Тема: Українські періодичні видання для жінок

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Журналистика
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    23,29 Кб
Українські періодичні видання для жінок
Українські періодичні видання для жінок
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

ЗМІСТ

ВСТУП

. ЖІНОЧА ПРЕСА В УКРАЇНІ: МИНУЛЕ ТА СУЧАСНІСТЬ

.1 Становлення та розвиток жіночої української преси

.2 Сучасні періодичні видання для жінок. Класифікація

.3 Риси формування образу жінки на сторінках преси для жінок

. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

.1 Порівняльний аналіз жіночої української преси на прикладі деяких видань

.2 Аудиторія жіночої української преси та рівень її зацікавленості на прикладі деяких видань

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Виокремлення та розвиток української жіночої преси припадає на 1990-ті роки. Жіноча преса є обєктом та наслідком жіночого руху, соціальних та політичних змін в Україні в середині 1980-х років. Історичні події 1920-х років стали підґрунтям для розвитку преси даного сегмента. Жіноча преса не лише інформує читачів, а і формує громадську думку щодо позиції та становища жінок у тогочасному суспільстві, пропагує певні погляди, ідеї, закликає нових учасників до жіночого руху.

Обсяг жіночої преси на сьогодні дуже великий. Кожне видання має свою конкретну тематику, постійні теми, тому дуже важко сплутати його цільову аудиторію.

На сьогодні в Україні існує безліч елітарних жіночих видань, жіноча преса для широкого загалу, які виконують більше розважальну, аніж інформаційну функцію. Також існують часописи українського жіноцтва (жіночих організацій), які мають на меті розвивати читачів, розширювати світогляд формувати громадську думку, громадянську позицію жінки у суспільстві, долати стереотипи, сприяти більшому залученню жіночої аудиторії до громадських доручень, активізації жінок у різних сферах життя.

Останнім часом поширюється велика зацікавленість та процес вивчення теорії та історії української журналістики. Це поширює також і інтерес до жіночих періодичних видань та ролі жінки в пресі загалом (жінка-журналіст, образ жінки в матеріалах сучасної преси і т.д.). Допоміжними джерелами для вивчення цієї теми є монографії та окремі статті сучасних теоретиків та істориків української журналістики: В. Агеєвої, А. Бойко, В. Буряка, В. Владимирова, В. Габора, Н.Габор, Т. Гундорової, В. Здоровеги, Н. Зелінської, В. Іванова, В. Качкана, О. Коновця, С.Костя, І. Крупського, О. Кузнецової, В. Лизанчука, Й. Лося, І. Михайлина, М.Нечиталюка, Е. Огар, В. Передирій, О. Пономаріва, Б. Потятиника, В. Різуна, М.Романюка, О. Сербенської, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, Т. Старченко, Б.Чернякова, В. Шкляра, М. Яцимірської та ін. Актуальність даної теми полягає в тому, що українська преса для жінок на сьогодні знаходиться у стадії розвитку. Жіночі періодичні видання мають досить строкату вікову аудиторію, велику різноманітність тематики та мети. Але чи відповідають матеріали у виданнях потребам своєї аудиторії?

Обєктом дослідження є тематика, типологія, цільова аудиторія сучасної української жіночої преси та рівень зацікавленості відповідного читача.

Предметом дослідження є журнали «OOPS!», «Cosmopolitan» та «Бабушка. Журнал по целительству».

Метою дослідження є розгляд становлення та розвитку жіночої української преси, основної характеристики оформлення видань, зясування тем, позначених на сторінках сучасних жіночих періодичних видань.

Реалізація зазначеної мети зумовила постановку таких завдань:

·Простежити передумови, історію та розвиток жіночої преси в Україні;

·Охарактеризувати сучасну українську жіночу пресу;

·Розкрити та проаналізувати тематичні аспекти публікацій в жіночій пресі;

·Порівняти, проаналізувати представників жіночої преси на прикладі трьох періодичних видань.

·Окреслити основні риси формування образу жінки на сторінках преси для жінок.

Наукові методи, які використовувалися мною при виконанні даної роботи:

Основний метод комплексного дослідження - аналітичний, що передбачає аналіз преси для жінок. У роботі також використані описовий, бібліографічний методи. Важливе значення для проведення дослідження мав метод системного аналізу, використання якого давало змогу зосередити увагу на найважливіших проблемах, що розглядалися на сторінках видань зазначеного сегмента. Методологічні та теоретичні основи дослідження складають універсальні принципи історизму і обєктивності. [1]

Редакційні колективи багатьох сучасних періодичних видань забувають про мету своєї діяльності, часто прислуговуються інтересам масштабних видавничих корпорацій, рекламодавців, вміло маніпулюючи думками та враженнями читацької аудиторії та формуючи хибні уявлення про роль жінки в суспільстві. Саме це спричиняє потребу у дослідженні преси для жінок.

Наукова новизна курсової роботи визначається різноплановістю аналізу періодичних видань для жінок, аналізу і викладу власного бачення становлення та розвитку періодичних видань для жінок. Вивчення тематики, проблематики, структури преси для жіночої аудиторії дає можливість зясувати особливості розвитку періодики цього сегмента, його місце і значення в загальному журналістському процесі, зацікавленість та попит аудиторії на даний сегмент.

У результаті проведеного дослідження:

·Визначено типологічні характеристики періодичної преси для жінок, розрахованих на задоволення потреб жіночої аудиторії;

·Поданий різноплановий аналіз різних жіночих періодичних видань;

·Простежено створення образу жінки на сторінках преси.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в науковому дослідженні на базі вивчених матеріалів отримано розгорнуті фактичні дані, що характеризують розвиток преси для жінок; проаналізовані видання допоможуть краще визначити читацьку аудиторію, зрозуміти, який образ жінки формується засобами масової інформації. Можливо, дослідження доповнить і урізноманітнить тематику засобів масової інформації, а саме тематику жіночих періодичних видань.

1. ЖІНОЧА ПРЕСА В УКРАЇНІ: МИНУЛЕ ТА СУЧАСНІСТЬ

1.1 Становлення та розвиток жіночої української преси

Становлення та розвиток української жіночої преси можна поділити на такі чотири етапи:

·середина ХІХ ст. -1920 р. В цей період відбувається виокремлення та становлення жіночої преси;

·1921-1939 р. Цей період визначився найвищим розвитком жіночої преси в Галичині та виникненням радянських жіночих видань на Наддніпрянській Україні;

·1940-1989 р. В цей період прослідковується пасивність жіночої преси, вихід заідеологізованих радянських жіночих видань;

·з 1990 р. Період є етапом початку становлення та розвитку сучасної жіночої преси в Україні.

Виокремлення української жіночої преси відбувалося поступово. Спочатку почалася публікація окремих тематичних сторінок спеціально для жінок в громадсько-політичних універсальних газетах. Згодом почали друкувати окремі часописи на замовлення жіночих організацій (жіноцтва).

Першим жіночим виданням став часопис Лада: Письмо поучительное русским девицам и молодицам в забаву и поучение за редакцією Северина Шеховича, що був надрукований у Львові 1853 р. Наступним жіночим виданням був часопис «Русалка: Письмо для красунь» 1870 року. Оскільки ці часописи були видані чоловіком, то і висловлювання щодо становища жінки в суспільстві були суто чоловічими. Це були перші часописи для жінок, які ставили своїм завданням піднесення культурного рівня та задоволення духовних потреб жіноцтва в ті часи.

Наступні жіночі видання в Галичині зявилися лише на початку ХХ ст.

У 1908 р. за ініціативою львівського Кружка українських дівчат почав виходити часопис Мета: Орган українських поступових жінок, спрямований на те, щоб освідомити найширші круги жіноцтва, втягнути їх в загальне суспільне життя, щоб жінка могла і сміла забрати голос в усіх загальнолюдських справах. Це був часопис ідеологічного спрямування, в основному розрахований на активних членів жіночих організацій та міську інтелігенцію. Видання Мети сприяло пожвавленню діяльності громадських жіночих організацій, і в грудні 1908 р. у Львові було скликано зїзд українського жіноцтва. На зїзді було закрито Мету з умовою, що обраний жіночий комітет краще організує роботу періодичного видання [2, с. 15], але інші дослідники жіночого руху вважають, що часопис Мета припинив своє існування через недостатню кількість коштів.

Згодом 1912 р. у газеті Діло, найстарішому українському щоденнику, що виходив у Львові, зявився безкоштовний додаток Жіноче діло. У ньому почала карєру редактора Олена Кисілевська, майбутній керівник багатопланового видавництва в Коломиї. На сторінках Жіночого діла в основному обговорювалися проблеми рівноправності, освіти та економічної незалежності жінок, якої можна досягти працею.

Наступне жіноче видання Галичини вийшло у світ у Львові 1919р. Це біло видання Наша мета: часопис робітного жіноцтва. Редакційний колектив ставив перед собою головне завдання ознайомити загал тогочасного жіноцтва з правами, які прислугують всім мешканцям Української Республіки. Згодом тематика публікацій значно розширилася. Одним із своїх завдань Наша мета вважала допомогу пораненим та полоненим українцям.

На початку 1920 р. Наша мета стала виданням для жінок пролетаріату і тих, хто хоче змінити лад, на перше місце висувається класова солідарність, а вже потім - статева. Протримавшись до липня 1920 р. часопис припинив своє існування. До причин занепаду Нашої мети, окрім важкого економічного становища, можна віднести і загострення тодішньої національно-політичної ситуації.

Зовсім іншою у цей період (середина ХІХ ст. - 1920 р. ) була ситуація з жіночими періодичними виданнями на Наддніпрянській Україні, яка була у складі Російської імперії. Тут до 1905 року національні періодичні видання були забороненими, звісно, включаючи в себе і жіночі журнали.

Після 1905 р. , коли на повний голос заговорила українська преса, по суті, жоден часопис в межах Російської імперії не залишився байдужим до проблем жіноцтва. До висвітлення цієї теми долучилися Нова громада (Наші товариства. - 1906. - № 1), «Рідний край» (Всеросійський зїзд по боротьбі з торгом жінками. - 1909. - № 25), «Село» (Про права жінок. - №35) та інші. Замітки, статті належали перу не лише жінок-письменниць - Софії Русової, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, а й багатьом чоловікам-публіцистам: Микиті Шаповалу, Володимиру Дорошенку, Симону Петлюрі та іншим [3, с.41].

Під впливом Першої Світової війни були закриті всі національні видання, почалися переслідування українських діячів.

-30-ті роки - На цей час припадає активний розвиток жіночої преси в Галичині, яка долучилася до справи пробудження національної свідомості і громадянського пробудження самої жінки.

Особливо активною видавничою діяльністю у цей період відзначився Союз українок.

Першою спробою створення офіційного пресового органу було видання у 1922 р. «Жіночого вісника». Цей часопис виявився недовготривалим, тому що виходив не окремим виданням, а як тематична сторінка в газетах Громадський вісник (березень-серпень) та «Діло» (вересень-грудень). Окрім того, він не мав власної нумерації і губився серед іншої інформації, що друкувалася в цих газетах [2, с. 20].

Наступним часописом, до видання якого долучився Союз українок, був журнал «Нова хата». Він мав на меті розвивати українське народне мистецтво і спопуляризувати його настільки, щоби воно стало необхідним у нашому щоденному житті, а не лише від свят (1930. - с.3). Журнал видавав у 1925-1939 рр. жіночий кооператив «Українське народне мистецтво», в який 1923 р. був реорганізований господарський відділ Союзу українок [4, с.203].

Особливе місце серед багатопланових видань, до яких мав відношення Союз українок, займає часопис «Жінка: Орган центрального українського жіночого товариства «Союз українок у Львові». Він був створений за рішенням Українського Жіночого Конгресу (Станіслав, 1934) і визнаний офіційним органом Союзу українок [4, с.224]. «Жінка» ставила собі за мету поглибити ідеологію українського жіночого руху та сприяти тісній співпраці жіночих сил.

В кінці 30-х років у Галичині почалися значні утиски усього українського руху. Це відобразилося також на жіночій пресі. У 1938 р. польська влада заборонила діяльність Союзу українок та видання їх пресового органу - часопису Жінка. Тому у 1938 р. цей часопис виходить під назвою Громадянка. Але він піддавався польській цензурі і нерідко модна було побачити пропуски, «білі плями» на сторінках видання.

-1939 рр. у Львові виходив часопис «Жіночий голос» - офіційний орган Союзу Українських працюючих жінок Жіноча громада, який пропагував ідеї соціалізму і займав критичну позицію щодо львівського Союзу українок. У 1931-1936 рр. цей часопис виходив у Громадському голосі як тематична сторінка, що мала почислову нумерацію [2, с.45]. У 1936 р. , коли Союз працюючих жінок отримав дозвіл від польського уряду на свою діяльність, він почав видавати окремий часопис Жіночий голос [4, с.253]. Ставши самостійним виданням, часопис поставив собі завдання встановити звязок між організованим жіноцтвом та тими, хто не належав ніяким організаціям.

У 1931-1932 рр. чернівецький журнал Самостійна думка видавав додаток Самостійна думка Української Матері, який мав свою нумерацію і виходив як самостійне періодичне видання. Редактором та ідейним натхненником часопису була Сидонія Гнідий-Никорович [5, с.179]. Це свідчить, що зацікавленість жіночими проблемами зростала, хоч відомостей про інші українські жіночі видання того періоду не було знайдено. З установленням радянської влади в Україні було ліквідовано всі приватні видання та пресові органи громадських організацій. Вся жіноча преса мала одного видавця - ЦККП(б), а пізніше - Центральний відділ Робітниць та Селянок ЦККП(б) [6, с.692]. Це значно звузило тематику жіночих видань, уявлення про пресу були спотворені ідеологічними вимогами. Видання були недовговічними та мали вузьке коло читачів.

Радянські видання були уніфікованими, навіть структура, періодичність та оформлення були однаковими. Але, радянська жіноча преса мала і позитивні наслідки. Вона зробила великий внесок у ліквідацію не писемності серед українських жінок.

Першим жіночим виданням Наддніпрянської України радянського періоду був заснований у Києві у листопаді 1920 р. року часопис Жінка. Це був єдиний жіночий часопис, унікальний за тривалістю свого існування, адже він видавався в Україні впродовж усієї радянської епохи. Існує він і зараз. У 1945 р. відповідно до суспільно-політичних умов, журнал змінює назву на Радянська жінка і під такою назвою виходить до листопада 1991 р. У часи розбудови незалежної держави журнал повертається до первісної назви Жінка. Цей часопис вирізнявся серед подібних жіночих видань прагненням зберегти деякі традиції старої української преси, зокрема зверненням до проблем сімейного виховання, ведення домашнього господарства тощо.

Взагалі радянські журнали характеризувалися чіткою ідеологічною спрямованістю. Статті в основному присвячувалися здобуткам жінок у їхній праці на користь соціалістичної Батьківщини. Навязливо пропагувався висновок: радянська жінка - насамперед працівник, нерівності статей в СССР не існує, адже жінка може займатися будь-якою працею нарівні з чоловіком. Характерним є і той факт, що деякі статті закінчувалась уславленням Й.Сталіна.

Сучасну жіночу пресу (становлення якої починається від 1990 р. ) можна охарактеризувати як офіційні та незалежні видання, що виділяються з загальної маси періодичних видань обєктом свого впливу - жіночою читацькою аудиторією. Жіночу пресу сучасності в Україні можна поділити на багато напрямів: елітні («Єва», «Женский журнал»), масові популярні(«Лиза», «Отдохни»), художні, творчі («Марианна»), ділові («Бізнес-леді»), та інші.[8]

Сьогодні інформаційний ринок України досить насичений і різноманітний. Кожен може вибрати будь-який журнал до смаку, враховуючи свої інтереси, симпатії, фінансову спроможність. Журнали для жінок також показують своє велике різноманіття. На думку Н. Сидоренко: чим більше гортаєш журналів, тим розумієш, що вони схожі між собою порадами, подіями, репортажами, запитаннями. Складається враження, ніби публікації видань для жінок - як фасон модного вбрання, який кожен майстер-редактор чепурить по-своєму: то колір змінить, то ґудзики інакші підбере... [7].

.2 Сучасні періодичні видання для жінок. Класифікація

жіночий преса аудиторія тематичний

Жіночі періодичні видання - один із важливих частин вітчизняного ринку засобів масової інформації. Ці видання вирізняються великою різноманітністю та чисельністю. Жіноча періодика - це самостійний сегмент на ринку ЗМІ. Як правило, сучасна жіноча преса є масовою, популярною, доступною людям різного віку, професій, інтересів.

Одна з найважливіших цілей жіночої преси - інформування, висунення на обговорення жіночих актуальних проблем та питань, визначення ролі жінки в сімї та суспільстві, задоволення інтересів та потреб жінки, удосконалення її смаків та пропагування саморозвитку.

Жіноча преса покликана виконувати всі функції, яких потребує її аудиторія: інформаційну, виховну, організаційну, консультаційну, розважальну.

Тематичний зміст жіночої преси є дуже своєрідним. Особлива увага приділяється всьому, що повязане із духовним розвитком жінки. Беруться до уваги також економічні, правові та релігійні питання. Жіночі видання містять багато барвистих ілюстрацій. Вони несуть велике інформаційне навантаження і в деяких журналах займають до 60% від загального обсягу всього матеріалу.

Сегмент ринку засобів масової інформації для жіночої аудиторії класифікується за різними критеріями. Незважаючи на деякі розбіжності при визначенні основних критеріїв розподілу на типологічні групи, можна говорити, що на сучасному етапі розвитку журнальної періодики на перший план виступають такі фактори, як читацька аудиторія, характер інформації, цільове призначення, тому що вони відбивають конюнктуру ринку. [9]

Періодику для жінок можна класифікувати за:

·Типом видання (газети, журнали, дайджести, бюлетені, вісники)

·Періодичністю (тижневики («Ліза»), місячники («Единственная», «Cosmopolitan»), квартальники («Світ жінки»).

·Характером аудиторії:

oДля підлітків («Oops», «Мадемуазель»)

oДля «сучасних» жінок («Cosmopolitan», «Єва», «Единственная»)

oДля жінок похилого віку («Бабушка»)

oДля бізнес-леді («Бізнес Woman», «Леди и Бизнес»)

·Для жінок, які готуються стати матусями («Мой ребёнок», «Мама и я») Обсягом («тонкі» («Oops»), «товсті» («Натали»)

·Цільовим призначенням

У статті Жіноча преса в Україні: минуле та сучасність Н. Олійник[8, с. 23] пропонує свою класифікацію видань за їх цілями, що знаходять своє вираження у тематичному змісті:

видання соціального спрямування, які характеризуються великою кількістю та динамічністю соціальної інформації, де присутня політична позиція, але, як правило, у підтексті (Українка, Берегиня);

проблемно-інформаційні видання, які дають читачеві ділову та іншу важливу інформацію (Леди и бизнес, Бізнес Woman);

видання гуманітарно-пізнавального спрямування, розраховані на інтелектуальну жінку(Натали, Женский журнал);

видання, що висвітлюють проблеми сімї (Семья- Семь Я);

видання релігійного характеру(Діти Марії, Живой поток);

видання з медичних проблем, що стосуються, зазвичай, здоровя жінок (Грация, Женское здоровье, Здоровя жінки);

видання, присвячені рукоділлю, вязанню, шиттю, веденню домашнього господарства (Приятного аппетита, Burda);

журнали мод (Зеркало моды).

.3 Риси формування образу жінки на сторінках преси для жінок

Щоб зрозуміти всі особливості формування жіночого образу на сторінках жіночих видань, необхідно розібратися в такому понятті як «гендер».

Уперше термін "гендер" саме в понятті соціальної статі ввів у науковий обіг американський психоаналітик Р. Столлер. У своїй праці "Стать і гендер: про розвиток мужності й жіночності" [10] він зазначає, що гендер - це поняття, яке базується на психологічних і культурних характеристиках, незалежних від тих, які складають і пояснюють "біологічну стать". Іншими словами це роль чоловіка та жінки в суспільстві. Як вже згадувалося раніше, перші часописи для жінок були написані чоловіками. А отже, це означало те, що жінкам подавалася інформація суто чоловічими очима. Згодом з історичними подіями змінюється і образ жінки, роль жінки в суспільстві.

Якщо простеживши зміни жіночого образу у виданнях за всю історію їх існування можна побачити, що сучасний образ жінка в засобах масової інформації несе в собі майже всі складові образів минулих часів. Роль жінки постійно залежала від тих стереотипів, які панували в тогочасному суспільстві. (Стереотип - усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами. [11])

Так у дореволюційному суспільстві (1917р.) роль жінки займала позицію матері, громадянки, господині та порядної дружини. Програма тогочасного журналу «Жінка» складалася так, щоб всі жінки приймали за приклад собі ту героїню, яка описувалася в тому журналі.

Радянський період запровадив образ жінки-партійної активістки, робітниці, селянки (недарма видання тих років називалися «Селянка», «Робітниця»). Трудове життя та політичне виховання було важливим та пропагувалося на сторінках видань того часу. Жінку в той час турбує благоустрій країни, вона не повинна мати власних особистих інтересів. Жіноча краса відходить на задній план. У період «відлиги» в пресі крім офіційного складаються ще два жіночих образи. Це Західний «буржуазний», який звеличував образ модної, симпатичною, яка цікавиться лише своїм особистим (але не в якому разі не суспільної) життям жінки, яка залежить від чоловіка. І "патріархальний" типаж, який ідеалізує традиційний образ селянки. Характерною рисою преси 70-х - 80-х рр.. («Юність», «Новий світ») є жалість до жінки. Продовжуються та поширюються ідеї західного "буржуазного" образу жінки. З'являються думки про те, що потрібно повернути жінку до її «істинного призначення». Ця ідея була підтримана в період перебудови (1985-1991 рр..). На місце «робітниці і матері» прийшла гарна домогосподарка або юна фотомодель «без комплексів». На сторінках сучасних видань, образ жінки став більш «вільним». Це пов'язано із свободою в ЗМІ та дозвіл писати на теми особистого життя з інтимними подробицями. Журнали рясніють образами жінки-супутниці чоловіка, сексуального партнера («Cosmopolitan», «Glamour»). Образ жінки-матері, виховательки дітей, залишається значимим («Ліза», «Няня», «Мамина газета», «Мій малюк»); журнали присвячені родині («Домашний очаг»), але містять ідею про роль жінки ідеальної зовні і внутрішньо, успішної, освіченої, самостійної. Жінка стає практично рівною з чоловіком у всіх сферах. Сучасні журнали для жінок можуть містити також політичні, економічні тематики. Жінка стає незалежною. Отже, можна зробити висновок, що сучасний жіночий образ складається з кількох змінених образів жінки минулих років. Отже, можна зробити висновок, що протягом всієї історії свого існування жіночі видання демонстрували безліч жіночих образів, стилів поведінки та ролі в суспільстві. Образ жінки в ЗМІ залежить від зміни стереотипів, політичних поглядів та взагалі часів.

2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОЧИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

.1 Порівняльний аналіз жіночої української преси на прикладі деяких видань

Для порівняльного аналізу я обрала три журнали(«OOPS!», «Cosmopolitan» та «Бабушка. Журнал по целительству»), які відрізняються за всіма класифікаціями: за цільовим призначенням, за характером аудиторії, за обсягом і т.д. Журнали зовсім різні, проте їх обєднує те, що вони належать сегменту жіночої періодики. Ці видання є популярними дуже популярними серед тієї аудиторії, для якої вони призначені. Їх популярність визначається тиражем, різноманітними конкурсами, активним спілкуванням з читачами та актуальністю друкованих матеріалів.

Що ж самі журнали розповідають про себе?

«Oops!» - Щомісячний журнал для стильних дівчат , для тих , хто тільки відкриває для себе світ глянцевих жіночих журналів. «Oops!» - Це нові тенденції моди для молодих красунь , поради експертів з косметики та догляду за собою, а також спеціальні репортажі з найважливіших проблем, які тільки можуть хвилювати дівчат на порозі дорослого життя. У кожному номері - інтерв'ю з українськими та зарубіжними зірками, новини музики та кіно, романтичні історії про кохання , рекомендації по іміджу від кращих стилістів і захоплюючі подорожі. А ще - точний гороскоп на місяць і смішні історії від читачів. «Oops!» постійно проводить конкурси краси серед читачок, багато з них з успіхом взяли участь у фотосесіях і з'явилися на обкладинці журналу . «Oops!» - Журнал для дівчат , яким подобається блищати! [15]

«Cosmopolitan» - найпопулярніший світі щомісячний журнал молодих жінок. Відомий своїм іронічним тоном й незалежною стилем, допомагає молодим жінкам вирішувати свої проблеми, здійснювати мрії і домагатися поставленої мети. Образ «дівчини в стилі Cosmo» надихає мільйони жінок. "Дівчина Cosmo" молода, незалежна, активна і енергійна, сама обирає свій шлях і домагається успіху. Журнал допомагає їй порадами про красу, здоров'я, моді і макіяжі, відносинах і секс, кар'єрі і спорті. «Cosmopolitan» перестав бути просто журналом - він став стилем життя, світовим брендом.

«Бабушка. Журнал по целительству». (Далі «Бабушка») Щомісячний журнал. Обрана тематика журналу - секрети народної медицини, поради знахарів. По крихтах зібрати воєдино накопичувані століттями самобутні методики , унікальні рецепти , безцінний досвід народних знахарів - таке завдання ставить перед собою редакція журналу « Бабушка». Читацька аудиторія журналу - жінки від 55років.

Мною виконане дослідження, яке допоможе більш детально побачити різницю між журналами. Особливості специфіки кожного журналу можна побачити в таблиці:

НазваРегіон поширенняАудиторна ознакаПеріодичністьТиражПостійні теми«Oops»УкраїнаДівчата підліткиЩомісячно50 000 прим.Мода, краса, психологія, новинки музики, кіно, інтервю із зіркою, відносини з хлопцем, домашні улюбленці, відносини з батьками.«Сosmopolitan»Міжнар.«Сучасні» жінкиЩомісячно170 000 прим.Модні тенденції, відносини між чоловіком та жінкою, інтерв'ю із зірками психологія, новинки книжок, фільмів, музики.«Бабушка»УкраїнаЖінки старшого та похилого вікуЩомісячно12 000 прим.Проблеми із здоровям, здоровий спосіб життя, поради при лікуванні хвороб.

Із даної таблиці можна побачити, що регіоном поширення журналів «Oops!» та «Бабушка» є Україна, проте журнал «Cosmopolitan» є міжнародним.

Всі три журнали відрізняються аудиторною ознакою: «Oops!» розрахований на дівчат-підлітків. Журнал «Cosmopolitan» ближчий до жінок активних, сучасних, з високим рівнем доходу. А журнал «Бабушка» видається для жінок більш похилого віку (від 55 років приблизно).

За цільовим призначенням «Oops!» та «Cosmopolitan» більш відносяться до видань розважального типу. Журнал «Бабушка» є практичним виданням з медичних проблем, що стосується здоровя.

Класифікація за періодичністю є спільною в усіх трьох виданнях. (один раз на місяць)

За обсягом журнали «Oops!» (60-70 сторінок) та «Бабушка» (60-70 сторінок) відносяться до «тонких» видань. Проте, «Cosmopolitan» (який також можна віднести до «тонких» із-за кількості сторінок) (160-170 сторінок), я віднесла до «товстих», так як глянець цього видання досить товстий і якісний, складається враження, що журнал має переконливі, достатні розміри.

Основні складові журналів «Oops!» та «Cosmopolitan» - це мода, відносини з людьми, косметика.

У журналах заданий певний список тем, якими зобов'язані цікавитися читачки - модні тенденції (що носити у цьому сезоні, які кольори актуальні тощо.), відносини між чоловіком та жінкою (або як поводити себе з хлопцем, якщо йдеться про журнал для дівчат-підлітків), присутні також любовні історії та коментарі до них, догляд за обличчям, за тілом, новинки популярної музики і книжок.

На сторінках журналу «Сosmopolitan» можна зустріти багато рекламних ілюстрацій. Увагу звертають на дорогу косметику, елітні косметичні салони, алкоголь та брендів одяг, одним словом висловлюють інтереси молодших, забезпечених жінок. В журналі «Oops!» реклама подається відповідно до віку. Рекламують одяг для підлітків, косметичні засоби, які потрібні дівчатам відповідного віку, популярні телепередачі, нові музичні альбоми тощо.

Журнал "Бабушка" приділяє увагу темі здоровя. Розглядаються різні хвороби та можливі шляхи їх лікування. Рекламу журнал, як не дивно, не містить. Хоча, можна було б рекламувати різні медичні препарати.

За особливостями оформлення змісту журнали також дуже відрізняються.

«Oops!» вміщує зміст на одній сторінці. Статті чітко поділені по рубрикам, містяться ілюстровані анонси. Зміст поділений на три розділи: «OOPSTYLE», «Мозаика» та «Психология». Ці розділи відповідають тематиці статей, які вони містять.

«Cosmopolitan» розміщує зміст на двох сторінках. Має 10 розділів, серед яких «Истории с обложки», «Ты и он», «Карьера», «Здоровье» тощо. Зміст яскравий, супроводжується мініатюрними ілюстраціями, які є фрагментами у поданих статтях.

«Бабушка» не містить змісту, але містить алфавітний покажчик, який розміщений на одній сторінці. За алфавітом вказані теми статей та поруч написані сторінки. Оформлення дуже просте, в дві колонки.

Ілюстрування видання

Журнали «Oops!» та «Сosmopolitan» - яскраві глянцеві ілюстровані видання. Вони привертають увагу гарними картинками, фотографіями. Кожна сторінка видань містить такі ілюстрації. Крім тематичних картинок, видання (а саме «Oops!») містить вставки, візерунки (піктограми сердець, зірочок, стрілки). Все це, на мою думку, робиться для того, щоб заповнити «порожні» місця. Ілюстрації є багатофункціональними, а саме: інформаційні, тематичні, естетичні.

У журналі «Сosmopolitan» широко використовується многоколонной верстка, діаграми, графіки, таблиці. Кожна стаття супроводжується яскравими фотоматеріалами або ілюстраціями. А в таких розділах, як «Мода» і «Cosmo Shopping» навпаки: до кожної фотографії є невеликий коментар. Журнал «Бабушка» є чорно-білим виданням (крім обкладинки та форзацу). Ілюстрації надруковані також чорно-білою фарбою. Здебільшого вони несуть інформаційний характер. На одній сторінці розташовано максимум дві картинки або таблиці. Видання не приділяє великої уваги ілюстраціям.

Особливості оформлення. Журнал «Oops!». На обкладинці обличчя Мартини Штосель - дівчина номеру. Яскраво написані основні теми номеру. Абсолютно кожен розворот видання містить колонтитул, який являється рубрикою. Колонтитул складається з власне назви рубрики та влучного додатку «Oops» (наприклад: «Практика ОOPS», «Ситуация OOPS», «Мода OOPS»). Стиль оформлення приємний, читати зручно.

На обкладинці «Сosmopolitan» - Ешлі Бенсон. Блакитний колір видання виглядає дуже естетично, привертає увагу та скрадає приємне враження. В журналі «Сosmopolitan» є елементи фірмового стилю, що підвищують впізнавання видання. Це шрифт і фірмові кольори. Всі носії фірмового стилю детально опрацьовані, виглядають якісно і витримані в єдиному стилі. Основні фірмові кольори: яскраво-рожевий - «фуксія» (основний), жовтий, червоний, синій.. В цілому, у журнала «Сosmopolitan» дуже гармонійний, яскравий і цікавий стиль. До особливостей журналу можна віднести дуже зручний міні-формат. Він поміщається практично в будь-яку дамську сумочку і коштує дешевше звичайного видання. А також, журнал містить всілякі рекламні вставки і вкладки (пробники парфумів, шампунів, бальзамів для волосся, помади; нерідко можна зустріти диски з порадами професіоналів з нанесення косметики).

Журнал «Бабушка» не переймається оформленням видання. Обкладинка оформлена в радянському стилі. На малюнку - дівчина в хустці. Навіть по обкладинці видно, що журнал видається для зрілого читача. Журнал не містить яскравих ілюстрацій, окремих рубрик. Просто подаються статті. За своїми зверненням до читачок можна прослідкувати різницю в інтонації:

В «Oops!» - це емоційне, яскраве послання, призначене для молодої, активної дівчини. Можна часто зустріти звертання на "ти". Складається враження, що автор звертається до читачки як подруга. В так званому діалозі часто простежуються сленгові слова та смайлики. Все орієнтовано на підлітка.

В «Cosmopolitan» це також емоційно забарвлена лексика, але орієнтована на саме жінку.

У журналі «Бабушка» - спокійне звернення, вже старшого віку.

.2 Аудиторія жіночої української преси та рівень її зацікавленості на прикладі деяких видань

На даний період часу обсяг жіночої преси настільки великий і різноманітний, що деякі видання (через велику конкуренцію) намагаються відповідати вимогам всієї жіночої аудиторії, тим самим нехтуючи віковими, регіональними та іншими гранями. Тому жінкам не завжди зрозуміло, на кого розрахований той чи інший журнал чи газета і чим це видання відрізняється від інших, наприклад, чоловічих або загальних видань. Жіночі журнали стають універсальними. Так, в жіночому журналі може з'явитися дитяча сторінка, чи інформація "для чоловіків".

Жіноча преса покликана реалізовувати стосовно до своєї аудиторії всі функції: просвітницьку, виховну, організаторську, психологічної підтримки, консультаційну. Але чи дотримаються видання своїх функцій?

Жіноча аудиторія в останні роки поповнюється чоловіками - в деяких виданнях вони часом складають до 30-35% читачів. При цьому, оскільки жіноча аудиторія неоднорідна за своїм складом, виникають різні рівні «універсальності» в залежності від вікових, професійних, освітніх та інших особливостей груп читачок. [16]Цільове призначення видання повинно чітко відповідати характеру аудиторії, для якого це видання призначене. Для того, щоб створити видання, яке буде відповідати потребам обраного кола читачів, потрібно проаналізувати характер аудиторії, власне її потреби. Також потрібно враховувати особливості жіночої аудиторії. Основні цілі і завдання жіночої преси - надавати всіляку допомогу, орієнтувати читачок в суспільстві, розвивати і розважати.

Спробуємо розглянути відповідність обраних тем та характеру аудиторії трьох різних журналі, а саме «OOPS!», «Cosmopolitan» та «Бабушка. Журнал по целительству».

Журнал «OOPS!» орієнтований на підліткову аудиторію. Розглянемо теми, які обрало дане видання. На перших сторінках журналу можна побачити рубрику "Пошта", де дівчата діляться своїми проблемами та отримують поради від дорослих спеціалістів (Як почати довіряти батькам? чи Як відсвяткувати випускний?). Як правило, обличчям журналу є енергійна дівчина-підліток, з якої читачки мають брати приклад. На сторінках можна знайти інтерв'ю з героїнею даного випуску. Кожний випуск містить сторінки з інформацією про модний одяг окремого місяця. Можемо зробити висновок, що обраний журнал не просто відповідає запитам підліткового сегменту жіночої періодики, але і формує той образ, якому потім буде намагатися відповідати читач.

Журнал «Cosmopolitan». Соціальною групою, на яку орієнтований журнал, складають освічені жінки 18-34 років, які ведуть активний спосіб життя і прагнуть успіху в роботі, кар'єрі, любові, сім'ї, турботі про здоров'я та зовнішності. «Cosmopolitan» можна назвати ні еротичним, ні феміністичним журналом, це журнал загального типу для жінок. Основний зміст журналу - це останні тенденції моди, секрети стилю, кар'єра, здоров'я, фітнес, косметика, подорожі, відносини і багато іншого. Cosmopolitan можна назвати стилеутворюючим журналом, так як на своїх сторінках він створив образ «Дівчани в стилі Cosmo». Якій і прагнуть відповідати читачки.. Вона молода, здорова, красива, успішна, цілеспрямована. Тематика та цільове призначення журналу відповідає характеру аудиторії, для якого призначене видання. Журнал «Бабушка. Журнал по целительству» призначений для аудиторії старшого, похилого віку. Основна тема видання - здоров'я, лікування хвороб, методи профілактики захворювань. Видання виконує лише інформаційну та просвітницьку функції. Нічого зайвого. Журнал повністю задовольняє потреби свого читача.

ВИСНОВОК

У цьому дослідженні було простежено історію та передумови появи і становлення жіночої преси України. Було визначено її основні особливості. Це, по-перше, поява нових видів преси 90-ті року XX ст., коли жінка почала відчувати свою волю та незалежність і усвідомлювати свою рівність з чоловіком в усіх галузях життя. Постійна зміна життя (політичне, економічне) у країні в наслідку змінювало стереотипи в суспільстві щодо ролі жінки.

Уже сьогодні образ жінки чітко сформувався, її розглядають "всебічно", у часописах та журналах жінка тепер не тільки працівниця у верстата, а й бізнес - леді, політичний діяч, а, головне, подруга, матір та дружина.

Природно, будь-яка жінка чітко знає, що вона хоче бачити сторінках журналу. У зв'язку з цим є багато різних видань певної тематики. Розглянуті мною журнали («OOPS!», «Cosmopolitan» та «Бабушка. Журнал по целительству») відповідають потребам цільових аудиторій, для яких призначені ці видання. Журнали намагаються якнайбільше вирішити потреби читачів, наповнюючи свої сторінки найнеобхіднішим матеріалом.

Пріоритетними діями всіх жіночих видань були просвітництво жінок, розширення сфери їхньої освіти й виховання, вдосконалення їх смаків та збагачення духовного світу.

Порівнюючи журнали «OOPS!», «Cosmopolitan» та «Бабушка. Журнал по целительству» ми з'ясували, що вони підносять читачам певний спосіб життя, якого має слідувати успішна жінка. Цей образ дається в візуальних, словесних образах, через рекламу. Не завжди він відповідає реальному стану справ у суспільстві, але це ідеал, якого прагнуть жінки різного віку.

Також у цій роботі було зазначено, які теми висвітлюються у виданнях і як час впливає на жіночі видань. Було простежено риси формування образу жінки на сторінках жіночої періодики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Сушкова О.М. Періодичні видання для жінок в Україні: динаміка розвитку та концептуальні особливості: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук. :спец. 10.01.08 -«Журналістика»/ А.А. Бойко; ЛНУ ім. Івана Франка - Львів, 2005. - С.6

2.Українські періодичні видання для жінок в Галичині (1853-1939 рр. ): Анотований каталог / Укладач В.А. Передирій. - Львів: Науково-видавниче підприємство Мета, 1996.

3.Передирій В.А., Сидоренко Н.М., Старченко Т.В. Жіноча доля на тлі доби: (Літопис жіночого руху у світлі українських видань). - К.: Дослідницький центр історії української преси, 1998.

4.Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884-1939. - К.: Либідь, 1995.

5.Романюк М.М. Періодичні видання Північної Буковини доби Національного відродження (1928 - 1937) // Збірник праць науково-дослідного центру періодики / За ред. М. М. Романюка. - Львів, 1996-1997.

6.Залізнякова О. Жіноча преса / Енциклопедія Українознавства: Словникова частина. Перевидання в Україні. - Львів: НТШ, 1993. - Ч. 2.

7.Сучасна жіноча преса в Україні: Покажчик / Упоряд. А. Волобуєва, Н. Сидоренко. - К.. 1998. - С. 21

8.Олійник Н. Жіноча преса в Україні : минуле та сучасність / Олійник Наталія // Незалежний культурологічний часопис «Ї». - Л., 2002-2003. - № 27.

9.Сушкова О.М. Періодичні видання для жінок в Україні: динаміка розвитку та концептуальні особливості: Навчальний посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. - С. 57

10.Іващенко О. В. Гендерна наукова перспектива: від світогляду до політики // Соціологія: Теорія, метода, маркетинг. - 1998. - № 6. - С. 80.

11. Вікіпедія / / Вільна енциклопедія URL: ua.wikipedia.org

12. «Oops!». - 2014. - №5. травень

13.«Cosmopolitan». - 2014. - №5. травень

14. «Бабушка. Журнал по целительству». - 2014. - №2(147). лютий

15. «Oops! Журнал стильних дівчат» - ел.ресурс. Режим доступу до журн.: <http://www.burda.ua/Magazine/Oops.aspx>

16. Мамонтова У.Б. Предметно-тематичний сучасний репертуар газетно-журнальної жіночої періодики: курсова робота: спец. 030600.62 - «Журналістика»,(бакалаврат)/Є.В.Вологіна; КГУ - Краснодар, 2011.

Похожие работы

 

Не нашел материала для курсовой или диплома?
Пишем качественные работы
Без плагиата!