КТ, ДАНІ, ЗМІННА, СТРУКТУРА, ІНСТРУКЦІЯ, ФУНКЦІЯ, ПРОЦЕДУРА.
Зміст
Вступ
. Опис предметної області
. Постановка завдання
. Обєктно-орієнтоване програмування
.1 Основи ООП
.2 Створення класів. Методи, властивості, поля
. Побудова обєктної моделі
.1 Визначення об'єктів і класів
.2 Визначення залежностей (зв'язків) між класами
.3 Побудова діаграми ієрархії класів
. Реалізація програми в середовищі Borland Delphi
.1 Інтерфейс програми
.2 Демонстрація можливостей програми. Тестовий приклад
Висновок
Список використаної літератури
Додаток А. Лістинг Unit 1
Додаток Б. Лістинг Unit 2
Додаток В. Лістинг Unit 3
Додаток Г. Лістинг Unit 4
Вступ
Курсова робота - це перша самостійна наукова праця майбутнього програмного інженера. При її виконанні студент поглиблює знання з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, засвоює методику експериментальних досліджень, оволодіває навичками співставлення результатів своїх досліджень із літературними даними, аналізу, узагальнення і літературного оформлення одержаних результатів з теми дослідження, набуває вміння вести науковий пошук, що розвиває в молодого інженера творчий підхід до роботи.
Курсова робота з об'єктно-орієнтованого програмування передбачає знання студентами обєктно-орієнтованого проектування та програмування і є завершальним етапом вивчення у рамках курсу об'єктно -орієнтованє програмування підготовки студентів.
Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими студент оволодів під час вивчення курсу, в набутті навичок використання основ алгоритмізації та програмування на алгоритмічних мовах високого рівня з використанням принципів обєктно-орієнтованого проектування та програмування, методики розробки програмних модулів та програмного забезпечення компютерних систем управління, набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок в області використання сучасних систем візуального проектування програмних засобів компютерних систем управління та освоєння принципів та методів сучасних технологій програмування, набуття навичок професійних та практики наукових досліджень з оформленням відповідного текстового, програмного та ілюстративного матеріалу у формі наукового звіту.
Виконання курсової роботи (КР) направлено на закріплення знань, отриманих при вивченні теоретичної частини курсу, і набуття практичних навичок розробки об'єктно-орієнтованих програм. В результаті виконання курсової роботи студент повинен освоїти:
концепції об'єктно-орієнтованого програмування;
спеціалізовані засоби розробки програмного забезпечення мовою Delphi;
спеціалізовані засоби розробки програмного забезпечення мовою С ++;
знати: загальні питання побудови та використання сучасних систем обєктно-орієнтованного та візуального проектування програмних засобів компютерних систем управління; основні поняття та методи обєктно-орієнтованного проектування та програмування, основні засоби розробки програм з використанням багато ієрархічних структур обєктів та класів обєктів;
вміти: самостійно вибирати середовище проектування програмних засобів, проектувати, розробляти, налагоджувати та супроводжувати сучасне програмне забезпечення компютерних систем управління.
Під час виконання курсової роботи студент повинен продемонструвати:
-вміння збирати і аналізувати відповідні матеріали про обєкт дослідження, використовуючи сучасні джерела інформації, включаючи Інтернет -ресурси;
-спроможність проводити необхідні обґрунтування для розробки програмних засобів систем управління різного призначення тощо;
-здатність доводити розв'язання поставленої задачі до логічного кінця;
вміння аналізувати отримані результати і робити з них висновки.
КР складається з двох взаємопов'язаних частин. Для виконання першої частини КР потрібно побудувати детальну об'єктну модель запропонованої предметної області. Друга частина КР передбачає безпосередню розробку об'єктно-орієнтованого програмного забезпечення, реалізує розроблену об'єктну модель.
1. Опис предметної області
Телефонний довідник - база усіх номерів стаціонарного і мобільного зв′язку по містах і селах різних регіонів і частин певної країни. Телефонні довідники з′явилися не дуже давно, оскільки перший телефон було запатентовано в 1876 році американським винахідником Олександром Белом і пройшло чимало років поки він удосконалився до сьогоднішнього і набув масового поширення. Перші телефони були досить примітивними і не використовувалися масово. Над розробкою і удосконалення телефонів займалося чимало вчених. Телефони пройшли довгий і складний шлях розвитку. Відповідно телефонні довідники і не були потрібні, оскільки телефони існували лише у деяких осіб, які могли дозволити собі цей засіб зв′язку. Не потрібно було об′єднувати всі номера телефонів в одну єдину базу.
В наш час, коли телефони, чи то мобільні, чи то стаціонарні є майже у всіх і виникла необхідність, якимось чином ідентифікувати телефонних користувачів. Для цього були створенні бази даних телефонних номерів, тобто телефонні довідники.
Телефонний довідник може бути як окремим для певного міста, району, області так і загальним, для всієї країни. Він вміщує в собі інформацію про всіх абонентів телефонного зв′язку, а саме:
.ПІБ абонента;
.Номер телефону;
.Адресу.
За допомогою телефонних довідників ми можемо легко знайти номер необхідної нам людини, знаючи її прізвище, ім′я або місце проживання, чи навпаки за номером телефону знайти дані про абонента. Такі телефонні довідники, як соціальні довідники телефонів надають будь-якій людині можливість знайти різні номери стільникових телефонів будь-якого міста. У такому телефонному довіднику є перелік кодів всіх країн і міст.
2. Постановка завдання
Телефонний довідник. Відомості про абонента: ПІБ, адреса, номер телефону. Функції: створення нової бази, пошук абонента по базі.
Згідно завдання на курсову роботу, потрібно розробити програму, яка буде здійснювати роль телефонного довідника. В нашій програмі будуть виконуватись наступні функції: створення бази телефонних номерів і пошук за певним критерієм в створеній базі. Програма буде складатися з чотирьох форм. Перша форма слугуватиме стартовим меню для вибору однієї із функцій, що були наведені вище. Три інші форми - це форми в яких реалізовуватимуться ті самі функції.
Форма «2» призначена для створення бази. В цьому блоці буде визначено три класи: клас Абонент, клас Адреса, клас Телефон. При створені нової бази, після введення адреси, в рядку, де потрібно ввести номер автоматично появлятиметься код з урахуванням введеної області.
Форма «3» призначена для виведення інформації на екран.
Форма «4» слугуватиме для реалізації пошуку по базі. Пошук буде здійснюватись за будь-яким критерієм (ПІБ, адреса, телефон).
Вся інформація буде зберігатися в файлі бази даних Access на жорсткому диску. Програма виконуватиме всі поставлені цілі і працюватиме ефективно.
довідник програма інтерфейс
3. Обєктно-орієнтоване програмування
.1 Основи ООП
З розвитком програмування виникла ідея поєднати в межах однієї сутності дані і код, що безпосередньо опрацьовує ці дані. Така сутність отримала назву обєкт, а відповідний підхід до створення програм називають обєктно-орієнтованим програмуванням.
Обєктно-орієнтоване програмування (ООП) - це парадигма програмування, яка розглядає програму як сукупність гнучко повязаних між собою обєктів. Кожен обєкт має суттєві характеристики, які відрізняють його від усіх інших обєктів. Сукупність таких характеристик називається абстракцією. Розрізняють абстракції стану та поведінки обєкта.
Стан (дані обєкта) характеризується переліком та значенням певних ознак. Поведінка (функціонал обєкта) визначається набором операцій, які виконуються обєктом, або над обєктом.
Кожен обєкт є екземпляром (представником) певного класу. Відповідно, клас - це відповідна абстракція обєктів.
Основні переваги концепції ООП:
·моделювання предметів та явищ реального світу;
·можливість створювати користувацькі типи даних (класи);
·приховування деталей реалізації (інкапсуляція);
·можливість повторного використання коду (наслідування);
Інкапсулювання - це механізм в програмуванні, який повязує в одне ціле функції і дані, якими вони маніпулють, а також захищає їх від зовнішнього доступу і неправильного застосування. В обєктно-орієнтованій мові функції і всі необхідні дані можуть повязуватись таким способом, що створюється автономна структура - обєкт. Іншими словами, обєктом є структура, яка підтримує інкапсулювання. В межах обєкта функції, дані або і функції, і дані можуть бути або закритими для інших обєктів (private), або відкритими (public).
Модифікатори доступу:
Модифікатор private - забороняє доступ до полів і методів класу ззовні самого класу. Поля і методи, оголошені з модифікатором private, будуть доступні тільки в межах самого класу.
Якщо поле і метод класу визначені з модифікатором public, вони доступні ззовні оголошення базового класу чи похідних класів. Це в деякій мірі означає, що метод оголошений із зовнішнього класу може вільно звертатись до таких полів і методів. З допомогою модифікатора protected можна доступитись до полів і методів базового класу тільки для похідних класів, але не для зовнішніх по відношенню до класу методів.
Успадкування - це властивість, з допомогою якої один обєкт може набувати властивостей іншого. При цьому підтримується концепція ієрархічної класифікації. Без використання успадкування кожний обєкт повинен явно визначати всі свої характеристики; використовуючи наслідування, обєкт повинен визначати тільки ті якості, які роблять його унікальним в межах свого класу. Визначення нового класу (породжений клас, підклас) може базуватись на визначенні вже існуючого (базовий клас). В такому випадку, новий клас отримає властивості та поведінку базового класу, та доповнить їх своїми власними. У випадку одиничного успадкування, у кожного класу може бути лише один безпосередній базовий клас. У випадку множинного успадкування, дозволяється існування декількох безпосередніх надкласів. Застосування методів успадкування дозволяє покращити повторне використання коду шляхом використання вже визначених властивостей та методів (поведінки) базових класів.
Разом з інкапсуляцією і успадкуванням поліморфізм також являє собою одну із важливих концепцій ООП. Застосування цієї концепції дозволяє значно полегшити розробку складних програм.
Термін поліморфізм має грецьке походження і означає «наявність багатьох форм». З поліморфізмом тісно повязані такі поняття, як абстрактні класи, віртуальні методи, перевантаження методів і властивостей.
Віртуальні методи - один із найважливіших прийомів реалізації поліморфізму. Вони дозволяють створювати загальний код, який може працювати разом з обєктами базового класу, так і з обєктами будь-якого його класу-нащадка. При цьому базовий клас визначає спосіб роботи з обєктами і будь-які його нащадки можуть представляти конкретну реалізацію цього способу. Базовий клас може і не представляти реалізацію віртуального методу, а тільки оголошувати про його наявність. Такі методи без реалізації називаються абстрактними. Клас, який містить хоча б один такий метод називається абстрактним. Обєкт такого класу створювати не можна. Нащадки абстрактного класу повинні обовязково представити реалізацію для всіх його абстрактних методів, інакше, вони в свою чергу будуть абстрактними. Можливість присвоювати різну функціональність одному методу називається перевантаженням методу.
3.2 Створення класів. Методи, властивості, поля
Клас є основою для створення обєктів. В класі визначаються дані і функціонал, який працює з цими даними. Обєкти являються екземплярами класу. Ініціалізація змінних екземпляру відбувається в конструкторі. В класі можуть бути декілька конструкторів, тобто клас являється набором проектів, які визначають як будувати обєкт. Дуже важливо розуміти різницю між класом і обєктом: клас являється логічною абстракцією до тих пір, поки не буде створений обєкт і не появиться фізична реалізація цього класу в памяті компютера. Методи і змінні, які складають клас називаються членами класу.
Синтаксис оголошення класу в середовищі Borland Delphi наступний:
Type
<ім'я_класу> = class(<ім'я_класу-батька>)//доступно всім
<поля, методи, властивості, події>// видні в Інспекторі Об'єктів і змінювані
<поля, властивості>// доступ тільки нащадкам
<поля, методи, властивості, події>// доступ тільки в цьому модулі
<поля, методи, властивості, події>;
Методи - це підпрограми, які управляють даними, визначені в класі, і в багатьох випадках забезпечують доступ до даних. За допомогою методів здійснюється взаємодія зовнішнього середовища з класом. Метод містить один і більше операторів. Назвою метода може бути будь-який існуючий ідентифікатор. Ключові слова не можуть бути іменами методів. При оголошенні кожної змінної і методу можна встановлювати певний модифікатор доступу (за замовчуванням private).
Поле - це член даних, який містить екземпляр значущого типу або посилання на вказівниковий тип. Загальномовне середовище (CLR) підтримує поля які належать як класу (статичні) так і екземпляру (нестатичні). Динамічна пам'ять для зберігання статичного поля виділяється в межах обєкта класу, який створюється при його завантаженні. Динамічна пам'ять для збереження екземплярних полів виділяється при створенні екземпляра даного типу.
4. Побудова обєктної моделі
Для побудови об'єктної моделі даної системи необхідно виконати наступні етапи:
-визначення об'єктів і класів;
-визначення залежностей між об'єктами;
визначення атрибутів об'єктів і зв'язків;
-побудова діаграми ієрархії класів.
.1 Визначення об'єктів і класів
Аналізуючи постановку завдання і предметну область, можна виділити набір можливих класів:
Форма 1
Форма 2
Форма 3
Форма 4
Абонент
Адреса
Телефон
Після визначення класів нам потрібно виділити обєкти кожного з вище зазначених класів. Нижче наведено обєкти класів:
В класі Форма 1 будуть визначені наступні обєкти: 2 обєкта Label (використовуються для вибору однієї з дій відповідно до постановки задачі), 3 обєкти Image (використовується для графічного оформлення програми).
В класі Форма 2 наявні обєкти: 12 обєктів Label, 9 обєктів Edit(призначені для передачі даних, введених користувачем, до класів Абонент, Адреса, Телефон), обєкти ADOConnection1 і ADOTable1 (для звязування програми з зовнішньою БД), обєкти Ab, Ad, Ph/
В класі Форма 3 використовуються такі обєкти: обєкт DBGrid (відображає інформацію з класів), обєкт DataSource (для звязування обєкта DBGrid з зовнішньою БД), обєкт Button1 (для переходу до пошуку інформації), обєкт DBNavigator1 (для навігації по базі).
В класі Форма 4 будуть визначені обєкти: 5 обєктів Label, 4 обєктів Edit(призначені для введення критеріїв пошуку), обєкт GroupBox, 2 обєкти RadioButton1 (для вибору критерію пошуку), обєкт ADOQuery1 (для реалізації механізму пошуку), обєкт Button (для виконання пошуку), обєкт DBGrid (для відображення результатів пошуку).
Атрибути класу Абонент: прізвище, імя, по-батькові;
Атрибути класу Адреса: місто, область, район, вулиця, будинок;
Атрибути класу Телефон: номер.
.2 Визначення залежностей (зв'язків) між класами
Між виділеними класами потрібно виділити явні і неявні звязки.
Між класами Форма 1 і Форма 2 та Форма 3 існує прямий зв'язок, оскільки перша породжує дві наступні.
Форма 2 має зв'язок з класами Абонент, Адреса, Телефон.
Форма 3 і Форма 4 також мають звязок один з одним.
Класи Абонент, Адреса, Телефон мають зв'язок один з одним через клас Форма 2.
Класи Форма 3 і Форма 2 звязані між собою класом Форма 1.
.3 Побудова діаграми ієрархії класів
Провівши аналіз залежностей між класами на предмет виявлення зв'язків можна побудувати діаграму (ієрархію) класів. Діаграма класів дозволяє графічно відобразити кількість класів нашої майбутньої програми і звязки між цими класами. За допомогою неї можна легко побачити структуру класів програми. Діграма класів, яка відображає звязки між виділеними нами класами представлена на рис.2.
Рис.1. Діаграма ієрархії класів.
5. Реалізація програми в середовищі Borland Delphi
Після дослідження предметної області, постановки завдання і побудови обєктної моделі можна приступити до реалізації програми на мові програмування. Нашу програму ми будемо реалізовувати в середовищі Borland Delphi 7. Borland Delphi 7 - інтегроване середовище розробки програмного забезпечення, яке працює під операційною системою Microsoft Windows. Це середовище є простим у використанні і має потужний потенціал для створення масштабних додатків. Так як Delphi заснований на такій мові програмування, як Паскаль вона має подібний синтаксис і тому проблем з написанням програми не повинно виникнути.
5.1 Інтерфейс програми
Для того щоб розпочати працювати над розробкою програми, потрібно відкрити середовище розробки і створити новий проект. Після цього перед нами зявиться вікно, в якому буде створюватись наша майбутня програма. Після запуску Delphi на екрані комп'ютера можна побачити (див. рис. 2):
Рис. 2. Вікна і панелі середовища Delphi
1 - у верхній частині екрана розташоване головне меню, що забезпечує доступ до команд середовища програмування (головне меню міститься в так називаному головному вікні, що має заголовок: Delphi 7 - Project1);
- у головному вікні містяться панелі інструментів, що дозволяють швидко виконувати команди головного меню, які найчастіше використовуються;
- у правій нижній частині головного вікна розташована палітра компонентів, що містить великий набір об'єктів, які можна додавати на форму; саме компоненти є засобом створення додатків у середовищі Delphi;
- на середині екрана знаходиться вікно форми з заголовком , що використовується для розміщення компонентів Delphi;
- вікно редактора коду, що містить код програми, за замовчуванням має заголовок Unit1.pas і призначено для створення і редагування коду програми;
- вікно інспектора об'єктів (Object Inspector) дозволяє змінювати властивості, характеристики компонентів;
- вікно дерева об'єктів (Object TreeView) - у цьому вікні відображаються компоненти, розміщені на формі, модулі даних або фреймі, а також логічні відносини, що існують між ними, наприклад відношення батьківський-дочірній.
Розібравшись з середовищем програмування ми можемо перейти до безпосереднього створення нашої програми. Для початку нам потрібно організувати інтерфейс програми. Для цього з палітри інструментів вибираємо необхідні компоненти і поміщаємо їх на форму. В інспекторі обєктів змінюємо певні налаштування (заголовки, шрифти, колір). Форма 1 представлена на рис.3.
Аналогічні дії проводимо і з наступними формами. Після створення форм ми можемо перейти до програмування програми. Для цього потрібно перейти до вікна редактора коду і ввести необхідний код. відразу після завантаження середовища редактора кода Delphi, можна побачити стандартний вміст модуля:
Рис.3.Зображення форми 1.
unit Unit1;
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,, Forms, Dialogs;= class(TForm)
{ Private declarations }
{$R *.dfm} .
Кожна форма має свій код, який має назву Unit (Модуль). Проект Delphi складається з модулів і форм. Вміст файлу проекту нашої програми наведений нижче:
Project1;,in 'Unit1.pas' {Form1},in 'Unit2.pas' {Form2},in 'Unit3.pas' {Form3},in 'Unit4.pas' {Form4};
{$R *.res}.Initialize;.CreateForm(TForm1, Form1);.CreateForm(TForm4, Form4);.Run;.
Лістинг модулів 1, 2, 3, 4 наведений в додатках А, Б, В, Г.
5.2 Демонстрація можливостей програми. Тестовий приклад
Після проведення всіх дій по програмуванню програми потрібно провести тестовий приклад. Тестування повинне забезпечити перевірку працездатності функцій для всіх варіантів вхідних даних.
Для початку нашу програму потрібно скомпілювати. Щоб скомпілювати програму в Delphi 7 можна просто натиснути клавішу F9. Після натиснення цієї клавіші, компілятор автоматично переведе код програми в машинний код і запустить нашу програму на виконання.
Після запуску перед нами появляється перше вікно, яке дає можливість вибрати один із варіантів дій: створити базу чи відкрити вже готову базу. На рис.4 зображено стартове вікно.
Рис.4.Стартове вікно програми.
Вибравши одну із вище показаних дій ми переходимо до перевірки на працездатність наступної частини нашої програми. Для цього вибираємо функцію - створити. Перед нами появиться форма для заповнення, куди потрібно ввести дані про абонента. На рис.5. зображено форму заповнення.
Ввівши дані в поля ми натискаємо на кнопку «Наступний», щоб добавити наступного абонента. Після натиснення кнопки всі дані, які були введені в задані поля зберігаються в файл, а поля форми очищуються.
Додавши абонентів в нашу базу, ми можемо переглянути інформацію про них у вигляді таблиці. Для цього закриваємо вікно введення даних і в стартовому вікні вибираємо функцію відкрити. Перед нами появиться вікно з інформацією про абонентів. Вся інформація представлена у вигляді таблиці. Вікно відображення інформації зображено на рис.6.
Рис.5.Форма створення бази.
Рис.6.Вікно відображення інформації
Внизу, під цією інформацією розміщено кнопку «Пошук», натискаючи на яку ми перейдемо в вікно пошуку, зображеного на рис.7
Рис.7.Вікно пошуку інформації
В цьому вікні є можливість вибору критерію пошуку: пошук за ПІБ та номером і пошук за адресою. Для початку вибираємо критерій пошуку за ПІБ та номером телефону. Туди вводимо, для прикладу, прізвище абонента і перевіряємо, що видасть нам програма. Приклад тестування зображено на рис.8.
Рис.8.Результати пошуку інформації за ПІБ.
Далі нам потрібно провести тестування пошуку за адресою. Для цього вибираємо пошук за адресою і в пункті «місто/село» вводимо місто «Ковель». Програма видасть нам інформацію про всіх абонентів, які живуть в місті Ковель. Результати пошуку зображені на рис.9
Рис.9.Результати пошуку інформації за адресою.
Результати пошуку можна звузити вводячи критерії і в інші поля. Щоб отримати найкращий результат потрібно заповнювати всі поля.
Отже після проведення всіх тестувань, можна зробити висновок, що програма працює вірно і виконує всі поставлені функції, при всіх варіантах вхідних даних.
Висновок
В ході виконання завдання курсової роботи з обєктно-орієнтованого програмування, мною було вивчено базові конструкції мови програмування Object Pascal; використано на практиці знання отримані мною на заняттях з дисципліни «Обєктно-орієнтованого програмування»; розроблено і протестовано програму для створення телефонного довідника, яка здійснює наступні функції: створення бази телефонних номерів, виведення даних зі створеної бази і пошук номерів за заданим критерієм, розвинено вміння використовувати основні принципи ООП і вміння працювати з класами і обєктами.
Навички роботи з мовами програмування отримані мною під час виконання курсової роботи необхідні для подальшого удосконалення професійних здібностей програміста, збільшення рівня кваліфікації. Адже практичне застосування теоретичних знань є однією з найбільш важливих частин підготовки майбутнього спеціаліста.
Список використаної літератури
1.Осипов Д. Delphi. Профессиональное программирование. - СПб.: Символ-Плюс, 2006. -1056 с., ил.
2.Флеиов М.Е. Профаммирование в Delphi глазами хакера. - СПб.: БХВ-Петер-бург, 2003. - 368 с: ил.
3.Т.А. Павловская. Паскаль. Програмирование на языке высокого уровня. Учебник. 2007 год. 400 стр.
Додаток А
Лістинг Unit 1
Unit1;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,, StdCtrls,Menus, ExtCtrls;= class(TForm): TImage;: TImage;: TLabel;: TLabel;: TImage;Label1Click(Sender: TObject);Label2Click(Sender: TObject);Image3Click(Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TForm1;Unit2, Unit3;
{$R *.dfm}TForm1.Label1Click(Sender: TObject); //Створення форми створення бази: TForm2;:=TForm2.Create(self);.Show;;TForm1.Label2Click(Sender: TObject); //Створення форми відкриття бази: TForm3;:=TForm3.Create(self);.Show;;TForm1.Image3Click(Sender: TObject);;;.
Додаток Б
Лістинг Unit 2
Unit2;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,, StdCtrls, Menus, ADODB, DB;= class(TForm): TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TEdit;: TEdit;: TEdit;: TButton;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TEdit;: TEdit;: TEdit;: TLabel;: TLabel;: TEdit;: TEdit;: TLabel;: TLabel;: TEdit;: TADOConnection;: TADOTable;N4Click(Sender: TObject);Button1Click(Sender: TObject);Edit1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit2KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit3KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit4KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit5KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit6KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit7KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit8KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);Edit9KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);
{ Private declarations }
{ Public declarations };= class,im,pb:string[15];Create(NewPr, NewIm, NewPb:string);;= class,ra,misto,vul,bud:string[20];Create(NewMisto, NewObl, NewRa, NewVul, NewBud:string);;=class:string;CreateTell(NewTell:string);;: TForm2;:textfile;:TAbonent;:TAdress;:TPhone;Unit3, Unit4;
{$R *.dfm}
//-----------------------------------------------------TAbonent.Create(NewPr, NewIm, NewPb:string);Create;:=NewPr;:=NewIm;:=NewPb;;
//-----------------------------------------------------
//-----------------------------------------------------TAdress.Create(NewMisto, NewObl, NewRa, NewVul, NewBud:string);:=NewMisto;:=NewObl;:=NewRa;:=NewVul;:=NewBud;;
//------------------------------------------------------
//-----------------------------------------------------TPhone.CreateTell(NewTell:string);Create;:=NewTell;;
//------------------------------------------------------TForm2.Button1Click(Sender: TObject);.SetFocus;:=TAbonent.Create(Edit1.Text,Edit2.Text,Edit3.Text);:=TAdress.Create(Edit4.Text,Edit5.Text,Edit6.Text,Edit7.Text,Edit8.Text);:=TPhone.CreateTell(Edit9.Text);.Insert;.FieldByName('Прізвище').AsString:= Ab.pr;.FieldByName('Імя').Asstring := Ab.im;.FieldByName('По-батькові').Asstring := Ab.pb;.FieldByName('Місто/село').AsString:= Ad.misto;.FieldByName('Область').Asstring := Ad.obl;.FieldByName('Район').Asstring := Ad.ra;.FieldByName('Вулиця').AsString:= Ad.vul;.FieldByName('Будинок').Asstring := Ad.bud;.FieldByName('Телефон').Asstring := Ph.tell;.Post;.Free;.Free;.Free;.Text:='';.Text:='';.Text:='';.Text:='';.Text:='';.Text:='';.Text:='';.Text:='';.Text:='';;TForm2.N4Click(Sender: TObject);;;TForm2.Edit1KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit2KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit3KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit4KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit5KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit6KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit7KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.SetFocus;;TForm2.Edit8KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);:string[24];:string[4];:textfile;:integer;key=#13 then.SetFocus;(fil,'1.txt');(fil);not eof(fil) do(fil,obl,kod);:=pos(' ',obl);:=copy(obl,1,a-1);(edit4.text=obl) or (edit6.text=obl) then.text:='0 ('+kod+') ';;;;TForm2.Edit9KeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);key=#13 then.Click;;.
Додаток В
Лістинг Unit 3
Unit3;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,, Menus, StdCtrls, Grids, DBGrids, ADODB, DB, ExtCtrls, DBCtrls;= class(TForm): TLabel;: TDBGrid;: TDataSource;: TDBNavigator;: TButton;Button1Click(Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TForm3;Unit2, Unit4;
{$R *.dfm}TForm3.Button1Click(Sender: TObject);.show;;.
Додаток Г
Лістинг Unit 4
Unit4;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,, StdCtrls, DB, ADODB, Grids, DBGrids;= class(TForm): TGroupBox;: TRadioButton;: TRadioButton;: TLabel;: TLabel;: TEdit;: TEdit;: TLabel;: TEdit;: TLabel;: TEdit;: TLabel;: TButton;: TADOTable;: TADOQuery;: TDBGrid;: TDataSource;RadioButton1Click(Sender: TObject);RadioButton2Click(Sender: TObject);Button1Click(Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TForm4;Unit3, Unit2;
{$R *.dfm}TForm4.RadioButton1Click(Sender: TObject);.Caption:='Прізвище';.Caption:='Імя';.Caption:='По-батькові';.Caption:='Телефон';;TForm4.RadioButton2Click(Sender: TObject);.Caption:='Область';.Caption:='Район';.Caption:='Місто/село';.Caption:='Вулиця';;TForm4.Button1Click(Sender: TObject);.Active := False;.SQL.Clear;.SQL.Add('SELECT *');.SQL.Add('FROM Довідник');radiobutton1.Checked=True then(Length(Edit1.Text) > 0) or
(Length(Edit2.Text) > 0) or
(Length(Edit3.Text) > 0) or
(Length(Edit4.Text) > 0) then.SQL.Add('WHERE Прізвище LIKE' + #39 + Edit1.Text + '%' + #39 +' AND ');.SQL.Add(' Імя LIKE' + #39 + Edit2.Text + '%' + #39 +' AND ');.SQL.Add(' [По-батькові] LIKE' + #39 + Edit3.Text + '%' + #39 +' AND ');.SQL.Add(' Телефон LIKE' + #39 + Edit4.Text + '%' + #39);.Active := True;('Введіть критерій пошуку');;;radiobutton2.Checked=True then.SQL.Clear;.SQL.Add('SELECT *');.SQL.Add('FROM Довідник');(Length(Edit1.Text) > 0) or
(Length(Edit2.Text) > 0) or
(Length(Edit3.Text) > 0) or
(Length(Edit4.Text) > 0) then.SQL.Add('WHERE Область LIKE' + #39 + Edit1.Text + '%' + #39 +' AND ');.SQL.Add(' Район LIKE' + #39 + Edit2.Text + '%' + #39 +' AND ');.SQL.Add(' [Місто/село] LIKE' + #39 + Edit3.Text + '%' + #39 +' AND ');.SQL.Add(' Вулиця LIKE' + #39 + Edit4.Text + '%' + #39);.Active := True;('Введіть критерій пошуку');;;;.