Церемоніальні промови президентів США

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЦЕРЕМОНІАЛЬНІ ПРОМОВИ ПРЕЗИДЕНТІВ США

Зміст

лінгвістичний церемоніальний промова американський

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНА АМЕРИКАНСЬКА ЦЕРЕМОНІАЛЬНА ПРОМОВА, ЯК ЧАСТИНА ДИСКУРСУ

.1 Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці

.2 Політичний дискурс

.3 Промова та імідж політика-промовця

.4 Методика аналізу сучасної американської промови

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ АМЕРИКАНСЬКІ ЦЕРЕМОНІАЛЬНІ ПРОМОВИ ЯК РІЗНОВИД ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

.1 Лінгвокультурні особливості концептополя сучасної американської церемоніальної промови

.2 Прецедентні феномени як засоби передачі культурно значимої інформації в текстах сучасної американської церемоніальної промови

.3 Засоби вербалізації емоційно-експресивної номінації в текстах сучасної американської церемоніальної промови

.4 Специфіка інавгураційної промови презединтів США

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

ДОДАТКИ

вступ

Актуальність теми. Вивчення політичної промови як особливого типу тексту останнім часом привертає увагу лінгвістів.

У сучасній лінгвістиці політичний дискурс досліджується як джерело неологізмів, як простір, в якому реалізуються аргументативні стратегії, як сфера, де формується ідіостиль політиків; вивчаються також особливості вербального оформлення виборчих кампаній політичних партій, техніка переговорів, моделі вирішення конфліктних ситуацій.

Підвищення інтересу до вивчення різних, в тому числі лінгвістичних особливостей сучасних американських церемоніальних промов, зумовлене низкою причин, серед яких найголовнішими виступають поєднання вербальних і невербальних компонентів у комунікації та диверсифікація політичного дискурсу, що зумовлена розвитком інформаційних технологій.

Сучасна політична лінгвістика активно вирішує проблеми ефективної комунікації (А.М.Баранов; Р.Водак; Ж.В.Зігманн; М.В.Ільїн; М.В.Карнаухова; Н.Б.Мечковська; Г.Г.Почепцов; В.Є.Чернявська; О.Й.Шейгал; A.Beard; M.Edelman; N.Fairclough; J.Grunert; J.Humes; R.Oliver; Th.O.Sloane; S.Thorne), вивчає проблеми жанрів політичного мовлення й особливості їхнього функціонування на матеріалі англійської (А.Д.Бєлова; Д.О.Бокмельдер; Н.В.Веселова; О.В.Гайкова; М.П.Дворжецька; М.П.Д’якова; Г.Л.Жуковець; П.Г.Крючкова; К.В.піщікова; О.Є.Рожкова; Г.Л.Рябоконь; Л.Л.Славова; В.А.Ущина; О.С.Фоменко; Л.О.Штакіна; О.Т.Юданова; R.Denton; B.Franklin; G.Seidel); французької (М.Д.гулей), німецької (М.О.Діденко; О.Д.Петренко; Д.О.Петренко; J.Bock; H.J.Giegerich), російської (Г.О.Намінова; О.Л.Михальова; Т.Г.Федотовських; А.П.Чудінов; О.В.Шевчук), української (С.Т.Онуфрів; К.С.Серажим; І.В.Стецула), іспанської (М.Н.Коваль; Н.М.Попова) та італійської (О.В.Пономаренко) мов.

Мета роботи - дослідити принципи організації сучасних американських церемоніальних промов.

Завдання:

- проаналізувати трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці       ;

дослідити політичний дискурс;

проаналізувати промову та імідж політика-промовця;

дослідити лінгвокультурні особливості концептополя сучасної американської церемоніальної промови;

проаналізувати прецедентні феномени як засоби передачі культурно значимої інформації в текстах сучасної американської церемоніальної промови;

розкрити засоби вербалізації емоційно-експресивної номінації в текстах сучасної американської церемоніальної промови.

Об’єкт дослідження - політичний дискурс США.

Предмет - організація тексту сучасних американських церемоніальних промов.

Серед використаних у роботі методів і прийомів лінгвістичного аналізу головне місце займають дискурсивний аналіз, дескриптивний аналіз, семантико-синтаксичний аналіз і контекстуально-інтерпретаційний аналіз, який підкріплюється підрахунками мовних даних, принципи теорії аргументації.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснено дослідження впливової сили одиниць сучасної англійської мови та її використання для здійснення свідомого впливу на численного адресата у сфері політичної комунікації; здійснено дослідження засобів і прийомів аргументації, що використовуються в публічних американських виступах; досліджено ідіостиль політиків США.

Теоретична значущість даного дослідження полягає у висвітленні різновидів політичного дискурсу та їх ролі у комунікативному просторі; принципів організації сучасної американської церемоніальної промови.

Матеріалом дослідження стали промови американських політиків різної спрямованості, які дозволяють простежити динаміку політичного дискурсу США.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати і матеріали можуть використовуватися в курсах із теорії дискурсу, лінгвістики тексту, теорії комунікації, когнітивної лінгвістики, лексикології, соціолінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані для моделювання публічних промов, політичної комунікації в цілому.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, а також додатків.

Розділ 1. Сучасна американська церемоніальна промова, як частина дискурсу

1.1 Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці

Дискурс є одним з найбільш складних й нечітко визначених понять сучасної лінгвістики. Поняття дискурс охоплює різні значення і розглядається в різних аспектах як об’єкт аналізу і як об’єкт теорії: як конкретне реалізоване висловлення та як правила, що уможливлюють його реалізацію.

Проблеми аналізу дискурсу розглядаються представниками лінгвістичних шкіл з різних позицій: лінгвістичної концепції дискурсивної діяльності Е.Бенвеніста, семіотики Р.Барта, А.Ж. Греймаса, герменевтики дискурсу П.Рікера, археології знання М.Фуко, комунікативної події Т. ван Дейка, семантико-прагматичного аспекту дискурсу під кутом зору теорії аргументації О.Дюкро, типології та структури типів дискурсу Г.Г. Почепцова, Ф.С. Бацевича, дискурсу як соціокультурного явища Н.Д. Арутюнової, Ю.Габермаса, К.С. Серажим та ін. У низці робіт, присвячених аналізу дискурсу, робиться спроба перетворити його в дисципліну текстового аналізу. Набуло розповсюдження розуміння дискурсу як тексту в подієвому аспекті, зануреного в соціокультурний контекст, тобто реальне життя.

У розвідках останніх років обґрунтовується теза про дискурсивну організованість мовлення, яка забезпечує правила та принципи комунікативної діяльності. Поширеним є тлумачення дискурсу як цілісної трансфрастичної мовної одиниці, яка обособлює сукупний продукт актів висловлення в їх послідовності. Висловлюється думка, що дискурс як система комунікації існує в реальному та потенціальному вимірах. У реальному вимірі - це поле комунікативних практик, мовленнєва діяльність у певному соціальному просторі, а також тексти, що виникають в результаті такої мовленнєвої діяльності. У потенціальному вимірі дискурс - це семіотичний простір, що включає вербальні та невербальні знаки, орієнтовані на обслуговування комунікативної сфери. Крім того, дискурс тлумачиться як особливий засіб вираження певної ментальності, він передбачає та утворює ідеального адресата, який розуміє усі пресупозиції сформульовані в тексті і для якого дискурс-монолог набуває форми діалогу.

Термін “дискурс”, як слушно зауважує А.О. Кибрик, означає мову, процес мовленєвої діяльності; спосіб мовлення.

Дискурс, головною ознакою якого є зв'язність, оперує первинною та вторинними номінатемами, що забезпечують образність та точність мовлення, послідовне пізнання адресатом ознак художніх образів та запобігають тавтологічності, надмірності тексту. Повторні номінації репрезентують "смисловий зв'язок на фоні реального зв'язку явищ дійсності або наявного у свідомості автора".

У потенціальному вимірі дискурс - це семіотичний простір, що включає вербальні та невербальні знаки, орієнтовані на обслуговування комунікативної сфери . Крім того, дискурс тлумачиться як особливий засіб вираження певної ментальності, він передбачає та утворює ідеального адресата, який розуміє усі пресупозиції сформульовані в тексті і для якого дискурс-монолог набуває форми діалогу.

Саме визначення дискурсу передбачає орієнтацію у вивченні мови як діяльності та мовленнєвої комунікації. Труднощі його опису пов’язані з тим, що дискурс характеризується співіснуванням одиниць та структур найрізноманітнішої природи, (від фонем до соціально-інтерактивних одиниць - стратегій, трансакцій, комунікативних подій тощо), які виконують різні функції. Визнання дискурсу найзагальнішою категорією організації мовної комунікації, акцентує його динамічний характер і ставить питання про одиниці, що його становлять. У роботах комунікативного напряму такими одиницями пропонується визнати комунікативний акт (послідовність актів, функціонально об’єднаних метою розвитку дискурсу), комунікативний хід (вербальна або невербальна дія одного з учасників), мовленнєвий жанр, мовленнєвий акт. Мовленнєвий жанр формується мовленнєвими актами, які втілюють пропозиції, вимоги, перемовини, запитання, обіцянки, умови, скарги, докори, зауваження, тощо . Мовленнєві жанри характеризуються комунікативними ситуаціями та триєдністю: тематичним змістом, стилем і композицією висловлення.

Вчені розмежовують поняття «висловлення», «дискурс» та «текст». Вони вважають, що «висловлення» та «дискурс» (на відміну від «тексту») можуть вживатися як у значенні процесу (діяльності), так і у значенні результату цієї діяльності (її продукту).

Текст як результат такої діяльності має певну зафіксовану форму . У деяких лінгвістичних розробках «висловлення» тлумачиться широко - не як умовна одиниця, а як одиниця реального спілкування, яка визначається зміною мовних суб’єктів та характеризується різноманітністю обсягу, змісту та композиційної будови. У такому сенсі і твори різноманітних наукових та художніх жанрів розглядаються як одиниці мовленнєвого спілкування, що як і репліки діалогу спрямовані на активну відповідь, розуміння іншого. Твір тлумачиться як висловлення, що займає своє місце у ланцюгу спілкування.

Він пов’язаний з іншими творами-висловленнями, які відокремлені один від одного межами зміни мовленнєвих суб’єктів, цілісністю та предметно-змістовою завершеністю, що забезпечують можливість відповіді чи відповідного розуміння .

Деякі вчені вважають, що однією з характеристик певного способу існування дискурсу є «функція, або ім’я автора». Ім’я автора виконує класифікаційну функцію, оскільки припускає групування в цілість певної кількості текстів, встановлює зв’язок гомогенності, спорідненості між ними, протиставляє їх іншим текстам. За визначенням інших дослідників, текст стає дискурсом внаслідок інтерпретаційної діяльності адресата, коли наповнюється індивідуальним, особистим змістом; дискурс реалізується в тексті, зумовлений різними видами діяльності адресата - когнітивною, психологічною, естетичною, тощо. Звертається увага на те, що дискурс є складною одиницею, об’ємною за діапазоном мовностилістичних та прагматичних перспектив. З іншого боку, висуваючи тезу, щодо тексту як будь-якого дискурсу, зафіксованого на письмі, лінгвісти визнають той факт, що спочатку цей дискурс необхідно було виголосити, тобто кожен текст був спершу мовленням, а писемність зберігає дискурс для індивідуальної та колективної пам’яті. До того ж, якщо мовлення за теорією Ф. де Соссюра це реалізація мови, а дискурс - продукування індивідуальних висловлень конкретним мовцем, то кожен текст є в тій самій позиції до дискурсу, як мовлення, щодо мови.

Багатоаспектність та міждисциплінарна сутність поняття «дискурс» виявляється в різних визначеннях цього феномену. Широкому тлумаченню дискурсу як родової категорії щодо понять мовлення, текст, діалог віддається перевага в сучасній лінгвістичній літературі . Вчені вважають, що різні типи дискурсів мають спільну основу, що дозволяє говорити про дискурс взагалі та прототипову модель дискурсивної діяльності, сутністю якої є «...формування смислу та його становлення, фіксації як тексту» . Текст, як матеріальний об’єкт (писемний чи усний), вступає в певні відношення з дискурсом, вводить у дію різні форми дискурсу. Ролан Барт звертає увагу на таку рису тексту як його існування в дискурсі: «... текст відбувається в мовленні: він існує тільки втіленим у дискурс. …текст випробується тільки в роботі, у продукуванні» .

Існує думка, що термін «дискурс» не застосовується до давніх текстів (історичних пам’яток), оскільки дискурс як послідовність мовленнєвих актів відбиває деяку подію «живої» дійсності. Іншою є позиція вчених, які в основу концепції дискурсу поклали модель, що включає ряд складових: 1) текст, який аналізується; 2) учасники комунікації (їх особисті та рольові характеристики); 3) опис конкретної ситуації спілкування (обставини, місце, час); 4) опис соціального інституту, в якому відбувається комунікативна дія; 5) характеристика суспільства, частиною якого є певний соціальний інститут, місце даного інституту в історії суспільства. Із моделі випливає, що дискурс конституює суспільство і, в свою чергу, сам конституюється ним.

Дискурс тлумачиться як форма суспільної практики, притаманній будь-якому періоду, що уможливлює його відтворення та вивчення в історичному плані. Акцент робиться на тому, що значення дискурсу не обмежується писемним та усним мовленням, а містить ще й позамовні семіотичні процеси. Корелює з таким підходом до дискурсу і розуміння його як самостійної структурної одиниці, якою оперує мовна свідомість, яка не завжди є зафіксованою в тексті і може передаватись від покоління до покоління в усній формі. Відзначимо в цьому контексті епічний дискурс старофранцузького періоду, фіксації якого на письмі передував період усного творення та функціонування. Текст імплікує дискурс, актуалізує його, але не завершує, а скоріше надає мовнотекстуальні чи мовно-ментальні імпульси для подальшого текстотворення і дискурсотворення. Зважаючи на акроструктурну будову дискурсу, вчені виділяють три базові рівні його аналізу: рефе- ренційний (дослідження тематичної структури дискурсу), предикативний (вивчення семантичної структури дискурсу), ілокутивний (вивчення прагматичної структури дискурсу). Людина, яка інтерпретує дискурс як певні мовленнєві акти, приписує певну функцію або категорію дії мовленнєвому повідомленню.

У контексті ідей постструктуралізму, вважається перспективним розглядати мовленнєву комунікацію з позиції категоризації соціальних феноменів. У такому сенсі, специфічною для конкретної культури та соціуму мовною реалізацією, що конструює певний соціальний порядок, є дискурс. Оскільки дискурсу притаманні наміри або інтенції, його дослідники мають справу не тільки з лінгвістичними об’єктами, але й з результатами деяких форм соціальної діяльності І якщо на макрорівні це з успіхом роблять різні напрями соціології, філософії, то на мікрорівні суто лінгвістичні підходи дозволяють розвивати методологію дискурс-аналізу з подальшим його застосуванням до вивчення соціально-культурної динаміки суспільства. Інколи дискурс розглядається як суспільна діяльність в умовах реального світу. Таке широке тлумачення дискурсу враховує взаємозумовленість його форми та змісту, його належність до соціокультурної ситуації. Відповідно й дискурс-аналіз розуміється як широкий міждисциплінарний напрям, що виникає як результат синтезу лінгвістичних та соціальних дисциплін.

Номінація у дискурсі розглядається на підставі "ономасілогічного контексту" як відображення у мовленні когнітивно-номінативної діяльності автора тексту або номінатора. Дослідження номінативних властивостей мовленнєвої діяльності сприяє поєднанню зусиль семантико-структурної та функціональної ономасіології. Залучення до аналізу ономасіологічних контекстів значного теоретичного потенціалу лінгвістики тексту та теорії комунікації створює нові перспективні напрями "ономасіологія і текст", "ономасіологія і дискурс". Це якісно новий рівень уже відомої проблеми "словотвір та текст", на розв'язанні якої наголошували Т. Ван Дейк, О.А. Земська, О.І. Блінова, Д.У. Ашурова, Т.В. Матвєєва та ін.: "Похідне слово, що є одиницею, якій притаманне певне лексичне значення, і одночасно структурою з дериваційним значенням, слугує засобом когезії, здійснюючи текстові зв'язки між словами на підставі семантики, з одного боку, та на базі більш узагальненого (дериваційного) значення, з іншого" .

Головною тенденцією сучасного дискурс-аналізу є його інтерпретаційна спрямованість, що допомагає встановленню власного смислу дискурсу в соціальному контексті (враховуючи співвідношення етнографічних, соціальних та психологічних даних з мовними). Дискурс-аналіз, як вважають дослідники, не зводиться ні до структурного аналізу, ні до лінгвістики тексту.

Широке вживання поняття «дискурс» у сучасному мовознавстві пов’язано з суттєвими змінами в інтерпретації мовлення, що відбулися під впливом прагматики. Вчені виділяють такі ознаки дискурсу як надфразова організація, часово-просторове та цільове спрямування у лінійному розгортанні, діяльнісний та інтерактивний характер, контекстовість. Контекст дискурсу визначає, на що спрямовано прагматичний фокус, як реалізуються сценарії мовленнєвих дій.

На відміну від лінгвістики тексту, яка зосереджується на формально-мовних аспектах побудови тексту, аналіз дискурсу передбачає перенесення акцентів на позалінгвальні чинники його породження. Деякі дослідники вважають, що аналіз дискурсу стосується трьох його найважливіших категорій: дії, будови та варіативності. Аналіз дискурсу досліджує усну та письмову форми мовної комунікації, приділяючи більшу увагу їх соціальній організації. Вчені звертають увагу на те, що однією з основних смислотворчих категорій дискурсу є категорія оцінки. Дослідження дискурсу має на меті й визначення його аксіологічних параметрів, оскільки, як відзначає В.Б.Бурбело «…ціннісне значення концептуально нейтральних ознак... виявляється або на узусно-фреймовому рівні сполучуваності..., або на власне дискурсивному, тобто ситуаційному чи подієвому рівні». При цьому автор вказує на той факт, що певні оцінні структури, які лежать в основі повсякденної свідомості, «...дискурсивно упорядковуються як міф, релігія, наука» . Висуваючи на перше місце функціональний підхід до вивчення дискурсу, пропонується ретельне дослідження його формальної сторони у відношенні до її функції і навпаки.

Сучасне звернення до дискурсу дозволяє розширити уявлення про феномен дискурсивної діяльності, яка відбиває процес творчого освоєння світу нашою свідомістю. У такому сенсі при вивченні дискурсу як комплексної комунікативної події необхідно враховувати знання, інтенції, психологічний стан учасників, тощо. Необхідним компонентом лінгвістичного дослідження з метою розуміння та тлумачення дискурсу вважається моделювання знань про світ, які фігурують під назвами «схема», «сценарій», «фрейм». Когнітивна обробка дискурсу є стратегічним процесом, в результаті якого у пам’яті формується його ментальне уявлення. Конструювання представлення відбувається на основі структурного аналізу та синтезу, внаслідок яких виявляються на різних рівнях значущі одиниці, а також способи їх об’єднання у більш складні одиниці. Відзначається, що когнітивне конструювання представлення дає уявлення не тільки про текст, але й про соціальний контекст, в якому цей текст існує. Мовні одиниці розглядаються як засіб «запуску» в дискурсі таких когнітивних процесів і механізмів, які характеризуються безперервністю перебігу, відтворюючи в свідомості людини образ предмета, уявлення про предмет, деякий концепт, а також постійною змінюваністю як на формальному, так і на глибинному рівні.

Відомо, що не існує єдиного оптимального дискурсу, який би ефективно використовував усі можливості мови, однак можуть бути виділені та описані оптимальні типи дискурсів, які характеризуються за різними критеріями. Розмежовуючи підходи до вивчення тексту та дискурсу, вчені базуються на тому, що вимір дискурсу спрямовано не тільки на дослідження мовних одиниць та правил їх організації, але й цілої низки щільно пов’язаних з ними дисциплін історичного, психологічного, соціального характеру .

У сучасних розвідках ставиться питання про пошук та розпізнавання в дискурсах когнітивних моделей різної природи, сценаріїв тощо. Висловлюється думка, що лінгвістика працює з текстом, а дискурс є об’єктом транслінгвістики і визначається як «будь-який закінчений відрізок мовлення, єдиний за змістом, що передається та структурується залежно від вторинних комунікативних цілей, включається в культуру завдяки позамовним факторам» . Деякими вченими на рівні мовного тексту-дискурсу виокремлюється елементарна інформативно-тематична одиниця - диктема, яка реалізує функції номінації, предикації, тематизації та стилізації, і в межах якої відбувається становлення та розвиток тематично організованого мовлення .

Дискурс-аналіз робить акцент на ситуаційні чинники когнітивної обробки дискурсу. Важливим, на нашу думку, є застосування такого підходу до тлумачення дискурсів та розуміння текстів віддалених у часі від дослідника. Якщо текст є реальною маніфестацією та складовою дискурсивної діяльності, тлумачення тексту становить один з видів взаємодії учасників комунікації, що є складовою частиною соціальної ситуації. Функціональні підвалини такого підходу включають в себе різні види контекстуальної інформації, коли розуміння це не просто пасивна репрезентація мовного об’єкта, але й частина інтерактивного процесу.

 

.2 Політичний дискурс

Дослідження політичної комунікації є актуальним напрямом сучасної лінгвістики. Політичний дискурс в різноманітних проявах, з одного боку, мобільно реагує на зміни, що відбуваються в суспільстві, відбиваючи його актуальні проблеми, з іншого боку, є транслятором традицій і цінностей того або іншого національно-лінгвокультурного співтовариства. Особливий інтерес становить передвиборний дискурс, оскільки в період проведення виборчих кампаній значно збільшується активність як самих політичних діячів, так і політологів і журналістів, що освітлюють конкретну політичну подію, що призводить до появи різноманітного матеріалу агітаційного характеру в усіх засобах масової інформації. У друкованих і електронних ЗМІ кандидатами, що балотуються, використовуються різноманітні мовні засоби, націлені на формування у виборців певної думки, що спонукає до ухвалення необхідного виборного рішення.

Політичний дискурс визначають як сукупність усіх мовленнєвих актів у політичних дискусіях, а також правил публічної політики, які оформилися згідно існуючих традицій та отримали перевірку досвідом. Політичний дискурс реалізується в усній та писемній формах. До усної форми політичного дискурсу відносять публічні виступи політиків, їхні виступи на радіо, по телебаченню, інтерв’ю, прес-конференції, парламентські дебати, теле- та радіоновини. До писемної форми політичного дискурсу належать різноманітні документи - договори, протоколи, угоди, рубрики політичних новин у пресі, політичні плакати та листівки.

У політичному дискурсі соціальність мови проявляється у мовному оформленні соціально-вагомих подій та особливостях адресантно-адресатної конфігурації, коли адресатом виявляється соціум. Розвиток та функціонування сучасного американського політичного дискурсу значною мірою відбувається внаслідок впливу на нього ЗМІ. На політичний дискурс впливають позамовні фактори ідеологічного змісту - фактори свідомого впливу на мову (ідеологія, пропаганда, ідеологічне осмислення мовних одиниць, лексикон та мовлення політиків), макросоціальні (масова комунікація) та мікросоціальні фактори (феміністський рух, боротьба представників етнічних меншин за свої права).

Іміджеві характеристики політичних діячів стають центральним елементом виборів, оскільки у цьому випадку на перше місце виступає робота з масовою свідомістю. Іншими словами, імідж виступає у ролі зв’язуючого містка між політиком та його аудиторією. Він слугує відображенням як інтересів аудиторії, так і політика, й намагається поєднати ці інтереси, уникнути одностороннього тиску зверху, притаманного не лише тоталітарному, а й демократичному суспільству. В епоху телебачення, прямих трансляцій із парламентів, широкого висвітлення політичних подій у ЗМІ, при створенні іміджу обов’язково потрібно враховувати візуальний канал комунікації. Однією з характеристик, що набуває великої ваги в епоху телебачення, є зовнішність політика. Зовнішність часто пов’язують з поняттям “харизма”. Харизматичними особистостями вважали президентів Теодора Рузвельта, Двайта Ейзенхауера, Франкліна Делано Рузвельта та Джона Кеннеді. Слід зазначити, що сила харизми неможлива без мови, і насамперед це стосується політичної комунікації. Теодора Рузвельта вважають засновником так званого “риторичного президентства” (rhetoric presidency), суть якого полягає у тому, що президент виступає лідером формування громадської думки в країні.

Визначення особливостей політичного дискурсу як типу комунікативної діяльності передбачає з’ясування характеристик останнього та рівнів реалізації цього дискурсу. На наш погляд, характеристиками політичного дискурсу виступають:

«Я-спрямованість»: дискурс має на меті демонстрацію переваг програмних положень кандидата (партії) над програмними положеннями конкурентів;

спонукання: передвиборчий політичний дискурс спрямований на збільшення електоральної підтримки шляхом орієнтації виборців на сприйняття програми кандидата (партії);

співпричетність: у передвиборчому політичному дискурсі чітко простежується тенденція до ототожнення політиком (партією) себе з народом - політик (партія) показує себе невід’ємною частиною народу;

образність: з метою демонстрації власних переваг і / або недоліків конкурентів у передвиборчому політичному дискурсі широкого використання набувають стилістично марковані одиниці;

«мовний мінімалізм»: визначальною характеристикою передвиборчого політичного дискурсу виступає «мовний мінімалізм» останнього, що зумовлений намаганням політиків привернути увагу виборця насамперед до головної думки висловлювання.

Отже, передвиборчий політичний дискурс - тип комунікативної діяльності, який являє собою сукупність будь-яких мовленнєвих утворень, що стосуються сфери економічного та суспільно-політичного життя країни, актуалізуються в ситуаціях ведення передвиборчої агітації та спрямовані на залучення прибічників серед виборців.

1.3 Промова та імідж політика-промовця

Промова як публіцистичний жанр прямо пов'язана з ораторським мистецтвом, адже, щоб обґрунтувати свою позицію, переконати слухачів у її правомірності, автору слід професійно володіти мовними засобами, активно використовувати експресію, миттєво відгукуватися на реакцію аудиторії, оскільки він бачить і відчуває її настрій.

«Конкретна іллокутивна робота («одягнення» змісту у точну мовну форму) залежатиме від призначення і теми виступу, ситуаційних умов, аудиторії слухачів і відбуватиметься відповідно до них з більшою або меншою мірою деталізації, увиразнення, образності чи узагальнення, абстрагування». Сила живого, на очах слухачів народжуваного словесного тексту, є більш ефективною, ніж промова, що передається в запису по радіо чи телебаченню.

Мова публічних промов є книжково-розмовною. З одного боку, вона - динамічна, точна, стисла (перевага надається простим, не надто поширеним реченням) і повинна обов’язково відповідати нормам літературної мови, а з іншого боку, вона - безпосередня, невимушена та емоційна. Будь-яке усне мовлення відрізняється від писемного більшим ступенем згорнутості та стислості. Ця характеристика усного мовлення зумовлена особливостями сприймання мови на слух, при якому лаконічні висловлення є запорукою розуміння предмета мовлення.

Публічна промова є особистісною, досвідчені оратори виробляють власний індивідуальний стиль, що безумовно відображає психолого-соціальне та інтелектуальне спрямування їх особистості. Науковці наголошують на монодіалогізмі текстового утворення, тобто йдеться про "/…/ наявність у ньому як монологічних, так і діалогічних ознак, в кожній з яких чітко прослідковуються і індивідуальні, і соціальні аспекти мовленнєвої творчості мовної особистості".

З іншого боку, цей тип офіційного мовлення повинен мати адресата, адже націлений він саме на вплив]. Ефективність промови залежить не тільки від дій самого промовця, але й від того, що відбувається між ним і слухачами, оскільки контакт оратора і слухачів - це взаємодія особистостей, міжособистісний контакт. Таке розуміння зв’язку "оратор - слухачі" дозволяє оцінити публічну промову як діалог між оратором та слухачами в протилежність до загальнопоширеної думки про односторонність монологічного мовлення. Діалогічність ораторської промови пов’язана з рядом питань, які мають лінгвістичний аспект, що випливає з комунікативної суті ораторської промови, і логіко-психологічний аспект, пов’язаний із характером мислення особи, що виступає.

Установка на слухача становить в ораторській промові принципову схожість між монологом і діалогом. У монолозі, який спрямований на слухача, оратор часто звертається з репліками: ви знаєте? ви розумієте? так? зрозуміло? Ці репліки розраховані на участь слухачів та їх співпрацю з оратором у акті спілкування. Слухачі не залишаються осторонь: якщо вони не вдаються до прямих реплік констатуючого, заохочуючого, оціночного або емоційно-експресивного змісту, то навіть за умови цілковитого мовчання їх взаємодія з оратором виражається у посиленій увазі, міміці або навіть жестах. Отже, виникає двосторонній контакт із переважною мовленнєвою діяльністю однієї сторони, і ми можемо говорити про експліцитну та імпліцитну взаємодію між оратором та його аудиторією.

У першому випадку оратор вступає у відкритий діалог із слухачами, зберігаючи основну ідею й композицію монологічної промови. Імпліцитна взаємодія - це прихована форма діалогу, яка проявляється в самій структурі промови (наприклад, питання до слухачів, звертання до них тощо). Нерідко, починаючи промову з відкритого діалогу (експліцитна взаємодія), оратор переходить до прихованого діалогу (імпліцитна взаємодія). Подальший процес виступу розгортається у психологічному плані як співавторство оратора і слухачів завдяки імпліцитній взаємодії.

Під час представлення публічної промови спостерігаються різноманітні реакції аудиторії: внутрішня незгода, заперечення, схвалення, прояв емоцій. Досить суттєвим є зв’язок реплік, який відображає хід розвитку думки: повтори, перепитування, підхват, переривання, доказ, синхронізм. Активне сприйняття оратором реакції слухачів та їх реплік є надзвичайно важливим у виступі, адже це зближує ораторський монолог із діалогом і надає йому емоційної насиченості і невимушеності, сприяє кращому його розумінню.

Репліка розглядається нами як складова публічної промови, яка є проявом імпліцитного зв’язку між оратором та аудиторією, тобто виступає мовленнєвим засобом діалогізації промови. Автор наближає монолог до діалогу за допомогою специфічних синтаксичних побудов - експлікаційних моделей розширення структури репліки. Моделі зазначеного типу розподіляються на: питально-відповідну побудову репліки і псевдоінформативне перепитування, але найбільш поширеним є використання саме питально-відповідних елементів, тому що діалог є імпліцитною складовою публічної промови.

Імідж (від англ. іmage - образ) розуміємо як узагальнений портрет особистості, створюваний у суспільній свідомості на основі заяв та практичних дій особи; стереотипізований образ конкретного об’єкта, що існує в масовій свідомості. Головною стратегією особистості політика, на думку Т.Романової, виступає стратегія позиціонування себе в очах аудиторії, формування свого позитивного образу оскільки людина сприймає саме образ політика в єдності його політичних, світоглядних, біографічних, зовнішніх рис.

В сучасній лінгвістиці не існує єдиного підходу до тлумачення комунікативного іміджу політика. Мовознавці співвідносять цей термін з мовленнєвим портретом (Т. Дорожкіна), соціально-мовленнєвим портретом (Т.Романова) і власне комунікативним іміджем (Т. Романова). На основі узагальнення різних тлумачень понять «імідж», «комунікативний імідж» визначимо комунікативний імідж як сукупність мовленнєвих стандартів поведінки (ролей), механізмів і засобів їх реалізації, що використовуються комунікантом, наділеним певним соціальним та професійним статусом, з метою формування у свідомості слухачів / співрозмовників певного узагальненого образу такої особистості.

Базовими елементами комунікативного іміджу виступають, за Т. Романовою, комунікативні ролі та стратегії. Термін «роль» є умовним поняттям; соціальна роль визначається реальною функцією особи в суспільстві, а комунікативну роль, за Й. Стерніним, слід розуміти як прийнятну для тієї чи тієї соціальної ролі комунікативну поведінку. Це конвенціональний сценарій, стандарт мовленнєвої поведінки комуніканта, отриманий ним внаслідок соціалізації та професійної діяльності. Комунікативні ролі можуть не відповідати соціальній ролі мовця, їхній репертуар набагато ширший, ніж набір ролей соціальних. Вибір ролі, її зміна, вміння зіграти є однією зі складових мистецтва мовленнєвого впливу. Й.Стернін розподіляє комунікативні ролі на стандартні й ініціативні. Під стандартною роллю мовознавець розуміє «комунікативну поведінку людини, прийняту в суспільстві для певної соціальної ролі чи ситуації». Ініціативна комунікативна роль є тим образом, котрий людина свідомо формує в процесі спілкування для досягнення певної цілі.

Створення іміджу в процесі спілкування є ініціативною довготривалою комунікативною роллю мовця, таким чином, під час виголошення промови чи здійсненні іншої комунікації такий комунікант намагається досягти особливої перлокутивної мети - формування у свідомості слухачів бажаного для себе публічного образу, іміджу.

Визначальною рисою процесу комунікації в політиці є його спрямованість на адресата з метою досягнення перлокутивного ефекту -спонукати аудиторію до суспільно-політичної реакції. Іміджетворчі інтенції ритора, тобто, який саме образ прагне створити й підтримувати під час вербальної інтеракції комунікант, можливо реконструювати шляхом аналізу текстів промов такого мовця.

Таким чином, рольовий аналіз допомагає передбачити варіанти поведінки індивіда, що має певний соціальний статус. Найефективнішою видається ситуація, коли обрані політичним діячем ролі відповідають суспільним очікуванням. Г.Почепцов подає приклад генерала Олександра Лебедя, котрий увійшов в політичний простір з роллю «батька солдат».

Сприймаючи Лебедя як генерала, батька, людина нібито потрапляє в позицію дитини і прагне довірити всі свої проблеми дорослому - генералу Лебедю. Цим мовознавець пояснює успішність обраного образу, котрий виник в політичному середовищі в епоху потрясінь та нестабільності.

Політичний імідж в сучасних умовах стає настільки важливим чинником,що з ним обов'язково змушені рахуватися політики, які прагнуть здобути владу чи утримати її. Нова політична практика висунула відповідні вимоги перед теорією, у відповідності з якими в практичній політології виник цілий новий напрямок, що одержав назву іміджелогії.

Отже, при формуванні ефективного іміджу політика необхідно враховувати моральні цінності народу, котрі складають основу його свідомості.

Йдеться про риси лідера, які хоче бачити в них народ, та які дозволяють лідерові здійснювати свої функції, в тім числі й переконувати електорат у правильності обраного рішення. Важливість цього аспекту пов'язана ще й з тим, що в цілому світі значно зросла залежність лідера від населення.

Лідер не має можливості реалізовувати свою політику, не спираючись на широку підтримку народу.

В демократичному суспільстві політики повинні постійно підтверджувати легітимність свого перебування на високих посадах. Інакше кажучи, їм постійно, або, принаймні, у передвиборчий період, доводиться переконувати громадськість у тому, що вони гідні її репрезентувати.

1.4 Методика аналізу сучасної американської промови

Лінгвокультурний та лінгвопрагматичний підходи до вивчення текстів сучасної американської церемоніальної промови (САЦП) застосовані з метою перевірки гіпотези, що сучасна американська церемоніальна промова є ціннісно маркованим текстом, який відображає культурно значущу інформацію американської лінгвокультури у вигляді концептів і прецедентних феноменів.

Підбір матеріалу дослідження здійснювався методом суцільного обстеження текстів промов з мережі Internet. Відібрано сучасні тексти церемоніальних промов, озвучених чинним президентом Сполучених Штатів Америки Бараком Обамою, його дружиною Мішель Обама, віце-президентом Джозефом Байденом, а також екс-президентом Джорджем Бушем, його дружиною Лорою Буш, екс-віце-президентом Діком Чейні та його дружиною Лін Чейні, екс-державним секретарем Кондолізою Райс та ін...

Тексти промов присвячені різним соціально-комунікативним урочистим подіям у житті американського суспільства, серед них: Новий Рік, Різдво, Великдень, День Подяки, День Матері та День Батька, День пам’яті президента Рейгана, Мартіна Лютера Кінга, День пам’яті загиблих американців під час війн, святкування Рамадану, Кванзи, Ханнуки, вшанування пам'яті відомих соціально-політичних діячів, День Незалежності Сполучених Штатів Америки, Святкування річниці демократії, інавгурації президентів тощо.

Для більш об’єктивного результату дослідження не враховувались допоміжні та службові слова, а саме дієслова-зв’язки am, is, are, was, were; допоміжні дієслова will, have, has; артиклі a, an, the; прийменники at, about, against, as, after,behind, before, between, below, beyond, from, in, into, inside, outside, on, over, off, of, for, by, since, to, till, until, up, down, out, under, through, with; сполучники and, as, because, but, else, how, however, or, if, either, neither, nor, since, so, that, than, though, what, when, who, where, why, which, while; частки also, even, just, only, not, still, too, yet.

Зразки текстів сучасних церемоніальних промов подаються в Додатку А.

Дослідження матеріалу включає два етапи: перший етап зосереджений на описі лінгвокультурних особливостей текстів САЦП; другий етап присвячено визначенню лінгвопрагматичної настанови текстів американської ЦП.

У межах лінгвокультурної парадигми була виокремлена та описана концептуальна система американської церемоніальної промови, що утворюється ключовим концептом TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та сукупністю інших культурних концептів, що входять до ціннісної картини світу США. Емпіричною базою цього етапу дослідження є експоненти поняттєвого змісту ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ з урахуванням кількісних даних частоти їхнього вживання в текстах САЦП.

З метою обґрунтування статусу САЦП як культурно маркованого тексту застосовано елементи статистичної обробки. Одним з найпоширеніших способів співставлення частотних списків є метод рангової кореляції. Однак більш універсальним є інший критерій порівняння - так званий коефіцієнт стабільності (D).

Коефіцієнт стабільності показує наскільки рівномірно представлено певне слово в досліджуваних списках (словниках).

З. Г. Мінц наводить такі формули для списків:

а) при однаковому обсязі словників (списків)

(1.1)

де l - кількість списків, F_i - частота слова в i-тому списку, F - сумарна частота слова в усіх списках, тобто F=F₁+F₂+…+F_l.

б) при різному обсязі списків формула (1.1) ускладнюється таким чином:

         (1.2)

де n_i - обсяг того списку (тобто вибірки, на якій досліджуване слово має частоту F_i), N - сумарний обсяг усіх вибірок, n_min - обсяг найменшої з вибірок.

Величина коефіцієнта стабільності може змінюватися в межах від 0 до 1. „Одиниця” означає максимальну рівномірність використання слова в усіх списках, а „нуль” - максимальну нерівномірність - тобто слово зустрічається лише в одному списку з усіх.

В. І. Перебийніс наводить іншу формулу обчислення коефіцієнта стабільності:

         (1.3)

де  та σ - відповідно середня частота та стандартне квадратичне відхилення частоти слова, обчислені за l списками.

На жаль, обидва автори не наводять критеріїв оцінювання достовірності отриманого коефіцієнта стабільності. При цьому З. Г. Мінц зазначає, що обчислення коефіцієнту стабільності дозволяє зіставити розподіли застосування слова в порівнюваних вибірках.

Таким чином, високочастотність слова може означати, що:

а) це „нейтральне” слово, яке широко застосовується в різних стилях;

б) у певному стилі частота цього слова „завищена”, тому його можна вважати характерним для останнього;

в) частота слова занижена в певному стилі, оскільки в інших воно має ще більшу частоту.

Низькочастотність в свою чергу може означати, що:

а) слово взагалі мало використовується в мові;

б) на відміну від інших стилів, у цьому стилі вживання відповідного слова не є характерним;

в) частота слова завищена в певному стилі, оскільки в інших воно зустрічається ще рідше.

Отже, перший підхід (за З. Г. Мінц) потребує порівняння частоти вибраних слів у ЦП з нормою англійської мови (сумарну частоту слова за усіма промовами порівняти з частотою слова в частотному словнику мови).

Аналізуючи таким чином певний стиль, З. Г. Мінц пропонує розподілити обрані слова на характерні для нього (D<D_сер-2σ, тобто частота використання таких слів у досліджуваному стилі та нормі - різна) та нехарактерні (D>D_сер+2σ, тобто такі, що мають однакову частоту і в стилі, і в нормі). Також слова, що потрапляють у довірчу область D_сер±2σ, утворюють проміжну зону, з якої не можна однозначно віднести слова до характерних або ні (формула 1.1).

Використовуючи такий підхід, можна переконатися, чи визначені для дослідження слова вживаються в промовах з високим ступенем стабільності. Згідно виокремленого підходу, усі слова можна поділити на групи за рівнем стабільності і визначити такі, що найбільш характерні для досліджуваного стилю.

Наводимо коефіцієнти стабільності для слів з групи TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, обчислені за формулою (1.2) - стаб_1 та обчислені за формулою (1.3) - стаб_2 (табл. 1.1):

Таблиця 1.1. Коефіцієнти стабільності вербалізаторів концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ

Обидва коефіцієнти різняться, але корелюють на високому рівні значущості (R=0,81 при α<0,01). Для кожного з коефіцієнтів вираховано середнє стандартне квадратичне відхилення та похибку обчислення середнього й визначено довірчий інтервал. Відповідно для стаб_1 він становитиме 0,93 ± 0,02, а для стаб_2 - 0,86 ± 0,034. Отже, слова our, all, America, nation за обома критеріями потрапляють до числа таких, що в промовах вживаються найчастіше серед досліджуваних. Слова ж everybody, united, everyone за обома критеріями вживаються зі стабільністю достовірно нижчою за середню в групі досліджуваних слів. При цьому стабільність усіх слів є надзвичайно високою (враховуючи, що максимально можливе значення дорівнює одиниці): за першим критерієм для всіх слів вона є вищою за 0,8, а за другим критерієм лише слова everybody, united, everyone мають стабільність нижчу за 0,8. Слова our та all так само часто вживаються і в повсякденному мовленні (це можна перевірити за частотним словником англійської мови), однак можна припустити, що слова America і nation безумовно є „маркованими” для САЦП.

Інше завдання першого етапу дослідження полягало у визначенні лексичних засобів апеляції до інвентарю культурних концептів EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ, FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ / СВОБОДА, PATRIOTISM / ПАТРІОТИЗМ, FAMILY / СІМ’Я, FAITH / ВІРОСПОВІДАННЯ, SECURITY / БЕЗПЕКА, PEACE / МИР, HEALTH / ЗДОРОВ’Я, EQUALITY / РІВНІСТЬ, CHANGE / ЗМІНА, CAPITALISM / КАПІТАЛІЗМ, OPPORTUNITY / МОЖЛИВІСТЬ, RESPONSIBILITY / ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, DEMOCRACY / ДЕМОКРАТІЯ та SCIENCE / НАУКА, що є складниками концептуальної системи САЦП. Була підрахована абсолютна й відносна частота засобів вербалізації цих концептів, що уможливило встановлення певної ієрархії їхньої ціннісної значущості в текстах.

Статистична обробка лексичних засобів вербалізації концептів проходила на матеріалі 25 промов, випадковим чином вибраних із загальної кількості. У процесі дослідження цих засобів виявилася значно більша різниця між їхніми коефіцієнтами стабільності. Отже, лексичні одиниці, що вербалізують концепти freedom, family, отримали високі значення (відповідно 0,93 та 0,88 за показником стаб_1 і 0,67 та 0,70 відповідно за показником стаб_2), а засоби вербалізації концептів science і democracy - досить низькі (відповідно 0,69 та 0,55 за показником стаб_1 і 0,40 та 0,25 відповідно за показником стаб_2). Решта лексичних засобів вербалізації концептів опинилися у проміжній зоні як такі, що мають стабільність близьку до середньої (стаб_1≈0,82±0,03, стаб_2≈0,54±0,03), або через те, що за різними критеріями мають бути віднесені до різних груп (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Коефіцієнти стабільності культурних концептів

Наступне завдання першого етапу дослідження полягало у виведенні типологічної класифікації прецедентних феноменів як одиниць збереження й передачі культурної значущої інформації в САЦП та визначенні частоти їхнього вживання в текстах. Кількісні показники апеляції до феноменів культури в сучасній американській САЦП дають підстави стверджувати про достовірність висунутої гіпотези дослідження.

Статистична обробка прецедентних феноменів САЦП відбувалася на матеріалі 50 промов. З прецедентних феноменів, що охоплюють: прецедентне ім’я, прецедентну ситуацію, прецедентне висловлення та прецедентний текст, лише останній має помітно нижчу за інших стабільність: як значення стаб_1 (ПТ) = 0,83, так і значення стаб_2 (ПТ) = 0,65 не потрапляє до довірчої області відповідного коефіцієнта стабільності (0,85≈0,90-0,05≤стаб_1≤0,90+0,05≈0,95 та відповідно 0,68≈0,78-0,094≤стаб_2≤0,78+0,094≈0,87) (табл. 1.3).

Таблиця 1.3.

Коефіцієнти стабільності прецедентних феноменів

ПФ	К-сть у САЦП	Середнє	Стд. відхил.	Стаб_2	К-сть промов з ПФ	Частота вживань у САЦП	Стаб _1
ПІ	211	4,22	5,05	0,83	40	24 210	0,92
ПС	59	1,18	1,59	0,81	31	18 322	0,90
ПВ	45	0,9	1,13	0,82	25	19 009	0,93
ПТ	17	0,34	0,34	0,65	9	4 562	0,83

 

D сер			0,78			0,90
Стд. відхил.			0,083			0,044
Похибка D			0,048			0,025

 

У процесі виконанні першого етапу дослідження були залучені такі методи:

компонентний аналіз, необхідний для встановлення семантичної структури лексем, що репрезентують культурні концепти, які є складниками концептуальної системи САЦП;-

метод концептуального аналізу, що використовується під час виокремлення та опису трикомпонентної структури ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, а також визначення складових поняттєвого змісту інвентарю інших культурних концептів;

контекстуально-інтерпретаційний аналіз церемоніального мовлення,що передбачає реконструкцію смислового змісту текстів американської ЦП шляхом тлумачення особливостей вербалізації їхніх лінгвокультурних одиниць, а саме культурних концептів та прецедентних феноменів;

кількісні методи опрацювання результатів дослідження залучалися з метою вирахування кількості повнозначних лексичних одиниць у текстах САЦП, що є принципово важливим для достовірності обрахування частоти вживання вербальних засобів експлікації культурно значущої інформації, яку вміщують культурні концепти та прецедентні феномени, об’єктивовані в текстах американської ЦП.

Статистичні методи задіяні під час вирахування коефіцієнту стабільності вживання культурно значущих одиниць в САЦП та похибки дослідження. Усі підрахунки виконані за допомогою програми Microsoft Office Excel.

Під час другого етапу дослідження, що проходило в межах лінгвопрагматичного підходу, було визначено специфіку інтенційності текстів САЦП шляхом обґрунтування й опису їхніх провідних функцій, а саме інтегративної, персуазивної та інспіративної, що реалізуються в американській ЦП низкою специфічних мовно-комунікативних засобів.

Інтегративна фунція є однією з провідних у текстах САЦП, оскільки її прагматична спрямованість полягає в об’єднанні учасників комунікативної події в одну спільноту заради вшанування соціально значущих досягнень нації, збереження її ціннісних орієнтирів. Особливістю актуалізації інтегративної функції САЦП є апеляція до складників концептуальної системи церемоніальної промови, а саме ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та інших культурних концептів, а також національно- й соціумно-прецедентних феноменів, що за допомогою лексичних вербалізаторів експлікують ідею єднання заради збереження та трансляції тих чи інших цінностей власної культури. Вирахована частота вживання відповідних засобів у текстах.

Специфіка інспіративної функції САЦП полягає у спонуканні адресата до виконання певних фізичних, інтелектуальних, духовних та інших дій, іншими словами, натхненні нації на майбутні великі справи й успіх в її життєдіяльності. Інспіративна функція САЦП реалізується в текстах стилістичними фігурами повтору (лексичного, морфемного та синтаксичного), антитези, гіперболи, метонімії, а також мовленнєвими актами перформативами, що передають інтенційність задуму мовця, а саме заохочують й спонукають адресата до виконання певних фізичних та інтелектуальних дій.

Особливістю персуазивної функції САЦП видається те, що вона передбачає зміну стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери адресата спілкування. Персуазивна функція САЦП актуалізується в текстах емоційно-експресивною та оцінною номінаціями. Перший тип номінації позначається в САЦП такими мовнориторичними засобами вираження емфази, як: 1) емфатичні лексичні одиниці; 2) риторичний прийом „експлетив”; 3) дієслово-підсилювач do; 4) емфатичні займенники; 5) засоби епістемічної модальності; 6) емфатичні конструкції it is worth + Ving, it was…that/who, а також стилістичними засобами метафори, іронії та прикладами гумористичних ситуацій. Обраховані кількісні показники засобів вираження емфази в САЦП.

Оцінна номінація САЦП формується експліцитними та імпліцитними засобами вербалізації категорії „оцінка”, яка має позитивний, негативний чи дипломатичний характер у текстах (див. додаток В). Підрахована частота вживання відповідних засобів з метою з’ясування питання: лексичні одиниці на позначення якої оцінки переважають в американській церемоніальній промові.

При виконанні завдань другого етапу дослідження залучено такі методи:

комунікативно-прагматичний аналіз текстів САЦП, що зосереджений на виявленні прагматичної настанови її текстів шляхом вивчення їхніх комунікативно-функціональних особливостей; встановленні провідних функцій САЦП та визначенні засобів їхньої актуалізації в текстах;

контекстуально-інтерпретаційний аналіз церемоніального мовлення, що передбачає тлумачення особливостей функціонування мовно-комунікативних засобів у текстах сучасної американської ЦП;

кількісні методи, що забезпечують достовірність дослідження під час вираховування частоти вживання мовно-комунікативних засобів актуалізації провідних функцій САЦП.

Висновки до першого розділу

Сучасне звернення до дискурсу дозволяє розширити уявлення про феномен дискурсивної діяльності, яка відбиває процес творчого освоєння світу нашою свідомістю.

Виділення політичного дискурсу як об'єкта лінгвістичного аналізу не внесло ясності до традиційної класифікації мовлення за стилями та жанрами. Це можна пояснити тим, що у політичному дискурсі поєднуються риси різних стилів мовлення: офіційно-ділового (спільні риси - клішованість, формульність резолюцій звітів та інших політичних документів), суспільно-політичного (спільні риси - лексичні одиниці), наукового (спільні риси - значний власний термінологічний фонд, мова політології як науки), стилю художньої літератури (спільні риси - синкретичність, гетерогенність, відкритість політичного словника, емоційне навантаження політичної лексики).

Головна мета політичного дискурсу - переконати аудиторію - зумовлює постійну антропосрямованість політичного дискурсу. Головними антропологічними факторами, які визначають організацію сучасного політичного дискурсу лейбористів, є мотивація аудиторії, визначення пріоритетних проблем аудиторії та побудова образу адресата. Ці фактори вимагають урахування когнітивних, психологічних і соціальних параметрів аудиторії, рівня освіти, професійної та регіональної належності, віку і статі.

Церемоніальна промова є одним з типів публічної комунікації, що описує соціально значущу комунікативну подію в житті певної національної (етнічної) спільноти. Метою ЦП є об’єднання суспільства заради збереження його цінностей.

Церемоніальна промова є прагматично спрямованим комунікативно-мовним продуктом, що відзначається завершеністю, має усі основні аспекти та категорії, властиві тексту.

РОЗДІЛ 2. Сучасні американські церемоніальнІ промови як різновид політичного дискурсу

 

.1 Лінгвокультурні особливості концептополя сучасної американської церемоніальної промови

Лінгвокультурний підхід до вивчення САЦП зосереджений на дослідженні засобів структурування ціннісно значущої інформації сучасної американської культури, де провідна роль належить лінгвокультурному концепту. Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ розглядається як ключовий у САЦП, утворюючи концептуальну систему разом із сукупністю таких концептів як: EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ, FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ / СВОБОДА, PATRIOTISM / ПАТРІОТИЗМ та ін.., що представлені ієрархічно відповідно до частоти їхньої вербалізації в матеріалі дослідження.

TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ як ключовий концепт сучасної американської церемоніальної промови. Ідея єдності нації є характерною для текстів САЦП, тому що саме вони експліцитно наголошують на спільності національних цінностей, які об’єднують американців у єдине суспільство [Obama 11.27.2008; Bush, 10.30.2000]. Трагедія, спричинена терористичними актами 11 вересня 2001 року проти Сполучених Штатів Америки, вплинула на процес консолідації нації, що підтверджується прийняттям нового закону „Акт 2001 року, який об’єднує та зміцнює Америку забезпеченням потрібної зброї, необхідної для придушення та запобігання тероризму”. Інша назва цього закону, прийнятого через шість тижнів після терористичних нападів 11 вересня 2001 року, - „Акт патріота 2001 року”. До того ж, висловлення часів американської революції “United We Stand” набуло особливо актуального значення після цих подій: “…Bush has given the Democrats their own take on the post-September 11th bumper sticker slogan: “United We Stand”.

Вважається, зокрема, що трагедія 11 вересня 2001 року змінила психологію саме молодого покоління американців у бік „відродження консервативних цінностей”, тобто традиційних, які визначаються суспільством як “founding ideals”, серед них: почуття власної гідності людини незалежно від раси та кольору шкіри, існування універсальних моральних істин, постійний потяг до правди та свобода совісті й віросповідання. Американська молодь у віці 14-23 років стала позначатися як покоління “Generation 9-11”. Дата терористичного акту 11 вересня 2001 року - 9-11 - перетворилася на символ нового етапу в житті американської нації.

На підставі вищесказаного робимо припущення, що концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ є ключовим в американських церемоніальних промовах. Цей концепт, згідно з критерієм класифікації за ціннісною складовою, відноситься до абстрактних концептів, таких як ставлення до власності, приватизації, до найважливіших категорій етики, наприклад, щастя тощо.

Аналіз концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ передбачає виведення його внутрішнього змісту на основі інтерпретативного осмислення засобів його вербалізації. У процесі вивчення зазначеного концепту як лінгвокультурної одиниці необхідно розглянути його трикомпонентну структуру.

Поняттєва складова концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ реконструюється шляхом аналізу засобів вербалізації його імені, яким виступає лексема TOGETHERNESS. За визначенням, TOGETHERNESS - це єднання; відчуття об’єднання з іншими людьми дружніми стосунками - “the quality or condition of being together; a feeling of being united with other people in a friendly relationship”.

Суцільне обстеження текстів церемоніальних промов дозволило виокремити 20 лексичних одиниць, які є експонентами поняттєвої складової концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, а саме: 1) займенники-інклюзивні квантифікатори: we, our, all, both, every, each, everybody, everyone тощо; 2) іменники: the United States, the USA, America, Americans, unity, community, nation; 3) прикметники: American, national, common; 4) дієслово unite та його словоформи unites, united; 5) прислівник together.

Як свідчить матеріал нашого дослідження, концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ об’єктивується лексичними одиницями (ЛО), що складає 8% ЛО від загальної кількості повнозначних слів у текстах проаналізованих САЦП (табл. 2.1). Найбільш уживаними є займенники we, our та all, відповідно: 2,11%, 1,71% та 0,83% ЛО. Саме вони виконують функцію об’єднання мовця та аудиторії.

Таблиця 2.1

Засоби лексикалізації ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ в текстах сучасної американської церемоніальної промови

№	Моно- та полілексемні експоненти поняттєвого змісту	Кількість ЛО  в матеріалі дослідження		Приклади лексичних вербалізаторів концепту
		Абс. частота	Відн. частота
1.	We	2 538	2,11%	Each time we witness the powerful family that unites the police officers of America [Bush, 05. 15. 2002].
2.	Our	2 062	1,71%	Our spiritual foundation and common heritage will continue to guide us [Bush, 02.21.2002 ].
3.	All	1 006	0,83%	I call upon all the people of the United States...[Bush, 4.09.2003].
4.	America	904	0,75%	America is a stronger and finer nation because of the influence of Italian Americans [Bush, 10.13.2003]
5.	the United States	551	0,46%	They will have the friendship and the support of the United States of America [Vice President Cheney, 01.16.2004].
6.	Nation	483	0,4%	And our nation is determined to account for all of the missing [Bush, 05.31.2004].
7.	Every/each	481	0,4%	Every school, with students of every income, will be expected to meet high standards of learning and literacy [Bush, 06.25.2001].
8.	Americans	426	0,35%	I encourage all Americans to recognize the contributions to the liberty and prosperity…[Bush, 10.03.2003].
9.	American	394	0,33%	The American creed remains powerful today [Bush, 07.03.2003].
10.	National	335	0,28%	I want to thank the national commanders and presidents of our national veteran service [Bush, 03.28.2003].
11.	Together	94	0,08%	…the people of our Nation together provided a foundation for healing and trust [Bush, 01.18.2002].
12.	Community	85	0,07%	Go to any community in this country and you will find veterans in positions of service and leadership [Bush11.11.2002].
13.	Everybody/ everyone	71	0,06%	Tell everybody there that I ask for God's blessings on them and their families [Bush, 01.23.2006]; Thank you to everyone who works with children in a Coming Up Taller [Bush, 25.01.2006].
14.	Unite/unites/ united	69	0,06%	The support from the United Nations demonstrated how nations of the world can unite… [Bush,10.20.2005]
15.	Both	63	0,05%	And we're both proud of the hard work you're doing to preserve historic resources in your communities [Bush, 03.05.2003].]
16.	Common	46	0,04%	Our spiritual foundation and common heritage will continue to guide us as we strive to strengthen our country [Bush, 02.21.2002].
17.	Unity	17	0,01%	We've seen the unity and public spirit of our country [Bush, 04.18.2002].
18.	The USA	15	0,01%	We ask Americans to consider being a part of the USA Freedom Corp [Bush, 06.19.2002].
	Усього	9 640	8%
	Загальна кількість ЛО в текстах	117 558	100%

На другому місці за кількісним параметром - іменники America, the United States, nation, які мають частоту вживання, відповідно: 0,75% ЛО, 0,46%ЛО) та 0,4% ЛО, що свідчить про часте звертання американських промовців до різних назв цієї країни, які експлікують її загальний образ. Дієслово unite та його словоформи unites / united, що позначають дію - „об’єднатися” або стан - „об’єднані”, в сукупності складають 0,06% ЛО.

Ядро виокремленого інвентарю лексичних експонентів концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ - більше ніж 78% усіх ЛО нашого матеріалу спостереження - складають лексеми we, our, America, all, the United States, nation (див. рис. 2.1). Основну частину, що становить 95,2% ЛО матеріалу дослідження, утворюють такі експоненти: we, our, all, America, the United States, nation, every / each, Americans, American, national. Лексичні одиниці together, community, everybody / everyone, unite / unites / united, both, common, unity, the USA складають периферію масиву виокремлених вербалізаторів - 4,8% ЛО.

У результаті кількісного аналізу вербальних засобів об’єктивації ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ ми визначили, що найбільш уживаними в матеріалі дослідження серед інших частин мов є займенники інклюзивні-квантифікатори: we, our, all, both, every, each, everybody, everyone з відносною частотою 64,4% від загальної кількості лінгвістичних експонентів концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та іменники America, nation, the United States, Americans, unity, community, the USA - 25,8%. Іншу групу ЛО складають прикметники American, national, common з частотою вживання 4,1%, 3,5% та 0,5%; лексико-семантична парадигма дієслова unite та прислівник together, відповідно: 0,7% та 1% ЛО (рис 2.1):

Отже, поняттєвий зміст концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ об’єктивується засобами непрямої назви концепту, що допомагають утворити загальний образ єдності та спільності американської нації. Часта апеляція до ідеї єдності нації засобами концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ свідчить про його ключову роль у текстах сучасної американської ЦП.

Виокремлені експоненти поняттєвого змісту концепту в текстах САПЦ дають підстави вивести таку його дефініцію: “Togetherness - we / all of us, Americans, and everybody / everyone / each / every member of American unity / community / nation in the composition of the United States / the USA, united together both in joy and trouble to preserve our common national values for further generations of America, by this emphasizing the great power of our unity.” (“Єднання - це всі ми, американці, та кожний представник американської спільноти / нації у складі Сполучених Штатів Америки, об’єднані разом як у радощах, так і в біді, щоб зберегти наші спільні національні цінності для наступних поколінь Америки, у такий спосіб наголошуючи на міцності нашої згуртованості”).

Описана поняттєва складова досліджуваного концепту доповнюється його образною складовою, що об’єктивується низкою концептуальних метафор, адже концепти мають особливу схильність „обростати” у мовній свідомості образно-метафоричними і сполучувальними асоціаціями. Для створення метафор використовуються найяскравіші уявлення, асоціації, такі як зовнішня подібність або подібність за виконуваною функцією. Метафора є способом існування в мові того, що у фізичному світі неможливе.

У нашому матеріалі дослідження виокремлюємо метафори, які будуються за відповідними асоціаціями: 1) єднання - це спільне щасливе майбутнє; 2) єднання - це державна та національна єдність; 3) єднання - це дружба, співпраця; 4) єднання - це збереження національних ідеалів, цінностей (див. табл. 2.2).

Аналіз концептуальної метафори засвідчив, що її асоціативний ряд є достатньо широким, тобто ЄДНАННЯ асоціюється з різними реаліями американської лінгвокультури. Перша група метафор „Єднання - це спільне щасливе майбутнє” налічує 18 прикладів у матеріалі дослідження й складає 42,9% від загальної кількості концептуальних метафор, що об’єктивують концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ (табл. 2.2), наприклад: If the American people come together and put their shoulder to the wheel of history…[Obama, 12.24.2008]; By working together, we can achieve a fully democratic hemisphere, bound together by good will, cultural understanding, and free trade [Bush, 18.09.2001];… we work to build a brighter future for our Nation and for all of the world's people [Bush, 03.06.2002]. Виокремлена група включає метафори, які асоціативно пов’язують щасливе майбутнє нації з її об’єднанням, цілісністю, що в свою чергу зумовлює розвиток, розквіт та успіх держави.

Таблиця 2.2

Типологічна класифікація концептуальної метафори в текстах американської церемоніальної промови

№	Види концептуальних метафор	Частота в матеріалі дослідження		Приклади
		Абс. частота
1.	Єднання - це спільне щасливе майбутнє	18	42,9%	By reaching for - and working for - new horizons of opportunity for all Americans;
2.	Єднання - це державна та національна єдність	13	30,9%	It is this spirit that binds us together as one American family;
3.	Єднання - це дружба, співпраця	6	14,3%	The ties of friendship and respect that bind us together;
4.	Єднання - це збереження  національних ідеалів, цінностей	5	11,9%	…to carry forward this tradition and breathe life into these principles by supporting equal pay for men and women.
	Усього	42	100%

Періоди розвитку США прирівнюються до „мандрівки”, сповненої пригод: з крутими сходженнями, довгими маршрутами тощо: Our journey has never been one of short-cuts or settling for less [Obama, 01.20.2009]; This is the journey we continue today [Obama, 01.20.2009]; The road ahead will be long. Our climb will be steep [Obama, 11.04.2008].

Шлях до демократичності та стабільності держави був достатньо тернистим, утім об’єднавшись, американський народ досяг поставленої мети: She saw a nation conquer fear itself with a New Deal, new jobs and a new sense of common purpose [Obama, 11.04.2008]; <…>and with eyes fixed on the horizon and God's grace upon us, we carried forth that great gift of freedom and delivered it safely to future generations [Obama,01.20.2009]; Dr. King's unwavering commitment to nonviolent means of bringing the people of our Nation together provided a foundation for healing and trust [Bush, 01.21.2002].

Задля майбуття своєї країни, змін на краще необхідно разом подолати неабиякі труднощі, бути сильними та рішучими: With hope and virtue, let us brave once more the icy currents, and endure what storms may come [Obama, 01.20.2009]; We must all do our part to serve one another, and to start a new chapter for our great country [Obama, 12.24.2008].

Друга за чисельністю група концептуальних метафор, що об’єктивує концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, асоціативно пов’язує єднання з державною та національною єдністю - усього 13 прикладів виокремлених метафор у САЦП, тобто 30,9% (табл. 2.2). Американці вважають себе єдиною родиною, об’єднаною долею, щирістю, взаєморозумінням та національним духом: It is this spirit that binds us together as one American family [Obama, 11.27.2008];<… >we're a country stitched together by communities of character [Bush, 08.14.2001];< …>we must rededicate ourselves to the notion that we share a common destiny as Americans - that I am my brother's keeper, I am my sister's keeper [Obama, 12.24.2008].

Специфічною ознакою США є заселення країни представниками різних народів, які сповідують найрізноманітніші форми релігії та об’єднуються спільними інтересами й бажаннями: America is a rich tapestry of people from many different backgrounds and beliefs [Bush, 02.10.2006]; And people of many faiths are united in our commitments to love our families, to protect our children, and to build a more peaceful world [Bush, 12.13.2001]; <…>a country that's been able to absorb people from all walks of life under the great umbrella of freedom and opportunity [Bush, 08.14.2001].

Міцність Америки залежить від державної й соціальної єдності народу, який має разом пережити усі „зльоти та падіння:” The great strength of America lies in the hearts and souls of our citizens [Bush, 11.02.2005]; One of the great strengths of our country is the fact that the social entrepreneurial spirit is strong [Bush, 01.30.2003]; in this country, we rise or fall as one nation; as one people [Obama, 11.04.2008].

Третя за чисельністю група концептуальних метафор, що об’єктивують ключовий концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, асоціює єднання з дружбою, співпрацею. У матеріалі дослідження виокремлено шість прикладів таких метафор - 14,3% від загальної їхньої кількості (табл. 2.2). Узи дружби, взаємоповаги сприяють зближенню людей, їх об’єднанню: <…>the ties of friendship and respect that bind us together [Bush, 03.12.2002]; We have a responsibility to leave our children a hemisphere that honors the commitment of our predecessors, strengthening bonds that connect us as nations and as people [Bush, 04.02.2001].

У світлі останнього десятиріччя саме трагічні події, що торкнулися життя мільйонів людей в США та викликали масове співчуття й жалобу, посилили відчуття дружньої підтримки, взаємодопомоги: September the 11th has reinforced these bonds of friendship [Bush, 03.12.2002]; Americans from every walk of life are building a culture of compassion by devoting their time and talents to help others [Bush, 12.31.2003].

Співробітництво, навчання, обмін досвідом розраховані на побудову дружніх відносин між країнами задля майбутньої успішної співпраці, взаємодовіри та порозуміння: The United Nations is a vital international arena for countries to cooperate in pursuit of political, economic, and social freedoms [Bush, 10.24.2003]; Learning from each other we can build bridges of mutual trust and understanding [Bush, 11.07.2002]; We join you in great anticipation of the spring blossoming of trees, and we look forward to building stronger ties with our friends and allies in Japan [Bush, 25.03.2001] .

Група метафор, що асоціює єднання зі збереженням національних ідеалів, цінностей, налічує п’ять прикладів, або 11,9% (табл. 2.2). Як знано, основоположними ідеалами американської нації є демократія, свобода, рівні можливості незалежно від віросповідання й кольору шкіри тощо; вони об’єднують це суспільство в єдине ціле та роблять його самобутнім і неповторним: <…> tonight we proved once more that the true strength of our nation comes not from the might of our arms or the scale of our wealth, but from the enduring power of our ideals: democracy, liberty, opportunity, and unyielding hope [Obama, 11.04.2008]; To honor these Americans and stay true to our founding ideals, we must carry forward this tradition and breathe life into these principles by supporting equal pay for men and women [Obama, 04.28.2009]; <….> for we know that our patchwork heritage is a strength, not a weakness[ Obama, 01.20.2009] .

Спільні інтереси можуть об’єднати велику кількість людей в єдину групу: Today, we celebrate our freedom and the power of books to bring people together - in this case, bus loads of people [Bush, 10.04.2003]; By reading together and sharing stories, we become part of the fabric of the American community [Bush, 10.04.2003].

Як засвідчив аналіз нашого матеріалу спостереження, метафоризація не є єдиним способом формування нового знання про „ЄДНАННЯ”, в текстах американської ЦП широко використовується фігура метонімії. Умовно класифікуємо усі приклади метонімії, що об’єктивують концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ у САЦП, на дві групи. До першої належать такі приклади, що містять номінативні одиниці: the USA, the United States, America, а також nation, community, вони заміщають поняття „американська спільнота / американці”, „представники народу”, „люди”, таким чином об’єднуючи їх в однодумців, наприклад: At these moments, America has carried on not simply because of the skill or vision of those in high office, but because We the People have remained faithful to the ideals of our forbearers [Obama, 01.20.2009]; the United States is grateful for the friendship and support of many Muslim Nations that are vital partners in the global coalition to fight against terrorism [Bush, 11.05.2002]; Our nation is at war, against a far-reaching network of violence and hatred [Obama, 01.20.2009].

Друга група метонімій включає приклади номінативних одиниць, в яких відбувається перенесення значення з частини на ціле, - вказівка на характерні людині ознаки, у такий спосіб імплікуючи суспільну єдність, її важливе значення для життя всієї країни, наприклад: So this weekend - with one heart, and one voice, the American people can give thanks that a new and brighter day is yet to come [Obama, 11.27.2008]; <… >and making this place a place where all voices can be heard [Mrs Obama, 12.05.2009]; <…> a single voice could change our country, and that together, we could make America a stronger, more just, and more prosperous nation” [Obama, 03.31.2009].

Ціннісна складова концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ розкривається в негативному, позитивному чи нейтральному ставленні до нього. Досліджуваний концепт не позначається власне лексемою-назвою togetherness у текстах САЦП, натомість найбільш семантично близьким його виразником у матеріалі дослідження є ім’я together, що визначається як „формування єдиної групи, організації чи об’єкту; робота за спільною угодою; єдине ціле” (to form a single group, body, or object; so as to be joined; working or acting in united agreement; combined; considered as a whole). Виокремлений концепт семантично пов’язаний з лексемами unity, unite, united, де “unity / єдність - це стан об’єднання або спільна угода (“the state of being united, or in agreement together”); лексема “unite / об’єднатися означає „утворити єдине ціле; стати єдиним; приєднатися; звести в одну групу задля реалізації спільної дії чи мети” (“to make or form a single complete whole; make or become one; join; to come or bring together into one group for a shared action or purpose”).

Таким чином, засоби експлікації концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, необхідні для аналізу оцінних конотацій, містяться у висловленнях та утворюють ціннісну складову концепту.

Концепт EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ. Вивчення словникових дефініцій дає підстави стверджувати, що лексема education включає в себе такі значення, як: процес надання чи отримання освіти - “the act or process of educating or being educated”; знання або вміння, набуте під час навчального процесу - “the knowledge or skill obtained or developed by a learning process”; інструктаж - “program of instruction”; сфера навчання, пов’язана з педагогікою освіти - “the pedagogy of teaching and learning”. Поняттєвий зміст концепту EDUCATION експлікується в досліджуваних текстах промов такими лексемами, як: academy, college, class, classroom, education, educational, educated, to educate, to learn, learning, literacy, to study, studying, student, school, schoolchildren, schooling, to teach, teaching, teacher, training, university з абсолютною частотою вживання 12,86% від загальної кількості лексичних засобів вербалізації усіх концептів у САЦП (рис. 2.2):

Серед досліджуваних прикладів вербалізації культурного концепту EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ у текстах можна виокремити такі: A good teacher can change a life [Bush, 06.25.2001]; Knowledge is our strongest medicine [Mrs Bush, 29.01.2003]; Another part of the initiative is to encourage school districts to recruit 30,000 math and science professionals to teach in our nation' s classrooms [Bush, 02.13.2006] тощо.

У сучасному суспільстві знання також необхідні для боротьби з тиранією: “We must have the skills, the patience, and the will to discuss, negotiate, and compromise with a tyrant - that is to employ the tools of democracy”. Отже, майбутнє свободи залежить від сили освічених та обізнаних громадян.

В американському суспільстві помітна тенденція до розширення світогляду, що пояснюється власним усвідомленням американців низького рівня знань про життя інших країн світу. Більшість американців зацікавлена в тому, що відбувається навколо своєї країни, аніж подіями за кордоном. Вони самі не заперечують, що їм важливіше знати як події національного чи міжнародного рівня можуть вплинути на особисте життя. Після подій 11 вересня в багатьох американців з’явився інтерес до питань закордонних справ та міжнародної політики, що передбачають певні знання традицій і звичаїв інших народів.

Концепт FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ /СВОБОДА. Посягання на ключові цінності свободи та безпеки ще більше посилили їхнє значення серед американців. Бути вільним означає бути позбавленим від усіляких обмежень чи контролю, поневолення або іншого впливу: “freedom/liberty is the condition of being free of restraints”; “liberation from slavery or restraint or from the power of another”. У нашому матеріалі дослідження культурний концепт “freedom / liberty” вербалізується такими лексемами: freedom, free, freely, to free, independence, independent, liberty, to liberate, liberation, less dependent, privilege, self-government, що здобули відповідну абсолютну частоту вживання ЛО та відносну частоту 12,75%, наприклад: I know we need to promote renewable sources of energy to become less dependent on foreign sources of energy [Bush, 04.22.2002]; We declared our independence with his words, that all men are created equal and that they are endowed by their creator with unalienable rights [Bush, 04.12.2001]; This is the meaning of our liberty and our creed - why men and women and children of every race and every faith can join in celebration across this magnificent mall [Obama, 01.20.2009] тощо.

Концепт PATRIOTISM / ПАТРІОТИЗМ. Згідно словникових дефініцій, лексема-назва концепту patriotism має такі основні значення: віддана любов - “devoted love”; підтримка - “support”, захист власної країни - “defense of one's country”; національна відданість - “national loyalty”. Основними лексичними засобами вербалізації цього концепту в текстах є: brave men / people, bravery, courage, courageous, devotion, to devote, devoted, hero(es), heroism, glory, glorious, patriotism, patriotic, patriot(s), soldier(s), veteran(s), що мають абсолютну частоту вживання 10,93% від загальної кількості ЛО (див. рис. 2.2), наприклад: …and part of the unbroken line of heroism that has made our freedom and prosperity possible for over two centuries [Obama, 12.24.2008]; As we celebrate this joyous time of year, our thoughts turn to the brave men and women who serve our country far from home [Obama, 12.24.2008]; You've responded to a great emergency with calm and courage. And for that, your country honors you [Bush, 10.11.2001] тощо.

Дух патріотизму, відчуття гордості за свою країну є складовими так званої “американської винятковості” / “American exceptionalism”, що ґрунтується на внутрішньому переконанні американців щодо переваг США у всіх галузях розвитку в порівнянні з іншими розвиненими країнами.

Отже, концептуальна система САЦП утворюється ключовим концептом TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та ієрархією інших культурних концептів: EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ, FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ / СВОБОДА, PATRIOTISM / ПАТРІОТИЗМ, що уособлюють ціннісні домінанти сучасного американського суспільства, задля збереження яких останнє має об’єднатися та інтегрувати в єдине ціле.

2.2 Прецедентні феномени як засоби передачі культурно значимої інформації в текстах сучасної американської церемоніальної промови

Здатність прецедентних феноменів транслювати культурно значущу інформацію почасти зумовлюється їхніми інтертекстуальними зв’язками.

Прецедентні імена з абсолютною частотою вживання 1 021 одиниця складають 62% від загальної кількості ПФ у текстах САЦП (рис.2.3):

Виокремлені феномени утворюють дві групи: 1) ім'я-символ, що вказує на деяку еталонну сукупність певних якостей, наприклад, Emmanuel - ім’я обітованого Месії в Старому Завіті, що ототожнюється з Ісусом Христом; Albert Einstein - відомий німецький фізик; Sakajawea - корінна американка, яка супроводжувала експедицію Льюїса та Кларка, досліджуючи західну частину США на початку XIX століття. У нашому матеріалі дослідження знаходимо більше прикладів імен-символів, звернення до яких пов’язано з характеристикою певної особистості, котра відзначається мінімальним набором диференційних ознак, специфічних для інваріанта сприйняття ПІ. Виокремлена група є найчастотнішою в досліджуваних текстах -приклади вживання в ЦП (60%); 2) індивідуальне ім'я, пов’язане із загальновідомою ситуацією для носіїв мови, як правило, прецедентною. У САЦП знаходимо відповідні приклади (2%), серед них: Cold war - глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом та його союзниками з одного боку та США з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років; Pentagon - головний штаб Департаменту оборони США, значна частина якого була зруйнована внаслідок терористичних актів 11 вересня 2001 року; Easter Bunny - символічний казковий персонаж Великодня, що, за легендою, приносить дітям кошики повні яєць, цукерок та іграшок напередодні свята.

У процесі використання ПІ в комунікації відбувається апеляція не до власне денотата (референта), а до набору диференційних ознак певного ПІ, яке може бути монолексемним, наприклад, Сreator, God, Savior або полілексемним, наприклад, “our mother”, “damaged Pentagon”, “a drum major”.

Прецедентні ситуації налічують 17% від загальної кількості ПФ у текстах ЦП (рис. 2.3). Шляхом вивчення текстів САЦП, приходимо до висновку, що всі приклади ПС у текстах можна поділити на три групи відповідно до характеру описаної події, серед них: 1) ПС релігійного характеру - найбільш поширена група у матеріалі дослідження з абсолютною частотою вживання прикладів (11%). До цієї групи ПС належать біблійні історії, а також пов’язані з ними алюзії, наприклад: the story of miracle in the holy temple of Jerusalem; the Resurrection of Jesus Christ - the son of God and the hope of life to come; Christ’s example of love and sacrifice тощо; 2) ПС культурно-історичного характеру - друга за частотою група в матеріалі спостереження, що містить 4% прикладів. Ця група прецедентних ситуацій пов’язана з культурно-історичними подіями в житті поліетнічного американського суспільства, що характеризуються своєю рекурентністю та стереотипними рисами, серед них: Columbus Day; Iftaar dinner; National Pearl Harbour day тощо; 3) ПС суспільно-політичного характеру - третя за частотою група в текстах сучасної американської ЦП з абсолютною частотою вживання 2% прикладів. Вона включає ПС, що позначають широковідомі суспільно-політичні події, які залишили певний відбиток на державному устрої більшості країн світу, наприклад: Castro regime; The Taliban regime; global communism; the Nazi terror in Europe тощо.

У досліджуваному масиві текстів ЦП знаходимо також прецедентні висловлювання - 13% від загальної кількості ПФ у церемоніальній промові (рис. 2.3). Найбільш поширеними видами ПВ у матеріалі дослідження є цитати та текстові ремінісценції, останні мають релігійний характер. Під текстовою ремінісценцією розуміємо „усвідомлені vs. неусвідомлені, точні vs. перетворені цитати чи інші посилання на більш чи менш відомі раніше створені тексти в складі більш пізнього тексту”. САЦП відзначається частою апеляцією до фрагментів тексту Біблії, причому використовується алюзія як різновид текстової ремінісценції, що полягає в співвідношенні предмета спілкування з ситуацією або подією, описаними в певному тексті, без згадування та відтворення значних його частин, тобто на змістовному рівні. Усього в досліджуваних текстах ЦП налічуємо 7% прикладів текстових ремінісценцій (), серед них: May God bless America / us / you / people; love a neighbor just like you'd like to be loved yourself; service to others brings joy.

Іншим поширеним видом ПВ у матеріалі дослідження є цитати -6% прикладів, які апелюють до загальновідомих імен або текстів. Цитата є одним із засобів існування прецедентного тексту, утворюючи такий вид інтертекстуального зв’язку, при якому фрагмент тексту-джерела інтегрується в текст-носій.

Тексти САЦП характеризуються апеляцією до таких цитат: 1) слова попередників американського президента; 2) слова відомих культурних, громадських та політичних діячів; 3) патріотичні слова воїнів-героїв Сполучених Штатів Америки та їхніх близьких; 4) висловлення з творів відомих письменників і поетів; 5) біблійні вирази; 6) витяги із законів, резолюцій, актів США; 7) висловлення близьких і друзів президента та його оточення.

До однієї з виокремлених груп цитат у нашому матеріалі дослідження належать висловлення попередників американського президента - 28 прикладів уживання (1,7% від загальної кількості ПФ), серед них: As Lincoln said to a nation far more divided than ours, “We are not enemies, but friends…though passion may have strained it must not break our bonds of affection” [Obama, 11.04.2008]; President Jefferson also wrote, “The God who gave us life gave us liberty at the same time” [Bush, 01.22.2001]; President Franklin Delano Roosevelt told Americans that December 7, 1941, was “a date which will live in infamy” [Bush, 12.05.2003]. За допомогою цієї групи цитат чинний президент Америки Барак Обама та його попередник Джордж Буш як спадкоємці влади наголошують на ключовому значенні соціально-політичної активності колишніх президентів США, що в різні часи сприяли розвитку та зміцненню держави..

Цитати відомих культурних, громадських та політичних діячів налічують 28 прикладів (1,7%) у текстах САЦП, наприклад: Martin Luther King said on the steps of the Lincoln Memorial on August 28, 1963: “I have a dream my four little children will one day live in a nation where they will not be judged by the color of their skin but by content of their character” [Bush, 01.18.2002]; With a great army massed against the Americans, these were not idle words. “Stepping forward to sign the Declaration,” said Dr. Benjamin Rush, “was like signing your own death warrant” [Bush, 07.04.2002]; Louis Armstrong, once said simply, “What we play is life” [Obama, 05.12.2009]. Ця група цитат вживається, як правило, у вітальних промовах, основною метою яких є вшанування описати таку соціально вагомих подій: день народження, ювілей, нагородження особистості, котра зробила вагомий внесок у політичне чи культурне життя суспільства.

Патріотичні слова воїнів-героїв Сполучених Штатів Америки та їхніх близьких знаходять своє відображення в 16 прикладах цитат (1% від загальної кількості ПФ у текстах САЦП), наприклад: General Washington said:“It follows, then, as certain as night succeeds the day - that without a decisive naval force we can do nothing definitive - and with it, everything honorable and glorious” [Biden, 05.14.2009]; Sixty years ago, after the attack on Pearl Harbor, General George C. Marshall declared that “before the sun sets on this terrible struggle, our flag will be recognized throughout the world as a symbol of freedom, on the one hand, and of overwhelming power on the other” [Bush, 07.04.2002]; Roger Bookout was 34 years old when he died, and he was a loving dad. He had a great outlook, and it was summed up on a sign he kept on his locker - “Love your wife; love your life” [Bush 10.07.2001] та інші. Ця група цитат вживається в пам’ятних промовах з метою наголошення на важливості героїчного минулого в житті сучасного американського суспільства.

Цитати з творів відомих письменників та поетів, їхні висловлення складають 13 прикладів в САЦП (0,8%), серед них: During the Civil War, Longfellow wrote a poem that later became a part of a Christmas carol, “Hate is strong, and mocks the song of peace on earth, good will to men” [Bush, 12.04.2003]; The poet John Milton wrote: “They also serve who only stand and wait” [Biden, 05.14.2009]; William Faulkner, when accepting his Nobel Prize a half-century ago said “I believe, that man will not merely endure, he will prevail. He is immortal, not because he alone amongst creatures has an inexhaustible voice, but because he has a soul - a spirit capable of compassion, sacrifice, and endurance” [Bush, 11.27.2001]. Виокремлена група характеризується певною універсальністю в тому змісті, що імена відомих літературних діячів різних епох, до яких апелює адресант, є відомими значній частині слухачів, тобто аудиторії, на яку і розрахований виступ. Метою цих цитат є, по-перше, привернути увагу до певних фрагментів тексту, що майже стали афористичними, по-друге, таким чином підкреслити вагомість особистості, слова якої є актуальними навіть сьогодні в історично-культурному часовому зрізі.

Біблійні вирази налічують 11 прикладів (0,7%) у САЦП, серед них: in the words of Scripture, the time has come to set aside childish things. [Obama, 01.20.2009]; The kindness of the Lord has not ended, His mercies are not spent; Lamentations 3:22 [Bush, 09.26.2001]; Scripture teaches: “There is no greater love than to lay down one’s life for another” [Bush, 10.07.2001] та інші. Визначена група цитат вживається з метою концентрації уваги на основних ціннісних ідеалах суспільства, де релігійні цінності передбачають духовність, любов до ближнього, самопожертву, взаємодопомогу тощо. Визначені цитати, як правило, мають впливове значення в текстах, оскільки адресат здебільшого впевнений в правдивості їхнього змісту.

Менш частотними є цитати, що апелюють до витягів із законів, резолюцій, актів США - 4 приклади (0,2%) в досліджених текстах САЦП: Two hundred and twenty-five years ago, the signers of the Declaration of Independence boldly asserted that all are “created equal, that they are endowed by their Creator with certain unalienable Rights, that among these are Life, Liberty, and the pursuit of Happiness” [Bush, 07.03.2001]; the Constitution requires “all Americans to be treated equally without regard to the color of their skin” [Bush, 02.04.2004]; On June 14, 1777, the Second Continental Congress passed a resolution stating that “the flag of the United States be thirteen stripes, alternate red and white; that the union be thirteen stars, white in a blue field” [Bush, 10.06.2005]. Цитати з відомих державних документів наводяться як з інформативними, так і персуазивними цілями.

         Цитати близьких і друзів президента та його оточення найменш частотні в нашому емпіричному матеріалі - 2 приклади вживань (0,1% від загальної кількості ПФ): My old friend Joe Foss, a marine who earned the medal of honor in World War Two, used to say: “Those of us who lived have to represent those who didn't make it ” [Cheney, 07.21.2005]. За допомогою цих цитат адресант апелює до висловлень найближчих йому людей, підкреслюючи їхню важливу роль у своєму житті, та водночас імплікує спільність інтересів з аудиторією.

Прецедентні тексти САЦП знаходяться на останньому місці зачастотністю використання - 8%прикладів від досліджуваних ПФ (табл.2.4). Тексти, до яких апелює автор, стають свого роду прецедентними, оскільки звертання до них відбувається відносно часто в мовленні носіїв, вони легко сприймаються адресатом завдяки властивому їм історичному, культурному та краєзнавчому значенню в дискурсі мовної особистості, а також вони мають дейктичний характер, вказуючи на певну ситуацію та поновлюючи досвід за окремими деталями. Корпус прецедентних текстів включає певну парадигму текстів-зразків національної культури, вивчення яких є необхідним у процесі соціалізації особистості в лінгвокультурній спільноті.

За нашими спостереженнями, прецедентні тексти в матеріалі дослідження утворюють такі групи: 1) державні документи, які є доленосними в історії країни, наприклад, Constitutional Bill of Rights; the Birmingham Pledge; the Declaration of Independence тощо, з абсолютною частотою вживання 6% прикладів; 2) священні книги - the Scripture; Psalm 27; Torah тощо - 1,3% прикладів в матеріалі дослідження; 3) тексти пісень - “Safe in the arms of Jesus”; “Lord, keep me day by day”, “He keeps on blessing me” - 0,6% прикладів уживання в САЦП; 4) назви книг, збірок - The Hoffman Book; Novel “The secret life of bees”; The Goose bumps books - 3 приклади уживання (0,1%).

Усі зразки ПФ у текстах ЦП можна віднести до національно-прецедентних феноменів та соціумно-прецедентних феноменів. За нашими підрахунками, група національно-прецедентних феноменів охоплює більше половини всіх ПФ матеріалу дослідження - 1075 одиниць (65%) та позначає лінгвокультурні особливості, що є вирізняльними для американської нації, тобто імена, вирази, ситуації, тексти тощо, які відомі кожному пересічному американцю. Національно-прецедентні феномени вирізняються своєю самобутністю та навіть парольністю (термін Г. Г. Слишкіна). Знання цих ПФ свідчить про національну ідентичність особистості, обізнаність з власною культурою, історією тощо, що дуже шанується в сучасному американському суспільстві. Приклади національно-прецедентних феноменів у текстах САЦП охоплюють:

) імена політичних діячів США та їхні висловлення, наприклад: John Adams (другий президент Сполучених Штатів Америки, роки правління 1797-1801) once advised his son: “You will never be alone with a poet in your pocket”; Thomas Jefferson (третій президент США, автор Декларації про Незалежність Америки) wrote: “The God who gave us life, gave us liberty at the same time”; Abraham Lincoln’s words (16ий президент США, роки правління 1861-1865): “a nation created in liberty and dedicated to the proposition that all men are created equal” та інші;

) імена та висловлення героїв США, наприклад: General C. Pulaski (бригадний генерал американської кавалерії під час визвольної війни за незалежність Сполучених Штатів Америки кінця XVIII століття) wrote in his letter to General Washington: “I came here, where freedom is being defended, to serve it and to live and die for it”; Joshua Chamberlain (лейтенант-полковник піхоти під час американської громадянської війни XIX століття); Martin Dr. King (учасник визвольної боротьби другої половини XX століття, борець за рівність та справедливість американського народу) said: “The true neighbour will risk his position, his prestige and even his life for the welfare of others”;

) імена першовідкривачів, винахідників та науковців США, наприклад: the Wright brothers (брати, котрі здійснили перший політ на літаку); Neil Armstrong та Buzz Aldrin (перші астронавти на місяці); Alan Shepard (перший американець у космосі); Amelia Earhart (перша жінка-авіатор, котра отримала хрест за льотні бойові заслуги);

) стереотипні імена, ситуації, що є символічними для США: Dallas cowboy fan (професійна команда з американського футболу міста Даллас штату Техас); the Carolina story (історія життя простих людей штату Північної Кароліни, котрі вибороли право расової рівності в школах, вигравши відповідний судовий процес); Miriam’s kitchen (безкоштовна їжа для бездомних, що пропонується в будні у Вашингтоні за спільною програмою студентської асоціації університету імені Джорджа Вашингтона та Західної пресвітеріанської і Об’єднаної церков);

) національні свята та дні пам'яті США, наприклад: National Pearl Harbour Remembrance Day (день пам'яті загиблих під час повітряного бомбардування американської території Перл Харбор японцями); the Navajo Code Talkers (день пам'яті солдатів секретної служби США); Patriot Day (день пам'яті загиблих від терористичних актів проти Сполучених Штатів Америки 11 вересня 2001 року);

) назви державних документів, наприклад: the Declaration of Independence (історичний документ США, за яким британські колонії в Північній Америці оголосили незалежність від Британії в 1776 році) ; Civil Rights Act (законопроект про заборону расової сегрегації в школах, публічних місцях та на робочих місцях); the US Constitution (основний закон США від 1787 року, що має вищу юридичну силу).

У нашому матеріалі спостереження соціумно-прецедентні феномени налічують 35% прикладів уживання від загальної кількості ПФ у САЦП, та охоплюють дві групи, а саме: приклади ПФ, що апелюють до біблійних джерел, та ті, що пов’язані з відомими певним колам суспільства особистостями чи історичними ситуаціями.

За результатами дослідження, майже третину емпіричного матеріалу складають ПФ, що апелюють до біблійних джерел (див. табл. 2.3) - 28% прикладів з прецедентних феноменів. Ці ПФ утворюють групу соціумно-прецедентних феноменів, де адресатом є представники різних віросповідань, незалежно від національної належності всередині цієї групи.

Показники частоти вживання цих ПФ (табл. 2.3) підтверджують ключове значення релігійних цінностей у житті сучасного американського суспільства, які, на нашу думку, стали ще більш вагомими після терористичних подій 11 вересня 2001 року, коли вся американська нація на чолі з президентом Дж. Бушем звернулися зі словами молитви до Бога. Закінчуючи свої промови, чинний президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама та його попередник Джоржд Буш традиційно вживають висловлення: “in the year of our Lord two thousand and…” , що налічує приклади у матеріалі дослідження, які входять до прецедентної ситуації літочислення від дати народження Ісуса Христа.

Таблиця 2.3

Типологія прецедентних феноменів, що апелюють до релігії

№	Тип ПФ	Частота в матеріалі дослідження		Приклади ПФ
		Абс. частота	Відн. частота
1.	ПС	179	10,8%	In the year of our Lord two thousand and four, Jesus Day, the Resurrection of Jesus Christ
2.	ПІ	137	8,2%	God, Jesus, Emmanuel
3.	ПВ	126	7,6%	May God bless you all; “For I was hungry and you gave Me food, I was thirsty and you gave Me drink, I was a stranger and you took Me in”; love a neighbor just like you’d like to be loved yourself
4.	ПТ	22	1,3%	The Bible, the Torah, Psalm 27
	Кількість  прикладів	464	28%
	Загальна кількість ПФ у САЦП	1 655	100%

Група прецедентних ситуацій, пов’язаних з релігійною тематикою, є найпоширенішою в САЦП- усього 10,8% прикладів уживань від загальної кількості ПФ (див. табл. 2.3). До виокремлених ПС також можна віднести біблійну історію народження дівою Марією Спасителя; Jesus Day - день Ісуса, святкування якого спонукає людей діяти за заповідями Божими; історія виходу євреїв з Єгипту; воскресіння Ісуса Христа як символ надії на життя; Kwanzaa - вшанування африканської історії та спадку, звернення до семи заповідей Nguzo Saba, тобто низки принципів доктора Каренга, що уособлюють основні цінності африканської культури; Hanukkah - фестиваль ліхтарів, під час якого єврейський народ відзначає річницю свободи та надії; St. Patrick’s Day - день ірландського святого, який проповідував християнську релігію; Ramadan - місяць посту, якого дотримуються мусульмани згідно із заповідями Корану; Yom Kipur - за іудаїзмом, день святого благоговіння та надії, день божественного судження; Eid al-Fitr - служба Богові протягом священного місяцю Рамадану; Rosh Hashanah - початок святкування Нового року єврейським народом; Passover - святкування звільнення єврейського народу від гніту та народження нової нації тощо.

Апеляція до імені Бога, а також осіб духовного сану складає 137 ПІ, (тобто 8,2% від загальної кількості ПФ) та відбувається за допомогою вживання різних номінацій, серед них, God - 98 звернень, the Maccabees - 6 звернень, John Paul II - 5 звернень, Saint Patrick - 5 звернень, Almighty God - 4 звернення, Our Creator - 4 звернення, Jesus - 4 звернення, Abraham - 3 звернення, Savior - 2 звернення, Lord - 2 звернення, God of Heaven -1 звернення, Emmanuel - 1 звернення, Archbishop John Cardinal O’Connor - 1 звернення, the Dalai Lama - 1 звернення.

Прецедентні висловлення релігійного характеру налічують 126 апеляцій у САЦП, тобто 7,6% (див. табл. 2.3), найбільш поширеними серед яких є такі: May God bless America/our nation/you/land - приклади love a neighbor just like you'd like to be loved yourself. Рідше в текстах ЦП адресант посилається на цитати з відомих релігійних першоджерел - 10 апеляцій, наприклад: “Thy face, Lord, do I seek. I believe that I shall see the goodness of the Lord in the land of the living” (Psalm 27); “Behold, a virgin shall conceive and bear a son, and his name shall be called Emmanuel, which means God with us” (Matthew 1:23); “Blessed are those who mourn for they shall be comforted” (Scripture).

Основою релігійних ПІ, ПВ та ПС завжди є прецедентний текст, тобто першоджерело, знання якого уможливлює вживання та розуміння вищеназваних феноменів [54, с. 202]. У текстах САЦП знаходимо приклади апеляцій до ПТ - 1,3% від загальної кількості ПФ у матеріалі дослідження, а саме: Psalm - 7 апеляцій, Scripture - 6 апеляцій, the Bible - 4 апеляції, the Koran/Qur’an - 3 апеляції, the Torah - 1 апеляція, Lamentations - 1 апеляція.

Інші приклади соціумно-прецедентних феноменів у текстах САЦП налічують складає 7% від загальної кількості ПФ, та апелюють до:

) імен, висловлень культурних діячів різних країн, наприклад: Placido Domingo - іспанський оперний співак, тенор; It was said of a great architect centuries ago, if you want to seek his monument, look around you; John Milton wrote:“They also serve who only stand and wait”;

) імен відомих політичних діячів різних часів, наприклад: Hitler - верховний головнокомандуючий збройними силами Німеччини під час Другої Світової війни; King Mohammed - теперішній король Марокко; President Karzai - колишній президент Афганістану;

) імен відомих науковців різних галузей науки, наприклад, Andrei Sakharov - ядерний фізик; John Augustus Roebling та його син - будівники мостів; Albert Einstein - відомий фізик-теоретик, винахідник теорії відносності;

) політичного устрою, ідеології країн у певний часовий відрізок: global communism, the Taliban regime, the Castro regime, the Nazi terror in Europe.

За нашими спостереженнями, у текстах САЦП прецедентні феномени виконують усі властиві їм функції: номінативну, персуазивну, лудичну та парольну. Номінативна функція прецедентних феноменів американської ЦП полягає в називанні та виокремленні фрагментів дійсності й формуванні понять про них. Найбільш поширеним видом ПФ, що використовується в номінативній функції, є пряме цитування, наприклад: It was said of a great architect centuries ago, if you want to seek his monument, look around you [Bush, 03.04.2001]; No wonder America sees itself in Thomas Jefferson [Bush, 04.12.2001]; “My best friend is a person who will give me a book I have not read” та інші [Bush, 10.04.2003].

Прецедентні феномени характеризуються певним культурним авторитетом серед носіїв мови. Цим зумовлюється можливість використання ПФ з метою переконання адресата у своїх поглядах, тобто їхнього вживання в персуазивній функції , що є спробою провести паралель між подіями, описаними в тексті, та актуальною для комунікантів ситуацією, наприклад: Dr. King said, “Doors are opening to you - doors of opportunities that were not open to your mothers and your fathers - and the great challenge facing you is to be ready to face these doors as they open.” [Mrs Bush, 01.20.2003]; R.Reagan said: “Peace is the highest aspiration of the American people. We will negotiate for it, sacrifice for it, but we will never surrender for it" - never, ever, ever [Obama, 05.04.2009]; The theme of this year’s World AIDS Day is "Stop AIDS: Keep the Promise” [Condoleezza Rice, 11.30.2005]. У текстах САЦП адресант апелює до відповідних прикладів ПФ з метою переконати адресата не бути байдужим до життя власної країни, відстоювати свої права та привілеї, скористатися тими шансами, яких були позбавлені попередні покоління; вони часто є певним закликом до реалізації сумісних цілей та боротьби за краще та здорове майбутнє.

Особливістю використання ПФ у лудичній функції є те, що її сутність полягає в апеляції до зразків гумору та жартівливих ситуацій спілкування, які є типовими для текстів американської ЦП. Використання прецедентних феноменів у лудичній функції часто відбувається на початку спілкування, у ситуації встановлення контакту, таким чином задаючи тональність усій наступній комунікації, наприклад: Thank you all very much. Thank you all for coming. The most compassionate thing Darrell Green has done is to retire. Particularly if you're a Dallas Cowboys fan. [Bush, 01.30.2003]; The sergeant major must have been quite a guy. When he was a young platoon sergeant, the recruits gave him a nickname: No Slack Billy Jack Stack. [Bush, 05.31.2004]; According to one editorial of the time, “It seems hard to be a sophisticated European and also an admirer of Ronald Reagan”[Bush, 11.06.2003]. У досліджуваних прикладах центром гумористичної ситуації часто є близькі та друзі адресанта, звертання до яких відбувається із згадкою певних відомих для обох сторін фрагментів життя, що вигідно підкреслює вміння промовця створити невимушену та дружню атмосферу спілкування та викликати інтерес у решти аудиторії.

Основною метою вживання ПФ у лудичній функції є намагання зменшити напруженість спілкування, створити гумористичний ефект. Іноді адресант реалізує лудичну функцію в текстах САЦП, апелюючи до цілих прецедентних ситуацій, добре відомих і зрозумілих для аудиторії: <…> It's a pleasure to be able to introduce you, soon, to the National Thanksgiving Turkey. His name is Marshmallow. The alternative turkey's name is Yam. He's around here somewhere. He's not going to be in this room. He's in a pickup truck hanging out by the South Lawn. [Bush, 11.22.2005]; It's always good to see Santa. We also know how Santa gets around: he travels in the dark of night, he arrives unannounced - and he's gone before you know he was there. Santa, I can assure you, it's a lot easier on a flying sled than it is on Air Force One [Bush, 12.04.2003]. Носії мови легко розпізнають ігрові апеляції до прецедентних феноменів та відрізняють їх від апеляцій, що виконують інші функції.

Текстова ремінісценція, що спрямована на доказ чи емфатизацію належності адресанта до тієї ж групи (соціальної, політичної, вікової) що й адресат, називається парольною апеляцією до прецедентного тексту в дискурсі. Існування свого унікального корпусу прецедентних текстів свідчить про групову ідентичність, а апеляція до цього корпусу сприяє подальшій інтеграції групи, наприклад: Celebrated by millions across the world, Kwanzaa honors the history and heritage of Africa. This seven-day observance is an opportunity for individuals of African descent to remember the sacrifices of their ancestors and reflect on the Nguzo Saba [Bush, 12.19.2003]; Rosh Hashanah marks the beginning of a New Year within the Jewish community, and it is a time for personal reflection. As you prepare for Yom Kippur, the Day of Atonement, may this solemn period bring forth a deeper devotion to your faith's noble ideals [Bush, 09.17.2001]. Представлені приклади апелюють до назв певних свят та їхніх традицій, з якими є обізнані представники єврейської, афро-американскьої тощо спільнот.

Отже, тексти сучасної американської церемоніальної промови характеризуються частою апеляцією до прецедентних. Виокремлені феномени тлумачаться як одиниці зберігання та передачі культурної інформації, знання якої сприяє кращому розумінню текстів американської культури. За комунікативно-мовним параметром виокремлюємо прецеденте ім’я (62% від загальної кількості досліджуваних одиниць в матеріалі спостереження), прецедентну ситуацію (17%), прецедентне висловлення (13%) та прецедентний текст (8%).

2.3 Засоби вербалізації емоційно-експресивної номінації в текстах сучасної американської церемоніальної промови

Емоційно-експресивна номінація є іншим ефективним прагматичним засобом персуазивності в САЦП [див. 85, с. 207]. Аналіз досліджуваного масиву текстів довів, що емоційно-експресивна складова САЦП реалізується шляхом уживання низки таких експресивних мовнориторичних засобів, як: засоби вираження емфази, що позначилися в прикладах уживання в корпусі досліджуваних текстів (див. табл. 3.4), до яких належать: 1) емфатичні лексичні одиниці; 2) риторичний прийом „експлетив” (термін І. М. Ільченко); 3) дієслово-підсилювач do; 4) емфатичні займенники; 5) засоби епістемічної модальності; 6) емфатичні конструкції it is worth + Ving, it was…that/who, стилістичні засоби метафори, іронії та гумористичні ситуації.

Емфатичні лексичні одиниці виявилися найбільш уживаними засобами емфази в текстах САЦП (табл. 3.4) - усього 39,1% прикладів від загальної кількості засобів емфази в текстах ЦП, серед них: many, many; so many; as much as; as long as; above all; entirely, significantly, very, наприклад: Congratulations to Motorola's Commercial, Government and Industrial Solutions Sector - the proud manufacturer of two-way radio communications products used by our Nation's first responders and many, many others [Bush, 05.21.2003]; He is a fine, fine man, who cares deeply about people and who loves his country just as much as I do [Bush, 09.02.2002]; In fact, Ronald Reagan's words were courageous and optimistic and entirely correct [Bush, 11.06.2003]. Цими засобами створюється прагматичність висловлення, що будується на „класичній теорії кількості”. Адресант, вживаючи емфатичні ЛО, акцентує увагу на тих фрагментах тексту, що мають привернути увагу адресата.

Таблиця 3.4

Емфатичні засоби вираження емоційно-експресивної номінації в текстах американської церемоніальної промови

№		Засоби вираження емфази		Частота в матеріалі дослідження				Приклади засобів вираження емфази в САЦП
				Абс. частота		Відн. частота
1.		Емфатичні лексичні одиниці		300		39,1%		many, many; entirely, significantly
2.		Риторичний прийом „експлетив”		195		25,4%		at least, actually, remarkably
3.		Емфатичні займенники		155		20,2%		myself, himself, herself
4.		Дієслово-підсилювач do		74		9,6%		I do hereby proclaim Friday as a National Day of Prayer and
							Remembrance[Bush, 08.09.2005]; I do have a ritual every morning [Bush, 06.07.2002]
5.		Засоби епістемічної модальності		30		3,9%		clearly, certainly, surely
6.		Емфатичні конструкції it is worth + Ving, it was…that/who		14		1,8%		it is worth doing right [Bush, 06.05.2005]; It was a year ago that I signed the No Child Left Behind Education Act [Bush, 01.08.2003].
		Усього		768		100%

Емоційно-експресивна номінація текстів сучасної американської ЦП реалізується за допомогою риторичного прийому експлетив, тобто вставних слів, що виконують певну синтаксичну функцію у висловленні, але не мають смислового навантаження, серед них: actually, after all, at least, certainly, clearly, for all that, importantly, I think, I hope, indeed, in fact, it seems, of course, remarkably, to be sure, наприклад: In fact, Ronald Reagan's words were courageous and optimistic and entirely correct [Bush, 11.06.2003]; Of course, I want to thank the Easter Bunny [Bush, 04.01.2002]; Indeed, it is appropriate to mark this occasion by remembering the words of President Jefferson [Bush, 05.18.2001]. Абсолютна частота вживання прийому експлетив складає 25,4% прикладів уживання (див. табл. 3.4). Цей прийом вживається для надання виразності або всьому висловленню, або головній його частині, тим самим виконуючи функцію привертання уваги адресата.

За допомогою емфатичних займенників myself, himself, herself, itself, ourselves, themselves, yourself, yourselves висловлення набуває виразності в текстах САЦП. У матеріалі дослідження знаходимо приклади уживання таких займенників з відносною частотою 20,2% від загальної кількості засобів емфази в текстах спостереження (див. табл. 3.4). Акцентуючи увагу на певному об’єкті, промовець привертає увагу адресата до найважливіших моментів тексту, наприклад: Our third award recipient has restored a site almost as old as America, itself [Bush, 03.14.2005]; I was most impressed by how - by the discussion of the beaver dams and the care for not only the trail system, but for the beavers, themselves [Bush, 04.22.2002]; We've got to be responsible for loving a neighbor like we'd like to be loved ourselves [Bush, 08.14. 2003].

Експресивне навантаження в САЦП також мають емфатичні конструкції з дієсловом-інтенсифікатором do, їхня абсолютна частота вживання в текстах спостереження складає 9,6% прикладів від загальної кількості засобів емфази в ЦП (див. табл. 3.4). Вони передають значення інтенсивності дії та часто підкреслюють наполегливість у розв’язанні певного питання, наприклад: We're going to pay for the accountability systems to make sure that we do get excellence [Bush, 01.08.2003].

Значна частина текстів сучасної американської ЦП, виголошених президентами Сполучених Штатів Америки, закінчується вживанням мовленнєвих актів-декларативів, що вміщують дієслово proclaim та дієслово-інтенсифікатор do, що підсилює його значення, - усього30% прикладів з досліджених текстів, серед них: NOW, THEREFORE, I, BARACK OBAMA, President of the United States of America, do hereby proclaim May 10, 2009, as Mother's Day [Obama, 03.08.2009]; NOW, THEREFORE, I, GEORGE W. BUSH, President of the United States of America, by virtue of the authority vested in me by the Constitution and laws of the United States, do hereby proclaim the Fourth Anniversary of USA Freedom Corps [Bush, 01.30.2006]; NOW, THEREFORE, I, GEORGE W. BUSH, President of the United States of America, by virtue of the authority vested in me by the Constitution and laws of the United States, do hereby proclaim January 16, 2004, as Religious Freedom Day [Bush, 01.16.2004]. Такого типу проголошення констатують важливість певної події в житті американської спільноти, а вживання дієслова-інтенсифікатора do підсилює виразність висловлення, що, як результат, має відповідний вплив на аудиторію.

Епістемічна модальність відноситься до функціонально-семантичної категорії, що містить оцінку мовця власного повідомлення, яке є достовірним, тобто відповідає дійсності. У текстах САЦП епістемічна модальність реалізується такими словами: clearly, certainly, surely, confident. Вони мають абсолютну частоту вживання 3,9% прикладів від загальної кількості засобів емфази в текстах ЦП (див. табл. 3.4), та виконують функцію передачі впевненості, наприклад: And certainly, living where we live, we have a special fondness and a special respect for Abraham Lincoln [Bush, 10.14.2005]; Without that shelter, every one of them would have almost surely have been killed during those weeks and months of merciless terror [Bush, 11.09.2005]; Today, the American people can be confident of a better future because of the character and leadership of our President, George W. Bush [Cheney, 07.25.2005].

Емфатичні конструкції типу: it is worth + Ving; it was…that / who вживаються для підсилення виразності висловлень у текстах САЦП з метою привернення уваги адресата до найважливіших фрагментів тексту промови та сприяють формуванню думки реципієнта відносно певних об’єктів чи предметів дійсності. Нами виокремлені 14 прикладів уживання таких конструкцій у текстах САЦП з відносною частотою 1,8% (див. табл. 3.4), наприклад: Let us remember that it was a man from this state who first carried the banner of the Republican Party to the White House - a party founded on the values of self-reliance, individual liberty, and national unity [Obama, 11.04.2008]; It was on another September 11th - September 11th, 1941 - that construction on this building first began [Bush, 10.11.2001]; If something is worth doing, it is worth doing right [Bush, 06.05.2005].

Емоційно-експресивна номінація як засіб реалізації персуазивної функції в текстах САЦП актуалізується також стилістичними засобами метафори, іронії, а також прикладами гумористичних ситуацій. Cтилістична фігура метафори є одним з ефективних засобів емоційно-експресивної номінації в матеріалі дослідження. Це можна пояснити здатністю метафори віддзеркалювати фундаментальні культурні цінності, які, за нашими спостереженнями, певним чином відображені в усіх текстах американської ЦП.

Події 11 вересня 2001 року наклали свій відбиток на образність метафори, яка за допомогою великого спектру конотативних значень підкреслює необхідність єднання нації заради збереження основних цінностей суспільства: свободи, миру, демократії. Тяжіння до єднання, що є ключовою цінністю сучасного американського суспільства, знаходить своє відображення в таких метафорах, які завдяки своїм мовним репрезентаторам активно впливають на сприйняття слухачів, підкреслюючи, що спільне горе та нещастя лише підсилюють національний дух єдності, наприклад: September the 11th has reinforced these bonds of friendship [Bush, 03.13.2002]; I say we're a country stitched together by communities of character [Bush, 08.14.2001].

Особливістю метафоричних образів текстів САЦП є те, що вони об’єктивуються в провідних концептах американської лінгвокультури. Найбільш поширеними джерелами метафори, що притаманні текстам ЦП, є людина, її життя, переживання, основні цінності та оточуючий її світ, на відміну від політичних виступів, де основними метафорами є спорт та війна.

Визнання своєї національної винятковості “American exceptionalism” та сили національного духу, роль талановитої та активної людини в суспільстві знаходить відображення в образності, що створюють такі метафори: Dale was an American icon who made great contributions to his sport [Bush, 02.22.2001]; Our Founding Fathers, faced with perils we can scarcely imagine <…>, Those ideals still light the world [Obama, 01.20.2009]; Andrei Sakharov served a beacon of hope and inspiration [Bush, 05.21.2001]; Dr. Martin Luther King, they too, will be prepared to walk through doors of opportunity [Bush, 01.20.2003] тощо.

Визначальною рисою метафоричного образу людини є те, що він створюється за допомогою сучасного стереотипу американського суспільства - особи, що піклується про своє здоров’я та здоровий образ життя нації, дбає про самоосвіту й освіту своїх дітей, постійно вдосконалюється: All year long the doctors and nurses and staff of this hospital are providing care, restoring health, and putting the light back into the eyes of children [Bush, 04.11.2003]; By involving students in your work and creating opportunities for young Americans to learn about career opportunities in the sciences, you're opening minds and opening doors to future researchers [Bush, 07.12.2002]; As we observe American Heart Month, we recognize those battling heart disease; we express gratitude to the family members and friends who are a source of love and encouragement [Bush, 02.01.2006]. Виокремлені метафори пробуджують емоційні асоціації та цим впливають на слухачів, змушуючи їх замислитися над пріоритетами власного життя та імпліцитно підкреслюючи необхідність збереження й переосмислення основних його цінностей.

Іншим поширеним джерелом метафори в текстах САЦП є негативний та позитивний досвід людини, її переживання. Характерною рисою цих метафоричних образів у нашому емпіричному матеріалі є те, що людина зображена оптимістичною й патріотичною, з надзвичайною силою волі, бажанням подолати перешкоди, незважаючи на тяжкі випробування долі, наприклад: Although the burden of grief can become easier to bear, always there is the memory of another time, and the feeling of sadness over an unfinished life [Bush, 05.31.2004]; We recognize the power of faith to accomplish miracles and bring light from the darkness [Bush, 12.19.2003]; Not because history runs on the wheels of inevitability; it is human choices that move events [Bush, 12.10.2005].

Прагнення американського народу жити у вільній країні, де панує мир і рівність, є загальновідомим фактом, зазначеним ще в Декларації про Незалежність Америки. Яскраві метафоричні образи свободи й демократії будуються на провідних цінностях американського суспільства та завдяки своїм емоційним асоціаціям впливають на світогляд адресата, переконуючи у важливості розповсюдження цих ціннісних ідеалів не тільки серед американського народу, а й в усьому світі, наприклад: To honor these Americans and stay true to our founding ideals, we must carry forward this tradition and breathe life into these principles by supporting equal pay for men and women [Obama,04.28.2009]; We have confidence because freedom is the permanent hope of mankind, the hunger in dark places, the longing of the soul [Bush, 12.10.2005]; The roots of our democracy can be traced to England [Bush, 11.06.03] та інші.

Ключова роль Сполучених Штатів Америки у творенні демократії імплікується метафорою, де образ присяжних в суді співвідноситься зі „стрижнем демократії”: Since our founding, the jury has been a fundamental institution in American law and a pillar of our democracy [Bush, 04.25.2005].

Промовець за допомогою метафоричних висловлень підкреслює готовність суспільства йти на боротьбу заради ідеї свободи та миру в усьому світі, критикуючи таким чином жорстокі й безперспективні, на його думку, принципи ідеології інших країн з метою переконати аудиторію єднатися: We're going to free the people of Iraq from the clutches of Saddam Hussein and his murderous allies [Bush, 03.28.2003]; It signaled the beginning of the Cold War, and foreshadowed the eventual dismantling of global Communism [Bush, 07.25.2001]; And we pray that those who still live in the darkness of tyranny will some day see the light of freedom [Bush, 12.06.2005].

Ще одним засобом реалізації емоційно-експресивної номінації в текстах САЦП є вживання гумору та іронії, приклади яких часто зустрічаються в матеріалі дослідження.

За результатами контекстуально-інтерпретаційного аналізу текстів, типологія об’єктів гумору в САЦП охоплює: 1) соціально-побутові теми; 2) оточення близьких та друзів; 3) чинних політичних діячів Сполучених Штатів Америки; 4) відомих соціально-політичних діячів різних часів; 5) дитячий фольклор.

Прикладами гумору в соціально-побутових ситуаціях, описаних у текстах САЦП, може бути згадування певних предметів, ситуацій, яким надається гумористична оцінка. Такі зразки гумору, як правило, зустрічаються в застільних, вітальних або вітально-гостьових промовах, що найбільше апелюють до таких загальнолюдських цінностей, як: сім’я, сімейні відносини, шлюб, дім, улюблені тварини тощо, наприклад: I see the turkey standing there. He looks a little nervous, doesn't he? He probably thinks he's going to have a press conference [Bush, 11.26.2002]; I wish my dog, Barney, was here. But I'm afraid Barney would have met his match with that turkey. So we kept him inside [Bush, 11.26.2002]; I called one of those Texas fans, who shall remain anonymous. I said, "How was it?" He said, "That game was the greatest day in my life." I said, "Well, how about your wedding?" He said, "Yes, that too." [Bush, 02.14.2006]. Завдяки гумористичній тональності спілкування, пов’язаної з соціально-побутовими ситуаціями, промовець не тільки розряджає атмосферу спілкування, але і зближується з аудиторією, наголошуючи на спільності об’єднуючих їх тем.

Часто об’єктом сміху стає близьке оточення адресанта: батьки, дружина, діти, родичі, друзі сім’ї, зі звичками та рисами якого він добре обізнаний: Dr. Wood, thank you very much, sir, for your leadership. You may wonder why Dr. Wood has got such white hair. My mother's on his board. And if she were here, she would say she has white hair because of me. [Bush, 04.06.2001]; The bird's name is Katie. Ron, it was awfully nice of you to name that bird after your daughter. It's a high honor to be named - to have that turkey named after your child. And it's a fine looking turkey [Bush, 26.11.2002]; My body is what it is today because of Mad Dog. I appreciate you. Congratulations. I didn't know you owned a suit [Bush, 02.14.2006]. У цих прикладах відображається добродушно-насмішлива інтенція мовця, за допомогою якої він хоче створити гумористичний ефект та цим привернути увагу аудиторії.

Адресант, згадуючи у своїх промовах підлеглих, вдається до гумору, щоб підкреслити дружню атмосферу, яка об’єднує політичних діячів новітнього часу. Розмовна форма мови, вживання прізвиськ та скорочених форм імен, жартівливих ситуацій, порівнянь тощо - все це допомагає в описі гумористичних прикладів із життя сучасних політичних діячів Білого Дому, Конгресу, Сенату тощо. Дотепне висловлення розраховано не тільки на сміх, але й на оцінку інтелектуальних здібностей автора, наприклад: I appreciate so very much the service and advice and friendship of our Vice President, Dick Cheney. Like me, he married well [Bush, 01.18.2005]; Mr. Secretary, you were an easy pick. Another member of my team who is here who helps us have a strong and certain foreign policy is Senorita Condoleezza Arroz. That means rice [Bush, 05.18.2001]; Just to show you we don't hold a grudge, we've invited members of the U.S. Congress here. And you're welcome, and thank you all for coming [Bush, 04.01.2002].

Поширеним джерелом гумору в текстах ЦП є згадування життєвих ситуацій відомих соціально-політичних діячів різних часів або апеляція до них через призму сучасних подій. Такі приклади, як правило, наводяться в пам’ятних промовах з метою вшанувати загальновідому заслужену особистість, згадуючи найцікавіші приклади з її життя. Вони впливають на емоційний стан мовця - збуджують почуття поваги, симпатії та захоплення, наприклад: The actor Robert Cummings recalled one occasion: “I was sitting around the set with all these people and we were listening to Ronnie, quite absorbed. I said, “Ron, have you ever considered someday becoming president?” He said, “President of what?” “President of the United States”, I said. And he said, “What's the matter? Don't you like my acting either?” [Bush, 06.11.2004]; According to the Oxford English Dictionary, Mr. Jefferson contributed more new words to the language than any other U.S. President. I especially like his term for barbaric pirates: barbaresques. I'm also impressed by his words, debarrass and graffage. The other day I tried a new word for our press corps: misunderestimate. It's not quite in Jefferson's league, but I am giving it my best shot [Bush, 04.12.2001].

Об’єктом гумору в САЦП може бути апеляція до відомих казкових персонажів, героїв, жартівливих святкових ігор, серед них: the Easter Bunny, Easter Egg Roll, the Nutcracker, Rudolph, Santa, Santa’s elves, Thanksgiving Turkey, причому жарт є зрозумілим як дітям, так і дорослим, наприклад: <…> and thanking my buddy, the Easter Bunny, for being here, is to introduce my First Lady, your First Lady, Michelle Obama [Obama, 04.13.2209]; Santa, I can assure you, it's a lot easier on a flying sled than it is on Air Force One [Bush, 12.24.2003]; We hope you've had some fun here. I hope nobody pinched Rudolph on the nose. Nobody did, that's good - Rudolph is happy about that, too [Bush, 31.05.2005]. Текстам САЦП характерні зразки гумору, що описують такі комунікативні події в житті нації, як День Подяки, Різдво, Новий Рік та Великдень. Експресивність висловлення зумовлена інтенцією адресанта створити добродушну атмосферу спілкування, викликати позитивні емоції та сміх.

Емоційно-експресивна номінація текстів САЦП реалізується також за допомогою зразків іронічного висловлення, мета якого є виявлення емоційно-оцінного ставлення адресанта до дійсності, оскільки іронічна оцінка охоплює різноманітні сфери людської діяльності.

Тексти САЦП здебільшого містять приклади самоіронії колишнього президента Сполучених Штатів Америки Дж. Буша як об’єкта іронічної оцінки при його зверненні до теми сімейних відносин, наприклад: A good choice is being married [Bush, 06.08.2001]; As you know, we, Bushs, are used to taking orders from people named Barbara [Bush, 06.08.2001]; Laura's a great First Lady. I'm really lucky she said yes when I asked her to marry me. Some of her friends in Texas are wondering how lucky she was [Bush, 08.14.2002]. У наведених прикладах ЦП іронічна оцінка мовця спрямовується лише на позитивний емоційний вплив, що пояснюється його інтенцією розвеселити, розсмішити, підбадьорити та зняти емоційну напругу.

Отже, особливістю персуазивної функції американської САЦП є те, що вона фокусується на зміні стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери адресата спілкування. Для створення ефекту персуазивності в текстах спостереження визначальну роль відіграють оцінна та емоційно-експресивна номінації. Сучасна американська церемоніальна промова характеризується позитивним змістом оцінки висловлення. Емоційно-експресивна номінація САЦП зумовлюється особливостями американської лінгвокультури та реалізується шляхом уживання низки експресивних мовнориторичних засобів, серед них провідна роль засобів вираження емфази та стилістичних прийомів метафори, іронії, а також фрагментів гумористичних ситуацій, які завдяки своїй експресивній природі й інтенціональному характеру привертають увагу адресата, змушуючи його зайняти певну позицію відносно об’єктів дійсності, що, як правило, є спільною з позицією адресанта промови.

2.4 Специфіка інавгураційної промови презединтів США

Інавгураційний ритуал посвячення у владу у структурі політичного дискурсу займає особливе місце. З одного боку, як складова символічного арсеналу легітимації, інавгурація чітко прив'язана до певного політичного контексту. Разом з тим, ритуальна природа інавгурації перетворює її на різновид театрального дійства з його розподілом на акторів та аудиторію, відсутністю неочікуваних відступів від сценарію, жорсткою фіксованістю у просторі та часі. Така драматургічна заданість, відсутність імпровізації, сфокусованість учасників не на змісті події, а на її формі, та, водночас, багатовимірний політичний підтекст. перетворює церемонію інавгурації із формального акту введення нового глави держави на посаду у подію великого символічного навантаження.

За своєю суттю церемонія інавгурації являє собою урочисту взаємну угоду між уособленою у фігурі президента державною владою та народом. Таким чином, народ нація є повноправним та повноцінним учасником інавгурації. Слова, проголошені президентом країни у інавгураційній промові, та прийняття присяги є засвідченням його вірності принципам та ідеалам державності.

Кожні чотири роки, 20 січня, в США відбувається подія, яка впродовж двох століть незмінно викликає особливе зацікавлення американців - інавгурація новообраного президента Америки, урочисте введення його на обрану посаду. Слово інавгурація - латинського походження, у давньому Римі існувала каста авґурів, яка за летом птахів визначала майбутнє людини. Пізніше до їхніх вигадок припинили прислухатись, а слово згодом набуло сучасного значення.

Отже, перша інавгурація відбулась у Вашингтоні у 1801 році, коли президентом став Том ас Джеферсон. Попередні до нього глави держави Джордж Вашінґтон та Джон Адамс обійшлися без таких урочистостей.

Названі вище президенти не влаштовували святкових прийнять, вважаючи, що молода країна не може собі дозволити витрачати кошти на бенкети. Однак, президент Джеймс Медісон був іншої думки - саме він у 1809 році вперше організував урочистий бенкет, який завершив процедуру інавгурації.

До початку XIX століття інавгурації проводилися тільки у закритих приміщеннях, а президент Джеймс Монро вирішив у 1817 році перенести церемонію на міську площу, на яку запросили більше мешканців столиці.

Перший телевізійний репортаж, присвячений інавгурації Президента Гарі Трумана, був показаний у 1949 році. Відгукам телеглядачів не було кінця-краю. Всі раділи з того, що мали можливість відчувати себе учасниками урочистей.

Стало доброю традицією, закладеною ще засновниками США, що під час інавгурації обраний президент звертається до американського народу з промовою. Тривалість виступу ні в яких документах не визначена, також не визначено, про що повинен говорити глава держави. Ці питання вирішують самі президенти. У кожного був свій підхід до промови, в якій переважно йшлося про програму дій на наближчі чотири роки.

Регламент виступу кожен президент теж встановлював сам. Промовцем-рекордсменом заслужено вважається Вільям Гарісон, промова якого тривала 105 хвилин. В той день, а це сталося 20 січня 1841 року, у Вашінґтоні стояла досить прохолодна погода, люди мерзли, багато з них навіть захворіли. Захворів і сам президент Гарісон, який помер через місяць від запалення легенів,

Найкоротшу промову виголосив перший президент Америки Джордж Вашінґтон, його виступ тривав всього дві хвилини. Текст промови містить 133 слова.

Президент Бил Клінтон користувався славою справжнього оратора, його інавгураційна промова, виголошена 20 січня 1997 року, тривала 22 хвилини.

Президент Роналд Рейган збирався на своїй інавгурації, в січні 1985 року, виступити з великою промовою. Та на перешкоді стала погода. В той день вдарив сильний мороз, і святкування довелося перенести в тепле приміщення. Текст промови Р. Рейган обмежив до 18 хвилин.

В історії США відомі випадки, коли президент не проголошував інавгураційних промов. Так, наприклад, сталося з віце-президентом Джералдом Фордом, який дав клятву у Білому Домі перед Верховним суддею Вореном Бергером. Це сталося 9 серпня 1974 року, після відставки Президента Ричарда Ніксона Також не виголошував промови і віце-президент Линдон Джонсон, який став президентом у 1963 році, після вбивства Джона Кенеді. А через рік Л. Джонсон переміг на виборах і виголосив свою інавгураційну промову у січні 1965 року.

Висновки до розділу 2

Аналіз текстів сучасної американської церемоніальної промови доводить ключове значення концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, який втілює ідею єдності та консолідації американського суспільства заради збереження спільних національних цінностей. Як лінгвокультурна одиниця ключовий концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ має трикомпонентну структуру.

Поняттєва складова досліджуваного концепту утворюється значенням таких лексичних одиниць, як: 1) займенники-інклюзивні квантифікатори: we, our, all, both, every, each, everybody, everyone тощо; 2) іменники: the United States, the USA, America, Americans, unity, community, nation; 3) прикметники: American, national, common; 4) дієслово unite та його словоформи unites, united; 5) прислівник together.

Застосування відповідних дослідницьких процедур до текстів САЦП дає підстави вивести дефініцію ключового концепту:“Togetherness - we / all of us, Americans, and everybody / everyone / each / every member of American unity / community / nation in the composition of the United States / the USA, united together both in joy and trouble to preserve our common national values for further generations of America, by this emphasizing the great power of our unity.” (“Єднання - це всі ми, американці, та кожний представник американської спільноти / нації у складі Сполучених Штатів Америки, об’єднані разом як у радощах, так і в біді, щоб зберегти наші спільні національні цінності для наступних поколінь Америки, у такий спосіб наголошуючи на міцності нашої згуртованості”).

Образна складова концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ об’єктивується низкою концептуальних метафор з такими асоціаціями: єднання - це спільне щасливе майбутнє; єднання - це державна та національна єдність; єднання - це дружба, співпраця; єднання - це збереження національних ідеалів, цінностей. Метонімія є іншим способом формування нового знання про „єднання” у текстах САЦП. У матеріалі спостереження виокремлюються приклади метонімій, що об’єктивуються номінативними одиницями, які позначають назви країни, та номінативними одиницями, в яких відбувається перенесення значення з частини на ціле - вказівка на характерні людині ознаки.

Ціннісна складова концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ характеризується позитивним змістом оцінних конотацій проаналізованих висловлень, які вербалізують концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, що багато в чому пояснюється природою церемоніального мовлення, метою якого є об’єднати та консолідувати суспільство шляхом експлікації його провідних цінностей.

Прецедентні феномени є одночасно одиницями збереження культурної інформації та поширення інтертекстуальних зв’язків, про що свідчить часте звернення ЦП до відомих імен, висловлень, ситуацій та текстів.

Прецедентні імена в текстах САЦП поділяються на: 1) ім’я-символ, що вказує на деяку еталонну сукупність певних якостей; 2) індивідуальне ім'я, пов’язане із загальновідомою ситуацією для носіїв мови, як правило, прецедентною.

Прецедентні висловлення в САЦП включають текстові ремінісценції та цитати. Визначальною рисою досліджуваних текстів ЦП є часта апеляція до фрагментів тексту священної Біблії з використанням такого різновиду текстової ремінісценції, як алюзія.

Емоційно-експресивна номінація текстів САЦП реалізується шляхом уживання експресивних мовнориторичних засобів, а саме засобів вираження емфази, що включають: емфатичні лексичні одиниці; риторичний прийом „експлетив”; дієслово-підсилювач do; емфатичні займенники; засоби епістемічної модальності; емфатичні конструкції it is worth + Ving, it was…that/who, стилістичних фігур метафори, іронії, а також зразків гумористичних ситуацій, що завдяки своїй категоричності або експресивності привертають увагу адресата до найважливіших фрагментів тексту, тим самим впливаючи на формування думки останнього стосовно певних об’єктів дійсності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Церемоніальна промова є гібридним типом тексту, який охоплює усне мовлення і письмовий текст в комунікативній єдності. Отже, з одного боку, ЦП є типом публічної комунікації, який об’єктивує соціально марковану комунікативну подію в житті певної національної (етнічної) спільноти. Метою церемоніальної промови є об’єднання суспільства заради збереження його цінностей та натхнення на подальші спільні справи шляхом наведення чисельних культурно-історичних прикладів, значущих для життя країни. Відповідно до функцій комунікації та інтенцій мовців виокремлюються такі види ЦП: похвальні промови (speeches of presentation), промови-подяки (speeches of acceptance), вітальні промови (greeting speeches), вітально-гостьові промови (speeches of introduction), дорадчі промови (speeches of inspiration), застільні промови (after-dinner speeches), пам’ятні промови (commemorative speeches), які включають вшанувальні промови (speeches of tribute) та похоронні промови (eulogies).

З іншого боку, при аналізі тексту ЦП та інтенцій адресанта з позиції текстового аспекту важливим є поняття категорій тексту, що відображають найбільш загальні і суттєві його ознаки та виконують текстотвірну функцію. Облігаторними категоріями американської церемоніальної промови, які включають змістовно-структурні категорії, є когерентність і когезія, інформативість, інтертекстуальність, завершеність. Інваріантними категоріями для ЦП є категорії прагматичної спрямованості: адресатність, інтенційність, ситуативність, акцептабільність, а також категорії експресивності та оцінної модальності, що характеризують її як прагматичний тип тексту.

Серед підходів до вивчення текстів САЦП лінгвокультурний і лінгвопрагматичний тлумачаться як такі, що уможливлюють виокремлення культурно специфічних феноменів американської культури та сприяють визначенню засобів мовного впливу на адресата, у такий спосіб розкриваючи особливості американської ціннісної картини світу.

До основних одиниць лінгвокультурного дослідження відносяться культурний концепт та прецедентні феномени як носії культурно значущої інформації в текстах САЦП.

Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ є ключовим у текстах САЦП, що підтверджують показники частоти вживання засобів його лексикалізації. Ідея єдності нації є характерною для американської церемоніальної промови, тому що саме вона експліцитно наголошує на спільності національних цінностей, які об’єднують американців у єдине суспільство. Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ як лінгвокультурна одиниця має трикомпонентну структуру, що включає поняттєву, образну та ціннісну складові.

Прецедентні феномени є одиницями збереження й трансляції культурно значущої інформації в текстах САЦП; вони характеризуються розгалуженою типологією, що охоплює за комунікативно-мовним параметром прецедентне ім’я, прецедентну ситуацію, прецедентне висловлення та прецедентний текст, вивчення яких сприяло виокремленню важливих культурно-історичних реалій у житті американської етноспільноти.

Експресивність стилістичної фігури і метафори в САЦП пояснюється її здатністю віддзеркалювати фундаментальні культурні цінності. Метафоричні образи завдяки своїм багатим асоціаціям пробуджують певні емоційні стани, впливають на адресата, допомагають глибше усвідомити подію або явище. Найбільш поширеними джерелами метафори в матеріалі дослідження є людина, її життя, переживання, основні цінності та оточуючий її світ. Визнання своєї національної винятковості - “American exceptionalism”, та сили національного духу, роль талановитої та активної людини в суспільстві знаходять відображення в метафоричній образності САЦП.

Тексти сучасної американської САЦП характеризуються частою апеляцією до зразків гумору та іронії. Об’єкти гумору в текстах САЦП охоплюють: 1) соціально-побутові теми; 2) оточення близьких та друзів президента; 3) чинних політичних діячів США; 4) відомих соціально-політичних діячів різних часів; 5) дитячий фольклор. Приклади самоіронії колишнього президента Сполучених Штатів Америки Дж. Буша як об’єкта іронічної оцінки, як правило, зустрічаються при його зверненні до теми сімейних відносин. Використання гумору й іронії впливає, перш за все, на створення дружньої атмосфери спілкування між адресантом та адресатом, на їхнє зближення, на покращення сприйняття й запам’ятовування основного тексту промови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Барт Р. Лингвистика дискурса // Система моды. Статьи по семиотике культуры. Пер. с франц. - М., 2003. -С.457.

.        Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. 2-е вид. - Львів, 2001. - С.407.

.        Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. - Київ: Академія, 2004. - с.159.

.        Борботько В.Г. Общая теория дискурса. Автореф. дис. … докт. филол. наук.. - Краснодар, 1998. -с.3.

.        Бурбело В.Б. Аксіологічні параметри дискурсу в перспективі історичного розвитку // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ, 2003. - С.219.

.        Бурбело В.Б. Модель дискурсу в парадигмальному вимірі // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Іноземна філологія. Вип. 38. - Київ, 2004. - С. 81.

.        Герасимов В.И. К становлению «когнитивной грамматики» // Современные зарубежные грамматические теории. - М., 1985. - с.17.

.        Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття). Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. - Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова, 2001. - с.4-5.

.        Дорожкина Т.Н. Речевой имидж политического лидера // Социс. -1997.- №8. - С. 30-36.

10.    Зацний Ю. А. 11 вересня 2001 року і поповнення словникового складу англійської мови / Ю. А. Зацний // Вісник СумДУ. - 2002. - № 4 (37). - С. 75-79.

.        Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик - М. : ИТДГК „Гнозис”, 2004. - 390 с.

12.    Кибрик А.О. Анализ дискурса в когнитивной перспективе. Дисс. доктора филол. наук. - М.: Институт языкознания РАН, 2003. - 90 с.

.        Кохтев Н.Н. Ораторская речь: стиль и композиция. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - с.11.

.        Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки XX століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Фоменко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 1998. - с.6.

.        Макаров М.Л. Основы теории дискурса. - М.:Гнозис, 2003. - с.15.

.        Мацько Л. І. Риторика / Мацько О.: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2003. - с.135.

.        Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. - с.179, 520-522.

.        Риторика монолога / Под ред. А.И. Варшавской. - Спб.: Химера Трейд, 2002. - с.50.

.        Сагач Г.М. Риторика: Навчальний посібник. - К.: Ін Юре, 2000. - с.73-76.

.        Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд): Навч. посібник для спец. "Українська мова і література", "Мова і література" / Черкаський держ. ун-т ім. Богдана Хмельницького. - К.: Фітосоціоцентр, 1999. - с.37.

.        Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. - Полтава: Довкілля-К, 2008. - с.560-561.

.        Семенюк О. А. , Паращук В. Ю. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. - К. : Ін Юре, 2009. - с.3.

.        Степанов Ю.С. Семиотика концептов. Семиотика: Антология. Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. - Екатеринбург, 2001.- с.8.

.        Трошина Н.Н. Социокультурные параметры дискурса // Социолингвистика вчера и сегодгня. - М., 2004. - С.110.

.        Фуко М. Що таке автор? // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. -Львів, 2001. - С.602.

.        Charolles M., Combettes B. Contribution pour une histoire recente de l’analyse du discours // Langue francaise. №121. -P., 1999. - P.76-116.

27.    Marlantes L. Terror war shifts views of the nation / L. Marlantes // The Christian Science Monitor, 16 January 2002. - P. 4.

28.    The American Heritage Dictionary of the English Language [Електронний ресурс] - [4^th edn.]. - Houghton Mifflin Company <http://www.answers.com/main/Record2?a=NR&url=http://www.eref-trade.hmco.com/>, 2004. - Режим доступу : http://www.answer.com/main.

29.    Werry Chr. Rhetoric and reflexivity in cognitive theories of language / Chr. Werry // Language and communication. - 2005. - Vol. 25, № 1. - P. 377-397.

30.    Стернин И. А. Речевое воздействие как интегральная наука // Режим доступу: www.comch.ru/~pr/stemin/articles_rus.html.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРативного МАТЕРІАЛУ

1. Commission speeches and public statements, 2009-2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sec.gov/news/2008speechalpha.shtml.

2. Commission speeches and public statements archive [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sec.gov/news/speech/speecharchive/2003speech.shtml.

. Public statements [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.sec.gov/news speech/speecharchive/2006speech.shtml.

4. Some ways we will change // Center for politics and public affairs, 2001 [Електронний ресурс] - Режим доступу : <http://www.fandm.edu/>

. Terrorist organizations, 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.terrorismfiles.org/organisations/al_qaida.html.

. The White House, 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.whitehouse.gov.

Додатки

Додаток А

Зразки текстів сучасної американської церемоніальної промови

Вітальна промова

: President George W. Bush: Presidential Message: Independence Day, 2003: Unknown: 07/03/2003

INDEPENDENCE DAY, 2003

July 4, 1776, our Founders adopted the Declaration of Independence, creating a great Nation and establishing a hopeful vision of liberty and equality that endures today. This Independence Day, we express gratitude for our many blessings and we celebrate the ideals of freedom and opportunity that our Nation holds dear. America's strength and prosperity are testaments to the enduring power of our founding ideals, among them, that all men are created equal, and that liberty is God's gift to humanity, the birthright of every individual.

The American creed remains powerful today because it represents the universal hope of all mankind. On the Fourth of July, we are grateful for the blessings that freedom represents and for the opportunities it affords. We are thankful for the love of our family and friends and for our rights to think, speak, and worship freely. are also humbled in remembering the many courageous men and women who have served and sacrificed throughout our history to preserve, protect, and expand these liberties. In liberating oppressed peoples and demonstrating honor and bravery in battle, the members of our Armed Forces reflect the best of our Nation. also recognize the challenges that America now faces. We are winning the war against enemies of freedom, yet more work remains. We will prevail in this noble mission. Liberty has the power to turn hatred into hope. is a force for good in the world, and the compassionate spirit of America remains a living faith. Drawing on the courage of our Founding Fathers and the resolve of our citizens, we willingly embrace the challenges before us. joins me in sending our best wishes for a safe and joyous Independence Day. God bless you, and may God continue to bless America. W. BUSH

Вшанувальна промова

: President George W. Bush: National Day of Prayer and Remembrance for the Victims Of the Terrorist Attacks on September 11, 2001: Unknown: 09/13/2001

Tuesday morning, September 11, 2001, terrorists attacked America in a series of despicable acts of war. They hijacked four passenger jets, crashed two of them into the World Trade Center's twin towers and a third into the Headquarters of the U.S. Department of Defense at the Pentagon, causing great loss of life and tremendous damage. The fourth plane crashed in the Pennsylvania countryside, killing all on board but falling well short of its intended target apparently because of the heroic efforts of passengers on board. This carnage, which caused the collapse of both Trade Center towers and the destruction of part of the Pentagon, killed more than 250 airplane passengers and thousands more on the ground. Civilized people around the world denounce the evildoers who devised and executed these terrible attacks. Justice demands that those who helped or harbored the terrorists be punished -- and punished severely. The enormity of their evil demands it. We will use all the resources of the United States and our cooperating friends and allies to pursue those responsible for this evil, until justice is done. We mourn with those who have suffered great and disastrous loss. All our hearts have been seared by the sudden and sense-less taking of innocent lives. We pray for healing and for the strength to serve and encourage one another in hope and faith. Scripture says: "Blessed are those who mourn for they shall be comforted." I call on every American family and the family of America to observe a National Day of Prayer and Remembrance, honoring the memory of the thousands of victims of these brutal attacks and comforting those who lost loved ones. We will persevere through this national tragedy and personal loss. In time, we will find healing and recovery; and, in the face of all this evil, we remain strong and united, "one Nation under God."

Застільна промова

: President George W. Bush: Remarks by the President at Iftaar Dinner: Washington, D.C.: 11/07/2002by the President at Iftaar DinnerDining Room

:05 P.M. EST

PRESIDENT: Good evening. Thank you all for coming. I'm honored to welcome such a distinguished group of ambassadors and American citizens to the White House to help usher in the holy month of Ramadan. is a religion that brings hope and comfort to more than a billion people around the world. It has made brothers and sisters of every race. It has given birth to a rich culture of learning and literature and science. Tonight we honor the traditions of a great faith by hosting this Iftaar at the White House. 'm honored that our great Secretary of State is with us today. Mr. Secretary, thank you for being here. I appreciate Your Highness Sheikh Hamad bin Zayed of the United Arab Emirates, for coming. I want to thank members of my administration who are here - in particular, Dr. Elias Zerhouni, who's the Director of the National Institute of Health. I want to thank all the ambassadors who are here -- it's good to see you all again. And the other representatives from the Organization of Islamic Conference. I appreciate so very much my fellow Americans here, many from the Muslim community. is a special time of prayer and fasting, contemplation of God's greatness, and service to those in need. According to Muslim teachings, this season commemorates the revelation of God's word in the holy Koran to the prophet Muhammad. Today this word inspires faithful Muslims to lead lives of honesty and integrity and compassion. hosting tonight's Iftaar, I send a message to all the nations represented by their ambassadors here tonight: America treasures your friendship. America honors your faith. see in Islam a religion that traces its origins back to God's call on Abraham. We share your belief in God's justice, and your insistence on man's moral responsibility. We thank the many Muslim nations who stand with us against terror. Nations that are often victims of terror, themselves. 's Iftaar also sends a message to all Americans: our nation is waging a war on a radical network of terrorists, not on a religion and not on a civilization. If we wage this war to defend our principles, we must live up to those principles, ourselves. And one of the deepest commitments of America is tolerance. No one should be treated unkindly because of the color of their skin or the content of their creed. No one should be unfairly judged by appearance or ethnic background, or religious faith. We must uphold these values of progress and pluralism and tolerance. Washington said that America gives to bigotry no sanction, to persecution no assistance. This was our policy at our nation's founding; this is our policy today. America rejects all forms of religious intolerance. America grieves with all the victims of religious bigotry. And America opposes all who commit evil in God's name. and the upcoming holiday seasons are a good time to remember the ties of friendship and respect that bind us together. Learning from each other we can build bridges of mutual trust and understanding. Working together we can create a better future for people of all faiths. thank you for coming to the White House this evening. I wish you all a blessed Ramadan. God bless.

Промова-подяка

: President George W. Bush: President Thanks Joint Congressional Inaugural Committee at Luncheon Location: Washington, D.C.: 01/20/2005Thanks Joint Congressional Inaugural Committee at LuncheonHall United States Capitol

:19 P.M. EST

PRESIDENT: Mr. Speaker, thank you, sir. Senator Trent Lott, thanks for being such a great organizer. This part of this day has gone incredibly well and I appreciate your hard work. Senator Dodd, Senator Frist, other distinguished members of the Congress, and some who aren't quite so distinguished - it's an honor to be here. really want to thank you for your hospitality. Laura and I are grateful for your gifts and grateful for your wonderful hospitality. What a day, and what a special lunch. We really appreciate you having us. appreciate the Justices of the Supreme Court being here. I want you to know how touched I was that Chief Justice came to administer the oath. That was an incredibly moving part . want to thank the members of my Cabinet who are here. I appreciate General Myers, who is here, and I want to thank all my friends from Texas who have come. I'm surprised that some were able to penetrate the security. But I appreciate you coming. 'm really proud of Dick Cheney, my Vice President. He is a fabulous man, a man of sound judgment and great character, and I'm honored to serve with you, Dick. I want to thank President Carter and Mrs. Carter for coming, and President Clinton and Senator Clinton for joining us today. It means a lot that both former Presidents were here. I thank you very much for the - for your presence. 'm also really happy that another former President is with us - that would be my Dad. Thanks for coming. And Mother. I appreciate Barbara and Jenna. I love them dearly. I thank them for joining the campaign trail. It was the - like the camping trip I promised to take them on and never did. want to thank my brothers and sisters. They have meant a lot to me. Their unconditional love is an important part of keeping perspective here in the Nation's Capital. am impressed by this inaugural ceremony. It is a magnificent event. I think any President who has ever been through one is able to step back and say, what an impressive moment, not in my life, but in the life of the country. It reminds us that we serve a cause larger than ourself. We have one country, one Constitution, and one future that binds us. leaders, we have a common duty to achieve results for the people, regardless of our political parties. There's important work to be done, and I look forward to working with members of both houses and both parties to achieve that job. have a solemn duty to protect our people and to win the war on terror, and we will. We've other vital duties, and we will strive to achieve results on behalf of the people. I'm eager for the work. I'm looking forward to it, and I hope you are, as well. I'm looking forward to putting my heart and soul into this job for four more years. Together, we can make this great nation of ours a safer place, and a freer place, and a better place for all our fellow citizens. God bless you all, and may God continue to bless our great land.

Похвальна промова

: Michelle Obama : the State Department Women of Courage Awards: 03/11/2009.S. Department of State, D.C.

. OBAMA: Thank you. First of all, good afternoon to everyone, and let me thank Secretary Clinton - I love saying that for that kind introduction.have said this before, but the woman who is running this department, this big huge effort, has always been such a committed person, friend, supporter, to me. We are honored and thrilled to have her serving in this role. She set the bar high in her last post. And I'm confident that she's going to keep setting the bar high in this post. And I just want to give her a round of applause. Thank you, Secretary Clinton.am honored to be on this stage. So thank you for the invitation to participate in International Women's Day here at the State Department.Secretary Clinton mentioned earlier today at the White House, President Obama announced the formation of the White House Council on Women and Girls. Again, the goal of this Council is to ensure that young girls have no limits on their dreams and no obstacles to their achievements.Clinton has also made this issue of particular importance right here at the State Department by creating a new position and nominating Melanne Verveer as Ambassador-at-large for global women's issues, and I again want to give her a round of applause. We are grateful for her participation. We thank her for her service in advance. She is going to do a phenomenal job.President and I share the belief that communities are only as strong as the health of their women. Everyday, we see what happens to families, communities and countries when women don't have access to health and medical care; when they don't have the resources to properly care for their children; when they are oppressed and struggling with emotional, physical, sexual and psychological abuse; when they have no access to education or fair treatment in the justice system.difference between a struggling family and a healthy one is often the presence of a strong woman or women at the center of that family.difference between a broken community and a thriving one is the presence of women who are valued; where relationships among women and between women and men are based on mutual respect.women we honor today teach us three very important lessons. One, that as women, we must stand up for ourselves. The second, as women, we must stand up for each other. And finally, as women, we must stand up for justice for all. women we honor here, standing on this stage today, risk their lives to fight for themselves and for their mothers, daughters, sisters, grandmothers, and friends. And in doing so, they create a better society not just for them, but for their fathers, sons, brothers, grandfathers, and husbands.women we honor today are not just changing their own circumstances; they're changing the world.12-year-old girls fight for their freedom - and win - they change the future for millions of girls just like them.advocates are beaten and jailed and still raise their voice, they inspire and nourish hope.one woman with a phone in her apartment starts a movement that motivates thousands, her cause can no longer be ignored.brave women challenge thousands of years of tradition and history and become leaders in their religious communities, they change minds., when women fight to be educated and then reach out to bring their sisters along, they change the future for generations to come.is how real change occurs - one determined woman at a time. And change is coming. Women have made great strides with regard to equality at all levels of society from families, communities to businesses and government. But the stories of the women we honor today remind us that we still have work to do.I am so very proud to be here today to celebrate these brave women who have fought for themselves and, in the process, made the way so much easier for other women and girls., I thank you for the honor to be here. I am so proud to be a woman today and every single day. Thank you so much.

Дорадча промова

: Mrs. Bush: Recognition of American Heart Month : Carolinas Medical Center, North Carolina: 02/15/2006

. BUSH: Thank you, Lois. Thanks so much for sharing your story with us. It's really important that women hear the lessons that Lois learned and take action in their own lives. want to acknowledge Michael Tarwater, the President and CEO of Carolinas Health Care System. Thank you very, very much. Thanks for letting me join you here. Former Governor James Martin is in the audience out here. He's the Vice President of Carolinas Health Care Center now. The Mayor of Charlotte is here. Thank you, Mayor, Pat McCrory, for joining us today. We appreciate it very much. Suzanne Freeman, the President of Carolinas Medical Center, and Dr. Rose, the Lead Cardiologist and Medical Director for the Heart of a Woman Campaign. is perhaps no better time to talk about the importance of good heart health than around Valentine's Day. It's a great day to tell someone you love them and that you want them to be healthy. And actually, that's what happens across the United States. Women tell their husbands that they love them - and if any husbands suffer any symptoms of a heart attack, the women are the ones to make sure, the wives are the ones to make sure they get right to the emergency room. But it's time for husbands to tell women the same thing, and for each of us to tell our sisters and our mother and our friends that heart disease also affects women, and that one of the reasons more women die than men now every year from heart disease in the United States is because women wait. They think that it's just anxiety or reflux or something like that, and they don't really realize that they need to get to the emergency room just as fast as they'd send their husband to the emergency room. is American Heart Month, and I've joined the National Heart, Lung and Blood Institute's Heart Truth campaign to share this message with women across the country, which is that heart disease is the leading cause of death among women in the United States. was surprised when I first heard this. Like many women, I assumed that heart disease was a man's disease and that cancer was what we would fear the most. Yet heart disease kills more women in our country than all forms of cancer combined. And this year alone, nearly half-a-million women will die from cardiovascular disease in America - about 60,000 more women than men. But when it comes to heart disease, education, prevention, and even a little red dress can save lives. 'm thrilled to see so many people wearing red or wearing their red dress pin. Nothing attracts attention like a red dress. Thanks to The Heart Truth campaign, the red dress has become a national symbol of women's good heart health, and women are getting and sharing the message. of the first events I did for The Heart Truth campaign was in 2003. I visited St. Luke's Hospital in Kansas City to meet with local women, and I learned firsthand the incredible difference each one of us can make. Joyce Cullen woke in the middle of the night with chest pains, her first thought wasn't a heart attack. She had been to the doctor a couple of days before, complaining about fatigue, but she'd been given a clean bill of health. But that night, Joyce had watched the news coverage of my visit to Kansas City, and she had learned the symptoms of heart disease. So she said when she woke up, she said to her husband, I think I'm having a heart attack, let's pray and go to the hospital. So they did. And she was having a heart attack. Joyce had surgery, and she's in good health today. And now she proudly wears red and she shares her story with women all around Kansas City and around the country. of women are learning about heart disease through The Heart Truth campaign. According to a new poll conducted by Lifetime Television and the National Heart, Lung and Blood Institute, today, more than 56 percent of American women correctly identified heart disease as the leading cause of death. Additionally, nearly 40 percent of women now recognize the red dress as the national symbol for women and heart disease awareness. 're making great progress with The Heart Truth campaign, but there are still too many women who believe that heart disease will never happen to them. Here in Charlotte, just 28 percent of women age 40 to 70 recognize their risk for heart disease. And shockingly, more than half of the women who are truly at risk are not aware of their vulnerability. I'm thrilled that the Carolinas Heart Institute launched a program called "Heart of a Woman" to increase awareness of heart disease and to help women recognize their risk factors. have to alert women everywhere to the seriousness of heart disease, and especially to the dangers of having multiple risk factors. The most common risk factors include being overweight, having high blood cholesterol, and high blood pressure. In Charlotte, more than one-third of women at risk for heart disease have more than one risk factor. Nationally, 80 percent of women age 40 to 60 have one or more risk factors for heart disease. multiple risk factors dramatically increases a woman's chance of developing heart disease. A recent study showed that women with two or more risk factors have a 50 percent risk for heart disease, compared to barely an eight percent risk for women who have no risk factors. American and Hispanic women have higher rates of some risks for heart disease and are disproportionately affected by the disease. Last year we unveiled The Heart Truth's women of color initiative to help more African American and Hispanic women understand The Heart Truth and take action to improve their health. This year we're launching another new initiative called the "First Ladies of the Church," which will work with women in the faith community to get the message out to African American women. And the Reverend Brenda Timberlake is the North Carolina head of the First Ladies of the Church. Where are you, Reverend? There she is, right here on the aisle. is the good news, though. The good news is that heart disease is treatable, and it's often preventable. Studies show that by eating a healthy diet, exercising, not smoking, maintaining a healthy weight, and visiting your doctor to find what your risk factors are, women can reduce their risk for heart disease by as much as 82 percent. The sad news is, though, that only about three percent of American women actually do every one of those things - eat a healthy diet, not smoke, exercise, see your doctor to see what your risk factors are, and maintain a healthy weight. And by healthy, you know what that means. A lower weight, actually. first thing you can do to improve your health is to attend the National Women's Heart Day Health Fair this Friday. Charlotte is one of the 14 cities around the country that's hosting a Heart Day Health Fair. It will be this Friday at the Charlotte Convention Center, and it's sponsored by Sister to Sister, a national partner of The Heart Truth. The fair will provide free screenings. You can get your blood pressure taken, your cholesterol - blood cholesterol rate screened, as well as other information about helpful tips on how to prevent and reduce your risk for heart disease. encourage all of you also to get out your favorite red dress, and to tell every woman you know that heart disease can be prevented. Together we can make a lifesaving difference, through education and prevention, and we can show American women that being healthy never goes out of style. you all very, very much. Thanks so much for getting the word out to American women. Thanks a lot.