Реконструкції автомобільної дороги
Зміст
1. Вихідні дані
. Обґрунтування номенклатури
робіт з реконструкції автомобільної дороги
2.1 Прогноз руху на ділянці
дороги
2.2 Відповідність технічного
стану дороги вимогам руху
. Обґрунтування технічних
рішень і обсяг робіт з реконструкції автомобільної дороги
.1 Геометричні параметри і
земляне полотно
.2 Дорожній одяг
. Розробка технологічних карт і
схем
Список використаної
літератури
1. Вихідні дані
Інтенсивність, авт/д 940
Склад руху, %:
· легкові 45
· вантажні легкі (до
4т) 25
· вантажні середні
(до 8т) 14
· вантажні важкі 7
· причепи 4
· автобуси 5
Термін виконання реконструкції, р 1
Ширина проїзної частини, м
· а 6,0
· б 7,0
· в 6,5
Ширина узбіччя, м
· а 1,75
· б 2,0
· в 2,0
Кут повороту траси, 0
Радіус кривої в плані, м
Поздовжній похил, 0/00
Радіус увігнутих кривих, м
Р1 1500
Р3 2500
Радіус опуклих кривих, м
Р2 3000
Р4 5000
Коефіцієнт запасу міцності ДО:
· а 1,08
· б 0,91
· в 1,24
2. Обґрунтування номенклатури робіт
з реконструкції автомобільної дороги
Реконструкцію автомобільної дороги
виконують в тому випадку, коли її стан не відповідає вимогам руху
автомобільного транспорту.
В цьому розділі передбачається
визначення номенклатури робіт, які необхідно виконати при реконструкції
конкретної ділянки дороги для зведення її транспортних якостей у відповідність
до вимог руху.
Визначення видів робіт з
реконструкції дороги здійснюють на основі аналізу і прогнозу руху на ній,
оцінці її технічного рівня і експлуатаційного стану, аналізу безпеки руху.
.1 Прогноз руху на ділянці дороги
Для встановлення відповідності
геометричних елементів дороги вимогам руху необхідно встановити категорію
дороги.
Вихідними умовами для визначення
категорії дороги є інтенсивність руху транспортних засобів на двадцятирічну
перспективу, яку можна визначити за формулою:
де -
перспективна інтенсивність руху, авт/д; - інтенсивність руху на поточний
рік; - щорічний
приріст інтенсивності; -
розрахунковий строк проектування.
Визначаємо приведену
інтенсивність руху на поточний рік:
Для даної автомобільної
дороги наявною є інтенсивність 1569 авт/д, яка відповідає ІII
категорії, швидкість 100 км/год.
Визначаємо перспективну
інтенсивність руху:
Таблиця 1
Вид автотранспорту
|
Процентний вміст від сумарної інтенсивності
|
Коефіцієнт приведення
|
Кількість приведених автомобілів
|
Легкові
|
45
|
1
|
423
|
Вантажні (до 4т)
|
25
|
1,5
|
352
|
Вантажні (до 8т)
|
14
|
2,5
|
329
|
Вантажні важкі
|
7
|
3,5
|
230
|
Причепи
|
4
|
2,5
|
94
|
Автобус
|
5
|
3
|
141
|
Сума:
|
1569
|
Перспективна інтенсивність
відповідає автомобільній дорозі II
категорії, швидкість 120 км/год
.2 Відповідність технічного стану
дороги вимогам руху
Результати порівнянь фактичних
технічних параметрів дороги з нормативними зведемо в таблицю:
Таблиця 2
№ з/п
|
Параметри і показники дороги
|
Одиниця
|
Числові значення
|
|
|
|
Фактичні
|
Нормативні
|
1
|
Категорія дороги
|
|
|
|
|
а (ПК0-ПК30)
|
|
IV
|
II
|
|
б (ПК30-ПК72)
|
|
ІІI
|
II
|
|
в (ПК72-ПК100)
|
|
ІV
|
II
|
2
|
Розрахункова інтенсивність руху
|
авт/добу
|
1569
|
4163
|
3
|
Розрахункова швидкість
|
км/год
|
100
|
120
|
4
|
Число смуг руху
|
|
|
|
|
а (ПК0-ПК30)
|
|
2
|
2
|
|
б (ПК30-ПК72)
|
|
2
|
2
|
|
в (ПК72-ПК100)
|
|
2
|
2
|
5
|
Ширина смуги руху
|
|
|
|
|
а (ПК0-ПК30)
|
м
|
3,0
|
3,75
|
|
б (ПК30-ПК72)
|
м
|
3,5
|
3,75
|
|
в (ПК72-ПК100)
|
м
|
3,25
|
3,75
|
6
|
Ширина земляного полотна
|
|
|
|
|
аа1 (ПК0-ПК25)
|
м
|
9,5
|
15
|
|
а1б (ПК25-ПК30)
|
м
|
10
|
15
|
|
бб1 (ПК30-ПК60)
|
м
|
11
|
15
|
|
б1в (ПК60-ПК72)
|
м
|
11
|
15
|
|
в (ПК72-ПК100)
|
м
|
10,5
|
15
|
7
|
Ширина проїзної частини
|
|
|
|
|
а (ПК0-ПК30)
|
м
|
6,0
|
7,5
|
|
б (ПК30-ПК72)
|
м
|
7,0
|
7,5
|
|
в (ПК72-ПК100)
|
м
|
6,5
|
7,5
|
8
|
Ширина узбіччя
|
|
|
|
|
а (ПК0-ПК25)
|
м
|
1,75
|
3,75
|
|
б (ПК25-ПК60)
|
м
|
2,0
|
3,75
|
|
в (ПК60-ПК100)
|
м
|
2,0
|
3,75
|
9
|
Найменший радіус кривої в плані
|
|
|
|
|
р1
|
м
|
100
|
800
|
|
р2
|
м
|
250
|
800
|
|
р3
|
м
|
100
|
800
|
|
Найбільший похил
|
|
|
|
|
і1
|
‰
|
60
|
40
|
|
і2
|
‰
|
70
|
40
|
|
Радіус кривої в профілі
|
|
|
|
|
опуклої
|
|
|
|
|
р1
|
м
|
3000
|
15000
|
|
р2
|
м
|
5000
|
15000
|
|
ввігнутої
|
|
|
|
|
р1
|
м
|
1500
|
5000
|
|
р2
|
м
|
2500
|
5000
|
|
Поперечний похил
|
‰
|
20
|
25
|
|
Поперечний похил узбіччя
|
‰
|
60
|
40
|
Встановлюється
відповідність дорожнього одягу умовам вантажного режиму на дорозі.
Для цього фактичний коефіцієнт
запасу міцності дорожнього одягу Км (дано в завданні) порівнюємо з
мінімально допустимим Км.доп.
а 1,08>0,95
б 0.91<0,95
в 1.24>0,95
Очікуваний коефіцієнт запасу
міцності дорожнього одягу визначають у такій послідовності: визначають
фактичний модуль пружності дорожнього одягу . Для цього за даними про
інтенсивність і склад руху в базовому році за інструкцією ВБН В.2.3 -
218-186-2004 визначають потрібний модуль пружності .
За даними про фактичний
коефіцієнт міцності і потрібний модуль пружності в базовому році визначають Еф
Приведена інтенсивність руху
до розрахункового навантаження 115кН для розрахунку дорожнього одягу становить:
Таблиця 3
Вид автотранспорту
|
Інтенсивність руху кожного типу в транспортних
одиницях
|
Коефіцієнт приведення
|
Кількість приведених автомобілів
|
Легкові
|
423
|
-
|
-
|
Вантажні (до 4т)
|
235
|
0.00132
|
0,31
|
Вантажні (до 8т)
|
131,6
|
0.06502
|
8,55
|
Вантажні важкі
|
65,8
|
1.15248
|
75,83
|
Причепи
|
37,6
|
0.71242
|
26,78
|
Автобус
|
47
|
1.11255
|
52,29
|
Сума:
|
163,75
|
Визначаємо
фактичний модуль пружності в поточному році для інтенсивності 163,75 авт/д. Для
цього визначаємо сумарну кількість проїздів розрахункового навантаження за
термін служби дорожнього одягу за виразом:
,авт/д
де: Nр - приведена
інтенсивність; Кс - коефіцієнт суми, що визначається за виразом:
Тсл -
розрахунковий строк служби (11 років); q - показник змін інтенсивності руху
даного автомобіля за роками, встановлюється по результатам техніко-економічних
вишукувань (1.015); Трдр - кількість розрахункових діб за рік
відповідно до стану деформативності конструкції (135); Кn -
коефіцієнт, що враховує ймовірність відхилення сумарного руху від середнього,
що очікується (1,49).
а
б
в
Обчислюємо
потрібний модуль пружності Епотр. на перспективу. При цьому склад
руху беремо незмінним.
171847 авт/д
Визначають очікуваний
коефіцієнт запасу міцності дорожнього одягу на останній рік служби перед
капітальним ремонтом і порівнюють з мінімально допустимим Км.доп .
При виконанні умови Км ≤ Км.доп призначають
підсилення дорожнього одягу на ділянці дороги.
а >0,95
- підсилення непотрібне;
б <0,95 -
необхідне підсилення;
в >0,95 -
підсилення непотрібне.
транспортний рух дорога
земляний
3. Обґрунтування технічних рішень і
обсяг робіт з реконструкції автомобільної дороги
Цей розділ передбачає розробку
конкретних заходів щодо ліквідації невідповідностей дороги вимогам руху
транспорту. В розділі робимо необхідні обчислення щодо обґрунтування рішень на
виконання робіт, підраховують обсяги основних видів робіт.
.1 Геометричні параметри і земляне
полотно
Необхідно виконати обчислення,
пов’язані з ліквідацією звивистості дороги в плані, а також зменшення значних
похилів у поздовжньому профілі.
Для збільшення радіусів кривих в
плані необхідно встановити пікетажне положення початку і кінця кривої,
визначити тангенси, криві, бісектриси і доміри для існуючих кутів повороту
траси. Елементи кривої в плані пов’язані між собою простими тригонометричними
співвідношеннями і можуть бути визначені за формулами:
Результати обчислень подаємо
в табличній формі
Таблиця 4
До реконструкції
|
Кути
|
Криві
|
Прямі
|
точки
|
пікет
|
+
|
Qл
|
Qпр
|
R
|
T
|
K
|
Б
|
Д
|
Почат крив
|
Кінець крив.
|
S
|
P
|
ПТ
|
0
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВК1
|
2500
|
|
8
|
|
100
|
6,99
|
13,96
|
0,24
|
0,02
|
2493
|
2507
|
2500
|
2493,9
|
ВК2
|
5000
|
|
|
16
|
250
|
35,12
|
69,77
|
2,43
|
0,46
|
4964,9
|
5034,9
|
2500
|
2457,9
|
ВК3
|
8000
|
|
27
|
|
150
|
35,99
|
70,65
|
4,16
|
1,34
|
7963,5
|
8034,8
|
3000
|
2928,9
|
КТ
|
9998
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2000
|
1964
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перевірки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑P=
|
9844
|
|
∑S=
|
10000
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑K=
|
154,4
|
|
∑Д=
|
1,82
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑P+∑K=
|
9998
|
|
∑S-∑Д=
|
9998
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Після реконструкції
|
Полож
|
Кути
|
Криві
|
Прямі
|
точки
|
пікет
|
+
|
Qл
|
Qпр
|
R
|
T
|
K
|
Б
|
Д
|
Почат крив
|
Кінець крив.
|
S
|
P
|
ПТ
|
0
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВК1
|
2500
|
|
8
|
|
800
|
55,91
|
111,64
|
1,95
|
0,18
|
2444,09
|
2555,73
|
2500
|
2444,09
|
ВК2
|
4999,81
|
|
|
16
|
800
|
112,37
|
223,29
|
7,79
|
1,46
|
4887,44
|
5110,73
|
2500
|
2331,71
|
ВК3
|
7998,36
|
|
27
|
|
800
|
191,96
|
376,8
|
22,18
|
7,12
|
7806,39
|
8183,19
|
3000
|
2695,66
|
КТ
|
9991,23
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2000
|
1808,03
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перевірки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑P=
|
8666,22
|
|
∑S=
|
10004,57
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑K=
|
1319,47
|
|
∑Д=
|
18,88
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∑P+∑K=
|
9985,69
|
|
∑S-∑Д=
|
9985,69
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Уточнення фактичних об’ємів земляних
робіт
Для обчислення
обсягів земляних мас використовують таблиці або формули:
де F1= (В + mН1)Н1
; F2 = (B + mH2)H2; L - довжина ділянки, м; B
- ширина земляного полотна по верху; m - коефіцієнт закладення укосу; H1,
H2 - висота насипу, чи глибина виїмки відповідно початку ділянки і
її кінця, м.
Спочатку розрахунки виконують
для існуючого земляного полотна, а потім для запропонованого. Необхідний об’єм
земляних робіт визначають як різницю об’ємів.
Обсяги робіт і необхідність у
матеріалах подаються у табличній формі.
Рис. 1 Графік робочих об’ємів
земляних робіт
Рис. 2 Інтегральна крива розподілу
земляних мас
Будуємо графік робочих об’ємів
земляних робіт.
Розбиваємо дорогу на ділянки.
Враховуючи роботи, які потрібно
провести при реконструкції отримаємо наступні ділянки:
Таблиця 5
|
|
|
Об’єм
|
1
|
ПК0-ПК2
|
розширення на 5,5 м
|
2347
|
2
|
ПК2-ПК3+70
|
Виїмка+розширення на 5,5
|
26326
|
3
|
ПК3+70-ПК30+00
|
Виїмка + розширення
|
11125,3
|
4
|
ПК30-ПК65
|
розширення на 4 м
|
36838,7
|
5
|
ПК65-ПК93+20
|
Виїмка + розширення
|
42106,2
|
6
|
ПК91-ПК99
|
Виїмка + розширення на 4,5 м
|
63441
|
7
|
ПК98-ПК100
|
розширення на 4,5 м
|
746,2
|
Визначення технологічних параметрів
процесів:
Для розширення земполотна на
ділянках 1,4,7 будемо використовувати бульдозер та автосамоскиди.
Для розробки ґрунту на
ділянках 2 та 5 будемо використовувати скрепер, оскільки на ній ми маємо баланс
земляних мас і ґрунт з виїмки переміщаємо в насип.
На ділянках 3 та 6
використаємо екскаватор, оскільки тут проходитиме нове будівництво у виїмці.
Визначаємо мінімальний
змінний об’єм на ділянках екскаваторних робіт:
Визначаємо мінімальний змінний
об’єм на ділянках 2,5:
Визначаємо мінімальний
змінний об’єм на ділянках 1,4,7:
Для
робіт на 3 та 6 ділянках призначаємо екскаватор місткістю ковша 1м3 з
нормою часу 25,5 маш-год, (1-17-2), та продуктивністю П=313,7 м3/зм.
Визначаємо
необхідну кількість екскаваторів n=621/313=2.
Визначаємо норму часу для
бульдозера при розробці і переміщенні ґрунту. Вибираємо бульдозер потужністю
132 кВт, норма часу якого 5,95 маш-год (1-26-2) та продуктивністю П= 1344,5 м3/зм.
Визначаємо необхідну
кількість бульдозерів
приймаємо 1 бульдозер.
Визначаємо норму часу на
першу ділянку для самохідного скрепера при переміщенні грунту місткістю ковша
15 м3 на відстань до 3 км. Нч=24,65+2,81((2630-300)/100)=90,12
маш-год. Продуктивністю П=88,76. Призначаємо ланку скреперів на першу ділянку n=570/88,76=7
скреперів.
Визначаємо норму часу на
другу ділянку для самохідного скрепера при переміщенні грунту місткістю ковша
15 м3 на відстань до 3 км. Нч=24,65+2,81((2820-300)/100)=95,46
маш-год. Продуктивністю П=83,8. Призначаємо ланку скреперів на першу ділянку n=570/83,8=7
скреперів.
.2 Дорожній одяг
Необхідно запроектувати і
розрахувати конструкцію дорожнього одягу для ділянок де необхідне підсилення і
розширення проїзної частини.
Конструкція дорожнього одягу
відповідає вимогам надійності і міцності за критерієм пружного прогину, якщо:
де: Кміц= 1,47 -
коефіцієнт міцності дорожнього одягу; Езаг - загальний модуль
пружності конструкції; Епотр=300МПа - потрібний модуль пружності
конструкції з урахуванням капітальності одягу, типу покриття й інтенсивності
дії навантаження.
При розрахунку одягів
потрібний модуль пружності слід визначати за графіком (рисунок 3.2 ВБН
В.2.3-218-186-2004), побудованим за результатами статистичної обробки
експериментальних даних.
Конструкцію
дорожнього одягу на автомобільних дорогах слід розраховувати під розрахункове
навантаження І-II категорій доріг: гр. А1 - 115кН; ІІІ-IV категорій:
гр. А2 - 100кН; V категорії: гр. Б - 60кН. Незалежно від даних,
отриманих за графіком (див. рисунок 3.2), потрібні модулі пружності для доріг
загальної мережі не повинні бути менше зазначеного в таблиці 3.7. Маючи
значення потрібного модуля пружності, можна пошарово розрахувати одяг за
допомогою номограми (рисунок 3.3).
Ця номограма
зв'язує відношення Е2/Е1
модулів пружності нижнього і верхнього шарів, відносну товщину h/D верхнього
шару і відношення Езаг/Е1 загального модуля пружності на
поверхні двошарової системи до модуля пружності верхнього шару. Для
визначення Езаг на номограмі проводиться вертикаль із точки на
горизонтальній осі, що відповідає значенню h/D і горизонтальна пряма з точки на
вертикальній осі, що відповідає відношенню Е2/E1. Точка
перетину цих прямих дає шукане значення Езаг/Е1. Знаючи
величину Е1, обчислюють Езаг.
Пошаровий розрахунок багатошарової
конструкції можна вести знизу нагору, починаючи з ґрунту, що підстилає одяг,
коли треба визначити загальний модуль пружності конструкції, чи зверху вниз,
коли задані потрібний модуль і коефіцієнт Кміц міцності дорожнього
одягу. Визначаємо товщину шару підсилення з асфальтобетону щільного, І - ІІ
марка БНД 130/200 (Е=2600МПа) за номограмою 3.8 ВБН В.2.3-218-186-2004.
Визначення товщини шару підсилення виконується за номограмою (рисунок 3.8),
виходячи з визначеного фактичного модуля пружності Еф (вісь ординат)
та розрахованого потрібного модуля пружності Епотр (вісь абсцис).
Від осі ординат проводимо горизонтальну лінію до перетинання з лінією,
проведеною вертикально від осі абсцис. Точка перетину даних ліній дасть
відношення h / D. Прийнявши розрахунковий діаметр сліду колеса автомобіля
відповідно до розрахункового навантаження, визначаємо товщину шару підсилення,
що коригуємо, виходячи з призначеного матеріалу шару підсилення і його
розрахункового модуля пружності Ер, шляхом підняття чи опускання
призначеної точки на похилій лінії, яка позначає відношення h / D до
перетинання з похилою лінією, що характеризує розрахунковий модуль пружності
матеріалу шару підсилення Ер. Після цього проводимо від отриманої
точки горизонтальну лінію вправо і визначаємо поправочний коефіцієнт Кп./D
= 0,27= 34,5см (розрахункове навантаження - А1).= 9,3см
поправочний коефіцієнт Кп
=1,08.
Помноживши отриману раніше товщину
шару підсилення на поправочний коефіцієнт, що враховує розрахунковий модуль
пружності матеріалу шару підсилення, визначаємо остаточно товщину шару
підсилення.
,3*1,08=10 см.
Враховуючи роботи, які потрібно
провести при реконструкції отримаємо наступні ділянки:
Таблиця 6
1
|
ПК0-ПК2
|
Розширення на 1,5+2*0,75
|
2
|
ПК2-ПК8
|
Нове будівництво (7.5+2*0,75м)
|
3
|
ПК8-ПК30
|
Розширення на 1,5+2*0,75
|
4
|
ПК30-ПК72
|
Підсилення + розширення на 2*0,25м+2*0,75
|
5
|
ПК72-ПК90
|
Розширення на 2*0,5м+2*0,75
|
6
|
ПК90-ПК99
|
Нове будівництво (7.5+2*0,75м)
|
7
|
ПК99-ПК100
|
Розширення на 2*0,5м+2*0,75
|
4. Розробка технологічних карт і
схем
Технологічна карта
влаштування розширення земляного полотна.
Сфера застосування.
Технологічна карта
розроблена на влаштування розширення земполотна існуючої автомобільної дороги
відповідно до проекту. Як ведучий механізм використовується бульдозер Т-170.
В склад робіт
входять:
·
зняття рослинного шару ґрунту;
- влаштування
основи земполотна;
- нарізка
уступів;
пошарове
відсипання земполотна з пошаровим ущільненням;
планування
верху земляного полотна та відкосів;
нарізка
кюветів.
Організація і
технологія виконання робіт
До початку
виробництва робіт по влаштуванню розширення земполотна необхідно:
відновити
трасу дороги;
виконати
детальне розбиття земполотна;
очистити
територію в межах смуги відведення від лісу, пнів, чагарників і валунів;
виконати
перенесення інженерних комунікацій;
виконати
тимчасовий водовідвід (при необхідності).
Влаштування
розширення земполотна ведеться поетапно справа і зліва від осі дороги, не
створюючи перешкод для руху транспортних засобів по протилежній смузі дороги.
Роботи на кожному етапі виконуються потоковим методом на трьох захватках
загальною протяжністю 300-600 м.
На першій захватці
виконуються наступні роботи:
зрізка
рослинного шару бульдозером;
- вирівнювання
основи розширення земполотна, нарізка уступів висотою 1-1,5 м-кодів і шириною
1,5-2 м при висоті насипу більше 2 м бульдозером Т-170;
ущільнення
основи земполотна котком DYNAPAC СС-222 7,5 т;
розрихлювання
укосів старого насипу.
Товщина шару, що
зрізається, призначається проектом. У карті прийнята товщина 15 см. Грунт
зрізають бульдозером Т-170 (або екскаватором САТЕRPILLAR, (HITACHI),
переміщають до кордону смуги відведення або вивозять у відведені для цього
місця для складування і обваловують. В подальшому його використовують для
укріплення відкосів.
Перекриття слідів
від попередніх проходів бульдозера і зрізу грунту повинно складати 0,25-0,3 м.
На другій захватці
виконуються наступні технологічні операції:
- розрівнювання
ґрунту на насипі шарами по 0,3 м бульдозером Т-17О;
ущільнення шару
ґрунту самохідним катком DYNAPAK СС-422 10 т. Відсипання земполотна ведеться
від країв до середини насипу.
Піщаний грунт
доставляється автомобілями-самоскидами вантажопідйомністю до 13т.
Самоскиди для
вивантаження розвертаються на існуючому насипі і подаються до місця
вивантаження ґрунту по обладнаному з'їзду заднім ходом. При малих об'ємах
відсипання можливо вивантаження ґрунту вести з узбіччя існуючої дороги. При
цьому ретельно забезпечувати безпеку руху транспортних засобів.
Переміщення і
розрівнювання ґрунту на насипі виконують човниковими проходами бульдозера Т-170
на другій робочій швидкості.
Кожен шар слід
розрівнювати, дотримуючись проектного подовжнього і поперечного ухилу.
Повернення
бульдозера на початок захватки здійснюється заднім ходом з опущеним відвалом,
яким бульдозер частково ущільнює грунт.
Для належного
ущільнення грунту в краєвих частинах насипу ширина відсипання має бути більше
проектного контура насипу на 0,3-0,5 м з кожного боку. Надлишок грунту
забирається на завершуючому етапі зведення насипу при плануванні. Ущільнення
слід виконувати при оптимальній вологості грунту.
Перед початком
роботи виробник робіт спільно з лаборантом встановлює раціональний режим роботи
ущільнюючих засобів пробним ущільненням.
У карті передбачено
ущільнення ґрунту виконувати катком DYNAPAC СС-422 за десять проходів по одному
сліду за човниковою схемою.
Перший прохід
виконують на відстані не менше 2 м від бровки насипу, після чого, зміщуючи
каток при кожному подальшому проході на 1/3 ширини сліду у бік бровки,
накочують краї насипу. Потім ущільнення продовжують човниковими проходами з
переміщенням смуг ущільнення від країв насипу до її середини з перекриттям
слідів на 1/3.
Кожен наступний
прохід по одиному і тому ж сліду починають після перекриття попередніми
проходами всієї ширини земляного полотна. Перший і останній проходи котка на
смузі укочування виконують на малій швидкості (2-2,5 км/год), проміжні - на
швидкості 8-10 км/год. Відсипання кожного наступного шару можна виконувати лише
після розрівнювання і ущільнення попереднього з дотриманням подовжнього і
поперечного ухилів.
На третій захватці
виконуються такі технологічні операції:
- зріз грунту з
укосів автогрейдером (екскаватором-планувальником Uds-114);
планування
верху земляного полотна автогрейдером;
планування
укосів земляного полотна автогрейдером (екскаватором-планувальником Uds-114);
остаточне
ущільнення земляного полотна катком DYNAPAC СС-422;
нарізка
кюветов, канав.
Технологічною
картою передбачено планувальні роботи виконувати автогрейдером ДЗ-180 і
екскаватором-планувальником Uds-114.
Перед початком
планування необхідно перевірити і відновити положення осі і бровок земляного
полотна в плані на прямих, перехідних і основних кривих, а також в подовжньому
профілі.
Планування верху
земляного полотна виконують автогрейдером ДЗ-180 за чотири проходи по одному
сліду. Роботи організовують за човниковою схемою без повороту відвала в кінці
захватки із заднім холостим ходом автогрейдера. Спочатку планування слід
виконувати короткими проходами для усунення нерівностей, видимих оком, а потім
поверхню вирівнюють наскрізними проходами по всій довжині захватки.
Кут захвату ножа
автогрейдера має бути 35-70°, а кут нахилу - залежно від проектного поперечного
профілю. Перекриття слідів при плануванні верху земляного полотна 0,4-0,5 м.
Укоси виїмки
планують автогрейдером ДЗ-180, обладнаним подовжувачем, за три проходи.
Планування слід починати у верхній частині укосу при русі автогрейдера по
брівці виїмки; потім планується нижня частина.
Кювети глибиною до
0,7 м нарізують автогрейдером ДЗ-180 за чотири проходи по довжині захватки.
Глибина кювета- не менше 0,3 м. При більшій глибині кювети і канави відривають
екскаватором-планувальником Uds-114. Водовідвідні канави і кювети укріплюють
відразу після їх влаштування. Ущільнення верху земляного полотна виконується
котком на пневмошинах СР-132 (ДУ-16В, DYNAPAC СС-422 за чотири проходи по
одному сліду по човниковій схемі із зсувом смуг ущільнення від країв полотна до
його осі і перекриттям слідів на 1/3.
Роботи по зведенню
земляного полотна виконує бригада чисельністю 7 чол.:
Машиніст
екскаватора 6 разр
Машиніст бульдозера
6 разр
Машиніст
автогрейдера 6 разр
Машиніст
екскаватора-планувальника Uds-114
Машиніст катка 6
разр
Тракторист 5 разр
Потреба комплексної
механізованої бригади в машинах, устаткуванні і пристроях визначена з
розрахунку оптимального їх завантаження:
Екскаватор
САterpillar (HITACHI)
Бульдозер Т-170
Автогрейдер ДЗ-180
екскаватор-планувальник
Uds-114
Каток
напівпричіпний на пневмошинах ДУ-29 (DYNAPAC СС-422)
автомобіль-самоскид
КАМАЗ-5511 Вантажопідйомністю - 13 т 14
Список використаної
літератури
1. ДБН В 2.3.4-2007
«Автомобільні дороги».
2. ДБН Д 2.2-27-99
«Автомобільні дороги».
. ДБН Д 2.2-1-99 «Земляні
роботи».
. В.Я. Савенко, О.С.
Славінська «Технологія будівництва автомобільних доріг в прикладах»
навчально-наочний посібник.
. Методичні вказівки 053-79.