суворому дотриманні районування деревних і чагарникових порід.
Подальше збільшення виробництва садивного матеріалу, покращення його якості, розширення видового асортименту і підвищення ефективності розсадництва потребує всебічного врахування сучасних обсягів лісокультурних і лісомеліоративних робіт, особливостей економіки галузі і народного господарства, ширшого застосування добрив і хімічних препаратів для боротьби з бур'янами, збудниками хвороб і шкідниками, впровадження новітніх технологій вирощування садивного матеріалу.
Особливо важливого значення набувають питання проектування планування, організації і матеріально-технічного забезпечення робіт з вирощування садивного матеріалу в розсадниках, вирішення яких на належному професійному рівні неможливе без глибоких спеціальних теоретичних знань і певних практичних навичок.
Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності
.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника
Загальні відомості про розсадник
Назва та приналежність: «Дружба» с. Помоклі
Місце знаходження (область, район): Київська обл.,
Переяслав-Хмельницький р-н.
Загальна площа 9,8 га
Відстань до залізничної станції (назва): 20 км, (станція Переяслав-Хмельницька)
до обласного центру: 140 км
до районного центру: 10км
до найближчого населеного пункту: 5 км
до найближчого джерела водопостачання: 200 м
1.2 Природні умови
Таблиця 1 - Характеристика клімату району розташування розсадника
Період, місяцьТемпература повітря, ◦СКількість опадів, ммВідносна вологість, %Панівний напрямок вітрівПриміткаміn.мах.Середнєміn.мах.середнєЗа рік-25+40+15550650600Пн. Зх.Січень-22-8-15505753,560,5Пн.Лютий-25-10-17,565716873,4Пн. Сх.Березень-11+5-6404944,552,9Пн. Зх.Квітень+4+11+7,5384541,550,6Зх.Травень+8+15+11,5415045,555,2Пд. Сх.Червень+15+25+20354238,544,4Пд. Зх.Липень+20+40+3020282428,7Пд.Серпень+15+30+22,525332931,5Сх.Вересень+7+16+11,5607165,570,8Пн. Зх.Жовтень+2+10+664746984,1Пн. Зх.Листопад-3+6+360706576,9Пн.Грудень-12+2-552605665,5Пн. Зх.
Тривалість вегетаційного періоду 192 - 204 днів, початок вегетації 24 квітня - 5 травня, кінець 15 - 28 жовтня.
Час останніх весняних заморозків 25 березня, перших осінніх
Заморозків 3 листопада.
Сніговий покрив: утворюється 15 грудня, середня товщина 6см,
Сходить 6 березня.
Гідротермічний коефіцієнт становить 0,9-1,0
Грунт - чорнозем вилугуваний, середньо суглинковий.
Висновок: проаналізувавши ґрунтово-кліматичні умови даного мені району я зробила висновки, що вони є сприятливими для закладання декоративного розсадника і вирощування на його території деяких видів деревних рослин.
1.3 Економіка району
Економічний район - це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні звязки і нерозривно звязана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці.
Економіка району - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і високо інтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямків.
Економіка Переяслав-Хмельницького р-ну має пріоритети в напрямку сільського господарства і фермерства. Також на території району існують наступні заводи і підприємства: хліб завод, цегляний, спирт завод, цукровий, круп'яний, карєри по добуванню корисних копалин, швейні фабрики та підприємства з вирощування с.-г. продукції.
Сільське господарство займає майже 50% від загальної кількості народного господарства сквирського р-ну. Воно забезпечує інші галузі засобами виробництва.
Лісистість району становить 15%, в основному це такі види: липа дрібнолиста і серце листа, дуб звичайний, сосна звичайна, ялина європейська, вільха чорна, верба повисла, береза повисла, ясен звичайний, тополя та інші.
Таким чином, на території декоративного розсадника в с. Помоклі вирощуються наступні види декоративно-чагарникових рослин: ялівець козацький - 4000шк., ялиця корейська - 10000шт., софора японська (ф. плакуча) - 600шт. і вишні звичайної - 6000шт. з їх наступною реалізацією.
Висновки: Проаналізувавши грунтово-кліматичні умови ми дійшли до висновку, що дані умови є оптимальними для створення декоративного розсадника, що в подальшому призведе до поліпшення економічної ситуації району.
декоративний розсадник ґрунт плодовий
Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
.1 Технічне завдання
Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника
1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.
Призначення розсадника полягає у вирощуванні деревно-декоративних порід з подальшим їх збутом, кожного року потрібно виростити садильний матеріал в наступній кількості: ялівець козацький - 4000шк., ялиця корейська - 10000шт., софора японська (ф. плакуча) - 600шт. і вишні звичайної - 6000шт.
2. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.
3. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.
4. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.
5. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку
грунту.
6. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.
7. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід.
8. Скласти технологічні карти вирощування садивного матеріалу та визначити виробничі витрати.
9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.
10. Скласти план реалізації продукції розсадника.
11 . Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.
12. Провести розрахунок витрат на вирощування запланованої продукції та очікувані надходження від реалізації вирощеної продукції.
. Описати організацію праці та систему техніки безпеки у розсаднику.
2.2.Характеристика ділянки, відведеної під розсадник
Категорія площі: частина розсадника розташовується на території невеликої ділянки, що засаджена дубом звичайним та липою серцелистою (cuercus robur, tilia cordata) і сосною європейською, що призначалися до зрубу. Дані деревостани знаходились у хорошому стані: хвороб майже не спостерігалося, від шкідників застосовувалися інсектициди, злісних бур'янів не спостерігалося. Зруб проводився 2007 р. в кінці літа, складається з дуба звичайного, липи серцелистої і сосни європейської з домішками дуба червоного, на 1 га припадає 200 пнів з середнім діаметром 44см. Частина розсадника розташована на території сільськогосподарських угідь (S=4,9га). Вона розташована у південно-західній частині даного обєкта,
Рельєф території. Територія розташована на південно-східній частині Східноєвропейської рівнини. Характерні форми рельєфу - денудаційно-акумулятивна рівнина, водно-льодовикова рівнина. Найбільша височина, що розташована у центральній частині України - Придніпровська, лежить в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Має слабогорбисту поверхню з середньою висотою 220-240 м. над рівнем моря.
Грунт. Ріст і розвиток надземної частини та кореневих систем рослин знаходиться у прямій залежності від властивостей ґрунту. На території даного декоративного розсадника грунт є досить родючим: середньо суглинковий опідзолений чорнозем (часто зустрічається в західному лісостепу на високих добре дренованих вододілах). Головна морфологічна ознака - наявність білястої присипки в нижній частині Н, де виділяється самостійний опідзолений горизонт Н(е), під яким залягає буруватий Нр (і) із зачатками горохуватої структури, незначним лакуванням граней структурних відмін, гумусовими приманками, присипкою 5ІО. Карбонати вимиті аж у материнську породу де знаходяться у вигляді журавчиків, часто ґрунт взагалі не закипає у звязку з сильною вилугуванічтю. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см. Чорноземи вилуговані є малоструктурними і за гранулометричним складом переважно крупнопилувато-легкосуглинковими. Вони залягають на знижених елементах рельєфу, де сильніше промиваються і вилуговуються. У зв'язку з цим погіршуються їхні фізичні та біологічні властивості, що перешкоджає нормальному розвитку рослин. У чорноземах вилугованих зменшується вміст гумусу, зростає кислотність ґрунтового розчину через вимивання карбонатів і заміну іонів Са2+ і Mg2+ на іони Н+.
Глибина залягання ґрунтових вод. Враховуючи те, що розсадник розміщений недалеко від річки і двох ставків, проведених заходів, що до визначення залягання ґрунтових вод, було зроблено висновок: глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах від 9 до 23м від земної поверхні.
Після визначення залягання ґрунтових вод був зроблений висновок, що рослини будуть забезпечені вологою, а в місцях де буде надмірна зволоженість, створюватимусь дренажні системи.
Геоботанічна характеристика бур'янів. Серед злісних багаторічних бур'янів трапляються такі як пирій і осот.
Пирій - багаторічний бур'ян, поширений по всій території України, добре переносить несприятливі погодні умови, розмножується як насінням так і кореневищем, що може глибоко проникати у ґрунт.
Осот - багаторічний бур'ян, поширений майже по всій території України, витримує посуху, надмірне зволоження і кислотність ґрунту, розмножується насінням, кусочками коренів, тому боротися краще з ними за допомогою гербіцидів, корінь може проникати на 5 м вглиб.
Протягом минулих 18 років на частині декоративного розсадника висівались наступні культури: озима і яра пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, також висівався люпин для відновлення кількості азоту у верхньому родючому шарі ґрунту.
2.3.Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
Посівне відділення служить для розмноження садивного матеріалу за використання генеративного розмноження. Для посівного відділення в розсаднику виділяють найбільш родючі землі та організовують зрошення.
Посівні відділення розташовані на невеликих ділянках з регулярним і необхідним зволоженням, звільнених від шкідників і хвороб шляхом внесення потрібних пестицидів (і для профілактики).
Таблиця 2 - Розрахунок площ посівного відділення
№ п/пНазва породиТермін вирощування сіянців, роківЩорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.Кількість полів у сівозміні, шт.Схема висіву насіння, мПлоща посівного відділення, м2Загальнаодного полящорічного посіву1234567891Софора японська (pendula)260030,1х0,1х0,1х0,621772Ялиця корейська21000030,1х0,1х0,1х0,61806060Усього2016767
Висновок: кожний рік розсадник буде випускати 10,6 тис. сіянців. Зокрема Вишні звичайної - 2500 і софори японської ф. плакуча - 600 шт. в рік. Посівне відділення займає 0.06га площі розсадника.
Таблиця 3 - Розрахунок площі шкільного відділення
№ п/пНазва породиТермін вирощування, роківЩорічний відпуск саджанців, тис. шт.Відпад за період вирощування, тис.шт.Потрібно посадити з_урахуванням відпаду, шт.Схема розміщення, м2Площа, м2Кількість полів у сівозміні, шт.Площа_під породу_у відділенні, гаживлення одного саджанцяОдного_поля сівозміни1234567891011Деревна (декоративна) шкілка1Ялиця корейська4 310000150011500 100000,7х0,5 1,0х0,70,35 0,74000 70005 42 2,82Ялівець козацький3400060046001,0х0,30,3120040,53Софора японська (pendula)3 3600150750 6000,7х0,5 1,4х1,00,35 1,4262,5 8404 40,1 0,34Плодова шкілка4Вишня звичайна36000120072000,7х0,50,35210041,0Усього по відділенню6,74
Висновок: : Для вирощування стандартного садивного матеріалу для потреб озеленення, а саме ялиці корейської і софори японської закладаємо по дві шкілки, ялівця козацького (сорти) і вишні звичайної - по одній шкілці з терміном вирощування по 3 роки. кожний рік розсадник буде випускати 20600 тис. саджанців. Зокрема: ялиця корейська у І-шкілці -11500, а в ІІ-шкілці -10000,софори японської - 600 шт., ялівцю козацького - 4000, вишні звичайної - 6000 штук в рік. Це дуже добрий, але малий за розміром розсадник який окупить себе за кілька років роботи. Площа шкільного відділення становить 6,74 га розсадника.
З метою масового розмноження декоративних форм ялівця козацького та ялиці корейської доцільно використовувати закритий грунт. Розрахунок площі закритого ґрунту здійснюємо за формою таб. 4.
Таблиця4 - Розрахунок площі захищеного ґрунту
№ п/пНазва рослини українськаНазва рослини латинськаПланове завданняСхема посадки, посівуКількість рослин на 1 м2Корисна площа, м2Загальна площа, м21Ялиця корейськаAlba100000,05х0,0540025352Ялівець козацькийJuniperus sabina40000,1х0,052002030Усього65
Висновок: у теплиці ми вирощуємо сіянці ялиці корейської та ялівцю козацького доки черешки не вкоріняться та приживуться, після укорінення ялицю і ялівець висаджуємо у віткритий грунт. Відповідно до наведених у табл.. 4 розрахунків встановлено, що загальна площа закритого ґрунту становить 65 м2. Пропонуємо для організації вкорінення живців збудувати плівкову теплицю без опалення. Посадку живців ялівця проводимо у вологий пісок в кінці квітня - на початку травня. Термін вкорінення напівздеревянілих живців ялівця складає 3-4 тижні.
Найкраще процеси резигенезу - утворення коренів, відбуваються за температури 15-30 ºС, та вологості повітря в зоні вкорінення на рівні 79-85%. В якості субстрату доцільно використовувати річковий пісок, перліт або суміш торфу і згаданих вище матеріалів.
Маточне відділення призначене для заготівлі підщеп, насіння та живців для потреб розсадника. Для забезпечення потреб в підщепах для розмноження культурних сортів вишні використовують клонові підщепи вишні звичайної, а саме вишня «магалєбка», підщепи вирощують і розмножують методом вертикальних відсадків у маточній плантації. Живці декоративних форм ялівця козацького: Aurea, Variegata, Nana, Fastigiata заготовляють з маточних кущів, які вирощують у маточні плантації.
На маточній плантації заготовляють також живці та насіння ялиці корейської.
Розрахунок маточної плантації наведено в таблиці 5
Таблиця 5 - Розрахунок площі маточної плантації
Назва породиРозміщення рослин на площі, мПлоща живлення однієї рослини, м2Кількість рослин на 1 га, шт.Плановий вихід живців зПланове завдання на заготівлю живців тис. шт..Площа, гаОднієї рослини1 га тис. штукплантаціїзмінного поляразому рядкуміж рядками1234567891011Ялівець козацький0,70,50,35285712057142846000,03 0,030,06Вишня звичайна1111000077000072000,1 0,10,2Ялиця корейська1,222,441663001249800115000,04 0,040,08Усього0,170,170,34
Висновок: В розсаднику маточник вишні звичайної (сорти) (клонові підщепи) займає площу 0,1 га з неї щорічний вихід живців з 1 га -70 тис. шт. та ялівця козацького - 0,03 га, з виходом живців з 1 га - 571 тис. шт., ялиці корейської - 0,04 га. Маточна плантація вишні звичайної, враховуючи його особливості розвитку, складатиме 0,2 га, ялівця козацького, враховуючи, що це кущ - 0,06 га. Та ялиці корейської - 0,08 га. В перспективі планується зменшити території маточної плантації, а з часом і взагалі можна позбутися її і рослини, які були маточниками можна реалізувати для озеленення, а живці брати з шкілок даних порід.
2.4.Організація території розсадника
Розсадник закладається на ділянці не занадто віддаленій від населеного пункту та транспортної авто-залізничної магістралі, яка буде звязувати його з користувачами садивного матеріалу і сприятиме кращому забезпеченню робочою силою, особливо у весняний і осінній періоди з найбільшим обсягом робіт.
Основною структурою організаційної території розсадника є постійні дороги, меліоративна мережа та полезахисні лісосмуги. Дороги і мережа зрошувальної системи розподіляють територію розсадника на зімкнені контури, розміри яких увязані з площею виробничих і допоміжних частин.
Стосовно конфігурації ділянки для розсадника: має квадратну не надто витягнуту прямокутну форму. Так як витягнуті ділянки менш придатні, вони обумовлюють збільшення протяжності доріг і витрат на загорожу. Ділянки неправильної форми ускладнюють проведення механізованих робіт і нарізання полів сівозмін.
Для забезпечення необхідних умов для розвитку деревних рослин в розсаднику ґрунт відповідає наступним вимогам:
Пухкий ґрунт з потужністю орного шару в межах 25-30 см і підґрунтям, що дозволяє подальше поглиблення його до глибини 35-40 см. В ґрунті є достатня кількість доступних для рослин елементів мінерального живлення.
На території розсадника не спостерігаються ділянки з вязкими глинистими, сильнопідзолистими та засоленими ґрунтами, а також площі дуже засмічені кореневищними бурянами. Розсадник не закладається на торфянистих, заболочених чи камянистих ґрунтах. Придатними для розсадництва є повишені ділянки з середнім (приблизно 5-8 м) заляганням ґрунтових вод, що сприяє нормальному розвитку кореневої системи рослин, визріванню річних пагонів, що попереджає підмерзанню рослин взимку.
При виборі території під розсадник враховується такий фактор як вітер. Сила переважних вітрів в середньому, їх направленість, позитивний та негативний вплив. На незахищених від вітру площах в зимовий час спостерігається здування снігу з відкритих ділянок і накопичення його на площах, зайнятих рослинами. На ділянках без снігу взимку грунт промерзає глибше, інколи так глибоко, що може призвести до загибелі рослин від вимерзання, тому створюються такі умови, щоб цього запобігти (створення полезахисних смуг).
Весною і влітку вітри приносять шкоду внаслідок сильного висушування грунту, що різко збільшує потребу в обсягах зрошення. При недостатньому зрошенні у рослин від вітру різко зростає інтенсивність транспірації. Внаслідок того, що корені не в змозі покрити надмірну витрату вологи надземною частиною рослин, наступає завялення, а в подальшому, у разі відсутності зрошення, можливе і відмирання рослин.
Тому, в розсадниках Лісостепу обовязковим є створення штучних полезахисних лісосмуг, які розміщують по периметру ділянки розсадника, а на великих за площею розсадниках і в його межах - поперек дії переважаючих вітрів.
При підборі асортименту порід враховувались природні умови району діяльності розсадника та еколого-біологічні особливості кожної рослини. Особливу увагу приділяємо довговічності, швидкості росту, декоративності та стійкості порід в даних ґрунтово-кліматичних умовах, попиту на них і рентабельності їх вирощування. Асортимент дерев і чагарників є достатньо різноманітним, враховуються існуючі тенденції на ринку садивного матеріалу та повністю відповідає сучасним декоративно-художнім вимогам.
Різноманіття асортименту декоративних дерев і чагарників, які плануються вирощувати, обумовлює необхідність особливо ретельного підходу до вибору ділянки та оцінки придатності її для закладання розсадника. Правильний вибір площі під розсадник є важливою умовою, що забезпечує одержання високоякісного садивного матеріалу протягом тривалого часу. Помилки допущені під час вибору місця для розсадника будуть упродовж усього періоду його функціонування впливати на якість садивного матеріалу та ефективність розсадництва, усунення яких повязано з додатковими витратами, що неминуче вплинуть на збільшення собівартості продукції та призведуть до зниження рентабельності підприємства в цілому.
При розробці проекту ми уникали підвищених місць та найбільш несприятливих для розсадника ділянок: котловин, низин або невеликих полян серед лісу.
Вміст вологи в ґрунті має надзвичайно важливе значення для розвитку рослин у відкритому ґрунті. При нестачі вологи, особливо у посушливі роки, значно погіршуються водне та мінеральне живлення, що призводить до послаблення росту надземної частини рослин. В той же час і надлишок вологи в ґрунті не сприяє розвитку дерев і чагарників. Волога заповнює ґрунтові пори, внаслідок чого ускладнюється доступ повітря до коренів, погіршується повітряне живлення рослин, що веде до пригнічення їх діяльності, а в окремих випадках може призвести і до загибелі.
На даному обєкті ґрунтові води залягають не надто високо і не надто глибоко (10 - 16 м), що є оптимальним для вирощування декоративних дерево-чагарникових рослин (нормальний розвиток кореневої системи).
Окультуреність ґрунту, його заселеність шкідниками та збудниками хвороб. Ступінь окультуреності ґрунту визначають за вмістом в ньому поживних речовин, його структурністю, потужністю орного шару та очищеністю від бурянів, в першу чергу, від багаторічних. Від окультуреності ґрунту ділянки, відведеної під розсадник, в значній мірі, залежить спосіб первинного освоєння площі.
Під час вибору ділянки під розсадник проводилось ретельне енто - фітопатологічне обстеження ґрунту та площі на наявність шкідників і збудників хвороб. З шкідників найбільш небезпечними є травневий хрущ, личинки якого живляться коренями рослин.
Наявні збудники борошнистої роси, антракнозу, фузаріозу, які визначили за ураженістю рослин на оточуючих ділянку площах. Значна розповсюдженість хвороб, які можуть уражати декоративні культури розсадника була врахована при проведенні профілактичних, винищувальних і агротехнічних заходів.
Виробничі відділи розмноження і формування розміщують на постійно закріплених ділянках з врахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу та їх вимог до умов середовища. Особливі вимоги до місцезнаходження предявляє відділ розмноження. Під нього відведені кращі в ґрунтовому і гідрологічному плані ділянки, добре дреновані, захищені від вітрів, з рівним рельєфом. Обовязковою умовою для відділу розмноження є наявність джерела водопостачання. Тому розміщено його в такому місці, до якого легко подати воду. З відділу розмноження сіянці, укорінені живці та відводки поступають для подальшого вирощування шкілки відділу формування. Тому з метою скорочення транспортних робіт відділ розмноження знаходився в центральній частині розсадника.
Маточники закладаються на добре дренованих легких ґрунтах поблизу садиби-контори та джерел водопостачання. Маточники для заготівлі винограду культурного краще розташувати вздовж паркану: для економії площі, рідше - на окремих самостійних площах. Відводкові плантації бажано створювати на ділянках з легким, добре дренованим ґрунтом багатим на органічні речовини.
Маточний плодово-ягідний сад закладається на родючому ґрунті із заляганням ґрунтових вод не ближче 1,5 м від поверхні. Підґрунтя є водопроникним сприятливим для вільного проникнення коренів. Дендрарій (колекційне відділення) закладається на ділянці добре захищеній від вітрів поблизу садиби-контори. Його ще можна поєднувати з експозиційною ділянкою та реалізаційним павільйоном.
Шкілки відділу формування древ і чагарників займають решту площі розсадника.
На ділянках, які виділені під посівне відділення і шкілки, нарізають поля сівозмін із співвідношенням сторін 1 : 4 та 1 : 2. Поля мають такі розміри сторін, при яких найбільш продуктивно будуть використовуватись трактори та ґрунтообробні машини і знаряддя.
В шкілках з квадратним розміщенням рослин (1,75х1,75 м, 2,0х2,0 м) поля сівозмін також можуть бути квадратної форми, що дозволить не тільки проводити перехресний догляд за ґрунтом, а і підвищити продуктивність агрегатів.
Дороги в розсаднику не тільки розділяють поля, відділення, а і забезпечують надійний звязок між виробничими та службовими відділами, шкілками, полями сівозмін і зовнішніми підїзними шляхами. В залежності від їх призначення в розсаднику розрізняють три типи доріг: головні, другорядні та окружна.
До головних доріг належать магістральна та поперечні (основні). Магістральна дорога зєднує офіс-контору розсадника із зовнішніми підїзними шляхами. Ширина її на території розсадника становить 10-12 м. Вона, як і інші головні дороги, забезпечує можливість руху машин і агрегатів у зустрічних напрямках. Магістральна дорога облаштована твердим покриттям і з озелененням. Поперечні дороги проходять паралельно коротким сторонам полів. Вони призначені для проїздів і розворотів тракторів з агрегатами під час їх роботи. Ширина їх становить 6-8(10) м.
Другорядні (міжпольові) дороги шириною 5 м прокладають уздовж довгих сторін полів. Вони служать для проїзду машин і тракторів в одному напрямку.
Окружну дорогу, шириною 10м, прокладають по периметру розсадника з внутрішньої сторони лісової смуги. Вона звязує дороги розсадника в єдину мережу і служить місцем для розвороту ґрунтообробних знарядь, садивних машин тощо. Окрім цього окружна дорога послаблює негативний вплив (затінення) лісової смуги на крайні ряди саджанців і сіянців.
Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюють лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмуга створюється із швидкорослих порід за деревно тіньовим типом змішування з 4 рядів. Відстань між рядами приймається 2 м, а ширина закрайок - 1,0 м.
Живопліт закладено по зовнішній стороні лісосмуги на відстані 1,5 м від неї з двох рядів колючих чагарників у 2 ряди , які переносять обрізку. Відстань між рядами 0,5 м, а у ряду 0,3 м. Він служить для захисту розсадника від проникнення на його територію сторонніх людей, домашніх і диких тварин.
Таблиця 6 - Розрахунок площі допоміжних частин розсадника
№ п/пНазва допоміжної частиниРозмір, мПлоща, гадовжинаширина123451Дороги: а) магістральна14370,1б) окружна114370,8в) основна57170,4г)допоміжна75040,3Усього доріг1,62Лісова смуга110050,55 1,63Господарська ділянка35200,074Запольна ділянка12,5200,0255Дослідна ділянка25240,067Огорожа11500,30,0358Водоймище10100,019Інші ділянки---Усього0,75Разом2,35
Висновок: Загальна територія допоміжних частин складає 2,35 га. Розраховуючи дану територію можемо сказати, серед доріг найбільшу територію займає окружна дорога: довжина - 1143 м, ширина - 7 м, всього площа - 0,8 га. Загалом під дороги відведено 1,5 га, господарська ділянка - 0,07 га; огорожа - 0,035 га; дослідна ділянка - 0,06 га.
Розподілення площі розсадника наведено в таблиці 7.
Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини. На продукуючій площі буде розташовуватися: господарський двір який займає 5-25% від загальної площі розсадника, шкільне відділення, посівне та маточне відділення.
Таблиця 7 - Розподілення площі розсадника за видами користування
№ п/пНазва_господарської частиниКількість полів у сівозміні,_шт.Площа, гаодного поляЗагальна12345І. Продукуюча частина1Посівне відділення60,0030,022Шкільне відділення: а) деревна(декоративна) шкілка190,145,74б) плодова шкілка40,21,03Маточна плантація10,060,344Теплиця0,1Контейнерна ділянка0,1Усього7,3II. Допоміжна частина5Дороги1,56Господарська ділянка0,077Запольна ділянка0,0258Дослідна ділянка0,069Дендрарій0,0110Водоймище0,0111Огорожа0,03512Лісова смуга0,55Інші ділянки-Усього2,5Загальна площа розсадника9,8
Висновок: З таблиці № 7 видно , що територія розсадника розподілена наступним чином: посівне відділення-0,02 га, шкільне відділення: а) деревна шкілка - 5,74 га, плодова шкілка - 1,0 га., маточна плантація займає 0,34 га. Допоміжні частини займають 2,5 га. Таким чином, загальна територія розсадника складає 9,8 га, що цілком відповідає відведеним для цього територіям.
2.5.Споруди, обладнання та оснащення
Для проживання працівників будується гуртожиток з усіма комунікаціями і зручностями, та санітарне приміщення.
Для лісогосподарських машин створюється укриття, щоб запобігти їх передчасному виходу з ладу через вплив природних факторів на металеві деталі даної с/г техніки. Також потрібен склад для зберігання знарядь праці, для захисту від природних умов та несумлінних працівників (від крадіжки їх). Для отрутохімікатів теж має бути створений склад, щоб забігти їх передчасному псуванню, розповсюдженню на небажані території та потрапляння у водойми, що в подальшому може призвести до непередбачених негативних наслідків. Насосна станція потрібна для очищення та подачі води у зрошувальну систему та на обєкти, що потребують питної води. Водойма необхідна для зберігання та збирання придатної для поливу води, що подається у зрошувальну систему насосною станцією.
Таблиця 8 - Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд
№ п/пНазваНомер типового проекту, маркаВартість побудови об'єкта, грн1Адміністративне приміщення (контора)411-1-18509332Шишкосушарня411-1-97233833Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнане для стратифікації насіння411-1-52134404Намет для лісогосподарських машин411-1-35/71394105Склад для зберігання знарядь411-1-36/71522036Склад для отрутохімікатів705-2-2/75166127Насосна станціяСПН-50-80-8Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями299239Водоймище місткістю 100 м3416-7-4010311Разом236219
Висновок: В таблиці № 8 наведено перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд необхідних для функціонування розсадника. Загальна вартість побудови проектів цих споруд становить - 236219тис. гривень.
Також для догляду за ділянками та садильним матеріалом необхідне певне обладнання, знаряддя, інструменти та матеріали (трактори, самохідні машини, плуги, борони, культиватори, котки, сівалки, сажалки, причепи, розкидачі, оприскувачі, ручні знаряддя та багато іншого), для полегшення виробничого процесу працівникам.
Постійні декоративні розсадники забезпечуються машинами, механізмами, знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів.
Таблиця 9 - Перелік обладнання інструментів та інших матеріалів
№ п/пНазва обладнання, знарядь, інструментів, матеріалівПризначенняКількість, шт.Ціна за одиницю, грнЗагальна вартість, грн1234561Трактор МТЗ-82Комплекс робіт на ділянках відкритого грунту11413501413502Самохідне шасі Т-16М, Т-25АКомплекс робіт у відкритому грунті та теплиці117500175003Плуг - ПЛН-4-35Оранка грунту1550055004Плуг ПСГ-3-30АОранка міжрядь у шкільному відділенні1750075005Борона дискова БДН-3Для поверхневого обробітку грунту та боронування1720072006Культиватор КРН - 2,8Міжрядний та суцільний обробіток грунту з підживленням1675067507Культиватор КПФ-1,5Культивація грунту та внесення хімікатів і добрив у міжряддях112660126608Борони зубові БУТС-1,0Боронування грунту41957809Коток водоналивний гладкий ЗКВГ-1,4Прикочування грунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару14380438010Лущильник ЛДГ - 20Лущення грунту після зернових та інших культур18200820011Напівпричіп-розкидач ПТУ-4Внесення органічних добрив1172201722012Розкидач добрив навісний НРУ-0,5Внесення мінеральних добрив19725972513Сівалка зерново-туково-травяна СЗТ-3,6Сівба насіння сидератів1175001750014Саджалка ССН-1Садіння сіянців та живців1150001500015"Ліліпут"- ручний посадковий інструментСадіння сіянців та живців3800240016Оприскувач тракторний ПОУОбробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення1145001450017Викопочна скоба НВС-1,2Викопування сіянців19090909018Копач ВМ-1,25Викопування та вибирання сіянців і низькорослих саджанців18500850019Навантажувач ПБ/0,8Б на МТЗ-82Навантажування добрив та інших матеріалів19000900020Причіп тракторний двохосьовий ГКБ-887-Б-екскаваторПеревезення сіянців і саджанців1152001520021Лопата ручна2050100022Секатор ручнийОбрізка саджанців, дерев і кущів104747023Оприскувач ранцевий ОР-1Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення3400120024ГрабліПоверхневий обробіток ґрунту104040025Плівка теплична91,5м2151372,526Мішковина20002400027Сапа103535028Коток ручний214028029Відра73021030МотоблокОбробіток ґрунту260001200031МотокосаДогляд за бурянами340001200032МототримерДогляд за бурянами325007500370737,5
Висновок: В таблиці № 9 наведено перелік необхідних інструментів та матеріалів для розсадника. Загальна вартість цих матеріалів становить 370737,5 грн.
Розділ 3. Основи агротехніки
3.1 Проект сівозмін
Під сівозміною розуміють послідовне, науково - обґрунтоване чергування культур і парів (якщо вони є в сівозміні) у часі та певне їх розміщення на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних грунтово-кліматичних умов агротехнікою (обробітком грунту та внесенням добрив) і спрямоване на оптимальне використання площі за цільовим призначенням.
Науково - обгрунтовані сівозміни дозволяють:
·підтримувати та підвищувати родючість грунту;
·відновлювати та покращувати структуру грунту;
·накопичувати і раціонально використовувати вологу та елементи мінерального живлення;
·полегшувати боротьбу з бурянами, хворобами та шкідниками.
Сівозміна передбачає поділ площі виробничих відділень (посівного, шкільного) розсадника на певну кількість рівновеликих полів.
Період, упродовж якого всі культури і пар проходять через кожне поле у певному визначеному сівозміною порядку, називають ротацією сівозміни.
Сівозміни в розсадниках Лісостепу. Найбільш поширеними ґрунтами у розсадниках цієї лісорослинної зони є опідзолені чорноземи, які мають значну товщину гумусового шару (35-100 см) і відносно багаті на гумус (більше 4%). Їм притаманні непогані водно-фізичні властивості і помірне зволоження (ГТК = 0,9-1,0). Головною метою введення сівозмін у виробничих відділеннях розсадників цієї зони є збереження структури, підтримання і підвищення родючості ґрунтів, покращення їх водно-фізичних властивостей. У декоративних розсадниках цього досягають введенням у сівозміни зайнятого пару - вирощуванням у сівозмінах зернобобових та конюшини, діяльність кореневих систем яких сприяє відновленню структури, а залишки їх корінців після збирання урожаю поповнюють органічні речовини в грунті. Підвищують родючість грунту розсадників Лісостепу також внесенням добрив і правильним його обробітком. На менш родючих ґрунтах легкого механічного складу з метою збагачення орного шару органічними речовинами доцільно замість зернобобових періодично вирощувати сидерат на зелені добрива. Найбільш придатні для цього боби кормові.
При травосіянні на кормові цілі в розсадниках Лісостепу використовують еспарцет, кострицю лучну, райграс високий, стоколос прямий та інші трави, які не призводять до засмічення площ.
3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін
Ялиця корейська (Abies koreana) - красиве дерево з фіолетово-коричневими шишками, досягає висоти 3 - 5м.
Особливості вирощування: добре росте у тіні або напівтіні, тому краще їх висаджувати поряд з великими деревами чи чагарниками. Ґрунт має бути багатий на живильні речовини, злегка кислий та глибоким. Розмножують насінням або живцями. Найбільш придатний час для садіння - весна. Після садіння пристовбурну ділянку замульчовують компостом. Ялиці не потребують обрізки. Коричневі пагони, що тільки засохли видаляються.
У літній період під час посухи рослини потрібно поливати, захищати від вітру і сонця. Перед настанням перших заморозків і в посушливі зимові періоди рясно поливають, вибираючи для цієї мети безморозні дні.
На ялицях паразитує деревна попелиця. Дрібні комахи сидять біля основи хвої і висмоктують з них рослинний сік. Уражені голки скручуються в трубочку. Навесні рослини слід обробити відповідним інсектицидом.
Вирощується в розсаднику протягом семи років у двох шкілках.
Ялівець козацький (Juniperus sabina) (сорти).
Сорт «Variegata» - карликовий сорт ялівцю з низькою кроною, росте повільно. Досягає у віці 10 років висоти 0,6м при діаметрі 1м. Пагони зеленого кольору. Характерними є ділянки пагонів кремового кольору, хаотично розташовані по всій рослині. Вимоги до родючості ґрунту і вологості невисокі. Рекомендується для невеликих присадибних садів.
Сорт «Tamariscif» - низькорослий чагарник заввишки 1м, завширшки 2м, з декоративною оригінальною вічнозеленою кроною. Хвоя сизуватого відтінку, злегка зігнута, темно-зелена з білою смужкою зверху. Зимостійкий, посухостійкий, світлолюбний. До родючості ґрунту невибагливий. Рекомендується для декорування камяних схилів.
Даний вид та більшість сортів сонцелюбні. Ялівець зростає густо, переносить напівтінь. Потребує водопроникного ґрунту але не вибагливий до його родючості. Весна - найкращий час для садіння ялівцю. Після садіння при посушливій погоді рослини необхідно поливати, а простір навколо коріння мульчувати. За ураження щитівками та павутинним кліщем рослини слід обприскувати засобами, що містять парафінове масло.
Розмножують переважно живцями але можна й насінням.
Вирощується в розсаднику протягом трьох років в одній шкілці.
Вишня звичайна (cerasus avium).
Даний вид сонцелюбний, проте витримує і затінення. Посухостійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, розмножується насінням і кореневою поросллю. Найкращий час для садіння - початок весни. Перед посівом кісточки стратифікують, а після висіву коткують, поливають і мульчують.
Розмножується клоновими підщепами (кореневою порослю).
Вирощується протягом трьох років у одній шкілці
3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування
Проект сівозмін
Ялиця корейська:
Сівозміна №1
Посівне відділення
р. Зайнятий пар
р. Сіянці ялиці
р. Сіянці ялиці
Шкілка І
р. Зайнятий пар
р. Саджанці ялиці
р. Саджанці ялиці
р. Саджанці ялиці
р. Саджанці ялиці
Шкілка ІІ
р. Зайнятий пар
р. Саджанці ялиці
р. Саджанці ялиці
р. Саджанці ялиці
Софора японська ф. плакуча:
Посівне відділення
р. Зайнятий пар
р. Сіянці софори
Сівозміна №2
Шкілка І
р. Зайнятий пар
р. Саджанці софори
р. Саджанці софори
р. Саджанці софори
Шкілка ІІ
р. Зайнятий пар
2018 р. Окулянт софори
Ялівець козацький:
Сівозміна №3
Шкілка І
р. Зайнятий пар
р. Саджанці ялівцю
р. Саджанці ялівцю
р. Саджанці ялівцю
Вишня звичайна :
Сівозміна №4
Шкілка І
р. Зайнятий пар
р. Саджанці вишні
р. Окулянти вишні
р. Окулянти вишні
Висновок:
. Таким чином після попередника з люпину, який збагачує ґрунт доступними для рослин формами азоту, на їх місце доцільно висаджувати (висівати) рослини, вибагливі до вмісту азоту в ґрунті.
. Після вирощування декоративних рослин, які виснажують ґрунт обов'язково необхідно вносити добрива, а також потрібно розміщувати такі культури, що сприяють відновленню родючості: ялівець козацький - 4000шк., ялиця корейська - 10000шт., софора японська (ф. плакуча) - 600шт. і вишні звичайної - 6000шт.
. Таким чином, розсадник «Дружба» має чотири науково-обґрунтованих сівозмін з різною кількістю полів і шкілок, відповідно до агротехніки вирощування запланованих декоративних рослин - Ялиця корейська, Софора японська ф. плакуча, Ялівець козацький, Вишня звичайна.
3.2 Обробіток ґрунту
В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важлива роль належить обробітку грунту. Окремі прийоми та системи обробітку грунту мають вагомий вплив на розвиток і ріст деревних рослин, розміри витрат на проведення не тільки наступних за ним робіт, повязаних з сіянням, садінням, доглядом за ґрунтом і знищенням бурянів, а і на собівартість продукції в цілому.
Правильний обробіток грунту покращує водно-фізичні властивості і формує стійку, дрібно-грудкувату структуру. В своєчасно і правильно обробленому грунті створюються оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкладання органічних речовин та накопиченню нітратів, необхідних для розвитку рослин.
Основними завданнями обробітку грунту є:
·створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного, теплового і поживного середовищ;
·забезпечення найкращих умов для кореневого живлення та росту кореневої системи;
·посилення кругообігу поживних речовин в грунті;
·підвищення активності корисних мікроорганізмів та інтенсивності мінералізації органічних залишків;
·знищення бурянів, шкідників і збудників хвороб рослин;
·створення сприятливих умов для висіву насіння, садіння рослин, проведення доглядів і внесення добрив;
·захист грунту від водної і вітрової ерозії .
У постійних розсадниках правильним і своєчасним обробітком грунту створюють очищений від бурянів культурний орний шар глибиною 22-45 (50) см і щільністю 1,05-1,15г/см 3 з високою водопроникністю та з вмістом мякого гумусу більше 3%. Орний шар грунту повинен мати водостійку мікроагрегатну структуру, високу біохімічну активність і бути забезпеченим доступними для рослин формами води та елементами мінерального живлення упродовж усієї вегетації сіянців і саджанців. Цього досягають, застосовуючи окремі прийоми та системи обробітку грунту. Одноразове механічне діяння на орний шар робочими органами ґрунтообробних знарядь називають прийомом обробітку грунту. Вони бувають загальними (оранка, лущення, культивація, боронування) і спеціальними (плантажна оранка фрезерування, шлейфування та ін.).
3.2.1 Первинне освоєння площі
Обробіток ґрунту на не засмічених бурянами старих перелогових та цілинних землях проводяться, як правило, за системою зайнятого пару, придатною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов системою основного обробітку ґрунту.
Майже всі землі, що відводяться під розсадник вийшли з-під сільськогосподарського користування, з окультуреним верхнім шаром, ґрунт обробляють за системою зайнятого пара.
Частина території була зайнята лісом. Освоєння лісових земель починають з очищення площі від пеньків і лісосічних залишків та планування їх поверхні. Формування орного шару розпочинається з оранки ґрунту чагарниковими плугами і вичісування коренів корчувальними боронами. Весною наступного року ґрунт обробляється у двох напрямках дисковими культиваторами з наступним боронуванням.
Для вирівнювання агрофону на площах з опідзоленими ґрунтами та вигорнутим на поверхню підзолистим горизонтом внаслідок розкорчовування пнів, перед оранкою вносять низинний торф з розрахунку 120-160 т/га і проводять так званий „вирівнюючий посів невибагливих сільськогосподарських культур. Первинну оранку проводять на глибину гумусового горизонту, збільшуючи її під час заорювання сидератів і основного обробітку ґрунту в полях сівозмін на 3-5 см до тих пір поки орний шар не досягне 25-27 см. Завершальною метою первинного освоєння площі діляноки, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар грунту з вмістом гумусу понад 3%.
Основний та передпосівний обробітки ґрунту: оранка є одним із найважливіших прийомів обробітку грунту. Рекомендована глибина основного обробітку ґрунту для даної Лісостепової зони з чорноземами опідзоленими: для посівного відділення 20 - 25 см, для шкільного - 30 - 40 см., яка не повинна перевищувати 1-2см в один чи інший бік. Після оранки застосовується міжрядна та суцільна культивація в поєднанні з боронуванням у шкільних відділеннях розсадника.
3.2.2 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування
Для конкретних ґрунтово-кліматичних умов найкраще проводить зяблеву систему основного обробітку ґрунту.
Зяблева система основного обробітку грунту має місце в розсадниках різних грунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших систем основного обробітку грунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньо - весняне боронування.
Лущення створює сприятливі умови для проростання бурянів та накопичення і збереження вологи в грунті. У розсадниках Полісся та Лісостепу лущення проводять на глибину 4 - 5 см, а Степу - 8 - 12 см. Через 10 - 15 днів після появи сходів бурянів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20 - 35 см і 25 - 50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню грунту.
На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10 - 15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. У районах з глибоким сніговим покривом піднятий зяб залишають на зиму незаборонованим (гребенястим), що сприяє накопиченню вологи в грунті. В осінньо-зимовий період в зораному грунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури грунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму грунту.
Система зяблевого обробітку грунту в степових розсадниках спрямована на максимальне накопичення вологи та її збереження в грунті. Особливістю зяблевої системи в цих умовах є більш глибоке, ніж у районах з достатнім зволоженням, лущення (8 - 10 см, а в особливо в посушливі роки - 10 - 12 см) з одночасним боронуванням. Після появи бурянів проводять глибоку оранку (в посівному відділенні на глибину 30 - 32 см, а в шкілках - 40 - 45 см) з одночасним боронуванням.
Зайнятопарова система обробітку. Вона включає:
·агротехнічні прийоми зяблевої системи;
·сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);
·збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне боронування (закриття вологи).
В подальшому грунт утримують в чистому від бурянів та пухкому стані за допомогою своєчасної культивації та боронування. Вирощування вказаних сільськогосподарських культур проводять з метою поповнення запасів грунту азотом та для утворення міцної грудочкуватої структури в орному шарі грунту.
3.3 Система застосування добрив
У зв'язку з інтенсивним і тривалішим у часі, порівняно з сільськогосподарськими культурами, використанням ґрунту садивним матеріалом деревних рослин у сівозмінах декоративних розсадників, в його верхніх коренезаселених шарах відбуваються значні зміни умов усіх видів живлення: повітряного, водного, теплового і мінерального. В першу чергу, внаслідок виносу з ґрунту значної кількості елементів мінерального живлення разом з вирощеним садивним матеріалом. Це стосується останнього виду живлення - мінерального.
Відомо, що рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них - вуглець, водень, кисень і азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту.
Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, поділяють на дві групи: макро - та мікроелементи. До макроелементів належать азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо. Тканини рослин містять їх у значній кількості (від сотих часток відсотка до кількох відсотків маси сухої речовини). До другої групи - мікроелементів відносять марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор та ін. Вміст їх у рослинах незначний і становить тисячні та стотисячні частки відсотка. Різний вміст елементів мінерального живлення і в ґрунті. Запас їх у ґрунті значною мірою впливає на стан рослин і вміст елементів мінерального живлення в їх тканинах.
Забезпеченість рослин поживними речовинами у розсадниках, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в ґрунті, поліпшують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів.
Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібно не лише у зв'язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому, що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів, залежно від механічного складу та виду садивного матеріалу, виноситься від 3 до 20 т родючого ґрунту. Значна частина поживних речовин вилучається з ґрунту вирощеним садивним матеріалом. В зв'язку з цим внесення добрив у розсадниках за тривалого вирощування садивного матеріалу є вкрай необхідним агротехнічним прийомом.
Основою побудови правильної системи внесення добрив є:
забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення;
біоекологічні особливості порід;
розмір засвоєних з ґрунту поживних речовин рослинами;
результати польових та вегетаційних досліджень.
На ступінь використання добрив рослинами в деревних розсадниках впливають і метеорологічні умови. Дози добрив, особливо азотних, холодної весни потрібно збільшувати. Із зниженням температури влітку вегетацію рослин поліпшують калійні добрива. Дія добрив погіршується у посушливі періоди, через що зрошення у розсадниках бажане не тільки у посушливих зонах, а й у зонах нестійкого і достатнього зволоження.
Розрахунок доз внесення добрив у полях сівозміни розсадника наведено в таблиці 8. В розсадниках немає можливості вносити добрива щороку, тому дуже важливо внести добрива під оранку - основне добриво, а також провести припосівне та при посадкове внесення добрив. Що стосується підживлень їх поєднують з міжрядними рихленнями. В першій половині вегетації вносять азотні добрива, які стимулюють ріст декоративних рослин, а в другій половині вегетації - фосфорні і калійні добрива, які сприяють накопиченню органічних речовин і підвищують зимостійкість рослин.
3.3.1.Запроектована система добрив та її обґрунтування
Основою для розробки раціональної системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих порід на різних етапах їх розвитку. Інтенсивність засвоєння окремих поживних речовин є різною в залежності від окремих фаз розвитку рослин та їх росту. При цьому кожній з деревних рослин притаманні свої особливості. Тому ефективність застосування добрив, багато в чому залежить від строків і способів їх внесення. Залежно від строків внесення розрізняють: допосівне (основне), припосівне (присадивне) та післяпосівне (підживлення) добриво.
Допосівне (основне) добриво відіграє важливу роль у живленні рослин. Як правило, це більша (понад 60%) частина загальної дози добрива, необхідної для створення достатньо сприятливих, близьких до оптимальних умов мінерального живлення тієї чи іншої культури упродовж її вирощування. Основне органічне та мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибоку оранку. Час внесення добрив залежить від багатьох умов: грунту, клімату, агротехніки вирощування садивного матеріалу та специфічних властивостей добрив (розчинності, концентрації тощо). В якості основного добрива вноситься азотне добриво: аміачна селітра та органічне - гній-сипець.
Припосівне (присадивне) добриво призначене для оптимізації живлення рослин у початкові періоди їх життєдіяльності в тій чи іншій культурі (проростання насіння і появи перших корінців або у фазі приживлення). У ці періоди рослини (сходи) не мають ще добре розвиненої кореневої системи і тому слабо використовують добрива, що внесені під глибоку оранку або внаслідок порушення коренелистової кореляції після викопування (сіянці, саджанці) не спроможні, у повній мірі, забезпечити їх потребу у необхідній кількості елементів мінерального живлення для регенерації кореневих систем та їх швидкого росту після садіння на площу вирощування. Для забезпечення сіянців і саджанців елементами мінерального живлення у початковий період весною вносять легкодоступні форми добрив безпосередньо в зону загортання насіння чи кореневих систем висаджуванних рослин. Сучасні комбіновані сівалки та саджалки дозволяють одночасно висівати насіння та вносити припосівне (присадивне) добриво. На осінні посіви припосівне добриво вносять весною по розтало-мерзлому грунту або під час першого боронування.
Ефективно водночас із насінням вносити в посівні борозенки гранульований суперфосфат або органо-мінеральні суміші (гранульований суперфосфат + гній-сипець). Норма внесення в рядки становить 80 - 100 кг/га суперфосфату і 0,5 - 0,8 т/га гною-сипцю. У період передпосівного обробітку під культиватор доцільно вносити 5 - 6 ц/га попелу, який не тільки збагачує грунт поживними елементами, а й завдяки вмісту оксиду кальцію (30 - 40%) поліпшує його фізичні властивості. Водночас з ним, але не пізніше ніж за 15 - 20 днів до посіву насіння, можна вносити нітрат кальцію (1,5 - 2 ц/га).
Водночас із насінням вносяться в посівні борозенки суперфосфат подвійний. Норма внесення в рядки становить 80 - 100 кг/га суперфосфату і 0,5 - 0,8 т/га гною-сипцю.
Таким чином в якості припосівного добрива використовуємо суперфосфат подвійний.
Підживлення (післяпосівне добриво) рослин має велике значення для задоволення їх потреб в поживних речовинах, нестача яких іноді спостерігається у періоди інтенсивного росту садивного матеріалу. Для даних видів рослин, які вирощуються у декоративному розсаднику, в якості підживлення використовують азотні та фосфорно-калійні добрива: аміачна селітра, суперфосфат подвійний і калійна сіль. Були вибрані саме ці добрива, бо вони найкраще підходять для підживлення рослин згідно курсового проекту, враховуючи помірно-континентальний клімат та тип ґрунту (чорнозем вилугуваний), є досить недорогими і добре поглинаються рослинами.
3.3.2 Види, дози, терміни та технологія внесення добрив
У деревних розсадниках використовують усі види добрив - органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хімічну меліорацію ґрунтів (меліоративні).
До них належать гній, гноївка, пташиний послід, торф, різні компости, сапропель та зелене добриво. В органічних добривах міститься азот, фосфор, калій, інші макро- і мікроелементи.
Гній - це суміш підстилки з твердим послідом та рідкими виділеннями тварин. Залежно від ступеня розкладання розрізняють чотири види гною: свіжий, напівперепрілий, перепрілий та перегній. Гній після вивезення на поля слід одразу ж розкидати та заорати. На важких глинистих грунтах його заорюють на глибину 10-15 см, а на легких піщаних - на 15-20 см. Весною вносять гній у легкі ґрунти, а у важкі - восени, перед зяблевою оранкою. Норма внесення відповідно становить 15-20 т/га один раз у 2-3 роки та 30-40 т/га один раз у 3-4 роки.
Мінеральні добрива (туки)
Випускає хімічна промисловість. Це речовини, які у своєму складі не мають органічних сполук, але містять один або кілька елементів мінерального живлення. Їх підрозділяють на прості (одинарні або односторонні), комплексні та мікродобрива.
До простих, що містять один з трьох основних елементів мінерального живлення рослин, відносять добрива азотні, фосфорні та калійні. Поживна цінність мінерального добрива визначається за вмістом в ньому діючої (поживної) речовини (табл.4.10). Діюча речовина (маса елемента мінерального живлення в доступній для рослин формі) складає певний процент від загальної маси мінерального добрива і є одним з основних показників його ефективності. Решту маси добрива становлять різні супутні наповнювачі.
В азотних добривах доступний для рослин азот може знаходиться у різному стані: аміачному, амонійному, нітратному та амідному. Аміачні азотні добрива придатніші для внесення на нейтральних і лужних ґрунтах, а нітратні - на кислих.
Одним з універсальних та високоефективних азотних добрив є аміачна селітра (азотнокислий амоній, нітрат амонію) з вмістом діючої речовини 34%. Висококонцентрованим добривом (46% діючої речовини - доступного азоту) є карбамід (сечовина). З твердих азотних добрив у розсадниках застосовують також сірчанокислий амоній, натрієву (чілійську) та кальцієву селітру, а з рідких - аміачну воду та рідкий (безводний) аміак.
Фосфорні добрива за ступенем розчинності у воді поділяють на три групи:
·розчинні (суперфосфат простий, суперфосфат гранульований, суперфосфат подвійний);
·важкорозчинні (томасшлак, преципитат);
·нерозчинні (фосфоритне борошно та ін.).
Як основне добриво використовують усі форми фосфорних добрив (розчинні, важкорозчинні та нерозчинні). Для припосівного добрива та підживлення садивного матеріалу придатні лише розчинні фосфорні добрива.
Калійні добрива можна розділити також на три групи:
·концентровані (хлористий калій, сульфат калію, каліймагнезія);
·змішані, які одержують шляхом розмелення сирих солей та концентрованих добрив;
·сирі солі (сильвініт, каїніт та ін.).
Калійні добрива краще вносити восени під зяблеву оранку (разом з іншими добривами) у вологий шар грунту.
Підживлюючи рослини, враховують здатність добрив переміщуватись у нижні шари грунту. Нітратні азотні добрива легко переміщуються, через що їх можна вносити у поверхневий шар грунту. Малорухомі добрива - аміачні, фосфорні і калійні - вносять у ті шари грунту, де розташована основна маса активних коренів.
Азотні добрива доцільно вносити весною на початку утворення листочків, а фосфорно-калійні - у період активного росту сіянців та саджанців. Перші сприяють швидкому росту листя, другі - розвитку кореневої системи. Калійні добрива особливо ефективні при внесені їх в кінці літа, оскільки суттєво підвищують морозостійкість рослин.
Дози добрив, особливо азотних, холодної весни потрібно збільшувати. Із зниженням температури влітку вегетацію рослин покращують калійні добрива. В посушливі періоди дія добрив погіршується, тому зрошення в розсадниках бажане не тільки в посушливих зонах, а й зонах достатнього зволоження.
Розраховуючи дози добрив та їх потребу для вирощування садивного матеріалу в розсаднику враховували умови в яких вирощували рослини, рекомендовані дози добрив, площі на яких застосовувалися добрива. Брали до уваги, що 60% добрив вносять в основне і припосівне, присадивне добриво, а підживлення складають 30-40% всієї дози добрив.
Під час першого підживлення використовують азотні добрива, а під час другого фосфорно-калійні.
Таблиця 10 - Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника
№п/пВид добриваКількість. Діючої речовини в добривахНорма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/гаДоза внесення добрив у туках, кг/гаПлоща внесення добрив, гаПогреба у добривах на всю площу, кгОсПпПП2Посівне відділення - ялиця корейська1Гній20200,061,2 т2Аміачна селітра34,515х2860,065,163Суперфосфат подвійний45302020х22000,06124Калійна сіль401010х2750,064,5Шкільне відділення - І шкілка ялиця корейськаГній20200,48 тАміачна селітра34,515х41740,4121,6Суперфосфат подвійний454030х43550,4142Калійна сіль401010х41250,450Шкільне відділення - ІІ шкілка ялиця корейськаГній50500,735 тАміачна селітра34,525х33040,7212,8Суперфосфат подвійний454030х35550,7388,5Калійна сіль402010х31250,787,5Шкільне відділення - вишня звичайна5Гній50500,2110,56Аміачна селітра34,52020х32320,2148,77Суперфосфат подвійний45202020х32220,2146,68Калійна сіль401010х33120,2165,5Шкільне відділення - ялівець козацький13Гній50500,126 т14Аміачна селітра34,52020х32320,122815Суперфосфат подвійний45202020х32220,1226,616Калійна сіль401010х31000,1212Посівне відділення - софора японська17Гній20200,010,2т18Аміачна селітра34,515х2860,010,8619Суперфосфат подвійний45302020х22000,01220Калійна сіль401010х2750,010,75Шкільне відділення - І шкілка софора японська17Гній50500,0261,3 т18Аміачна селітра34,52020х32320,026619Суперфосфат подвійний45301020х32220,0265,820Калійна сіль401010х31000,0262,6ІІ шкілкаГній50500,0844,2 тАміачна селітра34,52020х32320,08419,5Суперфосфат подвійний45301020х32220,08418,65Калійна сіль401010х31000,0848,4
Висновок:
Згідно проведених розрахунків для вирощування декоративних рослин необхідно щороку:
Гною - 65 т, на шкільне відділення та 1,4 т на посівне відділення;
Аміачної селітри -431,7 кг на шкільне та 6,02 кг на посівне відділення;
Суперфосфат подвійний - 624,5 кг на шкільне та 14 кг на посівне відділення;
Калійна сіль - 223,9 кг на шкільне відділення та 15,25 кг на посівне.
Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу
4.1 Особливості вирощування сіянців
Вирощування сіянців є одним з найбільш відповідальних і складних етапів у роботі розсадників. Сіянці деревних та чагарникових порід у деревних розсадниках вирощують як у відкритому (у посівному відділенні), так і закритому (теплицях, оранжереях) ґрунті. У посівному відділенні, як правило, вирощують переважно сіянці з відкритою кореневою системою, а у теплицях та оранжереях як із закритою, так і з відкритою кореневою системою.
Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного маломірного садивного матеріалу для лісорозведення, штучного лісовідновлення, створення лісопарків та пересаджування в шкілки розсадника для дорощування і виробництва саджанців. Високоякісний садивний матеріал повинен мати певні розміри, гармонійно розвинені органи і оптимальне для кожного виду співвідношення маси коренів та маси надземної частини.
.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу
Зберігання насіння. Для безперебійного забезпечення потреб деревних розсадників у високоякісному насінні важливу роль має не тільки його заготівля, але і збереження високої посівної якості насіння до часу висівання. Потреба зберігати насіння протягом певного періоду зумовлена періодичністю плодоношення більшості видів деревних і чагарникових рослин. Крім цього, заготовлене насіння не завжди відразу висівається в ґрунт, і тому певний час повинно зберігатись. Період між збором і висівом насіння може тривати від декількох днів до декількох років. Зберігання насіння листяних порід до першої весни, а хвойних - до першої осені за роком збору називається короткочасним. Зберігання насіння протягом довшого терміну називається довгочасним. На таке зберігання закладають насіння 1-го і 2-го класу якості і переважно місцевого походження .
Зберігають насіння листяних порід у герметично закупореній скляній або металевій тарі. Насіння софори японської до стратифікації зберігають у дерев'яних ящиках шаром до 20 см.
У процесі зберігання насіння потрібно попередити проростання зародка. Це досягається суворим дотриманням відповідних температури та вологості насіння. Умови зберігання повинні бути такими аби забезпечити збереження життєздатності зародка, але не стимулювати його проростання.
Відносна вологість повітря у складі не повинна перевищувати 70%. Посівна якість насіння більшості порід найкраще зберігається при постійній температурі від 0 до +5°С, ялини, сосни, модрини від 0 до +5 - 10°С. Постійна знижена температура на складах підтримується холодильним устаткуванням.
Склад повинен бути забезпечений необхідною тарою та інвентарем для відбору і зважування середніх проб насіння (брезент, лотки, відра, ваги тощо).
Склади або приміщення для зберігання насіння повинні бути чистими та обладнані стелажами, засіками, спеціальними гачками для підвішування мішків. Якщо насіння зберігається в ящиках, мішках чи іншій відкритій тарі, його небажано тримати на земляній, цементованій або асфальтованій підлозі, оскільки насіння зволожуватиметься, а його посівна якість - знижуватиметься. У разі виявлення в складі комірних шкідників приміщення дезінфікують.
Способи підготовки насіння до сівби:
Стратифікація - підготовка насіння до сівби шляхом перемішування його з піском, тирсою, торфом. Але доцільніше не перешаровувати, а перемішувати насіння з субстратом. При цьому субстрат відокремлює насінини одну від одної, запобігаючи поширенню грибних захворювань.
Снігування - для насіння багатьох деревних порід,підготовка до проростання яких потребує дії низьких температур. Снігування ефективне не тільки для насіння з глибоким, а й з вимушеним спокоєм, внаслідок чого підвищується його енергія проростання та грунтова схожість.
Скарифікація - полягає в механічному пошкодженні твердих насіннєвих покривів за допомогою надрізання, дряпання, обережного розтирання у ступці з піском, завдяки чому шкірка стає легкопроникною для повітря та води.
Намочування - тривалість намочування визначається швидкістю бубнявіння насіння та його біологічними особливостями. Воно застосовують для підготовки насіння до сівби, що перебуває у стані вимушеного спокою. Вода має бути кімнатної температури.
Дезинфекцію та дезинсекцію насіння використовують для захисту від збудників хвороб та ентомологічних шкідників. Для попередження зараження насіння збудниками хвороб, що призводять до вилягання сіянців, його протруюють фунгіцидами. Насіння шпилькових і листяних порід піддають сухому протруюванню гранозаном або фундазолом. Насіння засипають у бочку на 2/3 її об'єму, додають 0,5 - 1 грама гранозану на 1 кг насіння і ретельно перемішують протягом 5 - 10 хв. Широко використовують препарат ТМТД (4 г на 1 кг насіння), а також системний препарат БМК.
4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянців
Агротехніка вирощування сіянців у відкритому ґрунті передбачає проведення таких робіт:
·основний та передпосівний обробітки ґрунту;
·підготовку насіння до посіву;
·висів насіння дерев і чагарників;
·догляд за посівами до появи сходів;
·догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями);
·інвентаризацію сіянців;
·викопування та зберігання садивного матеріалу.
Основний та передпосівний обробітки ґрунту: оранка є одним із найважливіших прийомів обробітку грунту. Рекомендована глибина основного обробітку ґрунту для Лісостепової зони з чорноземами опідзоленими: для посівного відділення 20 - 25 см, для шкільного - 30 - 40 см., яка не повинна перевищувати 1-2см в один чи інший бік.
Боронування проводять з метою вирівняння і розпушування виораної поверхні, знищення ґрунтової кірки та загортання мінеральних добрив. Трактор МТЗ-82, Борона дискова БДН-3, строки виконання робіт: квітень-травень.
Культивацію проводять з метою більш глибокого розпушування грунту без обертання скиби та для боротьби з бурянами. Роботу виконують культиваторами різних конструкцій та дисковими боронами. Своєчасна культивація значно покращує водно-повітряний режим грунту. Трактор МТЗ-82, Культиватор КПФ-1,5, строки виконання робіт: після оранки навесні та восени.
Лущення проводять з метою зменшення засміченості полів і покращення якості зяблевої оранки після зернобобових. Здійснюють його відвальними та дисковими лущильниками на глибину до 5 см. Трактор МТЗ-82, Лущильник ЛДГ - 20, строки виконання робіт: вересень-жовтень.
Підготовку насіння до посіву: для отримання якісних сіянців насіння має бути найвищої якості, не уражене збудниками хвороб і шкідниками, а це досягається правильним його зберіганням та виконання всіх дій та технологій при передпосівній стратифікації насіння. Виконується апробація садильного матеріалу, а коли результати виявляться задовільними, то проводять передпосівну стратифікацію та протруювання з подальшим його висівом.
Висів насіння дерев і чагарників: найкращим періодом для висіву насіння у лісостеповій зоні є осінній сезон, але можна сіяти і весною, висів проводиться спеціальними сівалками у борозенки (стрічки чи рядки). Осінні посіви найбільш ефективні для видів, насіння яких не потребує тривалої стратифікації (до 3 - 4 міс). Насіння рослин з тривалим періодом стратифікації висівають після літньої стратифікації, протягом 3 міс.
Весною можна висівати насіння усіх видів деревних рослин. Весняні посіви ефективні, якщо проведені у стислі агротехнічні строки. При запізненні з висівом сходи зявляються пізно і недружно, знижується вихід стандартних сіянців. Практика свідчить, що для весняних посівів краще використовувати насіння, що проростає.
Догляд за посівами до появи сходів: до появи сходів проводять коткування посівів (для ущільнення ґрунту, що покращує водний режим), поверхневе боронування (для зняття «кірки», що перешкоджає сходу сіянців).
Догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями): після появи сходів виконується міжрядна культивація з одночасним обприскуванням сіянців, виконується їх затінення.
Інвентаризація сіянців: Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців протягом вересня-жовтня, залежно від лісорослинної зони (у розсадниках України з 15 вересня до 15 жовтня). Виконують її згідно з інструкцією з проведення щорічної інвентаризації лісових культур, розсадників і площ з проведеними заходами сприяння природному поновленню лісу.
В розсадниках її починають з уточнення загальної та продуктивної площі, її розподілу за видами користування, породами, а у межах породи - за віком і особливостями виробництва садивного матеріалу.
З метою зменшення трудомісткості і витрат часу для інвентаризації великих посівних площ використовують статистичний метод. Спочатку, незалежно від площі посіву, на 20 облікових відрізках проводять пробну інвентаризацію, під час якої визначають мінімальну кількість облікових відрізків завдовжки 0,5 м, яка забезпечить одержання достовірних даних при основній інвентаризації. Облікові відрізки розміщують рівномірно за всією площею на чотирьох або пяти посівних рядочках. За результатами обліку визначають коефіцієнт варіації розміщення сіянців, а по ньому - кількість облікових відрізків, необхідних для одержання достовірних даних при проведенні основної інвентаризації. При коефіцієнті варіації, меншому від 22%, основну інвентаризацію не проводять, а результати пробної інвентаризації сіянців вважають остаточними.
Викопування та зберігання садивного матеріалу: викопування сіянців проводять у 1-2 річному віці. Їх викопують у пучки по 100 штук, грузять і перевозять на ділянку подальшого вирощування. Зберігання проводиться у чистих, з температурою 2-6о С із середнім зволоженням приміщеннях (складах). Тривале зберігання не рекомендується, бо існує загроза погіршення подальшого росту рослин і погіршується імунітет сіянців.
Таблиця 11 - Розрахунок кількості та вартості насіння
Висновок: В перші роки діяльності розсадника насіння ялини та софори насіння буде закуплятися в фірмах які займаються реалізацією насіння лісових та декоративних культур, а в подальшому насіння збиратиметься на дослідній ділянці.
Таблиця 12 - Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до посіву
№ п/пВид роботиОдиниця виміруОбсяг робітНорма виробіткуРозряд робітПотреба вВартість робіт, грнТермін виконання роботил/дм/з12345б78910Ялиця корейська1Закладання насіння у мішкикг1095ІІ0,1050,88ІІ2Снігування насіннякг1095ІІ0,1050,88ІІ3Виймання насіннякг10323ІІ0,0310,26ІІ4Просушування насіннякг10212І0,0470,54ІІІ5Протруювання насіннякг10118IV0,0851,36ІІІ6Висів насіннякг101,4ІІ7,141157ІVРазом1161Софора японська1Відмивання насіннякг0,55268ІІ0,00060,015VІІ2Стратифікація в приміщеннікг0,55212І0,00070,028ІІІ3Протруювання насіннякг0,55118ІІ0,0010,025ІІІ4Висів насіннякг0,551,4ІІ0,116,2ІVРазом16,33
Висновок : для даних культур ми використовуємо: для насіння ялиці - снігування, для насіння софори - замочування та просушування насіння. Протруюємо насіння отрутохімікатами від зараження хворобами та пошкодження шкідниками (гаучо).
4.2 Особливості вирощування саджанців деревних і плодових порід
Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.
Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.
Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:
суховершинність - явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту - верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;
скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;
відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);
скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);
відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;
відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.
Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:
регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;
формування певних форм крони та типів кореневих систем;
збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;
забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);
прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;
придання деревним рослинам декоративних форм;
омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту і розвитку окремих органів конкретних видів рослин та їх довговічності. Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.
Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.
Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:
видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);
садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);
обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);
пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);
вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);
вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);
видалення пошкоджених, всихаючих і мертвих пагонів та гілок;
поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).
4.2.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника
Види садивного матеріалу. Основною метою діяльності розсадників, як вже зазначалось вище, є виробництво стандартного декоративного, плодового і лісового садивного матеріалу.
Згідно прийнятої термінології під садивним матеріалом (СМ) розуміють - цілі рослини або їх частини, які призначені для лісорозведення, штучного озеленення населених місць садово-паркового будівництва, лісовідновлення і лісорозведення, створення лісомеліоративних насаджень, закладання плодових садів тощо.
Розрізняють такі види садивного матеріалу квітково-декоративних рослин:
·насіння - генеративні органи деревних рослин;
·дичок - молода деревна рослина переважно природного походження віком 2-5 років, яку використовують головним чином, для лісовідновлення (не плутати з плодовими дичками, які вирощені в розсадниках також без пересаджування з насіння плодових деревних рослин 1-3 річного віку і призначені для щеплення на них культурних сортів);
·сіянець - молода деревна рослина віком 1-3 роки, вирощена з насіння без пересаджування і призначена для садіння на лісокультурні площі (лісові) або в шкільне відділення розсадника для дорощування та виробництва декоративних і плодових саджанців (сіянці лісові, плодові та декоративні);
·саджанець - деревна рослина вирощена шляхом пересаджування (перешколювання) сіянця або дорощування в шкілці живця (не укоріненого або укоріненого). Лісові та плодові саджанці переважно 2-4-річні, а декоративні - 3-12-річні та старші;
·живець - вегетативна частина рослини (стебла, кореня, листка), що використовується для садіння безпосередньо на лісокультурну площу або отримання садивного матеріалу інших видів (живцевих та щеплених саджанців). Живці поділяють на стеблові, листкові та кореневі.
Таблиця 13 - Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника
№ п/пПородаВік, роківПлоща садіння, гаСхема розміщення садивних місць, мПотреба в сіянцях, тис. шт.Ціна за 1 шт., грнЗагальна вартість садивного матеріалу, грнна 1гана всю площу123456789Деревна шкілка1Ялиця корейська4 30,4 0,70,7х0,5 1,0х0,728571 1428511500 100002,5 4528750 4500002Софора японська3 30,03 0,0840,7х0,5 1,4х1,028571 7142750 6003,5 252625 150003Ялівець козацький30,121,0х0,33333346001,56900Плодова шкілка4Вишня30,210,7х0,52857172000,53600Усього506875
Висновок: Таким чином для шкільного відділення щороку потрібно: дворічних живців ялиці корейської - 11500 шт., укорінених живців софори японської - 750 шт., ялівцю козацького - 4600 шт., сіянців вишні звичайної - 7200 шт.
4.2.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування деревних (декоративних) саджанців
Основний обробіток грунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (зайнятого пару в Лісостепу) або іншій науково-обґрунтованій для конкретних грунтово - кліматичних умов району діяльності розсадника. Глибина основного обробітку грунту, у порівнянні з посівним відділенням, більша (в дужках глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Лісостепу - 30 - 40 (50). Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару ґрунту, який становить 30-50см. Одночасно з основним обробітком грунту на парових полях вносяться добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН - 4 - 35) з грунтопглиблювачами (на глибину 40 см) або плантажними (ППН - 40, до 50см і ППН - 50).
Передсадивний обробіток грунту перед закладанням шкілки проводять з метою створення пухкого, добре розпушеного шару. Шпилькові породи з відкритою кореневою системою в шкілку краще висаджувати весною після весняного викопування садивного матеріалу. Перед висаджуванням в шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему обмочують в сметаноподібній бовтанці - суміші перегною або торфу і глинистого грунту, в яку додають ростові речовини (кореневин, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів.
При висаджуванні садивного матеріалу в шкілки коренева шийка рослин повинна бути нижче поверхні грунту в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках на 1 - 2 см. Садіння сіянців і живців здійснюється сажалкою СШП - 3, а саджанців садивною машиною МПС - 1. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних „мішків в зоні кореневої системи ущільнюють грунт біля саджанців. Після завершення садіння грунт розпушують і поливають. Агротехнічний догляд за грунтом і саджанцями та знищення бурянів розпочинають одразу після садіння шляхом розпушування грунту культиватором КРН - 2,8А. Упродовж вегетаційного періоду грунт розпушують по мірі його ущільнення 3-5 рази на рік, глибина осушення, аби не допустити ущільнення ґрунту, коливається в межах від 7 до 18см.
4.2.3 Агротехніка і виробничі витрати вирощування плодових саджанців
Для вирощування сіянців і саджанців вишні звичайної виконують наступні агротехнічні заходи: основний обробіток ґрунту, перед посівом насіння, що включає оранку, передпосівну культивацію, післяпосівне боронування, коткування і полив території. Стратифікація насіння проводиться в приміщеннях чи теплих траншеях протягом 120 - 150 діб.
4.3 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу
Таблиця 14 - Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів
№ ппНазваОдиниця виміруКількістьЦіна за одиницю, грн.Загальна вартість, грн.123456Посівне відділення - ялиця корейська1Гнійт1,250602Аміачна селітрат0,005212006,243Суперфосфат подвійнийт0,0121750214Калійна сільт0,00456903,15Мульчат215306Щити для притіненняшт35155257Шпагат для зв'язування сіянців (1 м на 100 шт)м1102,5275Разом по породі920,34Посівне відділення - софора японська1Гнійт0,250102Аміачна селітрат0,086120010,323Суперфосфат подвійнийт0,021750354Калійна сільт0,0756905,185Шпагат для зв'язування сіянців (1 м на 100 шт)м82,520Разом по породі80,5Плодова шкілка вишня1Гнійт10,5505252Аміачна селітрат0,0491200593Суперфосфат подвійнийт0,046175080,54Калійна сільт0,065690455Секаторишт7503506Окуліровочні ножішт6704207Пилки ножівкишт375225Разом по породі1704,5Шкільне відділенняДеревна (декоративна) І-ІІ шкілка - Ялиця корейська1Гнійт435021502Аміачна селітрат0,3341200400,83Суперфосфат подвійнийт0,531750927,54Калійна сільт0,1469096,6Разом по породі3575Деревна шкілка-ялівець козацький1Гнійт6503502Аміачна селітрат0,031200363Суперфосфат подвійнийт0,026175045,54Калійна сільт0,0126908,35Секаторишт5502506Пилки, ножівкишт375225Разом по породі914,8Деревна (декоративна) І-ІІ шкілка-софора японська1Гнійт3,7550187,52Аміачна селітрат0,026120031,203Суперфосфат подвійнийт0,023175040,254Калійна сільт0,0116907,595Секаторишт3501506Пилки, ножівкишт2751507Окуліровочні ножішт370210Разом по породі776,54Разом по розсаднику7971,68
Висновок:
Допоміжні матеріали потрібні для обробітку, підживлення рослин та нормального функціонування розсадника з площею в 3,8га. Для купівлі всіх допоміжних матеріалів потрібно 7971,68 грн.
Собівартість це показник, який обєктивно характеризує затрати коштів на одинцю вирощеної продукції.
Розрахувавши калькуляцію розсадника ми бачимо, що Собівартість вирощених рослин становить: Софора японська - 150 грн , вишня звичайна - 20грн, ялівець козацький - 35 грн, ялиця корейська -200 грн. Таким чином вони окупляться поступово, через10-12 років.
4.3.1 Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців
Таблиця 15 - План реалізації продукції
пп№ Назва породиВік садивного матеріалу, роківПлан реалізаціїВиробнича собівартість, грнРезультат виробничої діяльності, грнкількість, тис.шт.Ціна .шт., грнЗагальна вартість, грнприбутокзбиток1234567891. Посівне відділення1Вишня звичайна272001,5108005504,075295,92Софора японська27504,030002994,555,45Усього5301,352.Шкільне відділення2.1 Деревна шкілка1Ялиця корейська7100002002000000630012,51369987,52Ялівець козацький340003514000026912,041120883Софора японська66001509000013149,2476850,7Усього1558926,22.2 Плодова шкілка1Вишня36000201200009885,85110114Усього110114Загалом по розсаднику1674341,60,0
Висновок: В таблиці № 15 я розрахувала план реалізації своїх рослин.. З розрахунків бачимо, що прибуток становить 1674341,6 гривень, а збиток становитиме - 0,0 грн.
Розділ 5. Організація і охорона праці в розсаднику
Організація праці на розсаднику.
Основною виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоловіки.
Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою (лісова школа), а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.
Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.
При зеленому живцюванні основою організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників. У дні масового живцювання додатково беруть кілька чоловік з числа пенсіонерів або школярів.
Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.
Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками є одним з прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.
В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення товарів народного вжитку, рубок догляду за лісом та інших робіт визначається конкретними умовами виробництва.
Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний підряд, обєктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.
Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.
Обовязкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.
Оплата праці робочих у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.
Бригадирам на роботах у лісових розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка в розмірі до 35% відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.
Посадові обовязки майстра розсадника. Він здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю лісового розсадника. Розробляє перспективні та біжучі плани виробничої діяльності розсадника. Забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів щодо наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних та трудових ресурсів. Організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для апробації посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу. Розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику. Контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Забезпечує використання механізмів, обладнання. Організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва. Проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі. Організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника. Керує працівниками розсадника. Дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників розсадника щодо кінцевого результату - бригадного підряду, про перехід на госпрозрахунок.
Повинен знати: накази, розпорядження та інші керівні матеріали, які стосуються виробничо-господарської діяльності розсадника; біологію деревних і чагарникових порід, технологію вирощування садивного матеріалу; біологію шкідників та хвороб лісу і способи боротьби з ними; економіку, організацію виробництва, праці та управління; діючі положення щодо оплати праці, матеріального і морального заохочення працівників; пільги, встановлені для працівників лісового господарства; законодавчі акти з лісового господарства та основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.
Щодо кваліфікаційних вимог, то він повинен мати вищу освіту за спеціальністю "Лісове і садово-паркове господарство" і не обовязково стаж роботи, або середню спеціальну освіту за спеціальністю "Лісове господарство" і стаж роботи на інженерно-технічних посадах у лісовому господарстві не менше як 3 роки.
Таблиця 16 - Розрахунок потреби розсадника в робочій силі
№ ппВиробниче відділенняНеобхіднолюдино-днів за місяцямисіченьлютийберезеньквітеньтравеньчервеньЛипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгруденьусього1234567891011121314151Посівне відділення3322344232222Шкільне відділення:а)деревна шкілка3345589118775б)плодова шкілка444558810786Усього по розсадникуПотрібно робітниківз них: постійних101010101010101010101010тимчасових12335566444
Висновки
. В даній курсовій роботі дана коротка характеристика декоративного розсадника «Дружба». Розсадник розташований у Київській області, Переяслав-Хмельницького р-ну, с. Помоклі з помірним кліматом, який сприяє вирощуванню культур. Область має сприятливі економічні умови для подальшого розвитку розсадника, має вільний доступ в інші області для продажу продукції.
. «Дружба» вирощує такі рослини як:
Ялиця корейська ;
Софора японська (ф. плакуча) ;
Ялівець китайський (сорти) ;
Вишня звичайний.
. Для побудови розсадника і закупівлі всіх агрегатів, інвентарю, насіння та ін. потрібно близько 700000грн..
. Розсадник окупить себе за10-12 роки. Його рентабельність на перших роках існування буде сягати 40%, з вирощенням і продажем перших крупномірних дерев рентабельність буде зростати після продажу першої продукції, прибуток становитиме 1674341,6 гривень, а збиток становитиме - 0,0 грн.
. За мінімальних витрат рентабельність розсадника буде досягати 200%. Після десяти років існування та вирощення крупномірних дерев розсадник буде щороку випускати:
Ялиця корейська -10000 штук;
Ялівець козацький - 4000 штук;
Софора японська (форма плакуча)- 600 штук;
Вишня звичайна (сорти) - 6000штук.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бочаров В.С., Никулин Ф.М. Выращивание посадочного материала в механизированных питомниках. - М.: Лесн. про-сть, 1979. - 96 с.
2. Галузеві норми виробітку і норми витрати пального на роботи в лісових розсадниках. - Київ.: Укрдержцентрпрацяліс, 1995. - 62 с.
3. Декоративне садівництво та квітникарство: Навчально-методичний посібник/ С.В. Роговський, Л.А. Козак, І.В. Тімонов та ін. - Біла Церква , 2009. - 153 с.
4. Кальной П.Г., Гордиенко М.И., Корецкий Г.С. Лесные культуры. - Киев: Вищ. шк., 1986. - 248 с.
5. Лісовий розсадник: Методичні поради з курсового проектування. - К.: НАУ, 2003. - 60с.
6. Гордієнко М.І., Фесюк А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М., Лісові культури. - К.: ІСДО, 1995. - 344 с.