Відлуння епох України червоного відтінку
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
( КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ )
Департамент освіти і науки, молоді та спорту
Київський університет імені Бориса Грінченка
Інститут післядипломної педагогічної освіти
Конкурс учнівських робіт, присвячений боротьбі українського народу за державний суверенітет та територіальну цілісність України
Номінація «Історія»
ВІДЛУННЯ ЕПОХ УКРАЇНИ ЧЕРВОНОГО ВІДТІНКУ
Роботу виконала: Сорохтіна Марія Олександрівна
учениця 11-А класу спеціалізованої школи № 71
Соломянського району
Науковий керівник: Козятник Тамара Гнатівна
учитель історії вищої категорії спеціалізованої школи № 71,
вчитель - методист
Київ - 2014
Вступ
Велична наша історія, що складалася, творилася віками. Навічно закарбувались у памяті часу доблесні битви, завзяті повстання, героїчні подвиги синів своєї землі. З попелу давно промайнулих сторіч, покритих темною пеленою часу, знову і знову постають перед нами монументальні події сивої історичної давнини. Лунає здушений голос правди митців доби репресій, епохи Розстріляного відродження , гучним відгомоном котяться імперіями сміливі заклики повстанців, чутно пригнічений стогін кріпаків у ярмі, тихо летить над широкими степами зажурлива і виринає з-поміж ярів вже весела та іронічна козацька пісня… Розмірено шелестять золоті сторінки, ковзає несміливий погляд по дивним витіюватим літерам, і все ширше розгортається перед новим читачем неповторна книга - історія українського народу. І сьогодні ще долинає до нас відгомін сивої давнини, відбиваючись у сучасних душах криком скаліченої долі, і чогось так щемить коло серця, наче воно відчуває у тому відлунні щось до болю знайоме, не відоме нікому іншому у світі, окрім українця… Дійсно, це важко відчути людині іншої національності, адже ми, мабуть, найбільше тим і вирізняємось з-поміж інших націй , що маємо вічно боротися за свою цілковиту свободу в той час, коли інші країни вже давно крокують шляхом незалежного розвитку. Тема постійного виборювання права на самовизначення за тяжких умов відсутності власної держави червоною ниткою проходить крізь усю українську історію. За словами відомого історика Ореста Субтельного, невдачі українців у спробах здобути самостійність складають один із основних аспектів національного досвіду . І сьогодні продовжується історичний процес становлення української нації, не припинилася й та багатовікова боротьба України за самобутність, адже, як стверджують відомі історики, історія розвивається по спіралі , тому події повторюються, минуле стає реальністю сьогодення. Це доводить, що лише повернувшись до джерел ми зможемо віднайти у минулому відповіді на ті питання, які турбують найбільше у сьогоденні. Не дарма ж кажуть, що між минулим та майбутнім існує тісний звязок. І тому наразі ми спробуємо здійснити коротку подорож сторінками величної книги-історії, провівши паралелі між основними епохами, що мали найбільший вплив на розвиток історії України, прослідкуємо прогресію національно руху проти поневолення крізь століття та намагатимемося зрозуміти причини такого відношення деяких народів до українського етносу.
Основна частина
Козаччина
І першу подорож ми здійснимо сторінками одного з найславетніших періодів та чи не найвизначнішої доби в історії України - Козацькою ерою.
У наступному етапі нашої подорожі ми зануримося в історію боротьби української нації за своє самовизначення вже у XX століття та осмислимо її через призму історичного досвіду. Це лихе століття стало загубленим майже для усього світу, і для України, як для його частинки також. За цю добу відбулися наймасштабніші військові події людства - дві світові війни. Україна брала активну участь у кожній, адже знаходилася на перехресті військово-стратегічних планів наймогутніших ворогуючих держав і становила для кожної свою цінність. Українці через залежність від різних країн та воювання по різні боки фронту були вимушено втягнуті у жорстоку та криваву братовбивчу війну. Протягом усієї війни Галичина слугувала ареною найбільших і найкровопролитніших побоїщ на Східному фронті, її населення зазнавало страшних збитків від руйнувань та спустошень, причинених воєнними діями, а також брутальністю як російського, так і австрійського командування. Але поряд із фізичними втратами війна ще більше погіршила долю українців, котрі не мали власної держави, що захищала б їхні конкретні інтереси. Величезна кількість українців (у російській армії налічувалося 3,5 млн. українських солдатів і 250 тис. служили в австрійському війську) боролися і вмирали за імперії, що не лише ігнорували їхні національні інтереси, але й активно намагалися, як, зокрема, Росія, знищити їхній національний рух. Перша світова війна зумовила його глибокий розкол. Але боротьба, що тривала для українців вже не одне століття, продовжувалася й надалі. У серпні 1914 року було створено Український легіон (Українські січові стрільці). У 1917-1921 роках відбуваласяУкраїнська революція.Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. У період 1917-1921 років Україна пережила різні форми національної державності(УНР <#"center">козацький україна імперський незалежність
Завершальним етапом нашої мандрівки історичним минулим стане огляд подій нашого часу, сучасності. Хронологічні межі цього часу охоплюють період з 90-х років та дотепер. Розпочинається доба революцією на граніті - масовим голодуванням та страйками 1990 року, що тривала з 2 - 17 жовтня. Це був масовий рух за ідеї незалежності України. «Революція на граніті», що була повністю організована силами студентства <#"justify"> Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.(…)
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
В якості підтвердження своїх думок хочу представити власного вірша:
НАРОДУ З НАДІЄЮ
Знесилений, проте нескорений народе,
Як довго ще від Заходу до Сходу
брат брата буде так нещадно бити?
Невже задарма стільки крові пролилося,
поклали свої голови бійці?
Ікони вже пускають полумяні сльози,
коли вмирають вічні молодці.
Невже даремний голос генія-поета,
що долина до нас крізь смутний плин віків?
І голос покоління теж даремний,
що гордо пронесе свій стяг через роки?
Невже повік хотіли ви служити пану,
з країни вільної знов Малоросію зробить
і бути вічно лиш покірними рабами,
бючи поклони царю кожну мить?
Ох, скільки має ще століть пройти,
щоб вороги нарешті залишили нас в спокої,
щоб самостійно ми могли своїм шляхом іти,
вдихнувши сповна й впевнено повітря волі?
Прокиньтеся, брати мої, довкола озирніться,
дух правди святої навіки відродіть.
це нам в Україні в майбутньому жить!
А хто не здатен зараз цього зрозуміть-
заплутався у темних путах влади,
того премудрая історія навчить -
вона підкаже, де шлях істини шукати.
Я вірю,що настане мить,
коли ми заживемо всі в одній родині,
і воля Україну з усіх пут звільнить,
бо разом ми є сила, ми єдині!
«Список використаних джерел»
1.Кульчицький С.В., Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України : Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. - К.:Літера ЛТД 2010. -528 с.
2.Орест Субтельний. Україна: Історія. Перекладено за виданням: University of Toronto Press, 1988
3.<http://exlibris.org.ua/greathistory>
.http:// <http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_України>
.http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_України
.http://uk.wikipedia.org/wiki/Український_визвольний_рух_1920-1950_років
.<http://ridna-ukraina.com.ua/kozachinastate/>
.http://uk.wikipedia.org/wiki/Російська_інтервенція_до_Криму_2014#
.<http://uk.wikipedia.org/wiki/Євромайдан>
.<http://uk.wikipedia.org/wiki/Революція_гідності>