Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КОЛЕДЖ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Реферат на тему:
«Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці»
ВИКОНАЛА:
студентка III курсу
спеціальності « Фінанси і кредит»
групи ФК-12-1
Удовіченко Катерина
ПЕРЕВІРИЛА:
Кушнір Л.В.
санітарія виробниче середовище гігієна праця
КИЇВ 2015
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Виробниче середовище в умовах сучасних методів господарювання характеризуються посиленим негативним впливом шкідливих та небезпечних чинників на гігієнічні показники й санітарний стан умов праці, а відтак і на організм людини. Подолання цього явища веде до зниження рівня професійних захворювань, до зміцнення здоровя працюючих, що забезпечується системою соціально-економічних заходів. У здійсненні цього завдання велику роль відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як і її практичне втілення.
Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, що вивчає вплив на організм чинників виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дії на здоров'я людини.
Гігієна - наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на організм людини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил та заходів, що мають забезпечувати здорові санітарні умови та запобігати захворюванням.
Що таке «гігієна праці»?
Гігієною праці називається галузь науки, що вивчає трудову діяльність людини і виробниче середовище, в якому вона відбувається, їх вплив на організм і розробляє санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на створення сприятливих і здорових умов праці і підвищення її продуктивності.
Предметом гігієни праці є:
. Вивчення впливу на організм хімічних, фізичних, біологічних, психофізіологічних чинників виробничого середовища і розробка гігієнічних нормативів.
. Вивчення стану здоровя працівників з метою усунення несприятливого їх впливу на здоровя працюючих.
Виробнича санітарія - система організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів і засобів, що запобігають впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів. Можливий вплив на працівників шкідливих виробничих чинників і розвиток професійних захворювань вивчає виробнича санітарія, яка розробляє систему організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини.
Система організаційних заходів передбачає правильну організацію праці на робочих місцях, дотримання режиму праці, організацію навчання та інструментів з охорони праці, організацію постійного контролю та нагляду за дотриманням санітарних норм і правил у виробничому процесі, при спорудженні будівель і споруд, а також в процесі їх реконструкції або експлуатації.
До організаційних заходів належать:
1.дотримування вимог ОП жінок та осіб віком др. 18 років; проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
2.Забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.
Система технічних засобів спрямована на розробку і застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих від шкідливих виробничих чинників. Це технічні засоби боротьби з шумом, вібрацією, з шкідливими випромінюваннями і т. ін.
До технічних заходів належать:
1.систематичне підтримання чистоти в приміщеннях і на робочому місці;
2.улаштування систем опалення, вентиляції і кондиціювання робочих місць;
.забезпечення працюючих від шуму вібрації, ультра-та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Призначенням санітарних норм (СН) є створення на робочих місцях сприятливої для працюючої людини санітарно-гігієнічної обстановки. Спираючись при аналізі умов праці на існуючі СН, здійснюється нормування часу на тривалість робочої зміни й робочого стажу, відпочинок, визначається необхідність виділення лікувально-профілактичного харчування і т. п.
Комплекс шкідливих виробничих факторів класифікується за природою дії на організм людини на наступні групи:
1 - фізичні - підвищена запиленість, загазованість повітря робочої зони, його підвищена або знижена температура, тиск, відносна вологість, швидкість руху повітря, недостатня або надмірна освітленість робочої зони, підвищені рівні електромагнітних полів (ЕМП), іонізуючих випромінювань (ІВ), шуму, вібрації, інфразвукових, ультразвукових коливань, підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини та ін.
2 - хімічні - загальнотоксичні, дратівні, канцерогенні, сенсибілізуючі та ін. (ацетон, бензин, мастила і т. п.).
3 - біологічні - бактерії, віруси, тобто біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих може викликати захворювання (наприклад робота на станціях очищення стічних вод).
4 - психофізичні - підрозділяють, у свою чергу, на дві підгрупи: фізичні перевантаження й нервово-психічні перевантаження. До фізичних перевантажень відносяться статичні, динамічні перевантаження, гіподинамія. До нервово-психічних - розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.
Що таке санітарно-гігієнічні умови праці?
Санітарно-гігієнічні чинники умов праці чинять постійний вплив на функціонування організму або його окремих систем. Постійно або періодично впливають на здоровя фізичні, хімічні, біологічні або психофізіологічні чинники. На людину безпосередньо впливає психогенний чинник через засоби масової інформації і т. ін.
Санітарно-гігієнічні особливості виробничих процесів можуть впливати на організм людини одномоментно, бути мало потужними або чинити негативну дію - аж до смертельних наслідків.
Що таке гігієнічні нормативи?
Шляхом гігієнічного нормування встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, ґрунтах ,продуктах харчування, гранично допустимі рівні і дози (ГДР, ГДЦ) шкідливо діючих на організм чинників, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. ін.
Граничнодопустимим нормативом (ГДК, ГДЦ, ГДР) вважається такий чинник, який при щоденній роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більше 40 годин на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може спричинити змін у стані здоровя працівника або його нащадків.
Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників вважають такий, що не завдає жодної шкоди організму людини у генетичному розумінні.
Що є обєктом гігієнічного нормування?
Обєкти гігієнічного нормування умовно поділяються на дві групи.
До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду людині (шум, пил, вібрація).
До другої групи належать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, - мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолет і т. ін.
Для цих груп чинників шляхом гігієнічного нормування встановлюють допустимі рівні, дози, концентрації і узагальнюють їх у спеціальних документах, державного санітарного законодавства.
Паспортизація санітарно-технічного стану умов праці
Ціль паспортизації - виявлення робочих місць 1 ділянок, що не відповідають затвердженим нормам безпеки праці, а також кількості працюючих у цих умовах.
Для документального обліку стану санітарно-гігієнічних умов праці на робочому місці й у робочій зоні служить Типовий паспорт санітарно-технічного стану умов праці. У паспорт вносяться дані інструментальних вимірів виробничих факторів на робочих місцях, у приміщеннях і робочих зонах (мікроклімат, освітленість, шум), а також статистичних даних і будівельних вимірів. Інструментальні виміри проводяться районними, міськими санітарно-епідеміологічними станціями або пересувними лабораторіями охорони праці, що функціонують при облкомунжитлоуправліннях.
Початковий етап паспортизації на підприємствах полягає у визначенні виробничих ділянок, цехів або груп, робочих місць, що характеризуються однаковими умовами праці для всіх категорій працюючих, на яких робітник або бригада виконують трудові операції в плані зміни або не менше ніж половини зміни. Крім того, установлюють чисельність працюючих на цих місцях, зокрема жінок.
При проведенні Інструментальних вимірів шкідливих виробничих факторів керівники обстежуваних підрозділів зобов'язані підтримувати на робочих місцях і у виробничих приміщеннях обстановку, що відповідає повсякденній роботі. Стан санітарно-технічних умов праці на робочих місцях оцінюється порівнянням фактичних результатів обстеження з нормативними даними (для кожного з розділів паспорта). Паспортизація об'єктів проводиться щорічно: відповідальним за її проведення та своєчасне заповнення паспорту санітарно-технічного стану умов праці на підприємстві є головний інженер.
У паспорті, крім загальної чисельності працюючих на підприємстві й ділянці, вказується кількість жінок, які працюють в умовах, що не відповідають нормам по шуму, вібрації та іншим особливо шкідливим факторам. Це дозволяє вести цілеспрямовану роботу з поліпшення й оздоровлення умов праці жінок, звільненню їх від важких робіт і робіт зі шкідливими умовами праці.
При цьому варто враховувати також технічний стан будівель і споруд, обумовлене за результатами огляду елементів будинку спеціалізованими організаціями та характерне як задовільне, незадовільне або аварійне.