Охорона природних кормових угідь
ЗМІСТ
ВСТУП
. ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОРМОВИХ УГІДЬ
. ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ДИКОРОСЛИХ РОСЛИН, ЩО МАЮТЬ ХАРЧОВЕ, ЛІКАРСЬКЕ, МЕДОНОСНЕ, ДЕКОРАТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ
. ОХОРОНА РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ РОСЛИН, РОСЛИННИХ УГРУПУВАНЬ
. ВИДИ РОСЛИН, ЗАНЕСЕННІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Рослини або рослинні організми - живі істоти, одна з форм життя на нашій планеті. Рослинам властиві ріст і розвиток, обмін речовин, розмноження, спадковість, мінливість та інші. Елементарною одиницею рослинного життя є індивід, окремий екземпляр чи особина.
Значення рослинного світу у біосфері було екологічно важливим протягом усіх геологічних періодів її еволюції. Характерною рисою зелених рослин є те, що вони для свого існування самі створюють сприятливе екологічне середовище. Виділяють наступні функції рослинного світу у біосфері: космічну, газову, грунтотворчу, економічну, екологічну, суспільно -корисну.
Космічна функція зелених рослин полягає в тому, що вони, транспортуючи променеву енергію сонця, є сполучною енергетичною ланкою між Космосом і Землею.
Газова функція зелених рослин мала вирішальне екологічне значення для зміни фізичного стану земної оболонки й одночасно для покращення життєвих умов на суходолі, в атмосфері, гідросфері.
Незамінна у біосфері грунтотворча функція рослин. Ґрунтовий покрив є загально планетарним акумулятором органічної речовини й унікальним екраном, що затримує найважливіші хімічні елементи - азот, фосфор, кальцій, запобігаючи їх вилуговуванню.
Основне економічне значення рослинного світу полягає у продукуванні харчової, кормової та технічної сировини.
Опосередковане екологічне й суспільно-корисне значення рослинного світу полягає в його потенційній здатності підтримання екологічно-збалансованого стану природних і окультурених ландшафтів, оптимізації життєвих умов суспільства.
1. ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОРМОВИХ УГІДЬ
Кормові угіддя, земельні ділянки, рослинний покрив яких використовується на сіно, сінаж, силос, трав'яну муку і для випасу худоби. До них відносяться природні сінокоси і пасовища, включаючи лісові і покращувані, оленячі пасовища, поклади, тимчасово використовувані для кормових цілей, ділянки під чагарником, болота і ін., а також культурні пасовища <#"justify">ВИСНОВКИ
Природні кормові угіддя забезпечують свійських і диких тварин зеленими кормами та сіном. Кормові угіддя поділяють на лучні (заплавні, низинні, суходільні, гірські), степові, болотні сіножаті та пасовища. В Україні вони займають площу 6,65 млн. га. Середня врожайність сіна становить 17,5 ц. га. За умови дотримання вимог раціонального використання природних угідь врожай травостою може бути в 3-5 разів вищим. Цього можна досягти організацією на пасовищах зрошуваного або богарного кормовиробництва, впровадження підсіву багаторічних урожайних трав, збагачення пасовиськ цінними дикорослими кормовими рослинами, застосування регульованого використання угідь з раціональним випасанням худоби та введенням пасовищезмін.
Охорона і поліпшення природних кормових угідь складається з багатьох заходів. Це й осушення заболочених земель, вапнування, внесення добрив, підсів трав, відповідна зміна складу травостою та ін. Охорона природних кормових угідь передбачає правильний пасовищний оборот, який регулюватиме випас.
Стан природних ресурсів більшості цінних дикорослих лікарських рослин вимагає законодавчого затвердження норм та правил їх використання, розвиток науково-дослідницьких робіт по введенню в культуру цінних, рідкісних та зникаючих видів, пошук резервів лікарських рослин офіційної медицини з наступною організацією угідь спеціального використання на території виявлених природних масивів лікарських рослин. Передача природних угідь в оренду, під садово-городні ділянки, під забудову тощо має проводитися тільки на основі експертної оцінки вартості вилучених природних рослинних ресурсів на території даних угідь.
В міжнародній практиці з метою наукового узагальнення інформації про охорону популяцій окремих видів рослин з 1948 р. при ООН було створено спеціальну постійну Комісію по охороні зникаючих видів рослин і тварин, а згодом − Міжнародну Червону книгу, куди заносилися всі рослини та тварини, яким загрожує вимирання. В Україні закон Про Червону книгу України був прийнятий 1982 р.
Червона книга України - основний державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Мета заснування Червоної книги - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.
Одним із заходів охорони рослинного світу є розширення заповідних обєктів і покращення їх структури. Разом з формою охорони закритого типу (заповідники) доцільно розвивати мережу обєктів напіввідкритого напівфункціонального типу − природні національні парки із зонами абсолютної заповідності, виділені зони помірної охорони і рекреації.
Ефективним шляхом збереження рідкісних видів і генофонду рослинного світу є створення їх живих колекцій у ботанічних садах, використання в озелененні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 249с.
. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с.
. Антонюк Н.Є., Бородіна P.M., Собко В.Г. Рідкісні рослини флори України в культурі. - К.: Наук.думка, 1988 - 215с.
. Чопик В.І. Рідкісні рослини України. - К.: Наук. Думка, 1990 - 187с.
. Собко В.Г. Стежинами Червоної книги. - К.:Урожай, 1999 - 1-9с.,42-118с.
. Назарук М.М. Основи екології. - Львів, 1997.- 133с, 198с.
. Білявський Г.О., Фурдуй P.C., Костіков І.Ю.Основи екології. - К.: Либідь, 2004-335с.
8. Охорона природних кормових угідь. - Режим доступу: <http://childflora.org.ua>