Особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці

Особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика Казахстану як суб’єкта міжнародного господарства

.1 Геополітичне положення Казахстану

.2 Основні події в історії розвитку та становлення країни

.3 Основні відомості про країну

Розділ 2. Розрахунок та аналіз основних показників

.1 Тенденція демографічного розвитку

.2 Тенденції зміни і структура ВВП

.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі

Розділ 3. Участь Казахстану в процесах міжнародної інтеграції та міграції, членство в міжнародних організаціях

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми: сучасний розвиток світового господарства залежить не лише від країн лідерів, що задають тенденції розвитку, а й від усього світу. Країни, що лише стають на шлях прогресивного розвитку Об’єднання інтересів та шляхів розвитку декількох країн сприяє пришвидшенню їх розвитку та інтеграції. в умовах тісного взаємозв’язку всіх країн світу, розвиток окремої економіки відбувається більш швидкими темпами, а обмін досвідом з іншими країнами покращую наукову базу цього розвитку.

Казахстан - це країна контрастів. Поряд з пережитками минулого, набутих за існування республіки у складі СРСР, уживаються новітні технології та розвивається соціальна інфраструктура. Республіка Казахстан є найрозвиненішою країною Центральної Азії, дев’ята в світі за площею, найбільша з країн, що не має виходу до світового океану. Територія становить 2 727 300 квадратних кілометрів - це більше, ніж Західна Європа. Казахстан - аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Основні галузі промисловості: гірнича, чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування. У Казахстані на високому рівні розвинена гірничодобувна промисловість

Казахстан проголосив себе незалежною державою 16 грудня <https://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F> 1991 <https://uk.wikipedia.org/wiki/1991>р. Його лідер комуністичної епохи, Нурсултан Назарбаєв, став першим президентом країни, цю посаду він зберігає і сьогодні. Президент Назарбаєв підтримує суворий контроль над політикою в країні. З моменту здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку економіки, особливо її нафтогазової промисловості. Казахстан має стабільні відносини з усіма своїми сусідами.

РК також є членом Організації Об'єднаних Націй <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9>, Організації з безпеки та співробітництва в Європі <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96>, Євро-Атлантичного партнерства та Організації Ісламського співробітництва <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0>. А також активним учасником Організації Північноатлантичного договору <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E> в аспекті Партнерство заради миру <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%83>, членом Співдружності Незалежних Держав, Організації економічного співробітництва та Шанхайської організації співробітництва разом з Євразійським економічним співтовариством. Казахстан є одним з найбільш надійних партнерів Росії в СНД, він неодмінний учасник усіх інтеграційних процесів. Росія зацікавлена в розвитку передбачуваних і добросусідських відносин з цим ключовим гравцем пострадянського простору.

Мета завдання: описати країну як суб’єкта міжнародного господарства, проаналізувати її основні макроекономічні показники та визначити її місце у світі.

Предмет: особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці.

Об’єкт: показники економічного розвитку країни та її зовнішньоекономічні зв’язки.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення, спостереження, порівняння, індукція, історичний та логічний методи.

Розділ 1. Характеристика Казахстану як суб’єкта міжнародного господарства

.1 Геополітичне положення Казахстану

Зовнішньополітичною та зовнішньоекономічною діяльністю країни керує Президент Республіки Казахстан, в частині Конституційних обов'язків цими питаннями займаються Парламент і Уряд. Центральним органом державного управління, який здійснює керівництво дипломатичною та зовнішньополітичною діяльністю є Міністерство закордонних справ Республіки Казахстан.

Сучасна Концепція зовнішньої політики Республіки Казахстан базується на розробленій Президентом Н.А. Назарбаєвим Стратегії "Казахстан 2030" і здійснюється за трьома напрямками:

По-перше, співпраця з промислово розвиненими країнами світу.

По-друге, преференції з блоком південних країн на центральноазіатському просторі

По-третє, інтеграція на території пострадянського простору за сценарієм, запропонованим Н.А. Назарбаєвим в проекті "Євразійський союз"

При цьому головним завданням казахстанської зовнішньої політики є безумовна і чітка реалізація Першого пріоритету стратегії - забезпечення національної безпеки Республіки Казахстан як незалежної суверенної держави, при збереженні повної територіальної цілісності, надійного захисту її глобальних і регіональних інтересів, гармонійної інтеграції країни в систему найважливіших міжнародних політичних і економічних відносин.

Можна констатувати, що Казахстан має сприятливі геополітичні перспективи. Він має у своєму розпорядженні не тільки природними багатствами і величезні простори, а й потужні (за регіональними мірками) економічні, науково-технічні та кадрові перспективи. Казахстан проявляє наполегливе прагнення бути не спостерігачем або об'єктом, а активним учасником, суб'єктом міжнародного життя.

Нарешті, РК демонструє здатність вибудовувати довгострокову зовнішньополітичну стратегію, виробляти вигідну для країни систему зовнішньополітичних пріоритетів, виступати посередником у складних міжнародних ситуаціях, розвивати міжцивілізаційний діалог. Одночасно Астана готова підтримувати плідні відносини з країнами, які знаходяться в конкуруючих (Росія - Китай - США) і конфліктних (Іран - США, Індія - Пакистан) відносинах між собою, ставити далекосяжні геополітичні цілі і досягати їх реалізації на практиці.

Все це, у поєднанні з енергією і політичною волею казахстанського керівництва, дозволяє сподіватися на те, що Казахстан може розраховувати на гідне місце в сучасній системі міжнародних відносин. [1]

В області багатосторонньої дипломатії провідним напрямком залишається поглиблення співпраці з Організацією Об'єднаних Націй по зміцненню миру і міжнародної безпеки, забезпечення сталого розвитку планети. У цьому плані основні ініціативи і практичні дії казахстанського зовнішньополітичного відомства у взаєминах з ООН спрямовані на сприяння оптимальному реформування і максимальному адаптуванню цього універсального міжнародного Форуму до нових геополітичних умов, здатності Організації ефективно вирішувати глобальні завдання майбутнього століття. Прийнята ООН з ініціативи Казахстану спільна програма ЄЕК і ЕСКАТО для Центральної Азії СПеКа, створює сприятливі умови для реалізації цього завдання і мобілізації підтримки донорської спільноти в цій галузі.

У напрямку ОБСЄ зовнішньополітичне відомство РК переслідує дві головні завдання: максимальну залученість Казахстану та Центральної Азії в систему координат європейської безпеки та використання потенціалу ОБСЄ у справі забезпечення регіональної безпеки та вирішення економічних і екологічних завдань. [6]

Аналогічні цілі казахстанське зовнішньополітичне відомство переслідує і щодо співпраці Казахстану з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". У цьому ключі проведення спільних навчань "Центразбат - 97" ознаменувало собою прогрес у розвитку миротворчого потенціалу регіону. Цей канал співпраці з НАТО здійснюється і з іншими міністерствами і відомствами республіки.

В області міжнародної та регіональної безпеки головним завданням МЗС РК є втілення в життя ініціативи Президента Н.А. Назарбаєва по скликанню Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА).

У двосторонніх відносинах зовнішня політика Казахстану принципово базується на багатовекторному, збалансованому підході. У першу чергу на зміцненні добросусідських зв'язків з найближчими сусідами - Росією, Китаєм і центральноазіатськими республіками.

При цьому особливу геополітичне значення набуває спільний проект прокладки нафтопроводу із Західного Казахстану в КНР в комплексі з розробкою родовищ в Актюбінської і Мангістауської областях. Тут політика спрямована на встановлення стратегічного партнерства через поглиблення двосторонніх відносин та розвиток інтеграції.

Також було підписано Договір про створення єдиного економічного простору між Республікою Казахстан, Республікою Узбекистан і Киргизькою Республікою. Активізувалася робота Міждержради, Рад Прем'єр-Міністрів, міністрів закордонних справ та оборони. Розвивається діяльність Центральноазіатського банку співробітництва та розвитку.

В даний час спільним завданням всіх зовнішньополітичних відомств країн - учасниць Центральноазіатського союзу є поглиблення співробітництва та активне залучення в цю орбіту інших держав Центральної Азії. Інтереси Казахстану в Закавказькому регіоні ставлять перед МЗС завдання інтенсифікації двосторонніх і багатосторонніх зв'язків.

В даний час, зовнішньополітичні відомства ведуть цілеспрямовану роботу щодо своєчасного введення в експлуатацію Транскавказького транспортного коридору через Азербайджан і Грузію, що буде мати важливе значення для країн як в геоекономічному плані, так і в політичній стратегії.

Азіатський напрямок зовнішньої політики країни - це безперечний пріоритет. Казахстан будучи одним з найбільших і авторитетних держав Азії, прагне закріпитися на найважливіших ділянках загально-континентальних процесів. У цьому зв'язку головним завданням МЗС РК стало зміцнення всебічних зв'язків і забезпечення Казахстану іміджу надійного і важливого партнера серед провідних азіатських держав.

МЗС активно нарощує співпрацю на двосторонньому та багатосторонньому рівнях з Японією, Південною Кореєю, Малайзією, Сінгапуром, Австралією та іншими країнами Азії. Арабський світ в цілому, і Близький Схід зокрема, також входять в орбіту пріоритетів казахстанської зовнішньої політики. При цьому враховується, що даний регіон є основним постачальником вуглеводневої сировини в світі.

Будуючи свої відносини з Європою, Казахстан завжди виходив з політико-економічних реалій. "Старий світ", з її значним політичним та економічним потенціалом, багатими демократичними традиціями є одним з найважливіших гарантів суверенітету і незалежності, а також проведенню в країні радикальних реформ.

Що стосується регіональної політики Казахстану в рамках СНД, то основним її змістом залишається прихильність взаємовигідної інтеграції на нових принципах між частинами колись єдиного економічного простору.

Для розвитку економічного і торгового співробітництва з зарубіжними країнами на міжурядовому рівні утворені спільні комісії з торговельного та економічного співробітництва. Останнім часом одним з ключових питань на засіданнях комісій стає розвиток співробітництва в галузі прямих інвестицій. [7]

Проводячи зовнішньоекономічну політику центральні виконавчі органи, що здійснюють її в частині своїх повноважень, виходять з того, що зміцнення зовнішньополітичного потенціалу та міжнародного авторитету республіки є найважливішими умовами стабільного економічного зростання країни.

.2 Основні події в історії розвитку та становлення країни

Республіка Казахстан є унітарною державою з президентською формою правління. "Республіка Казахстан стверджує себе демократичною, світською, правовою та соціальною державою, вищими цінностями якого є людина, її життя, права і свободи". [8]

Історія Казахстана - це частина історії світової цивілізації. У 1465 році було створено окремий Казахське ханство, яке пережило різні етапи свого становлення і розвитку. Соціально економічний розвиток казахського суспільства призвело до приєднання Казахстану до Росії. Зароджувалися капіталістичні виробничі відносини з усіма витікаючими наслідками.

У другій половині ХІХ ст. завершилося приєднання Казахстану до Росії. Цей історичний факт має основні етапи, підсумки і проблеми. Встановився колоніальний режим. Багатий природними ресурсами, тваринницьким сировиною край приваблював російських підприємців. Намітилася тенденція зростання міст. Отримали розвиток гірничодобувні й обробні підприємства. Народжувався робітничий клас, який потім взяв участь у революціях 1905-1907, 1917 рр.

У 1918 році була встановлена Радянська влада в Республіці. Почався період розвитку Казахстану в умовах тоталітарної системи. Кінець 80-х рр. знаменував початок розпаду Радянського держави. Розвиток демократичних перетворень і процесів національного відродження характерного для республіці того часу.

Важливу роль у демократизації суспільства грала в той період законотворча діяльність Рад народних депутатів. Провідне місце в цій області обіймав Верховна Рада Казахської РСР дванадцятого скликання (з квітня 1990 р.).

У законах, прийнятих у період з 1990-1991рр. забезпечені необхідні умови для прояву свободи і гідності кожної людини. В умовах стрімкого розвалу системи державної влади й економіки країни закономірним стало введення президентського правління в Казахстані, сприяючого стабілізації політичного і економічного життя. 24 квітня 1990 Верховною Радою був заснований пост Президента Республіки Казахстан, в результаті таємного голосування їм був обраний Н.А. Назарбаев. 25 жовтня 1990 Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет Казахської РСР.

Розпад КПРС і як її частини КП Казахстану прискорили розпад СРСР. 16 грудня 1991 р. Верховна Рада проголосила державну незалежність Республіки Казахстан - демократичної держави, що володіє всією повнотою влади на своїй території, самостійно визначає і проводить внутрішню і зовнішню політику. Розпочався новий етап в історії республіки.

З набуттям незалежності Казахстан вийшов на міжнародну арену як суверенної держави. У березні 1992 р. республіка вступила в Організацію Об'єднаних Націй, стала членом Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку і т.д. Понад сто країн визнали нашу державу. Відроджуються культура і традиції народу, зростає національна самосвідомість.

Опорною точкою в розвитку і становленні незалежної і суверенної держави є Конституція Республіки Казахстан, прийнята на республіканському референдумі 30 серпня 1995.

Вона послужила базою до зміцнення правової основи державного ладу і його суспільно-політичних інститутів. "Держава є офіційним представником народу і через свої органи та інститути виражає і реалізує його волю". [8]

З дня проголошення незалежності і до 2010 року в Казахстані змінилося 9 урядів, однак керує державою весь цей час лише один президент. Казахстан має порівняно велику територію, але в той же час володіє помітними запасами природних ресурсів, різним мінеральною сировиною. Знаходячись між найбільшими державами - Росією і Китаєм, країна змушена вести виважену та збалансовану зовнішню політику. Республіка досягла значного прогресу у відносинах з державами Центральної Азії. Рівноправні відносини з центральноазіатськими державами обумовлені історично склалися культурними та етноконфесійних зв'язками. В цілому можна говорити про те, що зовнішня політика Казахстану сприяє збереженню геополітичної стабільності в регіоні, стійкості національних політичних систем країн Центральної Азії, їх соціально-економічному розвитку.

Коли радянська наддержава розпалася, Казахстану дістався величезний ядерний потенціал - четвертий у світі за своєю потужністю. Однак, країна відмовилася від ядерної бомби заради миру в усьому світі. [4]

Відразу після здобуття незалежності Казахстан підписав у числі 11 колишніх республік СРСР спільну Декларацію про цілі і принципи СНД, а потім з п'ятьма - Договір про колективну безпеку (ДКБ). 5 липня 1998 в Астані президентом Назарбаєвим і першим президентом Росії Борисом Єльциним був підписаний Договір про Вічної дружбу і співробітництво між Казахстаном і Росією.

жовтня 2000 в Астані главами 5 держав (Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан) було підписано Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. У Договорі закладена концепція тісного та ефективного торгово-економічного співробітництва для досягнення цілей і завдань, визначених Договором про Митний союз і Єдиний економічний простір.

Казахстан також став ініціатором (Алма-Ата, 2002) регулярних самітів НВЗДА - Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії, учасниками яких стало вже 20 азіатських країн, включаючи Індію і Пакистан, Ізраїль та Палестину.

квітня 1994 в Алма-Аті президентом Казахстану Назарбаєвим Н. А. і прем'єром Держради Лі Пеном було підписано Угоду між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою про казахстансько-китайського державного кордону. Вперше в історії обох країн був проведений процес делімітації та демаркації державного кордону, який влаштував обидві сторони. До цього мільярдний Китай мав територіальні претензії до всіх своїх сусідів - СРСР, Японії, В'єтнаму та Індії та ін., Що часто призводило до прикордонних конфліктів і навіть локальних воєн.

Казахстан став ініціатором щодо врегулювання кордонів між Китаєм і суміжними країнами СНД. 26 квітня 1996 на зустрічі глав п'яти держав - Китаю, Росії, Казахстану, Киргизії і Таджикистану в Шанхаї було підписано історичну Угоду про зміцнення заходів довіри у військовій області в районі державних кордонів. Після низки зустрічей «п'ятірки» Угода переросло в ШОС - Шанхайська організація співробітництва. Також були підписані Угоди про делімітацію кордонів з Киргизією (2001), Узбекистаном (2002), Туркменією (2003) і Росією (2006).

Одним з найважливіших політичних подій сучасної історії Казахстану є перенесення столиці Казахстану з Алма-Ати в центр країни, в Акмолу (сучасна Астана) в 1997 році.

Республіка Казахстан - перша з країн Співдружності Незалежних Держав, яка здійснила реформу пенсійного забезпечення населення.

Багатовекторна зовнішня політика країни продовжена і в економічній сфері, так, наприклад, разом з нафтопроводом КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) (2004) на захід через Росію, був побудований нафтопровід ККТ (Казахстансько-Китайська Трубопровід) Кумколь - Алашанькоу на схід (2005). Казахстан бере участь і в південному нафтопроводі БТД (Баку - Тбілісі - Джейхан) на середземноморське узбережжя Туреччини (2006), підтримуваного Сполученими Штатами Америки. [5]

У 2007 році в Казахстані почався затяжний фінансова криза, яка помітно уповільнив темпи розвитку економіки. У рамках боротьби з цією кризою була проведена девальвація тенге на 20%. На межі банкрутства опинилися найбільші банки країни, багато підприємств збанкрутували. На ринку нерухомості відбулося падіння цін.

Казахстан, отримавши незалежність, поставив перед собою досягнення наступних цілей: перехід до багатогалузевий ринкової економіки, заснованої на конкуренції; завоювання гідного місця на світовому товарному ринку; надання кожної особистості економічної свободи; рівноправність перед законом та досягнення соціальної справедливості.

.3 Основні відомості про країну

Столиця Республіки Казахстан - місто Астана. Щорічно 6 липня в Казахстані відзначається День столиці.

Казахстанський тенге - національна валюта Казахстану. Введена в обіг 15 листопада 1993 року. Назва «тенге» походить від середньовічних тюркських дрібних срібних монет «денге» або «таньга», від яких відбулися також назва російської монети деньга (півкопійки) і слово гроші. [1].

На купюрах і монетах прийнято позначення просто тенге (каз. Теңге). У листопаді 2006 Національний банк Республіки Казахстан провів конкурс на малюнок символу тенге. З 30 тисяч представлених на конкурс малюнків 29 березня 2007 року був затверджений новий символ тенге, автори якого, Вадим Давиденко і Санжар Амерханов, отримали премію в один мільйон тенге (за що діяв тоді курсом близько $ 8000) від Національного банку Казахстану і ще п'ять тисяч доларів від казахстанського банку «Альянс».Після публікації результатів конкурсу вибухнув скандал, оскільки з'ясувалося, що новий символ тенге нічим не відрізняється від символу японської поштової служби, що використовується вже більше 120 років. [12]

Політична система країни за ці роки еволюціонувала від парламентсько-президентської форми правління до президентської моделі. Дана трансформація стала відображенням потреби держави в сильній владі. В умовах соціально-економічних труднощів і загострення внутрішньополітичної боротьби в першій половині 1990-х років тільки президентська форма правління дозволяла вирішувати різні внутрішньополітичні проблеми, з якими стикалося держава, знижувала гостроту конфліктних ситуацій, стабілізувала ситуацію в економіці.

Казахстанська валюта пережила багато чого: і кілька хвиль девальвації, і інфляцію у розмірі 30 - 61% на рік, але все-таки на прес-конференції в січні 2004 року Григорій Марченко і Анвар Сайденов висловлювали думку, що фінансова система Казахстану - найкраща серед країн СНД. [9]

Перша девальвація пройшла у квітні 1999 року, тенге знецінився на 64,6%. Друга девальвація відбулася 4 лютого 2009. [10]

Третя девальвація відбулася в лютому 2014 на тлі різкого підвищення курсів євро та долара США по відношенню до багатьох валют країн СНД. 11 лютого 2014 глава Національного банку оголосив про девальвацію тенге. У заяві було вказано, що буде встановлений новий коридор коливань курсу по відношенню до долара США від нового рівня 185 тенге за долар плюс / мінус 3 тенге. Раніше курс становив 155,5 тенге за долар США. [11]

Площа території Казахстан займає 9-е місце серед держав світу (2 млн 724,9 тис. км²), 2-е місце серед країн СНД (після Росії). Розташування: від східної околиці дельти Волги на заході до Алтайських гір на сході, від Західно-Сибірської рівнини і південного краю Уралу на півночі до Тянь-Шаньской гірської системи і пустелі Кизилкум на півдні країни.Межує на півночі і заході з Росією - 7548,1 км, на сході - з Китаєм - 1782,8 км, на півдні - з Киргизією - 1241,6 км, Узбекистаном - 2351,4 км і Туркменією - 426,0 км. Загальна протяжність сухопутних кордонів - 13392,6 км. Омивається водами внутрішньоконтинентальних Каспійського і Аральського морів. Казахстан - найбільша країна, яка не має виходу в Світовий океан.

Чисельність населення Республіки Казахстан становить 17439271 осіб. Займає 63-е місце в списку країн за чисельністю населення. Середня щільність населення трохи більше 6,3 осіб на км² (184-е місце в списку країн за щільністю населення).

Чисельність всіх національностей, що налічували не менше 200 тис. Осіб, станом на 1989, 1999, та 2009 роки (в тисячах чоловік):

Статус міста в Казахстані мають 86 населених пунктів, з них 27 мають статус мономіст, або кожен третій (32%) [1].

У містах проживає 56% населення республіки. 3 міста на першому, 38 міст на другому, 46 міст на третьому рівні адміністративного поділу. Найбільше міст в Карагандинській області - 11. У Казахстані перебувають 28 міст, з населенням, що нараховує 50 тисяч і більше жителів (на 1 січня 2012 року).[2]

Місто-мільйонер (більше 1 млн.): Алма-Ата (1 500 000) на 28 жовтня 2013 року. Найбільші міста: (від 500 тис. До 1 млн.): Астана (850400), Шимкент (709238).Великі міста: (від 100 тис. До 500 тис.):Костанай (221970), Атирау (217312), Петропавловськ (205956), Актау (181905), Теміртау (181197), Кокшетау (154036), Туркестан (153691), Екібастуз (138178), Талдикорган ( 133354), Рудний (128190), Жанаозен (103598). [3]

міст є обласними центрами: Актау, Актобе, Атирау, Караганда, Кокшетау, Костанай, Кизилорда, Павлодар, Петропавловськ, Талдикорган, Тараз, Уральськ, Усть-Каменогорськ, Шимкент. Два міста мають статус республіканського значення: Алма-Ата, Астана (столиця). Більшість інших великих міст є містами обласного підпорядкування: Семей в Східно-Казахстанській області; Туркестан, Кентау в Південно-Казахстанській області; Екібастуз в Павлодарської області; Рудний і Аркалик в Костанайської області; Жанаозен в Мангістауської області; Теміртау, Жезказган, Балхаш, Сатпаев, Шахтинск в Карагандинській області; Міста Каськелен в Алматинській області та Кульсари в Атирауської області є містами районного підпорядкування.

У Казахстані 59 міст, населення яких не перевищує 50 тисяч осіб. Ці міста офіційно називаються малими. З них 41 мале місто є адміністративним центром відповідних районів, що складає 68% від числа малих міст і 25% від числа сільських районів. 19 малих міст не є центрами районів: Степногірськ, Темір, Емба, Жем, Капчагай, Текелі, Чарської, Серебрянська, Курчатов, Шу, Шахтинск, Сарань, Приозерськ, Каражал, Лисаковск, Аркалик, Аксу, Казалінськ. Частина з них є містами обласного значення, частина втратила статус районних центрів в результаті злиття районів.

Загальна чисельність населення малих міст в 2012 році склала 1423445 чоловік. У дев'яності роки XX століття населення малих міст різко зменшилася. Так в результаті з 1989 по 1999 роки місто Державінськ втратив 50% населення, місто Курчатов і місто Жанатас - 43%, місто Каратау - 35%, місто Каркаралінск - 33%, місто Степняк, місто Аркалик і місто Сергіївка - 27%, місто Абай - 25% населення.

За чисельністю населення 13 малих міст не відповідають міському статусом: Державинск, Єрейментау, Степняк, Жем, Темір, Курчатов, Чарської, Каркаралінск, Казалінськ, Форт-Шевченко, Булаево, Мамлютка, Сергіївка. Найменш населений місто - Жем 1942 жителя (станом на 2012).

Розділ 2. Розрахунок та аналіз основних показників

.1 Тенденція демографічного розвитку

Згідно з оцінкою, на кінець 2014 року, населення Казахстану становило 16993729 чоловік. За 2014 населення Казахстану збільшилася приблизно на 67 704 людини. Враховуючи, що населення Казахстану на початку року оцінювалося в 16926025 чоловік, річний приріст склав 0.40%.

Рис. 1. Чисельність населення [2]

У 2015 році чисельність населення Казахстану збільшиться на 67 975 чоловік і в кінці року становитиме 17061704 чоловік. Природний приріст населення буде позитивним і складе 123 544 людини. За весь рік народиться приблизно 282 946 дітей і помре 159401 чоловік. Якщо рівень зовнішньої міграції залишиться на рівні минулого року, то в слідстві міграційних причин чисельність населення зміниться на -55569 осіб. Тобто, сумарна кількість людей, що залишають країну (емігрантів) буде переважати над кількістю людей, що в'їжджають в країну з метою довгострокового перебування (іммігрантів).

Швидкість приросту населення Казахстану в 2015 році буде 186 осіб в день.

Рис.2. Темпи зростання населення [2]

Таблиця 1. Віковий склад населення

За п'ять років рівень безробіття в Казахстані з 2009 року по 2014 рік знизився на 21,2% до рівня 5,2. Всього кількість безробітних в Казахстані за 2014 склало 470,7 тис. Осіб, а кількість зайнятого населення склало 8570,6 тис. осіб.

Рис. 3. Рівень безробіття [2]

По СНД рівень безробіття Казахстану посів третє місце поступившись таким країнам як Таджикистан, де рівень безробіття склав - 4,9, Азербайджан, де рівень безробіття склав - 5,2.

В ході огляду перше місце за кількістю безробітних дісталося Південно-Казахстанської області, склавши 69,5 тис. Осіб за 2014 рік, за останні 5 років даний показник знизився на 7,32%. А кількість зайнятого населення склало 1185,7 тис. Осіб, показавши збільшення на 12,11% з 2009 року.

Таблиця 2. Тенденції зміни ВВП

Друге місце у Алматинської області кількість безробітних склала 51,4 тис., Показавши зниження на 8,65% порівняно з 2009 роком. Тут кількість зайнятого населення склало 993,1 тис. Осіб, що на 23,07% більше порівняно з 2009 року.

Третє місце за містом Алмати, всього кількість безробітних склала 4,4 тис. Осіб, що на 18,60% менше порівняно з 2009 роком. Кількість в 2014 році зайнятого населення склало 743,1 тис. Осіб, що на 13,93% більше, ніж у 2009 році.

Передостаннє місце за кількістю безробітних у Мангістауської області за 2014 кількість склала 15,1 тис. Осіб, що на 1,62% більше порівняно з 2009 роком. За 2014 кількість зайнятого населення зросла на 33,48% до 259,1 тис. Осіб порівняно з 2009 роком.

На останньому місці Атирауська область, тут по Казахстану найменше безробітних. Всього кількість безробітних склала 14,8 тис. Осіб, що на 6,42% менше порівняно з 2009 роком. Кількість зайнятого населення збільшилася на 15,45% до 279,5 тис. Осіб порівняно з 2009 роком. [14]

.2 Тенденції зміни і структура ВВП

За роки суверенітету чисельність абсолютної більшості народів Казахстану значно скоротилася.. Чисельність німців зменшилася на 63,1%. Чисельність російського населення знизилася на 28,6%, українців - на 38,9%, татар - на 24,1%, білорусів - на 38, 7%, корейців - на 3,5%, азербайджанців - на 13,1%, поляків - на 21,1% і т. д. Знизилася також чисельність чеченців, башкирів, молдаван, інгушів, мордви, вірмен, греків, киргизів, болгар, лезгин, туркмен і абсолютної більшості інших народів Казахстану.

Таблиця 3. Етнічний склад населення

В умовах інтеграції Казахстану в світовий економічний простір і прагнення зайняти гідне місце в рейтингу конкурентоспроможних країн світу особливе значення, мають індикатори, які офіційно не входять в систему показників конкурентоспроможності, прийнятих Всесвітнім економічним форумом та Інститутом розвитку менеджменту. Ці показники є критеріями для ідентифікації приналежності країни до групи індустріальних або постіндустріальних країн світу і розраховуються за сфері зайнятості населення країни. Тому порівняння показників економічної активності, зайнятості та безробіття населення в групі розвинених країн ОЕСР та Казахстані має не менше значення для оцінки реальних проблем економічного розвитку і визначення стратегічної мети і завдань держави в сфері зайнятості, ніж обчислення рейтингів.

У Казахстані на постійній основі здійснюється моніторинг містоутворюючих та великих підприємств. Це дозволяє оперативно реагувати на проблемні питання та вживати заходів щодо їх вирішення.На початок року моніторинг проводився по 114 підприємствам, в яких працюють 161 000 чоловік.

В рамках програми «Нурли Жол» планується забезпечити зайнятість близько 400 тисяч чоловік. Крім того, зайнятість казахстанців буде забезпечуватися за рахунок галузевих і державних програм, спрямованих на будівництво житла, реконструкцію ЖКГ, індустріалізацію та інших.

За дорученням президента у всіх регіонах будуть прийматися комплексні плани зайнятості населення з урахуванням актуалізації програми «Дорожня карта зайнятості 2020» в умовах економіки особливого періоду.

В умовах збереження ризику збільшення прибуття трудових мігрантів, з метою недопущення дисбалансу на внутрішньому рику праці створено робочу групу з вироблення комплексних заходів з регулювання міграційних процесів.

Таблиця 4. Частка зайнятого населення у різних сферах, у %

.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі

Експортний потенціал Казахстану має яскраво виражену сировинну спрямованість і формується за рахунок паливного, металургійного, хімічного комплексу. У структурі казахстанського експорту основну частку займають нафта та нафтопродукти (35%), кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), певна частина експорту припадає на зернові культури (9%). Основною імпортованою продукцією є машини та обладнання, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, мінеральне паливо, продовольчі товари, готові вироби та товари народного споживання.

Таблиця 5. Основні показники зовнішньої торгівлі Казахстану

Структура казахстанського експорту-імпорту з року в рік зазнає змін у бік диверсифікації ділових зв'язків. Але частка торгівлі з традиційними партнерами- країнами СНД і Балтії- все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63% імпорту. При цьому основним торговим партнером залишається Росія. Успішно розвиваються торгові зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великою Британією, Південною Кореєю та іншими.

Таблиця 6. Темпи зростання показників

Рис. 4. Частка іморту та експорту [2]

У трійку головних для Казахстану експортерів традиційно входять Росія - 32,9% (1005 308,3 тис. Дол. США);на 2 місці Китай з питомою часткою 15,8% в загальному обсязі імпорту (483 781,2 тис. дол. США);на 3 сходинці - Німеччина з 160 259,3 тис. дол. США, що становить 5,2%.

Рис. 5. Частка країн імпортерів

Існують об'єктивні передумови для зміни товарної структури зовнішньої торгівлі РК в бік посилення імпортної складової товарного обміну на просторі СНД. У товарній структурі товарообігу РК основні зміни в період незалежного економічного розвитку торкнулися експортних статей, пов'язаних з поставками мінеральних продуктів, частка яких в експорті РК збільшилася з 1995-го по 2010 р майже в 2,5 рази і становить понад 75%.

Таблиця 7. Основні показники зовнішньої торгівлі Казахстана за 2014 рік (тис. дол. США)

Основними споживачами експортується з Казахстану продукції є країни далекого зарубіжжя, на які припадає 90% всього експорту; 95% експорту мінеральних продуктів; 85,7% експорту металів і виробів з них. Товарна структура експорту відображає ситуацію в інтересах зовнішніх глобальних споживачів міжнародну спеціалізацію РК. В умовах зростаючої потреби світового ринку в мінеральних продуктах основним напрямком зміни товарної структури експорту країни є державна підтримка переробних виробництв паливно-енергетичного комплексу Казахстану та програм модернізації митного простору Білорусі, Казахстану та Росії.

Таблиця 8. Експорт на душу населення республіки Казахстан

Товарна структура імпорту РК відображає існуючий незадоволений попит на споживчі товари 21,7%, товари проміжного промислового споживання 40,8% та інвестиційні товари 36,3%. Переважаючими товарними групами у структурі імпорту Казахстану є машини, обладнання, транспортні засоби 54%, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості 16%, продукція металургійної промисловості 11%.

Сформована товарна структура імпорту відображає нереалізований потенціал зміцнення взаємозв'язків з країнами СНД, що полягає у розвитку регіонального машинобудівного та хімічного комплексів. В даний час на частку країн СНД припадає 45,8%, а на частку ЄврАзЕС 40,7% загального обсягу імпорту РК. Однак потреба в продукції машинобудування та хімічної промисловості лише на 16,4 і 23,5% відповідно задовольняється за рахунок країн СНД.

.4 Основні макроекономічні показники країни

У Казахстані спостерігається позитивна динаміка в залученні валових прямих іноземних інвестицій. Середньорічний темп зростання вкладень з 2005 по 13 роки склав 17,3%. В економіку країни залучено більше 196-ти млрд.. доларів іноземного капіталу.

Максимальний обсяг залучених валових прямих іноземних інвестицій в 2012 році досяг майже 30-ти млрд.. доларів. У 2013 році залучено 24 млрд. Це нижче показника 2012 року на 16,5%. Основними інвесторами з 2005 року по 1-півріччя 2014 були Нідерланди, США, Китай, Швейцарія, Франція і Великобританія. Якщо дивитися по галузях, то обсяги припливу інвестицій розділилися наступним чином. В професійну, наукову та технічну діяльність вкладено майже 74 млрд. доларів. У гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів - трохи більше 52-х млрд.., в обробну промисловість - понад 21-го млрд.., в торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів інвестували 16,5 млрд. Зазначу що, середньорічний темп зростання прямих інвестицій в обробну промисловість з 2005 по 2013 роки склав 43,3%. Тепер, що стосується даних за цей рік. За 1-півріччя 2014 приплив валових прямих іноземних інвестицій в економіку Казахстану склав 12,4 млрд. доларів. Основні інвестори: Нідерланди, США, Китай, Швейцарія, Франція, Великобританія.

За цей час в гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів направлено 5 млрд. доларів, у професійну, наукову та технічну діяльність - 3 млрд., обробну промисловість - 1,5 млрд., стільки ж пішло в торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів. Валовий приплив інвестицій в обробну промисловість склав 1,5 млрд. доларів. Таким чином, за останні роки спостерігається зростання валових прямих іноземних інвестицій в обробну промисловість, що, безсумнівно, є результатом проведеної роботи з реалізації першої п'ятирічки Програми індустріалізації. Як доказ: з 2005 року середньорічне зростання інвестицій в обробній промисловості майже в 2 рази більше, ніж у гірничодобувній. [19]

З 2005 року по 1 кв. 2014 року в економіку Казахстану залучено 190 млрд. Доларів США. Середньорічний темп зростання валових ПІІ з 2005 по 2013 роки становить 17,4%.

Основними інвесторами з 2005 року по 1 кв. 2014 є Нідерланди, США, Швейцарія, КНР, Франція, Великобританія.

За видами економічної діяльності за вказаний період найбільші обсяги припливу ПІІ спрямовані в професійну, наукову та технічну діяльність - $ 72100 млн. (38%), в гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів - $ 49100 млн. (26%), обробну промисловість - $ 20,8 млрд. (11%), оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів - $ 15,6 млрд. (8,2%).

Слід зазначити що, середньорічний темп зростання валових ПІІ в обробну промисловість з 2005 по 2013 роки становить 45%.

Завдяки успішній реалізації ГПФІІР, змінюється структура залучених інвестицій. Так, 71% ($ 14,8 млрд.) Всіх залучених валових інвестицій в обробну промисловість з 2005 року ($ 20,8 млрд.) Припали на роки реалізації Державної програми.

За I квартал 2014 приплив валових ПІІ в економіку Казахстану склав $ 5,8 млрд. Основними інвесторами за вказаний період є Нідерланди, США, КНР, Швейцарія, РФ, Бельгія.

За видами економічної діяльності за 1 квартал 2014 найбільші обсяги припливу ПІІ спрямовані в гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів - $ 2,3 млрд. (40,5%), у професійну, наукову та технічну діяльність - $ 1,5 млрд. (25,7%), оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів - $ 0,7 млрд. (12,7%), обробну промисловість - $ 0,6 млрд. (11,2%).

Відтік: За період з 2005 року по 31 березня 2014 обсяг валового відтоку ПІІ з Казахстану за кордон склав $ 45800 млн., З них у 1 кварталі 2014 року - $ 232 млн. [20]

Таблиця 9. Внутрішній борг Казахстана

Казахстан має найбільший зовнішній борг перед п'ятіркою, в яку входять Нідерланди (33,8 мільярда доларів), Великобританія (22,3 мільярда доларів), Китай (16,6 мільярда доларів), міжнародні організації (12,5 мільярда доларів) і США (11,4 мільярда доларів). Цікаво, що найбільше Казахстан повинен Нідерландам, хоча в побуті великими інвесторами Казахстану називають США і Китай.

Зовнішній борг Казахстану на душу населення (без межфирменной заборгованості) за дев'ять місяців минулого року склав близько 4400 доларів. Для порівняння, ВВП на душу населення за 2013 рік, за оцінками експертів, складе 12 886 доларів. Тобто кожен третій видобутий долар ВВП падає на зовнішній борг країни.

Стаття 1 викладена в редакції Закону РК від 31.03.14 р № 182-V (введений в дію з 1 січня 2014) затверджує республіканський бюджет на 2014-2016 роки у наступних обсягах:

)        доходи - 32502255 тисяч дол.. США, в тому числі по:

податковим надходженням - 20540338 тис дол. США;

неподаткових надходжень - 642889851 тис.дол США;

надходженням від продажу основного капіталу - 41759718 дол.;

надходженням трансфертів - 11277268 тис.дол. США;

)        витрати - 35416056 тис. дол. США;

)        чисте бюджетне кредитування - 250891681 дол. США, в тому числі:

)        бюджетні кредити - 639610072 дол. США;

)        погашення бюджетних кредитів - 388718390 дол. США;

)        сальдо за операціями з фінансовими активами - 2668063031 дол. США, в тому числі:

придбання фінансових активів - 2674796143 дол. США;

надходження від продажу фінансових активів держави - 6733 тис.дол. США;

)        дефіцит - 5832755 тис.дол. США, або 2,6 відсотка до валового внутрішнього продукту країни;

)        фінансування дефіциту бюджету - 5832755 тис.дол. США.

Міжнародні резерви Казахстану, включаючи валові золотовалютні резерви (ЗВР) Національного банку та активи Національного фонду, за перший квартал 2015 зменшилися на 3,5% і склали на кінець березня 98,859 мільярда доларів, повідомив Нацбанк.

Інфляція в Казахстані в 2014 році склала 6,9 відсотка. Повідомляється, що індекс споживчих цін в Казахстані в грудні 2014 року порівняно з попереднім місяцем становив 100,5 відсотка. При цьому наголошується, що продовольчі товари в грудні минулого року подорожчали на 1,1 відсотка, індекс цін на непродовольчі товари склав 100 відсотків, а ціни і тарифи на платні послуги підвищилися на 0,3 відсотка.

Ціни на продовольчі товари за 2014 рік порівняно з груднем 2013 збільшилися на вісім відсотків, непродовольчі - на 7,8 відсотка, платні послуги - на 6,4 відсотка, ціни і тарифи на споживчі товари і послуги збільшилися на 7, 4 відсотка. У грудні 2014 року року інфляція в Казахстані склалася на рівні 0,5 відсотка. Крім даних по інфляції в Казахстані статкомітет повідомив, що в грудні 2014 року величина прожиткового мінімуму в Казахстані склала 18774 тенге, що на 1,2 відсотка більше порівняно з попереднім місяцем. За інформацією відомства, даний показник в порівнянні з груднем 2013 збільшився на 9,2 відсотка.

При цьому за звітний період золотовалютні резерви Нацбанку зросли на 0,7% (до 29,120 мільярда доларів), а активи Національного фонду зменшилися на 5,2% (до 69,739 мільярда доларів).

При цьому, за даними Нацбанку, у березні 2015 року ЗВР Нацбанку збільшилися на 0,14% (або на 40 мільйонів доларів), а активи Національного фонду скоротилися на 2,74% (на 1,964 мільярда доларів).

Інфляція в Казахстані в 2015 році прогнозується на рівні 6,1 відсотка, що нижче показника поточного року. Про це на прес-конференції повідомив заступник директора департаменту країн близького сходу та Центральної Азії МВФ Юха Кяхконен.

За прогнозами МВФ, інфляція в Казахстані до кінця 2014 року очікується на рівні 6,9 відсотка. При цьому Розенберг додав, що показники інфляції в Казахстані очікуються в діапазоні від шести до восьми відсотків в 2014-2015 роках.

Таблиця 10. Рівень інфляції у Казахстані 2005-2014 рр.

Інфляція може бути пов'язана з деякими чинниками, такими як: подорожчання виробництва товарів (підвищується собівартість), збільшення транспортних витрат, для продуктів і товарів, вироблених поза РК - збільшення митних зборів, підвищення митних зборів, підвищення ціни сировини. Звичайно, зростання на деякі види продуктів триватиме у зв'язку з небувалою посухою протягом найближчих двох років, але я не можу погодитися з тим, що підвищуються тарифи на комунальні послуги та інші товари, вартість яких при виробництві не змінилася.

Розділ 3. Участь Казахстану в процесах міжнародної інтеграції та міграції робочої сили, членство в міжнародних організаціях

Республіка Казахстан підтримує дипломатичні відносини з усіма країнами ООН. Зовнішня політика Казахстану визначається президентом і пaрламентом країни і здійснюється Міністерством закордонних справ.

Основні геополітичні партнери Казахстану - Росія, Європейський союз, Китай, США і країни Близького Сходу.

Також Казахстан з 2005 року почав культурні та економічні інтеграційні процеси з тюркськими країнами, тюркськими регіонами в РФ (Якутія, Татарстан, Башкортостан, Чувашія і ін.) І КНР (Уйгурський АТ). З 2007 року в Туреччині проходить фестиваль тюркської культури.

Казахстан є членом ОБСЄ, організація - Рада тюркомовних країн, Організація Ісламського Співробітництва, СНД, ОДКБ, Індивідуальний план партнерства з НАТО, ЄАЕС ШОС, НВЗДА.

Казахстан бере участь у багатьох миротворчих операціях, казахстанські сапери знешкодили понад 5 мільйонів боєприпасів в Іраку. Крім цього, Казахстан надає фінансову допомогу та інше сприяння Киргизії, Афганістану і Таджикистану (Казахстан безоплатно постачає зброєю Збройні сили Таджикистану). Основні напрями співпраці з Росією виражаються в економічній взаємодії в рамках Митного Союзу, в політичному - в дотриманні договору про колективну безпеку, а також гуманітарними відносинами як країн-учасниць СНД. Посилюється плідну співпрацю з Китайською Народною Республікою.

Співпрацюючи в рамках СНД, уряд Казахстану з самого початку основний упор робило на економічну взаємодію, в той час як геополітично Казахстан завжди намагався бути нейтральний.

СНД (1991) за мету має: співпрацю в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; всебічний розвиток держав-учасниць у рамках спільного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції; забезпечення прав і свобод людини; співробітництво в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння; взаємна правова допомога; мирне вирішення спорів та конфліктів між державами-учасницями організації.

До сфер спільної діяльності держав-учасниць відносяться: забезпечення прав та основних свобод людини; координація зовнішньополітичної діяльності; співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики; співробітництво в розвитку систем транспорту, зв'язку; охорона здоров'я та навколишнього середовища; питання соціальної та міграційної політики; боротьба з організованою злочинністю; співробітництво в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів.

ОДКБ (1993) - завданням є захист територіально-економічного простору країн учасниць договору спільними зусиллями армій і допоміжних підрозділів від будь-яких зовнішніх військово-політичних агресорів, міжнародних терористів, а також від природних катастроф великого масштабу.

НАТО(ИПАП) (1994) Казахстан підтримує такий вид партнерства між постійними членами альянсу НАТО і третіми країнами, які в нього не входять, який передбачає союзницькі взаємини і стратегічне військове партнерство. При цьому країни мають такий спільний план дії вважаються основними партнерами НАТО поза блоком і мають певні гарантії безпеки.

ОБСЄ (2007) діяльність направлена на: контроль над розповсюдженням озброєнь; дипломатичні зусилля щодо запобігання конфліктів; заходи з побудови довірчих відносин і безпеки; економічна та екологічна безпека, захист прав людини; розвиток демократичних інститутів; моніторинг виборів.

Рада тюркомовних країн (2009) - міжнародна організація, що об'єднує тюркомовні держави, головною метою якої є розвиток всебічного співробітництва між державами-членами.

Митний союз (2010) основна діяльність полягає у: створенні спільного ринку товарів, єдиному митному кодексі, єдиному митному тарифі для понад 11 тисяч найменувань імпортних товарів, єдиній митній території, єдиній системі тарифного і нетарифного регулювання: технічного регламенту, єдиних нормах ветеринарного та фітосанітарного контролю.

Зона вільної торгівлі (2011) основна діяльність полягає у: заміні собою безлічі двосторонніх угод між державами, скасуванні експортних та імпортних мит для внутрішньої торгівлі, скасуванні кількості обмежень для внутрішньої торгівлі, спрощені внутрішніх кордонів країн-учасниць і прикордонного контролю на них.

Організація Ісламського Співробітництва (2011) співпраця між мусульманськими державами, спільна участь у діяльності на міжнародній арені, досягнення стабільного розвитку країн-учасниць.

Єдиний економічний простір (ЄЕП) (2012) ґрунтується на: загальних правилах конкуренції, загальній системі антимонопольного регулювання, єдиній системі регулювання держзакупівель, загальних обмеженнях по субсидіях (промисловим і сільськогосподарським), загальному ринку послуг, зобов'язанні держав не дискримінувати підприємства один одного за ознакою походження, за винятком фінансових, страхових і банківських послуг (до 2017 року), загальному ринку капіталу, наданні національного режиму інвесторам, захисті інвесторів, без створення монетарного союзу та введення єдиної валюти, загальному ринку праці, рівних соціальних правах трудящих і мігрантів, взаємному визнанні дипломів та інших документів, що підтверджують кваліфікацію працівників та ін..

Евразійський Економічний Союз (2015) полягає у: загальній стратегії розвитку, загальній промисловій та сільськогосподарській політиці, загальній програмі розвитку інфраструктури (в першу чергу транспортної) без створення наддержавних політичних органів.

ЄАЕС (2015) суть співпраці полягає у: зниженні ціни на товари завдяки зменшенню витрат перевезення необхідної сировини / експорту свого готового товару, стимулюванні «здорової» конкуренції на спільному ринку ЄАЕС за рахунок рівного рівня економічного розвитку, збільшення конкуренції на спільному ринку країн-членів Митного Союзу завдяки входженню на ринок нових гравців із загального простору, збільшенні середньої з/п завдяки зменшенню витрат і підвищенню продуктивності, нарощуванні виробництва завдяки збільшенню попиту на товари, збільшенні добробуту народів країн ЄАЕС завдяки зниженню цін на продукти і збільшенню зайнятості населення в експансує виробництвах імпортоорієнтовані / експортоорієнтованих фірм.

У процесі світової інтеграції Республіка Казахстан не залишилася на узбіччі, більше того, Казахстан став безпосереднім учасником даного процесу. Безпосередню участь Республіки Казахстан в міжнародних трудових процесах, породило ряд проблем пов'язаних з постачанням та прийняттям трудових мас.

Таким чином, з'явилися об'єктивні передумови для вдосконалення трудового законодавства Республіки Казахстан приведення його у відповідність до ратифікованих міжнародними документами. Оскільки згідно з пунктом 3 статті 4 Конституції Республіки Казахстан: «Міжнародні договори, ратифіковані Республікою, мають пріоритет перед її законами і застосовуються безпосередньо, крім випадків, коли з міжнародного договору випливає, що для його застосування потрібно видання закону» [8].

Крім того, процес удосконалення нормативно-правової бази необхідно в результаті економічного підйому Казахстану, так як сюди «стікаються» величезні потоки трудових мігрантів, права яких нерідко порушуються. На пострадянському просторі налічується близько 7-8 мільйонів трудових мігрантів. Причому 70% з них виїжджають до Росії, а приблизно близько третини приїжджають в Казахстан. Ці дві держави в результаті розпаду СРСР опинилися в числі держав, відносно благополучно інтегрованих у світове господарство. Відповідно, серед правонаступників СРСР вони є акцепторами мігрантів, інші країни - донорами.

Так, згідно зі статистичними даними Киргизької Республіки, близько 18-20% економічно активного населення держави заробляє не на території держави свого громадянства, а за його межами.

Отже, трудова міграція являє собою одне з найбільш «розповсюджених» засобів виживання. Однак, незважаючи на вжиті міжнародні акти, необхідно відзначити відсутність цілісної системності і концептуальної опрацювання способів регулювання багатьох питань трудової міграції. Більше того, варто визнати, що потенціал Республіки Казахстан в галузі регулювання проблем трудової міграції використовується недостатньо раціонально, що, так чи інакше, сприяє виникненню ситуацій ущемляють інтереси його учасників. У структурі казахстанської робочої сили в Росії робітники складають основний контингент. Вони зайняті, в першу чергу, в будівництві - 22%, в обробній і видобувній промисловості - 20,8%, а також у торгівлі, сфері транспорту та зв'язку, сільському господарстві, інших видах економічної діяльності. Казахстанські фахівці та робітники працюють у всіх федеральних округах Росії, але переважають в Уральському та Центральному, зокрема, в Ханти-Мансійському автономному окрузі, Москві і Московській області. Багато хто працює в прикордонних з Казахстаном областях: Челябінській, Новосибірської, Самарської, Омській, Астраханської, в Алтайському краї, що пояснюється давніми господарсько-економічними зв'язками, що склалися між підприємствами та працівниками ще в радянські часи.

Таблиця 11. Динаміка міграції(чоловік)

Громадяни Казахстану самі знаходять роботу в різних областях Росії, працевлаштовуються на підприємствах, в організаціях, працюють на дому у фізичних осіб. Як відзначають представники рекрутингових агентств, в останні роки нянечки і виховательки з Казахстану користуються великим попитом на ринку праці Москви та інших великих російських міст. Їх переваги - наявність професійної педагогічної освіти, відмінне знання російської мови. Ця робота приваблива і для казахстанських жінок, адже оплата їх праці в Москві набагато вище, ніж в Алма-Аті або Астані. Наприклад, в Алма-Аті няня з педагогічною освітою заробляє в середньому $ 500 на місяць, а в Москві заробіток няні з постійним проживанням становить $ 1,3 - $ 1,7 тисячі.

З введенням в Росії системи патентів для трудових мігрантів, які працюють за наймом у фізичних осіб, у 2011 році громадяни Казахстану оформили 1192 патенту, а за 8 місяців 2012 року - 151 патент. З 2012 року облік трудових мігрантів з Казахстану в Росії не ведеться у зв'язку зі створенням Єдиного економічного простору (ЄЕП) Білорусії, Казахстану і Росії і новими правилами, скасувати дозвільний порядок працевлаштування громадян на території держав-членів Митного союзу (МС). Це в перспективі може вплинути на обсяги міграції - у бік їх збільшення, і на моделі працевлаштування казахстанців в Росії. Трудова мобільність в рамках ЄЕП відкриває нові професійні та кар'єрні можливості, підвищує матеріальний рівень громадян РК та їх сімей за рахунок більш високих заробітків і грошових переказів на батьківщину. Так, за 10 місяців 2013 року в Казахстан з-за кордону через системи грошових переказів (СДП) надійшло 74200 млн. Тенге, або близько $ 485 млн. (зростання порівняно з аналогічним періодом 2012 17,6%). Середня сума одного переказу склала 108,1 тис. Тенге, або $ 706,54.

Все ж переважна частка казахстанців трудилася за кордоном у сфері неформальної економіки, особливо в 1990-і роки. Нижче ми проаналізуємо стихійні трудові міграції казахстанських громадян, сплеск яких спостерігався в 1990-2000-і роки: їх формування, динаміку розвитку, особливості зайнятості мігрантів у різних секторах економіки, значення для казахстанських домогосподарств. Аналіз заснований на результатах емпіричних досліджень, проведених автором в 2000-2011 роках.

Для вивчення динаміки та обсягів трудових міграцій казахстанських громадян в 2000-і роки було проведено ряд репрезентативних соціологічних досліджень, зокрема, у 2005 році було проведено опитування по республіканської вибірці методом Омнібус5. Об'єктом вивчення були трудові мігранти, які виїжджають або виїжджали на заробітки за межі свого населеного пункту з 1992 по 2005 роки. Це - поки єдине репрезентативне дослідження трудової еміграції казахстанців, проведене в республіці з 1991 року, подібні дослідження необхідно продовжувати для виявлення сучасних проблем трудящих-мігрантів з Казахстану, особливо в умовах формування ЄЕП.

Як показало опитування, серед опитаних займались трудовою діяльністю на виїзді 175 осіб (8,7%). З них 122 (70%) - чоловіки, 53 (30%) - жінки. Опитування дозволило отримати дані ще про 141 мігранта - членах сім'ї респондентів, які беруть участь у трудових міграціях. Таким чином, загальне число трудових мігрантів склало 316 осіб (15,8% від загального числа опитаних), що дозволяє екстраполювати ці дані на всю вибірку і зробити оцінку чисельності залучених до трудові міграції в Казахстані в розмірі, принаймні, 2 млн. чоловік.

Трудові міграції отримали швидкий розвиток в перехідний період до ринкової економіки, який супроводжувався структурною кризою, ліквідацією багатьох підприємств виробничої та невиробничої сфери, вивільненням робочої сили, що поряд з подальшою лібералізацією економічного життя сприяло інтенсивному розвитку самодіяльності населення. Працездатні люди в умовах безробіття, галопуючої інфляції і різкого падіння рівня життя були змушені шукати альтернативні джерела заробітку, в тому числі за межами традиційних місць проживання та докладання праці. «Безробіття», «безвихідь», «відсутність засобів до існування» - такі причини трудової міграції називають самі респонденти під час інтерв'ю.

За результатами опитування виявилися гендерні відмінності в сферах зайнятості трудових емігрантів. У човниковому бізнесі зайняті в рівних частках і чоловіки, і жінки - 51,1% і 49,9% відповідно. Будівництво та ремонт - сфера переважно чоловічої праці, лише 2,6% будівельників-мігрантів - жінки. У сфері послуг і у виробничій сфері переважають чоловіки - 65,5% і 88%, відповідно. Серед кваліфікованих фахівців також домінують чоловіки - 67,1%. Основну частину опитаних мігрантів у містах (83%) складає населення у вікових категоріях від 21 до 50 років.

Таблиця 12. Трудова діяльність населення за регіонами

Географія трудових міграцій. Найбільша кількість казахстанських мігрантів виїжджало на заробітки в межах своєї країни: 56,6% респондентів зазначили, що вони працювали на виїзді всередині республіки (табл. 2). Серед лідерів - Алма-Ата і Алматинська область, Астана і Акмолинська область, Карагандинська, Мангістауська і Атирауська області, які вже на початку 2000-х брали найбільше внутрішніх трудових мігрантів.

Першими по числу згадок країни, куди вирушили човники, були сусідні країни, і, насамперед, Росія. Це пов'язано з тим, що залучення в трудові міграції почалося з працівників бюджетної сфери, які найбільше постраждали під час економічної кризи. Що залишилися без роботи бюджетники не мали можливості оплачувати дорогі авіаквитки, тому їздили в основному усередині республіки і на прикордонні оптові ринки. Казахстанці виїжджали за російськими продуктами харчування, взуттям, одягом, побутовими приладами, або для покупки і подальшого перепродажу в Казахстані більш дешевих китайських і турецьких товарів. Прикордонні казахстансько-російські ринки залишалися найбільш привабливими протягом 1990-х років. Але вже в кінці десятиліття відбулася переорієнтація на інші регіональні ринки, і все більше човників відправлялося за товарами в Киргизію, куди в цілому виїжджало 9,5% трудових мігрантів з Казахстану.

Лібералізація міграційного законодавства в 1990-і роки відкрила кордони країн поза СНД. Однією з найбільш відвідуваних країн для громадян Казахстану, Центральної Азії та Росії став Китай. Тут найпопулярнішими для казахстанців були (і є) сусідній з Казахстаном Сіньцзян-Уйгурський автономний район, де в адміністративному центрі Урумчі і на кордоні з Казахстаном обладнані оптові ринки. До 2013 року вздовж казахстансько-китайського кордону сформувалася центри торгово-економічної взаємодії, вельми популярні серед населення обох країн. Як правило, це оптові ринки в районі контрольно-пропускних пунктів (КПП) з Китаєм, наприклад, в Алашанькоу, де з кінця 2009 року громадянам Казахстану дозволений безвізовий одноденний в'їзд. У прикордонному торговому центрі «Майкапчагай-Зимунай» такий безвізовий режим введений з 1 березня 2006 року. Але найбільший центр відкритий на Хоргоском КПП в Алматинській області. Він відомий тим, що тут будується Міжнародний торговий центр і планується відкрити вільну економічну зону, яка стане платформою не тільки двостороннього, а й багатостороннього регіонального торговельно-економічного співробітництва.

Види трудової діяльності респондентів в країні досягнення не однакові. Човниковий бізнес становить значну частку трудової міграції в кожній з країн, в яку їдуть казахстанські громадяни, в одних - наприклад, в Китаї - він займає майже 100%, у Киргизстані - дві третини (66%), а в інших - наприклад, в країнах Західної Європи - човники мають приблизно рівну частку з зайнятими в сфері послуг - 36% і 32%, відповідно.

Розподіл трудових мігрантів-громадян Казахстану, які виїжджали на заробітки всередині і за межі країни, за видами діяльності,% N = 2000
Росія - серед країн СНД, а також країни Західної Європи - серед інших регіонів світу, куди виїжджали казахстанці, виявилися найбільш диверсифікованими з точки зору сфер зайнятості респондентів. У Росії трудові мігранти займалися в основному човниковим бізнесом (44%). 22% і 19% займалися, відповідно, будівництвом і ремонтом, а також працювали у сфері послуг, 10% мігрантів - висококваліфіковані фахівці, 5% зайняті у виробництві (у промисловості або сільському господарстві).

Трансформації міграцій в 2000-і і їхні перспективи. У 2000-х роках диверсифицировались види зайнятості казахстанських громадян, особливо у сфері кваліфікованої праці. Вони працюють за кордоном фахівцями з інформаційних технологій, дизайнерами, інженерами, менеджерами, перекладачами і т.д. У цей період, завдяки сприятливій економічній кон'юнктурі (високим світовим цінам на енергоносії) економічна ситуація в РК суттєво покращилася, що сприяло розвитку нових тенденцій у трудових міграціях: скорочення виїзду за кордон і збільшенню внутрішньої міграції, зміни структури зайнятості мігрантів.

Зростання іноземних інвестицій в енергодобивающіх, будівельну, інші галузі вплинув на збільшення трудової мобільності. У міграцію залучалися не тільки кваліфіковані спеціалісти і робітники з вищою і середньою освітою (що було характерно для 1990-х років), але і ті, хто вперше вийшов на ринок праці і не мав спеціальної освіти і кваліфікації (на перших порах це були внутрішньокраїнні переміщення ). Одночасно знижувалися динаміка і абсолютна чисельність беруть участь в торгових (човникових) міграціях, їх поступово замінювали посередницькі - торгово-закупівельні, транспортні, туристичні фірми.

Серед переваг від участі у процесах міграції робочої сили слід виділити:

1.      Зменшення соціальної напруги та навантаження на ринок праці, зокрема зниження рівня безробіття;

.        Значний грошовий (валютний) приплив (заробітчанські гроші). Не складно підрахувати, що в середньому щорічно в область надходить більш як 2 млн. дол. США таких коштів, що дає широкі можливості для збільшення власного добробуту населення;

.        Можливість матеріального утримання на Батьківщині сімей, зокрема дітей, фінансування їхнього навчання, покращення житлових умов, купівлі товарів довготривалого використання, оздоровлення родичів тощо;

.        Розвиток малого бізнесу за рахунок залучених коштів від "човникової" торгівлі;

.        Розширення світогляду, набуття свідомості та розуміння реальних умов ринкової економіки розвинутих країн, вивчення іноземних мов.

Серед недоліків від участі у процесах міграції робочої сили слід виділити:

1.      Виїжджає частина трудового потенціалу, в тому числі висококваліфіковані працівники, які згодом втрачають свої професійні навики оскільки за кордоном виконувана ними робота часто носить примітивний та непрестижний характер;

.        Морально-психологічний аспект має різносторонній вплив: з одного боку - розпадаються сім'ї, часто залишаються бездоглядними діти та люди похилого віку, з іншого - працюючи на чужині, заробітчани втрачають власне здоров'я, не отримуючи при цьому кваліфіковану медичну допомогу, зазнають впливу важкої фізичної і часто ненормованої праці, насильства з боку роботодавців, в тому числі й сексуального, важких побутових умов, а крім цього, вони не мають гарантії щодо отримання зароблених грошей та правового захисту від злочинних елементів;

.        Зниження народжуваності у молодих сім'ях. Поряд з цим відомі факти, коли молоді жінки-заробітчанки незаконно народжують дітей для сімей за кордоном нібито "на замовлення", а в подальшому не можуть забрати їх додому як власних;

.        Зростання цін на товари і послуги на внутрішньому ринку, зокрема на житло, при існуючій низькій купівельній спроможності основної маси населення. Це, в свою чергу, призводить до нерівномірного розподілу коштів та ще більшого розшарування суспільства, оскільки найбідніші верстви не мають змоги виїхати за кордон на заробітки;

.        Загальна зневіра, втрата національної самосвідомості, набуття чужих звичаїв та невластивого менталітету.

Думки різних експертів про соціально-економічному розвитку Казахстану публікуються в ЗМІ досить часто. З багатьма експертами можна погодитися, з деякими виникає бажання посперечатися, але в цілому, більшість з них оцінюють перспективи розвитку нашої країни вельми оптимістично.

Казахстану пророкують велике майбутнє, стабільний розвиток і економічне процвітання. Експерти вкрай позитивно оцінюють програми прийняті і реалізуються нашим Урядом, особливо наголошується стратегічний план розвитку Казахстану, озвучений нашим Президентом у Посланні до народу Казахстану "Стратегія" Казахстан 2050".

Незважаючи на загальну позитивну риторику, деякі з експертів вказують на труднощі з якими може зіткнутися економіка нашої країни, дуже часто виникнення цих труднощів залежить від зовнішніх чинників, впливати на які наш Уряд на жаль не може, тому нам просто потрібно бути готовими до негативних явищ в світовій економіці і заздалегідь виробляти заходи щодо запобігання їх впливу на Казахстан..

Думка експертів Міжнародного валютного Фонду (МВФ), ця організація проводить регулярний моніторинг стану економік країн членів організації, багато хто вважає дані дослідження заангажованими і ставляться до них з недовірою, проте досвід минулих років свідчить про їх об'єктивності та правильності більшості довготривалих прогнозів. У звіті Міжнародного валютного Фонду говориться: "бачення владою розвитку Казахстану як великої розвивається ринкової економіки похвально, але потребують узгоджених зусиль щодо зміцнення політики. В даний час стабільна макроекономічна середовище надає унікальну можливість для прискорення цього процесу".

Далі в тому ж звіті зазначаються деякі негативні моменти (індикатори), на які нашим економістам і чиновникам слід звернути особливу увагу. В даний час зростання економіки Казахстану трохи сповільнився, хоча середньострокові перспективи розвитку залишаються досить хорошими. Зростання реального ВВП відбувався в останні роки з дуже великими темпами в основному за рахунок швидкого відновлення після економічної кризи, в даний час він трохи сповільнилося, до 5% за підсумками минулого року.

Основною причиною зниження зростання ВВП стало зниження світових цін на нафту і продуктів сільськогосподарського виробництва. У поточному, 2013 році, збережеться невелике зростання казахстанської економіки, проте він не виправдає прогнозів 6%, а складе 5,25% це пов'язано насамперед з ослабленням позицій металургійного сектора.

Розвиткові країни може перешкоджати зміна цін і ослаблення попиту на сировину, особливо з боку таких ключових партнерів як Росія, Китай і Європа. Можливі затримки у виробництві нафти на родовищі Кашаган, також несуть у собі додаткові ризики.

Проект розроблявся довгі роки всі можливі труднощі враховані, думаю, що нафтовики подолають технічні проблеми і родовище вийде на заявлену проектну потужність. У число внутрішніх ризиків для економіки, експерти відносять велику частку так званих "поганих" кредитів на балансах наших банків. Для мінімізації ризиків у фінансовому секторі на думку експертів необхідне зміцнення нагляду за діяльністю банків.

МВФ позитивно оцінює висновок з державної власності проблемних банків. На думку представників МВФ наш Уряд повинен не допустити посилення проблеми прострочених кредитів. В цілому, грошово-кредитна політика в Казахстані залишається сприятливою, позитивно оцінюється політика скорочення витрат - це дозволить поліпшити баланс бюджету на 0,2% ВВП.

МВФ не рекомендує надалі продовжувати скорочення витрат, однак закликає Уряд Казахстану дотримуватися встановлених цілі на поточний рік. Зусилля вживаються нашим Урядом за диверсифікація економіки, також не залишилися без уваги, високої оцінки удостоєні заходи з розвитку інфраструктури, адресної підтримки пріоритетних галузей і інновацій, а також підвищення продуктивності праці.

При цьому наголошується, що для успішної диверсифікації важливо зменшити роль держави в економіці, роблячи акцент на зміцнення людського капіталу та суспільних інститутів.

У 2011 році зростання за всіма показниками був ще вище, так що деяке уповільнення в 2012 році відбулося через ефект так званої високої бази, тобто успіхи досягнуті Казахстаном в 2011 році задали занадто високу планку для подальшого збільшення показників. ВВП у першому кварталі 2013 року виріс на 4,6%, в основному за рахунок роздрібної торгівлі та перевезень. Казахстан займає вигідне географічне положення, тому орієнтація на розвиток транспорту і торгівлі цілком обгрунтована.

Слабкі сторони також були відзначені даними експертом, тут немає нічого нового все також горезвісна залежність від цін на енергоносії. Відзначаючи це Дарина Пічугіна зокрема каже: "Як і для всіх країн, сильно залежать крім іншого від експорту енергоносіїв, Казахстан зараз у складному становищі, крім того, промислове виробництво зростає досить низькими темпами (1-2% на рік). Таким чином, основні ризики - це ціни на сировину, слабка диверсифікація економіки".

Як позитивний фактор подальшого розвитку експерт зазначив вступ Казахстану в в Митний союз, з наведених їй даних виходить, що в першому кварталі зростання казахстанського експорту в СНД виріс і склав 9,6%. Високий рівень запасів природних ресурсів вказує на існування високого потенціалу розвитку в добувній галузі, а також високого експортного потенціалу. Головний аналітик ІФК «Солід» Ібрагім Боташев каже, що Казахстан є країною привабливою для ведення приватного бізнесу, він зазначає що серед країн СНД

Перше місце в рейтингу конкурентоспроможності швейцарської бізнес-школи IMD. За прогнозами цього експерта в 2013 році зростання реального ВВП складе 5,3%. Відповідно до щорічного, регулярному дослідженням Світового банку, цього року Казахстан традиційно увійшов до топ-50 (49-е місце) країн з привабливішими умовами ведення бізнесу. Традиційно трохи про сумне, в число потенційних ризиків увійшла все та ж слабка диверсифікація економіки, і її наслідок - висока залежність від експорту сировинних продуктів. Крім того в числі ризиків експерти відзначили низьку щільність населення і великі відстані, на їхню думку це істотно підвищує транспортні витрати і стримує регіональний розвиток.

Однією з найважливіших проблем є не достатня надійність банківської системи. Високий відсоток «поганих кредитів». Прогнози аналітиків Євразійського банку розвитку говорять про те, що за відсутності різких коливань у міжнародній кон'юнктурі, в 2013 році Казахстан може очікувати прискорення темпів зростання ВВП до 6%. Основним двигуном зростання має виступити стійкий внутрішній попит в секторі послуг і неторгованих галузях економіки. Підвищення заробітних плат, зростання поточних держвитрат, можливе розширення обсягів банківського кредитування послужать основними стимулами до зростання внутрішнього споживання.

У довгостроковій перспективі прискорення економічного зростання можна очікувати у зв'язку зі збільшенням виробничих потужностей на Кашаганському нафтовому родовищі. У середньостроковому періоді зростання ВВП встановиться на рівні 6-7%. З відновленням банківської системи зростуть обсяги кредитування економіки, що позитивно позначиться на всіх її секторах.

В цілому думки більшості експертів сходяться в тому, що Казахстан в найближчі роки покаже сильну динаміку економічного зростання. Неабиякою мірою цьому сприятимуть програми здійснювані Урядом Казахстану в рамках реалізації "Стратегії" Казахстан 2050". [23]

Висновки

Двадцятирічний період незалежного розвитку Казахстану - достатній термін, щоб підвести певні підсумки і проаналізувати виклики, з якими країна може зіткнутися в майбутньому. За роки незалежності Казахстан домігся значних успіхів у політичній сфері, уникнувши серйозних внутрішньополітичних потрясінь.

Політична система країни за ці роки еволюціонувала від парламентсько-президентської форми правління до президентської моделі. Дана трансформація стала відображенням потреби держави в сильній владі. В умовах соціально-економічних труднощів і загострення внутрішньополітичної боротьби в першій половині 1990-х років тільки президентська форма правління дозволяла вирішувати різні внутрішньополітичні проблеми, з якими стикалося держава, знижувала гостроту конфліктних ситуацій, стабілізувала ситуацію в економіці.

У той же час Казахстан, зацікавлений у розширенні зовнішньополітичних контактів із західними країнами, не міг ігнорувати питання, пов'язані з впровадженням демократичних процедур. Це підштовхувало казахстанська влада йти на внутрішньополітичні зміни. У 2007 році була проведена політична реформа, в ході якої були скориговані взаємини між виконавчою і законодавчою гілками влади. В результаті була підвищена роль парламенту. Введена в дію пропорційна система виборів підвищила роль партій. Була розширена підтримка неурядових організацій. Однак подібні зміни більшою мірою відображали прагнення держави впорядкувати політичні процеси, ніж розвивати демократичні процедури. Тим більше що з посиленням державного контролю над політичними процесами були розширені повноваження президента. У 2008 році Казахстан продовжив впровадження демократичних процедур. Це торкнулося діяльності політичних партій, принципів формування парламенту.

Країна стала активним учасником регіональної системи безпеки. Великих успіхів Казахстан домігся при вибудовуванні відносин з ісламськими державами. Останньою подією, яке зміцнило позиції Казахстану в ісламському світі, стало проведення влітку 2011 року в Астані сесії Ради міністрів закордонних справ Організації Ісламської конференції (ОІК). На цьому заході президент Казахстану Н. Назарбаєв висунув ряд важливих ініціатив. Головним слід вважати пропозицію «поправити імідж ісламу», який часто і безпідставно пов'язують з тероризмом. Інструментом реалізації даної ідеї має стати, зокрема, створення інтернет-ресурсів. Також казахстанський президент запропонував організувати фінансовий пул для інвестиційного співробітництва, активізувати участь Ісламського банку розвитку в будівництві залізниці Казахстан - Туркменістан - Іран.

Ці та багато ідей, які мають високі шанси на практичне втілення, підкреслюють прагнення Казахстану зміцнювати свої позиції в світі.

Республіка досягла значного прогресу у відносинах з державами Центральної Азії. Рівноправні відносини з центральноазіатськими державами обумовлені історично склалися культурними та етноконфесійних зв'язками. В цілому можна говорити про те, що зовнішня політика Казахстану сприяє збереженню геополітичної стабільності в регіоні, стійкості національних політичних систем країн Центральної Азії, їх соціально-економічному розвитку.

Казахстан є одним з найбільш надійних партнерів Росії в СНД, він неодмінний учасник усіх інтеграційних процесів. Росія зацікавлена в розвитку передбачуваних і добросусідських відносин з цим ключовим гравцем пострадянського простору.

У перспективі Казахстан може зіткнутися з низкою проблем, серед яких слід зазначити такі.

Досвід будівництва практичних всіх пострадянських держав наочно демонструє, що домінування однієї провладної політичної сили веде до деградації політичного життя, зменшує політичну конкуренцію, посилює замкнутість політичної еліти.

В умовах перехідного періоду, в якому знаходиться Казахстан, обмеження політичної боротьби, домінування виконавчої гілки влади на чолі з президентом можна розглядати в якості позитивного моменту. Однак у перспективі неефективність, породжувана закритістю політичних інститутів влади, може призвести до негативних наслідків.

Казахстан не має в своєму розпорядженні досвідом передачі влади через механізм президентських виборів, що в майбутньому, за певних обставин, може спровокувати конфлікти між окремими політичними силами, посилити міжрегіональну і міжкланову боротьбу і поставити під загрозу політичну та соціально-економічну стабільність.

Існують внутрішні загрози в економічній сфері. Сильною залишається прив'язка економіки Казахстану до кон'юнктури на сировинних ринках. І якщо раніше Казахстан був сировинним придатком індустріальних республік СРСР, то в останні роки він стає придатком найбільш розвинених країн світу. Як зазначав директор Казахстанського інституту стратегічних досліджень Б. Султанов, за період реформ Казахстан зумів залучити інвестиції та модернізувати свій промисловий потенціал, але ще не подолав сировинну спрямованість економіки. Це тим більше вірно, якщо взяти до уваги контроль іноземних держав та їх тиск на напрям трубопроводів, перехід в їх руки і руки ТНК розвідки, видобутку і освоєння нафтових родовищ, нафтопереробних заводів.

Казахстану поки не вдалося подолати міжрегіональні суперечності у сфері економічного розвитку і згладити серйозні відмінності в рівні розвитку окремих казахстанських територій. Як і раніше існують дотаційні регіони, і соціальна диференціація посилюється.

Головним завданням для Казахстану є зміна структури економіки, підвищення її стійкості до зовнішніх викликів.

Але дана проблема тісно переплітається з політичними процесами, які відбувалися в останнє десятиліття в Казахстані. Перебуває при владі еліта зацікавлена, в силу внутрішньополітичних причин і впливу зовнішнього фактора, зберігати високі темпи зростання ВВП, тим самим, консервуючи сформовану структуру економіки. У цьому зв'язку доводиться констатувати, що перебуває при владі бюрократичний апарат зацікавлений в отриманні доходів від сировинної ренти. Як вже було зазначено, це пов'язано з потужним зрощенням великого бізнесу з представниками політичної еліти.

Ще однією проблемою подальшого розвитку Казахстану виступають міжнаціональні та міжконфесійні відносини. Необхідність проведення збалансованої внутрішньої політики визначається наявністю значної частки населення неказахстанской національності, що таїть у собі потенційні ризики виникнення міжетнічних протиріч.

Як відзначають експерти, є два підходи до вирішення даної проблеми. Один з них передбачає збільшення чисельності титульної нації до рівня, який дозволив би знизити вплив інших етнічних груп. Інший шлях - це врахування інтересів населення, створення для нього рівних умов. У цьому випадку рівень міжнаціональної напруженості може бути знижений. Також доцільно формування казахстанської ідентичності на основі цивільного фактора, а не етнічного.

Реалізація подібних підходів вимагає здійснення збалансованої державної політики, яка повинна враховувати всі аспекти мовних і культурних особливостей окремих груп населення Казахстану.

До внутрішніх викликів слід віднести і проведену політику, спрямовану на формування моноетнічної апарату управління, в якому домінують представники титульної (казахської) нації.

Подібні проблеми внутрішнього розвитку Казахстану потребують системних рішеннях. Тільки поєднуючи заходи соціально-економічної стабілізації, при створенні рівних умов у гуманітарній та мовній сферах, можна вирішити поставлені перед країною завдання.

У зовнішній політиці Казахстан, як ми вже зазначали вище, прагне розумно балансувати між геополітичними інтересами Росії та Китаю. Суперництво Москви і Пекіна в Центральній Азії поки не носить яскраво вираженого характеру. Однак у міру залученості Астани в європейські трубопровідні проекти увагу до Казахстану посилюється, що потребують більш гнучкого підходу до вибудовування відносин зі своїми сусідами.

Багато названі проблеми, на жаль, характерні для більшості пострадянських країн. Перехід до ринку супроводжувався різними перекосами, які для населення оберталося погіршенням умов життя. Політична боротьба носила гострий характер і ставила за мету отримання доступу до сировинних і фінансових ресурсів. У зовнішній політиці так звана «багатовекторність» на практиці вироджувалася в політику, позбавлену всяких довгострокових орієнтирів. Список можна продовжити.

Для Казахстану подібні помилки характерні меншою мірою. Можливо, свою роль зіграло вигідне географічне положення, наявність ресурсів, промислова база, що дісталася від СРСР. Велику роль зіграв і суб'єктивний фактор - знаходження на вищій посаді президента Н. Назарбаєва, чия внутрішня і зовнішня політика дозволяє говорити про наявність всіх передумов для зміцнення лідируючих позицій Казахстану в Центральній Азії.

Конструктивна політика Республіки Казахстан відповідає інтересам всіх країн Центрально-Азіатського регіону та Росії.

казахстан демографічний торгівля міжнародний

Список використаних джерел

1. Миф о ядерном разоружении - 10 Июля 2008- Наш Мир- Казахстанская Республиканская Газета

. История - О Фонде - АО "Накопительный пенсионный фонд «ГНПФ»

. Тропинки в загадочный мир. - М.: Казахстан, 1988. - 296с.

. А.А. Головков, П.А. Шишков. Лениногорск. - М.: Казахстан, 1971. - 100с.

. Конституція Республіки Казахстан, 1995р.

. Пресс-релиз Национального банка Республики Казахстан № 12 от 29.03.2007 г.

. Международная Академия Информатизации (МАИН) РК.