Облік малоцінних швидкозношуваних предметів
Зміст
Малоцінні
та швидкозношувані предмети (МШП
Визначення
первісної вартості малоцінних та швидкозношуваних предметів
Облік
малоцінних та швидкозношуваних предметів у місцях зберігання і експлуатації
Ведення
синтетичного та аналітичного обліку малоцінних та швидкозношуванихпредметів
Первинні
документи, в яких оформляється надходження і списання малоцінних та
швидкозношуваних предметів
Особливості
обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, що придбані за рахунок коштів
цільового фінансування
Список
літератури
Малоцінні та швидкозношувані предмети
За своєю природою і призначенням малоцінні та
швидкозношувані предмети є засобами праці, але на відміну від основних засобів
їх вартість включають в запаси. Згідно з П(С)БО 9 до складу запасів належать малоцінні
та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року
або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Для визначення уявлення операційного циклу
необхідно керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2
"Баланс", пунктом 4 якого визначено, що під операційним циклам
розуміють проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і
одержанням коштів від реалізації вироблених з них продукції, робіт і послуг.
Тобто для визначення величини (тривалості) виробничого циклу необхідна
наявність як мінімум двох подій - придбання запасів і одержання коштів від
реалізації продукції. В сільському господарстві виробничий цикл, як правило,
триває в межах одного року. Але є й винятки: закладка і вирощування садів і
виноградників, вирощування племінного молодняку для формування основного стада
тварин, виробництво зерна озимих зернових культур та інше - де виробничий цикл
не вкладається в господарський рік або триває більше одного року.
Керуючись наведеними визначеннями можна вважати,
що в сільськогосподарських підприємствах до малоцінних та швидкозношуваних
предметів належать: інструменти, спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також
постільні речі тощо.
Вартість предметів, термін корисного
використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і
спеціальні пристосування, обліковуються на субрахунку 112 "Малоцінні
необоротні матеріальні активи".
Визначення первісної вартості малоцінних та
швидкозношуваних предметів
Відповідно до пункту 9 П(С)БО 9 первісною
вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких
фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором
постачальнику (продавцю);
суми, що сплачуються за інформаційні,
посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням
запасів, які не відшкодовуються підприємству;
затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні
роботи, транспортування МШП до місця їх використання;
Первісною вартістю МШП, що виготовляються
власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Первісною
вартістю МШП, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається
погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісною вартістю МШП, одержаних підприємством
безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у
місцях зберігання і експлуатації
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
ведеться в місцях зберігання і експлуатації за матеріально відповідальними
особами в Книгах або Картках складського обліку (форма № ВЗСГ-10).
У місцях експлуатації, де є багато різного
інструменту, доцільно мати допоміжну комору і облічувати інструменти за
жетонами. Для цього інструмент зберігають на спеціальних стелажах, де в кожне
гніздо кладуть однойменний інструмент. Працівникам, які користуються цим
інструментом, заздалегідь видають номерні жетони, які відповідають їх табельним
номерам. Одержавши той чи інший інструмент, робітник передає жетон комірнику,
який кладе його увідповідне гніздо, де зберігають виданий інструмент. Коли робітник
здав інструмент до комори, жетон йому повертають.
Придбані або власно виготовлені предмети, як
правило, повинні надходити на склад підприємства. Передача їх безпосередньо в
експлуатацію не рекомендується. Для покращання зберігання до передавання в експлуатацію
бажано проводити маркування спецодягу, виробничого і господарського інвентарю,
кухонного посуду та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Ведення синтетичного та аналітичного обліку
малоцінних та швидкозношуваних
На рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані
предмети" обліковують предмети, які використовуються не більше одного року
або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік. Визначення
поняття "малоцінні" у стандартах немає. Підприємство самостійно
визначає, які предмети в нього малоцінні і мають обліковуватися на рахунку 22.
Податковим законодавством установлено, що до
малоцінних предметів належать предмети вартістю до 1000 грн за одиницю.
Видані предмети зі складу в експлуатацію
списують за кредитом рахунку 22 і відносять у дебет затратних та інших
рахунків. Знос не нараховують. За предметами, що передані в експлуатацію,
ведуть позасистемний облік і контроль, порядок якого встановлюється на
підприємстві.
Спецодяг можна обліковувати у складі малоцінних
необоротних матеріальних активів на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні
матеріальні активи" або у складі оборотних засобів на рахунку 22
"Малоцінні та швидкозношувані предмети".
На субрахунку 112 відображається вартість
предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається
нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою.
На рахунку 22 обліковують предмети, які
використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо
він триває понад один рік.
На який рахунок віднести той чи інший спецодяг,
визначається підприємством в обліковій політиці з урахуванням строків його
служби та особливостей використання.
Якщо предмети обліковані на субрахунку 112, то
при передачі в експлуатацію їх вартість погашається шляхом нарахування зносу в
розмірі 60 або 100 % від вартості предметів, а якщо облік їх ведеться на
рахунку 22, то при видачі зі складу в експлуатацію предмети списуються, і облік
їх уже ведеться позасистемно.
Первинні документи, в яких оформляється
надходження і списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
Порядок обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів (далі - МШП) залежить від величини підприємства та його
організаційної структури, а не від галузі виробництва. Міністерство статистики
України наказом від 22 травня 1996 р. № 145 затвердило такі типові форми
первинних документів з обліку МШП:
МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення)
постійного запасу інструментів (пристроїв)";
МШ-2 "Картка обліку малоцінних і
швидкозношуваних предметів";
МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування
інструментів (пристроїв)";
МШ-5 "Акт на списання інструментів
(пристроїв) та обмін їх на придатні";
МШ-6 "Особова картка обліку спецодягу,
спецвзуття та запобіжних пристроїв";
МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення)
спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";
МШ-8 "Акт на списання малоцінних та
швидкозношуваних предметів".
Форма № МШ-1 використовується для обліку заміни
запасу інструментів у виробничих підрозділах на тих підприємствах, на яких
облік ведеться шляхом встановлення постійного обмінного фонду. Тут відмічають
наявність, поповнення та вилучення інструментів за їх найменуваннями та номенклатурними
номерами. Відомість ведуть у двох примірниках: один - в цеху, другий - на
складі.
Форма № МШ-2 призначена для обліку МШП, які
видані зі складу робітникам для тривалого користування. Заповнюють цю форму на
кожного робітника, який одержує МШП зі складу і розписується в ній. Тут також
зазначаються дані про повернення предмета, за що розписується комірник, або про
його списання з посиланням на конкретний документ (акт), вказуються строк
служби та номер паспорта робітника. Цю саму форму використовують для обліку
виданих МШП бригадирам, завідуючим виробничими підрозділами для наступної
роздачі працівникам.
Під час видачі інструментів застосовують
інструментальні картки - окрема картка на кожний інструмент.
Для обліку інструментів, які передаються в ремонт
або заточування, використовують форму № МШ-3. Вона ведеться у двох примірниках.
Один з них залишається у комірника, на якому розписується виконавець робіт, а
другий передається разом з інструментом виконавцю робіт. Після закінчення
ремонту комірник робить відмітку про повернення інструмента у своєму примірнику
і розписується у примірнику виконавця робіт.
Форма № МШ-4 призначена для оформлення поломки
або втрати МШП з вини робітника. Акт складається у двох примірниках, один з
яких залишається в цеху, а другий подається в бухгалтерію для утримання з
робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета. В акті
робиться розрахунок суми утримання з винуватця, який також тут підписується.
Акти на вибуття потім додаються до актів на списання (форма № МШ-5).
Форма № МШ-5 використовується для оформлення
списання інструментів, що стали непридатними, та обміну їх на придатні за
наявності на підприємстві обмінного фонду. В акті дається перелік матеріалів,
що одержані від списання інструментів, з посиланням на документи про приймання
зазначених матеріалів. Акт складає комісія. До нього додаються акти вибуття
малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). На підставі цього акта
бухгалтерія списує МШП.
Облік спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв,
які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування, ведуть у
особовій картці (форма № МШ-6). Картка відкривається на кожну особу. В ній
зазначають затверджені норми видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних
пристроїв, фактичну їх видачу та повернення. Підписують картку робітники, яким
видається спецодяг, а в разі його повернення - комірник. У випадку втрат взятих
предметів, спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій картці в
розділі "Повернено" робиться помітка з посиланням на складений акт
вибуття за формою № МШ-4.
Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні
засоби, які видаються робітникам і службовцям тільки на час виконання тих
робіт, для яких вони передбачені, мають знаходитися у коморах і видаватися під
відповідальність майстрів та інших працівників. Такі предмети обліковують на
окремих картках з поміткою "Чергова".
У відомості за формою № МШ-7 обліковують
спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби, видані робітникам в індивідуальне
користування, які приймаються від них на прання, дезінфекцію, ремонт та літнє
зберігання. Ця форма заповнюється у двох примірниках, один з яких залишається в
комірника цеху, відділення, а другий передається до бухгалтерії.
За актом за формою № МШ-8 списують морально
застарілі, зношені і непридатні для подальшого використання інструменти,
спецодяг, спецвзуття, запобіжні засоби та інші МШП. Акт складає комісія,
використовуючи разові акти вибуття (форма № МШ-4).
Відходи, одержані від ліквідації МШП,
оприбутковують за накладними, про що робиться помітка в акті. Всі акти на
вибуття МШП затверджує керівник підприємства.
Відпуск зі складу МШП для господарських потреб
оформляють лімітно-забірними картками на одержання матеріальних цінностей
(форма № М-8) або разовими накладними (форма №М-11).
На складах матеріально відповідальні особи
ведуть кількісний облік наявності іруху МШП у книгах складського обліку або в
картках. На кожний вид МШП використовується окремий лист книги або картка.
Первинні документи зі складу здаються
вбухгалтерію разом зі звітом про рух матеріальних цінностей.
МШП обліковуються за їх первісною вартістю, що
складається з витрат на придбання (без ПДВ), спорудження або виготовлення. Якщо
підприємство - не платник ПДВ або не використовує МШП у виробничій діяльності,
то їх оцінюють разом з ПДВ.
В бухгалтерському обліку МШП відображаються в
журналах № 5 і 5А, а в сільськогосподарських підприємствах - в журналі-ордері №
5А с.г.
Якщо підприємство вирішить за МШП нараховувати
амортизацію, то їх потрібно обліковувати як малоцінні необоротні матеріальні
активи на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"
рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".
На субрахунку 112 відображається вартість
предметів, строк корисного використання яких більше одного року, наприклад
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування. Вартість їх погашається
нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням
очікуваного способу використання таких об'єктів. Тут обліковуються також інші
предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу
малоцінних необоротних матеріальних активів (далі - МНМА).
Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби"
амортизація інших необоротних матеріальних активів (рахунок 11) нараховується
за прямолінійним або виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних
матеріальних активів (субрахунок 112) може нараховуватися у першому місяці використання
об'єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решта 50 %
вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з
балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або в першому
місяці використання об'єкта 100 % його вартості.
Знос МНМА обліковують на субрахунку 132
"Знос інших необоротних матеріальних активів" рахунку 13 "Знос
(амортизація) необоротних активів". Це регулюючий, контрарний, пасивний
рахунок. Він призначений для регулювання оцінки початкової вартості МНМА, які
обліковуються на субрахунку 112.
Нарахування зносу МНМА відображають за кредитом
субрахунку 132 і за дебетом рахунків, на яких обліковують відповідні витрати
(рахунки 23, 91, 92, 93, 94, 97, 99).
За дебетом субрахунку 13 здійснюється списання
предметів, які стали непридатними, із субрахунку 112. Одержані від ліквідації
матеріали оприбутковують у дебет субрахунку 209 "Інші матеріали" з
кредиту субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".
Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних
предметів, що придбані за рахунок коштів цільового фінансування
Господарські операції з руху малоцінних та
швидкозношуваних предметів оформляють таку кореспонденцію рахунків (табл. 1).
Малоцінні та швидкозношувані предмети, що
придбані за рахунок коштів цільового фінансування, оприбутковують на рахунок 22
"Малоцінні та швидкозношувані предмети" в загальному порядку. При
цьому дебетується рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
і кредитується рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження".
При використанні МШП робиться зворотна кореспонденція рахунків, тобто
дебетується рахунок 48 і кредитується рахунок 22.
Таблиця 1
Відображення на бухгалтерських рахунках
малоцінних швидкозношуваних предметів
Список використаної літератури
малоцінний облік документ кошти
Фінансовий
облік : навч. посіб. / Л.К. Сук, П.Л. Сук. - [2-ге вид., переробл. і доповн.].
- К. : Знання, 2012.
Огійчук
М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник
/ М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М. Ф.
Огійчука. - [6-те вид., перероб. і допов.]. - К. : Алерта, 2011.
П
(С)БО № 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 31 березня 1999 р. № 87 зі змінами і доповненнями
П
(с)БО № 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів
України від 27 квітня 2000 р. № 92 зі змінами і доповненнями
П
(С)БО № 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 20 жовтня 1999 р. № 246 зі змінами і доповненнями
Наказ
Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних
облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношених предметів" від
22.05. 96р. №145