Навчальний посібник для вищої школи
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА
КУРСОВА
РОБОТА
З
дисципліни «Технологія формних процесів»
Виконала:
ст. гр.
ЗТ-43К
Ястремська
Н. Р.
Перевірив:
Гринда І. Г.
Львів
2014
Зміст
Завдання
для проектування
Реферат
1.Огляд
сучасного стану формних процесів
.Принципові
рішення з питань вибору техніки та технології виготовлення додрукарських форм
для відтворення усіх частин видання(основної та вклейок, вкладок, приклейок,
накидок, форзацу, палітурки, обкладинки, суперобкладинки)
.1
Вибір способу друкування
.2
Вибір типу друкарської машини та складання схеми друкування
.3
Вибір доцільних технологій формних процесів, устаткування та матеріалів
.
Блок - схеми технологічних процесів
.
Розрахунок завантаження формного виробництва
.1
Виробнича програма з монтування фотоформ
.2
Виробнича програма з виготовлення друкарських форм
.3
Виробнича програма з одержання пробних відбитків
.
Вибір оптимального технологічного варіанту виготовлення форм
.
Технологічна та кваліметрична характеристика форм, запроектованих для
друкування різних частин видання
.
Макети розміщення елементів інформації на формі для друкування усіх частин
видання
.Технічна
характеристика устаткування, вибраного для реалізації оптимального варіанту
.
Маршрутно-технологічна карта процесів виготовлення форм для оптимального
технологічного варіанту
.
Розрахунок необхідної кількості формних матеріалів
Загальні
висновки
Список
використаної літератури
Завдання для проектування
посібник додрукарський
видання
Вид видання - навчальний посібник
для вищої школи
Формат видання - 17 x 21,5 см
Формат фізичного друкарського аркуша
та його частка - 70х90/16
. Обсяг видання, фізичні друкарські
аркуші - 12(ф. д. а.)
. Тираж - 18 тис. примірників
. Характеристика ілюстрацій, які
друкують з текстом: тонові і/або штрихові:
.1 Фарбовість - 2
.3 Вміст ілюстрацій - 100%
.4 Лініатура растру - 70 лін /см
. Характеристика додаткових
елементів (вклейок, накидок, вкладок, суперобкладинок, форзаців тощо)
.1. Вид елементу(форзац,вкладка, накидка
тощо) та його характер(тоновий чи штриховий) - форзац (штриховий)
.2. Кількість елементів - 2 елемента
.3. Лініатура растру та фарбовість
ілюстрацій - фарбовість 2
. Характеристика палітурки
(обкладинки)
.1. Тип - 5
.2. Фарбовість - 4
.3. Характер (текстова чи
ілюстраційна) - штрихове
.4. Спосіб оздоблення (Тиснення
фольгою, блінтове, друкована тощо) - друковане
Реферат
Мета даного курсового проекту -
закріпити та поглибити знання, отримані при вивченні курсу “Технологія Формних
процесів”.
Друкарька форма - це поверхня
пластини, плити або формного циліндра, виготовлена з різних мтеріалів
(світлочутливого шару або полімеру, еталу, пластмаси, паперу, плівки, фольги,
дерева, літографського камня, сітки), яка служить для створення та збереження
зображення у вигляді окремих ділянок, що сприймають друкарську фарбу (друкуючих
елементів) і тих, що на сприймють її (пробільних елементів). Фарба з друкуючих
елементів повинна легко переходити на задруковуваний мтеріал або на передаточну
ланку, наприклад офсетне полотно, або на тампон, для подальшого перенесення
зображення на задруковуваний матеріал.
Друкуючі елементи створюють
зображення на формі. Вони вбирають фарбу та передають її на папір або проміжну
ланку (офетне полотно, тампон), створюючи, таким чином, в процесі друкування
фарбое зображення на відбитку.
Побільні елементи слугують фоном для
створеного зображення на друкарській формі. Вони не сприймють фарбу.
Чим чіткіші границі між друкуючими
та пробільними елементами тим вища яість друкарської форми та відбитка
отриманого з неї. Кількість якісних відбитків, які можна отримати в поцесі
друкування до руйнування их границь, визначають в полігрфії як тиражостійкість
друкарських форм.
Проект містить: вступ, огляд
сучасного стану формних процесів, технічну характеристику видання, принципові
рішення з питань вибору техніки та технології виготовлення друкарських форм для
друкування книжкової продукції, блок-схему технологічного процесу, розрахунки
завантаження формного виробництва, технічну характеристику вибраного
устаткування, макет розміщення необхідних елементів, маршрутно-технологічну
карту виготовлення форми та висновки.
Курсовий проект містить 41 сторінки,
дві таблиці, макет розміщення необхідних елементів на формі. Список
використаної літератури складає 11 найменувань.
1. Огляд сучасного стану формних
процесів
Сучасні досягнення світової науки у
галузі видавничої справи та поліграфії важко переоцінити. Сьогодні Україна має
можливість використовувати світовий досвід - закуповувати технології,
устаткування, матеріали тощо… Але, щоб застосовувати світові досягнення
необхідно мати відповідні знання. Національною проблемою для нашої країни
залишається якість продукції.[1]
Якість треба вміти впроваджувати і
вміти керувати нею. Оптимальне вирішення проблеми передбачає створення на
підприємстві системи якості. Така система відображає основні напрями діяльності
підприємства. Щоб покращити економічне становище підприємства, треба
підвищувати рівень видань, завойовуватинові ринки збуту. Чітка політика в глузі
якості повинна бути головнм критерієм в управлінні підприємством.
Демократизація в управлінні
підприємствами у нашій галузі поки що мала негативний резонанс. Не функціонує,
навіть, недосконала комплексна система управління якістю продукції, а більшість
підприємств взагалі ліквідувала будь-які служби контролю. Система якості на
підприємстві повинна охоплювати всі стадії виробничого циклу (від маркетингу до
утилізації використаної продукції).[17]
За стандартами ІСО 9000, система
якості повинна запобігати появі виробничих проблем.
Система має такі напрямки:
забезпечення якості;
управління якістю;
покращення якості.
Забезпечення якості базується на
заходах щодо вивчення ринку, навчанні персоналу, інформаційному забезпеченні
тощо.
Одна з ефективних форм управління
якістю - статистичне регулювання технологічних процесів. Суттєва перевага
статистичних методів - у їхній здатності передбачити розвиток процесу.[1]
Залежно від особливостей та
складностей проблем застосовуються різні методи - від простих (діаграма Парето,
гістограма, контрольна карта) до складних, якими користується обмежене число
інженерів та техніків.
Для управління якістю поліграфічної
продукції визначають показники, які характеризують вимоги до цієї продукції.[1]
Покращення якості спрямоване на
перевищення показників якості, раніше встановлених стандартами. Щоб забезпечити
конкурентоспроможність продукції, треба поліпшувати параметри продукції,
знижувати витрати на її виготовлення. Задля здійснення цього постійно шукають
резерви.[17]
При плануванні фоторепродукційного
процесу враховуються умови та систематичні похибки друкарського та формного
процесів.
Помилки при репродукуванні часто
зумовлені неузгодженістю показників денситометрів на різних етапах виготовлення
продукції. Отже, денситометри треба періодично перевіряти і, за необхідності,
калібрувати.
Денситометричні вимірювання оптичної
щільності «вологого» друкарського відбитку треба проводити з поляризаційним
фільтром, оскільки оптична щільність «сухого» відбитку відрізняється від
щільності «вологого» більш, ніж на 0,2 Б.[17]
Якість тиражних відбитків, як
відомо, залежить від:
характеристик тріади фарб;
якості паперу (у т. ч. й
тонованого);
максимально допустимої товщини
фарбового шару при послідовному накладанні фарб;
міри зростання розмірів растрових
точок підчас друку.
Основною похибкою під час друкування
є деформація растрових точок, іноді навіть, з причин розтискування фарби на
різних сортах паперу. При використанні крейдованого паперу воно навіть сягає
7…10, офсетного - 12…20, газетного - 20…30%.[1]
Середньостатистичне зростання
тонової щільності (залежно від якості паперу, друкарського та формних процесів
за лініатури растру 60 лін/см) становить приблизно 18%. Якщо на діапозитиві
маємо 50%-ву растрову точку, то на відбитку вона буде 59%-ю. Тонова щільність
через підсвічування при копіюванні (інерференція світла) зменшується на 3%. На
6-8% підвищується цей показник підчас розтискування фарби (на показник впливає
і тип фарби, спосіб її подавання, тип офсетного полотна і зволожувального
розчину). На 15% зростає показник через поглинання світла.[17]
На якісні показники фотоформ впливає
чотири групи факторів:
властивості фотоматеріалів;
умови фоторепродукування;
умови обробки фотоформ.
Фоторепродукційний процес
ускладнюється через невідповіність оригіналів певним вимогам. При
репродукуванні кольорових діапозитивів (особливо за відсутності контрольної
шкали) об’єктивне порівняння оригіналу з відбитком, практично, неможливе.
Значну увагу треба приділяти об’єктивізації умов оцінювання оригіналів
(замовники повинні ознайомитися зі зразками відтворення зображення наявними
поліграфічними засобами). Враховується спотворення відбитку в залежності від
типу фарб, паперу, лініатури растру тощо.[1]
Вирішувати цю проблему допомагають
стандартизовані проглядові пристрої.
Сучасні комп’ютерні технології
(наприклад програма PhotoShop) значно спрощують роботу над усуненням певних вад
оригіналів і, в першу чергу, механічних пошкоджень (подряпин, плям). Суттєвим
залишається репродукування растрових оригіналів (поліграфічних відбитків).[2]
При використанні традиційної
технології якість градації та кольоровідтворення повністю залежить від
оператора, його вміння оцінювати оригінал і обирати відповідні режими роботи
техніки.[3]
Сьогодні аналіз оригіналів і
програмування технологічного процесу вирішуються за допомогою ПЕОМ, відповідних
програм, професійних сканерів.
Підчас налагодження сканера
враховуються характеристики кольоро- та тоновідтворення, формат, масштаб та
лініатура растру, а також якість паперу, спосіб друкування, послідовність
накладання фарб. Проте факторів, які впливають на якість відбитку значно
більше.
На оптичну щільність впливають:
тип друкарської фарби;
температура;
розводжувач;
тип офсетного полотна;
натиск;
тип машини;
зволоження;
сорт паперу;
тип формної пластини;
стандартизоване копіювання.
Технічна якість результатів
репродукування визначається засобами метрології і кваліметрії. Кваліметрія
оцінює психофізіологічні якісні показники репродукцій, порівнюючи їх з
відповідними показниками оригіналів.[12]
У фоторепродукційному процесі
враховують характер стискування тонової градації репродукції , оскільки оптична
щільність друкарських фарб є меншою від Dор (особ-ливо, коли йдеться про
кольорові діапозитиви).[1]
Бездоганність відтворення оригіналу
залежить від репродукційного процесу. Іноді треба створювати спеціальний
контрольний оригінал (кольоропробу).
Якість репродукування доцільно
оцінювати за результатами кольоропроби. Найкращі результати отримують,
використовуючи прободрукарські верстати. Необхідним є постійний денситометричний
контроль.
На якість суттєво впливають
лініатура і метод растрування. При стохастичному раструванні загострюється
проблема якості матеріалів. При частотно-модульному раструванні за рахунок
розтискування фарби оптична щільність відбитку зростає на 5-6% При відтворенні
тексту за традиційного растрування достатнім є показник щільності у 3,5 Б, за
стохастичногог - 4,4 Б.
Завдання формного процесу -
максимально точно відтворити інформацію, закладену у фотоформі чи пам’яті
комп’ютера.
Причини псування офсетних форм під
час їх виготовлення:
розсіювання світла, перекопіювання,
недостатній вакуум, забруднення;
недоліки монтажу (нерівномірність
склейки, різниця у товщині
матеріалів та ін.);
неякісне проявлення;
різнотовщинність плівок фотонабору;
інші причини, які ще не встановлені.
Найчастіше причиною виготовлення
неякісної офсетної друкарської форми є недостатня оптична щільність фотоформ,
що производить до втрати растрових чи штрихових елементів.[17]
Якість друкарських форм за апріорної
якості фотоформ залежить від:
умов акліматизації фотоформ;
стану поверхні формного матеріалу
((параметрів шорсткості, товщини);
структурно-механічних і
фізико-хімічних властивостей гідрофільного шару офсетних формних пластин;
умов та терміну зберігання
фоточутливих пластин. Порушення умов зберігання офсетних пластин приз-водить до
погіршення їхніх властивостей (цей дефект певною мірою можна усунути
коригуванням умов обробки), а також до зниження гідрофільних властивостей
пробільних елементів друкарських друкарських форм;
відповідності спектральних
характеристик джерел освітлення в зоні пропускання фотоформ, скла, плівок та в
зоні поглинання фоточутливого шару;
вибору основної та додаткової
експозиції (для фотополімерів - часу попереднього експонування). Сучасні формні
пластини забезпечують надійний інтервал експозиції, проте перевищення часу
експонування суттєво впливає на градацію зображення;
типу приладів для контролю
опромінення фоточутливого шару (рекомендується використовувати дозатори
актинічної променевої енергії типу УД-29 чи ДАУ-81, які враховують
інтенсивність репродукованого опромінення і зміну її підчас копіювання);
забезпечення надійного контакту
фотоформ з фоточутливою пластиною;
стандартних умов обробки копій при
застосуванні потокових ліній чи процесорів, неактинічному освітленні в
приміщенні, відповідній вибірковості дії проявника і його температури (за
температури нижче 28 С можливе неповне проявлення копії, за надто високої
температури - спотворення градації);
відсутності чи наявності вуалі на
проміжних елементах;
умов зберігання підготовленої до
друку форми (особливо у випадках повторних тиражів). Інтенсивне опромінення,
яке спричиняє фотодеструкцію (фотоліз) полімерного шару на друкарських
елементах фоторозкладних копіювальних шарів виключене;
часу дії очисних розчинів;
коректурних засобів (наприклад,
коректурні олівці “мінус” більше руйнують оксидний шар, ніж паста);
належного гігієнічного стану
обладнання, монтажних плівок, фотоформ і скла (ефективним є застосування
антистатиків для плівок і спеціальних розчинів для очищення скла).
Сучасні офсетні форми мають
забезпечувати:
високу якість і стабільність друку
тиражу (надійність друкарського процесу);
можливість відтворення ілюстративної
інформації (Sвід від 2(1) до 98 (99) % і штрихових елементів в межах 8-10 мкм);
екологічну прийнятність процесу.[1]
Висока якість друку забезпечується
відповідними фізико-хімічними та структурно-механічними характеристиками
поверхні формних матеріалів. Важливим показником є стійкі гідрофільні
властивості проміжних елементів та їх стабільність підчас друкування. Формні
пластини повинні мати добре зернену поверхню, стабільні гідрофільні
властивості. Неменш важливим є високий ступінь відтворюваності
результатів.Покращення поліграфічної продукції потребує врахування нюансів,
таких, як положення ілюстрації на друкарській формі, мікрошорсткість поверхні
копіювального шару формних пластин.[17]
Сучасні формні пластини обробляються
за скороченою технологічною схемою (відсутні операції гідрофілізації,
термообробки). Застосування процесорів та потокових ліній забезпечує
стандартизовані умови обробки копій. До показників, які визначають якість,
відноситься контрастність копії.
Від ступеня вибірковості дії
проявника копій залежить точність відтворення інформації, закладеної у
фотоформі.[1]
2.Принципові рішення
з питань вибору техніки та технології виготовлення додрукарських форм для
відтворення усіх частин видання
Для друкування продукції згідно
завдання проектується офсетна рулонна друкарська машина ПОК2-75-121.
Стандартні приналежності
Машина для друкування
|
Максимальна швидкість, цикл/год
|
Фарбовість
|
Ширина паперового полотна, мм
|
Довжина відрубаного аркуша
|
ПОК2-75-121
|
18000
|
1+1(2+2)
|
840
|
54,6
|
• Пневматичне управління включенням
натиску друкарського апарату;
• Пневматичне управління включенням
натиску накатних валиків фарбового і зволожуючого апаратів;
• Компенсатори поперечного
розширення полотна;
• Нижня опорна платформа для
посилення поперечної жорсткості та зменшення вібраційних навантажень;
• Додаткові валики, для проводки
декількох полотен;
• Захисні огородження, механізми і
системи.
• Ручне управління регулюванням
подачі фарби, типу важеля з калібрувальної шкалою;
• Вали й циліндри друкарської секції
динамічно збалансовані і встановлені в потужних опорних підшипниках;
• Формні і офсетні циліндри виконані
з нержавіючої сталі з додатковим покриттям;
• Кріплення офсетного полотна
замкового типу.
.1 Вибір способу друкування
Оскільки це навчальна література для
вищої школи з невеликим вмістом ілюстрацій, орієнтуючись на сучасні технології,
я обираю офсетний спосіб друку. Основна перевага офсетного друку перед іншими
способами друку полягає у тому, що застосовування еластичної гумовотканинної
пластини забезпечує отримання чітких зображень на різних видах паперу чи інших
матеріалах при мінімальних затратах часу на підготовку друкарської машини до
роботи. Плоский офсет забезпечує високу роздільну здатність - до200 ліній на
сантиметр і видільну здатність до 25 мікрон. В процесі друкування папір не
входить у прямий контакт з друкарською формою, пружньоеластичний декель
компенсує нерівність та шорсткість матеріалу, що задруковується, і це дозволяє
зменшити величину технологічно необхідного тиску.
2.2 Вибір типу друкарської машини та
складання схеми друкування
У залежності від формату видання,
його фарбовості, тиражу я обрала наступні друкарські машини:
Технологічна характеристика
друкарських машин
Машина для друкування
|
Марка, фірма, країна
|
Фарбовість
|
Форма аркуша, см
|
Формат форми, см
|
Товщина форми, мм
|
|
|
лице
|
звор.
|
ширина рулона
|
довжина відрізки
|
|
|
Основної частини видання
|
Manugraph NewsLine S30
|
1
|
1
|
75
|
112,4
|
84,4-108,4х72
|
0,3 - 0,02
|
|
|
|
|
К-ть рулонів - 2
|
|
|
Палітурка
|
Kluge VS2028
|
1
|
0
|
найм.
|
найб.
|
Формат зображення
|
-
|
|
|
|
|
60,9х76,2
|
21,5х27,9
|
52,1х72,7
|
|
Схема друкування для основної
частини видання:
Схема друкуванняТпф, тис. прим.
+218
+418
+618
+818
+1018
+1218
+1418
+1618
+1818
160
Розрахунок формату покривного
матеріалу:
Із довідника [13] виписую результати
для палітурки 5-го типу для свого формату - 170х215мм. Розраховую товщину
книжкового блоку:
Вибираю папір - 80г/м2.
Товщина одного аркуша - 88 мкм;
Розраховую кількість сторінок:
К-ть ф.д.а. х долю = 20 х 16 =
320ст;
Розраховую кількість паперових
аркушів: К-ть стор/2 = 160;
Розраховую товщину книжко-вого
блоку: К-ть п.с. х товщ.а. = 160 х 88 = 14080 =14мм.
До кінцевого результату додаю з кожної
сторони по 15 мм для загинів і 5 мм на товщину картону.
Ширина покривного матеріалу = 170 х
2 + 14 + 15 х 2 + 5 = 385 мм.
Висота покривного матеріалу = 215 +
15 х 2 + 5 = 281 мм.
Формат покривного матеріалу -
385х281мм.
Формат фізичного друкарського аркуша
- 40х60/2
Схема друкування палітурки:
1палітурка + 1 палітурка.
Прогінний тираж форми визначають у
тисячах примірників за формулою:
,
де Т - тираж видання згідно з
завданням, тис. прим;
Дфа - кількість однакових ф.
Д. а., або їх частин, які дублюють у відповідності з листажем машини. При
відсутності дублювань Дфа=1.
;
;
…
.
2.3 Вибір доцільних
технологій формних процесів, устаткування та матеріалів
Для свого видання я вирішила
вибрати пластину із таких двох, як Kodak Polychrome Graphics EasyPrint
німецького виробництва і Saverio Rief Prima італійського виробництва. По
призначенню ці дві пластини є універсальними і можуть використовуватись для
друку як на аркушевих, так і на рулонних машинах, тільки пластина фірми Kodak
більше розрахована на друк середніх тиражів, а пластина Saverio Rief Prima -
великих тиражів. Товщина пластин, яка становить 0,15 і 0,30 мм, підходить до
вибраної мною машини у двох випадках.
Репродукційно - графічні
показники, зокрема видільна здатнісь (товщина найтоншого штриха) на двох
пластинах є однаковою і рівна 6-ти мкм. Градаційна передача у пластини
EasyPrint є дещо кращою - 2,0 - 99,5 ніж у пластини Prima - 2,0 - 98,0. Але у
даному випадку це не має суттєвого значення, оскільки друк буде здійснюватися
одним кольором і будуль тільки штрихові елементи (текст). Шорстість поверхні у
двох двох пластин є однаковою і становить 0,6 мкм. У двох пластин копіювальний
шар позитивний.
Підготовка основи у пластини
німецького виробництва проводиться механічним зернуванням і анодуванням, маса
анодної плівки - 3,5 г/м2. У другої пластини (Prima) підготовка основи
проводиться електромеханічним зернуванням та анодуванням, маса анодної плівки -
4,2 г/м2. У даному випадку ці показники не впливають на вибір пластини.
Основним показником вибору є
тиражостійкість пластин.
Розрахунок коефіцієнта
тиражостійкості для двох форм (Prima - без термообробки, EasyPrint - з
термообробкою):
Схема друкуванняТпф, тис.
прим.КтирPRIMA КтирEASYPRINT
+21811
+41811
+61811
+81811
+101811
+121811
+141811
+161811
+181811
+201811
3.Блок - схеми
технологічних процесів
Блок - схема для виготовлення
офсетних форм основного і альтернативного варіантів
. Розрахунок завантаження формного
виробництва
4.1 Виробнича програма з монтування
фотоформ
Програма з монтування фотоформ у
фізичних друкарських аркушах формату 70х100/16:
де Ф - фарбовість видання;
А - кількість ф.д.а. на
формі;
Оо - обсяг видання згідно з
завданням, ф.д.а;
Од - обсяг, який дублюється
до заповнення формату друкарського циліндра з урахуванням листату машини.
Кількість фотоформ для
основної частини:
Кількість фотоформ для
покривного матеріалу:
5. Виробнича програма з виготовлення
друкарських форм
Програма розраховується для всіх
форм визначенням тиражних та пробних форм:
де Ппроб - програма з
виготовлення пробних форм;
Птф - програма з виготовлення
тиражних форм.
Я не виготовляю пробних форм,
оскільки їх проектують лише при відтворенні кольорових ілюстрацій у виданнях (2
і 3 групи складності) та у випадку, коли ілюстрації виводять окремо від тексту.
Ппроб=0
Програма з виготовлення
тиражних форм розраховується як сума форм першого комплекту та повторних
комплектів, які виготовляють, у випадку недостатньої тиражостійкості форм
де Поф - кількість тиражних
форм для друкування обсягу видання, з урахуванням листату машини;
Пдф - додаткова кількість
тиражних форм.
З двох пластин, які я
вибираю, я не виготовляю для випадку пластини Kodak Polychrome Graphics
EasyPrint я виготовляю додаткові форми, оскільки прогінний тираж перевищує іх
тиражостійкість.
де Ф - фарбовість видання;
А - кількість ф.д.а. на формі;
Оф - обсяг видання згідно з завданням,
ф.д.а;
Од - обсяг, який дублюється до
заповнення формату друкарського циліндра з урахуванням листату машини.
,
де Опф - обсяг видання для
якого здійснюється повторне виготовлення форм у зв’язку з тим, що останні не
витримують тираж, ф.д.а;
Ктир - коефіцієнт
тиражостійкості форми.
Загальна кількість форм:
Для другої пластини - Saverio
Rief Prima, я не виготовляю додаткових форм, тому Пдф=0.
де Ф - фарбовість видання;
А - кількість ф.д.а. на
формі;
Оф - обсяг видання згідно з
завданням, ф.д.а;
Од - обсяг, який дублюється
до заповнення формату друкарського циліндра з урахуванням листату машини.
Кількість форм для основної
частини:
Виробнича програма з
виготовлення тиражних форм для друкування палітурки обчислюється за формулою:
де Ф - фарбовість видання;
Ктир - коефіцієнт
тиражостійкості форми.
Технологічна та кваліметрична
характеристики друкарських форм, запроектованих для різних частин видання
Технологічна характеристика
форм для друкування видання
Показник
|
Основна частина видання
|
Палітурка
|
Спосіб друку
|
Офсетний
|
Високий
|
Тип форми, метод виготовлення
|
Монометалева Аналоговий метод виготовлення
|
Кліше Аналоговий метод виготовлення
|
Марка формної пластини, фірма
|
Saverio Rief Prima
|
Kodak Polychrome Graphics EasyPrint
|
-
|
Основа форми
|
Алюміній
|
Алюмінієво-магнієвий сплав
|
Тип фоточутливого шару
|
Позитивний
|
Позитивний
|
Принцип утворення: прогалинних ел.
друкувальних ел.
|
Надання різних фізико-хімічних властивостей
друкувальним і прогалинним елементам
|
Травлення
|
Тиражостіцкість форми, тисяч відб.
|
250
|
50
|
-
|
Товщ. оксидної плівки (г/м2)
|
4,2
|
3,5
|
-
|
Мікрошорсткість прога-линних елем., Rа, мкм
|
0,6
|
0,6
|
-
|
Кільк. зерен на 1мм2
|
175
|
175
|
-
|
|
|
|
|
|
Кваліметрична характеристика
подається згідно з показниками якості [12] у відповідності до вимог
технологічних інструкцій та запроектованої технології.
Основні показники якості монтажу
фотоформ
Показник якості
|
Номінальне значення показника
|
Допуск Pmax-Pmin
|
Спосіб контролю, ЗВТ
|
Найбільша (Dmax) і найменша
(Dmin) оптичні щільності фотоформ, Б Не < 2,5 0,1-0,05
Мікрофотометр
Денситометр ДУФ; TR927; D 200
|
600х900
|
±1,0
|
Вимірювальна лінійка, ГОСТ 427-75
|
Перекіс між рядками тексту та ілюстраціями, мм
|
0,2
|
0,3
|
Вимірювальна лінійка, ГОСТ 427-75
|
Несуміщення прилагоджу вальних хрестів-міток
чи перфорації, мм
|
0,05
|
0,1
|
Лупа-мікроскоп МПБ-2, МРТУ 3-483-66
|
Зовнішній вигляд
|
Відсутність пошкоджень, пороху, повітряних
пухирців, тонкий рівномірний шар клею
|
-
|
Візуально. Проглядів пристрій УПП, ТУ
29.01-62-84, ФКП-42
|
Основні показники якості форм
плоского офсетного друку
Показник якості
|
Номінальне значення показника
|
Допуск Pmax-Pmin
|
Спосіб контролю, ЗВТ
|
Спотворення градації, ∆Sвід,٪
|
6,6
|
حه ل³ëüّه
9
|
آ³çَàëüيî.
ذط-ش, زس
29.01-7-86
|
دîâيîٍà
ïًîےâëهييے
êîï³؟
|
دîâي³ٌٍ
ïًîےâëهي³ ïîëے
ç Dّê=0,45-0,6 ء
|
-
|
طêàëà
ردط-ت
çà زس
29.01-100-83.
ثَïà
10ُ, أخرز
7594-75
|
رïîٍâîًهييے
ًٍّèُà ïًè ّèًèي³ جهيّ³é
1ىêى,٪ ء³ëüّ³é
1ىêى,٪
|
8,0 2,5
|
-
|
آèى³ًâàëüيèé
ى³êًîٌêîï (دجز-3)
|
اى³يà
êîيًٍàٌٍَ
ًّèôٍà,٪
|
35
|
40
|
آèى³ًâàëüيèé
ى³êًîٌêîï (دجز-3)
|
حàéىهيّèé ًîçى³ً ًàًٌٍ. ٍî÷îê َ
ٌâ³ٍë. ن³ëےيêàُ,
∆Sâ³ن,٪
|
حه ل³ëüّه
2,5
|
2,7
|
آèى³ًâàëüيèé
ى³êًîٌêîï (دجز-3)
|
ذ³çيîٍîâùèيي³ٌٍü
ôîًى îنيîمî
êîىïëهêٍَ,
ىى
|
±0,02
|
-
|
ج³êًîىهًٍ, أخرز
6507-78
|
ہنمهç³ے
êîï³âàëüيîمî ّàًَ,
ء
|
1
|
2
|
جهٍîن
ٌ³ٍ÷àٌٍèُ
يàنً³ç³â,
أخرز 15140-76
|
ذîçن³ëüيà
çنàٍي³ٌٍü,
R, ىى-1
|
25
|
20
|
ج³ًè, أخرز
2819-68,
ى³êًîٌêîï جءر
|
آèن³ëüيà
çنàٍي³ٌٍü,
L, ىêى
|
جهيّه 10
|
-
|
زهٌٍ-îل′؛êٍ,
ى³êًîٌêîï جءر
|
خëهîô³ëüي³ٌٍü
نًَêàًٌüêèُ
هëهى., θ,مًàنٌَ
|
110
|
±5
|
آèل³ًêîâه
çىî÷َâàييے. طïًèِ
çà أخرز
22957-78
|
أ³نًîô³ëüي³ٌٍü
ïًîمàë.
هëهى., θ,مًàنٌَ
à)ï³ٌëے
ïًîےâëهييے
ل)ï³ٌëے
م³نًîô³ë³çَâàييے
|
43-57 10
|
±5 ±2
|
آèل³ًêîâه
çىî÷َâàييے. طïًèِ
çà أخرز
22957-78
|
زèًàوîٌٍ³éê³ٌٍü, ٍèٌ.â³نل.min à)لهç
ٍهًىîîلًîلêè
ل)çٍهًىîîلًîلêî
|
20 25
|
22 30
|
دًè
نًَêَâàي³
|
طîًٌٍê³ٌٍü
ïًîمàëèي
يèُ هëهى., Rà,
ىêى
|
0,6
|
±0,2
|
دًîô³îمًàô.
إٍàëîي
|
خٌيîâي³ ïîêàçيèêè
ےêîٌٍ³
ôîًىè,
îًٍèىàيî؟
ًٍàâëهييےى
دîêàçيèê
ےêîٌٍ³
|
حîى³يàëüيه
çيà÷هييے
ïîêàçيèêà
|
ؤîïٌَê
Pmax-Pmin
|
رïîٌ³ل
êîيًٍîë,
اآز
|
رïîٍâîًهييے
مهîىهًٍ³؟
نًَêَâàëüيèُ
هëهىهيٍ³â,
%
|
5
|
6
|
آèى³ًâàëٍيèé
ى³êًîٌêîï (دزج-3)
|
أëèلèيà ّèًîêèُ(>10ىى) ïًîمà-ëهييèُ
هëهىهيٍ³â,
ىêى
|
750
|
630
|
دزج-3, ³ينèêàٍîً
مëèلèيîى³ً
|
أëèلèيà
âَçüêèُ (~2 ىى) ïًîمà-ëهييèُ
هëهىهيٍ³â,
ىêى
|
250
|
220
|
دزج-3, ³ينèêàٍîً
مëèلèيîى³ً
|
حهً³âيîى³ًي³ٌٍü
مëèلèيè
â
ّèًîêèُ
ïًîمàëهييèُ
هëهىهيٍ³â,
%
|
±7,5
|
±10
|
|
دًîô³ëüيèé
êٍَ ïًè âهًّèي³ نًَêَâàëüيèُ
هëهىهيٍ³â,
مًàن
|
110
|
±10
|
²يًٌٍَىهيٍàëüيèé
ى³êًîٌêîï, ïًîهê-ٍîً,
دزج-3
|
شîًىà
ïًîô³ë
|
رèىهًٍè÷يà
ًٍàïهِ³ے
|
ءî÷êîïîن³لي³ٌٍü
+30 ىêى
|
آèى³ًâàëٍيèé
ى³êًîٌêîï(دزج-3), â³çَàëüيî,
هٍàëîي
|
طîًٌٍê³ٌٍü
ïîâهًُي³ ل³÷يèُ
مًàيهé
R, ىêى
|
15
|
20
|
دًîô³ëîىهًٍ, ³يٍهًôهًîىهًٍ
|
×èٌٍîٍà
ًٍàâëهييے
ïًîمàëهييèُ
هëهىهيٍ³â,
مîًلèê³â/نى2
|
10
|
15
|
آ³çَàëüيî.
جءر
|
ج³ي³ىàëüيèé ًîçى³ً ًàًٌٍîâî؟
ٍî÷êè Sâ³ن
, %
|
3,0
|
4,0
|
ج³êًîٌêîï دزج-3
|
اى³يà
êîيًٍàٌٍَ
ًّèôٍà, %
|
30
|
35
|
آèى³ًâàëٍيèé
ى³êًîٌêîï (دزج-3)
|
اى³يà ٍîيàëüيîٌٍ³
çîلًàوهييے
Sâ³ن
, %
|
6,6
|
9,0
|
طêàëà
ذط - ش, دزج-3
|
7. جàêهٍè ًîçى³ùهييے
هëهىهيٍ³â ³يôîًىàِ³؟
يà ôîًى³ نëے
نًَêَâàييے
ٌَ³ُ
÷àٌٍèي
âèنàييے
ؤàي³ نëے
ًîçêًهٌëâàييے
ïëàيَ
ىîيٍàوَ
دîêàçيèê
|
خٌيîâيà
÷àٌٍèيà
|
دàë³ًٍَêà
|
شîًىàٍ
ïàïهًîâîمî
àًêَّà, ٌى
|
70ُ90
|
58,2ُ39,5
|
ؤîëے
àًêَّà
|
16
|
2
|
شîًىàٍ
هëهىهيٍà
âèنàييے
نî îلً³çَâàييے,
ٌى
|
17,5ُ22,5
|
29,1ُ39,5
|
شîًىàٍ
ï³ٌëے îلً³çَâàييے,
ٌى
|
17ُ21,5
|
28,1ُ38,5
|
شîًىàٍ
ïîëîٌè, êâ
|
7ُ11-
|
|
ذîçêëàنêà َ êîً³يِ³ ٍà
مîëîâِ³,
êâ
|
1ُ2-
|
|
طèًèيà
ïًèٍèٌêيîمî
êëàïàيà,
ٌى
|
1,5
|
1,5
|
دîçيà÷هييے
ٍà هëهىهيٍè
يà ًèٌَيêَ
ىîيٍàوَ:
حàïًےى
âîëîêîي
َ ïàïهًîâîىَ
àًêَّ³.
جهوà
ïًèٍèٌêيèُ
êëàïàي³â.
ضهيًٍàëüيà
ë³ي³ے َ ïîçنîâويüîىَ
ٍà ïîïهًه÷يîىَ
يàïًےىêàُ.
ث³ي³ے
ïîن³ëَ
àًêَّà يà
هëهىهيٍè
âèنàييے.
صًهٌٍè-ى³ٍêè.
ہâٍîىàٍيà
ى³ٍêà.
ج³ٍêà
çàىîâëهييے.
ہًêَّهâà
ى³ٍêà.
ج³ٍêà
ôàëüِâàييے.
رèميàًٍَà
(يîىهً
çàىîâëهييے).
طêàëè
îïهًàٍèâيîمî
êîيًٍîëâàييے
نًَêàًٌüêîمî
ïًîِهٌَ.
طêàëè
â³çَàëüيîمî
êîيًٍîë
ôîًىيîمî
ïًîِهٌَ.
خلً³çي³ ى³ٍêè.
دëàي
ىîيٍàوَ
ô³çè÷يîمî
نًَêàًٌüêîمî
àًêَّà êيèوêîâîمî
âèنàييے
دëàي
ىîيٍàوَ
ô³çè÷يîمî
نًَêàًٌüêîمî
àًêَّà ïàë³ًٍَêè
. زهُي³÷يà ُàًàêٍهًèٌٍèêà
ٌٍَàٍêَâàييے, âèلًàيîمî
نëے
ًهàë³çàِ³؟ îïٍèىàëüيîمî
âàً³àيٍَ
جîيٍàويèé
ٌٍ³ë:
LT/LM ST 8 ô³ً