Психологічні особливості агресивної поведінки у підлітків з різними стилями виховання
Дипломна робота
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМИ СТИЛЯМИ ВИХОВАННЯ
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичне дослідження впливу сім’ї на
формування особистості
1.1 Характеристика стилів виховання в сім’ї
1.2 Сутність та джерела агресії
1.3 Вплив виховання на формування агресивності у підлітків
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження
2.1 План та
структура дослідження
.2 Методи та
методики дослідження
Розділ 3. Охорона праці й навколишнього середовища
.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища
3.1.1 Характеристика приміщення
.1.2 Шкідливі та небезпечні фактори робочого приміщення
.2 Виробнича санітарія
.3 Виробничий шум та вібрація
.4 Рівень іонізації повітря приміщення
.5 Техніка безпеки
.6 Пожежна безпека
.7 Охорона навколишнього середовища
Розділ 4. Експериментальне дослідження впливу стилів
виховання на домінуючі агресивні реакції
.1 Особливості виявлення агресивності у юнаків та
дівчат
.2 Особливості стилів сімейного виховання юнаків та
дівчат
.3 Особливості батьківського відношення до юнаків та
дівчат
4.4 Особливості ставлення підлітків до батьків
4.5 Взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями
прояву агресивних реакцій у підлітків
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Проблема нашого психологічного дослідження - вплив сім'ї на
формування агресії у підлітків. Агресивність - це проблема не тільки підлітка,
але й батьків. У сім'ї, де домінує агресивний стиль виховання підлітка,
можливо, присутні проблеми у взаєминах між батьком і матір'ю. Недолік уваги та
емоційного контакту з боку батьків до підлітка викликає у нього агресивну
поведінку, якою він прагне звернути на себе увагу.
Об'єктивні умови сімейного життя залежать від матеріального
благополуччя, взаєморозуміння і взаємопідтримки всіх членів сім'ї. У сім'ї
формуються групові потреби, складається стиль життя, методи виховання. Висока
згуртованість в сім'ї досягається шляхом чіткого розмежування обов'язків і
кооперації. Головне завдання сім'ї - підготувати підлітків до самостійного
життя. Сім'я формує позитивне ставлення до навколишнього, адекватну самооцінку,
впевненість в собі і своїх силах, є зразком етики і моралі.
Питаннями сімейного виховання займалися такі вітчизняні
теоретики як Ковальов А.С., Кон І.С., Макаренко А.С., Плоткінс І.Е., Токарева
С.Н. та ін.
Питаннями агресивної поведінки займалися такі закордонні
автори, як: Алан Ф., Бендлер Л., Басс А., Доллард Дж., Фромм Е., і вітчизняні -
Маслоу А., Монгжиський Ю.Б., Осницький А.К., Платонова Н.М., Рум’янцева Т.Г.,
Фалькович Т.А. та ін.
Актуальність проблеми полягає у тому, що стилі виховання
впливають на формування агресивності підлітка, яка негативно впливає на його
подальше життя. Неправильне виховання призводить до невротизації підлітка та
формуванню патологічних рис характеру. Вирішальне значення у формуванні
характеру мають обставини життя в сім'ї, спосіб життя батьків і їх образ думок,
поведінки, до яких мимоволі долучається підліток. У зв'язку з тим, що підлітки
копіюють те, що сприймають, особливо якщо це діє на них тривалий час та у
подальшому житті переймають батьківський стиль виховання у свою власну сім’ю. У
працьовитої сім'ї, де панують відносини товариського співробітництва і
допомоги, де приділяється велика увага вихованню і способу життя підлітків,
формуються повноцінні й упевнені в собі особистості.
Знаючи особливості того чи іншого стилю виховання можна
прогнозувати розвиток особистості надалі. Оскільки кожен стиль виховання
по-своєму впливає на розвиток характеру підлітка, то важливо комбінувати всі
стилі виховання, не зациклюватись на одному. Виховання закладає основу
характеру особистості, формує її самосвідомість. Агресивні стилі виховання
порушують спілкування у підлітків з однолітками, агресивність у них виступає як
захисний механізм, за яким вони приховують себе. Такий стиль виховання формує
невміння будувати безконфліктні відносини з однолітками і такому підлітку буде
складно в подальшому дорослому житті.
Труднощі вивчення процесу виховання полягають у тому, що
особистість розвивається то поступово, то стрибкоподібно. Причина і наслідок,
мета і результат постійно змінюються місцями, а значить, потрібна особлива
методологія дослідження індивідуального розвитку.
Об'єкт дослідження
- агресивна поведінка
підлітків.
Предмет
дослідження - вплив
сім'ї на прояв агресії у підлітків.
Мета дослідження - виявити психологічні особливості агресивної поведінки у підлітків з
різними стилями виховання
Завдання:
. провести теоретичний аналіз літератури
з питання про вплив сім'ї на формування агресивних реакцій у підлітків;
. визначити вираженість агресивних
реакцій у підлітків;
. виявити домінуючий тип сімейного виховання у батьків,
домінуючий тип батьківського відношення до підлітків, виявити особливості
поведінки батьків та ставлення до них підлітків;
. виявити залежність між стилями виховання та проявами агресивної поведінки у підлітків.
У нашому
дослідженні використовувалися наступні методики:
. Методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки) (Див. додаток 1);
2. Опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його
порушення» (АСВ) (Ейдеміллер Е.Г.) (Див. додаток 2);
3. Тест-опитувальник «Батьківське відношення» (Варга А.Я., Столін В.В.) (Див. додаток 3);
4. Опитувальник «Поведінка батьків
та ставлення підлітків до них» (ПІР) (Шафер Е.) (Див. додаток 4).
Методи дослідження: спостереження, бесіда, діагностика,
тестування, кількісний та якісний аналіз даних, статистичні методи обробки
даних.
Дане дослідження проводилося серед учнів 8-го класу (12-13
років) (15 дівчат і 15 юнаків) всього 30 чоловік та їх батьків (одного з них)
всього 30 чоловік.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу,
чорирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Список
використаних літературних джерел містить - 39 джерел. Повний обсяг роботи - 75
сторінок. Робота містить - 13 таблиць, рисунків - 1 рисунок, додатків - 8.
Розділ 1. Теоретичне дослідження впливу сім’ї на формування
особистості
.1 Характеристика стилів виховання
в сім’ї
підліток
виховання агресія
З точки зору Макаренко А.С. у виховання повинна бути мета
виховання. Необхідно виховувати на особистому прикладі, своїми вчинками.
Виховання вимагає самого серйозного, простого і щирого тону.
Справжня мета виховання - не в розмовах з дитиною, не в
прямому впливі на неї, а в організації сім'ї, особистого та суспільного життя і
організації життя дитини. Головний авторитет батьків їх робота і життя,
цивільна особистість, поведінка. Авторитет знання призведе до авторитету
допомоги, тобто умінні підійти до проблеми дитини.
Існують такі види авторитетів: авторитет придушення -
батьківський терор, тримає в страху всю родину. Залякує дітей, робить мати
нульовою істотою; авторитет чванства виникає, коли батьки тлумачать про свої
достоїнства, задаються, а діти наслідують їх; авторитет педантизму, коли батьки
більше звертають увагу на дітей, працюють як бюрократи. Вони впевнені, що діти
повинні з трепетом вислуховувати їх слова; авторитет резонерства, коли батьки
«заїдають» дитяче життя нескінченними повчальними розмовами. Батьки хочуть бути
доброчесними і непогрішними в очах дітей. Діти не бачать авторитету в сім'ї;
авторитет любові для цього виду авторитету характерні ніжні, лагідні слова. У
такій сім’ї виростає дитина схильна до сімейного егоїзму. Діти розуміють, що
батьків можна обдурити з ніжним виразом обличчя та посмішкою; авторитет доброти
самий нерозумний вид авторитету. Дитяча любов, викликається поступливістю,
м'якістю, добротою. Батьки уникають конфліктів, дитині все дозволяють. Діти
управляють батьками своїми примхами та вимогами; авторитет дружби, коли діти не
поважають, не слухають і потішаються над своїми батьками, авторитет підкупу
самий аморальний вид авторитету, слухняність дитини купується подарунками та
обіцянками.
Дисципліна - це широкий загальний результат всієї виховної
роботи. Режим допомагає виховувати за допомогою системи засобів і методів [2].
Ковальов А.С. вважає, що виховання здійснюється як стихійно,
так і свідомо. Основне завдання свідомого виховання полягає не тільки в тому,
щоб правильно організувати вплив на дітей, а й тому, щоб взяти під контроль
стихійні впливи і керувати ними. Правильно організоване виховання вимагає
знання і умілого застосування науково обґрунтованих методів впливу, головними з
яких є навіювання, переконання і практикування.
Навіювання - це словесний вплив однієї особистості на іншу
або групу осіб, який приймається на віру. Ефективність навіювання прямо
залежить від авторитету навіювача, його морально-психологічних якостей, глибини
знань і особистої чарівності.
Таким чином, дієвість навіювань залежить від ряду об'єктивних
і суб'єктивних, постійних і тимчасових умов, які необхідно враховувати при
організації виховання навіюванням.
Переконання - це основний метод виховання. Переконати можна
за допомогою слів і предметної демонстрації. Переконання - це такий
предметно-словниковий вплив, який покликаний довести істинність того чи іншого
положення, моральність чи аморальність тієї чи іншої поведінки.
Практика - це не тільки критерій істини, але й джерело
пізнання. На практиці люди використовують себе в діяльності і пізнають себе в
процесі спілкування. На практиці в процесі здійснення вчинків формуються
звички. [16].
Токарева С.Н. вважає, що головне завдання виховання -
підготувати дітей до самостійного життя [33].
Успіх сімейного виховання залежить від наступних факторів:
. індивідуального потенціалу дитини і вроджених основ
поведінки;
. власних зусиль дитини, нарощуваних у міру дорослішання;
. рівня душевної та духовної розвиненості батьків, спільної
діяльності та спілкування;
. виховних зусиль батьків і знань про дитинство;
. зрілості сім'ї - усвідомленості духовних потреб, моральної
атмосфери, вміння вирішувати проблеми;
. від соціальних умов життя даної сім'ї;
. первинного дитячого колективу і вихователів [33].
Кон І.С. вважає, що емоційний тон сімейного виховання існує
не сам по собі, а у зв'язку з певним типом контролю і дисципліни, спрямованих
на формування відповідних рис характеру.
Існує кілька відносно автономних психологічних механізмів, за
допомогою яких батьки впливають на своїх дітей:
. Підкріплення: заохочуючи поведінку, яку дорослі вважають
правильною, караючи за порушення встановлених правил, батьки впроваджують у
свідомість дитини певну систему норм, дотримання яких поступово стає для дитини
звичкою і внутрішньою потребою;
. Ідентифікація: дитина наслідує батьків, орієнтується на їх
приклад, навчаючись нормам поведінки;
. Розуміння: знаючи внутрішній світ дитини і чуйно
відгукуючись на її проблеми, батьки тим самим формують її самосвідомість і
комунікативні якості [11].
В підлітковому віці спілкування з батьками, вчителями й іншим
дорослими починає складатися під впливом виникаючого почуття дорослості.
Радянські психологи слідом за Виготським Л.С. одностайно вважають найважливішим
психологічним новоутворенням підліткового віку специфічне почуття дорослості,
яке штовхає підлітка на затвердження своєї самостійності [6].
Кулагіна І.Ю. вважає, що велике значення в цей період мають
однакові вимоги до підлітка в родині. Сам він більше домагається до визначення
своїх прав, тим самим прагне до прийняття на себе обов'язків. Якщо підліток
відчує, що від нього багато чого очікують, він може намагатися ухилитися від
виконання обов'язків під прикриттям найбільше «доброго» дорослого [12].
Згідно Гребеннікової І.В. надмірна опіка і контроль,
необхідний, на думку батьків, також нерідко приносять негативні наслідки:
підліток виявляється позбавленим можливості бути самостійним, навчитися
користуватися волею. У цьому випадку в нього активізується прагнення до
самостійності [8].
З точки зору Левкович В.П. основні складності в спілкуванні,
конфлікти виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням
підлітка, його вибором друзів та ін. Контроль може бути принципово різним [13].
Батьківські установки, або позиції, - один з найбільш
вивчених аспектів батьківсько-дитячих відносин. Поняття «батьківський стиль»
або «стиль виховання» часто вживається синонимічно поняттю «позиції», хоча і
доцільніше зберегти термін «стиль» для позначення установок і відповідної
поведінки, які не пов'язані саме з даним підлітком, а характеризують відношення
до нього взагалі [1].
Броди С. виділила чотири типи материнського відношення.
. Матері першого типу легко й органічно пристосовувалися до
потреб дитини. Для них характерно підтримуюча, дозволяюча поведінка.
. Матері другого типу свідомо намагалися пристосуватися до
потреб дитини. Не завжди успішна реалізація цього прагнення вносить в їх
поведінку напруженість, недолік безпосередності в спілкуванні з дитиною.
. Матері третього типу не виявляли великого інтересу до
дитини. Основу материнства складало почуття боргу. У відносинах з дитиною майже
не було теплоти і зовсім не було спонтанності.
. Матері четвертого типу поведінки характеризуються
непослідовністю. Вони поводилися неадекватно вікові і потребам дитини,
допускали багато помилок у вихованні, погано розуміли свою дитину [9].
На думку Броди С., найбільш шкідливим для дитини виявляється
четвертий стиль материнства, тому що постійна непередбачуваність материнських
реакцій позбавляє дитину відчуття стабільності навколишнього світу і провокує
підвищену тривожність [9].
Болдуїн А. виділив два стилі практики батьківського виховання
- демократичний та контролюючий. Демократичний стиль визначається наступними
параметрами: високим рівнем вербального спілкування між дітьми і батьками,
включеністю дітей в обговорення сімейних проблем, врахуванням їх думки;
готовністю батьків прийти на допомогу, якщо це буде потрібно, одночасно вірою в
успіх самостійної діяльності дитини; обмеженням власної суб'єктивності в
баченні дитини. Контролюючий стиль включає значні обмеження поведінки дітей:
чітке і ясне роз'яснення дитині змісту обмежень, відсутність розбіжностей між
батьками і дітьми з приводу дисциплінарних мір.
Виявилося, що в родинах з демократичним стилем виховання діти
характеризувалися помірковано вираженою здатністю до лідерства, агресивністю,
прагненням контролювати інших дітей, але самі діти з працею піддавалися
зовнішньому контролю. Діти відрізнялися також гарним фізичним розвитком,
соціальною активністю, легкістю вступу в контакти з однолітками, однак їм не
був властивий альтруїзм, сензитивність та емпатія. Діти батьків з контролюючим
типом виховання більш слухняні, боязкі, не занадто наполегливі в досягненні
власних цілей, неагресивні. При змішаному стилі виховання дітям властиві
сугестивність, слухняність, емоційна чутливість, неагресивність, відсутність
допитливості, оригінальності мислення, бідна фантазія [3].
У вітчизняній літературі запропонована широка класифікація
стилів сімейного відношення підлітків; з акцентуаціями характеру і
психопатіями, а також вказується, який тип батьківського відношення сприяє
виникненню тієї або іншої аномалії розвитку (Личко А.Є., Ейдеміллер Е.Г.).
. Гіпопротекція: недолік опіки і контролю за поведінкою, які
доходить іноді до повної бездоглядності; частіше виявляється як недолік уваги і
турботи до фізичного і духовного благополуччя підлітка, справам, інтересам,
тривогам.
. Домінуюча гіперпротекція: загострена увага і турбота про
підлітка сполучиться з дріб'язковим контролем, достатком обмежень і заборон, що
підсилює несамостійність, безініціативність, нерішучість, невміння постояти за
себе.
. Потураюча гіперпротекція: відношення за типом «кумир
родини», потакання всім бажанням підлітка, надмірне заступництво й обожнювання,
як результат непомірно високий рівень домагань підлітка, невтримне прагнення до
лідерства і переваги, яке сполучиться з недостатньою завзятістю та опорою на
власні ресурси, сприяє формуванню психопатій істероїдного типу.
. Емоційне відкидання: ігнорування потреб підлітка, нерідко
жорстока поведінка з ним. Приховане емоційне відкидання виявляється в
глобальному невдоволенні підлітком, постійному відчутті батьків, що він не
«той», не «такий», наприклад, «недостатньо мужній для свого віку, все й всім
прощає, по ньому ходити можна».
. Підвищена моральна відповідальність проявляється у не
відповідності віку і реальним можливостям підлітка вимог безкомпромісної
чесності, почуття боргу, порядності, покладання на підлітка відповідальності за
життя і благополуччя близьких, наполегливі очікування великих успіхів у житті -
все це природно сполучиться з ігноруванням реальних потреб підлітка, його
власних інтересів, недостатньою увагою до його психофізичних особливостей [14].
Столін Е.Т. та Столін В.В. додали ще кілька типів
неадекватного батьківського (материнського) відношення до підлітка.
. Відношення матері до сина-підлітка як до «заміщаючого»
чоловіка, що характеризується вимогами активної уваги до себе, турботи,
нав'язливе бажання знаходитися постійно в суспільстві сина, бути в курсі його
інтимного життя, прагнення обмежити його контакти з однолітками.
. Гіперопіка і симбіоз: нав'язливе бажання удержати,
прив'язати до себе підлітка, позбавити його самостійності через страх можливого
нещастя з підлітком в майбутньому.
. Виховний контроль за допомогою навмисного позбавлення
любові: небажана поведінка, недостатні шкільні досягнення або неакуратність у
побуті караються тим, що підлітку демонструється, що «він не потрібний, мама
такого не любить».
. Виховний контроль за допомогою виклику почуття провини:
підліток, який порушує заборону, клеймується батьками як «невдячний»,
«зрадивший батьківську любов» та ін. Розвиток самостійності сковується
постійним страхом підлітка виявитися винуватим у неблагополуччі батьків,
відносинами залежності [31].
Таким чином, залежно від стилю виховання у підлітків
формуються ті чи інші риси характеру, звички, самооцінка, система цінностей та
ін. Стилі виховання закладають основу особистості, з якої потім розвивається
тип поведінки, стиль мислення й особистісні взаємини з оточуючими. Батьківські
установки і стиль сімейного виховання є проявом батьківських відносини до
підлітка. До них відносяться найбільш характерні способи відносин батьків до
дитини, які застосовують визначені засоби і методи педагогічного впливу, що
виражаються у своєрідній манері словесного звертання і взаємодії.
.2 Сутність та джерела агресії
Різними дослідниками запропоновано безліч визначень агресії, жодне з яких
не може бути визнано вичерпним і загальновживаним. Під агресією розуміється
сильна активність, прагнення до самоствердження.
Бендлер Л. говорить про агресію як тенденції наближення до об'єкта чи
віддалення від нього, а Алан Ф. описує її як внутрішню силу (не пояснюючи її
походження), що дає людині можливість протистояти зовнішнім силам [20].
Під агресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії,
які шкодять іншій особі або об'єкту. Дельгадо Х. стверджує, що людська
агресивність є поведінкова реакція, яка характеризується проявом сили у спробі
завдати шкоди або шкоди особистості або суспільству.
У той же час багато авторів розводять поняття агресії як специфічної
форми поведінки та агресивності як психологічної властивості особистості.
Агресія трактується як процес, який має специфічну функцію і організацію;
агресивність розглядається як деяка структура, яка є компонентом більш складної
структури психічних властивостей людини.
Найбільш загальним визначенням агресії є поведінка, яка заподіює шкоду.
Причому збиток може бути як прямим (напад), так і непрямим (поширення чуток). В
якості синонімів до поняття агресії використовуються поняття «деструктивний»,
«напад», «руйнівність» та ін. Терміном «агресивність» позначають ситуативну або
особистісну схильність до руйнівної поведінки. Левітов Н.Д. описав стан
агресивності як стенічне переживання гніву з втратою самоконтролю.
За формою агресія підрозділяється на фізичну (уникнення, поранення) і
вербальну (образа, поширення наклепу, відмова спілкуватися), пряму і непряму [22].
Басс А. ввів поняття «ворожої агресії» та і «інструментальної агресії».
Ворожа агресія мотивується негативними емоціями і наміром заподіяти зло. При
інструментальній агресії, навпаки, переслідуються цілі, не пов'язані із
заподіянням шкоди, тобто агресія стає інструментом особистого збагачення або
просування. У разі інструментальної агресії страждання жертви зазвичай не
потрапляють в поле уваги суб'єкта [22].
Монжгинський Ю.Б. виділяє два види патологічної агресії - психотичну та
трансформовану. Психотична агресія відбувається під дією галюцинацій і марення
і характеризується безглуздістю руйнівних вчинків [22].
В етологічної підході Лоренца К. агресія бере початок, перш за все, з
природженого інстинкту боротьби за виживання. К. Лоренц вважав, що агресивна
енергія генерується в організмі спонтанно, безперервно, у постійному темпі,
регулярно накопичуючись з плином часу. Чим більша кількість агресивної енергії
мається на даний момент, тим меншої сили стимул потрібен для того, щоб агресія
виплеснулася зовні [15].
Ситуативна теорія Долларда Дж. розглядає агресію як наслідок фрустрації,
аверсивної стимуляції. Доллард Дж. вважав, що фрустрація завжди призводить до
агресії, а агресія завжди є наслідком фрустрації [10].
Рум’янцева Т.Г. вважає, що починаючи з середини 60-х рр., тема насильства
та агресії стає однією з актуальних на Заході, її навіть називають там сьогодні
«інтригуючою», а сам ХХ століття - «століттям неспокою від насильство».
Надзвичайна складність і різноманіття форм прояву агресивності призводять до
того, що на сьогоднішній день в науці відсутнє його цілком однозначне трактування і визначення. Це дозволяє
різним авторам в залежності від цілей і завдань досліджень вкладати в саме
поняття «агресії» зовсім різний зміст. Мова, що використовується різними
фахівцями, дуже мінлива і один і той же термін - в даному випадку «агресія» -
може мати зовсім різні значення в різних науках і навіть у різних авторів.
Біологи при описі агресії акцентують увагу головним чином на її цілі та
функції - адаптивній та неадаптивній; нейрофізіологи вивчають нервові
механізми, які лежать в основі такої поведінки; психіатри збирають дані про
агресію у людей з серйозними порушеннями психіки; психологи розглядають її
суворо в поведінкової манері, розуміючи агресію в термінах змінних, які можуть
бути безпосередньо спостерігаємі; соціологи зайняті дослідженням того, які
суспільні умови породжують і підтримують такий вид поведінки.
На відміну від 60-70-х рр., коли пануючими підходами до визначення
агресії були спроби трактувати її або в термінах тих наслідків, до яких вона
призводить, або попередніх їй умов, і зокрема наміри завдати шкоди, сьогодні на
перший план висувається так званий нормативний підхід, в якому в тій чи іншій
мірі враховуються як переваги, так і труднощі обох попередніх підходів.
Відповідно до цієї точки зору, у визначенні поведінки як агресивної
вирішальне місце має належати поняттю «норми», звідси і назва даної орієнтації.
Норми формують своєрідний механізм контролю за позначенням тих чи інших дій.
Коли ці норми дотримані, сприймається поведінка не буде розглядатися
спостерігачем як агресивна, незалежно від ступеня згубності наслідків такої
поведінки, і навпаки, якщо норми порушені, на поведінку «навішується ярлик
агресії» [27].
З точки зору Осницького А.К. поведінка називається агресивною при
наявності двох обов'язкових умов: коли мають місце згубні для жертви наслідки та
порушені норми поведінки.
Існує два прийнятних визначення агресії. Перше засноване на оцінці
поведінки: агресія - це будь-який вид поведінки, який приносить шкоду іншому.
Друге визначення базується на понятті наміри: агресія - це будь-яка дія, яка
має метою заподіяння шкоди іншій особі.
Агресія в дитинстві і ранньому дитинстві проявляється абсолютно відверто.
Більшість матерів не дивуються, коли їх дитина брикається, б'ється і лається.
Хоча така поведінка неприємна і не заохочується, воно не є ненормальною: багато
психологів вважають, що агресія є вродженою. Контроль над агресивними
імпульсами і непряме їх вираження, однак, не є вродженими: вони результат
навчання. Процес навчання контролювати свої агресивні нахили або виражати їх у
формах, прийнятних в межах даної цивілізації, називається соціалізацією
агресії. Агресія може розглядатися як вроджена якість, тоді контроль над
агресивними імпульсами досягається тільки шляхом навчання. Соціалізація агресії
призводить до відмови від її прямих проявів; вона залежить від рівня
поблажливості чи схильності батьків вдаватися до покарань. Найкращих
результатів досягають батьки, які відрізняються низьким рівнем того та іншого [21].
З точки зору Рум’янцевої Т.Г. проблема контролю, стримування та
запобігання агресії завжди володіла високим рівнем актуальності, але особливої
популярності з боку вчених вона придбала в епоху НРТ, коли створення різних
видів зброї масового знищення людей призвело до можливості самознищення
людської цивілізації. До того ж ряд явищ соціальної історії другої половини ХХ
століття, як, наприклад, значне зростання злочинності, поширення тероризму і
фактично безперервні збройні конфлікти сприяли значної актуалізації даної
проблематики.
З кінця 70-х рр. стали розглядати проблему виникнення агресії в результаті
покарання. Були отримані результати, які свідчать про те, що за певних обставин
застосування покарання може сприяти навчанню тим поведінковим реакціям, проти
яких воно використовується. Вплив покарання на людську агресивну поведінку є
надзвичайно неоднозначним і опосередкованим рядом факторів. В лонгітюдних
дослідженнях Ерона Л. було встановлено, що покарання сприяє зниженню агресії
тільки у тих хлопчиків, які сильно ідентифікують себе зі своїми батьками. При
відсутності ж такої ідентифікації воно, навпаки, стійко асоціюється з агресією.
Тісний зв'язок між батьківськими діями і проявами дитячої ворожості
підтверджує також польове дослідження Хартупа У. та Я. Де Віта. На їх думку
покарання сприяє прояву агресивних спонукань в дитячій активності поза тій
ситуації, в якій воно мало місце, а його стримують ефекти діють тільки в межах
дуже вузького кола обставин [28].
Згідно Осницькому А.К. однією з найважливіших характеристик дій і
вчинків, які визначають взаємовідносини між людьми, а також ефективність
індивідуального особистого розвитку, є агресивність, саме агресивна поведінка
призводить до виникнення конфліктів у взаєминах між людьми і неконструктивних
способів їх вирішення.
Осницький А.К. наводить коротку класифікацію проявів агресії:
. хворобливі прояви агресії (некеровані спалаху люті, гніву, руйнівного
збудження);
. фізичні, словесні та інші види агресії, пов'язані з засвоєнням норм і
правил, неприйнятних для всього суспільства (як правило, це буває пов'язано з
особливостями соціалізації, із закріпленням норм антигромадської поведінки);
. різні види агресії, пов'язані з недостатньо засвоєних норм і правил
поведінки в суспільстві або з недостатньою сформованістю власних коштів
самоврядування в діях і вчинках (недостатня опромінення і вихованість);
. всі види дій, які одними спостерігачами інтерпретуються як агресивні
(викликають у них підозру в посяганні на чиїсь права, спробі заподіяти шкоду),
а в інших спостерігачів пов'язують із проявом активності, наполегливості [21].
Еберлейн Г. визначає агресивність як відчай дитини, яка шукає визнання і
любові. Агресивність викликається не тільки дефіцитом визнання і любові, не
тільки очікуванням покарання або спогадами про нього, а й активним прагненням
дитини усунути конфліктну ситуацію будь-якими засобами. Дефіцит любові
становить фон, на якому легше проявляється агресивність [33].
Таким чином, природа виникнення агресивності у дітей закладена ще в
дитинстві. З дитячого віку для дитини характерні агресивні прояви, які вона
спочатку проявляє по відношенню до матері. В результаті соціалізації багато
людей вчаться контролювати свої агресивні імпульси, що необхідно для життя в
суспільстві. Контроль над агресивними імпульсами досягається тільки шляхом
навчання.
1.3 Вплив
виховання на формування агресивності у підлітків
Підлітковий вік - етап формування самосвідомості і власного
світогляду, етап прийняття відповідальних рішень, етап людської близькості,
коли цінності дружби, любові можуть бути першорядними.
Провідна діяльність - інтимно-особистісне спілкування з однолітками.
Центральний новотвір - почуття дорослості. Інші новотвори - теоретичне
рефлексивне мислення, інтелектуалізація. Соціальна позиція - емансипація від дорослих і групування.
У підлітковому віці послідовно з'являються дві особливі форми
самосвідомості: почуття дорослості і «Я-концепція».
Підліток дорослішає, тобто стає готовим до життя в
суспільстві дорослих, людей, причому як рівноправний учасник цього життя.
Звичайно, підлітку ще далеко до щирої дорослості - і фізично, і психологічно, і
соціально. Він об'єктивно не може уключитися в доросле життя, але прагне до неї
і претендує на рівні з дорослими права. Нова позиція виявляється в різних
сферах, найчастіше в зовнішньому вигляді, у манерах [12].
Було написано багато робіт про егоїзм, жорстокості і схильність
до агресивності, властивих дітям.
Маслоу А. стверджує, що дані експериментів і спостережень
показують, що нормальні діти часто виявляють ворожість, схильність до агресії і
егоїзм, але не менш часто вони можуть бути щедрі, готові до співпраці і позбавлені
егоїзму. Основний принцип, який визначає відносну частоту двох типів поведінки,
полягає в тому, що дитина, яка відчуває себе незахищеною, для базових потреб
якої у безпеці, любові, приналежності й самоповагу існують перешкоди або
загроза, виявить більше егоїзму, ненависті, жорстокості, агресивності та
схильності до руйнівної поведінки [17].
Фалькович Т.А. вважає, що дослідження довели, що в тих
випадках, коли дитину різко відлучають від грудей і спілкування з матір'ю
зводять до мінімуму, у дітей формуються такі якості, як тривожність,
підозрілість, жорстокість та егоїзм. І навпаки, коли в спілкуванні з дитиною
присутні м'якість, дитина оточений турботою і увагою, ці якості не
виробляються.
Психологічні спостереження показали, що батьки, різко пригнічують
жорстокість і агресивність у своїх дітей, всупереч своїм очікуванням не
усувають цю якість, а навпаки, повертають її. Розвиваючи, у своєї дитини
надмірну жорстокість і агресивність, яка буде проявлятися і в зрілі роки. Якщо
батьки не звертають уваги на жорстокість і агресивні реакції дитини, то вона
скоро почне вважати, що така поведінка дозволена, і поодинокі спалахи гніву
непомітно переростуть у звичку діяти жорстоко і агресивно. Тільки батьки, які
вміють знаходити розумний компроміс, можуть навчити своїх дітей справлятися з
жорстокістю і агресією.
У вихованні можна виділити дві пари важливих ознак, які
позитивно і негативно впливають на формування дитячої жорстокості та
агресивності: неприйняття та дозволеність. При дозволеності сім'я допомагає
дитині подолати труднощі, використовує в своєму арсеналі вміння слухати дитину,
включає в спілкування тепло, добре слово, ласкавий погляд. Неприйняття,
навпаки, стимулює дитячу жорстокість і агресію [34].
З точки зору Ейдеміллера Е.Г. конкретною соціально-психологічної
формою організації життєдіяльності сім'ї є структура ролей у ній. Саме під
структурою в основних рисах визначає, що, ким, коли, в якій послідовності
повинно робитися.
Сімейним ролям «мати», «батько», «дитина» має відповідати
поведінка цих членів суспільства. Так, від будь-якої матері очікується, що вона
буде піклуватися про своїх дітей. Мати, яка відчуває, що, всупереч ролі матері,
не любить свою дитину, відчуває докори сумління - це один з видів внутрішніх
санкцій. Існує така роль, як «улюбленець», особливості її виконання в чималому
ступені залежать від конкретної сім'ї та індивіда. Існують паталогізуючі
сімейні ролі, коли роль одного з членів сім'ї, може бути травматичною для
інших, а не для нього самого. Паталогізуючі ролі «козла відпущення» виникають,
перш за все тому, що вся сім'я, яка має конфліктні, фруструючі переживання,
потребує «громовідвід» для розрядки негативних емоцій [35].
Таким чином, непослідовність поведінки батьків може привести
до погіршення поведінки дитини. Увага до дитини, його потреб, потреб, постійне
відпрацювання навичок спілкування з оточуючими - ось що може допомогти
налагодити взаємини батьків з дитиною.
Розділ 2. Матеріали і методи
дослідження
.1 План та структура дослідження
Мета дослідження - виявити психологічні особливості агресивної поведінки у підлітків з
різними стилями виховання.
Завдання:
. провести теоретичний аналіз літератури
з питання про вплив сім'ї на формування агресивних реакцій у підлітків;
. визначити вираженість агресивних
реакцій у підлітків;
. виявити домінуючий тип сімейного виховання у батьків,
домінуючий тип батьківського відношення до підлітків, виявити особливості
поведінки батьків та ставлення до них підлітків;
. виявити залежність між стилями виховання та проявами агресивної поведінки у підлітків.
Дане дослідження проводилося в Учбово-виховному комплексі
№160, м. Харків серед учнів 8-го класу (12-13 років) (15 дівчат і 15 юнаків)
всього 30 чоловік та їх батьків (одного з них) всього 30 чоловік.
Для досягнення мети та завдання нашого дослідження була
проведена діагностика підлітків та їх батьків за наступними методиками:
Методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки) (Див. додаток 1);
Опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його порушення» (АСВ)
(Ейдеміллер Е.Г.) (Див. додаток 2); Тест-опитувальник «Батьківське відношення» (Варга А.Я., Столін В.В.) (Див. додаток 3); Опитувальник «Поведінка батьків та ставлення підлітків до них» (ПІР) (Шафер Е.) (Див. додаток 4).
.2 Методи та методики дослідження
При дослідженні
агресивності застосовувалася методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки) (Див. додаток 1) [24].
Мета методики - діагностика так званої мотиваційної агресії -
прямого прояву реалізації властивих особистості деструктивних тенденцій.
Методика має суттєві обмеження, має слабку стійкість до
тенденції досліджуваного давати соціально-бажані відповіді, у зв'язку з чим
об'єктивність отриманих результатів багато в чому буде залежати від
довірливості ситуації обстеження. Використання методики можливо лише для дітей,
які досягли певного рівня рефлексивних здібностей, тобто не раніше 10-11 років.
Методика досліджує наступні види реакцій:
Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої
особистості.
Непряма агресія - використання обхідним шляхом направлених
проти інших осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих вибухів
люті (крик, тупання ногами та ін.).
Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при
найменшому збудженні.
Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного
опору до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв і законів.
Образа - заздрість і ненависть до оточуючих, зумовлені
почуттям гніву, невдоволення чимось саме або всім світом за дійсні і вигадані
страждання.
Підозрілість - в діапазоні від недовіри і відстороненості по
відношенню до людей до переконання в тому, що інші планують і приносить шкоду.
Вербальна агресія - вираз негативних почуттів як через форму
(крик, вереск), так і через зміст словесних відповідей.
Почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта, що
він є поганою людиною, що від нього надходить зло, а також він відчуває докори
сумління.
Індекс агресивності підраховується наступним чином:
ІА = (1 Фізична агресія +2 Непряма +7 Вербальна): 3, тобто
саме ці прояви є агресивними. Індекс ворожості (ІВ) = (5 Образа +6
Підозрілість): 2, тому що саме образа і підозрілість формують поняття
ворожості.
Обробка проводилася за допомогою ключа, у дослідженні
використовувалися усереднені дані.
При дослідженні стилів сімейного виховання застосовувався
опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його порушення» (АСВ)
(Ейдеміллер Е.Г.) (Див. додаток 2) [24].
Мета опитувальника - виявлення домінуючих стилів
батьківського виховання.
Опитувальник містить наступні шкали.
. Рівень протекції в процесі виховання
Гіперпротекція (шкала Г +). При гіперпротекції батьки
приділяють підлітку вкрай багато часу, сил і уваги, і виховання його стало
центральною справою їх життя.
Гіпопротекція (шакала Г-.) Ситуація, при якій підліток
опиняється на периферії уваги батьків, до нього «не доходять руки», батькам «не
до нього». Підліток часто випадає з кола їх уваги, за нього беруться лише час
від часу, коли трапляється щось серйозне.
. Ступінь задоволення потреб підлітка. В ступеня задоволення
потреби можливі два відхилення.
Потурання (шкала У +). Про потурання ми говоримо в тих
випадках, коли батьки прагнуть до максимального і некритичного задоволення
будь-яких потреб підлітка, вони «балують» його. Будь-яке його бажання для них -
закон. Пояснюючи необхідність такого виховання, батьки приводять аргументи, які
є типовою раціоналізацією - «слабкість дитини» в дитинстві, її винятковість,
бажання дати їй те, чого самі були позбавлені свого часу батьки, що дитина
росте без батька та ін.
Ігнорування потреб підлітка (шкала У-). Даний стиль виховання
протилежний потурання і характеризується недостатнім прагненням батьків до
задоволення потреб підлітка. Частіше страждають при цьому духовні потреби,
особливо потреба в емоційному контакті, спілкуванні з батьками.
. Кількість і якість вимог до підлітка в родині.
Фобія втрати дитини (шкала ФУ). Обумовлює порушення виховання
- потурають або домінуюча гіперпротекція. «Слабке місце» - підвищена
невпевненість, побоювання помилитися, перебільшення вистави «крихкості»
підлітка, його хворобливості та ін.
Одне джерело таких переживань батьків корениться в історії
появи дитини на світ - її довго очікували, звернення до лікарів-гінекологів
нічого не давали, народилася тендітною і хворобливою, з великими труднощами
вдалося її виходити та ін. Інше джерело - перенесені дитиною важкі
захворювання, особливо якщо вони були тривалими. Ставлення батьків до підлітка
формувалося під впливом накопиченого ними страху втрати дитини. Цей страх
змушує одних батьків тривожно прислухатися до будь-якого побажанню дитини і
поспішати задовольнити їх (потурають гіперпротекція), в інших - дріб'язково
опікувати його (домінуюча гіперпротекція).
Нерозвиненість батьківських почуттів (шкала НБП).
Обумовлюються порушення виховання: гіперпротекція, емоційне відкидання,
жорстока поведінка.
Форми порушень системі вимог до підлітка різні, тому
висловлювання батьків, що відображають їх, представлені в цілому ряді шкал: Т+;
Т-; 3+; 3-; С +; С-.
Надмірність вимог-обов'язків (шкала Т +). Саме ця якість
лежить в основі типу неправильного виховання «підвищена моральна
відповідальність». Вимоги до підлітка в цьому випадку дуже великі, непомірні,
не відповідають його можливостям і не тільки не сприяють повноцінному розвитку
його особистості, але й, навпаки, представляють ризик психотравматизації.
Недостатність вимог-обов'язків підлітка (шкала Т-). Підліток
має мінімальну кількість обов'язків в сім'ї. Дана особливість виховання
проявляється у висловлюваннях батьків про те, як важко залучити підлітка до
якої-небудь хатньої справи.
Вимоги-заборони, визначають насамперед ступінь самостійності
підлітка, можливість самому вибирати спосіб поведінки. І тут можливі два
ступені відхилення: надмірність і недостатність вимог заборон.
Надмірність вимог-заборон (шкала 3 +). Такий підхід може
лежати в основі типу неправильного виховання «домінуюча гіперпротекція». У цій
ситуації підлітку «все не можна». Йому пред'являється величезна кількість
вимог, які обмежують його свободу і самостійність, у стенічних підлітків таке
виховання форсує реакцій емансипації, у менш стенічних зумовлює розвиток рис
сенситивної і тривожно-недовірливої (психастенічної) акцентуацій. Типові
висловлювання батьків відображають їх страх перед будь-яким проявом
самостійності підлітка. Цей страх проявляється в різкому перебільшенні
наслідків, які може мати хоча б незначне порушення заборон, а також в прагненні
придушити самостійність думки підлітка.
Недостатність вимог-заборон до підлітка (шкала 3 -). В цьому
випадку підлітку «все можна». Навіть якщо й існують якісь заборони, підліток їх
легко порушує, знаючи, що з нього ніхто не запитає. Він сам визначить час
повернення додому ввечері, коло друзів, питання про куріння і вживання спиртних
напоїв, підліток ні за що не відзвітує перед, батьками. Батьки просто, не
хочуть або не можуть встановити будь-які межі в його поведінці. Дане виховання
стимулює розвиток гіпертимного типу характеру у підлітка і, особливо,
нестійкого типу.
Строгість санкцій (покарань) за порушення вимог підлітком
(шкали С + і С-). Надмірність санкцій (тип виховання: жорстока поведінка з підлітком).
Для цих батьків характерна прихильність до застосування суворих покарань,
надмірне реагування навіть на незначні порушення поведінки.
Мінімальність санкцій (шкала С-). Батьки намагаються зовсім
обходитися без покарання, або застосовують їх вкрай рідко. Вони сподіваються на
заохочення, сумніваються в результаті будь-яких покарань.
. Нестійкість стилю виховання (шкала Н). Під таким вихованням
розуміється різка зміна стилю, прийомів, які представляють собою перехід від
дуже строго до ліберального і потім навпаки, перехід від значної уваги до
підлітка до емоційного відкидання його батьками.
Поєднання різних відхилень у вихованні.
Потураюча гіперпротекція (риси відображені в у шкалах Г +, У
+; при
Т-, З-, С-). Підліток знаходиться в центрі уваги сім'ї, яка
прагне до максимального задоволення його потреб. Цей тип виховання сприяє
розвитку демонстративних (істероїдних) та гіпертимних рис характеру у підлітка.
Домінуюча гіперпротекція (Г +, У +, Т +, З +, С +). Підліток
в центрі уваги батьків, які віддають йому багато сил і часу, проте в той же час
позбавляють його самостійності, ставлячи численні обмеження і заборони. У
гіпертимних підлітків таке виховання підсилює реакцію емансипації і зумовлює
гострі афективні реакції екстрапунітивного типу. При тривожно-недовірливим
психоастенічному, чутливому, астеноневротичному типах відхилень характеру
домінуюча гіперпротекція засвоює астенічні риси.
Емоційне відкидання (Г-, У-, С +). Виховання формує і
підсилює риси інертно-невротичної акцентуації (епілептоїдної) акцентуації
характеру.
Підвищена моральна відповідальність (Г-, У-, Т-). Цей тип
виховання характеризується поєднанням високих вимог до підлітка зі зниженою
увагою до нього батьків, меншою турботою про нього.
Гіпопротекція (гіпоопіка) Г-, У-, Т-, З-. Підліток наданий
сам собі, батьки не цікавляться ним і не контролюють його. Таке виховання
особливо негативно позначається при акцентуаціях гіпертимного, нестійкого і
комформного типів.
Обробка проводилася за допомогою ключа, у дослідженні
використовувалися усереднені дані.
При дослідженні батьківського відношення застосовувався
тест-опитувальник «Батьківське відношення» (Варга А.Я., Столін В.В.) (Див.
додаток 3) [24].
Мета теста-опитувальника - виявлення домінуючого типа
батьківського відношення.
1. «Прийняття-відкидання»
шкала відображає інтегральне емоційне ставлення до підлітка. Дотримання одного
полюса шкали: батькам подобається підліток, яким, який він є. Батьки поважають
індивідуальність підлітка, симпатизують йому. Батьки прагнуть проводити багато
часу разом з підлітком, схвалюють його інтереси і плани. На іншому полюсі
шкали: батьки сприймають підлітка поганим, непристосованим, невдахою. Їм
здається, що підліток не доб'ється успіху в житті через низькі здібностей,
невеликий розум, погані схильності. Здебільшого батьки відчувають до підлітка
злість, досаду, роздратування, образу, не довіряють підлітку і не поважають
його.
2. «Кооперація» - соціально бажаний образ батьківського
відношення. Змістовно ця шкала розкривається так: батьки зацікавлені у справах
і планах підлітка, намагаються у всьому допомогти та співчувати йому. Батьки
високо оцінюють інтелектуальні та творчі здібності підлітка, відчувають почуття
гордості за нього. Батьки заохочують ініціативу і самостійність підлітка,
намагаються бути з ним на рівних. Батьки довіряють підлітку, намагаються стати
найого точку зору в суперечливих питаннях.
3. «Симбіоз» - шкала відображає міжособистісну дистанцію
у спілкуванні з підлітком. При високих балах за цією шкалою можна вважати, що
батьки прагнуть до симбіотичних відносин з підлітком. Вони відчувають себе з
підлітком єдиним цілим, прагнуть задовольнити всі його потреби, захистити його
від труднощів і життя. Батьки постійно відчувають тривогу за підлітка, він їм
здається маленьким і беззахисним. «Авторитарна гіперсоціалізація» - відображає
форму і напрямок контролю за поведінкою підлітка. При високому балі за цією
шкалою в батьківському відношенні даних батьків чітко проглядається
авторитаризм. Батьки вимагають від підлітка беззастережного послуху і
дисципліни, намагаються нав'язати йому у всьому свою волю, не в змозі стати на
його точку зору. За прояв свавілля підлітка суворо карають. Батьки пильно
стежать за його соціальними досягненнями, індивідуальними особливостями,
звичками, думками, почуттями та ін.
4. «Маленький невдаха» - відображає особливості
виховання та розуміння підлітка батьками. При високих значеннях за цією шкалою
в батьківському відношенні даних батьків є прагнення інфантилізувати підлітка,
приписати йому особисту і соціальну неспроможність. Батьки бачать підлітка
молодшим в порівнянні з реальним віком, його інтереси, захоплення, думки і
почуття здаються батькам дитячими та несерйозними. Підліток представляється не
пристосованим, не успішним, відкритим для поганих впливів. Батьки не довіряють
йому, нарікають на її неуспішність та невмілість. У зв'язку з цим батьки
намагаються захистити підлітка від труднощів життя і строго контролювати його
дії.
Обробка проводилася за допомогою ключа, у дослідженні
використовувалися усереднені дані.
При дослідженні поведінки
батьків та ставлення підлітків до них застосовувався опитувальник «Поведінка
батьків та ставлення підлітків до них» (ПІР) (Шафер Е.) (Див. додаток 4) [24].
Мета опитувальника - вивчення установок, поведінки та методів виховання батьків так, як бачать їх
підлітки.
Основою для цього тесту
служить опитувальник, який створив Е. Шафер в 1965 р. Базується ця методика на положені Е. Шафера про те, що виховний вплив батьків (так, як це описують діти) можна охарактеризувати за
допомогою трьох факторних змінних: «прийняття-емоційне відсторонення», «психологічний контроль-психологічна автономія», «прихований контроль-відкритий контроль».
Під прийняттям мається на увазі безумовно позитивне відношення до підлітка вне залежності від ісходних очікувань батьків.
Емоційне відсторонення - відсторонення розглядається як негативне ставлення до підлітка, відсутність любові та поваги до нього, а іноді і ворожнеча з дитиною.
Поняття психологічного контролю означає
як певний тиск та умисне
керівництво підлітками, так і ступінь послідовності в здійсненні виховних
принципів.
Інтерпретація результатів тесту.
Оцінка матері сином.
. Шкала позитивного інтересу. Насамперед, психологічне
прийняття матері хлопці-підлітки бачать у відносно критичному підході до них.
Підлітки часто переживають необхідність у допомозі і підтримці матері, у
більшості випадків приймають її думку, схильні погоджуватися з нею. Такі форми
поведінки, як владність, підозрілість, тенденція до лідерства, заперечуються. У
теж час сини не очікують від матері надмірного конформізму, аж до тенденції
«йти на поводу». Проте, просто компетентна поведінка, дружній спосіб
спілкування і нормальні емоційні контакти виявляються недостатніми для того,
щоб підліток міг затверджувати, що мати відчуває стосовно нього позитивний інтерес.
Вони прагнуть до надмірної опіки сильної, дорослої і самостійної людини.
. Шкала директивності. Директивність матері стосовно сина,
підлітки бачать у нав'язуванні їм почуття провини стосовно неї, її деклараціям
і постійним нагадуванням про те, що «мати жертвує усім заради сина», цілком
бере на себе відповідальність за усе, що зробив, робить і буде робити підліток.
Матір'ю як би затверджується споконвічна залежність її статусу й оцінки
навколишніх від відповідності сина «еталону підлітка», крім того, при цьому
можливість інших варіантів самовираження. Таким чином, мати прагне будь-яким
способом припинити неправильну поведінку сина. Прості форми прояву чуйності,
симпатії, які викликають позитивні емоційні відносини, негативно корелюють з
директивною формою взаємодії матері і підлітка.
. Шкала ворожості. Ворожість матері у відносинах із
сином-підлітком характеризується її агресивністю і надмірною строгістю в
міжособистісних відносинах. Орієнтування матері винятково на себе, її
самолюбство, зайве самоствердження, як правило, виключають прийняття підлітка.
Підліток сприймається насамперед як суперник, якого необхідно придушити, щоб
затвердити свою значимість. Так, емоційна холодність до підлітка маскується і
найчастіше видається за стриманість, скромність. У той же час, можуть
спостерігатися яскраво виражена підозрілість, схильність до надмірної критики
на адресу сина і навколишніх, метою якої є прагнення принизити їх в очах
навколишніх. Поряд з цим постійно (головним чином, на вербальному рівні)
демонструється позитивна активність, відповідальність за долю сина.
. Шкала автономності. Автономність матері у відносинах із
сином розуміється їм як диктат, повне захоплення влади, навіть, деяка
маніакальність у цьому відношенні, що не визнає ніяких варіацій. Мати при цьому
не сприймає підлітка як особистість, зі своїми почуттями, думками, уявленнями і
спонуканнями, вона виявляє собою «сліпу» силу і влади амбіцій, якій усі,
незважаючи ні на що, зобов'язані підкорятися. При цьому адаптивна форма
авторитету матері, заснована на довірі і повазі, а також прийнятні форми
твердості і різкості, виявляються нехарактерними для автономних матерів у
відносинах із синами-підлітками. Також, на думку синів, ні емоційна
прихильність, ні дружній стиль спілкування не можуть бути пов'язані з
відгородженістю, незахопленістю матері в справи сина.
. Шкала непослідовності. Непослідовність проведеною матір'ю
лінії виховання оцінюється підлітками як якесь чергування (у залежності від
ступеня інформативної значимості) таких психологічних тенденцій, як панування
сили й амбіцій і покірність (в адаптивних формах), делікатність і над альтруїзм
і недовірлива підозрілість. Причому необхідно відзначити, що усі вони мають
тенденцію до екстремальних форм прояву (амплітуда коливань максимальна).
Оцінка батька сином.
. Шкала позитивного інтересу. Позитивний інтерес у відносинах
із сином розглядається як відсутність грубої сили, прагнення до нероздільної
влади в спілкуванні з ним. Підлітки говорять про позитивний інтерес у випадках,
коли батьки прагнуть досягти їх шанування батьківського авторитету, не
прибігаючи до декларацій догм. Психологічне прийняття сина батьком засновано,
насамперед, на довірі. При подібних відносинах характерно знаходити всяку
істину в суперечці, прислухатися до різних аргументів і віддаючи перевагу
логіці здорового глузду.
. Шкала директивності. Директивність у відносинах із сином
батько виявляє у формі тенденції до лідерства, шляхом завоювання авторитету,
заснованого на фактичних досягненнях і домінантному стилі спілкування. Його влада
над сином виражається, головним чином, у керуванні і своєчасній корекції
поведінки підлітка, крім амбіційної деспотичності. При цьому він дуже чітко дає
зрозуміти підлітку, що заради його благополуччя жертвує деякої наявної в нього
часточкою влади; що це не просто заступництво, а прагнення вирішувати всі
мирно, незважаючи на ступінь роздратування.
. Шкала ворожості. Жорстокі батьки завжди погоджуються з
загальноприйнятою думкою, занадто дотримуються конвенцій, прагнуть задовольнити
вимоги інших бути «гарним» батьком і підтримувати позитивні відносини.
Виховуючи, вони намагаються вимуштрувати свого сина відповідно до прийнятих в
даному суспільстві й у даній культурі уявлень про те, яким повинен бути
ідеальний підліток. Батьки прагнуть дати синам більш широку освіту, розвивати
різні здібності, що найчастіше приводить до непосильного навантаження на
юнацький організм. Поряд з цим виявляються повна залежність від думки
навколишніх, острах і безпорадність, неможливість протистояти їм. У той же час,
стосовно сина батько суворий і педантичний. Підліток постійно знаходиться в
стані тривожного очікування низької оцінки своєї діяльності і покарання
батьківським відкиданням по формулі: «Як ти смієш не відповідати тому, що
очікують від тебе, адже я жертвую усім, щоб зробити з тебе людини». Для батька
властиве постійне невдоволення, скептичне ставлення до досягнень сина, що
неминуче знижує мотивацію його діяльності.
. Шкала автономності. Автономність батька у відносинах із
сином виявляється у формальному відношенні до виховання, у зайвій
неупередженості в процесі спілкування. Взаємодія ґрунтується на позиціях сили і
деспотичності. Батько «зауважує» сина тільки у випадках, коли той що-небудь
накоїть, причому навіть на розбір скоєного, як правило, бракує часу. Батько
занадто зайнятий собою, щоб вникати в життя і проблеми сина. Про них він
довідається тільки з його прохань допомогти або порадитися в тому або іншому
питанні, не особливо утруднюючи себе поясненнями. Його не цікавлять захоплення
сина, коло його знайомств, навчання і школі, він тільки робить вид, що його це
турбує. Часто він просто дратується, коли син звертається до нього. На його
думку, син «сам повинен усе знати».
. Шкала непослідовності. Непослідовність застосовуваних
батьком виховних заходів по відношенню до синів-підлітків останні бачать у
неможливості передбачати, як їх батько відреагує на ту або іншу ситуацію - чи
піддасть сина суворому покаранню за дрібні провини або злегка пожурить за
що-небудь істотне, просто прийнявши запевняння останнього в тому, що це більше
не повториться.
Оцінка матері дочкою.
. Шкала позитивного інтересу. Позитивне відношення до дочки з
боку матері, засноване на психологічному прийнятті, описується
підлітками-дівчатами, як відношення до маленької дитини, що постійно вимагає
уваги, турботи, допомоги, що сама по собі мало що може. Такі матері часто
схвалюють звертання за допомогою дочок у випадках сварок або яких-небудь
ускладнень, з одного боку, і обмеження самостійності - з іншої. Поряд з цим
дівчата відзначають фактор потурання, коли мати прагне задовольнити будь-яке
бажання дочки.
. Шкала директивності. Описуючи директивність своїх матерів,
дівчата-підлітки відзначали твердий контроль з їх боку, тенденцію до легкого
застосування своєї влади, заснованої на амбіціях, критиці вираження власної
думки дочки.
. Шкала ворожості. Ворожість матерів їх дочками-підлітками
описується як підозріле відношення до сімейного середовища і дистанція стосовно
її членів. Підозрілу поведінку і відмовлення від соціальних норм приводять них,
як правило, до відгородженості.
. Шкала автономності. Автономність матерів виключає
яку-небудь залежність від підлітка, його стану, вимог. Заперечуються також
які-небудь форми турботи й опіки стосовно дочок. Такі матері оцінюються
підлітками як поблажливі, невимогливі. Вони практично не заохочують підлітків,
відносно рідко роблять зауваження, не звертають уваги на виховання.
. Шкала непослідовності. Під непослідовністю виховної
практики з боку матері дівчата розуміють різку зміну стилю, прийомів, що
являють собою перехід від дуже строгого до ліберального і, навпаки, перехід від
психологічного прийняття дочки до емоційного її відкидання.
Оцінка батька дочкою.
. Шкала позитивного інтересу. Позитивний інтерес батька до
дочки останні описують як батьківську впевненість у собі, впевненість у тому,
що важлива не батьківську суворість, а увага до підлітка, теплота і відкритість
відносин між батьком і дочкою-підлітком. Психологічне прийняття дочки
характеризується відсутністю різких перепадів від уседозволеності до суворих
покарань, тобто домінують теплі дружні відносини з чітким усвідомленням меж
того, що можна і чого не можна. Батьківські заборони ж у даному випадку діють
тільки на тлі батьківської любові.
. Шкала директивності. Дівчата-підлітки уявляють
директивність батька як образ «твердої чоловічої руки». Директивний батько
спрямовує зростаючу дівчину на істинний шлях, змушуючи її підкорятися нормам і
правилам поведінки, прийнятим у суспільстві і визначеними в культурі, вкладаючи
в її душу заповіді моралі.
. Шкала ворожості. У даному випадку мова йде про такий
несприятливий тип батьківського ставлення до дочки, як сполучення надмірної
вимогливості, орієнтованої на еталон «ідеальної дитини» і відповідної занадто
твердої залежності, з одного боку, і емоційно-холодним відкидаючим відношенням
з іншого боку. Усе це веде до порушень взаємин між батьком і дочкою-підлітком,
що, у свою чергу, обумовлює підвищений рівень напруженості, нервозності і
нестабільності останньої.
. Шкала автономності. Дівчата-підлітки описують автономність
батьків як претензію на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для
взаємодії з ним. Батько представляється людиною, відгородженою від проблем
родини як би невидимою стіною, що існує паралельно з іншими членами родини.
Батькові абсолютно все рівно, що відбувається навколо, його дії найчастіше не
узгоджуються з потребами і запитами близьких, інтереси яких цілком ігноруються.
. Шкала непослідовності. Тут батько представляється людиною
зовсім непередбаченою. З досить високим ступенем ймовірності в його поведінці
можуть виявлятися зовсім суперечні один одному психологічні тенденції, причому
амплітуда коливань максимальна.
Обробка проводилася за допомогою ключа, у дослідженні
використовувалися усереднені дані.
Для досягнення мети та завдань дослідження нами були
вокристані наступні методи дослідження: спостереження, бесіда, діагностика,
тестування, кількісний та якісний аналіз даних, статистичні методи обробки
даних.
Розділ 3. Охорона праці й навколишнього середовища
.1 Загальні
питання охорони праці і навколишнього середовища
Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого
підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі
праці. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та
регулюються державою.
Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області
охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів,
структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків,
компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони
праці і т.д.
Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони
є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.
Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на
збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.
Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати
закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі
викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити
такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних
і економічних інтересів суспільства.
Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами,
нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких
забезпечує безпеку праці.
Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці [37], системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними
нормами і правилами, спеціальними міжгалузевеми (ДНАОП) і галузевеми (НАОП)
нормами та стандартами, СНіПами, ДСТУ.
Так як дослідження проводилось у вищому учбовому закладі, то необхідно
звернути увагу на всі небезпечні і шкідливі фактори, які можуть нашкодити
здоров’ю студентів та працівників ВУЗу, та негативно вплинути на рівень
працездатності. До негативних факторів на робочому місці працівників та студентів
ВУЗа можна віднести: шум, підвищена або знижена температура повітря, знижена
вологість, якість освітлення приміщення, запиленість. Також важливими є заходи
по пожежній безпеці приміщення та захист від ураження електричним струмом.
.1.1 Характеристика приміщення
Характеристика робочого приміщення наведена у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Характеристика робочого приміщення
|
Найменування показника
|
Значення показника
|
Критерій (обґрунтування)
вибору значення показника
|
Позначення й найменування
регламентуючо-го документу
|
|
1 Габаритні розміри
приміщень, кількість робочих місць
|
Площа приміщен-ня
|
Комфортні умови праці
|
СНіП 2.09.04-87
|
|
2 Сприятливі умови
мікроклімату
|
Темпера-тура, вологість,
скорость руху повітря
|
Комфортні умови праці
|
ГОСТ 12.1.005-88.CCБТ
|
|
3 Виробниче освітлення
|
|
|
|
|
3.1 Вид природного
висвітлення
|
бокове
|
Комфортні умови праці
|
ДБН Б 2.5-28-2006
|
|
3.2. Вид штучного, джерела
світла
|
ЛБ-80, ЛБ-65
|
Комфортні умови праці
|
ДБН Б 2.5-28-2006
|
|
3 Клас приміщення по
небезпеці поразки эл. струмом
|
Приміщен-ня без підвищеної
небезпеки
|
Безпека умов праці
|
ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ
|
|
4. Категорія приміщення по
пожежній небезпеці
|
Категорія Д
|
Безпека умов праці
|
ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ
|
|
5. Клас зони приміщень по
пожежній небезпеці
|
Пожежо-небезпечна зона
класу П-Па
|
Безпека умов праці
|
ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ
|
|
|
|
|
|
|
До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять
фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ
12.0.003-74. ССБТ, небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
.1.2 Шкідливі та небезпечні фактори робочого приміщення
При проведені експериментальної частини нашої роботи
встановлено, що на
працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори:
Запиленість;
Знижене
освітлення;
Шум,
вібрація;
Психофізіологічний
фактор;
Підвищена
або знижена температура повітря.
Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на
виробництві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів
|
Шкідливі й небезпечні фактори
|
Джерела виникнення
|
|
1 Пожежонебезпека
приміщення
|
Мережа живлення ПК,
оргтехніка
|
|
2 Вібрація
|
Додатковий фактор у разі
ремонтних робіт або з верхнього поверху
|
|
3 Шуми
|
Вентилятори ПК, шум на
вулиці, у коридорах
|
|
4 Мікрочастинки пилу
|
Зовнішні джерела; папки з
документацією
|
|
5 Психофізіологічні фактори
|
Перенапруга зору, емоційні
перевантаження
|
|
6. Психологічні
фактори
|
Неблагоприятный
психологический климат, конфликтная среда
|
|
7 Знижена рухливість повітря, температура, знижена
вологість
|
Мікроклімат приміщення:
стан систем опалення, кондиціонування, вентиляції
|
|
8 Несприятливе освітлення
|
Нераціональна організація
освітлення робочих місць
|
Приміщення відповідає санітарним нормам проектування закладів. В
приміщенні два вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення.
У приміщенні періодично виконуються комплекси заходів, спрямовані на
оздоровлення умов праці працівників та студентіві підвищення продуктивності праці, усунення несприятливо діючих на
здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній
характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою,
що використовується.
.2 Виробнича санітарія
Робота у приміщенні не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної
концентрації уваги й тримає його в постійній напрузі. Тому ця робота,
відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 віднесена до легкої категорії 1а - легкі
фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року.
Енерговитрати становлять до 139 Вт.
Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно
до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Оптимальні параметри мікроклімату
|
Категорія робіт
|
Період року
|
Темпе-ратура
|
Відносна вологість % (не
більше)
|
Швидкість руху повітря, м/с
(не більше)
|
|
Легка 1а
|
Холодний
|
22-24
|
40-60
|
0,1
|
|
Легка 1а
|
Теплий
|
23-25
|
40-60
|
0,1
|
Збереження оптимальних параметрів мікроклімату у приміщенні забезпечує
відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.
З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов
нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження
впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.
Оскільки в повітрі робочої зони учбових груп відсутні шкідливі речовини,
токсичний пил, підвищений вміст тепла і вологи, то оптимальні параметри
мікроклімату регулюються за допомогою припливно-витяжної вентиляції. Виходячи з
цього, кількість повітря, яку необхідно подавати в приміщення для забезпечення
необхідних параметрів повітряного середовища визначають по наступній формулі (3.1):
L=n∙L′ [м3/ч], (3.1)
де n - кількість тих, що працюють, люд.;′
- витрата повітря, що приймається по санітарних нормах (СН-245-71), доводиться на людину залежно від об'єму
приміщення V, м3.
При
відношенні 
<20, L′=30 м3/ч. V = 56 м3, n=12.
L=12х30=360
[м3/ч]
.2.1
Освітлення виробничого приміщення
У
кімнаті застосовується природне бічне освітлення ДБН Б
2.5-28-2006 - Виробничне і штучне освітлення.
Норми
природного освітлення для відділу представлені в таблиці 3.4.
Норми
освітленості виробничих приміщень
|
Характеристика зорової
роботи
|
Мінімальний розмір об’єкту
розріз-нення, мм
|
Розряд,підрозряд зорової
роботи
|
Контраст об'єкту
розрізнення із тлом
|
Харак-терис-тика тла
|
Штучне освітлення
|
Природне освітлення
|
|
|
|
|
|
Вид освіт-лення
|
Мінімальна освіт-леність,
Е, лк
|
Вид освіт-лення
|
 ,% ,%
|
|
|
Середньої точності
|
0,5-1,0
|
IV
|
Великий
|
Світлий
|
Загальне
|
300
|
бокове
|
1,5
|
1,35
|
Для визначення нормованого значення КПО для умов м. Харкова скористаємося
формулою:
еN = енmN (3.2)
де ен - значення КПО з урахуванням характеру зорової роботи;
mN -
коефіцієнт світлового клімату, mN =
0,9;
N -
номер групи забезпеченості природним світлом.
еN = 1,5х0,9 = 1,35
Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.
Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення - IV (робота середньої точності з
найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,5 мм до 1,0 мм), мінімальне
нормована освітленість 300 лк.
Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній
робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку,
що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік
розраховується за формулою:
(3.3)
де
Emin - нормована мінімальна освітленість, лк;- коефіцієнт запасу;- освітлювана
площа, м2;- коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності
освітлення);- число світильників;
n - число ламп у
світильнику;
η - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.
З
урахуванням розряду зорових робіт (IV) Emin = 300 лк.
Освітлювана
площа S = 28 м2
Коефіцієнт
запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у
процесі експлуатації. Значення k= 1,2.
Коефіцієнт
мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для
люмінесцентних ламп Z = 1,1.
Для
визначення коефіцієнта використання світлового потоку ή знаходять індекс приміщення і й передбачувані
коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі ρп, стін ρс, підлоги рр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: ρcтл = 70%, ρстн = 50%, ρр = 30%), вибирають тип світильника.
Для
освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампами як з гігієнічної
так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до
нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу
ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.
Індекс
приміщення визначається за такою формулою:
(3.4)
де
А, В, h - довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над
робочою поверхнею) приміщення, м;
(3.5)
де
Н - геометрична висота приміщення;св - звис світильника. Звичайно hсв = 0,2 ~
0,8 м;- висота робочої поверхні. hp = 0,8...1,0 м.
А
= 8 м; В = 3,5 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і = 1,22.
На
основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку η = 49 %.
Отже,
світловий потік, відповідно до формули (5.2), дорівнює:
лм.
Як
джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або
енергоощадні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й
прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання
яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.
На
основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча
стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням
світлового потоку Фл~ 1995 лм.
Після
цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:
Округляємо
до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників. Схема розташування світильників наведена на
рис 3.1.
В робочому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального
рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих
ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць
паралельно лінії розташування учбових місць.
Рис. 3.1. Схема розташування світильників
Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4.
Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп - 5%,
для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної
мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає
розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити
висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє
пред'явленим вимогам.
3.3 Виробничий шум та вібрація
Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих
факторів на робочому місті, він викликає стомлення, зниження продуктивності
праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних
захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу,
серцево-судинну систему. Шум не лише
погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10-15%
відсотків. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й
велике техніко-економічне значення.
Джерелом
шуму і вібрації для працівників є шум на вулиці, у коридорах.
Крім
того, це може бути шум від інших джерел, що знаходяться у робочому приміщенні.
Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують перекриття між
приміщеннями, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту,
перфоровані стіни між приміщеннями, звукопоглинаючи м’які штори .Важливе
профілактичне значення мають організаціонно-технічні заходи, такі як своєчасний
ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з
шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні
та будівництві приміщень.
Таблиця
3.5
Припустимі
рівні шуму у виробничім приміщенні
|
Вид трудової діяльності
|
Рівні звукового тиску в дБ,
в активних смугах із середньо геометричними частотами, Гц
|
Еквівалентні рівні звуку,
дБа
|
Організаційно- технічні
заходи захисту
|
|
Навчання, творча
діяльність
|
80
|
71
|
61
|
54
|
49
|
45
|
42
|
40
|
38
|
50
|
Своєчасний ремонт, догляд
та відповідне зберігання обладнання
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.4 Рівень іонізації повітря приміщення
В кабінетах, де застосовуються персональні комп’ютери рівень
іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не
повинен бути нижче 200 і більше 5000 легких позитивних і негативних іонів обох
знаків (окремо) в куб. см повітря.
Таблиця 3.6
Рівні іонізації повітря приміщень
|
Рівні
|
Кількість іонів у 1 см3
повітря
|
Організаційно-технічні
заходи захисту
|
|
n+
|
n-
|
Дотримання правил
користування ЕОМ
|
|
Мінімальні значення
|
200
|
600
|
|
|
Оптимальні значення
|
1500-3000
|
3000-5000
|
|
|
Максимально-припустимі
значення
|
5000
|
5000
|
|
3.5 Техніка безпеки
Оскільки джерелами живлення ЕОМ є електричний струм, то
основну увагу при аналізі потенційних небезпек і розробці відповідних захисних
заходів необхідно приділити питанням електробезпеки.
По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення
прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЭ-87 ,
правила побудови електроустанов. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. -Пожежна безпека.
Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:
Забезпечення
недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для
випадкового дотику;
Контроль
і профілактика ушкоджень ізоляції;
Організація безпечної експлуатації побутових електроприладів.
3.6 Пожежна безпека
Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому
виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на
людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.
Використання електроустаткування, що відповідає класу
пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III . ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ- Пожежна безпека.
Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного
захисту та організаційних заходів.
Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого
середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск
рівнів по горючості й ін.
Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання
службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил
пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежнонебезпечними
матеріалами.
Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації.
Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає
протипожежним нормам ОНТП 24-86.
.7 Охорона навколишнього середовища
Закон України про «Охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25
червня 1991 року (Закон України про охорону навколишнього середовища від
25.06.1991р. редакції Закону 1993,1996 рр).
Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони
навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в
області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів,
забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище
господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів,
генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.
При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати
їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні,
експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють
екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів,
використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів,
хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.
У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі
екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні
допускати нетоксичну переробку після використання.
Міжнародні стандарти, починаючи із ТСО'92 включають вимоги зниженого
енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у
неактивному режимі.
Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє
середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній
переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну
переробку після використання.
Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000, що визначає вимоги до
організації виробничого процесу з мінімальним збитком для навколишнього
природного середовища [38].
Розділ 4. Експериментальне дослідження впливу стилів
виховання на домінуючі агресивні реакції
.1 Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат
При дослідженні
агресивності застосовувалася методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки) (Див. додаток 1) [24].
Результати дослідження представлені в таблицях 4.1 та 4.2.
Таблиця
4.1
Діагностика проявів агресивних
реакцій (дівчата)
|
Назва шкал
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
Фізична агресія
|
2
|
13,33
|
3
|
20
|
10
|
66,66
|
Низький
|
|
Непряма агресія
|
8
|
53,33
|
5
|
33,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Роздратування
|
4
|
26,66
|
7
|
46,66
|
4
|
26,66
|
Середній
|
|
Негативізм
|
4
|
26,66
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Образа
|
4
|
26,66
|
4
|
26,66
|
7
|
46,66
|
Низький
|
|
Підозрілість
|
9
|
60
|
4
|
26,66
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Вербальна агресія
|
10
|
66,66
|
1
|
6,66
|
4
|
26,66
|
Високий
|
|
Докори сумління,
почуття провини
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
4
|
26,66
|
Високий
|
Дослідження проявів агресивних реакцій у дівчат показало, що
серед високих рівнів переважає вербальна агресія у 10 досліджуваних, що складає
66,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата схильні до проявів вербальної
агресії, а саме вираження негативних почуттів як через форму (крик, вереск) та
через зміст словесних відповідей.
На другому місці підозрілість та докори сумління, почуття
провини у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. Дівчата з
підозрою ставляться до оточуючих, вони часто відчувають почуття провини та
докорів сумління через свої вчинки та дії.
На третьому місці непряма агресія у 8 досліджуваних, що
складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Дівчатам властиве використання
непрямої агресії, тобто використання обхідним шляхом спрямованих проти інших
осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих вибухів люті.
Серед середніх рівнів переважає негативізм у 9 досліджуваних,
що складає 60% від вибірки досліджуваних. Дівчатам властива опозиційна манера в
поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених вимог,
звичаїв та законів.
На другому місці роздратування у 7 досліджуваних, що складає
46,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата схильні до прояву негативних почуттів
при найменшому збудженні.
Серед низьких рівнів переважає фізична агресія у 10
досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Дівчата у меншому
ступені схильні до проявів фізичної агресії, тобто використання фізичної сили
проти іншої особистості.
На другому місці образа у 7 досліджуваних, що складає 46,66%
від вибірки досліджуваних. Дівчата у меншому ступені схильні до заздрості і
ненависті до оточуючих, які зумовлені почуттям гніву, невдоволенням чимось за
дійсні і вигадані страждання.
Дослідження проявів агресивних реакцій у юнаків показало, що
серед високих рівнів переважає роздратування у 11 досліджуваних, що складає
73,33% від вибірки досліджуваних. Юнаки схильні до прояву негативних почуттів
при найменшому збудженні.
На другому місці фізична агресія у 10 досліджуваних, що
складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Юнаки схильні до проявів фізичної
агресії, тобто використання фізичної сили проти іншої особистості.
Серед середніх рівнів переважає негативізм у 10
досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Юнакам властива
опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти
встановлених вимог, звичаїв та законів.
Таблиця
4.2
Діагностика проявів агресивних
реакцій (юнаки)
|
Назва шкал
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
Фізична агресія
|
10
|
66,66
|
3
|
20
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Непряма агресія
|
3
|
20
|
4
|
26,66
|
8
|
53,33
|
Низький
|
|
Роздратування
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Негативізм
|
1
|
6,66
|
10
|
66,66
|
4
|
26,66
|
Середній
|
|
Образа
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
7
|
46,66
|
Низький
|
|
Підозрілість
|
2
|
13,33
|
4
|
26,66
|
9
|
60
|
Низький
|
|
Вербальна агресія
|
5
|
33,33
|
2
|
13,33
|
8
|
53,33
|
Низький
|
|
Докори сумління,
почуття провини
|
4
|
26,66
|
4
|
26,66
|
7
|
46,66
|
Низький
|
Серед низьких рівнів переважає підозрілість у 9
досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. Юнаки з підозрою
ставляться до оточуючих.
На другому місці вербальна та непряма агресія у 8
досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Юнакам властиве
вираження негативних почуттів як через форму, так і через зміст словесних
відповідей. Використання непрямої агресії, тобто використання обхідним шляхом
спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих,
невпорядкованих вибухів люті.
На останньому місці образа та докори сумління, почуття
провини у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. У
меншому ступені юнаки схильні до заздрості і ненависті до оточуючих, які
зумовлені почуттям гніву, невдоволенням чимось за дійсні і вигадані страждання
та проявів докорів сумління та почуття провини.
Таким чином, порівняльний аналіз проявів агресивних реакцій у
дівчат та юнаків показав, що у дівчат переважає вербальна агресія, а у юнаків -
роздратування.
.2 Особливості стилів сімейного виховання юнаків та дівчат
При дослідженні стилів сімейного виховання застосовувався
опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його порушення» (АСВ)
(Ейдеміллер Е.Г.) (Див. додаток 2) [24].
Результати дослідження представлені в таблицях 4.3 та 4.4.
Таблиця
4.3
Домінуючі стилі виховання (дівчата)
|
Стиль виховання
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
Гіперпротекція Г+
|
10
|
66,66
|
3
|
20
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Гіпопротекція Г-
|
6
|
40
|
9
|
60
|
-
|
-
|
Середній
|
|
Потурання У+
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Ігнорування потреб
підлітка У-
|
3
|
20
|
2
|
13,33
|
10
|
66,66
|
Низький
|
|
Надмірність
вимог-обов'язків Т+
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
7
|
46,66
|
Низький
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
11
|
73,33
|
Низький
|
|
Надмірність
вимог-заборон З+
|
3
|
20
|
4
|
26,66
|
8
|
53,33
|
Низький
|
|
Недостатність
вимог-заборон до підлітка З-
|
7
|
46,66
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
Високий
|
|
Надмірність санкцій
С+
|
3
|
20
|
5
|
33,33
|
7
|
46,66
|
Низький
|
|
Мінімальність
санкцій С-
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
4
|
26,66
|
Високий
|
|
Нестійкість стилю
виховання Н
|
3
|
20
|
7
|
46,66
|
5
|
33,33
|
Середній
|
|
Розширення сфери
батьківських прав РРЧ
|
3
|
20
|
8
|
53,33
|
4
|
26,66
|
Середній
|
|
Перевага
у підлітка дитячих якостей
ПДЯ
|
5
|
33,33
|
7
|
46,66
|
3
|
20
|
Середній
|
|
Виховна
невпевненість батьків ВН
|
4
|
26,66
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Фобія втрати дитини ФУ
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Нерозвиненість батьківських почуттів НБП
|
2
|
13,33
|
4
|
26,66
|
9
|
60
|
Низький
|
|
Проекція на підлітка власних небажаних якостей ПНЯ
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
7
|
46,66
|
Низький
|
|
Внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання ВК
|
4
|
26,66
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Перевага чоловічих якостей ПЧЯ
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
11
|
73,33
|
Низький
|
|
Перевага
жіночих якостей ПЖЯ
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
4
|
26,66
|
Високий
|
Дослідження домінуючих стилів виховання у дівчат показало, що
серед високих рівнів переважають показники потурання (У+) та фобія втрати
дитини (ФУ) 11 у досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних.
При стилі виховання - потурання виховання батьки прагнуть до максимального і
некритичного задоволення будь-яких потреб підлітка, вони «балують» його. Інший
стиль виховання - фобія втрати дитини, обумовлює порушення виховання -
потураюча або домінуюча гіперпротекція. Батьки мають підвищену невпевненість,
бояться помилитися у вихованні, перебільшують хворобливість підлітка та ін.
На другому місці показник гіперпротекція (Г+) у 10 досліджуваних, що складає
66,66% від вибірки досліджуваних. При гіперпротекції батьки приділяють підлітку
вкрай багато часу, сил і уваги, і виховання його є центральною справою їх
життя.
На третьому місці показники мінімальність санкцій (С-) та
перевага жіночих якостей (ПЖЯ) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки
досліджуваних. При мінімальності санкцій батьки воліють або зовсім обходитися
без покарання, або застосовують їх украй рідко. Вони сподіваються на
заохочення, сумніваються В результаті будь-яких покарань. При перевазі жіночих
якостей, батьки віддають перевагу жіночим якостям у вихованні дівчат, прищеплюють
їм любов до сім’ї, дітей, бажання мати власну сім’ю та дітей.
На четвертому місці показник недостатність вимог-заборон до
підлітка (З-) у 7 досліджуваних, що
складає 46,66% від вибірки досліджуваних. В цьому випадку підлітку «все можна»,
навіть якщо й існують якісь заборони, підліток їх легко порушує.
Серед середніх рівнів переважають показники гіпопротекція
(Г-), виховна невпевненість батьків (ВН), внесення конфлікту між подружжям у
сферу виховання (ВК) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних.
При гіпопротекції підліток опиняється на периферії уваги батьків, до нього «не
доходять руки», батькам «не до нього». Підліток часто випадає з їм впливу, за
нього беруться лише час від часу, коли трапляється щось серйозне. При виховній
невпевненості батьків відбувається порушення виховання, відбувається
перерозподіл влади між батьками та підлітком на користь останнього. Батьки
«йдуть на приводу» у підлітка, поступаються йому навіть в тих питаннях, в яких
поступатися не можна. Це відбувається тому, що підліток зумів знайти підхід до
свої батьків, знайшов «слабке місце» і домагається для себе мінімальних вимог і
максимальних прав. Стиль виховання при якому властиве внесення конфлікту між
подружжям у сферу виховання це - поєднання потураючої гіперпротекції одного
батька з відторгненням або домінуючою гиперпротекцією іншого. Виховання
перетворюється в «поле битви» конфліктуючих батьків. Тут вони отримують
можливість найбільш відкрито висловлювати невдоволення один одним, керуючись
«турботою про благо підлітка». При цьому різниця в думках батьків найчастіше
буває діаметральною: один наполягає на строгому вихованні з підвищеними
вимогами, заборонами та санкціями, інший схильний «жаліти» підлітка, йти у
нього на приводу.
На другому місці показник розширення сфери батьківських прав (РРЧ) у 8 досліджуваних, що складає
53,33% від вибірки досліджуваних. Даний тип виховання виникає найчастіше тоді,
коли подружні стосунки між батьками в силу яких-небудь причин виявляються
порушеними. Батьки хочуть, щоб підліток задовольнив хоча б частину потреб, які
в звичайній сім'ї повинні бути задоволені в психологічних відносинах подружжя,
потреба у взаємній винятковій прихильності.
На третьому місці показники нестійкість стилю виховання (Н) та перевага у підлітка дитячих якостей (ПДЯ) у 7 досліджуваних, що
складає 46,66% від вибірки досліджуваних. При нестійкості стилю виховання
відбувається різка зміна стилю, прийомів, які представляють собою перехід від
дуже строго до ліберального і потім навпаки, перехід від значної уваги до
підлітка до емоційного відкидання його батьками. Перевага у підлітка дитячих якостей обумовлює порушення виховання
- потураюча гіперпротекція. В цьому випадку у батьків спостерігається прагнення
ігнорувати дорослішання підлітків, стимулювати у них збереження таких дитячих
якостей, як: безпосередність, наївність, грайливість. Для таких батьків
підліток все ще маленький, нерідко вони відкрито визнають, що маленькі діти
взагалі їм подобаються більше, що з великими не так цікаво.
Серед низьких рівнів переважають показники недостатність
вимог-обов'язків підлітка (Т-) та перевага чоловічих якостей (ПЧЯ) у 11
досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. При недостатності
вимог-обов'язків підлітка, він має мінімальну кількість обов'язків в сім'ї. Вимоги-заборони,
тобто вказівки на те, що підлітку не можна робити, визначають насамперед
ступінь самостійності підлітка, можливість самому вибирати спосіб поведінки.
Перевага чоловічих якостей свідчить про ставлення батьків до підлітка
обумовлюється не дійсними особливостями підлітка, а тими рисами, які батько
приписує його статі, тобто «взагалі чоловікам». При наявності переваги
чоловічих якостей спостерігається неусвідомлюване неприйняття підлітків жіночої
статі.
На другому місці показник ігнорування потреб підлітка (У-) у
10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. Стиль виховання
характеризується недостатнім прагненням батьків до задоволення потреб підлітка.
Частіше страждають при цьому духовні потреби, особливо потреба в емоційному контакті,
спілкуванні з батьком.
На третьому місці показник нерозвиненість батьківських
почуттів (НБП) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних.
Нерозвиненість батьківських почуттів обумовлюються порушення виховання:
гіперпротекція, емоційне відкидання, жорстока поведінка.
На четвертому місці показник надмірність вимог-заборон (З+) у
8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. Такий підхід може
лежати в основі типу неправильного виховання «домінуюча гіперпротекція», у цій ситуації
підлітку «все не можна».
На останньому місці показники надмірність вимог-обов'язків
(Т+), надмірність санкцій (С+), проекція на підлітка власних небажаних якостей
(ПНЯ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних.
При надмірності вимог-обов'язків саме ця якість лежить в
основі типу неправильного виховання «підвищена моральна відповідальність».
Вимоги до підлітка в цьому випадку дуже великі, непомірні, не відповідають його
можливостям і не тільки не сприяють повноцінному розвитку його особистості,
але, навпаки, представляють ризик психотравматизації. При надмірності санкцій
для батьків характерна прихильність до застосування суворих покарань, надмірне
реагування навіть на незначні порушення поведінки. При проекції на підлітка власних небажаних
якостей для виховання властиве емоційне відкидання, жорстока поведінка з
підлітком. Причиною такого виховання нерідко буває те, що в підлітку батьки
ніби бачать риси характеру, які відчувають, але не визнають в самому собі.
Таблиця
4.4
Домінуючі стилі виховання (юнаки)
|
Стиль виховання
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
Гіперпротекція Г+
|
3
|
20
|
8
|
53,33
|
4
|
26,66
|
Середній
|
|
Гіпопротекція Г-
|
4
|
26,66
|
9
|
60
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Потурання У+
|
2
|
13,33
|
10
|
66,66
|
3
|
20
|
Середній
|
|
Ігнорування потреб
підлітка У-
|
4
|
26,66
|
3
|
20
|
8
|
53,33
|
Низький
|
|
Надмірність
вимог-обов'язків Т+
|
10
|
66,66
|
3
|
20
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Недостатність
вимог-обов'язків підлітка Т-
|
6
|
40
|
8
|
53,33
|
1
|
6,66
|
Середній
|
|
Надмірність
вимог-заборон З+
|
8
|
53,33
|
3
|
20
|
4
|
26,66
|
Високий
|
|
Недостатність
вимог-заборон до підлітка З-
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Надмірність санкцій
С+
|
8
|
53,33
|
5
|
33,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Мінімальність
санкцій С-
|
3
|
20
|
10
|
66,66
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Нестійкість стилю
виховання Н
|
8
|
53,33
|
4
|
26,66
|
3
|
20
|
Високий
|
|
Розширення сфери
батьківських прав РБЧ
|
7
|
46,66
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
Високий
|
|
Перевага
у підлітка дитячих якостей
ПДЯ
|
2
|
13,33
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Виховна
невпевненість батьків ВН
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
11
|
73,33
|
Низький
|
|
Фобія втрати дитини ФУ
|
7
|
46,66
|
2
|
13,33
|
6
|
40
|
Високий
|
|
Нерозвиненість батьківських почуттів НРП
|
3
|
20
|
4
|
26,66
|
8
|
53,33
|
Низький
|
|
Проекція на підлітка власних небажаних якостей ПНЯ
|
3
|
20
|
8
|
53,33
|
4
|
26,66
|
Середній
|
|
Внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання ВК
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Перевага чоловічих якостей ПЧЯ
|
8
|
53,33
|
3
|
20
|
4
|
26,66
|
Високий
|
|
Перевага
жіночих якостей ПЖЯ
|
2
|
13,33
|
6
|
40
|
7
|
46,66
|
Низький
|
Дослідження домінуючих стилів виховання у юнаків показало, що
серед високих рівнів переважають показники недостатність вимог-заборон до
підлітка (З-) та внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання (ВК) у 11
досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки досліджуваних. При недостатності
вимог-заборон до підлітка підлітку «все можна», навіть якщо й існують якісь заборони,
підліток їх легко порушує, знаючи, що з нього ніхто не запитає. Стиль виховання
при якому властиве внесення конфлікту між подружжям у сферу виховання це -
поєднання потураючої гіперпротекції одного батька з відторгненням або
домінуючою гиперпротекцією іншого. Виховання перетворюється в «поле битви»
конфліктуючих батьків, тут вони отримують можливість найбільш відкрито
висловлювати невдоволення один одним, керуючись «турботою про благо підлітка».
При цьому різниця в думках батьків найчастіше буває діаметральною: один
наполягає на строгому вихованні з підвищеними вимогами, заборонами та
санкціями, інший - схильний «жаліти» підлітка.
На другому місці показник надмірність вимог-обов'язків (Т+) у
10 досліджуваних, що складає 66,66% від вибірки досліджуваних. При надмірності
вимог-обов'язків саме ця якість лежить в основі типу неправильного виховання
«підвищена моральна відповідальність». Вимоги до підлітка в цьому випадку дуже
великі, непомірні, не відповідає його можливостям і не тільки не сприяють повноцінному
розвитку його особистості, але, навпаки, представляють ризик
психотравматизації.
На третьому місці показники надмірність вимог-заборон (З+),
надмірність санкцій (С+), нестійкість стилю виховання (Н), перевага чоловічих
якостей (ПЧЯ) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних.
Надмірність вимог-заборон свідчить про неправильний тип виховання «домінуючу
гіперпротекцію». У цій ситуації підлітку «все не можна». При надмірності
санкцій для батьків характерна прихильність до застосування суворих покарань,
надмірне реагування навіть на незначні порушення поведінки. При нестійкості
стилю виховання відбувається різка зміна стилю, прийомів, які представляють
собою перехід від дуже строго до ліберального і потім навпаки, перехід від
значної уваги до підлітка до емоційного відкидання його батьками. При перевазі
у підлітка чоловічих якостей, батьки у вихованні надають перевагу вихованню
мужності, сили та міці, відповідальності та ін.
На четвертому місці показники розширення сфери батьківських прав
(РБЧ), фобія втрати дитини (ФУ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від
вибірки досліджуваних. Розширення сфери батьківських прав виникає найчастіше
тоді, коли подружні стосунки між батьками в силу яких-небудь причин виявляються
порушеними. Батьки хочуть, щоб підліток задовольнив хоча б частину потреб, які
в звичайній сім'ї повинні бути задоволені в психологічних відносинах подружжя,
потреба у взаємній виняткової прихильності. Фобія втрати дитини обумовлює
порушення виховання - потураюча або домінуюча гіперпротекція. Для батьків
властива підвищена невпевненість, побоювання помилитися у вихованні підлітка та
ін.
Серед середніх рівнів переважають показники перевага у підлітка дитячих якостей (ПДЯ) у 11 досліджуваних, що
складає 73,33% від вибірки досліджуваних. Перевага у підлітка дитячих якостей обумовлює порушення виховання
- потураюча гіперпротекція. В цьому випадку у батьків спостерігається прагнення
ігнорувати дорослішання підлітків, стимулювати у них збереження таких дитячих
якостей, як: безпосередність, наївність, грайливість. Для таких батьків
підліток все ще маленький, вони можуть відкрито визнавати, що маленькі діти
взагалі їм подобаються більше, що з великими не так цікаво.
На другому місці показники потурання (У+) та мінімальність санкцій (С-) у 10 досліджуваних, що складає
66,66% від вибірки досліджуваних. При стилі потурання виховання батьки прагнуть
до максимального і некритичного задоволення будь-яких потреб підлітка, вони
«балують» його. При мінімальності санкцій батьки воліють або зовсім обходитися
без покарання, або застосовують їх украй рідко, вони сподіваються на
заохочення, сумніваються в результаті будь-яких покарань.
На третьому місці показник гіпопротекція (Г-) у 9 досліджуваних, що складає 60% від вибірки досліджуваних. При
гіпопротекції підліток опиняється на периферії уваги батьків, до нього «не
доходять руки», батькам «не до нього». За виховання підлітка беруться лише час
від часу, коли трапляється щось серйозне.
На четвертому місці показник гіперпротекція (Г+),
недостатність вимог-обов'язків підлітка (Т-), проекція на підлітка власних
небажаних якостей (ПНЯ) у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки
досліджуваних. При гіперпротекції батьки приділяють підлітку вкрай багато часу,
сил і уваги, і виховання його стало центральним справою їх життя. При
недостатності вимог-обов'язків підлітка, він має мінімальну кількість
обов'язків в сім'ї. Вимоги-заборони, тобто вказівки на те, що підлітку не можна
робити, визначають насамперед ступінь самостійності підлітка, можливість самому
вибирати спосіб поведінки. При проекції на підлітка власних небажаних якостей для
виховання властиве емоційне відкидання, жорстока поведінка з підлітком.
Причиною такого виховання нерідко буває те, що в підлітку батьки ніби бачать
риси характеру, які відчувають, але не визнають в самих собі.
Серед низьких рівнів переважають показники виховна
невпевненість батьків (ВН) у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки
досліджуваних. При виховній невпевненості батьків відбувається порушення
виховання, відбувається перерозподіл влади між батьками та підлітком на користь
останнього. Батьки «йдуть на приводу» у підлітка, поступаються йому навіть в
тих питаннях, в яких поступатися не можна. Це відбувається тому, що підліток
зумів знайти до них підхід, знайшов «слабке місце» і домагається для себе
мінімальних вимог та максимальних прав.
На другому місці показники ігнорування потреб підлітка (У-),
нерозвиненість батьківських почуттів (НБП) у 8 досліджуваних, що складає 53,33%
від вибірки досліджуваних. При ігноруванні потреб підлітка батькам властиве
недостатнє прагнення до задоволення потреб підлітка. Частіше страждають при
цьому духовні потреби, особливо потреба в емоційному контакті, спілкуванні з
батьком. Нерозвиненість батьківських почуттів обумовлюються порушення виховання:
гіперпротекція, емоційне відкидання, жорстока поведінка.
На останньому місці показник перевага жіночих якостей (ПЖЯ) у 7 досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. При
перевазі жіночих якостей, батьки віддають перевагу жіночим якостям у вихованні
дівчат, прищеплюють їм любов до сім’ї, дітей, бажання мати власну сім’ю та
дітей.
Таким чином, порівняльний аналіз дослідження домінуючих
стилів виховання у дівчат та юнаків показало, що у дівчат переважає високий
рівень показників потурання та фобія втрати дитини, а у юнаків - високий рівень
показників недостатність вимог-заборон до підлітка та внесення конфлікту між
подружжям у сферу виховання.
.3 Особливості батьківського відношення до юнаків та дівчат
При дослідженні батьківського відношення застосовувався
тест-опитувальник «Батьківське відношення» (Варга А.Я., Столін В.В.) (Див.
додаток 3) [24].
Результати дослідження представлені в таблицях 4.5 та 4.6.
Таблиця
4.5
Виявлення батьківського відношення (дівчата)
|
Стилі виховання
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
Прийняття-відкидання
|
5
|
33,33
|
8
|
53,33
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Кооперація
|
9
|
60
|
5
|
33,33
|
1
|
6,66
|
Високий
|
|
Симбіоз
|
80
|
2
|
13,33
|
1
|
6,66
|
Високий
|
|
Авторитарна
гіперсоціалізація
|
-
|
-
|
3
|
20
|
12
|
80
|
Низький
|
|
Маленький невдаха
|
2
|
13,33
|
5
|
33,33
|
8
|
53,33
|
Низький
|
Дослідження батьківського відношення у дівчат показало, що
серед високих рівнів переважає стиль виховання «симбіоз» у 12 досліджуваних, що
складає 80% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання говорить про те,
що більшість батьків не можуть змиритися з тим, що підліток вже не маленький,
давно виріс і може сам розпоряджатися своїм життям і відповідати за свої
вчинки. При такому стилі виховання батьки відчувають себе з підлітком єдиним
цілим, прагнуть задовольнити всі його потреби, захистити її від труднощів і
життя. Батьки постійно відчувають тривогу за підлітка, він їм здається
маленьким і беззахисним.
На другому місці стиль виховання «кооперація» у 12
досліджуваних, що складає 80% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання
говорить про зацікавленість батьків у справах і планах підлітка, їх прагнення в
усьому йому допомогти, вияв співчуття. Батьки високо оцінюють інтелектуальні та
творчі здібності підлітка, відчувають почуття гордості за нього. Вони
заохочують його ініціативу і самостійність, намагаються бути з ним на рівних.
Батьки довіряють підлітку, намагаються стати на його точку зору у суперечливих
питаннях.
Серед середніх рівнів переважає стиль виховання
«прийняття-відкидання» у 8 досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки
досліджуваних. Такий стиль виховання характерний для батьків, які не знають як
себе вести з підлітком, тому вони то заохочують, то відштовхують його. Батькам
подобається підліток таким, який він є, вони поважають індивідуальність
підлітка, симпатизують йому. Батьки прагнуть проводити багато часу разом з
підлітком, схвалюють його інтереси і плани, з іншого боку батьки сприймають
підлітка поганим, непристосованим, невдахою. Їм здається, що підліток не доб'ється
успіху в житті через низькі здібностей, недостатній розуму, погані схильності.
Здебільшого батьки відчувають до нього злість, досаду, роздратування, образу,
не довіряють підлітку і не поважають його.
Серед низьких рівнів переважає стиль виховання «авторитарна
гіперсоціалізація» у 12 досліджуваних, що складає 80% від вибірки
досліджуваних. При такому стилі виховання в батьківському відношенні чітко
проглядається авторитаризм. Батьки вимагають від підлітка беззастережного
послухання і дисципліни. Вони намагаються нав'язати підлітку у всьому свою
волю, не в змозі стати на його точку зору. За прояв свавілля підлітка суворо
карають. Батьки пильно стежать за його соціальними досягненнями,
індивідуальними особливостями, звичками, думками та почуттями.
На другому місці стиль виховання «маленький невдаха» у 8
досліджуваних, що складає 53,33% від вибірки досліджуваних. При стилі
«маленький невдаха», батьки прагнуть інфантилізувати підлітка, приписати йому
особисту і соціальну неспроможність. Батьки бачать підлітка молодшим в
порівнянні з його реальним віком. Інтереси, захоплення, думки і почуття
підлітка здаються батькам дитячими, несерйозними. Підліток представляється не
пристосованим, не успішним, відкритим для поганих впливів.
Таблиця 4.6
Виявлення батьківського відношення (юнаки)
|
Стилі виховання
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
Прийняття-відкидання
|
8
|
53,33
|
5
|
33,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
Кооперація
|
6
|
40
|
7
|
46,66
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
Симбіоз
|
3
|
20
|
3
|
20
|
9
|
60
|
Низький
|
|
Авторитарна
гіперсоціалізація
|
-
|
-
|
4
|
26,66
|
11
|
73,33
|
Низький
|
|
Маленький невдаха
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
7
|
46,66
|
Низький
|
Дослідження батьківського відношення у юнаків показало, що
серед високих рівнів переважає «прийняття-відкидання» у 8 досліджуваних, що складає
53,33% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання характерний для
батьків, які не знають як себе вести з підлітком, тому вони то заохочують, то
відштовхують його. Батькам подобається підліток таким, який він є, вони
поважають індивідуальність підлітка, симпатизують йому. Батьки прагнуть
проводити багато часу разом з підлітком, схвалюють його інтереси і плани. З
іншого боку батьки сприймають підлітка поганим, непристосованим, невдахою. Їм
здається, що підліток не доб'ється успіху в житті через низькі здібностей,
недостатній розуму, погані схильності. Здебільшого батьки відчувають до нього
злість, досаду, роздратування, образу, не довіряють підлітку і не поважають
його.
Серед середніх рівнів переважає стиль виховання «кооперація»
у 7 досліджуваних, що складає46,66% від вибірки досліджуваних. Такий стиль
виховання говорить про зацікавленість батьків у справах і планах підлітка, їх
прагнення в усьому йому допомогти, вияв співчуття. Батьки високо оцінюють
інтелектуальні та творчі здібності підлітка, відчувають почуття гордості за
нього. Вони заохочують його ініціативу і самостійність, намагаються бути з ним
на рівних, довіряють підлітку, намагаються стати на його точку зору у
суперечливих питаннях.
Серед середніх рівнів переважає стиль виховання «авторитарна
гіперсоціалізація» у 11 досліджуваних, що складає 73,33% від вибірки
досліджуваних. При такому стилі виховання в батьківському відношенні чітко
проглядається авторитаризм. Батьки вимагають від підлітка беззастережного
послуху і дисципліни. Вони намагаються нав'язати підлітку у всьому свою волю,
не в змозі стати на його точку зору, за прояв свавілля підлітка суворо карають.
Батьки пильно стежать за його соціальними досягненнями, індивідуальними
особливостями, звичками, думками та почуттями.
На другому місці стиль виховання «симбіоз» у 9 досліджуваних,
що складає 60% від вибірки досліджуваних. Такий стиль виховання говорить про
те, що більшість батьків не можуть змиритися з тим, що підліток вже не
маленький, давно виріс і може сам розпоряджатися своїм життям і відповідати за
свої вчинки. При такому стилі виховання батьки відчувають себе з підлітком
єдиним цілим, прагнуть задовольнити всі його потреби, захистити її від
труднощів і життя. Батьки постійно відчувають тривогу за підлітка, він їм
здається маленьким і беззахисним.
На останньому місці стиль виховання «маленький невдаха» у 7
досліджуваних, що складає 46,66% від вибірки досліджуваних. При стилі
«маленький невдаха», батьки прагнуть інфантилізувати підлітка, приписати йому
особисту і соціальну неспроможність. Батьки бачать підлітка молодшим в
порівнянні з його реальним віком. Інтереси, захоплення, думки і почуття
підлітка здаються батькам дитячими, несерйозними. Підліток представляється не
пристосованим, не успішним, відкритим для поганих впливів.
Таким чином, порівняльний аналіз батьківського відношення у
дівчат та юнаків показав, що у дівчат переважає високий рівень стиля виховання
«симбіоз», а у юнаків - високий рівень стиля виховання «прийняття-відкидання».
4.4 Особливості ставлення підлітків до батьків
При дослідженні поведінки
батьків та ставлення підлітків до них застосовувався опитувальник «Поведінка
батьків та ставлення підлітків до них» (ПІР) (Шафер Е.) (Див. додаток 4) [24].
Результати дослідження представлені в таблицях 4.7 та 4.8.
Таблиця 4.7
Дослідження ставлення підлітків до поведінки батьків
(дівчата)
|
Назва шкал
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
POZ - позитивний інтерес
|
8
|
53,33
|
5
|
33,33
|
2
|
13,33
|
Високий
|
|
DIR - директивність
|
2
|
13,33
|
3
|
20
|
10
|
66,66
|
Середній
|
|
HOS - ворожість
|
5
|
33,33
|
3
|
20
|
7
|
46,66
|
Низький
|
|
AUT - автономність
|
4
|
26,66
|
7
|
46,66
|
4
|
26,66
|
Середній
|
|
NED - непослідовність
|
3
|
20
|
4
|
26,66
|
8
|
53,33
|
Низький
|
Дослідження ставлення підлітків до поведінки батьків у дівчат
показало, що серед високих рівнів переважає показник позитивний інтерес (POZ) у 8 досліджуваних, що складає
53,33% від вибірки досліджуваних. Позитивне відношення до дочки з боку матері,
засноване на психологічному прийнятті, описується підлітками-дівчатами, як
відношення до маленької дитини, яка постійно вимагає уваги, турботи, допомоги,
що сам по собі мало що може. Позитивний інтерес батька до дочки останні
описують як батьківську впевненість у собі, впевненість у тому, що важливо не
батьківську строгість, а увага до підлітка, теплота і відкритість відносин між
батьком і дочкою-підлітком.
Серед середніх рівнів переважає показник автономність (AUT) у 7 досліджуваних, що складає
46,66% від вибірки досліджуваних. Автономність матерів по відношенню до дочок
виключає яку-небудь залежність від дочки, її стану, вимог. Заперечуються також
які-небудь форми турботи й опіки стосовно дочок. Такі матері оцінюються
підлітками як поблажливі, невимогливі. Автономність батьків по відношенню до
дівчат-підлітків оцінюється як лідерство. Батько представляється людиною,
відгородженою від проблем родини як би невидимою стіною, що існує паралельно з
іншими членами родини. Батькові абсолютно все рівно, що відбувається навколо,
його дії найчастіше не погодяться з потребами і запитами близьких, інтереси
яких цілком ігноруються.
Серед низьких рівнів переважає показник директивність (DIR) у 10 досліджуваних, що складає
66,66% від вибірки досліджуваних. Описуючи директивність своїх матерів,
дівчата-підлітки відзначали жорсткий контроль з їх боку, тенденцію до легкого
застосування своєї влади, заснованої на амбіціях, критиці вираження власної
думки дочки. Дівчата-підлітки уявляють директивність батька як образ «твердої
чоловічої руки». Директивний батько як би спрямовує зростаючу дівчину на
істинний шлях, змушуючи її підкорятися нормам і правилам поведінки, прийнятим у
суспільстві і визначеними в культурі, вкладаючи в її душу заповіді моралі.
На другому місці показник непослідовність (NED) у 8 досліджуваних, що складає
53,33% від вибірки досліджуваних. Під непослідовністю виховної практики з боку
матері дівчинки розуміють різку зміну стилю, прийомів, які являють собою
перехід від дуже строгого до ліберального і, навпаки, перехід від
психологічного прийняття дочки до емоційного її відкидання. Тут батько представляється
людиною зовсім непередбаченою. З досить високим ступенем імовірності в його
поведінці можуть виявлятися зовсім суперечні один одному психологічні
тенденції, причому амплітуда коливань максимальна.
На останньому місці показник ворожість (HOS) у 7 досліджуваних, що складає
46,66% від вибірки досліджуваних. Ворожість матерів їх дочками-підлітками
описується як підозріле відношення до сімейного середовища і дистанція стосовно
її членів (зокрема до дітей). Підозрілу поведінку і відмовлення від соціальних
норм приводять них, як правило, до відгородженості. У даному випадку мова йде
про такий несприятливий тип батьківського ставлення до дочки, як сполучення
надмірна вимогливість, орієнтована на еталон «ідеальної дитини» і відповідної
занадто твердої залежності, з одного боку, і емоційно-холодним, що відкидає
відношенням з іншого боку. Усе це веде до порушень взаємин між батьком і
дочкою-підлітком, що, у свою чергу, обумовлює підвищений рівень напруженості,
нервозності і нестабільності останньої.
Таблиця 4.8
Дослідження ставлення підлітків до поведінки батьків (юнаки)
|
Назва шкал
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Домінуючі рівні
|
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
Кіл-ість досл.
|
%
|
|
|
POZ - позитивний інтерес
|
2
|
13,33
|
11
|
73,33
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
DIR - директивність
|
4
|
26,66
|
3
|
20
|
8
|
53,33
|
Низький
|
|
HOS - ворожість
|
6
|
40
|
2
|
13,33
|
7
|
46,66
|
Низький
|
|
AUT - автономність
|
6
|
40
|
7
|
46,66
|
2
|
13,33
|
Середній
|
|
NED - непослідовність
|
5
|
33,33
|
2
|
13,33
|
8
|
53,33
|
Низький
|
Дослідження ставлення підлітків до поведінки батьків у юнаків
показало, що серед середніх рівнів переважає показник позитивний інтерес (POZ) у 11 досліджуваних, що складає
73,33% від вибірки досліджуваних. Психологічне прийняття матері
хлопчики-підлітки бачать у відносно критичному підході до них. Підлітки часто
випробують необхідність у допомозі і підтримці матері, у більшості випадків
приймають її думку, схильні погоджуватися з нею. Позитивний інтерес у
відносинах із сином розглядається як відсутність грубої сили, прагнення до
нероздільної влади в спілкуванні з ним. Підлітки говорять про позитивний
інтерес у випадках, коли батьки прагнуть досягти їх розташування і шанування
батьківського авторитету, не прибігаючи до декларацій догм. Психологічне
прийняття сина батьком засновано насамперед на довірі.
На другому місці показник автономність (AUT) у 7 досліджуваних, що складає
46,66% від вибірки досліджуваних. Автономність матері у відносинах із сином
розуміється їм як диктат, повний захват влади, навіть, деяка маніакальність у
цьому відношенні, що не визнає ніяких варіацій. Мати при цьому не сприймає
підлітка як особистість, зі своїми почуттями, думками, уявленнями і
спонуканнями, вона виявляє собою «сліпу» силу і влади амбіцій, який усі,
незважаючи ні на що, зобов'язано підкорятися. При цьому адаптивна форма
авторитету матері, заснована на довірі і повазі, а також прийнятні форми
твердості і різкості, виявляються нехарактерними для автономних матерів у
відносинах із синами-підлітками. Автономність батька у відносинах із сином
виявляється у формальному відношенні до виховання, у зайвій неупередженості в
процесі спілкування. Взаємодія ґрунтується на позиціях сили і деспотичності.
Серед середніх рівнів переважає директивність (DIR) та непослідовність (NED) у 8 досліджуваних, що складає
53,33% від вибірки досліджуваних. Директивність матері стосовно сина, підлітки
бачать у нав'язуванні їм почуття провини стосовно неї, її деклараціям і
постійним нагадуванням про те, що «мати жертвує усім заради сина», цілком бере
на себе відповідальність за усе, що зробив, робить і буде робити підліток. Директивність
у відносинах із сином батьком виявляє у формі тенденції до лідерства, шляхом
завоювання авторитету, заснованого на фактичних досягненнях і домінантному
стилі спілкування. Його влада над сином виражається, головним чином, у
керуванні і своєчасній корекції поведінки дитини, крім амбіційної
деспотичності. Непослідовність проведеною матір'ю лінії виховання оцінюється
підлітками як якесь чергування (у залежності від ступеня інформативної
значимості) таких психологічних тенденцій, як панування сили й амбіцій і
покірність (в адаптивних формах), делікатність і надальтруїзм і недовірлива
підозрілість. Непослідовність застосовуваних батьком виховних заходів по
відношенню до синів-підлітків останні бачать у неможливості передбачати, як їх
батько відреагує на ту або іншу ситуацію чи піддасть сина суворому покаранню за
дрібні провини або злегка пожурить за що-небудь істотне, просто прийнявши
запевняння останнього в тому, що це більше не повториться.
На останньому місці показник ворожість (HOS) у 7 досліджуваних, що складає
46,66% від вибірки досліджуваних. Ворожість матері у відносинах із
сином-підлітком характеризується її агресивністю і надмірною строгістю в
міжособистісних відносинах. Орієнтування матері винятково на себе, її
самолюбство, зайве самоствердження, як правило, виключають прийняття підлітка.
Жорстокі батьки завжди погоджуються з загальноприйнятою думкою, занадто
дотримують конвенцій, прагнуть задовольнити вимоги інших бути «гарним» батьком
і підтримувати позитивні відносини. Виховуючи, вони намагаються вимуштрувати
свого сина відповідно до прийнятого в даному суспільстві й у даній культурі
уявленням про те, яким повинен бути ідеальний син.
Таким чином, порівняльний аналіз ставлення підлітків до
поведінки батьків у дівчат та юнаків показав, що у дівчат переважає високий
рівень за показником позитивний інтерес, а у юнаків - середній рівень за
показником позитивний інтерес.
.5 Взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями прояву
агресивних реакцій у підлітків
З метою виявлення взаємозв'язку між стилем виховання і
особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків був проведений кореляційний
аналіз за допомогою метода ранговох кореляції Спірмена. Методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки) (Див. додаток 1) та Опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його
порушення» (АСВ) (Ейдеміллер Е.Г.) (Див. додаток 2).
Кореляційний аналіз у дівчат показав, що існує значимий
позитивний зв’язок (p ≤ 0,05) між показником потурання (У+) та вербальна
агресія. При максимальному і некритичному задоволенню будь-яких потреб дівчат
батьками у дівчат виникають прояви вербальної агресії.
Існує позитивний зв’язок (p ≤ 0,01) між показником
недостатність вимог-заборон до підлітка (З-) та непряма агресія. При вихованні,
коли дівчатам «все можна», у них формується схильність до використання непрямої
агресії, тобто використання обхідним шляхом спрямованих проти інших осіб
пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих вибухів люті.
Кореляційний аналіз у юнаків показав, що існує значимий
позитивний зв’язок (p ≤ 0,05) між показником недостатність вимог-заборон
до підлітка (З-) та роздратуванням, фізичною агресією. При недостатності
вимог-заборон до юнаків їм «все можна», даний тип виховання призводить до
схильності юнаків до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні та
фізичної агресії.
Існує значимий позитивний зв’язок (p ≤ 0,05) між
показником надмірність вимог-обов'язків (Т+) та негативізмом. При надмірності
вимог-обов'язків у юнаків формується якість «підвищеної моральної
відповідальності», яка формує опозиційну манеру в поведінці юнаків, яка
проявляється у діапозоні від пасивного опору до активної боротьби проти
встановлених вимог, звичаїв та законів.
Таким чином, кореляційний аналіз показав, що у юнаків та
дівчат був виявлений значимий позитивний зв’язок між показником потурання (У+)
та вербальна агресія, а у юнаків показав - між показником недостатність
вимог-заборон до підлітка (З-) та роздратуванням, фізичною агресією.
Висновки
На основі проведеного експериментального дослідження можна
зробити наступні висновки:
. Проведений теоретичний аналіз з проблеми впливу стилів
виховання на формування агресії у підлітків показав, що сімейне виховання
залежить від особистісного вигляду батьків і всієї атмосфери в сім'ї. Існує
кілька відносно автономних психологічних механізмів, за допомогою яких батьки
впливають на своїх дітей: підкріплення, ідентифікація та розуміння. Існують
різні класифікації стилів виховання: гіпопротекція, домінуюча гіперпротекція,
потураюча гіперпротекція, емоційне відкидання, підвищена моральна
відповідальність. Агресія трактується як процес, який має специфічну функцію і
організацію; агресивність розглядається як деяка структура, яка є компонентом
більш складної структури психічних властивостей людини. За формою агресія
підрозділяється на фізичну та вербальну.
. Проведене дослідження вираженості агресивних
реакцій у підлітків, яке показало, що у дівчат переважає високий рівень вербальної агресії,
а у юнаків - роздратування. Дівчата схильні до проявів вербальної агресії, а
саме вираження негативних почуттів як через форму (крик, вереск) та через зміст
словесних відповідей. А юнаки більш ніж дівчата схильні до прояву негативних
почуттів при найменшому збудженні.
. Проведене дослідження домінуючих стилів виховання у дівчат
та юнаків, яке показало, що у дівчат переважає високий рівень з показників
потурання та фобія втрати дитини, а у юнаків - також високий рівень з
показників недостатність вимог-заборон до підлітка та внесення конфлікту між
подружжям у сферу виховання. При вихованні дівчат батьки прагнуть до
максимального і некритичного задоволення будь-яких потреб дівчат, вони
«балують» їх, бояться помилитися у вихованні, перебільшують хворобливість
підлітка та ін. При вихованні юнаків, батьки їм все дозволяють, навіть якщо
існують якісь заборони, юнаки їх легко порушують. Батькам властиве внесення
конфлікту між подружжям у сферу виховання - поєднання потураючої гіперпротекції
одного батька з відторгненням або домінуючою гиперпротекцією іншого. Проведене
дослідження батьківського відношення у дівчат та юнаків, яке показало, що у
дівчат переважає високий рівень зі стиля виховання «симбіоз», а у юнаків -
також високий рівень зі стиля виховання «прийняття-відкидання». При вихованні
дівчат більшість батьків не можуть змиритися з тим, що вони вже не маленькі,
давно виросли і можуть самі розпоряджатися своїм життям і відповідати за свої
вчинки. Батьки відчувають себе з дочками єдиним цілим, прагнуть задовольнити
всі їх потреби, захистити її від труднощів і життя. При вихованні юнаків,
батьки не знають як себе з ними поводити, тому вони то заохочують, то
відштовхують їх. Батькам подобаються юнаки такими, якими вони є, з одного боку,
вони поважають їх індивідуальність, з іншого - сприймають юнаків як поганих,
непристосованих до життя. Проведене дослідження ставлення підлітків до
поведінки батьків у дівчат та юнаків, яке показало, що у дівчат та юнаків
переважає показник позитивний інтерес, але у дівчат він має високий рівень, а у
юнаків - середній рівень. Отже, мати та батько позитивно ставляться як до
дочок, так і до синів, проявляють турботу до них, інтерес до їх справ.
. Виявлений взаємозв'язок між стилем виховання і
особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків показав, що у юнаків та
дівчат був виявлений значимий позитивний зв’язок між показником потурання та
вербальна агресія, а у юнаків показав - між показником недостатність
вимог-заборон до підлітка та роздратуванням, фізичною агресією.
Список використаних джерел
1. Андреева
Т.В. Психология современной семьи. Монография / Т.В. Андреева. - СПб.: Речь,
2005. - 436 с.
2. Балл
Г.А., Бургин М.С. Анализ психологического воздействия и его педагогическое
значение // Вопросы психологии. - 1994. - №4, - С. 56-66.
. Берестов
Н.И., Кулик Л.А. Семейное воспитание / Н.И. Берестов, Л.А. Кулик. - М., 2006. - 173 с.
4. Бернс
Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. - М., 1980. - 180 с.
. Варга
А.Я., Столин В.В. Тест-опросник родительского отношения // Практикум по
психодиагностике. Психодиагностические материалы / А.Я. Варга, В.В. Столин. -
М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 115 с.
6. Выготский
Л.С. Психология развития человека / Л.С. Выготский. - М., Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005. - 1136 с ил: (Библиотека всемирной
психологии)
7. Гребенников
И.Ф. Основы семейной жизни / И.Ф. Гребенников. - М.: изд-во Просвещение 2005. - 450 с.
8. Гребенникова
И.В. Этика и психология семейной жизни: Учебное пособие для учителя / И.В.
Гребенникова. - М., 2005. - 185 с.
9. Дружинин
В.И. Психология семьи / В.И. Дружинин. - СПб: Питер, 2005. - 176 с.
10. Изард
К. Эмоции человека / К. Изард. / Перев. с англ. - СПб.: Издательство «Питер»,
1999, - 464 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
. Кон
И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя / И.С. Кон. - М.: Просвещение,
1989. - 255 с.
. Кулагина
И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития
человека / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий. - М.: ТЦ Сфера, 2002. - 146 с.
. Левкович
В.П. Социально-психологические аспекты семейного воспитания / В.П. Левкович. // Прикладные проблемы социальной
психологии - М.: Наука, 1983, - 44 с.
14. Личко
А.Е. Психопатия и акцентуации характера у подростков / А.Е. Личко. - М.: Речь,
2010, - 256 с.
15. Лоренц
К. Агрессия / К. Лоренц. - М., 1994. - 150 с.
. Макаренко
А.С. Методика организации воспитательного процесса. Соч. / А.С. Макаренко. -
М., 1958, т. 5. - 150 с.
. Маслоу
А. Мотивация и личность. 3-е изд. / А. Маслоу. - СПб.: Питер, 2003. - 352 с.: -
(Серия «Мастера психологии»).
. Мухина
В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество:
Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип / В.С. Мухина. - М.:
Издательский центр «Академия», 1999. - 456 с.
. Немов
Р.С. Психология. В 3-х кн. Кн.3.: Психодиагностика. Введение в научное
психологическое исследование с элементами математической статистики: учеб. для
студ. высш. пед. учеб. заведений. 4-е. / Р.С. Немов. - М.: Гуманитарный центр
ВЛАДОС, 2006. - 631 с.
. Нравственность,
агрессия, справедливость. / Д. Креч, А. Крачфилд, Н. Ливсон. // Вопросы
психологии. - 1992, - №1-2, - С. 84-97.
. Осницкий
А.К. Психологический анализ агрессивных проявлений учащихся. // Вопросы
психологии, - 1994, - №3, - С. 61-68.
. Платонова
Н.М. Агрессия у детей и подростков. / Н.М. Платонова. - СПб.: Речь., 2004. -
320 с.
. Плоткинс
И.Э. Психология в семье. Пер. с латыш. / И.Э. Плоткинс. - М.: Педагогика, 1991.
- 120 с.
. Райгородский
Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебные пособия / Д.Я. Райгородский. - СПб.: Питер,
2001. - 668 с.
. Реан
А.А. Психология и психодиагностика личности. Теория, методы исследования,
практикум / А.А. Реан. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. - 556 с.
. Рубинштейн
С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - СПб: Питер, 2002. - 720 с.: -
(Серия «Мастера психологии»).
. Румянцева
Т.Г. Агрессия и контроль. // Вопросы психологии, - 1992, -№5-6, - С. 35-40.
. Румянцева
Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии. // Вопросы
психологии, - 1991, - №1, - С. 81-87.
. Сидоренко
Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е.В. Сидоренко. - СПб: ООО
Речь, 2003. - 350 с.
30. Словарь
практического психолога / [Сост. С.Ю. Головин]. - Минск: Харвест, 1998. - 800 с.
31. Столин
В.В. Самосознание личности / В.В. Столин. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. - 120
с.
32. Столин
В.В. Общая психодиагностика / В.В. Столин. - СПб.: Изд-во «Речь», 2000. - 250
с.
33. Токарева
С.Н. Социальные и психологические аспекты семейного воспитания / С.Н. Токарева. - М., 2003. - 130 с.
. Фалькович
Т.А., Толстоухова Н.С., Обухова Л.А. Нетрадиционные формы работы с родителями /
Т.А. Фалькович, Н.С. Толстухова, Л.А. Обухова. - М., 2005. - 145 с.
. Эйдемиллер
Э.Г. Системная семейная психотерапия / Э.Г. Эйдемиллер. - СПб.: Питер, 2002. -
208 с.
. Закон
України «Про пожежну безпеку»/Відомості Верховної Ради (ВВР).- 1994. - N 5.
. Закон
України «Про охорону праці» зі змінами та доповненнями / Відомості Верховної Ради України
(ВВР). - 1992.- N 49
. Запорожець
О. І., Основи
охорони праці / Запорожець
О. І., Протоєрейський О. С., Франчук Г. М., Боровик І. М. / Центр учбової
літератури .- 2009.- 264 с.
. Панкратов
О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях:
Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 230 с.
Додаток 1
Методика «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки)
Инструкция: «Внимательно прочитайте предложенные утверждения и оцените,
насколько они вам соответствуют. Если вы согласны с утверждением поставьте
напротив него знак «+», а если не согласны - знак «-».
Текст методики:
. Временами я не справиться с желанием причинить вред другим.
. Иногда я сплетничаю о людях, которых не люблю.
. Я легко раздражаюсь, но быстро успокаиваюсь.
. Если меня не попросят по-хорошему, я не выполню просьбу.
. Я не всегда получаю то, что мне положено.
Я знаю, что люди говоря обо мне за моей спиной.
. Если я не одобряю поведение моих друзей, я даю им это почувствовать.
. Когда мне случалось обмануть кого-либо, я испытывал угрызения совести.
. Мне кажется, что я не способен ударить человека.
. Я никогда не раздражаюсь настолько, чтобы кидаться предметами.
. Я всегда снисходителен к чужим недостаткам.
. Если мне не нравится установленное правило, мне хочется нарушить его.
. Другие умеют почти всегда пользоваться благоприятными обстоятельствами.
. Я держусь настороженно с людьми, которые относятся ко мне несколько
более хорошо, чем я ожидал.
. Я часто бываю не согласен с людьми.
. Иногда мне на ум приходят мысли, которых я стыжусь.
. Если кто-нибудь первым ударит меня, я не отвечу ему.
. Когда я раздражаюсь, я хлопаю дверью.
. Я гораздо более раздражителен, чем кажется.
. Если кто-то корчит из себя начальника, я всегда поступаю ему наперекор.
. Меня немного огорчает моя судьба
-Я думаю, что многие люди не любят меня.
Я не могу удержаться от спора, если люди не согласны со мной.
. Люди, увиливающие от работы должны испытывать чувство вины.
. Тот, кто оскорбляет меня или мою семью, напрашивается на драку.
. Я не способен на грубые шутки.
. Меня охватывает ярость, когда надо мной насмехаются.
. Когда люди строят из себя начальников, я делаю все, чтобы они не
зазнавались.
. Почти каждую неделю я вижу кого-нибудь, кто мне нравиться.
. Довольно многие люди завидуют мне.
. Я хочу, чтобы меня уважали.
. Меня угнетает то, что я мало делаю для своих родителей.
. Люди, которые постоянно изводят Вас, стоят того, чтобы их щелкнули по
носу.
. Я иногда бываю мрачен от злости.
35. Если ко мне относятся хуже, чем я того заслуживаю, я не
расстраиваюсь.
36. Если кто-то меня выводит из себя, я не обращаю на него внимания.
37. Хотя я и не показываю этого, меня иногда гложет зависть.
. Иногда мне кажется, что надо мной смеются.
. Даже когда я злюсь, я не прибегаю к «сильным» выражениям.
. Мне хочется, чтобы мои грехи были прощены.
. Я редко даю сдачи, даже если кто-нибудь ударит меня.
. Когда получается не по-моему, я иногда обижаюсь.
.Иногда люди раздражают меня одним своим присутствием.
. Нет людей, которых я бы по-настоящему ненавидел.
. Мой принцип: никогда не доверять чужакам.
. Если кто-нибудь раздражает меня, я готов сказать все, что я о нем
думаю.
. Я делаю много такого, о чем впоследствии сожалею.
. Если я разозлюсь, я могу ударить кого-нибудь.
. С детства я никогда не проявлял вспышек гнева.
. Я часто чувствую себя как пороховая бочка, готовая взорваться.
. Если бы все знали, что я чувствую, меня бы считала человеком, с которым
нелегко ладить.
. Я всегда думаю о том, какие тайные причины заставляют людей делать
что-нибудь приятное для меня.
. Когда на меня кричат, я начинаю кричать в ответ.
. Неудачи огорчают меня.
. Я дерусь не реже, чем другие.
. Я могу вспомнить случаи, когда я был настолько зол, что хватал
попавшуюся под руки вещь и ломал ее.
. Иногда я чувствую, что готов первым начать драку.
. Иногда я чувствую, что жизнь поступает со мной несправедливо.
. Раньше я думал, что большинство людей говорят правду, но теперь я в это
не верю
. Я ругаюсь только со злости.
. Когда я поступаю несправедливо, меня мучает совесть.
. Если для защиты своих прав, мне надо применить физическую силу, я
применяю ее.
. Иногда я выражаю свой гнев тем, что стучу кулаком по столу.
. Я бываю, грубоват по отношению к тем людям, которые мне не нравятся.
. У меня отсутствуют враги, которые хотели бы мне навредить.
. Я не умею поставить человека на место, даже если он того заслуживает.
. Я часто думаю, что жил не правильно.
. Знаю людей, которые способны довести меня до драки.
. Я не огорчаюсь из-за мелочей.
. Мне редко приходит в голову, что люди пытаются разозлить или оскорбить
меня.
. Я часто угрожаю людям, хотя и не собираясь приводить угрозы в
исполнение.
. В последнее время я стал занудой.
. В споре я повышаю голос.
. Я стараюсь обычно скрывать плохое отношение к людям.
.Я лучше с кем-либо соглашусь, чем стану спорить.
Додаток 2
Опитувальник «Аналіз сімейного виховання і причин його
порушення» (АСВ) (Ейдеміллер Е.Г.)
Инструкция: «Предлагаемый Вам опросник содержит утверждения о воспитании
детей. Утверждения пронумерованы. Читайте по очереди утверждения опросника.
Если Вы в общем согласны с ними, то поставьте знак «+», если не согласны, то -
знак «-».
Текст опросника:
1.
Все, что я делаю,
я делаю ради моего сына (дочери).
2.
У меня часто не
хватает времени позаниматься с сыном (дочерью) чем-нибудь интересным.
3.
Мне приходится
разрешать моему ребенку такие вещи, которых не разрешают многие другие
родители.
4.
Не люблю, когда
сын (дочь) приходит ко мне с вопросами. Лучше, чтобы догадался сам (сама).
5.
Наш сын (дочь)
имеет дома больше обязанностей, чем большинство его товарищей.
6.
Моего сына (дочь)
очень трудно заставить что-нибудь сделать по дому.
7.
Всегда лучше,
если дети не думают над тем, правильны ли взгляды их родителей,
8.
Мой сын (дочь)
возвращается вечером тогда, когда хочет.
9.
Если хочешь,
чтобы твой сын (дочь) стал человеком, не оставляй безнаказанным ни одного его
плохого поступка.
11. Когда я в хорошем настроении, нередко
прощаю своему сыну (дочери) то, за что в другое время наказал бы.
12. Я люблю своего сына (дочь) больше,
чем люблю (любила) супруга.
13. Маленькие дети мне нравятся больше,
чем большие.
14. Если мой сын (дочь) подолгу упрямится
или злится, у меня бывает чувство, что я поступила, по отношению к нему (ней)
неправильно.
15. У нас долго не было ребенка, хотя мы
его очень долго ждали.
16. Общение с детьми в общем-то очень
утомительное дело.
17. У моего сына есть некоторые качества,
которые выводят меня из себя.
18. Воспитание моего сына (дочери) шло бы
гораздо лучше, если бы
мой муж (жена) не мешал бы мне.
. Большинство мужчин легкомысленнее, чем женщины.
. Большинство женщин легкомысленнее, чем мужчины.
. Мой сын (дочь) для меня самое главное в жизни.
. Часто бывает, что я не знаю, где пропадает мой сын (дочь).
. Стараюсь купить своему сыну (дочери) такую одежду, какую он(а) сам(а)
хочет, даже если она дорогая.
. Мой сын (дочь) непонятлив(а). Легче самому два раза сделать, чем один paз объяснить ему (ей).
. Моему сыну (дочери) нередко приходится (или приходилось раньше)
присматривать за младшим братом (сестрой.).
. Нередко бывает так: напоминаю, напоминаю сыну (дочери) сделать
что-нибудь, а потом плюну и сделаю сам (сама).
. Родители ни в коем случае не должны допускать, чтобы дети подмечали их
слабости и недостатки.
. Мой сын (дочь) сам(а) решает с кем ему (ей) дружить.
. Дети должны не только любить своих родителей, но и бояться их.
. Я очень редко ругаю сына (дочь).
. В нашей строгости к сыну (дочери) бывают большие колебания. Иногда мы
очень строги, а иногда все разрешаем.
. Мы с сыном понимаем друг друга лучше, чем с мужем.
. Меня огорчает, что мой сын (дочь) слишком быстро становится взрослым
(ой).
. Если ребенок упрямится, потому что плохо себя чувствует, лучше всего
сделать так, как он хочет.
. Мой ребенок рос слабым и болезненным.
. Если бы у меня не было детей, я бы добился(лась) в жизни гораздо
большего.
. У моего сына (дочери) есть слабости, которое не проходят, я упорно с
ними борись.
. Нередко бывает, что когда я наказываю своего сына (дочь), мой муж(жена)
тут же начинает упрекать меня в излишней строгости и утешать его.
39. Мужчины белее склонны к супружеской измене, чем женщины.
. Женщины более склонны к супружеском измене, чем мужчины.
. Заботы о сыне (дочери) занимают наибольшую часть моего времени.
. Мне много раз пришлось пропустить родительское собрание.
43.
Стараюсь купить
ему (ей) все то, что он (она) хочет, даже если это стоит дорого.
44.
Если подольше
побыть в обществе своего сына (дочери), можно сильно устать.
45.
Мне много paз приходилось поручать моему сыну
(дочери) важные и трудные дела.
46.
На моего сына
(дочь) нельзя поручиться в серьезном деле.
47.
Главное, чему
родители должны научить своих детей - это слушаться.
48.
Мой сын сам
решает курить ему или нет.
49.
Чем строже
родители к ребенку, тем лучше для него.
50.
По характеру я -
мягкий человек.
51.
Если моему сыну
(дочери) чего-то от меня нужно, он(а) старается выбрать момент, когда я в
хорошем настроении.
52.
Когда думаю о
том, что когда-нибудь мой сын (дочь) вырастет и я буду не нужна у меня портится
настроение.
53.
Чем дети старше,
тем труднее иметь сними дело.
54.
Чаще всего
упрямство ребенка бывает вызвано тем, что родители не умеют правильно к нему
подойти.
55.
Я постоянно
переживаю за здоровье моего сына (дочери).
56.
Если бы у меня не
было детей, мое здоровье было бы гораздо лучше.
57.
Некоторые очень
важные недостатки моего сына (дочери) упорно не исчезают, несмотря на все меры.
56. Мой сын (дочь) недолюбливают моего мужа (жену).
59.
Мужчина хуже
умеет понять чувства другого человека, чем женщина.
60.
Женщина хуже
умеет понять чувства другого человека, чем мужчина.
61.
Ради моего сына
(дочери) мне от многого в жизни пришлось отказаться.
62. Бывало, что я не узнавал о замечании или двойке в дневнике потому,
что не посмотрел(а) дневник.
63.
Я трачу на своего
сына (дочь) больше денег, чем на себя.
64.
Не люблю, когда
сын (дочь) что-то просят. Сам лучше знаю, что ему (ей) надо.
65.
У моего сына
(дочери) более трудное детство, чем у большинства его (ее) товарищей.
66.
Дома мой сын
(дочь) делает только то, что ему (ей) хочется, а не то, что надо.
67.
Дети должны
уважать радетелей, больше, чем всех других людей.
68.
Мой сын (дочь)
сам решает, на что ему тратить свои деньги.
69.
Я строже отношусь
к своему сыну (дочери), чем другие родители к своим.
70.
От наказаний мало
проку.
71.
Члены нашей семьи
неодинаково строги с сыном (дочерью).
72.
Одни балуют,
другие, наоборот, - очень строги.
73.
Мне бы хотелось,
чтобы мой сын (дочь) не любил никого, кроме меня.
74.
Когда мой сын
(дочь) был маленький, он(а) мне нравились больше, чем теперь.
75.
Часто я не зная,
как правильно поступить с моим сыном (дочерью).
76.
В связи с плохим
здоровьем сына (дочери), нам приходилось в детстве многое позволять ему.
77.
Воспитание детей
- тяжелый и неблагодарный труд. Им отдает все, а взамен не получает ничего.
78.
С моим сыном
(дочерью) мало помогает доброе слово. Единственное что на него действует - это
постоянные строгие наказания.
73. Мой муж (жена) старается настроить сына (дочь) против меня.
79.
Мужчины чаще, чем
женщины, действуют безрассудно, не обдумав последствий.
80.
Женщины чаще, чем
мужчины, действуют безрассудно, не обдумав последствий.
81.
Я все время думаю
о моем сыне (дочери), о его делах, здоровье и т.д.
82.
Нередко
приходится (или приходилось) подписываться в дневнике за несколько недель
сразу.
33. Мой сын (дочь) умеет добиться от меня, чего хочет.
. Мне нравятся тихие и спокойные дети.
. Мой сын (дочь) много помогает мне (дома, на работе).
86.
У моего сына
(дочери) мало обязанностей по дому.
87.
Даже если дети
уверены, что родители неправы, они должны делать так, как говорят родители.
88.
Выходя из дому,
мой сын (дочь) редко говорит, куда идет.
89.
Бывают случаи,
когда лучшее наказание - это ремень.
90.
Многие недостатки
в поведении сына (дочери) прошли сами собой с возрастом.
91.
Когда наш сын
(дочь) что-то натворит, мы беремся за него (нее). Если все тихо, опять
оставляем его (ее) в покое.
92.
Если бы мой сын
не был моим сыном, а я была бы помоложе, то я наверняка в него влюбилась.
93.
Мне интереснее
говорить с маленькими детьми, чем с большими.
94. В недостатках моего сына (дочери) виноват (а) я сама, сам, потому что
не умел(а) его воспитать.
95.
Только благодаря
нашим огромным усилиям сын (дочь) остался жив.
96.
Нередко завидую
тем, кто живет без детей.
97.
Если предоставить
моему сыну (дочери) свободу, он непременно использует это во вред себе или
окружающим.
98.
Нередко бывает,
что если я говорю своему сыну (дочери) одно, то муж (жена) специально говорит
наоборот.
99.
Мужчины чаще, чем
женщины, думают только о себе.
100.
Женщины чаще, чем
мужчины, думают только о себе.
101.
Я трачу на сына
(дочь) больше сил и времени, чем на себя.
102.
Я довольно мало
знаю о делах сына (дочери).
103.
Желание моего сына
(дочери) для меня - Закон.
104.
Когда мой сын был
маленький, он очень любил спать со мной.
105.
У моего сына
(дочери) плохой желудок.
106.
Родители нужны
ребенку лишь пока он не вырос. Потом он все реже вспоминает о них
107.
Ради сына
(дочери) я пошел бы (пошла бы) на любую жертву.
108.
Моему сыну
(дочери) нужно уделять значительно больше времени, чем я могу.
109.
Мой сын (дочь)
умеет быть таким милым, что я ему все прощаю.
110.
Мне бы хотелось,
чтобы сын женился позже, после 30 лет.
111.
Большинство детей
маленькие эгоисты. Они совсем не думают о здоровье и чувствах своих родителей.
112.
Руки и ноги моего
сына (дочери) часто бывают очень холодными.
113.
Если не отдать
моему сыну (дочери) все время и силы, то все может плохо кончиться.
114.
Когда все благополучно,
я меньше интересуюсь делами сына (дочери).
115.
Мне очень трудно
сказать своему ребёнку: «Нет».
116.
Меня огорчает,
что мой сын (дочь) все время меньше и меньше нуждается во мне.
117.
Здоровье моего
сына (дочери) хуже, чем у большинства других подростков.
118.
Многие дети
испытывают слишком мало благодарности по отношению к родителям.
119.
Мой сын (дочь) не
может обходиться без постоянной помощи.
120.
Большую часть
свободного времени сын (дочь) проводят вне дома.
121.
У моего сына
(дочери) очень много времени на развлечения.
122.
Кроме моего сына
мне больше на свете никто не нужен.
123.
У моего сына
(дочери) прерывистый и беспокойный сон.
124.
Нередко думаю,
что я слишком рано женился (вышла замуж).
125.
Все, чего добился
мой сын (дочь) к настоящему моменту (в учебе), он добился только благодаря моей
постоянной помощи.
126.
Делами сына
(дочери) в основном занимается мой муж (жена).
127.
Окончив уроки,
мой сын (дочь) занимается тем, что ему направится.
128.
Когда я вижу или
представляю сына с девушкой, у меня портится настроение.
129.
Мой сын (дочь)
часто болеет.
130.
Семья не
помогает, а осложняет мою жизнь.
Додаток 3
Тест-опитувальник «Батьківське відношення» (Варга А.Я., Столін В.В.)
Инструкция: Внимательно прочитайте предложенные утверждения и оцените,
насколько они вам соответствуют. Если вы согласны с утверждением поставьте
напротив него знак «+», а если не согласны - знак «-».
Текст теста-опросника:
. Я всегда сочувствую своему ребенку.
. я считаю своим долгом знать все, что думает мой ребенок.
. Я уважаю своего ребенка.
. Мне кажется, что поведение моего ребенка значительно отклоняется от
нормы.
. нужно подольше держать ребенка в стороне от реальных жизненных проблем,
если они его травмируют.
. Я испытываю к ребенку чувство расположения.
. хорошие родители ограждают ребенка от трудностей жизни.
. Мой ребенок часто неприятен мне.
. Я всегда стараюсь помочь своему ребенку.
. бывают случаи, когда издевательское отношение к ребенку приносит ему
большую пользу.
. Я испытываю досаду по отношению к своему ребенку.
. Мой ребенок ничего не добьется в жизни.
. Мне кажется, что дети потешаются над моим ребенком.
. Мой ребенок часто совершает такие поступки, которые, кроме презрения,
ничего не стоят.
. Для своего возраста мой ребенок немножко незрелый.
. Мой ребенок ведет себя плохо специально, чтобы досадить мне.
. Мой ребенок впитывает в себя все дурное как «губка».
. Моего ребенка трудно научить хорошим манерам при всем старании.
. Ребенка следует держать в жестких рамках, тогда из него вырастет порядочный
человек.
. Я люблю, когда друзья моего ребенка приходят к нам.
. Я принимаю участие в своем ребенке.
. К моему ребенку «липнет» все дурное.
. Мой ребенок не добьется успеха в жизни.
. Когда в компании знакомых говорят о детях, мне немного стыдно, что мой
ребенок не такой как умный и способный, как мне бы хотелось.
. Я жалею своего ребенка.
. Когда я сравниваю своего ребенка со сверстниками, они кажутся мне
взрослее и по поведению, и по суждениям.
. я с удовольствием провожу с ребенком все свое свободное время.
. я часто жалеет о том, что мой ребенок растет и взрослеет, и с нежностью
вспоминаю его маленьким.
. Я часто ловлю себя на враждебном отношении к ребенку.
. Я мечтаю о том. Что мой ребенок достиг всего того, что мне не удалось в
жизни.
. родители должны приспосабливаться к ребенку, а не только требовать
этого от него.
. Я стараюсь выполнять все просьбы моего ребенка.
. При принятии семейных решений следует учитывать мнение ребенка.
. Я очень интересуюсь жизнью своего ребенка.
. В конфликте с ребенком я часто могу признать, что он по-своему прав.
. Дети рано узнают, что родители могут ошибаться.
. Я всегда считаюсь с ребенком.
. я испытываю к ребенку дружеские чувства.
. Основная причина капризов моего ребенка - эгоизм, упрямство и лень.
. Невозможно нормально отдохнуть, если проводить отпуск с ребенком.
. Самое главное, чтобы у ребенка было спокойное и беззаботное детство.
. Иногда мне кажется, что мой ребенок не способен ни на что хорошее.
. Я разделяю увлечения своего ребенка.
. Мой ребенок может вывести из себя кого угодно.
. Я понимаю огорчения своего ребенка.
. Мой ребенок часто раздражает меня.
. Воспитание ребенка - сплошная нервотрепка.
. Строгая дисциплина в детстве развивает сильный характер.
. Я не доверяю своему ребенку.
. За строгое воспитание дети благодарят родителей.
. Иногда мне кажется, что я ненавижу своего ребенка.
. В моем ребенке больше недостатков, сем достоинств.
. Я разделяю интересы своего ребенка.
. Мой ребенок не в состоянии что-либо делать самостоятельно, а если и
сделает, то обязательно не так.
. Мой ребенок вырастет не приспособленным к жизни.
. Мой ребенок нравится мне таким, какой он есть.
. Я тщательно слежу за состоянием здоровья моего ребенка.
. Нередко я восхищаюсь своим ребенком.
. Ребенок не должен иметь секретов от родителей.
. Я невысокого мнения о способностях моего ребенка и не скрываю этого от
него.
. Очень желательно, чтобы ребенок дружил с теми детьми, которые нравятся
его родителям.
Додаток 4
Опитувальник «Поведінка батьків
та ставлення підлітків до них» (ПІР) (Шафер Е.)
Инструкция:
«Перед началом эксперимента подросток вводится в курс дела относительно целей и
задач исследования, после чего ему предъявляется следующая инструкция: «Просим
вас оценить, исходя из собственного опыта, какие из указанных положений более
всего характерны для ваших родителей. Для этого внимательно прочитайте каждое
утверждение, не пропуская ни одного из них».
- Если вы считаете, что утверждение полностью воспроизводит
воспитательные принципы вашего отца (или матери), то обведите в кружок цифру
«2».
Если вы считаете, что данное высказывание частично подходит для вашего
отца (или матери), то обведите цифру «1».
Если же, по вашему мнению, утверждение не относится к вашему отцу (или
матери), то обведите цифру «0».
Текст опросника:
Мой отец (моя мать)
1. Очень часто улыбается мне
2. Категорически требует, чтобы я усвоил, что я могу делать, а что
нет
. Не хватает терпеливости в отношении ко мне
. Когда я ухожу, сам решает, когда я должен вернуться
. Всегда быстро забывает то, что сам говорит или приказывает
. Когда у меня плохое настроение, советует мне успокоиться или
развеселиться
. Считает, что у меня должно существовать много правил, которые я
обязан выполнять
. Постоянно на меня кому-то жалуется
. Предоставляет мне столько свободы, сколько мне надо
. За одно и то же один раз наказывает, а другой - прощает
. Очень любит делать что-нибудь вместе
. Если назначает какую-нибудь работу, то считает, что я должен
делать только ее, пока не закончу
. Начинает сердиться и возмущаться по поводу любого пустяка,
который я сделал
. Могу идти, куда захочу, и не спрашивать у него разрешения
. В зависимости от моего настроения отказывается от многих своих
дел
. Когда мне грустно, пытается развеселить и воодушевить меня
. Всегда настаивает на том, что за все мои проступки я, должен
быть наказан
. Его мало интересует то, что меня волнует и чего я хочу
. Если б я захотел, то мог бы идти куда захочу каждый вечер
. Имеет определенные правила, но иногда соблюдает их, иногда - нет
. Всегда с пониманием выслушивает мои взгляды и мнения
. Следит за тем, чтобы я всегда делал то, что мне сказано
. Иногда у меня возникает ощущение, что я ему противен
. Практически позволяет мне делать все, что мне нравится
. Меняет свои решения так, как ему будет удобно
. Часто хвалит меня за что-либо
. Всегда точно хочет знать, что я делаю и где нахожусь
. Хотел бы, чтобы я стал другим, изменился
. Позволяет мне самому выбирать дело по душе
. Иногда очень легко меня прощает, а иногда - нет
. Старается открыто доказать, что любит меня
. Всегда следит за тем, что я делаю на улице или в школе
. Когда я сделаю что-нибудь не так, постоянно и везде говорит об
этом
. Предоставляет мне много свободы. Редко говорит «должен» или
«нельзя»
. Очень тяжело заранее определить, как поступит, когда я сделаю
что-нибудь плохое или хорошее
. Считает, что я должен иметь собственное мнение по каждому
вопросу
. Всегда тщательно следит за тем, каких друзей я имею
. Когда его чем-то задену или обижу, не будет со мной говорить,
пока я сам не начну
. Всегда легко меня прощает
. Хвалит и наказывает очень непоследовательно: иногда слишком
много, а иногда слишком мало
. Всегда находит время для меня, когда это необходимо
. Постоянно указывает мне, как себя вести
. Вполне возможно, что в сущности меня ненавидит
. Проведение каникул я планирую по собственному желанию
. Иногда может обидеть, а иногда бывает добрым и признательным
. Всегда откровенно ответит на любой вопрос, о чем бы я ни спросил
. Часто проверяет, все ли я убрал, как он велел
. Чувствую, что он пренебрегает мною
. Моя комната или уголок - это моя крепость: могу убирать ее или
нет, он туда не вмешивается
. Очень тяжело разобраться в его желаниях и указаниях
Додаток 5
Сирі бали з методики «Діагностика стану агресії» (Баса-Дарки)
|
№
|
Пол
|
Вік
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
Ворож.реак.
|
Агрес.
|
|
1
|
Ж
|
12
|
4
|
2
|
3
|
3
|
5
|
6
|
6
|
5
|
5,5с
|
4с
|
|
2
|
Ж
|
12
|
2
|
1
|
1
|
3
|
2
|
5
|
7
|
6
|
3,5н
|
3,3н
|
|
3
|
Ж
|
13
|
4
|
6
|
5
|
5
|
2
|
9
|
7
|
7
|
5,5с
|
5,6с
|
|
4
|
Ж
|
12
|
2
|
6
|
4
|
5
|
3
|
8
|
7
|
6
|
5,5с
|
5с
|
|
5
|
Ж
|
13
|
8
|
6
|
5
|
5
|
6
|
5
|
9
|
6
|
5,5с
|
7,6в
|
|
6
|
Ж
|
12
|
4
|
6
|
4
|
4
|
5
|
7
|
8
|
8
|
3с
|
5,3с
|
|
7
|
Ж
|
13
|
3
|
6
|
7
|
2
|
3
|
6
|
9
|
6
|
4,5с
|
6с
|
Ж
|
12
|
6
|
3
|
5
|
3
|
2
|
8
|
12
|
4
|
5с
|
7в
|
|
9
|
Ж
|
12
|
2
|
2
|
5
|
2
|
2
|
2
|
8
|
7
|
2н
|
4с
|
|
10
|
Ж
|
13
|
3
|
4
|
4
|
1
|
3
|
3
|
4
|
4
|
3н
|
3,6н
|
|
11
|
Ж
|
12
|
5
|
5
|
7
|
1
|
7
|
10
|
9
|
5
|
8,5в
|
6,3с
|
|
12
|
Ж
|
13
|
7
|
7
|
7
|
2
|
8
|
8
|
9
|
7
|
8в
|
7,6в
|
|
13
|
Ж
|
13
|
5
|
7
|
4
|
3
|
4
|
8
|
11
|
9
|
6с
|
7,6в
|
|
14
|
Ж
|
12
|
3
|
6
|
8
|
2
|
4
|
10
|
6
|
8
|
7в
|
5с
|
|
15
|
Ж
|
12
|
2
|
4
|
8
|
3
|
4
|
10
|
8
|
8
|
7в
|
4,6с
|
|
16
|
М
|
13
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
3
|
4
|
4
|
2,5н
|
3,6н
|
|
17
|
М
|
13
|
4
|
1
|
4
|
2
|
4
|
3
|
7
|
4
|
3,5н
|
4с
|
|
18
|
М
|
12
|
4
|
1
|
6
|
3
|
3
|
6
|
11
|
8
|
4с
|
5,6с
|
|
19
|
М
|
12
|
3
|
0
|
2
|
2
|
1
|
5
|
4
|
6
|
3н
|
2,3н
|
|
20
|
М
|
13
|
10
|
3
|
3
|
2
|
5
|
5
|
7
|
6
|
5в
|
6,6в
|
|
21
|
М
|
12
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
8
|
8
|
8
|
6,5в
|
5,3с
|
|
22
|
М
|
13
|
9
|
8
|
7
|
4
|
5
|
6
|
6
|
8
|
5,5с
|
8в
|
|
23
|
М
|
12
|
7
|
1
|
2
|
1
|
1
|
1
|
1
|
5
|
1н
|
3н
|
|
24
|
М
|
12
|
4
|
4
|
3
|
1
|
1
|
3
|
5
|
5
|
2н
|
3н
|
|
25
|
М
|
13
|
5
|
2
|
5
|
2
|
3
|
4
|
7
|
6
|
3,5н
|
4,6с
|
|
26
|
М
|
13
|
5
|
3
|
1
|
1
|
2
|
5
|
2
|
4
|
3,5н
|
3,3н
|
|
27
|
М
|
12
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
3
|
3
|
4
|
2,5н
|
2,3н
|
|
28
|
М
|
13
|
4
|
1
|
4
|
2
|
4
|
3
|
6
|
3
|
3,5н
|
3,6с
|
|
29
|
М
|
12
|
4
|
2
|
3
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
2н
|
3н
|
|
30
|
М
|
12
|
3
|
2
|
3
|
2
|
2
|
2
|
3
|
2
|
2н
|
2,6н
|
Додаток 6
Сирі бали з опитувальника «Аналіз сімейного виховання і причин його
порушення» (АСВ) (Ейдеміллер Е.Г.)
|
Г+
|
Г-
|
У+
|
У-
|
Т+
|
Т-
|
З+
|
З-
|
С+
|
С-
|
Н
|
РБЧ
|
ПДЯ
|
ВН
|
ФУ
|
НРЧ
|
НРП
|
ВК
|
ПЧЯ
|
ПЖЯ
|
|
6
|
5
|
5
|
5
|
1
|
1
|
5
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
6
|
4
|
2
|
1
|
3
|
0
|
|
7
|
8
|
6
|
5
|
2
|
1
|
5
|
3
|
1
|
3
|
2
|
4
|
5
|
8
|
2
|
4
|
1
|
1
|
1
|
|
8
|
8
|
7
|
5
|
3
|
4
|
5
|
4
|
3
|
4
|
1
|
3
|
4
|
4
|
6
|
7
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
5
|
8
|
4
|
4
|
4
|
1
|
4
|
3
|
4
|
1
|
1
|
7
|
3
|
6
|
6
|
1
|
1
|
1
|
4
|
0
|
|
4
|
8
|
6
|
4
|
2
|
1
|
5
|
3
|
1
|
4
|
5
|
2
|
3
|
5
|
6
|
7
|
3
|
1
|
0
|
1
|
|
7
|
3
|
5
|
5
|
1
|
2
|
5
|
3
|
3
|
3
|
2
|
3
|
2
|
4
|
6
|
7
|
2
|
4
|
4
|
5
|
|
6
|
6
|
7
|
5
|
3
|
4
|
5
|
4
|
3
|
1
|
5
|
2
|
4
|
4
|
6
|
4
|
4
|
1
|
1
|
1
|
|
4
|
8
|
5
|
4
|
1
|
2
|
4
|
3
|
3
|
3
|
4
|
3
|
4
|
5
|
6
|
2
|
2
|
1
|
3
|
1
|
|
7
|
5
|
5
|
4
|
1
|
1
|
5
|
3
|
4
|
1
|
2
|
1
|
3
|
4
|
4
|
1
|
1
|
4
|
1
|
5
|
|
4
|
3
|
6
|
5
|
2
|
2
|
4
|
3
|
3
|
4
|
1
|
2
|
2
|
4
|
8
|
4
|
3
|
1
|
1
|
1
|
|
8
|
7
|
5
|
4
|
1
|
4
|
5
|
4
|
1
|
1
|
5
|
2
|
3
|
4
|
6
|
2
|
3
|
4
|
4
|
5
|
|
5
|
4
|
8
|
5
|
2
|
1
|
4
|
3
|
3
|
2
|
1
|
7
|
2
|
6
|
6
|
1
|
1
|
2
|
1
|
0
|
|
6
|
8
|
4
|
4
|
2
|
1
|
5
|
3
|
3
|
1
|
1
|
3
|
2
|
5
|
6
|
7
|
2
|
1
|
3
|
1
|
|
3
|
5
|
5
|
5
|
1
|
2
|
4
|
3
|
3
|
1
|
1
|
2
|
4
|
4
|
6
|
7
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
5
|
6
|
5
|
4
|
3
|
1
|
5
|
3
|
4
|
3
|
2
|
2
|
4
|
4
|
6
|
1
|
4
|
4
|
1
|
1
|
|
7
|
4
|
4
|
4
|
1
|
1
|
5
|
3
|
4
|
4
|
2
|
3
|
2
|
6
|
8
|
2
|
1
|
1
|
1
|
5
|
|
8
|
5
|
5
|
5
|
1
|
4
|
5
|
3
|
3
|
1
|
1
|
3
|
3
|
4
|
6
|
4
|
2
|
1
|
1
|
1
|
|
5
|
7
|
7
|
4
|
5
|
1
|
4
|
4
|
1
|
1
|
3
|
7
|
2
|
5
|
6
|
4
|
1
|
2
|
4
|
1
|
|
5
|
8
|
4
|
5
|
2
|
2
|
4
|
3
|
3
|
4
|
1
|
2
|
4
|
6
|
6
|
7
|
3
|
1
|
3
|
0
|
|
4
|
5
|
4
|
3
|
4
|
5
|
4
|
4
|
1
|
1
|
7
|
2
|
4
|
6
|
1
|
1
|
4
|
4
|
0
|
|
8
|
4
|
7
|
4
|
1
|
2
|
4
|
3
|
3
|
3
|
1
|
2
|
3
|
4
|
6
|
2
|
2
|
2
|
3
|
1
|
|
4
|
8
|
8
|
4
|
1
|
1
|
5
|
3
|
3
|
2
|
1
|
2
|
3
|
4
|
8
|
1
|
4
|
1
|
1
|
5
|
|
6
|
4
|
4
|
4
|
3
|
1
|
5
|
5
|
3
|
2
|
2
|
3
|
2
|
4
|
6
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
8
|
8
|
8
|
5
|
2
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
1
|
4
|
2
|
5
|
6
|
2
|
1
|
1
|
4
|
5
|
|
5
|
5
|
5
|
5
|
1
|
1
|
5
|
3
|
3
|
2
|
1
|
2
|
2
|
4
|
6
|
7
|
2
|
2
|
1
|
0
|
|
8
|
5
|
4
|
5
|
2
|
4
|
5
|
3
|
1
|
2
|
2
|
2
|
3
|
6
|
8
|
4
|
1
|
1
|
4
|
1
|
|
7
|
8
|
8
|
4
|
3
|
1
|
4
|
3
|
3
|
3
|
3
|
1
|
2
|
4
|
6
|
1
|
4
|
4
|
1
|
0
|
|
5
|
5
|
6
|
4
|
2
|
1
|
5
|
3
|
3
|
4
|
1
|
3
|
2
|
5
|
5
|
1
|
1
|
1
|
0
|
0
|
|
5
|
8
|
4
|
5
|
3
|
1
|
5
|
3
|
4
|
2
|
2
|
3
|
4
|
6
|
6
|
4
|
2
|
1
|
1
|
1
|
|
6
|
8
|
5
|
4
|
1
|
1
|
5
|
3
|
3
|
3
|
5
|
7
|
2
|
4
|
6
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Додаток 7
Сирі бали з теста-опитувальника «Батьківське відношення»
(Варга А.Я., Столін В.В.)
|
№
|
Стать
|
Вік
|
Стили виховання
|
|
|
|
Прийняття-відкидання
|
Кооперація
|
Симбіоз
|
Авторитарна гіперсоціалізація
|
«Маленький невдаха»
|
|
1
|
Ж
|
12
|
10с
|
8в
|
7в
|
2н
|
6в
|
|
2
|
Ж
|
12
|
18в
|
8в
|
6в
|
3н
|
5с
|
|
3
|
Ж
|
13
|
14с
|
5с
|
6в
|
1н
|
5с
|
|
4
|
Ж
|
12
|
11с
|
5с
|
4с
|
5с
|
4с
|
|
5
|
Ж
|
13
|
9с
|
8в
|
7в
|
1н
|
3н
|
|
6
|
Ж
|
12
|
12с
|
6с
|
6в
|
2н
|
2н
|
|
7
|
Ж
|
13
|
11с
|
9в
|
6в
|
1н
|
5с
|
|
8
|
Ж
|
12
|
11с
|
3н
|
6в
|
4с
|
5с
|
|
9
|
Ж
|
12
|
17в
|
4с
|
6в
|
2н
|
6в
|
|
10
|
Ж
|
13
|
17в
|
9в
|
1н
|
1н
|
1н
|
|
11
|
Ж
|
12
|
6н
|
8в
|
6в
|
1н
|
1н
|
|
12
|
Ж
|
13
|
8с
|
9в
|
6в
|
3н
|
3н
|
|
13
|
Ж
|
13
|
4н
|
8в
|
5с
|
1н
|
1н
|
|
14
|
Ж
|
12
|
17в
|
6с
|
7в
|
4с
|
1н
|
|
15
|
Ж
|
12
|
18в
|
9в
|
6в
|
1н
|
1н
|
М
|
13
|
6н
|
6с
|
7в
|
3н
|
3н
|
|
17
|
М
|
13
|
17в
|
8в
|
2н
|
1н
|
1н
|
|
18
|
М
|
12
|
18в
|
8в
|
3н
|
1н
|
7в
|
|
19
|
М
|
12
|
18в
|
3н
|
4с
|
2н
|
6в
|
|
20
|
М
|
13
|
17в
|
4н
|
5с
|
2н
|
1н
|
|
21
|
М
|
12
|
14с
|
5с
|
3н
|
1н
|
5с
|
|
22
|
М
|
13
|
11с
|
5с
|
4с
|
5с
|
4с
|
|
23
|
М
|
12
|
9с
|
8в
|
2н
|
1н
|
3н
|
|
24
|
М
|
12
|
12с
|
6с
|
2н
|
4с
|
2н
|
|
25
|
М
|
13
|
11с
|
9в
|
2н
|
1н
|
5с
|
|
26
|
М
|
13
|
17в
|
6с
|
3н
|
4с
|
6в
|
|
27
|
М
|
12
|
18в
|
9в
|
7в
|
4с
|
1н
|
|
28
|
М
|
13
|
6н
|
6с
|
7в
|
3н
|
3н
|
|
29
|
М
|
12
|
17в
|
4с
|
2н
|
2н
|
6в
|
|
30
|
М
|
12
|
17в
|
9в
|
1н
|
1н
|
6в
|
Додаток 8
Бали опитувальника «Поведінка батьків та ставлення підлітків до них»
|
№
|
Стать
|
Вік
|
Мати/ батько
|
POZ
|
DIR
|
HOS
|
AUT
|
NED
|
|
1
|
Ж
|
12
|
М
|
12с
|
14с
|
9с
|
6н
|
18в
|
|
2
|
Ж
|
12
|
М
|
20в
|
2н
|
9с
|
9с
|
16в
|
|
3
|
Ж
|
13
|
Б
|
20в
|
2н
|
4н
|
14с
|
19в
|
|
4
|
Ж
|
12
|
М
|
12с
|
19в
|
7н
|
10с
|
3н
|
|
5
|
Ж
|
13
|
М
|
20в
|
12с
|
16в
|
7н
|
12с
|
|
6
|
Ж
|
12
|
М
|
20в
|
2н
|
3н
|
18в
|
12с
|
|
7
|
Ж
|
13
|
М
|
20в
|
4н
|
16в
|
18в
|
6н
|
|
8
|
Ж
|
12
|
М
|
20в
|
5н
|
16в
|
10с
|
4н
|
|
9
|
Ж
|
12
|
М
|
12с
|
4н
|
5н
|
4н
|
11с
|
|
10
|
Ж
|
13
|
Б
|
5н
|
7н
|
8н
|
18в
|
4н
|
|
11
|
Ж
|
12
|
М
|
7н
|
18в
|
12с
|
10с
|
8н
|
|
12
|
Ж
|
13
|
М
|
10с
|
3н
|
16в
|
5н
|
1н
|
|
13
|
Ж
|
13
|
М
|
20в
|
2н
|
7н
|
9с
|
12с
|
|
14
|
Ж
|
12
|
М
|
12с
|
3н
|
4н
|
14с
|
8н
|
|
15
|
Ж
|
12
|
М
|
20в
|
8с
|
16в
|
18в
|
4н
|
|
16
|
М
|
13
|
Б
|
9с
|
16в
|
7н
|
14с
|
7н
|
|
17
|
М
|
13
|
М
|
10с
|
7с
|
16в
|
11с
|
4н
|
|
18
|
М
|
12
|
М
|
14с
|
16в
|
16в
|
10с
|
3н
|
|
19
|
М
|
12
|
М
|
10с
|
2н
|
1н
|
14с
|
16в
|
|
20
|
М
|
13
|
М
|
11с
|
6н
|
5н
|
20в
|
19в
|
|
21
|
М
|
12
|
М
|
7н
|
12с
|
16в
|
7н
|
16в
|
|
22
|
М
|
13
|
Б
|
13с
|
2н
|
3н
|
11с
|
12с
|
|
23
|
М
|
12
|
М
|
2н
|
4н
|
8н
|
20в
|
6н
|
|
24
|
М
|
12
|
М
|
10с
|
5н
|
4н
|
20в
|
12с
|
|
25
|
М
|
13
|
М
|
4н
|
9с
|
20в
|
3н
|
|
26
|
М
|
13
|
М
|
10с
|
18в
|
16в
|
20в
|
4н
|
|
27
|
М
|
12
|
Б
|
10с
|
18в
|
9с
|
10с
|
16в
|
|
28
|
М
|
13
|
М
|
19в
|
3н
|
16в
|
20в
|
19в
|
|
29
|
М
|
12
|
М
|
10с
|
2н
|
16в
|
9с
|
4н
|
|
30
|
М
|
12
|
М
|
12с
|
3н
|
4н
|
14с
|
8н
|
Шкали: POZ - позитивний інтерес, DIR - директивність, HOS - ворожість, AUT -
автономність, NED - непослідовність.