Монтаж та обслуговування електрообладнання електрифікованого телятника на 368 голів 'ООО' Нібас'

Монтаж та обслуговування електрообладнання електрифікованого телятника на 368 голів 'ООО' Нібас'

Анотація

До дипломного проекту на тему: "Монтаж та обслуговування електрообладнання електрифікованого телятника на 368 голів "ООО" Нібас".

Фартух О.А. Дипломний проект. - Дніпропетровськ. КЕДДАЄУ 2015 р.

Дипломний проект розроблений на основі реальних матеріалів по експлуатації і технічного обслуговування в телятнику на 368 голів в ООО "Нібас" Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

В загальній частині проекту дана виробничо-господарська характеристика об’єкту та стан його електромеханізації, характеристика основних технологічних процесів, вибрали електричні двигуни приводу технологічних машин електрообладнання, склав розрахунково-монтажну схему силової мережі об’єкту, вибрав розподільчі пристрої, марки способу прокладки і переріз проводів силового кола.

В спеціальній частині проекту дається характеристика електротехнічного обслуговування, робота схеми управління і захисту електродвигунів, визначив можливі несправності, налагодження електрообладнання.

Розділ "Економіка і організація виробництва" включає себе складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом.

Розділ "Заходи по техніці безпеки та протипожежній техніці" це аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в телятнику. Виконання УВЕП, протипожежні заходи в виробничому приміщенні, комплектування РП захисними засобами, комплектування приміщення засобами гасіння пожежі.

Охорона навколишнього середовища включає в себе заходи по охороні навколишнього середовища.

Ілюстрації табл. бібл. граф. 3.

Зміст

Вступ

. Загальна частина

.1 Виробничо-господарська характеристика об’єкту та стан його електромеханізації і автоматизації

.2 Характеристика основних технологічних процесів

.2.1 Інженерна підготовка електромонтажних та налагоджувальних робіт

.3 Вибір електричних двигунів приводу технологічних машин

.4 Вибір електрообладнання

.5 Складання розрахунково-монтажної схеми силової мережі об’єкту

.6 Вибір розподільчих пристроїв

.7 Вибір марки способу прокладки та перерізу проводів силової мережі

.8 Світлотехнічний та електричний розрахунок освітлення

.9 Вибір джерел світла і освітлювачів

.10 Монтаж. Розміщення освітлювачів

.11 Розрахунок загального рівномірного освітлення приміщень

.12 Вибір апаратури керування освітлювальним устаткуванням

.13 Вибір і розрахунок внутрішніх освітлювальних мереж

.13.1 Монтаж освітлювальних електромереж

.14 Розрахунок електричних навантажень

.15 Визначення навантажень на вводі в корівник

.16 Компенсація реактивних навантажень

. Економіка і організація виробництва

.1 Складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом

. Заходи по техніці безпеки та протипожежній техніці

.1 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в корівнику

.2 Виконання заземлюючого устаткування розподільчого щита

.3 Виконання УВЕП

.3.1 Опосвідчення стану безпеки силового електроустаткування корівника

.4 Протипожежні заходи у виробничому приміщенні

.5 Комплектування РЩ захисними засобами

.6 Комплектування приміщення засобами тушіння пожежі

.6.1 Засоби гасіння пожеж, які знаходяться в приміщенні

.6.2 Засоби гасіння пожеж, які знаходяться в середині корівника

. Охорона навколишнього середовища

.1 Заходи по охороні навколишнього середовища

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В сільському господарстві за період з 1970 року електричні потужності зросли майже в 3,5 рази і складає в середньому на одного працівника вище 2,5 кВт.

Істотними тенденціями сучасного сільськогосподарського виробництва є з одного боку постійним зростанням його масштабів, підвищення кількості та якості сільськогосподарських продуктів, з іншого - прогресуючий дефіцит робочої сили непопулярність монотонної і важкої фізичної, ручної праці.

У господарствах щороку споживається більш ніж 10% усієї виробленої в країні електроенергії, а за сумарною потужністю, кількістю і номенклатурою використаного електрообладнання сільське господарство країни займає одне з провідних місць серед галузей сільського господарства.

В дипломному проекті розглянуто електрифікацію виробництва процесів телятнику на 368 голів ООО "Нібас" та рекомендується для упровадження в умовах виробництва розробки монтажу та наладки електрообладнання перед уведенням його в експлуатацію.

. Загальна частина

.1 Виробничо-господарська характеристика об’єкту та стан його електромеханізації і автоматизації

Сільсько-фермерське господарство "Нібас" організоване в 2001 році. По своїм розмірам це велике господарство в районі, та середнє в області.

ООО "Нібас" розташоване в селі Петропавловка Петропавлівського району в 2,5 км від районного центру та 210 км від обласного. З вище указаними пунктами, господарство зв’язане дорогами з твердим покриттям.

Природно-кліматичні умови ООО"Нібас" відносяться до зони помірно континентального клімату з абсолютною максимальною температурою +35 0С та мінімальною -20⁰С. В цілому природні ресурси та кліматичні умови сприятливі для виробництва , вирощування багатьох сільськогосподарських культур та великої рогатої худоби.

ООО"Нібас" має м’ясомолочну направленість, а також займається вирощуванням технічних та зернових культур. Спеціалізується господарство по виробництві молока, м’яса, зерна. Допоміжними в господарстві являються вирощування соняшника та цукрового буряка.

В 2002 році в ООО"Нібас" був проведений газ,а в 2001 році господарство було електрифіковано. В 1999році на території господарства був побудований телятник на 368 голів.

Електропостачання ООО"Нібас" здійснюється від підстанції Петропавлівського РЕМУ.

Рівень механізації в господарстві високий із 18 приміщень механізовано 15. В господарстві автоматизовані процеси припливної і витяжної вентиляції, холодильні установки, та сховища для зберігання зерна і технічних культур.

Використання електроенергії .

Основними споживачами електроенергії в господарстві являються електричні приводи технологічних машин в тваринництві а також електроопалювальних та електроосвітлювальних установок.

Річне споживання електроенергії цими установками складає 2400000 кВт./год

.2 Характеристика основних технологічних процесів

Для вибору основних технологічних процесів в телятнику на 368 голів м’ясного направлення складаються по технічним характеристикам варіанти можливості застосування близьких по параметрам машин,які забезпечують інтенсивну технологію одержання молока і зниження за рахунок електромеханізації його собівартості.

Основними технологічними процесами являються кормо роздача, видалення гною, напування тварин, освітлення, вентиляція.

Кормороздавач стаціонарний в середині годівниці КЛО - 75. призначений для всіх видів кормів крім рідких в годівницях розміщених в один ряд. За допомогою ланцюга їжа передається по стрічці. Такий конвеєр складається з двох гілок однакової довжини. З них одна виконана з про резинової стрічки шириною 500 мм, а друга представляє собою ланцюг.

При механізованій подачі кормів в роздавач швидкість руху робочого органу складає 0,5 м∕с, а при ручній 0,13 м ∕с. Корм, який попадає в приймальний бункер роздавача переміщується стрічкою вздовж кормового жолоба по всій його довжині, після цього ланцюг зі стрічкою автоматично зупиниться, при цьому спрацьовує вимикач під дією натиску на одному з кронштейнів ланцюга.

Після закінчення годування кормовий жолоб зупиниться рухом стрічки яка рухається назад.

Таблиця 1- Порівняльна характеристика кормороздавачів

Виходячи з економічних показників, металоємності, утворення аварійної ситуації, а також згідно типового проекту, вибираємо стаціонарний кормороздавач КЛО-75.

Збирання та вивіз гною .

Ланцюговий гноєзбиральний транспортер ТСН-160 приміняється для тварин, що знаходяться в корівнику даного проекту. Для вибору гноєзбирального транспортера порівнюємо технічні характеристики скребкових транспортерів.

Таблиця 2 - Технічна характеристика гноєзбирального транспортера.

Виходячи з металоємності, економічних показників, а також згідно типового проекту вибираємо транспортер ТСН-160.

Затосовується установка транспортера ТСН-160; він призначений для видалення гною з телятника на 368 голів при безприв’язному утриманні тварин і завантаження гною в транспортні засоби.ТСН-160 представляє собою два стаціонарних установлених і узгоджених діючих транспортерів з окремими приводами. Основними вузлами являються ланцюги транспортера, два приводи, шафа керування, похиле і поворотне устаткування . Привід горизонтальної та похилої частини транспортера ТСН-160 ідентичний з приводом транспортера ТСН-3,06 і складається з електродвигуна, клинопасової передачі і циліндричного редуктора.

Напування тварин

Для напування корів можна ставити автонапувач типу ПА-1А або АП-1А. Їх використовують для напування корів при утриманні корів на прив’язі. Напувалки ставляться одна на два стійла. Напувалки складаються із корпуса, в середині якого розташований кнопковий пристрій: клапан, педаль.

Припливна та витяжна вентиляції.

Припливна вентиляційна установка призначена для зволоження та подачі в приміщення свіжого повітря.

Вона також може виконувати роль засобу для охолодження повітря.

Установка складається з центробіжного вентилятора, повітророзподілювача і станції керування.

Витяжна вентиляції "Кліматика 47"

Система управління забезпечує: рівномірне регулювання швидкості, автоматичний перехід на низьку частоту обертів при знижені температури повітря в приміщенні,автоматичний перехід на високу частоту обертів при підвищенні температури в приміщенні.

Установка "Кліматика 47" складається з вентиляторів і станції керування "Кліматика ". Станція керування представляє собою електричний блок виконуючий функції регулятора, тиристорного, зміни швидкості обертання вентиляторів в залежності від зміни температури в середині приміщення.

Для цієї установки використовують двигуни серії АИР.

Також задіяна електрокалориферна установка СФОЦ-60

.2.1 Інженерна підготовка електромонтажних та налагоджувальних робіт

Одним із головних завдань інженерної практики виробництва є перехід кожної електромонтажної спеціалізованої організації до єдиної системи, побудованої на базі широкого використання типових технічних ліній, оснащення засобів, оснащення засобів малої механізації, а також стандартних бланків звітної виробничої документації.

Для здійснення інженерної підготовки виробництва електромонтажних робіт створюють службу інженерної підготовки виробництва, підпорядковану головному інженеру. Крім постійного складу служби, до інженерної підготовки робіт залучають інженерно - технічних працівників дільниць, які згодом керуватимуть роботами на об’єктах. До служби підготовки виробництва, кошторисно-договірної документації та комплектації, транспорт та монтажно-заготівельні матеріали.

Пусконалагоджувальні робот в енергоустановках є спеціалізованою, завершальною частиною електромонтажних робіт.

Основними етапами пусконалагоджувальних робіт є :

         Підготовка до виконання пусконалагоджувальних робіт включає :

.        Вивчення і аналіз проекту, внесення виправлень у відповідні схеми з метою виключення переробок схем після монтажу;

.        Складання проекту виробництва ПНР (визначення об’єму майбутніх ПНР, чисельність і кваліфікація технічного персоналу,організація підготовки персоналу);

.        Складання, узгодження графіка ПНР, підбір необхідної і регламентуючої документації;

.        Підготовка парку КВП для проведення вимірювань і випробувань;

.        Забезпечення керівником на місці проведення робіт необхідних для цього умов (визначення приміщень для зберігання КВП, перевірка і настроювання окремих блоків та ін.).

         Виконання ПНР, що включає:

.        Роботи, що проводяться поза зоною монтажу (перевірка відповідності КВП, комплектуючих пристроїв проекту, настроювання і регулювання окремих блоків);

.        Роботи, що проводяться спільно з монтажем (перевірка відповідності встановленого електроустаткування проекту, його комплектність і справність; перевірка монтажу вторинної комутації; перевірка заземлюючих пристроїв).

         Роботи, що виконуються після закінчення монтажу:

.        Перевірка правильності монтажу первинних і вторинних кіл;

.        Перевірка апаратури, приладів, блоків захисту та ін.. із зняттям необхідних характеристик;

.        Проведення випробувань ізоляції силових кіл,розподільних пристроїв та іншого електроустаткування;

.        Подача напруги на схему управління, захисту і сигналізації;

.        Перевірка функціонування окремих елементів схем, вузлів і схеми в цілому;

.        Підготовка документації (протоколи випробувань і наладки), тієї, що дає підставу для подачі енергії за постійною схемою.

.3 Вибір електричних двигунів приводу технологічних машин

Вибір електродвигунів приводу проводиться виходячи із умов забезпечення потребуючого обертового моменту, відстань до осей обертової робочої машини і електродвигуна,захист електродвигуна повинен задовольняти середовище тваринницького приміщення (не нижче Iр=54).

Заводи виробники комплектують технологічні машини електродвигунами серії ИА, які задовольняються вище указаним вимогам. Перевірочний розрахунок потужності електродвигуна комплектуючого з кормороздавачем ТВК-80Б. Кормороздавач КЛО-75 приводиться в рух електродвигуном ИА 112МУУЗ потужністю Р=5,5 кВт. Перевірка відповідно потужності електродвигуна потрібної потужності робочої машини. Роздавач ТВК-80Б повинен бути забезпечений електродвигуном потужністю:

= ; кВт, (1)

де: Pc - статична потужність;- виробництво транспортера,(Q =5 т/год.);

,4 - коефіцієнт підвищення потужності при запуску;

К - загальний коефіцієнт опору, (K = 0,45);- горизонтальна проекція шляху матеріалу переміщення транспортера, (L = 74) ;- висота підйому матеріалу, (H = 0.8)

h - коефіцієнт корисної дії, (h = 0,12).

=  = 5,4 кВт.

Так як потребуюча статична потужність складає 5,4 кВт, а потужність електродвигуна комплектуючого з роздавачем Р=5,5 кВт, то вибір електродвигуна здійснено правильно.

Розрахунок номінального струму асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором здійснюємо за формулою:

н = ; А, (2)

де: Pн - номінальна потужність електродвигуна,(Pн = 5,5 кВт);

Uн - номінальна напруга електродвигуна, (Uн = 380В);

hн - номінальний ККД електродвигуна, (hн = 0,85)jн - номінальний коефіцієнт потужності електродвигуна, (cosjн = 0,85)

н =  = 11.56 А.

Таблиця 3

Параметри електродвигунів привода технологічних машин

.4 Вибір електрообладнання

Обладнання яке підлягає до установки в корівнику,вибирають згідно з вимогами до захисту від впливу хімічно - активного середовища і вологості, приблизно до 100%.

Електрообладнання повинне відповідати захищеності Ip54.Силові розподільчі пункти вибирають згідно [4]. Захист забезпечується автоматичними вимикачами з комбінованими розчіплювачами. Для керування електроприводом вибираються типові пульти керування сільськогосподарського призначення, укомплектованими електромагнітними пускачами ПМЛ з трьохелементними розчіплювачами регульованими реле РТЛ, з монтажем в оболонці пульта.

1.5 Складання розрахунково-монтажної схеми силової мережі об’єкту

Розрахунково-монтажна схема зображає собою графічне змалювання електричних зв’язків з однолінійним виконанням. Враховуючи вірогідність пошкодження елементів електричної схеми відповідно споживачі захищаються по окремим лініям. На електричній схемі умовно позначені типи електрообладнання, його периметри і спосіб монтажу. При цьому на схемі представлені периметри електрообладнання і належність його технологічним машинам [4] п. 1.

.6 Вибір розподільчих пристроїв

Розподільчі пристрої в корівнику забезпечують оперативне і технологічне управління електроустановками. По умовам захисту від агресивного середовища вибираються силові розрахункові пункти типу СПА77-3У3IP54, які опоряджувані автоматичними вимикачами ВА . Для керування технологічними машинами вибираються пульти керування Кліматика, ШАП 5901 і інші виконані монтажем електричної схеми керування, регулювання і захисту.

Розподільчі улаштування керування технологічними машинами розміщуються поблизу від електроприводу машин. При цьому враховується доступність обслуговування.

Перевірочний розрахунок пуско-захисної апаратури

Враховуючи прийняті рішення по виробу розподільчих улаштувань і улаштувань керування технологічними машинами перевірочні розрахунки проводяться для автоматичних вимикачів силової розподільчої шафи СПА-77-5ПУЗ і електромагнітних пускачів керування електродвигунами привода робочих машин. Пульти керування комплектуються електромагнітними пускачами типу ПМЛ та тепловими реле РТЛ. Вибір магістральних автоматичних вимикачів для розрахункової дільниці Р5 постачання електродвигуна приводу гноєзбирального транспортера ТСН-160.

Ін.роз. н.дв , ( 3)

де, Ін.роз. - номінальний струм розчіплювача;

Ін.дв. - номінальний струм двигуна.

Іср.роз. =1,25(Іп+Ін) (4)

де, Іп - пусковий струм найбільшого електродвигуна;

Ін - номінальний струм найменшого електродвигуна.

Іср.кат.= К*Ін.р,

де, Іср.кат.- середнє каталожне значення струму.

н.дв.= Ін5+Ін6 =12,2А

Номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача [6] с.132 ВА51Г-25-34 Ін.р. = 12,5А. визначаємо кратність струму пристроїв регулятора:

=  = 0,976 (5)

Регулятор розчіплювача ставимо на ділення 1Ін. Перевіряємо автоматичний вимикач на спрацювання захисту при пуску двигуна:

Іср.роз. = 1,25(56+36) =74,5А

Іср.роз. = К*Ін.р = 12,5*12=150А

Іср.кат.Іср.роз.

74,5

Якщо неправдивої роботи електродвигуна не буде, то вимикач вибраний вірно. Вибір останніх автоматичних вимикачів проводиться аналогічно і зведена на розрахунково-монтажній схемі силової мережі.

Враховуючи кругові дії гноєзбирального транспортера , для керування електродвигуном привода вибираються нереверсивні електромагнітні пускачі типу ПМЛ, укомплектовані тепловим реле РТЛ. Так як пускачі і теплові реле змонтовані в оболонці пульта управління, вони вибираються без кнопок "Пуск" і "Стоп". Вибір пускачів проводиться виходячи із умови:

Іпуск  Ін.дв. (6)

Ін.дв. =8,6 А

Іп =56 А

Вибираємо пускач [7] с. 140 типу ПМЛ -121002. Вибір теплового реле вибираємо за умовою:

Ін = Іп * 0,95 (7)

Ін = 56*0,95 =53,2

Інп =

Інп =  = 8,6 А

Вибираємо теплове реле типу РТЛ 101404

Ірел = 8,5 А

Для двигуна потужністю Р=1,5 кВт, вибирається електромагнітний пускач ПМЛ 121002, теплове реле РТЛ 101204.

Ірел = 3,5 А

Розрахунок і вибір електромагнітних пускачів і теплових реле проводиться аналогічно. Результати вибору пуско - захисної апаратури зведені на розрахунково-монтажній схемі силової мережі виробничого приміщення [Г4] А1.

Вибір захисту від роботи на двох фазах

Правила улаштування електроустановок допускають застосування спеціального захисту від роботи на двох фазах (від утрати фази) лише для двигунів, захищених тільки плавкими запобіжниками тобто не устаткованими тепловим захистом. Використовуючи вірно поставлені автомати і теплові реле в магнітних пускачах, а також перевіряючи періодично їх контактні системи, можна зменшити вірогідність появи неповнофазних режимів роботи електродвигунів їх надійний захист.

Для підвищення надійності захисту від утрати фази найбільш відповідальних приводів, особливо якщо двигун не забезпечений добре тепловим захистом, застосовують різні схеми допоміжних пристроїв. Функцію захисту від втрати фази виконують контактор магнітного пускача і допоміжних реле. При зникненні напруги в одній із фаз мережі губиться, живлення якої здійснюється через замикаючі контакти реле К.

Асиметри вимірюють напругу, яка виникає при несиметричному живленні на нульовій точці з’єднаний в зірку обмоток електродвигуна, резисторів або конденсаторів. Такі пристрої здатні захищати не тільки від втрати фази, а і від роботи при глибокій несиметрії напруги в мережі. Напругу реле вибирають в межах від 12 до 48В.

.7 Вибір марки способу прокладки та перерізу проводів силової мережі

Згідно рекомендації ПЧЕ в тваринницьких приміщеннях і птахофермах прокладають проводи і кабелі з алюмінієвими жилами поліхлорвініловій ізоляції.

В приміщенні корівника силову розподільчу сітку виконують проводом з алюмінієвими жилами в поліхлорвініловій ізоляції, які прокладаються по підлозі, в трубах по конструкціям. Переріз проводів силової розподільчої сітки, визначаємо і вибираємо, виходячи з двох умов:

.        По тривалому допустимому нагріву лінії робочим струмом:

Ідоп  Ір.л.

де

Ідоп - тривало допустимий струм по заданій ділянці кола, згідно з 1.3.5. [4] табл.

Ір.л.- розрахунковий стум на даній ділянці сітки.

.        По відповідно вибраним перерізом провода захисту на даній ділянці кола:

Ідоп  Кз*Із

де, Кз - кратність допустимих струмів захисних апаратів

Із- струм плавкої вставки, номінальний струм розщеплення автомата, номінальний струм теплового реле, яке захищає дану дільницю

Ін=11,5А

Ід=19А

Вибираю провід марки АПВ 500 перерізом 2,5мм2.

.8 Світлотехнічний та електричний розрахунок освітлення

Зважаючи на виняткову важливість впливу світла, як фактора комфортних умов утримання тварин, в тваринницьких комплексах передбачається використання натурального і штучного освітлення.

Розроблене НИИСФ Держагропром і ВИЕСХ ВАСХНИЛ. "Керівництво і проектування освітлення тваринницьких приміщень". Нормоване значення освітлення основних і допоміжних приміщень уведено в галузевих нормах, які враховують необхідність визначення освітлювання в менш освітленої точці технологічної зони утримання тварин.

Розрахунок освітлювальної установки складається в визначенні числа і потужності джерела світла, які забезпечують нормоване освітлення робочих поверхонь.

В зв’язку з використанням електричних джерел електроосвітлювальних установок, ефективність застосованої апаратури керівництва і захисту, визнається електричним розрахунком освітлення.

В дипломному проекті світлотехнічні розрахунки проводяться по рекомендованій методиці з використанням мікропрограмних калькуляторів як засіб оптимізації розрахунків.

При цьому програмою враховується найбільш точний метод розрахунків.

.9 Вибір джерел світла і освітлювачів

Вибір джерела світла засновується на ефективності їх біологічний вплив на організм тварин, світлової віддачі, строку служби.

Для освітлення приміщень, де знаходяться дійні корови вибирають освітлювачі з лоюмінісцентними лампами низького тиску ЛВ. Їх вибирають по вимозі до живлення яке допускає зниження напруги до 90% від номінального і менше.

Так як в корівнику вибрані проточні і витяжні системи вентиляції, температура повітря в приміщенні підтримується до 120 . В основне виробниче приміщення вибирають освітлювачі, стійкі до хімічної активності і вологості середовища, які характеризуються косинусною кривою сили світла, які мають статичну схему запалювання і задовольняють перебуванням економії електроенергії. Ці умови виконуються освітлювачами ПВЛП2*40. При виборі виду освітлювальних установок проводиться економічне порівняння варіантів освітлювачів з лампами розжарення і люмінесцентними. Допоміжні промислові приміщення телятника на 368 голів освітлюються освітлювачами з лампами розжарення. Умови вибору задовольняють освітлювачі НСПО 3, НСПС 1,ППД-200.

.10 Монтаж. Розміщення освітлювачів

Розміщення і спосіб кріплення освітлювачів ПВЛП 2*40 забезпечує нормований рівень освітлення при найменших приведених затратах. При цьому освітлювачі рівномірно розміщуються в плані приміщення. Кріплення виконується з використанням тросової проводки, яка протягнута на висоті 2,60 м, закріпленої до бетонної конструкції корівника. Враховуючи використання типового проекту, освітлювачі розміщуються в 5 рядів під годівницями в зоні робочих ланцюгів гноєзбиральних транспортерів ТСН-160. Освітлювачі допоміжних виробничих приміщень монтуються до стелі або на кронштейнах. Таке розміщення забезпечує найменшу відстань і зручність монтажу групових мереж. При розміщенні освітлювачів враховується допустимість їх обслуговування за допомогою переносних драбин.

.11 Розрахунок загального рівномірного освітлення приміщень

Дані для розрахунку:

А=54м; В=20,4 м; Н=3,1 м

По умовам навколишнього середовища приймаються до установки освітлювачів ПВЛП 2*40 з лампою ЛВ 40

Фл=3000 лм

Згідно вказаної галузевими нормами освітлення сільськогосподарських підприємств, будинків і споруд визначається норма освітлення.

Ен=75 лм; hр=0,5 м

Враховуючи спосіб застосування освітлювача і висоту приміщення, а також задану висоту світла hс=0 визначається розрахункова висота:

=H-hp-hc; м (8)=3,1-0,5-0=2,6

Визначаємо оптимальну відстань між освітлювачами:

L0=λ*κ; м=1,5*2,6=3,9

Визначаємо кількість рядів освітлювачів з розрахунком технологічних вимог:

в=; рядів (9)

де, В-ширина приміщення

в=  = 5,1; hв=5

Визначаємо відстань між рядами:

в =; м (10)

в =4,1 м

Визначаємо число освітлювачів в ряду:

= , (11)

де А - довжина приміщення=13

Визначаємо відстань між освітлювачами в ряду:

= ; м

=4,1

Розміщення освітлювачів на плані приміщення показано на графічній частині аркуш 2.

Розрахунок світлотехнічних характеристик освітлювальної установки з використанням освітлювачів ПВЛП 2*40.

Розрахунок освітлення люмінесцентних ламп.

=A*B; м² (12)

де S - площа приміщення;

А - довжина приміщення;

В - ширина приміщення.

=54*20,6 =1112,4= ; (13)

де, і - індекс приміщення ;висота приміщення;

і =  = 5

И = Мtg(i-0,25)+C; (14)

И = 0,3tg(5-0,25)+0,37= 0,37=  ; шт. (15)= = 65

Отримані дані заносимо до таблиці 4.

Таблиця 4 - Технічні дані допоміжних приміщень

Останні приміщення, допоміжні, освітлюються освітлювачами з лампами розжарення, розрахунок кількості яких проводиться методом питомої потужності.

Таблиця 5 - Дані для розрахунку освітлення

Тамбур: S = 32,1 м²; Ен = 10 Лк; W =5,7 Вт/м².

де S - площа приміщення, м².

Визначаємо єдину потужність лампи:

= ; Вт (16)

де W - питома потужність;

Р =  = 91,5 Вт

Приймаємо два освітлювача типу НСПО 1 з лампами розжарення Б-220-10, потужністю 100 Вт.

Тамбур S =17,2 м²; Ен = 10 Лк; W = 7,5 Вт/м².

Визначаємо єдину потужність лампи:

Р = ; Вт (17)

Р = = 64,5 Вт

Приймаємо два освітлювача типу НСПО 1 з лампами розжарення Б-220-60, потужністю 60 Вт.

Визначаємо єдину потужність лампи в електрощитовій:

=  ; Вт (18)

Р =  = 150 Вт

Приймаємо два освітлювача типу НСПО 1 з лампами розжарення Б-220-150, потужністю 150 Вт.

Визначаємо єдину потужність лампи в інвентарній:

P = ; Вт (19)

Р=  = 40 Вт

Приймаємо два освітлювача типу ППД 100 3 з лампами розжарення Б-220-40, потужністю 40Вт.

Остаточно приймаються до установки освітлювачі типу НСПО 1 з лампами розжарення на напругу Uн = 220 В.

.12 Вибір апаратури керування освітлювальним устаткуванням

Для проектування освітлення приміщення передбачається виконання робочого та чергового освітлення приймаємо рівним 20% від числа освітлювачів, загального числа. Освітлювачі чергового освітлення необхідно розподіляти рівномірно по всім приміщенням. Освітлювачі чергового освітлення виділяються в окрему групу. Освітлювачі робочого освітлення розбиваємо на дві групи з обміном того, що на сільськогосподарських об’єктах належить застосовувати електричні приймачі в 3-х фазному, 4-х проводному виконанні 380/220 В. Розміщення освітлювачів на групи приведено на 1 аркуші графічної частини. Потім проводимо вибір освітлювальних щитів. Вони вибираються в залежності від кількості груп, схем об¢єднання, апаратів управління і захисту, а також по умовам середовища в яких вони будуть працювати. Для сільськогосподарських об’єктів рекомендують щити типів ОЩ і ОЩВ з автоматами ВА- та ВА. Вказані автомати які мають тепловий розчеплювач, при короткому замиканні вони відключають лінію не миттєво, тому на уводах або підстанційних щитах необхідно встановити додатковий захист з електромагнітним розчеплювачем. Вибираємо освітлювальний щит типу ЩО41-5102. Номінальні струми апарату захисту повинні бути не менше розрахункових струмів, захисних ділянок по можливості близькі до них і не повинні відключати установку при вмиканні ламп. Для визначення розрахункового струму групи, попередньо необхідно розрахувати установчу потужність і розрахункове навантаження по окремим груповим лініям сітки постачання.

Ір =  ; А (20)

Ір =  = 4,4

Рн = 15*80 = 1200Вт =1,2 кВт

Ір.роб =  = 3 А

Рн = 10*80 =0,8 кВт

.13 Вибір і розрахунок внутрішніх освітлювальних мереж

Виконуємо проводку по тросу. Для виконання тросової проводки використовуємо провід марки АВТС. Переріз проводу освітлювальної мережі вибираємо за умовами:

.по тривало допустимому струмовому навантаженні

Ідоп.  Ін.гр.

де Ін.гр. - номінальний струм групи.

.по відповідності вибраного перерізу апаратури захисту

Ідоп  Кз* Із

В нашому випадку переріз проводу вибираємо по тривалому струмовому навантаженні:

Ідоп  4,4

Ідоп = 19 А

 4,4

Вибір перерізу S =2,5 мм²

При рівномірному розподілу освітлювачів і їх однакової потужності момент навантаження освітлювальної мережі розраховуємо за формулою:

= n*Pсв [L0 + ], кВт (21)

де М - момент;- кількість освітлювачів в групі;св - потужність освітлювача;- відстань від освітлювача щита до першого освітлювача в групі;а - відстань між освітлювачами в ряду.

М =10*0,08[19+] = 30,8 кВт*м;

де S - переріз прийнятого провідника;

С - коефіцієнт враховуючий рід струму, матеріал провідника, систему мережі і напруги.

DU - втрати напруги.

DU = = 0,28 %

Таблиця 6 - Результати аналогічних розрахунків

Так як втрати напруги отримані в результаті розрахунків значно менше допустимого, прийняті проводи задовольняють умови вибору:

DU  2,5 %

.13.1 Монтаж освітлювальних електромереж

Люмінесцентні світильники в приміщенні для утримання корів змонтовані з використанням провода АТВС 1 через з’єднувальні проводки котрі кріпляться до несучого тросу, що знаходиться в джгуті провода. Трос натягується гвинтовими пристроями що кріпляться до протилежних стін приміщення.

В допоміжному приміщенні світильники кріпляться за допомогою монтажних рейок, розміщених на робочу поверхню.

Світильники з лампами розжарювання кріпляться до балок перекриття за допомогою подовжуючи трубок через які пропускається провід.

.14 Розрахунок електричних навантажень

В основу розрахунку електричних навантажень покладено рекомендації Керуючих вказівок по розрахунку електроспоживання сільськогосподарських споживачів. У зв’язку з тим, що графіки навантаження не задані визначають:

         розрахункову потужність на вводі в корівник;

         загальну потужність, затрачена електродвигунами і освітлювачами;

         середньо зважувальний коефіцієнт потужності;

         повну потужність на вводі в корівник.

.15 Визначення навантажень на вводі в корівник

Розрахункова формула потужності на вводі в корівник:

=  +  + Pов..; кВт (23)

де Ру - установча потужність;- кількість споживачів, які працювали більше чим пів години в період формуванні при максимальному навантаженні;- продовження роботи;

h - коефіцієнт корисної дії;

Дані для розрахунку приймаються із раніше зроблених обчислювань [П.З] с. 22.

Рр =+  +  +  + +

+ 10,4 + 4,6 = 91,2 кВт

Потужність електродвигунів привода

Рдв = дв, кВт Рдв = 107,8 кВт

Загальна потужність електродвигунів в корівнику на 400 голів:

Рзаг = Рдв + Росв , кВт (24)

Рзаг = 107,8 + 15 = 122,8 кВт

Середньо-зважувальний коефіцієнт потужності:

 =  ; (25)

 =  = 0,87.

Розрахункову потужність одержуємо при розрахунку компенсуючи обладнань. Sр.

.16 Компенсація реактивних навантажень

Згідно з вимог Керуючих вказівок по розрахунку компенсуючих обладнань вони вибираються для забезпечення  = 0,23. В кількості компенсуючи обладнань сільським господарством рекомендують установки індивідуальної і групової компенсації, конденсаторні установки.

2. Економіка і організація виробництва

.1 Складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом

Пояснювальна записка по кошторису на налагодження електрообладнання в корівнику на 400 голів в СФГ "Світанок" Петропавлівського району Дніпропетровської області. Кошторис складений по кресленню розміщення електрообладнання у виробничому приміщенні корівника на 400 голів на основі цінника на пусконалагоджувальні роботи, електричні пристрої.

На вартість пусконалагоджувальних робіт по всьому об’єкту проводяться нарахування накладних витрат в розмірі 65% і планові 10%.

Локальний кошторис №1 на виконання пусконалагоджувальних робіт.

Кошторисна вартість 1896,4 тис. грн.

Кошторисна трудомісткість 537,9 тис. люд*год.

Кошторисна заробітна плата 948,2 тис. грн.

Складено в поточних сумах станом на 2012 р.

Таблиця 7 - Вартість робіт на налагодження електрообладнання в корівнику на 400 голів господарським методом

Продовження таблиці 7 - Вартість робіт на налагодження електрообладнання в корівнику на 400 голів господарським методом

Всього затрат 502,7

В тому числі: заробітна плата 502,7

Трудомісткість в загальновиробничих витратах 35,19

Заробітна плата в загальновиробничих витратах 537,18

Всього по кошторису 1896,4

Кошторисна трудомісткість 537,9

Кошторисна заробітна плата 948,2

3. Заходи по техніці безпеки та протипожежній техніці

.1 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в корівнику

Сучасний корівник на 400 голів - високомеханізована ферма промислового типу. Насиченість технологічними машинами і засобами електромеханізації потребує пильності і обережності обслуговуючого персоналу, так як враховуючи частини машин і можливість виносу електричного потенціалу на корпуси обладнання в разі виникнення аномальних режимів електроустановок, представляє потенційну небезпеку для персоналу і тварин. Це пояснюється високою вологістю в тваринницьких приміщеннях.

Основними шкідливими факторами в корівнику являється:

         наявність в середині приміщення шкідливих, хімічних речовин;

         підвищена вологість;

         різка зміна потоку повітря, протяги.

Багато факторів в залежній ступені нейтралізуються відповідними заходами.

.2 Виконання заземлюючого устаткування розподільчого щита

Згідно вимог ПУЭ-2005 опір контуру заземлення в мережах 380/220 В, повинен бути не більше 4 Ом, з рахунком відповідних заземлювачів. Контур заземлення виконується заглибленням в грунт вертикальних металевих стержнів діаметром 0,01 або 10 мм довжиною 5 м, сполучених між собою металевою шиною.

3.3 Виконання УВЕП

В доповнення до заземлення широко використовують улаштування для вирівнювання потенціалів УВЕП. Їх взагалі використовують на фермах великої рогатої худоби. УВЕП зображають собою конструкцію, яка складається з двох металевих вирівнюючи провідників, які закладають на пісчану основу, перед заливкою підлоги тваринницьке приміщення бетоном. Вимірювальні провідники прокладають в кожний ряд розміщення тварин, під їх передніми чи задніми ногами. Відстань між провідниками повинна бути 1,2-1,4 м. для вирівнюючи провідників використовують стальну катанку діаметром 6-8 мм.

Вирівнюючи провідник повинні мати надійний електричний контакт між собою ї з металевою конструкцією приміщення. Для цього їх з’єднують за допомогою зварювання поперечними провідниками, які прокладають з обох сторін центрального проводу і виконуються з того ж матеріалу, що і вирівнюючи провідники, і повинні бути прикріплені при допомозі гайок до металоконструкції корівника. Стальні провідники закладаються в бетонну підготовку підлоги. Не можливо покривати ізоляційним складом за винятком виводів баєчних з¢єднань, які повинні бути пофарбовані чорним бітумним маслом №150.

Експлуатаційний контроль пристроїв проводиться не менше 2-х разів на рік - це перевірка цілісності вирівнюючих провідників, шляхом виміру опору кожної петлі омметром. Опір петлі не повинен перевищувати 1 Ом.

Грозозахист корівника

Зони захисту окремо стоячих і встановлених на споруду відводів блискавки, визначають таким чином: розглядають висоту відводу блискавки над рівнем землі, і якщо проектується відвід блискавки групи рядом розташованих об’єктів, то потрібно враховувати для території захисту більш високі приміщення. Так, наприклад, на сучасних тваринницьких комплексах частина території можливо попадає в зону захисту силосних веж. Необхідно враховувати оточуючі дії котельних труб, водопостачальних веж та інших об’єктів, які підіймаються над захисним об’єктом предметів, захист від блискавки який також повинен бути забезпечений відповідними засобами. Створювані цими спорудами зони захисту визначають аналогічно стержневим і тросовим приводом захисту від блискавки. Зона захисту одиночного стержневого приводу захисту від блискавки представляє собою круговий конус. Горизонтальний перетин зони захисту на рівній висоті, в тому числі і на висоті hx захисного об’єкту представляють собою радіусом rx.

Для визначення величини радіуса захисту rх на різній висоті hx зони захисту використовують формули:

= 1,5(h-1,25hx), м

hx =0; h = 6 м.= 1,5(6-1,1.25*0) = 9м

Приймаємо 12 стержневих відводів блискавки.

електромеханізація телятник мережа провід

3.3.1 Опосвідчення стану безпеки силового електроустаткування корівника

Періодичність опосвідчень стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил.

Рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом, у якому оцінюються стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатації та оперативної документації в електрогосподарстві.

Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів, оформлюється комісією підприємства у складі:

керівника (головного інженера) - голова комісії;

начальника енергетичної служби (особи, відповідальної за електрогосподарства);

начальника відділу охорони праці.

Акт затверджується керівником підприємства (організації), власником.

В разі відсутності на підприємстві (організації) у власника кваліфікованих спеціалістів вищевказані регламентні роботи виконуються залученими спеціалістами інших підприємств (організацій).

Опосвідченням передбачається:

перевірка наявності експлуатаційної і виконавчої документації в обсягах, передбачених вимогами ПВЕ і ПБ, СНиП, державних стандартів, під час експлуатації електроустановок споживачів, паспортно-технічних даних, інструкцій щодо експлуатації устаткування;

визначення достатності і працездатності захисно-блокувальних пристроїв;

оцінка стану безпеки електроустановки, а також стану будівельної частини будівель і споруд енергетичних об’єктів;

перевірка періодичності і якості виконання регламентних робіт щодо обслуговування електроустаткування;

оцінка рівня фахової підготовки працівників з питань безпеки, відповідності кваліфікації до робіт, що виконуються.

Електродвигуни: стан вводів, ошиновки, заземлення, відповідність захисту, наявність оперативних написів.

Відповідність експлуатації електроустановок нормативним вимогам безпеки.

Утримання правил приймання електрообладнання після ремонту: ведення записів про результати ремонту електрообладнання в формулярах, ремонтному журналі, паспорті електроустановки, наявність необхідних протоколів і актів.

Наявність оперативної документації і стан оперативної роботи.Стан охорони праці на робочих місцях. Організація перевірки знань ПТЕ, ПБ експлуатація електроустановок споживачів.

Присвоєння груп з електробезпеки, відповідність комісії, оформлення результатів перевірки знань.

Наявність плану робіт щодо профілактики електротравматизму.

Організація проведення робіт в електроустановках, допуск до роботи.

Наявність та стан документації.

Наказ про особу, відповідальну за електрогосподарство, її професійна відповідальність.

Список осіб, які мають право віддавати оперативні розпорядження, вести оперативні переговори, а також переліку телефонів диспетчерів енергопостачальної організації та доступність зв’язку.

Журнал перевірки знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих правил.

Список електротехнічних працівників.

Медичний висновок про дозвіл на право роботи електротехнічних працівників в електроустановках.

Список осіб, які можуть призначатися відповідальними особами.

Перелік робіт, які можуть виконуватися за нарядом та за розпорядженням.

Перелік робіт, які проводяться в порядку поточної експлуатації.

Однолінійна схема установок.

Комплект експлуатаційних інструкції та інструкцій з охорони праці.

Журнал інструктажів.

Журнал обліку електроінструменту.

План навчання електротехнічних працівників безпеці праці.

План протиаварійних тренувань.

Журнал обліку протиаварійних і протипожежних тренувань.

Оперативний журнал.

Журнал обліку відмов і аварій в роботі електрообладнання і мереж.

Журнал обліку захисних засобів.

Журнал реєстрації протоколів випробування засобів захисту і інструментів з ізольованими ручками, переносних світильників, знижувальних трансформаторів.

Журнал обліку робіт за нарядами розпорядженнями.

Графік огляду кабельних трас, кабельних споруд, повітряних ліній.

Виконавча документація підземних кабельних трас і заземлюючих пристроїв з прив’язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місця встановлення з’єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями.

.4 Протипожежні заходи у виробничому приміщенні

Для усунення причини пожеж проводять різні заходи: технічні, експлуатаційні, організаційні, режимні.

До технічних заходів відносяться дотримання протипожежних норм при спорудженні будівель, пристроїв відхилення. Щитки та вимикачі освітлювальних ланцюгів виносять із небезпечних для пожежі приміщень. Розподільчі пристрої, щити та шафи напругою до 1000 В і вище встановлюють в пожежнонебезпечному приміщенні, тільки в закритому і захищеному виконанні, ізоляція дротів електропроводок повинна бути розрахована на напругу не нижче 500 В, кабелі не повинні мати рушійну обмотку, а конструкції не повинні мати матеріал, який загорається.

Експлуатаційні заходи передбачають технічну експлуатацію виробничих агрегатів, котельних ті інших установок, і електрообладнання, вірне утримання будівель на території підприємства.

До організаційних заходів відносяться, розробка і створення інструкцій і плакатів, а також вивчення виробничим персоналом протипожежних правил. Важливими заходами під час організації гасіння пожеж, являється евакуація людей і тварин з небезпечних зон.

3.5 Комплектування РЩ захисними засобами

Обидві щитові корівника, де встановлені силові розподільчі пристрої і компенсаційна установка, комплектується електрозахисним діелектричним засобом [5] ст. 407.

Таблиця 8- Розподільчі пристрої напругою до 1000 В

3.6 Комплектування приміщення засобами тушіння пожежі

.6.1 Засоби гасіння пожеж, які знаходяться в приміщенні

Щит із протипожежним інвентарем - 2 шт.;

Відра - 10 шт.;

Бочка з водою 250 л - 1 шт.;

Ящик з піском - 0,5 м3 ;

Ломи - 2 шт.;

Гачки - 2 шт.;

Пилка - 1 шт.;

Лопати - 2 шт.;

Кирки - 2 шт.;

3.6.2 Засоби гасіння пожеж, які знаходяться в середині корівника

Щит - 2 шт.;

Бочка з водою - 4 шт.;

Відра - 8 шт.;

Вогнегасники ОХП - 2 шт.;

Вогнегасники ОУ - 2 шт.;

Шнури для виводу тварин - 2 шт.;

Ящик з піском - 2 шт.,

4. Охорона навколишнього середовища

.1 Заходи по охороні навколишнього середовища

Для виключення сільськогосподарського забруднення біосфери:

-        Під будівництво комплексу виділити ділянку землі з низькою родючістю;

-        Після завершення будівництва забезпечити збереження родючості шару землі;

         Розташувати комплекс, щоб вітри були спрямовані в протилежному напрямі від населеного пункту;

         Від комплексу виключити стік фермерських відходів в річку або струмок;

         Гнієзбирач розташований на відстані від комплексу і населення;

         Навкруги розташувати захисну полосу з листяних порід дерев;

         Розбити клумби та кутки та відпочинку для обслуговуючого персоналу , розташувати з протилежної сторони дії витяжної вентиляції;

         Стоки тваринницького комплексу, направити в збирач рідкого гною шляхом каналізації ;

         Люк ями збирача рідкого гною закрити металевою кришкою;

         Перевезення рідкого гною на поля здійснюється герметизованими авторозкидувачами.

Висновок

Дипломний проект на тему: "Монтаж та обслуговування електрообладнання електрифікованого телятника на 368 голів "ООО" Нібас" виконано на основі матеріалів, які були зібрані під час проходження переддипломної практики та під час виконання дипломного проекту.

В загальній частині проекту дана виробничо-господарська характеристика об’єкту та стан його електромеханізації, характеристика основних технологічних процесів, вибрали електричні двигуни приводу технологічних машин електрообладнання, склав розрахунково-монтажну схему силової мережі об’єкту, вибрав розподільчі пристрої, марки способу прокладки і переріз проводів силового кола.

В спеціальній частині проекту дається характеристика електротехнічного обслуговування, робота схеми управління і захисту електродвигунів, визначив можливі несправності, налагодження електрообладнання.

Розділ "Економіка і організація виробництва" включає себе складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом.

Розділ "Заходи по техніці безпеки та протипожежній техніці" це аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в телятнику.

Виконання УВЕП, протипожежні заходи в виробничому приміщенні, комплектування РП захисними засобами, комплектування приміщення засобами гасіння пожежі.

Список використаної літератури

1. Олійник В.С. Довідник сільського електрика - К.: Урожай, 1989. - 359 с.

. Електричне освітлення та опромінення Методичні рекомендації, 2002. - 53с.

. Довідник прораба електромонтажника - К.: Урожай, 1989. - 268 с.

. Кноррінг Г.М. Світлотехнічні розрахунки в установках штучного освітлення - ЛенінградЕнергія, 1973. - 682 с.

. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів - Х.: Видавництво "Індустрія", 2007. 271 с.

. Правила улаштування електроустановок. - Х.: Видавництво "Індустрія", 2008 - 228 с.

. Куценко Ю.М., Яковлєв В.Ф. Монтаж електрообладнання і систем керування - К.: Аграрна освіта, 2009. - 347 с.