Проектування випуску науково-популярних журналів

Вступ

Економіка тісно пов’язана з життям кожної людини. Де б ми не були, що б ми не робили без економіки не обійтись. На роботі, в транспорті, дома, у магазині, на прийомі у стоматолога і з рештою на відпочинку ми завжди зіштовхуємось з таким поняттям як «економіка». І навіть будучи малими дітьми наші батьки вчили нас економити гроші та не раз чули вислів «копійка гривню береже».

Термін «економіка» вживається для позначення тієї сфери людської діяльності, у якій створюються життєві блага для задоволення різноманітних потреб людини. Щоб існувати, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло та багато інших матеріальних і нематеріальних життєвих благ, які виробляються економікою.

Сама назва «економіка» походить від грецьких слів oikos (дім, господарство) і nomos (закон), що в буквальному перекладі означає мистецтво управління домашнім господарством. Господарська діяльність за своїм змістом складна і багатоманітна. Землероб оре землю, сіє зерно, збирає врожай; скотар вирощує худобу, пасе її, отримує певні продукти скотарства; кравець міряє і ріже сукно, шиє одяг; будівельник зводить стіни, ставить вікна і двері, фарбує, робить опалення. Проте цими технічними операціями економічна діяльність не вичерпується. У ній є і соціальні явища, а саме: землеробу, скотарю, кравцю, будівельнику необхідні різноманітні інструменти, сировина, паливо тощо, за допомогою яких вони, з одного боку, здійснюють свою діяльність, а з іншого - всім їм як живим істотам потрібні одяг, житло, їжа. Для цього вони обмінюються результатами своєї діяльності між собою, розподіляючи тим самим створені блага, і тільки після цього споживають їх. Такі відносини називаються економічними і становлять важливу складову економіки.

Водночас, поняття «економіка» вживається і в значенні сукупності економічних відносин людей, законів і принципів їх економічної поведінки, а також як назва науки, яка вивчає ці відносини, закони і принципи, окремі функціональні і галузеві їх аспекти.

Економіка як сфера народного господарства має складну структуру, що включає багато галузей, видів виробництва і територіальних комплексів, які об'єднують відповідні підприємства. Економіка охоплює галузі матеріального виробництва (промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт тощо) і нематеріального виробництва (освіта, культура, охорона здоров'я, інші нематеріальні послуги тощо). Отже економіка - це усі види діяльності людей, які дозволяють їм забезпечити свою життєдіяльність.

Економіка утворює каркас цивілізації, адже вона утримує на собі усі інші сфери людського суспільства. Наука, культура, соціальна сфера, мораль, політика, ідеї - усе це людство може дозволити собі лише тому, що в економіці визрівають необхідні матеріальні умови. Отже, економіка - це основа життя людини і суспільства.

Та все ж обов'язково треба враховувати, по-перше, що економіка не може бути реальністю без людей. По-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія). Невід'ємною складовою економіки є природне середовище, на яке впливають і пристосовують для своїх потреб люди.

Розвиток кожної країни залежить від наявності корисних копалин, родючості земель, географічного положення, чисельності населення та його професійної підготовки, культурного рівня, історичної спадщини, економіко-культурних зв'язків з іншими країнами. Через ці обставини економіка країни складається з окремих галузей (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, транспорт, зв'язок тощо).

Від розвитку економіки в країні залежить будь-яка галузь, в тому числі і поліграфія.

Поліграфія переживає великі зрушення, які розпочались порівняно недавно - декілька десятиліть тому. До цього часу існували загально прийняті технології друку різноманітної продукції. Завдяки розвитку комп'ютерних технологій, потужного та різноманітного програмного забезпечення видавничих і поліграфічних процесів, розвитку автоматизації виробництва, технічних наук сучасна поліграфічна промисловість корінним чином змінилася. Людство вступає в еру інформаційного суспільства. Відбувається масова комп’ютеризація суспільства, розвиваються електронні видання, з’являються глобальні мережі, які дозволяють виконувати безліч задач, про які раніше ми могли тільки мріяти. Відповідно змінюється і сама людина, а саме її інтереси та потреби, зміни яких стимулюються новими інформаційними, а слідом за ними і поліграфічними технологіями.

Проте, масова комп’ютеризація призводить не тільки до появи мультимедійних видань, а також до скорочення тиражів книжної та журнальної продукції. Читач очікує від поліграфіста підвищення якості видання, збільшення барвистості, контрастних та чітких ілюстрацій, тощо. Як результат поліграфія, мобілізуючи свої сили, намагається задовольнити потреби споживачів.

Для підтвердження цього факту достатньо навести приклади створення та розвитку таких технологій як вивід інформації з комп'ютерів прямо на друковану форму, в друкарську машину або ж просто на папір. Ці технології отримали вже назву CtP (Computer-to-Plate, Computer-to-Print, Computer-to-Paper). Зникає потреба у виготовленні негативів або діапозитивів (фотоформ), придатних для копіювання друкованих форм. Хоча не втрачають свого значення системи виведення інформації з комп'ютера на фотоплівку CtF (Computer-to-Film), в яких спеціальні записуючі пристрої прийшли на зміну репродукційному фотоапарату.

1. Характеристика видання

У курсовій роботі запроектовано випуск науково-популярних журналів.

Журнал - періодичне видання, яке виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничо-практичних та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.

Залежно від призначеності журнали поділяють на такі види:

v  журнали для широкого кола читачів;

v  журнали для фахівців;

v  журнали для дітей різної вікової категорії.

Залежно від змісту журнали поділяють на такі види:

v  громадсько-політичні;

v  наукові;

v  науково-популярні;

v  популярні;

v  виробничо-практичні;

v  літературно-художні;

v  реферативні.

Науково-популярне журнали - журнали, що містить відомості про теоретичні або експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалісту.

Цільове призначення науково-популярних журналів - розповсюдження та пропаганда наукових та інших спеціальних знань у галузі науки, техніки, виробництва, в тому числі їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не у всьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідно суспільству в цілому.

За читацьким адресою науково-популярні журнали поділяються на журнали, розраховані:

v  на масового читача,

v  на осіб, які не є фахівцями в даній області;

v  на фахівців, що працюють у суміжних галузях науки;

v  на практичних працівників, які бажають використовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.

Серед науково-популярних видань найбільш поширені науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії.

Наукова монографія містить всебічний виклад науково-популярною мовою результатів дослідження наукової проблеми.

Науково-популярний нарис - опис науково-популярною мовою окремих періодів історії науки, техніки, виробництва.

Тематичні збірники науково-популярного викладу можуть бути присвячені окремим актуальній проблемі науки або носити підсумковий характер.

Багатотомні видання присвячені проблемі, що вимагає докладного опису або багатоаспектного розкриття.

Науково-популярний огляд містить вторинну наукову інформацію, що представляє собою опис науково-популярною мовою сукупної характеристики сучасних досягнень науки, техніки, культури, виробництва. Ці види науково-популярних видань призначені для ознайомлення з ними фахівців і нефахівців.

Науково-популярна енциклопедія - це популярний виклад у систематизованому вигляді утримання лексичних одиниць певної галузі знання. Вона забезпечує орієнтацію неспеціалістів в понятійному апараті галузі знання.

Структура та довідковий апарат науково-популярних видань мають ряд особливостей. Характер передмови до видання багато в чому залежить від конкретного адресата. Наукові терміни використовуються вкрай помірно. У виданнях, розрахованих на читачів з початковою підготовкою, є контрольні питання, список рекомендованої літератури. У виданнях, орієнтованих на більш підготовленого читача, представлені наукові твори. Популярні видання представляють собою, як правило, мало об'ємні видання з великою кількістю ілюстрацій.

Залежно від класифікації журнали випускають різних форматів та двома варіантами оформлення видання. Кожен варіант оформлення передбачає розміри шпальт і середника, формату, кількість шпальт на сторінці журналу.

Для складання тексту журналів треба використовувати друкарський, фотоскладальний чи комп'ютерний шрифт. Для складання заголовків рубрик можна використовувати складально-друкарський, чи рисований шрифт.

Гарнітура шрифту повинна бути зручна для читання.

Для складання тексту науково-популярних журналів треба використовувати шрифт одної-двох гарнітур з широким асортиментом накреслень вічка.

Кегль шрифту основного тексту обирає видавець залежно від виду журналу та з урахуванням зручності для читання. Додатковий текст складають кеглем меншим на 1-2 п за кегль основного тексту.

Ширина шпальт повинна становити 6½х13¼ кв. проміжок між шпальтами повинен становити 8-12 п у разі використання проміжків 6 п, рекомендовано використовувати відокремлюючи лінійки.

У науково-популярних журналах малого обсягу ілюстрації повинні бути нарівні з текстом основним джерелом інформації, ілюстрації в таких журналах повинна становити від 30% до 70%.

У журналах повинні бути відтворені всі елементи тексту та ілюстрацій. Зображення повинні бути чіткі, однакової контрастності як в одному примірнику, так і в усьому тиражі. Зображення кольорових ілюстрацій повинні відповідати оригіналові, бути насичені та зберігати всі кольори. Фарби на зображенні повинні бути суміщені. Розміри полів повинні відповідати стандартам певного розміру.

У наш час для науково-популярних журналів використовують традиційний (ручний) або електронний монтаж. Електронний монтаж виконують у видавничих пакетах, графічних програмах або використовуючи спеціальне програмне забезпечення. Ручний монтаж виконується на монтажному столі монтажистом.

Монтажування - це розміщення діапозитивів у відповідності видавничого макету або схеми спуску на прозорій монтажній основі.

Створення монтажу служить основою для виготовлення офсетних друкарських форм за допомогою технології «комп’ютер фотоформа».

При виконанні ручного монтажу виготовляють розкреслений аркуш за даними паспорту на монтажування. Документи на монтажування видавництво передає в друкарню. В докумемент входить технологічна специфікація, макет та паспорт на макет. В специфікацію вказується автора, назву книжки, журналу, обсяг, наклад, замовника, розмір сторінки, спосіб друку, кількість фарб, формат паперу, розмір клапана.

Таблиця 1. Характеристика видання

2. Вибір і обґрунтування необхідного устаткування для виконання завдання

Для операції складання тексту запроектовано комп’ютер з такими складовими та їх характеристиками:

Таблиця 2. Системний блок

Таблиця 3. Монітор

Таблиця 4. Клавіатура

Таблиця 5. Мишка

Таблиця 6. Для операції монтажу запроектовано монтажний стіл:

. Розрахунок річного завантаження на операціях складання тексту та монтажу сторінок

Розрахунок річного завантаження в фізичних аркушах складання здійснюється за формулою:

Кф.а.скл.=Н×О×Пв,

Де Кф.а.скл. - річне завантаження в фізичних аркушах складання;

Н - кількість назв;

О - обсяг одного видання;

Пв - періодичність видання.

Кф.а.скл.=6,5×34×12=2652(фіз.арк.скл.)

Розрахунок річного завантаження в тисячах знаків:

Кзн.=Кф.а.скл.×Є,

Де Кзн.- річне завантаження в тисячах знаків;

Є- ємність одного аркуша складання.

Визначаємо ємність одного аркуша складання за формулою:

Є=n×,

Де Є' - ємність одного рядка, зн.;

Р - кількість рядків;

Д - кількість сторінок (доля аркуша);- кількість полос на сторінці.

Для розрахунку кількості рядків одного тексту на сторінці користуємось формулою:

Р=,

де В - висота сторінки;

кг - кегель основного шрифту.

Визначаємо кількість рядків та ємність одного аркуша:

Р==62(ряд.)

Є=3=68,45 (тис. зн.)

Визначаємо річне завантаження в тисячах знаків:

Кзн.=2652×68,45=181529(тис. зн.)

Визначаємо річне завантаження в сторінках:

Кр.ст.=Кф.а.скл.×Д,

де Кр.ст.-річне завантаження в сторінках;

Д-кількість сторінок в одному друкарському аркуші.

Кр.ст.=2652×16=42432(ст.)

Таблиця 7. Розрахунок річного завантаження для операцій складання
тексту і виготовлення монтажних сторінок

. Розрахунок трудомісткості річного завантаження

Трудомісткість виробничої програми визначають за формулою:

Тн/год=,

Де Тшт - планова норма часу, хв.;

П - річне завантаження в облікових одиницях.

Планові норми часу:

для складання тексту:

Т_шт= 9,2 (хв.)

для монтажу:

Т_шт= 2 (хв.)

Розрахунок необхідної трудомісткості виробничої програми:

для складання тексту:

Тн/год. скл.==27834 (н/год);

для монтажу:

Тн/год. монт.==1414 (н/год)

Загальна трудомісткість визначається як сума трудомісткості виробничої програми складання тексту і монтажу:

Тн/год. заг.=Тн/год. скл.+Тн/год. монт.

Тн/год. заг.=27834 + 1414=29248(н/год).

. Розрахунок необхідної кількості устаткування для виконання річного завантаження

Розрахунок необхідної кількості устаткування за трудомісткістю проводиться за формулою:

Де Км - кількість устаткування;

Тн/год - трудомісткість виконання виробничої програми на операції;

Тр - річний фонд часу роботи одиниці устаткування;

Кв.н. - коефіцієнт виконання норм.

Визначення річного фонду часу роботи устаткування:

Тр=Треж-(Трем+То+Тт.з.),

де Треж - режимний фонд часу роботи одиниці устаткування при 2-змінній роботі (складає 4154 год.);

Трем - середньорічний час простою устаткування при ремонті;

То - час на профілактичні огляди устаткування;

Тт.з. - час на зупинки з технологічних причин.

Середньорічний час простою устаткування при ремонті:

Трем=,

Де Тк - тривалість простою устаткування при капітальному ремонті;

Тп - тривалість простою устаткування при поточному ремонті згідно довідника «Положение о техническом обслуживании и ремонте оборудования полиграфических предприятий»;

Тн - нормативний період роботи даного виду устаткування.

Для устаткування, яке не підлягає капітальному ремонту:

Трем=Тп.

Середньорічний час простою устаткування при ремонті:

Трем. комп.=76год;

Трем. монт.=8 год.

Час на огляди визначається за формулою:

То= 11×tо,

Де tо - час на один огляд згідно довідника ППР.

Час на один огляд згідно довідника ППР:о. комп.=6 год;о. монт.=2 год.

То. комп.=11×6=66 (год);

То. монт.=11×2=22 (год).

Час запланованих технологічних зупинок устаткування Тт.з. за діючою в поліграфії методикою встановлюється у відсотках від режимного фонду часу:

Тт.з.=,

Де % - відсоток технологічних зупинок.

для комп’ютера:

Тт.з. комп.==122(год);

для монтажного столу:

Тт.з.монт.==124(год).

Річний фонд часу роботи одного комп’ютера:

Тр. комп.=4154-(76+66+122)=3890(год)

Річний фонд часу роботи монтажного столу:

Тр. монт.=4154-(8+22+124)=4000(год)

Визначаємо необхідну кількість комп’ютерів:

Км. комп.==6,81 (шт.)

Визначаємо необхідну кількість монтажних столів:

Км.монт.==0,34(шт.)

Розрахунок необхідної кількості устаткування за виробничою потужністю

Розрахунок необхідної кількості устаткування за виробничою потужністю проводиться за формулою:

Км=,

Де Мм - річна виробнича потужність одиниці устаткування.

Виробнича потужність устаткування визначається за формулою:

Мм=Тр×Нгод×Кв.н.,

де Нгод - годинна норма виробітку (тис. зн., стор.).

Годинна норма виробітку:

Нгод. комп.=6,52(тис. зн.);

Нгод. монт.=,

Нгод. монт.==30(стор.)

Річна виробнича потужність комп’ютера:

Мм. комп.=3890×6,52×1,05=26631(тис. зн.)

Річна виробнича потужність монтажного столу:

Мм.монт.=4000×30×1,05=126000(стор.)

Визначаємо необхідну кількість комп’ютерів:

Км. комп.== 6,81(шт.)

Визначаємо необхідну кількість монтажних столів:

Км. монт.== 0,34(шт.)

Таблиця 8. Розрахунок необхідної кількості устаткування
за виробничою потужністю

. Розрахунок спискової кількості робітників для виконання завдання

Розрахунок спискової кількості робітників для складання тексту на комп’ютері визначається за формулою:

Рсп. комп.=Рявк×Кпл.н.,

Де Рсп - спискова чисельність робітників;

Рявк - явкова чисельність робітників;

Кпл.н. - коефіцієнт планових неявок на роботу (Кн=1,14).

Визначаємо явкову чисельність робітників для складання тексту на комп’ютері:

Рявк=,

де Нч - нормативна чисельність робітників (для комп’ютерів Нч=1 роб.);

Тном - номінальний фонд часу роботи одного робітника (приймається в розрахунках 2077 год).

Рявк=13,37 (роб.)

Визначаємо спискову чисельність робітників:

Рсп. комп.=13,37×1,14=15,24(роб.)

Визначаємо спискову чисельність для операції монтажу:

Рсп. монт.=,

Де Теф - корисний (ефективний) фонд часу роботи (приймається 1822 год).

Рсп. монт.==0,74 (роб.).

. Визначення річного фонду заробітної плати для розрахункової кількості робітників

Розрахунок річного фонду заробітної плати для розрахункової кількості робітників проводиться за списковим складом, виходячи з розряду робітника, його тарифної ставки і часу виробничої роботи.

Пряма заробітна плата робітників визначається за формулою:

оператора ПК:

ЗПопер.=Рсп×Тст×Теф×Кв.н.,

де Тст - годинна тарифна ставка робітника відповідного розряду.

монтажиста:

ЗПмонт.=Рсп×Тст×Теф.

Годинні тарифні ставки:

Тст. опер.=15,13грн -оператор ПК V розряду;

Тст. монт.=12,56грн - монтажист ІV розряду.

Фонд прямої заробітної плати робітника:

для складання тексту:

ЗПопер.=15,24×15,13×1822×1,05=441125(грн.)

для монтажу:

ЗПмонт.=0,74×12,56×1822=16934(грн.)

Додаткова заробітна плата приймається у розмірі 10%, а доплати-20% від прямої заробітної плати.

Річний фонд заробітної плати визначається як сума прямої і додаткової заробітної плати, а також розрахованих доплат. Розрахунок річного фонду заробітної плати даний в таблиці 9.

На основі попередніх розрахунків визначаємо два важливі економічні показники, що характеризують працю:

середньорічну заробітну плату одного робітника (ЗПсер.);

продуктивність праці (середній заробіток одного робітника ПП).

Таблиця 9. Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Середньорічна заробітна плата одного робітника визначається за формулою:

ЗПсер=,

де ФЗП - річний фонд заробітної плати всіх робітників;

Рсп - спискова чисельність робітників.

ЗПсер==37264 (грн.)

Продуктивність праці одного робітника визначається за формулою:

ПП=,

де Тн/год-трудомісткість виробничого завантаження.

ПП==1830(н/год).

Висновки

Для створення якісного та доступного для читача видання необхідно здійснювати попередні розрахунки для вирішення економічних питань.

В даній курсовій роботі здійснено розрахунок річного завантаження на операціях складання тексту та монтажу сторінок, розрахунок трудомісткості річного завантаження необхідної кількості устаткування та робочої сили для виконання річного завдання, розрахунок фонду заробітної плати.

Для виконання виробничої програми необхідно 7 комп’ютера марки HP Compaq Elite 8300 та 1 монтажний стіл марки JUST NORMLICHT LT/LM ST9, 16 операторів ПК V розряду та 1 монтажист ІV розряду, фонд заробітної плати яких становить 595477 грн.

У курсовій роботі проведено розрахунок двох важливих економічних показників, що характеризують працю:

- середньорічна заробітна плата одного робітника (ЗП сер.), яка становить 37264 грн.;

продуктивність праці (середній виробіток одного робітника, ПП), яка становить 1830 н/год.

Всі ці показники є важливими для грамотного виготовлення видання, забезпечення ефективності виробництва і, як наслідок, досягнення рентабельності підприємства.

текст журнал заробітний плата

Список використаної літератури

1.      Бойчик І.М. Економіка підприємства [Текст]: навчальний посібник. - / І.М. Бойчик - К.: Атіка, 2002. - 480с.

.        Економіка та організація виробництва [Текст]: підруч./ За ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера - К.: Знання, 2007. - 678с.

.        Економіка підприємства [Текст]: підруч. /За ред. д.е.н. проф. Є.М. Палиги. - Львів: УАД, 2010.- 600с.

.        Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства [Текст]: підруч. /О.О. Орлов. - К.: Скарби, 2002. - 336с.

.        Покропивний С.Ф. Економіка підприємства [Текст]:підруч. /С.Ф. Покропивний - К.: КНЕУ, 2008. - 528с.

.        Швецова-Водка Г.М. Типологія книги. [Текст]:навч. посіб. / Г.М. Швецова-Водка - К.: Книжкова палата України, 2007. - 398с.

.        Швецова-Водка Г.М. Типологія книги [Текст]: навч. посіб./ Г.М. Швецова-Водка - К.: Книжкова палата України, 1999. - 67с.

.        Галузеві норми часу і виробітку на процеси комп’ютерного складання і флексографічного друку. [Текст] збірник /[Уклад.: ке.проф. З.М. Холод та інш.]. - Львів: УАД, 2002 р. -152c.

.        Норми часу і виробітку на процеси поліграфічного виробництва [Текст]: збірник /[Уклад.: к.е.н. проф. З.М. Холод та інш.] - Львів: УАД, 2012. - 152с.

.        Положение о техническом обслуживании и ремонте оборудования полиграфических предприятий [Текст]: справочник / гост. М.Е. Исакова. - М.: Книжная палата 1990. - 272с.

.        Годинні тарифні ставки.