Формування прибутку підприємства в умовах ринку

ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВА РИНКУ

1.1 Економічна сутність та джерела формування прибутку підприємства

.2 Формування механізму управління прибутком підприємства

.3 Шляхи тА фінансові інструменти управління прибутком підприємства

.4 Функції прибутку підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ДИНАМІКИ ПРИБУТКУ У ПІДПРИЄМСТВІ ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

.1 Техніко-економічна характеристика підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

.2 Аналіз рівня показників прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

.3 Факторний аналіз прибутку підприємства на прикладі ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯ ПРИБУТКУ

.1 Напрямки збільшення прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

.2 Аналіз можливостей збільшення рентабельності господарської діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

.3 Застосування факторингу дебіторської заборгованості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

.4 Впровадження комп'ютерних технологій в систему управління витратами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства займає така економічна категорія як прибуток. Це пояснюється тим, що саме прибуток є головною метою фірми.

Актуальність теми роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління прибутку в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Останнім часом в економіці та фінансовій системі України відбулись кардинальні зміни, що є наслідком досягнення країною економічної незалежності та соціальною спрямованістю ринкової економіки. Ці зміни мають значний вплив і на діяльність та стан підприємств на території України. Отже, актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління підприємством, зокрема, прибутком в процесі здійснення підприємницької діяльності. Тобто дослідження питань підвищення прибутковості підприємств стає дуже нагальним, що зумовлює доцільність розгляду цього питання.

Метою роботи є визначення шляхів формування прибутку підприємства, а також пошук шляхів підвищення рівня прибутковості підприємства.

З огляду на визначену мету а роботі вирішуються наступні задачі:

- визначення поняття прибутку та порядок його формування;

-       економіко-правове дослідження, процесу формування та використання прибутку підприємства;

-       характеристика організаційно-економічної системи підприємства;

-       аналіз механізму формування та використання прибутку в умовах підприємства;

-       дослідження теоретичних основ аналізу рентабельності підприємства;

-       пошук шляхів вдосконалення процесу управління формуванням та використання прибутку підприємства на прикладі ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ».

Об’єктом дослідженням виступає прибуток підприємства як економічна категорії та його прибутковість.

Предметом дослідження є вплив прибутковості на діяльність підприємства.

Основою вирішення поставлених завдань є діалектичний метод пізнання процесів і явищ в їх взаємозв'язку і розвитку. Теоретичною основою роботи є формування понять прибутку, дослідження обліку та аудиту прибутку. Як інформаційна база прийняті дані статистичної і бухгалтерської звітності підприємства, матеріали обстеження діяльності підприємства, матеріали наукових конференцій і семінарів, праці вітчизняних і зарубіжних учених, статті, публікації. При проведенні аналізу в роботі використовуються такі методи, як деталізація, узагальнення, аналіз динаміки, синтез, аналогія, моделювання, конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісною аналізу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВА РИНКУ

1.1 Економічна сутність та джерела формування прибутку підприємства

Прибуток являє собою загальну економічну категорію розвинутого товарного виробництва. Він є частиною вартості товару, яка відображається у вигляді надлишку над витратами його виробництва.

Прибуток як економічна категорія має своє якісне і кількісне визначення, тобто має речовий зміст та суспільну форму. Саме в їх діалектичній єдності розкривається сутність прибутку, його економічний зміст [73].

Прибуток - система економічних відносин між підприємцями (роботодавцями-власниками засобів виробництва) і найманими працівниками щодо виробництва, розподілу та привласнення створеної додаткової вартості, яка відособлюється у вигляді надлишку над витратами вкладеного капіталу.

Отже, об'єктивна матеріальна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу вартості додаткового продукту. Прибуток - це суспільна форма прояву додаткової вартості. Це якісне вираження прибутку як об'єктивної економічної категорії.

Водночас прибуток-це результат господарської діяльності окремого підприємства або галузі економіки і визначається як грошове вираження різниці між виторгом, отриманим від продажу продукції (послуг) і сумою витрат на її виробництво. Це кількісне визначення прибутку.

Слід зазначити, що в економічній літературі існують різні концепції прибутку, немає єдиної думки щодо джерела його. Марксистська політична економія розглядає прибуток як перетворену форму додаткової вартості, як неоплачену працю найманих працівників сфери матеріального виробництва. Перетворена форма тому, що прибуток приховує справжнє джерело свого виникнення, і виникає враження, що він породжується не лише працею найманих робітників, а й усіма засобами виробництва [32].

Сучасні зарубіжні економічні теорії найчастіше пов'язують прибуток з капіталом, трактуючи його як винагороду за підприємництво, або як компенсацію за невизначеність і ризик у підприємницькій діяльності. Слід зазначити, що у ринковій економіці ближче до істини ті концепції, які джерело прибутку пов'язують з виробництвом додаткового продукту. Саме додатковий продукт є матеріальною основою прибутку. Отже, прибуток є грошовою формою вартості додаткового продукту. При продажу товару втілена в ньому вартість додаткового продукту реалізується як надлишок над витратами виробництва, тобто виступає як прибуток підприємства. При цьому прибуток обчислюється як відношення цього надлишку до всієї вартості авансованого капіталу. І хоч цей надлишок вартості товару над витратами його виробництва виникає у безпосередньому процесі виробництва, але реалізується він у процесі обігу, тобто прибуток - це реалізований надлишок вартості. До того ж, слід мати на увазі, що прибуток формується через ціни, за якими реалізуються товари, під впливом кон'юнктури ринку і виступає грошовою формою доходу від уже реалізованих товарів. Тобто, підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному товарі вартість буде реалізована і перетворена у грошову форму. Тому з'являється враження, що прибуток виникає саме в процесі обігу (реалізації товару). Однак у сфері обігу прибуток виникнути не може. Він виникає лише у безпосередньому виробництві товару. Отже, джерело прибутку як грошової форми вартості додаткового продукту У безпосередньому виробництві, проте реалізується він у процесі обігу і є складовою валового виторгу від продажу виготовленої продукції. Величина цього прибутку залежить від двох основних чинників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. А на зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, цін, що склалися, а також частки прибутку, що входить в ціну продукції.

В умовах ринкових відносин підприємства всіх форм власності можуть значно впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність.

Отже, кількісне визначення прибутку - це різниця між загальним доходом (валовим виторгом) підприємства від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво. Через те, що витрати виробництва поділяються на явні та неявні, то розрізняють поняття "економічний прибуток" та "бухгалтерський прибуток". Бухгалтерський прибуток - це частина доходу фірми, яки залишається від загального виторгу підприємства за вирахування явних, зовнішніх витрат виробництва. За такого підходу обраховуються лише явні (зовнішні) витрати виробництва і ігноруються неявні (внутрішні) витрати фірми. Економічний прибуток - це загальний дохід підприємства за вирахування усіх витрат виробництва (зовнішніх і внутрішніх, включно і з прихованими витратами). В західній економічній літературі економічний прибуток ще називають чистим прибутком, або надприбутком. Наявність економічного прибутку означає, що певний суб'єкт підприємницької діяльності виробничі ресурси використовує найефективніше [33].

Представники неокласичної економічної школи вважають, що економічний прибуток належить підприємцеві, тільки він є єдиним претендентом на цей надлишок. Прихильники цієї школи виходять з того, що економічний прибуток пов'язаний з інноваційною діяльністю і є винагородою за ризик у підприємницькій діяльності, за можливі втрати в умовах ринкової невизначеності.

У підприємницькій діяльності виділяють такі форми прибутку, як балансовий і чистий прибуток. Балансовий прибуток - це загальна сума прибутку від усіх видів виробничо-господарської діяльності за вирахування збитків, яких зазнало підприємство за певний період. Його відображають у бухгалтерському балансі підприємства. Прибуток чистий (залишковий) - це частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків, рентних, та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати відсотків за кредити тощо. Одержаним чистим прибутком суб'єкти господарювання мають право розпоряджатися на свій розсуд. Проте за нормальних умов його спрямовують насамперед на створення резервного (страхового) фонду, поповнення статутного фонду підприємства, виплату дивідендів, інші напрямки використання.

Сутність прибутку як економічної категорії розкривається через функції, які він виконує у господарський діяльності. Основні з них такі: облікова, розподільча, стимулююча.

Облікова функція прибутку полягає в тому, що він необхідний елемент ціни товару. Отже, як і ціна, прибуток є засобом обліку суспільно необхідних витрат праці, що потрібні для забезпечення розширеного відтворення. Саме такий облік дає змогу визначити оцінку ефективності господарської діяльності підприємства. Тобто, прибуток є економічним показником оцінки господарської діяльності підприємницьких структур. Економічне значення прибутку полягає у тому, що він відображає кінцевий виробничо-фінансовий результат.

Розподільча функція прибутку полягає в тому, що через прибуток здійснюється регулювання розподілу ресурсів і доходів між суб'єктами господарської діяльності та галузями економіки [34].

Стимулююча функція прибутку полягає в тому, що прибуток використовується як в інтересах суб'єктів підприємництва, так і в інтересах їхніх працівників. Прибуток одночасно є і кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності підприємства, і основним елементом його фінансових ресурсів, які необхідні для забезпечення розширення виробництва, науково-технічного і соціального заохочення працівників, виплати дивідендів, формування резервів тощо. Саме прибуток спонукає підприємницькі структури впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, які призводять до зниження витрат виробництва, підвищення його ефективності.

Отже, прибуток в ринковій економіці є головною метою і найважливішим критерієм ефективності господарської діяльності підприємницьких структур. Водночас прибуток є основним джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, формування дохідної бази бюджетних ресурсів різних рівнів, позабюджетних та благодійних фондів. Прибуток є якісним показником, тому що в його розмірі відображена зміна обсягу товарообігу, дохід підприємства, рівень використання ресурсів, величина витрат обігу. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства.

Залежно від виду діяльності, виділяють:

- прибуток від цільової діяльності - це прибуток, отриманий в результаті реалізації товарів (надання платних послуг);

-       прибуток від інших видів діяльності - це прибуток від невиробничої діяльності, тобто транспортної, посередницької тощо;

-       прибуток від реалізації майна - це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів;

-       прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від інвестиційної діяльності, надання майна в оренду, пайової участі в інших підприємствах тощо.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на її проведення [68].

Залежно від порядку визначення розрізняють:

- балансовий прибуток - це прибуток, який характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності. Обсяг балансового прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку;

-       оподатковуваний прибуток - це обсяг прибутку, який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства-платника податку на прибуток;

-       чистий прибуток - це прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів і зборів, сплачуваних за рахунок прибутку.

Залежно від методики оцінки виділяють:

- номінальний прибуток - це фактично отримана величина прибутку;

-       реальний прибуток - це номінальний прибуток, перерахований з огляду на Інфляцію.

Залежно від мети визначення розрізняють:

- бухгалтерський прибуток - це прибуток, який відповідає балансовому;

-       економічний прибуток - це прибуток, який є різницею між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей.

Витратами втрачених можливостей прийнято вважати витрати на споживання будь-якого ресурсу, визначені з точки зору використання його не найкращим альтернативним способом.

Залежно від розмірів підприємства розрізняють:

- мінімальний прибуток - це прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства відповідно до встановленого мінімального рівня рентабельності на вкладений капітал, тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах;

-       цільовий прибуток - це прибуток, який визначає цільову функцію діяльності підприємства і залежить від обраної стратегії. Він може бути нормальним, тобто відповідати нормі прибутку на вкладений капітал чи необхідним, тобто відповідати потребам підприємства в коштах на виробничий і соціальний розвиток;

-       максимальний прибуток - це прибуток, який підприємство отримує при такому обсязі діяльності, коли граничні доходи дорівнюють граничним витратам, тобто граничні доходи і витрати ростуть відповідно до зростання обсягів виробництва [55].

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.

Прибутковість (рентабельність) - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції. Прибутковість (рентабельність) характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.

Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють:

а) Рентабельність продаж:

,     (1.1)

де  ─ рентабельність продаж;

 ─ прибуток від реалізації продукції, грн.;

 ─ виручка від реалізації продукції, грн..

б) Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат):

,      (1.2)

де  ─ загальні витрати на продукцію, грн..

в) Рентабельність (прибутковість) всього капіталу підприємства:

,      (1.3)

де  ─ чистий прибуток, грн.;

 ─ весь капітал підприємства, грн..

г) Рентабельність необоротних активів:

,      (1.4)

де  ─ вартість необоротних активів, грн..

д) Рентабельність власного капіталу:

,      (1.5)

де  ─ власний капітал підприємства, грн..

Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

В процесі аналізу фінансового стану можуть розраховуватися і інші приватні показники: рентабельність поза обернених активів, рентабельність інвестицій [32].

Усі показники прибутковості (рентабельності) можуть бути плановими і фактичними. Відмінність полягає в тому, що для визначення планової рентабельності беруть заплановані дані, а для визначення фактичної - фактичні. Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, є підвищення продуктивності праці, фондовіддачі, економія матеріальних ресурсів, рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Урахування підприємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його діяльності.

1.2 Формування механізму управління прибутком підприємства

Розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечує як покриття витрат підприємства, так і формування доходів держави. Механізм розподілу та управління прибутком повинен бути побудований таким чином, щоб сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.

Однієї з найважливіших проблем створення ефективних механізмів управління прибутком є оптимальне співвідношення частки прибутку, акумульованої у доходах бюджету й частки, що залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів. З розвитком ринкових відносин підприємства мають право використовувати отриманий прибуток на свій розсуд, крім тієї її частини, що підлягає обов'язковим відрахуванням, оподатковуванню відповідно до законодавства.

Таким чином, виникає необхідність у чіткій системі розподілу та управління прибутком, насамперед, на стадії, що передує утворенню чистого прибутку (прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства). Економічно обґрунтована система розподілу прибутку в першу чергу повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою й максимально забезпечити виробничі, матеріальні й соціальні потреби підприємства [72].

Об'єктом управління та перерозподілу є оподатковуваний прибуток підприємства. Під його управлінням розуміється розподіл прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. При управлінні прибутком підприємства необхідно враховувати основні принципи, які можна сформулювати в такий спосіб:

-  прибуток, одержаний підприємством у результаті виробничо-господарської й фінансової діяльності, розподіляється між державою й підприємством як господарюючим суб'єктом.

-       прибуток акумулюється у відповідних бюджетах (у цей час у місцевих бюджетах) у вигляді податку на прибуток, порядок вирахування й сплати якого в бюджет встановлюється законодавчо й ставка якого не може бути довільно змінена.

-       величина прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в росту обсягу виробництва й поліпшенні результатів виробничо-господарської діяльності.

-       прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, у першу чергу повинен направлятися на нагромадження, що забезпечує його подальший розвиток.

Управління використанням чистого прибутку повинне відбивати процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва й розвитку соціальної сфери.

У сучасних умовах господарювання держава не встановлює яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок оподаткування прибутку підприємства стимулює витрати на відтворення виробничих і невиробничих фондів, витрати на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрати по утриманню об'єктів і установ соціальної сфери й ін. [71].

Розподіл чистого прибутку - один з напрямків внутріфірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Порядок розподілу й використання прибутку на підприємстві фіксується в уставі підприємства. Основними витратами, фінансованими за рахунок прибутку, є витрати на розвиток виробництва, соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників і благодійні цілі.

Відповідно до цього в міру надходження чистий прибуток підприємств направляється: на фінансування НДДКР, а також робіт зі створення, освоєнню й впровадженню нової техніки; на вдосконалення технології й організації виробництва; на модернізацію устаткування; поліпшення якості продукції; технічне переозброєння, реконструкцію діючого виробництва. Чистий прибуток є джерелом поповнення оборотних коштів.

Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, направляється на задоволення соціальних потреб. Так, із цього прибутку виплачуються одноразові заохочення працівникам що йдуть на пенсію, а також надбавки до пенсій; дивіденди за акціями й внесками членів трудового колективу в майно підприємств. Справляються витрати по оплаті додаткових відпусток понад встановлену законом тривалість, оплачується житло, надається матеріальна допомога.

Капіталізація прибутку - це перетворення фінансових засобів у капітал, і є одним із найважливіших механізмів управління прибутком.

Зауважимо, що зокрема в акціонерних товариствах основною метою управління прибутком підприємства є забезпечення необхідної пропорційності між поточними виплатами дивідендів і забезпеченням росту ринкової вартості акцій підприємства за рахунок капіталізації частини прибутку [61].

Забезпечуючи виробничі, матеріальні й соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом нагромадження й споживання для того, щоб враховувати умови ринкової кон'юнктури й разом з тим стимулювати й заохочувати результати праці працівників підприємства.

Розширення процесів реформування економіки в напрямку створення повноцінних ринкових відносин супроводжується розширенням операцій суб'єктами господарської діяльності на ринку цінних паперів. Підприємства різних форм власності можуть вкладати (інвестувати) частину свого чистого прибутку в придбання акцій акціонерних товариств, облігацій (як інших підприємств, так і комунальних, державних). Альтернативними формами інвестування чистого прибутку можуть бути вкладення засобів у спільні підприємства (у т.ч. за участю іноземного капіталу), їхнє розміщення на банківських депозитах, в інших формах фінансових вкладень.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого, соціального розвитку й матеріального заохочення, але й використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій. У випадках утаювання прибутку від оподатковування або внесків у позабюджетні фонди також стягуються штрафні санкції, джерелом яких є чистий прибуток.

В умовах переходу до ринкових відносин виникає необхідність резервувати засоби у зв'язку із проведенням ризикових операцій і, як наслідок цього, втратою доходів від підприємницької діяльності. Тому при управлінні чистим прибутком підприємства, менеджери досить часто створюють фінансовий резерв, тобто ризиковий фонд.

Розмір цього резерву повинен становити від 5 до 15% статутного фонду. Щорічно резервний фонд повинен поповнюватися за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Крім покриття можливих збитків від ділових ризиків фінансовий резерв може бути використаний на додаткові витрати по розширенню виробництва й соціальному розвитку, розробку й впровадження нової техніки, приріст оборотних коштів і заповнення їхнього недоліку, на інші витрати, обумовлені соціально-економічним розвитком підприємства та його колективу [61].

Отже, ефективне управління чистим прибутком, що створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства при переході до ринку, є важливим чинником подальшого зміцнення й розширення підприємницької діяльності, вдосконаленню системи перерозподілу фінансових потоків не лише в межах конкретного суб’єкта господарювання, а в межах держави в цілому.

1.3 Шляхи ті фінансові інструменти управління прибутком підприємства

Будучи найважливішою економічною категорією і основною метою діяльності будь-якої комерційної організації, прибуток відбиває чистий доход, створений у сфері матеріального виробництва, і виконує ряд функцій.

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Одержання прибутку на підприємстві означає, що отримані доходи перевищують усі витрати діяльності.

По-друге, прибуток має стимулюючу функцію. Це зв'язано з тим, що прибуток є одночасно не тільки фінансовим результатом, але й основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Тому підприємство зацікавлено в одержанні максимального прибутку, тому що це є основою для розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства. Адже від прибутку залежить нормальна діяльність будь-якого підприємства, тому що: прибуток забезпечує розширене відтворення; прибуток необхідний для розвитку науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що забезпечують науково-технічний прогрес; за рахунок прибутку фінансуються витрати на соціальні заходи; прибуток необхідний для виплати дивідендів, а отже від нього залежать інвестиції [33, с. 79].

По-третє, прибуток є одним з найважливіших джерел формування бюджетів різних рівнів, тому що з його виплачується податок на прибуток, що є частиною доходів, за рахунок яких формується бюджет держави.

Тому необхідно здійснювати управління прибутковістю підприємства та постійно шукати резерви її підвищення.

Основними задачами управління прибутковістю підприємства є:

забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;

оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;

забезпечення мінімізації фінансових ризиків тощо.

Найважливішими факторами зростання прибутку є збільшення обсягу виробництва й продажу продукції або надання послуг, впровадження науково-технічних розробок, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції.

Основне джерело грошових нагромаджень підприємств - дохід підприємства, а саме та його частина, що залишається за винятком витрат на матеріальні, трудові й інші грошові витрати, пов'язані з виробництвом і продажем цієї продукції або з собівартістю наданих послуг. В умовах радикальної зміни управління економікою показник валового доходу від продажу продукції стає одним з найважливіших показників діяльності підприємств. Даний показник створює зацікавленість трудових колективів не стільки в рості кількісного обсягу продукції або послуг, скільки в підвищенні їх якості. А це значить, що вироблятися повинні такі вироби й товари, які відповідають вимогам споживачів і користуються попитом на ринку [61].

У цих цілях необхідно вивчати ринкові умови господарювання й можливості впровадження виробленої продукції на ринок шляхом розширення обсягів її продажу. З розвитком підприємництва й підвищенням конкуренції зростає відповідальність підприємств за виконання прийнятих на себе зобов'язань. Таким чином, показник доходу від продажу продукції відповідає вимогам комерційного розрахунку й, у свою чергу, сприяє розвитку виробничо-господарської діяльності. Однак, важливим стримуючим фактором процесу збільшення обсягів виробництва та збуту продукції підприємством має стати механізм регулювання рівня витрат, оскільки через їх надмірну величину навіть за умов збільшення валового доходу, чистий прибуток може навпаки зменшуватися. Таким чином, для ефективного управління прибутком слід починати з управління витратами. Управління витратами - це: усвідомлення того, де, для чого і в яких обсягах необхідно залучати додаткові фінансові ресурси; прогноз того, де, для чого і в яких обсягах необхідно залучати додаткові фінансові ресурси; вміння забезпечити максимально високий рівень віддачі від використання ресурсів.

Управління витратами - це вміння економити ресурси і максимізувати віддачу від них.

Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень закупівельних цін на сировинні ресурси, які повинні бути найнижчими. Цього можна досягти шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі сировини, застосування цінових знижок. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, то зниженню закупівельних цін сприяє придбання товарів в іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валюти) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінювані товари).

Склад і структура витрат залежать від характеру й умов виробництва при тій або іншій формі власності, від співвідношення матеріальних і трудових витрат та інших факторів. Отже, прибуток як основна форма грошових нагромаджень залежить, насамперед, від зниження витрат на виробництво й збут продукції, а також від збільшення обсягу продажу продукції.

Зауважимо, що зростання розмірів прибутку пов'язане зі збільшенням рівня цін продажу товарів. Управління цінами залежить від обґрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої кон'юнктури в окремі періоди року. Збільшення ціни реалізації товарів сприяє розширенню продажу сезонних товарів перед початком сезону (коли ціни найвищі) [6]. Види й рівень застосовуваних цін визначають в підсумку обсяг валового доходу підприємства, а отже, прибутку. Проблема ціноутворення займає ключове місце в системі ринкових відносин. Проведена в Україні лібералізація цін привела до різкого скорочення впливу держави на процес регулювання цін, наслідком чого стало зростання цін майже на всі види товарів та послуг. За допомогою високих цін підприємства відшкодовують будь-які по величині виробничі витрати, що аж ніяк не сприяє підвищенню якості продукції й ефективності виробництва.

Наступний напрямок управління прибутком, що безпосередньо впливає на його величину - це амортизаційна політика стосовно основних фондів і нематеріальних активів. Сума амортизаційних відрахувань визначається на підставі балансової вартості основних фондів і діючих норм амортизації й амортизації нематеріальних активів, виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних активів, але не більше 10 років безперервної експлуатації. При цьому враховується прискорена амортизація активної частини основних виробничих фондів, що виражається у встановлених законодавством більш високих нормах амортизації на відповідні види основних фондів.

Таким чином, серед основних шляхів та фінансових інструментів управління прибутком підприємства можна виокремити наступні: управління валовими доходами підприємства, регулювання величини доходу підприємства від продажу продукції, зменшення валових витрат підприємства, управління рівнем діючих цін й амортизаційна політика [62].

Зауважимо, що в аналізі факторів, що впливають на величину прибутку, лежать резерви збільшення прибутку підприємства, основними з яких є:

– забезпечення росту обсягу виробництва продукції на основі технічного його відновлення й підвищення ефективності виробництва;

–       поліпшення умов продажу продукції, у тому числі за рахунок удосконалювання розрахунково-платіжних відносин між підприємствами;

–       зміна структури виробленої й реалізованої продукції за рахунок збільшення частки більш рентабельної;

–       зниження валових витрат на виробництво й збут продукції;

–       встановлення реальної залежності рівня цін від якості продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозиції аналогічної продукції іншими виробниками;

–       збільшення прибутків від іншої діяльності підприємства (продажу основних фондів, іншого майна підприємства, цінних паперів і т.д. ).

Нині складність проблеми розподілу та використання прибутку підприємств посилюється тією обставиною, що перехід до ринкової економіки в Україні здійснюється в умовах збереження старих структур управління, які протидіють розвиткові нових економічних відносин. У розподілі прибутку підприємств виділяють два етапи. Перший етап - це розподіл балансового прибутку. Учасниками цього розподілу є держава і підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємницькими структурами має дуже важливе значення для забезпечення потреб і держави, і суб'єктів підприємницької діяльності. Від правильного вирішення цієї проблеми залежить розвиток вітчизняної економіки в цілому. Велике значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів підприємницької діяльності, яка реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні ставок оподаткування тощо. Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємницьких структур після здійснення платежів до державного бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Детально порядок розподілу та використання прибутку визначається статутом суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з Господарським кодексом України, державні комерційні підприємства за рахунок прибутку утворюють спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх господарською діяльністю: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд та інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок визначення нормативів відрахувань до цих фондів, їх розміри, порядок формування і використання встановлюються законом. З розвитком ринкових відносин вплив держави на господарську діяльність підприємницьких структур, розподіл і використання прибутку зменшуватиметься.

1.4 Функції прибутку підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Головне призначення прибутку в сучасних умовах господарювання - відбиття ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства. Це обумовлено тим, що у величині прибутку повинне знаходити висвітлення відповідність індивідуальних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією своєї продукції й виступаючих у формі собівартості, суспільно необхідних витрат, непрямим вираженням яких повинна з'явитися ціна виробу. Збільшення прибутку в умовах стабільності оптових цін свідчить про зниження індивідуальних витрат підприємства на виробництво й реалізацію продукції. Можна стверджувати, що метою створення будь-якого підприємства є отримання прибутку. За умов ринкової економіки отримання максимально можливої суми прибутку є метою будь-якого виробництва, таке бажання максимізації прибутку визначається його роллю в системі економічних відносин:

. Прибуток є основною метою підприємницької діяльності і мірилом її ефективності.

. Прибуток є основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток.

. Прибуток є носієм захисної функції підприємства від загрози банкрутства та головною передумовою зростання ринкової вартості господарюючого суб’єкта.

4. У прибутковій роботі підприємства зацікавлене суспільство, бо прибуток підприємства є фундаментом економічного розвитку країни, джерелом задоволення соціальних потреб в зв’язку з тим, саме отримання прибутку забезпечує надходження до бюджету податків і платежів [61].

Як наголошувалось вище, прибуток є мірилом успіху діяльності підприємства, основою для прийняття інвестиційних рішень - джерелом виплати дивідендів, поповнення різних видів капіталу, умовою залучення позикових коштів. Однак, на нашу думку, слід виділити соціальну функцію прибутку, що сформувала б нове мислення підприємців щодо забезпечення не лише власного добробуту, а й підтримання соціально незахищених верств населення шляхом добровільного перерозподілу отриманого у виробництві результату. Така практика не є новою для країн розвинутої економіки, де підприємці зацікавлені у такому перерозподілі через заходи державного стимулювання (зниження податкового тиску, пільги і т.д.). Тим не менше, на нашу думку, не дивлячись на низьке державне стимулювання підприємницьких соціальних ініціатив, досягнення такої перспективи у вітчизняній економіці є вкрай необхідним вже у найближчі роки, оскільки гонитва за власною вигодою є конечною, якщо не формувати нове бачення ролі прибутку для суспільства в цілому.

При цьому в сучасних умовах підвищується значення прибутку як об'єкта розподілу, створеного в сфері матеріального виробництва чистого доходу між підприємствами й державою, різними галузями народного господарства й підприємствами однієї галузі, між сферою матеріального виробництва й невиробничою сферою, між підприємствами і його працівниками.

Робота підприємства в умовах переходу до ринкової економіки пов'язана з підвищенням стимулюючої ролі прибутку. Використання прибутку в якості основного оціночного показника сприяє росту обсягу виробництва й реалізації продукції, підвищенню його якості, поліпшенню використання наявних виробничих ресурсів.

Посилення ролі прибутку обумовлено також діючою системою його розподілу, відповідно до якої підвищується зацікавленість підприємств у збільшенні не тільки загальної суми прибутку, але й особливо тієї його частини, що залишається в розпорядженні підприємства й використається як головне джерело засобів, що направляють на виробничий і соціальний розвиток, а також на матеріальне заохочення працівників відповідно до якості затраченої праці [74].

Таким чином, прибуток відіграє вирішальну роль у стимулюванні подальшого підвищення ефективності виробництва, посилення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих результатів діяльності свого підприємства. Подальше посилення розподільної й стимулюючої ролі прибутку пов'язане з удосконалюванням його механізму розподілу.

Однак, прибуток не може розглядатися в якості єдиного й універсального показника ефективності виробництва. Якщо темпи зростання вартісних показників перевищують темпи зростання виробництва конкретних видів продукції в натуральному виразі, має місце зниження ефективності використання виробничих ресурсів, розраховуючи на одиницю його корисного ефекту. У величині й темпах зростання прибутку недостатньо повно відбивається зміна обсягу й ефективності використання основних фондів й оборотних коштів. Додатковий прибуток може бути отриманий при збільшенні обсягу виробничих фондів і підвищенні ефективності їх використання. Зміна економічних показників за будь-який часовий період відбувається під впливом безлічі різноманітних факторів.

Переходячи до безпосереднього аналізу процесу формування прибутку на підприємстві ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», необхідно зауважити перш за все те, що це підприємство надає послуги в сфері обслуговування портових потужностей та виробничих підприємств. Разом з тим, на цьому підприємстві одним із напрямків отримання прибутку є виробництво різноманітних деталей та вузлів агрегатів, як безпосередньо для замовників, так і для власних потреб.

З огляду на це ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» завжди зазнає постійних витрат, які не залежать від обсягу наданих послуг, і змінних витрат, які зростають або зменшуються зі зміною обсягу наданих послуг, а також випуску і продажу супутньої продукції. Але для отримання прибутку необхідно, щоб обсяг наданих послуг та виторгу від різноманітних продажів перевищував суму постійних і змінних витрат.

Для ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» обсяг коштів, що надходять за надані підприємством послуги є основним джерелом відшкодування витрачених на їх надання засобів фінансового та матеріального характеру. Своєчасна оплата послуг підприємства забезпечує безперервність кругообігу надання послуг і безперебійність виробничого процесу. З отриманого доходу підприємства відшкодовують матеріальні витрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію та інші предмети праці, які були витрачені під час надання послуг. Особливістю оплати послуг ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» є те, що частина її здійснюється авансовано для придбання необхідних матеріалів та запчастин для коректного та своєчасного надання цих самих послуг замовникам.

Несвоєчасне надходження як авансу так і оплати послуг загалом, стає поштовхом до зниження прибутку, порушення договірних зобов'язань, штрафних санкцій і кризового стану. У цьому разі критичні співвідношення загального валового доходу від наданих послуг до виробничих витрат (постійних і змінних) дають змогу визначити межу кризового стану, який може змінюватися (збільшуватися або зменшуватися) у разі перепаду рівня змінних витрат, що забезпечують певний обсяг надання послуг підприємством ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» в конкретний проміжок часу. Отже, валовий дохід від наданих послуг повинен покривати змінні витрати і частину постійних витрат, що дає змогу підприємствам продовжувати надавати послуги в нормальних або екстремальних умовах.

Зауважимо, що авансова плата за надання послуг є тим резервом міцності для підприємства, який може забезпечити його безперебійну діяльність.

Сума прибутку за надані послуги може коригуватися залежно від їх обсягу і структури. При цьому для ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» доцільним є збільшення частки більш рентабельних видів послуг в загальному їх обсязі. Таким чином, формування валового доходу та його величина залежатиме від обсягу а також рівня рентабельності надання послуг ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ».

На наступному етапі формування прибутку відбувається зменшення рівня валового доходу на величину податкових платежів, зокрема ПДВ, а також на величину собівартості послуг чи витрат пов’язаних із їх наданням.

Таким чином формується прибуток від наданих послуг. Після чого він корегується на величину доходів та витрат від операційної діяльності підприємства. Отже мова йде про формування прибутку від операційної діяльності. Мета управління операційними доходами - забезпечення самоокупності та самофінансування розвитку діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» на розширеній основі в плановому періоді.

Завданнями управління операційними доходами ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» є:

– збільшення абсолютної величини доходів в цілому та за окремими джерелами їх формування;

–       збільшення у структурі доходів підприємства частки чистого доходу;

–       забезпечення стабільності надходження доходів, а також обмеження впливу на формування доходів підприємства надзвичайних подій, прогнозування та оцінювання впливу яких є проблематичним;

–       забезпечення зростання у структурі чистого доходу підприємства доходів, отриманих від основної діяльності;

–       прискорення отримання доходів шляхом зменшення проміжку часу між їх формальним визнанням (момент визнання доходів з метою оподаткування - за першою подією) та реальним отриманням (момент надходження грошових коштів від контрагента).

Після цього на ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» дана величина корегується на величину фінансових доходів та витрат, однак фінансові доходи мали місце лише в останні два роки, тому корегування це по-перше не значне, а по-друге, суттєвого впливу на кінцевий рівень прибутку від звичайної діяльності до оподаткування не спричиняє.

Останнім кроком формування чистого доходу ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» є безпосереднє справляння в бюджет податку на прибуток. Таким чином, загалом схему формування чистого прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» можна зобразити наступним чином (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Схема формування чистого прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Таким чином, ми отримуємо схему, цілком логічну не тільки для підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», але й для будь якого підприємства загалом, що правда для ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» є певні особливості, зокрема, в собівартості наданих послуг, по деяких їх видах провідне місце посідає оплата праці безпосереднім виконавцям; в структурі фінансові доходи та витрати, а також інші доходи на підприємстві досить часто відсутні, тому часто прибуток від операційної діяльності і є прибутком від звичайної діяльності до оподаткування. Крім того, з огляду на специфіку діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» цілком нормальною практикою на підприємстві є розподіл оплати послуг на авансові платежі та післяплату, при цьому за одну і ту ж послугу ці платежі можуть попадати в різні податкові періоди.

Що стосується використання прибутку на підприємстві ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», необхідно також зауважити, що велика його частка направляється на преміювання працівників. Премія знаходиться у прямій залежності від фінансового стану підприємства та нараховується:

-       у розмірі 20% тарифної ставки робітникам служб головного інженера, інженерних відділів, а також виробничо-лінійному персоналу;

-       у розмірі 15% окладу інженерним службам постачання та ремонту;

-       у розмірі 15% окладу служби експлуатації, відділу кадрів, бухгалтерії.

Наказом по підприємству можуть установлюватися інші премії за ініціативи керівників служб та згоди директора.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ДИНАМІКИ ПРИБУТКУ У ПІДПРИЄМСТВІ ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Виробничо технологічне підприємство ТОВ «Екс-ПРОМТ» здійснює свою діяльність з 2002 року на підставі Дозволу Держгірпромнадзора України №3750.30.09-29.22.2 від 09.12.2009 р. ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» забезпечує гнучкий підхід до оцінки робіт, орієнтований на можливості та платоспроможність замовника. Підприємство надає гарантію на всі види виконуваних робіт та на виготовлення запасних частин.

Багаторічний досвід роботи в галузі кранобудування та ремонту вантажопідйомної техніки дозволяють виконувати конструкторські та монтажні роботи будь-якої складності, ремонт та модернізацію будь-якої вантажопідйомної техніки (портальних кранів типу «Форель», «Ганц», «Сокіл», «Альбатрос», «Кіровець», «Марабу», козлових, мостових автомобільних кранів, контейнерних перевалів тощо).

Серед основних напрямків діяльності підприємство провідне місце займає такий напрям як виготовлення й ремонт кранового устаткування й вантажозахватних пристроїв, в межах якого підприємство надає такі послуги:

. Виготовлення й відбудовний ремонт несучих і розрахункових металоконструкцій рам, стріл, опор, траверс і т.п. кранових вузлів із застосуванням зварювання.

. Ремонт механізмів, у тому числі вантажних і ходових візків кранів, вантажозахватних органів, грейферів, спредерів, вантажних барабанів, редукторів, кабельних барабанів, буксових вузлів, ходових коліс, гальмових систем, блоків і поліспастів, різних муфт і інших елементів.

. Розробка технічної документації й виготовлення знімних вантажозахватних пристроїв, захоплень, у т.ч. контейнерних, траверс, тари й т.п. під виробничі технологічні процеси замовника.

. Розробка технічної документації й виготовлення вантажопідйомних пристосувань і пристроїв, іншого нестандартного встаткування.

ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» займається також поставкою змінно-запасних частин для підйомно-транспортного устаткування й дорожньо-будівельної техніки, зокрема:

. Виготовлення змінно-запасних частин для механізмів і вузлів підйомно-транспортного устаткування й дорожньо-будівельної техніки, у тому числі для вантажних і ходових візків кранів, шарнірних з'єднань, опорно-поворотних пристроїв, вантажозахватних органів, грейферів, спредерів, вантажних лебідок, редукторів, кабельних барабанів, буксових вузлів, гальмових систем, поліспастів, різних муфт та ін.

. Виготовлення ходових коліс, ковзанок, роликів, блоків, напівмуфт, валів, осей, втулок, кілець, елементів зубчастих зачеплень і т.п. по документації замовника. Виготовлення антифрикційних полімерних втулок для кранів, навантажувачів, конвеєрів і ін. будівельно-дорожньої техніки.

. Розробка технічної документації й виготовлення нестандартних деталей і виробів.

Що стосується ремонт електротельферів, кран-балок, мостових кранів, то ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» виконує такі роботи:

. Монтаж, демонтаж.

. Ремонт несучих і розрахункових металоконструкцій із застосуванням зварювання.

. Відбудовний ремонт і заміна несучих вантажних балок.

. Зміна прольоту, збільшення вантажопідйомності.

. Ремонт монорейок, шляхів, у тому числі заміна рейок, установка тупикових упорів.

. Ремонт механізмів, у тому числі редукторів, буксових вузлів, гальмових систем, вантажозахватних органів, блоків і поліспастів, втулочно-пальцевих і зубчастих муфт і інших елементів.

. Відбудовний ремонт і заміна ходових коліс.

. Ремонт і модернізація електричної частини (заміна пускорегулюючої апаратури, у т.ч. установка схем частотного регулювання, підвісних кабелів і електропроводки, троллейного живлення).

. Ремонт, регулювання й установка приладів безпеки згідно вимог "Правил пристрою й безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів".

. Переклад електротельферів і кран-балок на радіоуправління.

. Переклад мостових кранів, керованих з кабіни, на керування з підлоги або радіоуправління (можливо комбіноване керування з кабіни й з пульта).

Замовниками ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» є такі підприємства як: Іллічівський морський рибний порт, Азовмаш, АзовЕлектроСталь, Група компаній Арсенал, Група компаній КРАФТ, Запоріжський річний торговий порт, Миколаївський річний торгівельний порт, Миколаївський річний порт тощо.

В рамках дипломної роботи передбачається проведення організаційно-економічного аналізу діяльності підприємства, а саме аналізу організаційної побудови та аналізу господарської діяльності підприємства. Таким чином, організаційна структура зазначеного структурного підрозділу відображена на рис. 2.1.

Як видно з рисунку організаційна структура ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» являє собою класичний приклад лінійної структури. Лінійна організаційна структура ґрунтується на принципі єдності розподілу доручень, згідно якому право віддавати розпорядження має тільки вищестояща інстанція. Дотримання цього принципу повинне забезпечувати єдність управління. Така організаційна структура утворюється в результаті побудови апарату управління з взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічних сходів, тобто кожен підлеглий має одного керівника, а керівник має декілька підлеглих.

Рис. 2.1 Організаційна структура ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Перевагами такої структури є: проста побудова; однозначне обмеження завдань, компетенції, відповідальності; жорстке керівництво органами управління; оперативність і точність управлінських рішень. Недоліки: важкі, обтяжені рівнями управління, зв'язки між інстанціями; концентрація влади в управлінської верхівки; сильне завантаження середніх рівнів управління.

Лінійна структура управління використовується або дрібними і середніми фірмами, що здійснюють нескладне виробництво або окремими структурними підрозділами крупних підприємств. Загалом організаційна структура всього підприємства являє собою приклад лінійно-функціональної організаційної структури. Вона є комбінацією лінійної структури з системою виділення певних функцій. При лінійних керівниках створюються спеціальні підрозділи (штаби), які допомагають лінійному менеджерові у виконанні окремих функцій управління. Штаби на декількох рівнях ієрархії повинні давати консультації і брати участь в підготовці рішень, але вони не володіють правами ухвалення рішень і керівництва нижчестоящими підрозділами або виконавцями.

Чим більше підприємство і складніше її управлінська структура, тим гостріше стає питання координації діяльності функціональних служб або створення крупних спеціалізованих підрозділів з висококваліфікованими фахівцями. До переваг лінійно-функціональної структури відносяться: можливість отримати високий ступінь професійної спеціалізації співробітників; точне визначення місця і необхідних ресурсів (особливо кадрів); сприяння стандартизації, формалізації і програмуванню процесу. До недоліків відносяться: ускладняє горизонтальне узгодження; погана реакція на зміну зовнішнього середовища.

Перейдемо до аналізу економічних показників діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», який здійснюється за встановленим алгоритмом на основі показників фінансової звітності. Аналіз показників платоспроможності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за період з 2008 по 2010 роки представлений у табл. 2.1. Зауважимо, що аналіз платоспроможності дає підстави оцінити наявність обігових активів у підприємства і, як наслідок, проаналізувати ефективність системи управління фінансовим станом підприємства, оскільки саме платоспроможність є індикатором ступеня ефективності оперативного управління підприємством.

Таблиця 2.1

Аналіз показників платоспроможності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр.

Показник	Періоди
	2008	2009	2010
Коефіцієнт негайної абсолютної ліквідності (від 0,2 до 1,0)	0,21	0,11	0,07
Загальний коефіцієнт покриття (1,0-3,0)	1,67	1,7	1,05
Проміжний коефіцієнт покриття	0,4	0,5	0,37
Рівень операційної платоспроможності	0,2	0,25	0,12

Таким чином, аналіз платоспроможності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» показав, що коефіцієнт негайної абсолютної ліквідності є нижчими від норми у 2009 та 2010, однак станом на 2008 рік всі коефіцієнти були в межах норми, це свідчить про сплеск ділової активності на підприємстві 2008 року, та певне погіршення ситуації в 2009-2010 роках. Така ситуація частково пояснюється впливом спаду економічної діяльності організації, який припав на період кінця 2008 - початку 2010 років, що вплинув на загальні річні показники діяльності, а частково низьким рівнем дебіторської та високого рівня кредиторської заборгованості. Зауважмо також, що рівень операційної платоспроможності коливався протягом всього періоду (рис. 2.2), що також свідчить про не достатньо ефективне використання наявних активів підприємства.

Рис. 2.2 Динаміка показників платоспроможності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр.

Чітке зображення динаміки показників платоспроможності дає всі підстави констатувати той факт, що ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» потребує більш зваженої політики щодо перерозподілу обігових котів та управління дебіторською й кредиторською заборгованостями. Далі проаналізуємо стан фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 2.2

Аналіз показників фінансової стійкості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр.

Показник	Періоди
	2008	2009	2010
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	0,80	0,75	0,65
Коефіцієнт фінансової автономії	0,78	0,72	0,68
Коефіцієнт заборгованості	1,48	2,22	1,93
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,52	0,48	0,42
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості	1,14	1,71	1,9

Таким чином, аналіз фінансової стійкості підприємства дає всі підстави говорити про не достатню ефективний оперативний менеджмент оскільки коефіцієнт фінансової автономії нижче норми. Однак, бачимо постійне зростання коефіцієнту співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, який протягом аналізованого періоду зріс майже в двічі (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Динаміка показників фінансової стійкості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр.

Отже, бачимо тенденцію що у 2010 році, спостерігається певне падіння показників фінансової стійкості, це пояснюється по-перше, наслідки світової економічної кризи, через що майже усі показники фінансової стійкості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» значно зменшилися А у 2008 році навпаки спостерігалася позитивна тенденція, до зростання активності та покращення фінансового становища, однак 2010-2009 роки продемонстрували неспроможність фінансового менеджменту підприємства реагувати на швидкі кон’юнктурні зміни. Саме через це протягом аналізованого періоду зменшилися коефіцієнти автономії та фінансового лівереджу. Наступним кроком буде аналіз ділової активності підприємства.

Таблиця 2.3

Аналіз показників ділової активності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр.

Показник	Періоди
	2008	2009	2010
Оборотність обігових коштів (Оптимально: прискорення)	2,70	2,02	3,07
Оборотність товарно-матеріальних запасів (Оптимально: прискорення)	21,2	12	19,1
Оборотність дебіторської заборгованості (Оптимально: прискорення)	137	212	307
Оборотність кредиторської заборгованості	212	307	381
Тривалість фінансового циклу	112	120	204

Таким чином, за результатами аналізу ділової активності можемо зробити висновки, що підприємство майже постійно має стабільний рівень збуту продукції, про це зокрема свідчить рівень показників оборотності товарно-матеріальних запасів та обігових коштів. Що стосується таких показників як оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, то ці показники свідчать про достатньо неефективну політику управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Протягом 2008-2010 років вони зросли у 2,3 та 1,8 разів відповідно. В свою чергу це призводить до певних розривів платоспроможності, і якщо в 2008 році оборотність дебіторської заборгованості була на 60% швидша, за кредиторську, то вже в 2010 році їх розрив склав майже 80 днів, тобто 40%. З іншого боку тривалість фінансового циклу також досить висока, хоча протягом періоду вона зросла майже вдвічі, що є негативною тенденцією (рис. 2.4). Загалом показники ділової активності дають змогу охарактеризувати діяльність підприємства як задовільною, однак є ще дуже багато резервів для її вдосконалення.

Рис. 2.4 Динаміка показників ділової активності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр.

Зауважимо, що хоча простежується коливання показників ділової активності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 рр., однак це коливання незначне, і пояснюється тим, що на 2008 рік припав пік активності підприємств потреби яких обслуговує аналізоване ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ».

Таким чином, аналіз фінансового стан підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» загалом можна характеризувати як задовільний, хоча існують певні проблеми щодо управління капіталом підприємства та дебіторською й кредиторською заборгованостями. З іншого боку є всі підстави вважати, що підприємство має великий потенціал оскільки той вид діяльності яким займається ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» та конкурентні переваги основної послуги, яке підприємство надає є дійсно перспективними.

2.2 Аналіз рівня показників прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Обов`язковими елементами аналізу управління фінансовими результатами діяльності підприємства є дослідження їх динаміки та структури. Використовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати від позареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток.

В процесі аналізу визначається склад балансового прибутку, його структура і динаміка за період, який аналізується. При вивченні динаміки балансового прибутку застосовують метод порівняння: порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду.

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства на підставі "Звіту про фінансові результати" була побудована аналітична таблиця 2.4 фінансових результатів та здійснена оцінка структури та динаміки основних показників.

Таблиця 2.4

Основні показники дохідності підприємства за 2008 - 2010 рр.

№	Найменування показника	Абсолютні величини, тис. грн.			Відхилення абсолютне, тис. грн.		Відхилення відносне, %
		2008	2009	2010	2009/ 2008	2010/2009	2009/2008	2010/2009
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(Без ПДВ)	175827	169081	184452	-6746	15371	-3,84	9,09
2	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	129875	122968	130654	-6907	7686	-5,32	6,25
3	Валовий прибуток (збиток)	45952	17938	23057	-28014	5119	-60,96
4	Адміністративні витрати	3990	4150	5380	160	1230	4,01	29,64
5	Витрати на збут	2002	1845	2306	-157	461	-7,84	24,99
6	Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут	135867	128963	138340	-6904	9377	-5,08	7,27
7	Прибуток від реалізації	39960	17938	23057	-22022	5119	-55,11	28,54
8	Інші операційні доходи	1440	1845	2306	405	461	28,13	24,99
9	Інші операційні витрати	0	0	0	0	0		0
10	Прибуток від операційної діяльності	41400	13788	17677	-27612	3889	-66,70	28,21
11	Інші фінансові доходи	0	461	307	461	-154		-33,41
12	Інші доходи	0	0	0	0	0		0
13	Фінансові витрати	0	0	0	0	0		0
14	Інші витрати	0	0	0	0	0		0
15	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	41400	14864	18445	-26536	3581	-64,10	24,09
16	Податок на прибуток від звичайної діяльності	12420	4458	5534	-7962	1076	-64,11	24,14
17	Чистий прибуток	28980	10406	12912	-18574	2506	-64,09	24,08
18	Витрати на 1 тис. грн. реалізованої продукції	0,77	0,76	0,75	-0,01	-0,01	-1,65	-1,32

Розглянемо структуру балансового прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за 2010 рік, прослідимо її динаміку, порівнюючи з показниками попереднього року.

Аналіз даних основних показників дохідності підприємства і структури прибутку вказують на те, що за період, що аналізується, спостерігалося зменшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 28980 тис. грн. у 2008 р. до 12912 тис. грн. у 2010 р. (майже на 16000 тис. грн., або на 57%).

Приріст чистого прибутку у 2010 році по відношенню до 2009 року склав 24,08%, що являє собою позитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізований період з кращого боку.

Цьому сприяло декілька факторів:

. Збільшення виручки від реалізації продукції на 15371 тис. грн. (або на 9,09%), зауважимо, що в 2008 році цей показник був на рівні 175827 тис. грн.

. Збільшення інших операційних доходів на 461 тис. грн. (або на 24,99%), зауважимо, що в 2008 році цей показник був на рівні 1440 тис. грн.

Загалом, рівень прибутку в 2010 році у порівнянні із 2008 знизився суттєво, навіть не дивлячись на те, що мінімального рівня величина прибутку досягла в 2009 році, а в 2010 році намітилася тенденція до його збільшення, все ж таки відчувається брак вільних грошових коштів.

Прибуток від операційної діяльності у 2009 році по відношенню до 2008 року зменшився на 66% або на 27612 тис. грн., однак цей показник у 2010 році у порівнянні із 2009 збільшився вже на 28,21% (що в абсолютному вимірі склало 3889 тис. грн.), це демонструє оптимізацію основної діяльності підприємства.

Відмітимо коливання рівня собівартості наданих послуг підприємством ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» у 2008-2010 роках. Так, собівартість наданих послуг у 2008 році склала 129875 тис. грн., а у 2009 році дещо зменшилася на 5,32% і склала 122968 тис. грн. При цьому вже в 2010 році цей показник збільшився на 6,25% і склав відповідно 130654 тис. грн.

До того ж необхідно зауважити про відсутність у 2008 році інших фінансових доходів підприємства, а в 2009 році та 2010 році ця стаття доходів з’явилася, і величина цих доходів склала 461 тис. грн.. та 307 тис. грн. відповідно.

Питома вага позареалізаційних результатів склала лише 4,16 % від загальної суми прибутку від звичайної діяльності, як видно з таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Структура прибутку від звичайної діяльності підприємства за 2008 - 2010 рр.

Найменування показника	Абсолютні величини, тис. грн.			Питома вага, %			Відхилення абсолютне, тис. грн.		Відхилення відносне, %
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	2009/2008	2010/2009	2009/2008	2010/2009
2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Прибуток від операційної діяльності (до оподаткування)	41400	13788	17677	100	92,76	95,84	-27612	3889	-66,70	28,21
Прибуток від позареалізаційної діяльності (до оподаткування)	0	461	307	0	7,24	4,16	461	-308	100,00	-28,62
Прибуток від звичайної діяльності (до оподаткування)	41400	14864	18445	100	100	100	-26536	3581	-64,10	24,09

Це є віддзеркаленням того, що підприємство займається тільки основним видом діяльності - наданням послуг і не займається позареалізаційною діяльністю, а саме, не має пайової участі в інших підприємствах, не має цінних паперів, не є орендодавцем основних фондів та ін. Більш наглядно динаміка прибутку від звичайної діяльності та його складових зображена на рисунку 2.5.

Основну частину прибутку підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» одержує за рахунок надання послуг.

Прибуток від надання послуг залежить від чотирьох чинників першого порядку: об'єму наданих послуг їх структури; собівартості і рівня середньореалізаційних цін. Ці ж чинники є чинниками другого порядку по відношенню до балансового прибутку.

Рисунок 2.5 Динаміка прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» від звичайної діяльності підприємства та його складових за 2008 - 2010 рр.

Ефективність діяльності підприємства з надання послуг визначає рівень фінансово-економічних результатів і має велике значення i застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є відокремлювання за окремими ознаками відповідних видів ефективності, кожен з яких має певне практичне значення для системи господарювання. Підвищення рентабельності забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності наданих послуг. Також істотний вплив на показник рентабельності здійснює поліпшення використання матеріальних обігових коштів, при цьому знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню наданої послуг. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками росту рентабельності надання послуг. Дані для проведення аналізу рентабельності діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» представлені в таблиці 2.6.

Для розрахунку показників рентабельності капіталу переважно береться середня величина капіталу. Так, власний капітал на початок 2010 року складав 69169,5 тис. грн., а на кінець 2010 року - 86077,6 тис. грн.. Середня сума капіталу, що використовується в формулі рентабельності складатиме:

 тис. грн.

За 2009 рік цей же показник матиме значення - 71873,73 тис. грн..

Проте в умовах інфляції більш реальні оцінки можна одержати, використовуючи моментні значення показників капіталу. З цієї причини, а також унаслідок відсутності у нас інформації про суму капіталу на початок 2009 р., ми використовували одномоментне значення капіталу за 2009 р. - на кінець року.

Таблиця 2.6

Дані для аналізу рентабельності діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Показник	2008, тис. грн.	2009, тис. грн.	2010, тис. грн.
Виручка від реалізації	175827	169081	184452
Витрати на збут	2002	1845	2306
Прибуток від реалізації продукції	45952	17938	23056
Балансовий прибуток	41400	14864	18445
Податок на прибуток	12420	4458	5534
Чистий прибуток	28980	10406	12912
Власний капітал	74578	69169,5	86077,6
Необоротні активи	61344	61484	67478,69
Весь капітал підприємства	135922	122968	134188,8

Розрахуємо показники рентабельності:

а) Рентабельність надання послуг:

,

Таким чином, якщо в 2008 році з кожної гривні наданої послуги підприємство одержувало прибутку 23 копійки, то в 2009 році підприємство одержувало прибутку вже лише 10,6 копійок, а в 2010 році цей показник зріс в 1,18 рази і склав 12,5 копійок.

б) Рентабельність діяльності (окупність витрат):

,

Звідси витікає, що кожна гривня витрат на надану послугу в 2010 році принесла підприємству прибуток в розмірі 16,7 копійок, це в 1,2 рази більше ніж у попередньому 2009 році, однак майже на 50% менше ніж у 2008 році.

в) Рентабельність (прибутковість) всього капіталу підприємства:

,

В 2010 році чистий прибуток підприємства склав 9,62 % від вартості всього інвестованого капіталу. В 2009 р. частка чистого прибутку склала 8,46 % від суми всього капіталу на кінець року. В 2008 році цей показник був на рівні 18,3%, що відзначалося досить вдалим вибором вкладання коштів.

г) Рентабельність необоротних активів:

,

На кожну гривню, вкладену у необоротні активи в 2010 році, доводиться 19,13 копійок чистого прибутку, що в 1,13 рази більше, ніж в попередньому році, однак майже вдвічі менше ніж у 2008 році, що пояснюється значними обсягами розширення власної господарсько-виробничої бази підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» саме в 2008 році.

д) Рентабельність власного капіталу:

,

Ефективність використання власних засобів підприємства в 2010 році не змінилась в порівнянні з попереднім роком, однак більше ніж в 2 рази зменшилася у порівнянні із 2008 роком. Зведемо отримані дані в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7

Динаміка рівнів показників рентабельності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Показник	2008, %	2009,%	2010,%	Відхилення, %
				2009/ 2008	2010/ 2009
Рентабельність продажів	26	10,6	12,5	-15,4	1,9
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат)	23,8	13,9	16,7	-9,9	2,8
Рентабельність всього капіталу	18,3	8,46	9,62	-9,84	1,16
Рентабельність необоротних активів	39,3	16,92	19,1	-22,38	2,21
Рентабельність власного капіталу	38	15,04	15	-22,96	-0,04

Приведені показники рентабельності залежать від безлічі чинників. При аналізі коефіцієнтів рентабельності необхідно визначити чинники, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити цей вплив. Оскільки існує велика кількість показників рентабельності, оберемо найбільш важливий ─ рентабельність власного капіталу. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Зауважимо, що рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажів, ресурсовітдачі та структури джерел коштів, які були інвестовані в підприємство. Важливість зазначених показників пояснюється тим, що вони в деякому значенні узагальнюють усі боки фінансово-господарчої діяльності підприємства: перший чинник узагальнює звіт про фінансові результати, другий ─ актив балансу, третій ─ пасив балансу.

В основі зазначеної схеми аналізу закладена така детермінована модель:

,     (2.1)

,     (2.2)

,     (2.3)

     (2.4)

прибуток управління рентабельність факторинг

Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства можливе використання будь-яких прийомів елімінування. Ми використаємо один з найбільш простих ─ прийом абсолютних різниць.

Для зручності розрахунку впливу чинників на коефіцієнт рентабельності власного капіталу побудуємо таблицю 2.8. при цьому будемо брати до уваги 2009-2010 роки, оскільки модель може порівнювати плановий результат лише з базовим або еталонним.

Таблиця 2.8

Зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу та факторних показників в динаміці

№	Показник	2009	2010	Відхилення
1	Рентабельність продажів	0,0738507	0,084	0,0102
2	Ресурсовітдача	1,1458753	1,14547	-0,0004
3	Коефіцієнт фінансової залежності	1,7777649	1,55892
4	Рентабельність власного капіталу	0,1504409	0,15	-0,0004

Загальне відхилення рентабельності власного капіталу становило 0,0004 пунктів.

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продажів визначимо наступною формулою:

,       (2.5)

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачі:

,       (2.6)

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

,       (2.7)

Узагальнимо в таблиці 2.9. вплив чинників, які впливають на зміну показника рентабельності власного капіталу.

Як ми бачимо рентабельність власного капіталу зменшилась на 0,0004 пункти.

Таблиця 2.9

Вплив чинників на рентабельність власного капіталу

№	Показник	Вплив
1	Рентабельність продажів	0,02068
2	Ресурсовітдача	-0,00006
3	Коефіцієнт фінансової залежності	-0,02106
4	Всього (зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу)	-0,0004

Отже, за рахунок підвищення коефіцієнта чистої рентабельності продажів показник рентабельності власного капіталу збільшився на 0,02068 пунктів. Зміна показника ресурсовіддачі та коефіцієнта фінансової залежності призвели до зменшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу.

2.3 Факторний аналіз прибутку підприємства на прикладі ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування, а також рівень впливу різних факторів на його величини та процес формування. Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати діяльність підприємства в залежності від величини впливу на прибуток тих чи інших чинників.

Балансовий прибуток характеризує фінансовий результат усіх видів господарської діяльності підприємства. Аналіз балансового прибутку проводиться шляхом зіставлення фактично одержаного балансового прибутку за звітний період із даним за минулий рік. При цьому детально аналізуються складові частини балансового прибутку, вивчаються напрямки їх розвитку за звітний період, аналізується структура прибутку за звітний рік[28]. На зміну балансового прибутку впливають багато чинників. Кількісно можна зміряти чинники першого, другого і третього порядків.

До чинників першого порядку відносяться зміни: прибутки від реалізації товарної продукції (товарів, робіт, послуг); прибутки від іншої реалізації; позареалізаційні прибутки;

В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі чинники: зміни цін на реалізовану продукцію; зміни обсягів реалізації продукції; зміни собівартості продукції; зміни в структурі реалізованої продукції. Ці чинники відносяться до чинників другого порядку балансового прибутку.

Взаємозв'язок чинників першого і другого порядків з балансовим прибутком пряма, за винятком собівартості, зниження якої приводить до зростання прибутку. При розрахунку впливу чинників першого порядку на балансовий прибуток використовуємо адитивну факторну модель чинника:

,     (2.8)

де  ─ зміни балансового прибутку, тис. грн.;

 ─ зміни прибутку від реалізації товарної продукції (для умов даної роботи цей показник відображає надані послуги послуг), тис. грн.;

 ─ зміни прибутку від іншої реалізації, тис. грн.;

 ─ зміни позареалізаційних прибутків, тис. грн..

Кількісна зміна кожного чинника рівна впливу цього чинника на зміну балансового прибутку.

Основну частину прибутку підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» одержує за рахунок реалізації товарної продукції.

тис. грн.,

 тис. грн.,

 тис. грн.,

 тис. грн.

Таким чином ми виявили, завдяки впливу яких саме чинників першого порядку прибуток на підприємстві за звітний період збільшився, а також розмір впливу кожного чинника.

Суть методики розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників другого порядку полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час на прибуток не впливають. Визначимо ступінь впливу на прибуток цих чинників.

Прибуток від надання послуг розраховується по формулі:

,       (2.9)

де  ─ прибуток від надання послуг, тис. грн.;

 ─ об'єм наданої послуги і-го виду в натуральному виразі;

 ─ ціна наданої одиниці послуги і-го виду, тис. грн.;

 ─ собівартість одиниці послуги і-го виду, тис. грн..

Цю формулу використовуємо як модель чинника для детермінації факторного аналізу.

Спосіб ланцюгових підстановок дозволяє визначити вплив окремих чинників на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного показника чинника в об'ємі результативного показника на фактичну в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох, і т.д. чинників, допускаючи, що інші не міняються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того або іншого чинника дозволяє виділити його вплив від впливу всіх чинників, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.

Алгоритм розрахунку способом ланцюгової підстановки для факторної моделі:

,      (2.10)

─ базове значення прибутку;

,      (2.11)

─ перший умовний показник прибутку, що показує, яке значення мав би прибуток при фактичному об'ємі надання послуг і базових ціні і собівартості;

,      (2.12)

─ другий умовний показник, що відображає величину прибутку при фактичному об'ємі надання послуг і фактичній ціні, але при базовій собівартості послуги;

,       (2.13)

─ фактичний показник прибутку.

Загальна зміна прибутку:

,        (2.14)

У тому числі за рахунок:

─ зміни обсягів надання послуг

,      (2.15)

Для кожного і-го виду послуги встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунок зміни обсягів наданих послуг порівнюючи умовну суму прибутку від надання послуг у попередньому періоді при обсягах у звітному періоді з сумою прибутку від надання послуг у попередньому періоді.

─ зміни ціни надання послуги

,      (2.16)

Для кожного і-го виду послуги встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунок змін цін їх надання порівнюючи умовну суму прибутку від надання послуг у звітному періоді при собівартості попереднього з умовною сумою прибутку від надання послуг у попередньому періоді при обсягах звітного періоду.

─ зміни собівартості послуги

,      (2.17)

Для кожного і-го виду послуги встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунок змін собівартості порівнюючи суму прибутку від надання послуг у звітному періоді з умовною сумою прибутку від надання послуг у звітному періоді при собівартості попереднього періоду.

Алгебраїчна сума впливу всіх чинників обов'язково повинна бути рівна загальному приросту результативного показника:

,     (2.18)

Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки.

Визначимо кількісну величину впливу кожного чинника:

а) Вплив на прибуток змін ціни на надання послуг

Зміни рівня цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Розрахунок впливу на прибуток змін цін на надані послуги представлений у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Вплив на прибуток змін цін на послуги

Вид послуг	Прибуток від надання послуг у попередньому періоді при обсягах звітного, тис. грн.	Прибуток від надання послуг у звітному періоді при собівартості попереднього, тис. грн.	Вплив на прибуток зміни цін, тис. грн.
1	2	3	4
Наладка	2281,5	3126,5	845
Ремонтні роботи	3998,8	3998,8	0
Монтажні роботи	3887	9379,5	5492,5
Випробування	0	0	0
Балансировка	1336,9	5993	4656,1
Інші послуги	423,63	-523	-946,63
НДДКР	0	0	0
Усього			10047

Отже завдяки змінам у цінах порівняно з минулим роком підприємство отримало на 10046,97 тис. грн. більше прибутку від надання послуг.

б) Вплив на прибуток змін обсягів надання послуг

Обсяг надання послуг може здійснювати як позитивний так і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення об'єму надання рентабельної послуг приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж послуги є збитковими, то при збільшенні об'єму їх надання відбувається зменшення об'єму суми прибутку.

В таблиці 2.11. представлений розрахунок впливу на прибуток змін обсягів надання кожного виду послуги у 2010 році порівняно з 2009 роком.

Таблиця 2.11

Вплив на прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» змін обсягів надання послуг

Вид послуг	Прибуток від надання послуг у попередньому періоді, тис. грн.	Прибуток від надання послуг у попередньому періоді при обсягах звітного, тис. грн.	Вплив на прибуток зміни обсягів надання, тис. грн.
Наладка	3321	2281,5	-1039,5
Ремонтні роботи	4394	3998,8	-395,2
Монтажні роботи	5584	3887	-1697
Випробування	2459	0	-2459
Балансировка	2050	1336,9	-713,1
Інші послуги	125	423,63	298,63
НДДКР	0	0	4315*
Усього			-1690,2

*оскільки цей вид послуги було введено тільки в звітному році то прибуток від її надання і є вплив зміни його обсягів надання на загальний прибуток

Наглядно рівень впливу кожного виду послуги продемонстровано на рис. 2.6.

Рисунок 2.6 Вплив на прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» змін обсягів надання послуг

З таблиці 2.11. ми бачимо, що через зміну обсягів надання послуг у звітному періоді порівняно з попереднім прибуток від надання послуг зменшився на 1690,17 тис. грн. Графік впливу на прибуток змін обсягів надання послуг (рис. 2.6.) демонструє що по більшості наданих послуг відбулося зменшення прибутків через зміну обсягів надання, причиною такого зниження можливо стала цінова політика підприємства, впроваджена на підприємстві. І хоча збільшення прибутку через зміни цін на послуги значно перекриває його зменшення через зміни обсягів, зменшення обсягів надання є досить негативним чинником, оскільки зменшується доля послуг підприємства на ринку і воно втрачає здобуті позиції.

в) Вплив на прибуток змін собівартості одиниці послуги

Собівартість послуг і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості одиниці послуги представлено у таблиці 2.12

Таблиця 2.12

Вплив на прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» змін собівартості одиниці наданої послуги

Вид послуги	Прибуток від надання послуг у звітному періоді при собівартості попереднього, тис. грн.	Прибуток від надання послуг у звітному періоді, тис. грн.	Вплив на прибуток зміни собівартості наданої послуги, тис. грн.
Наладка	3126,5	3000	-126,5
Ремонтні роботи	3998,8	4537	538,2
Монтажні роботи	9379,5	6760	-2619,5
Випробування	0	0	0
Балансировка	5993	2259	-3734
Інші послуги	-523	2191	2714
НДДКР	0	4315	0*
Усього			-3227,8

 * оскільки цей вид послуги було введено тільки в звітному році то прибуток від її надання і є вплив зміни його обсягів надання на загальний прибуток

Наглядно рівень впливу кожного виду послуги продемонстровано на рис. 2.7.

Рисунок 2.7 Вплив на прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» змін собівартості одиниці наданої послуги

Таким чином ми виявили, що прибуток підприємства зменшився на 3227,8 тис. грн. за рахунок змін собівартості наданих послуг у звітному періоді порівняно з попереднім.

г) Вплив на прибуток змін в структурі наданих послуг

Зміни структури наданих послуг можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів послуг в загальному об'ємі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової послуги загальна сума прибутку зменшиться. Тобто цей показник демонструє ту частину додатково отриманого прибутку (збитку), що з’явилась завдяки збільшенню (зменшенню) питомої ваги більш рентабельної послуги.

,     (2.19)

де  ─ зміни прибутку завдяки змінам в структурі наданих послуг, тис. грн.;

,  ─ відповідно питома вага i-го виду послуги в загальному об'ємі наданих послуг (%) за звітній та попередній періоди;

 ─ сума прибутку від одиниці i-го виду наданої послуги в попередньому періоді, тис. грн.;

 ─ загальний об'єм наданих послуг у звітному періоді, тис. грн..

Розрахунок впливу на прибуток змін в структурі наданих послуг представлений в таблиці 2.13.

Згідно розрахунків завдяки змінам в структурі наданих послуг прибуток підприємства зменшився на 3180,6 тис. грн.

Результати підрахунків показують, що підприємство збільшило свій прибуток більшою мірою завдяки змінам у ціні на надані послуги (10046,97 тис. грн.). Це вказує на ефективну політику ціноутворення впроваджену керівництвом підприємства.

Таблиця 2.13

Вплив на прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» змін в структурі наданих послуг

Вид послуги	Питома вага обсягу наданих послуг, %.		Прибуток від одиниці наданої послуги у попередньому періоді, тис. грн.	Обсяг наданих послуг у звітному періоді, од.	Вплив на прибуток змін в структурі наданих послуг, тис. грн.
	2009 р.	2010 р.
1	2	3	4	5	6
1	10,99	16,59	2,7	845	-
2	17,51	20,99	5,2	769	-
3	16,49	20,25	4,6	845	-
4	0	17,45	1	0	-
5	15	20,02	2,9	461	-
6	14,01	4,7	0,81	523	-
7	25,99	0	0	799	-
Усього				4242	-3180,6

Але зміни в собівартості послуг призвели до зменшення прибутку на 3227,8 тис. грн. Негативний вплив на суму прибутку також здійснили зміни обсягів надання послуг (у розмірі 1690,17 тис. грн.).

Таким чином, аналіз змін в структурі надання послуг ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» продемонстрував збільшення питомої ваги менш прибуткових послуг, що зменшило прибуток на 3180,60 тис. грн. Такі результати аналізу показують, що керівництву підприємства необхідно приділити більше уваги структурі наданих послуг, а саме, прагнути збільшити питому вагу більш прибуткових та рентабельних послуг. Тут також слід зазначити, що позитивний вплив змін цін на надання послуг значно перекриває негативний вплив збільшення їх собівартості та невдалої політики ціноутворення. Це також позитивно характеризує діяльність підприємства.

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯ ПРИБУТКУ

3.1 Напрямки збільшення прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму наданих послуг використовуються результати аналізу можливостей надання послуг та фактичного обсягу їх надання, а також випуску та реалізації супутньої продукції.

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції розраховується за формулою:

,                                     (3.1)

де  ─ резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму наданих послуг, грн.;

 ─ сума прибутку на одиницю i-ї послуги, грн.;

 ─ кількість додатково наданих послуг або супутньо реалізованої продукції в натуральних одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню вартості послуги що надається ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», сума резерву його зростання за рахунок збільшення кількості наданих послуг визначається за формулою:

,                                         (3.2)

де  ─ потенційно можливе збільшення послуг, грн.;

 ─ фактичний прибуток від збільшення послуг, грн.;

 ─ фактичний обсяг послуг, грн.

Розрахунок можливого обсягу наданих послуг, встановленого за результатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходу від обсягу послуг що надаються ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» на 15% в наступному році.

Розрахуємо резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу послуг що надаються ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за формулою (3.2):

,

,

,

Таким чином, збільшивши обсяг послуг що надаються ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» на 15% підприємство, збільшить свій прибуток на 3458,55 тис.грн.

Важливий напрям пошуку резервів зростання прибутку - зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, на надання послуг з ремонту а наладки обладнання, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості наданих послуг може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння.

Як така база можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передових підприємствах зарубіжних країн та ін.

Методичною базою економічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів в устаткуванні і ін.

При порівняльному методі кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною:

,                                   (3.3)

де  ─ резерв зниження собівартості наданих послуг за рахунок і-го виду ресурсів;

 ─ фактичний рівень використовування i-го виду виробничих ресурсів;

 ─ потенційний рівень використання i-го виду виробничих ресурсів.

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості наданих послуг проводиться шляхом підсумовування:

,                                           (3.4)

де  ─ загальна величина резерву зниження собівартості наданих послуг, грн.;

 ─ резерв зниження собівартості по i-му виду виробничих ресурсів, грн..

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості наданих послуг і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться за формулою:

,                                 (3.5)

де  ─ резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості наданих послуг, грн.;

 ─ потенційно можливе зниження витрат на гривню наданих послуг;

 ─ фактичний об'єм наданих послуг за період, що вивчається, грн.;

 ─ можливе збільшення об'єму наданих послуг, грн..

Витрати підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»на здійснення своєї діяльності в цілому і по статтям за період що аналізується і за попередній представлені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Структура витрат підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», тис. грн.

Стаття витрат	2008	2009	2010	2009 від 2008	2010 від 2009
Матеріальні витрати	97222,75	92687,64	100757,4	-4535,11	8069,78
Витрати на оплату праці	24593,6	26130,8	-1381,4	1537,2
Відрахування на соціальні заходи	9091,25	8607,76	9145,78	-483,49	538,02
Амортизація	3578	3074	2306	-504	-768
Інші операційні витрати	0	0	0	0	0
Разом	135867	128963	138340	-6904	9377

Як видно з таблиці 3.1 найбільша частина витрат ─ це матеріальні витрати, вони склали 100757,4 тис. грн., при цьому вони значно збільшилися у 2010 році порівняно з 2009 р., а саме на 8069,78 тис. грн.

Це являє собою не дуже позитивний факт, оскільки при урахуванні збільшення доходів від надання послуг таке зменшення матеріальних витрат свідчить про певне прогіршення діяльності підприємства.

Для того, щоб витрати по статтях привести у відповідні значення, перерахуємо їх на 1 гривню наданих послуг, використовуючи формулу:

                               (3.6)

Отримані дані зведені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Витрати на 1 гривню наданих послуг ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», грн.

Стаття витрат	2008	2009	2010	2009 від 2008	2010 від 2009
Матеріальні затрати	0,546	0,548	0,553	0,002	0,005
Витрати на оплату праці	0,142	0,145	0,148	0,003	0,003
Відрахування на соціальні заходи	0,05	0,05	0,05	0	0
Амортизація	0,013	0,018	0,020	0,005	0,002
Інші операційні витрати	0	0	0	0	0
Разом	0,75	0,76	0,77	0,01	0,01

Як показують дані таблиці 3.2, існують резерви зниження собівартості наданих послуг за рахунок зменшення матеріальних затрат, амортизаційних відрахувань та витрати на оплату праці. Всі перелічені показники витрат на 1 грн. наданих послуг і зменшилися в 2010 р. порівняно з попереднім періодом, і являють собою позитивні відхилення від досягнутих у попередньому періоді, які можна розглядати як потенційно можливі

Можливе зниження витрат на гривню товарної продукції дорівнює:

(0,553-0,548) + (0,148-0,145) + (0,020-0,018) = 0,01 грн.

Витрати на гривню товарної продукції в 2010 році склали 0,77 грн., зниження цієї суми на 0,01 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Розрахуємо резерв збільшення суми прибутку:

А це у свою чергу підвищить рентабельність послуг.

3.2 Аналіз можливостей збільшення рентабельності господарської діяльності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Фактична рентабельність наданих послуг у 2010 році склала:

Можлива рентабельність наданих послуг при зниженні на 0,01 грн. витрат на 1 гривню наданої послуги складе:

Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якісного складу наданих послуг або супутньої продукції.

Дотримання технологічної дисципліни, контроль за роботою устаткування і своєчасна його наладка, умови зберігання і транспортування сировини і готової продукції є найважливішими чинниками підвищення якості.

Резерв збільшення прибутку за рахунок підвищення якості звичайно визначається таким чином: зміна питомої ваги кожного виду послуги помножується на її ціну, результати підсумовуються, і одержана зміна середньої ціни помножується на можливий об'єм наданих послуг:

,                                      (3.7)

де  ─ резерв збільшення прибутку за рахунок підвищення якості кожної з наданих послуг, грн.;

 ─ питома вага i-го виду послуги в загальному їх об'ємі, %;

 ─ ціна i-го виду послуги, грн.;

 ─ фактичний об'єм наданих послуг за період, що вивчається, грн.;

 ─ можливе збільшення об'єму наданих послуг, грн.

На підприємстві ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» послуги представляють собою кілька видів конкретних операцій з наладки, ремонту тощо промислового портового устаткування і не підлягає класифікації за показниками якості, тому й не можуть бути розглянуті резерви підвищення прибутку завдяки змінам у структурі якісного складу послуг, оскільки, наприклад, ремонт не може бути здійснений без подальшої наладки обладнання тощо. Узагальнимо всі виявлені резерви зростання прибутку в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Загальні резерви збільшення суми прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Джерело резервів	Резерв збільшення прибутку, тис.грн.
Збільшення обсягу наданих послуг	3458,55
Зниження собівартості послуг	1879,1
Разом	5337,65

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності наданих послуг є збільшення суми прибутку від їх надання, зниження собівартості тощо. Для підрахунку резервів збільшення рентабельності наданих послуг може бути використана наступна формула:

,                          (3.8)

де  ─ резерв зростання рентабельності;

 ─ рентабельність можлива;

 ─ рентабельність фактична;

 ─ фактична сума прибутку;

 ─ резерв зростання прибутку від наданих послуг;

 ─ можлива собівартість наданих послуг з урахуванням виявлених резервів;

 ─ фактична сума витрат наданих послуг.

Можлива сума витрат на 1 гривню наданих послуг:

,77-0,01 = 0,76 грн.

Помножимо цю суму витрат на можливий об'єм наданих послуг виражений в цінах реалізації (184452 тис. грн.), отримаємо значення суми можливої собівартості:

Підставивши всі відомі дані у формулу (3.8) обчислимо резерв збільшення рентабельності продажів підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за рахунок названих вище чинників:

Таким чином, при збільшенні об'єму наданих послуг і реалізації продукції на 15%, зниженні на 0,01 грн. витрат на 1 гривню наданих послуг підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» одержить додатковий прибуток в сумі 5337,65 тис. грн. і збільшить рентабельність продажів на 2,02%.

3.3 Застосування факторингу дебіторської заборгованості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Сторонами по договору факторингу є фактор та клієнт.

Договір факторингу являє собою зобов'язальне правовідношення, яке виникає між фактором та продавцем (постачальником) товарів або послугонадавачем (клієнтом) за яким фактор купує у клієнта право вимоги останнього по відношенню до його контрагентів (боржників) за договорами по сплаті заборгованості за поставлені (передані) товари або надані послуги, тим самим фінансуючи діяльність клієнта. До того ж в даному випадку мова йде не про будь-яке окреме відплатне відступлення конкретного права вимоги, а про конкретну дебіторську заборгованість (повністю або частково).

Відносини між фактором та клієнтом носять оплатний характер, фактору має бути забезпечена можливість одержання винагороди за послуги по фінансуванню діяльності клієнта. Ця мета досягається різними способами в залежності від тих форм фінансування діяльності клієнта, які застосовуються, наприклад, при фінансуванні шляхом оплати рахунків клієнта за відвантажені товари (надані послуги) відповідні платежі можуть здійснюватись фактором з відповідним дисконтом, який є винагородою. В інших випадках в договорі може бути передбачена винагорода у вигляді відповідної ставки оплати послуг фактора. Слід звернути особливу увагу на оплатний характер договору факторингу, тому що він має вирішальне значення як ознака при визначенні виду договірного правовідношення, у разі виникнення спору щодо визнання змісту договору таким, який відповідає договірній конструкції договору факторингу [47].

Договір факторингу може включати (а міжнародний факторинговий контракт обов'язково включає) обов'язки фактора по наданню клієнту додаткових бухгалтерських та інших фінансових послуг з обслуговування відповідної дебіторської заборгованості, а саме: ведення бухгалтерського обліку, надання рахунків до оплати тощо. Однак, фактор який купує у клієнта дебіторську заборгованість, сам повинен бути зацікавленим у прийнятті на себе таких обов'язків, які дозволять йому здійснювати контроль за діяльністю клієнта (зокрема у частині відповідної дебіторської заборгованості) та слідкувати за платоспроможністю його боржників.

Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнту звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, яка забезпечена відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу[57].

Таким чином, у першому випадку мова йде про договір, в силу якого грошова вимога переходить до фактора на "абсолютному" праві. Фінансування здійснюється "шляхом придбання" права вимоги фактором.

У другому випадку права переходять фактору для цілей забезпечення виконання зобов'язань клієнта перед фактором - так звана забезпечувальне відступлення.

Предметом договору факторингу може бути:

-  право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога);

-       право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається, тобто не є необхідним підписання актів приймання-передачі тощо.

Відповідно до вітчизняного законодавства, а саме у ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено й момент переходу права вимоги за договором факторингу, за яким відступлення вимоги обумовлене певною подією - за таким договором право вимоги переходить до фактора з моменту настання цієї події. Так, зокрема, відступлення права вимоги за договором факторингу може здійснюватися в якості забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. У такому правочині невиконання клієнтом своїх зобов'язань зумовлює перехід права вимоги до фактора.

Окрім того, предметом договору факторингу може бути надання клієнтові додаткових послуг, які пов'язані із переданим правом грошової вимоги (ведення бухгалтерських рахунків клієнта, пред'явлення до боржника вимог оплати, прийняття на себе ризику невиконання таких вимог та інкасація цих вимог).

Законодавство також визначає суб'єктний склад договору факторингу, надаючи його сторонам власні назви: фактор та клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Тобто для того, щоб мати можливість отримати фінансування під відступлення вимоги, клієнт має бути зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Для того, щоб бути клієнтом у відносинах факторингу, особа повинна мати певну грошову вимогу, що випливає з договору, який пов'язаний з поставкою товарів, виконанням робіт чи наданням послуг (або мати реальну можливість володіти такою вимогою - "майбутня вимога")

Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг [78].

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" у ст. 2 містить бланкетну норму про те, що ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. В ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" міститься поділ банківських операцій на ті, які можуть здійснювати банки лише на підставі банківської ліцензії та інші. У відповідності до п. 2 даної статті, факторинг (придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів) відноситься до таких банківських операцій, які можуть здійснюватися банками без окремої ліцензії. Отже окремої ліцензії для здійснення факторингових операцій не потрібно.

Говорячи про фактор як про сторону договору факторингу слід зазначити, що особливість суб'єктного складу у цьому випадку полягає не лише в тому, що у відповідності до законодавства, ним можуть бути банк, інші фінансові установи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а більш за все тому, що вказані суб'єкти мають бути спроможними прийняти на себе обов'язок по веденню для клієнта бухгалтерського обліку та надавати йому інші фінансові послуги, які пов'язані з грошовими вимогами, що є предметом відступлення [47].

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. У разі неотримання таких документів боржник має право виконати зобов'язання клієнту, подальші негативні наслідки у такому випадку можуть настати для фактора, у зв'язку з тим, що він мав отримати дані кошти.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Законодавче обмеження щодо наступного відступлення фактором права грошової вимоги спрямоване на те, щоб запобігти збільшенню збитків, які може понести клієнт у зв'язку з таким відступленням. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові [47].

Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

З точки зору нормативно-правового регулювання факторингових відносин зрозуміло майже все, однак щодо економічної вигоди факторингу необхідно зазначити, що це є один з найкращих інструментів збільшення активів підприємства та отримання прибутку.

Для підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» проблема дебіторської заборгованості є надзвичайно актуальною, оскільки станом на 2010 рік, безнадійна дебіторська заборгованість складала 12912 тис. грн., при цьому дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом складала 41,4 тис. грн., а дебіторська заборгованість за надані послуги 15,2 тис. грн.

Розподіл заборгованості за дебіторами відображено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Розподіл дебіторської заборгованості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за дебіторами в період з 2008 по 2010 рр., тис. грн.

Поточна дебіторська заборгованість
	2008	2009	2010
1	2	3	4
ВСЬОГО	15	46,2	56,6
Бердянський морський порт	0,47	1,42	1,22
Дніпро-Бузький морський торговий порт	0,18	0,53	0,46
Євпаторійський морський торговий порт	0,30	0,89	0,76
Маріупольський морський торговий порт	1,00	3,01	2,58
Морський спеціалізований порт ДАТ «Черноморнафтогаз»	0,41	1,24	1,06
Севастопольський морський торговий порт	0,24	0,71	0,61
Миколаївський морський торговий порт	0,30	0,89	0,76
Миколаївський річний порт	0,65	1,95	1,67
Одеський морський порт	1,06	3,19	2,74
Порт Південний	1,30	3,89	3,34
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	9,1	28,5	41,4
Довгострокова дебіторська заборгованість
ВСЬОГО	28000	10485,8	12912
ДАТ «Черноморнафтогаз»	2800	1048,58	1291,2
Авліта (морський вантажний термінал)	3360	1258,2	1549,4
Суднобудівний завод імені 61 комунара	4760	1782,58	2195
Чорноморський суднобудівний завод	4200	1572,87	1936,8
Одеський припортовий завод	5600	2097,16	2582,4
Феодосійська Суднобудівна Компанія "Море"	4200	1572,87	1936,8
ДП «Чорноморський суднобудівний завод»	3080	1153,44	1420,32

Таким чином, можемо стверджувати, що рівень дебіторської заборгованості на підприємстві є суттєвим. А склалася така заборгованість через неспроможність підприємств, яким ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» надає послуги в розстрочку, вчасно розплатитися. Така ситуація склалася через те, що більшість із зазначених підприємств є державними, а отже фінансуються через державне казначейство. Тому виникають ситуації коли грошей фактично не вистачає, однак з бюджету вони виділені були.

З точки зору підприємства ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» така дебіторська заборгованість може вважатися безнадійною, однак навіть таку заборгованість можна досить вигідно покрити за рахунок договору факторингу із певними підприємствами, які прагнуть отримати дебіторські зобов’язання зазначених підприємств у власність. Іншими словами, підприємства, а саме іспанське Factoria Naval de Marin sa та норвезький Havyard Leirvik AS - які є крупними суднобудівними компаніями, прагнуть отримати певну частку корпоративних права підприємств, що є дебіторами ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» для того щоб отримувати прибуток від їх діяльності в подальшому. Отже, з метою ефективного застосування факторингу дебіторської заборгованості фахівцями ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» розроблено план факторингу, який передбачає отримання вигоди від продажу дебіторських боргів підприємств (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

План факторингу дебіторської заборгованості ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»

Havyard Leirvik AS	2011	2012	2013	2014
ДАТ «Черноморнафтогаз»	284,1	529,4	219,5	258,2
Авліта (морський вантажний термінал)	340,9	635,3	263,4	309,9
Суднобудівний завод імені 61 комунара	482,9	900,0	373,2	439,0
ДП «Чорноморський суднобудівний завод»	312,5	582,3	241,5	284,1
Бердянський морський порт	1,2
Маріупольський морський торговий порт	2,6
Морський спеціалізований порт ДАТ «Черноморнафтогаз»	1,1
Євпаторійський морський торговий порт		0,8
Севастопольський морський торговий порт		0,6
ВСЬОГО	1425,2	2648,3	1097,5	1291,2
Factoria Naval de Marin sa
Чорноморський суднобудівний завод	924,0	794,1	329,3	387,4
Одеський припортовий завод	1232,0	1058,8	439,0	516,5
Феодосійська Суднобудівна Компанія "Море"	924,0	794,1	329,3	387,4
Дніпро-Бузький морський торговий порт		0,5
Миколаївський морський торговий порт		0,8
Миколаївський річний порт		1,7
Одеський морський порт		2,7
Порт Південний		3,3
ВСЬОГО	3080,0	2655,9	1097,5	1291,2

Таким чином, підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» кожного року отримуватиме (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Щорічний прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» від факторингу дебіторської заборгованості, тис. грн.

РОКИ	2011	2012	2013	2014
Прибуток	4505,2	5304,2	2195	2582,4

Таким чином, отримуємо, що ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за договорами факторингу передасть Factoria Naval de Marin sa боргів на загальну суму 8124,7 тис. грн., а Havyard Leirvik AS - 6462,2 тис. грн., що за 4 роки складе 14586,8 тис. грн.

3.4 Впровадження комп'ютерних технологій в систему управління витратами

Організація управління й обліку на підприємстві сьогодні неможливі без застосування інформаційних технологій. Працівники практично всіх сфер господарського життя на виробництві, у торгівлі, у сфері обслуговування використовують у своїй діяльності комп'ютери. Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки облікової інформації. При цьому застосування комп'ютерів змінює зміст та організацію праці облікового персоналу: зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію й вдосконалення обліку.

Об'єктом інформаційного забезпечення управління є організаційно-економічна, облікова та технологічна інформація, яка відображає процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг, та виникає в процесі виробничо-господарської діяльності і використовується для управління цією діяльністю при здійсненні всіх функцій управління. Вона виражає стан виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства в числовому вигляді через систему натуральних в вартісних показників [28].

Облікова інформація, як частина економічної інформації має ряд особливостей, які зображені на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Особливості облікової інформації

На формування облікової інформації впливає методологія бухгалтерського обліку. Структуру інформаційної системи бухгалтерського обліку визначають такі методологічні принципи, як рахунки та подвійний запис, баланс та інші. Ними позначається організація інформаційних процедур, зокрема обчислювальна обробка та використання облікової інформації. Особливості облікової інформації відображаються і в інформаційних задачах бухгалтерського обліку, сутність рішення яких полягає у визначенні зведено-підсумкових величин із встановленими групувальними ознаками.

Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. Бухгалтерські інформаційні системи представляють бухгалтерську інформацію, що відображає повну картину господарської діяльності підприємства.

Застосування комп'ютерної техніки вносить певні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки форму обліку, але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки інформації, за яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. При комп'ютеризації технічні засоби стають основним засобом ведення обліку: суттєві зміни відбуваються в процесі збирання, накопичення облікової інформації, її передачі та одержання підсумкових показників. Автоматизовані інформаційні технології утворюють людино-машинну облікову систему, яка функціонує на базі обчислювальних мереж та інших сучасних засобів комп'ютерної техніки, що забезпечують комплексне виконання функцій бухгалтерського обліку [27].

Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Комп'ютеризація обліку витрат охоплює широке коло трудомістких операцій. До них відносять: групування виробничих витрат за напрямами витрачання, визначення нормативної (планової) та фактичної собівартості продукції, напівфабрикатів і незавершеного виробництва, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків. В умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів існує можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше число місяця, кварталу, року до розробки їх на будь-яку дату поточного місяця. Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків незавершеного виробництва у зв'язку зі змінами норм на початок місяця і точніше обчислювати фактичну собівартість товарного відпуску продукції. В комп'ютерній бухгалтерії через розширені можливості аналітичного обліку можлива побудова багаторівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління, а також облік витрат за центрами відповідальності. Така схема калькуляції дозволить отримати інформацію про: витрати певного виду ресурсів на одиницю окремого виробу по конкретному розділу; витрати за видами і групами продукції; витрати по підрозділах; витрати за видами витрат або за групами витрат (використовуючи різні рівні аналітичного обліку).

Стандартні підходи до обробки даних дають можливість взаємо замінювати бухгалтерів на різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується кількість часу працівників бухгалтерії на виконання облікових функцій, зростають можливості для аналізу, статистичної обробки та підготовки аналітичної інформації, призначеної для ефективного управління підприємством.

Спеціалізовані бухгалтерські програми дозволяють:

) складати оборотну відомість і баланс в будь-який момент часу при будь-якій кількості введених господарських операцій. Це надає можливість в процесі обліку складати кілька проміжних оборотних відомостей для визначення собівартості продукції з врахуванням незавершеного виробництва, обороту по реалізації, прибутку, окремих податків, тощо;

) в будь-який момент часу коригувати введені операції:

змінювати суму, дату, зміст і коментарі;

доповнювати журнал операцій новими операціями в будь-якому місці і порядку;

цілком та безслідно знищувати будь-які операції;

) будувати різноманітні звіти на підставі журналу операцій.

Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення рутинної роботи бухгалтера зі складання різних відомостей, журналів та звітів. За умови правильного рознесення сум первинних документів по синтетичних рахунках, точного зазначення аналітичних об'єктів зведені дані розраховуються комп'ютером автоматично. До того ж, вкрай низькою є ймовірність припущення арифметичних помилок, а також помилок, пов'язаних з неправильним перенесенням тієї чи іншої цифри. Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності і оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, необхідні для прийняття ефективних рішень. До того ж, правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються [29].

Комп'ютерні системи сьогодні дозволяють:

-       обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані одиниць інформації (наприклад, адреси із зазначенням імені, міста, вулиці, телефону, поштового індексу тощо);

-       виконувати складні математичні розрахунки (складати графіки повернення кредиту на кілька років вперед тощо);

-       одержувати паперову копію будь-якого документу (первинних документів, форм звітності тощо) за декілька секунд;

-       багато разів відтворювати будь-які дії (наприклад, роздруковувати примірники певного документу тощо).

Для вирішення різноманітних завдань за допомогою персональних комп'ютерів застосовують пакети прикладних програм, які дозволяють вводити в комп'ютер дані та виконувати над ними різні операції.

Найбільш відомими і розповсюдженими є такі програми, як „Галактика", „Парус - Предприятие 7.11" та ,,1С:Предприятие".

Програма „Галактика" є багатокористувацькою комплексною системою автоматизації управління підприємством, яка охоплює всі аспекти його внутрішньої і зовнішньої господарської діяльності. Значною відмінністю програми „Галактика" від інших програм є комплексний підхід до проблеми автоматизації підприємства, що охоплює всі сфери управління сучасним підприємством, включаючи фінансове і господарське планування, управління кадрами, бухгалтерський облік, оперативне управління. Вирішення перерахованого комплексу задач забезпечується контурами. Контур - це сукупність програмних модулів для виконання однорідних задач. В програмі „Галактика" їх є чотири:

) „Контур административного управлення";

) „Контур оперативного управлення";

) „Контур управлення производством";

) „Контур бухгалтерского учета".

Модульний принцип побудови даної програми дозволяє залежно від виробничо-економічної необхідності використовувати окремі програмні модулі або комбінувати їх за умови встановлення всіх модулів програми. Наприклад, модуль „Фактические затрати" призначений для розрахунку бухгалтерських фактичних затрат за підсумками виробничої діяльності підприємства за місяць. Основним джерелом первинної інформації для проведення розрахунків є книга бухгалтерських проводок. Розподіл непрямих витрат здійснюється шляхом такої процедури, як закриття рахунків. Ця процедура служить також для розподілу витрат при наданні зустрічних послуг підрозділів підприємства один одному. Результатом послідовного виконання операцій по закриттю рахунків є бухгалтерські проводки, які містять суми затрат по аналітичним рахункам. Ці суми враховуються при розрахунках кошторисів витрат, зведення витрат і калькуляцій, на основі яких визначається фактична виробнича собівартість. Різноманітні звіти по зведенню витрат, кошторисів, калькуляцій, фактичному випуску дозволяють отримати повну картину калькулювання бухгалтерської фактичної собівартості [28].

Ведення виробничого обліку в системі „Галактика" передбачає певне групування затрат підприємства, які розподіляються за:

. Видами. Згідно П(С)БО 16 „Витрати" затрати групуються за економічними елементами. Крім того, витрати на виробництво і реалізацію класифікуються за статтями затрат. Організація обліку витрат за їх видами дозволяє підприємству розрахувати структуру собівартості виробленої продукції. Аналіз структури собівартості сприяє виявленню найбільш ефективних напрямків її зниження.

. Місцями виникнення. Облік затрат за місцем виникнення забезпечує контроль за роботою підприємства в цілому та його структурних підрозділів зокрема. Комп'ютерні системи вирішують такого роду задачі досить оперативно, надаючи керівництву саму різноманітну аналітичну інформацію.

. Центрами відповідальності. Метою організації обліку за центрами відповідальності є накопичення даних про витрати по кожному з них, з тим, щоб відхилення від кошторису могли відноситись до матеріально відповідальної особи. Фактичні дані за центрами відповідальності відображаються в звітах про виконання кошторису. З них керівники центрів отримують інформацію про відхилення від кошторису за різними статтями витрат.

. Носіями затрат. Носіями витрат в залежності від виду продукції і технології її виробництва можуть бути товари або полуфабрикати, групи однорідних товарів, будівельні об'єкти, види робіт та послуг.

. Інші способи групування виробничих витрат. За допомогою комп'ютерної системи „Галактика" надається можливість групування витрат з метою планування і прийняття рішень. Застосовуючи дану систему, користувач може не тільки калькулювати собівартість, а і одночасно ділити витрати на постійні і змінні, що дозволяє використовувати методи поглибленого оперативного аналізу для планування діяльності підприємства.

Програма „Галактика" є багатофункціональною і тому вона підходить для великих підприємств, об'єднань, корпорацій тощо. На Україні дана програма використовується на таких великих підприємствах, як наприклад, Компанія „NEMIROFF".

Програма „Парус-Предприятие" є комплексною програмою автоматизації бухгалтерського обліку підприємств малого та середнього бізнесу. Після встановлення програми немає необхідності проводити будь-які серйозні налагодження, однак користувач має право налагодити програму відповідно до умов функціонування підприємства та організації обліку: переналагодити План рахунків, номенклатуру записів, створити бланки, зразки заповнення документів, правила їх обробки в обліку тощо. Наприклад, в існуючій версії собівартість готової продукції можна визначити, використовуючи розширену користувацьку аналітику по рахунку 23 „Виробництво", розкривши інформацію, принаймні, в двох розділах: за типами витрат (рекомендується для виявлення тих витрат, які можна скоротити і знизити собівартість) і за видами готової продукції.

Програма складається з функціонально відокремлених модулів: „Администратор", „Бухгалтерия", „Реализация на склад", кожен з яких містить один або декілька додатків, тобто програм, що працюють в ОС МS Windows.

Інформація, яка вводиться в програму, надходить в базу даних, що є єдиною для всіх модулів програми. База даних може знаходитись на жорсткому диску комп'ютера або на жорсткому диску окремого комп'ютера в мережі за умови користування програмою кількома користувачами у мережі. Якщо декілька комп'ютерів працюють з однією базою даних, то будь-яка зміна інформації в ній і буде відображена одразу на всіх комп'ютерах. В той же час, в програмі є ряд характеристик, що стосуються лише того додатку і лише того комп'ютера, на якому йде робота. Це, передусім, різноманітні налагодження відображення даних. Вони стосуються лише інтерфейсу програми; їх можна назвати налагодженнями робочого місця. Вся інформація зберігається в різних об'єктах, зареєстрованих в програмі. Об'єктом можуть виступати документи, господарські операції, особові рахунки, товари тощо.

Програма дозволяє формувати велику кількість різного роду звітності (на базі Місrosoft Ехсеl). Це дає змогу робити різноманітні звіти, які стосуються витрат діяльності підприємства для подальшого їх вивчення та аналізу.

Досліджуване підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», для обліку своєї фінансово-господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку використовує програму „ 1С :Предприятие 7.7".

Досліджуване підприємство, ПМНВВП “Контингент”, для обліку своєї фінансово-господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку використовує програму „ 1С :Предприятие 7.7".

„1С:Предприятие 7.7" - це універсальна програма автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку.

Програма "1С:Предприятие 7.7" має компонентну структуру. Всього існує три основні компоненти:

)."1С: Бухгалтерия 7.7". Дана компонента може бути використана для ведення будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємствах різного типу. Різнобічність та гнучкі можливості системи „1С:Предприятие" дозволяють використовувати її як досить простий і наочний інструмент бухгалтера, і як засіб повної автоматизації обліку від введення первинних документів до формування звітності. Система „1С:Предприятие" може бути використана для ведення практично будь-яких розділів бухгалтерського обліку [50].

Система „1.С:Предприятие" має гнучкі можливості щодо організації обліку:

синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;

облік за декількома планами рахунків;

валютний облік і облік покриття валют;

багатомірний аналітичний облік;

багаторівневий аналітичний облік за кожним виміром;

кількісний облік; облік по декількох підприємствах в одній інформаційній базі.

) "1С: Оперативний учет 7.7". Дана компонента є універсальною системою для обліку наявності та руху засобів і може бути настроєна різноманітні схеми обліку складських запасів, взаєморозрахунків, коштів на розрахункових рахунках та в касі, кредитів тощо. Система „1С:Предприятие" забезпечує рішення широкого кругу різнобічних задач оперативного обліку, наприклад:

облік складських запасів товарів та їх руху;

облік амортизації основних засобів;

облік взаєморозрахунків з клієнтами та постачальниками;

облік товарних кредитів і контроль їх погашення;

автоматичний розрахунок цін на списання товару та ін.

Компонента „Оперативний учет" орієнтована на роботу в реальному часі. Вона автоматично підтримує в актуальному стані поточні залишки товарів та грошових коштів. При вводі документів може використовуватися контроль наявності товарів на складі чи стану взаєморозрахунків клієнта.

) "1С:Расчет 7.7". Дана компонента орієнтована на проведення періодичних розрахунків і призначена для рішення широкого кругу різних задач, пов'язаних з обліком самих різнобічних ресурсів та розрахунків тих чи інших параметрів за ними. Це можуть бути:

облік номенклатури продукції що виробляється, послуг, розрахунків їх собівартості;

реєстрація клієнтів і розрахунок вартості заказів, які для них виконуються та ін. [50].

Система дозволяє проводити розрахунки з конкретною періодичністю, від одного дня до року. Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, як це зображено на рисунку 3.2.

Рис. 3.2 Режими роботи в програмі „1С:Бухгалтерия 7.7”

У типовій конфігурації можуть бути реалізовані різні варіанти обліку витрат підприємства: з використанням рахунків 8 і 9 класу; з використанням рахунків тільки класу 8; з використанням тільки рахунків класу 9.

Система програм „1С:Предприятие 7.7" - це досить могутній інструмент для роботи головного бухгалтера, який дає можливість систематично та оперативно володіти фінансовим станом підприємства та контролювати своїх підлеглих. Одночасно програма є надійним та доступним помічником рядового бухгалтера, вона дає можливість підняти якість обліку на будь-якій ділянці бухгалтерського обліку.

ВИСНОВКИ

За результатами данного дослідження можна зробити низку висновків.

. Було встановлено, що прибуток - це система економічних відносин між підприємцями (роботодавцями-власниками засобів виробництва) і найманими працівниками щодо виробництва, розподілу та привласнення створеної додаткової вартості, яка відособлюється у вигляді надлишку над витратами вкладеного капіталу. Кількісне визначення прибутку - це різниця між загальним доходом (валовим виторгом) підприємства від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво. Через те, що витрати виробництва поділяються на явні та неявні, то розрізняють поняття "економічний прибуток" та "бухгалтерський прибуток". Бухгалтерський прибуток - це частина доходу фірми, яки залишається від загального виторгу підприємства за вирахування явних, зовнішніх витрат виробництва. За такого підходу обраховуються лише явні (зовнішні) витрати виробництва і ігноруються неявні (внутрішні) витрати фірми. Економічний прибуток - це загальний дохід підприємства за вирахування усіх витрат виробництва (зовнішніх і внутрішніх, включно і з прихованими витратами). В західній економічній літературі економічний прибуток ще називають чистим прибутком, або надприбутком. Наявність економічного прибутку означає, що певний суб'єкт підприємницької діяльності виробничі ресурси використовує найефективніше

. Встановлено, що прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність. Прибутковість (рентабельність) - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції. Прибутковість (рентабельність) характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.

. За результатами дослідження визначено, що розподіл чистого прибутку - один з напрямків внутріфірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Порядок розподілу й використання прибутку на підприємстві фіксується в уставі підприємства. Основними витратами, фінансованими за рахунок прибутку, є витрати на розвиток виробництва, соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників і благодійні цілі. Капіталізація прибутку - це перетворення фінансових засобів у капітал, і є одним із найважливіших механізмів управління прибутком. Ефективне управління чистим прибутком, що створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства при переході до ринку, є важливим чинником подальшого зміцнення й розширення підприємницької діяльності, вдосконаленню системи перерозподілу фінансових потоків не лише в межах конкретного суб’єкта господарювання, а в межах держави в цілому.

. З’ясовано, що основними задачами управління прибутковістю підприємства є:

забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;

оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;

забезпечення мінімізації фінансових ризиків тощо.

Найважливішими факторами зростання прибутку є збільшення обсягу виробництва й продажу продукції або надання послуг, впровадження науково-технічних розробок, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції.

. Стосовно, розподілу та використання прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» визначено, що велика його частка направляється на преміювання працівників. Премія знаходиться у прямій залежності від фінансового стану підприємства та нараховується: у розмірі 20% тарифної ставки робітникам служб головного інженера, інженерних відділів, а також виробничо-лінійному персоналу; у розмірі 15% окладу інженерним службам постачання та ремонту; у розмірі 15% окладу служби експлуатації, відділу кадрів, бухгалтерії.

. В роботі був проведений аналіз ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ». Виробничо технологічне підприємство ТОВ «Екс-ПРОМТ» здійснює свою діяльність з 2002 року на підставі Дозволу Держгірпромнадзора України №3750.30.09-29.22.2 від 09.12.2009 р. ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» забезпечує гнучкий підхід до оцінки робіт, орієнтований на можливості та платоспроможність замовника. Підприємство надає гарантію на всі види виконуваних робіт та на виготовлення запасних частин.

. Аналіз платоспроможності ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» показав, що коефіцієнт негайної абсолютної ліквідності є нижчими від норми у 2009 та 2010, однак станом на 2008 рік всі коефіцієнти були в межах норми, це свідчить про сплеск ділової активності на підприємстві 2008 року, та певне погіршення ситуації в 2009-2010 роках. Така ситуація частково пояснюється впливом спаду економічної діяльності організації, який припав на період кінця 2008 - початку 2010 років, що вплинув на загальні річні показники діяльності, а частково низьким рівнем дебіторської та високого рівня кредиторської заборгованості. Аналіз фінансової стійкості підприємства дає всі підстави говорити про не достатню ефективний оперативний менеджмент оскільки коефіцієнт фінансової автономії нижче норми. Однак, бачимо постійне зростання коефіцієнту співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, який протягом аналізованого періоду зріс майже в двічі. За результатами аналізу ділової активності можемо зробити висновки, що підприємство майже постійно має стабільний рівень збуту продукції, про це зокрема свідчить рівень показників оборотності товарно-матеріальних запасів та обігових коштів. Що стосується таких показників як оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, то ці показники свідчать про достатньо неефективну політику управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Протягом 2008-2010 років вони зросли у 2,3 та 1,8 разів відповідно. В свою чергу це призводить до певних розривів платоспроможності, і якщо в 2008 році оборотність дебіторської заборгованості була на 60% швидша, за кредиторську, то вже в 2010 році їх розрив склав майже 80 днів, тобто 40%.

. Визначено, що обов`язковими елементами аналізу управління фінансовими результатами діяльності підприємства є дослідження їх динаміки та структури. Використовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати від позареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток. Аналіз даних основних показників дохідності підприємства і структури прибутку вказують на те, що за період, що аналізується, спостерігалося зменшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 28980 тис. грн. у 2008 р. до 12912 тис. грн. у 2010 р. (майже на 16000 тис. грн., або на 57%). Приріст чистого прибутку у 2010 році по відношенню до 2009 року склав 24,08%, що являє собою позитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізований період з кращого боку.

. З’ясовано, що основну частину прибутку підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» одержує за рахунок надання послуг. Прибуток від надання послуг залежить від чотирьох чинників першого порядку: об'єму наданих послуг їх структури; собівартості і рівня середньореалізаційних цін. Ці ж чинники є чинниками другого порядку по відношенню до балансового прибутку. В роботі було використано факторний метод аналізу прибутку підприємства. Визначено, що за рахунок підвищення коефіцієнта чистої рентабельності продажів показник рентабельності власного капіталу збільшився на 0,02068 пунктів. Зміна показника ресурсовітдачі та коефіцієнта фінансової залежності призвели до зменшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування, а також рівень впливу різних факторів на його велечини та процес формування. Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати діяльність підприємства в залежності від величини впливу на прибуток тих чи інших чинників. Через зміну обсягів надання послуг у звітному періоді порівняно з попереднім прибуток від надання послуг зменшився на 1690,17 тис. грн. Виявлено, що прибуток підприємства зменшився на 3227,8 тис. грн. за рахунок змін собівартості наданих послуг у звітному періоді порівняно з попереднім. Аналіз змін в структурі надання послуг ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» продемонстрував збільшення питомої ваги менш прибуткових послуг, що зменшило прибуток на 3180,60 тис. грн. Такі результати аналізу показують, що керівництву підприємства необхідно приділити більше уваги структурі наданих послуг, а саме, прагнути збільшити питому вагу більш прибуткових та рентабельних послуг.

. Розробка напрямків збільшення прибутку ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» показала, що збільшивши обсяг послуг що надаються ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» на 15% підприємство, збільшить свій прибуток на 3458,55 тис.грн. Важливий напрям пошуку резервів зростання прибутку - зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, на надання послуг з ремонту а наладки обладнання, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат. Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості наданих послуг може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Встановлено, що можливе зниження витрат на гривню товарної продукції дорівнює 0,01 грн. Витрати на гривню товарної продукції в 2010 році склали 0,77 грн., зниження цієї суми на 0,01 грн. дозволить збільшити суму прибутку. Резерв збільшення суми прибутку становить 1879,1 тис. грн. Таким чином, при збільшенні об'єму наданих послуг і реалізації продукції на 15%, зниженні на 0,01 грн. витрат на 1 гривню наданих послуг підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» одержить додатковий прибуток в сумі 5337,65 тис. грн. і збільшить рентабельність продажів на 2,02%.

. Встановлено, що за умов ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» досить ефективним інструментом отримання додаткового прибутку є застосування відносин факторингу. Договір факторингу являє собою зобов'язальне правовідношення, яке виникає між фактором та продавцем (постачальником) товарів або послугонадавачем (клієнтом) за яким фактор купує у клієнта право вимоги останнього по відношенню до його контрагентів (боржників) за договорами по сплаті заборгованості за поставлені (передані) товари або надані послуги, тим самим фінансуючи діяльність клієнта. До того ж в даному випадку мова йде не про будь-яке окреме відплатне відступлення конкретного права вимоги, а про конкретну дебіторську заборгованість (повністю або частково). Визначено, що рівень дебіторської заборгованості на підприємстві є суттєвим. А склалася така заборгованість через неспроможність підприємств, яким ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» надає послуги в розстрочку, вчасно розплатитися. Така ситуація склалася через те, що більшість із зазначених підприємств є державними, а отже фінансуються через державне казначейство. Тому виникають ситуації коли грошей фактично не вистачає, однак з бюджету вони виділені були. Підприємства, а саме іспанське Factoria Naval de Marin sa та норвезький Havyard Leirvik AS - які є крупними суднобудівними компаніями, прагнуть отримати певну частку корпоративних права підприємств, що є дебіторами ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» для того щоб отримувати прибуток від їх діяльності в подальшому. Отже, з метою ефективного застосування факторингу дебіторської заборгованості фахівцями ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» розроблено план факторингу, який передбачає отримання вигоди від продажу дебіторських боргів підприємств. Було визначено, що щорічний прибуток ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» від факторингу дебіторської заборгованості становитиме від 6516 тис. грн.. до 4203 тис. грн. Таким чином, отримуємо, що ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за договорами факторингу передасть Factoria Naval de Marin sa боргів на загальну суму 8124,7 тис. грн., а Havyard Leirvik AS - 6462,2 тис. грн., що за 4 роки складе 14586,8 тис. грн.

. В рамках дослідження було також охоплено проблему використання інформаційних технологій на підприємствах для обліку прибутку та ведення інших бухгалтерських операцій. Організація управління й обліку на підприємстві сьогодні неможливі без застосування інформаційних технологій. Працівники практично всіх сфер господарського життя на виробництві, у торгівлі, у сфері обслуговування використовують у своїй діяльності комп'ютери. Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки облікової інформації. При цьому застосування комп'ютерів змінює зміст та організацію праці облікового персоналу: зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію й вдосконалення обліку. Найбільш відомими і розповсюдженими є такі програми, як „Галактика", „Парус - Предприятие 7.11" та ,,1С:Предприятие". Визначено, що досліджуване підприємство ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ», для обліку своєї фінансово-господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку використовує програму „ 1С :Предприятие 7.7".

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Артевенко В.Г., Белелендир М.В. Финансовый анализ. - М.: Издательство «ДИС», 2007. - 416 с.

2.      Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. И перераб. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 368 с.

.        Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. -К.: “ЛИБІДЬ”. 2006. - 163 с.

.        Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 178 с.

.        Бланк И.А. Управление прибылью.-К.; "Ника - Центр", 2006г - 563 с.

.        Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.- К.: НИКА-ЦЕНТР, 2009. - 342 с.

.        Бойчик І. М. Економіка підприємства. - К.: Атіка, 2006.

.        Большой экономический словарь. / Под ред. Азримяна А.Н. - Институт новой экономики, 2006. - 713 с.

.        Бондар Н. М. Економіка підприємства. - К.: А.С.К., 2004.

.        Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 2004. - 318 с.

.        Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. Практическое пособие. - М.: Издательство "ПРИОР", 2000. - 174 с.

.        Василик О.Д. Теорія фінансів. -К: Ніос, 2000. -416с.

.        Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высшая школа, 2006. - 180 с.

.        Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи.- К.: Наукова думка, 2007. - 128 с.

.        Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища школа, 2005. - 267 с.

.        Горфінкель В.Я. Економіка підприємства. - М., 2006. - 367 с.

.        Господарський кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 304 с.

.        Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие. - М.: Специальная литература, 2005. - 589 с.

.        Економіка підприємства: Підручник / М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко та ін.; За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2007. - 528 с., іл.

.        Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 2007. - 423 с.

.        Жминько С.И. Финансовый учет на предприятиях. - Ростов-на-Дону: изд. "Феникс", 2006. - 267 с.

.        Зайцев Н.Л. Экономика организации: Учебник. - М.: Экзамен, 2006. - 768 с.

.        Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н.. Математические методы в економике. - М: ДИС, - 2007. - 174 с.

.        Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту: Навчал.посіб. - М-во освіти України та ін. - К., 2005. - 276 с.

.        Иванов Р.А., Нурходжиев Н. Оценка ефективности производства в условиях рынка. //Полиграфия, 2008, №8.

.        Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку: Наукове видання. - Житомир, 2009. - 416 с.

.        Івахненков С.В. Класифікація програмного забезпечення бухгалтерського обліку і контролю // бухгалтерський облік і аудит. - 2006. -№7. -с.55-65.

.        Івахненков С.В. Сучасні інформаційні технології управління підприємством та бухгалтерія: поблеми і виклики// Бухгалтерський облік і аудит. - 2008 №4. - 54 с.

.        Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2008. ─ 152 с.

.        Кейлер В.А. Экономика предприятия: Курс лекций. - М.: ИНФРА - М, 2008.-132 с.

.        Кириленко О.П. Фінанси. -Тернопіль, 2006. ─ 165 с.

.        Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - 2-е изд.; - М., 2007. ─ 241 с.

.        Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 386 с.

.        Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Финансы й статистика, 2007. - 263 с.

.        Ковтун О. І. Стратегія підприємства. - Л.: Новий світ-2000, 2007 - 385 с.

.        Конституція України - К.: Преса України, 2009. - 80 с.

.        Криворучко М.И., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів. - К: “Феникс”, - 2007. - 269 с.

.        Крыньский Х.Э. Математика для экономистов. / Под ред. Баренгольца М.И. - М.: Статистика, 1970. - 216 с.

.        Ландина Т.В. Организационно-экономические механизмы адаптации предприятия к условиям рынка. - К.: Наук. думка, 2004.

.        Макаровська Т. П. Економіка підприємства. - К.: МАУП, 2006.

.        Макаровська Т. П. Практикум з економіки підприємства. - К., 2006.

.        Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2009. - 132с.

.        Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2003 - 159 с.

.        Мозговой О. М. Товарная политика и планирование товара в международном менеджменте - М.: Экономика, - 2006. - 324 с.

.        Мостенська Т. Л. Маркетинг: Підручник, К: Лібра, 2005. - 345 с.

.        Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: за заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. - К., Юрінком, Інтер. - 2008.

.        Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа, 2007. - 307 с.

.        Неруш Ю. М. Комерческая логистика - М.: Банки и биржи, - 2006. - 272 с.

.        Новикова Е.Н., Осмятченко В.А. Практикум по 1С:Бухгалтерии 7.7 - Уч. Пособ. Для студентов высших учебных заведений. - Кривой Рог: Минерал, 2004 - 196 с.

.        Опарін В.М. Фінанси. -К, 2009. -164 с.

.        Осовська Г. В. Основи менеджменту. - К.: Кондор; 2005. - 553 с.

.        Павленко А.Ф., Войчак А.В. Економіка фірм: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 377 с.

.        Павлова Л.П. Финансовый менеджмент. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 196 с.

.        Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - Київ: Ліра, 2007. - 338 с.

.        Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємництва. - Львів: Оксарт,2007. - 416 с.

.        Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева: 2-ге вид., перероб. і допов. - К. : Істина, 2005. - 600 с.

.        Покропивний С.Ф., Колот В.М. Стратегія, організація, ефективність. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2009 р. - 233 с.

.        Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-ге вид., стереотип. -К.: Вікар, 2007. - 176 с.

.        Румянцева З.П., Саломатин Н.А. и др. Менеджмент организации. - М.: ИНФРА-М, 2008. ─ 226 с.

.        Русак Н.А. Стражев В.И., Мигун О.Ф. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. / Под ред. Стражева В.И. - Миснк: Вышэйшая школа, 2009. - 267 с.

.        Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ИП "Экоперспектива", 2009. - 189 с.

.        Семенов Г.А., Бугай В.З., Семенов А.Г., Бугай А.В. Фінансове планування і управління на підприємствах. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 432 с.

.        Стоянова. Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник. - М.: Перспектива, 2006. - 194 с.

.        Стражев В.И. Оперативное управление предприятием, проблемы учета и анализа, - Минск: Наука и техника, 2008. - 226 с.

.        Суторміна В., Федосов В., Андрущенко В. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 2005. - 328 с.

.        Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчально-методичний посібник. -К.: ВТОВ "АСК", 2008; ─ 219с.

.        Уткин Э.А. Управление компанией. - М.: Ассоциация авторов и издателей “ТАНДЕМ”. Издательство ЭКМОС, 2007. - 304 с.

.        Ушакова Н.М., Економіка торгівельного підприємтсва К.: “Хрещатик” 2009р. - 407 с.

.        Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка К. КНЕУ, 2005. - 234 с.

.        Финансы /Под общ. ред. Л.А. Дробозиной. -М.: Финансы, Юнити, 2000.-527с.

.        Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-тє вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2009. - 546 с.

.        Холод З.М., Чорняк О.З. Методика фінансового аналізу
діяльності підприємств різних організаційно-правових структур
ВПК України. - Львів: Фенікс, 2008 р. ─ 395 с.

.        Шашурин Ю.С., Черезов А. В. Себестоимость в оперативном управлений предприятием, - М.: ООО Издательско-Консалтинговая Компания "ДеКА", 2000. - 212 с.

.        Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 367 с.

.        Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М., ИНФРА-М, 2007. - 403 с.

.        Шим Д., Сигел Д. Методы управления стоимостью и анализа
затрат. - М.: Филинь, 2007 г. - 217 с.

.        Щербина В. С. Господарське право України. Навч. посібник-К.: Атіка, 2007

.        Экономическая теория / Под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С.- СПб.: изд. СПбГУЭФ, изд. "Питер Паблишинг", 2007. - 427 с.

.        Юров В.Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики. - М., Финансы и статистика, 2008 - 243с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Баланс ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за 2008 р.

			КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство: ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»		за ЄДРПОУ	32184429
Територія: Україна м. Одеса вул. Ак. Королева, 81		за КОАТУУ	5110136900
Вид економічної діяльності		за КВЕД Код за ДКУД	29.22.2 1801006
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

Баланс на 31.12.2008 р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:		0	0
залишкова вартість	030	9,5	20,6
первісна вартість	031	18,7	39,6
знос	032	9,2	19
Довгострокові біологічні активи:		0	0
справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
первісна вартість	036	0	0
накопичена амортизація	037	0	0
Довгострокові фінансові інвестиції:		0	0
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0	0
інші фінансові інвестиції	045	0	980
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	28000
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	055	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	9,5	29000,6
II. Оборотні активи		0	0
Виробничі запаси	100	4,3	61,9
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	0	0
Готова продукція	130	0	0
Товари	140	0	0
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:		0	0
чиста реалізаційна вартість	160	37,7	17,7
первісна вартість	161	37,7	17,7
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	3,4	9,1
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2170	20300
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:		0	0
в національній валюті	230	4,3	0,9
у т. ч. в касі	231	0	0
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	49,0	89,6
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0
Баланс	280	58,5	29090,2
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3
I. Власний капітал				300	16,5	16,5
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	0	0
Резервний капітал	340	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	(21,7)	28980
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Усього за розділом I	380	(5,2)	28996,5
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Усього за розділом II	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання
Усього за розділом III	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	57,5	83,8
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0
з бюджетом	550	1,6	1,7
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	0,9	0,2
з оплати праці	580	3,2	7,8
Інші поточні зобов'язання	610	0,5	0,4
Усього за розділом IV	620	63,7	93,7
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	58,5	29090,2

Додаток Б

Звіт про фінансові результати ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» (Форма - 2), за 2008 р.

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  21 червня 1999 р. за N 397/3690

			КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство: ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»		за ЄДРПОУ	32184429
Територія: Україна м. Одеса вул. Ак. Королева, 81		за КОАТУУ	5110136900
Вид економічної діяльності		за КВЕД Код за ДКУД	29.22.2 1801006
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

Звіт про фінансові результати за 2008 р.

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	219783	-
Податок на додану вартість	015	43956	-
Акцизний збір	020	-	-
	025	-	-
Інші вирахування з доходу	030	-	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	175827	-
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	129875	-
Валовий:			-
прибуток	050	45952	-
збиток	055	-	-
Інші операційні доходи	060	1440	-
Адміністративні витрати	070	3990	-
Витрати на збут	080	2002	-
Інші операційні витрати	090	-	-
Фінансові результати від операційної діяльності:			-
прибуток	100	41400	-
збиток	105	-	-
Доход від участі в капіталі	110	-	-
Інші фінансові доходи	120	-	-
Інші доходи	130	-	-
Фінансові витрати	140	-	-
Втрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:			-
прибуток	170	41400	-
збиток	175	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	12420	-
Фінансові результати від звичайної діяльності:			-
прибуток	190	28980	-
збиток	195	-	-
Надзвичайні:			-
доходи	200	-	-
витрати	205	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-
Чистий:			-
прибуток	220	28980	-
збиток	225	-	-

. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	97222	-
Витрати на оплату праці	240	25975	-
Відрахування на соціальні заходи	250	9091	-
Амортизація	260	3578	-
Інші операційні витрати	270	0	-
Разом	280	135867	-

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	-	-
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	-	-
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320	-	-
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330	-	-
Дивіденди на одну просту акцію	340	-	-

Додаток В

Баланс ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за 2009 р.

			КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство: ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»		за ЄДРПОУ	32184429
Територія: Україна м. Одеса вул. Ак. Королева, 81		за КОАТУУ	5110136900
Вид економічної діяльності		за КВЕД Код за ДКУД	29.22.2 1801006
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

Баланс на 31.12.2009 р.

Актив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:		0	0
залишкова вартість	030	20,6	19,6
первісна вартість	031	39,6	48,0
знос	032	19	28,4
Довгострокові біологічні активи:		0	0
справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
первісна вартість	036	0	0
накопичена амортизація	037	0	0
Довгострокові фінансові інвестиції:		0	0
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0	0
інші фінансові інвестиції	045	980
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	28000	10485,8
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	055	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	29000,6	10505,4
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	61,9	61,7
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	0	0
Готова продукція	130	0	0
Товари	140	0	0
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:		0	0
чиста реалізаційна вартість	160	17,7	5,9
первісна вартість	161	17,7	5,9
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	9,1	28,5
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	20300	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,9	0,3
у т. ч. в касі	231	0	0
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	89,6	96,4
III. Витрати майбутніх періодів	270	0
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	0
Баланс	280	29090,2	10601,8
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	16,5	16,5
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	0	0
Резервний капітал	340	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	28980	10406
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Усього за розділом I	380	28996,5	10422,5
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Усього за розділом II	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання
Усього за розділом III	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	83,8	173,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0
з бюджетом	550	1,7	0,9
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	0,2	0,4
з оплати праці	580	7,8	4,9
Інші поточні зобов'язання	610	0,4	0,4
Усього за розділом IV	620	93,7	179,3
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0
Баланс	640	29090,2	10601,8

Додаток Г

Звіт про фінансові результати ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» (Форма - 2), за 2009 р.

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  21 червня 1999 р. за N 397/3690

			КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство: ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»		за ЄДРПОУ	32184429
Територія: Україна м. Одеса вул. Ак. Королева, 81		за КОАТУУ	5110136900
Вид економічної діяльності		за КВЕД Код за ДКУД	29.22.2 1801006
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

Звіт про фінансові результати за 2009 р.

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	211351	219783
Податок на додану вартість	015	42270	43956
Акцизний збір	020	-	-
	025	-	-
Інші вирахування з доходу	030	-	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	169081	175827
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	122968	129875
Валовий:
прибуток	050	17938	45952
збиток	055	-	-	060	1845	1440
Адміністративні витрати	070	4150	3990
Витрати на збут	080	1845	2002
Інші операційні витрати	090	-	-
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	13788	41400
збиток	105	-	-
Доход від участі в капіталі	110	-	-
Інші фінансові доходи	120	461	-
Інші доходи	130	-	-
Фінансові витрати	140	-	-
Втрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	14864	41400
збиток	175	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	4458	12420
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	10406	28980
збиток	195	-	-
Надзвичайні:
доходи	200	-	-
витрати	205	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-
Чистий:
прибуток	220	10406	28980
збиток	225	-	-

. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	92687	97222
Витрати на оплату праці	240	24593	25975
Відрахування на соціальні заходи	250	8607	9091
Амортизація	260	3074	3578
Інші операційні витрати	270	0	0
Разом	280	128963	135867

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	-	-
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	-	-
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320	-	-
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330	-	-
Дивіденди на одну просту акцію	340	-	-

Додаток Д

Баланс ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» за 2010 р.

			КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство: ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»		за ЄДРПОУ	32184429
Територія: Україна м. Одеса вул. Ак. Королева, 81		за КОАТУУ	5110136900
Вид економічної діяльності		за КВЕД Код за ДКУД	29.22.2 1801006
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

Баланс на 31.12.2010 р.

 

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:		0	0
залишкова вартість	030	19,6	48,5
первісна вартість	031	48,0	84,2
знос	032	28,4	35,7
Довгострокові біологічні активи:		0	0
справедлива (залишкова) вартість	035	0	0
первісна вартість	036	0	0
накопичена амортизація	037	0	0
Довгострокові фінансові інвестиції:		0	0
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0	0
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	10485,8	12912
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	055	0	0
Інші необоротні активи	070	0	0
Усього за розділом I	080	10505,4	12960,5
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	61,7	43,5
Поточні біологічні активи	110	0	0
Незавершене виробництво	120	0	0
Готова продукція	130	0	0
Товари	140	0	0
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	5,9	15,2
первісна вартість	161	5,9	15,2
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	28,5	41,4
за виданими авансами	180	0	0
з нарахованих доходів	190	0	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	0	0
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,3	0
у т. ч. в касі	231	0	0
в іноземній валюті	240	0	0
Інші оборотні активи	250	0	0
Усього за розділом II	260	96,4	100,1
III. Витрати майбутніх періодів	270
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275
Баланс	280	10601,8	13201,9
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	3
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	16,5	16,5
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	0	0
Резервний капітал	340	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	10406	12912
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Усього за розділом I	380	10422,5	12928,5
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Усього за розділом II	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання
Усього за розділом III	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0
Векселі видані	520	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	173,1	248,6
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	0	0
з бюджетом	550	0,9	8,4
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	0,4	4,8
з оплати праці	580	4,9	10,3
Інші поточні зобов'язання	610	0,4	1,3
Усього за розділом IV	620	179,3	273,4
V. Доходи майбутніх періодів	630	0
Баланс	640	10601,8	13201,9

Додаток Е

Звіт про фінансові результати ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ» (Форма - 2), за 2009 р.

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  21 червня 1999 р. за N 397/3690

			КОДИ
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство: ВТП ТОВ «Екс-ПРОМТ»		за ЄДРПОУ	32184429
Територія: Україна м. Одеса вул. Ак. Королева, 81		за КОАТУУ	5110136900
Вид економічної діяльності		за КВЕД Код за ДКУД	29.22.2 1801006
Одиниця виміру: тис. грн.	Контрольна сума

Звіт про фінансові результати за 2009 р.

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній  період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	230565	211351
Податок на додану вартість	015	46113	42270
Акцизний збір	020		-
	025		-
Інші вирахування з доходу	030		-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	184452	169081
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	130654	122968
Валовий:
прибуток	050	23057	17938
збиток	055		-
Інші операційні доходи	060	2306	1845
Адміністративні витрати	070	5380	4150
Витрати на збут	080	2306	1845
Інші операційні витрати	090		-
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	17677	13788
збиток	105		-
Доход від участі в капіталі	110		-
Інші фінансові доходи	120	307	461
Інші доходи	130		-
Фінансові витрати	140		-
Втрати від участі в капіталі	150		-
Інші витрати	160		-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	18445	14864
збиток	175		-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	5534	4458
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	12912	10406
збиток	195		-
Надзвичайні:
доходи	200		-
витрати	205		-
Податки з надзвичайного прибутку	210		-
Чистий:
прибуток	220	12912	10406
збиток	225		-

. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	100757	92687
Витрати на оплату праці	240	26130	24593
Відрахування на соціальні заходи	250	9145	8607
Амортизація	260	2306	3074
Інші операційні витрати	270	0	0
Разом	280	138340	128963

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	-	-
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	-	-
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320	-	-
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330	-	-
Дивіденди на одну просту акцію	340	-	-