Облік та аудит розрахунків з дебіторами (на прикладі ТОВ 'ЄС-Транс Лоджистік 928')

Облік та аудит розрахунків з дебіторами (на прикладі ТОВ 'ЄС-Транс Лоджистік 928')

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дипломна робота

з теми «Облік та аудит розрахунків з дебіторами (на прикладі ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»)»

ОДЕСА - 2014 року

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ

1.1 Економічна сутність і значення розрахунків з дебіторами

.2 Імплементація МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості

.3 Огляд нормативної бази з обліку розрахунків з дебіторами

.4 Особливості бухгалтерського обліку та податкових розрахунків посередницьких операцій

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ТА АУДИТ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ З ДЕБІТОРАМИ НА ТОВ «ЄС-ТРАНС ЛОДЖИСТІК 928»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з дебіторами на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

.3 Проведення аудиту розрахунків з дебіторами на підприємстві

.4 Удосконалення обліку розрахунків з дебіторами на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКИ З ДЕБІТОРАМИ У ПРИЗМІ АНАЛІЗУ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

3.1 Аналіз основних показників господарської діяльності

.2 Економіко-математичне моделювання розрахунків з дебіторами

.3 Шляхи вдосконалення розрахунків з дебіторами на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У процесі фінансово-господарської діяльності кожне підприємство вступає в певні економічні взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання в результаті чого відбуваються господарські операції, суттєвою складовою яких, з погляду фінансової стабільності підприємства, є дебіторська заборгованість.

Облік розрахунків із дебіторами є значною ланкою бухгалтерського обліку, оскільки у процесі фінансово-господарської діяльності у організацій виникають розрахункові відносини, відбуваються взаємні зобов’язання, пов’язані з продажем матеріальних цінностей, виконанням робіт чи наданням послуг одна одній [71, с. 220].

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується рядом чинників, які зумовлюють прискорення інфляційних процесів, погіршення платіжної дисципліни, зростання заборгованості підприємств і негативно впливають на рівень управління розрахунками суб’єктів підприємницької діяльності. Суб’єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед партнерами. Відсутність майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов’язань дає їм змогу ухилятись від взаєморозрахунків з партнерами.

Результати дослідження нормативно-правової бази, теоретичних та практичних аспектів обліку, аналізу і контролю розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг свідчить, що дана проблема перебуває у зоні постійної уваги як законотворчих органів, так і відповідних міністерств та відомств. Розгляду окремих питань присвячено праці відомих вчених і провідних фахівців з обліку, аналізу та аудиту.

Теоретичні та методологічні аспекти політики управління дебіторською заборгованістю знайшли відображення в наукових працях багатьох вітчизняних науковців і практиків, серед яких: І.А. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, М.Д. Білик, О.С. Іванілов, С.А. Кузнецова, О.Г. Лищенко. Н.М. Новікова, Л.О. Лігоненко та інших.

Сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду нерозв’язаних облікових проблем. Зокрема, це є теоретичні і методичні аспекти класифікації та відображення заборгованості в системі рахунків бухгалтерського обліку; невизначеність обліку простроченої і безнадійної заборгованості та її рефінансування; аналіз заборгованості та автоматизація бухгалтерського обліку взаєморозрахунків.

Отже, актуальність теми дипломної роботи обумовлено відсутністю комплексних підходів до організації і методики контролю розрахунків з покупцями і замовниками та необхідністю оперативного вирішення проблеми прискорення розрахунків в умовах кризи неплатежів, що є надзвичайно актуальною для вітчизняної економіки.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів організації обліку і аудиту дебіторської заборгованості, а також розробка на цій підставі шляхів удосконалення.

Для досягнення визначеної мети дипломного дослідження передбачається вирішення наступних завдань:

         дослідження теоретичних аспектів організації обліку дебіторської заборгованості у тому числі нормативно-правового забезпечення управління розрахунками з покупцями і замовниками;

         здійснення аналізу та оцінка стану бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на підприємстві, а саме ознайомитися з організаційною характеристикою підприємства; визначити порядок ведення первинного, аналітичного та синтетичного обліку дебіторської заборгованості на підприємстві; висвітлити основні моменти щодо проведення аудиту;

         з’ясування особливостей бухгалтерського обліку та податкових розрахунків посередницьких операцій;

         визначення проблем та недоліків в обліку дебіторської заборгованості на підприємстві та перспективи їх вдосконалення.

Об’єкт дослідження - є фінансово-господарська діяльність ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928».

Предметом дипломного дослідження є організація обліку, аудиті, аналізу та економіко-математичного моделювання розрахунків з покупцями і замовниками підприємства.

При виконанні дипломної роботи застосовано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Особливого значення у вирішенні поставлених питань набули такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, моделювання. Спеціальні методи (групування, порівняння, балансовий метод, метод коефіцієнтів тощо) застосовувались переважно в економічному аналізі розрахунків з покупцями і замовниками.

Теоретичною та методологічною основою написання дипломної роботи є джерела навчальної, монографічної те періодичної літератури з обраної теми, а також нормативно-правові документи присвячені організації обліку дебіторської заборгованості. Практична частина дипломної роботи виконана на базі внутрішніх нормативних документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності та іншої документації підприємства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ

1.1 Економічна сутність і значення розрахунків з дебіторами

Для підприємства будь якої галузі та форми власності невід’ємною частиною його системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є організація та аналіз розрахунків з дебіторами. Така підвищена увага в умовах економічної кризи до стану розрахунків з дебіторами пов’язана із необхідністю врахування змін бізнес-середовища, що змушує суб’єктів господарювання опрацьовувати нові форми та методи аналізу дебіторської заборгованості.

Серед вітчизняних науковців багато уваги приділяється дослідженню терміну «дебіторська заборгованість», саме ж поняття «розрахунків з дебіторами» є не недостатньо розкритим. Теоретичним підґрунтям для розгляду сутності поняття «розрахунки з дебіторами» є розкриття сутності таких категорій як: «дебіторська заборгованість», «дебітор», «розрахунки».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Норми П(С)БО 10 застосовуються всіма підприємствами, крім бюджетних установ. Керуватися зазначеним Положенням слід з урахуванням правил, встановлених іншими П(С)БО.

Згідно з П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Вона визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Майбутня економічна вигода від дебіторської заборгованості полягає в тому, що в результаті її погашення в майбутньому відбудеться пряме надходження грошових коштів або отримання грошей на банківський рахунок від здійснення факторингової операції [17].

Деякі вітчизняні вчені розглядають дебіторську заборгованість як неоплачені юридичними та фізичними особами товари (роботи, послуги) або вилучені кошти з кругообігу підприємства, що мають документальне підтвердження, яке надає право на отримання боргу у вигляді грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [35].

З іншого боку дебіторська заборгованість вважається важливою складовою оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, робіт, послуг [38].

Більшість з науковців трактують дебіторську заборгованість як: заборгованість дебіторів на певну дату, грошові кошти до оплати та кошти у розрахунках, борги, права на повернення боргу тощо.

Не менш цікавий підхід до тлумачення дебіторської заборгованості у закордонних авторів. Так, accounts receivable (анг.) поряд із дебіторською заборгованістю має такі варіанти перекладу: рахунки до отримання, рахунки дебіторів, дебітор за розрахунками.

Іншим ключовим поняттям, яке розкриває сутність дебіторської заборгованості є «дебітор» (від латинського debitum - борг, обов’язок). Згідно з П(С)БО 10, дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [17].

Розрахунки з дебіторами пов’язані з вхідними та вихідними фінансовими потоками. Стан цих розрахунків у певний момент часу розкривається через суми дебіторської заборгованості на цей момент. Таким чином, облік розрахунків з дебіторами полягає у визначенні сум дебіторської заборгованості підприємства, оцінки і класифікації їх для відображення у фінансовій звітності.

Умовою достовірної оцінки дебіторської заборгованості є договір, у якому конкретно визначено ціну за виконані послуги, а також документи, що підтверджують факт отримання покупцем послуг за договірною ціною на зафіксовану суму.

З наведеного випливає, що відображати в Балансі та інших формах звітності підприємства дебіторську заборгованість належить лише в тому разі, коли існує імовірність її погашення, внаслідок чого підприємство отримає економічну вигоду, і якщо при цьому вона може бути достовірно оцінена.

Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення; ймовірності її погашення; оцінки її відображення в балансі.

Проблемам управління різними видами дебіторської заборгованості присвячено ряд праць учених-економістів: І.А. Бланка, В.М. Костюченко, Є.В. Дубровська, Л.В. Гуцайленко, О.М. Колеснікова, Л.В. Таратута., О.М. Рибалко, О.Г. Лищенко та ін.

Розрізняють поточну і довгострокову дебіторську заборгованість. Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає вході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців від дати балансу. Вона поділяється на три види, які представлено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Види поточної дебіторської заборгованості

Таким чином поточна дебіторська заборгованість поділяється на три види. При цьому сумнівна випливає з нормальної при нарахуванні резерву сумнівних боргів, а безнадійна із сумнівної при списанні заборгованості з балансу.

Одним із завдань організації бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами є правильний вибір ознак класифікації дебіторської заборгованості, що повинні відповідати чинному законодавству.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення (рис. 1.1.) із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Рис. 1.1 Класифікація дебіторської заборгованості за своєчасністю погашення

Довгостроковою дебіторською заборгованістю є сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу й буде погашена після 12 місяців від дати балансу. У балансі підприємства довгострокова дебіторська заборгованість відображається у розділі І «Необоротні активи» за статтею «Довгострокова дебіторська заборгованість», а короткострокова - у розділі II «Оборотні активи» за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Дебіторська заборгованість за розрахунками», «Інша поточна дебіторська заборгованість» [15].

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу за послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між первинною її вартістю та резервом сумнівних боргів. Первинна вартість дебіторської заборгованості за послуги складається із суми заборгованості покупців і замовників за виконані послуги відповідно до укладених договорів, яка залишилася не погашеною на дату складання звітності.

Розглядаючи оцінку дебіторської заборгованості, зазначимо, що наприкінці не всі борги дебіторів повертаються підприємству. Тому у підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього на балансі дебіторської заборгованості. П(С)БО 10 за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками. Що таке «впевненість» у цьому випадку, П(С)БО 10 не уточнює.

Згідно П(С)БО 10 підприємства мають можливість формувати резерв сумнівних боргів двома способами:

         або за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості;

         або за методом застосування коефіцієнта сумнівності.

Коли у підприємства є порівняно невелика кількість дебіторів та інформація про можливе непогашення ними наявної заборгованості використовується перший метод. При застосуванні методу абсолютної суми сумнівної заборгованості резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку.

Методи визначення резерву сумнівних боргів, які наведені в П(С)БО 10, не пристосовані до обліку на українських підприємствах. Це, у свою чергу, може викликати недостовірність відображення даних резерву сумнівних боргів у балансі. Крім того, оскільки за недотримання вимог П(С)БО не передбачено серйозної відповідальності, то деякі бухгалтери не завжди розраховують додаткові показники при визначенні резерву сумнівних боргів.

Як на практиці, так і в літературі, зустрічаються суперечливі роз'яснення, пов'язані з вибором методу формування резерву сумнівних боргів. Подолянюк Р.В. вважає, що шляхом удосконалення методів визначення резерву сумнівних боргів є затвердження переліку документів, що підтверджують і обґрунтовують визнання заборгованості сумнівною (безнадійною). Також досить суттєвим є внесення змін у діюче законодавство для того, щоб стимулювати підприємства для правильного визначення резерву сумнівних боргів [59, с. 115].

При створенні резерву сумнівних боргів збільшуються інші витрати операційної діяльності, а списання безнадійної заборгованості відбувається не за рахунок зменшення раніше нарахованого доходу, а за рахунок зменшення резерву сумнівних боргів.

Безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи або послуги списується в момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, який формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів.

Якщо для списання безнадійної заборгованості покупців (замовників) не вистачило резерву сумнівних боргів, різниця списується на витрати періоду. Якщо резерву сумнівних боргів постійно не вистачає для списання безнадійної заборгованості, підприємству необхідно переглянути методику його формування.

Для відображення сум витрат на формування резерву сумнівних боргів і на пряме списання поточної дебіторської заборгованості в новому Плані рахунків передбачений субрахунок 944 «Сумнівні і безнадійні борги» рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності». Нарахування резерву сумнівних боргів відображається по кредиту рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів», а списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву - по дебету цього рахунка, якщо не вистачило резерву: дебет 944 «Сумнівні та безнадійні борги» [5].

Підводячи підсумок можна навести наступну класифікацію дебіторської заборгованості для цілей бухгалтерського обліку:

Таблиця 1.2

Класифікація дебіторської заборгованості для цілей бухгалтерського обліку

Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань. Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.

На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.

Є багато факторів, що впливають на дебіторську заборгованість на підприємстві. В таблиці 1.3 наведено узагальнену класифікацію факторів.

Таблиця 1.3

Фактори, що впливають на розмір та структуру дебіторської заборгованості

Поряд із зазначеними факторами слід відмітити недосконалість українського законодавства, де немає чіткого регулювання відносин між кредиторами та дебіторами. Зовнішні чинники не залежать від організації діяльності підприємства, і обмежити їх вплив неможливо або в окремих випадках практично неможливо. Внутрішні фактори залежать від професіоналізму фінансового менеджменту компанії, від наявності та ефективного функціонування системи управління дебіторською заборгованістю, особливо системи оперативного управління.

Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів по зобов'язаннях і забезпечення своєчасного одержання коштів за надані послуги.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.

Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

-        дотримання встановлених правил розрахункових відносин;

         своєчасність розрахунків і запобігання випадкам прострочення сплати дебіторської заборгованості;

         періодична звірка даних бухгалтерського обліку з дебіторами;

         правильне і своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій, їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку;

         своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;

         своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;

         своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;

Політика управління дебіторською заборгованістю підприємства, основні елементи та певні рекомендації, що дозволяють управляти дебіторською заборгованістю наведено в ілюстрації 1.3.

Рис. 1.3 Основні елементи та рекомендації щодо управління дебіторською заборгованістю підприємства

1.2 Імплементація МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості

На відміну від національних стандартів України, в яких існує окремий П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» міжнародного стандарту, який регламентує питання відображення в обліку дебіторської заборгованості, не існує. Але є стандарти, які проводять ідентифікацію всіх позицій щодо оцінки, обліку, визнання, вибуття та розкриття інформації у фінансовій звітності даного інструменту фінансового обліку.

Визнання, класифікація та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості містять МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації», МСБО 1 «Подання фінансових звітів» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». На базі даних стандартів було проведено узагальнення інформації щодо дебіторської заборгованості та розкриті основні позиції даного розділу [11, 8, 10].

Визначення термінів, що стосуються дебіторської заборгованості узагальнено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Визначення термінів, які використовуються про обліку дебіторської заборгованості

Класифікація дебіторської заборгованості за фінансовим обліком МСФЗ та П(С)БО наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Класифікація дебіторської заборгованості за фінансовим обліком МСФЗ та П(С)БО

Порівняння понять за МСФЗ та П(С)БО, що стосуються дебіторської заборгованості наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Імплементація МСФЗ з дебіторської заборгованості передбачає розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості у фінансовій звітності. У вітчизняному законодавстві в примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

.        Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

.        Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо-групового сальдо дебіторської заборгованості.

.        Склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість».

.        Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

.        Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

.        Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році. бухгалтерському балансі довгострокову дебіторську заборгованість подано у складі розділу І «Необоротні активи», а поточну дебіторську заборгованість у складі розділу II «Оборотні активи» за такими статтями:

Списану дебіторську заборгованість відображають у позабалансовому обліку впродовж не менш як три роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.

Дебіторську заборгованість остаточно списують з позабалансового обліку після вирішення питання щодо визнання винних осіб або у зв'язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності МСБО 32 та МСБО 39 [9, 10]:

.        Фінансовий актив слід згортати і чисту суму подавати в балансі, якщо і тільки якщо підприємство:

а) має юридично забезпечене право на згортання визнаних сум;

б) має намір погасити зобов'язання на нетто-основі або продати актив й одночасно погасити зобов'язання.

Обліковуючи передачу фінансового активу, який не відповідає вимогам щодо припинення визнання, підприємство не слід згортати переданий актив та пов'язане з ним зобов'язання.

.        Операції з фінансовими інструментами можуть приводити до того, що підприємство прийме на себе або передасть іншій стороні один чи більше з наведених нижче фінансових ризиків. Відповідне розкриття дає інформацію, яка допомагає користувачам фінансових звітів визначати ступінь ризиків, пов'язаних із фінансовими інструментами:

а) ринковий ризик охоплює три типи ризику:

         валютний ризик - це ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін курсу обміну валют;

         відсотковий ризик справедливої вартості - це ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін ринкової ставки відсотка;

         ціновий ризик - це ризик того, що вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін ринкових цін незалежно від того, спричинені ці зміни факторами, які властиві окремому інструментові або його емітенту, чи факторами, які впливають на всі інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Ринковий ризик означає не лише ймовірність збитків, а й імовірність прибутків;

б) кредитний ризик - це ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і цим завдасть фінансового збитку іншій стороні;

в) ризик ліквідності (який називають також ризиком фінансування) - це ризик того, що підприємство зустрінеться з труднощами при залученні коштів для виконання зобов'язань, пов'язаних із фінансовими інструментами. Ризик ліквідності може бути наслідком неможливості швидко продати фінансовий актив за ціною, близькою до його справедливої вартості;

г) відсотковий ризик грошових потоків - це ризик того, що майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкової ставки відсотка.

Отже на сучасному етапі розвитку норм правового законодавства можлива лише часткова імплементація з МСФЗ. Тому що на практиці єдиним ефективним способом імплементації є загальні, приватні чи конкретні відсилання до МСФЗ, що не були інкорпоровані або трансформовані у правову систему України, а існують в міжнародному праві як самостійні джерела, і звернення до них обумовлено суперечливістю і недостатністю національного законодавства, а також всього внутрішньодержавного права по відношенню до міжнародного [77].

Тим не менш, імплементація МСФЗ необхідна, так як цей крок дозволяє осмислити недоліки вітчизняного законодавства відповідно до міжнародно-правових стандартів.

1.3 Огляд нормативної бази з обліку розрахунків з дебіторами

Методичні засади бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (П(С)БО 10). Стандарт визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності підприємств незалежно від форм власності [17].

Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання одного з основних принципів фінансової звітності - обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.

Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2004 р. № 22 [6].

Підприємство самостійно обирає форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 22, і зазначає їх при укладанні договорів.

Безготівкові розрахунки між підприємствами і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Грошові кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, коли чинним законодавством передбачений порядок безакцептного списання коштів.

Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки у межах коштів, наявних на рахунку клієнта.

Кожен з документів повинен бути заповнений відповідним чином і засвідчений підписами і печаткою.

Формами розрахункових документів. за якими можуть здійснюватися безготівкові розрахунки. наведено на ілюстрації 1.4.

Рис. 1.4 Форми розрахункових документів

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Крім зазначених форм розрахунків, розділом 8 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні» передбачений порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості [6].

При безготівкових розрахунках між підприємствами, підприємствами і громадянами встановлений термін позовної давності. Позовна давність - встановлений законом термін для захисту порушеного права.

На підставі цивільного кодексу України встановлений загальний термін для захисту права за позовом особи, право якої порушене (позовна давність), тривалістю три роки [20].

Термін позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з моменту відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) або з моменту здійснення розрахунків, передбачених умовами договору.

Якщо умовами договору не передбачені ці терміни, тоді відлік терміну позовної давності починається з:

а) дати надходження коштів на поточний рахунок підприємства-продавця (якщо товари замовникові не відвантажені, роботи не виконані);

б) дати відвантаження підприємством-постачальником продукції, надання послуг (якщо оплата від замовника (покупця) не надходила);

в) дати оприбуткування товарно-матеріальних цінностей підприємством-покупцем або відображення в бухгалтерському обліку виконаних робіт, наданих послуг підприємством-замовником (якщо оплата не здійснена).

Закінчення терміну позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.

Дебіторська заборгованість з терміном позовної давності, що минув, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансової діяльності після того, як були прийняті всі заходи для її стягнення (пред'явлення претензій, позовів до суду (господарського суду) до дебіторів-підприємств і до суду - до фізичних осіб).

На сьогодні для того щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною, не потрібно документального підтвердження. Досить, щоб була виконана одна з умов:

закінчився строк позовної давності (3 роки);

існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

При списанні дебіторської заборгованості, що утворилася не в результаті відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг, застосовується метод прямого списання сум такої заборгованості на витрати періоду. Після списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємство зобов'язане враховувати її суму на забалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника. Для обліку сум списаної заборгованості застосовується субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» забалансового рахунка 07 «Списані активи».

Якщо протягом трьох років заборгованість не буде відшкодована боржником, слід остаточно списати її суму із забалансового рахунка. Сума заборгованості, відшкодованої після списання, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» або інших рахунків обліку активів. Одночасно на цю ж суму слід відобразити дохід по кредиту субрахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» рахунка 71 «Інший операційний дохід».

1.4 Особливості бухгалтерського обліку та податкових розрахунків посередницьких операцій

Взаємовідносини, які виникають між сторонами за договором комісії, регламентуються главою 69 ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV [20].

За договором комісії одна сторона (Комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (Комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента.

Тобто предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачає вчинення одного або кількох правочинів, за винятком правочинів, які мають особистий характер. Тобто предметом договору комісії виступає діяльність Комісіонера, а саме послуга, яка ним надається, а не сам правочин як результат діяльності Комісіонера.

Відображення в бухгалтерському обліку розрахунків, коли клієнт доручає експедитору на підставі договору транспортного експедирування придбати від свого імені або від імені клієнта і за його рахунок послуги сторонніх осіб має свої особливості. До них відносяться:

         для розрахунків експедитора з клієнтом використовується субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

         для розрахунків експедитора з суб'єктами підприємницької діяльності, залученими для виконання послуг за таким договором, використовується субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Витрати експедитора на залучення інших суб'єктів підприємницької діяльності за договорами комісії та іншими аналогічними договорами не можуть бути визнані власними витратами (п. 9.1 П(С)БО 16 «Витрати»), а суми, отримані експедитором як відшкодування таких витрат, не визнаються доходами (п. 6.2 П(С)БО 15 «Доходи»), оскільки це не відповідає визначенням доходів і витрат, наведеним у п. 5 П(С)БО 16 та п. 5 П(С)БО 15 [18, 19].

Після виконання договору транспортного експедирування на суму понесених витрат, що відшкодовуються клієнтом (замовником експедиторських послуг), експедитор виробляє залік взаємної заборгованості проводками за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (клієнт) і кредитом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими де6іторамі» (виконавець послуг) .

За своєю суттю надання транспортно-експедиторських послуг є різновидом посередницьких операцій, а отже, відображення цього виду діяльності в 6ухгалтерском обліку здійснюється за принципом обліку посередницьких операцій. У зв'язку з цим, з точки зору бухгалтерського обліку, оплата вартості таких операцій складається з двох складових:

         компенсації витрат експедитора, пов'язаних з проведенням взаєморозрахунків з третіми особами за надані послуги під час перевезення транзитного вантажу через територію України;

         оплати посередницьких послуг експедитора у вигляді винагороди, розмір якого передбачений в договорі транспортної експедиції.

Згідно п. 6.2 . П(С)БО 15 «Доходи» [18] не визнаються доходами, суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

Отже, отримані суми коштів від вантажовласника для компенсації витрат, пов'язаних з оплатою транзитних послуг за договорами, які укладені з третіми особами, у експедитора не визнаються доходами.

В Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, із змінами та доповненнями, для обліку суми попередньої оплати (авансів), отриманих від замовників за виконані роботи (надані послуги), призначений субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» [5].

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо по підприємствах і організаціям, з якими здійснюються розрахунки .

Суми отриманих передплат (авансів) в іноземній валюті нерезидента від вантажовласника у експедитора відображаються за дебетом субрахунку 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті » і кредиту су6счета 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Після складання та передачі вантажовласникові звіту про проведені витратах, з додатком до нього виправдувальних документів, експедитор виробляє залік заборгованості за передплатами (авансами) записом за дебетом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» і кредитом субрахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими». При цьому згідно з п. 9 П(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов'язані з проведенням взаєморозрахунків з третіми особами за надання транзитної послуги, не визнаються у експедитора витратами й не включаються до Звіту про фінансові результати [19].

Якщо договір транспортного експедирування містить елементи договору комісії або доручення та оплата послуг залучених суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за рахунок клієнта на підставі наданого експедитором звіту, то до валового доходу експедитора включається тільки винагорода за надані власні експедиторські та посередницькі послуги. Сума відшкодування витрат експедитора по залученню третіх осіб до виконання умов договору не включається до валових витрат.

Сума винагороди на підставі складеного акту наданих послуг відображається у складі доходу підприємства-експедитора записом за дебетом рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Транспортно-експедиторські послуги відносяться до тих видів діяльності, до яких, як правило, застосовується особливий порядок оподаткування ПДВ. У першу чергу це стосується договорів, які містять елементи договорів комісії.

Виходячи з визначення терміна «продаж (реалізація) товарів», наданого в п.п. 14.1.202 ПКУ, операції з надання товарів у межах договорів комісії не вважаються продажем товарів, адже зазначені договори не передбачають переходу прав власності на товари, що передаються. Як наслідок, вартість товару, отриманого від комітента для реалізації при комісії на продаж (або придбаного для комітента при комісії на купівлю) у податковому обліку комісіонера ніяк не відображається, тобто ні до доходів, ні до витрат комісіонера не включається (пп. 153.4.1, 153.4.2 ПКУ). Так само операції з передачі товарів від комітента до комісіонера у межах договору комісії не призводять до змін в оподаткуванні в комітента (дохід не виникає), оскільки така операція не є продажем зважаючи на відсутність передачі права власності на такий товар [16].

За приписами п.п. 136.1.19 ПКУ грошові кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру у межах договорів комісії не враховуються у складі податкових доходів для визначення об'єкта оподаткування так само, як і платежі платника податку в сумі вартості товару, перераховані на виконання зазначених договорів на користь комітента не включаються за нормами п.п. 139.1.2 ПКУ до податкових витрат такого платника - комісіонера [16].

Оподаткуванню в комісіонера за будь-яким договором комісії (і на продаж, і на купівлю) підлягає тільки сума комісійної винагороди (плата за послуги посередника), яку він згідно з п.п. 135.4.1 ПКУ визнає доходом від операційної діяльності з відображенням у рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за формою, затвердженою наказом № 1213. Згідно з вимогами п. 135.4 ПКУ дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше суми, отриманої в будь-якій формі компенсації [14].

Згідно податку на додану вартість, який регламентується в розділі 5 Податкового кодексу України придбані послуги за такими договорами оподатковуються таким чином:

.        Податкові зобов'язання у розмірі вартості послуг, придбаних експедитором за дорученням клієнта і за його рахунок, виникають на дату передачі таких послуг клієнту, т. е. на момент підписання акта про надання послуг за договором транспортного експедирування та визнання витрат, понесених, експедитором. Cума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг,для визначення об'єкта оподаткування не враховується (п.п. 136.1.1 ПКУ);

На дату визнання доходу підлягають збільшенню також витрати комісіонера, що формують собівартість наданої посередницької послуги (п. 138.4 ПКУ). У Декларації з податку на прибуток витрати комісіонера у вигляді собівартості реалізованих посередницьких послуг відображаються за рядком 05.1. Решта витрат посередника, що не відносяться на собівартість цієї послуги, визнаються за правилами п. 138.5 ПКУ витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з відповідним відображенням у рядках 06.1, 06.2 і 06.4 Декларації з податку на прибуток, а також додатку ІВ до неї.

.        Датою збільшення податкового кредиту на вартість таких послуг є дата перерахування коштів або надання інших видів компенсації вартості таких послуг їх продавцю.

Згідно з приписами ст. 1014 ЦКУ комісіонер, діючи на користь комітента, зобов'язаний здійснювати операції на умовах, найбільш вигідних для останнього. Додатково отримана в таких випадках вигода належить саме комітенту. Комісіонер, який продав товар покупцю за вищою ціною, ніж зазначена в договорі з комітентом, повинен надати комітенту звіт і передати йому все отримане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦКУ). Може скластися й так, що комісіонер продасть товар за ціною, нижче застереженої договором комісії, запросивши заздалегідь дозвіл у комітента на такий продаж. Як результат, фактична ціна продажу/придбання товарів/послуг може в той чи інший бік відрізнятися від погодженої ціни, закріпленої договором комісії [20].

За нормами п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка надала їх, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Наслідки такого перерахунку відповідно до п.п. 192.1. ПКУ наведено в ілюстрації 1.5.

Рис. 1.5 Коригування суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача за нормами п. 192.1 ПКУ

Проблеми оподаткування експедиторської діяльності виникають не тільки у зв'язку з недосконалістю Податкового кодексу, але також через фіскальної інтерпретації норм ПКУ податковою службою [68].

Структура пункту 189.4 не дозволяє однозначно стверджувати, що саме їм визначається база оподаткування експедиторських послуг. Також пункт 189.4 не містить норм, що визначають базу оподаткування за договорами транспортно-експедиційного обслуговування, а лише регламентує дату збільшення податкових зобов'язань та кредиту.

Для перевезення вантажу клієнта за межі державного кордону України експедитор може залучати третіх осіб перевізників і діяти в цьому випадку від імені клієнта або від свого імені.

Якщо експедитор за умовами договору діє від свого імені, до договору транспортного експедирування застосовуються відповідні правила договору комісії (глава 69 ГK [2]).

Послуги транспортної організації (перевізника) з міжнародних перевезень вантажів оподатковуються згідно з Податковим кодексом України, а саме: при транспортуванні вантажу територією України - за ставкою 20 % , а за її межами - за ставкою 0 %.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ТА АУДИТ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ З ДЕБІТОРАМИ НА ТОВ «ЄС-ТРАНС ЛОДЖИСТІК 928»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Транспортно-експедиційна організація - спеціалізована організація, яка здійснює транспортно-експедиційне обслуговування замість відправників або одержувачів, тобто за їх дорученням.

Компанія ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» була заснована в Одесі в 2004 році. І є компанією яка надає всі види митного оформлення, а також експедирування клієнтам по всьому світу.

У роботі з клієнтами ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» розглядає себе не тільки як перевізника вантажу від місця завантаження до місця розвантаження, але і як відділ логістики клієнтів, враховуючи специфіку, вимоги кожного конкретного клієнта, розробляючи оптимальні схеми доставки вантажу, передбачаючи і уникаючи можливі затримки і додаткові витрати на всьому шляху проходження вантажу. Мета компанії - працювати, як надійний партнер клієнтів і підтримувати довгострокові ділові відносини. Компанія регулярно переглядає свої бізнес процеси з метою удосконалення надаваних послуг і підвищення своєї ефективності. ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» постійно продовжує розвивати і оптимізувати свої продукти і послуги.

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» пропонує клієнтам різнопланові послуги, зміст яких зазначено у ст. 8 Закону України від 01.07.2004 р. №1955 «Про транспортно-експедиційну діяльність» [4].

До них, зокрема, належать:

         фрахт національних, іноземних суден та залучення інших транспортних засобів, забезпечення їх подачі у порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

         здійснення робот, пов'язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням вантажів (консолідація);

         ведуть облік надходження та відправлення вантажів з залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

         оформлення вантажів «під ключ»;

         мультимодальні перевезення;

         оформлення документів та організація роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

         авіаперевезення.

Експедиція вантажів в портах України:

         Іллічівськ;

         Одеса.

Компанія співпрацює з різними судноплавними компаніями у багатьох країнах світу:

         APL;

         CMA CGM;

         COSCO;

         CSAV;

         EMES;

         Evergreen;

         Hapag-Lloyd;

         K'Line;

         Maersk;

         MSC;

         Norasia;

         P&O Nedlloyd;

         Zim.

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» вважає своїми обов'язками:

         щоденне спілкування з клієнтом і виконання інструкцій для досягнення найкращого результату,

         надання сприяння клієнту в спілкуванні з постачальниками і видачу необхідних інструкцій,

         чітке контролювання процесу своєчасної навантаження контейнерів на потрібне судно і в потрібному напрямку,

         щоденне інформування клієнта про позицію контейнера,

         додаткове пломбування пломбами компанії контейнерів клієнта з метою забезпечення максимальної безпеки вантажів,

         інформування клієнта про деталі відправлення (наприклад, упаковка і кількість вантажу, назву судна і номер рейсу і т.д.),

         своєчасні отримання та підготовка документів від клієнта / відправника / одержувача,

         відправка пакету необхідних документів відправнику, одержувачу, клієнту кур'єрською поштою без запізнень,

         постійне стеження за місцезнаходженням контейнера і своєчасне інформування клієнта про будь-які зміни.

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство здійсню свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та його Статуту.

Підприємство має самостійний баланс малого підприємства, рахунки в установах банків, печатку.

Підприємство здійснює операційний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну за формами, встановленими органами державної статистики і несе відповідальність за їх достовірність.

Організація бухгалтерського обліку на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» здійснюється на підставі Положення про бухгалтерію та Наказу про облікову політику.

На підприємстві централізована форма організації бухгалтерського обліку. Згідно з наказом про облікову політику на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку з елементами комп’ютерної обробки за допомогою прикладних програм.

Застосовуються такі програми:

«1С: Бухгалтерія 8 для України» призначена для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової звітності. До складу «1С: Бухгалтерії 8» включений план рахунків бухгалтерського обліку, відповідний Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його використання» від 30 листопада 1999р. №2 [5].

         Клієнт-банк iFOBS - система дистанційного обслуговування, яка дозволяє автоматизувати процес прийому і передачі фінансових та інших документів між банком і клієнтами з використанням можливостей інтернет-технології, інтегрованої із сертифікованими засобами захисту інформації.

         MEDoc - система електронного документообігу, за допомогою якої створюються податкові документи, підписуються електронним цифровим підписом, відправляються в Державну фіскальну службу, Пенсійний фонд України, Державний комітет статистики, ФСС з ТВП, отримуються квитанції про прийом та обробку відправлених документів.

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» є платником податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України [16].

Підприємство сплачує такі податки:

         ПДВ;

         Податок з доходів фізичних осіб;

         Податок на прибуток підприємств;

         Єдиний соціальний внесок;

         Тощо.

Компанія діє на підставі договору транспортного експедирування, який містить елементи договору комісії. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

. Предмет договору.

. Обов'язки сторін ( виконавця і замовника).

. Порядок розрахунків.

. Відповідальність сторін.

. Форс-мажор.

. Претензії.

. Інші умови.

. Юридичні адреси та реквізити сторін.

Предметом договору є забезпечення Виконавцем за дорученням і за рахунок Замовника транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Замовника а також надання інших, не передбачених договором послуг, які сторони можуть надавати один одному за взаємним погодженням.

Обов'язками виконавця є:

.        На підставі виданих клієнтом доручень та довіреностей представляє інтереси замовника і діє від його імені у взаєминах з перевізниками, експедиторами, портами, митними органами та іншими організаціями з перевезення, перевалки, зберігання і ТЕО вантажів замовника.

Дає рекомендації клієнту щодо формулювань транспортних умов контрактів та консультації щодо підвищення ефективності транспортування за рахунок вибору раціональних маршрутів та способів перевезення вантажів різними видами транспорту.

.        За дорученнями і за рахунок клієнта організовує відправлення вантажів морським, річковим, залізничним і автомобільним транспортом.

.        Погоджує у встановлені терміни з транспортними організаціями плани перевезень вантажів відповідними видами транспорту.

.        Являє портам на основі заявок замовника у встановлені терміни план подачі вантажу вантажовласником для завезення вантажів у порти.

.        Погоджує план подачі транспорту.

.        Веде оперативний облік, контроль і звітність перевезень вантажів.

.        За дорученнями замовника здійснює митне очищення вантажів, проходження необхідних формальностей, при необхідності, оплату митних зборів і мит від імені та за рахунок замовника.

.        За дорученням замовника і за його рахунок проводить розрахунки з портами та іншими транспортними організаціями за виробництво вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів на складах, їх перевезення різними видами транспорту, а також за інші види послуг.

.        За дорученнями Замовника і за його рахунок висилає транспортні, товаросупровідні та розрахункові документи банкам, іноземним фірмам, інформує іноземні фірми про відвантаження експортних вантажів в терміни, зазначені в цих дорученнях.

.        За дорученням і за рахунок Замовника надає послуги з відправленні кореспонденції кур'єрською поштою.

Обов'язки замовника :

.        Видає виконавцю довіреності на право представлення виконавцем інтересів замовника при організації та здійсненні перевезень і ТЕО вантажів замовника.

.        Забезпечує своєчасне направлення ліцензій, транзитних та інших дозволів, ветеринарних, санітарних, карантинних сертифікатів, специфікацій та інших товаросупровідних документів, а у разі перевезення небезпечних вантажів - вказівка їх класифікації за МОПОГ, ІМО.

.        Пред'являє до перевезення вантажі в належній тарі та упаковці, що оберігає вантаж від псування та пошкодження на шляху прямування і під час перевалки і відповідної вимогам транспортних організацій.

.        Забезпечує Виконавця спеціальними інструкціями з ТЕО, перевалки, зберігання та перевезення окремих видів вантажів, що потребують особливих умов, або вантажів, на які не розроблені правила перевезення.

.        Завчасно направляє Виконавцю інструкції, додаткову інформацію та необхідні документи для складання транспортних і товаросупровідних документів відповідно до укладених договорів поставки із зазначенням порядку розсилки документів.

.        Зберігає комерційну таємницю, що міститься в даних, представлених Експедитором.

.        Відшкодовує Виконавцю всі витрати з перевезення та ТЕО вантажів Замовника, а також витрати, пов'язані з виконанням окремих доручень, а також витрати по відправці поштою відвантажувальної документації за кордон або переданої по факсу інформації про вагони іноземним фірмам.

.        Протягом 30 календарних днів з моменту надання послуг Виконавцем Замовнику, останній повертає Виконавцю другий примірник акта виконаних робіт (наданих послуг), після його належного оформлення. У разі неповернення, або несвоєчасного оформлення (підписання) акта виконаних робіт (наданих послуг) Замовником, за умови відсутності письмових обґрунтованих заперечень або претензій з боку останнього, послуга вважається наданою і беззастережно прийнятої з моменту граничного строку встановленого для повернення акту виконаних робіт Замовником.

Послуги підприємства надані за договором оплачуються замовником попередньою оплатою на підставі виставлених рахунків. Оплата послуг по ТЕО вантажів замовника проводиться за рахунками, виставленими відповідно до попередньо узгодженими ставками протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку. ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» у разі несвоєчасного надходження коштів, має право відмовитися від виконання зобов'язань за договором, припинити оплату рахунків перевізника, порту та інших організацій за транспортування і ТЕО вантажів замовника з віднесенням претензій і збитків на адресу останнього.

За необґрунтовану відмову або ухилення від оплати рахунків експедитора, замовник сплачує штраф у розмірі 3% від несплаченої суми. За прострочення платежу сплачується пеня в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення такого платежу.

Також оплата послуг ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» по ТЕО вантажів замовника може проводитися за дорученням замовника третьою особою.

Вартість експедиції залежить, як правило, від характеру і обсягу вантажу і становить від 5 % до 10 % від вартості транспортування. Ціна може варіюватися від $ 1 до $ 20 за тонну вантажу.

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з дебіторами на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

В бухгалтерському обліку для групування інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Він має такі субрахунки:

.        «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

.        «Розрахунки з іноземними покупцями».

По дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість замовників за одержані послуги.

Відображення в бухгалтерському обліку підприємства розрахунків, коли клієнт доручає експедитору на підставі договору транспортного експедирування придбати від свого імені або від імені клієнта і за його рахунок послуги сторонніх осіб:

для розрахунків експедитора з клієнтом використовується субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;

для розрахунків експедитора з суб'єктами підприємницької діяльності, залученими для виконання послуг за таким договором, використовується субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Після виконання договору транспортного експедирування на суму понесених витрат, що відшкодовуються клієнтом (замовником експедиторських послуг), на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» роблять залік взаємної заборгованості проводками за дебетом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» (клієнт) і кредитом субрахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами» (виконавець послуг).

Для обліку суми попередньої оплати (авансів), отриманих від замовників за надані послуги, на підприємстві призначений субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями».

Суми отриманих передплат (авансів) в іноземній валюті нерезидента від вантажовласника на підприємстві відображаються за дебетом субрахунку 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті » і кредиту су6счета 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Суми отриманих передплат в національній валюті на підприємстві відображаються за дебетом субрахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті » і кредиту су6счета 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

До валового доходу підприємства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» включається тільки винагорода за надані власні експедиторські та посередницькі послуги. Сума відшкодування витрат експедитора по залученню третіх осіб до виконання умов договору не включається до валових витрат.

Сума винагороди на підставі складеного акту наданих послуг відображається у складі доходу підприємства записом за дебетом рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

На ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» оподаткуванню за договором комісії підлягає тільки сума комісійної винагороди (плата за послуги посередника).

Датою виникнення податкових зобов'язань у експедитора є дата передачі клієнту послуг з перевезення вантажу. У момент виникнення податкових зобов'язань експедитор виписує на ім'я клієнта податкову накладну у двох примірниках на ту ж суму і за тими ж ставками, що і перевізник. Оригінал податкової накладної передається клієнту, а копія залишається у експедитора.

Датою збільшення податкового кредиту на вартість таких послуг є дата перерахування коштів.

Якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка надала їх, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відповідно коригуються.

Аналітичний облік розрахунків з замовниками ведеться за кожним замовником по кожному пред’явленому до сплати рахунку, за кожною операцією.

Синтетичний облік дебіторської заборгованості можна представити у вигляді господарських операцій та проводок до них. Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з замовниками наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з замовниками

При реалізації послуг бухгалтерією виписується відповідний первинний документ. Складання первинних документів відбувається безпосередньо на підприємстві. Один примірник залишається в бухгалтерії підприємства і є підставою для здійснення запису в облікові реєстри про виникнення дебіторської заборгованості. Вихідні первинні документи в обов'язковому порядку підписуються керівником, головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Бухгалтерські документи можуть надходити поштою (у т.ч. електронною), факсом, доставлятися кур’єром. Вони надходять у загальному потоці документів, адресованих підприємству, а потім передаються до бухгалтерської служби. Документи, що надійшли до бухгалтерії від інших підприємств перевіряють як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображених у них операцій: встановлюють наявність у документі обов'язкових реквізитів і відповідність відображеної в документі господарської операції чинному законодавству, а також логічну узгодженість окремих показників операції.

Після перевірки документи підлягають бухгалтерській обробці. У бухгалтерському обліку обробкою називається сукупність робіт з підготовки первинних документів для запису сум господарської операції в облікові регістри. У зв'язку з тим, що обробка завершується систематизацією даних, бухгалтерській обробці підлягають лише правильно оформлені первинні документи.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру її надходження до місця обробки, що забезпечує своєчасне складання бухгалтерської звітності.

Правові відносини ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» з замовниками оформлюються відповідним договором о транспортно-експедиторським обслуговуванні. Облік дебіторської заборгованості здійснюється з моменту підписання договору, де зазначаються суть та умови угоди, обов’язки сторін щодо виконання умов домовленості та відповідальність сторін у разі порушення таких зобов’язань.

Укладання договору представляє собою процес, який складається з двох стадій: оферти (пропозиція укласти договір) та акцепту (відповідь про згоду укласти договір). Пропозиція про укладання договору може бути висловлена усно або зроблена письмово із зазначенням строку для відповіді або без нього. Якщо оферта містить вказівку на строк для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка внесла пропозицію укласти договір, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) протягом цього терміну. Якщо ж оферта не містить вказівок на строк і зроблена в письмовій формі, то договір вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержана протягом необхідного для цього строку. Після досягнення сторонами згоди за всіма умовами договору і складання кінцевої редакції тексту договору настає момент його підписання. Договір підписується особою, яка має на це право.

Облік операцій по дебіторській заборгованості, здійснюється на підставі первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції. Первинні джерела інформаційного забезпечення обліку поточної дебіторської заборгованості на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» це: рахунки-фактури, акти наданих послуг, податкові накладні. Для погашення дебіторської заборгованості або ії забезпечення використовують виписку банку.

Направлення працівників ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відправляється працівник, строк і мета відрядження.

На підприємстві ведуться спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження. На підставі розпорядження керівника підзвітним особам видається готівка, що оформлюється видатковим касовим ордером. В посвідченні про відрядження робиться помітка про суму виданого авансу. Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника.

Підзвітні особи звітують про витрачання одержаних сум авансовим звітом і несуть повну відповідальність за збереження і використання підзвітних сум. Працівники, які одержали готівку в підзвіт, після повернення з відрядження, у встановлені терміни, подають до бухгалтерії ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» авансовий звіт про витрачені суми, до якого додані всі виправдовуючи документи.

Обов'язковими реквізитами авансового звіту є резолюція керівника підприємства чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат та його підпис. Після складання авансового звіту визначається різниця між сумою одержаного авансу і фактичними витратами. Якщо різниця позитивна, то це сума невикористаного авансу, а якщо від'ємна - то працівник витратив частину власних грошових коштів, тобто здійснив перевитрату авансової суми, яка повинна бути йому відшкодована з каси підприємства.

Якщо підзвітна особа не надає звіти і необхідні виправдовуючи документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Це застосовується лише щодо сум авансів, виданих в національній валюті України на господарські потреби чи витрати на відрядження.

До обліку приймаються авансові звіти, які перевірені арифметичне, за змістом і затверджені керівником підприємства. До розрахунків з дебіторами установи відносяться розрахунки з підзвітними особами, для операцій з якими призначений субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Управлінцям для прийняття ефективних управлінських рішень надається така інформація про стан розрахунків з дебіторами, яка наведена в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Облікова інформація, щодо дебіторської заборгованості

2.3 Проведення аудиту розрахунків з дебіторами на підприємстві

На підприємстві ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» аудиторська фірма ніколи не проводила незалежну аудиторську перевірку.

Метою аудита розрахунків з дебіторами підприємства є відповідність порядку відображення в бухгалтерському обліку й у бухгалтерській звітності дебіторської заборгованості чинним законодавчим і нормативним документам, регулюючим бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами. Правильність ведення обліку і його відповідність прийнятої облікової політиці, достовірності відображення стану дебіторської заборгованості у звітності суб'єкта підприємницької діяльності, відповідність методики обліку та оподаткування операцій з дебіторами чинному законодавству.

Специфіка економічного суб'єкта, обсяг та складність роботи з його перевірки щораз вимагає визначення чіткої послідовності кроків при проведенні аудиту.

Наступним важливім кроком аудитора є оцінка надійності системи внутрішнього контролю дебіторської заборгованості. Правильна оцінка системи внутрішнього контролю дасть можливість аудитору розробити план аудиту визначити кількість види та обсяг аудиторських процедур.

Результати оцінки стану внутрішнього контролю дебіторської заборгованості мають бути задокументовані аудитором і подані у вигляді робочого документу.

На підготовчому етапі аудиту крім зазначених вище дій аудитору слід оцінити величину аудиторського ризику в цілому і при перевірці дебіторської заборгованості зокрема, тобто з'ясувати величину ймовірності того, що суттєві помилки, які є в обліку дебіторської заборгованості, можуть залишитись не виявленими і вплинуть на достовірність всієї фінансової звітності.

На основі вивчення матеріалів які стосуються діяльності та фінансового стану підприємства, яке підлягає перевірці розробляється програма аудиту, в якій визначаються період перевірки, її мета та основні питання, на яких слід зосередити увагу.

Програма аудиту затверджується керівництвом відповідного структурного підрозділу, яке перевіряє підготовленість учасників до проведення перевірки і дає їм необхідні інструктивні вказівки [3].

На основі затвердженої програми складається план (додаток 3) її проведення з визначенням конкретних завдань, виконавців, термінів виконання. У період аудиторської перевірки при необхідності до програми і плану її проведення вносять зміни та доповнення.

План аудиту відображає укрупнені групи аудиторських робіт по об'єктах і групам господарських операцій, терміни виконання робіт та виконавців. План складається в письмовій формі.

Мета складання плану:

         Попередньо визначити обсяг і характер необхідних тестів;

         Оцінити витрати часу та праці з їх проведення;

         Досягти взаєморозуміння з клієнтом по всіх основних питаннях до початку перевірки;

         Мати докази обґрунтованості виконання аудиту та якості його проведення у даного клієнта.

Основними джерелами інформації для перевірки дебіторської заборгованості можуть слугувати:

         статут підприємства;

         фінансова звітність;

         витяг з Головної книги за відповідними рахунками;

         реєстри бух. обліку;

         первинні документи;

         розпорядчі документи;

         накази;

         матеріали ревізій, інвентаризацій, перевірок;

         організаційна схема підприємства;

         договори на надання послуг;

         облікові регістри з реалізації послуг;

         акти приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг;

         вимоги-накладні;

         рахунки-фактури;

         виписки банку;

         платіжні вимоги;

         бухгалтерські довідки;

         матеріали перевірок державними податковими органами та іншими уповноваженими службами.

Із зазначеного переліку для перевірки необхідно обирати насамперед ті, які забезпечать найвищу якість перевірки щодо досліджуваного об'єкта, та є більш доказовими, доречними й достовірними.

Для проведення аудиту розрахунків з дебіторами підприємства використовується перевірка установчих документів та облікової політики підприємства, в частині, що стосується обліку дебіторської заборгованості, складаються робочі документи.

Перевірка передбачає контроль за вказаними документами об‘єкта контролю на предмет:

         дотримання строків та порядку проведення інвентаризації розрахунків;

         правильність поділення дебіторської заборгованості на довгострокову та поточну;

         наявності простроченої дебіторської заборгованості (в межах терміну позовної давності) та стан нарахування можливих санкцій за несвоєчасне погашення такої заборгованості; вжиття об’єктом контролю заходів для стягнення простроченої дебіторської заборгованості;

         наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності та причини її виникнення;

         достовірності дебіторської заборгованості за наявними на об’єкті контролю документами; результати зустрічних звірок з питань підтвердження заборгованості;

         відповідності сплаченої вартості товарів, робіт та послуг умовам укладених договорів; відповідність кількості та асортименту отриманих товарів, робіт та послуг умовам договорів;

         своєчасності розрахунків з дебіторами;

         дотримання законодавства при списанні з обліку сум заборгованостей.

Кулаковська Л.П. вважає що особливу увагу слід приділити контролю розкриття інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності [44 с. 365].

В них повинно бути наведено:

         перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

         перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін із виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;

         склад і суми статті Балансу «Інша дебіторська заборгованість»;

         метод визначення резерву сумнівних боргів;

Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви про інвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за виконані послуги, а також повноти виконання послуг замовнику.

Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.

Особлива увага приділяється достовірності виникнення і правильність списання дебіторської заборгованості, перевіряється склад дебіторської заборгованості та встановлюється причина її виникнення. Критерій законності передбачає перевірку законності операцій, що призвели до виникнення дебіторської заборгованості, відповідність її обліку чинним законодавчим актам і нормативним документам.

Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну), неоплачену в строк, заборгованість за строком давності, що минув, спірну, безнадійну.

З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З замовником з цього самого міста складається акт взаємо звірки.

Перевірці підлягають акти звірки взаєморозрахунків та фактично відображені суми заборгованості за даними бухгалтерського обліку.

Також доцільно під час проведення аудиту провести зустрічні звірки у дебіторів чи направити їм запити щодо підтвердження останніми сум заборгованостей, які рахуються за даними обліку тривалий час і по яких не проводиться претензійно-позовна робота, сумнівних сум заборгованостей.

Надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, відображається записами в дебет субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за кредитом кореспондентських субрахунків у рядку відповідного дебітора.

При перевірці законності списання дебіторської заборгованості необхідно з'ясувати які заходи вживались керівництвом підприємства для стягнення дебіторської заборгованості.

По кожному факту списання з балансу підприємства дебіторської заборгованості необхідно впевнитися, що керівництвом установи вжито всі необхідні заходи для своєчасного повернення коштів, встановлення осіб, які винні у невжитті заходів щодо своєчасного стягнення заборгованості, чи зверталася установа до судових органів з позовами тощо.

Оцінка дебіторської заборгованості за критерієм постійності передбачає контроль додержання постійності обраної підприємством облікової політики щодо дебіторської заборгованості (наприклад, постійність застосування обраного методу створення резерву безнадійних боргів) та вплив дебіторської заборгованості на безперервність функціонування підприємства. Так, якщо дебіторська заборгованість становить значну частину активів підприємства і її погашення може спричинити суттєві фінансові труднощі або навіть банкрутство - така інформація повинна бути зазначена в примітках до фінансової звітності та бути підставою для застосування методів, відмінних від тих, які застосовуються при безперервності роботи підприємства.

Перевірка за критерієм відповідності передбачає контроль аудитором додержання меж звітного періоду. Відповідно до цього всі операції з виникнення, погашення та списання дебіторської заборгованості мають бути відображені в тому періоді, в якому вони були здійснені.

Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори о транспортно-експедиторським обслуговуванні, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству як винагорода експедитора. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків замовників за прийняти ними послуги.

Всі договори, укладені підприємством з юридичними та фізичними особами в будь-якій формі (усній або письмовій) реєструються. Укладені договори необхідно проаналізувати на предмет законності їх укладання стосовно дотримання законодавства.

Також необхідно звернути увагу на відповідність встановленої в договорі ціни послуг фактично сплаченій сумі, наявності за даними бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості (у разі здійснення передоплати чи авансових платежів). Зокрема, перевірити чи не проведено розрахунки за більшою ніж встановлено в договорі ціною та чи були правові підстави збільшення ціни.

Так як на підприємстві комп'ютеризований бухгалтерський облік використовуємо довідкову нормативну базу, що зберігається на електронних носіях інформації, зіставляє її дані з первинними документами, (товарними, банківськими), актами взаємних звірок розрахунків.

Аудит розрахунків з підзвітними особами проводиться суцільним способом у такій послідовності. Перевіряють:

         правильність видачі грошей під звіт;

         законність і доцільність витрачання підзвітних сум;

         правильність оформлення авансових звітів і прикладених до них документів та своєчасність подання їх у бухгалтерію підприємства;

         стан обліку розрахунків з підзвітними особами.

За регістрами аналітичного обліку (журналами-ордерами, оборотними відомостями), авансовими звітами з прикладеними до них документами встановлюємо, чи не числяться підзвітні суми за особами, звільненими з роботи, чи не надавалися гроші працівникам у рахунок заробітної плати. Ретельно перевіряємо авансові звіти про видатки на відрядження.

Заборгованість за претензіями та заборгованість, списана на збитки, перевіряється суцільним способом. Перевірці підлягають розрахунки за претензіями:

         до постачальників і транспортних організацій за виявлену в їхніх рахунках невідповідність цін, тарифів, розрахунків; за низьку якість і нестачу товарів; за брак продукції; за завищення обсягу виконаних робіт; за недопоставку товарно-матеріальних цінностей, штрафи, пеню, неустойку тощо;

         до установ банку за сумами, помилково списаними і перерахованими через рахунки в банках.

За кожною сумою заборгованості аудитору слід перевірити:

         чи правильно віднесено суми на рахунок дебіторів за претензіями і чи підтверджено претензії відповідними сумами: за претензіями до транспортних організацій - наявністю комерційних актів на нестачу товарів або відповідних поміток на транспортних накладних, до постачальників - наявністю правильно оформлених актів;

         реальність одержаних сум, віднесених на рахунок дебіторів за претензіями;

         правильність і своєчасність оформлення претензій і пред’явлення позовів (відповідальність за оформлення претензій покладено на керівника і головного бухгалтера підприємства);

         як здійснюється контроль за своєчасністю пред’явлення рекламацій і позовів, за строками проходження позовів у судах і арбітражах, а також стягнення боргів за виконавчими документами;

         які рішення прийнято за претензійними справами в органах суду і арбітражу (у разі відмови або неповного задоволення позовів слід вивчити причини й виявити винних у завданні підприємству матеріальної шкоди);

         чи є наявні за кожною списаною сумою необхідні підтвердження.

Дебіторська заборгованість може бути списана на збитки тільки за наказом по підприємству і за наявності висновків або інших документів, які підтверджують безнадійність одержання боргу. За всіма безнадійними боргами (що рахуються на балансі й списані на збитки) слід встановити, чому така заборгованість стала можливою, хто в цьому винний, і вжити заходів щодо покарання за законом і відшкодування завданої шкоди.

Усі суми, незаконно і необґрунтовано віднесені на збитки, мають бути підновлені за належністю і стягненні. Перебіг строку позовної давності за сумами кредиторської заборгованості визначається з часу зарахування суми на рахунок підприємства або прийняття на облік товарно-матеріальних цінностей. Під час аудиту слід перевірити обґрунтованість кожної претензії, своєчасність і правильність оформлення документації й подання її за призначенням.

При проведенні аудиту, згідно необхідно зібрати достатню кількість доказів, які б забезпечили можливість зробити необхідні висновки, і при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок.

По результатах проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт і аудиторський висновок, який складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні [3].

Аудитор висловлює немодифіковану думку, якщо фінансова звітність складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до концептуальної основи фінансової звітності:

         аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;

         надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

         є адекватні й достовірні дані з усіх суттєвих питань;

         фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

         фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих відхилень;

         фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Якщо на основі отриманих аудиторських доказів аудитор доходить висновку, що фінансова звітність у цілому містить суттєві викривлення, або аудитор не може отримати достатні і належні аудиторські докази, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень, то він висловлює модифіковану думку в аудиторському звіті відповідно до МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора» [11].

Модифікована думка - умовно-позитивна, негативна або відмова вид висловлення думки.

На ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» необхідно провести аудит через порушення в обліковій політиці, а саме не визначення методу створення резерву сумнівних боргів, відсутності розрахунку коефіцієнта сумнівності. Але насамперед у зв'язку зі значним зменшення в 2013 році порівняно з попереднім роком доходу від реалізації послуг, чистого доходу, а також зменшення чистого прибутку майже в чотири рази. Дані зміни і порушення можуть вплинути на подальшу роботу підприємства.

2.4 Удосконалення обліку розрахунків з дебіторами на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

Управління фінансами, зокрема оборотними активами, є найважливішою сферою діяльності будь-якого суб'єкта ринкового господарства, а його невід'ємною складовою виступає дебіторська заборгованість.

Виникнення дебіторської заборгованості на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» є об’єктивним процесом, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції.

Сучасний фінансовий стан підприємств характеризується зростанням дебіторської заборгованості в структурі їх активів, що призводить до уповільнення платіжного обороту. За даними Держкомстату станом на 31 грудня 2013 року дебіторська заборгованість підприємств України складає 1778103,7 млн. грн., що становить 58% від загального обсягу оборотних активів підприємств України [1].

За таких умов особливого значення набуває питання ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств з метою підвищення їх платоспроможності та повернення фінансових ресурсів підприємства.

До характерних ознак низької платоспроможності підприємств можна віднести: несвоєчасність повернення дебіторської заборгованості, повернення заборгованості в неповному обсязі, що є причиною виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. На думку О.Г. Лищенко наявність дебіторської заборгованості на підприємстві призводить до таких негативних наслідків, як: недоодержання грошових коштів, недоодержання прибутку, неможливості планування витрат і доходів на середньостроковий і довгостроковий періоди, відволікання часу і сил співробітника від виконання основних обов’язків [45, с. 85].

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу. Створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

М.Д. Білик пропонує створити відділ спеціально для контролю за дебіторською заборгованістю [29, с. 34-35]. Розрахунки з контрагентами мають динамічний характер, а тому потребують постійного контролю і впливу з боку управлінського персоналу у загальній системі менеджменту підприємства. Ця діяльність нерозривно пов'язана з обробкою великих потоків економічної інформації, яка істотно залежить від ефективності системи обліку на підприємстві.

Для нормального управління і функціонування потрібна достовірна і своєчасна інформація про стан дебіторської заборгованості, законність, підтверджуваність господарських операцій. Але, щоб уникнути перенасичення кадрами, перевитрачання різних ресурсів, було б доцільно почати з того, що до обов'язків головного бухгалтера віднести безпосередній контроль за станом та складом дебіторської заборгованості на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928».

При умові призначення окремої відповідальної особи розроблений алгоритм дає змогу оптимізувати управління дебіторською заборгованістю на підприємстві (рис. 2.1.).

Використання запропонованого алгоритму на практиці надасть змогу підвищити ефективність управління дебіторською заборгованістю на підприємстві, відображення його в обліку, внаслідок чого можуть бути досягнуті такі результати:

         збільшення обсягів реалізації продукції;

         встановлення довготривалих господарських зв'язків;

         максимізація прибутку під час збереження ліквідності та платоспроможності підприємства;

         зниження рівня операційного ризику і як наслідок - підвищення фінансової безпеки.

Рис. 2.1 Алгоритм управління дебіторською заборгованістю при умові призначення відповідальної особи

Разом с тим потрібно систематично проводити інвентаризацію заборгованості. ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» має розробити схему заходів для інвентаризації розрахунків із покупцями. Виявити фактичний стан розрахунків для окремих дебіторів, здійснити його аналіз та своєчасно реагувати на можливі відхилення.

Необхідно розробити пакет робочих документів контролера для організації ефективного процесу контролю дебіторської заборгованості. Зокрема контролювати стан розрахунків з дебіторами за протермінованими заборгованостями, своєчасно виявляючи такі види дебіторської заборгованості, які є недопустимими для підприємства.

Також для вдосконалення системи обліку та контролю дебіторської заборгованості необхідно створити резерв сумнівних боргів та виробити порядок його визначення в обліковій політиці підприємства. Крім того, в Наказі про облікову політику не врахована специфіка підприємства. Що не дає змоги здійснювати ефективну господарську діяльність, добре управляти установою, та приймати управлінські рішення.

Важливим етапом є здійснення своєчасного контролю за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення фактичної дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. Але зовсім недостатньо, щоб сума дебіторської заборгованості не перевищувала суму кредиторської заборгованості. Адже підприємство зобов'язано розрахуватися за своїми боргами перед кредиторами незалежно від того, отримує воно борги від своїх дебіторів чи ні. Більш принципове значення, з погляду фінансового менеджменту, має забезпечення доброякісної дебіторської заборгованості та прискорення її оборотності.

Також доводиться впроваджувати в практику управління лімітування дебіторської заборгованості як у загальних обсягах, так і у розрахунку на одного дебітора (існуючого чи потенційного) і періодично переглядати граничні суми. При цьому потрібно визначити допустиму величину портфеля дебіторської заборгованості на основі прогнозованого обсягу реалізації, яка б надлишково не іммобілізувала фінансові ресурси підприємства і не створювала б перепон для забезпечення безперебійного процесу роботи та розрахунків підприємства за своїми зобов'язаннями.

Л.О. Лігоненко, крім факторів впливу на формування дебіторської заборгованості, наводить ще й фактори, що обумовлюють її погашення. Це, зокрема, використання інструментів досудового врегулювання повернення заборгованості, стягнення заборгованості в судовому порядку чи через порушення справи про банкрутство, професіональність управління дебіторською заборгованістю та організація контролю за її погашенням [47, с. 32].

Так що ще одним етапом є формування процедури інкасації дебіторської заборгованості, який передбачає розробку ряду заходів щодо погашення дебіторської заборгованості, терміни сплати якої прострочені. Це процедури взаємодії з покупцями у випадку порушення умов оплати, системи покарання контрагентів, які допустили прострочення платежів, та ін.

Для підвищення результативності стягнення дебіторської заборгованості запропоновано методичний підхід до її інкасації на підставі розробленого алгоритму, що передбачає ймовірність невідповідності встановленим кредитним умовам (рис. 2.2.). У його основу покладено ієрархічну модель методів управління дебіторською заборгованістю й її моніторинг, що ґрунтується на багатокритеріальній системі оцінювання її керованості.

Також виділимо альтернативні інструменти управління дебіторською заборгованістю: взаємозалік, реструктуризація та погашення дебіторської заборгованості шляхом врахування платежів до бюджету [64, с. 200].

Все вище зазначене дає підставу для прийняття стратегічних управлінських рішень на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928».

Рис. 2.2 Алгоритм інкасації дебіторської заборгованості

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКИ З ДЕБІТОРАМИ У ПРИЗМІ АНАЛІЗУ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

3.1 Аналіз основних показників господарської діяльності

Завдання аналізу господарської діяльності полягає в всебічним вивченням взаємопов’язаних технічних, організаційних та економічних факторів для обґрунтування оцінки господарської діяльності підприємства та визначення основних напрямів розвитку. Пошук резервів підвищення ефективності господарської діяльності, розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків і використання внутрішніх можливостей для збільшення обсягу послуг.

Для формування нового бачення стану підприємства на підставі отриманих облікових даних здійснюється аналіз фінансового стану ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928», а саме показників платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності та рентабельності (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз фінансового стану ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» (тис. грн)

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів характеризує скільки грн. залучених коштів припадає на 1 грн. власного капіталу. У 2012 році на 1 гривню власного капіталу припадало 1,66 гривні залучених коштів, а у 2013 році на 1 гривню власного капіталу припадало 1,25 гривні залучених коштів. Норматив для цього коефіцієнта ≤ 1 і він відповідає нормативному значенню,а це свідчить про те, що підприємство є фінансово незалежним. Однак, дана ситуація погіршується, про що свідчить збільшення на 1 гривню власних коштів залучених на 0,41 гривень у 2013 році порівняно з 2012 роком.

Коефіцієнт фінансової незалежності у 2012 році склав 0,6, у 2013 році - 0,8, а коефіцієнт автономії підприємства у 2012 році - 0,38 та у 2013 році - 0,44. Нормативом для цього коефіцієнта є ≥ 0,5. Це свідчить по те, що підприємство має в своєму розпорядженні достатній обсяг власного капіталу, необхідний для покриття всіх своїх довгострокових і поточних зобов'язань. Але коефіцієнт автономії підприємства знаходиться трохи нижче норми. Таким чином, підприємство є не достатньою мірою автономним, незалежним від кредитів. І хоча ці показники покращились у 2013 році порівняно з 2012 роком на 0,2 та 0,06 відповідно, але коефіцієнт автономії все ще знаходиться нижче норми, що в подальшому буде загрожувати незалежності підприємства.

Значення коефіцієнту маневреності власного капіталу у 2012 та 2013 роках дорівнюють 0,98 та 0,99 відповідно, що значно вище нормативного значення (≥ 0,5). Також спостерігається тенденція до покращення даного показника у 2013 році.

Коефіцієнт загальної ліквідності показує що аналізоване підприємство на початок року могло покрити поточні зобов'язання за умови мобілізації всіх оборотних коштів на 159%, а до кінця року на 179%, при нормативі 200-250%, тобто підприємство не є платоспроможним, хоча спостерігається тенденція її зростання на 20 % при порівнянні показників 2012 та 2013 років.

При розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності було виявлено що він як на початок, так і на кінець року відповідає нормативному значенню (≥1), і за аналізований період відбулося покращення на 0,2. Але якщо порівнювати 2 вище розрахованих коефіцієнта загальної і поточної ліквідності те, що один відповідає нормативу, а другий ні свідчить про не задовільну структурі оборотних коштів підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 році склав 0,05, а у 2013 році - 0,06, Нормативом для цього коефіцієнта є ≥ 0,2. Таким чином підприємство ні у 2012 році ні у 2013 не мало можливостей погасити за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів необхідну частину поточних зобов’язань. І навіть покращення на 0,01 у 2013 році порівняно з 2012 свідчить про відсутність гарантії погашення боргів.

По наступним показникам на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» спостерігається негативна тенденція, оскільки відбулося зменшення таких показників ділової активності, як коефіцієнт оборотності активів і коефіцієнт оборотності оборотних активів, у 2013 році порівняно з 2012 роком, на 0,58. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості характеризує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість; позитивною тенденцією варто вважати збільшення коефіцієнта, на нашому же підприємстві він у 2013 році порівняно з 2012 зменшився на 0,61, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості підприємства на 1,07.

Період погашення дебіторської заборгованості характеризує середній період (у днях) інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення [73, с. 278]. Період погашення кредиторської заборгованості характеризує середній період сплати підприємством короткострокової кредиторської заборгованості.

дебіторський заборгованість аудит облік

У цих показників позитивною вважається тенденція зменшення, але на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928», у 2013 році порівняно з 2012 роком, відбулося збільшення термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості на 150 і 116 днів відповідно.

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів характеризує структуру оборотних коштів. У 2013 році порівняно з 2012 частка дебіторської заборгованості знизилась з 88,39% до 84,68%, те на 3,71%. І хоча на підприємстві цей показник знизився, він усе одно дорівнює більш ніж 80 відсотків, а це свідчить про низький рівень ліквідності поточних активів у цілому, і отже, не задовільний фінансовий стан підприємства. Це також може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно замовників, або про збільшення обсягу послуг, або неплатоспроможність і банкрутство частини клієнтів [25].

Показники рентабельності сукупного і власного капіталу на дуже низькому рівні. А саме рентабельність сукупного капіталу у 2012 році склала 18%, а у 2013 році - 5%. Рентабельність власного капіталу у 2012 році склала 36%, а у 2013 році - 8%. Негативним є їх зменшення в динаміці на 13% і на 28% відповідно.

Також спостерігається погіршення показників рентабельності продажів: валової рентабельності реалізації послуг на 3%, та чистої рентабельності реалізації послуг на 9%.

На основі розрахованих коефіцієнтів і нормативу видно, що у 2013 році порівняно з 2012 на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» не задовільна структура оборотних коштів і відсутність гарантії погашення боргів. Крім того по показникам ділової активності, рентабельності інвестицій та рентабельності продажів спостерігається негативна тенденція.

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. У 2013 році термін погашення дебіторської заборгованості склав 384 дні. Це більше одного року. Заборгованість щодо окремих замовників у яких строк виникнення заборгованості понад один рік за наявності виправдувальних документів можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів [69, с. 233].

Крім того, необхідно здійснити порівняння рівня дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємстві (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Порівняння рівня дебіторської та кредиторської заборгованості (тис. грн.)

На ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» у 2013 році дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 5 разів. Перевищення дебіторської заборгованості зумовлює зниження фінансової стійкості підприємства та вимагає залучення додаткових джерел фінансування [30, с. 174].

У країнах з розвиненою ринковою економікою у фінансовому аналізі використовується золоте правило бізнесу, співвідносяться темпи зростання активів, прибутку, виручки і власного капіталу [22].

Суть «золотого правила економіки» полягає в тому, що темпи зростання балансового прибутку, повинні перевищувати темпи зростання виручки від реалізації продукції, робіт, послуг, які в свою чергу повинні перевищувати темпи зростання активів.

ТРчп > TPчд > ТРа > 100%, (3.1)

де ТРчп - темп росту чистого прибутку;чд - темп росту чистого доходу;

ТРа - темп росту середньої величини активів.

Перевіримо дію золотого правила на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Розрахунок «золотого правила економіки» (тис. грн.)

,42 < 77,63 ˃ 92,21< 100%

Щодо аналізу підприємства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» золоте правило економіки не виконується, тому що у першому співвідношенні темп росту прибутку менше темпу росту чистого доходу. Це свідчить про відносне збільшення витрат і зниженні економічної ефективності підприємства.

Друге співвідношення (доход зростає випереджувальними темпами порівняно з активами) означає прискорення оборотності активів.

Регресія темпи росту чистого прибутку порівняно зі збільшенням активів (ТРчп > ТРа) означають зменшення чистої рентабельності активів.

Досягнення виконання останньої нерівності (збільшення середньої величини активів у динаміці) означає розширення майнового потенціалу і має бути перспективною метою діяльності підприємства [49, с. 118].

Таким чином, стабільність підприємства можна оцінити як «задовільне».

Діагностика банкрутства являє собою систему оцінок параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, яке здійснюється на підставі проведення комплексного фінансового аналізу [39, c. 248].

В сучасних українських реаліях для діагностики кризового стану підприємства більш підходить R-модель, розроблена в Іркутській державній економічній академії. Дана модель, за задумом авторів, повинна була забезпечити більш високу точність прогнозу банкрутства підприємства, так як за визначенням авторів позбавлена недоліків властивих американським, англійським та іншим розробкам [42]. Формула розрахунку моделі ІДЕА має вигляд [62, с. 150]:

= 8,38К1 + К2 + 0,054К3 + 0,63К4, (3.2)

де К1 - коефіцієнт ефективності використання активів підприємства;

К2 - коефіцієнт рентабельності: чистий прибуток / власний капітал;

К3 - коефіцієнт оборотності активів;

К4 - норма прибутку: чистий прибуток / витрати.

Вірогідність банкрутства організації у відповідності зі значенням R визначається таким чином:<0, ймовірність банкрутства максимальна 90 - 100%,= 0 - 0,18, ймовірність банкрутства висока 60 - 80%,= 0,18 - 0,32, ймовірність банкрутства середня 35 - 50%,= 0,32 - 0,42, ймовірність банкрутства низька 15 - 20%,> 0,42, ймовірність банкрутства мінімальна до 10%.

Використовуючи дану методику, можна з точністю до 81% визначити ступінь ризику банкрутства підприємства за три квартали.

Розрахунок фінансових коефіцієнтів на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» по моделі ІДАЕ представлена в таблиці 3.4. Використовуються данні фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва за 2012 та 2013 рік.

Таблиця 3.4

Розрахунок фінансових коефіцієнтів по моделі ІДАЕ (тис. грн.)

Розрахуємо R показники:(2012 р.) = 8,38×1,372 + 0,432 + 0,054×1,401 + 0,63×0,112= 12,08(2013 р.) = 8,38×0,954 + 0,086 + 0,054×0,819 + 0,63×0,042= 8,15

Згідно інтерпретації результатів даного методу ймовірність банкрутства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» мінімальна, тому що інтегральні показники по 2012р. і 2013р. більше 0,42.

Ідентифікація рівня неплатоспроможності та типу ситуації банкрутства здійснюється на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджені наказом Міністерства економіки Україні від 17 січня 2001р. №10 [7]. Для ідентифікації рівня неплатоспроможності та типу ситуації банкрутства надається така інформація, яка наведена в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Система показників для діагностики банкрутства (тис. грн.)

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт У. Бівера не перевищує 0,2, що ми і спостерігаємо на підприємстві. Виняток складає 2012 рік, коли він дорівнював 0,21. Але перевищення не значне. Це відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1, що і трапилось у 2013 році, коли цей коефіцієнт опустився до 0,07.

Рентабельність активів у 2011 році склав 4,55, у 2012 році - 13,34, а у 2013 році - 3,68. Це свідчить по те, що підприємство знаходиться за 4-5 років до банкрутства, хочу у 2012 році ситуація кардинально змінилася, але у 2013 році показник рентабельності активів знову знизився.

В той самий час коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом знаходиться на високому рівні, а саме у 2011 році склав 0,54, у 2012 році - 0,37, а у 2013 році - 0,44. І свідчить що підприємство працює досить ефективно.

Коефіцієнт покриття у 2011 році склав 2,18, у 2012 році - 1,59, а у 2013 році - 1,79. В цілому ситуація задовільна. Але ці показники погіршились у 2012 році порівняно з 2011 роком, але покращилися у 2013 році порівняно з 2012 роком.

Ідентифікація рівня неплатоспроможності та типу ситуації банкрутства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» виявила що в цілому підприємство працює не дуже ефективно і знаходиться за 4-5 років до банкрутства, але змінення показників на краще в майбутньому може змінити ситуацію докорінно.

Аналіз розрахунків з покупцями та замовниками у динаміці за три роки за показниками частки дебіторської заборгованості в загальній її сумі на підприємстві дає змогу виявити дебіторів, за якими виникає найбільша дебіторська заборгованість за експедиторські послуги. Розрахунки представлені у таблиці 3.6, для них використовуються дані оборотно-сальдових відомостей по рахункам 361 та 362.

Таблиця 3.6

Аналіз питомої вага простроченої заборгованості в загальній сумі

На основі розрахованих даних встановлено, що найбільша частка у вітчизняних замовників припадає на ООО «Експотранс-д», а саме 69,64%. А у ТОВ «Гідра дистрибьюшн» і «Приватне виробниче підприємство «Насосенергопром» 14,48% та 15,88% відповідно. Керівництву ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» слід звернути увагу на дебіторську заборгованість саме у ООО «Експотранс-д» та розробити систему заходів для її погашення.

Аналіз питомої вага простроченої заборгованості у іноземних покупців та замовників показав що найбільша частка заборгованості у «Delancey Systems Corp», а саме 53,1%. У «Refax partners INC» 33,39%, а у «Arcadia» та «Hartberg Contracts» 6,6%1 та 6,9% відповідно. Підприємству необхідно прийняти відповідні управлінські рішення, які дадуть змогу зменшити рівень дебіторської заборгованості в першу чергу у контрагентів з часткою дебіторської заборгованості у загальній її сумі 53,1 та 33,39.

Регулярне ведення аналітичної таблиці, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за часом виникнення, дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління.

Практичний досвід управління підприємствами в умовах невизначеності підтверджує, що для забезпечення ефективності відповідних процесів потрібно застосовувати також аналіз розрахунків з покупцями та замовниками за строками виникнення заборгованості та термінами погашення, також основним завданням якого є сегментування замовників за рівнем лояльності на основі їх минулих дій, прогнозування їх поведінки. Завдяки цьому стає також можливим визначення найбільш цінних клієнтів підприємства та ефективність дій керівництва щодо надання знижок і кредитів.

Для вирішення поставлених завдань пропонуємо скористатися RFM аналізом, який визначає три групи: recency (давність) - давність угоди, frequency (частота) - кількість угод, monetary (гроші) - сума операцій.

У табл. 3.7 всіх замовників ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» поділено на сегменти:

.        Сегментація по давності співробітництва. Четвертий сегмент - покупці, які недавно користувалися послугами компанії, та які мають кредитове сальдо. До третього сегмента віднесено тих, хто повністю розрахувались за надані послуги. Другий сегмент - замовники, які недавно користувалися послугами компанії, та які мають дебетове сальдо. Перший - ті, хто купував досить давно та за якими виникла дебіторська або кредиторська заборгованість, не погашена у поточному періоді.

.        Сегментація по частоті замовлень. Чим більше замовлень зробив клієнт, тим більша ймовірність, що він зробить ще одне замовлення. До сегменту 1 віднесено тих, хто за аналізований період не зробив ні одного замовлення; 2 - одне замовлення; 3 - від трьох до п'яти; 4 - більше п'яти .

.        Сегментація за отриманого прибутку. В даному випадку клієнтська база розбивається на сегменти відповідно до кількості прибутку, принесеної клієнтом. У межах цих сегментів виділено стратегічно важливі клієнти, сума обороту за період яких перевищує 100000 (сегмент 4), клієнти сума обороту за період яких від 20000 до 100000 (сегмент 3), клієнти сума обороту за період яких від 0 до 25000 (сегмент 2) та незначні клієнти - які за аналізований період не принесли компанії прибутку (сегмент 1).

Аналізований період з січня 2012 року по грудень 2013. Дані з оборотно-сальдових відомостей по рахункам 361 та 362.

Отримана таблиця дає уявлення про ступінь прихильності клієнтів до компанії.

Таблиця 3.7аналіз замовників ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

У підсумку після проведення аналізу сформувалися 64 групи від 111й до 444й. Таким чином, кожен клієнт потрапив в одну з 64 одержаних груп.

Найбільш вигідні з них ті, які опинилися в осередку з індексом 444. Це найбільш лояльні споживачі, у яких компанія може бути впевнена. Таким клієнтам необхідно створення особливих умов, програм лояльності, надання знижок і кредитів.

В осередку з індексом 111 знаходяться клієнти, вигода від яких мінімальна, вони самі неперспективні споживачі. Тим не менше, потрібно розуміти, що хоча б раз, але вони звернулися до послуг компанії. Потрібно спробувати залучити їх знову або зрозуміти причину низької активності.

Результатом проведення аналізу стало визначення основних, найважливіших ресурсів підприємства та встановлення на цій основі пріоритетів у структуризації бізнес-процесів. На основі цих даних потрібно сформувати рейтинг кредитоспроможності клієнтів і відмовитися від подальшої співпраці з клієнтами, з низьким кредитним рейтингом. При формуванні рейтингу потрібно врахувати такі чинники як загальний термін співробітництва із клієнтом, середньомісячний обсяг продажів або вартість наданих послуг, швидкість обороту дебіторської заборгованості клієнта, суми й терміни простроченої дебіторської заборгованості, оцінка важливості клієнта для організації.

Групи 244, 224, 344 потребують найбільшої уваги, це найбільш цінні клієнти підприємства, які забезпечують підприємству найбільший прибуток і втрачати яких небажано. Керівництву необхідно розраховувати стратегію щодо надання знижок і кредитів. Для цього потрібно визначити критерії надання товарного кредиту, його граничний розмір, терміни відстрочення повернення боргу, розмір та порядок надання знижок, форму штрафних санкцій.

Для ресурсів категорії 323, 332, 333 застосовують постійний аналізу відхилень від запланованих показників, ретельне планування вимог, щоденного обліку та контролю. Для ресурсів категорії 233 здійснюють попередню перевірку клієнтів щодо можливості своєчасного погашення ними заборгованості. Для інших категорій визначать групи неплатників, у яких необхідно вимагати термінове погашення боргу; встановлюють види наданих послуг, за якими найбільш імовірне виникнення заборгованості.

Необхідно розробити план заходів по роботі з кожним клієнтом з визначенням термінів, відповідальних, оцінки витрат, а також отриманого ефекту.

І хоча на сьогодні підприємство володіє низьким рівнем платоспроможності воно є фінансово незалежним і загрози банкрутства для підприємства на даному етапі не має. Але якщо і надалі буде спостерігатися негативна тенденція це може негативно вплинути на його фінансову стійкість. Істотними проблемами, що мають великий вплив є недосконала законодавча політика, економічні обмеження, високі ставки податків та нестабільна політична ситуація у країні.

Усі перелічені заходи та методи управління дебіторською заборгованістю сприятимуть зниженню ступеня ризику неодержання грошових коштів від боржників, допоможуть налагодити ефективну кредитну політику на підприємстві, що, в свою чергу, безпосередньо сприятиме підвищенню рівня прибутковості підприємства.

3.2 Економіко-математичне моделювання розрахунків з дебіторами

Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями і замовниками), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами.

Це метод надання знижок при достроковій оплаті. Відомо, що в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на послуги, що надали за умови оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити певну суму в результаті інфляції.

Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною. Техніка аналізу цього питання наведена в праці О. Єфремової [74, с. 220].

Падіння купівельної спроможності за звітний період характеризується з допомогою коефіцієнта Кн, зворотного величині індексу цін. Якщо встановлена договірна сума до одержання складає величину S, динаміка цін характеризується індексом іц, то реальна сума грошей з урахуванням їх купівельної спроможності в момент оплати складає:

Кн = S / іц, (3.3)

де Кн - коефіцієнт падіння купівельної спроможності;- договірна сума до одержання;

іц - індекс динаміки цін.

У 2013 році середній період погашення дебіторської заборгованості на даному підприємстві склала більше року, а саме 384 днів. При темпі інфляції за 2013 рік, якій дорівнює 100,5% [67], одержуємо, що індекс цін (іц) 2,005. Таким чином відстрочка платежу приводить до того, що підприємство реально отримає 49,88% (1 / 2,005 × 100) від договірної вартості продукції. Відповідно, виплата 1000 грн. в цей момент рівнозначна сплаті 1000 / 2,005 = 498,75 грн. в реальному вимірі. Тоді реальна втрата виручки у зв’язку з інфляцією складає 1000 - 498,75 = 501,25 грн. В рамках цієї величини знижка з договірної ціни, що надається за умови дострокової оплати, дозволила б знизити втрати підприємства, пов’язані із знеціненням грошей.

За даними підприємства, що аналізується, річна виручка від реалізації - 313,3, причому 30% реалізації послуг здійснюється на умовах передоплати, і отже, 70% з утворенням дебіторської заборгованості.

Для періоду погашення дебіторської заборгованості (384 днів), що склався на підприємстві, індекс цін у середньому буде 4,21 (2,005 ´ 384 / 183). Тоді коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей буде рівний 0,238 (1 / 4,21).

Отже, при строку повернення дебіторської заборгованості 384 днів підприємство одержує лише 23,8 % від вартості договору, втрачаючи з кожної тисячі грн. 762 грн. (або 76,2 %). В цьому зв’язку можна говорити про те, що від річної виручки послуг, що реалізується на умовах наступної оплати, підприємство отримало реально лише 313,3 ´ 0,238 = 74,57 тис. грн.

Отже, приховані втрати від інфляції становлять 238,73 тис. грн. (313,3 - 74,57) В рамках цієї суми необхідно вибрати величину знижки з договірної ціни за умови дострокової оплати за договором. Наприклад, 10%-на знижка з вартості договору за умови його оплати в 183-денний строк приведе до скорочення втрат, пов’язаних з інфляцією. Наведені розрахунки можна систематизувати в аналітичній таблиці.

Таблиця 3.8

Аналіз вибору засобів розрахунку з покупцями і замовниками (грн.)

Таким чином, надання 10%-ної знижки з договірної ціни за умови скорочення оплати з 384 днів до 183 днів дозволяє підприємствам скорочувати втрати від інфляції в розмірі 161 грн. з кожної тисячі гривень договору.

На основі цього аналізу ми можемо прогнозувати на скільки зменшаться витрати від інфляції з кожної тисячі гривень при наданні різного відсотка знижок, за умови скорочення строків оплати. Розрахунки представлено на рисунку 3.1.

Рис. 3.1 Зменшення витрат від інфляції при наданні різного відсотка знижок

На графіку зліва розташовується кількість днів, на які планується скоротити терміни оплати, знизу наданий відсоток знижки. Найбільш вигідним в цьому випадку буде скорочення до 120 днів під 17 відсотків знижки. У цьому випадку сума зменшення витрат від інфляції буде дорівнює 172,9 грн. з кожної тисячі гривень договору. Але чи погодяться замовники на скорочення термінів виплати при такий знижці? Для цього розглянемо на рисунку 3.2. як зміниться сума зменшення втрат при надані різних знижок за умови скорочення строків оплати на 183 дні.

Рис. 3.2 Зменшення витрат від інфляції наданням різних знижок, за умови скорочення строків оплати на 183 дні

На графіку зліва розташовується сума, на яку знизяться втрати підприємства, пов’язані із знеціненням грошей, знизу наданий відсоток знижки. В області побудови графіка детально видно яку саме суму заощадить підприємство з кожної тисячі гривень договору, якщо зменшить строк оплати до півроку. В цьому випадку керівництво ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» може розрахувати який розмір знижки їм вигідно надати клієнту, а який принесе компанії збиток. Як, наприклад, надання 27% знижки принесе збиток у розмірі 8,9 грн. на кожну тисячу гривень договору.

Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. Термін погашення кредиторської заборгованості у 2013 дорівнює 265 днів. Графік, створений в програмі Excel (рис. 3.3.), демонструє як зменшаться витрати від інфляції з кожної тисячі гривень при надання різних знижок, за умови скорочення строків оплати до 265 днів.

Рис. 3.3 Сума зменшення втрат від інфляції за умов скорочення строків оплати до 265 днів

Як і у попередньому графіку зліва розташовується сума, на яку знизяться втрати підприємства, пов’язані із знеціненням грошей, знизу наданий відсоток знижки. В області побудови графіка - сума заощаджень з кожної тисячі гривень договору. В цьому випадку підприємство зацікавлене не стільки в зниженні втрат від інфляції, скільки в зменшенні загрози фінансової стійкості. Тому що довготривале неповернення дебіторської заборгованості викликає дефіцит грошових ресурсів, що відповідно здатне знизити фінансову стійкість підприємства. А оскільки збільшення дебіторської заборгованості може бути наслідком неплатоспроможності покупців, надання знижки в п'ятнадцять відсотків, при скороченні втрат від інфляції на 4,6 грн. (на кожну тисячі гривень договору), все одно буде вигідно як підприємству так і замовнику.

Використовуючи дані форми № 1-м можна розрахувати що дебіторська заборгованість збільшується в середньому на 39,07 тис.грн за рік. А кредиторська заборгованість на 11,03 тис. грн. За допомогою графіка (рис. 3.4.) змоделюємо як зміниться співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей на протязі двадцяти років.

Рис. 3.4 Співвідношення заборгованостей на протязі 20 років

Зліва на графіку розташовується сума у тисячі грн., а знизу роки. Цей графік показує що якщо у 2013 році дебіторська заборгованість перевищувала кредиторську в 5,49 раз, то в динаміці часу простежується тенденція до її зменшення до 3,91 раз, але двадцять років це досить великий термін. Керівництву підприємства найближчим часом слід розробити низку заходів для її погашення і поліпшення фінансового стану підприємства. І надалі тримати під контролем співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Проведення серйозного професійного стратегічного дослідження організації може стати хоча і скромним, але цілком гідним першим кроком на шляху побудови в організації системи ефективного стратегічного управління [76, с. 74].Т-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації [53, c. 203].

Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації [23].

Даний вид аналізу може здійснюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів продукції.аналіз в порівнянні з іншими методами має певні переваги. По-перше, це систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування; по-друге, це можливість визначити конкурентні переваги підприємства та сформувати стратегічні пріоритети; по-третє, це можливість періодично проводити діагностику ринку та ресурсів підприємства.

В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі [27, с. 16].

Етапи проведення SWOT-аналізу:

етап. На першому етапі підприємство складає список своїх слабких і сильних сторін.

Для цього складається список факторів, за якими буде оцінюватися організація, потім по кожному з них визначається, що - слабка, а що - сильна сторона. Після чого вибираються значущі, які включать в матрицю.

Таблиця 3.9

Сильні і слабкі сторони ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

2 етап. Відбувається оцінка ринку, виробляється вивчення ситуації в навколишньому підприємство просторі, встановлюється, які є можливості і які існують загрози.

На цьому етапі SWOT-аналіз підприємства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» аналогічний першому кроці. Також складається список параметрів, за якими проводиться оцінка ринкової ситуації, визначається, що з них - загроза, а що - можливість, вибираються найбільш значущі для наступного внесення в матрицю показники.

Таблиця 3.10

Можливості та погрози ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

етап складається із зіставлення сильних і слабких сторін з погрозами і можливостями. Підсумком є стратегічні висновки, які дозволять організації вирішити чотири питання.

Перший - як використовувати можливості зовнішнього оточення і сильні сторони компанії: використовуючи великий досвід підприємство може розробити стратегію захоплення суміжних сегментів та вихід на нові ринки. Дослідити нові потреби, в т.ч. потреби неусвідомлені та вивчити тенденції попиту. Налагодити роботу з новими судноплавними компаніями за допомогою кваліфікованого та згуртованого персоналу. Завдяки задоволеності клієнтів, конкурентоздатної цінової політики та високої якості послуг підприємство може зайняти провідну позицію на ринку.

Другий - що всередині організації може перешкодити її планам: недостатність оборотних коштів може призвести до недофінансування діяльності підприємства, зниження його ділової активності, виникнення фінансових труднощів. Слабка дистрибуція, просування зменшує обсяг доходів, яке підприємство могло б мати. Відсутність стратегії робить діяльність підприємства неефективним та заважає йому розвиватися і досягати поставлених цілей. Слабкий маркетинг, невідома торгова марка перешкоджає залученню нових клієнтів.        

Третій - які сильні сторони допоможуть звести до мінімуму загрози зовнішнього середовища: великий досвід допоможе обійти нових гравців на ринку. Загроза активності конкурентів зведе до мінімуму конкурентоздатна цінова політика, задоволеність клієнтів та висока якість послуг.

Четвертий - яких негативних факторів зовнішнього середовища слід побоюватися найбільше. Економічний спад ставить під загрозу отримання доходу і отже існування підприємства. Знецінення гривні призвело до значного зростання цін на імпортну продукцію, за яку розраховуються в іноземній валюті і ціна на яку зростає прямо пропорційно валютному курсу. Зниження купівельного попиту призвело до зниження потреби в нових поставках, відповідно знизилася і потреба в транспортно-експедиторських послугах. Пониження платіжної дисципліни замовників потребує пошук нових рішень в управлінні дебіторською заборгованістю. Зміна ринків збуту у зв’язку з військовими діями, вимагає пошуку нових за допомогою проведення маркетингових досліджень. Нові митні бар'єри та нові законодавчі акти також можуть негативно відобразитися на доходів підприємства та діяльності компанії в цілому. Недосконалість законів, що регламентують транспортно-експедиційну діяльність може призвести до двозначності і порушень у сфері податкового та іншого законодавства.

Корупція та системи відкатів на жаль процвітають в нашій країні і створюють проблеми у веденні бізнесу. Наслідки при відмові від діючої системи хабарів можуть бути такими:

         повернення декларації брокера з відмовних листом. Якщо брокер отримує три відмови, митниця ставить питання про профпридатність брокера,

         додатковий огляд вантажу з його повним або частковим вивантаженням додаткове зважування, додаткові перевірки та експертизи що призводить до втрати часу, простою на митниці, оплати експертиз та простою.

При розробці стратегії необхідно націлити її на використання перспектив, відповідними можливостями підприємства, та забезпечення захисту від зовнішніх загроз.

Вивчення внутрішнього середовища найбільш часто здійснюється на основі SWOT-підходу, але тільки в частині SW, тобто з позиції сильних і слабких сторін організації. SNW-аналіз (акронім від англ. Strength, Neutral, Weakness) - це аналіз сильних, нейтральних і слабких сторін організації [21].

При SNW-підході все, що стосується SW-підходу, зберігається, але при цьому ще додається особлива нейтральна, тобто N-позиція. Як нейтральну позицію звичайно розглядають середньоринковий стан для даної конкретної ситуації. Отже, SNW-підхід - це раціональний розвиток SW/SWOT-підходу [50, с. 119].

У результаті одержуємо: по-перше, при SNW-підході всі переваги SW-підходу залишаються в силі; по-друге, при SNW-аналізі чітко фіксується ситуаційний середньоринковий стан, тобто своєрідна нульова точка конкуренції. Основною причиною додавання нейтральної сторони є те, що часто для перемоги в конкурентній боротьбі може виявитися достатнім стан, коли дана конкретна організація щодо усіх своїх конкурентів за всіма - крім однієї - ключовими позиціями чи факторами знаходиться в стані N (нейтральна) і тільки за одним фактором - у стані S (сильна).

Аналіз стратегічних позицій (факторів) дозволяє скласти комплексне уявлення про внутрішнє середовище організації і про її слабкі і сильні сторони (табл. 3.11).

Таблиця 3.11підхід до аналізу сильних і слабких сторін фірми

Таким чином, можна зробити висновок, що:

Сильними сторонами ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»:

         кадрова політика: кожен співробітник в процесі роботи постійно отримуює нові знання та вміння, займається самоосвітою та підвищенням кваліфікації. Для цього проводяться тренінги, презентації, семінари та ін. Крім того керівником постійно досліджується і переймається світовий досвід в управлінні персоналом;

         мотивація персоналу у вигляді премій, надбавок, заохочень, кар'єрного росту та іншого;

         відсутність плинності кадрів, керівництво та працівники зацікавлені в довгому і плідному співробітництві;

         досвідчені фахівці на всіх рівнях організаційної структури компанії, багато років працюю в компанії і в сфері експедиторських услуг;

         кваліфікація, здібності вищого керівництва на високому рівні;

         номенклатура послуг і потенціал розширення. Компанія постійно продовжує розвивати і оптимізувати свої продукти і послуги;

         добре налагоджена система дистрибуції;

         позитивна репутація на ринку;

         доступні і реальні ціни, гнучкий підхід до ціноутворення експедиторських послуг;

         рівень освоєння інформаційних технологій достатньо високий;

         можливість залучення короткострокового капіталу, завдяки гарній репутації та вчасного виконання своїх зобов'язань;

         відносини з органами влади (місцевого самоврядування та податкового контролю), профспілками та суміжниками;

         складання договору на обслуговування;

         повний спектр послуг логістики;

         гарантія захисту комерційних інтересів клієнта;

         комплексні послуги «під ключ»;

         моніторинг пересування вантажу на всіх етапах;

         мобільність - можливість зв'язати між собою відправника і одержувача вантажу в найкоротші терміни і в будь-якій точці маршруту;

         спеціалізація на організації системних поставок.

Нейтральними позиціями є:

         забезпеченість кваліфікованими кадрами, вони досить кваліфіковані для роботи на території України, але для виходу на світову арену цього буде не достатньо;

         рівень менеджменту (якість і здатність забезпечити ринковий успіх всією системою менеджменту в цілому);

         престиж та імідж фірми (компанія має гарний потенціал, але не працює ні над іміджем, ні над престижем);

         у підприємства достатній досвід роботи в управлінні логістикою клієнтів, але воно не володіє багаторічною історією і добрими традиціями великих компаній;

         інновації як здатність до реалізації на ринку нових продуктів і як дослідження та розроблення. Підприємству потрібно більше приділяти цьому уваги, тому що це буде означати захват нових ринків та залучення нових клієнтів;

         стратегічні альянси. Підприємство їх використовує, але йому потрібно переглянути вже існуючи стратегічні альянси та бізнес процеси для удосконалення існуючих відносин, отримання від них більшого зиску, підвищення своєї ефективності та укладенні нових альянсів;

         вирішення питань підвищеної складності.

Слабкими сторонами підприємства є:

         сукупність виплат працівникам згідно з аналогічним показником у конкурентів. В цілому на вітчизняних підприємствах не великі заробітні плати, якщо порівнювати з міжнародними експедиторськими компаніями, які мають тут свої філіали. Але у зв’язку з тяжкою політичною і економічною ситуацією в країні підприємство тимчасово знизило заробітну плату;

         невизначена загальна (корпоративна) стратегія;

         недосконала організаційна структура;

         здатність до лідерства на ринку експедиторських послуг. Підприємство поки що не готове для таких обсягів;

         маленька частка ринку;

         відсутня торгова марка на підприємстві;

         канали розподілу: число, охоплення і контроль, число задовільне, але охоплення і контроль на низькому рівні;

         просування послуг на ринок і їх реклама відсутня. На даний момент на підприємстві не має співробітника, який би був відповідальний за просування послуг на ринок, рекламу та взагалі маркетингові дослідження. Це призвело к тому, що рівень маркетингу досить низький;

         фінансове положення підприємства;

         можливість залучення довгострокового капіталу на даний момент проблематично з огляду нестійкого фінансового становища підприємства;

         можливість використання альтернативних фінансових стратегій не вивчена і не реалізується;

         структура витрат, можливість їх зниження на підприємстві не розглядається;

         гарантії збереження вантажу. У зв’язку з нестабільною ситуацією на сході країни доставляти вантаж замовнику у цьому регіоні стає все важче. Але і відмовитися від цих клієнтів підприємство не може, тому що вони складають майже сімдесят відсотків від всього обсягу клієнтів.

Отже, ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» по показниках, враховуючих специфіку організації, займає досить сильне конкурентне становище серед експедиторських компаній, оскільки за більшістю ключових позицій знаходиться в станах S. Проте є стратегічні позиції, які зводять нанівець цю перевагу. Наприклад зменшення заробітної плати може призвести до того, що кваліфіковані та досвідчені кадри будуть вимушені шукати собі іншу роботу з більш гідною оплатою праці.

Також хитке фінансове положення підприємства може привести до банкрутства. Ситуацію врятувало б використання альтернативних фінансових стратегій, залучення нових клієнтів, відкриття нових каналів розподілу тощо. Але рівень маркетингу досить низький і недостатність фінансових ресурсів не дозволяє вкладати гроші в рекламу. Хоча проведення маркетингових досліджень необхідне для успішної реалізації послуг будь-якої організації. Питання - що виробляти, скільки виробляти, які види послуг надавати - знаходяться на першому місці для сучасних організацій [27, с. 56].

3.3 Шляхи вдосконалення розрахунків з дебіторами на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

Недостатність фінансових ресурсів - одна з найважливіших проблем функціонування підприємств сьогодні в Україні та навіть за її межами. Головною причиною цьому є низька платоспроможність, тому що дебітори не в змозі своєчасно та повністю розраховуватися за своїми зобов’язаннями, що і призводить до регулярного зростання дебіторської заборгованості підприємств. Управління дебіторською заборгованістю є невід’ємною складовою збутової діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

Сучасний стан економіки України характеризується некерованими інфляційними процесами, спадом обсягів виробництва, виникненням ознак нестабільності у банківському секторі, нестабільністю громадських зв'язків та іншими несприятливими для розвитку економіки факторами. Результатом впливу несприятливих факторів є зниження ділової активності підприємств, їх низька платоспроможність, яка призводить до кризового стану господарюючих суб'єктів. Мають сенс автори, котрі стверджують, що низьку платоспроможність підприємства спричиняє наявність великих обсягів дебіторської заборгованості [56, с. 351].

Перш за все необхідно сформувати принципи кредитної політики по відношенню до замовників. Тип кредитної політики визначається на основі співвідношення рівнів прибутковості і ризику кредитної діяльності підприємства. Розрізняють три типи кредитної політики підприємства по відношенню до покупців продукції: консервативний, помірний і агресивний [33 c. 231-233].

Консервативний (або жорсткий) тип кредитної політики підприємства направлений на мінімізацію кредитного ризику. Механізмом реалізації політики такого типу є: скорочення кола замовників в кредит за рахунок груп підвищеного ризику; мінімізація термінів надання кредиту і його розміру; ускладнення умов надання кредиту і підвищення його вартості; використання жорстких процедур інкасації заборгованості.

Помірний тип кредитної політики характеризує типові умови її здійснення і орієнтується на середній рівень кредитного ризику під час надання послуг з відстроченням платежу.

Агресивний (або м'який) тип кредитної політики підприємства має на меті збільшення додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції в кредит, не зважаючи на високий рівень кредитного ризику, який супроводжує ці операції.

У процесі вибору типу кредитної політики повинні враховуватися наступні основні фактори:

.        Зовнішні фактори: кон'юнктура ринку; сформовані в галузі й регіоні умови кредитування замовників; розмір банківських процентних ставок; рівень і динаміка інфляції; криза неплатежів; нормативне регулювання розрахункових, кредитних операцій, вексельного обігу, факторингових операцій; недосконалість процедур банкрутства.

.        Внутрішні фактори: стратегічні й тактичні цілі підприємства; можливості надання окремих послуг з урахуванням сезонності попиту; фінансове становище підприємства і його фінансові можливості; передбачуваний ступінь можливого ризику й очікувані втрати від політики надання послуг.

Сьогоднішня практика фінансового менеджменту пропонує два способи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві: самостійне управління і передача управління заборгованістю на аутсорсинг. При самостійному управлінні заборгованістю використовуються виключно ресурси підприємства. Для цього в організації можуть створюватися спеціалізовані служби: кредитні контролери, служби безпеки і т. п., тоді як аутсорсинг дозволяє доручити роботу із заборгованістю спеціалізованій організації.

Одним із способів власного погашення дебіторської заборгованості є надання комерційних кредитів різним замовникам. Для цього потрібно розробити індивідуальні умови та сформувати систему стандартів оцінки замовників, яка включає наступні елементи: визначення системи характеристик, що оцінюють кредитоздатність окремих груп покупців, формування експертизи інформаційної бази проведення оцінки кредитоздатності покупців, вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоздатності замовників, групування замовників за рівнем кредитоздатності, диференціація кредитних умов відповідно до рівня кредитоздатності [37, с. 55].

Умови кредитування є досить важливим чинником, який впливає на обсяги продажу. Вони полягають у встановленні для окремих замовників:

         строків оплати,

         знижок за своєчасність оплати,

         строків дії знижок.

Підприємство повинно самостійно встановити строки оплати замовниками наданих послуг, знижки та строки дії знижок. Основні чинники, які впливають на вибір умов кредитування підприємством покупців, доцільно віднести такі: платоспроможність замовників, бажані обсяги роботи, попит на послуги, особливості цінової політики, розширення ринків збуту [54, с. 78].

Також пропонується надання знижок замовникам за дострокове одержання коштів, що сприятиме забезпеченню прибутку, який в будь-якому випадку буде значно більший, ніж сума наданої знижки. Такий спосіб погашення дебіторської заборгованості дуже розповсюджений у міжнародній практиці, де підприємства розробляють цілі системи знижок з метою збереження фінансових ресурсів [43, с. 100].

Термін «аутсорсинг» («outsoursing») походить від англійського «outside resource using» - використання зовнішніх ресурсів. Переваги аутсорсингу полягають у тому, що він дає можливість підприємству ефективно вирішувати ті завдання, якими самостійно займатися або дорого, або неможливо через нестачу ресурсів. Це особливо актуально для малого і середнього бізнесу [55, с. 111].

Послуги можуть бути як вузькоспеціалізовані (наприклад, збирання інформації про контрагента або стягнення боргів на підставі рішень суду, що вже відбулися), так і цілий комплекс послуг (юридичних або факторингових). До того ж, профільний фахівець аутсорсингової компанії гарантує професійніше вирішення покладених на нього завдань [61, с. 129].

До низки питань, що мають бути уточнені та відіграють важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю, належить рефінансування дебіторської заборгованості, що становить систему фінансових операцій, які забезпечують прискорену трансформацію дебіторської заборгованості в ліквідні форми активів, таких як грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та інші [58, с. 136].

Таким чином, інструменти рефінансування дебіторської заборгованості дозволяють підприємству прискорити конверсію дебіторської заборгованості в грошові активи, тим самим підприємство не тільки повертає кошти, інвестовані в дебіторську заборгованість, але і, передаючи дебіторську заборгованість третім особам, отримує можливість управляти якістю цього активу. Факторинг, форфейтинг та облік векселів виступають основними формами рефінансування дебіторської заборгованості [46, с.116].

Одним із ефективних напрямів підтримки платоспроможності в кризовий час є застосування факторингових операцій. Факторинг у зарубіжній теорії фінансового менеджменту розглядається як фінансова операція, що полягає в поступці підприємством-продавцем права одержання коштів по платіжних документах за надані послуги на користь банку або спеціалізованої компанії, що приймають на себе всі кредитні ризики по інкасації боргу. Переваги факторингу полягають у тому, що ця операція в короткий термін дозволяє підприємству: поповнити оборотні кошти, продовжити свій розвиток; зменшити кредитні ризики; гарантувати стягнення заборгованості [32, с. 244].

За час існування факторингу в Україні було виділено ряд переваг та можливостей цього інструменту рефінансування [60, с. 167]:

         гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів у дебіторську заборгованість;

         відсутність застави;

         прискорення оборотності коштів;

         розширення клієнтської бази та встановлення стабільних відносин з замовниками, які матимуть можливість користуватися експедиторськими послугами з відстрочкою оплати;

         поліпшення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;

         зміцнення ринкової позиції.

Отже, використання підприємствами факторингу сьогодні є актуальним методом управління дебіторською заборгованістю, тому що він найкраще пристосований до сучасних процесів розвитку економіки України. Доцільність використання факторингу зумовлена потребою: зменшення дебіторської заборгованості, прискорення обігу коштів у розрахунках, зниження рівня неплатежів та фінансування розвитку виробництва.

Тобто за допомогою факторингу дебіторська заборгованість підприємства моментально перетворюється на грошові кошти. Отже, підприємство має можливість спрямувати дебіторську заборгованість у подальший розвиток свого бізнесу без оформлення кредиту.

Але мають місце і недоліки, що стримують розвиток факторингу в Україні. Головна складність полягає у недопрацьованій законодавчо-регулятивній базі, а також неготовність переважної частини банків країни до середньострокових інвестицій у нову для них галузь діяльності. Водночас його недоліком є значна вартість цих операцій, порівняно з кредитами [24, с. 10].

Форфейтинг - це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту.

Форфейтинг має багато спільного з «експортним факторингом». При цьому факторинг потрібно трактувати як короткостроковий інструмент фінансування, а форфейтинг - як середньо- та довготерміновий спосіб кредитування зовнішньоекономічних операцій, оскільки його термін становить від 180 днів до 5 років.

Урахування векселів, виданих замовниками - це форма кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання терміну платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя у повній сумі. Внаслідок операції врахування вексель повністю переходить у власність банку [32, с. 320-321].

Разом з тим постають питання відображення обліку факторингу, форфейтингу та векселів у бухгалтерському обліку. Вважаємо за необхідне ввести рахунки аналітичного обліку, що забезпечить достовірність інформації про такі методи погашення дебіторської заборгованості.

На даний момент ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» спеціалізується на організації перевезень і наданні широкого спектру логістичних послуг, але не має чіткої галузевої спеціалізації. В той час як логістичний аутсорсер - компанія, орієнтована на надання послуг з аутсорсингу логістики. Принципова відмінність від транспортно-експедиторської компанії полягає в наявності галузевих пропозицій, комплексності, складності реалізації послуг, регулярності їх надання та укладення довгострокових контрактів.

Аналіз тенденцій логістичного ринку показує, що традиційний ринок транспортно-експедиторських компаній досить великий та конкуренція на ньому посилюється і, щоб утриматися в цьому сегменті, підприємству необхідна серйозна концентрація ресурсів. В той час як аутсорсинг логістики тільки зароджується.

Українські оператори працюють переважно на великому, зростаючому ринку транспортно-експедиторських послуг, а логістичний аутсорсинг досі не переріс рамки ніші. Однак є всі підстави вважати, що в найближчі роки цей ринок буде стрімко розвиватися. Бар'єри для входу на сегменти ринку невисокі, що надає гравцям можливість працювати практично на будь-якому з них.

Логістичний ринок не унікальний. Його специфіка полягає в тому, що він не структурований і ще тільки формується. Низькі вхідні бар'єри на ринку дозволяють вітчизняним фірмам займатися практично всіма видами логістичної діяльності. У відсутності жорстких стратегічних пріоритетів і розуміння того, де компанія хоче і може розвиватися, реалізуються різноспрямовані проекти розвитку і розмиваються фінансові та управлінські ресурси.

Щоб надавати послуги з логістичного аутсорсингу компанії, потрібні, по-перше, значні фінансові ресурси на розвиток необхідних активів.

По-друге, потрібні нові компетенції. Фірмі, що займається аутсорсингом логістики, необхідно мати досвід реалізації комплексних проектів та навички їх продажів.

По-третє, для майбутнього оператора послуг з аутсорсингу принципово наявність мережі надійних партнерів і підрядників, з якими треба вміти вибудовувати взаємовигідні відносини.

Фундаментальне протиріччя, яке гальмує розвиток ринку логістичного аутсорсингу, полягає в тому, що, з одного боку, транспортно-експедиторські компанії ще недостатньо сильні, щоб інвестувати в майже повну перебудову бізнесу і накопичення компетенції, а з іншого боку, клієнти, яким необхідний аутсорсинг логістики, бояться її віддавати, оскільки справедливо не впевнені в якості послуг.

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928», звичайно, зовсім не обов'язково ставати оператором на ринку логістичного аутсорсингу. Але ринок аутсорсингу логістики ще тільки зароджується, і вихід на нього може обіцяти великий успіх, в той же час є ймовірність, що компанія зайде на нього занадто рано, не маючи запасу фінансової міцності. Тому компанії потрібно побудувати чітку, несуперечливу, гармонійну модель свого бізнесу, в якій логічно ув'язані послуги, клієнти, географічні ринки, інвестиційна політика і безліч інших факторів [28].

ВИСНОВКИ

В І розділі дипломної роботи було розглянуто теоретичні основи обліку розрахунків дебіторами, розкрито сутність поняття «дебіторська заборгованість», «дебітор», «розрахунки». Згідно з П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Також було розглянуто різноманітні підходи до тлумачення дебіторської заборгованості у різних авторів, як вітчизняних так і закордонних.

Була дана економічна сутність та класифікація дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення; ймовірності її погашення; оцінки її відображення в балансі.

Розглянуто імплементацію МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості. Виявлено що на сучасному етапі розвитку норм правового законодавства можлива лише часткова імплементація з МСФЗ. Тому що на практиці єдиним ефективним способом імплементації є загальні, приватні чи конкретні відсилання до МСФЗ, що не були інкорпоровані або трансформовані у правову систему України, а існують в міжнародному праві як самостійні джерела, і звернення до них обумовлено суперечливістю і недостатністю національного законодавства, а також всього внутрішньодержавного права по відношенню до міжнародного.

Тим не менш, імплементація МСФЗ необхідна, так як цей крок дозволяє осмислити недоліки вітчизняного законодавства відповідно до міжнародно-правових стандартів.

Бухгалтерський облік є складовою частиною узагальнення інформації зобов’язань підприємства. Тому облік розрахунків з постачальниками та замовниками знайшов своє відображення в законодавчій базі. В цьому розділі було розглянуто нормативну базу з обліку розрахунків з замовниками, це Закони України, Постанови Кабміну України, Стандарти та накази з ведення бухгалтерського обліку затверджені Міністерством Фінансів України та інші. Але не встановлено єдиного алгоритму керування дебіторською заборгованістю.

Проблеми оподаткування експедиторської діяльності виникають не тільки у зв'язку з недосконалістю Податкового кодексу, але також через фіскальної інтерпретації норм ПКУ податковою службою.

Структура пункту 189.4 не дозволяє однозначно стверджувати, що саме їм визначається база оподаткування експедиторських послуг. Також пункт 189.4 не містить норм, що визначають базу оподаткування за договорами транспортно-експедиційного обслуговування, а лише регламентує дату збільшення податкових зобов'язань та кредиту.

В ІІ розділі дипломної роботи було надана організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» та розглянуто первинний облік розрахунків з замовниками.

Компанія ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» була заснована в Одесі в 2004 році. І є компанією, яка надає всі види митного оформлення а також експедирування клієнтам по всьому світу.

А саме:

         фрахт національних, іноземних суден та залучення інших транспортних засобів, забезпечення їх подачі у порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

         здійснення робот, пов'язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням вантажів (консолідація);

         ведуть облік надходження та відправлення вантажів з залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

         оформлення вантажів «під ключ»;

         мультимодальні перевезення;

         оформлення документів та організація роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

         авіа перевезення.

Компанія діє на підставі договору транспортного експедирування, який містить елементи договору комісії.

Підприємство самостійно вибирає форми розрахунків з замовниками і зазначає їх в укладених договорах. При здійсненні розрахунків з замовниками підприємство використовує платіжні документи, які передбачені відповідними законодавчо-нормативними документами.

Також в даному розділі було показано яке місце в бухгалтерському обліку підприємства займає облік розрахунків з замовниками відповідно до вимог 10 стандарту бухгалтерського обліку . Показано на яких рахунках бухгалтерського обліку підприємство відображає дебіторську заборгованість.

А точніше в бухгалтерському обліку для групування інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Відображення в бухгалтерському обліку підприємства розрахунків, коли клієнт доручає експедитору на підставі договору транспортного експедирування придбати від свого імені або від імені клієнта і за його рахунок послуги сторонніх осіб: використовується субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» та субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

До валового доходу підприємства ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» включається тільки винагорода за надані власні експедиторські та посередницькі послуги. Сума винагороди на підставі складеного акту наданих послуг відображається записом за дебетом рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Аналітичний облік розрахунків з замовниками ведеться за кожним замовником по кожному пред’явленому до сплати рахунку, за кожною операцією. Він забезпечує отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

В ІІІ розділі дипломної роботи для формування нового бачення стану підприємства проведено аналіз фінансового стану ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928». Він виявив незадовільну структуру оборотних коштів і відсутність гарантії погашення боргів. Крім того по показникам ділової активності, рентабельності інвестицій та рентабельності продажів спостерігається негативна тенденція.

Також було зроблено порівняння рівня дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємстві, що виявило у 2013 році перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською більш ніж у 5 разів. Це зумовлює зниження фінансової стійкості підприємства та вимагає залучення додаткових джерел фінансування.

Розрахунок «золотого правила економіки» показав що стабільність підприємства можна оцінити як «задовільне», але цей показник використовується більше в фінансовому аналізі у країнах з розвиненою ринковою економікою.

Ідентифікація рівня неплатоспроможності та типу ситуації банкрутства показала що в цілому підприємство працює не дуже ефективно і знаходиться за 4-5 років до банкрутства, але змінення показників на краще в майбутньому може змінити ситуацію докорінно.

Аналіз розрахунків з покупцями та замовниками у динаміці за три роки за показниками частки дебіторської заборгованості в загальній її сумі на підприємстві дав змогу виявити дебіторів, за якими виникла найбільша дебіторська заборгованість за експедиторські послуги. Керівництво компанії повинно звернути увагу на дебіторську заборгованість з найбільшою часткою та розробити систему заходів для її погашення використовуючи один із запропонованих методів.

Був зроблений RFM аналіз підприємства, де всіх замовників поділено на сегменти: по давності співробітництва, по частоті замовлень та по отриманому прибутку. Завдяки отриманій таблиці стає можливим визначення найбільш цінних клієнтів підприємства та встановлення на цій основі пріоритетів у структуризації бізнес-процесів.

Далі запропоновано методи управління співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості та прискорення її оборотності за рахунок надання знижок на послуги при достроковій оплаті. Відомо, що в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на послуги, що надали за умови оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити певну суму в результаті інфляції.

Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними. При SNW-аналізі ще додається особлива нейтральна, тобто N-позиція. Як нейтральну позицію звичайно розглядають середньоринковий стан для даної конкретної ситуації. Дані цих аналізів в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації. При розробці стратегії необхідно націлити її на використання перспектив, відповідними можливостями підприємства, та забезпечення захисту від зовнішніх загроз.

По отриманим даним ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» по показниках, враховуючих специфіку організації, займає досить сильне конкурентне становище серед експедиторських компаній, оскільки за більшістю ключових позицій знаходиться в станах S. Проте є стратегічні позиції, які зводять нанівець цю перевагу.

Сьогоднішня практика фінансового менеджменту пропонує два способи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві: самостійне управління і передача управління заборгованістю на аутсорсинг. При самостійному управлінні заборгованістю використовуються виключно ресурси підприємства. І можуть використовуватися різноманітні методи, такі як економічні, психологічні, юридичні та альтернативні. Для цього в організації можуть створюватися спеціалізовані служби: кредитні контролери, служби безпеки і т. п., тоді як аутсорсинг дозволяє доручити роботу із заборгованістю спеціалізованій організації. Переваги аутсорсингу полягають у тому, що він дає можливість підприємству ефективно вирішувати ті завдання, якими самостійно займатися або дорого, або неможливо через нестачу ресурсів.

Один із способів постійного контролю і впливу з боку управлінського персоналу на дебіторську заборгованість є призначення відповідальної особи з управління дебіторською заборгованістю. Вона забезпечує достовірну і своєчасну інформацію про стан дебіторської заборгованості, законність, підтвердженням господарських операцій, управління формуванням та інкасацією дебіторської заборгованості.

Для підвищення результативності стягнення дебіторської заборгованості запропоновано методичний підхід до її інкасації на підставі розробленого алгоритму, в основу якого покладено ієрархічну модель методів управління дебіторською заборгованістю й її моніторинг, що ґрунтується на багатокритеріальній системі оцінювання її керованості.

Але перш за все необхідно сформувати принципи кредитної політики по відношенню до замовників. Тип кредитної політики визначається на основі співвідношення рівнів прибутковості і ризику кредитної діяльності підприємства. Розрізняють три типи кредитної політики підприємства по відношенню до покупців продукції: консервативний, помірний і агресивний.

Одним із способів власного погашення дебіторської заборгованості є надання комерційних кредитів різним замовникам. Умови кредитування полягають у встановленні для окремих замовників: строків оплати, знижок за своєчасність оплати, строків дії знижок.

До низки питань, що відіграють важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю, належить рефінансування дебіторської заборгованості, що становить систему фінансових операцій, які забезпечують прискорену трансформацію дебіторської заборгованості в ліквідні форми активів. Факторинг, форфейтинг та облік векселів виступають основними формами рефінансування дебіторської заборгованості.

Факторинг - фінансова операція, що полягає в поступці підприємством-продавцем права одержання коштів по платіжних документах за надані послуги на користь банку або спеціалізованої компанії, що приймають на себе всі кредитні ризики по інкасації боргу.

Форфейтинг - це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту. Трактується як середньо- та довготерміновий спосіб кредитування зовнішньоекономічних операцій, оскільки його термін становить від 180 днів до 5 років.

Урахування векселів, виданих замовниками - це форма кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання терміну платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя у повній сумі. Внаслідок операції врахування вексель повністю переходить у власність банку.

Разом з тим постають питання відображення обліку факторингу, форфейтингу та векселів у бухгалтерському обліку так як на даному етапі законодавчо-регулятивна база ще недопрацьована. Також недоліком є значна вартість цих операцій, порівняно з кредитами.

І хоча на сьогодні підприємство володіє низьким рівнем платоспроможності воно є фінансово незалежним і загрози банкрутства для підприємства на даному етапі не має. Але якщо і надалі буде спостерігатися негативна тенденція це може негативно вплинути на його фінансову стійкість. Істотними внутрішніми проблемами підприємства є зменшення доходу від реалізації послуг та чистого прибутку майже в чотири рази, а також велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів. Істотними зовнішніми проблемами, що мають великий вплив є недосконала законодавча політика, економічні обмеження, високі ставки податків та нестабільна політична ситуація у країні.

Однією із можливих стратегій розвитку ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» є надання послуг з логістичного аутсорсингу. Ринок аутсорсингу логістики ще тільки зароджується, і вихід на нього може обіцяти великий успіх, в той же час є ймовірність, що компанія зайде на нього занадто рано, не маючи запасу фінансової міцності. Тому, щоб скористатися цією можливістю, компанії потрібно побудувати чітку, несуперечливу, гармонійну модель свого бізнесу, в якій логічно ув'язані послуги, клієнти, географічні ринки, інвестиційна політика та інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Законодавчі та нормативно-правові акти.

1.            Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2.      Господарський кодекс України, затверджений Верховною Радою України від 16.01.2003 р. № 435-IV. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15

.        Закон України «Про аудиторську діяльність», затверджений Верховною Радою України від 22.04.1993 р. № 3125-XII (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3125-12

.        Закон України «Про транспортно-експедиційну діяльність», затверджений Верховною Радою України від 01.07.2004 р. № 1955-IV (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1955-15

.        Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99

.        Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2004 р. № 22. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04

.        Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки Україні від 17.01.2001 р. № 10 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/pg_izwcom.htm

.        Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 1 «подання фінансової звітності», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку від 1.01.2012 р. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_013

.        Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 32 «Фінансові інструменти: подання», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку від 1.01.2012 р. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_029

.        Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 39 «Фінансовий інструмент визнання та оцінки», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку від 1.01.2013 р. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_015

.        Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг від 2012 року (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Аудиторської палати України. - Режим доступу: http://www.apu.com.ua/Audit_2012_2.pdf

.        Міжнародний стандарт фінансової звітності № 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку від 1.01.2012 р. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_029

.        Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту» від 04.10.2011 р. № 1247 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1219-11

.        Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.09.2011 р. № 1213 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/61733.html

.        Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 р. № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за № 336/22868 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13

.        Податковий кодекс України, затверджено Верховною Радою України від 2.02.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nk/

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25.10.1999 р. за № 725/4018 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290/237 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318/237, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

.        Цивільний кодекс України, затверджено Верховною Радою України від 16.01.2003 р. № 435-IV (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

2. Наукова, навчально-методична, спеціальна та періодична література

.              SNW-анализ. // Вікіпедія. - 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/SNW-анализ

22.    Mindspace. Економіка. Оцінка фінансових результатів і золоте правило економіки. - 2014. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mindspace.ru/abcinvest/zolotoe-pravilo-ekonomiki-the-golden-rule/

.        SWOT-аналіз і стратегічне планування. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.swot-analysis.ru/index_2.html

.        Аванесова Н.Е. Підходи до визначення поняття факторингу, його сутність / Н.Е. Аванесова, Ю.Л. Кучер // Проблеми сталого розвитку національних економік: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Гельветика, 2013. - С. 9-12.

.        Алейнікова В.В. Аналіз співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості / Наука в інформаційному просторі: IX міжнар. наук. - практ. інт. - конф. - 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.confcontact.com/2013-nauka-v-info-prostranstve/alejnikova.htm

.        Ануфрієва К.А. Платоспроможність окремих дебіторів як спосіб визначення резерву сумнівних боргів / К.А. Ануфрієва // Проблеми і перспективи реалізації облікової, контрольної та аналітичної функцій у соціокультурному просторі сучасного бізнесу: V міжнар.наук. - практ. конф. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2013. - Т1. - С. 57-60.

.        Балабанова Л.В. SWOT-аналіз - основа формування маркетингових стратегій: Навч. посібник. - 2-ге вид, перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 185 с.

.        Белов А. Транспортно-експедиторські послуги та логістичний аутсорсинг / А. Белов, М. Криштопова // Управління компанією. - 2007. - № 6. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/mr/services/forwarding&logistic_outsourcing.htm

.        Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / М. Білик // Фінанси України. - 2003. - № 12. - С. 24-36.

.        Білик М.Д. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / М.Д. Білик, О.В. Паловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.

.        Блакита Г.В. Актуальні питання управління дебіторською заборгованістю / Г.В. Блакита, О.Т. Бровко // Вісник Вінницького національного аграрного університету. Серія: економічні науки. - 2012. № 3 (69). - С. 23-29.

.        Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: учбовий курс. - 2-ге вид, перероб. і доп. - К.: Ника-Центр, 2006. - 653 с.

.        Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту. Т. 1. - К.: Ника-Центр, 1999. -592 с.

.        Гуцаленко Л.В. Контроль дебіторської заборгованості в управлінні підприємством / Л.В. Гуцаленко, І.С. Слободянюк // Вісник Вінницького національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. - 2013. - № 1 (56). - С. 35-39.

.        Дубровська Є.В. Дослідження сутності поняття «Дебіторська заборгованість» / Є.В. Дубровська // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. - Суми: СумДУ, 2009. - № 2. - С. 202-205.

.        Дубровська Є.В. Управління дебіторською заборгованістю підприємств вантажного автотранспорту : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» / Є.В Дубровська. - Харків, 2010. - 21 с.

.        Єдинак Т.С. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи / Т.С. Єдинак // Держава та регіони. - 2009. - № 3. - С. 54-57.

.        Іванілов О.С. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства / О.С. Іванілов, В.В. Смачило, Є.В. Дубровська // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 1. - С. 156-163.

.        Калінеску Т.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / Т.В. Калінеску, В.С. Альошкін, В.Г. Кудіна. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - 372 с.

.        Колеснікова О. М. Проблемні питання обліку резерву сумнівних боргів в контексті Податкового кодексу України // Ефективна економіка [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/index.php. Operation=1&iid=772

.        Косата І.А. Деякі проблеми обліку дебіторської заборгованості в Україні / І.А. Косата // Бізнес інформ. - 2012 - № 12. - С. 18-21.

.        Кравчук Л.С. Діагностика ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств / Л.С. Кравчук, М.О. Ґава // Інноваційна економіка. - 2013. - № 1. - С.268-271.

.        Кузнецова С.А. Облік та аналіз дебіторської заборгованості в умовах антикризового регулювання стану підприємств / С.А. Кузнецова. -Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 2004. - 256 с.

.        Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2004. - 568 с.

.        Лищенко О.Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства / О.Г. Лищенко, І.С. Середа // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - № 3. - С. 84-89.

.        Лищенко О.Г. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління підприємством / О.Г. Лищенко, Г.М. Бескоста // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 1. - C. 114-117.

.        Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2005. - 275 с.

.        Матюхова О.А. Методики оцінки дебіторської заборгованості / О.А. Матюхова // Проблеми і перспективи реалізації облікової, контрольної та аналітичної функцій у соціокультурному просторі сучасного бізнесу: V міжнар. наук. - практ. конф. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2013. - Т1. - С. 135-138.

.        Мец В.О. Еономiчний аналiз фiнансових результатiв та фiнансового стану пiдприємства: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.

.        Міщенко А.П. Стратегічне управління. Навч. посібник. - 2-ге вид, перероб. і доп. - Донетськ: вид-во ДУЕП, 2007. - 332 с.

51.    Москалюк Г.О. Облік та контроль дебіторської заборгованості: існуючі проблеми та шляхи їх вирішення / Г.О. Москалюк // Електрона бібліотека. - Львів. - 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://ena.lp.edu.ua>. - Заголовок з екрану.

.        Настенко М.М. Управління дебіторською заборгованістю в умовах платіжної кризи / М.М. Настенко, А.Ю. Сідлецький // Вісник Вінницького національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. - 2012. - № 1 (56). - С. 228-233.

.        Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. - К.: ТОВ «УВПК» «ЕксОб», 2001. - 560 с.

.        Новікова Н.М. Структурно-логічна модель управління дебіторською заборгованістю підприємства / Н. М. Новікова // Актуальні проблеми економіки. -2005. - № 1. - С. 75-82.

.        Носач Л.Л. Розрахункові відносини та управління дебіторською та кредиторською заборгованостями / Л.Л. Носач // Вісник ДонДУЕТ. - 2005. - № 3 (27). - С. 163-169.

.        Олійник О.В., Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М., Шулепова М.С. Організація бухгалтерського обліку: Навч. посібник - 2-ге вид, перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2010. - 576 с.

.        Орлова В.К., Орлов М.С., Хома С.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. - 2-ге вид, перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - 510 с.

.        Партин Г.О., Селюченко Н.Є. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. - Львів: Львівська політехніка, 2010. - 332 с.

.        Подолянюк Р.В. Актуальні проблеми обліку дебіторської заборгованості / Р.В. Подолянюк // Управління розвитком. - 2012. - № 4. - С. 114-116.

.        Рибалко О.М. Деякі аспекти ефективного управління дебіторською заборгованістю / О.М. Рибалко, М.Б. Сичова // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Економічні науки. - 2011. - № 1 (9). - С. 164-169.

.        Романінець Р.М. Сутність аутсорсингу в управлінні бізнес-процесами підприємства / Р.М. Романінець, С.Ю. Білий, У.Ю. Клещевникова. - 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2009_27/43.pdf. - Заголовок з екрану.

.        Рябенко Г.М. Прогнозування банкрутства ПАТ «Радсад» Миколаївського району Миколаївської області / Г. М. Рябенко, О. О. Шаповал // Інноваційна економіка. - 2012. - № 10. - С. 149-153.

.        Сибирцев О. Кримінал на Південній митниці. За що дають «на лапу» інспекторам / Сьогодні. - 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/regions/odessa/Kriminal-na-YUzhnoy-tamozhne-Za-chto-dayut-na-lapu-inspektoram-.html. - Заголовок з екрану.

.        Скорба О.А. Управління дебіторською заборгованістю та альтернативні методи її рефінансування / Скорба О.А. // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2005. - № 204. - С.196-202.

.        Соловей Н.В., Маліношевська К.І. Проблеми обліку дебіторської заборгованості / Соловей Н.В., Маліношевська К.І. // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2010. - № 25. - С. 125-130.

.        Таратута Л.В. Управління поточною дебіторською заборгованістю в умовах кризи / Л.В. Таратута // Сталий розвиток економіки. - 2011. - № 4. - С. 220-228.

.        Фінансовий портал Міністерства фінансів. Індекс інфляції (Україна). 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/infl/. - Заголовок з екрану.

.        Фінансовий портал Міністерства фінансів. Проблеми оподаткування експедиторів. - 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.com.ua/blogs/IgorZabuta/26214/. - Заголовок з екрану.

.        Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 442 с.

.        Чуприна К.О. Сутність та методика аналізу фінансової стійкості підприємства / К.О. Чуприна // Проблеми і перспективи реалізації облікової, контрольної та аналітичної функцій у соціокультурному просторі сучасного бізнесу: V міжнар.наук. - практ. конф. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2013. - Т1. - С. 206-209.

.        Шевченко Б.О. Теоретичні аспекти поняття «дебіторська заборгованість» / Б.О. Шевченко // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Серія: Економічні науки. - 2010. - № 2 (8). - С. 220-223. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com. - Заголовок з екрану.

.        Шелудяков С. С. Внутрішній аудит: сутність постановки на сучасних підприємствах / С. С. Шелудяков // Проблеми і перспективи реалізації облікової, контрольної та аналітичної функцій у соціокультурному просторі сучасного бізнесу: V міжнар.наук. - практ. конф. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2013. - Т1. - С. 209-211.

.        Ярошевич Н. Б. Фінанси підприємств: Навч. посібник - К.: Знання, 2011. - 341 с.

3. Іноземна література.

74.    Єфремова О. Як аналізувати фінансовий стан підприємства (практичне керівництво). - М.: Интел - Синтез, 2004. - 352 с.

.        Попов С.А. Стратегічне управління: Навч. посібник. - М.: Ексмо, 2010. - 344 с.

.        Фатхутдинов Р.А. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. - М.: Ексмо, 2011. - 328 с.

77.          Хілл Б. Порівняння національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку / Б. Хілл // Розвиток ринків капіталу. - 2010. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://msfz.minfin.gov.ua/uk/PracticalMaterialsStudies.aspx. - Заголовок з екрану.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Тест внутрішнього контролю дебіторської заборгованості

на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

Провівши внутрішній контроль дебіторської заборгованості на ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928» значних порушень не виявлено та встановлено, що внутрішній контроль в здійснюється на достатньому рівні.

Додаток 2

ЗАТВЕРДЖУЮ

Свєтник О.Г

Програма аудиту дебіторської заборгованості

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

за «31» січня 2012 г. по «31» грудня 2013 г

(період перевірки)

Свєтнік О.Г.

Додаток 3

План аудиту дебіторської заборгованості

ТОВ «ЄС-Транс Лоджистік 928»

з «31» січня 2012 г. по «31» грудня 2013 г

аудитор Свєтнік О.Г.

«1» серпня 2014 г.