССП. Вважалося також, що працівники невиробничої сфери тільки споживають ССП.

Такі якісні характеристики продуктивної та непродуктивної праці були природними для економіки XVII-XIX ст., оскільки сфера послуг перебувала в зародковому стані. Однак таке трактування не відповідає реаліям сучасної економіки з розвинутою сферою послуг.

Дослідження і прогнозування ВВП на різних стадіях економічного обороту є необхідним для умов трансформаційної економіки, коли власне методичне забезпечення ще недостатньо відпрацьоване, а досвід прогнозних розрахунків, набутий в розвинених ринкових економіках, не може бути безпосередньо використаний в Україні через неадекватні умови розвитку економіки. Разом з тим науково обґрунтовані прогнози виробництва ВВП дозволяють оцінити наслідки реалізації передбачуваної на прогнозний період економічної політики держави.

Предметом дослідження реферату є аналіз динаміки ВВП в Україні.

Метою роботи є теоретичне дослідження аналізу динаміки валового внутрішнього продукту в Україні

1.Сутність сукупної пропозиції

Сукупна пропозиція - це такий загальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку.

Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ), тобто витрат на виробництво одиниці товару: СПр = f (Ц; СеВ).

Наведена функція свідчить про те, що на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.

Графічно класичну модель сукупної пропозиції можна представити на прикладі падіння сукупного попиту. Як видно із рисунка 3, особливістю графіка класичної моделі є те, що в ній крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП, тобто в точці Оп. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на виробництво. а викликає лише зміну цін. У нашому прикладі падіння сукупного попиту викликає зниження цін.

Рис. 3. Класична модель сукупної пропозиції

Якщо ж змінюються нецінові фактори, то за даних цін зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку заміщенням її кривої у відповідний бік (див. рис. 5).


.Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію.

До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:

1.зміни цін на ресурси (ресурсових цін);

2.зміни в продуктивності ресурсів;

3.зміни податків з підприємств та субсидій.

Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція збільшується, а її крива зміщується вправо. І навпаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво.

Серед нецінових факторів найбільший вплив на сукупну пропозицію справляють ціни на ресурси. Це особливо стосується цін на робочу силу (заробітна плата) та матеріальні ресурси (сировина. матеріали, паливо тощо). Збільшення продуктивності ресурсів означає. що за наявного обсягу ресурсів можна виробити більший реальний обсяг національного продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію і зміщує її криву вправо. Зростання продуктивності ресурсів є основним фактором збільшення сукупної пропозиції у довгостроковому періоді. Підвищення податків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію. Збільшення субсидій підприємствам зменшує середні витрати і збільшує сукупну пропозицію

Валовий внутрішній продукт (ВВП) України,1996-2015рр.

Роки



валовий внутрішній продукт

валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу

 

млн. грн.

грн.

1996

81519

1595

1997

93365

1842

1998

102395

2040

1999

130442

2614

2000

170070

3436

2001

211175

4340

2002

234138

4855

2003

277355

5801

2004

357544

7535

2005

457325

9709

2006

565018

12076

2007

751106

2008

990819

21419

2009

947042

20564

2010

1120585

24429

2011

1349178

29519

2012

1459096

32002

2013

1522657

33473

2014

1566728

34589

2015 За другий квартал

449575

9853


2.Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури та динаміки в Україні


Ринкова реформа в Україні почала розгортатися в умовах виключно глибокої соціально-економічної кризи.

У 1997 році в Україні здійснювалися перетворення в національному господарстві, спрямовані на реалізацію курсу економічних реформ, за рахунок чого забезпечувалася більш сприятлива макроекономічна ситуація, ніж у 1996 році. Головна позитивна ознака цього часу - тенденція до стабілізації обсягів ВВП, промислового та сільськогосподарського виробництва (за даними Мінекономіки, їх падіння у 1997 році склало 1,8 % проти 5,1 % у 1996 році по промисловості та 1,9 % проти 9,5 % по сільському господарству) . Збереглися і набули розвитку деякі позитивні тенденції, пов'язані передусім із грошовою стабілізацією, уникненням інфляційних джерел покриття бюджетного дефіциту та посиленням довіри населення до гривні, зниженням рівня інфляції. У 1997 році, особливо починаючи з II півріччя, поступово уповільнювалися темпи падіння обсягів ВВП, його абсолютне скорочення у порівняльних величинах є найменшим за останні роки.

Динаміку зміни ВВП в Україні за 1997-2015рр. ми можемо чітко проаналізувати за наведеною нижче гістограмою.


На пропорції формування ВВП по доходах суттєво впливають політика у сфері заробітної плати та податків і розвиток інфляції. Ці зміни стосуються передусім зниження (порівняно з 1990 роком) частки оплати праці найманих працівників і підвищення частки чистих податків на виробництво та імпорт (табл. 2.1). В Україні частка оплати праці найманих працівників у ВВП мала найменше значення у 1993 і 1994 роках, коли в умовах гіперінфляції і політики обмеження заробітної плати цей показник складав відповідно 38,5 % і 39,7 % проти 53,1 % у 1990 році. Тенденція збільшення цього показника знайшла прояв у 1995 році і спостерігалася протягом наступних двох років (табл. 2.1). У 1997 році питома вага оплати праці у ВВП склала 47,57 %, що на 6,43 процентних пункту нижче, ніж у 1990 році і пов'язано із заходами щодо стримування заробітної плати в умовах жорсткого режиму економії державних коштів. При розгляді динаміки цього показника у порівняльних цінах з урахуванням дефлятора ВВП протягом 1992-1997 років спостерігається постійне зниження обсягів оплати праці. Проте, як свідчить досвід країн з ринковою економікою, необхідною умовою виходу з кризового стану є збільшення грошових доходів як джерела споживання та заощадження, зростання масового споживання. Заходи ж щодо обмеження заробітної плати в Україні у 1992-1997 роках призвели до підриву особистого споживання та особистого і сукупного попиту, що відповідно скоротило пропозицію товарів (за кейнсіанською теорією, пожвавлення споживчого попиту веде до пожвавлення інвестицій, а отже, і виробництва). Аналіз пропорцій формування ВВП по доходах свідчить, що хоча у 1995-1997 роках і проводилася більш зважена соціальна політика, проблема скорочення особистого попиту зберігається і негативно впливає на економічний розвиток. За сучасних умов від підвищення заробітної плати (або хоча б її своєчасної виплати) значною мірою залежить розв'язання проблеми стимулювання сукупного попиту та вихід країни з кризи.

У 1998 році у складі ВВП за категоріями використання в номінальному обчисленні зберігалася тенденція збільшення кінцевих споживчих витрат за рахунок деякого зростання споживчих витрат ДГ та значно більшого зростання споживчих витрат сектора загальнодержавного управління (ЗДУ), що призвело до зростання питомої ваги кінцевих споживчих витрат за рахунок зростання питомої ваги споживчих витрат сектора ЗДУ. Все це значною мірою вплинуло на утворення частки кінцевих споживчих витрат в цілому за рік.

Витрати ДГ, які складають більше 2/3 загального обсягу кінцевих споживчих витрат, формувалися в рамках утворених в економіці первинних доходів найманих працівників і надходжень від особистого підсобного сільського господарства, інших видів діяльності. Темпи зростання реальних споживчих витрат ДГ на душу населення випереджали зростання реальної заробітної плати, яка є основною складовою грошових доходів населення. Це означає, що нестача останніх частково компенсувалася натуралізацією особистого споживання. Отже, можна зробити загальний висновок, що матеріальне становище переважної більшості населення у 1997 році не змінилося на краще, а навіть погіршилося порівняно з 1996 роком.

Довідково: частка інвестицій в основний капітал у валовому нагромадженні основного капіталу становила у 2003 р. - 92,6%, 2004 р. - 97,3%, 2005 р. - 96%, 2006 р. - 97,1%.

Тенденція зменшення обсягу ВВП простежується аж до 1999 р. Починаючи з 2000 р. економічна ситуація в Україні почала стабілізуватися. Так, ВВП у 2004 р. становив 61% порівняно з 1990 р. Темпи збільшення цін на товари та послуги також стабілізувалися, починаючи з 1997 р. - по кожному року інфляція сягає не більше ніж 28% рівня 1990 р. Однак за останні два роки ситуація різко змінилися. Наслідки світової кризи 2008 р. негативно відбилися на розвитку української економіки. Так, ВВП за 2009 рік скоротився на 15,9% порівняно з 2008 р. Темпи інфляції також підвищилися, особливо в 2008 р. - вони становили 28,6% за рік.

У 2010 р. ситуація потроху вирівнюється. Вцілому за рік ВВП становив 136,6 млрд дол. У 2010 р. порівняно з 2009 р. ВВП збільшився на 4,3%. Індекс інфляції становив 9,4%..

Висновок

Аналіз процесів виробництва, розподілу і використання валового внутрішнього продукту в Україні дає змогу зробити такі висновки: - створено макроекономічні умови для стабілізації виробництва; - зберігається платіжна криза, що погіршує фінансовий стан підприємств, стримує розвиток виробництва, сприяє бартеризації економіки та її тінізації; - існують проблеми зі збутом вітчизняної продукції внаслідок її високої собівартості, неконкурентоспроможності на зовнішніх ринках; - високий рівень податків стримує розвиток вітчизняного виробництва; - вкрай звужені інвестиційні можливості гальмують перехід до економічного зростання в багатьох галузях економіки; - нестача грошових доходів для придбання товарів та оплати послуг домашніми господарствами призводить до подальшої натуралізації особистого споживання та зниження його абсолютного рівня. Нині економіка України перебуває у фазі пожвавлення. Як видно з динаміки реального ВВП, Україна значною мірою втратила свій економічний потенціал, що був нагромаджений за роки перебування в складі СРСР. Це пояснюється переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки. Незважаючи на труднощі, пов'язані з перебудовою економіки, Україна поступово оновлює структуру виробництва, застосовуючи нові технології, активно розбудовує ринкову інфраструктуру, яка сприяє розвитку бізнесу в Україні.

Список використаної літератури

валовий економічний реформа

1. Шнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 442 с

2. Бурлай T. Короткострокові моделі прогнозного розрахунку реального ВВП. - Економіка України. - № 12. - 1999. - С. 35-38.

3. Моторин Р.М., Моторина Т.М. Система національних рахунків: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 336 с.

4. Піщейко В.О. Виробництво валового внутрішнього продукту в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 9. - С. 11-14.

5. Міністерство економіки України // httр://www.me.gov.ua.

6. Національний банк України // httр://www.nbu.gov.ua

Похожие работы на - Аналіз динаміки сукупної пропозиції в Україні за період часу з 1996 по 2016 рр.

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!