Механізм організації експортної діяльності підприємства

Вид работы:

Дипломная (ВКР)
Предмет:

Эктеория
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

568,56 Кб
Опубликовано:

2016-02-08

Все дипломные работы по экономической теории

Скачать дипломную работу Читать текст online Заказать дипломную
*Помощь в написании! Посмотреть все дипломные работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Механізм організації експортної діяльності підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

.1 Поняття експорту в системі зовнішньоекономічної діяльності

.2 Законодавче регулювання експортних операцій в Україні

.3 Управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств та вплив державного регулювання на зовнішню торгівлю України

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «СПЕКТР-ОІЛ»

.1 Організаційно-управлінська структура підприємства

.2 Організація зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл

.3 Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій підприємства

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «СПЕКТР-ОІЛ»

.1 Розробка рекомендацій та заходів щодо збільшення обсягів експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»

.2 Створення експортного відділу «Спектр-Оіл»

.3 Створення закордонного представництва «Спектр-Оіл»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. Зовнішньоекономічні зв'язки України в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку і інтенсифікації економіки. Однією з багатьох пріоритетних цілей економічних перетворень, які в даний час відбуваються в Україні у сфері економіки, соціальної політики, державного управління, є вихід України на міжнародний рівень, інтеграція нашої країни в міжнародні економічні відносини і залучення іноземних підприємців і інвесторів у національну економіку. Процес входження країни в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості ухвалення управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на підприємствах.

У цих умовах актуальною стає проблема удосконалення методів аналізу та оцінки ефективності експортної діяльності підприємств. Одним із основних інструментів управління ефективністю експортної діяльності підприємства та в цілому його економічною стабільністю є аналіз стану зовнішньоекономічної діяльності, який дозволяє на ранньому етапі виявити тенденцію розвитку досліджуваних чинників, оцінити та проаналізувати можливі наслідки їх впливу на ефективність експорту та розробити шляхи удосконалення експортної діяльності підприємства.

Питанням розвитку та удосконалення методів аналізу і оцінки експортної діяльності як країни в цілому, так і підприємств присвячені роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених: М. Белопольського, С. Дзюби, В. Сударєва, Н. Шлапак, Ю. Макогона, Ю. Василенко, О. Кириченка, О. Кредісова, Т. Міролюбової, В. Іноземцева, Дж. Деніелса. Проблеми, пов’язані з аналізом та оцінкою експортної діяльності підприємств, знайшли відображення в роботах А. Вічевич, Л. Стровського, А. Яковлєва, О. Муравйова, М. Захарова.

Аналіз результатів досліджень, присвячених цим питанням, дозволив зробити висновок, що більш глибокого вивчення вимагає проблема комплексної методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств, зокрема експортних операцій, оскільки це дозволить не тільки виявити сильні та слабкі сторони в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, а й створити механізм планування та прогнозування її ефективності з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження впливу регулювання експортної діяльності в Україні та зовнішню торгівлю.

Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:

Визначити поняття експорту в системі зовнішньоекономічної діяльності;

Розглянути законодавче регулювання експортних операцій в Україні;

Визначити особливості управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств та вплив державного регулювання на зовнішню торгівлю України;

Провести дослідження організаційно-управлінської структури досліджуваного підприємства;

Дослідити особливості організації зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»;

Проаналізувати та оцінити ефективність експортних операцій підприємства;

Розробити рекомендації та заходи щодо збільшення обсягів експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»;

Запропонувати проект створення експортного відділу «Спектр-Оіл»;

Визначити можливості, щодо створення закордонного представництва «Спектр-Оіл».

Об’єктом дослідження є процес організації здійснення експортних операцій підприємства.

Предметом дослідження є механізм організації експортної діяльності підприємства.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційноїроботи становить діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи пізнання, серед яких метод теоретичного узагальнення, порівняння, графічного та статистичного аналізу, системний підхід, економіко - математичне моделювання, комп’ютерне програмування. Основними методами дослідження, використаними в роботі, є: системний аналіз (розробка комплексного підходу до управління ефективністю експортної діяльності підприємств), економічний аналіз (проведення економічних досліджень - рівня експорту, його динаміки та ефективності), економіко - математичне моделювання (наукове обґрунтування побудови моделей оцінки ефективності експортної діяльності підприємств - показників ефекту експорту, рентабельності експорту), структурний та графічний аналіз, угрупування, методи і моделі прогнозування (розробка механізму оцінки та прогнозування експортної діяльності підприємств).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно - правові документи, звітні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Держкомстату України, звітні дані ТОВ «Спектр-Оіл».

експортний зовнішньоекономічний закордонний представництво

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

1.1 Поняття експорту в системі зовнішньоекономічної діяльності

Серед різноманітних форм зовнішньоекономічної діяльності історично першою та переважаючою є міжнародна торгівля, тобто міжнародний обмін продуктами й послугами. За напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемо сутність експорту.

Експорт товарів - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець - пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави[9,с.98].

Країни досягають успіху в тих або інших галузях завдяки тому, що середовище в цих країнах розвивається динамічніше і прогресивніше, формуючи умови для створення та реалізації фірмами власних конкурентних переваг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

За напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемо сутність експорту.

Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець - пустить в переробку, реалізує на внутрішньому ринку чи перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром кордону країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави[18,с.198].

В залежності від походження чи призначення товарів, що вивозяться в статистиці розвинених країн розрізняють наступні види експорту:

. Вивіз товарів, що вироблені чи перероблені в країні експортера (основна категорія);

. Вивіз іноземних товарів після їх переробки в даній країні під митним наглядом;

. Вивіз вітчизняних товарів для переробки за кордоном під митним наглядом з наступним поверненням;

. Вивіз іноземних товарів, що пройшли транзитом через країну без розміщення їх на митних складах;

. Тимчасовий вивіз вітчизняних товарів;

. Вивіз за кордон іноземних товарів, ввезених в країну тимчасово.

За законодавством деяких країн (РФ) як експорт зараховується продаж товарів інофірмам, фірмам за участю інопартнера без вивозу товарів (послуг) за кордон [26, с. 259].

Реекспорт - вивіз товарів, раніше ввезених з-за кордону без їх переробки. Тобто, основна ознака реекспортного товару - відсутність їх переробки в реекспортуючій країні [20, с. 15].

Реекспортні операції характерні для країн, в яких знаходяться посередницькі ринки, міжнародні товарні аукціони і біржі. Реекспорт здійснений без завозу в країну реекспортера по суті не відноситься до імпорту (експорту) цієї країни, хоча і обліковується митною статистикою. В основі поширення реекспортних операцій - цінова диференціація на різних покраїнних товарних ринках внаслідок дії економічних або позаекономічних факторів (наприклад, реекспорт енергоресурсів українськими недержавними підприємствами на внутрішньому ринку за більш низькими цінами внаслідок міждержавних угод з РФ).

Особливо поширення реекспортні операції в межах вільних економічних зон, в межах яких діють спеціальні режими митного регулювання. Товари, ввезені на територію зон (складів) не обкладаються митом та ін. зборами, податками на час перебування до моменту їх імпорту в країну або реекспорту. В останньому випадку товари вивозяться без будь-яких митних формальностей. Як супутні до реекспорту на території зон можуть здійснюватись операції по завершенню процесу виробництва (фасування, розлив напоїв, формування асортименту, наклеювання етикеток, сушіння сировинних товарів тощо); сортування і перевантаження товарів; ознайомлення покупців з товарними зразками [36, с. 320].

Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання про метод експорту.

Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції.

У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту:

Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків.

Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу.

Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

а) частка експорту велика в загальному обігу;

б) зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

в) випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

г) невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

д) продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;

е) на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності[36, с. 300].

На кожному підприємстві експортні операції виконують спеціалізовані підрозділи. У залежності від розміру підприємства і рівня його інтернаціоналізації можливі наступні формі організації експортної служби:

. Відділ збуту - використовується підприємством, якщо обсяг його зовнішньоторговельних операцій незначний і основна частина продукції реалізується на внутрішньому ринку;

. Експортний відділ - створюється при збільшенні обсягу експортних операцій;

. Відділення закордонних операцій - створюється закордоном і підпорядковує усі відділення у даній країні;

.Центральна контора - створюється дочірня експортна фірма;

. Спільні збутові компанії [37, с. 190].

Але незалежно від форми організації головною метою роботи експортної служби є експорт конкурентоспроможної продукції, що досягається шляхом виконання наступних функцій:

) Збір на підприємстві інформації про продукцію, підготовленої і планованої на експорт;

) Складання калькуляції цін на експортну продукцію;

) Підготовка рекламних матеріалів;

) Аналіз інформації про експорт за попередні періоди;

) Аналіз відгуків про товари в кінцевих споживачів;

) Складання попереднього списку потенційних споживачів;

) Переписування з питань висновку контракту;

) Переговори за контрактом і його висновок;

) Пророблення і висновок угод з посередниками;

) Забезпечення упакування і транспортування;

) Виконання митних обов'язків;

) Забезпечення одержання платежу;

) Гарантійне і постгарантійне обслуговування[9, с. 302].

Першим етапом здійснення експортної операції є пошук контрагента і встановлення з ними контактів. Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції - оферти [22,c.49].

При прямому методі торгівлі виникає визначена фінансова вигода, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності чи недостатньої компетенції посередницької організації.

Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і вчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньої є більш ризикованої, що обумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями й звичаями, а також великими відстанями між торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торгових операцій [16, c.236].

Непрямий метод - вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.

Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб.

Торгове посередництво містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій [27, с. 20].

Таблиця 1.1 - Класифікація зовнішньоекономічних операцій

№	Ознака класифікації	Види операцій
1	За напрямками торгівлі	Експортні,імпортні,реекспортні,реімпортні, транзитні
2	За групами товарів	Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і продовольчих, непродовольчих товарів і т.д.
3	За ступенем готовності товару до продажу	Поставка готової продукції, вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.
4	Товарообмінні операції	Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої продукції, переробка давальницької сировини й інші.
5	Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг	Купівля-продаж ліцензій, "ноу-хау", інжиніринг, факторинг, оренда, туризм, підряд, транспортування і інші.
6	Торговельно-посередницька діяльність	Консигнаційні, комісійні, агентські, брокерські операції.
7	Торгівля змагального типу	Аукціони, біржова торгівля, міжнародні торги.

Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення і висновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару[68].

Механізм управління створюється і цілеспрямовано змінюється людьми, що здійснюють регламентацію всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів управління експортною діяльністю, щоб досягти найбільшої його ефективності в певних умовах. Складна система управлінської діяльності вимагає, щоб механізм управління забезпечував чітку взаємодію всіх його підсистем і рішення задач, що стоять перед ним.

Механізм управління - це сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів керування, а також правових норм, за допомогою яких реалізуються діючі, у конкретних умовах, економічні закони, процес відтворення.

Взагалі управлінський механізм розглядається як узята в єдності вся сукупність економічних, організаційно-правових, морально-політичних і інших засобів впливу управлінського апарату на зовнішньоекономічні зв‘язки.

Як відомо, в управлінській діяльності виділяють три групи методів: економічні, організаційно-правові (адміністративні), соціально-психологічні. Усі ці методи взаємопов’язані між собою і складають інструменти управління. Чітко відпрацьований інструментарій виконання цих методів перетворюється на механізми управління [74, с. 129].

За Дахно І.І., механізм управління експортними операціями включає такі елементи [26]:

принципи управління експортними операціями;

систему форм і методів управління експортними операціями;

систему нормативних актів регулюючих експортну діяльність.

Між усіма компонентами механізму управління існують взаємозумовлені зв’язки.

Кожний із названих елементів управлінського механізму одержує також і визначене правове закріплення. Удосконалення механізму управління потребує подальшого підвищення ролі правових засобів у регулюванні зовнішньої торгівлі, пред'являє нові, більш високі вимоги до правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Звідси випливає необхідність постійного удосконалення чинного господарського законодавства, що покликано сприяти подальшому росту частки експорту і підвищенню його ефективності.

Механізм управління експортними операціями можна розглядати на трьох рівнях:

на рівні підприємства;

на рівні держави;

на міжнародному рівні[56,с.198].

Регулювання експортних операцій, так як і зовнішньоекономічної діяльності на міжнародному рівні здійснюється за допомогою міжнародних організацій, асоціацій, угод, конференцій, а саме:

СОТ, її головною метою є сприяння розвитку торгівлі як засобу економічного зростання і розвитку;

ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) - спеціалізована організація ООН, що займається всією сукупністю питань сприяння розвитку міжнародної торгівлі на рівноправній і взаємовигідній основі. Основні функції Конференції: заохочення міжнародної торгівлі, особливо з погляду прискорення економічного розвитку; визначення принципів і політики, що стосуються міжнародної торгівлі і відповідних проблем економічного розвитку; розгляд і сприяння координації діяльності інших установ у межах системи ООН у галузі міжнародної торгівлі; ведення переговорів і ухвалення багатосторонніх правових актів у галузі торгівлі (у співпраці з компетентними організаціями ООН); узгодження політики уряду і регіональних економічних угруповань у сфері торгівлі та пов'язаного з нею розвитку[30, с 243].

Товарні угоди, асоціації імпортерів та експортерів відіграють важливу роль у координації політики і цін між експортерами й імпортерами на окремих світових товарних ринках, та мають безпосередній вплив на управління експортними операціями на міжнародному рівні.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою адміністративних та економічних методів.

Адміністративні методи безпосередньо впливають на господарські відносини. Адміністративні методи найдоцільніше застосовувати за умов економічної нестабільності, зростання дефіциту та інфляції. Ними користуються, як правило, протягом короткого терміну з метою захисту економіки країни або її відродження через мобілізацію та оптимальне використання ресурсів. До них належать ембарго (повна заборона зовнішньоекономічної діяльності), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товару та ін.[55]

До найпоширеніших адміністративних інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать квотування та ліцензування. Квотування - це кількісне обмеження імпорту або експорту певної категорії товарів, а ліцензування - це умови і порядок надання державними органами спеціального дозволу на ввезення або вивезення таких товарів. Перелік товарів, щодо яких встановлюються спеціальні експортно-імпортні режими чи взагалі забороняється експорт та імпорт, затверджується Кабінетом Міністрів України. Надання квот та ліцензій на експорт та імпорт товарів і послуг здійснюється Міністерством економіки. Експортно-імпортні операції з товарами понад встановлені квоти можливі за умови сплати ввізного (експортного) мита[71, с 20].

Економічні методи - діють через ринковий механізм. Економічні методи регулювання займають провідне місце в період стабілізації економіки. До них належать митні тарифи, збори, імпортні депозити (в галузі імпорту), пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків тощо (в галузі експорту).

Економічні методи, у свою чергу, поділяються на тарифні й нетарифні. Центральне місце в державному регулюванні зовнішньої торгівлі належить тарифному регулюванню, яке в Україні спирається на Закон "Про єдиний митний тариф". Митний тариф - це систематизований перелік товарів із зазначенням мита, яким вони обкладаються під час перетину митного кордону країни. Митні тарифи складаються з конкретних ставок мита. Мито - це податок, який стягується митними органами з товарів, що вивозяться або ввозяться на територію країни. Запровадження мита сприяє захисту національних виробників від іноземної конкуренції, забезпечує надходження коштів до державного бюджету, поліпшує умови доступу національних товарів на зарубіжні ринки. У міжнародній практиці застосовується експортне, імпортне, транзитне, антидемпінгове, компенсаційне та інші види мита. Найбільш широко в процесі державного регулювання зовнішньоторговельних операцій використовується імпортне (ввізне) мито, експортне (вивізне) мито застосовують лише окремі країни переважно до товарів традиційного експорту[41, с 402].

Важливим митним інструментом є антидемпінгове мито. Воно застосовується тоді, коли в країну ввозяться товари за цінами, які значно нижчі за ціни або навіть собівартість у країні - експортері, через що зазнають шкоди національні виробники аналогічних товарів. Антидемпінговим митом може обкладатися й експортна продукція, якщо її ціна суттєво менша за ціну інших експортерів подібних товарів. Ставка антидемпінгового мита не повинна перевищувати різниці між демпінговою ціною конкурентного товару та середньою ціною товару, що експортується або імпортується в країну.

До нетарифних методів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності відносять: надання субсидій виробникам експортних товарів, пільгове експортне кредитування, застосування індикативних цін, установлення мінімальної митної вартості на окремі товари та ін. Субсидії спрямовано на підтримку національних виробників і за характером виплат їх поділяють на прямі й непрямі. Прямі субсидії надаються експортеру у формі безпосередніх виплат на відшкодування різниці між його витратами та отриманим доходом, а непрямі - є формою надання пільг в оподаткуванні, позик за більш низькими ставками, пільгових умов страхування тощо. Експортне кредитування передбачає фінансове стимулювання розвитку експорту національних товарів. Воно, як правило, здійснюється у формі надання державних кредитів національним експортерам під пільгові процентні ставки або іноземним імпортерам за умови придбання товарів лише вітчизняноговиробництва[76, с. 190].

У системі нетарифних інструментів є вагомими індикативні ціни, застосування яких спрямовано на збільшення валютних надходжень від експорту продукції і зменшення валютних витрат на закупівлю імпортних товарів. Індикативними називаються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортно-імпортних операцій. Такі ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких встановлено особливі режими, спеціальні імпортні процедури або антидемпінгові заходи.

Основою регулювання експортної діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності. Закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності, визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки. Дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності, законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності, регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями. Захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції[2].

Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законами України “Про митну справу в Україні” і “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України[71].

Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” і «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», а також Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин[4, с. 18].

Результативність і ефективність управління експортною діяльністю на підприємстві, значною мірою залежить від того, яких принципів управління експортними операціями дотримуються керівники, приймаючи управлінські рішення, і які методи вони застосовують для їх реалізації. Правильний вибір забезпечить досягнення бажаного результату найменшими зусиллями. Опора на систему об’єктивних закономірностей управління здійснюється шляхом дотримання принципів ефективної управлінської діяльності.

Принципи, як елемент механізму управління - це певне правило, сформульоване на основі пізнання законів чи закономірностей чинити саме так. Тобто, це основні правила, ідеї, норми поведінки розробленні управлінською наукою та практикою, дотримання яких гарантує ефективне управління експортною та господарською діяльністю вцілому. Тому знання й урахування принципів у експортній діяльності є найважливішою умовою управління. Реальний механізм дії принципів управління полягає у визначенні й дотриманні їх вимог суб’єктом управління при здійсненні впливу на об’єкт управління.

В межах класичного підходу до управління, основоположним та головним принципом управління є - забезпечення прибутковості бізнесу, процвітання підприємництва та максимум добробуту персоналу фірми.

Сучасні принципи управління експортними операціями мають свої особливості і передбачають нове бачення процесів. Головна увага в управлінні експортними операціями спрямовується на людей як носіїв інтелекту. Управлінська діяльність зосереджує свої зусилля на тому, щоб [55, с. 191]:

навчити працівників спільно діяти і тим самим досягти синергізму (єдності, спільності) в роботі;

передбачає чесність і довіру в ділових відносинах - етику в міжнародному бізнесі оголошено золотим правилом;

прагне сформулювати таку організаційну культуру, яка б стимулювала саморозвиток працівників і їх бажання бути рівноправними членами компанії.

З огляду на це, найважливішим стають ті принципи управління, які дають змогу повністю розкрити потенціал людини і спрямувати його на користь організації:

розвиток творчих здібностей персоналу;

залучення співробітників до розроблення управлінських рішень;

опора на систему гнучкості лідерства серед персоналу та особисті контакти працівників із зовнішнім оточенням;

використання таких методів співпраці з людьми, які забезпечують їх задоволення роботою;

чесність і довіра в ділових відносинах;

орієнтація на високі стандарти роботи і прагнення до нововведень;

орієнтація на перспективу розвитку[28].

Важливим елементом в механізмі управління являються форми та методи управління експортними операціями на підприємстві.

Система форм та методів управління експортними операціями використовується практично кожною фірмою для удосконалення організації управління, яка б в результаті забезпечувала високий прибуток, високу конкурентноздатність експортної продукції, сприяла виходу на нові зовнішні ринки а також сприяла закріпленню стійких позицій на ринках, де вже працює підприємство.

В основу форм управління експортними операціями покладені принципи централізації та децентралізації.

Централізована форма управління передбачає здійснення керівництвом господарської діяльності підприємств, що входять в фірму, із одного центру, жорстку регламентацію і координацію їх діяльності, повна відсутність у них господарської самостійності, навіть, їх відповідальність за збут продукції завершується після відвантаження продукції органу фірми, що відповідає за збут[35, с. 80].

Така форма організації управління експортними операціями використовується, як правило, невеликими фірмами, які випускають одну продукцію або ж продукцію однієї галузі. Централізоване управління невеликої фірми організовується достатньо легко. Вище керівництво фірми зазвичай складається з президента фірми, який виступає одночасно і її керівником, та двух віце-президентів, один з яких завідує виробництвом продукції та питаннями її технології, інший займається збутом продукції та все, що з цим пов‘язано. Такі питання, як правовий захист інтересів компанії в її ділових відносинах з іншими фірмами та державою, ведення бухгалтерії, зазвичай доручають спеціалізованим фірмам[35].

Практично кожна фірма має свою організацію управління, яка постійно удосконалюється шляхом використання таких форм та методів, які б забезпечували найбільш високий прибуток, високу конкурентоздатність виробленої продукції, сприяли закріпленню стійких позицій на ринках та виходу на нові зовнішні ринки.

Таким чином, можна зробити висновки, що механізм управління експортними операціями включає в себе цілу систему форм, методів, інструментів регулювання експортними операціями на підприємстві, які в першу чергу залежать від методів регулювання на міжнародному та державному рівні регулювання. Тому механізм управління експортними операціями повинен використовуватись практично кожною фірмою для удосконалення організації управління, яка б в результаті забезпечувала високий прибуток, високу конкурентоздатність експортної продукції, сприяла виходу на нові зовнішні ринки а також сприяла закріпленню стійких позицій на ринках, де вже працює підприємство.

.2 Законодавче регулювання експортних операцій в Україні

Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України[82].

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України митний контроль і митне оформлення експортних товарів здійснюються за такими етапами [82].

. Прийняття вантажної митної декларації (ВМД) до оформлення.

.1. Контроль за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії.

.2. Контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України.

.3. Контроль за правильністю визначення митної вартості товару.

.4. Контроль за надходженням коштів, перевірка правильності нарахування податків і зборів, правильності визначення країни експорту товару.

.5. Логічний контроль і контроль за правильністю застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

. Митний огляд.

. Нарахування й стягнення збору за митне оформлення товару у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що його зберігають, чи поза робочим часом, встановленим для митного органу.

.1. Завершення митного оформлення.

.2. Видача оформлених документів декларанту.

.3. Статистичний контроль.

Захисною мірою від загрози європейського ринку товарів є введення, так званого, еко-ярлика, що надається тільки безпечній високоякісній продукції, виробленій в доказово екологічному виробництві. Право на європейський еко-ярлик, який є єдиною ознакою екологічної якості, визначає незалежна організація. Він має силу повсюди в ЄС і являє унікальну здатність задовольняти сподівання споживачів. Доцільно відзначити, що рішення звернутися за таким ярликом підприємець ухвалює добровільно. Наявність еко-ярлика не є обов'язковою, як наприклад, обов'язкова сертифікація в Україні дитячого одягу і матеріалів для нього або гігієнічний висновок, що видають органи Міністерства охорони здоров'я. Цей ярлик є тільки ознакою високої якості та безпечності продукції, допомагає в конкурентній боротьбі за ринки збуту, а не є засобом державного регулювання.

Основоположним документом ЄС щодо еко-маркування усіх видів промислової продукції є Постанова Європейського Парламенту і Ради від 17.07.2000 р. №2000/1980 щодо схеми присудження права на еко-ярлик Співдружності та проектних критеріїв щодо такого маркування. В розвиток даної Постанови розроблено документи на конкретні види продукції, зокрема щодо текстильних виробів - Рішення Комісії ЄС від 15.05.2002 р. №2002/371/ЕС, яким внесено низку поправок у раніш чинний документ від 17.02.1999 p., №1999/178/EC.

Доказом серйозності ставлення до цієї проблеми в ЄС є те, що задекларовані у зазначених документах еко-критерії та їх рівень переглядають у бік підвищення вимогливості кожні п'ять років.

Окремо тут слід коротко зупинитись на такій важливій частині зовнішньоторговельного договору, як так звані «базисні умови поставки товарів». Це є важлива складова будь-якого як експортного контракту, що, зокрема, зумовлює матеріальні витрати та відповідальність сторін договору.

Договір перевезення оформляється автодорожною накладною. Повна її назва "міжнародна товаротранспортна накладна", проте в оперативній роботі вона відома під назвою накладна ЦМР (СМК).

Її функції такі:

) договір перевезення;

) товаросупроводжуючий документ;

) розписка перевізника[41,с.98].

Автодорожна накладна оформляється в трьох екземплярах. В ній вказуються: дата відвантаження; назва вантажу, що підлягає перевезенню; ім'я й адреса перевізника; назва одержувача; строк доставки і розмір штрафу за затримку в доставці; вартість перевезення. Накладна підписується перевізником і вантажовідправником. Крім автодорожної накладної з вантажем рухаються товаросупроводжуючі документи, такі як пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості та інші[41].

Серед нетарифних важелів регулювання зовнішньоекономічної діяльності важливу роль відіграють валютні обмеження, тобто регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютними цінностями, яка може обмежувати зовнішньоекономічну діяльність або її стимулювати [52].

Валютне регулювання експорту на території України здійснюється у відповідності із наступними нормативно-правовими актами:

Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”(із змінами та доповненнями);

Законом України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”;

Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” [2]

Оподаткування операцій відбувається в рамках чинного українського законодавства. На експорт нараховують податок на додану вартість, що обчислюється за формулою:

ПДВ = (митна вартість + мито + митний збір + акциз)*20%.

Розрахунок розміру ПДВ та інших відрахувань по конкретній операції проведений в розділі 4 даної роботи.

Основними показниками, що беруться до уваги при здійснені розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, є дані про валютну виручку, показники доходу та прибутку, показники ефективності операції (розраховується за допомогою коефіцієнтів).

Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання з метою запобігання неузгодженості і хаосу у цій сфері.

Під регулювання потрапляють експортні, імпорті, валютні та інші операції [41].

Зазвичай при регулюванні експорту держави зацікавлені у його збільшенні, а не в його обмеженні. Зростання експорту означає збільшення прибутків скарбниці та зростання зайнятості.

Проте в деяких випадках держави обмежують експорт. Для торговця важливо брати до уваги обмеження експорту не тільки в країні, де виробляються товари, але також у країнах, де виробляються його компоненти або відповідні матеріали.

Найчастіше обмеження експорту запроваджуються з внутрішньо- або зовнішньополітичних причин, але непоодинокими є випадки, коли в основі таких дій лежать економічні причини. Іноді обмеження експорту запроваджуються з цілого ряду причин, серед яких є і політичні, й економічні:

проблеми національної безпеки (наприклад, експорт зброї);

небезпека поширення ядерної зброї (експорт збагаченого урану);

збереження природних ресурсів (наприклад, видів тварин, що вимирають);

збереження ресурсів для використання всередині країни (наприклад, цінних порід дерева);

збереження ресурсів для використання в майбутньому (наприклад, нафти).

Натепер в Україні обмеження експорту здійснюється в таких формах, наприклад:

експортні квоти;

експортні мита або податки;

заборона експорту визначених товарів [41].

На політику регулювання експорту або інших зовнішньоекономічних операцій впливає врахування державою вимогміжнародних організацій з метою вступу до них або виконання їх вимог. Нерідко держави обмежують експорт, виконуючи свої міжнародні угоди, ГАТТ та інші угоди СОТ, хоча і прагнуть максимально зменшити обмеження торгівлі, не містять положень, які б прямо торкалися обмеження експорту. Під час проведення переговорів країни-члени ГАТТ підтвердили необхідність переглянути деякі положення ГАТТ з тим, щоб сфера її застосування охоплювала й обмеження експорту, проте на сьогоднішній день угоди СОТ залишаються документами, націленими насамперед на імпорт [18, c 20].

Регулювання експорту державою здійснюється як прямими так і непрямими методами. Одним із методів регулювання є митна політика держави. Наразі вітчизняне митне законодавство та практика його застосування зазнають важливих змін. 1 січня 2004 р. чинності набув новий Митний кодекс України. Цього ж року набула чинності низка підзаконних актів у сфері митного регулювання. В цілому можна стверджувати, що прийняття нового Митного кодексу зі внесеними змінами, було визначним кроком у вірному напрямку. Напевне, найкращим виходом у ситуації повного оновлення митного права для України було б наслідувати приклад своїх сусідів. Принаймні, зважаючи на обсяг роботи, проведеної Європейським Союзом з метою удосконалення міжнародного торгового законодавства і особливо в галузі митного права, у процесі розробки вітчизняного законодавства необхідно було достатньо уваги приділити моделі, що запропонована Митним кодексом ЄС [41].

Європейський Союз повністю врахував положення Угоди про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. Більше того, положення угоди були дослівно перенесені до тексту Митного кодексу ЄС. Згідно із зобов’язаннями за УПС та враховуючи бажання України стати членом СОТ, для неї є доцільним наслідувати цей приклад.

Однак порівняльні дослідження в галузі митного законодавства свідчать про наявність низки суперечностей у сфері:

апеляційної процедури щодо рішень митних органів;

запровадження положень щодо обов’язкового інформування імпортерів з питань тарифів та походження товарів;

правил опублікування нормативних актів нормативного характеру в галузі митного права [41].

Прозорішим має стати процес опублікування нормативних актів у сфері митного законодавства шляхом визначення окремо єдиного друкованого органу для опублікування відповідних нормативних актів Митної служби України.

Отже, підвищенню стабільності та прозорості митної справи сприятимуть також такі кроки, як:

рецепція норм права ЄС, що регулюють процес надання зобов’язуючих рішень щодо тарифів та походженнятоварів;

впровадження заходів щодо зменшення втручання держави в питання міжнародної торгівлі (зокрема, спрощення митних процедур), визначені в Міжнародній Конвенції зі спрощення та гармонізації (узгодженню) митних процедур (переглянута Кіотська конвенція 1973 р.) Всесвітньої митної Організації [41].

Недосконалість законодавства регулювання зовнішньоекономічної діяльності вчасності експорту в Україні є однією з основних перепон до вступу до ЄС. Прикладом може бути ситуація з промисловою групою «Креатив», яка спеціалізується на виробництві масложирової продукції, планує у червні 2007 р. почати будівництво заводу з виробництва біоетанолу в Кіровоградській області потужністю 250 тис. тонн на рік. Весь біоетанол, який буде вироблятись на підприємстві, пропонується експортувати у країни Західної Європи. Але плани не мають під собою ніяких основ, оскільки в Україні немає ніякої законодавчої бази з виробництва біоетанолу та його експорту. Керівництво компанії «Креатив» упевнене у прийнятті потрібних законодавчих актів до кінця 2009 р.

Натепер спостерігається істотне зростання залежності більшості країн світу від зовнішньої торгівлі. Усередині 90-х р. частка зовнішньої торгівлі у ВВП Сполучених Штатів складала 24 % ( у 1950 р. - 9 %), у Франції - 43 % (відповідно 23 %), у Німеччині - 46 % (відповідно 27 %), Великий Британії - 57 % (відповідно 30 %). В Україні спостерігається аналогічна тенденція: частка експорту у ВВП зросла з 24 % у 2004 до 45 % у 2011.

Важливим чинником зростання експорту є наявність в Україні сотень підприємств, зорієнтованих на зовнішні ринки.

Протягом десятиріч не лише крупні промислові гіганти, але й цілі галузі промисловості (суднобудування, ракетобудування, ВПК, металургійна та хімічна галузі) були глибоко інтегровані у виробничу кооперацію з республіками СРСР і країнами соціалістичного табору. Після розвалу СРСР ці галузі втратили доступ на традиційні ринки, тому при обмеженому внутрішньому попиті величезні виробничі потужності залишаються незавантаженими. Тому пріорітетним є відновлення втрачених виробничих зв’язків та освоєння нових ринків.

Україна має значний потенціал міжнародної спеціалізації в галузях агропромислового комплексу. Вона має понад 25 % родючих чорноземів світу, сприятливі кліматичні умови. Завершення реформування відносин власності на селі, технічне переоснащення сприятимуть нарощуванню виробництва сільськогосподарської продукції. Великі підприємства харчової промисловості вже сьогодні істотно модернізовані і випускають продукцію, що відповідає світовим стандартам якості.

Але розвитку експорту продукції агропромислового комплексу заважає політика регулювання експорту України.

Як бачимо, окремим питанням стоїть застосування в українській регуляторній політиці експортних мит, які впринципі забороняються Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ) від 1994 р. Практика свідчить про неринкову спрямованість зазначеного механізму, впровадження якого ніяким чином не сприятиме наданню Україні статусу країни з ринковою економікою.

На сьогодні в Україні обмежено експорт цілого ряду товарів, серед яких: зброя; боєприпаси; військова техніка і спеціальні комплектуючі вироби для їхнього виробництва; технології, устаткування, установки, спеціальні неядерні матеріали і пов’язані з ними послуги; джерела іонізуючого випромінювання; інші види продукції, технологій і послуг, що використовуються при створенні озброєння і військової техніки або розкривають державну таємницю України; дорогоцінні метали і сплави, коштовні камені; наркотичні і психотропні засоби; твори мистецтва і стародавні предмети з музейних фондів України.

Заходи обмеження експорту включають:

заборону експортувати товари з України без дозволу Державної служби експортного контролю;

вимогу про обов’язкове узгодження з державними органами умов торгівлі деякими товарами;

встановлення обов’язкових умов експорту товарів [41].

Але не зважаючи на заборону і обмеження експорту деяких товарів і послуг притік іноземної валюти в Україну в січні 2010 року більш ніж наполовину забезпечений за рахунок валютних надходжень від експорту, за даними Нацбанку України.

«Експорт, як основне джерело притоку валюти в країну, забезпечив більше половини її надходжень. Зовнішні ж запозичення, навіть за умови істотного зменшення їх обсягу в порівнянні з груднем минулого року, залишалися другим за вагомістю джерелом надходжень інвалюти», - відзначає НБУ.

Маючи високий експортний потенціал Україна поки що не використовує його повністю і досить ефективно, порівняно з іншими державами. Так, за обсягами експорту товарів на душу населення, Україна поступається не лише розвиненим країнам, але й більшості країн Центральної та Східної Європи (обсяги експорту в розрахунку на душу населення в Україні втричі менший, ніж у Польщі, та в 10 раз менші, ніж в Угорщині). Використанню даного потенціалу частково заважає митна політика держави [29, c. 209].

Крім наявності експортних мит в Україні, за наявності яких буде складно вступити до ЄС, є також ряд перешкод вступу до Євросоюзу. При вступі до Євросоюзу більше за все труднощів виникне в експортерів. Крім тарифів, Євросоюз висуває строгі вимоги до українських товарів. Мова йде про невідповідне маркування упаковок, безпеку продукції і недостатню її якість.

України в ЄС необхідно завершити процес приватизації, створити умови розвитку малого бізнесу, а також адаптувати під ЄС вітчизняне законодавство, також слід приділити особливу увагу зовнішньоекономічній діяльності та її регулюванню та відповідному законодавству, а також вирішити ряд проблем, що справляють стримуючий вплив на український експорт, найважливішими серед яких є такі ендогенні та екзогенні фактори:

низька конкурентоспроможність вітчизняної промислової продукції;

важкий фінансовий стан більшості підприємств обробної промисловості і конверсійних виробництв, що робить практично неможливим здійснення за рахунок внутрішніх ресурсів інвестування перспективних, орієнтовних на експорт проектів;

недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації та контролю якості експортних товарів на фоні підвищення вимог до споживчих та екологічних характеристик, а також до безпеки продукції, яка реалізується на ринках промислово розвинутих країн;

випереджаюче, порівняно з продукцією обробної промисловості та агропромислового комплексу, зростання цін на товари та послуги природних монополій;

нестача спеціальних знань та досвіду роботи у сфері експорту у більшості українських підприємців, слабка координованість їх діяльності на зовнішніх ринках;

збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики, зокрема, картельних угод для витіснення чи недопущення України на перспективні, ємні ринки;

низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що ускладнює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни;

невідповідність окремих норм українського законодавства прийнятим у міжнародній практиці принципам встановлення відповідальності постачальника за недоброякісну продукцію[55].

Як правило, держави зацікавлені у збільшенні експорту, а не в його обмеженні. Зростання експорту означає збільшення прибутків скарбниці та зростання зайнятості.

Найчастіше обмеження експорту запроваджуються з внутрішньо-або зовнішньополітичних причин, але непоодинокими є випадки, коли в основі таких дій лежать економічні причини. Іноді обмеження експорту запроваджуються з цілого ряду причин, серед яких є і політичні, і економічні.

Серед причин обмеження експорту:

проблеми національної безпеки (наприклад експорт зброї);

небезпека поширення ядерної зброї (експорт збагаченого урану);

збереження природних ресурсів (наприклад видів тварин, що вимирають);

збереження ресурсів для використання всередині країни (наприклад цінних порід дерева);

збереження ресурсів для використання в майбутньому (наприклад нафти) [55].

Обмеження експорту можуть здійснюватися в різних формах, наприклад:

експортні квоти;

експортні мита або податки;

заборона експорту визначених товарів.

Нерідко держави обмежують експорт, виконуючи свої міжнародні угоди.

ГАТТ та інші угоди СОТ, хоча і прагнуть максимально зменшити обмеження торгівлі, не містять положень, які б прямо торкалися обмеження експорту. При проведенні переговорів країни - члени ГАТТ підтвердили необхідність переглянути деякі положення ГАТТ з тим, щоб сфера її застосування охоплювала і обмеження експорту, проте на сьогоднішній день угоди СОТ залишаються документами, націленими насамперед на імпорт.

Для завдання оцінки впливу факторів на розвиток експортного потенціалу підприємства доцільно їх розмежувати на чинники мікро- та макрорівнів

На мікрорівні виділяються внутрішні та зовнішні фактори. Внутрішні фактори спричинені діяльністю підприємства, а зовнішні виникають в результаті державної політики, діяльності конкурентів, середовища, у якому працює підприємство, тобто ці фактори мають вплив на рівні держави, де функціонує підприємство.

На макрорівні діють фактори, що мають вплив з боку іноземних конкурентів та країни-партнера. Крім того, зовнішні фактори розмежовуються на ті, які викликані діяльністю держави та суб'єктами ринку.

Визначення економічної ефективності експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності: розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання); розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні); розрахунок економічного ефекту товару; розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови: ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті; ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн; спосіб оплати за товар - комерційний кредит.

Організаційні структури для управління експортними операціями (рис 1.1.)

) відділ збуту - діяльність на внутрішньому ринку сполучається з проведенням експортних операцій;

) якщо немає коштів утримувати власну експортну організацію - можна скористатися послугами відділу збуту інших підприємств. Такий експеримент оплачується через систему комісійних нарахувань, хоча реалізація продукції здійснюється від імені підприємства-експортера зі зберіганням його торгової марки;

) спільний збут фірми - доцільно створення у філії акціонерних товариств, що забезпечить якісний управлінський вплив із боку материнського підприємства й оперативний розподіл прибули. Фірма практично купує товар у підприємств-фундаторів і реалізує його відповідно до домовленості від імені цих підприємств або під власною торговою маркою. При цьому діяльність фірми націлена на одержання прибутку [18];

) в окремих випадках доцільно створювати експортні асоціації - вони існують на засоби фундаторів (по фінансовій вартості або у відсотках від прибутку), свою діяльність засновують не на одержанні прибутку для власних цілей, а з метою обгрунтованого поділу між підприємствами-фундаторами;

) певні договірні зобов'язання з крупними фірмами, наприклад, на основі франчайзингових договірних відношень.

) використання іноземних представників на основах договору про визначені послуги. Вони є службовцями МП, що знаходяться на повному його забезпеченні, і можуть мешкати в країні збуту або в країні, де розміщена материнська компанія. (У останньому випадку представник повинен постійно їздити в країну збуту). Оплата праці - у відсотках від обсягу реалізації або від прибутку в процентному відношенні по прогресивній або регресивній ставці, із фіксованою або плаваючою мінімальною зарплатою і т.п.). Закордонні представництва можуть мати визначений штат (секретар, референт, програміст і т.д. (4-8 чоловік, значні компанії - 50 і більш людина);

) роз'їзні агенти - комівояжери - виступають від імені підприємства, забезпечують одержання замовлень від потенційних покупців на основі демонстрації зразків товарів. Оплата праці - відрядна, погодинна або комісійна;

) вмонтований експортний відділ - підпорядковується віце-президенту по ЗЕД. Вмонтований експортний відділ входить до складу служби збуту підприємства і здійснює тільки експорт продукції материнської компанії, а дочірні підприємства займаються збутом самостійно в країнах базування (підпорядковуються безпосередньо вищому керівництву материнської компанії). Поруч з умонтованим експортним відділом інші служби комерційного апарату вирішують проблеми упаковки і транспортування експортної продукції, страховки, рекламного забезпечення, технічного обслуговування, фінансово-юридичного забезпечення, обліку і т.д.9) [31, c. 113].

Спеціальний експортний відділ (“Міжнародний відділ”, “Відділ міжнародної торгівлі”, “Зовнішньоекономічний відділ” і т.д.)підпорядковується віце-президенту по зовнішньоекономічних зв'язках і самостійно вирішує всі питання, пов'язані з експортом товарів. Функціонує в достатньо автономному режимі.

Може бути побудований по:

а) функціональному принципу (доцільно виділяти сектори замовлень, розрахунків, маркетингових досліджень, реклами і т.п. Робота виконується незалежно від групи товарів, країни реалізації і т.д. );

б) товарному принципу (якщо фірма здійснює багато експортних операцій у багатьох країнах. При цьому створюються сектори, що виконують усі види робіт, пов'язаних з експортом конкретного товару або групи товарів);

в) територіальному принципу (сектори спеціальних експортних відділів закріплюються за конкретними країнами (групами країн) і виконують усі види робіт, пов'язаних з експортною діяльністю, незалежно від номенклатури товару) [15,c. 29].

За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі.

Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових сил, попиту і пропозиції.

Протекціоністська політика - це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики. Можна також виділити помірну політику, яка в певних пропорціях містить елементи перших двох.

Ступінь жорстокості державного регулювання зовнішньої торгівлі визначається на основі середнього рівня митного тарифу і середнього рівня інтенсивності кількісних обмежень. Відносно відкритим вважається торгівельний режим при середньому рівні мита менше 10% і кількісних обмеженнях, які покриваються 25% імпорту.

При використанні тих чи інших елементів торгівельної політики необхідно враховувати їх сукупну дію на загальний характер торгівельної політики країни і на можливі відповідні міри, які можуть здійснюватися зі сторони її торгових партнерів. Тому в залежності від цілей державного регулювання існують різні інструменти торгівельної політики.

В цілому методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на:

. Тарифні - напрямлені на використання митного тарифу;

. Нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т.д. [41]

Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, в свою чергу, поділяються на три групи:

) Зовнішньоторгові міри, напрямлені на пряме обмеження імпорту чи експорту: ліцензування, квотування, імпортні депозити і податки, введення мінімальних імпортних цін і т.д.

) Міри, які безпосередньо не направлені на обмеження зовнішньої торгівлі: митні формальності технічні стандарти і норми, специфічні стандарти якості, норми безпеки, санітарні і ветеринарні норми і т.д.

) Міри, направлені на обмеження імпорту або стимулювання експорту, але дія яких впливає на зовнішньоекономічну діяльність. Нетарифні бар'єридають більше можливостей діяти державі [81, c. 115].

Методи здійснення зовнішньоекономічної політики можна розділити також на:

а) економічні;

б) адміністративні.

Під економічними розуміють інструменти, які діють через ринковий механізм, в якійсь мірі направлені на подорожчання імпорту і здешевлення експорту, а під адміністративними - такі, які безпосередньо впливають на економічні відносини.До економічних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться:

а) в межах імпорту: митні тарифи, податки і збори з товарів, які ввозяться, імпортні депозити;

б) в межах експорту: податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від податків [64].

Адміністративними інструментами являються: ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій), ліцензування, квотування, специфічніпотреби до товару, упаковки, добровільне обмеження експорту, бюрократичне ускладнення митних процедур.

Важливе значення серед нетарифних інструментів регулювання зовнішньоекономічною діяльністю займають валютні обмеження, які виступають або фактором отримання розвитку зовнішньої торгівлі, або фактором, що стимулює розвиток зовнішньоекономічних зв'язків країни. Валютні обмеження являють собою регламентацію операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями і являються часткою валютного контролю держави.

Сферою застосування валютних обмежень можуть виступати зовнішня торгівля товарами і послугами, рух капіталів і кредитів, податкових і інших платежів.

В межах зовнішньої торгівлі дія валютних обмежень прирівнюється до кількісних обмежень імпорту, оскільки імпортер в такому випадку повинен отримати дозвіл на використання валюти для імпорту товарів і послуг, що негативно відбивається в цілому на зовнішній торгівлі країни [15,c. 17].

Одним з найбільш важливих напрямів діяльності держави в області регулювання зовнішньоекономічної діяльності являється регулювання ввіз і вивіз капіталу. Це направлено на підвищення ефективності іноземних капіталовкладень для економіки в цілому. Регулювання потоку іноземних інвестицій носить подвійний характер.

З однієї сторони, здійснюються міри по створенню в країнах сприятливого інвестиційного клімату за допомогою державних гарантій від націоналізації іноземної власності по відношенню пред'явлення різних податкових пільг і канікул, митних пільг, захисту від іноземної конкуренції і т.д. З іншої сторони, держави проводять політику обмеження впливу іноземного капіталу на економіку країни.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «СПЕКТР-ОІЛ»

2.1 Організаційно-управлінська структура підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Оіл» створено у2010 року, є маркетинговим та дистриб'юторським підприємством. Завдяки ефективній роботі цього підприємства продукція провідних українських виробників вино-горілчаних виробів продається по всій території України та за кордоном.

Нині ТОВ «Спектр-Оіл» є одним із найбільших в Україні дистриб'юторів алкоголю, який має філії в усіх регіонах країни та забезпечує представленість продукції холдингу в абсолютній більшості великих, середніх та дрібних торговельних точок, а також у готелях, ресторанах, кафе, барах, нічних клубах тощо.

ТОВ «Спектр-Оіл» є юридичною особою, що має самостійний баланс, власні рахунки в установах банку, кутовий штамп, бланки зі своїми реквізитами, круглу печатку із зображенням своєї назви. Воно має право від свого імені володіти, користуватися, розпоряджатися майном відповідно до його призначення і предмета діяльності, а також укладати угоди, набувати, орендувати та позбуватися майна, бути позивачем та відповідачем у суді.

ТОВ «Спектр-Оіл» здійснює свою комерційну діяльність для отримання оптимального розміру прибутку від використання наявних фондів, а також подальшого розвитку ресторанної індустрії та інших видів діяльності, може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України; самостійно визначає форми витрат грошових коштів (готівкою чи безготівковою), а також суму грошових коштів, що постійно є в касі підприємства, і має право передавати грошові та матеріальні ресурси іншим підприємствам, організаціям, установам, а також приватним особам, котрі надають послуги підприємству; має право отримувати короткострокові та довгострокові кредити в установах банку.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства багато в чому залежить від його організаційної структури. Компанія ТОВ «Спектр-Оіл» є великою компанією. Середня кількість її працівників, станом на 01.01.2015 р становить 450 чоловік.

Організаційна структура - один із основних елементів управління ТОВ «Спектр-Оіл». Вона характеризується розподілом цілей і завдань управління між підрозділами і працівниками організації. По суті, структура управління ТОВ «Спектр-Оіл» - це організаційна форма поділу праці із прийняття і реалізації управлінських рішень. ТОВ «Спектр-Оіл» має лінійно-функціональну організаційну структуру (рис 2.1.)

Позитивними сторонами лінійно-функціональної структури управління є досить висока маневреність, відповідальність за всі види управлінської діяльності та простота. Кожний підрозділ має свої функції й методи роботи, але всі разом вони працюють на одну мету підприємства. Організаційна структура адекватно відповідає потребам ТОВ «Спектр-Оіл» в управлінні.

Стрижнем внутрішнього середовища підприємства є людські ресурси. Якщо донедавна конкурентна боротьба підприємств була зосереджена у сфері технічного прогресу, удосконалення технологій, організаційних структур, маркетингу, то нині до найважливіших чинників економічного успіху належить ефективне управління людськими ресурсами. Передусім персонал відрізняє підприємство від його конкурентів. Адже успіх підприємства залежить від того, хто і як виробляє продукцію, від сформованого у працівників ставлення до праці, до своєї організації в цілому.

Цілі ТОВ «Спектр-Оіл» - це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат, якого намагається досягнути група працюючих разом, тобто досягти певного результату з реалізації маркувальної продукції.

Завдання ТОВ «Спектр-Оіл» - виконання видів робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією та людьми.ТОВ «Спектр-Оіл» провадить маркетингову підтримку та дистрибуцію алкогольних напоїв і не веде виробничі процеси.

Рис. 2.1. Організаційна структура управління ТОВ «Спектр-Оіл» Основна продукція, яку реалізує ТОВ «Спектр-Оіл», є:

горілка ТМ « Хортиця», «Мороша», «Первак», «Медовуха»;

коньяки ТМ «Шустов», «ОКЗ»;

вина ТМ «Ореанда», «Микадо», «San Martino».

Проведемо економічних аналіз діяльності ТОВ «Спектр-Оіл». Аналіз ресурсів ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналіз активів ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр., тис. грн.

Показник	2013 рік	2014 рік	2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Нематеріальні активи	64,10	55,82	52,22	-8,28	-3,60	-12,92
первісна вартість	64,10	64,12	58,72	0,02	-5,40	0,03	-8,42
накопичена амортизація	0,00	8,30	6,50	8,30	-1,80	х	-21,69
Незавершені капітальні інвестиції	2458,40	3214,10	3451,70	755,70	237,60	30,74	7,39
Основні засоби	78455,70	86200,10	86863,60	7744,40	663,50	9,87	0,77
первісна вартість	78752,00	86547,40	87250,40	7795,40	703,00	9,90	0,81
знос	296,30	347,30	386,80	51,00	39,50	17,21	11,37
Довгострокові фінансові інвестиції:				0,00	0,00	х	х
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	5128,00	0,00	0,00	-5128,00	0,00	-100,00	х
Інші необоротні активи	8540,00	7028,10	6704,20	-1511,90	-323,90	-17,70	-4,61
НЕОБОРОТНІ АКТИВИ	94646,20	96498,12	97071,72	1851,92	573,60	1,96	0,59
Запаси	163,60	189,40	196,20	25,80	6,80	15,77	3,59
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	713,60	562,70	416,20	-150,90	-146,50	-21,15	-26,04
Дебіторська заборгованість за розрахунками:				0,00	0,00	х	х
за виданими авансами	12,00	6,80	4,20	-5,20	-2,60	-43,33	-38,24
з бюджетом	16,40	12,90	12,20	-3,50	-0,70	-21,34	-5,43
Інша поточна дебіторська заборгованість	600,40	433,30	387,70	-167,10	-45,60	-27,83	-10,52
Гроші та їх еквіваленти	19,10	17,40	15,60	-1,70	-1,80	-8,90	-10,34
Витрати майбутніх періодів	220,00	196,00	194,50	-24,00	-1,50	-10,91	-0,77
Інші оборотні активи	225,60	137,20	128,90	-88,40	-8,30	-39,18	-6,05
ОБОРОТНІ АКТИВИ	1970,70	1555,70	1355,50	-415,00	-200,20	-21,06	-12,87
БАЛАНС	96616,90	98053,82	98427,22	1436,92	373,40	1,49	0,38

Отже, виходячи із табл. 2.1, можна дійти висновку, що необоротні активи у 2014 році порівняно з 2013 роком зросли на 1851,9 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зросли на 573,6 тис. грн. за рахунок збільшення залишкової вартості основних засобів на 663,5 тис. грн. Оборотні у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшились на 415 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2013 роком зменшились на 200,2 тис. грн. за рахунок зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 146,5 тис. грн.

Динаміка джерел утворення ресурсів ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Динаміка джерел утворення активів ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр., тис. грн.

Показник	2013 рік	2014 рік	2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Зареєстрований капітал	13569,40	13589,40	13645,40	20,00	56,00	0,15	0,41
Додатковий капітал	6580,00	6585,40	6597,40	5,40	12,00	0,08	0,18
Резервний капітал	0,00	250,00	250,00	250,00	0,00	х	0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1445,70	3250,70	3945,20	1805,00	694,50	124,85	21,36
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ	21595,10	23675,50	24438,00	2080,40	762,50	9,63	3,22
Інші довгострокові зобов'язання	1633,60	1795,00	1848,50	161,40	53,50	9,88	2,98
ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ	1633,60	1795,00	1848,50	161,40	53,50	9,88	2,98
Поточна кредиторська заборгованість за:				0,00	0,00	х	х
довгостроковими зобов'язаннями	0,00	246,00	198,90	246,00	-47,10	х	-19,15
товари, роботи, послуги	56078,00	58125,00	58465,30	2047,00	340,30	3,65	0,59
розрахунками з бюджетом	75,20	25,00	18,50	-50,20	-6,50	-66,76	-26,00
розрахунками зі страхування	60,00	47,00	38,50	-13,00	-8,50	-21,67	-18,09
розрахунками з оплати праці	194,00	79,00	53,00	-115,00	-26,00	-59,28	-32,91
Доходи майбутніх періодів	697,00	450,00	468,00	-247,00	18,00	-35,44	4,00
Інші поточні зобов'язання	16284,00	13611,32	12898,52	-2672,68	-712,80	-16,41	-5,24

Отже, виходячи із табл. 2.2, можна дійти висновку, що власний капітал у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 2080,40 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 762,5 тис. грн. за рахунок зростання нерозподіленого прибутку на 694,5 тис. грн. Поточні зобов'язання у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшилися на 804,88 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшилися на 442,60 тис. грн. за рахунок зменшення поточних зобов’язань із виданих авансів на 658,6 тис. грн.

Аналіз доходів та витрат згідно Звіту про фінансові результати наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз доходів та витрат згідно Звіту про фінансові результати ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр., тис. грн.

Показник	2013 рік	2014 рік	2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7245,04	11610,00	13928,50	4364,96	2318,50	60,25	19,97
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	6673,20	9664,07	11593,97	2990,87	1929,90	44,82	19,97
Валовий прибуток / збиток	571,84	1945,93	2334,53	1374,09	388,60	240,29	19,97
Інші операційні доходи	333,40	415,40	518,60	82,00	103,20	24,60	24,84
Адміністративні витрати	262,00	324,60	356,90	32,30	23,89	9,95
Інші операційні витрати	13,20	18,90	22,80	5,70	3,90	43,18	20,63
Фінансовий результат від операційної діяльності	630,04	2017,83	2473,43	1387,79	455,60	220,27	22,58
Інші доходи	251,10	580,00	618,60	328,90	38,60	130,98	6,66
Інші витрати	0,00	365,80	380,50	365,80	14,70	х	4,02

Отже, виходячи із табл. 2.3, можна дійти висновку, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 4364,96 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 2318,50. Чисті доходи підприємства у 2014 році порівняно з 2013 роком зросли на 4775,86 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зросли на 2460,30 тис. грн. Витрати підприємства у 2014 році порівняно з 2013 роком зросли на 3851,97 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2013 роком зросли на 2079,8 тис. грн.

Динаміка чистого прибутку ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Динаміка темпу приросту чистого прибутку ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр., %

Отже, виходячи із рис. 2.2, можна дійти висновку, що чистий прибуток протягом 2013 - 2015 рр. стрімко збільшувався, та у 2015 році становив 2185 тис. грн.

Аналіз рентабельності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз показників оцінки рентабельності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр.

Показники	2013 рік	2014 рік	2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Рентабельність продажу	12,16	15,55	15,69	3,39	0,14	27,83	0,93
Рентабельність основної діяльності	13,20	18,68	18,85	5,47	0,17	41,45	0,93
Рентабельність власного капіталу	4,08	7,62	8,94	3,54	1,32	86,85	17,30
Період окупності власного капіталу	24,51	13,12	11,18	-11,39	-1,93	-46,48	-14,75
Рентабельність усього капіталу підприємства	0,91	1,84	2,22	0,93	0,38	101,85	20,62

Виходячи з рентабельності продажів, відсоток здатності підприємства контролювати собівартість послуг 12,16% в 2013 році, 15,55% в 2014 році, 15,69% в 2015 році. Рентабельність основного капіталу становила 13,2% в 2013 році, 18,68% в 2014 році, 18,85% в 2015 році. Рентабельність власного капіталу становила 4,08% в 2013 році, 7,62% в 2014 році, 8,94% в 2015 році. Рентабельність усього капіталу підприємства в 2013 році 0,91%, в 2014 році 1,84%, в 2015 році 2,22%.

Аналіз ділової активності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено у табл. 2.5.

Виходячи з табл. 2.5, можна зробити висновок, що:

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 6,03 рази, в 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 5,55 рази.

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 0,04 рази, в 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 0,03.

коефіцієнт оборотності запасів в 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 10,23 рази, в 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 8,07 рази.

коефіцієнт оборотності активів в 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 0,04 рази, в 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 0,02 рази.

оборотність власного капіталу в 2014 році порівняно з 2013 роком зросла на 0,15 рази, в 2015 році порівняно з 2014 роком знизилась на 0,08 рази.

Таблиця 2.5 - Аналіз показників ділової активності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр.

Показники	2013 рік	2014 рік	2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Фондовіддача	0,09	0,13	0,16	0,04	0,03	45,85	19,05
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кдз)	5,40	11,43	16,98	6,03	5,55	111,79	48,55
Період оборотності дебіторської заборгованості (Пдз)	66,70	31,49	21,20	-35,21	-10,29	-52,78	-32,68
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості ( Ккз)	0,09	0,13	0,16	0,04	0,03	46,07	20,60
Період оборотності кредиторської заборгованості (Пкз)	4047,21	2770,70	2297,41	-1276,52	-473,28	-31,54	-17,08
Коефіцієнт оборотності запасів (Кз)	40,79	51,02	59,09	10,23	8,07	25,09	15,81
Період оборотності запасів (Пз)	8,83	7,06	6,09	-1,77	-0,96	-20,06	-13,65
Коефіцієнт оборотності активів (Ка)	0,07	0,12	0,14	0,04	0,02	57,90	19,51
Коефіцієнт покриття дебіторської заборгованості	4,97	9,51	14,13	4,54	4,62	91,40	48,55
Оборотність власного капіталу	0,34	0,49	0,57	0,15	0,08	46,17	16,23

Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Спектр-Оіл»у 2013 - 2015 рр. наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр.

Показники	2013 рік	2014 рік	2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Коефіцієнт фінансової автономії	0,22	0,24	0,25	0,02	0,01	8,03	2,83
Коефіцієнт фінансової заборгованості	0,78	0,76	0,75	-0,02	-0,01	-2,31	-0,90
Коефіцієнт фінансової залежності	3,47	3,14	3,03	-0,33	-0,11	-9,57	-3,63
Коефіцієнт покриття боргу	0,29	0,32	0,33	0,03	0,01	10,58	3,76

Коефіцієнт фінансової заборгованості за 2013 - 2015 рр. становив 75% - 78%, це є дуже негативною тенденцією, адже при таких результатах можна зробити висновок, що підприємство має досить велику суму позикового капіталу.

Коефіцієнт фінансової залежності у 2014 році порівно з 2013 роком на ТОВ «Спектр-Оіл» зменшився на 33%, а у 2015 році порівняно з 2013 роком зменшився на 11%, що свідчить про позитивну тенденцію в діяльності підприємства протягом 2013 - 2015 рр.

Коефіцієнт покриття боргу у 2014 році порівно з 2013 роком на ТОВ «Спектр-Оіл» зріс на 3%, а у 2015 році порівняно з 2013 роком зріс на 1%, що свідчить про позитивну тенденцію в діяльності підприємства протягом 2013 - 2015 рр.

Нестійке фінансове становище, яке відповідає нерівності: ЗВ>НДФЗ

ЗВ - запаси.

НДФЗ = ВОК + БКрОК + ТКрЗ.

де ВОК - власні оборотні активи;

БКрОК - банківські кредити для формування обігових коштів.

ТКрЗ - кредиторська заборгованість товарного характеру.

Цей тип фінансової стійкості свідчить про наявність певних проблем з джерелами фінансування запасів та витрат. Для формування певної їх частини використані джерела фінансування, що не можуть бути визнані за нормальні (позикові ресурси, що отримані для інших цілей, залишки коштів фондів спеціального призначення, кредиторська заборгованість нетоварного характеру та ін.).

Тип поточної фінансової стійкості ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Тип поточної фінансової стійкості ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр.

Показники	2013 рік	2014 рік	2015 рік
Запаси	163,6	189,4	196,2
Нормальні джерела фінансування запасів	-15339,5	-12902,62	-12319,92
Тип поточної фінансової стійкості	3 -нестійкий фінансовий стан	3 -нестійкий фінансовий стан	3 -нестійкий фінансовий стан

У 2013, 2014 та 2015 рр. підприємство ТОВ «Спектр-Оіл» мало не стійкий фінансовий стан.

Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено у табл. 2.8.

Таблиця 2.8 - Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр.

Показники	2013 рік	2014 рік		2015 рік	абсолютне відхилення		відносне відхилення, %
					2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Коефіцієнт забезпеченості ліквідними активами	0,0204	0,0159		0,0138	-0,0045	-0,0021	-22,22	-13,20
Коефіцієнт забезпеченості швидко ліквідними активами	0,0019	0,0021		0,0022	0,0002	0,0000	11,53	2,03
Коефіцієнт забезпеченості готовими засобами платежу	0,0002	0,0002		0,0002	0,0000	0,0000	-10,24	-10,68
Загальний коефіцієнт покриття	0,0269		0,0214	0,0188	-0,0054	-0,0026	-20,18	-12,33
Проміжний коефіцієнт покриття	0,0025		0,0028	0,0029	0,0004	0,0001	14,45	3,05
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0003		0,0002	0,0002	0,0000	0,0000	-7,89	-9,79
Коефіцієнт відволікання оборотних активів у запаси	0,0830		0,1217	0,1447	0,0387	0,0230	46,65	18,89
Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість	0,6812		0,6529	0,6052	-0,0283	-0,0477	-4,15	-7,31
Коефіцієнт участі матеріальних запасів у покритті поточних зобов'язань	0,0022		0,0026	0,0027	0,0004	0,0001	17,05	4,23
Частка власного оборотного капіталу у покритті запасів	-375,0138	-360,7809	61,5235	14,2329	-14,09	-3,80
Коефіцієнт маневрування	-3,3071		-3,0000	-2,8965	0,3071	0,1035	-9,29	-3,45

Активи підприємства забезпечені групою ліквідних активів на 2,04% у 2013 році, на 1,59% у 2014 році, на 1, 38% у 2015 році.

Активи підприємства забезпечені групою швидко ліквідних активів на 0,19% у 2013 році, на 0,21% у 2014 році, на 0,22% у 2015 році.

Активи підприємства забезпечені групою ліквідних активів на 0,02% у 2013 році, на 0,02% у 2014 році, на 0,02% у 2015 році.

За допомогою своїх ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 2,69% у 2013 році, на 2,14% у 2014 році, на 1,88% у 2015 році.

За допомогою своїх швидко ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,25% у 2013 році, на 0,28% у 2014 році, на 0,29% у 2015 році.

За допомогою своїх найбільш ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,03% у 2013 році, на 0,02% у 2014 році, на 0,02% у 2015 році.

Частка найменш ліквідних оборотних активів в загальній їх сумі складає 8,30% у 2013 році, 12,17% у 2014 році, 14,47% у 2015 році.

Частка дебіторської заборгованості у оборотних активах складає 68,12% у 2013 році, 65,29% у 2014 році, 60,52% у 2015 році.

За рахунок найменш ліквідних активів покриваються поточні зобов’язання на 0,22% у 2013 році, на 0,26% у 2014 році, на 0,27% у 2015 році.

Запаси профінансовані за рахунок власного оборотного капіталу на -43657% у 2013 році, на -37501% у 2014 році, на -36078% у 2015 році.

Відсоток власного капіталу, який знаходиться у більш рухливій його формі -331% у 2013 році, -300% у 2014 році, на -289% у 2015 році.

Таким чином, виходячи із аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» можна дійти наступних висновків: необоротні активи у 2014 році порівняно з 2013 роком зросли на 1851,9 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зросли на 573,6 тис. грн. за рахунок збільшення залишкової вартості основних засобів на 663,5 тис. грн.; оборотні у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшились на 415 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2013 роком зменшились на 200,2 тис. грн. за рахунок зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 146,5 тис. грн.; власний капітал у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 2080,40 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 762,5 тис. грн. за рахунок зростання нерозподіленого прибутку на 694,5 тис. грн.; поточні зобов'язання у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшилися на 804,88 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшилися на 442,60 тис. грн. за рахунок зменшення поточних зобов’язань із виданих авансів на 658,6 тис. грн.; чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 4364,96 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 2318,50.

Виходячи з рентабельності продажів, відсоток здатності підприємства контролювати собівартість послуг 12,16% в 2013 році, 15,55% в 2014 році, 15,69% в 2015 році; рентабельність усього капіталу підприємства в 2013 році 0,91%, в 2014 році 1,84%, в 2015 році 2,22%; коефіцієнт оборотності активів в 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 0,04 рази, в 2015 році порівняно з 2014роком зріс на 0,02 рази; оборотність власного капіталу в 2014 році порівняно з 2013 роком зросла на 0,15 рази, в 2015 році порівняно з 2014 роком знизилась на 0,08 рази; коефіцієнт фінансової автономії у 2014 році порівно з 2013 роком на ТОВ «Спектр-Оіл» зріс на 2%, а у 2015 році порівняно з 2013 роком зріс на 1%, що свідчить про позитивну тенденцію в діяльності підприємства на протязі 2013 - 2015 рр.; коефіцієнт фінансової заборгованості за 2013 - 2015 рр. становив 75% - 78%, це є дуже негативною тенденцією, адже при таких результатах можна зробити висновок, що підприємство має досить велику суму позикового капіталу; у 2013, 2014 та 2015 рр. підприємство ТОВ «Спектр-Оіл» мало не стійкий фінансовий стан; за допомогою своїх ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 2,69% у 2013 році, на 2,14% у 2014 році, на 1,88% у 2015 році; за допомогою своїх швидко ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,25% у 2013 році, на 0,28% у 2014 році, на 0,29% у 2015 році; за допомогою своїх найбільш ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,03% у 2013 році, на 0,02% у 2014 році, на 0,02% у 2015 році; запаси профінансовані за рахунок власного оборотного капіталу на -43657% у 2013 році, на -37501% у 2014 році, на -36078% у 2015 році; відсоток власного капіталу, який знаходиться у більш рухливій його формі -331% у 2013 році, -300% у 2014 році, на -289% у 2015 році.

.2 Організація зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»

Організаційна структура підприємства - взаємозв'язки, які існують між підрозділами підприємства і його працівниками. Вона визначає спосіб і форми об'єднання людей для досягнення спільних виробничих і соціальних цілей. Організаційна структура це такий собі скелет, на який накладаються інші структури. Тому розробити структуру означає створити організацію.

Організаційна структура ТОВ «Спектр-Оіл»» являє собою складну систему, яка складається з елементів і стійких зв'язків між функціональними елементами.

Організаційна структура відділу ЗЕД ТОВ «Спектр-Оіл» наведена на рис. 2.3.

Головними функціямизовнішньоекономічного відділу на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» є:

маркетингова діяльність;

вивчення ринків збуту та закупки товарів;

експорт та імпорт товарів;

Рис. 2.3. Організаційна структура відділу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»

облік досягнень конкурентів на зовнішніх ринках;

прогнозування світових тенденцій в економіці, міжнародних відносинах та зовнішньоекономічної діяльності;

виставочна діяльність;

вивчення цінової політики та кон'юнктури ринків;

збір і обробка інформації про ціни, якість та обсяги продажу конкурентноздатної продукції;

укладання контрактів;

оформлення документів;

організація зустрічей з іноземними діловими людьми;

розробка перспективних планів експорту й імпорту товарів;

розробка кошторису витрат на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

визначення ризиків;

фінансове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Підвідділ зовнішньоекономічної діяльності опрацьовує перспективи проведення необхідних заходів з наукового, економічного і торговельного співробітництва із зарубіжними країнами; організовують переговори із зарубіжними делегаціями; збирають і накопичують інформацію з питань світової торгівлі; розробляють перспективні плани з експорту та імпорту товарів; визначають завдання для спеціалістів, що відряджаються за кордон; готують проекти контрактів на експорт та імпорт товарів; визначають ступінь конкурентноздатності товарів на світовому ринку; опрацьовують заходи з метою уникнення антидемпінгового важеля, організовує протокольні заходи, здійснює консультації з іноземними спеціалістами, оформляє документи для запрошення іноземних спеціалістів; забезпечує перекладачами іноземних спеціалістів, делегацій, а також переговорів; перекладає каталоги, проспекти, іншу комерційну документацію, здійснює вибір найбільш оптимального підходу до ціноутворення при експорті й імпорті товару; аналіз цін на ринку товарів та крос-курсів на валютному ринку; розрахунок потреби в кредитах та позичках; опрацювання форм оплати при експорті імпорті товарів; визначення сальдо зовнішньоекономічної діяльності; розрахунок сум обігових коштів для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Розглянемо більш детальніше організаційну структуру відділу ЗЕД ТОВ «Спектр-Оіл».

Начальник відділу ЗЕД:

. Завдання та обов’язки

організовує встановлення міцних, виробничих і науково-технічних зв'язків з підприємствами і фірмами інших країн.

здійснює підготовку і бере участь в переговорах з інофірмами.

розробляє рекомендації з розвитку нових форм зовнішньоекономічного співробітництва.

контролює виконання договорів з зовнішньоторговельними організаціями поставками продукції по імпорту.

виконує роботи з митного оформлення і пред'явленню до митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон.

перевіряє достовірність товаросупровідних документів та відповідність переміщуваних товарів відомостям про них.

складає і заповнює митні декларації; визначає код товару за ТН ЗЕД, митний режим, надання товарів до митного контролю; організовує взаємозаліки між власниками переміщуваних товарів та митними органами; консультує власників (власників) з питань митного оформлення товарів.

веде діловодство і звітність з усіх питань зовнішньоекономічних зв'язків та митного оформлення документів.

бере участь у реалізації Політики підприємства в галузі якості (відповідно до закріпленої за підрозділом діяльністю).

бере участь у реалізації вимог документів СУЯ (системи менеджменту якості).

бере участь у розробці коригувальних і попереджуючих дій за результатами перевірок і сприяє їх реалізації (відповідно до закріпленої за підрозділом діяльністю).

Начальника відділу ЗЕД має право:

вимагати від керівників підрозділів надання інформації, необхідної для здійснення робіт з ЗЕД.

брати участь у нарадах з ЗЕД.

вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з ЗЕД.

вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні ним посадових обов'язків і прав.

вносити пропозиції щодо вдосконалення системи менеджменту якості і процесів СМЯ.

Начальника відділу ЗЕД відділу несе відповідальність за:

порядок і умови укладення та виконання договорів.

досконалість досвіду передових вітчизняних і зарубіжних підприємств у галузі організації та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності.

методи ведення переговорів і спілкування з людьми, основи етики та психології.

якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов'язків.

виконання вимог документів системи менеджменту якості.

Заступник начальника по зовнішньоекономічних зв’язках:

. Посадові обов'язки

здійснює роботу із установлення, підтримці й розвитку прогресивних форм зовнішньоекономічних зв'язків (торгово-економічних, виробничих, науково-технічних, фінансових та ін.), науково-технічного й торгово-економічного співробітництва із закордонними партнерами (країнами, організаціями й т.д.).

бере участь у визначенні загальної зовнішньоекономічної й маркетингової стратегії організації, у розробці її бізнес-планів і інвестиційних проектів, складанні техніко-економічних обґрунтувань по встановленню, підтримці й розвитку торгово-економічних, науково-технічних і інших зв'язків із закордонними партнерами.

відслідковує тенденції в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

проводить моніторинг закордонних ринків, прогнозує й відслідковує динаміку цін на продукцію (товари, послуги); аналізує обсяги продажів, здійснює збір інформації про попит на товари (роботи, послуги), причинах його зміни (підвищення, зниження), аналізує потреби покупців і готовить звіти за результатами аналізу для подання вищестоящій посадовій особі.

здійснює збір, вивчення, систематизацію, поповнення й схоронність інформаційних матеріалів по маркетингу, що характеризують економічну діяльність організації, іноземних організацій (фірм), з якими встановлені зв'язки (укладені договори про співробітництво).

робить оцінку бізнес - стану досліджуваних організацій, їх виробничого (технологічного), фінансового потенціалу, перспектив розвитку, а також оцінку ступеня можливого ризику при здійсненні угод у сфері зовнішньоекономічних відносин.

виявляє найбільш ефективні сектори ринку продажів товарів (робіт, послуг), розробляє комплекс заходів щодо використання можливостей ринку товарів (робіт, послуг).

бере участь у рішенні питань формування й зміни асортиментів товарів, видів виконуваних робіт, надаваних послуг.

розробляє й забезпечує реалізацію заходів щодо організації й створення товаропровідної мережі за рубежем (розробка й побудова каналів руху товарів (робіт, послуг) до споживачів; побудова відносин з оптовими й роздрібними торговельними організаціями, іншими посередниками; розвиток дилерських відносин; створення власних товаропровідних структур.

Заступник начальника по зовнішньоекономічних зв’язках вправі:

давати підлеглим йому співробітникам доручення, завдання по колу питань, що входять у його функціональні обов'язки.

контролювати виконання виробничих завдань, своєчасне виконання окремих доручень підлеглими йому співробітниками.

запитувати й одержувати необхідні матеріали й документи, що ставляться до питань своєї діяльності й діяльності підлеглих йому співробітників.

взаємодіяти з іншими службами підприємства по виробничих і інших питаннях, що входить у його функціональні обов'язки.

знайомитися із проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються діяльності Підрозділу.

пропонувати на розгляд керівника пропозиції по вдосконалюванню роботи, пов'язаної з передбаченими справжньою Посадовою інструкцією обов'язками.

виносити на розгляди керівника пропозиції про заохочення працівників, що вирізнилися, накладенні стягнень на порушників виробничої й трудової дисципліни.

доповідати керівникові про всі виявлені порушення й недоліки у зв'язку з виконуваною роботою.

Заступник начальника по зовнішньоекономічних зв’язках несе відповідальність:

за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених справжньою посадовою інструкцією, - у межах, певних діючим трудовим законодавством України.

за правопорушення, зроблені в процесі здійснення своєї діяльності, - у межах, певних діючим адміністративним, карним і цивільним законодавством України.

за заподіяння матеріального збитку - у межах, певних діючим трудовим і цивільним законодавством України.

за дотримання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії й протипожежного захисту, а також правил внутрішнього трудового розпорядку.

При здійсненні зовнішньоекономічної збутової діяльності важливо визначити країну, в яку найбільш вигідно експортувати товар. При порівнянні варіантів з виходу на ринок різних країн ТОВ «Спектр-Оіл»бере до уваги такі критерії:

політична й економічна стабільність;

витрати виробництва;

транспортна інфраструктура;

державні пільги й стимули;

наявність як кваліфікованої, так і відносно дешевої робочої сили;

ємкість ринку даної країни;

наявність торгових обмежень;

наявність необхідних постачальників сировини, матеріалів.

Крім економічних критеріїв підприємству, важливо враховувати й характер торгово-політичних відносин з даною країною. Перевага надається тій, з якою налагоджені нормальні ділові відносини, підтверджені договірно-правовою основою, і яка не допускає по відношенню до нашої країни різного роду дискримінацій.

.3 Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій підприємства

Діяльність підприємства ТОВ «Спектр-Оіл» в зовнішньоекономічній сфері є одним з важливих об'єктів економічного аналізу. Такий аналіз дає можливість з'ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон'юнктуру світового ринка, економіко-правові положення зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.

Для оцінки результатів зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»необхідне якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. У свою чергу, повнота і достовірність аналітичної інформації залежить від спільного стану бухгалтерського і податкового обліку. Основними джерелами даних для економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств є бухгалтерська і статистична звітність, звіти про міждержавний експорт і імпорт, митні декларації, міждержавні біржові довідники.

В процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»необхідно використовувати якісні і кількісні економічні показники. За допомогою перших аналізують раціональність використання засобів, вкладених до експортно-імпортних операцій, швидкість їх обороту в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують об'єми зовнішньоекономічної діяльності: об'єм виконаних робіт або послуг, вартість експорту і імпорту товарів.

Організаційно-інформаційна модель аналізу результатів зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»наведена в табл. 2.9.

Таблиця 2.9 - Організаційно-інформаційна модель аналізу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»

Об’єкти і суб’єкти аналізу імпортно-експортних операцій продукції підприємства
1.1. Об’єкти	1.2. Суб’єкти
- Обсяг імпортно-експортних операцій продукції в цілому та за структурою, асортиментом, номенклатурою - Обсяг збільшення імпортно-експортних операцій - Обсяг зменшення імпортно-експортних операцій - Фактори, що впливають на зниження імпортно-експортних операцій продукції	- Вищі посадові особи підприємства - Економічні служби підприємства - Керівники виробничих підрозділів - Власники та акціонери - Зовнішні користувачі інформації
2. Система економічних показників аналізу основних засобів
2.1. Абсолютні вартісні показники, джерелом яких є ресурси	2.2. Відносні показники, які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації
- Абсолютна величина імпортно-експортних операцій - Абсолютні показники динаміки імпортно-експортних операцій	- Відносні показники структури імпортно-експортних операцій - Відносні показники динаміки імпортно-експортних операцій
3. Інформаційне забезпечення аналізу імпортно-експортних операцій продукції
3.1. Зовнішня інформація	3.2. Внутрішня інформація
- Правова - Нормативна - Довідкова	- Планова - Фактографічна
4. Методичні прийоми обробки первинної (вхідної) інформації
4.1. Економіко-логічні методи	4.2. Економіко-математичні методи
- Групування - Порівняння - Розрахунок відносних показників - Розрахунок середніх показників - Деталізація - Елімінування	- Методи обробки динамічних рядів - Методи кореляційно - регресійного аналізу - Методи моделювання
5. Узагальнення і реалізація результатів аналізу імпортно-експортних операцій продукції
5.1. Узагальнення результатів	5.2. Реалізація результатів
- Систематизація інформації - Кількісна оцінка втрачених можливостей - Кількісна оцінка потенційного зменшення імпортно-експортних операцій продукції - Оцінка вірогідності прогнозованих обсягів імпортно-експортних операцій продукції - Розробка багатоваріантних заходів щодо зменшення імпортно-експортних операцій продукції - Оформлення результатів аналізу і передача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів	- Оцінка заходів щодо зменшення обсягів імпортно-експортних операцій - Вибір оптимального варіанта заходів щодо зменшення обсягів імпортно-експортних операцій - Прийняття рішення щодо реалізації обраного варіанта заходів - Доведення прийнятого рішення до виконавців - Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень

Динаміка зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Динаміка зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. (тис. грн.)

Показник	2013	2014	2015	абсолютне відхилення		відносне відхилення
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
експорт	2510,00	3120,00	4240,00	610,00	1120,00	24,30	35,90

Отже, виходячи із таблиці 2.10, можна дійти висновку, що експорт на підприємстві на протязі 2013 - 2015 років зріс, у 2014 році порівняно з 2013 роком на 610 тис. грн. або на 24,30%, у 2015 році порівняно з 2014 роком на 1120 тис. грн. або на 35,90%.

Товарна структура експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 роках наведена в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Динаміка товарної структури експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 роках (тис. грн.)

Показник	2013	2014	2015	абсолютне відхилення		відносне відхилення
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Горілка ТМ «Хортиця»	76,05	98,12	146,75	22,07	48,62	29,02	49,55
ГорілкаТМ «Мороша»	57,73	63,96	63,18	6,23	-0,78	10,79	-1,23
ГорілкаТМ «Первак»	65,26	78,00	97,52	12,74	19,52	19,52	25,03
ГорілкаТМ «Медовуха»	72,79	92,04	131,86	19,25	39,82	26,45	43,27
КоньякиТМ «Шустов»	40,16	31,20	46,64	-8,96	15,44	-22,31	49,49
КоньякиТМ «ОКЗ»	80,32	106,08	166,21	25,76	60,13	32,07	56,68
ВинаТМ «Ореанда»	87,85	120,12	200,55	32,27	80,43	36,73	66,96
ВинаТМ «Микадо»	65,26	78,00	97,52	12,74	19,52	19,52	25,03
ВинаТМ «San Martino»	87,85	120,12	200,55	32,27	80,43	36,73	66,96

Отже, виходячи із табл. 2.11, можна дійти висновку, що найбільшу питому вагу в експорті ТОВ «Спектр-Оіл» на протязі 2013 - 2015 років займали такі асортиментні позиції як горілка ТМ «Хортиця», Коньяки ТМ «ОКЗ» а також вина торгових марок «Ореанда», «Микадо» і «San Martino».

Більш наочно товарну структуру експорту на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 році зобразимо на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Динаміка товарної структури експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 році, %

Отже, виходячи із рис. 2.4, можна дійти висновку, що у 2013 році найбільшу питому вагу в експорті ТОВ «Спектр-Оіл» займали вина ТВ «Ореанда» - 14%, Вина «Сан Маріно» - 14%, Коньяки ТМ «ОКЗ» - 13%, Горілка «Медовуха» - 12%, Горілка ТМ «Хортиця» - 12%.

Товарна структура експорту на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» у 2014 році зобразимо на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Динаміка товарної структури експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2014 році, %

Отже, виходячи із рис. 2.5, можна дійти висновку, що у 2014 році найбільшу питому вагу в експорті ТОВ «Спектр-Оіл» займали горілка ТМ «Первак» - 15%, вина ТВ «Ореанда» - 15%, Коньяки ТМ «ОКЗ» - 14%, горілка ТМ «Медовуха» - 12%, а також горілка ТМ «Медовуха» - 12%.

Більш наочно товарну структуру експорту на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2015 році зобразимо на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Динаміка товарної структури експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2015 році, %

Отже, виходячи із рис. 2.5, можна дійти висновку, що у 2015 році найбільшу питому вагу в експорті ТОВ «Спектр-Оіл» займали вина ТМ «Ореанда» - 17%, горілка ТМ «Первак» - 17%, коньяки «ОКЗ» - 14%, горілка ТМ «Хортиця» - 13%, а також горідка ТМ «Медовуха» 11%.

Географічна структура експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013- 2015 роках наведена в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 - Динаміка географічної структури експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 роках (тис. грн.)

Показник	2013	2014	2015	абсолютне відхилення		відносне відхилення
				2014 / 2013	2015 / 2014	2014 / 2013	2015 / 2014
Республіка Польща	87,85	140,40	220,48	52,55	80,08	59,82	57,04
Словацька Республіка	291,16	368,16	513,04	77,00	144,88	26,45	39,35
Угорська Республіка	258,53	318,24	508,80	59,71	190,56	23,10	59,88
Румунія	253,51	312,00	491,84	58,49	179,84	23,07	57,64
Республіка Молдова	230,92	283,92	457,92	53,00	174,00	22,95	61,28

Отже, виходячи із таблиці 2.12, можна дійти висновку, що найбільший обсяг експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 роках спостерігається в Словацьку Республіку у 2013 році 291,16 тис. грн., у 2014 році 368,16 тис. грн., у 2015 році 513,04 тис. грн.

Ефективність експорту досліджуваного підприємства представлено в таблиці 2.13.

На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що експортна діяльність на підприємстві ведеться в цілому ефективно про що свідчить значення коефіцієнту ефективності експорту, що на протязі досліджуваного періоду є більшим від одиниці.

Таблиця 2.13 - Динаміка показників ефективності експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр., тис. грн.

Показник

2013

2014

2015

абсолютне відхилення

відносне відхилення

2014 / 2013

2015 / 2014

2014 / 2013

2015 / 2014

абсолютний ефект від експорту

964,84

1231,78

1675,65

266,93

443,87

27,67

36,04

експортні доходи

2510,00

3120,00

4240,00

610,00

1120,00

24,30

35,90

експортні витрати (собівартість + інші витрати пов’язані з експортом)

1545,16

1888,22

2564,35

343,07

676,13

22,20

35,81

Отже можна сказати, що зовнішньоекономічна діяльність на підприємстві вимагає підвищення рівня ефективності її здійснення, дане покращення вимагає розробки стратегії розвитку підприємства як в тактичному так і в стратегічному плані.

Динаміка показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. наведено у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Динаміка показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр.

№	Показник	Формула	2013	2014	2015	абсолютне		відносне
						відхилення		відхилення
						2014 /	2015 /	2014 /	2015 /
						2013	2014	2013	2014
1	Коефіцієнт ефективності ЗЕД підприємства	Виручка від ЗЕД / Собівартість ЗЕД	1,62	1,65	1,65	0,03	0,00	1,72	0,07
2.	Рентабельність зовнішньо економічної діяльності	Фін результат від ЗЕД * (1- ставка оподаткування прибутку) / Собівартість експорту	48,08	51,54	52,93	3,45	1,39	7,18	2,70

Отже, виходячи із наведеної таблиці можна дійти висновку, що рентабельність ЗЕД на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. становить в межах 48 - 52%, що свідчить про досить високу результативність зовнішньоекономічної діяльності на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. Виручка від зовнішньоекономічної діяльності більша ніж собівартість зовнішньоекономічної діяльності на 1,62 у 2013 році, на 1,65 у 2014 році, на 1,65 у 2015 році.

Отже, як показує проведене дослідження діяльність ТОВ «Спектр-Оіл» характеризується такими показниками:

Необоротні активи у 2014 році порівняно з 2013 роком зросли на 1851,9 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зросли на 573,6 тис. грн. за рахунок збільшення залишкової вартості основних засобів на 663,5 тис. грн.; оборотні у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшились на 415 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2013 роком зменшились на 200,2 тис. грн. за рахунок зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 146,5 тис. грн.; власний капітал у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 2080,40 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 762,5 тис. грн. за рахунок зростання нерозподіленого прибутку на 694,5 тис. грн.; поточні зобов'язання у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшилися на 804,88 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшилися на 442,60 тис. грн. за рахунок зменшення поточних зобов’язань із виданих авансів на 658,6 тис. грн.; чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 4364,96 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 2318,50.

Коефіцієнт фінансової автономії у 2014 році порівно з 2013 роком на ТОВ «Спектр-Оіл» зріс на 2%, а у 2015 році порівняно з 2013 роком зріс на 1%, що свідчить про позитивну тенденцію в діяльності підприємства на протязі 2013 - 2015 рр.; коефіцієнт фінансової заборгованості за 2013 - 2015 рр. становив 75% - 78%, це є дуже негативною тенденцією, адже при таких результатах можна зробити висновок, що підприємство має досить велику суму позикового капіталу.

Головними функціями зовнішньоекономічного відділу на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» є: маркетингова діяльність; вивчення ринків збуту та закупки товарів; експорт та імпорт товарів;облік досягнень конкурентів на зовнішніх ринках; прогнозування світових тенденцій в економіці, міжнародних відносинах та зовнішньоекономічної діяльності; виставочна діяльність; вивчення цінової політики та кон'юнктури ринків; збір і обробка інформації про ціни, якість та обсяги продажу конкурентоздатної продукції; укладання контрактів; оформлення документів; організація зустрічей з іноземними діловими людьми; розробка перспективних планів експорту й імпорту товарів; розробка кошторису витрат на здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначення ризиків; фінансове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Експорт на підприємстві на протязі 2013 - 2015 років зріс, у 2014 році порівняно з 2013 роком на 610 тис. грн. або на 24,30%, у 2015 році порівняно з 2014 роком на 1120 тис. грн. або на 35,90%. У2015 році найбільшу питому вагу в експорті ТОВ «Спектр-Оіл» займали генератори та стартери - 5%, двигуни - 5%, дроти високої напруги - 6%, електрообладнання - 5%, та скло підйомники 5%. Найбільший обсяг експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 роках спостерігається в Словацьку Республіку у 2013 році 291,16 тис. грн., у 2014 році 368,16 тис. грн., у 2015 році 513,04 тис. грн.

Рентабельність ЗЕД на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. становить в межах 48 - 52%, що свідчить про досить високу результативність зовнішньоекономічної діяльності на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 рр. Виручка від зовнішньоекономічної діяльності більша ніж собівартість зовнішньоекономічної діяльності на 1,62 у 2013 році, на 1,65 у 2014 році, на 1,65 у 2015 році.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «СПЕКТР-ОІЛ»

3.1 Розробка рекомендацій та заходів щодо збільшення обсягів експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»

Важливою перспективою експорту є те, що на закордонних ринках у більшості галузей економіки можна реалізувати величезні можливості одержання надходжень і прибутків. Міжнародний ринок, як правило, настільки більший за вітчизняний, що експорт майже завжди є засобом зростання підприємства. Провівши аналіз стану виробничо-господарської діяльності ТОВ «Спектр-Оіл», а також дослідивши тенденції розвитку її зовнішньоекономічної діяльності, виявлено значні експортні можливості цього підприємства.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних та соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, у результаті чого зростає продуктивність праці.

Щоб збільшити обсяги експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»необхідно вирішити ряд проблем і вибрати стратегію розвитку експорту.

Перед ТОВ «Спектр-Оіл» у зв’язку із розвитком експортної діяльності виникають наступні труднощі та проблеми:

Пізнання ринку і умов діяльності на ньому. Складність цієї проблеми полягає у зростанні, порівняно з операціями на внутрішньому ринку, витрат для необхідної інформації про ринок.

Підготовка експортної операції. На цьому етапі проблема полягає у порівняно великих витратах на встановлення необхідних контактів з потенційними клієнтами.

Формування пропозиції. Проблема цього етапу експортної діяльності полягає в тому, що витрати на маркетингові заходи призводять до зростання ціни продукції.

Фінансування проекту розвитку експорту. Складність полягає у браку коштів для проведення проектів щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції та створення власного експортного відділу.

Розвиток експортної діяльності будь-якого підприємства залежить від конкурентоспроможності його продукції. Конкурентоспроможність продукції забезпечується рівнем конкурентоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл», яке його випускає. Проаналізуємо фактори забезпечення конкурентоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» та розробимо заходи для досягнення його конкурентних переваг (див. табл. 3.1 та 3.2)

Планування міжнародної діяльності будь-якої організації пов’язане із оцінкою зовнішнього середовища, визначення майбутніх світових можливостей і небезпек та формуванням міжнародних цілей і стратегій підприємства.

Таблиця 3.1 - Зовнішні фактори забезпечення конкурентоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» на закордонних ринках

Зовнішні фактори	Заходи досягнення конкурентних переваг
1. Рівень конкурентоспроможності галузі	Використання сучасного високотехнологічного обладнання, залучення іноземних інвестицій у галузь
2. Державна підтримка малого і середнього бізнесу в країні і регіонах	Удосконалення законодавчої бази і нормативних документів щодо малого і середнього бізнесу з орієнтацією на ефективне і відповідне законне ведення бізнесу
3. Правове регулювання функціонування економіки країни і регіонів	Удосконалення законодавчої бази функціонування економіки як системи кодексів і прав (конкурентне, антимонопольне, адміністративне, трудове та ін. законодавство)
4. Науковий рівень управління економікою країни, галузі, регіону	Застосування економічних законів функціонування ринкових відносин, наукових підходів і принципів управління об’єктами, методів управління на всіх рівнях
5. Національна система стандартизації і сертифікації	Активізація робіт у даній сфері, посилення контролю дотримання міжнародних стандартів і угод, правове забезпечення гармонізації з міжнародною системою
6. Державна підтримка науки і інноваційної діяльності	Удосконалення системи розробки і впровадження інновацій, збільшення фінансування на науку
7. Якість інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях ієрархії	Створення єдиних національних інформаційних центрів за сферами чи галузями народного господарства, що відповідають найсучаснішим вимогам науки і техніки
8. Податкові ставки в країні і регіонах	Удосконалення податкової системи, по можливості узгодження та уніфікація податкових ставок
9. Система підготовки і перепідготовки управлінських кадрів в країні	Надходження міжнародних, державних і спонсорських інвестицій у дану сферу та їх використання повинні знаходитися під державним контролем та давати конкретний результат

Важливим етапом для ТОВ «Спектр-Оіл» при виході на закордонні ринки є вибір стратегії експортної діяльності. При чому внітрішні та зовнішні стратегії ТОВ «Спектр-Оіл» повинні взаємодоповнюватися, а не виключати одна одну.

Таблиця 3.2 - Внутрішні фактори забезпечення конкурентоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» на закордонних ринках

Внутрішні фактори	Заходи досягнення конкурентних переваг
1.Структурні
1.1. Виробнича структура підприємства	Проектування діяльності підприємства на основі гнучких виробничих систем, автоматизованих модулів та систем
1.2. Організаційна структура	Побудова організаційної структури на основі дерева цілей підприємства з горизонтальною координацією всіх робіт менеджерів.
1.3. Облік і регулювання виробничих процесів	Автоматизація обліку, дотримання принципів пропорційності, неперервності, паралельності, ритмічності протікання окремих процесів
1.4. Персонал	Постійно здійснювати відбір персоналу, підвищувати його кваліфікація і створювати умови для просування, мотивування якісної та ефективної праці з метою забезпечення конкурентоспроможності персоналу
1.5. Інформаційна та нормативно-методична база управління	При проектуванні і розвитку структур в інформаційній системі використовувати якісну інформацію і нормативно-методичні документи
1.6. Сила конкуренції на виході і вході в систему	При виборі сфери діяльності і постачальників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, кадрів і ін. аналізувати силу конкуренції і вибирати конкурентоспроможних постачальників
2. Ресурсні
2.1. Постачальники	Постійний аналіз конкурентного середовища при виборі постачальників
2.2. Доступ до якісної дешевої сировини і інших ресурсів	Проведення централізованої закупівлі великих партій, що знижує витрати та дає можливість доступу до якісної і дешевої сировини
2.3. Облік і аналіз використання всіх видів ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу та оптимізація ефективності використання ресурсів	Економія ресурсів є пріоритетним напрямом діяльності підприємства, фактором конкурентної переваги
3. Технічні
3.1. Обладнання	Збільшення відносної ваги прогресивного технологічного обладнання, зниження його середнього віку
3.2. Якість виготовлення товару	Застосування сучасних методів контролю і стимулювання якості для утримання конкурентної переваги
4. Управлінські
4.1. Менеджери	Збільшення відносної ваги кваліфікованих і конкурентоспроможних менеджерів
4.2. Організація постачання сировини	Утримання цієї конкурентної переваги вимагає високої дисципліни за всім циклом руху виробничого процесу
4.3. Функціонування системи менеджменту підприємства	Висока кваліфікація персоналу, застосування наукових методів управління
4.4. Функціонування системи управління якістю на підприємстві	Система управління якістю повинна відповідати стандартам якості як України, так і міжнародним.
5. Ринкові
5.1. Доступ до ринку ресурсів, необхідних підприємству 5.2. Доступ до ринку нових технологій	Для отримання переваги необхідно постійно вивчати параметри ринку на вході системи (організації), а для її збереження - проводити моніторинг ринкової інфраструктури
5.4. Ексклюзивність реклами товарів організації	Підвищення кваліфікації працівників відділу реклами і забезпечення достатнього фінансування реклами
5.8. Прогнозування політики ціноутворення і ринкової інфраструктури	Проведення постійного аналізу дії законів попиту, пропозиції, конкуренції на ринку.
6. Ефективність функціонування підприємства
6.1. Показники доходності	Економічні показники визначають якість функціонування ТОВ «Спектр-Оіл»за всіма аспектами і напрямами, тому для утримання переваг підприємство повинне підвищувати науковий рівень управління.
6.2. Інтенсивність використання капіталу
6.3. Фінансова стійкість функціонування підприємства

ТОВ «Спектр-Оіл» має вирішити який саме метод виходу на зовнішні ринки вона обирає, оскільки саме від прямого чи непрямого експорту залежить організаційна структура управління експортною діяльністю. У зв’язку з цим можна виділити два варіанти:

безпосередній вихід на зовнішній ринок через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв’язків;

вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.

Створення власних експортних служб виправдано, якщо:

частка експорту велика у загальному обороті;

зовнішньоторговельні операції проводяться регулярно;

випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності;

невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних умов використання;

на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

В інших випадках виправдане використання посередників як вітчизняних, так і закордонних або міжнародних. Посередники можуть підвищити ефективність зовнішньоторговельних операцій за рахунок:

кращого знання ринку, наявності постійної клієнтури;

зниження витрат транспортування і збереження продукції, у тому числі за рахунок операцій із значними партіями, що належать різним виробникам;

скорочення термінів постачань і оформлення документів;

забезпечення товаровиробників оперативною і докладною інформацією про зміни конкурентоздатності продукції і ринкової ситуації в цілому, повідомлення про реальних і потенційних конкурентів. Якщо підприємство виходить на незнайомий йому ринок із сильною конкуренцією, має сенс звертатися до закордонних фірм-посередників, що добре знають місцевий ринок і мають на ньому своє місце. Але, закордонні фірми-посередники, як правило, обходяться дорожче, ніж вітчизняні.

На відміну від зовнішньоторговельної фірми відділ експорту є складовою системи управління підприємством-експортером. До його основних завдань як органу управління належать:

планування і організація експортно-імпортних операції;

маркетингова діяльність;

участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;

прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон і т.д.

Після вибору стратегій виходу на зовнішні ринки, розроблення планів і прийняття відповідних управлінських рішень наступає процес досягнення цілей, який залежить від організування діяльності підприємства. При управлінні зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) необхідно враховувати такі фактори:

відстані, від яких залежить обмін інформацією, товарами тощо;

рівень розвитку економічних відносин;

невизначеність, яка викликається неточністю інформації, певними змінами політичних і економічних умов діяльності, зміною ринків тощо;

місце прийняття рішень, яке визначає рівень централізації і децентралізації;

підходи щодо делегування повноважень і відповідальності;

рівень конкурентної боротьби;

вплив факторів внутрішнього та зовнішнього середовища;

обсяги зовнішньоекономічних операцій.

Практика показує, що останній фактор є визначальним при побудові органів управління зовнішньоекономічної діяльності підприємств. При побудові організацій в умовах зовнішньоекономічної діяльності можна виділити дві групи підприємств за їхньою роллю та значенням в економіці країни: крупні, дрібні і середні.

Це обумовлює необхідність виділення напрямів ЗЕД підприємств залежно від їх величини. ТОВ «Спектр-Оіл» належить до середніх за масштабами діяльності підприємств.

Резерви щодо вдосконалення управління операцій з експорту на ТОВ «Спектр-Оіл»:

. Direct Mail - розсилка потенційним покупцям рекламних матеріалів підприємства (перелік послуг з цінами на них) у вигляді ділових пропозицій.

В рамках діяльності менеджерів планується відвідування ними підприємств, що отримали ділові пропозиції по пошті, з метою отримання замовлень. Менеджери виконують роль посередника між підприємством та замовниками, роблячи акцент на тих вигодах, які принесе клієнту підписання договору саме з нашою фірмою.

Даний спосіб приваблення клієнтів досить ефективний для виявлення потенційних замовників, а також для налагоджування комерційних зв'язків, збору інформації про споживачів.

. Планується відвідування менеджерами спеціалізованих виставок (Rex, Управління підприємством, Примус та інших) з метою накопичення інформації про потенційних клієнтів шляхом особистого обміну візитними картками з представниками підприємств-учасників та збору інформації про них, а також з метою накопичення інформації про конкурентів.

. Надання знижок. Для залучення нових клієнтів та підсилення їх прихильності до підприємства, ТОВ «Спектр-Оіл» надаватимуться знижки до 10% на обслуговування та повторні замовлення (замовлення клієнта для відділень в інших регіонах, встановлення додаткової апаратури на вже діючих системах).

. Надсилання вітальних листівок на свята.

. Швидке обслуговування клієнтів.

Основні заходи ТОВ «Спектр-Оіл» відображено в бюджеті, що представлений у табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Заплановані витрати на заходи маркетингу ТОВ «Спектр-Оіл», на 2016 рік

№ п/п	Статті витрат	Сума, тис. грн.
1	Direct Mail (адресна розсилка)	28
2	Участь у спеціалізованих виставках (Rex, Управління підприємством, Примус та інших)	13
3	Надсилання вітальних листівок на свята	4
4	Відвідування різноманітних спеціалізованих виставок	4
5	Реклама в спеціалізованих виданнях	56
РАЗОМ	105

Одним з дешевих, але у той же час ефективних способів реалізації своєї продукції на зовнішньому ринку є створення продаж товарів через Інтернет.

Але для того, щоб продавати продукцію за допомогою Інтернету необхідне створення власного сайту на підприємстві. Оскільки у ТОВ «Спектр-Оіл» немає власного сайту, ми пропонуємо його створити і найняти працівника, який займатиметься безпосередньо електронними продажами, і працюватиме з клієнтами, які захочуть придбати продукцію у такий спосіб.

В цілому, зразковий план робіт зі створення сайту буде виглядати так:

генерування технічного завдання на створення сайту або структурного плану сайту;

укладення договору на розробку сайту з веб-студією;

реєстрація домена;

надання необхідних матеріалів;

розробка і схвалення дизайн-макету сайту при тісній взаємодії із студією дизайну;

спостереження і контроль над роботами по верстці матеріалів і документів сайту;

прийом проекту і підпис акту про виконані роботи.

Дуже важливе значення мають ціна і час виконання робіт.

Вартість створення веб-сайту визначається виходячи з вже існуючого і схваленого технічного завдання на створення сайту або плану робіт, складності художнього виконання, термінів виконання робіт, інших додаткових витрат (наприклад, художня зйомка товарів, салонів продажів і т.п.).

Терміни виконання робіт визначаються шляхом оцінки часу, витраченого на розробку і схвалення дизайн-макету сайту, верстку, програмування, створення системи публікації і редагування документів на сайті, і часом необхідним для реєстрації вибраного доменного імені.

ТОВ «Спектр-Оіл» не вигідно наймати власного веб-майстра і підтримкою і оновленням сайту буде займатись компанія, яка надає такі послуги.

Якість сайту залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Сайт - це не самодостатнє явище, а частина загальнокорпоративної роботи. Завдання, які він вирішує, безпосередньо залежать від діяльності компанії, її загальних цілей і планів. Але, поза сумнівом, є і специфічні умови, що впливають на успішність функціонування сайту, які будуть прийняті для того, щоб сайт ТОВ «Спектр-Оіл» мав успіх: грамотне включення сайту в загальну стратегію ЗЕД компанії; правильне визначення цілей і завдань сайту; своєчасне корегування цілей і завдань сайту відповідно до змін загальної стратегію ЗЕД компанії; своєчасне наповнення сайту інформацією; створення системи управління контентом; використання технічних програм, що оптимізують трудовитрати по оновленню інформації.

Для того, щоб визначити чи буде цей проект успішним необхідно провести його економічне обґрунтування.

В таблиці 3.4 приведені повні витрати, які були понесені підприємством на реалізацію цього проекту.

Таблиця 3.4 - Повні витрати на реалізацію проекту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 році

Перелік	Витрати. грн.
Розробка бізнес-сайту	3000
Підтримка та супровід сайту	4800
Монітор	1475,4
Системний блок	3232,8
Колонки	135,6
Апарат безперебійного живлення	315
Комплектуючі (миш, клавіатура)	112,2
Комп’ютерний стіл	400
Стілець	250
Заробітна платня	18000
Премія за рік (в пів окладу)	9000
Нарахування до соціальних фондів	9990
Всього витрат	50711

Отже, витрати на підвищення ефективності експортної діяльності на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2014 році становитимуть 155711 грн.

Таким чином, резервами щодо вдосконалення управління операцій з експорту на ТОВ «Спектр-Оіл» є Direct Mail, планується відвідування менеджерами спеціалізованих виставок (Rex, Управління підприємством, Примус та інших), надання знижок, надсилання вітальних листівок на свята, швидке обслуговування клієнтів. ТОВ «Спектр-Оіл» має вирішити який саме метод виходу на зовнішні ринки вона обирає, оскільки саме від прямого чи непрямого експорту залежить організаційна структура управління експортною діяльністю.

.2 Створення експортного відділу «Спектр-Оіл»

З огляду на дослідження проведене у попередньому підпункті, та проаналізовані організаційні форми управління експортною діяльністю для ТОВ «Спектр-Оіл» найдоцільніше є створення власного експортного апарату та спільного закордонного представництва (див. рис. 3.1)

Рис. 3.1 Альтернативні організаційні форми управління експортною діяльністю ТОВ «Спектр-Оіл»

Дослідження системи експорту ТОВ «Спектр-Оіл» виявили необхідність ефективного управління експортною діяльністю, оскільки саме від її ефективного організування, планування залежить ефективність розвитку експорту. На підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» виникла необхідність створення структурної одиниці, яка б займалася розробкою політики експорту, контролем виконань експортних замовлень, підготовкою та укладанням зовнішньоторговельних контрактів та іншими функціями.

Проаналізувавши організаційні форми управління експортом, виявлено, що найдоцільніше для ТОВ «Спектр-Оіл» створити власний експортний відділ. Структурно-логічну схему заходу щодо створення експортного відділу у ТОВ «Спектр-Оіл» наведено на рисунку 3.2.

Одним із рекомендованих заходів для збільшення обсягів експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» та вирішення проблем щодо її розвитку є створення закордонного представництва.

З аналізу показників діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» видно, що ефективність його діяльності є дуже низькою. Швидше за все, це пов’язано з великими сумами дебіторської заборгованості, великим розміром інших операційних витрат, що є наслідком неефективного управління.

Отже, на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» немає окремого відділу збуту - натомість є відділ Зовнішньоекономічної діяльності який відповідає за реалізацію продукції на закордонних ринках та постачання імпортної продукції. Даний відділ має у своєму складі фахівців менеджерів зі збуту.

До обов’язків менеджерів по збуту входять планування обсягів збуту, планування знижок, укладання договорів із замовниками.

Рекламіст займається висвітленням діяльності підприємства у місцевій пресі та телебаченні, а також в Інтернеті, організовує та погоджує з начальством план рекламних кампаній, формує позитивний імідж підприємства серед населення.

Основна мета - реорганізація відділу - забезпечення більш активної збутової діяльності експортної продукції на закордонні ринки. Служба збуту повинна бути самостійним структурним підрозділом підприємства, інакше, як показує досвід, вона буде мати залежне становище відносно того відділу, частиною якого вона є.

Рис. 3.2. Структурно-логічна схема заходу щодо створення експортного відділу на ТОВ «Спектр-Оіл»

З метою отримання інформації про ситуацію на зарубіжному ринку, рівень цін, а також проведення стимулювання збуту йому доцільно заснувати нову посаду експерт по дослідженню ринку. Це дозволяє правильно визначити напрямки інвестицій, ефективний спосіб використання ресурсів підприємств, обсяги виробництва та, як результат - отримати прибуток, достатній не тільки для відтворення виробництва, а і його вдосконалення згідно з вимогами ринку та досягненнями науково-технічного прогресу, розширення сфери діяльності підприємства.

Оскільки для більш виваженої роботи по постачанні та збуту необхідно ці функції розмежувати, тобто утворити два відділи.

Отже, функцією постачання на підприємстві будуть займаються два менеджери по постачанню та керівник відділу з постачання. Функції відділу збуту буде виконувати відділ збуту, до якого будуть входити керівник відділу збуту, який суміщатиме обов’язки маркетолога, менеджер по зв’язках з громадськістю, рекламіст, менеджер з продаж та експерт по дослідженню ринку (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Реорганізація відділу ЗЕД підприємства ТОВ «Спектр-Оіл»

Отже, пропонується розширити посаду рекламіста у зв’язку з тим, що ТОВ «Спектр-Оіл» є торговим підприємством, тому реклама є важливою, потрібно перш за все сформувати прихильне ставлення громадськості до компанії.

Тобто обов’язки рекламіста розширяться наступними:

створення прес-релізів та конференцій присвячених висвітленню нових та діяльності фірми у місцевих ЗМІ;

організація акцій, конкурсів;

спонсорство та благодійні акції;

створення та побудова фірмового стилю фірми тощо.

Обов’язки менеджера по продажах залишаться ті ж самі. А саме:

здійснення продажів (організація просування продукції, оперативне обслуговування клієнтів, консультація по послугам, пошук нових клієнтів, контроль дебіторської заборгованості клієнтів, формування комерційних пропозицій, підписання договорів, підготовка замовлення та доставки, збір платежів при необхідності).

На менеджерів з продажу поряд із типовими функціями, покладається виконання й інших обов'язків з метою збільшення обсягу продажу й завоювання престижу організації. Зокрема функції мерчандайзингу, маркетингу та реклами.

Менеджер з продажу повинен слідкувати за викладкою максимально повного асортименту товарів та послуг у відповідності зі стандартами мерчандайзингу та особливостями товару (розміщення пива в холодильниках та на полицях), оновленням рекламних матеріалів та устаткування, здійснювати роботу по стимулюванню збутової діяльності, забезпечувати проведення рекламних акцій та дегустацій, покращувати розміщення продукції підприємства по відношенню до продукції конкурентів, інформувати безпосереднє керівництво про претензії клієнта по кількості та якості продукції згідно договору поставки, про зміни на ринку на закріпленій за ним території, виявлених у процесі роботи, здійснювати збір маркетингової інформації за дорученням підприємства.

До обов’язків керівника відділу збуту - маркетолога будуть належати наступні функції та обов’язки:

розробка планів та формування звітів (планування та аналіз комерційних показників на звітний період; розробка заходів по стимулюванню збуту та реклами; формування бюджету відділу; формування звітів про стан справ за певний період; контроль за виконанням бізнес процесів відділом збуту);

реалізації цілей та завдань (участь у розробці асортиментної та цінової політики, визначення цільових сегментів товарів, клієнтів, конкурентів, роз'яснення змін рівня дебіторської заборгованості, розробка посадових інструкцій та опис вакансій, контроль за виконанням планів продажу, участь в організації та проведенні виставок та дегустацій);

керівництво персоналом відділу (визначення комерційних завдань, контроль за їх виконанням, оцінка ефективності діяльності відділу, розробка критеріїв оплати праці, підбір співробітників, розв'язання конфліктних ситуацій між клієнтами та менеджерами);

робота з клієнтами (особиста участь у важливих переговорах, залучення нових клієнтів, аналіз та систематизація клієнтської бази, контроль роботи з дебіторською заборгованістю, контроль документообігу, договорів та ін.);

робота з товаром (контроль цінової політики, внесення нових товарних позицій).

Експерт по дослідженню ринку здійснює дослідження місткості ринку, визначення числа конкурентів, вивчення їх продуктів та їхніх переваг, вивчення попиту споживачів та їхньою покупною спроможністю, апробація виведених нових продуктів на ринок, проведення опитувань споживачів, аналіз публікацій про кондитерську галузь України, аналіз інтернет-статей, вивчення та аналіз цін на кондитерських виробів тощо.

Основна мета даної реорганізації - це проведення ефективної збутової експортної політики підприємства.

Для визначення реального попиту на товари та послуги фірми відділу збуту потрібно своєчасно проводити аналіз міжнародного ринку, будувати свій позитивний імідж серед клієнтів, а також раціональним плануванням та реалізацією бюджету збутової діяльності.

Дана організація сприятиме обґрунтуванню використання складів підприємства, повному завантаженню потужностей, виробництву конкурентоспроможних послуг.

Щодо комплексної програми стимулювання збуту можемо сказати, що для її обґрунтування необхідно вирішити та прийняти ряд додаткових рішень. Зокрема необхідно вирішити яке стимулювання буде використовуватись, його інтенсивність, тривалість програм стимулювання, бюджет заходу щодо стимулювання та ін.

Як зазначалося вище пропонуємо застосувати стимулювання збуту серед споживачів - це важливий елемент BTL технологій що дозволить максимізувати наші прибутки.

Найбільшим стимулом для споживачів завжди були, є та будуть цінові інструменти та подарунки. Для даного виду стимулювання тривалість програми стимулювання повинна бути короткостроковою, що призведе до швидкої реакції потенційних покупців на зміну цін (знижки, розпродажі, подарунки за купівлю).

Щодо бюджету на стимулювання, то його необхідно розробляти виходячи з цілей та завдань просування, враховуючи всі витрати на досягнення поставлених цілей.

Головним завданням при розробці заходів щодо стимулювання збуту для підприємства являється, зробити так щоб товар (послуга) стали привабливими та цікавими споживачам. Якщо підприємство досягне даного завдання, тоді всі витрати на стимулювання збуту покриються за рахунок прискорення продаж.

Розглянемо деякі рішення, що впливають на обґрунтування комплексної програми щодо стимулювання збуту:

Інтенсивність стимулювання. Для успіху заходу потрібна наявність певного мінімуму стимулювання. Більше сильний стимул забезпечить і більший обсяг продажу.

Умови участі. Стимули можуть бути запропоновані або всім або тільки якимось особливим групам осіб. Обмеженнями можуть бути географічний чинник, вікової, соціальний та інші чинники.

Кошти на розповсюдження відомостей про програму стимулювання. Діяч ринку повинен вирішити, як варто розповсюджувати інформацію про програму стимулювання та інтерес до неї. Інформація може розсилатися поштою чи поширюватися з допомогою реклами.

Тривалість програми стимулювання. Розробникові плану маркетингу необхідно прорахувати оптимальну тривалість програми стимулювання, адже при дуже коротких строках стимулювання споживач не встигає відреагувати на дані заходи, а при досить розтягнутих строках програми стимулювання - споживач втрачає інтерес до негайної покупки вважаючи, що ще є час.

Вибір часу щодо заходів зі стимулювання збуту, полягає у виборі календарних термінів щодо даних заходів, якими потім керуються і керівництво, і служба збуту і служба товароруху.

Зведений бюджет збуту. Найчастіше розмір асигнувань визначається у вигляді відсотка від загального бюджету.

Попереднє випробування програми стимулювання збуту. По можливості усі використовувані кошти стимулювання збуту слід попередньо випробувати й переконатися, що вони підходять і забезпечують необхідні стимули.

Втілення у життя програми стимулювання збуту. На кожний захід по стимулювання збуту фірмі слід розробляти окремий план, охоплюючи як підготовчий період, так і період активної комерції.

Оцінка результатів програми стимулювання збуту має вирішальне значення, проте їй рідко приділяють належну увагу. Найчастіше користуються методом порівняння показників збуту до, під час і після проведення програми стимулювання збуту.

Отже, для обґрунтування комплексної програми щодо стимулювання збуту необхідно вирішити ще багато додаткових рішень стосовно інтенсивності стимулювання, тривалості програми стимулювання, вибору календарних строків проведення програми, попереднього випробування програми стимулювання збуту, втілення в життя самої програми стимулювання збуту продукції (послуг) та оцінки її результатів.

Необхідно здійснювати діяльність щодо стимулювання збуту комплексно і планово. Тому пропонуємо розробити заходи щодо планування стимулювання збуту на підприємстві.

Для стимулювання збуту на закордонних ринках плануємо використати такі інструменти:

Формування маркетингу відносин. Маркетинг відносин - це постійна взаємодія зі споживачами та переконання їх і у подальшій співпраці з компанією.Розвитку маркетинг - відносин сприяють інформаційні технології, які допомагають відстежувати звички покупців, створювати бази даних, на основі яких надалі розробляти товари, послуги та рекламні ідеї. Для підтримки маркетинг відносин використовують додаткові інструменти, такі як: вітальні листівки на день народження, і різні національні свята - це дозволяє завоювати прихильність споживачів.

Цінові інструменти, до яких належать:

Знижки при купівлі певного обсягу товару (послуг).

Сезонні знижки. Дане підприємство застосовує цей інструмент лише в зимовий період, а на нашу думку це необхідно робити кожного сезону на різні послуги (ті, що потребують цього в даний час) - це допоможе завоювати більшу частину ринку та переманити потенційних покупців від конкурентів.

Дисконтні карти. Слід надавати споживачам котрі користуються послугам нашого підприємства мінімум 6 раз на рік та при мінімальному замовленні послуг на суму, що не нижче 20 тис. грн. за кожне з замовлень.

Правильне застосування всіх інструментів стимулювання збуту призводить не тільки до загального збільшення попиту, а й до підтримання іміджу компанії, а так само, до впізнавання продукції.

Отже провівши аналіз функціонування системи стимулювання збуту в контексті комунікаційної політики підприємства нами запропоновано використати стимулювання збуту, спрямоване на споживачів. У стимулюванні споживачів, на нашу думку, потрібно застосовувати сезонні знижки, знижки при купівлі певного обсягу товару, дисконтні картки.

Для обґрунтування комплексної програми щодо стимулювання збуту необхідно вирішити ще багато додаткових рішень стосовно інтенсивності стимулювання, тривалості програми стимулювання, вибору календарних строків проведення програми, попереднього випробування програми стимулювання збуту, втілення в життя самої програми стимулювання збуту продукції (послуг) та оцінки її результатів.

3.3 Створення закордонного представництва «Спектр-Оіл»

Структурно-логічна схема заходу щодо створення закордонного представництва ТОВ «Спектр-Оіл» наведена на рис. 3.4.

Для ТОВ «Спектр-Оіл» найбільш оптимальною організаційною структурою управління експортною діяльністю є експортний відділ. При цьому експортний відділ, про що свідчить вивчення діяльності організаційних структур управління іноземних підприємств, найчастіше виступає у формі вбудованих або спеціалізованих експортних відділів.

Залучення представництва за кордоном дозволяє:

збільшити прибуток за рахунок підвищення оперативності збуту товарів і прискорення обігу капіталу;

збільшити прибуток за рахунок зменшення термінів зберігання продукції;

збільшити прибуток за рахунок зниження витрат обігу на одиницю продукції;

збільшити прибуток за рахунок продажу товару на іноземному ринку безпосередньо в моменти покращення кон’юнктури за більш високими цінами, оскільки посередники, існуючи поряд з кінцевими споживачами, одразу реагують на будь-які зміни попиту.

Процес створення закордонного представництва ТОВ «Спектр-Оіл» розпочинається з вибору потенційно привабливої країни.

Перший етап аналізу - визначення кола країн, які є потенційно привабливими з точки зору проникнення на їхні ринки. При цьому необхідно ретельно проаналізувати стан середовища міжнародного маркетингу, який включає в себе вивчення системи міжнародної торгівлі, економічного середовища кожної з країн та їхнього політико-правового та культурного середовища. Підприємству, яке вирішило вийти на іноземний ринок, необхідно взяти до уваги існування безлічі обмежень і перешкод у міжнародній торгівлі як у країні, на ринок якої воно збирається вийти, так і у своїй власній.

До таких обмежень належать: митні тарифи (фіскальні та протекціоністські), валютний контроль з боку держави, ряд нетарифних бар’єрів (системи національних стандартів безпеки, якості тощо).

Коло країн потенційно привабливі для ТОВ «Спектр-Оіл» представлені в таблиці 3.5

Таблиця 3.5 - Коло країн потенційно привабливі для ТОВ «Спектр-Оіл»

№	Країна	Стратегічна мета
1	Молдова	збільшення обсягів поставок
2	Росія	розширення асортиментного переліку поставок
3	Білорусія	збільшення обсягів поставок та розширення асортиментного переліку поставок
4	Угорщина	збільшення обсягів поставок та розширення асортиментного переліку поставок
5	Румунія	збільшення обсягів поставок та розширення асортиментного переліку поставок
6	Чехія	розширити експортні постачання на територію даної країни
7	Словаччина	розширити експортні постачання на територію даної країни	Польща	розширити експортні постачання на територію даної країни

Вивчення економічного середовища передбачає аналіз економіки кожної з країн на предмет її привабливості як експортного ринку. Для цього необхідно провести оцінку економік за двома характеристиками. Перша з них - структура господарства, яка визначає потребу країни в товарах і послугах, рівень зайнятості і доходів населення тощо. Друга характеристика -характер розподілу доходів у країні. Отримати уявлення про політико-правове середовище можна в результаті аналізу чотирьох основних факторів: ставлення у країні до закупівель з-за кордону; політичної стабільності; валютних обмежень; державної машини (ступеня допомоги або протидії іноземним підприємствам з боку держави, що їх приймає).

Результатом вивчення середовища міжнародного маркетингу є інформація, аналіз якої дає змогу прийняти рішення про принципову доцільність (або недоцільність) виходу підприємства на зарубіжний ринок. В сучасних умовах оптимальним рішенням вважається вихід українського підприємства на ринки країн так званого ближнього зарубіжжя.

Найбільш оптимальним варіантом для створення представництва нам видається ринок Польщі.

Пропонуються такі можливості виходу ТОВ «Спектр-Оіл»» на ринок близького зарубіжжя (Польщу):

прямий експорт;

формування мережі дистриб’юторів для просування та поширення товарів на ринку;

організація спільного підприємства з уже діючим підприємством для створення дистриб’юторського каналу;

організація мережі просування товару й оцінки продажу (при експорті);

придбання діючого підприємства - дистриб’ютора й оптового торгівця з наявною системою просування і продажу (придбання по вертикалі) або купівля контрольного пакета акцій виробника (придбання по горизонталі).

Найбільш перспективним варіантом є створення офіційного представництва. Розглянемо процес його створення.

Головним законом, який регулює започаткування, ведення та завершення підприємницької діяльності на території Республіки Польща є Закон Республіки Польща «Про вільне ведення підприємницької діяльності» від 2 липня 2004 р. (Ustaw z dnia 2 lipca 2004 r. O swobodzie działalności gospodarczej).

Відповідно до цього закону на рівні з громадянами Польщі підприємницьку діяльність на території держави можуть здійснювати громадяни країн-членів ЄС та країн-членів Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA - Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія), які виступають сторонами угоди про європейську економічну зону.

На подібних умовах можуть здійснювати підприємницьку діяльність громадяни третіх країн, які не входять до вищезгаданих груп країн, при умові відповідності одному з наступних перерахованих критеріїв:

отримати дозвіл на тимчасове перебування на території Польщі, або

отримати дозвіл на постійне місце проживання в Республіці Польща,

отримати статус біженця відповідно до ст. 53 Закону Республіки Польща «Про іноземців» від 13 червня 2003 р.

Інші іноземні особи, про яких не згадувалось вище, мають право здійснювати підприємницьку діяльності в Республіці Польща, втім лише у формі таких товариств:

товариство з обмеженою відповідальністю, („Sp. z o.o.” )

товариство на вірі - командитне (по-польськи ” Sp. komandytowa” )

акціонерне товариство (по-польськи „S.A.”)

змішане товариство - командитно-акціонерне (по-польськи „Sp. komandytowo-akcyjna”).

Іноземці мають право вступати до вищенаведених товариств, а також викуповувати акції товариств або набувати частину їх власності.

Водночас, у даному випадку, група іноземців не може вести підприємницької діяльності на підставі реєстрації фірми в органах міської влади, а також у формі товариства з необмеженою відповідальністю.

Окрім того, закордонні підприємства і компанії можуть здійснювати підприємницьку діяльність у Польщі, відкривати свої філії або представництва (відповідно до ст. 85 - 92 Закону Республіки Польща «Про вільне ведення підприємницької діяльності»), втім такі установи не мають права ведення господарської діяльності, а виконують лише рекламні і представницькі функції.

Підприємець може здійснювати підприємницьку діяльність після проходження процесу реєстрації підприємців у Державному реєстрі судових рішень. Принципи запису до реєстру підприємців передбачені Законом Республіки Польща «Про державний реєстр судових рішень» від 20 серпня 1997 р.

Етапи реєстрації фірми

У випадку відкриття товариства з обмеженою відповідальністю, командитного товариства, або командитно-акціонерного товариства, кошти реєстрації (у відповідному відділі державного реєстру) складають 1000 злотих. Додатково до цих коштів у розмірі 500 злотих нараховуються витрати на розміщення оголошення у Судовому і економічному моніторингу. Додаткові кошти передбачає укладення нотаріального акту Угоди про товариство (не стосується товариства з необмеженою відповідальністю).

У випадку заснування товариства з обмеженою відповідальністю, процес реєстрації відбувається за такими етапами:

Реєстрація угоди товариства у нотаріуса

Мінімальний обсяг основного капіталу фірми повинен складати 5 тис. злотих, які вносяться спільники товариства у формі готівки або апорту. При обсягу основного капіталу товариства у розмірі 5 тис. злотих, нотаріальна оплата складає близько 450,0 злотих.

Реєстрація товариства в Державному реєстрі судових рішень

Для реєстрації потрібні такі документи: заява про внесення фірми до Державного реєстру судових рішень, угода товариства, нотаріальні зразки підписів членів управління, угода про наймання. Оплата суду за реєстрацію товариства в Державному реєстрі судових рішень складає 1500,00 злотих.

Реєстрація у Державному статистичному управлінні.

Заява до Державної податкової служби Республіки Польща (US) щодо присвоєння ідентифікаційного номеру, а також оголошення щодо сплати ПДВ ( оплата послуг становить 170,00 злотих).

Реєстрація в Державній страховій компанії (ZUS)

Для відкриття товариства з обмеженою відповідальністю українська фірма повинна представити наступні документи:

виписка з Державного реєстру судових рішень

Угода про товариство

резолюція загальних зборів товариства про прийняття рішення про заснування товариства

Повноваження щодо заснування товариства в Польщі

Запис до державного реєстру судових рішень є необхідною умовою також при відкритті філії, натомість при відкритті представництва необхідно внести запис до реєстру представництв закордонних підприємств, який проводить Міністерство економіки Республіки Польща.

Що ж до оподаткування підприємницької діяльності, то потрібно зазначити, що впродовж останніх років податкова система Польщі зазнала значних змін, спрямованих на забезпечення більшої чіткості та відповідності системам оподаткування країн Євросоюзу. При цьому треба мати на увазі, що несвоєчасна оплата податків несе за собою штрафні санкції в розмірі 13% річних.

Основні види податків такі:

податок на доходи юридичних осіб - за ставкою 19%;

податок на додану вартість (закон про ПДВ діє з 1 травня 2004 року). Основна ставка податку становить 22%;

акциз;

податок на дивіденди, що поширюється на осіб, котрі є акціонерами підприємств (ставка податку становить 19%, якщо не підпадає під конвенцію про подвійне оподаткування);

соціальне страхування (близько 30-36%) та податок на прибуток з заробітної плати;

податок на доходи фізосіб. Оподаткуванню належать доходи фізичних осіб незалежно від джерела надходження. Податок має прогресивну ставку мінімальний розмір 19%, максимальний - 35%;

місцеві податки. Їх обумовлює закон “Про місцеві податки та збори” від 12 січня 1991 року. Верхню межу податкової ставки визначає парламент. Як правило, місцеві податки включають: податок на нерухомість, на автомобілі, на собак, на продуктові та промислові базари;

податок на нерухомість щороку визначає міністр фінансів, і його затверджують місцеві органи влади.

Отже, пропонуємо розробити план створення представництва підприємства ТОВ «Спектр-Оіл» на ринку Польщі.

Етап I. Вибір органiзацiйно-юридичної форми господарської діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» на ринку Польщі:

• фiзичнi особи або особи, якi проводять господарську дiяльнiсть вiд

свого iменi та за власний кошт,

• юридичнi особи тобто одиницi, якi мають юридичний статус, до них

належать: кооперативи i господарськi товариства (товариства

з обмеженою вiдповiдальнiстю, акцiонернi товариства),

• органiзацiйнi одиницi, якi не мають юридичного статусу - зараховуються малi товариства, тобто партнерськi, вiдкритi, командитнi та командитно-акцiонернi, а також цивiльнi товариства. Пiдприємцями вважаються також партнери цивiльних товариств у сферi дiяльностi, яку вони виконують.

Найпопулярнiшою формою господарської дiяльностi є одноособовi пiдприємства, якими керує фiзична особа, яка дiє вiд свого iменi та за власний кошт.

Етап II. Подання заяви про реєстрацiю запису до облiку господарської діяльності

Це можна зробити в управлiннi гмiни, мiста (у Люблiнському мiському

управлiннi) або за домопогою виконання запису до Державного реєстру

товариств (стосується тiльки товариств).

До заяви додають гербовий збiр розмiром 100-зл. Посвiдчення готується 14 днiв.

Етап III. Отримання статистичного номера REGON

Пiсля реєстрацiї у облiку господарської дiяльностi (i засвiдчення про це) потрiбно записатись до Нацiонального реєстру суб’єктiв народної

економiки i отримати статистичний номер REGON. З цiєю метою подають

заяву до управлiння гмiни або статистичного управлiння.

Номер REGON готується протягом 7 днiв вiд дати подання заяви.

Номер REGON потрiбно розмiстити на фiрмових бланках, печатцi, бланках оплати внескiв, якi стягуються Установою соцiального страхування. Необхiдно також представити його у банк, у якому підприємство буде відкривати рахунок.

Етап IV. Створення банкiвського рахунку ТОВ «Спектр-Оіл»

Для створення банкiвського рахунку потрiбно:

• довiдка про запис до реєстру господарської дiяльностi;

• довiдка про REGON фiрми;

• довiдка про ІПН (NIP) (якщо не має, то потрiбно пiзнiше актуалізувати данi).

Обираючи банк, проводять моніторинг найвигiднiших пропозицiй, тобто розмiр оплати за ведення рахунку, розмiр комiсiйних за виконання операцiй перерахункiв, кошти можливих кредитiв i т.д.

Етап V. Оголошення у Державному казначействi про початок господарської діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»

Це потрібно зробити це перед першою трансакцiєю. Документи, якi потрiбно подати:

• довiдка про запис до реєстру господарської дiяльностi (2 примiрника),

• довiдка про iдентифiкацiйний номер (2 примiрника),

• документ, який пiдтверджує юридичне право на примiщення, якi

є мiсцем знаходження фiрми (документ про володiння майном або

умова найму).

Етап VI. Подання заяви до податкової iнспекцiї про наданняТОВ «Спектр-Оіл»ідентифікаційного податкового номеру - ІПН (NIP)

Фiзичнi особи, якi самостiйно проводять господарську дiяльнiсть, або якщо ІПН (NIP) уже був наданий, заповнюють формуляр NIP-1. Юридичнi особи або органiзацiйнi одиницi, якi не мають юридичного статусу i є платниками або платниками податкiв заповнюють формуляр NIP-2.

Етап VII. Вибір форми оподаткування та подання заяви про

реєстрацiю VAT до податкової iнспекцiї.

Обирають з двох форм оподаткування до вибору:

• оподаткування у формi податкової карти,

• оподаткування у формi податку на доходи на загальних принципах

(за податковою шкалою або лiнiйним податком).

Етап VIII. Подання заяви про страхування до Установи соцiального

страхування (УСС)

Подання заяви про страхування здійснюється протягом 7 днiв вiд дня фактичного початку господарської дiяльностi. У практицi це означає дату реєстрацiї у податковiй iнспекцiї.

В Установi соцiального страхування заповнюють два формуляри:

• ZUS ZUA - Заявка щодо соцiального i медичного страхування.

• ZUS ZFA - Заявка платника внескiв - фiзичної особи.

До заявки ZFA потрiбно додати копiю рiшення податкової iнспекцiї про надання номеру ІПН (NIP) i засвiдчення статистичного управлiння про надання дійсного статистичного номеру REGON.

Якщо господарська дiяльнiсть є єдиним джерелом доходу, вiд дня початку виконання дiяльностi до дня її припинення діяльність пiдлягає обов’язковому страхуванню:

• пенсiйному;

• пенсiї по iнвалiдностi;

• страхуванню вiд нещасних випадкiв;

Пiдприємцi мають також:

• оплатити медичне страхування;

• перерахувати внески на фонд працi (добровiльно);

• оплатити внески на страхування по хворобi.

Етап IX. Вироблення фiрмової печаткиТОВ «Спектр-Оіл»

На печатцi повиннi знаходитись такi данi: повна назва фiрми; адреса фiрми; номер телефону; статистичний номер REGON; номер ІПН (NIP).

Варто перевiрити, якi данi на печатцi вимагає банк, який веде поточний

рахунок фiрми.

Етап X. Опрацювання бiзнес-плану ТОВ «Спектр-Оіл»на з визначенням засобiв та способiв дiй для досягнення визначеної мети

Бiзнес-план потрiбний у трьох основних ситуацiях:

• У фiнансуваннi iнвестицiй - це клопотання про позику, гранти, дотацiї, що є аргументом довiри;

• Пiд час початку господарської дiяльностi допомагає визначити i продумати мету та прiоритети;

• В управлiннi фiрмою допомагає йти у запланованому напрямку, аналiзувати ситуацiю, а також стежити за розвитком фiрми.

Отже, розроблені з даному розділі дослідження з вдосконалення експортної діяльності підприємства ТОВ «Спектр-Оіл» дозволяють розробити прогноз показників діяльності підприємства на наступні три роки.

За для визначення ефективності заходів з підвищення платоспроможності підприємства необхідним є побудова прогнозного балансу, прогнозного звіту про фінансові результати, оцінити платоспроможність підприємства на майбутній період та оцінити ймовірність банкрутства підприємства у 2016 - 2018 роках.Отже, виходячи прогнозного балансу можна дійти висновку, що валюта балансу буде становити у 2018 році 28265,6 тис. грн.

Прогнозний звіт про фінансові результати ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Прогнозний звіт про фінансові результати ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках, тис. грн. та порівняння його з фактичним 2015 роком

Звіт про фінансові результати	2015	2016	2017	2018
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	13928,50	16714,17	19499,17	22285,00
Інші операційні доходи	518,60	518,60	518,60	518,60
Інші звичайні доходи	618,60	618,60	618,60	618,60
Разом чисті доходи	15065,70	17851,37	20636,37	23422,20
Матеріальні затрати	11593,97	13839,33	16145,31	18451,98
Операційні витрати	379,70	379,70	379,70	379,70
Надзвичайні витрати	380,50	380,50	380,50	380,50
Податок на прибуток	526,00	581,17	657,82	734,48
Разом витрати	12880,17	15180,70	17563,33	19946,66
Чистий прибуток (збиток)	2185,53	2670,66	3073,04	3475,54

Отже, виходячи із таблиці 3.6, можна дійти висновку, що чистий прибуток буде становити у 2018 році 3475,54 тис. грн.

Аналіз рентабельності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках наведено у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Аналіз показників оцінки рентабельності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках та порівняння їх з фактичним 2015 роком

Показники	2015	2016	2017	2018	абсолютне відхилення
					2017 / 2016	2018 / 2017
Рентабельність продажу	13,08	13,32	13,13	13,00	-0,18	-0,14
Рентабельність основної діяльності	18,85	19,30	19,03	18,84	-0,26	-0,20
Рентабельність власного капіталу	8,94	11,53	13,04	14,50	1,51	1,46
Період окупності власного капіталу	11,18	8,67	7,67	6,90	-1,00	-0,77
Рентабельність усього капіталу підприємства	2,22	3,60	5,99	12,30	2,40	6,30

Виходячи з рентабельності продажів, відсоток здатності підприємства контролювати собівартість продукції 13,32% в 2016 році, 13,13% в 2017 році, 13,00% в 2018 році. Рентабельність основного капіталу становила 19,30% в 2016 році, 19,03% в 2017 році, 18,84% в 2018 році. Рентабельність власного капіталу становила 11,53% в 2016 році, 13,04% в 2017 році, 14,50% в 2018 році. Рентабельність усього капіталу підприємства в 2016 році 3,60%, в 2017 році 5,99%, в 2018 році 12,30%.

Аналіз ділової активності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках наведено у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Аналіз показників ділової активності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках та порівняння їх з фактичним 2015 роком

Показники	2015	2016	2017	2018	абсолютне відхилення
					2017 / 2016	2018 / 2017
Фондовіддача	0,16	0,26	0,48	1,24	0,21	0,77
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кдз)	18,13	21,75	25,38	29,01	3,62	3,63
Період оборотності дебіторської заборгованості (Пдз)	20,13	16,78	14,38	12,58	-2,40	-1,80
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Ккз)	0,16	0,28	0,64	5,30	0,35	4,67
Період оборотності кредиторської заборгованості (Пкз)	2256,39	1286,68	573,84	68,85	-712,83	-504,99
Коефіцієнт оборотності запасів (Кз)	59,09	70,54	82,29	94,05	11,75	11,76

Виходячи з таблиці 3.8, можна зробити висновок, що:

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2017 році порівняно з 2016 роком зросте на 3,62 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 3,63 рази.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в 2017 році порівняно з 2016 роком зріс на 0,35 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 4,67.

коефіцієнт оборотності запасів в 2017 році порівняно з 2016 роком зріс на 11,75 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 11,76 рази.

коефіцієнт оборотності активів в 2017 році порівняно з 2016 роком зріс на 0,16 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 0,41 рази.

оборотність власного капіталу в 2017 році порівняно з 2016 роком зросла на 0,11 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком знизилась на 0,10 рази.

Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках наведено у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 роках та порівняння їх з фактичним 2015 роком

Показники	2015	2016	2017	2018	абсолютне відхилення
					2017 / 2016	2018 / 2017
Коефіцієнт забезпеченості ліквідними активами	1,18%	1,56%	2,26%	4,11%	0,70%	1,84%
Коефіцієнт забезпеченості швидко ліквідними активами	0,02%	0,02%	0,03%	0,06%	0,01%	0,02%
Коефіцієнт забезпеченості готовими засобами платежу	0,02%	0,02%	0,03%	0,06%	0,01%	0,02%
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,62%	2,38%	4,57%	33,35%	2,19%	28,78%
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,02%	0,03%	0,06%	0,45%	0,03%	0,39%
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02%	0,03%	0,06%	0,45%	0,03%	0,39%
Коефіцієнт відволікання оборотних активів у запаси	16,90%	16,90%	16,90%	16,90%	0,00%	0,00%

Виходячи з коефіцієнта забезпеченості ліквідними активами - активи підприємства забезпечені групою ліквідних активів на 1,56% у 2016 році, на 2,56% у 2017 році, на 4,11% у 2018 році.

Виходячи з коефіцієнта забезпеченості швидко ліквідними активами - активи підприємства забезпечені групою швидко ліквідних активів на 0,02% у 2016 році, на 0,03% у 2017 році, на 0,06% у 2018 році.

Виходячи з коефіцієнта забезпеченості готовими засобами платежу - активи підприємства забезпечені групою ліквідних активів на 0,02% у 2016 році, на 0,03% у 2017 році, на 0,06% у 2018 році.

Виходячи з загального коефіцієнта покриття, за допомогою своїх ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 2,38% у 2016 році, на 4,57% у 2017 році, на 33,35% у 2018 році.

Виходячи з проміжного коефіцієнта покриття, за допомогою своїх швидко ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,03% у 2016 році, на 0,06% у 2017 році, на 0,45% у 2018 році.

Виходячи з коефіцієнта абсолютної ліквідності, за допомогою своїх найбільш ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,03% у 2016 році, на 0,06% у 2017 році, на 0,45% у 2018 році.

Виходячи з коефіцієнта відволікання оборотних активів у запаси, частка найменш ліквідних оборотних активів в загальній їх сумі складає 16,90% у 2016 - 2018 роках.

Виходячи з коефіцієнта відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, частка дебіторської заборгованості у оборотних активах складає 1,05% у 2016 - 2018 роках.

Виходячи з коефіцієнта участі матеріальних запасів у покритті поточних зобов’язань, за рахунок найменш ліквідних активів покриваються поточні зобов’язання на 0,40% у 2016 році, на 0,77% у 2017 році, на 5,64% у 2018 році.

Таблиця 3.10 - Динаміка тривалості операційного циклу на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 - 2018 рр. та порівняння його з фактичним 2015 роком

Показники	Роки
	2015	2016	2017	2018
Тривалість операційного циклу	26,80	22,36	19,17	16,77
Період обороту середнього залишку грошових активів, включаючи в них короткострокові фінансові вкладення в днях	0,49	0,41	0,35	0,31
Тривалість обороту запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних факторів виробництва у складі оборотних активів, у днях	6,18	5,17	4,44	3,88
Тривалість обороту запасів готової продукції, у днях	0,00	0,00	0,00	0,00
Тривалість оплаченої дебіторської заборгованості, у днях	20,13	16,78	14,38	12,58
Тривалість обороту незавершеного виробництва, у днях	0,00	0,00	0,00	0,00
Темп росту до 2016 року,%	х	х	-14,28	-25,00
Темп росту до попереднього року, %	х	х	-14,28	-12,50
Абсолютний приріст до попереднього року, тис. грн.	х	х	-3,19	-2,40

Отже, виходячи із таблиці 3.10, можна дійти висновку, що тривалість операційного циклу на протязі 2016 - 2018 років становить в межах від 17 днів до 22 днів, що є позитивним в діяльності підприємства на протязі досліджуваного періоду, найкращим є показник тривалості операційного циклу у 2018 році та становить 17 днів, найгіршим є значення 2016 році та становить 22 дні.

Отже, для ТОВ «Спектр-Оіл» найбільш оптимальною організаційною структурою управління експортною діяльністю є експортний відділ. При цьому експортний відділ, про що свідчить вивчення діяльності організаційних структур управління іноземних підприємств, найчастіше виступає у формі вбудованих або спеціалізованих експортних відділів.

Резерви щодо вдосконалення управління операцій з експорту на ТОВ «Спектр-Оіл»: Direct Mail, планується відвідування менеджерами спеціалізованих виставок, надання знижок, надсилання вітальних листівок на свята, швидке обслуговування клієнтів.

Витрати на підвищення ефективності експортної діяльності на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2014 році становитимуть 155711 грн. Чистий прибуток буде становити у 2016 році 3475,54 тис. грн.

ВИСНОВКИ

Отже, проведене дослідження дозволяє зробити ряд висновків.

ТОВ «Спектр-Оіл» є одним із найбільших в Україні дистриб'юторів алкоголю, який має філії в усіх регіонах країни та забезпечує представленість продукції холдингу в абсолютній більшості великих, середніх та дрібних торговельних точок, а також у готелях, ресторанах, кафе, барах, нічних клубах тощо.

Аналіз основних показників діяльності підприємства показав, що необоротні активи у 2014 році порівняно з 2013 роком зросли на 1851,9 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зросли на 573,6 тис. грн. за рахунок збільшення залишкової вартості основних засобів на 663,5 тис. грн.; оборотні у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшились на 415 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2013 роком зменшились на 200,2 тис. грн. за рахунок зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 146,5 тис. грн.; власний капітал у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 2080,40 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 762,5 тис. грн. за рахунок зростання нерозподіленого прибутку на 694,5 тис. грн.; поточні зобов'язання у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшилися на 804,88 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшилися на 442,60 тис. грн. за рахунок зменшення поточних зобов’язань із виданих авансів на 658,6 тис. грн.; чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс на 4364,96 тис. грн., у 2015 році порівняно з 2014 роком зріс на 2318,50.

Головними функціями зовнішньоекономічного відділу на підприємстві ТОВ «Спектр-Оіл» є: маркетингова діяльність; вивчення ринків збуту та закупки товарів; експорт та імпорт товарів;облік досягнень конкурентів на зовнішніх ринках; прогнозування світових тенденцій в економіці, міжнародних відносинах та зовнішньоекономічної діяльності; виставочна діяльність; вивчення цінової політики та кон'юнктури ринків; збір і обробка інформації про ціни, якість та обсяги продажу конкурентноздатної продукції; укладання контрактів; оформлення документів; організація зустрічей з іноземними діловими людьми; розробка перспективних планів експорту й імпорту товарів; розробка кошторису витрат на здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначення ризиків; фінансове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Експорт на підприємстві на протязі 2013 - 2015 років зріс, у 2014 році порівняно з 2013 роком на 610 тис. грн. або на 24,30%, у 2015 році порівняно з 2014 роком на 1120 тис. грн. або на 35,90%. У2015наТОВ «Спектр-Оіл»найбільшу питому вагу в експорті займали вина ТВ «Ореанда» - 14%, Вина «Сан Маріно» - 14%, Коньяки ТМ «ОКЗ» - 13%, Горілка «Медовуха» - 12%, Горілка ТМ «Хортиця» - 12%.

Найбільший обсяг експорту ТОВ «Спектр-Оіл» у 2013 - 2015 роках спостерігається в Словацьку Республіку у 2013 році 291,16 тис. грн., у 2014 році 368,16 тис. грн., у 2015 році 513,04 тис. грн.

Резерви щодо вдосконалення управління операцій з експорту на ТОВ «Спектр-Оіл»:

. Direct Mail

. Планується відвідування менеджерами спеціалізованих виставок

. Надання знижок.

. Надсилання вітальних листівок на свята.

. Швидке обслуговування клієнтів.

Важливим напрямами вдосконалення експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл»є створення закордонного представництва підприємства. В ході дослідження цільових ринків для створення представництва, було визначено, що найбільш привабливим для ТОВ «Спектр-Оіл» є ринок Польщі, в зв’язку з чим, було розроблено план створення представництва ТОВ «Спектр-Оіл» в Польщі.

Виходячи з запропонованих заходів, щодо вдосконалення експортної діяльності ТОВ «Спектр-Оіл» було розраховано прогнозні показники діяльності підприємства. Згідно з розрахунками витрати на підвищення ефективності експортної діяльності на ТОВ «Спектр-Оіл» у 2016 році становитимуть 155711 грн. Чистий прибуток буде становити у 2018 році 3475,54 тис. грн.

Тривалість операційного циклу на протязі 2016 - 2018 років становить в межах від 17 днів до 22 днів, що є позитивним в діяльності підприємства на протязі досліджуваного періоду, найкращим є показник тривалості операційного циклу у 2018 році та становить 17 днів, найгіршим є значення 2016 році та становить 22 дні.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2017 році порівняно з 2016 роком зросте на 3,62 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 3,63 рази. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в 2017 році порівняно з 2016 роком зріс на 0,35 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 4,67. Коефіцієнт оборотності запасів в 2017 році порівняно з 2016 роком зріс на 11,75 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 11,76 рази.Коефіцієнт оборотності активів в 2017 році порівняно з 2016 роком зріс на 0,16 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком зріс на 0,41 рази. Оборотність власного капіталу в 2017 році порівняно з 2016 роком зросла на 0,11 рази, в 2018 році порівняно з 2017 роком знизилась на 0,10 рази.

Активи підприємства забезпечені групою ліквідних активів на 1,56% у 2016 році, на 2,56% у 2017 році, на 4,11% у 2018 році. Активи підприємства забезпечені групою швидко ліквідних активів на 0,02% у 2016 році, на 0,03% у 2017 році, на 0,06% у 2018 році. Активи підприємства забезпечені групою ліквідних активів на 0,02% у 2016 році, на 0,03% у 2017 році, на 0,06% у 2018 році. За допомогою своїх ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 2,38% у 2016 році, на 4,57% у 2017 році, на 33,35% у 2018 році. За допомогою своїх швидко ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,03% у 2016 році, на 0,06% у 2017 році, на 0,45% у 2018 році. За допомогою своїх найбільш ліквідних активів підприємство здатне розрахуватися по своїх поточних зобов’язаннях на 0,03% у 2016 році, на 0,06% у 2017 році, на 0,45% у 2018 році. Частка найменш ліквідних оборотних активів в загальній їх сумі складає 16,90% у 2016 - 2018 роках. Частка дебіторської заборгованості у оборотних активах складає 1,05% у 2016 - 2018 роках. За рахунок найменш ліквідних активів покриваються поточні зобов’язання на 0,40% у 2016 році, на 0,77% у 2017 році, на 5,64% у 2018 році.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Податковий Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI

Закон Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 № 959-XII

Анісімова О. М. Управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності високотехнологічного підприємства : монографія / Анісімова О. М., Вітка Н. Є. ; Держ. вищ. навч. закл. "Приаз. держ. техн. ун-т". - Донецьк : Ноулідж, Донец. від-ня, 2011. - 176 с.

Баула О. В. Особливості розробки стратегії та організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних глобалізаційних умовах господарювання [Електронний ресурс] / О. В. Баула, А. В. Сачук // Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси . - 2013. - Вип. 10(2). - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecnof_2013_10(2)__4.pdf

Бикова Н. В. Експортний потенціал лісопромислових підприємств : монографія / Н. В. Бикова ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т, Чернів. торг.-екон. ін-т. - Чернівці : МІсто, 2012. - 219 с.

Бикова Н. В. Експортний потенціал підприємств лісопромислового комплексу : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Бикова Наталія Володимирівна ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К., 2011. - 185, [47] арк.

Бірюк О. Ефективність інструментів реалізації стратегії експортоорієнтованих підприємств: головні суперечності та загрози [Електронний ресурс] / О. Бірюк // Ринок цінних паперів України. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку . - 2009. - № 3-4. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/rcpu_2009_3-4_8.pdf

Бірюк О. С. Формування стратегії експортноорієнтованої компанії... : автореф. дис. ... / Бірюк. - Київ, 2014.

Богашко О.Л. Основи зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Л. Богашко. - Умань : Сочінський, 2010. - 373 с.

Бондарєва Т. І. Оцінка ефективності експортної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Т. І. Бондарєва, А. І. Осадчук // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі . - 2011. - № 3. - С. 91-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eupmg_2011_3_11.pdf

Бублиєнко О. М. Формування експортоорієнтованої моделі розвитку аграрних підприємств регіону : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Бублиєнко Олена Миколаївна ; Європ. ун-т. - Миколаїв, 2010. - 188 арк.

Вакульчик О. М. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / О. М. Вакульчик, Д. П. Дубицький // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Економіка . - 2012. - № 2. - С. 75-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vamsue_2012_2_12.pdf

Васюренко В. О. Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств: теоретичне узагальнення та прикладний аналіз : монографія / Васюренко В. О. ; Харк. нац. екон. ун-т. - Х. : ХНЕУ, 2012. - 99 с.

Вацик Н. О. Економічне оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Вацик Наталія Орестівна ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2014. - 25 с.

Вербіцька І. І. Управління економічними ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Вербіцька Інеса Ігорівна ; Терноп. нац. екон. ун-т. - Т., 2011. - 20 с.

Вернюк Н. О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [Н. О. Вернюк, Л. В. Клименко, І. М. Новак] ; Уман. нац. ун-т садівництва. - Умань : Сочінський [вид.], 2012. - 322 с.

Витрати в експортній діяльності підприємств : монографія / [Кузьмін О. Є. та ін.] ; Нац. ун-т "Львів. політехніка", Навч.-наук. ін-т економіки і менедж., Каф. менедж. і міжнар. підприємництва, Каф. зовнішньоекон. та мит. діяльності. - Л. : Растр-7, 2012. - 276 с.

Волошина К. П. Оцінка експортного потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / К. П. Волошина // Управління розвитком . - 2013. - № 12. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2013_12_6.pdf

Гайдукова Т. П. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Гайдукова Тетяна Павлівна ; Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2012. - 214, [19] арк.

Галаган О. В. Підвищення ефективності експортної діяльності підприємств апк на засадах стратегічного управління [Електронний ресурс] / О. В. Галаган // Європейські перспективи . - 2012. - № 2(2). - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/evpe_2012_2(2)__5.pdf

Головкова К. Ю. Алгоритм розроблення інформаційної системи управління зед підприємства: стисла характеристика [Електронний ресурс] / К. Ю. Головкова // Відповідальна економіка . - 2012. - Вип. 4. - С. 184-187. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/viec_2012_4_63.pdf>

Головкова К. Ю. Інформаційна підтримка управлінських рішень у зовнішньоекономічній діяльності підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Головкова Кристина Юріївна ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2014. - 20 с.

Гринишин Г. М. Організація та ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Гринишин Галина Миколаївна ; Львів. нац. аграр. ун-т. - Л., 2013. - 20 с.

Гришко Н. В. Оцінювання результативності оперативного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Н. В. Гришко, Б. Б. Любич // Економіка промисловості . - 2013. - № 3. - С. 148-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econpr_2013_3_14.pdf

Губіна В. М. Аналіз факторів, що впливають на ефективність експортної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / В. М. Губіна // Управління розвитком . - 2013. - № 17. - С. 3-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2013_17_3.pdf

Гузенко Г. М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: сутність, економічний механізм її розбудови, особливості [Електронний ресурс] / Г. М. Гузенко, Ю. О. Гайдученко // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер. : Економічна теорія та право . - 2013. - № 3. - С. 77-89 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnyua_etp_2013_3_10.pdf

Гурін В. М. Зовнішньоекономічна діяльність. Сучасна економіка та міжнародні валютні відносини : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. М. Гурін, В. О. Тімофєєв. - Х. : Компанія СМІТ, 2013. - 95 с.

Домашенко М. Д. Економічна безпека зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Домашенко Марина Дмитрівна ; Сум. держ. ун-т. - Суми, 2012. - 21 с.

Дука Н. С. Основи зовнішньоекономічної діяльності : термінол. слов. : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. С. Дука ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Е. А. Зіня ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне : НУВГП, 2011. - 471 с.

Дунська А. Р. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика : навч. посіб. / Дунська Алла Рашидівна ; Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". - К. : Кондор, 2013. - 687 с.

Єрмаков О. І. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків харчових підприємств в умовах міжнародної інтеграції : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Єрмаков Олександр Іванович ; Міжнар. ун-т бізнесу і права. - Херсон, 2012. - 217, [4] арк.

Жилінська Л. О. Розробка стратегії покращення рівня експорту продукції промислового підприємства [Електронний ресурс] / Л. О. Жилінська, А. І. Печеник // Вісник економічної науки України . - 2014. - № 1. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Venu_2014_1_12.pdf

Заяц О. Ю. Формування зовнішньоекономічної стратегії машинобудівних підприємств в умовах нестабільності : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Заяц Оксана Юріївна ; Сум. держ. ун-т. - Суми, 2013. - 20 с.

Зборовська Ю. Л. Формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Зборовська Юлія Леонідівна ; Уман. нац. ун-т садівництва. - Умань, 2011. - 223, [4] арк.

Зерниченко К. Д. Процес формування організаційної структури управління експортною діяльністю підприємства [Електронний ресурс] / К. Д. Зерниченко // Управління розвитком . - 2013. - № 16. - С. 140-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2013_16_56.pdf

Зінь Е. А. Основи зовнішньоекономічної діяльності : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Е. А. Зінь, Н. С. Дука ; ред. Е. А. Зінь. - К. : Кондор, 2009. - 432 с.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. О. Новак [та ін.] ; Нац. авіац. ун-т, Нац. ун-т харч. технологій. - К. : Кондор, 2012. - 493 с.

Зосимова Ж. С. Наукові підходи до визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Ж. С. Зосимова, Т. В. Шталь // Вісник Одеського національного університету. Економіка . - 2013. - Т. 18, Вип. 1(1). - С. 134-136. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vonu_econ_2013_18_1(1)__31.pdf>

Зосимова Ж. С. Проблеми та умови покращення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств [Електронний ресурс] / Ж. С. Зосимова. // Економіка. Управління. Інновації . - 2013. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2013_2_29.pdf

Кайтанський І. С. Організаційно-економічні засади зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Кайтанський Іван Сергійович ; Міжнар. ун-т бізнесу і права. - Херсон, 2010. - 20 с.

Калінеску Т. В. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності : [підручник] / Т. В. Калінеску, Г. С. Ліхоносова, О. М. Антіпов ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. Володимира Даля, 2014. - 553 с.

Карпенко А. С. Моделювання поведінки експортоорієнтованого підприємства в умовах нелінійності зовнішнього середовища : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.11 / Карпенко Аліна Станіславівна ; Харк. нац. екон. ун-т. - Х., 2013. - 20 с.

Князь С. В. Морфологія організаційних структур експортноорієнтованих підприємств [Електронний ресурс] / С. В. Князь, Р. Б. Вільгуцька, М. М. Глущенко // Вісник Університету банківської справи Національного банку України . - 2013. - № 3. - С. 296-299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VUbsNbU_2013_3_60.pdf

Коваленко Н. М. Чинники формування конкурентної стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємствекспортерів металургійної галузі [Електронний ресурс] / Н. М. Коваленко, О. С. Галінська // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу . - 2013. - № 4. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vbumb_2013_4_14.pdf

Колосок С. І. Управління експортоорієнтованим портфелем продуктових інновацій підприємства машинобудування : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Колосок Світлана Іванівна ; Сум. держ. ун-т. - Суми, 2011. - 218 арк.

Копелєв І. Ю. Бізнес-план зовнішньоекономічної операції [Електронний ресурс] / І. Ю. Копелєв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ . - 2012. - № 2. - С. 215-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvdduvs_2012_2_32.pdf

Косенко С. В. Теоретичні положення стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств: визначення та класифікація [Електронний ресурс] / С. В. Косенко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі . - 2011. - № 3. - С. 117-128. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eupmg_2011_3_13.pdf>

Котиш О. М. Формування системи факторів ефективності експортних операцій [Електронний ресурс] / О. М. Котиш, О. О. Манзя // Бізнес Інформ . - 2012. - № 7. - С. 50-52. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/binf_2012_7_13.pdf>

Кузнєцова Т. В. Вдосконалення системи управління персоналом для формування конкурентоздатності експортноорієнтованих підприємств (на прикладі легкої промисловості України) : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Кузнєцова Тетяна Вікторівна ; Укр. держ. ун-т фінансів та міжнар. торгівлі. - К., 2010. - 244 арк.

Кузьмін О. Є. Теорія і практика бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємства : навч. посіб. для студ. напрямів підготов. 030601 "Менеджмент" (галузь знань "Менеджмент і адміністрування") і 030503 "Міжнародна економіка" (галузь знань "Економіка і підприємництво") / Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. - Л. : Растр-7, 2010. - 320 с.

Кулішова Я. В. Управління розвитком підприємств з зовнішньоекономічним потенціалом : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Кулішова Яна Вікторівна ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2010. - 20 с.

Купрейчик К. Є. Фактори впливу на експортний потенціал підприємства [Електронний ресурс] / К. Є. Купрейчик // Управління розвитком . - 2013. - № 16. - С. 130-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2013_16_52.pdf

Курган Н. В. Інформаційне забезпечення рентабельності експортних операцій підприємства в умовах автоматизації обліково-аналітичного процесу [Електронний ресурс] / Н. В. Курган // Вісник економіки транспорту і промисловості . - 2014. - Вип. 45. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vetp_2014_45_20.pdf

Курищук В. В. Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Курищук Вікторія Володимирівна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2010. - 248 арк.

Курок О. О. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств у системі митно-тарифного регулювання : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Курок Олександр Олександрович ; Хмельниц. нац. ун-т. - Хмельницький, 2012. - 234, [5] арк.

Лебедь І. Г. Формування системи стратегічного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності українських компаній (на прикладі компаній легкої промисловості) : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.02 / Лебедь Ірина Геннадіївна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2011. - 20 с.

Левченко М. О. Формування механізму управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності машинобудівних підприємств : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Левченко Марія Олександрівна ; Хмельниц. нац. ун-т. - Хмельницький, 2013. - 20 с.

Ліпич Л. Г. Формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств : монографія / Л. Г. Ліпич, А. О. Фатенок-Ткачук ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. - 218, [2] с.

Любич Б. Б. Інноваційне управління на основі показників оцінки стану зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Б. Б. Любич // Маркетинг і менеджмент інновацій . - 2011. - № 2. - С. 157-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Mimi_2011_2_21.pdf

Любич Б. Б. Формування механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю металургійного підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Любич Борис Борисович ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2012. - 20 с.

Малярець Л. М. Методичне забезпечення формування та проведення контролінгу зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Л. М. Малярець, Н. В. Проскурніна // Бізнес Інформ . - 2012. - № 6. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/binf_2012_6_8.pdf

Маталка С. М. Управління ефективністю зовнішньоекономічної діяльності підприємств : монографія / Маталка Сфуан Мохаммад ; Луган. нац. аграр. ун-т. - Луганськ : Ноулідж, 2011. - 210 с.

Маталка С. М. Шляхи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Маталка Сфуан Мохаммад ; Луган. нац. аграр. ун-т. - Луганськ, 2010. - 20 с.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [В. О. Ткач та ін.] ; за ред. І. Л. Сазонця ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара, Ф-т міжнар. економіки. - Донецьк : Юго-Восток, 2010. - 451 с.

Мохамед Азхар А. Е. Стратегічне управління зовнішньоекономічною діяльністю промислового підприємства : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Алі Емад Мохамед Азхар ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2011. - 232, [2] арк.

Назарова Л. В. Формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрної сфери: практичний і теоретичний аспект : [монографія] / Назарова Людмила Володимирівна. - Херсон : Грінь Д. С. [вид.], 2013. - 453 с.

Огієнко А. В. Ефективний розвиток зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств Миколаївської області : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Огієнко Альона Володимирівна ; Міжнар. ун-т бізнесу і права. - Херсон, 2010. - 20 с.

Орлов В. В. Планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / В. В. Орлов // Управління розвитком . - 2013. - № 12. - С. 11-13. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2013_12_7.pdf>

Основи зовнішньоекономічних зв'язків : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [В. В. Бугас та ін.] ; Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. - К. : КНУТД, 2012. - 66 с.

Основи зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / Воронкова А. Е., Лежепьокова В. Г., Свірідова О. В., Погорелов Ю. С. ; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - 320 с.

Основи зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. для студ., які навчаються за напрямом підготов. 6.030601 - "Менеджмент організацій", ден. та заоч. форм навчання / [Лич В. М. та ін.] ; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. - К. : КНУБА, 2012. - 95 с.

Остапенко Т. Г. Організаційні структури управління у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Т. Г. Остапенко // Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Сер. : Економіка і управління . - 2013. - Вип. 23-24. - С. 253-261. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Znpdetut_eiu_2013_23-24_38.pdf>

Проскурніна Н. В. Теоретико-методичне забезпечення контролінгу зовнішньоекономічної діяльності підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Проскурніна Надія Вікторівна ; Харк. нац. екон. ун-т. - Х., 2013. - 20 с.

Рябенко Л. І. Контролінг зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / Л. І. Рябенко, М. М. Шиков, І. С. Зайцев ; Донбас. держ. техн. ун-т. - Алчевськ : ДонДТУ, 2012. - 235 с.

Рябенко Л. І. Об’єктно-орієнтоване управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства [Електронний ресурс] / Л. І. Рябенко, Б. Б. Любич // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку . - 2013. - № 769. - С. 190-195. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VNULPM_2013_769_30.pdf>

Самандас Н. В. Основи зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Самандас, А. О. Матвієць ; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. - Дрогобич : Вимір, 2011. - 691 с.

Свірідова О.В. Забезпечення економічної безпеки експортної діяльності промислового підприємства : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Свірідова Олена Валеріївна ; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2009. - 20 с.

Стахорський О. О. Вплив інновацій на формування експортного потенціалу аграрних підприємств : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Стахорський Олександр Олександрович ; Херсон. екон.-прав. ін-т. - Херсон, 2010. - 227, [3] арк.

Стратегічний маркетинг у зовнішньоекономічній діяльності підприємств Північноприазовського регіону : монографія / Л. І. Антошкіна [та ін.]. - Донецьк : Юго-Восток, 2012. - 181 с.

Стрєльніков Р. М. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України : навч. посіб. для самост. вивч. : для студ. спец. "Облік і аудит" ден. та заоч. форм навчання / Р. М. Стрєльніков, М. С. Стрєльнікова ; Донбас. держ. машинобуд. акад. (ДДМА). - Краматорськ : ДДМА, 2012. - 144 с.

Сущенко О. А. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств регіону в умовах глобалізації: управління та розвиток : монографія / Сущенко О. А. ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ : Ноулідж, 2013. - 315 с.

Сущенко О. А. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств в умовах глобалізації : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.04 / Сущенко Олена Анатоліївна ; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2013. - 40 с.

Топольницька Т. Б. Використання фінансово-економічних інструментів у зовнішньоекономічній діяльності підприємств [Електронний ресурс] / Т. Б. Топольницька // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Економіка . - 2013. - Вип. 23. - С. 112-115. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoa_2013_23_24.pdf>

Тюріна Н. М. Формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підприємств : [монографія] / Н. М. Тюріна, Є. О. Шелест. - Хмельницький : ХНУ, 2013. - 243 с.

Федорець Л. М. Управління зовнішньоекономічною діяльністю аграрних підприємств на регіональному рівні (на прикладі Черкаської області) : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Федорець Людмила Миколаївна ; Міжнар. ун-т бізнесу і права. - Херсон, 2010. - 20 с.

Федотченко Ю. М. Аналіз методичних підходів щодо управління експортним потенціалом підприємства [Електронний ресурс] / Ю. М. Федотченко // Управління розвитком . - 2013. - № 16. - С. 147-149. - Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2013_16_59.pdf>

Філіпова Н. О. Розвиток експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах загострення конкуренції : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Філіпова Наталя Олександрівна ; Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2008. - 187 арк.

Механізм організації експортної діяльності підприємства

Механізм організації експортної діяльності підприємства

Похожие работы на - Механізм організації експортної діяльності підприємства