Система охолодження ВАЗ-2108

Система охолодження ВАЗ-2108

1. Вступ

Першим винаходом у сфері автомобілебудування, безсумнівно, є колесо. Ніхто не знає, коли воно з'явилося. Більшість вчених припускає, що колесо (або круг) вперше застосували близько 3500 р. до н.е. Гончарі в Месопотамії або у Центральній чи Східній Європі. Перший датований документ про використання колеса <#"872448.files/image001.jpg">

Система охолодження двигуна ВАЗ-2110 (з карбюратором):

- радіатор отоплювача. 2 - паровідводячий шланг радіатора отоплювача. 3 - шланг відвідний. 4 - шланг підвідний. 5 - датчик температури охолоджуючої рідини (в головці блоку). 6 - шланг труби, що підводить насоса. 7 - термостат8 - заправний шланг. 9 - пробка розширювального бачка. 10 - датчик покажчика рівня охолоджуючої рідини. 11 - розширювальний бачок. 12 - випускний патрубок. 13 - рідинна камера пускового пристрою карбюратора. 14 - відвідний шланг радіатора. 15 - шланг радіатора. 16 - паровідводячий шланг радіатора. 17 - лівий бачок радіатора. 18 - датчик включення електровентилятора. 19 - електродвигун вентилятора. 20 - крильчатка електровентилятора. 21 - правий бачок радіатора. 22 - зливна пробка. 23 - кожух електровентилятора. 24 - зубчастий ремінь приводу механізму газорозподілу. 25 - крильчатка насоса охолоджуючої рідини. 26 - труба, що підводить насоса охолоджуючої рідини. 27 - шланг до рідинної камері пускового пристрою карбюратора. 28 - відвідний шланг.

Система охолодження двигуна ВАЗ-2111 (з системою вприскування палива)

-26 - див. вище. 27 - шланг підведення охолоджувальної рідини до дросельного патрубку. 28 - шланг відведення охолоджуючої рідини від дросельного патрубка. 29 - датчик температури охолоджуючої рідини у випускному патрубку. 30 - трубки радіатора. 31 - серцевина радіатора

Робота системи охолодження ВАЗ-2110

У машині потрібно охолоджувати деталі двигуна, які піддаються нагріву в результаті роботи. Система охолодження ВАЗ 2110 виконує виконує це завдання, а в наш час ще й ряд інших функцій:

 кондиціонування і вентиляція, нагріває повітря в системі опалення;

 в автоматичній коробці передач охолоджує робочу рідину ;

 в турбонадуві охолоджує повітря;

 в системі змащення охолоджує масло.

Система охолодження ВАЗ 2110 рідинна, її циркуляція примусова, заливання виробляється в розширювальний бачок.

Вода з етиленгліколем служать основою для виготовлення охолоджуючої рідини. Замерзає при дуже низьких температурах і сама структура створює підвищену температуру кипіння.

Комплекс додаються присадок забезпечує уповільнення корозії системи, збільшує термін роботи сальника насоса. Повна заливка рідини становить 7,8 літра.

Центробіжний насос забезпечує рух по всій системі і кріпиться в блоці циліндрів. У дію його приводить зубчастий ремінь приводу ГРМ.

В залежності від температури рідини, яка нагрівається від тертя робочих поверхонь деталей, система охолодження двигуна ВАЗ 2110 циркулює спочатку по малому колу, після нагріву починає свій рух за великим. При досягненні певного нагріву термостат спрацьовує, «відкривається» і змінює напрямок її руху. Це регулюють два клапани, що знаходяться в самому термостаті. Основний клапан контролює рух охолоджуючої суміші по великому колу, в той час як перепускний - по малому. При відкритті одного клапана інший закривається, і навпаки.

Поки двигун не прогрітий, перепускний клапан у термостаті відкритий, охолоджуюча рідина переміщається по малому колу, проходячи через блок циліндрів, дросельну заслінку, радіатор обігрівача. Опалювальний радіатор вмонтований в систему охолодження двигуна, рідина, проходячи через нього, обігріває салон машини.

При нагріванні до 85 ° С відкривається клапан термостата (перепускний закривається), в цей час прогріта рідина проходить і по великому, і малому колу одночасно. При нагріванні до 102 “С починає надходити в радіатор, рухаючись по великому колу. У радіаторі від потоку повітря відбувається її охолодження. У цей час охолоджуюча рідина проходить через радіатор опалення та дросель. Система мотора ВАЗ 2110 влаштована так, що коли потік повітря слабо охолоджує рідина, автоматично включається вентилятор сигналом електронного блоку, який управляє двигуном.

При сильному нагріванні рідини відбувається збільшення її обсягу, надлишки повертаються назад в розширювальний бачок, в якому розташований клапан, він підтримає потрібний тиск в системі.

Така система охолодження ВАЗ 2110. Інжектор або карбюратор - принципової відмінності немає.

Рівень рідини потрібно перевіряти при холодному двигуні, якщо він постійно зменшується, слід перевірити всю систему на герметичність. Повна її заміна проводиться через кожні 75000 пробігу.

Система охолодження ВАЗ 2110 надійна і рідко дає збої у своїй роботі.

Радіатор двигунів внутрішнього згорання, пристрій для відведення тепла від рідини, циркулюючої в системі охолоджування двигуна. Р. складається з серцевини (частині, що охолоджує), верхньої і нижньої коробок (бачків) з патрубками. Трубчасто-пластинчасту серцевину виконують у вигляді декількох рядів латунних трубок овальної форми, розташованих в шаховому порядку; до трубок припаяні ребра охолоджування; трубчасто-стрічкову серцевину складають з одного ряду плоских латунних трубок з припаяними до них пластинами. У верхній коробці знаходиться заливна горловина з пробкою, що герметично закривається, має впускний і випускний клапани. У нижній коробці розташований кран для зливу рідини, що охолоджує.

Вентилятор збільшує потік повітря через серцевину радіатора. Маточину вентилятора кріплять на валу водяного насоса. Вони разом приводяться в обертання від шківа колінчастого вала одним або двома трапецієвидними пасами (в автомобілі КамАЗ-5320 - через гідромуфту).
Вентилятор вміщено в кожусі на рамі радіатора, що сприяє збільшенню швидкості потоку повітря, яке проходить через радіатор.

Основне завдання термостата - блокувати потік охолоджувальної рідини в радіатор, поки двигун не розігрівся. Коли двигун холодний, через нього не проходить охолоджуюча рідина. Коли двигун досягне операційної температури 95 градусів, термостат відкривається. Термостат дозволяє двигуну розігрітися швидше, тим самим термостат зменшує знос двигуна і шкідливі вихлопи.

Патрубок- призначений для циркуляції води до і від радіатора.

Примусову циркуляцію рідини в системі охолодження створює водяний насос відцентрового типу.

.Технічне обслуговування

ЩО-включає контрольно-оглядові роботи, направлені на забезпечення безпеки руху, а також роботи, направлені на підтримку красивого зовнішнього вигляду, заправку паливом, оливою і охолоджувальною рідиною.

ЩО. 1. Перевірити відсутність витікання рідини у всих з'єднаннях системи охолодження. 2. Перевірити рівень охолоджувальної рідини в радіаторі і при необхідності долити. Рівень води повинен не доходити на 15-20 мм до заданої горловини. При заповненні системи антифризом його треба наливати на 6-7% за об'ємом менше, ніж води.

ТО-1 і ТО-2, включають в себе контрольно-діагностичні роботи, крепіжні, регулювальні, мастильні, і другі роботи, задля того, щоб попередити і виявити несправності, зниження зносу деталей і попередження зниження параметрів технічного стану рухомого складу. Періодичність ТО визначає сам виробник.

ТО-1. Змастити підшипники водяного насоса (за графіком мащення). Мастило нагнітають шприцем через маслянку до появи його з контрольного отвору насоса. Подальше нагнітання мастила може спричинити видавлювання сальників.

ТО-2.

. Перевірити герметичність системи охолодження і усунути витікання рідини. Про герметичність системи говорять рівні рідини охолодження на холодному і на двигуні. При цьому не повинно бути ніяких візуальних ознак протікання рідини. Про герметичність можна судити і за швидкістю зменшення рівня рідини при їзді на автомобілі.

2. Закріпити радіатор <#"872448.files/image003.gif"> Надягнувши спецодяг, перевірити, щоб у нього не було звисаючих кінців, рукава застебнути чи закатати вище ліктя;

Перевірити слюсарний верстак - він має бути міцним, стійким і відповідати зросту робітника; слюсарні лещата бути справними і міцно закріпленими на верстаку, ходовий гвинт обертатися в гайці легко; насічка на губках лещат бути якісною;

       Підготувати робоче місце; звільнити потрібну для роботи площу, видаливши всі сторонні предмети; забезпечити достатню освітленість; заготовити і розкласти у відповідному порядку потрібні для роботи інструменти пристрої, матеріали тощо;

Перевірити справність інструментів, правильність їх заточки і доводки;

       При перевірці інструмента звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну, ледь опуклу поверхню, були добре насаджені на рукоятки і закріплені клином; зубила і крейцмейселі не мали зазубрив на робочій частині та крейцмейселі не мали зазубрив на робочій частині та гострих ребер на гранях; на пилки і шабери мають бути міцно насаджені рукоятки;

Перевірити справність робочого обладнання та його огородження;

       Перед підняттям вантажів перевірити справність підйомних пристроїв (блоків, домкратів тощо), у всіх підйомних механізмів мають бути надійні гальмівні пристрої, а маса вантажу, що піднімається, не перевищувати вантажопідйомність механізму; вантажі слід надійно закріплювати міцними стальними канатами або ланцюгами; не можна залишати вантаж у підвішеному стані після роботи; забороняється стояти і проходити під піднятим вантажем; не можна перевищувати граничні норми маси вантажів, що переносяться вручну.

Під час роботи:

Міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час встановлення чи зняття її дотримуватися обережності, бо при падінні деталь може нанести травму;

Ошурки з верстака чи оброблюваної деталі видаляти лише щіткою;

       При рубанні металу зубилом враховувати, в який бік безпечніше для оточуючих спрямовувати частки, що відлітають, і встановити з цього боку захисну сітку; працювати лише в захисних окулярах; якщо за умовами роботи не можна застосовувати захисні окуляри, рубання

виконувати так, щоб відрубані частки відлітали в той бік, де немає людей;

Не користуватися випадковими підставками чи несправними пристроями;

       Не допускати забруднення одягу гасом, бензином, мастилом.

Під час роботи пневматичним інструментом дотримуватися таких вимог:

       При приєднанні до інструмента шланг попередньо перевірити і продути;

стиснутим повітрям;

Не тримати пневматичний інструмент за шланг чи робочу частину;

Не роз'єднувати шланги;

Подавати повітря лише після встановлення інструмента в робоче положення.

Після закінчення роботи:

Ретельно прибрати робоче місце;

       Покласти інструмент, пристрої та матеріали на відповідні місця;

       Для попередження самозаймання промащеного ганчір'я та виникнення пожежі прибрати його в спеціальний металевий ящик з кришкою, що щільно зачиняється.

Основний запобіжний захід проти пожеж - це постійне дотримання в чистоті й порядку робочого місця, обережне поводження з вогнем, нагрівальними приладами і легкозаймистими речовинами. Не можна допускати скупчення біля робочого місця великої кількості легкозаймистої виробничої сировини, напівфабрикатів тощо. Відходи виробництва, особливо горючі, складають у відведеному для них місці.

По завершенні роботи робоче місце слід привести у належний порядок.

Промащені обтиральні матеріали прибрати до спеціальних ящиків. Посудина з легкозаймистими рідинами, а також балони з газами перенести у місця їх постійного зберігання. Слід вимкнути всі електроприводи та освітлювальні точки, за винятком чергових ламп.

Найпростіші протипожежні засоби та інвентар - ящики з піском та лопатами, мішечки з піском, пожежний кран, насоси, вогнегасники - мусять бути завжди в наявності та справності.

При виникненні пожежі слід вимкнути всі електроустановки, негайно телефоном чи спеціальним сигналом викликати пожежну команду і вжити заходів з тушіння пожежі власними силами за допомогою існуючого протипожежного обладнання та інвентаря.

Засобами пожежогасіння є також відра і гідропульти для води, різні покривала (азбестові ковдри, кошми, брезенти

Палаючі матеріали і невелику кількість палаючої рідини гасять піском;

гас, бензин, лаки, спирти, ацетон - піною; мастильні масла, оліфу, скипидар - розпиленою водою чи піною.

Під час пожежі не можна вибивати скло у вікнах, бо це збільшує приплив повітря, яке сприяє посиленню вогню; слід зберігати спокій.

Техніка безпеки під час роботи з лакофарбовими матеріалами й розчинниками

Матеріали перших двох груп найменш небезпечні в застосуванні. Вони малотоксичні, малолеткі, вибухонебезпечні, а водяні речовини - пожежобезпечні. Під час роботи з ними слід дотримуватись загальних правил поводження з хімічними речовинами. Посуд з цими речовинами повинен мати чіткий напис з найменуванням матеріалу, щоб уникнути використання його не за призначенням. Застосування для харчових цілей посуду з-під хімікатів не допускається. У разі проливання водяні речовини мають бути змиті водою, а нафтопродукти - засипані піском і прибрані за допомогою совка. Прооливлені ганчірки не можна накопичувати та зберігати, оскільки це може призвести до самозаймання.

Під час роботи з хімічними матеріалами слід ужити засобів запобігання їх потрапляння на шкіру, в очі, а також у шлунково-кишковий тракт. Для цього необхідно застосовувати гумові рукавиці, фартух, окуляри. При випадковому потраплянні цих речовин на тіло необхідно промити уражене місце великою кількістю води і звернутися до лікаря.

Щоб уникнути займання, слід не допускати потрапляння олив і мастил на сильно розігріті металеві поверхні.

Застосування матеріалів, що містять органічні розчинники, потребує дотримання низки спеціальних заходів безпеки через високу пожежонебезпечність і токсичність цих матеріалів.

Робота з вогненебезпечними матеріалами має виконуватися у спеціальному приміщенні, обладнаному ефективною вентиляцією та вибухобезпечним електропостачанням. Разова робота невеликого обсягу може бути виконана у провітрюваному приміщенні або під навісом на відкритому повітрі.

У робочому приміщенні не допускається застосування відкритого вогню, паління, виконання операцій, що зумовлюють іскроутворення. Не допускається застосування синтетичних ганчірок, щоб уникнути електростатичних розрядів.

На робочому місці не повинно бути надмірної кількості легкозаймистих матеріалів. При їх загорянні не допускається використання води. Під час роботи необхідно користуватися додатковими індивідуальними засобами захисту - респіраторами, окулярами. Вживання їжі на робочому місці не допускається.

Категорично забороняється зливати горючі матеріали у каналізацію, оскільки це може призвести до пожежі й отруєння.

Перед тим, як починати працювати з хімічним матеріалом, необхідно вивчити інструкцію з його застосування і суворо дотримуватись її.

Заходи першої допомоги при нещасних випадках

При загорянні одягу полум'я гасять, накидаючи на потерпілого ковдру із щільної тканини, а якщо її під руками немає, то полум'я за відсутності сторонньої допомоги повинен гасити сам потерпілий, обертаючись на підлозі. Коли полум'я погашено, одяг з потерпілого знімають (розрізуючи його ножицями) тільки в тому випадку, якщо він не пристав до обгорілих ділянок тіла (пухирі чіпати не можна) і викликають лікаря.

При опіку пальців рук, щоб уникнути появи пухирів, слід негайно занурити їх у міцний розчин перманганату калію. В разі сильних опіків необхідно звернутися до лікаря.

При отруєнні авто-препаратом у всіх випадках треба негайно викликати лікаря. До приходу лікаря потерпілого обов'язково покласти, оскільки при фізичному напруженні отрута всмоктується в організм швидше й вірогідність ускладнень (зокрема набряк легенів та мозку) збільшується.

При отруєннях до приходу лікаря треба допомогти потерпілому промити шлунок. Для цього йому слід дати три-чотири склянки води із сіллю або сухою гірчицею (дві чайних ложки на склянку води). В деяких випадках замість солі або гірчиці краще взяти питну соду (при отруєннях фосфорорганічними речовинами, метиловим спиртом).

Не можна промивати шлунок у разі отруєння їдкими речовинами» оскільки при зворотному русі по стравоходу їдка речовина ще раз травмує слизову оболонку і може спричинити набряк гортані.

Після промивання шлунка потерпілому потрібно дати а кім нова не вугілля (дві - чотири столових ложки вугілля, розведеного у 100...200 мл воли).

При більшості видів отруєнь корисно покласти на голову потерпілого лід, що зменшить вплив отрути на мозок, усуне хворобливе збудження.

У випадку затримки приходу лікаря після вугілля потерпілому слід дати глауберову сіль (столова ложка на склянку води), яка перешкоджає всмоктуванню отрути в кишковик.

Як правило, в разі отруєння потерпілому не рекомендується давати молоко, оскільки багато які отрути добре розчиняються в жирах, а відповідно й у молоці; всмоктування отрути при цьому відбувається швидше.

При потраплянні отруйної речовини на шкіру її слід негайно видалити, а забруднений одяг - зняти. Уражену ділянку тіла витирають, а потім промивають теплою водою з милом. У разі потрапляння на шкіру оцтової есенції цю ділянку шкіри треба обробити розчином питної соди (дві чайних ложки на склянку води). Цим самим розчином промивають очі. Якщо в очі потрапили інші речовини (луги, бензин), то їх краще промити молоком.

Перелік використаної літератури

1.      Газарян А. А. Техническое обслуживание автомобилей. - М.: Транспорт, 1989.

.        Зеленин С.Ф., Молоков В.А. Устройство автомобиля. - М.: РусьАвтокнига, 2005.

.        Калисский В. С. и др. Автомобиль категории С: Учебник водителя/В.С. Калисский, А. И. Манзон, Г.Е. Нагула. - 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Транспорт, 1985.

.        Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. К.: Либідь, 1999.

.        Кленников, В. М., Ильин, Н. М., Буралев, Ю. В. Автомобиіль категории «В»: Учебник для ПТУ. - 3-е, перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1984.

.        Круглов С. М. Устройство, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей: Практ. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1991.

.        Передерій В.П. Пристрій автомобіля. - М.: ФОРУМ, 2008.

.        Субботин А., Закурдаев К., Семенов К., Климнов А. «Внедорожник. Российский рынок» М.: Издательский Дом «Третий Рим», 2008.

.        Форд Г. Моя жизнь, мои достижения / Г. Форд; пер. с англ. Е. А. Бакушева. 4-е изд. - Минск: «Попурри», 2011.

.        Шестопалов, К. С. Легковий автомобіль: Учб. посібник для підготовки водіїв категорії В«ВВ». - 2-е, випр. і доп .. - М.: Видавництво ДОСААФ, 1980.

.        Яковлев В.Ф. Підручник по влаштуванню легкового автомобіля. Навчальна література. - М.: ІД Третій Рим, 2010.

.        Авто Мир К.: «Бурда-Украина», 2015.