Організація облікового процесу на підприємстві

Організація облікового процесу на підприємстві

Зміст

Вступ

.        Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства за КОАТУУ, КФВ, КОПФГ, КВЕД;та іншими класифікаційними ознаками, порядок створення та реєстрації підприємства.

.        Організація роботи бухгалтерської служби і матеріально-відповідальних осіб підприємства.

.        Ресурси підприємства та їх вплив на організацію облікового процесу

.        Внутрішня інфраструктура підприємства (організаційна структура: власник, виконавчі органи, виробничі підрозділи) та її вплив на організацію облікового процесу.

.        Зовнішня інфраструктура підприємства (покупці, постачальники, банківські установи, страхові організації, органи державної влади і самоврядування тощо) та її вплив на організацію облікового процесу.

.        Формування системи звітності підприємства (фінансової, статистичної, податкової)

.        Облікова політика підприємства

.        Формування та облік доходів підприємства за звітом про рух грошових коштів.

.        Формування та облік витрат підприємства за звітом про рух грошових коштів.

.        Об’єкти оподаткування підприємства, формування податків та їх облік.

.        Система управлінського обліку на підприємстві (суб’єкти, об’єкти, організація)

.        Організація управлінського обліку за центрами відповідальності і результатів діяльності підприємства.

.        Облік матеріальної відповідальності і матеріального заохочення працівників в процесі використання ресурсів підприємства.

.        Організація формування фонду доходів працівників підприємства та обліку його результатів його розподілу.

.        Організація зовнішнього податкового контролю діяльності підприємства та облік його результатів.

.        Система внутрішньогосподарського контролю на підприємстві (інвентаризаційна робота, ревізійна комісія)

.        Використання підприємством послуг з аудиту ( суб’єкти, об’єкти, результати )

.        Організація аудиту фінансової звітності підприємства та методика складання аудиторських висновків.

.        Аналіз розвитку і оцінка резервів діяльності підприємства (ресурсів результатів, вартості )

.        Апробація матеріалів за темою випускної роботи за профорієнтаційна робота по формуванню студентів на спеціальності університету.

Висновок

Література

Вступ

Приватне сільськогосподарське підприємство «Кудинський» - самостійний господарюючий статутний об’єкт, створений керівником Кудинським Валерієм Антоновичем який має права юридичної особи та здійснює виробничу та комерційну господарську діяльність.

Метою діяльності СФГ «Кудинський» є здійснення та підвищення ефективності громадського виробництва, задоволення потреб громадян України в сільськогосподарській сировині та іншій діяльності на основі впровадження ресурсозберігаючих технологій, раціонального використання орендованих та майнових ресурсів, подальше забезпечення потреб населення і спрямована на одержання прибутку.

Предметом діяльності СФГ «Кудинський» є:

·        виробництво, заготівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції як на території України так і за її межами;

·        організація робіт з виробництва та реалізації будівельних матеріалів з використанням місцевих сировинних ресурсів, відновлення та укріплення запасних частин до машин та механізмів вітчизняного та закордонного виробництва, виробництва приладів та механізмів, які застосовуються в народному господарстві з використанням прогресивних технологій та засобів виробництва;

·        випуск, придбання та продаж цінних паперів, згідно чинного законодавства.

Головною метою практики є закріплення на практичному досвіді і поглиблення своїх знань щодо аспектів функціонування організацій на базі СФГ «Кудинський», а також збір матеріалів для написання дипломної роботи.Під час проходження практики, я ознайомилась із структурою організації і методами роботи фахівців організації в процесі здійснення господарської діяльності. А також здобув знання у методах застосування сучасних технологій збору й обробки інформації з різних видів діяльності організації.

Основними завдання переддипломної практики є :

.грошові розрахунки за продукцію, роботи і послуги .

.оподаткування підприємств.

.організацію фінансової роботи на підприємстві та фінансові ресурси підприємства.

.прогнозування грошових надходжень підприємства та їх використання.

.Фінансово-інвестиційна.діяльність
6.Аналіз фінансового стану підприємства

.       
Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства за КОАТУУ, КФВ, КОПФГ, КВЕД;та іншими класифікаційними ознаками, порядок створення та реєстрації підприємства

Місцем проходження виробничої практики є СФГ «Кудинський» с.Кривого Попілнянського району Житомирської області .Дане підприємство є малим підприємством,тому що містить тільки 6 працівників . Підприємство займається вирощуванням зернових культур і надання послуг з обробітку грунту.

СФГ «Кудинський» є юридичною і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, даного статуту і установчих договорів .

Підприємство створене Кудинським Валерієм Антоновичем 22 серпня 2003 року та діє на засадах статуту підприємства. Підприємство діє шляхом договорів з оренди земельних паїв, власних коштів для підприємницької діяльності відповідно до закону України «Про підприємство», «Про власність» та іншого чинного законодавства України з метою одержання прибутку. Нарощування виробництва сільськогосподарської продукції.

Дане Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокуповування, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками.

Майно підприємства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові і майнові внески засновників;

доходи, одержані від господарської діяльності, реалізації продукції і послуг;

доходи від акцій, цінних паперів, депозитних внесків і внесків в капітал інших підприємств;

кредити банків і інших кредитних організацій;

інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Місце СФГ «Кудинський» в економічній системі регіону показано в схемі 1.1

Рис.1.1 Місце СФГ «Кудинський» в економічній системі регіону

2. Організація роботи бухгалтерської служби і матеріально-відповідальних осіб

Організація бухгалтерського обліку супроводжує створення підприємства, та забезпечує його підготовку до ефективної діяльності. Без організованого бухгалтерського обліку неможлива діяльність суб’єктів господарювання, оскільки це суперечить чинному законодавству України.

Організація бухгалтерського обліку - це прерогатива власника (керівника) у співпраці з обліковими працівниками. Ведення бухгалтерського обліку входить до обов’язків облікових працівників та полягає у застосуванні бухгалтером узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій і складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік організовується передусім для отримання користувачами в будь-який момент часу інформації необхідної деталізації. Тому організовуючи бухгалтерський облік, необхідно пам’ятати, що він повинен існувати не заради самого себе, а задля задоволення інформаційних потреб користувачів.

Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:

− вибір методики ведення бухгалтерського обліку;

− вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;

− підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.

Організація роботи бухгалтерської служби здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов’язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства, з правової точки зору, зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерського служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства. Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили. У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо.

Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей. Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов’язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства. Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити керівник підприємства.

Штатна чисельність працівників підприємства, в тому числі й бухгалтерської служби, затверджується відповідно до статуту власником підприємства або уповноваженим органом управління.

Залежно від підпорядкованості бухгалтерів та отримання розпоряджень від головного бухгалтера розрізняють три типи організаційної структури бухгалтерської служби: лінійна, лінійно-масштабна, комбінована.

На СФГ «Кудинський» організацією бухгалтерської служби займається голова підприємства Кудинський В.А. Він є відповідальною особою за ведення бухгалтерської роботи на даному підприємстві.

Прийом на роботу і звільнення завідувачів склади, комірників та інших матеріально відповідальних осіб повинен здійснюватися за наказом голови підприємства.

Матеріально-відповідальні особи СФГ «Кудинський» є :

·        За електробезпеку : відповідальний електрик 5 розряду Цуцик І.В.

·        За охорону праці : відповідальний голова СФГ «Кудинський»- Кудинський В.А.

·        За пожежну безпеку : відповідальний голова СФГ «Кудинський»- Кудинський В.А.

·        За складоми : відповідальний Квачук Володимир Миколайович

·        За ведення обліку: відповідальний голова СФГ «Кудинський»- Кудинський В.А.

. Ресурси підприємства та їх вплив на організацію облікового процесу

обліковий служба оподаткування бухгалтерський

Для здійснення цілей підприємництва кожне підприємство повинне мати необхідні економічні ресурси. Економічними ресурсами підприємства називається сукупність засобів, за допомогою яких суб'єкт господарювання може досягти мети й одержати очікуваний результат. До складу економічних ресурсів звичайно включають:

·        трудові ресурси;

·        фінансові ресурси;

·        матеріальні ресурси, які складаються з основних фондів (засобів) і оборотних активів;

·        нематеріальні ресурси;

·        інформаційні ресурси.

Коротко розглянемо кожну групу економічних ресурсів.

.Трудові ресурси- це сукупність фізичних осіб, які знаходяться з підприємством як з юридичною особою у відносинах, регульованих КЗпП України й іншими правовими актами про трудову діяльність і наймання. Для характеристики трудового потенціалу підприємства часто використовують такі поняття, як «кадри», «робоча сила», «трудові ресурси», «людські ресурси», «персонал». Людські ресурси є головним ресурсом будь-якого підприємства, від кваліфікації і продуктивності праці яких залежать багато в чому результати господарської діяльності, досягнення поставлених цілей, здатність підприємства вигравати в конкурентній боротьбі. З метою ефективного використання трудового потенціалу на підприємствах здійснюється його управління, яке включає аналіз кадрового потенціалу і рівня його використання, визначення потреби в працівниках різних спеціальностях, прогнозування і планування чисельності працівників усього підприємства й окремих його підрозділів по різних структурних групах; розміщення працівників і координацію їхньої діяльності; мотивацію праці працівників; облік результатів праці працівників; контроль за виконанням завдань, інструкцій, розпоряджень, наказів.

. Фінансові ресурси - це кошти, які формуються при утворенні підприємства і поповнюються в результаті господарської діяльності за рахунок продажу товарів, виконання робіт і надання послуг, а також шляхом залучення зовнішніх джерел фінансування.

Усі джерела коштів, які використовуються для формування фінансових ресурсів, можна поділити на дві групи: власні і позикові.

Власні кошти формуються в момент створення підприємства, а також у процесі його діяльності і включають:

·        статутний капітал, утворений за рахунок установчих чи пайових внесків, випуску і розміщення акцій, бюджетного фінансування;

·        додатковий капітал, утворений як перевищення надходження внесків чи сум коштів, отриманих від продажу акцій, а також при переоцінці матеріального майна підприємства по справедливій вартості;

·        нерозподілений прибуток підприємства, який може бути використаний для фінансування господарської діяльності;

·        інші виробничі фонди, які утворюються за рахунок прибутку;

·        амортизаційні відрахування на відтворення основних засобів і нематеріальних активів.

Позикові кошти формуються в процесі діяльності підприємства і включають:

·        банківські довгострокові і короткострокові кредити;

·        облігаційні і необлігаційні позики;

·        товарні чи комерційні кредити та ін.

Позикові кошти залучаються у зв'язку з тим, що у підприємства періодично виникають потреби в додаткових коштах, які неможливо задовольнити за рахунок власних коштів. Залучення позикових коштів здійснюється на принципах платності, терміновості, зворотності, цільового використання і матеріального забезпечення.

Процес управління фінансовими ресурсами включає:

·        аналіз фактичного формування і використання власних та позикових фінансових ресурсів у попередні періоди, виявлення резервів поліпшення їхнього формування і використання;

·        розробка прогнозів і планів формування та використання фінансових ресурсів на найближчу перспективу;

·        розробку фінансової політики підприємства, у тому числі, розподілу прибутку, виконання податкових зобов'язань тощо;

·        визначення доцільності додаткового залучення фінансових ресурсів за рахунок емісії акцій, облігацій, одержання банківського фінансового кредиту тощо;

·        організація процесу формування і використання фінансових ресурсів підприємства;

·        облік і контроль процесів формування і використання фінансових ресурсів.

Управління фінансовими ресурсами підприємства здійснюється, як правило, фінансовою чи економічною службою підприємства. Однак основна відповідальність за управління фінансовими ресурсами покладається на голову підприємства .

. Матеріальні ресурси - включають основні фонди й оборотні активи підприємства.

Основні фонди - частина майна підприємства, використовувана як засоби праці при виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг) або для управлінських потреб протягом періоду, що перевищує 365 днів, і вартість яких поступово зменшується У зв'язку з фізичним чи моральним зносом.

.Основні виробничі фонди, які:

·        беруть участь у процесі виробництва продукції (виконанні робіт, наданні послуг) протягом тривалого проміжку часу;

·        переносять вроздріб свою вартість на вартість готової продукції (робіт, послуг);

·        зберігають свою натуральну форму, незважаючи на фізичний чи моральний знос;

.Невиробничі основні фонди, які:

·        не беруть участі у процесі виробництва продукції (виконанні робіт, наданні послуг);

·        не переносять свою вартість на вартість готової продукції;

·        оновлюються за рахунок частини прибутку, що направляється на соціальний розвиток;

·        не впливають на стан виробничого процесу;

·        вимагають додаткових фінансових витрат на утримання, що негативно відбивається на фінансовому становищі підприємства.

Нематеріальні активи - частина майна підприємства, яка характеризує об'єкти інтелектуальної власності й інші аналогічні права, що належать підприємству.

.Нематеріальні активи формуються в міру необхідності. В умовах ринкової економіки усе більше підприємств у складі своїх активів має нематеріальні активи, до яких належать патенти, комп'ютерні програми, різні ліцензії, сертифікати на право здійснення діяльності чи користування яким-небудь майном, винаходи, ноу-хау, права власності на землю тощо.

Управління нематеріальними активами в основному зводиться до своєчасного придбання таких активів, їхнього відтворення через амортизацію, а також умілого користування в процесі здійснення виробничої чи іншої господарської діяльності.

.Інформаційні ресурси - сукупність внутрішньої і зовнішньої інформації, яка необхідна керівництву підприємства, а також усім його службам і підрозділам для досягнення поставленої мети й очікуваних результатів.

Внутрішня інформація формується в процесі здійснення господарської діяльності. Вона поділяється на: оперативну інформацію, облікову і планову. Основними джерелами внутрішньої інформації є дані управлінського і фінансового обліку підприємства, а також матеріали оперативного диспетчерського обліку.

Зовнішня інформація надходить на підприємство з різних джерел, у т.ч. із законодавчих актів, постанов і рішень державних та місцевих органів влади, судових та інших органів правової системи, даних статистичних органів, газет, журналів, матеріалів науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів та ін.

Управління інформаційними ресурсами спрямоване на максимально ефективне використання внутрішньої і зовнішньої інформації для прийняття потрібних і своєчасних рішень, які забезпечують досягнення мети, вирішення конкретних оперативних, тактичних чи стратегічних завдань.

Інформація формує основу для аналізу господарської діяльності, розробки оперативних, поточних і стратегічних прогнозів та планів. Тому збиранню, аналізу і використанню інформації необхідно приділяти найпильнішу увагу.

. Внутрішня інфраструктура підприємства (організаційна структура: власник, виконавчі органи, виробничі підрозділи) та її вплив на організацію облікового процесу

Результативність господарської діяльності підприємства визначається не тільки основними виробничими процесами. В умовах подальшого вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають питання раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

Інфраструктура підприємства - це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура - це своєрідний тил виробництва, без якого неможлива його нормальна робота. Розділяють виробничу й соціальну інфраструктури.

Інфраструктурні підрозділи підприємства надають послуги. Проте через це вони жодною мірою не втрачають всього значення порівняно з основним виробництвом. Розглядаючи складові частини інфраструктури підприємства (рис. 1.1), можна відокремити дві функції, які вони виконують.

Перша - обслуговування процесів основного і допоміжного виробництва. Вона є обов’язковою для всіх підприємств (транспортне, складське господарство тощо). Друга - «власне» виробництво - виникає та розвивається як результат, що склався в деяких галузях в плані організації виробництва та розподілу праці. Це наприклад, таке: виробництво різних видів енергії і тепла; деталей для ремонту обладнання; технологічної оснастки та інструменту.

За тієї системи організації промисловості, що склалася нині, - відсутності спеціалізованих підприємств ділового обслуговування й забезпечення необхідними засобами виробництва - підприємства змушені розвивати «власні» інфраструктурні підрозділи (цехи, дільниці) для технічного обслуговування основних виробництв.

Рис. 1.1. Складові елементи інфраструктури підприємств

Для ефективного функціонування виробничого процесу, роботи пов'язані з технічним обслуговуванням виробництва, виконують спеціальні підрозділи й господарства, до них відносять:

·        інструментальне господарство і їхні підрозділи організовують так, щоб вчасно забезпечувати виробничий процес високоякісним інструментом і оснащенням, спрямований на підвищення рівня технологічності продукції й зниженню трудомісткості їхнього виготовлення;

·        ремонтні служби забезпечують ефективність використання підприємства;

·        енергетичне господарство забезпечує підприємство всіма видами енергії з огляду на режим економії витрат;

·        транспортне господарство забезпечує ритмічне протікання виробничого процесу;

·        складське господарство забезпечує підприємству організацію зберігання, регулює рівень запасів сировини, заготівель і продукції

Орієнтовний склад внутрішньої інфраструктури CФГ «Кудинський» зображено на рис. 1.2.

Рис. 1.2.Внутрішньої інфраструктура CФГ «Кудинський»

5. Зовнішня інфраструктура підприємства (покупці, постачальники, банківські установи, страхові організації, органи державної влади і самоврядування тощо) та її вплив на організацію облікового процесу

Будь-яка організація щоб вижити й заробити повинна розвиватися у сучасних умовах. Організація повинна як пристосовуватися до зовнішнього середовища шляхом адаптації своїм внутрішнім структури та поведінки над ринком, а й активно формувати зовнішні умови своєї діяльності, постійно вишукуючи у зовнішній середовищі погрози та потенційні можливості

Зовнішнє середовище - це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні.

Зовнішнє середовище є складним, мінливим і, як правило, багато в чому невизначеним. Його елементи взаємопов'язані і впливають один на одного.Характеристиками зовнішнього середовища є:

) Взаємозв'язок факторів зовнішнього середовища - це рівень сили, з якою зміна одного фактора діє на інші фактори (наприклад, ріст цін на енергоносії обумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, де велика частка енергозатрат при їх виробництві. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію, що досить актуально для України, яка є енергозалежною. У свою чергу, таке становище примушує виробників шукатиенергозберігаючі технології).

) Складність зовнішнього середовища -це число факторів, на які організація зобов'язана реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більша кількість факторів.

) Мінливість середовища - це швидкість, з якою відбуваються зміни у оточенні організації. У деяких з них зовнішнє середовище надто рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Менш рухливе середовище - у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо. Крім того, в межах одного підприємства більш рухливим є середовище для одних підрозділів, зокрема, науково-дослідних, маркетингових відділів, і менш рухливим - для інших, наприклад, виробничих.

) Невизначеність зовнішнього середовища - це відносна кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її достовірності.

Суб'єкти мікросередовища є:

. Постачальники ресурсів. Ними є різні суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство необхідними йому матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікоюцін на об'єктипостачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми. В іншому разі можуть швидко з'явитися проблеми з виробництвом та збутом виготовленої продукції, а в перспективі - виникає загроза втрати набутого роками іміджу підприємства і прихильності до нього постійних партнерів та клієнтів.На СФГ «Кудинський» постачальниками є :

·        Насіння зернових : ТОВ "Компанія Центрум", НВТ "Насіння", ТМ «ДоброДар», та інші.

·        Деталей : ПП «Карпина», ТОВ «Укравтозапчастина», та інші.

. Посередники. Це ті фірми, організації або окремі фізичні особи (підприємці), котрі допомагають виробникам у реалізації їх товарів на відповідних ринках. СФГ «Кудинський» не потребують співпраці з посередниками.

. Покупці.Товаровиробники мусять ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції, послуг) для того, щоб відстежувати кон'юнктуру ринку та оперативно реагувати на її зміни. Покупцями СФГ «Кудинський» є:

·        Держава

·        Приватні підприємці

·        Юридичні особи

·        Фізичні особи

. Конкуренти. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб'єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. Конкурентами даного підприємства є СФГ с.Кривого . Це такі підприємства як : СФГ «Ткачук» і ПП «Степ»та ін.

. Значний безпосередній вплив на діяльність підприємств мають так звані "контактні аудиторії”, до яких належать:

державні органи управління, що чинять діїрегулюючого характеру і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції. Сюди відносяться державні законодавчі органи, різні державні установи представницької і виконавчої влади, які асоціації споживачів, підприємців, асоціації «Зелений світ» тощо);

засоби масової інформації (ЗМІ). Вони можуть розміщувати статті-замовлення щодо тих чи інших аспектів діяльності організації чи її представника. Це можуть бути як наглядають за дотриманням законів і видають необхідні власні нормативні акти, місцеві адміністративні органи, а також профспілкові та інші громадські організації і об'єднання громадян

місцеве населення, яке може відчувати на собі негативний вплив підприємства (шум, забруднення довкілля тощо), а тому перешкоджати його діяльності, а може і підтримувати - у випадку, коли підприємство створює нові робочі місця, справно сплачує податки, бере участь у доброчинних заходах.

6. Формування системи звітності підприємства (фінансової, статистичної, податкової)

Ефективна підприємницька діяльність неможлива без досконалого знання підприємцем систем обліку і звітності. Звітність на СФГ «Кудинський» класифікується на:

·        Фінансова звітність

·        Податкова звітність

·        Статистична звітність

Фінансова звітність - документи, що містять інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, про рух грошових коштів підприємства за звітний період та іншу. Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства з початку діяльності до моменту ліквідації повинні вести бухгалтерський облік.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у статях 11-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» Відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства повинні складати фінансову звітність . До складу фінансової звітності підприємства СФГ «Кудинський» згідно закону №2063-ІІІ що визначає, що суб’єктами малого підприємництва, на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб, і обсяг річного прибутку яких не перевищує 70 млн. грн. Тому, фермерське господарство має подавати лише дві форми фінансової звітності - спрощені Баланс (ф. № 1-м) та Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м), замість п’яти, які подають інші підприємства. Статистичний звіт - документ, в якому наведено статистичні дані про роботу підприємства ; СФГ «Кудинський» представляє до спеціальної установи - регіонального органу державної статистики .

Підприємство подає до відділу статистики наступні види звітності :

)місячна звітність

)квартальна звітність

)річна звітність

Звітним періодом для складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва є календарний рік. Квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається на останній день кварталу (року), тобто на 31 березня, 30 липня, 30 вересня, 31 грудня.

Річна звітність подається не пізніше 20 лютогонаступного за звітним року, а проміжна (квартальна) - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної її передачі за належністю, а у випадку відправлення поштою - дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, яке його обслуговує.

Кожного року підприємство подає в органи статистики форму № 50с/г з нею можна ознайомитись в додатку В,С,D.

Податкова звітність - звітність, яку підприємство подає до податкових органів у вигляді податкових декларацій. СФГ «Кудинський» подає до податкових органів:

·        ПДВ

·        Єдиний податок

·        ПДФО

·        Місцеві податки і збори

7. Облікова політика підприємства

Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності і повинна розроблятися самостійно кожним підприємством в Україні, зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку. Основна її мета - забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідної всім користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних управлінських та інвестиційних рішень.

При виборі облікової політики необхідно враховувати наступні фактори: організаційно-правову форму (статус) підприємства; форму власності; галузеву належність; розміри підприємства; наявність структурних підрозділів; стратегію фінансово-економічного розвитку; рівень окупності витрат; рівень технічної оснащеності підприємства; кадрове забезпечення (рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, ініціативності та підприємливості керівників); економічний стан на підприємстві та Україні в цілому; стан законодавства.

Складовою частиною організації обліку на СФГ «Кудинський» є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Послідовне впровадження підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, пріоритету змісту над формою, несуперечності та раціональності.

Правильно розроблена облікова політика враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, вона повинна забезпечувати:

повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

готовність до бухгалтерського обліку втрат (витрат) та зобов’язань, ніж можливих доходів і активів, з метою недопущення створення прихованих резервів;

відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;

тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-е число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

Облікова політика передбачає відкритість для зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації, що відображається у фінансовій звітності. За даними фінансової звітності встановлюється майновий та фінансовий стан підприємства, його платоспроможність, основні засади господарювання, тенденції в покращенні (погіршенні) діяльності підприємства та інші показники.

8. Формування та облік доходів підприємства за звітом про рух грошових коштів

Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовому еквіваленті

Дохіди на підприємстві класифікують за наступними групами:

·        Дохід від реалізації;

·        Інші операційні доходи;

·        Дохід від участі в капіталі;

·        Інші фінансові доходи;

·        Інші доходи;

·        Надзвичайні доходи;

До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

Статтю «Доходи від участі в капіталі» призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства.

До статті «Інші фінансові доходи» входять доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо.

Інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів.

Про аналізуємо структуру доходів СФГ «Кудинський» використовуючи звіт про рух грошових коштів в таб. 8.1( дані взяті з додатку D і E)

Таблиця 8.1

Аналіз структури доходів за звітом про рух грошових коштів СФГ «Кудинський», тис. грн

З даних аналізу видно, що сума реалізації зменшилась у 2013 році порівняно з 2012 на 46 тис.грн або на 97 %. Чистий рух коштів від операційної діяльності зменшився на 108,0 тис.грн або на 86%. З даних таблиці видно що підприємство в 2013 отримало на кінець року менший залишок коштів ніж в 2012 році на 55 тис.грн.або на 90%.

Для обліку доходів підприємства використовують такі статті доходів:

.        «Надходження від реалізації фінансових інвестицій» відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж надходження за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

.        «Надходження від реалізації необоротних активів» відображається надходження грошових коштів від продажу інвестиційної нерухомості, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

.        «Надходження від отриманих відсотків» відображаються надходження грошових коштів у вигляді відсотків за позики, надані іншим сторонам (інші, ніж позики, здійснені фінансовою установою) за фінансовими інвестиціями в боргові цінні папери, за використання переданих у фінансову оренду необоротних активів тощо.

.        «Надходження від отриманих дивідендів» відображаються суми грошових надходжень у вигляді дивідендів від володіння акціями або частками у капіталі інших підприємств (крім виплат за такими інструментами, які визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримаються для дилерських або торговельних цілей).

.        «Надходження від повернення податків і зборів» відображаються одержані з бюджету на рахунки підприємства в установах банків суми податків і зборів, окремо наводяться відшкодовані підприємству суми податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом зарахування грошових коштів на рахунки в установах банків.

.        «Надходження від цільового фінансування» відображаються одержані для здійснення видатків на операційну діяльність підприємства надходження з бюджету та державних цільових фондів, а також кошти цільового фінансування від інших осіб. Окремо у додатковій статті «Надходження від отримання субсидій, дотацій» може бути розкрита інформація про отримані з бюджетів та державних цільових фондів суми субсидій, дотацій.

.        «Інші надходження» відображаються інші надходження грошових коштів від операційної діяльності, для відображення яких за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю, або не включені до попередніх статей звіту про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації оборотних активів, надходження від діяльності обслуговуючих господарств тощо.

9.Формування та облік витрат підприємства за звітом про рух грошових коштів

Порядок обліку витрат на СФГ «Кудинський» користується на основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Норми даного П(с)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.

Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.

В таблиці 9.1 розглянемо витрати підприємства використовуючи звіт про рух грошових коштів.

Таблиця 9.1

Аналіз структури витрат СФГ «Кудинський», тис. грн.

Як видно з даних таблиці витрати на оплату товарів підприємства збільшились на 60 тис.грн або на 107,5 % це визвано з закупівлею міндобрив та ядів для обробітку ґрунту. Інші витрати не змінувалися на підприємстві.

Для обліку витрат що використовуються на підприємстві для звіту про рух грошових коштів є:

·        Витрати на оплату товарів робіт і послуг

.        У статті відображаються грошові кошти, сплачені постачальникам і підрядникам за одержані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи і надані послуги

·        Витрати на оплату праці

.        У статті відображається сума попередньої оплати та авансових платежів, яку підприємство повернуло покупцям і замовникам.

.        У статті відображаються витрачені грошові кошти на виплати працівникам заробітної плати, допомоги, винагород.

·        Витрати на соціальні заходи

.        У статті відображається сума сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) (крім податку на додану вартість, податку на прибуток, зобов’язань із загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування).

·        Зобов’язання з податків і зборів

.        У статті «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на додану вартість» відображається сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

.        У статті «Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи» відображається сума сплачених внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування.

·        Інші витрати

.        У статті «Інші витрачання» наводиться сума використаних грошових коштів на інші напрями операційної діяльності, що не включена до попередніх статей звіту про рух грошових коштів, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.

10. Об’єкти оподаткування підприємства, формування податків та їх облік

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

На СФГ «Кудинський» об’єктами оподаткування є:

·        Надання послуг з обробітку землі

·        Реалізація с/г продукції

·        Земельні паї

·        Площа с/г угідь

·        ПДВ(спец режим)

·        Доходи підприємства

·        Фіксований с/г податок

Підприємство знаходиться на фіксованому сільськогосподарському податоку і сплачує в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

. Податок на прибуток підприємств

. Земельний податок, але тільки за землі, які використовуються для товарного сільгоспвиробництва. За інші ділянки земельний податок сплачується.

. Збір за спеціальне використання води.

. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Дане підприємство є платником податку, тому що воно виконує наступні умови:

виробляють сільгосппродукції;

частка сіль господарського товаровиробництва перевищує 75 %.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку для СФГ «Кудинський» з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15;

для багаторічних насаджень - 0,09;

Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку СФГ «Кудинський» проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

СФГ «Кудинський» використовує кошти з рахунку ПДВ для компенсації виробничих факторів та інших виробничих цілей, тобто за рахунок коштів на спецрахунку сплачує:

·        Заробітну плату працівникам, безпосередньо зайнятим виробництвом продукції рослинництва та тваринництва ( трактористам, комбайнерам);

·        Орендну плату за орендовані зерно-, овочесховища, в яких зберігається власна продукція (за умови, якщо в свідоцтві платника ПДВ за спецрежимом зазначено вид діяльності - вирощування зернових культур, овочів). Згідно з п. 209.2 і п. 209.15.1б ПКУ ця оплата є компенсацією виробничих факторів - витрат на зберігання сільськогосподарської продукції;

·        Орендну плату за орендовані сільгоспугіддя.

·        Відсотки за кредитами на придбання сільгосптехніки

·        Вартість товарів, послуг, отриманих від платників єдиного податку. Податковий кодекс не встановлює обмежень щодо таких операцій;

·        Суму фіксованого сільськогосподарського податку, адже ФСП формує виробничу собівартість сільськогосподарської продукції у складі загальновиробничих витрат (лист Мінагропроду України від 04.02.2002 р. № 37-27-12/1104);

11. Система управлінського обліку на підприємстві (суб’єкти, об’єкти, організація)

В сучасних економічних умовах велике значення має уточнення ролі всіх функцій управління підприємством. Особливої уваги потребує функція управлінського обліку, як основний засіб накопичення інформації, необхідної для прийняття оперативних управлінських рішень.

Формування системи управлінського обліку є об'єктивною необхідністю сучасного періоду, яка покликана вирішити завдання, які неможливо вирішити на основі існуючої вітчизняної системи бухгалтерського обліку.

На СФГ «Кудинський» система обліку організаційно і методологічно поділений на фінансовий і управлінський спираючись на закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". На підприємстві управлінський облік організовує керівник підприємства.

Я погоджуюсь із М.Г. Чумаченка, який відзначає, що «основною функцією управлінського обліку є складання попередніх кошторисів затрат, оперативне виявлення відхилень від кошторисів, систематичний аналіз витрат виробництва і варіантів управлінських рішень на базі оцінки їх собівартості».

Суб’єктами управлінського обліку на СФГ «Кудинський» є голова підприємства. Об’єтами на підприємстві є витрати, доходи та фінансові результати діяльності підприємства.

Недостатньо дослідженою є проблема принципів ведення управлінського обліку виділяє такі принципи управлінського обліку:

безперервність діяльності підприємства;

використання єдиних для планування і обліку одиниць вимірювання;

оцінка результатів діяльності підрозділів підприємства;

прийнятність і багаторазове використання первинної і проміжної інформації з метою управління;

формування показників внутрішньої звітності, як основи комунікаційних зв'язків між рівнями управління;

використання бюджетного (кошторисного) методу управління затратами, фінансами, комерційною діяльністю;

повнота і аналітичність, що забезпечує вичерпну інформацію про об'єкти обліку;

періодичність, що відображає виробничий і комерційний цикли підприємства, встановлені обліковою політикою.

Керівники підприємства отримує інформацію із різних рівнів управління безпосередньо від об'єкту управління, або від спеціального органу вже в підготовленому вигляді. Найважливішою інформаційною службою, що забезпечує систему управління інформацією в сучасний період є бухгалтерія, яка формує інформацію про фактичну наявність, використання майна і ресурсів організації, про господарські процеси і результати діяльності, про позикові кошти, розрахунки, претензії й ін.

Організацією управлінського обліку на даному підприємстві займається тільки голова підприємства, тому що підприємство мале і він сам справляється з даною роботою.

12. Організація управлінського обліку за центрами відповідальності і результатів діяльності підприємства

В умовах ринкової економіки найважливішим фактором нормального функціонування виробництва є управлінська діяльність. Вона вимагає інформації, яка повинна задовольнити вимоги менеджерів, мати відповідну вірогідність та оперативність. За допомогою інформаційного забезпечення відбувається взаємозв'язок між підрозділами, розмежування прав та відповідальності кожного підрозділу перед адміністрацією підприємства, узгодженість окремих видів діяльності в досягненні мети підприємства.

Основною метою роботи кожного підприємства в умовах ринкової економіки є одержання прибутку. Саме таку мету переслідує і СФГ «Кудинський». Одним із основних факторів, від якого залежить успішне досягнення цієї мети, є налагоджена система обліку витрат та доходів. Неправильно обрана та налагоджена система обліку витрат та доходів може привести підприємство до катастрофічних наслідків.

Система управлінського обліку повинна містити наступні елементи:

·        центри (зони) відповідальності;

·        контрольовані показники;

·        первинні документи управлінського обліку;

·        облікові регістри для угруповання даних;

·        форми управлінської звітності;

·        облікові процедури збору, обробки і представлення інформації користувачам

На підприємстві центрами відповідальності утворюється піраміда. На верхньому поверсі - центральне управління, на середньому - центри повної відповідальності, на нижньому - центри витрат.Для того, щоб дані управлінського обліку формувалися цілеспрямовано, необхідно чітко визначити склад контрольованих показників по центрах відповідальності.

При цьому повинні бути виконані наступні дії:

·        Визначення основної мети діяльності підрозділів організації, що охоплюються системою управлінського обліку. Ціль діяльності підрозділу визначається загальною (стратегічною) метою організації, її місією.

·        Деком позиція основної мети діяльності на її складові підцілі і задачі. У результаті декомпозиції визначають набір задач, для кожної з яких може бути поставлений у відповідність вимірник досягнення результатів - грошовий або натуральний показник. При цьому також відбувається поділ підцілей і задач по рівнях управління (стратегія, плани по реалізації стратегії, бюджети). У залежності від потреб менеджменту, управлінський облік може формувати показники як для всіх рівнів управління, так і для якогось окремого рівня (наприклад, облік, за бюджетними показниками).

·        Далі по кожній задачі визначається набір показників, що відбивають результати виконання. Практика показала доцільність виділення двох груп показників: ключових і допоміжних. Ключові показники оцінюють діяльність підприємства (підрозділу, служби і т.п.) у цілому, тобто характеризують ступінь досягнення основної мети. Допоміжні показники відбивають ступінь виконання вимог і обмежень по досягненню цілей. Після розробки низки контрольних показників необхідно розподілити їх між виділеними раніше центрами відповідальності. При цьому установлюється відповідність між складом розв'язуваних задач у рамках центра відповідальності і вимірниками кінцевого результату його діяльності.

·        Завершальним етапом є визначення цільових значень контрольних показників, що є предметом планування. Вони можуть виступати як показники, що відбивають результат виконання планів (наприклад, значення доходів, витрат, прибутку у фінансовому плані), або виступати відправною точкою для розробки планів.

М. Чумаченко та І. Бєлоусова вважають, що наведений у П(С)БО 16 склад статей витрат не дають змоги підприємствам враховувати галузеві особливості та контролювати витрати у будь - якому розрізі. Але на думку С.Ф. Голова, це не забороняє підприємству для цілей управління використовувати інші підходи до групування витрат, зокрема визначати повну собівартість продукції. Саме це й передбачено у п.5 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", згідно з яким підприємство самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку). Також прерогативою підприємства є і вибір центрів відповідальності.На СФГ «Кудинський» розмежування інформації за центрами відповідальності не потрібно тому що підприємство мале і його здійснює голова підприємства

На мою думку потрібно розмежувати систему обліку за центрами відповідальності дозволило розв’язати значну кількість проблем, що виникають у голови підприємства, але для цього потрібно залучити нових працівників.

13. Облік матеріальної відповідальності і матеріального заохочення працівників в процесі використання ресурсів підприємства

Заподіяти шкоду підприємству може не лише конкурент, ненадійний партнер. Іноді шкода виходить від власних працівників підприємства. Це можуть бути розкрадання, втрата, пошкодження майна, невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків.

Матеріальна відповідальність - це окремий вид відповідальності, і її застосування не залежить від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності, а тому може застосовуватися одночасно з ними.

Трудове законодавство виокремлює такі види матеріальної відповідальності працівників:

) обмежена - коли працівник відповідає за пряму дійсну шкоду1, заподіяну ним, але у розмірі, що не перевищує його середнього місячного заробітку2;

) повна - коли працівник відповідає за пряму дійсну шкоду в повному її розмірі, без обмеження відповідальності середньомісячним заробітком;

) підвищена - коли працівник відповідає за пряму дійсну шкоду, але збільшену у кратному обчисленні. При цьому обсяг відповідальності не обмежується середньомісячним заробітком.

Найбільш суттєвими умовами матеріальної відповідальності працівника є:

перебування працівника в трудових відносинах із підприємством, установою, організацією, якій було заподіяно збитку;

визначення розміру матеріальної відповідальності працівника;

наявність провини працівника.

На працівника не може покладатися відповідальність за збиток:

що належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику;

заподіяний працівником, який перебував у стані крайнього збудження;

що виник унаслідок виконання працівником незаконного наказу власника або уповноваженого ним органу, що й призвело до збитку;

завданий унаслідок стихійного лиха (землетрусу, повені, пожежі та ін.), якщо при цьому працівник виконував свої трудові обов'язки.

Відповідно до ст. 133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

. працівники - за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівнику в користування;

. керівники підприємств, установ, організацій, їхні заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях і їхні заступники, якщо збиток завдано зайвими грошовими виплатами, неправильною організацією обліку та збереження матеріальних або грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів для запобігання простоям, випуску неякісної продукції, розкраданню й псуванню матеріальних або грошових цінностей.

Облік операцій по відшкодуванню збитку в Плані рахунків передбачений рахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". По дебету цього рахунка відображається заборгованість працівників у розмірі шкоди, завданої працівником підприємству. При цьому нарахована сума відшкодування збитку, нанесеного втратами оборотних ак-тивір, вважається доходом від іншої операційної діяльності, і відображається по кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів". Погашення заборгованості по відшкодуванню шкоди відображається наступними записами: Дт 30, 31, 20... Кт 375. В свою чергу, якщо така заборгованість погашається шляхом утримання з заробітної плати, складається проводка Дт 66 Кт 375. Наприклад розглянемо в таблиці 13.1 журнал господарських операцій зі стягнення коштів з матеріально-відповідальної особи:

Таблиця 13.1 Журнал господарських операцій

На СФГ «Кудинський» працівників мотивують завдяки :

·        покращення трудової дисципліни та організації праці, нормування праці через своєчасність та виваженість перегляду виробничих норм та нормативів;

·        зміну структури коштів і витрат виробництва через запровадження режиму підвищеної економії та ресурсо зберігаючих технологій на користь оплати живої праці;

·        підвищення трудової кваліфікації працівників, обґрунтоване зменшення їх надлишкової чисельності;

·        гнучке використання: надбавок за складність і напруженість праці; премій за економію ресурсів, інновації та раціоналізаторство; винагород за підсумками кварталу, півріччя і року;

·        введення показників залежності розмірів заробітної плати від оцінки особистого внеску.

14. Організація формування фонду доходів працівників підприємства та обліку його результатів його розподілу

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати його поділяють. За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.

Заробітна плата - це ціна робочої сили (праці), яка відповідає вартості предметів споживання і послуг, що забезпечують відтворення робочої сили.

До фонду основної заробітної плати входять :

·        заробітня плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці .

·        суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів, отриманих від реалізації продукції.

·        суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів.

До фонду додаткової заробітної плати включають :

·        надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах перед бачених чинним законодавством;

·        премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати;

·        винагороди за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві.

Працівник СФГ «Кудинський» має такі статті доходів:

·        Оплата по тарифних ставках і окладах.

·        Компенсації, доплати і надбавки.

·        Премії ті інші винагороди (бонуси, виплата до свят, за підсумками року).

·        Соціальні виплати (матеріальна допомога у зв’язку з хворобою, сімейним становищем та ін.).

·        Доходи від частки у майні підприємства( доходи від пая).

Для обліку розрахунку по оплаті праці використовують рахунок 66 «Розрахунок з оплати праці» .На рахунку 66 ведеться узагальнена інформація про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового складу підприємства, - з оплати праці.

Рахунок 66 «Розрахунок з оплати праці» має такі субрахунки :

«Розрахунки за заробітною платою»

«Розрахунки з депонентами»

При нарахувані заробітної плати кредитується рахунок 66 й дебетується в залежності від виробництва. За кредитом нарахування заробітної плати (основної і додаткової), за дебетом виплата заробітної плати премії, а також утримань і податків.

На підприємстві СФГ «Кудинський» для нарахування заробітної плати та утримання з неї, застосовують такі документи :

)Табель обліку робочого часу;

)Розрахунково-платіжна відомість;

)Особові картки;

На підприємстві працює таки штат працівників:

)Квачук Володимир Миколайвич

)Ширмовський Василь Юрійович

)Ярповецький Олександир Юрійович

)Ліптус Микола Васильвич

)Карась Ігор Васильович

)Сукач Сергій Сергійович

В прикладі розрахуємо заробітню плату Ширмовському В.Ю. водію підприємства . Місячний оклад 1218 грн, премія-20%.

.Знаходимо суму премії = 1218,0 * 0.2 =243,6 грн

.Сума разом до оподаткування = 1218,0 + 243,6 = 1461,6 грн

.Знайдемо ЄСВ = 1461,6 * 3,6% = 52,62 грн

.Розрахуємо ПДФО = (1461,6 - 52,62-609,0) * 0,15= 120,0 грн (застосовано пільгу 50% тому що сума менша 1710,0грн)

. Зарплата до виплати = 1461,6 - 52,62 - 120,0 = 1288,98

Проведемо господарські операції в таблиці 14.1

Таблиця 14.1. Нарахування заробітної плати

15. Організація зовнішнього податкового контролю діяльності підприємства та облік його результатів

У здійсненні податкового процесу чільне місце посідає контроль за формуванням і практичною реалізацією системи оподаткування в державі. За своєю економічною суттю це одна із функцій держави в управлінні економікою, а в широкому плані - це контроль за розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту для досягнення економічного зростання й соціальної справедливості в суспільстві.

Податковий контроль як елемент керування процесом оподатковування є необхідною умовою існування ефективної податкової системи. Він покликаний забезпечити зв'язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими правами і повноваженнями з усіх питань оподатковування. Податковий контроль - це завершальна стадія керування оподатковуванням, і одночасно - один з елементів планування податкових доходів бюджету.

Податковий контроль внутрішньо властивий будь-якій державі. Саме він створює умови для виконання податками повною мірою своєї фіскальної функції - формування грошових ресурсів держави. Разом з тим, розглядати контроль тільки як завершальний етап управлінської діяльності в сфері оподатковування - означає зводити його винятково до порівняння фактичних результатів із установленими показниками. Такий підхід, що висвітлює тільки один бік розглянутого явища, не відповідає ні теоретичним основам оподатковування, ні сформованій практиці.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA> ізборів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80>, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F>, ліцензування <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F> та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковому контролю, як різновиду державного контролю, характерна наявність всіх суттєвих властивостей останнього. В той же час, йому властиві деякі специфічні риси, які полягають в особливостях його об'єкта та предмета, суб'єктів контролю та підконтрольних осіб, функцій та завдань, а також видів та способів.

Суб'єктами податкового контролю виступають державні органи <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8> спеціальної компетенції. В повному об'ємі здійснювати податковий контроль вправі органи державної податкової служби <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0>. Окремими контрольними повноваженнями в сфері оподаткування наділені також митні органи <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0>.

Податковий контроль як елемент управління вирішує декілька завдань:

1.      по-перше, це контроль за фінансовою та господарською діяльністю суб'єктів у зв'язку з оподаткуванням;

.        по-друге, це регламентована нормами права діяльність владних та зобов'язаних осіб, пов'язана з формуванням публічних грошових фондів за рахунок надходжень від податків та зборів;

.        по-третє, це засіб забезпечення законності у сфері оподаткування.

Зовнішній податковий контроль здійснюється державними органами стосовно конкретного підприємства. До контролюючих органів належать державні податкові служби всіх рівнів, органи внутрішніх справ, Служба безпеки України. Вони мають право проводити як суцільний, так і тематичний контроль. Його проводять не тільки державні органи, а й уповноважені державою організації та служби.

На підприємстві СФГ «Кудинський» проводять зовнішній податковий контроль кожного року один раз на рік . Також проводяться перевірки за правильністю сум сплати податків за певний період( за місяць, за квартал, за півріччя, і за рік)

16.Система внутрішньогосподарського контролю на підприємстві (інвентаризаційна робота, ревізійна комісія)

Внутрішньогосподарський контроль є елементом економічного контролю, який, як правило, здійснюється самим підприємством. Організація ВГК визначена ЗУ « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідальність за неї покладена на керівника підприємства. На СФГ «Кудинський» є складена ревізійна комісія яка перевіряє і є надає керівництву інформації про стан обєктів, що перевіряються, а також рекомендації стосовно цих обєктів, які сприятимуть прийняттю правильних рішень.

До складу комісії входять(згідно наказу 4/1 по підприємству) :

.        Голова підприємства - Кудинський В.А.

.        Головний механік - Ліптус М.В.

.        Комірник - Квачук В.М.

Завданнями Комісії є :

·        надання інформації про процеси, що відбуваються на підприємстві;

·        допомога в прийнятті найбільш доцільних управлінських рішень;

·        оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності та результативності їх виконання;

·        своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективності здійснення виробництва;

Комісія зобов'язана:

) проводити планові та, за вимогою, позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства;

) своєчасно складати висновки за підсумками перевірок

) доповідати про результати проведених перевірок та виявлені недоліки і порушення;

) негайно інформувати про факти шахрайства та зловживань, які виявлені під час перевірок;

) здійснювати контроль за усуненням виявлених під час перевірок;

Інвентаризація - це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов'язань (майно, вкладення підприємства в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами та кредиторами) підприємства.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. Головний бухгалтер або особа, юридична чи фізична, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку, має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії щодо регулювання розходжень затверджуються керівником підприємства із включенням результатів у звіт за період, в якому закінчена інвентаризація, а також у річний звіт, та викладаються у примітках до фінансової звітності.

Для проведення інвентаризаційної роботи письмовим наказом керівника на підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу або іншого працівника апарату управління (для малих підприємств), головного бухгалтера (старшого бухгалтера на правах головного) або його заступника (якщо таких немає - іншого працівника бухгалтерії).

До складу комісії доцільно було б включати фахівців, добре обізнаних зт складськими справами (технологіями зберігання ТМЦ), інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобу (об'єкта основних фондів), економістів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть скласти ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник (головний інженер).

Інвентаризаційний опис - перелік майна установи із зазначенням кількості виявлених предметів та їхньої вартості.

Інвентарний номер - номер, який використовується для ведення аналітичного обліку <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA>, організації контролю за наявністю та станом майнових цінностей, основних засобів. Кожному інвентарному об'єктові надається відповідний номер, що закріплюється за об'єктом на весь час його експлуатації.

17. Використання підприємством послуг з аудиту ( суб’єкти, об’єкти, результати )

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторські послуги у формі аудиторських перевірок (аудиту) за економічним змістом можуть бути:

·        про достовірність фінансової звітності підприємства;

·        про достовірність фінансової звітності об'єкта приватизації;

·        про достовірність фінансової звітності і аналізу фінансового стану підприємства.

·        Спеціальні перевірки можуть бути:

·        за результатами тематичного аудиту;

·        про достовірність фінансової звітності підприємств, підготовленої згідно з іншими принципами бухгалтерського обліку;

·        про достовірність окремих частин фінансової звітності підприємств;

·        про достовірність звітності щодо дотримання договірних відносин;

·        про достовірність звітності з узагальнення ряду фінансових питань.

Порядок проведення експертиз узгоджується з управлінським персоналом підприємства-замовника. Експертизи можуть бути призначені з різних питань господарської діяльності підприємства. Методика перевірки із залученням експерта належить до системи аудиторських доказів.

Найбільш вірогідні випадки залучення експерта пов'язані з питаннями: правильності використання оборотних і необоротних активів, правильності складання фінансової звітності, правильності формування.

Порядок проведення експертиз узгоджується з управлінським персоналом підприємства-замовника. Експертизи можуть бути призначені з різних питань господарської діяльності підприємства. Методика перевірки із залученням експерта належить до системи аудиторських доказів.

Найбільш вірогідні випадки залучення експерта пов'язані з питаннями: правильності використання оборотних і необоротних активів, правильності складання фінансової звітності, правильності формування витрат на виробництво, правильності списання матеріальних цінностей у будівництві, правильності зберігання готової продукції та ін.

У роботі аудиторської фірми чи окремого аудитора консультації займають значний обсяг. Різносторонні питання вирішуються під час консультації з питань бухгалтерського обліку: вибір форми бухгалтерського обліку, порядок заповнення бухгалтерських регістрів, складання звітності та ін. З питань складання бухгалтерської звітності можуть бути проведені окремі комплексні консультації. У деяких випадках аудиторська фірма може укладати договір з підприємством-замовником про складання звітності за визначений період.

Щоб уникнути штрафів з боку податкових інспекцій господарюючі суб'єкти укладають договори про проведення консультацій з правильності оподаткування. При наявності висновків про порядок нарахування податків і своєчасності їх сплати в бюджет підприємство-замовник після проведення перерахунків податків звільняється від штрафних санкцій.

Ефективна робота підприємств неможлива без всебічного поглибленого аналізу його виробничої і фінансово-господарської діяльності. У цьому випадку роль виконавця проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств беруть на себе аудиторські фірми. Аналіз може бути проведений з метою дослідження як оперативного, так і перспективного фінансування підприємств.

Об'єктом аудиту можна назвати документально зафіксовану інформацію про наявність і рух засобів підприємства та джерела їх формування.

Суб'єктами аудиту виступають фізичні особи та їх організації {аудиторські фірми), діяльність котрих направлена на здійснення незалежного контролю та оцінки свідчень

На СФГ «Кудинський» не використовують послуги з аудиту.

18. Організація аудиту фінансової звітності підприємства та методика складання аудиторських висновків

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств за звітний період.

Мета аудиту фінансової звітності відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у встановленні аудитором відповідності фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах чинному законодавству, що регламентує порядок підготовки та подання фінансових звітів. Тобто метою є незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності фінансової звітності, своєчасності і точності її показників.

Критерієм оцінки при аудиті фінансової звітності будуть виступати документ, який визначає методичні засади формування показників звітності, а саме П (С)БО№ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". П (С)БО№ 2 "Баланс". П (С)БО№ 3 "Звіт про фінансові результати", П (С)БО№ 4 "Звіт про рух грошових коштів", П (С)БО № 5 "Звіт про власний капітал", П (С)БОМ б "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", П (С)БО № 20 "Консолідована фінансова звітність" тощо.

З метою ефективності аудиту фінансової звітності необхідно здійснити такі заходи:

•        провести перевірку достовірності початкових і порівнювальних показників фінансової звітності;

·        - направити письмові запити для підтвердження відповідної інформації керівництву підприємствам і третім особам;

·        - ознайомитись з аудиторським висновком і письмовою інформацією про результати попереднього аудиту, якщо такий проводився;

·        - організувати письмове направлення запитів фірмі, що здійснювала попередній аудит тощо.

Методика перевірки відповідності поданої фінансової звітності нормативним вимогам передбачає такі етапи.

•        Встановлення переліку форм фінансової звітності, які згідно з чинними вимогами повинно складати підприємство.

•        Аудитор встановлює, які форми звітності має подавати підприємство, тобто звітує на загальних підставах (подає всі форми) чи як мале підприємство (за скороченою формою). А також досліджує повноту складу поданої звітності з урахуванням наявних філій, представництв, інших відокремлених підрозділів.

•        Перевірка правильності визначення звітного періоду, за який складена звітність.

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах Інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".

На СФГ «Кудинський» не використовують послуги аудитора чи аудиторської фірми.

19. Аналіз розвитку і оцінка резервів діяльності підприємства (ресурсів результатів, вартості )

У даному питані зробимо аналіз підприємства за показниками активів, пасивів і показниками фінансових результатів підприємства за даними взятими з додатку А,В,С. Спочатку розрахуємо показники активів балансу візьмемо дані з балансу за 2012-2014 у додатку 1.

Аналіз показників активів підприємства.

З даних таблиці видно позитивну зміну активів підприємства. Сума балансу з 2012 по 1014 роки змінилась на 1254,3 або 235,9 % майже в 2,5 рази . Таке збільшення відбулося збільшенню основних засобів підприємства які в 2012 році мали ціну 759.8 тис.грн, а в 2014 сума збільшилась на 726,8 майже в два рази. Також сприяло цьому збільшення оборотних активів підприємства, а саме виробничі запаси скали в 2014 році 277,4 тис.грн., чиста реалізація продукції збільшилась на 204,4 або на 100%.

Склад і структура джерел формування засобів підприємства (пасиви) за 2012- 2014рр.

З даних таблиці 19.2. можна зробити висновок що власний капітал підприємства у 2014 році збільшився порівняно з 2012 рік на 1243,7 тис.грн або на 234.8 %. Такий результат був отриманий завдяки збільшенню додаткового капіталу на 889,7 тис.грн або на 261.1 %, та також не розподіленому прибутку який збільшився на 327 тис.грн. або на 192.4 %. Також у 2014 році відбулося збільшення кредиторської заборгованості підприємства найбільш впливовим на пасив балансу є збільшення заборгованості з розрахунків з бюджетом 6,1 тис.грн або на 100%.

У таблиці 19.3.розрахуємо показники підприємства за 2012-1014 рік

З даних таблиці можна зробити висновок що поточна ліквідність СФГ «Кудинський» функціонує дуже успішно тому що оборотні кошти підприємств в 65,1 рази перевищують їхні поточні зобов’язання це означає що підприємство ліквідне і вразі чого є чим розраховуватись. Як можна побачити з коефіцієнта фінансової незалежності порівняно з 2012 роком зменшився на 0,01.Але це не сильно впливає на фінансову незалежність підприємства. Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів показав що кожна гривня потрачена приносить 0,33 грн прибутку у 2014.

20. Апробація матеріалів за темою випускної роботи та профорієнтаційна робота по формуванню студентів на спеціальності університету

Під час проходження практики, крім звіту з практики також ретельно підготовлювалися матеріали для написання бакалаврської роботи на тему: «Облік, аналіз і аудит фінансових результатів СФГ «Кудинський» Житомирської області».

У процесі виконання програми практики мною було опрацьовано нормативно-правове забезпечення організації бухгалтерського обліку, фінансової, статистичної та податкової звітності господарства та документування підприємства. Даний звіт є важливою складовою частиною для формування та написання бакалаврської роботи.

У ході написання передипломної роботи мною було зібрано та скопійовано ряд документів щодо організації бухгалтерського обліку та звітності. Зібрані документи представлені як додатки до даного звіту:

Статут;

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

Довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

Наказ про облікову політику;

Посадова інструкція головного бухгалтера;

Договір купівлі-продажу продукції;

Фінансова звітність за 3 роки: 1) Баланс (ф.№1); 2) Звіт про фінансові результати (ф.№2); 3) Звіт про рух грошових коштів (ф.№3); 4) Звіт про власний капітал (ф.№4); 5) примітки до річної фінансової звітності (ф.№5);

Первинні документи та їх документальне оформлення та відображення в системі облікових регістрів;

Головна Книга;

Прибувши до Липецької школи з метою ознайомити учнів з нашим університетом, а також розповісти про професії, які вони можуть тут здобути, я ознайомила учнів з тим, що Житомирський національний агроекологічний університет - вищий навчальний заклад заснований 1 вересня 1922 року в м. Житомирі. Статус національного отримав 27 серпня 2008 року. Університет здійснює підготовку студентів за держзамовленням і контрактом за такими напрямами підготовки:

«Агрономія»

«Захист рослин»

«Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

«Облік і аудит»

«Економіка підприємства»

«Фінанси і кредит»

«Менеджмент»

«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

«Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва»

«Ветеринарна медицина»

«Лісове та садово-паркове господарство»

«Геодезія, картографія та землеустрій»

«Правознавство»

Учні зацікавились можливістю отримання вищої освіти з різних напрямків, в тому числі з економічних дисциплін.

Висновок

Аналіз поточного фінансового стану підприємства займає особливе місце в широкому колі заходів фінансового управління. Таке становище пов’язане з тим, що в процесі зіставлення фактичного фінансового стану підприємства з його цілями на визначений період діяльності, фінансовими службами розробляється і реалізується система конкретних планових заходів, спрямованих на досягнення поточних та середньострокових цілей розвитку.

Під час проходження мною практики на сільському фермерському господарстві «Кудинський» я :

·        ознайомився із формами, змістом, періодичністю фінансової звітності, організацією інформаційного забезпечення поточної та оперативної фінансової роботи на підприємстві;

·        дослідив за допомогою даних матеріалів бухгалтерської та фінансової звітності фінансово-господарську діяльність товариства;

·        ознайомився з роботою підрозділів, організацією виробничого процесу, продукцією, загальною схемою управління;

·        з’ясував діяльність товариства, проблеми та переваги, потужність виробництва;

·        провів розрахунки та аналіз основних показників діяльності товариства;

·        провів загальний аналіз техніко-економічних показників;

·        визначив організаційно-економічну характеристику товариства;

·        проаналізував показники платоспроможності та ліквідності, дізналася фінансову стійкість досліджуваного підприємства.

Крім того встановив, що фінансова стійкість та рівень прибутковості підприємства в першу чергу визначаються результатами його основної, операційної діяльності. Результати виробничо-комерційної діяльності, зокрема обсяги операційного прибутку, безпосередньо залежать від обсягів виробництва і реалізації продукції й загальної суми операційних витрат.

Дослідив, що підприємство не має заборгованості по довгостроковим кредитамиі короткостроковими кредитами .

Слід пам'ятати, що в умовах ринкових відносин забезпечення фінансової стійкості підприємства є однією з найбільш важливих проблем, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності і відсутності у підприємства коштів для розвитку.

Отже, після такого детального аналізу можна зробити висновок, що у фінансовому стані підприємства спостерігається тенденція до покращення. Керівництву необхідно звернути увагу на цю тенденцію і вжити заходів для покращення діяльності даного підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про податок на додану вартість. Закон України: Затверджений Наказом Кабінету Міністрів України від 21.02.92 № 2149 - ХІІ //Вісник податкової служби України. - 1998. - № 1. - С. 5-7.

2. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України: Затверджений Постановою Верховної Ради України № 312 від 28.12.94 //Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - №1. - С. 17 - 20.

3. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства: Наказ МФУ від 18.08.95 № 139 з урахуванням змін і доповнень // Вісник податкової служби України. - 1997. - № 3.- С. 8 - 9.

4. Бабіч В. В, Свидерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах України - К.: Либра, 1996. - 157с.

5. Бірюкова І. К. Практичний бухгалтерський облік на Україні - К.: Економіка та право, 1996. - 283 с.

6. Завгородній В. П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. - К.: А. С. К., 1998. - 768 с.

7. Завгородній В. П. Бухгалтерській облік, контроль та аудит в умовах ринку. - 2 - е видання. - К.: Ді - Ксі, 1997. - 832 с.

8. Задорожний Е. М., Задорожний С. Е. Бухгалтерський облік та оподаткування малих спільних підприємств (практичний посібник бухгалтеру, підприємцю та фінансовому менеджеру) - К.: 1996. - 176с.

9. Кір’янова З. В. Теорія бухгалтерського обліку - М.: Фінанси та статистика, 1994. - 132 с.

10.Кобилянська О. Актуальні аспекти обліку і аудиту матеріальних цінностей // Бухгалтерія, податки, бізнес. - 1998. - № 27. - С. 36 - 39.

11.Козлова Є. П. Бухгалтерський облік - М.: Фінанси та статистика, 1994. - 316с.

12.Макаров В. Г. Теория бухгалтерского учета: Учебник. - 3 - е издание, переделанное и дополненое. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 271 с.

13.Огонь Ц. Деякі питання оподаткування і розподіл прибутку підприємств //Бухгалтерський облік і аудит. - 1997. - № 4. - С. 52 - 53.

14.Олейник А. И. Бухгалтерский учет на предприятиях всех форм собственности в рыночной экономике: методические рекомендации. - Харьков: Светлана, 1992. - 285 с.

15.Осейко Н. Н. Бухгалтерський облік за допомогою персонального комп’ютера - К.: СофтАрт, 1996. - 288 с.

16.Пархоменко Н.В. Бухгалтерський облік в Україні. Коментарі - К.: Поліграфкнига, 1994. - 384 с.

17.Сопко В. В., Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства - К.: Вища школа, 1997. - 209с.

18.Свідерський Є. Т. Настільна книга бухгалтера- К.: Євроін-декс Лтд, 1995. - 220с.

19.Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності - К.: А. С. К., 1997. - 512 с.

20.Турецький Д. М. Особливості заповнення звітних форм (звіт про фінансові результаті та їх використання - форма № 2) // Світ бухгалтерського обліку, - квітень 1997. - С. 60 - 66.

21.Чебанова Н. В., Котенко Л. Н. Бухгалтерський облік (торгові та посередницькі підприємства) - X.: Інтеллект - ЕКО, 1995. - 245 с.

22.Церетелі Л. Бухгалтерський облік фінансових результатів. // Все про бухгалтерський облік. - 1998. - № 119 (301). - С. 7 -