Організація аграрного підприємства

Організація аграрного підприємства

ВСТУП

сільський конкурентоспроможність стратегічний

Аграрний сектор України є важливою складовою національної економіки. В ньому виробляються переважна більшість продуктів харчування та сировини для деяких галузей промисловості. Маючи один із найкращих у світі ресурсний потенціал Україна за роки радянської влади виявилася нездатною його раціонально використати. Причому продовольчу проблему вирішити повністю не вдавалося навіть за найсприятливіших для розвитку сільського господарства умов. Реформи, які періодично проводилися, забезпечували лише короткочасний ефект. Проблеми пом'якшувалися, але координально не вирішувалися. Тому за 90-х років 20 ст., після проголошення суверенітету України почалась радикальна аграрна реформа. Її метод часто визначають як формування аграрної економіки ринкового типу або перехід на ринкові методи господарювання. Сьогодні перехід на ринкові відносини здійснюється тому, що вони поки що є одним із вагомих економічних досягнень в історії людства. Ринок, випробуваний часом, довів високу економічну ефективність. Доказом цього є факт, що для аграрного сектора, який ґрунтується на ринкових принципах, характерне „перевиробництво„ сільськогосподарської продукції й порівняно низькі витрати на її вирощування і виробництво. В останні роки перехід сільського господарства України до ринкових умов господарювання набув особливого значення. Потрібно постійно намагатися підвищувати фаховий та професійний рівень працівників агропромислового комплексу на самих підприємствах, особливу увагу звертати на підготовку молодих кадрів.

Метою переддипломної практики є поглиблення теоретичних знань студентів і отримання потрібної інформації для написання дипломної роботи. Здобути знання про внутрішню роботу підприємства його структуру, виробництво продукції, технологію, конкурентів, підвищення ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, що випускається, і освоєння нових видів продукції.

1. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЕМСТВА ТОВ "Агро-Овен"

.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ "Агро-Овен"

Підприємство ТОВ " Агро-Овен " засноване 1998 року і є одним з найбільших в Магдалинівському районі виробником сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання і інших господарських потреб.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Овен”, зареєстроване Державним реєстратором виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області 1998 року. Скорочена назва - ТОВ “Агро-Овен”. Місцезнаходження та адреса Товариства: Україна, 51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка, вул. Леніна 35. Телефон : (05691)97721.

Корпорація «Агро-Овен» - одна з найбільших організацій, що активно розвивають традиційні і нові напрями діяльності в області рослинництва і тваринництва.

ТОВ «Агро-Овен» виготовляє ідеальну сировину для виробництва ковбас і напівфабрикатів - м'ясо курки механічної обвалки (подрібнене м'ясо) не містить ніяких добавок. Вся продукція сертифікована і має санітарно-епідеміологічний висновок, упакована в целофанові брикети по 10-11 кг і упаковані в палети, зберігається в замороженому вигляді.

Підприємство готове розглянути будь-які варіанти співпраці.

Місія компанії. Об'єднуючи багатства нашій землі, професіоналізм нашій команди і фінансові можливості корпорації, ми прагнемо досягати вищої якості в тому, що ми створюємо.

Корпорація «Агро-овен» в 1996 узяла в сільськогосподарський оборот угіддя в Магдаліновськом районі Дніпропетровської області. На початок діяльності в штаті ТОВ «Агро-Овен» налічувалося 300 співробітників, а в користуванні знаходилося 6500 га землі.

Крок за кроком, послідовно і наполегливо, проводилася модернізація підприємства. Ця стратегія дозволила компанії вийти на провідні позиції в виробництві с/г продукції, а особливо м'яса, на ринку України.

На сьогоднішній день політика безперервного розвитку є основоположною для компанії «Агро-Овен».

З року в рік компанія розвиває інфраструктуру і збільшує виробничі потужності, створюючи тим самим могутню інтегровану структуру, одну з найбільших на сході України.

Чисельність штату на 2010 р. налічує 4500 співробітників, а в користуванні знаходиться 20000 га землі.

Сьогодні корпорація це цілісна система підприємств, перед якою коштує завдання реалізації нових, ще крупніших проектів в відповідних напрямах діяльності.

.2 Схема організаційної та управлінської структури підприємства

Згідно статті 64 Господарського кодексу України організаційна структура підприємства може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління ( управлінь, відділів, бюро, служб тощо).Раціональна структура апарату управління є основою планомірного та ритмічного функціонування виробничої структури. На розвиток структур управління впливає ряд чинників, до яких належать виробнича структура, трудомісткість та складність управлінської роботи, вимоги ринку тощо.

Структура управління ТОВ „ Агро-Овен ” є ієрархічною. Ієрархічні структури управління (їх ще називають часом: формальні, механістичні, бюрократичні, класичні, традиційні) характеризуються твердою ієрархією влади в організації, формалізацією правил і процедур, які використовуються централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю в діяльності. Для ієрархічної структури ТОВ „ Агро-Овен ” характерні:

цілі і завдання прості та ясні;

стабільність і не складність зовнішнього середовища;

постійна повторюваність одних і тих самих робіт, що дозволяє їх регламентувати. Призначається дана влада.

Ієрархічний тип структури має багато різновидів, але самою розповсюдженою є лінійно-функціональна організація управління, до якої належить організаційна структура ТОВ «Агро-Овен» (див. Рис.1.2.).

Відділи управління

Директор

Головний інженер

Головний бухгалтер

Начальник

цеху

Планування асортименту продукції. Складування і збереження.

Виготовлення продукції

Нормування витрат. Визначення цін. Бюджет. Замовлення покупців.

Контроль та прогноз.

Управління діяльністю всього підприємства та структурних підрозділів.

Науково-технічні дослідження та розробки.

Визначення вимог до технологічного процесу

Основу лінійно-функціональних структур складає так званий "шахтний" принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу по функціональним підсистемам організації (маркетинг, виробництво, дослідження і розробки, фінанси, персонал та ін.). По кожній з них формується ієрархія служб. Результати роботи кожної служби апарату управління організацією оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх мети і задач .

Багатолітній досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, які частіше повторюються і рідко змінюються задачі і функції. Вони виявляються в управлінні організаціями з масовим або багатосерійним типом виробництва, а також при господарському механізмі затратного типу, коли виробництво найменш чутливо до прогресу в області науки і техніки При такій організації управління виробництвом підприємство може успішно функціонувати лише тоді, коли зміни по всім структурним підрозділам відбуваються рівномірно. Але в реальних умовах цього немає, виникає неадекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи. Положення посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апарату управління із-за застосування формальних правил і процедур. В результаті ускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відбиватися на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень. Необхідність погодження дій різних функціональних служб різко збільшує обсяг роботи керівника організації і його заступників, тобто вищого ешелону управління.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ, В ЯКІЙ ФУНКЦІОНУЄ ПІДПРИЄМСТВО

.1 Сільське господарство України одна з провідних галузей економіки України

Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку

Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70% загального фонду країни. 78,9% сільськогосподарських угідь - орні землі та багаторічні насадження, 13,0% - пасовища, 8,4% - сіножаті. Найвища частка орних земель - у [[Український степ степовихових районах її (70-80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті - в долинах рік лісової і лісостепової зон.

Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва. За вартістю продукції рослинництво перевищує тваринництво.

Рослинництво включає вирощування зернових, технічних, кормових, овочевих, баштанних культур і картоплі, садівництво, виноградарство і квіткарство.

Провідні культури в землеробстві - зернові: озима і яра пшениця, жито, озимий і ярий ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо та рис.

Основна зернова культура України - озима пшениця. Основні райони її вирощування - Лісостеп і північні райони Степу. Яра пшениця має нижчу врожайність у порівнянні з озимою, її посіви розміщені головним чином у степових районах України з більш суворими зимовими умовами, де практично відсутній постійний сніговий покрив.

Цінною продовольчою культурою є озиме жито. Основні райони його вирощування - Полісся і захід Лісостепу. Овес поширений у тих самих районах, що й жито, і служить допоміжною зернофуражною культурою.

Ячмінь - друга за розмірами площ посівів зернова культура України. Ярий ячмінь вирощують на Поліссі, озимий - у південній частині Степу та в передгірних районах Криму.

Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. Найкращі умови для її вирощування - північний і центральний Степ, південь Лісостепу.

Значні площі в Україні відводяться під гречку. Найбільші посіви гречки зосереджені у Поліссі, а також частково у Лісостепу.

Просо переважно вирощують у Лісостепу і Степу.

За рівнем виробництва зерна Україна посідає одне з провідних місць у світі.

Технічні культури досить різноманітні: соняшник, цукровий буряк, льон, хміль, тютюн.

Соняшник займає близько двох третин усієї площі технічних культур (2,1 млн. га). Основні площі соняшнику зосереджені в степовій зоні та на півдні лісостепової. Найвища концентрація посівів спостерігається у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях.

Важливе місце з-поміж технічних культур займають цукрові буряки, що використовуються для виробництва цукру. Основними регіонами вирощування цукрових буряків є області Лісостепу, північного Степу, південної частини Полісся.

Порівняно великі площі серед інших технічних культур займає льон-довгунець. Райони його вирощування - Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Сумська, Львівська та Івано-Франківська області.

У південних районах України вирощують рицину, олія якої широко використовується в авіаційній, парфумерній, медичній, шкіряній та інших галузях.

Плантації тютюну поширені в Криму, Придністров'ї та Закарпатті. Для потреб пивоварної, дріжджової та хлібопекарської промисловості використовують хміль. Цю культуру вирощують здебільшого у Житомирській, Рівненській областях.

Картопля та інші овочі - цінні, багаті на вітаміни продукти харчування, які є сировиною для харчової промисловості і цінним кормом. За обсягом виробництва картопля посідає друге місце після зерна і використовується як продукт харчування, для технічної переробки на спирт, крохмаль, патоку і як корм для тварин. Основні райони виробництва картоплі - Полісся і Лісостеп України, а також передмістя великих міст.

Овочівництво поширене по всій території України і має в основному азональний характер. Найбільша концентрація посівів овочевих культур характерна для господарств, розташованих навколо великих міст, для забезпечення населення свіжою продукцією. На Поліссі, наприклад, вирощують переважно огірки, моркву, столовий буряк, капусту, у Лісостепу - огірки, помідори, цибулю, у Степу - помідори, перець, баклажани.

Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва є садівництво та виноградарство. Різні райони України спеціалізуються на вирощуванні різних плодів.

Основні масиви яблунь і груш розташовані в Лісостепу і на Поліссі, а вишень, слив, абрикос, черешень, персиків, горіхів - у Степу.

У центральних і південних областях черешні, горіхи, абрикоси та інші плодові дерева ростуть у виснажених лісосмугах, уздовж автошляхів, у лісах. Останнім часом кількість плодових насаджень зросла на дачних ділянках навколо міст.

Великі плантації винограду розташовані на півдні країни і в Закарпатті. Близько 80% усіх площ виноградників зосереджено в Херсонській, Одеській областях та в Криму. Високоякісні європейські сорти вирощують у південній частині Криму.

Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м'яса, м'ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування.

Тваринництво поділяється на скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво тощо. На розміщення тваринництва великий вплив справляє кормова база.

Головна галузь тваринництва - скотарство. Основними продуктами скотарства є молоко, м'ясо і шкіра тварин. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на молочно-м'ясній продукції. М'ясо-молочне тваринництво переважає в Степу.

Свинарство - друга за значенням галузь тваринництва. Свинарство забезпечує населення продуктами харчування - м'ясом і жиром, а легку промисловість - шкірою, щетиною та ін. Воно менше залежить від кормової бази, тому зосереджено в густонаселених районах, де добре розвинуті овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства є Лісостеп і Степ.

Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м'яса, яєць, пера й пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м'яса і яєць є лісостепові і степові області. Перше місце в Україні належить Криму.

На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва України істотний вплив справляє кормова база, різна в різних районах держави і залежна від ряду місцевих особливостей.

2.2 Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції

Конкурентоспроможність продукції - поняття багатоаспектне: це відповідність продукції і умовам ринку, і конкретним потребам споживача. В умовах насиченості ринку та конкуренції споживачі здійснюють свій вибір на користь більш якісної з їх точки зору продукції.

Конкурентоспроможність продукції  це порівняльна характеристика, яка визначає відмінність продукції від аналогів конкурента і містить комплексне оцінювання сукупності її властивостей щодо виявлених вимог ринку чи якостей іншого товару. Ії також трактують як здатність задовольняти потреби споживачів, а також забезпечувати її виробнику ефективний збут. Між категоріями конкурентоспроможності продукції,

підприємства і виробництва існують взаємозв’язок і взаємозалежність. Основою цього зв’язку є конкурентоспроможність продукції. У загальному вигляді вона прямо пропорційна якості й обернено пропорційна ціні та залежить від кон’юнктури ринку.

В умовах виникнення і дії конкуренції в агропромисловому виробництві важливого значення набуває досягнення балансу між постачальниками (виробниками) та споживачами сільськогосподарської продукції. Останнім часом в Україні в результаті тривалої економічної кризи, що призвела до зменшення обсягів виробництва всіх видів сільськогосподарської продукції і стрімкого зростання цін на неї , значно скоротилося споживання населенням м’ясних і молочних продуктів, овочів, цукру, олії та інших продуктів. У зв’язку з цим цінова конкуренція впливає на споживчий попит навіть при певному погіршенні якості продукції.

Як відомо, однією з основних функцій менеджменту є управління маркетингом, спрямоване на досягнення бажаного обсягу продажу продукції на ринку та вплив на рівень, час і характер попиту, втілення в життя заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримання вигідних обмінів з покупцями з метою одержання максимального прибутку, зростання обсягів збуту продукції, збільшення сегменту ринку, підвищення конкурентоспроможності продукції.

Сільськогосподарська продукція, в силу своєї специфіки, має своєрідні фактори формування конкурентоспроможності. Так, рівень конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції залежить від факторів зовнішнього формування, якісних і економічних показників. До факторів зовнішнього формування відносять тенденції розвитку економіки і ринку , науково - технічний прогрес, зміни кон’юнктури ринку. Важливим є також й імідж підприємства та авторитет країни - виробника. В другій групі факторів - показники якості продукції, здатність продукції до зберігання, гарантії її безпеки. До третьої групи факторів впливу на конкурентоспроможність продукції відносять економічні показники, що формують її собівартість і ціну.

Маркетингова діяльність в підприємствах вимагає дослідження конкурентних переваг, прогнозування обсягу продажу аграрної продукції в різних регіонах , аналізу кон’юнктури ринку. Ці дані можна отримати завдяки маркетинговим дослідженням , які включають в себе збір, аналіз, узагальнення даних, прогнозування та визначення маркетингової стратегії з урахуванням конкретних ринкових умов. Для успішного здійснення цього потрібна вичерпна, достовірна та своєчасна інформація. Тому важливість і актуальність створення маркетингових служб (відділів) в господарствах є об’єктивною необхідністю. При цьому потрібно відмітити, що аграрний маркетинг формується на об’єктивних особливостях сільськогосподарського виробництва, обумовлених комплексом природно-кліматичних, соціально-економічних, політико-правових чинників.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж підприємствами-виробниками та торговими організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості. Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство і навіть країну. Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників. У цих умовах проблема конкурентоспроможності підприємства і продукції у виробників практично не виникала, а якщо і виникала, то розглядалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому рику. З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася, і її вирішення потребувало від усіх суб’єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентоспроможності вироблених і споживаних товарів. У зв’язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного торгового підприємства стає підвищення конкурентоспроможності для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку.

Переваги ТОВ «Агро- Овен» серед конкурентів :

Фірма поставляє свою продукцію споживачеві під власними торговими брендами «Для своїх», «Золотко», «Своя картопля», а також реалізуючи через власну торговельну мережу «Будинок м'яса» - магазини з такою назвою розташовані в багатьох регіонах України, включаючи Полтаву, Київ, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Павлоград.

Структура «Агро-Овен»

ТОВ «Агро-Овен».

ТОВ «Котівка».

ЗАТ «Славутич-Агро».

ЗАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат».

ЗАТ «Магдалинівський КХП».

ПІІ «Бошер Петролеум».

ПРАТ «Фірма Полум'я».

Напрямок виробництва:

Птахівництво; рослинництво; тваринництво; переробка фаршу; картоплярство щорічна площа під вирощування картоплі становить 600-700 га; земельний банк 16 тис. га; тваринництво; свинокомплекс з одноразового вирощування і відгодівлі 46 тис. голів свиней.

Потужності зберігання

тис. т зернових і технічних культур.

Конкурентами ТОВ «Агро- Овен» є :

Сігма, ПП Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с.Степове

Дніпровський тепличний комбінат, ТОВ Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт Ювілейне, вул. Радгоспна, буд.56-А

Агрофірма - Дніпропетровська, ТОВ

Украгро, ТОВ Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с.Левенцівка

3. SWOT-АНАЛІЗ, РОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА СТРАТЕГІЧНОГО НАПРЯМУ ВЕДЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ

Аналіз стану і потенційних змін зовнішнього середовища дозволив зробити наступні дослідження і висновки:

. Місце знаходження - с. Оленівка Магдалинівського району.

Відстань до райцентру (км) - 10.

Відстань до м. Дніпропетровська (км) - 65.

Сполучення - автомобільне.

Основний вид діяльності - виробництво сільськогосподарської продукції.

Основним видом діяльності є:

Тваринництво:

Кількість голів свиней: 37396

Привісок свиней г/доб. 528

Поголівя птиці 1725062

Рослинництво:

МТП господарства, шт:

Тракторів 76

Автомобілів вантажних 97

Картоплезбиральних 3

2.Соціально-культурний рівень розвитку. Селище практично не має культурних центрів. Міру утвореної населення в цілому можна визнати на рівні середнє технічне. Вищих учбових закладів немає (окрім Магдалинівського професійно-технічного училища №88), тому молодь у віці від 17 до 22 виїжджає до Дніпропетровська і після закінчення Вузів старається там закріпитися.

3.Управління діяльністю підприємства. Підприємство здійснює свою господарську діяльність на основі законодавства України та Статуту підприємства, який зареєстрований розпорядженням № 46 - р від 06.02.98 р. обл.. № 633 Магдалинівською районною державною адміністрацією.

Згідно зі статутом ТОВ „ Агро - Овен ” самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію напрямки розвитку. Статуту додається.

Всі штатні одиниці кожного підрозділу діють згідно посадових інструкцій, а так як на даний момент вносяться структурні зміни до штатного розпису то всі посадові інструкції були вилучені на доробку і до звіту не додаються.

Підприємство організовує свою діяльність згідно з законодавством України і не має специфічних особливостей господарювання.

Підприємство працює з 1998 року, на той час чисельність робітників складала 100 чоловік. Виробничий фонд на той час основне поголів’я свиней складало 5 тисяч голів.

В 2007 році чисельність робітників складала 1091 чоловік. Виробничий фонд на той час основне поголів’я свиней складало 35149 голів і 197745 голів птиці, переробка м’яса, виробництво власного комбікорму, переробка зерна.

В 2008 році чисельність робітників складала 1131 чоловік. Виробничий фонд на той час основне поголів’я свиней складало 27958 голів і 1661277 голів птиці, переробка м’яса, виробництво власного комбікорму, переробка зерна та розширення виробництва.

В 2009 році чисельність робітників складала 1140 чоловік. Виробничий фонд на той час основне поголів’я свиней складало 30725 голів і 2284280 голів птиці, переробка м’яса, виробництво власного комбікорму, переробка зерна та розширення виробництва. Підприємство щоденно забиває на м’ясо 150 голів тварин вагою 130 кг і отримує щомісячно 150* 90*30 = 405000 кг м’яса.

Так як в нашому випадку на території Магдалинівського району немає аграрних формувань такого масштабу, як ТОВ „ Агро - Овен ”, окрім ТОВ Агрофірма „ Котівка ”, яка в свою чергу є частиною корпорації „ Агро - Овен” то конкуренції як такової не існує.

Таблиця 3.1 SWOT-аналіз ТОВ «АГРО-ОВЕН»

Фермерські господарства

Масовий сегмент

Першоклас-ний сегмент

Елітний сегмент

Якість

ЦІНА

У зв'язку з цим необхідно виділити основні проблеми в діяльності ТОВ Агро-Овен:

I.низький культурно-освітній рівень споживача продукції

II.відсутність сегментованого ринку.підвищення кваліфікаційного рівня персоналу.опір змінам як індивідуальний, так і груповий.система відповідальності і мотивації.необхідність організаційних змін

необхідність перебудови процесу інформаційно-аналітичного забезпечення

ТОВ «Агро-Овен» має дуже низький рівень фінансової стійкості. Це визначається тим, що збитки останніх років перекрили власний капітал підприємства. Отже всю поточну діяльність та поточні результати (збитки) покриваються за рахунок запозиченого капіталу. Отже, якщо вирахувати показник, наприклад, фінансової залежності, то він буде більше одиниці, що є парадоксальним і абсурдним з погляду фінансово-економічного тлумачення цього поняття, але є реальністю. Отже ТОВ «Агро-Овен» цілком і повністю залежить від своїх кредиторів і ця залежність з кожним роком наростає. Зменшити її можливо лише за умови виходу підприємства на беззбитковий рівень діяльності.

Структура оборотних активів відображає фінансовий стан підприємства на дату складання звітності і свідчить про рівень комерційної та фінансово-економічної роботи.

Частка оборотних активів від загальної вартості майна підприємства станом на кінець 2014 року складає 55.4%. А в порівнянні з 2013 роком частка оборотних активів від загальної вартості майна зменшилася на 5.5%.

ВИСНОВОК

У процесі проходження виробничої практики на підприємстві ТОВ «Агро - Овен» було проаналізовано його діяльність за наступними напрямками:

історія розвитку підприємства та його продукція;

структура та кадри підприємства;

види діяльності підприємства;

рівень якості продукції;

конкурентоспроможність продукції;

Необхідно зауважити, що за роки свого існування підприємство досягло досить вагомих успіхів:

-налагодження та поступове розширення ринків збуту своєї продукції;

-налагодження контактів з потенційними клієнтами та визнання їх як постійних;

введення інновацій в технологічний процес;

приведення якості продукції до рівня світового рівня;

розробка програми технічних заходів з підготовки виробництва по випуску високоякісної продукції;

тощо.

Оцінка результатів господарської діяльності ТОВ «Агро-Овен» та економічна ефективність показали, що на даному підприємстві проводиться ефективна господарська діяльність, що дане підприємство є прибутковим, адже сума продажу перевищує витрати на виробництво.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид.,доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

2. Дудар Т.Г., Дудар В.Т. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи: Монографія. -Тернопіль: Економічна думка, 2009. - 246 с.

3. Трещов М.М. Розвиток інфраструктури аграрного ринку в регуляторному середовищі держави як один з основних шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств// Економічний простір. - 2007.

.Збарський В.К. Конкурентоспроможність високотоварних сільськогосподарських підприємств / В.К. Збарський, М.А. Місевич; за ред. професора В.К. Збарського. - К.: ННЦ ІАЕ, 2009. - 310 с.

. Еримизина М.И. Рынок аграрной продукции Крыма: состояние, перспективы развития // Вісник ЖДТУ. - № 3. - 2005. - С. 275-282