Методика складання звіту про фінансові результати та шляхи підвищення ефективності банківської діяльності
Методика складання звіту про
фінансові результати та шляхи підвищення ефективності банківської діяльності
ВСТУП
Банківська система відіграє значну роль не тільки на
внутрішньому ринку України, але й в розширенні її участі в процесах глобалізації
фінансових ринків та інтеграції економіки держави в світову осподарську
систему. Як і будь-яка комерційна організація в Україні, банки ведуть
бухгалтерський облік всіх операцій та складають фінансову звітність.
Зацікавленість користувачів звітності банків полягає в
отриманні повної та достовірної інформації, що розкриває фінансовий стан
організації, яка дає уявлення про рівень надійності банка. Сьогодні інвестори
капіталу банку не хочуть задовольнятися інформацією, яка традиційно
відображається у фінансовій звітності згідно з НП(С)БО. Процеси гармонізації та
стандартизації обліку, які відбуваються в усьому світі, вимагають адаптувати
бухгалтерський облік в банках України до міжнародних стандартів, а також
потребують удосконалення нормативного забезпечення як на рівні держави, так і
на рівні окремого суб’єкта господарювання. Тому питання необхідності узгодження
фінансової звітності з МСФЗ є одним з актуальних питань сьогодення.
Широкий спектр питань зі складання фінансової звітності
банках та шляхи її вдосконалення досліджувалися в роботах: Дарбеки Є.М.,
Іванова І.О., Тазіхіної Т.В., Чиркової М.Б., Шуваєвої М.І., а також в
дисертаційних роботах Волосова К.М., Домаценко Д.В., Живіхіной І.Б., Корікова
О.О., Образцова М.В., Руковчука О.В., Русанової О.М., але в них ще недостатньо
розглядалися питання удосконалення фінансової звітності банків шляхом їх
гармонізації з Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Метою роботи є аналіз особливостей формування та складання
фінансової звітності банками, її види з огляду на їх облікову політику,
визначити порядок складання та компонентність річної звітності, дослідження
фактори, що впливають на необхідність узгодження фінансової звітності з
міжнародними стандартами фінансової звітності.
Виходячи з поставленої мети були визначені наступні завадння,
що їх вирішення необхідне в даній роботі:
– визначення економічного змісту та призначення фінансової
звітності банку;
– аналіз нормативно-правової бази, що регулює процес
складання та подання фінансової звітності банку;
– визначення напрямків вдосконалення фінансової
звітності банку;
– визначення методики складання звіту про фінансові
результати;
– аналіз фінансової звітності на прикладі банку АТ
«Банк Богуслав»;
– визначення ефективності діяльності АТ «Банк
Богуслав»;
– оцінка фінансової стійкості банку на основі звіту про
фінансові результати.
Обєктом дослідження в роботі виступає фінансова звітність
банківських установ та шляхи підвищення ефективності її складання.
Предметом дослідження виступає методика складання звіту про
фінансові результати та механізми її покращення з метою підвищення конкурентної
позиції банку.
Базою дослідження виступає комерційний банк АТ «Банк
Богуслав».
РОЗДІЛ
1. ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
1.1 Економічний зміст та призначення фінансової
звітності банку
Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його
завершальним етапом. Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та
управлінський, кожний з яких має своє призначення і відіграє свою роль в
управлінні, передбачає використання узагальнених показників банківської
діяльності та стану грошово-кредитного ринку, призначених як для внутрішніх,
так і зовнішніх користувачів інформації. Для зовнішніх користувачів насамперед
призначається фінансова (бухгалтерська) звітність, котра використовується також
самим банком. Фінансова звітність являє собою систему езаємозв 'язаних
узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати
діяльності банку за звітний період. Вона складається з допомогою підрахування,
групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.
Водночас фінансова звітність не дає змоги керівництву банку
детально оцінювати, всебічно аналізувати й контролювати діяльність філій, інших
структурних підрозділів, мати детальну оперативну інформацію, необхідну для
прийняття рішень на різних рівнях управління банком. Тому, окрім фінансової
звітності, встановлюються форми статистичної звітності, що грунтуються на даних
управлінського бухгалтерського обліку і використовуються для створення системи
грошово-кредитної та банківської статистики.
Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового
обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством
України. Звітність грунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку.
До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є
його складовою. Водночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності.
Насамперед, інформація фінансової звітності має грунтуватися на даних
аналітичного й синтетичного обліку, причому мусить забезпечуватися тотожність
даних цих обліків, а також тотожність показників балансів, бухгалтерських
звітів та даних синтетичного й аналітичного обліків. Ще до складання фінансової
звітності в бухгалтерському обліку мають бути відображені всі операції, які
здійснювалися у банку за звітний період [21].
Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є
достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням
банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких
контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку,
цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.
Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності
є її порівнянність, зіставлення показників звітного періоду з аналогічними
показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні
висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку
банківських операцій. Якщо ж відбулися зміни правил бухгалтерського обліку, то
банк повинен забезпечити порівнянність звітності через перерахування даних
минулого звітного періоду за новими правилами та відобразити результати таких
змін на окремих рахунках доходів та витрат.
Фінансова звітність банку має оприлюднюватись, але за умови
наявності аудиторського висновку, складеного з дотриманням відповідних норм та
стандартів. Цей висновок повинен містити підтвердження або аргументовану
відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству
бухгалтерської звітності.
Звітність має бути дієвою, тобто забезпечувати необхідною
інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кількісні та якісні
сторони явищ, що вивчаються. Водночас вона не повинна бути громіздкою та
трудомісткою, а раціонально побудованою й економічною. Цьому має сприяти
розроблення Національним банком України централізованої стандартної програми
для формування усіх форм фінансової звітності з операційного дня банку.
Основне призначення фінансової та статистичної звітності
полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий
та фінансовий стан банку, про результати його господарсько-фінансової
діяльності за звітний період. Користувачам також необхідна інформація, яка дає
змогу краще розібратися в особливостях здійснюваних банками операцій. Така
інформація їм потрібна завжди, а особливо тоді, коли банк перебуває під
посиленим контролем та подає Національному банку інформацію, яка не завжди
призначена для оприлюднення. Тому розкриття інформації у фінансових звітах
банку мусить бути достатньо вичерпним для того, щоб задовольнити потреби
користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів
управління і контролю ризиків, пов'язаних з кредитними та іншими операціями
банку [44].
Користувачами звітності можуть бути уповноважені на підставі
законів України представники органів державної влади, юридичні та фізичні
особи, заінтересовані в результатах господарської діяльності банку, в тому
числі власники, засновники та акціонери банку, кредитори, інвестори та інші
особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання
інформації, що міститься у фінансовій звітності.
Головним користувачем звітності комерційних банків виступає
Національний банк України, котрий виконує роль центрального банку держави та
функцію банківського нагляду. Відповідною інформацією щодо стану грошового
обігу та діяльності банківської системи користуються міжнародні фінансові
організації, членом яких є Україна.
Основна фінансова звітність - це звітність, що
використовується більшістю користувачів для отримання інформації про фінансовий
стан і діяльність банку, яка необхідна при прийнятті економічних рішень. До
фінансової звітності належать звіти: балансовий, про прибутки та збитки,
примітки та інші звіти, що розшифровують окремі статті основних форм, а також
пояснювальні матеріали.
Форми основної фінансової звітності мають відповідати:
загальновизнаним моделям, які використовуються в міжнародній
банківській практиці, що пов'язано з розширенням економічних зв'язків країни за
кордоном;
специфічним вимогам національних користувачів. На
міжнародному рівні зміст та принципи формування основних форм фінансової
звітності комерційних банків визначають:
схема підготовки та надання фінансових звітів (що є першою
частиною Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку);
стандарт 1 «Розкриття політики бухгалтерського обліку»;
стандарт 5 «Інформація, що підлягає розкриттю у фінансових
звітах»;
стандарт 30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків
та подібних фінансових установ»;
директива Ради Європейського Союзу «Про річну та
консолідовану звітність банків та інших фінансових установ» № 86/635/ЕЕС від
08.12.86р.
Фінансові звіти відображають вплив операцій та інших подій на
фінансовий стан банку, групуючи їх в широкі класи у відповідності до їх
економічних характеристик. Ці класи називаються елементами фінансових звітів.
Активи, зобов'язання та власний капітал є елементами, які безпосередньо
пов'язані з виміром фінансового стану, відображеним у балансовому звіті, а
доходи і витрати - у звіті про прибутки та збитки [21].
З метою забезпечення достовірності інформація у фінансових
звітах має бути повною. Недогляд може призвести до того, що інформація буде
невірною і, таким чином, недостовірною та недостатньою з огляду значущості.
Споживачі повинні мати можливість:
відстежувати фінансову звітність банків за різні періоди
часу, щоб аналізувати тенденції щодо їх фінансового стану та результатів
діяльності;
порівнювати діяльність банків на основі фінансової звітності.
Важливою передумовою якісної характеристики можливості
зіставлення є те, що користувачі мають бути поінформовані про політику
бухгалтерського обліку, яка здійснюється під час підготовки фінансових звітів,
а також щодо будь-яких змін у грошово-кредитній політиці та наслідків таких
змін.
Для того щоб користувачі могли порівняти фінансовий стан,
результати та зміни під впливом часу, важливо, щоб фінансові звіти давали
відповідну інформацію за попередні звітні періоди.
Якісною характеристикою звітності є підтримка балансу між
вигодою та витратами на її підготовку. Вигода, одержана від інформації, повинна
перевищувати вартість її забезпечення, тобто витрати на отримання та обробку
інформації. Більш того, витрати не обов'язково несуть ті користувачі, які
отримують вигоду. Вигоду також можуть отримувати не ті користувачі, для яких
готувалась інформація. Наприклад, подальше забезпечення інформацією кредиторів
може скоротити витрати за міжбанківськими позиками.
На практиці часто необхідно знайти оптимальне сполучення
якісних характеристик. Головною метою при цьому є досягнення такого
співвідношення характеристик, яке б відповідало меті та завданням звітів.
Користувачами звітності комерційних банків України є:
інвестори, кредитори, клієнти, контрагенти, органи влади (у тому числі
податкова адміністрація), громадськість, керівництво та працівники банку,
Національний банк України, міжнародні фінансово-кредитні установи. Вони
використовують звітність для того, щоб задовольнити свої різноманітні потреби в
інформації (табл. 1.1.).
Таблиця 1.1
Диференціація вимог до банківської звітності різних груп
користувачів
|
Користувачі
звітності
|
Вимоги
|
|
Інвестори
|
Цікавить інформація
про ризик, що супроводжує інвестиції, та дохід від них; вартість акцій, отже,
надійність та прибутковість емітента. Джерелом інформації є балансовий звіт і
звіт про прибутки та збитки
|
|
Акціонери
|
Зацікавлені в
інформації, яка дозволила б оцінити здатність банку виплачувати дивіденди, а
саме, перелік та обгрунтованість витрат, загальна дохідність банку, обсяг
отриманого прибутку. Джерелом інформації є балансовий звіт, звіт про прибутки
та збитки, звіт про рух акціонерного капіталу
|
|
Керівництво
|
Зацікавлене в
аналізі всієї звітності на основі розробленої системи показників. Це дозволяє
прогнозувати грошові надходження в банк та приймати рішення про ефективність,
з якою банк міг би використовувати додаткові ресурси, визначати свою позицію
щодо інших банків тощо.
|
|
Співробітники
|
Зацікавлені в
інформації про стабільність та рентабельність свого банку, його здатність
забезпечувати їх заробітною платою, можливість подальшої роботи
|
|
Кредитори
|
Цікавляться
інформацією про ліквідність та платоспроможність банку з метою прогнозування
його можливостей вчасно сплатити за фінансовими зобов'язаннями. Джерелом
інформації є основна фінансова звітність
|
|
Контрагенти
|
Зацікавлені в
оптимальному виборі партнера і оптимізації обсягу, характеру та рівня
ризикованості операцій із банком-контрагентом. Джерелом інформації виступає
балансовий звіт
|
|
Органи влади
|
Цікавить інформація
про розподіл ресурсів і результати діяльності банків. Джерелом інформації
переважно є нефінансова звітність
|
|
Громадськість
|
Отримує інформацію
щодо діяльності окремих банків та стабільності банківської системи. Джерелом
інформації є публічна фінансова звітність банків
|
|
Міжнародні
фінансово-кредитні установи
|
Цікавить інформація
для збірника «Міжнародна фінансова статистика» (дані про валютні курси,
міжнародну ліквідність, гроші та банківські операції, відсоткові ставки,
міжнародні трансакції, рахунки державного сектора, державні рахунки тощо).
Джерелом інформації може бути нефінансова звітність
|
|
Національний банк
|
Здійснює контроль
за достовірністю інформації і бухгалтерського обліку. Джерелом інформації є
баланси банків з різною періодичністю та рівнями розшифровок Збирає
інформацію, яка дозволяє дати загальну оцінку ризиків кожного банку, а також
визначити ступінь виконання банком економічних нормативів. Використовує
інформацію, яка дозволяє розрахувати низку показників, які є індикаторами стану
грошово-кредитного ринку (грошова маса та грошова база, заборгованість
економіки перед банками тощо). Джерелом інформації є фінансова звітність
|
Розглянемо основні елементи балансового звіту комерційних
банків.
Актив - це ресурс, що контролюється банком як результат
минулих подій, використання якого, ймовірно, сприятиме в майбутньому зростанню
економічної вигоди.
Зобов'язання - це теперішнє зобов'язання банку, що виникає з
його минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відтоком із бачку
ресурсів, які уособлюють економічні вигоди.
Власний капітал - це залишкова частка в активах банку після
вирахування зобов'язань. Капітал забезпечує банку резерви, достатні для
адекватних дій у будь-яких непередбачених обставинах, і допомагає уникнути неплатоспроможності
в процесі адаптації до змінних умов.
Баланс є основною формою звітності комерційного банку, що
показує стан активів, зобов'язань та капіталу банку на певну дату. Призначення
балансу - дати повну картину обліку операцій комерційного банку. Ця форма
звітності відповідає діючому плану рахунків для комерційних банків.
Балансовий звіт (місячний) надається електронною поштою
комерційними банками - юридичними особами на рівні області регіональним
управлінням НБУ. Балансовий звіт формується на основі інформації, що міститься
в синтетичних рахунках і є дзеркальним відображенням фінансового стану банку,
включає активи, зобов'язання та акціонерний капітал на конкретну дату [43].
Пасиви банку - це зобов'язання та капітал. Зобов'язання мають
дві основні складові: депозити від різних економічних агентів та недепозитні
запозичення на ринках грошей та капіталу. До зобов'язань банку належать такі
статті: коррахунки банків, депозити та кредити банків, кошти до запитання
клієнтів, цінні папери власного боргу, кредити, отримані від міжнародних
фінансових організацій, субординована заборгованість, інші зобов'язання.
До власного капіталу належать статті, що свідчать про розмір
статутного сплаченого і несплаченого капіталу, прибутки і резерви,
прибуток-збиток поточного року. Резерви банк створює на випадок непередбачених
обставин як дієвий засіб покриття збитків.
Форма 2-КБ «Звіт про прибутки та збитки» є найважливішою
після балансу формою звітності, за якою оцінюється фінансовий стан банку та
рентабельність його діяльності. Форма 2-КБ ілюструє розмір доходів та витрат за
визначений період часу (як правило, за рік). Звіт про прибутки та збитки банку
готується на основі інформації, що відображена на синтетичних та аналітичних
рахунках. У формі вміщено доходи та витрати банку. Кожен вид доходу (витрат)
розкривається окремо для того, щоб користувачі могли оцінити ступінь
ефективності функціонування банку:
Усі види доходів та витрат характеризують за наступними
критеріями: строковістю; групами клієнтів; типами операцій (депозити, кредити
або цінні папери). При цьому доходи та витрати подаються у тому ж розрізі, що і
власне активи і пасиви у балансовому звіті. Ця відповідність полегшує аналіз
рентабельності окремих доходів та витрат банку.
До допоміжної звітності банків належить звітність про
кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та
дотримання економічних нормативів, а також звіт про діяльність банку з цінними
паперами [21].
Звітність про кредитну діяльність комерційного банку.
Кредитна діяльність комерційного банку охоплює операції з надання та отримання
кредитів на міжбанківському ринку і надання кредитів клієнтам - юридичним та
фізичним особам. Звітність про кредитну діяльність банку можна поділити на дві
групи: узагальнюючу та деталізовану:
Узагальнююча звітність - характеризує результати кредитної
діяльності банку. Деталізована звітність характеризує окремі аспекти кредитної
діяльності банку. До деталізованої звітності належить звітність про обсяги та
відсоткові ставки.
кредитування фінансовий звітність банк
1.2 Нормативно-правова база, що регулює процес
складання та подання фінансової звітності банку
Порядок складання та подання фінансової звітності, перш за
все, регулюється нормативно-правовою базою Національного банку України та Верховною
радою України, а також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Основні із них наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Нормативно-правова база, що регулює процес
складання фінансової звітності банку
|
№
|
Назва нормативного
документа
|
Основні положення
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1.
|
Закон України
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вiд
16.07.1999 № 996-XIV
|
Визначає правові
засади державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
організацію та ведення бухгалтерського обліку банку; загальні вимоги до
складання фінансової звітності та порядок подання і оприлюднення.
|
|
2.
|
Положення про
організацію бухгалтерського обліку і звітності в банківських установах від
30.12.1998 р. № 566
|
Визначає
організаційні засади бухгалтерського обліку та фінансової звітності в банках.
Метою організації бухгалтерського обліку є забезпечення користувачів
потрібною та достовірною інформацією про операції банку.
|
|
3.
|
Закон України «Про
оподаткування прибутку підприємств» вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та
доповненнями )
|
Визначає суб'єктів
та об'єктів оподаткування; дає визначення податкового кредиту, перелік пільг
при оподаткуванні; відповідальність за несвоєчасну сплату податку.
|
|
4.
|
План рахунків
бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку банків України від 17.06.2004 р. №280.
|
Наведено рахунки
бухгалтерського обліку, які згруповані в 9 класів і один клас позабалансові
рахунки та дає характеристику рахунків бухгалтерського обліку, їх
призначення; наведена типова схема реєстрації та групування інформації про
господарські операції
|
|
5.
|
Інструкція про
порядок складання і оприлюднення фінансової звітності банків України від
27.12.2007 р. №480
|
Інструкція
визначає: склад фінансової звітності; зразки форм фінансової звітності;
порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у
фінансовій звітності; порядок подання до Національного банку та оприлюднення
фінансової звітності.
|
|
П(С)Б0 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Мінфіна від 31.03.99
|
Визначає мету,
порядок складання і принципи підготовки фінансової звітності; порядок
розкриття інформації, яка міститься у фінансовій звітності
|
|
6.
|
ПС)Б0
2"Баланс", Затверджено наказом Мінфіна від 31.03.99.
|
Визначає форму і
зміст балансу, загальні вимоги до розкриття його статей
|
|
7.
|
П(С)БО З "Звіт
про фінансові результати", затверджено наказом Мінфіна від 31.03.99.
|
Визначає форму і
зміст звіту, а також загальні вимоги до розкриття інформації.
|
|
8.
|
П(С)БО 4 “Звіт про
рух грошових коштів”, затверджено наказом Мінфіна від 31.03.99р.
|
Визначає зміст і
форму звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його
статей.
|
|
9.
|
П(С)БО 5 “Звіт про
власний капітал”, затверджено наказом Мінфіна від 31.03.99р.
|
Визначає зміст і
форму звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його
статей.[14, п.1]
|
|
10.
|
П(С)БО 6
“Виправлення помилок та змін у фінансових звітах”, затвеверджено наказом
Мінфіна від 28.05.99р.
|
Визначає зміст і
форму приміток до фінансової звітності.
|
|
|
|
|
|
|
|
Основними із наведених нормативних документів, що
регламентують вимоги до фінансової звітності є Закон України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; Інструкція про порядок
складання і оприлюднення фінансової звітності банків України; Положення про
організацію бухгалтерського обліку і звітності в банківських установах.
Саме у цих документах визначені загальні вимоги до складання
фінансової звітності та порядок подання і оприлюднення. Визначені організаційні
засади складання фінансової звітності в банках та наведені зразки форм
фінансової звітності; порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття
інформації у фінансовій звітності; порядок подання до Національного банку та
оприлюднення фінансової звітності.
Важливими документами при складання фінансової звітності є
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. для складання фінансової
звітності використовують інформацію таких П(С)БО:
– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 (П(С)БО)
“Загальні вимоги до фінансової звітності”;
– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2
„Баланс”;
– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт
про фінансові результати”;
– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт
про рух грошових коштів”;
– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт
про власний капітал”;
– Положення (стандарт ) бухгалтерського обліку 6
«3агальні вимоги до фінансової звітності».
П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” - згідно з
якими певна стаття наводиться у фінансовій звітності. Таких критеріїв два:
існує йомовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод,
повязаних із цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена [7].
Важливою частиною П(С)БО 1 є розділ “Розкриття інформації у
фінансовій звітності”, в якому визначено вимоги складання інформації, що
наводиться у звітності; зазначення дати (періоду), на яку складається
звітність; зазначення валюти, в якій подаються елементи звітності; висвітлення
обраної банком облікової політики, а також вимоги стосовно змісту приміток до
фінансових звітів.
Під час складання балансу потрібно вивчити П(С)БО 2 “Баланс”
та усвідомити, що умови визначення статей балансу, які наводяться у
відповідному розділі П(С)БО 2, випливають із загальних критеріїв,
регламентованих П(С)БО 1 щодо будь-яких статей фінансової звітності.
Знайомлячись із тлумаченням основних термінів, які
застосовуються в П(С)БО 2, можна дійти висновку, що критерієм поділу активів
банку на оборотні і необоротні є час їх використання або споживання. До основних
засобів, які відбиваються у складі необоротних активів, належать матеріальні
активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких перевищує
один рік або операційний цикл, якщо він довший за рік [8].
За П(С)БО 2 Баланс містить 3 розділи активу (Необоротні
активи, Оборотні активи, Витрати майбутніх періодів) і 5 розділів пасиву
(Власний капітал, Забеспечення наступних витрат і платежів, Довгострокові
забов’язання, Поточні забов’язання, Доходи майбутніх періодів).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про
фінансові результати". Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і
форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його
статей. Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам
повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і
збитки від діяльності організації за звітний період [9].
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух
грошових коштів”. Звіт про рух грошових коштів має містити інформацію про
грошові потоки організації за певний період у розрізі операційної,
інвестиційної та фінансової діяльності.
При цьому під грошовими потоками розуміють надходження та
вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в
касі та на розрахунках у банках, які можуть бути використані для поточних
операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції,
які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів і мають
незначний ризик щодо зміни вартості [10].
П(С)БО 4 передбачає складання звіту про рух грошових коштів в
розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про
власний капітал» надає узагальнену за звітній рік інформацію про зміни, які
відбулися у складі власного капіталу за рахунок: змін в обліковій політиці;
виправлення помилок; переоцінки довгострокових активів; чистого прибутку
(збитку) звітнього періоду; розподілу прибутку; внесків учасників; вилучення
капіталу; інших змін у капіталі. Звіт про зміни у власному капіталі -
фінансовий звіт у вигляді таблиці, в якій узгоджується сальдо кожної статті
власного капіталу на початок та на кінець періоду. При цьому кожна зміна
(збільшення або зменшення) у складі власного капіталу подається у Звіті про
зміни у власному капіталі окремим рядком.
Додаткова інформація, розкриття якої у поясненнях до звіту
вимагає П(С)БО5, висвітить призначення та умови використання всіх елементів
власного капіталу, питання емісії та дивідендів на організації.
Обсяг інформації в Примітках до фінансової звітності залежить
від видів діяльності банку, багатьох інших чинників та вимог конкретних П(С)БО,
табл.1.3.
Таблиця 1.3 Вимоги щодо Приміток фінансової звітності
|
Інформація, яка
потребує розкриття
|
П(С)БО, який
встановлює вимоги щодо Приміток
|
|
Розкриття
інформації у фінансовій звітності
|
П(С)БО 1, п.19-25
|
|
Оцінка та
розкриттря статей Балансу
|
П(С)БО 2, п.62;
П(С)БО 4, п.58; П(С)БО 7, п.п.36-38; П(С)БО 8, п.п.36,37; П(С)БО 9, п.29;
П(С)БО 10, п.13; П(С)БО 11, п.п.20,21,22; П(С)БО 12, п.п.24,25; П(С)БО 13,
п.п.42-47; П(С)БО 14, п.21-24
|
|
Методи визнання
доходів і витрат Звіту про фінансові результати
|
П(С)БО 3, п.35;
П(С)БО 15, п.25 П(С)БО 16, п.32; П(С)БО 18, п.п.3-9
|
|
Розкриття
інформації про рух грошових коштів
|
П(С)БО 4, п.п.58,59
|
|
Розкриття
інформації про вуласний капітал
|
П(С)БО 5,
п.п.18,19,20 П(С)БО 7, п.38
|
|
Розкриття
інформації про податок на прибуток
|
П(С)БО 17, п.19
|
|
Виправлення
помилок, допущених при складанні фінансових звітів, перегляд облікових оцінок,
зміна облікової політики, події після дати Балансу
|
П(С)БО 6, п.п.4-23
|
|
Розкриття
інформації щодо пов’язаних сторін
|
П(С)БО 23, п.11-14
|
|
Розкриття
інформації про чистий прибуток на одну акцію
|
П(С)БО 24, п.16,17
|
|
Інформація про
об’єднання організації та його наслідки
|
П(С)БО 19,
п.п.18-21
|
|
Інформація про
консалідацію фінансової звітності
|
П(С)БО 20, п.18;
П(С)БО 4, п.3 П(С)БО 7, п.39; П(С)БО 23, п.13
|
|
Вплив змін валютних
курсів
|
П(С)БО 21, п.15,16
|
|
Розкриття
інформації про вплив інфляції
|
П(С)БО 22, п.24,25
|
|
Розкриття
інформації про виплати працівникам
|
П(С)БО 26, п.32-34
|
|
Розкриття
інформації про діяльність організації, що припиняється
|
П(С)БО 27, п.12
|
Положення (стандарт ) бухгалтерського обліку 6 «3агальні
вимоги до фінансової звітності». Цим положенням (стандартом) визначаються
порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій
звітності [12].
Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових
звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо
нерозподіленого прибутку на початок звітного року і вимагає повторного
відображення порівняльної інформації у фінансовій звітності.
У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку
інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:
зміст і суму помилки; статті фінансової звітності минулих періодів, які були
переобраховані з метою повного подання порівняльної інформації; факт повторного
оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного
оприлюднення.
Нормативна база, яка регулює порядок складання фінансової
звітності банків, поруч з позитивними моментами, містить деякі недоліки та
протиріччя. З моменту прийняття нормативних документів в їх зміст вноситься
значна кількість змін і доповнень. Нерідко, ці зміни і доповнення протирічать
один одному, що ускладнює роботу працівників бухгалтерії. А часте внесення змін
і доповнень призводить до того, що дані в підручниках стають дещо застарілими,
не відповідають чинному законодавству. На мою думку, закони та інші нормативні
акти , які регулюють питання складання фінансової звітності, потребують
детального доопрацювання.
1.3 Актуальні питання удосконалення фінансової
звітності банку
Обснована оцінка фінансового стану комерційного банка також
пов’язана з достовірністю інформації про його доходи та видатки. Ці облікові
об’єкти являються основою функціонування банка і показником наслідків його
діяльності.
Отже вони пов’язані зі всіма іншими обліковими об’єктами;
складають основні засади для визначення фактичного прибутку, і тому є
ценральною частиною роботи бухгалтерської служби та всієї системи управління
банком; формують фінансовий результат діяльності, більш важливий та значущий
показник для користувачів, ніж валюта і структура баланса банка, прибуток якого
впливає на позитивний діловий стан та сприяє подальшому залученню коштів
клієнтів, що є основою функціонування банківської системи. Бухгалтерський облік
українських банків не достатньо гармонізований в українських нормативних
документах з міжнародними стандартами фінансової звітності. Міжнародні
стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ) виступають на даний момент
ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка
розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для
визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість
об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих
суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення
адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень.
В цьому і є переваги складання фінансової звітності за міжнародними
стандартами, вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності.
МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських
зв’язків [50].
Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно
МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан
організації. У зв’язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але
й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і
корисність на першому етапі узгодження фінансової звітності з МСФЗ для всіх
секторів економіки України. Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних
зусиль.
Створення у процесі реформування економічних відносин
ринкових механізмів, виникнення різноманітних форм власності в Україні були
підставою для здійснення реформи системи бухгалтерського обліку і звітності як
необхідної умови приведення її у відповідність до вимог ринкового оточення. У
нових умовах господарювання завдання бухгалтерського обліку переорієнтуватися
на інтереси споживачів облікової інформації - інвесторів, тому що до цього часу
вони обслуговували тільки потреби державних фіскальних органів. Це було
виправданим в умовах командно-адміністративної економіки, а в нових умовах
стримувало процеси інвестування економіки України та її інтеграції в
європейські і світові ринки.
Тому реформування фінансової звітності викликано такими
факторами як:
– необхідність входження банківського сектора України як
провідного фінансового інституту у світову економічну спільноту;
– збільшення уваги потенційних інвесторів до
фінансового ринку України;
– потреба користувачів в одержанні достовірної, чіткої
інформації (насамперед установами, які працюють із залученими коштами);
– необхідність збільшення ефективності управління
банком;
– установлення нагляду за банками і розробкою
регулятивних інструментів;
– створення передумов для організації внутрішнього і
зовнішнього аудиту за міжнародними стандартами;
Суть реформування фінансової звітності в банківській системі
України полягає у забезпеченні достовірної економічної інформації про реальну
вартість активів банку, їхню ризикованість і прибутковість і, відповідно,
реальну вартість капіталу банку.
Першочергові завдання щодо реформування фінансової звітності
в банківській системі України охоплювали блоки питань, кожний з яких був
окремим великим проектом, а саме:
– зміна ідеології бухгалтерського обліку фінансових
інструментів, що забезпечило підходи до їхнього обліку за ринковою вартістю;
– зміна Плану рахунків бухгалтерського обліку і
підходів до його побудови;
– принципово нова організація аналітичного обліку
банку, що забезпечує можливість одержання будь-якої необхідної інформації;
– поділ в окремі підсистеми управлінського і
податкового обліку з метою формування управлінської і податкової звітності;
– перехід на прогресивну форму організації збору
економічної інформації від банків за економічними показниками;
– зміна руху потоків інформації в електронному вигляді
від банків;
– технічне забезпечення названих проектів при
одночасній зміні всіх підсистем з обслуговування бухгалтерського обліку,
звітності, платежів і засобів захисту, а також адаптації цих підсистем до
експлуатації в реальних умовах при великих обсягах інформації.
Реалізація цих проектів відбувалася шляхом розробки
концептуально нових методологічних нормативно-правових документів, що
регламентують порядок бухгалтерського обліку фінансових інструментів за
міжнародними принципами, а також розроблено порядок складання і структуру
фінансових звітів.
Зважаючи на те, що існують різні методи й основи оцінки
активів і зобов'язань, нарахування амортизації, складання консолідованих звітів
тощо, банкам надано право вибору облікової політики. При цьому Національний
банк України вимагає, щоб керівництво банку обирало і застосовувало облікову
політику таким чином, щоб його фінансові звіти відповідали вимогам МСФЗ і
нормативно-правовим актам НБУ [39].
З огляду на міжнародні тенденції щодо глобалізації
економічних процесів, розвиток і вдосконалення міжнародних стандартів
фінансової звітності, Національний банк України проводить політику, спрямовану
на подальше удосконалення процедур бухгалтерського обліку і фінансової
звітності в банках України, з метою забезпечення її прозорості і запобігання
використання банківської системи для відмивання доходів, отриманих злочинним
шляхом, сприяння процесу інтеграції до Європейського товариства.
Зараз в Україні здійснюється подальша адаптація відповідно до
вимог міжнародних стандартів фінансової звітності шляхом удосконалення діючих
нормативно-правових актів Національного банку України.
На даному етапі впроваджуються нові фінансові інструменти з
урахуванням вимог МСБЗ (відображення фінансових інструментів за справедливою
вартістю; застосування методу ефективної ставки відсотка тощо).
Відповідно до вимог стандартів Базельського комітету
банківського нагляду Національний банк України поступово розробляє інструменти
управління банком шляхом створення ефективної системи управління ризиками:
операційними, кредитними тощо. Починаючи з 2005 року, служби банківського
нагляду здійснюють нагляд за банками на консолідованій основі, що ставить за
обов'язок банкам надавати консолідовану фінансову звітність.
Метою подальшого вдосконалення бухгалтерського обліку є
забезпечення прозорої і достовірної фінансової звітності про фінансовий стан
підприємства, його діяльності і рух коштів. Розбіжності в підходах до змісту
фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації і прийняття рішень. З
метою забезпечення прозорої і достовірної фінансової звітності, Національний
банк України розробляє і впроваджує нормативно-правові акти щодо складання
фінансової звітності відповідно до вимог Міжнародних
РОЗДІЛ
2. ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЯК ОСНОВНА ФОРМА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ БАНКУ
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ «Банк
Богуслав»
серпня 2006р. Національний банк України зареєстрував ТОВ
«Банк Богуслав». Банк Богуслав отримав ліцензію НБУ 12 грудня 2006 року на
право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною
четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та
Додаток до Дозволу № 231-1, який надає право здійснювати:
. Операції з валютними цінностями:
– неторговельні операції з валютними цінностями;
– ведення рахунків Клієнтів (резидентів та
нерезидентів) у іноземній валюті та Клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці
України;
– відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених
банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
– залучення та розміщення іноземної валюти на валютному
ринку України.
. Операції на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи
андеррайтинг).
. Емісію власних цінних паперів.
. Організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням
Клієнтів.
. Операції за доручення Клієнтів або від свого імені:
– з інструментами грошового ринку;
– з інструментами, що базуються на обмінних курсах та
відсотках;
– з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.
За перші роки своєї діяльності Банк Богуслав зарекомендував
себе надійною фінансовою установою - стабільним банком, що дотримується
сучасних стандартів обслуговування. Банку довіряють Партнери й Клієнти як в
Україні, так і за кордоном.
Банк Богуслав - універсальний банк, що надає весь спектр
банківських послуг на якісному рівні. Банк формує свою роботу на принципах
індивідуального підходу до кожного Клієнта, гнучкості, виваженості та
оперативності в прийнятті рішень.
Головний офіс Банку Богуслав знаходиться в місті Києві, з
якого Банк впевнено крокує в регіони України. До 2012 р. заплановано відкрити 6
філій Банку в містах: Дніпропетровськ, Харків, Львів, Черкаси, Одеса та
Чернігів.
Основними пріоритетними напрямками діяльності Банку на
найближчу перспективу є:
– кредитування юридичних осіб;
– розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб;
– кредитування фізичних осіб;
– розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб;
– приймання вкладів фізичних осіб;
– приймання вкладів юридичних осіб;
– випуск та обслуговування банківських платіжних
карток.
З 2010 р. Банк здійснює свою діяльність у формі Публічного
акціонерного товариства і на перспективу зміну організаційно-правової форми не
планує.
Один із головних напрямків діяльності АТ «Банк Богуслав» -
надання фінансових послуг суб’єктам господарювання, сприяння розвитку вітчизняного
бізнесу. У АТ «Банк Богуслав» працюють досвідчені, висококваліфіковані фахівці
з великим стажем роботи у банківській сфері. Враховуючи індивідуальні
особливості кожного Клієнта, Банк надає кваліфіковану підтримку підприємствам.
Персональна увага та високий рівень обслуговування при наданні банківських
послуг гарантовані.
АТ «Банк Богуслав» пропонує широкий спектр банківських послуг
для юридичних осіб:
– розрахунково-касове обслуговування
– кредитування юридичних осіб
– депозити для юридичних осіб
– валютні операції для юридичних осіб
– документарні акредитиви та банківські гарантії
– зарплатні карткові проекти та корпоративні платіжні
картки
– операції з цінними паперами
– послуги з інкасації коштів та перевезення валютних
цінностей
Максимально швидко реагувати на потреби Клієнтів дозволяє
профільний підрозділ Банку по роботі з корпоративними Клієнтами. Основні
напрямки діяльності підрозділу - розробка та впровадження індивідуальних
банківських програм для підприємств різних сфер бізнесу; створення повнофункціональної
системи обслуговування компаній з наданням усіх видів банківських послуг
високої якості; консультування Клієнтів в оперативному режимі.
АТ «Банк Богуслав» пропонує широкий спектр банківських послуг
для фізичних осіб: розрахунково-касове обслуговування; кредитування; депозити;
комунальні платежі; міжнародні платіжні картки; оренда сейфів; валюто-обмінні
операції; грошові перекази.
Станом на кінець 2009 року сума банківських активів становить
473256 тис. грн., сума зобов'язань - 299455 тис. грн., сума власного капіталу -
173801 тис. грн. Обсяг активів Банку за звітний рік збільшився на 229698 тис.
грн., або на 94,3 %. Розмір зобов'язань Банку за цей період збільшився на
181610 тис. грн. або на 154,1 %,. Власний капітал Банку у 2009 році зріс на
38,3%, або на 48088 тис. гривень. Серед активних статей балансу найбільше
змінилась питома вага наданих Банком кредитів клієнтам, частка яких у загальних
балансових активах у звітному році збільшилась з 45,2 до 72,3 відсотків.
Натомість питома вага грошових коштів та їх еквівалентів зменшилась в загальних
активах з 36,5 до 13,0 відсотків. Серед пасивних статей балансу питома вага
коштів клієнтів зросла з 46,8 до 55,7 відсотка від загальних пасивів, а питома
вага статутного капіталу в них знизилась з 51,3 до 35,9 відсотки. Питома вага
решти пасивних статей балансу Банку станом на 31.12.2009 року в загальних
пасивах не мала значних змін порівняно з початком звітного року.
Прибуток Банку формується з доходів від усіх видів його
діяльності після відрахування з них операційних видатків, матеріальних та
прирівняних до них витрат і видатків на заробітну плату. Банком сплачуються
передбачені чинним законодавством податки, неподаткові платежі до бюджету та
формуються загальні резерви. Бухгалтерський облік нарахованих доходів і витрат
здійснюється не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором)
окремо, згідно з Положенням про облікову політику Банку та окремими його
внутрішніми положеннями, що регулюють порядок здійснення відповідних операцій.
Чистий прибуток від операцій за 2010 рік зріс втричі та становив 9745 тис.
грн., що порівняно з минулим роком більше на 6639 тис. грн..
Таблиця 2.1 Звіт про фінансові результати АТ «Банк Богуслав»
|
№
|
Найменування статті
|
Роки
|
|
|
2010
|
2009
|
2008
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Чистий процентний
дохід/(Чисті процентні витрати)
|
48 306
|
38 696
|
7 187
|
|
1.1
|
Процентні доходи
|
76917
|
49 208
|
8 598
|
|
1.2
|
Процентні витрати
|
-28 611
|
-10512
|
-1 411
|
|
2
|
Комісійні доходи
|
4810
|
3 049
|
414
|
|
3
|
Комісійні витрати
|
-855
|
-264
|
-33
|
|
4
|
Результат від
торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку
|
0
|
0
|
0
|
|
5
|
Результат віл
операцій з хеджування
|
0
|
0
|
0
|
|
6
|
Результат від
переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою
вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах
|
0
|
0
|
0
|
|
7
|
Результат від
торгівлі іноземною валютою
|
3 061
|
3 241
|
595
|
|
8
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
0
|
0
|
0
|
|
9
|
Прибуток/(збиток).
який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
0
|
0
|
0
|
|
|
10
|
Результат від
переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості
|
0
|
0
|
0
|
|
|
11
|
Результат від
переоцінки іноземної валюти
|
997
|
9 060
|
2
|
|
|
12
|
Резерв під
заборгованість за кредитами
|
-25 353
|
-38 585
|
-4 614
|
|
|
13
|
Знецінення цінних
паперів у портфелі банку на продаж
|
0
|
0
|
|
|
|
14
|
Результат від
продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
0
|
21
|
3
|
|
|
15
|
Знецінення цінних
паперів у портфелі банку до погашення
|
0
|
0
|
0
|
|
|
16
|
Резерви за зобов'язаннями
|
-489
|
-38
|
-1
|
|
|
17
|
Інші операційні
доходи
|
8
|
1
|
|
|
18
|
Доходи/( витрати)
від дострокового погашення заборгованості
|
0
|
0
|
0
|
|
|
19
|
Адмінісгративні та
інші операційні витрати
|
-18012
|
-11 223
|
-2 594
|
|
|
20
|
Дохід від участі в
капіталі
|
0
|
0
|
0
|
|
|
21
|
Прибуток/(збиток) до
оподаткування
|
12 474
|
3 965
|
960
|
|
|
22
|
Витрати на податок
на прибуток
|
-2 729
|
-859
|
-268
|
|
|
23
|
Прибугок/(збиток)
після оподаткування
|
9 745
|
3 106
|
692
|
|
|
24
|
Чистий
прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу
|
0
|
0
|
0
|
|
|
25
|
Чистий прибуток/(збиток)
|
9 745
|
3 106
|
692
|
|
|
26
|
Прибуток/(збиток)
консолідованої групи:
|
0
|
|
|
|
|
26.1
|
Материнського банку
|
0
|
|
|
|
|
26.2
|
Частки меншості
|
0
|
|
|
|
|
27
|
Чистий
прибуток/(збиток) на одну частку (грн.)
|
57,33
|
|
|
|
|
28
|
Скоригований чистий
прибуток/ (збиток) на одну частку (грн.)
|
57,33
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У 2009 році 367877 тис. грн., або 83.85 відсотки вимог Банку
за наданими кредитами становлять кредити, надані суб'єктам господарювання,
29.81 відсотка оптова торгівля та посередництво, 13.73 процента позичальникам у
грошове та фінансове посередництво, 3.65 відсотка в сільське господарство, 9.12
відсотка у будівництво, 3.65 відсотка підприємствам з виробництва харчових
продуктів, 6.19 процента діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку ,
інжинірингу, 2.10 процента роздрібна торгівля, ремонт побутових виробів, 2.28
процента виробництво інших транспортних, засобів, 7.10 відсотка на операції з
нерухомим майном тощо.
Частка прострочених та сумнівних нарахованих доходів за
кредитами в загальному обсягу наданих кредитів, становить 0.2 відсотка, та складає
882 тис. грн. сумнівна заборгованість відсутня.
Станом на кінець дня 31 грудня 2010 року сума банківських
активів становить 497060 тис. грн., сума зобов'язань - 313529 тис. грн., сума
власного капіталу - 183531 тис. грн. Обсяг активів Банку за звітний рік
збільшився на 23804 тис. грн., або на 5%. Розмір зобов'язань Банку за цей
період збільшився на 14074 тис. грн. або на 4,7%,. Власний капітал Банку у 2010
році зріс на 5,6%, або на 9730 тис. гривень. Серед активних статей балансу
найбільшу питому вагу становлять надані Банком кредити клієнтам, частка яких у
загальних балансових активах у звітному році зменшилась з 72,3 до 70,5
відсотків. Натомість питома вага грошових коштів та їх еквівалентів збільшилась
в загальних активах з 13,0 до 16,1 відсотка. Серед пасивних статей балансу
питома вага коштів клієнтів знизилась з 55,7 до 52,5 відсотка від загальних
пасивів, а питома вага коштів інших банків в них зросла з 7,4 до 10,4 процента.
Питома вага решти пасивних статей балансу Банку станом на 31.12.2010 року в
загальних пасивах не мала значних змін порівняно з початком звітного року.
З урахуванням нарахованих доходів вимоги Банку за наданими
кредитами становлять 478 352 тис.грн. 421778 тис. гри., або 88.2 відсотка вимог
Банку за наданими кредитами становлять кредити, надані суб'єктам
господарювання, в тому числі 37,9 відсотка підприємствам оптової торгівлі та
посередництво, 12.6 процента позичальникам у грошове та фінансове
посередництво, 3,3 відсотка в сільське господарство, 5,7 відсотка у
будівництво, 7,3 відсотка підприємствам з виробництва харчових продуктів, 8,3
на процента на кредитування діяльності у сфері права, бухгалтерського обліку ,
інжинірингу, 9,5 відсотка на операції з нерухомим майном, 2,2 процента в інші
галузі економіки.
2.2 Структура та зміст звіту про фінансові результати
Відповідно до положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3
"Звіт про фінансові результати" Затвердженого Наказом Міністерства
фінансів України від 31.03.99 №87 метою складання звіту про фінансові
результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації
про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний
період. Звіт складається у тисячах гривень без десяткових знаків, окрім розділу
III, грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками. Для малих
підприємств може передбачатися скорочена форма звіту про фінансові результати.
Визнання доходів і витрат для цілей складання звіту про
фінансові результати відбувається за деяких умов. За умови, що оцінка доходу
може бути достовірно визначена, доход у Звіті про фінансові результати
відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які
призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання
капіталу за рахунок внесків учасників).
За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена,
витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу
або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу
підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу
власниками). Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних
періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі
систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації)
протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Витрати слід негайно відображати у звіті про фінансові
результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати
такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства. Згортання доходів
і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями
(стандартами). Показники про непрямі податки, вирахування з доходу,
собівартість, витрати і збитки наводяться у дужках [21]..
Для складання Звіту про фінансові результати необхідно
використовувати наступні значення термінів:
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття
активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного
капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або
розподілу власниками) за звітний період.
Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження
активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного
капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний
період.
Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для
отримання якого були здійснені ці витрати.
Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а
також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або
реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення
підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними
витрати.
Отже, доходи і витрати, які відповідають критеріям,
викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення
чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні
положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).
Далі проаналізуємо структурні елементи Звіту про фінансові
результати. У статті "Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати відображається загальний
доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без
вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків
(податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Організації, основною
діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають
вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання
інших операцій, пов'язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів.
У статті "Податок на додану вартість" Звіту про
фінансові результати відображається сума податку на додану вартість, яка
включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг).
У статті "Акцизний збір" підприємства - платники
акцизного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Підприємства, які сплачують інші збори або податки з обороту,
показують їх суму у вільному рядку звіту про фінансові результати. Зокрема, у
цьому рядку відображаються належні до сплати безпосередньо Пенсійному фонду
України збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з торгівлі
ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння,
надання послуг стільникового рухомого зв'язку. У цьому рядку підприємства -
платники відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) наводять належні
до сплати суми податку з реклами, збору на розвиток виноградарства, садівництва
і хмелярства, рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат тощо
[44].
У статті "Інші вирахування з доходу" відображаються
надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з
доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без непрямих
податків. Зокрема у цій статті відображають одержані підприємством від інших
осіб суми доходів, що за договорами належать комітентам, принципалам тощо.
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів,
робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції
(робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", 16
"Витрати", 30 "Біологічні активи". У цій статті
організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, відображають
балансову вартість реалізованих цінних паперів. Підприємства, які відповідно до
законодавства є страховиками, у цій статті наводять виплати страхових сум та
страхових відшкодувань. Підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та
проведення лотерей, у цій статті наводять відрахування на створення
(формування) за звітний період призового фонду, а також резерву, що покриває
величину джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї. Валовий прибуток
(збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг).
У статті "Інші операційні доходи" відображаються
суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): доход від
операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць;
відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів
(крім фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та
групи вибуття) тощо. До цієї статті також уключаються дохід від первісного
визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від
зміни вартості біологічних активів з виділенням у вписуваному рядку 061 доходу
від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції,
одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності [9].
У статті "Адміністративні витрати" відображаються
загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням
підприємства.
У статті "Витрати на збут" відображаються витрати
підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів) - витрати на
утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу,
доставку продукції споживачам тощо.
У статті "Інші операційні витрати" відображаються
собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних
для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних
боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до
пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська
заборгованість; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових
різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних
операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі
операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до
собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).
Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як
алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу,
адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
У статті "Доход від участі в капіталі"
відображається доход, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або
спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.
У статті "Інші фінансові доходи" показуються
дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім
доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
У статті "Інші доходи" показується доход від
реалізації фінансових інвестицій; доход від неопераційних курсових різниць та
інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з
операційною діяльністю підприємства.
У статті "Фінансові витрати" показуються витрати на
проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім
фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів
відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові
витрати".
У статті "Втрати від участі в капіталі" відображається
збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні
підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі [9].
У статті "Інші витрати" відображаються собівартість
реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць;
втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати,
які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не
пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
У статті "Податки на прибуток" показується сума
податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між
прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з
прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної
діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.
У статтях "Надзвичайні доходи" і "Надзвичайні
витрати" відображаються відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних
подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на
запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які
визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних
ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій,
які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у цьому Положенні.
Втрати від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку
зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих втрат.
Зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної події слід
окремо розкривати в примітках до фінансових звітів.
У статті "Податки з надзвичайного прибутку"
відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних
подій.
Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума
прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку,
надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться
відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та
інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності
протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за
вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг),
що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів,
запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться [9].
Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють
акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито
продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які
перебувають у процесі випуску таких акцій. У статті "Середньорічна
кількість простих акцій" наводиться середньозважена кількість простих
акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду. У статті
"Скоригована середньорічна кількість простих акцій" наводиться
середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на середньорічну
кількість потенційних простих акцій. У статті "Чистий прибуток (збиток) на
одну просту акцію" наводиться показник, що розраховується діленням різниці
між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції
на середньорічну кількість простих акцій в обігу. У статті "Скоригований
чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію" відображається показник, що
розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану
середньорічну кількість простих акцій в обігу. Розрахунок середньорічної
кількості акцій, чистого прибутку, (збитку) на одну просту акцію, та їх
коригування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 24 "Прибуток на акцію". У статті "Дивіденди на одну
просту акцію" відображається показник, який розраховується шляхом ділення
суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються
дивіденди.
2.3 Методика складання звіту про фінансові результати
Загальні вимоги до розкриття статей даного звіту, а також
форма та зміст звіту визначаються вимогами П(С)БО 3 "Звіт про фінансові
результати". Міжнародними стандартами також передбачено складання Звіту
про фінансові результати, але звітна форма, встановлена МСФЗ 1, має іншу назву
- Звіт про прибутки і збитки. Крім назви, згадані звіти відрізняються за формою
та змістом (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Порівняння національного та міжнародного
стандартів з регулювання порядку складання Звіту про фінансові результати
|
Ознаки
|
П(С)БО 3 "Звіт
про фінансові результати "
|
МСФЗ (IAS) 1
"Подання фінансових звітів" (п. 78-95)
|
|
Визнання статей та
їх відображення у Звіті
|
Визначається
порядок оцінки, визнання, відображення в Звіті доходів, витрат, розподілу
витрат за періодами. Встановлено форму та порядок заповнення статей Звіту
|
Порядок визнання
доходів і витрат не передбачено, заборонено згортати статті доходів та витрат
(за виключенням випадків, передбачених МСФЗ). Визначено, що Звіт про прибутки
та збитки має містити певні рядки. Чіткі вказівки щодо заповнення Звіту
відсутні
|
|
Відображення витрат
|
Розділ І містить
інформацію про втрати за видами діяльності (наприклад, витрати на збут,
адміністративні витрати), у Розділі II "Елементи операційних
витрат" відображаються витрати за елементами
|
Передбачено два
варіанти представлення витрат у Звіті (або за елементами, або за видами
діяльності), а також подання аналізу витрат. Вимагається надання пояснення
щодо невідповідності суми витрат за елементами та суми витрат за видами
діяльності
|
|
Розрахунок
показників прибутковості акцій
|
Передбачено розділ
III Звіту "Розрахунок показників прибутковості акцій", порядок
розрахунку показників чистого (скоригованого) прибутку на одну просту акцію
визначається відповідно до П(С)БО 24 "Прибуток на акцію"
|
Визначено, що
підприємство має розкривати або у Звіті про прибутки та збитки, або у
Примітках до фінансової звітності суму дивідендів на акцію, оголошену за
період, який охоплює фінансова звітність
|
Згідно з П(с)БО 3 Звіт про фінансові результати складається з
трьох розділів: 1. Фінансові результати; 2. Елементи операційних витрат; 3.
Розрахунок показників прибутковості акцій
Звіт про фінансові результати дає змогу користувачам, як
зовнішнім, так і внутрішнім, оцінити результати діяльності підприємства в
минулому, його прибутковість, можливість ефективно використовувати ресурси або
ступінь ризику недосягнення очікуваної рентабельності діяльності.
Фінансові результати у Звіті визначаються та відображаються у
розрізі звичайної та надзвичайної діяльності. У свою чергу, доходи, витрати та
фінансові результати від звичайної діяльності формуються на підставі
узагальнення цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат,
податку на прибуток. Згортання доходів та витрат підприємства у звіті не
дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями
(стандартами) [45].
Для складання Звіту про фінансові результати використовуються
обороти за рахунками витрат і доходів (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Робоча таблиця зі складання Звіту про фінансові
результати
|
Найменування
показника
|
Код ряд.
|
Джерела інформації
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Доход (виручка) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
|
010
|
Кредитовий оборот
(КО) 70
|
|
Податок на додану
вартість
|
015
|
(КО 641) з дебетом
pax. 70
|
|
Акцизний збір
|
020
|
(Д-т701 К-т642)
|
|
025
|
|
|
Інші вирахування з
доходу
|
030
|
(КО 704)
|
|
Чистий доход
(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
|
035
|
Ряд. 010 - ряд. 015
- ряд. 020 - ряд. 025 -- ряд. 030
|
|
Собівартість
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
|
040
|
(ДО 90)
|
|
Валовий:
|
|
прибуток
|
050
|
Ряд.035 - ряд. 040
|
|
Збиток
|
055
|
(ряд. 035 - ряд.
040)
|
|
Інші операційні
доходи
|
060
|
КО 71 (без ПДВ в
частині доходів від реалізації оборотних активів, оренди)
|
|
Адміністративні
витрати
|
070
|
(ДО 92, списаний на
pax. 79)
|
|
Витрати на збут
|
080
|
(ДО 93, списаний на
pax. 79)
|
|
Інші операційні витрати
|
090
|
(ДО 94, списаний на
pax. 79)
|
|
Фінансові
результати від операційної діяльності:
|
|
прибуток
|
100
|
Ряд. 050 + ряд. 060
- ряд. 070 - ряд. 080 -- ряд. 090 або ряд. 055 + ряд. 060 - ряд. 070 - ряд.
080 -- ряд. 090
|
|
збиток
|
105
|
Ряд. 055 - ряд. 060
+ ряд. 070 + ряд. 080 + + ряд. 090 або ряд. 070 + ряд. 080 + ряд. 090 - ряд.
050 -- ряд. 060
|
|
Доход від участі в
капіталі
|
110
|
КО 72
|
|
ІНШІ фінансові
доходи
|
120
|
К0 73
|
|
Інші доходи
|
130
|
КО 74 (без ПДВ в
частині доходів від реалізації необоротних активів)
|
|
Фінансові витрати
|
140
|
(ДО 95, списаний на
pax. 79)
|
|
Витрати від участі
в капіталі
|
150
|
(ДО 96, списаний на
pax. 79)
|
|
Інші витрати
|
160
|
(ДО 97, списаний на
pax. 79)
|
|
Фінансові
результати від звичайної діяльності до оподаткування:
|
|
прибуток
|
170
|
РЯД. 100 +ряд. 110
+ряд. 120 +ряд. 130-ряд. 140 - ряд. 150 - ряд. 160 або Ряд. 110 + ряд. 120 +
ряд. 130 - ряд. 105 -ряд. 140-ряд. 150-ряд. 160
|
|
збиток
|
175
|
Ряд. 105 + ряд. 110
+ ряд. 120 + ряд. 130 -ряд. 140-ряд. 150-ряд. 160 або ряд. 140 + ряд. 150 +
ряд. 160 - ряд. 100 -ряд. 110-ряд. 120-ряд. 130
|
|
Податок на прибуток
від звичайної діяльності
|
180
|
Сума витрат з
податку на прибуток (рах. 98) за" звітний період, скоригована на
відстрочені податкові активи та зобов'язання
|
|
Фінансові
результати від звичайної діяльності:
|
|
прибуток
|
190
|
Ряд. 170 - ряд. 180
|
|
збиток
|
195
|
Ряд.175
|
|
Надзвичайні:
|
|
|
|
доходи
|
200
|
КО 75
|
|
витрати
|
205
|
(ДО 99)
|
|
Податки з
надзвичайного прибутку
|
210
|
(ДО 982)
|
|
Чистий:
|
|
|
|
прибуток
|
220
|
Ряд. 190 + ряд. 200
- ряд. 205 - ряд. 210 або ряд. 200 - ряд. 195 - ряд. 205 - ряд. 210
|
|
збиток
|
225
|
Ряд. 205 + ряд. 210
- ряд. 190 - ряд. 200 або ряд. 195 + ряд. 205 - ряд. 200 + ряд. 210
|
|
|
|
|
Із введенням в дію П(С)БО 17 "Податок на прибуток"
для формування показника витрат з податку на прибуток у ф.2 (р. 180)
недостатньо визначити добуток прибутку до оподаткування та ставки податку на
прибуток.
Це пов'язано з тим, що відмінності у підходах визначення
доходів і витрат підприємства між податковим законодавством і П(С)БО України
призводять до різниці в сумах податку на прибуток, який обчислюється за кожним
із вказаних порядків. Такі різниці потрібно враховувати, визначаючи витрати на
прибуток. Податок на прибуток сплачується в сумі, визначеній за податковим
законодавством - Д641 К 311. Відповідна величина зобов'язань повинна бути
відображена в обліку.
При врегулюванні вказаних різниць застосовуються рахунки 17 і
54, а також зазнає змін величина витрат з податку на прибуток згідно з П(С)БО
17 "Податок на прибуток" (див. детальніше в лекції 27).
Урегулювання описаних різниць відповідним чином знаходить
своє відображення у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" фінансової
звітності, де сума витрат з податку на прибуток збільшується або зменшується на
відстрочені податкові активи та податкові зобов'язання.
Інформаційним джерелом для правильного визначення податку на
прибуток і пов'язаних з ним податкових різниць є показники Декларації з податку
на прибуток і розрахунки бухгалтерії [43].
Для виконання усіх дій при складанні фінансової звітності та
розрахунку суми витрат з податку на прибуток необхідно обов'язково
використовувати Декларацію з податку на прибуток, щоб отримати суми поточного
податку на прибуток. На підставі її даних необхідно визначити різницю між
податком на прибуток за П(С)БО та відповідно до податкового законодавства.
Наступним етапом є відображення змін відстрочених податкових активів і
зобов'язань у ф. № 1 "Баланс", розраховану суму витрат з податку на
прибуток у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" (ДО 98 - КО 98).
Порядок трансформації податку на прибуток відображається у розділі XII ф. № 5
"Примітки до річної фінансової звітності" (див. детальніше в лекції
27).
При формуванні показників розділу 2 Звіту про фінансові
результати необхідно дотримуватися наступного порядку (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 Рекомендації щодо заповнення розділу ІІ ф. №2
|
Рядок ф. №2
|
Код рядка
|
Кореспонденція
рахунків (субрахунків)
|
|
|
дебет
|
кредит
|
|
Матеріальні витрати
|
230
|
ДО pax. 80
|
|
|
23, 91,92, 93, 94
(крім субрахунків 942, 943)
|
20,21,22, 28, 37,
38, 63,68
|
|
|
Обороти за дебетом
23, 91, 92 ,93, 94 і кредитом 23, 24, 25, 26, 27, 22 (власного виробництва)
не використовуються, оскільки є внутрішнім оборотом підприємства
|
|
Витрати на оплату
праці
|
240
|
ДО pax. 81
|
|
|
23,91,92, 93,94
(крім субрахунків 942, 943)
|
471,472,661
|
|
Відрахування на
соціальні заходи
|
250
|
ДО pax. 82
|
|
|
23,91,92, 93,94
(крім субрахунків 942, 943)
|
471,472, 65
|
|
Амортизація
|
260
|
ДО pax. 83
|
|
|
23,91,92,93,94
(крім субрахунків 942, 943)
|
13
|
|
Інші операційні
витрати
|
270
|
ДО pax. 84
|
|
|
23,91,92, 93,94
(крім субрахунків 942, 943)
|
10, 11, 12, 15, 20,
21, 22, 28, 30, 31, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 473, 474, 50, 51, 60, 62, 63, 64,
65,68
|
|
|
1. Обороти за
дебетом 23, 91, 92 ,93, 94 і кредитом 23, 24, 25, 26, 27, 22 (власного
виробництва) не використовуються, оскільки є внутрішнім оборотом підприємства
|
|
|
2. Обороти за
дебетом 942 і кредитом 33, а також за дебетом 943 і кредитом 20, 22 не
використовуються, оскільки відображають відповідно списання балансової
вартості реалізованої іноземної валюти та собівартість реалізованих
виробничих запасів
|
|
|
|
|
|
2.4 Виправлення помилок у фінансовій звітності
В процесі роботи бухгалтер може допустити помилки, які завжди
необхідно виправляти. Невиправлені помилки приводять до невідповідності
бухгалтерського обліку., і як слідство, помилкам в прийнятті управлінських
рішень, недоплати податків, штрафним санкціям.
В П(c)БО 6 «Виправлення помилок і змін у фінансових Звітах»
наведена класифікація можливих помилок та методика їх виправлення. Згідно
стандарту, виділяють такі можливі неточності в звітності: помилка, зміни
облікової оцінки, зміни облікової політиці, зміни явищ після дати балансу.
Найбільш відомим порушенням бухгалтерського обліку для бухгалтерів є помилка.
Особливістю стандарту № 6 є те, що в стандарті наведений механізм виправлення
помилки, але відсутнє поняття - помилка.
Помилка - ненавмисне перекручення фінансової інформації в
результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках,
недогляду в дотримуванні повноти обліку, неправильного представлення в обліку
фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань,
невідповідне запасів в обліку.
Загальна характеристика помилки наведена в Національних
нормативах аудиту - Норматив 7 «Помилки та шахрайство». В Міжнародних
стандартах бухгалтерського обліку (МСБУ 8 п.31-35) наведено поняття не суттєвої
і суттєвої помилки, які приводять до невірного розрахунку фінансових
результатів. Вони бувають: математичні, від невірного використання методів
обліку, за неувагою та шахрайством. Така класифікація інтересна, але, згідно
нашого законодавства, не може бути використана. Тому в практичній діяльності
можливо виділити два види помилок:
- помилки, які допущені в поточному періоді;
- помилки, допущені при складанні
фінансових Звітів у попередніх періодах.
Для виправлення помилки необхідно: з’ясувати суть помилки;
визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції для
виправлення помилки та водночас правильність її відображення; провести (у разі
необхідності) корегування даних фінансової звітності. Помилки, які допущені в
поточний звітний період, найчастіше виявляються бухгалтером у процесі ведення
бухгалтерського обліку і не потребують коректування звітності підприємства.
Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені
ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст
або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або
цифри. Закреслення здійснюється однією рискою, щоб можна було прочитати
виправлення.
Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом
«виправлено» та підтверджене підписами осіб, які підписали цей документ.
Помилки в облікових регістрах виправляються способом сторно.
Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума,
кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом або із знаком «мінус»,
правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом темного
кольору. Внесення цих даних облікового регістру у місяці, в якому виявлено
помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і
кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. У документах, якими оформлені
касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не
допускається [22].
Порядок виправлення помилок в документах та регістрах, що створені
машинним способом, встановлюється вказівками з організації бухгалтерського
обліку з використанням обчислювальної техніки. Можливі такі варіанти виявлення
помилок:
- на рахунках бухгалтерського обліку невірно відображено
господарську операцію;
- господарську операцію відображено
вірно, але суму завищено або занижено;
- господарську операцію не відображено
у бухгалтерському обліку;
- господарську операцію відображено не
вірно в облікових регістрах.
Якщо, господарська операція не відображена в обліку, то її
необхідно внести до поточного обліку на сонові методів обліку згідно облікових
таблиць. Невірна показана господарська операція потребує: по-перше, зняти з
обліку невірний бухгалтерський запис, це можливо використав правило «Червоне
сторно», по-друге, внести в облік правильний бухгалтерський запис. Кожний з
наведених варіантів помилок необхідно виправити перед складанням фінансової
звітності. Помилки, допущені при складанні фінансових звітів у попередніх
періодах, здійснюється шляхом корегування сальдо нерозподіленого прибутку на
початок звітного періоду.
Такий підхід до виправлення помилок виключає відображення у
складі поточних результатів діяльності тих витрат і доходів., що могли
відноситись до попередніх витрат, а помилки відображаються як непокриті збитки,
доходи - як нерозподілений прибуток.
Виправлення починається зі «Звіту про власний капітал», рядок
030 «Виправлення помилок», потім коректується Звіт про фінансові результати та
баланс того періоду, в яки й були допущені помилки.
Послідовність виправлення помилки при корегуванні сальдо по
рахунку 44 «Нерозподілений прибуток»:
) Виявити помилку в звітному періоді. Це може бути завищення
(зменшення ) витрат доходів, помилки в ПДВ та ін.
) Розрахувати суму коректування сальдо за рахунок 44
«Нерозподілений прибуток» на початок звітного року.
) Занести суму коректування в Звіт про власний капітал за
звітний рік.
) Перерахунок показників Звіту про власний капітал за звітний
рік з урахуванням коректування сальдо по рахунку 44 «Нерозподілений прибуток»
на початок року.
) Коректування Звіту про фінансовий результат за період, в
якому допущена помилка.
) Коректування Балансу за період, в якому допущена помилка.
) Складання приміток до фінансового Звіту про порядок
виправлення помилок.
В примітках до фінансової звітності необхідно вказати: склад
та суму помилки; статті фінансової звітності попередніх періодів, які були
перераховані в цілях додаткового представлення інформації.
РОЗДІЛ
3. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКУ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ
АТ «БАНК БОГУСЛАВ»
3.1 Методика оцінки фінансової стійкості банку на
основі звіту про фінансові результати
Вивчаючи цю тему, необхідно пам’ятати, що порядок оцінки
фінансового стану банку базується на аналізі його балансу та звіту про прибутки
та збитки.
Метою оцінки фінансового стану банку є аналіз його
фінансового стану в ретроспективній динаміці для виявлення реальної стійкості
банку.
Фінансовий стан банку характеризується за допомогою таких
груп показників:
- показники фінансової стійкості банку;
- показники, що характеризують ділову
активність банку;
- показники ліквідності;
- показники ефективності управління
Фінансова стійкість банку - це головна умова його існування
та активної діяльності. Вона формується під впливом об’єктивних та суб’єктивних
факторів і оцінюється за допомогою як окремих показників, так і зведених
комплексних показників, які лежать в основі рейтингових оцінок діяльності
банків.
Фінансова стійкість банку залежить від багатьох зовнішніх та
внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників, які впливають на фінансову
стабільність як окремого банку, так і банківської системи в цілому, відносять:
- стійкість національної валюти;
- впорядкованість державних фінансів,
поєднана з відсутнім або невеликим бюджетним дефіцитом;
- низький рівень інфляції;
- довіра громадян до
кредитно-фінансової системи країни;
- незначні обсяги відпливу капіталу за
кордон;
- сприятливий інвестиційний клімат за
наявності джерел для довгострокового кредитування.
До внутрішніх чинників, які впливають на стабільність банку,
належать якість менеджменту банку, пов’язана з грамотним розподілом праці,
правильною кредитною та дисконтною політикою банку, стратегією банку,
ефективним банківським маркетингом, дотриманням існуючих економічних
нормативів, установлених НБУ, та чинного законодавства, професійні якості
керівництва банку тощо.
Більшість показників фінансової стійкості банку базується на
визначенні достатності капіталу для покриття банківських ризиків та на оцінці
структури капіталу, яка визначає якісний склад балансового капіталу. Усі
показники фінансової стійкості можна розділити на кілька груп:
- показники, що базуються на структурі та достатності
капіталу банку;
- показники, що базуються на структурі
залучених та запозичених коштів;
- показники, що базуються на якості
активів банку.
- показники, що характеризують динаміку
(поведінку) окремих складових активу та пасиву.
Оцінка незалежності, а відтак і стійкості щодо кон’юнктурних
змін на ринку здійснюється за допомогою аналізу співвідношення власного
капіталу до зобов’язань. Цей коефіцієнт називається коефіцієнтом надійності і
розраховується за формулою:
, (3.1)
Якщо в чисельнику береться балансовий капітал (капітал-брутто), то
передбачається, що капітал банку повинен на 25-30 % покривати зобов’язання.
Якщо до складу чисельника входить чистий капітал (регулятивний), то значення
цього коефіцієнта має бути більше 5 % (деякі банки потребують доведення цього
показника до 10 %). Його динаміка свідчить про фінансовий стан банку: у разі
зростання показника, стійкість підвищується і знижується, падає якщо його
значення.
Коефіцієнт фінансового важеля є оберененим показником до першого і
розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку:
, (3.2)
Збільшення цього показника свідчить про підвищення ділової активності
банку, але про зниження його фінансової стабільності.
Коефіцієнт платоспроможності (норматив адекватності регулятивного
капіталу Н2) розраховується діленням власного капіталу на активи, зважені за
ступенем ризику:
, (3.3)
Значення даного нормативу має бути більше 8 %. Цей коефіцієнт дає змогу
визначити межу захисту кредиторів та вкладників від непередбачених збитків,
яких банк може зазнати у процесі діяльності, а також з’ясувати, чи вистоїть
банк у разі економічної скрути або якихось інших зовнішніх негараздів. Якщо
ризикованість банківських активних операцій зростає, то відповідне зростання
капіталу повинно «підстрахувати» зростання ризику.
Коефіцієнт захищеності власного капіталу розраховується як
співвідношення капіталізованих активів і власного капіталу [32]:
, (3.4)
Цей коефіцієнт показує, наскільки банк ураховує інфляційні процеси і
яку частку своїх активів розміщує в нерухомість, цінності, обладнання.
Коефіцієнт захищеності дохідних активів:
, (3.5)
Цей коефіцієнт свідчить про захист дохідних активів (чутливих до зміни
процентних ставок) мобільним власним капіталом.
Друга група факторів фінансової стійкості банку заснована на аналізі
структури зобов’язань (залучених коштів). До них відносять такі:
Коефіцієнт розвитку клієнтської бази:
, (3.6)
Цей коефіцієнт показує рівень розвитку клієнтської бази і її частку у
залучених та запозичених коштах. З метою збільшення абсолютної суми прибутку та
підвищення прибутковості роботи банку бажано, щоб зазначений коефіцієнт був не
нижче 15 %. Проте занадто високе його значення може негативно вплинути на
рівень ліквідності банку, що відповідно негативно вплине на його стійкість.
Максимальною межею цього коефіцієнта буде 30-40 %. Для кінцевого висновку про
рівень клієнтської бази в загальних зобов’язаннях необхідно проаналізувати
окремі показники стабільності депозитів до запитання.
Третя група показників, що характеризують фінансову стабільність
заснована на аналізі якості та структурі активів.
Частка прострочених кредитів у кредитному портфелі [32]:
, (3.7)
Питома вага прострочених кредитів у загальній сумі кредитного портфеля
не повинна перевищувати 10 %. За більш детального аналізу необхідно
проаналізувати середній термін прострочення платежів та структуру прострочених
кредитів за термінами.
Частка пролонгованих кредитів у кредитному портфелі:
, (3.8)
Значення даного показника не повинно перевищувати 10-15 %. За
детальнішого аналізу необхідно проаналізувати склад пролонгованих кредитів за
кількістю пролонгацій та за термінами пролонгації.
Четверта група показників, що характеризують надійність та стабільність
банку, базується на розрахунку показників динаміки та зіставленні темпів
зростання окремих показників. До них належать:
Коефіцієнт приросту активів:
,
(3.9)
Обчислюючи цей показник необхідно враховувати індекс інфляції. Для
нейтралізації інфляційного фактору необхідно базисне значення (залишки на
початок періоду) помножити на індекс інфляції за цей період. Зростання
коефіцієнта є позитивним явищем і свідчить про збільшення масштабів діяльності
банку.
Коефіцієнт приросту капіталу:
(3.10)
Цей коефіцієнт вказує на те, чи встигає приріст капіталу за приростом
активів, чи фінансування відбувається за рахунок інших джерел, таких як борг чи
запозичення. Позитивною є тенденція випередження темпів приросту капіталу над
темпами приросту активів.
Отже, проведем розрахунок фінансової стабільності АТ «Банку-Богуслав»
та представио його в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 Розрахунок фінансової стабільності АТ «Банк Богуслав»
|
Показники
|
Роки
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
|
Первинні дані
|
|
Капітал
|
88 769
|
80 131
|
|
Збитки
|
8 921
|
61 481
|
76 049
|
|
Кошти на поточних
рахунках клієнтів
|
113 950
|
263 809
|
261 203
|
|
Зобов’язання
|
117 845
|
299 455
|
313 529
|
|
Активи доходні
|
137 688
|
125 981
|
140 884
|
|
Активи за ступенем
ризику
|
103 515
|
342 111
|
350 337
|
|
Активи недоходні
|
105 870
|
347 275
|
356 176
|
|
Капітал вкладений у
нерухомість, тощо
|
0
|
0
|
0
|
|
Власний капітал
|
125 713
|
173 801
|
183 531
|
|
Кредитний портфель
|
117 706
|
299 092
|
312 785
|
|
Пролонговані кредит
|
76 509
|
176 464
|
206 438
|
|
Прострочені кредити
|
41197,1
|
122627,7
|
106347
|
|
Активи на початок
періоду
|
202 337
|
243 558
|
473 256
|
|
Активи на кінець
періоду
|
243 558
|
473 256
|
497 060
|
|
Капітал на початок
періоду
|
105477
|
125 713
|
173 801
|
|
Капітал на кінець
періоду
|
125 713
|
173 801
|
183 531
|
|
Коефіцієнти
фінансової стійкості банку
|
|
Коефіцієнт
надійності
|
0,75
|
0,21
|
0,26
|
|
Коефіцієнт
фінансового важеля
|
1,33
|
4,86
|
3,91
|
|
Коефіцієнт
платоспроможності
|
0,86
|
0,18
|
0,23
|
|
Коефіцієнт
захищеності власного капіталу
|
0,00
|
0,00
|
0,00
|
|
Коефіцієнт
захищеності дохідних активів
|
0,08
|
-1,87
|
-1,77
|
|
Коефіцієнт розвитку
клієнтської бази
|
0,97
|
0,88
|
0,83
|
|
Частка прострочених
кредитів у кредитному портфелі
|
0,35
|
0,41
|
0,34
|
|
Частка
пролонгованих кредитів у кредитному портфелі
|
0,65
|
0,59
|
0,66
|
|
Коефіцієнт приросту
активів
|
0,20
|
0,94
|
0,05
|
|
Коефіцієнт приросту
капіталу
|
0,19
|
0,38
|
0,06
|
Таким чином, можемо зробити певні висновки щодо фінансової
ситуації АТ «Банк Богуслав». Перш за все зауважимо, що капітал банку, мав
тенденцію до змінення протягом всого періоду, як в сторону збільшення, так і в
сторону зменшення. Що стосується активів та кредитних зобов’язань банку, то
вони постійно збільшувалися протягом всього звітного періоду. Зауважимо також,
що надмірним чином збільшуються активи недоходні, а активи дохідні збільшувалися
більш повільно. Отже, що стосується коефіцієнтів фінансової стійкості то більш
наглядно, їх можна зобразити у игляді діаграми (рис. 3.1)
Рис. 3.1 Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості АТ «Банк
Богуслав» за 2088-2010 рр.
Таким чином, можемо стверджувати, що більшість показників
фінансової стійкості АТ «Банк Богуслав» у 2008-2010 році у 2009 році, знизилися
оскільки відчувається вплив світової фінансової кризи на діяльність АТ «Банк
Богуслав». Найбільш чутливий вплив фінансової кризи відчув коефіцієнт приросту
капіталу платоспроможності.
Загалом, можемо стверджувати що фінансова стійкість АТ «Банк
Богуслав» задовольняє вимогам кредиторів та акціонерів, через що ця установа
може вважатися цілком стабільною.
3.2 Формування єдиної системи інформаційних ресурсів
АТ «Банк Богуслав» на основі Інтернет технологій
Поняття «інформаційне забезпечення» (ІЗ) виникло у зв’язку з
розвитком автоматизованих систем управління (АСУ). Це динамічна система
одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення
управлінських рішень. ІЗ можна розглядати і як процес забезпечення інформацією,
і як сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо
обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в
інформаційній системі (ІС) у процесі її функціонування.
Створюючи ІЗ, дотримуються таких принципів: цілісність,
вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і
гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення й
виведення інформації (однократність уведення інформації, уведення-виведення
тільки змін). Цілісність - це здатність даних задовольняти принцип повного
узгодження, точності, доступності й достовірності відображення реального стану
об’єкта. Обсяг інформації регулюється співвідношенням «необхідного і
достатнього», а також вимогами повноти й достовірності даних. Окремо
визначаються вимоги стосовно своєчасного надання відомостей користувачеві.
Ефективність ІС багато в чому залежить від організації її
інформаційної бази (ІБ), яка поділяється на позамашинну і машинну. Інформація в
ній відображає стан конкретного об’єкта й зовнішнього середовища і фіксується
на носіях системи. Такі засоби реєстрації даних забезпечують зв’язок між
інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ. Для фіксування
інформації в комп’ютерних системах використовуються різноманітні види носіїв
(магнітні диски, магнітні стрічки, накопичувачі на гнучких магнітних дисках,
компакт-диски).
До методики економічного аналізу за умов автоматизації
висуваються такі вимоги: системність, комплексність, оперативність, точність,
прогресивність, динамічність. Аналітичний процес з використанням ПЕОМ можна
зобразити в такій послідовності: постановка задачі та її формалізований опис;
накопичення інформації; обробка інформації; аналіз; використання результатної
інформації.
Постановка задачі - це етап, на якому визначають сутність
аналітичної задачі, вимоги до регламенту розв’язування, до вихідних даних і
конкретних результатів. В описі алгоритму розв’язування задачі вирізняють такі
підрозділи: інформація, яка використовується; результатна інформація;
математичний опис; власне алгоритм розв’язування.
Засоби підтримки прийняття рішень уможливлюють встановлення
залежності між різними факторами та отримання нових знань, забезпечують гнучкий
доступ до бази моделей, їх поновлення та модифікацію. Основною метою
запровадження систем підтримки прийняття рішень (СППР) є надання допомоги у
з’ясуванні проблеми, яку слід розв’язати, та під час аналізу розв’язків. Для
таких систем необхідний значно ширший діапазон джерел інформації, яку беруть із
зовнішнього і внутрішнього середовищ.
Найбільш типовими СППР є «Симплан» - для корпоративного
планування; «Прожектор» - фінансового планування; «Експрес» - маркетингу,
фінансів; «BIS» - керування бюджетом.
Сучасні підприємства використовують технології управління
знаннями (КМ - knowledge management), які являють собою сукупність
інструментальних засобів, призначених для зберігання і добування знань. Ці
інструменти забезпечують аналіз ринку й оцінку можливостей у різних сферах, для
прийняття оптимальних рішень, орієнтації опису продукту, організації
виробництва, підвищення ефективності діяльності з продажу.
Експертні системи (ЕС) базуються на узагальненні знань
експертів стосовно певної (вузької) предметної області за допомогою ЕОМ та
наступному їх використанні для розв’язання проблем у даній галузі. ЕС базуються
на обробці знань, а не даних, як у системах обробки даних. Відтак і вихідна інформація
є текстовою, поданою у вигляді інтелектуальної поради, а не у вигляді таблиць
на машино- і відеограмі.
Забезпечувальні й допоміжні інструментальні засоби сприяють
підготовці додаткової інформації, створенню комфортних умов для роботи
аналітиків. Комунікаційні засоби впливають на ефективність використання
інструментальних засобів. Оскільки економічний аналіз базується на збиранні,
систематизації та обробці даних, що надходять із різних інформаційних джерел,
виникає необхідність у використанні мереж даних (локальних, регіональних,
глобальних) для отримування й відправлення інформаційних матеріалів.
Комунікаційні засоби забезпечують користувачу доступ до персональної бази
даних, яка створюється і ведеться безпосередньо користувачем; баз даних інших локальних
користувачів; інтегрованої бази даних підприємства; альтернативних баз даних,
зовнішніх щодо даного підприємства і таких, що існують незалежно від нього.
Для обробки даних у мережі використовують дві технології:
клієнт-сервер і файл-сервер. Вони передбачають розміщення на сервері
розподіленої бази, доступ до даних якої здійснюється з клієнтських машин.
За файл-серверної технології на сервері розміщують програмне
забезпечення для підтримки роботи мережі та файли бази даних. На робочих
станціях (комп’ютерах користувачів) зберігається все прикладне програмне
забезпечення. Технологія клієнт-сервер передбачає розміщення прикладного
програмного забезпечення на робочій станції та окремих його компонентів на
сервері.
Розрізняють два типи розподілених систем, які використовують
архітектуру клієнт-сервер:
. Багато клієнтів/один сервер, коли вся база зберігається на
одному сервері, а управління доступом до даних клієнтів обмежується управлінням
процесами блокування та управління буферами клієнтів. Управління БД централізоване.
. Багато клієнтів/багато серверів, коли база даних
розміщується на кількох серверах, і для виконання запитів користувачів
необхідна взаємодія серверів. Кожна машина користувача має свій сервер, і на
нього направляються запити користувача (як і за роботи з централізованою
базою). Взаємодія серверів під час виконання запиту є прозорою для користувача.
Архітектура клієнт-сервер є найпопулярнішою, і більшість
сучасних СУБД орієнтовано саме на цю технологію розподіленої обробки даних.
Найбільш ефективною організаційною формою використання ПЕОМ є
створення на їх базі автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтерів,
економістів, аналітиків та інших спеціалістів. АРМ аналітика - це фахово
орієнтована мала обчислювальна система, призначена для автоматизації роботи з
аналізу господарської діяльності підприємства.
Автоматизоване розв’язування аналітичних задач здійснюється
на базі комплексу програмних засобів (ПЗ). Базовими ПЗ для створення АРМ
аналітика є табличні процесори, текстові процесори й текстові редактори,
програмні засоби для автоматизації робіт зі створення баз даних, пошуку
інформації для підготовки різноманітних документів (системи управління базами
даних - СУБД). Найпоширенішим програмним продуктом є програма електронних
таблиць - Excel, яка функціонує в середовищі операційної системи Windows.
Формування баз даних для аналітичних розрахунків - це дуже
складний процес. Раціональне групування та обробку первинної інформації на
великих підприємствах, як правило, покладають на професіонала-програміста.
Користувач визначає, яка конкретна інформація і з якої БД має бути використана,
як її згрупувати; яку результатну інформацію, в якому вигляді і за яким
алгоритмом треба одержати.
3.3 Розвиток споживчого кредитування в Україні в
частині впливу економічних факторів
В сучасних умовах споживчий кредит - досить поширений вид
кредитування, який виступає важливим сегментом фінансово-кредитного ринку,
вигідним для кредиторів в особі фінансових установ. Рівень розвитку споживчого
кредитування характеризує рівень життя населення. Розширення масштабів
кредитування сфери кінцевого споживання сприяє формуванню цивілізованих
відносин на споживчому ринку країни.
Історія розвитку кредитних відносин у незалежній Україні ще
досить коротка. Але складалась вона на базі тих кредитних відносин, які
існували в Радянському Союзі з його адміністративно-командною системою
господарювання. Процес розвитку споживчого кредиту в Україні можна розділити на
декілька етапів.
-ий етап - «радянський» - кінець 80-их рр. ХХ ст. - характеризується
тим, що на кредитному ринку переважали два основні види споживчого кредиту:
кредит на купівлю товарів тривалого користування та на житлове будівництво
(індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив побічний характер,
так як його надавали різні торгові організації при посередництві кредиту
Держбанку, а другий вид кредиту видавався безпосередньо кредитними установами
(Держбанком та Будбанком).
-ий етап - «перехідний» - початок 90-их рр. ХХ ст. -
відзначається переходом від старої до ринкової системи господарювання. З
початком процесу формування ринкових форм господарювання, який супроводжувався
падінням виробництва, а відповідно й товарообігу, втратило своє практичне
значення кредитування населення в формі придбання товарів в торгівлі з розстрочкою
платежу.
Особливостями 3-ього етапу розвитку - кінець 90-их рр. ХХ ст.
- є поява «перших гравців» на ринку споживчого кредиту України. Разом з
зупинкою падіння виробництва в Україні кредитування житлового будівництва, а
також надання деяких інших видів споживчого кредитування (на будівництво і
благоустрій садових ділянок, будівництво, купівлю і ремонт будівель в сільській
місцевості для сезонного проживання, на купівлю молодняку худоби та
господарське обзаведення, на невідкладні споживчі потреби) поступово взяли на
себе комерційні банки України. З'являються нові програми кредитування населення
з високою відсотковою ставкою, кредитні установи (в основному, банки) починають
активну роботу торговельними мережами.
-ий етап - «конкурентної боротьби» - середина 2000-их рр. -
відзначився початком розвитку конкурентної боротьби серед гравців ринку
споживчого кредитування, оскільки практика підтвердила, що проект розвитку
споживчого кредиту має гарні фінансові перспективи. При цьому, активно
розвиваються та з'являються нові банківські продукти (різні програми
кредитування, з'являються кредитні картки), відбувається активний рекламний
натиск. Набуває спрощення процедура видачі кредитів. Але реальні відсоткові
ставки залишаються високими, завдяки існуванню низки додаткових комісій та
платежів за користування кредитними коштами.
Також поступово активізують свою діяльність не тільки
банківські, але й інші фінансово-кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди,
лізингові компанії тощо).
-ий етап - «кризовий» - кінець 2008 - початок 2009 рр. -
характеризується світовою фінансовою кризою, яка призвела до різкого падіння в
різних сферах світової економіки. Так наприкінці 2008 року в Україні знизились
обсяги виробництва, посилились інфляційні ризики, що супроводжувалося
девальвацією національної валюти, погіршенням життєвого рівня населення,
підвищенням рівня безробіття, а також неплатоспроможністю споживачів.
Фінансово-кредитні установи зіткнулись з проблемою
неповернення населенням отриманих кредитів, різко збільшилась частка
неповернутих споживчих кредитів, що стало критичною точкою для ринку, саме тому
банки підвищили відсоткові ставки за кредитами, чим фактично повністю зупинили
кредитування населення.
-ий етап - «поступове відновлення» - кінець 2010- початок
2011 рр. - відзначається зупинкою банками споживчого кредитування населення, а
також активною діяльністю небанківських кредитних установ. Змінилась кредитна
політика фінансово-кредитних установ. Повільне поступове зменшення кількості
проблемних позик. За наявності значних обмежуючих факторів (відсутність
довгострокових грошових резервів, високі кредитні ризики) банки починають
відновлювати кредитування населення, хоча відсоткові ставки залишаються доволі
високими.
Головним спонукальним мотивом, що штовхає людей на
користування споживчим кредитом, є потреба в предметах споживання і послугах,
яка виникає за нестачі поточних доходів і власних заощаджень. Необхідність
споживчого кредиту спричинена існуванням товарно-грошових відносин, а його
передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника.
ВИСНОВОК
Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового
обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством
України. Звітність грунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку.
До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є
його складовою. Водночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності.
Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є
достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням
банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких
контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку,
цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.
Основна фінансова звітність - це звітність, що
використовується більшістю користувачів для отримання інформації про фінансовий
стан і діяльність банку, яка необхідна при прийнятті економічних рішень. До
фінансової звітності належать звіти: балансовий, про прибутки та збитки,
примітки та інші звіти, що розшифровують окремі статті основних форм, а також
пояснювальні матеріали.
Відповідно до положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3
"Звіт про фінансові результати" Затвердженого Наказом Міністерства
фінансів України від 31.03.99 №87 метою складання звіту про фінансові
результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації
про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний
період. Звіт складається у тисячах гривень без десяткових знаків, окрім розділу
III, грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками. Для малих
підприємств може передбачатися скорочена форма звіту про фінансові результати.
В рамках даної роботи було здійснено аналіз фінансової
стійкості та складання Звіту про фінансові рзльтати банку на прикладі АТ «Банк
Богуслав». Фінансова стійкість банку - це головна умова його існування та
активної діяльності. Вона формується під впливом об’єктивних та суб’єктивних
факторів і оцінюється за допомогою як окремих показників, так і зведених
комплексних показників, які лежать в основі рейтингових оцінок діяльності
банків. Метою оцінки фінансового стану банку є аналіз його фінансового стану в
ретроспективній динаміці для виявлення реальної стійкості банку.
Можемо зробити певні висновки щодо фінансової ситуації АТ
«Банк Богуслав». Перш за все зауважимо, що капітал банку, мав тенденцію до
змінення протягом всого періоду, як в сторону збільшення, так і в сторону
зменшення. Що стосується активів та кредитних зобов’язань банку, то вони
постійно збільшувалися протягом всього звітного періоду. Зауважимо також, що
надмірним чином збільшуються активи недоходні, а активи дохідні збільшувалися
більш повільно. Також можемо стверджувати, що більшість показників фінансової
стійкості АТ «Банк Богуслав» у 2008-2010 році у 2009 році, знизилися оскільки
відчувається вплив світової фінансової кризи на діяльність АТ «Банк Богуслав».
Найбільш чутливий вплив фінансової кризи відчув коефіцієнт приросту капіталу
платоспроможності.
Загалом, можемо стверджувати що фінансова стійкість АТ «Банк
Богуслав» задовольняє вимогам кредиторів та акціонерів, через що ця установа
може вважатися цілком стабільною.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналіз банківської діяльності : підручник / [А. М.
Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.] ; за заг. ред.
А. М. Герасимовича ; М-во освіти і науки України, Київський нац. екон. ун-т
імені Вадима Гетьмана. - Вид. 2-ге, без змін. - К. : КНЕУ, 2006. - 600 с.
2. Атажанов Б. Фінансовий та управлінський аналіз
діяльності кредитних організацій / В. Атажанов // Фінансовий ринок України. -
2007. - №3 (41). - С.24-27.
. Банки: сучасні інформаційні технології: Навч.
Посібник / Під ред. Н.І. Костіної, В.М. Антонова, Н.І. Ганах. - Ірпінь, 2001. -
359 c.
. Бухгалтерський облік в Україні: Навчальний посібник.
Нормативно-практичні матеріали / За редакцією Р.Л. Хом’яка. - Львів:
Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект - Захід”, 2001. -
728 с.
. Гарасим П.М., Журавель П.П., Хомин П.Я. Курс
фінансового обліку: Навч. посібник. - К.: Знання, 2007. - 347 с.
. Звітність підприємства: Навчальний посібник для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності „Облік і аудит” / Чижевська
Л.В., Пархоменко В.М., Кривоший М.М.; за ред. професора Ф.Ф. Бутинця. -
Житомир: ЖІТІ, 2003. - 350 c.
. Івахненков С. В. Інформаційні технології в
організації бухгалтерського обліку та аудиту : навч. посібник / С. В.
Івахненков. - К. : Знання, 2006 350 с.
. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу :
навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В. М. Івахненко, М. І. Горбаток
- [Вид. 2-ге, перероб. і доповн.]. - К. : КНЕУ, 2005. - 302 с.
. Коренева О. Н. Управленческая отчетность
коммерческого банка/ О. Н. Коренева // Аудит и финансовый анализ. - 2006. - №
4. - С. 379-388.
. Кузнєцова С. Теоретичні та практичні питання
формування внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності / С. Кузнєцова
// Вісник Хмельницького національного університету. Сер. Екон. науки. - 2007. -
№ 5.- С. 165-170.
. Кузнєцова С. Управлінська бухгалтерська звітність:
проблеми створення / С. Кузнєцова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - №
11. - С.15-24.
. Кузьмінська О.Е., Кириленко В.Б. Звітність банків:
навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ,
2004. - 457 с.
. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у банках:
методологія і практика : монографія / Л. М. Кіндрацька. - К. : КНЕУ, 2002. -
286 с.
. Кіндрацька Л.М. Фінансовий та управлінський облік в
банках: Підручник. К.: КНЕУ, 2008. - 816 с.
. Кіндрацька Л.М., Семеніченко Ю.К., Тюхляєва М.Ю.
Облік у банках: Навч.-метод. посіб. для сам ост. вивч. диск. - К.: КНЕУ, 2006.
- 404 с.
. Ковалев В.В., Ковалев Вит.В. Финансовая отчетность и
ее анализ (основы балансоведения): Учебное пособие. - М.: ТК Велби, Изд-во
Проспект, 2004. - 297 с.
. Лень В.С., Гливенко В. В. Бухгалтерська звітність:
Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності „Облік і аудит”
- Чернігів: Чернігівський державний технологічний університет, 2002. - 359 с.
. Лень В.С., Гливенко В.В. Звітність підприємства:
Підручник. - 2-ге вид., переоб. і допов. - К.: Центр навчальної літератури,
2006.- 388 с.
. Миддлтон Д. Бухгалтерский учет и принятия финансовых
решений : пер. с англ. / Д. Миддлтон. - М. : Аудит : ЮНИТИ, 1997. - 408 с.
. Медвєдєв М. Ю. Бухгалтерський учет для посвященных/
М.Ю. Медвєдєв. М. : НДФБК-ПРЕСС, 2004. - 320 с.
. Мещеряков А. А. Організація діяльності комерційного
банку : навч. посібник / А. А. Мещеряков. - К. : Центр учбової літератури,
2009. - 608 с.
. Мних Є. В. Економічний аналіз діяльності
підприємства : підручник / Є. В. Мних ; М-во освіти і науки України, Київський
нац. торг.-екон. ун-т. - К. : КНТЕУ, 2008. - 514 с.
. Облік і аудит в банках: Навчальний посібник / Спяк
Г.І., Фаріон Т.І. - К.: Атіка, 2004. - 328 с.
. Облік і аудит у банках: Підручник / А. М.
Герасимович, Л. М. Кіндрацька, Т.В. Кривов'яз та ін.; За заг. ред. проф. А.М.
Герасимовича - К.:КНЕУ, 2004. 536 с.
. Облік та аналіз діяльності комерційного банку:
Навчальний посібник у 2 книгах / Т.О. Плісак, С.А. Гагаріна, Л.В. Недеря, Л.О.
Нетребчук. - К.: КНТЕУ, 2003. - 368 с.
. Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської
діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2004. -
347 с.
. Парасій-Вергуненко І. М. Стратегічний аналіз у
банках: теорія, методологія, практика : монографія / І. М. Парасій-Вергуненко ;
М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад "Київський нац. екон.
ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2007. - 360 с.
. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку:
підручник / Л. О. Примостка . - 2-ге вид., доповн. і переробл. - К. : КНЕУ,
2004. - 468 с.
. Пожидаева Т.А., Щербакова Н.Ф., Коробейникова Л.С.
Практикум по анализу финансовой отчетности: Учебное пособие. - М.: Финансы и
статистика, 2005. - 547 с.
. Радченко Ю.В. Анализ финансовой отчетности: Учебное
пособие для вузов. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 192 с.
. Сопко В. В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аналізу : підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородній.
- К. : КНЕУ, 2004. - 412 с.
. Снігурська Л. П. Облік у банках (у схемах і
таблицях) : навч. посібник / Л. П. Снігурська ; М-во освіти і науки України,
ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2009.
- 519 с.
. Светлицкая Н. Практические аспекты подготовки
финансовой отчетности по МСФО // Специализированный журнал: Бухгалтерия и
банки. - 2006. - №3. - С. 11-15.
. Цвєткова Н. Сучасна організація обліку і складання
звітності при прийнятті управлінських рішень / Н. Цвєткова // Бухгалтерський
облік і аудит. - 2008 - № 3. - С. 14-27.
. Чечевицына Л. Н. Анализ финансово-хозяйственной
деятельности : учебник / Л. Н. Чечевицына. - [Изд. 4-е, доп. и перераб.]. -
Ростов н/Д : Феникс, 2009. - 379 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Звіт про фінансові результати АТ «Банк Богуслав» за 2009 рік
|
№
|
Найменування статті
|
Роки
|
|
|
На кінець звітного
періоду
|
На початок звітного
періоду
|
|
1
|
Чистий процентний
дохід/(Чисті процентні витрати)
|
38 696
|
7 187
|
|
1.1
|
Процентні доходи
|
49 208
|
8 598
|
|
1.2
|
Процентні витрати
|
-10512
|
-1 411
|
|
2
|
Комісійні доходи
|
3 049
|
414
|
|
3
|
Комісійні витрати
|
-264
|
-33
|
|
4
|
Результат від
торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку
|
0
|
0
|
|
5
|
Результат віл
операцій з хеджування
|
0
|
0
|
|
6
|
Результат від
переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою
вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах
|
0
|
0
|
|
7
|
Результат від
торгівлі іноземною валютою
|
3 241
|
595
|
|
8
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою,
вищою або нижчою, ніж ринкова
|
0
|
0
|
|
9
|
Прибуток/(збиток).
який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
0
|
0
|
|
10
|
Результат від
переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості
|
0
|
0
|
|
11
|
Результат від
переоцінки іноземної валюти
|
9 060
|
2
|
|
12
|
Резерв під
заборгованість за кредитами
|
-38 585
|
-4 614
|
|
13
|
Знецінення цінних
паперів у портфелі банку на продаж
|
0
|
|
|
14
|
Результат від
продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
21
|
3
|
|
15
|
Знецінення цінних
паперів у портфелі банку до погашення
|
0
|
0
|
|
16
|
Резерви за
зобов'язаннями
|
-38
|
-1
|
|
17
|
Інші операційні
доходи
|
8
|
1
|
|
18
|
Доходи/( витрати)
від дострокового погашення заборгованості
|
0
|
0
|
|
19
|
Адмінісгративні та
інші операційні витрати
|
-11 223
|
-2 594
|
|
20
|
Дохід від участі в
капіталі
|
0
|
0
|
|
21
|
Прибуток/(збиток)
до оподаткування
|
3 965
|
960
|
|
22
|
Витрати на податок
на прибуток
|
-859
|
-268
|
|
23
|
Прибугок/(збиток)
після оподаткування
|
3 106
|
692
|
|
24
|
Чистий
прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу
|
0
|
0
|
|
25
|
Чистий
прибуток/(збиток)
|
3 106
|
692
|
|
26
|
Прибуток/(збиток)
консолідованої групи:
|
|
|
|
26.1
|
Материнського банку
|
|
|
|
26.2
|
Частки меншості
|
|
|
|
27
|
Чистий
прибуток/(збиток) на одну частку (грн.)
|
|
|
|
28
|
Скоригований чистий
прибуток/ (збиток) на одну частку (грн.)
|
|
|
Додаток Б
Звіт про фінансові результати АТ «Банк Богуслав» за 2010 рік
|
№
|
Найменування статті
|
Роки
|
|
|
На кінець звітного
періоду
|
На початок звітного
періоду
|
|
1
|
Чистий процентний
дохід/(Чисті процентні витрати)
|
48 306
|
38 696
|
|
1.1
|
Процентні доходи
|
76917
|
49 208
|
|
1.2
|
Процентні витрати
|
-28 611
|
-10512
|
|
2
|
Комісійні доходи
|
4810
|
3 049
|
|
3
|
Комісійні витрати
|
-855
|
-264
|
|
4
|
Результат від
торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку
|
0
|
0
|
|
5
|
Результат віл
операцій з хеджування
|
0
|
0
|
|
6
|
Результат від
переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою
вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах
|
0
|
0
|
|
7
|
Результат від
торгівлі іноземною валютою
|
3 061
|
3 241
|
|
8
|
Прибуток/(збиток),
який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
0
|
0
|
Прибуток/(збиток).
який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною
ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова
|
0
|
0
|
|
10
|
Результат від переоцінки
об'єктів інвестиційної нерухомості
|
0
|
0
|
|
11
|
Результат від
переоцінки іноземної валюти
|
997
|
9 060
|
|
12
|
Резерв під
заборгованість за кредитами
|
-25 353
|
-38 585
|
|
13
|
Знецінення цінних
паперів у портфелі банку на продаж
|
0
|
0
|
|
14
|
Результат від
продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж
|
0
|
21
|
|
15
|
Знецінення цінних
паперів у портфелі банку до погашення
|
0
|
0
|
|
16
|
Резерви за
зобов'язаннями
|
-489
|
-38
|
|
17
|
Інші операційні
доходи
|
9
|
8
|
|
18
|
Доходи/( витрати)
від дострокового погашення заборгованості
|
0
|
0
|
|
19
|
Адмінісгративні та
інші операційні витрати
|
-18012
|
-11 223
|
|
20
|
Дохід від участі в
капіталі
|
0
|
0
|
|
21
|
Прибуток/(збиток)
до оподаткування
|
12 474
|
3 965
|
|
22
|
Витрати на податок
на прибуток
|
-2 729
|
-859
|
|
23
|
Прибугок/(збиток)
після оподаткування
|
9 745
|
3 106
|
|
24
|
Чистий прибуток/(збиток)
від продажу довгострокових активів, призначених для продажу
|
0
|
0
|
|
25
|
Чистий
прибуток/(збиток)
|
9 745
|
3 106
|
|
26
|
Прибуток/(збиток)
консолідованої групи:
|
0
|
|
|
26.1
|
Материнського банку
|
0
|
|
|
26.2
|
Частки меншості
|
0
|
|
|
27
|
Чистий
прибуток/(збиток) на одну частку (грн.)
|
57,33
|
|
|
28
|
Скоригований чистий
прибуток/ (збиток) на одну частку (грн.)
|
57,33
|
|