Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

ПЛАН

розвиток дошкільний пізнавальний психодіагностичний

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

.1 Психічний розвиток дитини в дошкільному віці

.1.1 Новоутворення дошкільного віку. Особливості сенсорного розвитку

.1.2 Розвиток мовлення у дошкільному віці

.1.3 Розумовий розвиток дошкільника

.1.4 Розвиток особистості дошкільника

.2 Роль родини в розвитку дитини середнього дошкільного віку

.3 Шляхи розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

Висновки до I розділу

Розділ II. Методи і методики дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

.1 Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку

.2 Комплекс психодіагностичних методик Р.С. Нємова по дослідженню пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку

.2.1 Методика по дослідженню сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» (Нємов Р.С.)

.2.2 Методика по дослідженню уваги «Знайди і викресли»(Нємов Р.С.)

.2.3 Методика по дослідженню уяви «Намалюй що-небудь»(Нємов Р.С.)

.2.4 Методика по дослідженню пам'яті «Впізнай фігури»(Нємов Р.С.)

.2.5 Методика по дослідженню мислення «Безглуздості»(Нємов Р.С.)

.2.6 Методика по дослідженню мови «Розкажи по картинці»(Нємов Р.С.)

.3 Корекційні вправи для розвитку пізнавальних процесів дошкільників (Галанов О.С.)

Висновки до II розділу

Розділ III. Емпіричне дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

.1 Організація емпіричного дослідження

.2 Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів дитини середнього дошкільного віку в умовах дитячого садочку

.3 Аналіз результатів емпіричного дослідження

Висновки

Рекомендації

Література

Додатки

ВСТУП

Актуальність. Гармонійний розвиток дошкільника - важливе державне завдання. І це закономірно. Пізнавальний розвиток - складний процес <#"863411.files/image001.gif">

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. На діаграмі видно, що в обох групах домінують середні показники. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 25 % (5 дітей), а в експериментальній групі - 20% (4 дитини); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 35 % (7 дітей), а в експериментальній групі - 45 % (9 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» відображені в таблиці 3.2.2 та діаграмі 3.2.2.

Таблиця 3.2.2.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Діаграма 3.2.2.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уваги «Знайди і викресли», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові, але в контрольній групі домінує середній рівень уваги, що становить 40 % (8 дітей), а в експериментальній групі домінує низький рівень уваги що становить 40 % (8 дітей). Дуже високі і високі показники в обох групах складають по 20 % (по 4 дитини в кожній групі); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 40% (8 дітей), а в експериментальній групі - 65 % (13 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь», відображені в таблиці 3.2.3 та діаграмі 3.2.3.

Таблиця 3.2.3.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Діаграма 3.2.3.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уяви «Намалюй що-небудь», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 15 % (3 дитини); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 50 % (10 дітей), а в експериментальній групі - 55 % (11 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» відображені в таблиці 3.2.4 та діаграмі 3.2.4.

Таблиця 3.2.4.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Діаграма 3.2.4.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики пам'яті «Впізнай фігури», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній та експериментальній групі складають по 20 % (по 4 дитини в кожній групі); низькі та дуже низькі показники в обох групах складають по 50 % (по 10 дітей в кожній групі).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості», відображені в таблиці 3.2.5 та діаграмі 3.2.5.

Таблиця 3.2.5.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Діаграма 3.2.5.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мислення «Безглуздості», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В обох групах домінує середній рівень розвитку мислення. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 25 % (5 дітей), а в експериментальній групі - 20 % (4 дитини); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 40 % (8 дітей), а в експериментальній групі - 45 % (9 дітей).

Отримані дані на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці», відображені в таблиці 3.2.6 та діаграмі 3.2.6.

Таблиця 3.2.6.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Діаграма 3.2.6.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах на констатуючому етапі експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мови «Розкажи по картинці», ми дійшли висновку, що результати в контрольній та експериментальній групі майже однакові. В контрольній групі, як і в експериментальній, низьких та дуже низьких результатів більше ніж високих та дуже високих. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 15 % (3 дитини), а в експериментальній групі - 10 % (2 дитини); низькі та дуже низькі показники в обох групах складають по 65 % (13 дітей).

Враховуючи задачі нашого дослідження, ми проводимо в експериментальній групі корекцію пізнавальних процесів дітей середнього дошкільного віку за допомогою обраного комплексу корекційних ігор.

В контрольній групі ми не проводимо ніяких заходів, але ми враховуємо, що на рівень розвитку дитини середнього дошкільного віку впливають і зовнішні фактори, тому після проведення корекції, ми знову діагностуємо дошкільників в контрольній та експериментальній групах за тими ж самими методиками.

Після формуючого експерименту, за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми отримали наступні дані, що відображені в таблиці 3.2.7.

Таблиця 3.2.7.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Для наочності отриманих даних за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми їх представили у вигляді діаграми (Діаграма 3.2.7).

Діаграма 3.2.7.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?», ми дійшли таких висновків, що в обох групах домінують середні показники. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 25 % (5 дітей), а в експериментальній групі - 40% (8 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 40 % (8 дітей), а в експериментальній групі - 25 % (5 дітей).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» відображені в таблиці 3.2.8 та діаграмі 3.2.8.

Таблиця 3.2.8.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Діаграма 3.2.8.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уваги «Знайди і викресли», ми дійшли висновку, що в обох групах домінує середній рівень уваги, що складає 35 % (7 дітей). Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 40 % (8 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 45 % (9 дітей), а в експериментальній групі - 25 % (5 дітей).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь», відображені в таблиці 3.2.9 та діаграмі 3.2.9.

Таблиця 3.2.9.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Діаграма 3.2.9.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики уяви «Намалюй що-небудь», ми дійшли висновку, що в обох групах домінує середній рівень уяви. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 40 % (8 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 45 % (9 дітей), а в експериментальній групі - 30 % (6 дітей).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» відображені в таблиці 3.2.10 та діаграмі 3.2.10.

Таблиця 3.2.10.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Діаграма 3.2.10.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики пам'яті «Впізнай фігури», ми дійшли висновку, що дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 20 % (4 дитини), а в експериментальній групі - 45 % (9 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 50 % (10 дітей), а в експериментальній групі лише 15 % (3 дитини).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості», відображені в таблиці 3.2.11 та діаграмі 3.2.11.

Таблиця 3.2.11.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Діаграма 3.2.11.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мислення «Безглуздості», ми дійшли висновку, що в обох групах домінує середній рівень розвитку мислення. Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають 35 % (7 дітей), а в експериментальній групі - 50 % (10 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 30% (6 дітей), а в експериментальній групі - 20 % (4 дитини).

Отримані дані після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці», відображені в таблиці 3.2.12 та діаграмі 3.2.12.

Таблиця 3.2.12.

Узагальнені результати в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Діаграма 3.2.12.

Діаграма узагальнених результатів в контрольній та експериментальній групах після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Аналізуючи отримані дані за методикою діагностики мови «Розкажи по картинці», ми дійшли висновку, що в контрольній групі домінує низький рівень розвитку мови, що складає 35 % (7 дітей), а в експериментальній групі домінує середній рівень що складає 40 % (8 дітей). Дуже високі та високі показники в контрольній групі складають лише 15 % (3 дитини), а в експериментальній групі - 35 % (7 дітей); низькі та дуже низькі показники в контрольній групі складають 60 % (12 дітей), а в експериментальній групі - 25 % (5 дітей).

Отже, у дітей експериментальної групи рівень розвитку пізнавальних процесів вище, ніж у дітей контрольної групи.

Проведемо порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження.

3.3 Аналіз результатів емпіричного дослідження

Після проведення формуючого експерименту та обробки даних ми проводимо аналіз отриманих даних до та після проведення формуючого експерименту. При аналізі проведеної нами експериментальної роботи ми порівняли результати констатуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту.

Результати дослідження по контрольній і експериментальній групах за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» до та після проведення формуючого експерименту, ми представили у вигляді таблиці та діаграми (Таблиця 3.3.1, Діаграма 3.3.1).

Таблиця 3.3.1.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Діаграма 3.3.1.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10 %; низькі та дуже низькі результати зменшилися на 10 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» відображені в таблиці 3.3.2 та діаграмі 3.3.2.

Таблиця 3.3.2.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Діаграма 3.3.2.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися від 5 до 25 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь», відображені в таблиці 3.3.3 та діаграмі 3.3.3.

Таблиця 3.3.3.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Діаграма 3.3.3.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-15 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 10-15 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» відображені в таблиці 3.3.4 та діаграмі 3.3.4.

Таблиця 3.3.4.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Діаграма 3.3.4.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-15 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 15-20 %.

Результати дослідження по контрольній та експериментальній групах за методикою дослідження мислення «Безглуздості», відображені в таблиці 3.3.5 та діаграмі 3.3.5.

Таблиця 3.3.5.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Діаграма 3.3.5.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мислення «Безглуздості»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-20 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 10-15 %.

Результати дослідження по контрольній і експериментальній групах за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці», відображені в таблиці 3.3.6 та діаграмі 3.3.6.

Таблиця 3.3.6.

Порівняльні результати тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Діаграма 3.3.6.

Діаграма порівняльних результатів тестування в контрольній та експериментальній групах до та після формуючого експерименту за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці»

Аналізуючи дані по цій методиці, ми робимо висновок, що в контрольній групі результати майже не змінилися, а в експериментальній групі високі та дуже високі результати збільшилися на 10-15 %, а низькі та дуже низькі результати зменшилися на 20 %.

Аналіз діагностичного дослідження показав, що рівень розвитку пізнавальних процесів за всіма методиками в експериментальній групі, після реалізації розвивальної програми, в порівнянні з контрольною <#"863411.files/image019.gif">

Нами були виявлені такі значимі кореляційні зв'язки:

) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження сприйняття «Чого не вистачає на цих малюнках?» має позитивний зв'язок (r = 0,77).

) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження уваги «Знайди і викресли» має позитивний зв'язок (r = 0,78).

) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження уяви «Намалюй що-небудь» має позитивний зв'язок (r = 0,68).

4) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження пам'яті «Впізнай фігури» має позитивний зв'язок (r = 0,70).

) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження мислення «Безглуздості» має позитивний зв'язок (r = 0,87).

) Кореляційна залежність показників в експериментальній групі до та після проведення формуючого експерименту по методу рангової кореляції Спірмена за методикою дослідження мови «Розкажи по картинці» має позитивний зв'язок (r = 0,78).

Отже, аналіз статистичних <#"863411.files/image020.gif">

Мал. 1

Висновки про рівень розвитку

балів - дуже високий

8-9 балів - високий

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

0-1 бал - дуже низький.

ДОТАТОК 2

Методика «Знайди і викресли»

Завдання, що міститься в цій методиці, призначено для визначення продуктивності і стійкості уваги. Дитині показують мал. 6. На ньому у випадковому порядку надані зображення простих фігур: грибок, будиночок, відерко, м'яч, квітка, прапорець. Дитя перед початком дослідження отримує інструкцію наступного змісту: «Зараз ми з тобою пограємо в таку гру: я покажу тобі картинку, на якій намальовано багато різних, знайомих тобі предметів. Коли я скажу слово "починай", ти по строчках цього малюнка почнеш шукати і закреслювати ті предмети, які я назву. Шукати і закреслювати названі предмети необхідно до тих пір, поки я не скажу слово "стоп". В цей час ти повинен зупинитися і показати мені те зображення предмету, яке ти побачив останнім. Після цього я відзначу на твоєму малюнку місце, де ти зупинився, і знову скажу слово "починай". Після цього ти продовжиш робити те ж саме, тобто шукати і викреслювати з малюнка задані предмети. Так буде кілька разів, поки я не скажу слово "кінець". На цьому виконання завдання завершиться».

Зауваження. Цей малюнок рекомендується використовувати при вивченні уваги дітей трьох-чотирьох років. а наступний далі мал. 7 - для діагностики уваги дітей чотирьох-п'ятирічного віку. При діагностиці уваги дітей, старших шести років рекомендується користуватися матрицею з кільцями Ландольта.

Мал. 2.

У цій методиці дитя працює 2,5 хв., протягом яких п'ять разів підряд (через кожних 30 сек.) йому говорять слова «стоп» і «починай». Експериментатор в цій методиці дає дитині завдання шукати і різними способами закреслювати які-небудь два різні предмети, наприклад зірочку перекреслювати вертикальною лінією, а будиночок - горизонтальною. Експериментатор сам відзначає на малюнку дитини ті місця, де даються відповідні команди.

Обробка і оцінка результатів

При обробці і оцінці результатів визначається кількість предметів на малюнку, проглянутих дитиною протягом 2,5 хв., тобто за весь час виконання завдання, а також окремо за кожен 30-секундний інтервал. Отримані дані вносяться до формули, по якій визначається загальний показник рівня розвиненості у дитини одночасно двох властивостей уваги: продуктивності і стійкості:

де S - показник продуктивності і стійкості уваги обстеженої дитини;- кількість зображень предметів на мал. 6 (7), проглянутих дитям за час роботи;- час роботи;- кількість помилок, допущених за час роботи. Помилками вважаються пропущені потрібні або закреслені непотрібні зображення.

Мал. 3.

У результаті кількісної обробки психодіагностичних даних визначаються по приведеній вище формулі шість показників, один - для всього часу роботи над методикою (2,5 хв.), а останні - для кожного 30-секундного інтервалу. Таким чином, змінна t в методиці набуватиме значення 150 і 30.

За всіма показниками 5, отриманим в процесі виконання завдання, будується графік наступного вигляду (мал. 8), на основі аналізу якого можна судити про динаміку зміни в часі продуктивності і стійкості уваги дитяти. При побудові графіка показники продуктивності і стійкості переводяться (кожен окремо) в бали по десятибальній системі таким чином:

10 балів - показник S у дитини вищий, ніж 1,25 бала.

8-9 балів - показник S знаходиться в межах від 1,00 до 1,25 бала.

6-7 балів - показник S знаходиться в інтервалі від 0,75 до 1,00 бала.

4-5 балів - показник S знаходиться в межах від 0,50 до 0,75 бала.

2-3 бали - показник S знаходиться в межах від 0,24 до 0,50 бала.

0-1 бал - показник S знаходиться в інтервалі від 0,00 до 0,2 бала.

Стійкість уваги у свою чергу в балах оцінюється так:

10 балів - всі точки графіка на малюнку 8 не виходять за межі однієї зони, а сам графік своєю формою нагадує криву 1.

8-9 балів - всі точки графіка розташовані в двох зонах на зразок кривий 2.

6-7 балів - всі точки графіка розташовуються в трьох зонах, а сама крива схожа на графік 3.

4-5 балів - всі точки графіка розташовуються в чотирьох різних зонах, а його крива чимось нагадує графік 4.

3 бали - всі точки графіка розташовуються в п'яти зонах, а його крива схожа на графік 5.

Мал. 4. Варіанти графіків, що показують динаміку продуктивності і стійкості уваги по методиці «Знайди і викресли».

На графіці представлені різні зони продуктивності і типові криві, які можуть бути отримані в результаті психодіагностики уваги дитини по даній методиці. Інтерпретуються ці криві таким чином:

. Крива, змальована за допомогою лінії типа, - . - . - . - . Це графік дуже високопродуктивної і стійкої уваги.

. Крива, представлена лінією типа •••• Це графік низькопродуктивної, але стійкої уваги. 3. Крива, що малюється за допомогою лінії типа - - - - -. Представляє собою графік середньопродуктивної і середньостійкої уваги.

. Крива, змальована за допомогою лінії          -------. Є графіком середньопродуктивної, але нестійкої уваги.

. Крива, змальована лінією, - - - - - - - - . Представляє графік середньопродуктивної і украй нестійкої уваги.

Висновки про рівень розвитку

балів - продуктивність уваги дуже висока, стійкість уваги дуже висока.

8-9 балів - продуктивність уваги висока, стійкість уваги висока.

4-7 балів - продуктивність уваги середня, стійкість уваги середня.

2-3 бали - продуктивність уваги низька, стійкість уваги низька.

0-1 бал - продуктивність уваги дуже низька, стійкість уваги дуже низька.

ДОТАТОК 3

Методика «Намалюй що-небудь»

Дитині дається аркуш паперу, набір фломастерів і пропонується придумати і намалювати що-небудь незвичайне. На виконання завдання відводиться 4 хв. Далі оцінюється якість малюнка по приведених нижче критеріях, і на основі такої оцінки робиться висновок про особливості уяви дитини.

Оцінка результатів

Оцінка малюнка дитини виробляється в балах по наступних критеріях:

10 балів - дитя за відведений час придумало і намалювало щось оригінальне, незвичайне, таке, що явно свідчить про неабияку фантазію, про багату уяву. Малюнок надає велике враження на глядача, його образи і деталі ретельно пропрацювали.

8-9 балів - дитя придумало і намалювало щось досить оригінальне, з фантазією, емоційне і барвисте, хоча зображення не є абсолютно новим. Деталі картини пропрацювали непогано.

5-7 балів - дитя придумало і намалювало щось таке, що в цілому є не новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і надає на глядача певне емоційне враження. Деталі і образи малюнка пропрацювали середньо.

3-4 бали - дитя намалювало щось дуже просте, неоригінальне, причому на малюнку слабо є видимою фантазія і не дуже добре пропрацювали деталі.

0-2 бали - за відведений час дитя так і не зуміло нічого придумати і намалював лише окремі штрихи і лінії.

Висновки про рівень розвитку

балів - дуже високий

8-9 балів - високий

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

0-1 бал - дуже низький.

ДОТАТОК 4

Методика «Впізнай фігури»

Ця методика - на впізнавання. Даний вигляд пам'яті з'являється і розвивається у дітей в онтогенезі одним з перших. Від розвиненості даного вигляду істотно залежить становлення інших видів пам'яті, у тому числі запам'ятовування, збереження і відтворення. У методиці дітям пропонуються картинки, змальовані на мал., у супроводі наступної інструкції:

«Перед вами 5 картинок, розташованих рядами. Картинка зліва відокремлена від останніх подвійною вертикальною межею і схожа на одну з чотирьох картинок, розташованих в ряд праворуч від неї. Необхідно щонайшвидше знайти і вказати на схожу картинку».

Спочатку для проби дитині пропонують вирішити це завдання на картинках, намальованих в ряду під номером 0, потім - після того, як експериментатор переконався в тому, що дитя все зрозуміло правильно, надають можливість вирішити це завдання на картинках з номерами від 1 до 10.

Експеримент проводиться до тих пір, поки дитя не вирішить всі 10 завдань, але не більш ніж 1,5 хв. навіть в тому випадку, якщо дитя до цього часу не впоралося зі всіма завданнями.

Оцінка результатів

балів - дитя впоралося з усіма завданнями менше ніж за 45 сек.

8-9 балів - дитя впоралося з усіма завданнями за час від 45 до 50 сек.

6-7 балів - дитя впоралося з усіма запропонованими задачами протягом періоду часу від 50 до 60 сек.

4-5 балів - дитя впоралося з усіма завданнями за час від 60 до 70 сек.

2-3 бали - дитя вирішило всі завдання за час від 70 до 80 сек.

0-1 бал - дитя вирішило всі завдання, витративши на це більш ніж 80 сек.

Мал. 5 (Продовження)

Висновки про рівень розвитку

балів - дуже високий

8-9 балів - високий

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

0-1 бал - дуже низький.

ДОТАТОК 5

Методика «Безглуздості»

За допомогою цієї методики оцінюються елементарні образні вистави, дитини про навколишній світ і про логічні зв'язки і стосунки, що існують між деякими об'єктами цього світу: тваринами, їх способом життя, природою. За допомогою цієї ж методики визначається уміння дитяти міркувати логічно і граматично правильно виражати свою думку.

Процедура проведення методики така. Спочатку дитині показують картинку, намальовану на мал. 25. У ній є декілька досить безглуздих ситуацій з тваринами. Під час розгляду картинки дитя отримує інструкцію приблизно наступного змісту:

«Уважно поглянь на цю картинку і скажи, чи все тут знаходиться на своєму місці і правильно намальовано. Якщо що-небудь тобі здасться не так, не на місці або неправильно намальовано, то вкажи на це і поясни, чому це не так. Далі ти повинен будеш сказати, як насправді повинно бути».

Примітка. Обидві частини інструкції виконуються послідовно. Спочатку дитя просто називає всі безглуздості і вказує їх на картинці, а потім пояснює, як насправді повинно бути. Час експозиції картинки і виконання завдання обмежений трьома хвилинами. За цей час дитя повинне відмітити якомога більше безглуздих ситуацій і пояснити, що не так, чому не так і як насправді повинно бути.

Оцінка результатів

балів - така оцінка ставиться дитині в тому випадку, якщо за відведений час (3 хв.) вона відмітила усі 7 безглуздостей, що є на картинці, встигла задовільно пояснити, що не так, і, крім того, сказати, як насправді повинно бути.

8-9 балів - дитя відмітило і відзначило усі наявні безглуздості, але від однієї до трьох з них не зумів до кінця пояснити або сказати, як насправді повинно бути.

6-7 балів - дитя відмітило і відзначило усі наявні безглуздості, але три-чотири з них не встиг до кінця пояснити і сказати, як насправді повинно бути.

4-5 балів - дитя відмітило усі наявні безглуздості, але 5-7 з них не встиг за відведений час до кінця пояснити і сказати, як насправді повинно бути.

2-3 бали - за відведений час дитя не встигло відмітити 1-4 з 7 безглуздостей, що є на картинці, а до пояснення справа не дійшла.

0-1 бал - за відведений час дитя встигло виявити менше чотирьох з семи наявних безглуздостей.

Зауваження. 4 і вище за бал в цьому завданні дитя може отримати лише в тому випадку, якщо за відведений час він повністю виконав першу частину завдання, визначену інструкцією, тобто виявив усі 7 безглуздостей, що є на картинці, але не встиг або назвати їх, або пояснити, як насправді повинно бути.

Висновки про рівень розвитку

балів - дуже високий

8-9 балів - високий

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

0-1 бал - дуже низький.

Мал. 6.

ДОТАТОК 6

Методика «Розкажи по картинці»

Ця методика призначається для визначення активного словарного запасу дитя. Якщо йому від 3 до 4 років, то йому показують серію картинок, представлених на мал. 7 і мал. 8. Якщо вік дитя від 4 до 5 років, то він отримує картинки, намальовані на мал. 9 і мал. 10. Далі дитині дають 2 хв. для того, щоб вона уважно розглянула ці картинки. Якщо дитина відволікається або не може зрозуміти, що намальоване на картинці, то експериментатор роз'яснює і спеціально звертає її увагу на це.

Мал. 7.

Мал. 8.

Мал. 9. Серія сюжетних картинок до методики «Розкажи по картинці» для дітей від 4 до 5 років.

Мал. 10

Після того, як розгляд картинки закінчений, дитині пропонують розповісти про те, що вона бачила на ній. На розповідь по кожній картинці відводиться ще по 2 хв. Психолог, який проводить дослідження за допомогою даної методики, фіксує результати в таблиці (таблиця. 2), де відзначає наявність і частоту вжитку дитям різних частин мови, граматичних форм і конструкцій.

Таблиця 2

Схема протоколювання результатів дослідження по методиці

«Розкажи по картинці»

Оцінка результатів

балів - в мові дитини зустрічаються всі 10 включених в таблицю фрагментів мови.

8-9 балів - в мові дитя зустрічаються 8-9 з включених в таблицю фрагментів мови.

6-7 балів - в мові дитя зустрічаються 6-7 з фрагментів мови, що містяться в таблиці.

4-5 балів - в мові дитя є лише 4-5 з десяти включених в таблицю фрагментів мови.

2-3 бали - в мові дитя зустрічаються 2-3 з включених в таблицю фрагментів мови.

0-1 бал - в мові дитя є не більш за один фрагмент мови з тих, що включені в таблицю.

Висновки про рівень розвитку

балів - дуже високий

8-9 балів - високий

4-7 балів - середній

2-3 бали - низький

0-1 бал - дуже низький.