Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Бухучет, управленч.учет
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    70,26 Кб
  • Опубликовано:
    2015-06-15
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

Державний вищий навчальний заклад

"Українська академія банківської справи Національного банку України"

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту








ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

за спеціальністю 8.03050901 "Облік і аудит"

на тему

"Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці"


Виконав студент 5 курсу, група - МОА-11

Поцелуйко С.Є.

Керівник дипломної роботи Пластун О.Л.




Суми - 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві

1.1 Сутність та значення розрахунків з оплати праці в діяльності підприємства

1.2 Організація обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві

1.3 Методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві

Розділ 2. Організація обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на ТОВ "Індустріал-Трейд"

2.1 Загальна фінансово-господарська характеристика ТОВ "Індустріал-Трейд"

2.2 Організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд"

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд"

3.1 Вдосконалення обліку розрахунків з працівниками

3.2 Вдосконалення аудиту розрахунків з оплати праці

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Система управління охороною праці у банку

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці у банку

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ТОВ "Індустріал-Трейд"

Висновок

Список використаних джерел

Вступ


В рамках сучасної політики спрямованої на ефективність функціонування та розвиток суб’єктів господарювання, забезпечення формування відповідних індивідуальних і колективних стимулів, основною формою є оплата праці різних категорій персоналу. Заробітна плата є найважливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Витрати на оплату праці є однією із складових вартості готової продукції. Заробітна плата, як головне джерело доходів населення, є визначальним фактором формування соціальної справедливості в суспільстві, платоспроможності, що у свою чергу, безпосередньо впливає на економічну активність у реальному секторі народногосподарського комплексу країни. За роки незалежності так і не створені умови щодо суттєвого поліпшення рівня життя народу, держава не спромоглася розмір мінімальної заробітної плати довести до рівня прожиткового мінімуму.

Вагомий внесок в розробку теоретико-методологічних аспектів проблем обліку оплати праці зробили такі українські вчені, як А. Батура, Д. Богиня, М. Калина, В. Карпенко, М. Кім, Т. Кір’ян, А. Колот, Г. Куліков, В. Лагутін, В. Липов, Л. Лисогір, В. Нижник, В. Новіков, О. Новікова, Н. Павловська, І. Петрова, М. Семикіна, С. Тютюнникова, М. Шаповал, Л. Шевченко та інші, а також російські дослідники Л. Абалкін, Н. Вишневська, Г. Дублянська, В. Куліков, Д. Львов, Р. Капелюшников, А. Соболевська, Р. Яковлев та інші.

Значна кількість вчених ставила собі за мету організувати облік праці та оплати таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

облік аудит оплата праця

Сьогодні на перший план виходить перебудова організації заробітної плати, проведення відповідної реформи з метою поетапного підвищення заробітної плати і створення ефективного мотиваційного механізму, який ґрунтується на поєднанні економічних стимулів і соціальних гарантій. Все це і обумовлює актуальність даної теми.

Отже, практична значимість оплати праці, недостатній рівень дослідження теоретичних та прикладних питань, що стосуються заробітної плати обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних аспектів обліку розрахунків з оплати праці, аналізу організації обліку і порядку здійснення контролю за операціями з оплати праці на практиці, розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення підвищення ефективності організації обліку і аудиту розрахунків з персоналом.

Дослідження проводилось на базі ТОВ "Індустріал-Трейд".

Реалізація вищезазначеної мети зумовила необхідність постановки та вирішення таких завдань:

дослідити поняття, сутність та види оплати праці в Україні;

розглянути особливості обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві;

дослідити організацію аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з персоналом;

виявити проблемні ділянки організації обліку та аудиту розрахунків з оплати праці та запропонувати шляхи їх вирішення.

Об’єктом дослідження є процес обліку розрахунків з оплати праці та контролю за їх здійсненням.

Предметом дослідження є організація обліку та аудиту здійснення підприємством розрахунків з персоналом.

У процесі роботи використовувалися такі методи дослідження: структурно - логічний аналіз (при побудові логіки та структури дипломної роботи); метод економічного аналізу (при оцінці динаміки та структури операцій з оплати праці); метод групувань (при дослідженні питання класифікації систем та форм оплати праці); різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння - при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

В якості методологічної основи дослідження використовувалися теоретичні положення економічної науки, численні праці українських та зарубіжних учених з питань обліку та аудиту оплати праці, закони України та інші нормативно-правові акти. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні матеріалів законодавчої бази України, даних періодичних видань, електронних ресурсів.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві


1.1 Сутність та значення розрахунків з оплати праці в діяльності підприємства


Оплата праці є однією з найважливіших соціально-економічних явищ. Вона з одного боку є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників з метою досягнення цілей підприємства. Саме тому питання організації оплати праці і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, адже вони включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Основні положення з оплати праці сформульовано в Кодексі законів про працю України (далі КЗпП).

Питання державного і договірного регулювання оплати праці визначається КЗпП, Законом України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначимо є існують певні неточності у визначенні сутності та складу таких понять як "заробітна плата" і "оплата праці". Зокрема, згідно Інструкції № 5, відповідно до вимог якої перелік виплат, що належать до фонду оплати праці, містить у собі три категорії виплат:

фонд основної заробітної плати;

фонд додаткової заробітної плати;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

В той же час, відповідно до ст.1 Закону "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У даному визначенні не згадуються інші виплати, крім винагород". за виконану роботу". Але в той же час у ст.2 "Закону про оплату праці" згадується поділ всіх виплат, здійснюваних працівникам, на три категорії за аналогією з Інструкцією № 5. При цьому відповідно до Закону про оплату праці:

основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З наведеного переліку тільки основну заробітну плату можемо віднести до виплат за конкретно виконану роботу.

У підсумку маємо деяку непогодженість у визначеннях і закладеному в них Законом "Про оплату праці" та Інструкцією № 5 змісті. На наш погляд, заробітна плата, тобто зароблена працівником оплата, - це більш широке поняття, ніж оплата за працю. Заробити додатково до оплати безпосередньо за працю можна доплати, заохочення й компенсації, а от визнати оплатою за працю доплати, заохочення та компенсації буде некоректно.

Поняття "заробітна плата" трактується науковцями і практиками по-різному. Зокрема, в Законі Україні "Про оплату праці" терміном "заробітна плата" позначається винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу" .

Класики економічної теорії А. Сміт та Д. Рікардо у своїх наукових дослідженнях пропонують своє визначення поняття "заробітна плата". Так, А. Сміт зазначає, що "заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла "працювати", а Д. Рікардо вважав, що "заробітна плата є грошовим виразом "мінімуму засобів існування" .

Вітчизняні економісти досліджуючи поняття "заробітна плата", також пропонують свої визначення поняття "заробітна плата". Зокрема, С.Ф. Покропивний вважає, що "заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших - елементом витрат на виробництво, чинником конкурентоспроможності продукції, складовою доходу підприємства" [5].

Ще одне визначення поняття "заробітна плата" запропоноване М.Д. Ведерниковим. З його точки зору, заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді .

Проте найбільш повне визначення даного поняття пропонує О.А. Грішнова, яка розглядає поняття "заробітна плата" з кількох позицій: з позицій економічної теорії, з позицій ринкової економіки, з позицій економіки праці, з позицій найманого працівника та з позицій підприємця. Так, з позицій економічної теорії, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В умовах ринкової економіки заробітна плата - це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. З позицій економіки праці, заробітна плата - це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. З позиції найманого працівника, заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили. З позицій підприємця, заробітна плата - це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці [3].

Сутність заробітної плати варто розглядати ще і в соціально-правовому (нормативному) і економічному аспектах. У соціально-правовому аспекті сутність заробітної плати характеризується тією роллю, що вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, насамперед, її правом на працю. Економічна сутність заробітної плати в різних літературних джерелах трактується по-різному.

Існують, однак, три основні точки зору на роль заробітної плати в системі економічних відносин. Заробітна плата представляється як перетворена форма ціни робочої сили, як виділювана державою частина національного доходу і як ціна робочої сили.

У країнах з ринковою економікою більшість економістів розглядає заробітну плату як ціну, що виплачується за застосування праці. Відповідно трактується поняття "праця". У широкому розумінні праця - це застосування фізичних і розумових здібностей людей у виробництві товарів і послуг [7].

1.2 Організація обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві


Під організацію заробітної плати розуміємо її побудову, тобто приведення її елементів в певну систему, що забезпечує взаємозв’язок кількості й якості праці з розмірами заробітної плати. Організація заробітної плати на підприємстві визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці та формами оплати праці.

В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності і господарювання, механізм організації заробітної плати складається з таких елементів:

ринкового регулювання;

державного регулювання;

колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;

механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві (в структурному підрозділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.

Безпосередньо робота по організації заробітної плати полягає у виборі моделі формування заробітної плати (тарифної чи безтарифної), виборі форм і систем заробітної плати, розробці умов і правил преміювання.

При цьому критерієм економічної ефективності організації заробітної плати повинно бути випереджаюче зростання доходу підприємства порівняно зі зростання фонду заробітної плати.

Організація оплати праці проводиться на основі:

законодавчих та інших нормативних документів;

генеральної угоди на державному рівні;

галузевих, генеральних угод;

трудових договорів.

Згідно зі ст.96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Схема побудови тарифної системи України

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище тарифна система оплати праці включає:

а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка - це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються і обумовлюється в колективному договорі .

Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовуються схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт.

В останні роки на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні сітки (ЄТС), що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників.

Тарифна ставка - це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними угодами. В будь якому випадку вона не може бути меншою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду.

Залежно від обраної одиниці часу тарифні ставки бувають годинні, денні та місячні (оклади). Найпоширенішими є годинні тарифні ставки, оскільки на їх основі розраховуються різноманітні доплати. Денна і місячна тарифні ставки розраховуються множенням годинної ставки на кількість годин у зміні, або на середньомісячну кількість робочих годин.

Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, об’єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД) - це збірники нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників проводиться тарифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників. Діючий ЄТКД вміщує 72 випуски за різними виробництвами і видами робіт, за його допомогою можна проводити тарифікацію понад 5 тисяч робіт і професій робітників .

Підприємства самостійно розробляють і затверджують форми й системи оплати праці: тарифні ставки й посадові оклади, відрядні розцінки, премії, надбавки і доплати за умовами, передбаченими договором. Державні тарифні ставки і оклади на підприємствах можуть використовуватися як орієнтири для визначення оплати праці залежно від професій, кваліфікації працівників, складності умов, виконуваних ними робіт. Тепер основою побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Вона встановлюється Кабінетом Міністрів України .

Мінімальна заробітна плата - розмір плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. Розиір оплати праці може бути нижчим від установленої мінімальної заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції з браком, простою та інших причин.

До мінімальної заробітної плати не включаються:

         доплати;

         надбавки;

         заохочувальні і компенсаційні виплати

Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотримуванням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Форми та системи заробітної плати

Форми і системи заробітної плати - це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну заробітної плати і конкретно систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці конкретних працівників.

Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці:

кількості виробленої продукції;

кількості відпрацьованого часу;

Форми заробітної плати мають відповідати таким вимогам:

найповніше враховувати результати праці, створювати передумови для постійного зростання ефективності та якості праці;

сприяти підвищенню матеріальної заінтересованості працівників у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці і якості продукції.

При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою, чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.

Умовами застосування погодинної оплати праці є відсутність можливості збільшення випуску продукції, виробничий процес суворо регламентовано, функції робітника зводяться до спостереження за технологічним процесом, збільшення випуску продукції може привести до браку або погіршенню її якості.

За почасової форми заробітної плати умовою отримання заробітку за фактично відпрацьований час повинно бути виконання певного обсягу роботи, який встановлюється нормованим завданням.

Існує дві системи погодинної форми оплати праці: погодинна проста і погодинна-преміальна.

При простій погодинній системі оплата праці проводиться виходячи тільки із кількості відпрацьованого часу й тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації. Застосування погодинної оплати праці передбачає обов’язкове дотримання встановлених законодавством норм тривалості робочого часу, які не повинні перевищувати 40 годин на тиждень.

Проста почасова система (заробіток З пп залежить від тарифної ставки С, що відповідає присвоєному працівникові тарифного розряду, та відпрацьованого ним часу Ч):

З пп = С. Ч (1.1)

Погодинно-преміальна форма оплати праці застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці. При цій системі поряд з виплатою посадових окладів або ставки за одиницю роботи, за досягнення певних кількісних і якісних показників працівнику виплачується надбавка до заробітної плати, тобто премія. У більшості випадків розмір премій установлюється у відсотках до нарахованої заробітної плати.

Почасово - преміальна система (заробіток З ппр залежить від тарифної ставки С, відпрацьованого часу Ч та премії за досягнення певних кількісних або якісних показників П):

З ппр = С. Ч + П (1.2)

Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується щодо працівників, робота яких має стабільний характер (службовці, деякі посади робітників) і щодо керівників і спеціалістів. Така оплата праці теж може бути простою (весь заробіток складається лише із встановленого окладу), і преміальною (заробіток складається із встановленого окладу та премії за досягнення певних показників, що заохочуються).

При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки. Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна. Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.

Відрядна форма оплати праці застосовується при наявності кількісних показників роботи, які залежать від конкретного робітника, можливості точного обліку обсягу виконаних робіт, необхідності на конкретній виробничій ділянці стимулювати робітників в подальшому збільшенні виробітку продукції або обсягів виконаних робіт, можливості технічного нормування праці.

Відрядна форма оплати праці поділяється на кілька систем, котрі залежать від способу обліку і порядку оплати виготовлюваної продукції, а саме:

·        пряма відрядна;

·        відрядно-прогресивна;

·        відрядно-преміальна;

·        акордна;

·        опосередковано-відрядна;

·        відсоткова .

При прямій відрядній формі оплати праці основу оплати становить відрядна розцінка, котра визначається діленням годинної ставки, що відповідає розряду даної конкретної роботи, на годинну норму виробітку (або множенням цієї ставки на норму часу). Заробіток працівника при прямій відрядній оплаті праці визначається множенням розцінки на кількість виробленої прийнятої придатної продукції.

Проста відрядна система (відрядний заробіток Зв розраховується множенням кількості виробленої продукції К на її розцінку Ц):

З в = К. Ц (1.3)

Відрядно-прогресивна форма оплати праці передбачає збільшення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг протягом встановленого робочого дня, зміни.

Відрядно - прогресивна система (робота, виконана в межах встановленої норми Н о, оплачується за звичайними розцінками Ц о, а робота, виконана понад норму - Н п - за прогресивно - зростаючими розцінками Ц п):

З прог = Н о. Ц о + Н п. Ц п (1.4)

При відрядно-преміальній системі оплати праці, окрім оплати за звичайними розцінками за кількість виробленої продукції або виконаних робіт в межах встановленого завдання, здійснюється преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягу виконаних робіт.

Відрядно-преміальна система (оплата праці З вп включає відрядний заробіток Зв і премії за досягнення результатів, що заохочуються, - П):

З вп = З в + П = К. Ц + П (1.5)

Акордна оплата праці застосовується, коли виконавцю (виконавцям) заробітна плата нараховується за певну виконану роботу. Специфіка цієї форми оплати праці в тому, що доручена робота повинна бути виконана в певні терміни, при цьому час, витрачений на виконання дорученої роботи, особливої ролі не відіграє.

Опосередковано-відрядна оплата передбачає оплату праці допоміжним робітникам у відсотках до заробітку основних робітників. Специфіка цієї системи у тому, що заробітна плата підсобних працівників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

Опосередковано-відрядна система (заробіток працівника З нв. Залежить від результатів праці працівників, що ним обслуговуються (коефіцієнта виконання норми виробітку К вн)):

Знв = С.Ч. Квн (1.6)

Особливим різновидом відрядних систем заробітної плати є відсоткова, при якій заробіток працівника складається з фіксованого окладу (гарантованого мінімуму) і комісійної винагороди, яка визначається по нормативу (%) від результуючого показника (розмір З встановлюється як частка п певних показників (результатів роботи, що заохочуються - Р - відсоток від виторгу, товарообігу, доходу, прибутку тощо):

З = п. Р (1.7)

Залежно від форм організації праці відрядна оплата може бути індивідуальною або колективною (бригадною). Заробіток працівника при індивідуальній відрядній оплаті праці залежить від кількості виготовленої ним продукції та відрядної розцінки за одиницю виробів. При колективній (бригадній) оплаті праці заробіток кожного працівника залежить від результату роботи всієї бригади. В цьому випадку для визначення індивідуального внеску кожного робітника до результату роботи бригади можуть бути застосовані коефіцієнти трудової участі.

КТУ - це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної продуктивності, якості праці та відношенні до праці.

Розподіл зароблених бригадою коштів між робітниками бригади здійснюється згідно з чинним законодавством на підставі присвоєних розрядів і відпрацьованого часу, а також за умовними розрядами і коефіцієнтами трудової участі, які визначаються рішенням ради бригади, виходячи з трудового внеску кожного робітника у загальні результати роботи.

Вибір чи розробка конкретної системи заробітної плати є прерогативою роботодавця. Адміністрація підприємства, виходячи із завдань обсягів якості і термінів виробництва продукції і враховуючи можливості працівників впливати на реалізацію певних резервів виробництва, розробляє конкретні системи заробітної плати, пояснює їх працівникам і додає до колективної угоди. Критерієм правильності вибору певної системи заробітної плати повинна бути її економічна ефективність, її вплив на зростання продуктивності праці і зменшення собівартості продукції.

Економічні свободи, що їх одержали підприємства з початком перехідного до ринкової економіки періоду, сприяли зростанню активності в пошуках найраціональнішої організації праці і її оплати. В результаті чого це спричинило виникнення і поширення так званих безтарифних моделей організації оплати праці .

Спільним для безтарифних систем оплати праці є таке:

         працівникам гарантується лише мінімальний обов’язковий рівень заробітної плати, існування якого обумовлене законодавством про мінімальну заробітну плату;

-        спочатку визначається загальна сума заробленої колективом заробітної плати, потім з неї вираховується сума гарантованої оплати всіх працівників підприємства, а залишок (він повинен становити більшу частину) розподіляється між членами колективу за певними встановленими заздалегідь правилами;

         рівні умови щодо можливості впливу на розмір своєї заробітної плати ставляться всі робітники підприємства, незалежно від категорії і посади. Правила розподілу колективного заробітку складаються так, щоб зацікавити кожного працівника в покращанні саме тих показників роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату;

         найважливішою проблемою є розробка правил розподілу колективного заробітку саме таким чином, щоб максимально націлювати працівників на покращання саме тих показників роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату. Умовою ефективного застосування безтарифних систем організації оплати праці є наявність такого колективу, члени якого добре знають один одного, бачать і можуть оцінити роботу інших, цілком довіряють своїм керівникам.

Основна перевага безтарифних систем оплати праці полягає у оптимальному поєднанні індивідуальної і колективної зацікавленості в покращенні результатів роботи. Заробіток кожного працівника рівною мірою залежить від розміру прибутку, який є результатом спільної роботи і буде ділитися між усіма членами колективу і від його частки в цьому поділі .

Згідно КЗпП на підприємствах час від часу трапляються випадки, які дещо відрізняються від нормального режиму роботи на підприємстві оплата цих випадків має свої особливості (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 - Особливі випадки оплати праці

Випадки оплати праці

Умови оплати праці

оплата праці з виготовлення продукції, визнаної браком не з вини працівника

здійснюється оплата за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою за дві третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

робота в нічний час

оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Годинами нічної роботи вважається час із 22 до 6 години

оплата простою, допущеного не з вини працівника

проводиться з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) такого працівника. Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган, бригадира, майстра, інших посадових осіб. Якщо простій пов’язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для життя і здоров’я працівника, то за ним зберігається середній заробіток на весь період такого простою. Час простою, що виник з вини працівника, не оплачується

робота у святковий і неробочий день

оплачується в подвійному розмірі: відрядникам за подвійним відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки; працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму

оплата праці в понаднормовий час

здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки за погодинною системою оплати праці, за відрядної системи оплати праці - доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації


В умовах ринкової економіки значно змінилася оплата праці, яка стала залежною не тільки від результатів праці робітників, але і від ефективної діяльності виробничих підрозділів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, підприємець управляє інтенсивністю і якістю праці конкретного працівника, об’єднаних одним виробничим процесом і спільністю умов праці .

Правильно підібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом і мотивуючим фактором.

1.3 Методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві


Мета аудиту розрахунків з оплати праці - встановити дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку; отримання достатніх доказів упевненості в ефективності їх використання, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності та оцінка здатності підприємства забезпечувати відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну функції заробітної плати для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприємства.

Завдання аудиту розрахунків з оплати праці - встановити: дотримання законодавчо-нормативної бази із питань виплат (КЗпП, П (С) БО); ефективність внутрішнього контролю витрат на оплату праці; правильність розрахунків виробітку за виконані роботи та надані послуги та їх відображення в обліку; обґрунтованість виплат заробітної плати за трудовими угодами та достовірність відображення в обліку; дотримання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці та собівартість продукції; правильність визначення розміру сукупно го доходу, що підлягає оподаткуванню; відповідних нарахувань чи утримань; своєчасність перерахувань до бюджету утриманих сум податків та обов’язкових платежів; дотримання встановленого порядку депонування заробітної плати та своєчасності перерахування депонованих сум після закінчення строку позовної давності; резервування коштів для оплати відпусток.

В умовах ринкового реформування економіки України досить часто змінюється нормативно-правова база з питань трудових ресурсів і їх оплати праці, тому аудитор повинен постійно слідкувати за цими змінами і враховувати їх у ході аудиторської перевірки. А саме під час аудиту операцій щодо оплати праці важливо використовувати відповідні законодавчі акти та діючі нормативи, що наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Законодавча та нормативна інформація, що використовується під час аудиту трудових ресурсів і заробітної плати

№ з/п

Джерела інформації

Зміст інформації

Використання інформації при проведенні аудиту на підприємстві

1

Введення нових тарифних ставок і посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України

Порядок введення нових тарифних ставок і посадових окладів

Перевірка правильності застосування діючих форм і системи оплати праці

2

Інформація про порядок витрачання коштів на оплату праці працівників нештатного складу відповідно до вказівок Мінфіну України

Оплата робіт, які виконані працівниками нештатного складу

Дотримання нормативних актів при оплаті робіт, виконаних працівниками нештатного складу

3

Основні положення щодо обліку заробітної плати

Методика обліку заробітної плати

Вивчення під час контролю стану обліку заробітної плати

4

Порядок отримання і використання коштів на оплату праці

Виплати коштів працівникам

Правильність нарахування і витрачання коштів на оплату праці

5

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників і службовців

Тривалість роботи дня (зміни), використання робочого часу

Виконання правил внутрішнього трудового розпорядку

6

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Затіерджений від 16 липня 1999 р. №996-ХІV. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій

Обгрунтовує правові засади ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Встановлює план рахунків бухгалтерського обліку

Для контролю обґрунтованості ведення бухгалтерського обліку щодо оплати праці. Для перевірки правильності відображення операцій щодо оплати праці на рахунках бухгалтерського обліку

7

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій

Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку

Контроль дотримання порядку ведення обліку розрахунків щодо оплати праці


Аудитор повинен розпочати роботу з вивчення організації і ефективності праці та її охорони, з правильного застосування та дотримання умов оплати праці, економічної обґрунтованості норм виробітку тощо.

Аудитор повинен впевнитися в наявності на підприємстві коллективного договору - документа, у якому узагальнюються і деталізуються основні вимоги законодавства, встановлюються загальні для всіх професій на підприємстві вимоги, у т. ч. з охорони праці, та узгоджуються питання, які відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника та трудового колективу (профспілкової організації).

Методом вибіркової перевірки аудитор аналізує правильність нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства.

Під час перевірки аудитор повинен встановити відповідність аналітичного обліку (особові рахунки, розрахунково-платіжні, розрахункові, платіжні відомості заробітної плати по синтетичному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

При цьому необхідно порівняти залишок, який відображається в балансі по статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" (рядок 580) на 1-е число з даними розрахунково-платіжної або розрахункової відомості, а суму заборгованості по розрахункових відомостях з сумами особових рахунків та з сумами платіжних відомостей, по яких заробітна плата виплачена працівникам.

Перевіряючи розрахунково-платіжні, платіжні відомості, аудитор повинен впевнитися, чи отримували певну суму грошей особи, вказані в платіжній відомості. Під час дослідження виплати заробітної плати за роботи за трудовими угодами аудитор повинен перевірити чи дійсно виконувалася така робота.

Крім того, дуже важливо перевірити правильність підрахунків підсумків до виплати на руки працівникам як по вертикалі, так і по горизонталі. На практиці часто мають місце такі випадки: при арифметичній перевірці правильності підсумків в розрахунковій відомості суми нарахованої заробітної плати вказані правильно, вірно відображені суми відрахувань і утримань, правильно визначена заборгованість на кінець місяця. Однак, підраховуючи окремі суми в графі "Разом нараховано", аудитор з'ясовує, що в рядку "Разом" проставлена більша сума, таку саму різницю аудитор визначить при перевірці графи "До видачі" і рядка "Разом".

Таким чином, при арифметичній перевірці даних розрахунково-платіжних відомостей аудитор розкриває крадіжки грошових коштів [66].

Аудитор повинен перевірити правильність розрахунку сум заробітної плати різним категоріям працівників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки витрат.

Для цього аудитор порівнює первинні документи, що є підставою 1 для нарахування заробітної плати робітникам основного виробництва, (при погодинній формі оплати праці: відомості про посадові оклади (штатний розпис), присвоєні розряди (накази), годинні тарифні ставки (тарифна сітка) та кількість фактично відпрацьованого часу (табель обліку робочого часу); при відрядній формі оплати праці: інформацію про обсяг виробітку і розцінки за одиницю продукції (наряди, акти виконаних робіт, накладні на здачу продукції на склад) з розрахунково-платіжними відомостями та журналами 5 і 5А.

Аудитор повинен з'ясувати, чи не має у відомостях підставних осіб та приписок невиконаних обсягів, які підтверджуються актами приймання або закритими нарядами. Для перевірки правильності нарахування заробітної плати іншим категоріям працівників аудитор повинен проаналізувати штатний розпис де вказані посадові оклади або відповідні розряди робітників допоміжного, підсобного виробництва, збуту та ін. Правильність винесення сум нарахованої заробітної плати іншим категоріям працівників аудитор перевіряє за журналами 5 і 5А [42].

Аудитор повинен особливо ретельно перевірити нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам, з'ясувати доцільність таких затрат та впевнитися, що нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам не здійснювалося на підставі фіктивних документів.

При дослідженні виплат додаткової заробітної плати (доплати, надбавки, премії, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством) аудитор повинен з'ясувати, чи існували (виконувалися) умови, за яких може бути виплачена додаткова заробітна плата, перевірити наявність відповідних розпорядчих документів (Положення про преміювання, наказів, розпоряджень).

Ретельному дослідженню підлягають виплати, передбачені законодавством про оплату праці за невідпрацьований на виробництві час.

Аудитор вивчає дотримання порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 зі змінами і доповненнями у випадках:

надання працівникам щорічної, додаткової, творчої відпустки;

виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий

час;

вимушеного прогулу;

забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та

допомогою по вагітності і пологах;

та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

При цьому аудитор перевіряє період, за який розраховується середня заробітна плата, виплати, що включаються до її складу, порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати [22].

Перевіряючи правильність нарахування додаткової заробітної плати та час відпустки, важливо з'ясувати:

її вид (основна, додаткова, творча, соціальна);

правильність її оформлення (заява працівника, документи, що підтверджують право на додаткову відпустку, довідка-виклик навчального закладу, рекомендації вченої ради, наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. № П6);

тривалість відпустки;

правильність розрахунку виплат за час відпустки;

правильність відображення розрахованих сум в бухгалтерському обліку.

ОВ = (В (12) / (365-ДСН)) × Ккв, (1.8)

де: ОВ - сума відпускних;

В (12) - виплати за 12 місяців, що передують відпустці;

ДСН - святкові і неробочі дні;

Ккв - календарні дні відпустки.

При дослідженні останнього пункту аудитор повинен звернути увагу на наявність або відсутність в обліковій політиці підприємства рішення про створення резерву на оплату відпусток [57]. Якщо на підприємстві створюється такий резерв, аудитор повинен перевірити правильність розрахунку щомісячної суми забезпечення відпусток;

РВ = ЗПфм × (ПСВ / ФОПрп) × К, (1.9)

де: РВ - місячна сума забезпечення на виплату відпусток працівникам;

ЗПфм - фактична зарплата за місяць;

ПСВ - річна планова сума оплати відпусток;

ФОПрп - річний плановий фонд оплати праці;

К - коефіцієнт нарахувань до фондів, який враховує нарахування на заробітну плату до цільових фондів і розраховується за формулою 1.10

К = (100 + 33,2 + 1,5 + 1,3 + К) / 100 (1.10)

де К - ставка збору до Фонду соціального страхування від нещасного випадку та профзахворювання в залежності від класу професійного ризику.

Аудитор перевіряє правильність відображення в обліку сум виплат за відпустку при створенні резерву та при відсутності резерву.

При розгляді цього питання аудитор також повинен з'ясувати причини ненадання відпусток працівникам, особливо матеріально відповідальним особам.

При дослідженні правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та по вагітності і пологах аудитор перевіряє наявність лікарняних листків, оформлення їх підписами і печаткою, правильність встановлення стажу роботи, відповідного розміру і розрахунку допомоги:

Д = (В (6) / Др.) × Крх × С (1.11)

де Д - допомога в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

В (6) - виплати за 6 місяців, що передують хворобі;

Др - кількість відпрацьованих днів за 6 місяців;

Крх - кількість робочих днів за лікарняним листом;

С - відсоток допомоги, що враховує стаж роботи.

Особливу увагу аудитор повинен приділити правильності джерел виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві - за перші п'ять днів непрацездатності допомога повинна оплачуватися власником за рахунок коштів підприємства, починаючи з шостого дня непрацездатності до її відновлення - за рахунок Фонду соціального страхування, окрім ситуацій, в яких допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з першого дня (при догляді за хворою дитиною, за хворим членом сім'ї, у зв'язку з карантином тощо) [15].

До типових, окрім вищеназваних, зловживань можливо віднести:

використання підставних осіб при виконанні тимчасових, сезонних робіт;

неправильне віднесення нарахованих сум заробітної плати на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

застосування пільг при оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб без наявності документів, що підтверджують пільги, як загальних так і підвищених;

несвоєчасність сплати нарахувань на фактичні витрати на оплату праці відповідним органам;

заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення відповідних нарахувань та утримань із заробітної плати;

несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці.

Таким чином, аудит виплат працівникам будь-якого підприємства - досить складний етап аудиту фінансової звітності, який потребує значних трудових витрат і передбачає постійне ведення роботи, спрямованої на максимальне скорочення часу перевірок без зниження при цьому їх якості, що в свою чергу ускладнюється дуже великою кількістю нормативної документацією, що регулює дану ділянку обліку та її частою зміною.

Розділ 2. Організація обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на ТОВ "Індустріал-Трейд"


2.1 Загальна фінансово-господарська характеристика ТОВ "Індустріал-Трейд"


Об’єктом дослідження стану бухгалтерського обліку та аудиту є товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріал-Трейд".

Основний напрямок діяльності - випуск гофрокартону та ящиків з нього, картону для плоских шарів і паперу для гофрування.

Товариство створювалося у відповідності з чинним законодавством України, в т. ч. згідно вимог Законів України "Про господарські товариства", "Про власність" та інших законодавчих актів, має Статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається Установчим Договором.

ТОВ "Індустріал-Трейд" має самостійний баланс, круглу печатку, кутові то інші штампи, фірмові бланки зі своєю назвою, має право відкривати та закривати розрахункові, поточні, кредитні та інші рахунки в установах банків на свій власний вибір, здійснює облік і веде звітність за встановленою формою.

Підприємство знаходиться в м. Низи, вул. Перемоги, 2А.

Невід’ємною складовою частиною організаційної структури ТОВ "Індустріал-Трейд" є бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять 3 чоловіки.

Структура бухгалтерії має лінійний, або ієрархічний тип. Це означає, що всі працівники бухгалтерії підпорядковані безпосередньо головному бухгалтеру. В даному випадку застосування такої структури є обґрунтованим, виходячи з невеликого розміру підприємства.

Поділ праці здійснюється за оперативним принципом, який передбачає повну обробку первинних документів з їх наступним відображенням в регістрах обліку. Функцію розподілу обов’язків між працівниками покладено на головного бухгалтера. На підприємстві є бухгалтер, який виконує обов’язки касира. Отже, кожен із працівників бухгалтерії виконує роботу за кількома ділянками роботи, якими є: облік основних засобів, облік запасів, облік розрахунків з покупцями та підрядниками, облік заробітної плати та ін.

Облікова політика підприємства затверджена Наказом № 2 по підприємству від 08.02.12 р. "Про організацію та ведення бухгалтерського обліку і формування облікової політики підприємства", що складений відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", П (С) БО та з урахуванням принципу послідовності в застосуванні облікової політики. Проте, на даному підприємстві відсутні посадові інструкції для бухгалтерів, де б визначалось коло їх основних прав та обов’язків.

Система обробки і збору інформації на даному підприємстві є централізованою. Функції збору даних реалізуються у виробничих підрозділах, а ведення синтетичного та аналітичного обліку на основі первинних документів здійснює головна бухгалтерія підприємства.

Важливою передумовою успішного функціонування підприємства є стабільний фінансовий стан. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Для оцінки фінансового стану використовуються десятки абсолютних та відносних показників, які дають уявлення про той чи інший аспект діяльності. З метою визначення основних показників фінансового стану ТОВ "Індустріал-Трейд" проведемо аналіз фінансової звітності підприємства за 2009-2011 роки.

Результати проведеного горизонтального та вертикального аналізу активу балансу (Додаток А, Б) можна коментувати наступним чином:

         валюта балансу має чітку тенденцію до зменшення, так на 31.12.2010 р. у порівнянні із 31.12.2009 р. вона зменшилася на 4,2 тис. грн., а на 31.12.2011 р. відносно 31.12.2010 р. - ще на 13,8 тис. грн., що негативно характеризує тенденції розвитку підприємства і вказує на наявність ознак занепаду;

-        систематичне зменшення вартості необоротних активів (у порівнянні із попередньою датою) на 31.12.2010 р. - на 16,6%, на 31.12.2011 р. - ще на 13,7% - засвідчує про скорочення виробничого потенціалу підприємства;

         зміни у вартості запасів та дебіторської заборгованості не мають чітких тенденцій і залишаються практично незмінними упродовж досліджуваного періоду;

         в загальному, аналіз активу балансу дозволяє говорити про стійкість у господарській діяльності досліджуваного підприємства, що на фоні швидкого розвитку підприємництва, збільшення конкуренції, впровадження новітніх технологій, зростання вимог до якості та гнучкої цінової політики є неприйнятним і може бути згубним.

Дані таблиці 1.2, дозволяють зробити наступні висновки та узагальнення:

         основну частку у складі джерел утворення майна ТОВ "Індустріал-Трейд" посідає власний капітал: на 31.12.2009 р. - 74,2%, на 31.12.2010 р. - 68,8%, на 31.12.2011 р. - 62,2%, що позитивно характеризує його фінансову стійкість;

-        важливо, що домінуючу частку у складі власного капіталу складає нерозподілений прибуток, що засвідчує про ще недавно прибуткову господарську діяльність підприємства;

         у складі залучених джерел фінансування вагому частку посідають інші поточні зобов’язання та на 31.12.2010 р. - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів.

При цьому мається на увазі забезпеченість запасів такими джерелами, як власні оборотні засоби, довгострокові та короткострокові кредити, кредиторська заборгованість.

Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:

. Наявність власних оборотних засобів визначається за формулою 2.1:

 (2.1)

де наявність власних оборотних засобів.

на 31.12.2009р.:

на 31.12.2010р.:

на 31.12.2011р.:

. Наявність довгострокових джерел формування запасів визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних засобів на суму довгострокових зобов’язань (ф.2.2):

 (2.2)

де

наявність довгострокових джерел формування.

на 31.12.2009р.:

на 31.12.2010р.:

на 31.12.2011р.:

. Показник загальної величини джерел формування запасів дорівнює сумі власних оборотних засобів, довгострокових джерел та короткострокових зобов’язань (ф.2.3):

 (2.3)

де загальна величина джерел формування.

на 31.12.2009р.:

на 31.12.2010р.:

на 31.12.2011р.:

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування:

) Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів (ф.2.4):

 (2.4)

де вартість запасів.

на 31.12.2009р.:

на 31.12.2010р.:

на 31.12.2011р.:

) Надлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формування (ф.2.5):

 (2.5)

на 31.12.2009р.:

на 31.12.2010р.:

на 31.12.2011р.:

) Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини джерел формування запасів (ф.2.6):

 (2.6)

на 31.12.2009р.:

на 31.12.2010р.:

на 31.12.2011р.:

Таблиця 2.1 - Методика визначення типів фінансової стійкості підприємства

Система умов

Фінансова стійкість


Абсолютна стійкість фінансового стану

Нормальна стійкість фінансового стану

Нестійкий фінансовий стан

Кризовий фінансовий стан










-




-

-

-



Згідно проведених розрахунків та матриці, стан підприємства можна охарактеризувати як абсолютно стійкий фінансовий стан.

Розглянемо сукупність показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства щодо самостійності, незалежності у використанні власних коштів.

Таблиця 2.2 - Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

Показник

31.12.2009р.

31.12.2011р.

1

Коефіцієнт автономії

0,74

0,69

0,62

2

Коефіцієнт фінансової залежності

1,35

1,45

1,61

3

Маневреність робочого капіталу

0,61

0,57

0,67

4

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

 0,84

 0,85

 0,85

5

Коефіцієнт фінансової стійкості

2,88

2,2

1,64

6

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування)

 0,35

 0,45

 0,61

7

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

 0,26

 0,31

 0,38

8

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

 0,71

 0,65

 0,58

9

Коефіцієнт забезпеченості запасів робочим капіталом

 1,65

 1,76

 1,49


Коефіцієнт автономії характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльності. Чим вищим є значення цього показника, тим більше підприємство є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Щодо рівня залучення позичених коштів у вітчизняній практиці існують різні думки. Найбільш поширена так: частка власного капіталу має бути не менше за 0,5 (50%). На основі проведених розрахунків, можна стверджувати, що досліджуване підприємство є фінансово стійким і в незначній мірі залежне від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт фінансової залежності є обернений до коефіцієнта автономії. Зменшення цього показника в динаміці означає зменшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Значення коефіцієнта фінансової залежності на 31.12.2004 р. - 1,45 означає, що в кожній 1,45 грн., вкладеній в активи підприємства, 45 коп. десь позичено.

Рекомендоване значення коефіцієнта забезпечення власними оборотними засобами складає , що є значно нижчим за фактичне значення цього показника на всі досліджувані моменти складання річної фінансової звітності ТОВ "Індустріал-Трейд" та позитивно характеризує стан справ на підприємстві.

Проведені дослідження засвідчили високу фінансову стійкість досліджуваного підприємства упродовж 2009-2011 рр.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності.

Групування зобов’язань за строками їх погашення наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Групування активів підприємства, тис. грн.

Групи

Умовне позначення

Сума рядків балансу

Періоди




31.12.2009

31.12.2010

31.12.2011

Високо-ліквідні

 А1

 Р220-Р240

 0,7

 0,5

 0,5

Швидко-ліквідні

 А2

 Р150-Р210

 74,6

 81,7

 72,2

Повільно-ліквідні

 А3

Р100-Р140,Р250

 56,8

 48,6

 46,3

Важко-ліквідні

 А4

 Р080

 17,5

 14,6

 12,6


Таблиця 2.4 - Групування зобов’язань підприємства, тис. грн.

Групи

Умовне позначення

Сума рядків балансу

Характеристика




31.12.2009

31.12.2010

31.12.2011

Найбільш термінові

 П1

 Р530-Р610

 38,6

 45,4

 49,8

Коротко-строкові

 П2

 Р500-Р520

 

 

 

Довго-строкові

 П3

 Р480

 

 

 

Постійні

П4

Р380, Р430

111,0

100,0

81,8


Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються такі умови:


Фактичне співвідношення за даними таблиці В.1 (Додаток В):

на 31.12.2009р.

.12.2010р.

на 31.12.2011 р.


На основі проведених досліджень, можна стверджувати, що на 31.12.2009р., 31.12.2010р. та 31.12.2011р. баланс підприємства не можна вважати абсолютно ліквідним, оскільки не виконується перша нерівність. Але незважаючи на це, виконання четвертої нерівності свідчить про дотримання підприємством мінімальної умови фінансової стійкості, наявність власних оборотних активів.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою 2.6:

 (2.6)

на 31.12.2003р.:

на 31.12.2004р.:

на 31.12.2005р.:

Негативним можна вважати поступове зменшення загального показника ліквідності упродовж 2009-2011 рр.

Другим етап аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

В таблиці 6 представлено розрахунок відносних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Таблиця 2.5 - Аналіз показників ліквідності підприємства

Показники

на 31.12.2009 р.

на 31.12.2010 р.

на 31.12.2011 р.

Відхилення






31.12.2010

31.12.2011

1

Коефіцієнт покриття

3,42

2,88

2,39

-0,54

-0,49

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1,95

1,82

1,46

-0,13

-0,36

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,02

0,01

0,01

-0,01

0,0

4

Частка оборотних засобів в активах

0,88

0,9

0,9

0,02

0,0

5

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис. грн.

93,5

85,4

69,2

-8,1

-16,2


Коефіцієнт покриття показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов’язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов’язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У вітчизняній практиці вважається, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов’язання. Згідно даного твердження досліджуване підприємство є платоспроможним.

Рекомендоване значення для коефіцієнта швидкої ліквідності знаходиться в межах 0,8.1,0. Зазначений показник в умовах ТОВ "Індустріал-Трейд" значно вищий за рекомендоване значення, що позитивно характеризує платоспроможність підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових позикових зобов’язань можна погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності вважається 0,2-0,25. На практиці фактичні середні значення цього показника не сягають рівня 0,2, оскільки вважається недоцільним зберігати значні готівкові суми.

В загальному, можна стверджувати, що ТОВ "Індустріал-Трейд" упродовж досліджуваного періоду було здатним вчасно погасити свою заборгованість перед зовнішніми кредиторами.

2.2 Організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд"


Типові форми первинного обліку особового складу затверджено наказами Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року №144. Сюди входять (табл. 2.5):

Таблиця 2.5 - Типові форми первинного обліку особового складу

Номер форми

Назва типової форми

П-1

Наказ про прийняття на роботу

П-2

Особова картка

П-3

Алфавітна картка

П-4

Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи

П-5

Наказ про переведення на іншу роботу

П-6

Наказ про надання відпустки

П-7

Список про надання відпустки

П-8

Наказ про припинення дії трудового договору (контракту)

П-12

Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати

П-13

Табель використання робочого часу

П-14

Табель використання робочого часу

П-15

Список осіб, які працювали в понаднормовий час

П-16

Листок обліку простоїв


Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. На ТОВ "Індустріал-Трейд" ведеться оперативний облік особового складу працівників, який допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству. Для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані регістри обліку особового складу.

Форма №П-1 "Наказ про прийом на роботу" застосовується для обліку прийнятих на роботу працівників, який заповнюється у бухгалтерії. Завізований головним бухгалтером, проект наказу в необхідних випадках є направленням на переговори і пропуском в цех (відділ) для ознайомлення з умовами роботи. Начальник цеху робить висновок про можливість зарахування: на зворотній стороні проекту наказу (розпорядження) вказується, ким може бути прийнятий на роботу той, хто наймається, по якому розряду, чи з яким окладом і тривалість строку випробування.

Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, в разі необхідності медичного огляду, відмітки про проходження інструктажу з техніки безпеки та інші відмітки проставляються на зворотній стороні форми.

Проект наказу про прийом на роботу працівника, яким встановлюють оклад, візується у ТОВ "Індустріал-Трейд" для підтвердження вакантної посади і окладу, що встановлюється за штатним розписом. Підписаний керівником підприємства наказ (розпорядження) оголошується працівнику під розписку.

На підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку "Особова картка" (форма № П-2), яка містить загальні відомості, такі, як ім’я, рік та місце народження, освіта, спеціальність та кваліфікація за дипломом, загальний та безперервний стаж роботи, останнє місце роботи, дата, причина звільнення, родинний стан, серія паспорту та його номер, домашня адреса та телефон. Також особова картка містить відомості про військовий облік. На зворотній стороні картки містяться відмітки про призначення, переведення робітника, надання відпустки, звільнення. Особові картки застосовуються для запису за кожний місяць протягом року всіх видів нарахувань та утримань із заробітної плати працівника. Інформація, представлена у особових картках, надалі використовується для розрахунку середньої заробітної плати, а також при представленні різного роду довідок.

Також на підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів присвоює кожному працівникові табельний номер, робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють в заводоуправлінні понад п’ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Записи в особовій картці мають відповідати записам, здійснюваним у трудовій книжці.

Форма № П-5 "Наказ про переведення на іншу роботу" застосовується при оформленні переведення працівника із одного цеху в інший. Наказ заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках. Один примірник зберігається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії.

При звільненні працівників на ТОВ "Індустріал-Трейд" оформляється у двох примірниках на всіх працівників "Наказ про припинення трудового договору" (форма № П-8). Наказ підписується начальником цеху та керівником підприємства. У розділі "Довідка про нездані майново-матеріальні та інші цінності" робляться відмітки про нездані цінності, що рахуються за працівником. Вихідна допомога сплачується у розмірі не менше середньомісячного заробітку в разі призупинення трудового договору.

Проводиться кінцевий розрахунок як по зарплаті за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, котрий до звільнення не був використаний. На підставі наказу про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником.

Наступним етапом розгляду документального оформлення обліку розрахунків по оплаті праці на підприємстві є розгляд типової форми первинного обліку використання робочого часу. Облік робочого часу і контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним обліком. Сутність табельного обліку - в щоденній реєстрації явки працівників на роботу, виходу з роботи, спізнень і неявок із зазначенням причин, а також часу простоїв і надурочної роботи. Табельний облік є формою контролю за використанням робочого часу та станом трудової дисципліни на підприємстві.

Для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу в ТОВ "Індустріал-Трейд" використовують "Табель обліку використання робочого часу" (форми № П-12, П-13). Якщо ф. П-13 використовується тільки для обліку робочого часу, то ф. П-12 призначено і для розрахунку заробітної плати. До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться табель окремо по кожному цеху і відділу табельниками. У табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу.

Табель ведеться на протязі місяця керівником конкретного підрозділу. Вкінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Включення до табеля і виключення з нього працівників здійснюються на підставі первинних документів щодо обліку кадрів. Пізніше повністю оформлений табель із підписами вказаних осіб передається в бухгалтерію. Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля є основою для нарахування їм заробітної плати. Поряд з тим, для працівників як із погодинною, так і відрядною оплатою праці дані табеля є основою для здійснення аналізу і контролю за використанням робочого часу в ТОВ "Індустріал-Трейд".

Тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Перед вихідними та святковими днями тривалість робочого часу робітників скорочується на 1 годину.

За скороченої тривалості робочого часу оплату здійснюють як за повний робочий час.

Робітники, працюючі по сумісництву, отримують заробітну плату за фактично виконану працю. Оплата праці працівникам проводиться згідно з їхнім особистим трудовим внеском із урахуванням кінцевого результату роботи підприємства, її максимальний розмір не обмежується.

За час простою з вини робітника заробітну плату не виплачують, а за простій не з вини робітника на підставі простійних листів, плату нараховують у зменшеному розмірі, але не більше половини тарифної ставки почасової оплати праці робітника відповідно до його кваліфікації.

При виготовленні продукції, котра була забракована, оплата праці по її виготовленню проводиться по зниженим розцінкам. На оплату робіт з виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою "Виправлення браку".

Форма № П-15 "Список осіб, які працювали в надурочний час" використовується для обліку часу, який відпрацьовано надурочно, та оплати роботи в надурочний час. Праця у святкові і вихідні дні оплачується у подвійному розмірі. Облік часу простоїв здійснюється на підставі "Листка обліку простоїв" (форма № П-16).

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт в ТОВ "Індустріал-Трейд" заробіток працюючого визначається множенням кількості виготовлених виробів (обсягу виконаних робіт, послуг), вказаних у належних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю праці. Тому для обліку обсягів виконаних робіт, затрат робочого часу і нарахованої заробітної плати працівників-відрядників на ТОВ "Індустріал-Трейд" використовується "Наряд на відрядну роботу (індивідуальний)", який відкривається на кожного працівника у розрахунку на календарний місяць. Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним робітником.

Наряд містить такі реквізити: номер наряду, дату видачі, прізвище, ім’я та по-батькові робітника, його табельний номер, назву цеху, шифр виробу, одиниці виміру, розцінку за розрядом роботи, кількість виробітку в натуральному виразі, норму часу та суму заробітної плати.

Розрахунок заробітної плати робітників із відрядною оплатою праці за весь розрахунковий період виконується на підставі первинних документів за обліком виробітку заробітної плати, доплат за надурочні години роботи, нарахування премій та інше, а також шляхом підрахунку різного роду утримань та визначення суми, яка належить видачі на руки.

Первинними документами доплат робітнику-відряднику є:

·        лист на доплату - у випадках, коли з незалежних від робітника обставин виникають відхилення від встановленого технологічного процесу, що викликають допоміжні витрати робочого часу порівняно з встановленою нормою;

·        лист простою (форма № П-16) - лист на оплату простою не з вини робітника;

·        акт про брак (форма № П-46) - за умови, що частковий брак продукції стався з вини (або не з вини) робітника;

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідні відомості про посадові оклади (на основі штатного розпису); про присвоєні розряди (на основі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період. Розрахунок заробітної плати робітників з погодинною оплатою праці виконується на підставі обліку фактично відпрацьованого часу, доплат за надурочні часи роботи, нарахування премій та інше, а також шляхом підрахунку іншого роду утримань та визначення суми, яка належить видачі на руки. При погодинній системі оплати праці основна зарплата нараховується шляхом множення кількості відпрацьованих годин згідно табелю робочого часу і розцінки за одну годину.

При нарахуванні заробітної плати всім категоріям персоналу важливо врахувати всі виплати, які повинні бути включені до складу основної і додаткової зарплати, та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Також однією із складових нарахувань на ТОВ "Індустріал-Трейд" є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Допомога в разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності. Підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності, який видається лікувальним закладом, і табелю обліку використаного часу.

Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби (а не безперервний). Треба зауважити, що допомога по тимчасовій непрацездатності обраховується, виходячи із загального трудового стажу працівника і складає:

–       100 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника 8 і більше років;

–       80 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника - від 5 до 8 років;

–       60 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника - менше 5 років.

Сума лікарняних = середньоденна заробітна плата x кількість днів хвороби x розмір щоденної допомоги по хворобі (залежить від стажу роботи працівника).

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства. Починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності допомога оплачується Фондом соціального страхування.

При нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності мають місце такі бухгалтерські проведення:

Дт 23, 92, 93 Кт 661 (за перші 5 днів)

Дт 652 Кт 661 (всі наступні дні).

Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з дебету рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням” у кредит субрахунку 661.

Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він працює і яку роботу виконує.

Законом України "Про відпустки" визначені наступні види відпусток:

)        щорічні відпустки і основна відпустка, додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливі умови праці та інші додаткові відпустки;

2)      додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

)        соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

)        творча відпустка;

)        відпустка без збереження заробітної плати.

Статтею 6 Закону України "Про відпустки" передбачена щорічна основна відпустка не менше 24 календарних днів. Переведення робочих днів в календарні проводиться по такому принципу. Тривалість відпустки в робочих днях помножується на 7 (тривалість тижня в календарних днях) та ділиться на 6 (тривалість тижня в робочих днях). Святкові і неробочі дні не враховуються (відпустка продовжується на кількість таких днів). Тривалість відпусток розраховується в календарних днях. Заробітна плата за час відпусток розраховується виходячи із середнього заробітку [9].

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки на підприємстві провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (згідно Закону України "Про відпустки").

Щорічна основна і додаткова відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Оплата щорічних відпусток входить до фонду додаткової заробітної плати. Порядок обкладання обов’язковими податками і зборами сум відпускних такий же, як і порядок оподаткування основної заробітної плати. Ненадання щорічної відпустки в перелічених випадках є порушенням законодавства про працю і карається адміністративним штрафом.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток в заводоуправлінні застосовується "Наказ про надання відпустки" (форма №П-6), який заповнюється у двох примірниках.

На підставі наказу робиться відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається "без оплати".

У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву на оплату відпусток працівникам і винагород на вислугу років (які виплачуються один раз на рік) робиться запис по дебету рахунка 23 "Виробництво”, 91 "Загальновиробничі витрати”, 92 "Адміністративні витрати”, 93 "Витрати на збут” та ін., та кредиту рахунка 471 "Забезпечення виплат відпусток”. Нарахована заробітна плата за час відпустки відноситься на зменшення раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції з кредитом рахунка 661 "Розрахунки з оплати праці”. Сальдо (кредитове) рахунка 471 "Забезпечення виплат відпусток" показує залишок невикористаного на кінець року резерву.

Також типовими формами первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями є:

П-49 "Розрахунково-платіжна відомість";

П-52 "Розрахунок заробітної плати";

П-53 "Платіжна відомість";

П-54, П-54а "Особовий рахунок".

Первинні документи по обліку виробітку та заробітної плати здаються для перевірки та наступних розрахунків за встановленим графіком у бухгалтерію.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці на ТОВ "Індустріал-Трейд" використовується "Розрахунково-платіжна відомість", яка складається в одному екземплярі.

Ця відомість складається з трьох розділів:

)        нараховано;

2)      відраховано;

)        належна на 1-ше число наступного за звітним місяцем сума до виплати.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію:

·   по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими;

·   по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Складаються розрахунково-платіжні відомості на заробітну плату щомісячно по кожному цеху, допоміжних службах та відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації. Розрахунково-платіжна відомість слугує основою для нарахування і виплати заробітної плати, до неї вноситься додаткова графа "Підпис про одержання або відмітка про видачу".

Вона містить в собі відомості по всім нарахуванням, по видам оплат, таким як відрядна, додаткова, нічна, погодинна, відсоток виконання плану, понаднормова робота, премія, сумісництво; по всім відрахуванням, таким, як аванс, фонд соціального страхування, фонд зайнятості. У кінці містяться колонки: сума до виплати та відмітка про видачу. Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати робітників, які враховуються при підрахунку їх середніх розмірів: одноразові допомоги та добові, пенсії.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного та аналітичного обліку розрахунків та звітності. Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) на ТОВ "Індустріал-Трейд" здійснюється на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". Рахунок 66 "Розрахунки з робітниками по оплаті праці" - пасивний, балансовий, розрахунковий і має два субрахунки:

"Розрахунки за заробітною платою",

"Розрахунки з депонентами".

По кредиту субрахунку 661 "Розрахунки з оплати праці" відображається нарахована заробітна плата всьому персоналу підприємства:

працівникам основного і допоміжних виробництв;

працівникам за обслуговування та ремонт обладнання цехів основного виробництва;

службовцям та обслуговуючому персоналу;

спеціалістам;

суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

суми нарахованих премій та ін.

Кредитове сальдо по рахунку означає заборгованість підприємства перед персоналом по нарахованих: основній і додатковій заробітній платі, преміях, допомоги з тимчасової втрати працездатності, матеріальної допомоги, але не виданих ще працівникам.

По дебету субрахунку 661 "Розрахунки з оплати праці" відображається виплачена заробітна плата, премії, депонована заробітна плата, а також суми утримання податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці”. Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Суми невиплаченої заробітної плати в бухгалтерії депонуються на субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами". Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

По дебету субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами" відображається видача депонованих сум. По кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами" відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомог та інше працівникам підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у "Книзі обліку розрахунків з депонентами", яка відкривається у розрахунку на один календарний рік. Видача депонованої заробітної плати здійснюється лише за "Видатковим касовим ордером", який виписується окремо на кожного працівника для погашення однієї або декількох заборгованостей.

Сума заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 "Розрахунки з депонентами" і кредиту рахунка 642 "Розрахунки за обов’язковими платежами".

Нарахування заробітної плати - це водночас її розподіл на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. При нарахуванні заробітної плати кредит рахунка 661 "Розрахунки з оплати праці" кореспондує з рахунками відповідних витрат. ТОВ "Індустріал-Трейд" використовує в обліку рахунки класу 9 "Витрати діяльності”, то нарахування витрат на оплату праці і обов’язкових зборів буде відноситись в дебет рахунків: 23 "Виробництво" (оплата праці працівників безпосередньо зайнятих у виробництві продукції), 91 "Загальновиробничі витрати" (оплата праці ІТП виробничих цехів), 92 "Адміністративні витрати" (оплата праці апарату управління), 93 "Витрати на збут” (оплата праці персоналу відділу збуту), 94 "Інші витрати операційної діяльності”. При такому варіанті ведення обліку витрати вкінці звітного періоду у повній сумі списуються на рахунок фінансових результатів, тобто з кредиту відповідного субрахунку 9 класу у дебет рахунка 791 "Результат основної діяльності”.

Аналітичний облік нарахування й видачі заробітної плати в ТОВ "Індустріал-Трейд" ведеться в розрізі кожного працівника, видів виплат і утримань. Для відображення нарахованої оплати праці у витратах виробництва її групують за встановленим тут об’єктами. Все це вимагає використання, поряд із Журналом 5, інших реєстрів обліку, де нараховану на підставі первинних документів оплату праці групують за об’єктами обліку витрат виробництва та аналітичними рахунками з обліку розрахунків із оплати праці. Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті на даному підприємстві ведеться в картках - особових рахунках, які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Наступним етапом розрахункової роботи бухгалтерів ТОВ "Індустріал-Трейд" по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" - пасивний, балансовій, розрахунковий і складається з наступних субрахунків:

- "Розрахунки за заробітною платою";

- "Розрахунки з депонентами"; 

- "Розрахунки за іншими виплатами".

У бухгалтерському обліку нарахування виплат, пов’язаних з оплатою праці, відображають за кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" і дебетом рахунків витрат. При цьому рахунок, що дебетують, залежить тільки від того, до якої категорії належить працівник і у зв’язку з чим призначено виплату.

Отже, для підприємства будь-які виплати, пов’язані з оплатою праці - це практично завжди витрати, але витрати різних категорій:

витрати поточного періоду (рахунки класів 8 і 9);

витрати, що підлягають амортизації (рахунок 15);

витрати майбутніх періодів (рахунок 39);

витрати, відображені в обліку та звітності раніше (рахунок 47).

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок "Розрахунки за виплатами працівникам" й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

Облік заробітної плати в системі рахунків - це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. В бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 "Розрахунки за заробітною платою" і дебету рахунків:  23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін. (на суму нарахованої основної і додаткової заробітної платні премій, які виплачуються із фонду оплати праці);  652 "За соціальним страхуванням" (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування).

Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 "Розрахунки за заробітною платою" і кредиту рахунка 30 "Каса".

У бухгалтерському обліку узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства. Так, для нарахування заробітної плати, яка належить кожномупрацівникові, розраховується заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із оплати праці. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати 50% заробітної плати.

Отже, документування робочого часу і чисельності працівників сприяє посиленню контролю за дотриманням працюючими його встановленого режиму, підвищенню кількості та поліпшення якості роботи; забезпечує точність розрахунку заробітної плати та правильність використання коштів на оплату праці, полегшує складання статистичної звітності.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд"


3.1 Вдосконалення обліку розрахунків з працівниками


На сьогодні в сучасній літературі не сформовано єдиного підходу до обліку витрат оплати праці. Питання вдосконалення обліку праці є одним із найголовніших, тому одним із важливих питань реформування бухгалтерського обліку заробітної плати є вдосконалення діючої моделі аналітичного обліку.

Дані аналітичного обліку відіграють важливу роль у ході проведення аудиту цього об’єкта, характеризуючи розміщення та склад персоналу за місцями його використання, відпрацьований і невідпрацьований час, обсяг продукції, виконання норм продажів, фонд заробітної плати і його структуру, динаміку заробітної плати за категоріями персоналу, місцями виникнення витрат. Аналітичний облік незамінний при визначенні розміру оплати праці та відрахувань з неї за кожною особою окремо та при віднесенні витрат на рахунки, субрахунки.

Відповідно до Плану рахунків, що набув чинності з 01.01.2000 р., для обліку розрахунків з оплати праці призначено рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і необлікового складу підприємства, з оплати праці (за усіма видами заробітної плати, премії, допомоги тощо), а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений строк суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) має наступні субрахунки: 661 "Розрахунки за заробітною платою"; 662 "Розрахунки з депонентами"; 663 "Розрахунки за іншими виплатами".

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 "Розрахунки з робітниками" передбачено розподіл виплат на поточні виплати, виплати при звільненні, виплати по закінченні трудової діяльності, виплати інструментами власного капіталу, інші довгострокові виплати. Поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

Таким чином, на нашу думку, необхідно внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку. Виходячи з того, що через рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" здійснюються виплати сум, які не можна чітко ідентифікувати із заробітною платою, тому необхідно до рахунку відкрити субрахунки з більш детальною структурою, що подані на рис.

Згідно даних регістрів ТОВ "Індустріал-Трейд" виплата відпускних сум робітникам і службовцям протягом року здійснюється нерівномірно

З метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду доцільно на досліджуємому підприємстві створення резерву оплати відпусток або, інакше кажучи, забезпечення майбутніх витрат. Це дозволить підтримувати величину фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) приблизно на тому самому рівні, наприклад, близькому до значення планової собівартості.

Відсутність забезпечення для оплати відпусток призводить, як правило, до того, що в "сезон відпусток" значення фактичної собівартості стрибкоподібно зростає.

Рисунок 3.1 - Деталізована структура рахунка 66 "Розрахунки за виплатами працівникам"

Щомісячно для фактичного нарахування сум відрахувань до резерву відпусток складається бухгалтерська довідка.

Резерв оплати відпусток створюють шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці, що враховуються при розрахунку середнього заробітку. Норматив відрахувань до резерву оплати відпусток кожне підприємство розраховує самостійно (орієнтиром можуть бути витрати на оплату праці і на виплату відпускних минулого року, але якщо підприємство планує збільшувати або зменшувати штат, то цей "нюанс" треба обов’язково врахувати). При його розрахунку враховують заробітну плату, що включається до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні заходи, що нараховуються на зарплату.

Слід зазначити, що застосування резерву відпусток має певні особливості:

) відшкодовуються тільки ті витрати, для покриття яких створено резерв, - тобто оплати щорічних відпусток, додаткових відпусток, компенсацій за невикористані відпуски. А ось оплата за навчальні та творчі відпустки за рахунок резерву відпусток не покривається, а відноситься відразу на витрати відповідного місяця;

) залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, за потреби, збільшується або зменшується.

Норми П (С) БО 11 "Зобов'язання" не забороняють наявність залишків сум забезпечення та перенесення таких сум на наступні звітні періоди, а лише містять декілька умов:

забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків (п.14);

забезпечення використовується для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких воно було створене (п.17);

залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується) (п.18).

Такий стан справ дещо суперечить методиці перевірки обґрунтованості залишку резерву на оплату відпусток, встановленій в Інструкції № 69. Річ у тому, що згідно з правилами Інструкції № 69 такий залишок вважається обґрунтованим, якщо містить суми, що залишилися в результаті невикористаних днів відпустки. Але, залишки сум забезпечення можуть утворюватися не тільки в результаті невикористаних відпусток, а і в результаті відхилення між плановою та фактичною сумами ФОП. Причинами таких відхилень можуть бути зміни ставок посадових окладів, незаплановані інші заохочувальні та компенсаційні виплати, грошові компенсації працівнику за його бажанням за не використані ним дні відпустки в разі переведення на інше підприємство тощо.

Для правильності визначення невикористаного залишку резерву відпусток на кінець звітного року проводять інвентаризацію забезпечення виплат відпусток. Складається список працівників, в якому вказують:

а) прізвище, ім’я, по батькові працівника, підрозділ, в якому він працює;

б) період, за який не використано відпустку;

в) кількість календарних днів відпустки, що припадають на кінець поточного року, які фактично не використані;

г) середньоденну заробітну плату працівника за поточний рік;

д) розміри внесків до фондів соціального страхування (пенсійний, соцстрах, зайнятість і від нещасного випадку)

е) суми резерву на виплату відпускних.

Також згідно з пп. "а" п.11.10 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків залишок резерву (з урахуванням відрахувань до соціальних фондів з цих сум) на кінець звітного року визначається таким шляхом:

а) визначаємо кількість днів невикористаних щорічних відпусток (Кд).

При цьому враховуємо тільки ті дні відпустки, які надаються протягом двох років, і не враховуємо дні відпустки, надані у рахунок невідпрацьованого періоду;

б) визначаємо середньоденну оплату праці працівників шляхом ділення середньомісячної заробітної плати одного працівника на 25,4 (Ср);

в) а тепер Кд х Ср = фактичний залишок резерву.

Сума коригування визначається як різниця між фактичним залишком резерву та сумою відпускних, які будуть надані у рахунок майбутнього невідпрацьованого періоду в звітному періоді. Відхилення коригуються за субрахунком 471: у разі заниження суми резерву проводиться його донарахування, а у разі зайво нарахованої суми резерв сторнується.

Включаються виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати.

Не виключено, що в якомусь місяці створеного резерву оплати відпусток виявиться недостатньо. Тоді частину відпусткових із відрахуваннями, яка перевищила резерв, списують у Дебет відповідного затратного рахунка.

Якщо ж на підприємстві до кінця року (наприклад, до жовтня) всі працівники відгуляли свої відпустки, то із жовтня по грудень резерв не поповнють.

Інвентаризація оформляється відповідним актом. Отриману підсумкову суму резерву відпусток порівнюємо з кредитовим сальдо субрахунка 471 на 31 грудня поточного року, за наявності розбіжностей робимо записи, що коригують в обліку:

− надмірно нараховану суму забезпечення сторнуємо;

− суму, якої бракує, донараховуємо (Дт відповідних рахунків витрат − Кт 471).

Таким чином, формування резерву допоможе розподілити витрати на весь рік.

3.2 Вдосконалення аудиту розрахунків з оплати праці


Фактографічна (облікова) інформація є джерелом для контролю операцій щодо оплати праці, а нормативно_законодавчу інформацію аудитор використовує для того, щоб обґрунтувати законність операцій, пов’язаних з нарахуванням, документальним забезпеченням і обліком цих операцій, а тому пропонуємо певну послідовність перевірки цієї інформації, що наведена на рис

Рисунок - Послідовність виконання детальної перевірки розрахунків з оплати праці

Перевірка по суті передбачає проведення детальних тестів за всіма нарахуваннями виплат та утриманнями з них (сальдо та обороти рахунків, які перевіряються) як синтетичних, так і аналітичних процедур у відповідній послідовності.

Визначення підходів до удосконалення організації та методики аудиту розрахунків з оплати праці згідно з останніми змінами у трудовому законодавстві, а також посилення значення оплати праці пов’язане з чітким окресленням предметної області аудиту розрахунків з робітниками, яка складається із фінансової та статистичної інформації про виплати робітникам та пов’язаними з ними нарахуваннями, утриманнями та розрахунками; системним внутрішнім контролем, обліком особистого складу, оперативним та бухгалтерським обліком розрахунків з оплати праці, системою трудових відносин на підприємстві.

Загальний план аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам має бути досить детальним для того, щоб бути інструкцією для розробки програми аудиту, його точна форма і зміст залежатимуть від розмірів суб’єкта господарювання, складності аудиторської перевірки, а також від конкретних методик і технологій, які застосовуються аудитором, подано у таблиці.

Таблиця 3.2

Етапи

Період застосування

Мета

Підготовчий

На початку аудиту, при плануванні та на протязі усієї перевірки, при коригуванні планової документації

Краще розуміння системи трудових відношень підприємства-клієнта; Виявлення невірно відображених фактів у звітності; Визначення потенційних областей підвищеного ризику; Оцінка ефективності політики планування використання трудових ресурсів та оплати праці.

Детальна перевірка

У процесі здійснення незалежних тестів по суті (оборотів та сальдо рахунків 47, 65, 66, 81)

Отримання аудиторських доказів, які забезпечують необхідний рівень впевненості в ефективності системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю розрахунків за виплатами робітникам та пов’язаними з ними нарахуваннями та витратами на виплати робітникам, на підставі яких аудитор зможе зробити висновки щодо зниження аудиторського ризику до прийнятного рівня

Заключний

При аналізі виявлених відхилень, виконанні аналізу ефективності та підготовки аудиторського заключення

Підтвердження висновків, сформованих за результатами аудиторських процедур по суті на етапі детальної перевірки; визначення показників ефективності використання трудових ресурсів підприємства.


Отже, в ході проведення аудиту розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам формуються такі пропозиції, впровадження яких вдосконалить як матеріальне стимулювання, так і трудові відносини в колективі.

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях


4.1 Система управління охороною праці у банку


У ТОВ "Індустріал-Трейд" відповідальність за організацію охорони праці в банку несе керівник підприємства.

Проаналізувавши систему управління охороною праці ми дійшли висновку, що вона загалом відповідає вимогам діючого законодавства. Зокрема, інструктаж з охорони праці та техніки безпеки проводиться при прийнятті на роботу працівника, а також за встановленим графіком, тобто включає всі з передбачених видів інструктажу: вступний, первинний, повторний, позаплановий інструктаж у разі виникнення надзвичайних подій та цільовий. Наслідком навчань та інструктажу із техніки безпеки є низький рівень виробничого травматизму.

Вступний інструктаж з охорони праці проводиться при прибутті у банк. Можна проводити груповим чи індивідуальним методом у вигляді бесіди-лекції за тематикою. Вступний інструктаж реєструється в "Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці".

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) і працівниками з першочергових соціальних питань, в тому числі з питань охорони праці.

Це ствердження випливає із вимог закону України "Про охорону праці", яким передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Висока оцінка значення колективного договору (угоди) у вирішенні нагальних проблем охорони праці справедлива лише за умов, коли відповідні двосторонні зобов'язання опрацьовані якісно, з врахуванням усіх положень чинного законодавства".

Зобов'язання колективного договору (угоди) певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання та матеріальної відповідальності <http://ohrana-trud.com/dodlekcz/2-dodlekczmater/53-vdpovdalnst-za-porushennya-zakonodavstva-pro-oxoronu-pracz.html> за стан охорони праці.

Зобов'язання колективного договору (угоди) є двосторонніми, тому цей документ повинен містити не тільки вимоги роботодавця (адміністрації підприємства), а й зобов'язання працівників щодо обов'язкового виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, дотримання встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, інструментом і пристроями, обов'язкового використання засобів колективного та індивідуального захисту і т.п. Кожен працівник підприємства зобов'язаний виконувати положення колективного угоди з тих питань охорони праці, які його стосуються.

Проаналізувавши наявні нормативні документи з питань ОПБНС ми дійшли висновку, що існує ряд недоліків щодо їх відповідності чинному законодавству (див. Додаток Г). Зокрема, не відповідає законодавчим нормам Положення про систему управління охороною праці, а саме відсутній перелік професій працівників, звільнених від проведення первинного, повторного і позапланового інструктажів та перелік посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з охорони праці. Також відсутній Наказ про затвердження графіка перевірки стану умов та безпеки праці на поточний рік та журнали реєстрації потерпілих від нещасних випадків, обліку професійних захворювань, обліку об’єктів підвищеної небезпеки та реєстрації аварій. Отже, такі порушення необхідно виправити.

Тобто, загальний стан охорони праці у досліджуваному підприємстві можна назвати прийнятним, але з певними недоліками. Зокрема, нами було складено Акт перевірки стану охорони праці з використанням бальної системи: "0" балів - взагалі не виконано, "1" бал - виконано, але з певними недоліками, "2" бали - повні відповідність нормам (Додаток Д).

Отже, можемо побачити, що у банку приділяється значна увага забезпеченню безпечного проведення виробничого процесу, пожежній безпеці, а також додержанню трудового законодавства. А забезпеченню повітряно-теплового режиму, нормальної освітленості та гігієни не надається належного значення.

Таким чином, недотримання таких вимог може призводити до зниження продуктивності праці, а також травматизму на робочому місці. Також значним недоліком є повна відсутність громадського контролю і пасивність профспілкового комітету у питаннях по охороні праці.

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці у банку


ТОВ "Індустріал-Трейд" знаходиться у будівлі, зовнішні стіни якої виконані з залізобетону та цегли, а внутрішні - зі шлакоблоків. Будівля одноповерхова. Приміщення розміром 4,6 х 5,5 м2, висотою 2,6 м.

Маються два вікна розміром 1,2 м х 1,4 м, що розташовані на великій стіні приміщення і орієнтовані на захід. Матеріал вікон: стекло віконне подвійне, рами дерев'яні подвійні.

У приміщенні розташовано 5 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні - 220 В.

У приміщенні розміщені 6 письмових столів, три шафи для зберігання документів, один холодильник.

Поверхня підлоги рівна, покрита лінолеумом. Це оптимальне покриття для таких приміщень. Так як лінолеум неслизький і має антистатичні властивості.

Приміщення має природне <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0> і штучне освітлення <http://ua-referat.com/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F>. Природне - за рахунок великих широких вікон, які виходять на захід, а штучне - за рахунок люмінесцентних ламп.

Термін експлуатації деяких ламп підходить до кінця, тому вони світяться помаранчевий кольором. Однак такі лампи на підприємстві не міняють до повного їх перегорання. Це знижує рівень освітленості кабінету, що дає додаткове навантаження на зір співробітників.

На вікнах важать жалюзі, які рятують від яскравих сонячних променів влітку.

На стінах наклеєні шпалери <http://ua-referat.com/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8> спокійного світлого <http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE> кольору, які не відволікають від роботи. У кожному кабінеті ростуть живі квіти в горщиках. Це позитивно впливає на моральний стан персоналу.

Вологе прибирання приміщення проводиться 2 рази на тиждень, хоча за нормами повинна проводитися щоденно. Це негативно позначається на вологості повітря і чистоті приміщення, що безпосередньо пов'язано із самопочуттям персоналу.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

Для даного приміщень основними небезпеками можуть бути:

-        небезпека ураження електричним струмом;

-        небезпека виникнення пожежі;

         відхилення санітарно-гігієнічних умов від нормативних вимог.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці в даному приміщенні можемо віднести до допустимих.

Робоче місце менеджера з продажу складається з письмового столу, стільця і засобів зв'язку.

Висота столу складає 730 мм, Ширина - 1200 мм, Глибина - 700 мм, що є нормою.

Стільці зі спинкою, жорсткі, нерегульовані, що не дуже зручно при тривалій сидячій позі. На таких стільцях працівник швидше втомлюється і тим самим знижується його працездатність. Щоб цього уникнути необхідно використовувати стільці з обов'язковими елементами у вигляді спинок, підлокітників з регульованою висотою сидіння.

У зв'язку з тим, що столи невеликі і не зовсім призначені для роботи на комп'ютерах, а монітори <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80> займають багато місця, то відстань від екрану монітора до очей співробітника приблизно 400 мм, а має бути не менше 500 мм. Це негативно впливає на здоров'я та роботу менеджерів.

До кожного комп'ютера підключений принтер, а до деяких ще і сканер. У кількох кабінетах відділу знаходяться копіювальні пристрої. Все це полегшує і прискорює прийом-передачу даних між співробітниками підприємства та клієнтами.

В холодну пору року в приміщенні температура повітря 24 0С, що становить допустимого значення, так як згідно з ДСТУ 12.1.005-88 допустима температура повітря знаходиться в діапазоні від 20 до 24 0С (оптимальна становить 21-23 0С). Це не має шкідливих наслідків для організма. В теплу - температура повітря 27 0С, що становить допустиму ступінь шкідливості, так як згідно з ДСТУ 12.1.005-88 допустима температура повітря знаходиться в діапазоні від 21 до 28 0С (оптимальна становить 22-24 0С).

Щодо вологості, то в холодну пору року в приміщенні відносна вологість повітря 65 %, що становить допустиму ступінь, так як згідно з ДСТУ 12.1.005-88 допустима відносна вологість повітря на постійних робочих місцях в холодну пору року не більша 75 % (оптимальна становить 40-60 %), а в теплу відносна вологість повітря 65 %, що становить 1 ступінь, так як згідно з ДСТУ 12.1.005-88 допустима відносна вологість повітря на постійних робочих місцях в теплу пору року не більша 60 % (оптимальна становить 40-60 %). Це сприяє погіршенню умов праці, але значних шкідливих наслідків організму не несе.

Швидкість руху повітря в холодну пору року 1 м/с, що значно більша за оптимальну ступінь шкідливості, так як згідно з ДСТУ 12.1.005-88 оптимальна швидкість руху повітря на постійних робочих місцях в холодну пору року не більша 0,1 м/с. (допустима становить не більше 0,2 м/с). Це сприяє незначному погіршенню умов праці. В теплу пору року швидкість руху повітря 1 м/с, що більша за оптимальну ступінь шкідливості, так як згідно з ДСТУ 12.1.005-88 оптимальна швидкість руху повітря на постійних робочих місцях в теплу пору року 0,2 м/с (допустима 0,1-0,3 м/с). Це також сприяє незначному погіршенню умов праці.

На робочому місці діє рівень шуму з силою 70 дБА,що перевищує допустиму ступінь шкідливості, так як згідно з ДСТУ 17187-81 становить норма становить 65 дБа. Це сприяє незначному погіршенню умов праці.

Рівень інфразвуку 50 дБ діє з частотою 4 Гц, що становить допустиму ступінь шкідливості, так як згідно з ГН 220-77-80 для частоти 4 Гц норма рівню інфразвуку становить 105 дБа. Також, на робочому місці діє електростатичне поле з силою 14 кВ/м, що становить допустиму ступінь шкідливості, так як згідно СН 1757-77 норма дії електростатичного поля становить 21.4 кВ/м.

На робочому місці, бухгалтер має допустиму фізичну навантаженість, так як він не робить тяжких фізичних навантажень, не проходить на протязі робочого дня великих відстаней і, взагалі, працює в переважній більшості з паперами, що не є сильним фізичним навантаженням. Бухгалтер на робочому місці має вільну зручну позу (зміна пози "сидячи-стоячи" за бажанням робітника), що становить оптимальну фізичну навантаженість.

Отже, можемо зробити висновок, що умови праці не є досконалими у даному відділі, тому пропонуємо для їх поліпшення та підвищення працездатності фахівців зробити наступне:

. обладнати приміщення системами кондиціонування та зволоження повітря для створення сприятливих кліматичних умов праці;

2. встановити <http://ua-referat.com/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8> в кожному кабінеті з ПК вогнегасник і аптечку;

. замінювати лампи, негайні помаранчевим кольором, на нові. Це дозволить знизити навантаження на зір і підвищити рівень освітленості приміщення;

. встановити <http://ua-referat.com/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8> на робочих столах менеджерів світильники з можливістю їх переміщення відповідно <http://ua-referat.com/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C> з індивідуальними особливостями працівника. Це дозволить полегшити роботу з документами;

. проводити в приміщеннях щоденне вологе прибирання;

. закласти щілини у віконних рамах для збереження тепла в кабінетах і скорочення витрат електроенергії;

. чистити вікна і лампи в приміщеннях не рідше двох разів на рік. Це дозволить збільшити рівень освітленості кабінету;

. замінити старі ПК на нові з РК монітором. Це знизить навантаження на зір людини, зменшить його стомлюваність, а також допоможе позбутися від шуму вентиляторів;

. замінити звичайні письмові столи, на яких є ПК, на спеціальних комп'ютерні столи. Це дозволить створити зручну позу фахівця при роботі з ПК і тим самим зменшити його стомлюваність;

. замінити звичайні жорсткі нерегульовані стільці зі спинкою на підйомно-поворотні і регульовані по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки стільці. Це допоможе знизити стомлюваність бухгалтерів.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ТОВ "Індустріал-Трейд"


Здійснений аналіз умов середовища в приміщенні підприємства свідчить про те, що воно за рівнем електронебезпеки є приміщенням "без підвищеної небезпеки". В приміщенні встановлено двадцять комп’ютерів, десять принтерів, п’ять телефонів, один електрочайник. Все обладнання працює під напругою 220V та є новим.

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення банку за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії "В" (оскільки будівля не належить до категорії "А" чи "Б" та сумарна площа приміщень категорії "В" перевищує 10% загальної площі всіх приміщень). Ступінь вогнестійкості будівлі, в якій розміщено банк, дорівнює ІІ.

Причиною пожежі в приміщенні банку можуть бути несправність електрокомунікаційного обладнання та неправильне використання електричного обладнання.

Протипожежна профілактика передбачає в ТОВ "Індустріал-Трейд" введення таких заходів, як інструктаж, перевірку засобів захисту не рідше одного разу на півріччя, використання не більше 80% від номінальної потужності обладнання, використання сигналізації прямої дії.

Протипожежний інвентар ТОВ "Індустріал-Трейд" представлено пожежним стендом, який включає в себе два вуглекислотні вогнегасники ВВ-5, один ящик з піском, одне протипожежне покривало, по дві лопати, ломи і сокири, а також передбачена система пожежного водопостачання з двома протипожежними рукавами. У приміщенні, де розташовано пожежний кран, є інструкція з його експлуатації. Встановлені датчики: теплові (у всіх приміщенням, окрім архіву), димові (архів).

В приміщенні підприємства загалом горючі речовини не зберігаються.

Схема евакуації (додаток Е) на випадок пожежі затверджується керівником підприємства та вивішується на видному місці (в коридорі та по шляху евакуації). По шляху евакуації також встановлено аварійні світильники. Ширина виходу складає 1,5 метри. Ключі від виходу знаходяться на видному місці в охорони. На інформаційному щиті є інструкція з проти пожежі.

В ТОВ "Індустріал-Трейд" передбачені заходи для профілактики пожежі, зокрема ізолюють від вологи розетки розташовані в санвузлах і на зовнішніх стінах, для гасіння недопалків використовують попільнички. З метою попередження пожеж і вибухів, збереження життя і майна запобігає створенню в будинку запасів легкозаймистих і горючих рідин, а також схильних до самозаймання і здатних до вибуху речовин. Наявні їх невеликі кількості утримуються в щільно закритих посудинах, далеко від нагрівальних приладів, не піддаються трясці, ударам, розливу. Також не встановлюються електронагрівальні прилади поблизу горючих предметів. Забороняється перевантажувати електромережу, залишати без нагляду включені електроприлади <http://ua-referat.com/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B4>; при ремонті останніх їх відключають від мережі.

Забороняється захаращувати під'їзні шляхи до будівель, підхід до пожежних гідрантів, замикати двері загальних передпокоїв в багатоквартирних будинках, змушувати важкими предметами перегородки і балконні люки, закривати отвори повітряної зони незадимлюваних сходових клітин. Постійно контролюється справність засобів пожежної автоматики і утримуються пожежні сповіщувачі, система димовидалення та засоби пожежогасіння <http://ua-referat.com/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F> в справному стані.

У разі пожежі необхідно терміново покинути будівлю, використовуючи основні і запасні (пожежні) виходи або сходи <http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8>, і як можна швидше зателефонувати в пожежну охорону, повідомити П.І.Б., адресу і що горить.

У початковій стадії розвитку пожежі можна спробувати загасити його, використовуючи всі наявні засоби пожежогасіння (зокрема в ТОВ "Індустріал-Трейд" це вогнегасники, вода та ін.) Необхідно пам'ятати, що вогонь на елементах електропостачання <http://ua-referat.com/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F> не можна гасити водою. Попередньо треба відключити напругу або перерубати провід сокирою з сухою дерев'яною ручкою. Якщо всі старання виявилися марними, і вогонь поширився, потрібно терміново покинути будівлю (евакуюватися). При задимлення сходових клітин слід щільно закрити двері, що виходять на них, а при утворенні небезпечної концентрації диму і підвищення температури в приміщенні (кімнаті), переміститися на балкон, захопивши з собою намочений ковдра (килим, іншу щільну тканину), щоб сховатися від вогню в разі його проникнення через дверний і віконний отвори; двері за собою щільно прикрити. Евакуацію потрібно продовжувати по пожежній драбині або через іншу квартиру, якщо там немає вогню, використавши міцно пов'язані простирадла, штори, мотузки або пожежний рукав. Спускатися треба по одному, підстраховуючи один одного. Подібне самопорятунку пов'язано з ризиком для життя і допустимо лише тоді, коли немає іншого виходу. Не можна стрибати з вікон (з балконів) верхніх поверхів будівель, тому що статистика <http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0> свідчить, що це закінчується смертю або серйозними каліцтвами. Для захисту цінних речей і документів від вогню застосовуються вогнетривкі сейфи.

Розглянувши обладнання будівель та споруд можемо зробити висновок, що в ТОВ "Індустріал-Трейд" приділяється значна увага забезпеченню безпечного проведення виробничого процесу, пожежній безпеці, забезпеченню спецодягом і медобслуговуванням, а також додержанню трудового законодавства. А забезпеченню повітряно-теплового режиму, нормальної освітленості та гігієни не надається належного значення. Недотримання таких вимог може призводити до зниження продуктивності праці, а також травматизму на робочому місці. Також значним недоліком є повна відсутність громадського контролю і пасивність профспілкового комітету у питаннях по охороні праці.

Висновок


Перехід України до ринкової економіки на даному періоді супроводжується чималою кількістю негативних явищ, таких як кризовий стан промисловості, відсутність будь-якої підтримки товаровиробників з боку держави.

В таких умовах особливо важливим для науково-дослідних установ є не тільки вистояти (не стати банкрутом), а й по мірі можливості зміцнити свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Велику роль відіграє оптимальна організація бухгалтерського обліку, фінансової звітності та фінансового аналізу і планування на підприємстві.

Основною виробничою задачею кожного підприємства є підвищення рівня продуктивності праці, якісних характеристик продукту, що виробляється, зменшення витрат та як наслідок збільшення прибутку.

Оскільки важливою складовою витрат підприємства є витрати на оплату праці, що регулюються великою кількістю законодавчих та нормативних актів, які постійно змінюються, то дослідження організації обліку і аудиту розрахунків з оплати праці є надзвичайно актуальним у світлі економічних умов, в яких працює підприємство.

Реформа бухгалтерського обліку вплинула на облік розрахунків з оплати праці не лише в частині зміни рахунків, що беруть участь у відображенні операцій розрахунків з оплати праці. Підприємства отримали більше самостійності у виборі прийомів та напрямів власної облікової політики, а саме таких як вибору порядку ведення обліку витрат, створення резерву на оплату відпусток, вибору форм і систем оплати праці, що найбільш прийнятні для даного підприємства. Але на сьогоднішній день ще існують невирішені питання і суперечки в сфері оплати праці.

Дослідження організації обліку та аудиту розрахунків підприємства з оплати праці свідчить, що бухгалтерський облік ведеться у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Плану рахунків обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, Національних стандартів, а також наказу "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства" за журнально-ордерною формою з елементами комп’ютерної обробки за допомогою прикладних програм, аудит розрахунків з оплати праці на підприємстві на внутрішньому рівні не проводиться.

Дослідження проблеми організації обліку та аудиту розрахунків підприємства з оплати праці дало змогу теоретично обґрунтувати та розробити такі рекомендації та пропозиції, спрямовані на вирішення ряду методологічних і практичних завдань.

З метою покращення інформації з розрахунків за виплатами працівникам для аналізу та прийняття управлінських рішень запропонували впровадження ряду субрахунків до рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", що дозволить підприємству вести облік за виплатами, які не входять до фонду оплати праці на окремому рахунку та надасть більш детальну інформацію. Також запропонували впровадження формування забезпечення майбутніх витрат на оплату відпусток, що надасть підприємству можливість постійно підтримувати величину фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) на плановому рівні, уникати її стрімких коливань та рівномірно розподіляти витрати на оплату відпусток протягом звітного року, що в свою чергу стабілізує стан підприємства в цілому. З метою вдосконалення аудиту на підприємстві в цілому, та зокрема по розрахункам з оплати праці, запропонували детальний порядок проведення аудиту.

Одержані результати досліджень можуть бути використані в практиці ТОВ "Індустріал-трейд".

Список використаних джерел


1. Бачевська, І. Л Теоретичні аспекти заробітної плати в умовах ринкової економіки [Текст] / І.Л. Бачевська // Актуальні проблеми економіки (укр.). - 2005. - №1. - С.10-16.

. Безтелесна, Л. Удосконалення механізму мотивації продуктивності найманих працівників [Текст] / Л. Безтелесна, Г. Міщук, С. Мартинюк // Україна: аспекти праці (укр.). - 2006. - № 1. - C.42-49.

. Білоченко, А.М. Розвиток фінансового ринку Республіки Польша [Текст] / А.М. Білоченко // Фінанси України. - 2007. - №5. - С.86-96.

. Быков, В.М. Применение компьютерных технологий при кадровом аудите [Текст] / В.М. Быков, М.Г. Дороженко // Управление персоналом. - 2009. - № 1. - С.53-57.

. Бикова, Г. Виплати лікарняних працівнику підприємства [Текст] / Г. Бикова // Дебет-кредит. - 2006. - № 47. - C.21-24.

. Бикова, Г. Коли і як нараховувати вихідну допомогу [Текст] / Г. Бикова // Дебет-кредит. - 2006. - №46. - С.30-31.

. Близнюк, В. Гендерні відмінності оплати праці в Україні [Текст] / В. Близнюк // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 6. - С.18-26.

. Боброва, О.Г. Організація і стимулювання праці: навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисц. у 2 ч. Ч.2 [Текст] / О.Г. Боброва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. - 2-ге вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 145 с. - ІSBN 966-574-634-0

. Богиня, Д.П. Основи економіки праці [Текст]: навчальний посібник / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2000. - 313 с. - ІSBN 966-472-345-8

. Бойченко, Г. Пільги, що надаються робітникам, які проходять виробниче навчання, перекваліфікацію або навчання іншим спеціальностям [Текст] / Г. Бойченко // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 12. - C.81-83.

. Бутинець, Т.А. Бухгалтерський облік [Текст]: навчальний посібник для студентів вузів / Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 569 с. - ІSBN 966-683-201-4

. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст]: навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с. - ІSBN 966-7570-84-3

. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст]: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець. - 5-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 726 с. - ІSBN 966-264-726-0

. Бутинець, Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку [Текст]: підручник для студентів вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. і доп. / Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Давидюк, Т.В. Шахрайчук - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с. - ІSBN 966-683-000-0

. Бутинець, Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку [Текст]: навчальний посібник для студентів вузів / Ф. Ф Бутинець, С.М. Лайчук, О.В. Олійник, М.М. Шигун - Житомир: ПП "Рута”, 2002. - 591 с. - ІSBN 966-8059-10-7

. Валентинова, Т. Платіжні картки на підприємстві: застосовуємо правильно [Текст] / Т. Валентинова // Все про бухгалтерський облік. - 2006. - № 13. - C.22-40

. Вахрушина, М.А. Международные стандарты учета и финансовой отчетности [Текст]: учебное пособие / М.А. Вахрушина, Л.А. Мельникова, Н.С. Пласкова - М.: Вузовский учебник, 2005. - 320 с. - ІSBN 5-9558-0026-3

. Ващуленко, О.С. Тенденції розвитку системи оплати праці в науковій сфері України [Текст] / О.С. Вашуленко // Проблеми науки. - 2008. - № 8. - C.18-25.

. Верига, Ю.А. Звітність підприємств [Текст]: навчальний посіб. / В.Я. Верига. - Мін-во освіти і науки України - К.: КНЕУ, 2005. - 322 с. - ІSBN 966-578-358-1

. Волинський, Г. З досвіду ринкової трансформації Східної Німеччини і Польщі [Текст] / Г. Волинський // Економіка України. - 2007. - №6. - С.77-82.

. Вороная, Н. Вчимося на чужих помилках [Текст] / Н. Вороная, А. Свіріденко, М. Ковенко // Податки та бухгалтерський облік. Спеціальний випуск. - 2009. - № 4. - С.4-120.

. Вороная, Н. Щорічна відпустка: нюанси надання [Текст] / Н. Вороная // Податки та бухгалтерський облік (укр.). - 2006. - №34. - C.21-24.

. Відпустки та путівки (надання, оплата) [Текст] // Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - № 34. - С.35-37.

. Галузина, С.М. Международный учет и аудит [Текст]: учебное пособие / С.М. Галузина, Т.Ф. Пуптис - СПб.: Питер. - 2006. - 272 с. - ІSBN 966-128-819-4

. Гарасим, П.М. Первинний та аналітичний облік на підприємстві [Текст]: навчальний посібник / П.М. Гарасим, Г.П. Журавель, Р.Ф. Бруханський, П.Я. Хомин - Тернопіль. - 2005. - 464 с. - ІSBN 966-308-109-0

. Голов, С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування [Текст] / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 11. - С.43-47.

. Гольда, А.В. Формування системи мотивації та стимулювання трудової діяльності з орієнтацією на кінцевий результат [Текст] / А.В. Гольда // Формування ринкових відносин в Україні (укр.). - 2006. - № 9. - C.158-162.

. Дієсперов, В. Оплата праці як похідна від її продуктивності та дохідності [Текст] / В. Дієсперов // Україна: аспекти праці. - 2008. - №7. - С.32-38.

. Дікань, Л.В. Контроль і ревізія [Текст]: навчальний посібник - 2-е вид., перероб. і доп. / Л.В. Дікань - Київ: Знання, 2007. - 327 с. - ІSBN966-346-345-7

. Домбровський, В. Автоматизація виплати заробітної плати: методичніта практичні підходи [Текст] / В. Домбровський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 6. - C.52-56.

. Домбровський, В.А. Організація і методика обліку та аналізу праці та її оплати на базі сучасних інформаційних технологій: Спец.08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності) [Текст] /: автореф. дис. канд. економ. наук / В.А. Домбровський; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: [Б. В.], 2007. - 20 с.

. Дорош, Н.І. Аудит: методологія і організація [Текст]: навчальний посібник / Н.І. Дорош - К.: ТОВ "Знання", 2001. - 102 с. - ІSBN 966-620-082

. Економіка праці і соціально-трудові відносини [Текст]: навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України, Донбаська держ. машинобудівна академія; ред.В.М. Ковальов. - К.: ЦНЛ, 2006. - 256 с. - ІSBN 966-364-267

. Єсінова, Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: навчальний посібник / Н.І. Єсінова. - К.: Кондор, 2006. - 432 с. - ІSBN 966-7982-41-6

. Экономика труда и социально-трудовые отношения [Текст]: учебник / Р.П. Колосов. - М.: Изд-во МГУ: ЧеРо, 1996. - 623 с. - ІSBN 5-211-03712-Х

. Жигалкин, И.П. Основополагающие аспекты учета труда и заработнойплаты [Текст]: учебно-практическое пособие / И.П. Жигалкин, Л.А. Мирошниченко. - Х.: Консум, 2002. - 260 с. - ІSBN 966-7920-30-5

. Жиглей, І.В. Колективний договір на підприємстві: заходи організації обліку та оподаткування [Текст] / І.В. Жиглей, К. Шиманська // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 9. - С.45-57.

. Заробітна плата від А до Я [Текст] // Дебет-Кредит. - 2008. - № 29. - С.24-36

. Інструкція зі статистики заробітної плати [Електронний ресурс]: затверджено наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5 - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgіbіn/ laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Калина, П.В. Облік та аналіз заробітної плати на підприємстві [Текст] / П.В. Калина // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №2. - С.61-64.

. Карась, О. Кзпп для бухгалтера і керівника: як скласти посадову інструкцію співробітника бухгалтерії [Текст] / О. Карась, Л. Броуман // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №43. - С.6-11.

. Кельперис, И. Повышение квалификации в процессе управления персоналом [Текст] / И. Кельперис // Управление персоналом (рус.). - 2007. - № 7. - C.56-60.

. Кім, Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та їх заповнення [Текст]: навчальний Посібник / Г. Кім, В.В. Сопко, С.Г. Кім. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 440 с. - ІSBN 966-8568-42-7

. Кодацький, В.П. Совершенствование материального стимулирования на предприятиях [Текст] / В.П. Кодацький // Економіка. Фінанси. Право (укр.). - 2006. - № 9. - C.3-6.

. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами [Текст] / Мін-во праці та соціальної політики України. - К.: Юрінком, 1997. - 1040 с.

. Кононенко, О. Аналіз фінансової звітності [Текст] / О. Кононенко. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Харків: Фактор, 2005. - 156 с. - ІSBN 966-364-88

. Кочерга, С.В. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст]: навчальний посібник / С.В. Кочерга, К.А. Пилипенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 216 с. - ІSBN 966-364-063-4

. Кравченко, О.Б. Пріоритетні напрями актуалізації політики зайнятості в Україні для забезпечення інноваційного зростання економіки [Текст] О.Б. Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 10. - C.56-64.

. Краевая, А. "Оплата за результат" спасает от текучести кадров [Текст] / А. Краевая // Банковская практика за рубежом. - 2006. - № 3. - C.58-62.

. Крищенко, К. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління оплатою праці [Текст] / К. Крищенко // Україна: аспекти праці. - 2007. - № 6. - С.9-17.

. Лазарев, А. Система мотивации, выгодная для всех [Текст] / А. Лазарев // Управление персоналом (рус.). - 2007. - № 17. - C.58-62.

. Лазер, К. Інтеграція Польщі в аспекті розподілу праці в ЄС: приклад для України [Текст] / К. Лазер, К. Шрадер // Журнал європейської економіки. - 2006. - №3. - С.267-286.

. Лебедева, С. Регулирование зароботной платы и обеспечение устойчивого экономического развития: методологические и методические подходы [Текст] / С. Лебедева // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 8. - С.12-23.

. Левицька, Н.М. Як ефективно оптимізувати документообіг [Текст] / Н.М. Левицька // Податкове планування. - 2006. - №3. - С.22-23.

. Леонова, Н. Надання путівок працівникам [Текст] / Н. Леонова // Податки та бухгалтерський облік (укр.). - 2006. - №34 - С.24-28.

. Лікарняні та інші соціальні виплати працівникам у прикладах [Текст] // Збірник систематизованого законодавства. - 2009. - № 2. - С.12-32.

. Лисицький, В.І. Економічна стабільність як умова піднесення перехідних економік. Досвід Польщі та уроки для України [Текст] / В.І. Лисицький // Вісник Національного банку України. - 2000. - № 2. - C.5-7.

. Лучко, М.Р. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст]: навчальний посібник / М.Р. Лучко, І.Д. Бенько - К.: ТОВ "Знання", 2006. - 311 с. - ІSBN 966-346-171-3

. Майстерний звіт і документообіг [Текст] / П.О. Кузніцова // Дебет-Кредит. - 2008. - №15. - С.43-46.

. Марчак, О. Досвід організації оплати праці в країнах з розвиненою ринковою економікою [Текст] /: автореф. дис. канд. економ. наук / О. Марчак; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: [Б. В.], 2005. - 40 с.

. Марченко, О.П. Як уникнути проблем під час впровадження системи автоматизованого обліку [Текст] / О.П. Марченко // Дебет-Кредит (укр.). - 2006. - №38. - С.25-27.

. Мірошниченко, А.М. Алгоритм розрахунку лікарняних відповідно до ч.3 ст.4 Закону №2240 [Текст] / А.М. Мірошниченко // Податки та бухгалтеський облік. - 2008. - № 11. - C.169-172.

. Мортіков, В. Проблема реалізації трудових угод [Текст] / В. Мортіков, А. Моклякова // Україна: аспекти праці. - 2009. - № 1. - С.17-21.

. Мурашко, В.М. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності [Текст]: навчальний посібник / В.М. Мурашко, Т.М. Сторожук, О.В. Мурашко - Київ: ЦУЛ, 2003. - 311 с. - ІSBN 966-8253-06-1

. Новак, І. Соціальний пакет як механізм удосконалення оплати праці [Текст] / І. Новак // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 2. - C.6-13.

. Оплата труда [Текст] // Баланс-библиотека. - 2007. - № 5. - С.24-27.

. Основи трудового права України [Текст]: підручник / ред.П.Д. Пилипенко. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Магнолія плюс, 2006. - 280 с. - ІSBN 966-8340-22-1

. Пантелійчук, Л. Бухгалтерський облік та оподаткування виплати відпусток, нарахування зарплати інвалідам та утримання з неї (у запитаннях та відповідях) [Текст] / Л. Пантелійчук, Н. Хрустальова // Бухгалтерський облік і аудит (укр.). - 2006. - №11 - С.36-39.

. Петрик, О. Аудит розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам: вимоги до організації та методики [Текст] / О. Петрик, Н. Шульга // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 12. - C.47-55.

. Петрик, О.А. Аудит у зарубіжних країнах [Текст]: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / О.А. Петрик, М.Т. Фенченко - К.: КНЕУ, 2005. - 168 с. - ІSBN 966-574-370-8

. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [Електронний ресурс]: затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 із змінами і доповненнями - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Покрищук, В. Що таке неформальна зайнятість? [Текст] / В. Покрищук // Праця і зарплата. - 2005. - № 48. - C.6-9.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам" [Електронний ресурс]: затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 р. №601 - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Порядок обчислення середньої заробітної плати [Електронний ресурс]: затверджено наказом КМУ від 08.02.95р. №100 - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про відпустки [Електронний ресурс]: Закон України від 15.11.96р. №504/96 - ВР - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgіbіn/ laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування [Електронний ресурс]: Закон України від 09.07.03р. №1058 - VІ - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [Електронний ресурс]: Закон України від 22.02.01р. №2272-ІІІ - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [Електронний ресурс]: Закон України від 02.03.00р. №1533-ІІІ - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням [Електронний ресурс]: Закон України від 18.01.01р. №2240-ІІІ - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgіbіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про оплату праці [Електронний ресурс]: Закон України від 24.03.1995р. №108/95 - ВР - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgіbіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про охорону праці [Електронний ресурс]: Закон України у редакції від 21.11.02р. №229 - VІ - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgіbіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Про податки з доходів фізичних осіб [Електронний ресурс]: Закон України від 22.05.2003р. №889 - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/maіn. cgі. - Законодавство України.

. Пшенична, А. Аудит [Текст]: навчальний посібник. / А. Пшенична. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 320 с. - ІSBN 978-966-364-643-5

. Ревенко, А. Заробітна плата в операційних витратах підприємств [Текст] / А. Ревенко // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 7. - С.7-15.

. Ревенко, А.П. Оплата праці у структурі виробництва [Текст] / А.П. Ревенко // Економічна теорія. - 2007. - № 2. - C.70-81.

. Ротань, В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю [Текст] / В.Г. Ротань, І.В. Зуб, Б.С. Стичинський. - 8-ме вид., доп. та перероб. - К. - Севастополь: А.С. К.: Ін-т юр. досліджень, 2007. - 944 с. - ІSBN 978-966-539-496-7

. Рябець, А.П. Удосконалення правового регулюваня оплати праці [Текст] / А.П. Рябець // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - № 2. - C.3-5.

. Скрипник, А. Оцінка податкового навантаження і детінізація фонду оплати праці [Текст] / А. Скрипник, Г. Гендлер // Економіка України. - 2007. - № 5. - C.17-26.

. Смачило, В. Формування механізму перерозподілу трудових ресурсів із застосуванням систем стимулювання праці [Текст] / В. Смачило, О. Колмакова // Україна: аспекти праці (укр.). - 2007. - № 3. - C.32-40.

. Смолінська, О. Є Стратегія організації та управління людськими ресурсами [Текст] / О. Є. Смолінська // Актуальні проблеми економіки (укр.) - 2007. - № 6. - C.107-115.

. Сурков, С. Зарплата как средство самоутверждения работников: действия менеджеров [Текст] / С. Сурков, Е. Трофимова // Управление персоналом. - 2008. - № 7. - C.23-28.

. Тимофеев, А.В. Организация бюджетирования и оплата труда персонала компании [Текст] / А.В. Тимофеев // Менеджмент в России и за рубежом. - 2005. - № 2. - C.101-109.

. Тимофеев, А.В. Особенности организации оплаты труда руководителей управляющей компании промышленного концерна [Текст] / А.В. Тимофеев // Менеджмент в России и за рубежом. - 2008. - № 1. - C.113-119.

. Труд и зарплата [Текст] // Библиотека главбуха. - 2008. - № 3. - С.18-21.

. Труд и зарплата: все, что должен знать бухгалтер [Текст] // Библиотека главбуха. - 2009. - N 4. - С.3-14.

. Шаповал, О. "Звіт" після хвороби (документальне оформлення тимчасової непрацездатності працівника) [Текст] / О. Шаповал // Податки та бухгалтеський облік. - 2008. - № 11. - C.172-175.

. Шляхетко, В.В. Мотивація до праці як джерело господарського поступу держави [Текст] / В.В. Шляхетко, А.М. Штангрет // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 12. - C.141-144.

Похожие работы на - Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!