Аналіз економічного та технічного розвитку на підприємстві

Аналіз економічного та технічного розвитку на підприємстві

Вступ

Остання чверть ХХ ст. ознаменувалася входженням людства в нову стадію свого розвитку - стадію побудови постіндустріального суспільства, але має бути результатом докорінних соціально-економічних змін. Науково-технічний прогрес утвердився як найважливіший чинник економічного зростання, основа конкурентноспроможності фірм, корпорацій, галузей, національних економік. М майбутній розквіт і навіть виживання в глобальному світі визначаються центральною роллю інновацій, що великою мірою сприяють підвищенню продуктивності праці і вкладеного капіталу. ХХ1ст. відбуваються стрімкі зміни технологічного способу виробництва у всіх його визначальних ланках, якісно змінюються господарська структура, характер економічного зростання система цінностей та мотивацій, змінюються уявлення про критерії суспільного прогресу. Отже, час ставить питання про нову інноваційну політику. У найближчій та довгостроковій перспективі врахування інноваційного фактора стає вирішальною умовою подальшого розвитку сучасних економічних систем. У постіндустріальному суспільстві виняткову роль відіграють інформаційно-комунікаційні та високі виробничі технології, які створюються внаслідок використання нових фізико-технічних і хіміко-біологічних принципів. На їх основі постають інноваційні технології, інноваційні системи та інноваційна організація різних сфер людської діяльності, кінцевим результатом якої є створення нової форми організації економіки - інноваційної економіки. Це - економіка суспільства, заснованого на знаннях, інноваціях, на позитивному ставленні до нових ідей, нових машин, систем і технологій, на готовності їх практично реалізувати в різних сферах людської діяльності . Стале соціально-економічне зростання в Україні може бути досягнуте тільки на інноваційній основі при активному використанні сучасних науково-інноваційних розробок. Лише в цьому випадку реалізуються плани високої якості зростання, ресурсозбереження, ефективності виробництва, випуску конкурентноспроможної на внутрішньому і світовому ринках продукції. На сучасному етапі розвитку країни активізація інноваційних процесів є одним з визначальних факторів структурної перебудови та прискорення економічного зростання підприємств міського господарства. Замість цього в Україні під час ринкової трансформації суспільної системи спостерігається швидке падіння впровадження інновацій. Так, лише з 2012 року по 2014 рік їх кількість зменшилась з 18% до 11,2%. Це характеризує звуження сфери інноваційної діяльності. Частка підприємств, які дбають про підвищення технічного рівня виробництва, постійно скорочується. Це показує, що структурна перебудова економіки в Україні поки що не відбувається на інноваційній основі. Із всього витікає актуальність обраної теми.

Основна мета курсової роботи полягає у вивченні інноваційних процесів виробничо-господарської діяльності підприємств міського господарства, у виявленні прогресивних, якісних нових змін, які безперервно виникають у часі і просторі, вплив їх на результативність діяльності підприємства та визначення економічного ефекту від нововведень.

Основне завдання курсової роботи полягає у вивченні теоретичних засад теми, проведення аналізу інноваційних процесів в господарській діяльності одного із підприємств міського господарства та розрахунок показників ефективності від впровадження нововведень.

Об’єктом дослідження є - відкрите акціонерне товариство „Колос”.

Предметом дослідження - є його виробничо-господарська діяльність, а саме: показники використання основних засобів, вікова структура обладнання, інтенсивність його використання тощо та визначення впливу нових організаційно-технічних рішень на відповідні економічні показники діяльності АТ «Колос».

1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Науково-технічний прогрес та його сутнісно-змістова характеристика

Рівень науково-технічного розвитку в сучасному світі є не лише одним із важливих показників соціально-економічного прогресу країни, а й основним ресурсом її економічного зростання. Він визначає місце країни в світовій економіці. Визнання провідної ролі науково-технічної сфери в становленні та зміцненні господарства зумовлює необхідність розроблення та реалізації активної політики шодо зосередження національних ресурсів і зусиль на пріоритетних напрямах науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

Науково-технічний прогрес - це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя.

Тому НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов 'язані стадії: науку, техніку, виробництво. НТП є також надзвичайно важливим засобом вирішення соціально-економічних завдань, а саме: охорони навколишнього середовища, поліпшення умов праці, підвищення добробуту населення.

НТП притаманні як еволюційні, так і революційні форми вдосконалення засобів виробництва, технологічних гіроце-сів, кінцевої продукції.

Еволюційна форма НТП характеризуйся поступовим неперервним удосконаленням традиційних технічних засобів і технологій, нагромадженням цих вдосконалень. Такий процес може тривати досить довго.

Революційна форма НТП (Її називають науково-технічною революцією - НТР) пов'язана з виникненням принципово нових науково-технічних ідей і на основі цього зміною поколінь використовуваної техніки і кінцевої продукції; це стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, їх перехід у якісно новий стан на основі докорінних змін у системі наукових знань.

Суть НТР розкривається в її основних рисах:

перетворення науки безпосередньо у продуктивну силу;

скорочення проміжку часу від нового наукового відкриття до його практичного використання;

новий стан суспільного поділу праці, який відбувається завдяки перетворенню науки у пріоритетну сферу діяльності;

інтеграція науки і виробництва, а також різних галузей
самої науки;

якісне перетворення усіх елементів виробництва: засобів і предметів праці, самої праці.

Науково-технічний прогрес у будь-якій його формі відіграє важливу роль у розвитку промислового виробництва, оскільки охоплює фундаментальні теоретичні дослідження, прикладні пошуки, конструкторські розробки і створення взірців нової техніки, її освоєння і промислове виробництво, а також впровадження в народне господарство.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НТП НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

Електронізація народного господарства- забезпечення всіх сфер виробництва і суспільного життя високоефективними засобами обчислювальної техніки аж до використання принципів штучного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв'язку тощо;

Комплексна автоматизація всіх галузей народного господарства на базі електронізації: впровадження гнучких виробничих систем, промислових роботів, багатоопераційних верстатів з ЧПУ, Систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем управління технологічними процесами;

Застосування прогресивних базових технологій (мало стадійних процесів, мало- та безвідходного виробництва, застосування технологічних ліній і систем машин);

Освоєння принципово нових технологій; мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної та ін.;

Створення і використання нових матеріалів, що мають нові властивості: надпровідність, радіаційну стійкість, стійкість до зношування; надчистих матеріалів із заданими властивостями;

Прискорений розвиток біотехнології, яка сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів;

Розвиток інформаційних технологій, які формують не лише якісно новий виробничий потенціал, що ґрунтується на комп'ютеризації, а й нові соціальні відносини;

Хімізація виробництва - сприяє раціональному використанню природних ресурсів, розширенню матеріально-сировинної бази виробництва, підвищенню якості продукції; полягає у використанні синтетичних хімічних матеріалів для технічних потреб, при виготовленні таро-пакувальних засобів, використанні хімічних речовин у виробничих процесах для їх прискорення.

Рівень НТП можна оцінити цілим рядам показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технологій, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.

До показників технічного рівня виробництва належать:

фондоозброєність праці (відношення вартості основних виробничих фондів до чисельності ПВП);

технічна озброєність праці (відношення вартості активної частини основних фондів до чисельності ПВП);

електроозброєність праці (відношення кількості спожитої електроенергії до чисельності ПВП);

коефіцієнти оновлення і вибуття основних виробничих фондів, а також їх активної частини;

вікові характеристики виробничого устаткування.

Крім того, рівень науково-технічного прогресу може бути охарактеризований рядом допоміжних показників: коефіцієнти механізації виробництва і механізації праці, коефіцієнт автоматизації виробництва, частка електроенергії використаної на технологічні цілі.

Розвиток науково-технічного прогресу сприяє появі нових рішень у галузі техніки, технології, організації виробництва та економічних методів управління. Це спричиняє розвиток інноваційних процесів у виробництві.

Інноваційні процеси є: сукупністю якісно нових, прогресивних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі.Результатом інноваційних процесів є новинки в техніці, організації виробництва і праці, управління, а їх впровадження в господарську практику є нововведенням.

Спонукаючими мотивами нововведень є мінливі потреби суспільства в цілому та окремо взятих груп споживачів, а їх джерелами - досягнення зарубіжної та вітчизняної фундаментальної науки, набутого досвіду.

1.2 Сучасні напрямки інноваційної діяльності

Протягом тривалого часу, коли вітчизняна економіка розвивалася переважно за рахунок екстенсивних чинників (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів - персоналу, виробничих фондів), у виробництві та інших сферах господарювання домінували еволюційні процеси та явища. Оскільки екстенсивні чинники практично вичерпали себе або їх використання стало економічно невигідним, розвиток та інтенсифікація сучасних виробництв й інших сфер господарювання мають базуватися майже повністю на новаціях у галузі технології, техніки, організаційних форм і економічних методів господарювання. У сучасній системі господарювання визначальною стає інноваційно-інвестиційна діяльність будь-якої первинної її ланки - фірми, компанії, корпорації тощо. Інноваційною вважають діяльність, яка зумовлена результатами маркетингових досліджень (вивчення ринку) та охоплює науково-технічні розробки, інженерну підготовку виробництва, технічні, організаційні та інші нововведення, формування інвестиційної політики та стратегії, визначення інвестиційних ресурсів та реальне інвестування новинок і нововведень

Усю сукупність процесів (явищ), що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи традиційні та інноваційні. Традиційні процеси (явища) характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, а інноваційні - розвиток останніх на якісно новому рівні. Опрацювання, прийняття і реалізація таких рішень і становлять зміст інноваційних процесів.

У загальному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі і просторі. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, сприяючи прогресивним змінам останнього. Інноваційні процеси поділяються на певні види, які є взаємозалежними і взаємопов'язаними. На рис.1.1. відображені їх види.

Рис.1.1 Види інноваційних процесів

Результатом інноваційних процесів є новини, а запровадження їх у господарську практику визнається за нововведення.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно ведуть до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а постійна актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює розв'язання таких за допомогою нових економічних рішень. Зрештою, усі нововведення на підприємствах, які зорієнтовано на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти - інакше вони не справлятимуть належного впливу на масштаби і строки .

За масштабністю і силою впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва всі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи - локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні). Якщо локальні новини (нововведення) ведуть переважно до еволюційних інноваційних процесів.

Первісними імпульсами запровадження новин (нововведень) на підприємствах служать не тільки суспільні потреби й результати фундаментальних наукових досліджень, а й використання зарубіжного прогресивного досвіду в галузі технології та організації виробництва, сучасних форм господарювання. За своїм характером інноваційні процеси, новини й нововведення поділяються на взаємопов’язані види такі, як:

Технічні новини і нововведення проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), в освоєнні виробництва нових видів продукції, технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів)

Організаційні нововведення охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо);

економічні - методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

соціальні - різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу, передовсім керівного складу всіх рівнів; стимулювання творчої діяльності, поліпшення умов і постійне підтримування перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють якогось істотного впливу на ефективність функціонування та розвитку цих підприємств, то глобальні, що здебільшого є революційними (принципово новими), і кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, а завдяки цьому забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

юридичні (правові нововведення) - нові і змінені закони та різноманітні нормативно правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств та організацій і сприяють їх ефективній роботі.

Між окремими видами інноваційних процесів (новин, нововведень) існує відносно тісний взаємозв'язок. Технічні новими зумовлюють передовсім відповідні організаційні нововведення, а останні потребують, як правило, певних змін в економічному механізмі діяльності підприємств. Зокрема створення й розвиток гнучких автоматизованих виробництв на підприємствах різних галузей спричиняють докорінні зміни в організації технічної підготовки виробництва, методах його поточного планування та оперативного регулювання, а також забезпечують перехід до безперервного (тризмінного) режиму роботи цехів з гнучкими виробничими І системами.

Оскільки технічні нововведення мають визначальний вплив на всі інші види інновацій і, крім того, заходи по впровадженню технічних новинок вимагають інвестування значних коштів, то важливими є питання оцінки економічної ефективності цих заходів.

інноваційний технічний потенціал підприємство

1.3 Розрахунок показників ефективності інвестування в інноваційні проекти

Ефективність - це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до затрат на них. Ефект - це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста-продукція або прибуток підприємства, галузі, національний дохід).

Ефект від впровадження технічних новинок може бути позитивним (економія затрат) та негативним (збитки). Залежно від рівня оцінки, обсягу врахованих ефекту затрат і призначення оцінки розрізняють декілька видів ефективності технічних нововведень.

Народногосподарська - характеризує відношення ефекту до затрат в масштабах народного господарства. Ефектом є ріст національного доходу, а затратами - сукупність спожитих ресурсів.

Госпрозрахункова-оцінює результативність ефективності затрат у масштабах галузі, підприємства і розраховується, найчастіше, як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельність виробництва і продукції).

Порівняльна - обчислюється у випадку вибору кращого із можливих варіантів технічних нововведень, в якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанта порівняно з іншим, а в якості затрат - додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження за кращим варіантом.

Абсолютна-характеризує відношення кінцевого народногосподарського або госпрозрахункового ефекту до затрат на реалізацію вибраного варіанта. Цей варіант вибирається за критерієм порівняльної ефективності - мінімуму приведених затрат.

Розрахунок абсолютної ефективності завершує процес вибору найефективнішого варіанта технічних нововведень.

Економічний ефект від впровадження технічних новинок розраховується на всіх етапах реалізації й за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів та вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.

Заходи, які пропонуються до впровадження, потребують інвестиції на їх реалізацію та обґрунтування їх доцільності та ефективності.

Особливість розрахунків ефективності організаційних та технічних заходів полягає, в тому, що ефект розраховується на плановий обсяг продукції і за базу порівняння приймаються показники діяльності підприємства до впровадження заходів, а при будівництві - показники аналогічного підприємства галузі.

Доцільність інвестування в проект може здійснюватися з врахуванням та без врахування ризику. Доцільність інвестування проекту без ризику обґрунтовують такими методами:

середня ставка доходу - це порівняння чистих доходів з початковою вартістю проектів. Для цього сума чистих доходів за певний термін ділиться на суму середніх інвестицій;

термін окупності - це кількість років, за які відшкодовують
ся початкові інвестиції. Для визначення терміну окупності використовують грошовий потік (прибуток+амортизація). Ці методи застосовують у випадку незначних капітальних вкладень, коли їх втрата не призводить до тяжких фінансових наслідків.

З урахуванням ризику розраховуються такі показники.

Чиста теперішня вартість - це теперішня вартість грошового потоку, зменшена на суму початкових інвестицій. Проект приймається при ЧТВ > 0, якщо ж ЧТВ < 0, він відхиляється. Для визначення теперішньої вартості грошового потоку його коригують на рівень інфляції та ставку дисконту.

Внутрішня ставка доходу - це ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків дорівнює податковим інвестиціям:

ВСД = ЧТВ-КВ = О                                                             (1.1)

Індекс прибутковості - це метод, що передбачає порівняння теперішньої вартості - майбутніх грошових потоків з початковими інвестиціями.

У кожному окремому випадку менеджер визначає, який метод застосувати. Інвестування в проекти пов'язано кредитними та ціновими ризиками.

Ризик - це термін для визначення непевності та нестабільності.

Інвестиції безпечні, якщо доходи від них стабільні і надійні. Методом, який що найбільше враховує ризики інвестування, є метод еквівалента певності.

Ідея методу еквівалента певності полягає в розподілі сподіваних грошових потоків на безпечну і ризиковану частини.

Для цього розрахункові грошові потоки переводять у безпечні за допомогою коефіцієнта ймовірності, а потім дисконтуються за безпечною ставкою, як правило, - за ставкою державного банку.

При інвестуванні коштів у проекти виникає питання, як пристосуватися до інфляції. Інфляція - це процес загального обезцінення грошей, при якому реальна вартість сподіваних грошових потоків зменшується. Якщо це не враховувати, то ЧТВ і ВСД будуть штучно завищені. Тому при розрахунку доцільності інвестицій грошові потоки слід коригувати на прогнозовані темпи інфляції.

Послідовність розрахунків економічної ефективності організаційно-технічних і економічних заходів така:

1)розрахунок капітальних вкладень для кількох варіантів проекту;

2)вибір оптимального варіанту проекту з кількох, які розглядаються методом приведених витрат:

Впр=СВ + КВ*Кеф                    міп                                  (1.2)

де: В - приведені витрати на одиніцю продукції п-го варіанту;

СВ - собівартість продукції відповідного варіанту;

КВ - капіталоємність одиниці продукції п-го варіанту;

К - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (Кеф.н = 0,32 ).

Для подальшого аналізу береться варіант, який має найменші приведені витрати, та один резервний.

Розглянемо розрахунок додаткового прибутку від впровадження заходів плану:

Додатковий прибуток, який отримає підприємство за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції:

ΔПр = (Рпр-Рб)-(Цб-СВ б)                                                            (1.3)

де: ΔПр - додатковий прибуток підприємства, тис. грн;

Рпр - обсяг реалізації продукції за проектом, т;

Рб - обсяг реалізації продукції за фактичними даними підприємства, т;

Цб - базова ціна реалізації одиниці продукції, грн;

СВб - базова собівартість одиниці продукції, грн. Додатковий прибуток за рахунок, зниження собівартості продукції:

ΔПрсв=(СВб-СВпр)-Рпр,                                                              (1.4)

де ΔПрсв- прибуток від зниження собівартості продукції, тис. грн;

СВб - базова (фактична) собівартість одиниці продукції ідприємства, грн;

СВпр - собівартість продукції за проектом, грн.

Рпр- обсяг реалізації продукції за проектом, т.

Загальний додатковий прибуток від реалізації заходів плану:

ΔПрдз = ΔПр + ΔПрсв.                                                                 (1.5)

Чистий прибуток від реалізації заходів плану:

ΔПрч = ΔПРдз-Под,                                                                      (1.6)

де Под - сума податку на прибуток, грн.

Розрахунок чистого додаткового грошового потоку:

ΔГПч = ΔПрч + ΔАр,                                                                             (1.7)

де: ΔГПч - додатковий чистий грошовий потік, тис. грн;

ΔПРч - додатковий чистий прибуток, тис. грн;

ΔАр - додаткова річна амортизація, яка розраховується від суми капітальних вкладень, тис. грн.

Розрахунок теперішньої вартості чистого додаткового грошового потоку, за термін 5 років:

Δ ГПТВ= ΔГПч * К ймов. * К диск                                              (1.8)

де ГПТВ -теперішня вартість чистого додаткового грошового потоку, тис. грн;

Кймовір - коефіцієнти ймовірності (визначають розробники проекту шляхом складання прогнозу змін макро- та мікросередовища підприємства на наступні 5 років);

Кдиск - коефіцієнт дисконту (розраховується за обліковою ставкою НБУ).

Розрахунок чистої теперішньої вартості додаткового грошового потоку

ЧТВ = Σ ΔГПТВ - ΔКВ > 0, або =0                                                        (1.9)

де ЧТВ - чиста теперішня вартість додаткового грошового потоку, тис. грн;

ΔГПТВ - сума теперішньої вартості додаткового грошового потоку за розрахунковий період ( 5 років), тис. грн.;

ΔКВ - додаткові капітальні витрати, тис. грн. Розрахунок індексу окупності (рентабельності) проекту:

Іок = ΣΔГПТВ /ΔКВ > 0 або = 0                                                   (1.10)

де: Іок - індекс окупності (рентабельності) проекту.

Результати розрахунків економічної ефективності організаційно-технічних заходів повинні бути враховані при плануванні показників роботи підприємства, окремих цехів та дільниць.

2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ ВАТ „Колос”

.1 Економічна характеристика діяльності ВАТ „ Колос”

На початку 1944-1945 рр., у зв’язку з відміною карточної системи споживання хліба, виникла потреба в будівництві нового хлібокомбінату. В 1945році почалися проектно пошукові роботи з будівництва нового хлібокомбінату потужністю 40т хлібобулочних виробів на добу. Хлібокомбінат був запущений в експлуатацію в грудні 1947 року та оснащений чотирма типовими печами ФТЛ-2, які опалювалися вугіллям. Основним асортиментом хлібокомбінату були:

хліб білий першого ґатунку формовий вагою 0,750 кг;

хліб білий другого ґатунку формовий вагою 0,900 кг;

булочні та вироби зі здоби;

В 1974-1975 рр. хлібокомбінат було газифіковано, за допомогою пущеної в експлуатацію окремої котельні під газове пальне.

Станом на 2015 -це є окреме відкрите акціонерне товариство „Колос”, яке було засновано згідно з рішенням районного відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області № 1127-АГ від 28.10.98р. шляхом перетворення державного підприємства „ Колос” у відкрите акціонерне товариство, відповідно з Законом України „Про приватизацію державного майна”.

Найменування повне - Відкрите акціонерне товариство „Колос”. Скорочене - ВАТ „Колос”. Належить до хлібопекарної промисловості.

Місце знаходження - Україна, Черкаська область, м. Сміла, вул.Севастопольська, буд. 54. Форма власності - колективна. Підприємство є юридичною особою , має поточний та депозитний рахунок в Приватбанку, печатку, облік господарської діяльності проводиться в балансі, має свою касу і веде касову книгу, подає звіти до податкової інспекції, до фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості,

Діяльність підприємства регулюється Статутом та чинним законодавством України.

Товариство створене для систематичної діяльності по виконанню робіт, надання послуг та торгівельної діяльності.

Метою діяльності є :

одержання прибутку ;

ефективне використання власних та залучених коштів;

задоволення потреб населення в його послугах (роботах, товарах);

реалізація на основі отриманого доходу інтересів акціонерного товариства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу;

Предметом діяльності товариства є :

виробництво хлібобулочних виробів, хліба кондитерських і сухарних виробів, їх напівфабрикатів;

реконструкція, технічне переозброєння та модернізація діючих підприємств, цехів, технологічних ліній та окремого устаткування; -оптова та роздрібна торгівля власного та невласного виробництва, комерційна діяльність;

організація торгових відділів і підприємств для реалізації продукції власного виробництва;

фінансово-банківська діяльність, у тому числі випуск власних цінних паперів і їх реалізація;

благодійна діяльність, реалізація соціальних програм та інше.Товариство діє в межах наданих йому прав та повноважень на основі неухильного дотримання чинного законодавства, що регламентує його діяльність, згідно з укладеними договорами та контрактами.

Товариство реалізує свою продукцію, майно, надає послуги по цінах і тарифах на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, - за державними цінами і тарифами. В розрахунках з іноземними партнерами приймаються контрактні ціни, які формуються у відповідності з умовами та цінами на світовому ринку. Товариство виконує свої обов’язки, щодо виконання заходів мобілізаційної підготовки, згідно доведених йому мобілізаційних завдань та збереження матеріальних цінностей. ВАТ " Колос " має необхідні основні засоби, виробничі приміщення, складські конторські та побутові площі, хлібопекарне обладнання, власний автотранспорт, кваліфікаційний персонал, постійних споживачів та постачальників.

технічних, організаційних і економічних завдань щодо досягнення поставлених результатів господарювання.

Функціонування ВАТ "Колос" характеризується основними показниками господарської діяльності за певні періоди часу.

В таблиці 2.1 покажемо основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ"Колос" за 2012-2014роки.

Таблиця 2.1 Основні показники господарської діяльності підприємства за 2012 - 2014 рік, тис грн.

За даними таблиці 2.1. спостерігаємо, що обсяги випуску продукції за 2 роки почали зростати високими темпами, особливо це помітно в 2014 році. Порівняно з 2013 роком темпи зростання обсягів випуску продукції становлять 101,7 %, а в порівнянні з 2012 - 130,4 %. Чистий дохід від реалізації хліба і хлібобулочних виробів відповідно до 2012-2013 року зросли на 6,2 % та 39,6 %. Позитивним в діяльності ВАТ "Колос" є те, що високими темпами відбувалося зростання продуктивності праці. Так, темпи зростання до 2012 та 2013 року відповідно становлять 106,9 % і 142,5%. Негативним в господарській діяльності ВАТ "Колос" є те, що відбулося зменшення середньоспискової чисельності персоналу підприємства відповідно по рокам на 1 та 3 особи.

2.2 Аналіз технічного потенціалу хлібокомбіната

Виходячи з сучасних уявлень про виробниче підприємство, зокрема, враховуючи відносну стабільність потреб ринку у виготовленій продукції, підприємство повинно довести своїм партнерам, що воно спроможне реально виготовляти необхідну кількість продукції у певні терміни її належної якості. Все це можна досягти за рахунок сукупності прогресивних, якісних нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Будь-які локальні і глобальні нововведення різного спрямування можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо підприємство буде використовувати їх постійно. Найбільший за наслідками безпосередній вплив на ефективність діяльності підприємства справляють технічні та організаційні нововведення.

Діючий ВАТ «Колос» має виробничі потужності, які характеризуються максимально можливим обсягом продукції встановленою номенклатури, яку може він виготовити за певний період часу за умов раціонального використання обладнання та виробничих площ.

Для надання оцінки раціонального використання техніки і підвищення результативності діяльності хлібокомбінату, проведемо аналіз стану і використання діючих технічних засобів.

Виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе і непотрібне устаткування. Однак виробнича потужність залежить і від таких факторів, як - якості і складу сировини; трудової дисципліни та кваліфікації працівників; інструментів і пристосувань, які використовуються на виробництві; асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції; кількості та якості ремонтів устаткування; рівня організації праці й управління; інших причин.

Ступінь використання виробничих потужностей можна оцінити за наступними коефіцієнтами :

загального коефіцієнту: як відношення фактичного обсягу виробництва продукції до середньорічної виробничої потужності ;

інтенсивним коефіцієнтом - це відношення середньодобового випуску продукції до середньодобової виробничої потужності;

Інтенсивність використання обладнання підприємства вимірюється кількістю виробленої продукції на одиницю обладнання за одиницю часу. На продуктивність одиниці обладнання в свою чергу впливають такі фактори:

- використання прогресивних технологій;

- застосування сучасних методів організації та управління виробництвом;

рівень кваліфікації промислово - виробничого персоналу.

Екстенсивний коефіцієнт - це відношення фактичного до розрахункового фонду робочого часу, прийнятого при визначенні виробничої потужності. В таблиці 2.2 проведемо аналіз інтенсивності роботи обладнання.

Таблиця 2.2 Таблиця інтенсивності роботи обладнання

За даним таблиці 2.2 за 2014 рік у спорівнянні до 2013 року відбулося збільшення коефіцієнтів завантаження обладнання. При цьому коефіцієнт інтенсивного завантаження збільшився на 14,1 %, а коефіцієнт екстенсивності завантаження на 8,1 %.

За даними таблиці 2.3 проведемо аналіз використання виробничої потужності підприємства в динаміці.

Таблиця 2.3 Аналіз використання виробничої потужності підприємства в динаміці

За даними таблиці 2.3 можна зробити висновок, що виробнича потужність у 2014 році збільшилась на 5,6 % або на 138 тис. грн. На зміну виробничої потужності найбільший вплив мало введення в експлуатацію нових площ на 120 тис.грн та нового обладнання на суму 16 тис.грн. При пошуку резервів збільшення обсягу товарної продукції необхідно звернути увагу на показники фондовіддачі і фондомісткості продукції. Технічний стан основних фондів характеризується системою загальних та часткових показників: коефіцієнту зносу, оновлення, вибуття. Для здійснення господарської діяльності підприємства необхідні засоби виробництва : будівлі, машини, обладнання, сировина, матеріали, паливо тощо. У сукупності вони складають виробничі засоби промислових підприємств. Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Основні засоби, будучи матеріально-технічною базою виробництва, є фундаментом його удосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом збільшення кількості об’єктів основних засобів (екстенсивного шляху), так і за рахунок підвищення ефективності їх використання (інтенсивний шлях). При цьому економічно виправданим є збільшення часу роботи устаткування, його повне завантаження, кваліфікований догляд і ремонт тощо.

Для характеристики вікового складу та морального зносу, основні фонди згрупуємо за тривалістю їх використання (за строком служби) - до 5 років, 5-10 років, 10 - 15 років і т.д.

Складемо таблицю 2.4, в якій подамо класифікацію структури обладнання хлібокомбінату за віком.

Таблиця 2.4 Стан вікового складу та структури обладнання

Вихідні дані таблиці 2.4. показують, що понад 15 років експлуатується -42,2 % обладнання, у тому числі виробниче -48,1%, силове-23,4 %, інше -20 %. Отже, для підвищення ефективності використання основних фондів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, які забезпечать високу досконалість та економічність технологічних процесів. Необхідно визначити забезпеченість хлібокомбінату технічними засобами, яка характеризується показниками фондоозброєності та технічною озброєністю праці. Для проведення аналізу використовують форми звітності ф.№ 11-ОФ,№ 2-ПВ технічних паспортів. За результатами цих даних складаємо таблицю 2.5

Загальним показником ефективності використаних основних виробничих фондів - є фондовіддача. В таблиці 2.6 проведемо підприємства.

Таблиця 2.5 Аналіз ефективності використання основних фондів

Дані таблиці 2.5 свідчать, що в цілому підприємство в порівнянні з планом підвищило фондовіддачу та продуктивність за одну машино-годину, решта показників використання основних фондів знизилась.

Парк обладнання в порівнянні з минулим роком зріс на 8 одиниць, а проти плану зменшився на 8,2 %. Разом з тим погіршилося його використання.

Із таблиці 2.6 дані свідчать, що низьке використання фонду часу роботи обладнання 343,0 при плані 381,1 тис.машино-годин знизило коефіцієнти екстенсивної загрузки одиниці обладнання (Ке = 343 : 387,1 =0.886)

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання становлять:

(Кі =7,24 : 5,40 = 1.34)

Загальна характеристика використання обладнання за часом дає коефіцієнт інтегрального завантаження :

Кі = Ке * Кі

Кі = 0,886 * 1,34 = 1,187

Він характеризує виробничу потужність підприємства.

Складемо таблицю 2.6, де покажемо вплив засобів виробництва на ефективність господарської діяльності.

Таблиця 2.6 Аналіз впливу засобів виробництва на випуск продукції

Аналіз даних таблиці 2.6 свідчить, що зменшення середньої вартості основних фондів призвело до зменшення обсягу товарної продукції на 44,82 тис. грн. Зменшення кількості обладнання зменшило теж випуск продукції на 31,6 тис.грн. Неповне використання обладнання за часом призвело до зниження обсягів продукції 12,6 тис.грн.За рахунок зменшення обсягу відпрацьованого часу обладнання підприємство втратило обсяг продукції на суму 238,68 тис грн.

Ці всі недоліки можна певною мірою розглянути як резерв збільшення виробництва продукції на хлібокомбінаті ВАТ «Колос».

2.3 Напрямки підвищення ефективності інноваційної діяльності на підприємстві ВАТ «Колос»

Тенденції та явища, котрі сьогодні багато в чому визначають стан української економіки - структурні і галузеві проблеми виробництва, його велику ресурсну залежність, ситуаційність економічного зростання, необхідність диверсифікації, загрозу спаду у зв’язку з нестабільністю нафтоенергетичного ринку, переважання не конкурентноспроможних товарів та послуг, що виробляються в країні, - являють собою наслідок низького рівня її технологічного розвитку. Для цього необхідно розвивати інноваційну діяльність, в якій визначальну роль грають нововведення та їх ефективність. Підприємству бажано придбати нові технології, конкурентноздатні на зовнішньому й внутрішньому ринках продукції (послуги), знайти нові ринки збуту своєї продукції, нових постачальників і покупців. Сучасний розвиток науки й техніки дозволяє сьогодні використати всі можливості збільшення обсягів продукції з метою одержання високих прибутків. Тому що, основою для будь-якого суб'єкта господарювання, виступає капітал: довгострокові й середньострокові інвестиції, тому що інноваційний процес триває в середньому 3-5 років і більше. Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність (ефективність) діяльності підприємства справляють технічні та організаційні нововведення. З метою розширення інноваційної діяльності та ефективного розвитку технічного потенціалу хлібокомбінату, які призведуть до збільшення обсягу товарної продукції, збільшення прибутку, пропоную запровадити і реалізувати комплекс заходів:

. Інтенсивне впровадження нововведеннь у вигляді нових технологій, видів послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру.

.Підвищення ефективності використання існуючого технічного потенціалу.

.Зменшення цілодобових простоїв обладнання з метою ефективного використання робочого часу.

.Підвищення продуктивності однієї машини за рахунок модернізації, інтенсивності використання.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення на підприємствах неодмінно ведуть до помітних позитивних змін. Так, технічні зумовлюють передовсім відповідні організаційні нововведення, а останні потребують певних змін в економічному механізмі діяльності підприємства. В цілому підвищення технічного рівня впливає на зростання продуктивності праці, структуру виробництва, функціональний розподіл потужностей; забезпечує краще використання основних фондів, зростання ефективності інвестицій;сприяє повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів, формування іміджу підприємства як економічно надійного партнера на ринку.

Заходи, які пропонуються до впровадження на ВАТ «Колос», змінять його діяльність до кращого. Так, враховуючи всі недоліки в роботі хлібокомбінату, щодо ефективного використання технічного потенціалу з метою збільшення випуску хлібобулочної продукції, а саме впровадження організаційно-технічних нововведень виробничого характеру, адміністрація хлібокомбінату прийняла наступне рішення: в плановому році необхідно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, які забезпечать високу досконалість та економічність технологічних процесів, помітно збільшить випуск продукції і зробіть її конкурентноспроможною. Хлібокомбінат, за показниками обсягу реалізації, собівартості і прибутку, займає одне із останніх місць на ринку серед основних конкурентів. Його позиція на ринку небезпечна і для зміцнення її потрібно впровадити нову технологію виробництва, яка створить передумови для зниження собівартості продукції і підвищення прибутковості, встановивши нову піч БН-50 потужністю 25 тн/доб, демонтувавши піч ФТЛ потужністю 12 т/доб, з продажем її в брухт. Капітальні витрати на придбання і встановлення нового обладнання за проектом становить 557, 2 тис.грн.

Розрахунок економічної ефективності оновлення обладнання на хлібокомбінаті:

витрати на демонтаж і продаж печі ФТЛ-2:

Розрахунок залишкової вартості печі:

Взал= В перв. - (Вперв. * Т екс * На річ)                                              (2.1)

Взал= 75 - 75 * 4 * 0,24= 3 тис.грн

Де Вперв.- первісна вартість обладнання, тис.грн

Т екс. - термін експлуатації, роки

На річ. - річна норма амортизації за податковим методом - 24%

Виручка від продажу печі в металолом - 2,2 тис.грн.

Впродажу = Вм * Ц= 5,5 * 400 = 2,2 тис.грн,

де (вага печі 5,5 т, ціна 1 т металу - 400 грн)

Підсумки операції - демонтаж і продаж печі ФТЛ -2 = 3 - 2,2 = - 0,8 т.грн

Розрахунок додаткових капітальних витрат на купівлю і встановлення на хлібокомбінаті нової печі БН-50:

В кап.= Внов.обл + М + В тран-заг - Вдем                                  (2.2)

В кап = 450 +90 +18 - 0,8 = 557,2 тис.грн.

Де: В нов.обл - витрати на нове обладнання - 450 тис.грн

М - витрати на монтаж - 20% від вартості нового обладнання;

Втран-заг-витратитранспортно-заготівельні-4%відвартості нового обладнання;

В дем. - витрати на демонтаж печі і її продаж становлять - 0,8 тис.грн Виробнича програма нової печі БН-5.

Піч виробляє булку круглу 1с, масою 0,75 кг. Відпускна ціна булки - 1730 грн/т. Річний фонд робочого часу печі БН-5 (Ф річ.) - 330 діб, потужність печі (П) - 25 тн/добу, коефіцієнт використання потужності (К в)- 0,85.

Виробництво булки круглої протягом року (Вб):

Вб = П * Кв * Ф річ                                                                       (2.3)

Вб. = 25 * 0,85 * 330 = 7012,5 т;

Обсяг реалізації продукції (О р):

О р= Вб * Цр                                                                                 (2.4)

Ор = 7012,5 * 1730 = 12,3 млн.грн.

Собівартість річного обсягу реалізації (витрати на 1грн - 0,69 грн)(СВб):

СВб = Ор * В грн                                                                                   (2.5)

СВб= 12.3 * 0,69 = 8,49 млн.грн

Сума ПДВ в обсязі реалізації: 12,3 * 0,166 = 2,042 млн.грн

Прибуток від реалізації (Преал):

Преал = Ор - ПДВ - СВб                                                              (2.6)

Преал.= 12,3 - 2,042 - 8,49 = 1,768 млн.грн

Розрахунок зкорегованого прибутку за рахунок здійснення заходів:

П зкорег. = Преал - Збитки                                                           (2.7)

Пзкорег = 1,768 - 0,39 = 1,378 млн.грн

Де - Збитки - 0,39 тис.грн. від реалізації брухту та витрат на демонтаж;

Розрахунок чистого прибутку (П чист.):

П чист. = Преал - Податки                                                            (2.8)

Пчист= 1.378 - 1,378 * 0,25= 0.689 тис.грн

Термін окупності (Ток) додаткових капітальних вкладень:

Ток = = В кап / Пчист.                                                                   (2.9)

Ток= 0,5572 / 0,689 + 0,5572 * 0,24 = 0,95 року

Розрахунок чистої теперішньої вартості та індексу прибутковості інвестування у технічний розвиток хлібокомбінату.

Дані для розрахунку:

-        чистий грошовий потік - 0,689 млн.грн (ΔГП )

-        ставка дисконту -7%;

         -термін розрахунку - 5 років.

Розрахунок виконаємо табличним методом в таблиці 2.8

Таблиця 2.8Дисконтування грошового потоку

Розрахунок чистої теперішньої вартості додаткового грошового потоку

ЧТВ = Σ ТВ - КВ > або = 0                                                           (2.10)

де ТВ- теперішня вартість;

КВ - капітальні витрати;

ЧТВ = 2,431 - 0,5647 = 1,8663 млн.грн;

Індекс прибутку І приб. = ΣТВ / КВ                                             (2.11)

Іприб. = 2,431 / 0,5647 = 4,3 грн

Висновок: показник ЧТВ свідчить, що хлібокомбінат повністю окупить вкладені інвестиції за п’ять років і додатково отримає 1,8663 млн. грн. чистого додаткового грошового потоку. Індекс прибутковості показує, що кожна вкладена гривня на протязі всіх п’яти років буде віддавати хлібокомбінату по 4,3 грн прибутку.

Завдяки реалізації проекту, хлібокомбінат ВАТ «Колос» в кращий бік змінить своє конкурентне становище на ринку, займе стратегічно вигідну позицію та вийде в лідери виробників.

3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВ НА БАЗІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

Промисловий комплекс міста Сміла Черкаської обл.складає основу його економіки і включає наступні галузі:

·  харчова - 3,

·              машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування - 5,

·              хлібопекарна промисловість -4;

·              торгівельна -3

·              інші галузі - 7 підприємств.

Виходячи з цього, надамо порівняльну характеристику основних показників діяльності за 2014 рік одних із двох підприємств хлібопекарної промисловості, а саме ВАТ «Колос» та ДП «Спектр». Для цього необхідно скласти таблицю 3.1

Таблиця 3.1 Основні показники господарської діяльності підприємств ВАТ «Колос» ДП «Спектр» за 2014 рік

Дані таблиці 3.1 свідчать, що обсяг продукції ВАТ «Колос» у 2014році більший на 348,5 тис.грн. за ДП «Спектр». Дохід від реалізації хлібобулочної продукції даного підприємства становить 2796.9 тис. грн, що в порівнянні з підприємством ДП «Спектр» теж більший. Різниця між показниками доходу становить 392,9 тис. грн. Середньоспискова чисельність ВАТ «Колос» становить 140 осіб, що на 51 особу більша за ДП «Спектр».

Річна продуктивність праці ВАТ «Колос» вища на 20,1 % або 4,01 тис. грн за ДП «Спектр». Метою діяльності підприємств міського господарства м. Сміли є отримання максимального прибутку, тому, порівнюючи даний показник між двома однаковими за спеціалізацією підприємствами, можна зробити висновки, що підприємство ВАТ «Колос» отримав за 2014 рік менше прибутку на 11, 0 тис. грн. або на 2,2% за ДП «Спектр». Крім цього чистий прибуток підприємства ВАТ «Колос» за 2014 рік має в сумі 7.8 тис.грн проти 153.0 тис. грн. ДП «Спектр». Судячи по отриманому результату, менш ефективнішою є фінансово-господарська діяльність за 2014 рік ВАТ «Колос».

Висновки

Підвищення ефективності суспільного виробництва в сучасних умовах становлення ринкової економіки України, структурної перебудови на цих засадах промисловості зумовлює нові підходи до інноваційної діяльності підприємств.

На сторінках курсової роботи були розглянуті методичні засади інноваційної діяльності, сучасні напрямки інноваційних процесів та вивчені основні показники ефективності нововведень. Об’єктом вивчення є ВАТ «Колос».

Ступінь використання виробничих потужностей була оцінена за коефіцієнтами завантаження обладнання .При цьому коефіцієнт інтенсивного завантаження збільшився на 14,1 %, а коефіцієнт екстенсивності завантаження лише на 8,1 %.

Був проведений аналіз використання виробничої потужності підприємства в динаміці. З отриманими даними можна зробити висновок, що виробнича потужність у вивчаємому році збільшилась на 5,6 % або на 138 тис. грн. На позитивну зміну виробничої потужності найбільший вплив мало ввод в експлуатацію нових площ на 120 тис.грн та нового обладнання на суму 16 тис.грн. Виходячи із цього можна зробити висновки, що хлібокомбінат дуже серйозно ставиться до вивчення проблем з покращенням інноваційної діяльності, яка дасть можливість збільшити випуск продукції, оновити асортимент. Так, на протязі року був введений макаронний прес на суму 16 тис.грн, що дозволило оновити продукцію за задовольнити попит споживача.

При пошуку резервів збільшення обсягу товарної продукції необхідно звернути увагу на показники фондовіддачі і фондомісткості продукції. Технічний стан основних фондів характеризується системою загальних та часткових показників: коефіцієнту зносу, оновлення, вибуття.

За отриманими даними фондоозброєність праці зросла проти минулого року на 0,16 тис. грн, а проти плану зменшилась на 0,33 тис. грн. Технічна озброєність у порівнянні з минулим роком відповідно, - на 0,05 тис. грн і зменшилась на 0,24 тис. грн

Темпи росту продуктивності праці становлять 128 %, а темпи росту технічної озброєності 102 %.

Приріст обсягів товарної продукції проти минулого року становить 30,4 %, а по основним фондам, задіяним безпосередньо у виробництві - 3,4%, фондомісткість становить 0,11 грн.При такому результаті підприємство повинно підвищити ефективність використання основних фондів.

Парк обладнання в порівнянні з минулим роком зріс на 8 одиниць, а проти плану зменшився на 8,2 %. Разом з тим погіршився стан його використання. Зменшення кількості обладнання зменшило випуск продукції на 31,6 тис.грн.

Дані свідчать, що низьке використання фонду часу роботи обладнання 343,0 при плані 381,1 тис машино-годин знизило коефіцієнти екстенсивної загрузки одиниці обладнання до 0.886. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання становить 1,34. Неповне використання обладнання за часом призвело до зниження обсягів продукції 12,6 тис. грн. За рахунок зменшення обсягу відпрацьованого часу обладнання підприємство втратило обсяг продукції на суму 238,68 тис грн.

При аналізі вікового стану устаткування виявлено, що понад 15 років експлуатується 42,2 % обладнання, у тому числі виробниче -48,1 %, силове - 23,4 %, інше - 20 %. Отже, для підвищення ефективності використання основних фондів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, які забезпечать високу досконалість та економічність технологічних процесів.

В курсовій роботі був здійснений аналіз зміни середньої вартості основних засобів. Результати свідчать, що зменшення середньої вартості основних фондів призвело до зменшення обсягу товарної продукції на 44,82 тис. грн.

Ці всі недоліки можна певною мірою розглянути як резерв збільшення виробництва продукції на хлібокомбінаті.

Впровадження нововведень у виробничу діяльність ВАТ «Колос» змінить його позицію на ринку, яка є на сьогоднішній день дуже небезпечною. Для її зміцнення потрібно впровадити нову технологію виробництва, яка створить передумови для зниження собівартості продукції і підвищення прибутковості, встановивши нову піч БН-50. Результати свідчать, що, що хлібокомбінат повністю окупить вкладені інвестиції за п’ять років і додатково отримає 1,8663 млн. грн. чистого додаткового грошового потоку. Індекс прибутковості показав, що кожна вкладена гривня на протязі всіх п’яти років буде віддавати хлібокомбінату по 4,3 грн прибутку.

Завдяки реалізації проекту, хлібокомбінат змінить своє конкурентне становище на ринку, займе стратегічно вигідну позицію та вийде в лідери.

Література

Основний

Економіка підприємств: Посібник / За ред. П.С. Харіва. - Тернопіль: Економ, думка, 2000.

. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.

. Адамов В.Е., Ильенкова С.Д. и др. Экономика и статистика фирм. - М.: Финансы и статистика, 2000.

. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. - К.: Заповіт, 1996.

. Гибкое развитие предприятия: Зффективность и бюджетирование. - М.: Дело, 2000. - 352 с.

. Идрисов А.Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ зффективности инвестиций. - М.; Наука, 1997.

. Покропивний С.Ф., Новак А.П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: 36. навч.-метод. матеріалів. -К.: КНЕУ, 1997.

. Крейнина М. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлека-тельности акционерных обществ в промншленности, строительстве и торговле. -М., 1994.

. Мелкумов Я.С.. Зкономическая оценка эффективности инвестиций. - М.:ИКЦ «ДИС», 1997.

. Бойчик І.М., Харів П.С, Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства. Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації. - К.: Каравела; Л.: Новий світ-2000, 2001.

. Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях ринка. - М.:ЮНИТИ.2001.

. Смирнов З.А. Разработка управленческих решений. М.: ЮНИТИ, 2001.

Додатковий

. Айдинян Р.М. Основи управлення фирмой: философия, теория: Практ. рекомендации. -Можайск, 1992.

. Аокс В., Ритерман Р. « От предприятия к фирме: заметки по теории предприятия переходного периода» //Вопр. зкон. - 1994. - № 8. - С. 31-39.

.Баталова Е.В. Изучение современной фирмы: реальные трудности и очевидная польза // Вестник С.-Петербург, ун-та. - Сер.5. Экономика.-1994.-Вып.4.-С.94-98.

.Берл Густав. Создать свою фирму. - М.: Дело ЛТД, 1991.

.Бир С. Мозг фирмы. - М.: Радио и связь, 1993.

.Вахрушев В. Внутрифирменное управление // Кадри.-1993. - № 1. -С. 12-17.

.Ворст Й., Ревентлоу П. Зкономика фирмы. - М.: Высш. школа, 1994.

.Градов А.П. Стратегия зкономического управлення предприятием: Учеб. пособие. - СПб.: СПб 'ТУ, 1993.

.Загорудко И. Организационно-управленческие стратегии фирмы в условиях нестабильной конъюнктуры //Проблеми теории и практики. -1992.-№ 6.-С.40-45.

.3елтыш А.С.Основные направления эволюции крупних промшпленных фирм в рыночной экономике //Проблеми прогнозирования.-1995.-№1-С.130-142

ІЗ.Зотов В.В., Пресняков В.Ф. Фирма как зкономическое явление и институт общества // Зкономика и мат. методи. - 1995. - Т. 31, вьш. 2. - С. 32-41.

.Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса. - К.: Либра, 1995. 15.Моисеева Н.К., Анискин Ю.П. Современное предприятие: конкурентоспособность, маркетинг, обновление. -М: Внешторгиздат, 1993.

. Коуз Р.К. Фирма, рьнок и право. - М.: Дело ЛТД, 1993.

.0пыт работы лучших японских фирм. - Воронеж: ТОО Тавров ЛТД, 1994. 18.Ростовцева Л.И. Как разработать товарную стратегию фирмы // Вести. Моск.

.ПасічникВ.Г.Планування діяльності підприємства.Підручник. К-2005 -262с.

.Федулова Л.І.Інноваційна економіка. Підручник. К-«Либідь» -2006 -477с.

.Економіка України. Журнал № 3. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України. Авт .Б.Данилишин.

Додаток А

БАЛАНС за 2014 р. Форма № 1

Додаток Б

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ за2014р. Форма № 2