Стандарти на штрихове кодування
Міністерство освіти і науки України
Київський університет туризму,
економіки і права
Індивідуальна робота
З дисципліни: "Маркетинг у
готельно-ресторанній справі"
Виконав: студент
групи ГРС-31 Шовтенко Ігор
Перевірила: Рибка Т.О.
Київ 2014
План
Вступ
1. Історія штрихового кодування
2. Стандарти штрового кодування в світі
3. Стандарти штрихового кодування в Україні
Список використаної літератури
Вступ
Штрихове кодування є
всесвітньо прийнятим засобом маркування товарів. Нанесений штриховий код
дозволяє однозначно ідентифікувати товар та його виробника або дистриб’ютора.
Наявність штрихового коду на товарах дозволяє автоматизувати облік, касове
обслуговування і необхідне при автоматизації процесів транспортування та
продажу. Коли товар марковано штриховим кодом, його конкурентоспроможність
значно зростає. Кожен ідентифікаційний номер є унікальним.
Штриховий код - це
комбінація вертикальних смуг і цифр (розташування яких регламентовано певними
правилами), що являє собою той чи інший товар у закодованому вигляді. Код
дозволяє швидко і точно зчитати інформацію про товар за допомогою електронного
пристрою - сканера.
1.
Історія штрихового кодування
У 1948 році Бернард
Сільвер, аспірант Інституту Технології Університету Дрекселя у Філадельфії,
почув, як президент місцевої продовольчої мережі просив одного з деканів
розробити систему, що автоматично прочитує інформацію про продукт при його
контролі. Сільвер розповів про це друзям - Норману Джозефу Вудланд і Джордін
Джохенсону. Утрьох вони почали досліджувати різні системи маркування. Їхня
перша працююча система використовувала ультрафіолетові чорнило, але вони були
досить дороги, а крім того, з часом вицвітають.
Переконаний у тому, що
систему можливо реалізувати, Вудланд покинув Філадельфію і перебрався до
Флориди в квартиру свого батька для продовження і роботи. Його наступне
натхнення несподівано дала азбука Морзе - він сформував свій перший штриховий
код з піску на березі. Як він сам сказав: "Я тільки розширив точки і тире
вниз і зробив з них вузькі й широкі лінії". Щоб прочитати штрихи, він
пристосував технологію саундтрек (звукової доріжки), а саме оптичний саундтрек,
використовувану для запису звуку в кінофільмах.20 жовтня 1949 Вудланд і Сільвер
подали заявку на винахід, яка була задоволена 7 жовтня 1952.
У 1952 році Вудланд і
Сільвер продали патент компанії Philco - надалі відома як Helios Electric
Company. У тому ж самому році Philco перепродала патент компанії RCA.
2.
Стандарти штрового кодування в світі
UPC або Universal Product
Code (універсальний код товару) - американський стандарт штрих-коду,
призначений для відстеження товарів в магазинах. UPC був розроблений в 1973
році Джорджем Джосефом Лорером, що працював інженером в корпорації IBM.
Стандартизацією та
реєстрацією кодів UPC займалися організації UCC (Uniform Code Council, Inc.) в
США і ECCC (Electronic Commerce Council of Canada) в Канаді. У 2005 році ці
організації об'єдналися з європейською асоціацією EAN і утворили глобальну
організацію по стандартизації GS1.
Різновиди коду:
· UPC-A (повний) -
кодується 12 цифр.
· UPC-E
(скорочений) - кодується 8 цифр.
Код UPC містить тільки
числа і ніяких літер або інших символів., що містить 12 цифр, є прабатьком європейського
вдосконаленого коду EAN-13, що кодує 13 цифр. Код UPC є окремим випадком,
підмножиною коду EAN-13. Код UPC перетвориться в код EAN-13 дописуванням нуля
перед дванадцятьма цифрами коду UPC. Саме з цієї причини товари США і Канади в
звичній нам європейської кодуванні починаються з нуля.
Дуже важливо, що сама
"штрихування" при такому перетворенні, тобто малюнок EAN-13 для
кодів, що відповідають UPC, ідентична "штриховці" UPC. Таким чином
була забезпечена сумісність американських кодів для читання в Європі без
будь-якої передруку етикеток або перепакування товару.
EAN
European Article Number,
EAN (европейский номер товара) - європейский стандарт штрихкоду,
предназначенный для кодування ідентифікатора товара і виробника. Є одним із
видів американского стандарта UPC.
Цей стандарт є
універсальним для всіх країн, а американська і канадська національна
організація наполегливо рекомендувала всім торговельним компаніям своїх країн
замінити застаріле обладнання та програми UPC, не здатні зчитувати EAN, на сучасні.
Різновиди коду:
· EAN-8
(скорочений) - кодується 8 цифр.
· EAN-13 (повний) -
кодується 13 цифр.
· EAN-128 -
кодується будь-яку кількість букв і цифр, об'єднаних в регламентовані групи.
Коди EAN-8 та EAN-13
містять тільки цифри і ніяких літер або інших символів. Наприклад:
2400000032639.
Кодом EAN-128 кодується
будь-яку кількість букв і цифр за алфавітом Code-128. Наприклад: (00)
353912345678 (01) 053987 (15) 051230, де (15) група позначає термін придатності
30 грудня 2005.
GS1
GS1 - міжнародна організація,
яка відає питаннями стандартизації обліку та штрихового кодування логістичних
одиниць. Європейська штаб-квартира організації розташована у Брюсселі
(Бельгія), американська - у Прінстоні (Нью-Джерсі, США).
Вони видають
глобально-унікальні 13-ти значні коди для товарів / послуг (GTIN, вони ж раніше
UPC і EAN) і місць (GLN). Для послуг у них передбачений Global Service Relation
Number (GSRN).
.
Стандарти штрихового кодування в Україні
Рішення щодо створення
стандартів та впровадження в практику штрихового товарного кодування в Україні
прийнято постановами Кабінету міністрів України № 180 від 11 березня 1993 року
та № 326 від 4 травня 1993 року. 30 жовтня 1994 року Європейська Асоціація
прийняла Україну в її члени, присвоївши їй товарну нумерацію "ЕАN -
Україна", а в грудні 1994 року Кабінет міністрів України прийняв постанову
"Про Асоціацію товарної нумерації України "ЕАN - Україна".
Ця програма включала
розроблення необхідних державних стандартів України для системи штрихового
кодування, технічних і програмних засобів нанесення штрихових кодів,
науково-технічної документації тощо. Держстандарт України прийняв такі
стандарти:
· ДСТУ 3144-95.
Штрихове кодування. Терміни та визначення.
· ДСТУ 3145-95.
Штрихове кодування. Загальні вимоги.
· ДСТУ 3146-95.
Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації, штрихові кодові позначення
ЕАN
· ДСТУ 3147-95.
Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Форма та розміщення
штрихових позначок ЕАN на тарі та пакуванні товарної продукції.
· ДСТУ 3148-95.
Штрихове кодування. Система електронного обліку документів на постачання
продукції.
· КНД 50-051-95.
Штрихове кодування. Вибір і застосування - штрихових кодів.
штрихове кодування код стандарт
Вимоги вказаних
стандартів є обов’язковими в усіх видах нормативних документів, довідкової,
навчальної, методичної літератури, для всіх чинних в Україні підприємств,
установ та організацій, незалежно від форм власності.
Залежно від структури
штрихові коди поділяють на: цифрові, буквено-цифрові, дискретні, безперервні,
двонапрямні, контролепридатні, з фіксованою довжиною коду, зі змінною довжиною
коду, з різною інформативною щільністю тощо.
Серед найпоширеніших в
економічно розвинених країнах є штрихові коди ЕАN (European Article Number),
які прийнято в Україні. Згідно з ДСТУ 3144-95, для штрихового кодування
встановлено такі основні терміни й визначення:
· Штрихове
кодування - це надання даних за допомогою штрихового коду.
· Штриховий код -
це комбінація послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними,
розміри та розміщення яких встановлено певними правилами.
· Символіка штрихового
коду - це певний набір знаків штрихового коду заданої структури.
· Знак штрихового
коду - це знак певної символіки штрихового коду, закодований сукупністю штрихів
та проміжків відповідно до встановлених правил.
· Структура
штрихового коду - це сукупність елементів у знаках і знаків у штриховому коді,
взаємозв’язків між ними, що встановлені певними правилами.
· Штрихова позначка
- це сукупність даних, наданих у вигляді штрихового коду та інших елементів,
побудована за певними правилами для автоматичної ідентифікації одиниць обліку.
· Елемент
штрихового коду - це окремий штрих чи проміжок у знаку штрихового коду.
· Штрих штрихового
коду - це елемент штрихового коду, що є частиною поверхні носія, яка обмежена
паралельними лініями і має забарвлення з меншим коефіцієнтом відбиття, ніж у
всій поверхні носія.
· Роздільний
проміжок штрихового коду - це проміжок між останнім штрихом знака і першим
штрихом наступного знака дискретного штрихового коду.
· Інформаційний
знак штрихового коду - це знак штрихового коду певної символіки, який подає
відповідний знак комп’ютерного алфавіту.
· Додатковий знак
штрихового коду - це знак штрихового коду, що використовується для обмеження
або розділення знаків штрихового коду в штриховій позначці. У штрихових
позначках розрізняють знаки: "Старт", "Стоп", контрольний,
обмеження зліва та справа, візуальний, "штрих-носій", стабілізації,
модуля тощо.
· Двонапрямний
штриховий код - це штриховий код, який може бути зчитаний зліва направо та
навпаки.
Дискретним називають
штриховий код, у якому знаки відокремлені роздільними проміжками, а
безперервним - знак, у якому немає роздільних проміжків. Одновимірним називають
штриховий код, знаки якого розміщені в один рядок, а двовимірним - штриховий
код, знаки якого розміщені на поверхні відповідно до заданої структури.
Контролепридатним називають штриховий код, структура якого дає змогу виявляти
помилки зчитування.
Штриховий код може бути
зі змінною та фіксованою довжиною, наприклад, код ЕАN-13 - тринадцятирозрядна
версія штрихового коду ЕАN, ЕАN-8 - восьмирозрядна версія штрихового коду ЕАN,
які являють собою сполучення штрихів та пробілів різної ширини. Розрізняють також
терміни висоти та ширини елементів штрихового коду, його масштабний коефіцієнт,
коефіцієнт відбиття та оптичну щільність елемента, контрастність штрихової
позначки й інформаційну щільність тощо.
Символікою штрихового
коду називають певний набір знаків, що відповідає заданому набору інформаційних
символів (алфавіту). До технічних засобів штрихового коду належать:
зчитувальний пристрій (контактний, дистанційний тощо), декадер, зчитувальний
олівець, щілинний зчитувач, лазерний та інші сканери, версифікатор, фотошаблон
тощо.
Загальні характеристики
кодів, що поширені в Україні, подано в КНД-50-051-95. Кодуванню підлягають
інформаційні символи відповідно до ГОСТ 34.302.2 (150 8859/2) та РСТ УРСР
2018-91 "Систематизація обробки інформації. Кодування символів української
абетки восьмибітовими кодами". Вимоги до структури, принципів побудови
штрихових кодів, знаків, позначок тощо наведені у відповідних стандартах. Далі
зображено структуру та номінальні розміри штрихової позначки ЕАN-13.
Структура шрихкодової
позначки ЕАN-13
-розрядний код складається з коду держави ("прапор
держави"), коду підприємства (фірми) - виробника, коду самого товару і
контрольного числа. Асоціація ЕАN розробила коди держав і централізовано дає
ліцензію на використання кодів. Наприклад, Франція отримала діапазон 30-37 для
позначення своєї держави, Італія - 80-87. Для деяких держав коди тризначні:
Греція - 520, Бразилія - 789, Росія - 460, Україна - 482, Естонія - 474,
Угорщина - 599.
Код ЕАN-8 використовується для невеликих упаковок, на яких
не можна розмістити більший за довжиною код. ЕАN-8 складається з коду держави,
коду виробника (або реєстраційного номера продукту) та коду контрольного числа.
Номінальні розміри штрихкодової позначки
ЕАN-13
Цифровий ряд не зчитується сканером та призначений для
покупця. Інформація для кінцевого покупця обмежується тільки вказівкою держави,
оскільки коди держав публікують у різних спеціалізованих та довідкових виданнях
або в банках даних. Повний штриховий код дозволяє закупівельним торговим або
зовнішньоторговим організаціям мати чіткі реквізити походження товару і адрес
на подання претензії з якості, безпеки та інших параметрів, які не відповідають
умовам контракту (договору).
Коди ЕАN деяких держав для штрихового кодування
товарів
Список
використаної літератури
1. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р.
Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підруч. - Львів:
Вид-во Haц. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. - 500 с.
. Височанський П. Начерк розвитку Української
споживчої кооперації (дорядянська доба). - Книгоснілка, 1925.
. Кагал Т.О. Законодавство про захист прав
споживачів у сфері якості товарів у системі законодавства України // Право
України. - 1998. - №8. - С.98-101.
. Керівні принципи на захист прав споживачів:
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 9 квітня 1985 року.
. Кириченко Л. С, Мережко Н.В. Основи
стандартизації, метрології та управління якістю: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ,
2001. - 446 с.
. Кириченко Л. С, Чуніхіна H. M. Сертифікація та
якість продукції в сучасних умовах господарювання. - К.: КДТЕУ, 1996. - 50 с.
. Международные и региональные организации по
стандартизации и качеству продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1990. - 244 с.
. Про стандартизацію: Закон України // Урядовий
кур'єр. - 20.06.2001 р.
. Руженцев Н.В. Защита интересов и прав
потребителей за рубежом. - М., 1989.