Організування інноваційної діяльності ПАТ 'НВО 'Термоприлад' ім. В. Лаха'
Анотація
інноваційний
підприємство виробничий господарський
Мухар М.В. Організування
інноваційної діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
Дипломна робота присвячена
організуванню інноваційної діяльності підприємства ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха". Проведено дослідження
теоретико-методичних основ інноваційної діяльності підприємства. Дана
характеристика діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В.
Лаха", проаналізовані показники виробничо-господарської діяльності
підприємства. Здійснено аналіз організування інноваційної діяльності ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха": досліджено асортимент
продукції, витрати на її розробку, чисельність працівників-інноваторів тощо.
Розроблено рекомендації щодо покращення інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха". Економічно обґрунтовано проектні
заходи щодо покращення інноваційної діяльності підприємства.
Abstract
M.V. Innovation Activity Organizing
at "Scientific and Production Association "Termoprylad" named by
V. Lah" PJSCis dedicated to organizing the innovation of the company JSC
"NPO "Termoprylad" named by Laja". A study of the
theoretical and methodological foundations of innovation of the company. The
characteristic activity of JSC "NPO "Termoprylad" named by
Laja" analyzed indicators of industrial and business enterprises. The
analysis of organizing innovation activities JSC "NPO
"Termoprylad" named by Laja": examined range of products , the
cost of development , the number of workers, innovators and others.
Recommendations for improving innovation activities JSC "NPO
"Termoprylad" named by Laja". Economically justified design
measures to improve the innovation of the company.
Зміст
Вступ
Розділ
1. Теоретико-методичні основи інноваційної діяльності підприємства
.1
Суть інноваційної діяльності підприємства
.2
Формування системи показників для аналізу інноваційної діяльності підприємства
.3
Методологічні підходи щодо розвитку інноваційної діяльності підприємства
Розділ
2. Аналіз організування інноваційної діяльності на ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
.1
Загальна характеристика підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім.
В. Лаха"
.2
Аналіз результатів виробничо-господарської діяльності підприємства ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
.3
Аналіз організування інноваційної діяльності підприємства ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
Розділ
3. Удосконалення організування інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
3.1
Розроблення заходів щодо покращення організування інноваційної діяльності ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
3.2
Економічне обґрунтування розроблених заходів щодо організування інноваційної
діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
Висновки
Список
використаних джерел
Додаток
Вступ
Актуальність теми.
Прагнення суб'єктів господарювання до економічного розвитку завжди
наштовхується на необхідність розв'язання інноваційних завдань. І цілком
очевидно, що у найближчій і довгостроковій перспективі максимізація саме
інноваційного фактору стане вирішальною умовою стійкого розвитку економіки. В
умовах зростаючої конкуренції активна інноваційна діяльність на підприємствах
дедалі більше визначає успіх підприємницької діяльності. Нові ідеї і продукти,
нові технології та організаційні рішення виводять підприємства з кризових
ситуацій і гарантують їм фінансову стабільність.
Проблемам аналізу
та поліпшення інноваційної діяльності підприємства присвячено ряд робіт
вітчизняних та іноземних вчених, серед яких треба виділити праці С.М.
Ілляшенка, О.І. Маслака, Л.А. Квятковської, П. Друкера, Т.Й. Товта, Л.Я.
Малюти, Т.М. Пілявоза, В.О. Коюди, Л.А Лисенко, Г.Г. Матусевич, А.П. Бойко,
О.Н. Бондаренко, В. Єрмолаєвої, І.Л. Петрової, Т.І. Шпильова, Н.П. Сисоліна, Й.
Шумпетера та інших.
Отже, тема, що
розглядається в даній дипломній роботі є актуальною в наш час, і базується на
розумінні того, що інновації є важливою складовою функціонування підприємств.
На сьогоднішній час не стоїть питання "Чи використовує підприємство
новітні технології?", питання полягає в наступному: "Які саме
технології та як використовує підприємство?".
Реалізація таких завдань
підприємства вимагає забезпечення всіма видами ресурсів і досягнення як
найкращого їх використання. З цією метою необхідно сформувати відповідні
стратегії управління розвитком інноваційної діяльності, в яких необхідно
передбачити різноманітні аспекти вдосконалення всіх видів діяльності, врахувати
критерії оцінки щодо менеджменту на підприємстві.
Проблеми вибору
стратегії і розробки методів, які нададуть можливість аналізувати і
контролювати показники діяльності і впливати на організацію виробництва, оцінювати
ефективність роботи підприємства з боку власника, інвестора, кредитора і з боку
державних органів управління, саме і були визначаючими при обґрунтуванні
актуальності вибраної теми роботи.
Метою дипломної
роботи ОКР "бакалавр" є аналізування процесу організування
інноваційної діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В.
Лаха".
Завданням дипломної
роботи ОКР "бакалавр" є:
- розглянути
суть інноваційної діяльності підприємства;
- проаналізувати
результати виробничо-господарської діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад"
ім. В. Лаха";
дослідити
процес організування інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха";
розробити
заходи щодо покращення інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха";
економічно
обґрунтувати заходи щодо покращення інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха".
Об’єктом
дослідження дипломної роботи ОКР "бакалавр" є публічне акціонерне
товариство "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха".
Предметом
дослідження дипломної роботи ОКР "бакалавр" є організування інноваційної
діяльності, як виду діяльності по забезпеченню рентабельності та
конкурентоспроможності підприємства.
Інформаційною базою дипломної роботи
ОКР "бакалавр" є матеріали діяльності підприємства, зокрема:
використанні нормативні документи України, наукові розробки та навчальні
посібники, періодична література, статистичні дані, а також форма №1
"Баланс", форма №2 "Звіт про фінансові результати".
Методичною базою дипломної роботи
ОКР "бакалавр" є такі методи: узагальнення та порівняння - для
дослідження змісту і сутності організування інноваційної діяльності;
статистичний та графічний аналіз - для вивчення, групування, порівняння і
наочного відображення даних з метою дослідження тенденцій зміни фінансових
результатів організування інноваційної діяльності, виявлення факторів, які
впливають на величину досліджуваних витрат; економіко-математичне моделювання -
для розробки моделювання впливу чинників на організування інноваційної
діяльності, які дають змогу вивчити та кількісно оцінити внутрішні і зовнішні наслідкові
зв’язки між результативною та факторною ознакою.
Дипломна робота ОКР
"бакалавр" складається з анотації, вступу, трьох розділів та
висновків.
У вступній частині визначені
актуальність дослідження, його мета та задачі, об’єкт та предмет дослідження,
інформаційна база.
В першому розділі роботи розглянуто
теоретико-методичні основи інноваційної діяльності підприємства, а саме:
поняття інноваційної діяльності та фактори, що на неї впливають, методи аналізу
інноваційної діяльності підприємства, класифікація та порядок розрахунку
основних показників аналізу інноваційної діяльності. Розглянуто основні методи,
за допомогою яких досліджується інноваційна діяльність підприємства.
Другий розділ даної роботи
присвячений оцінці та аналізу організування інноваційної діяльності
підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха". Спочатку
здійснено аналіз результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.
Останні підрозділи даного розділу присвячені аналізу організування інноваційної
діяльності підприємства.
У третьому розділі розглянуто
напрямки поліпшення інноваційної діяльності підприємства. Спочатку розглянуто
проблемні аспекти інноваційної діяльності підприємства. В розділі розглянуто
аспекти покращення інноваційної діяльності базового підприємства. Здійснено
економічне обґрунтування розроблених заходів щодо організування інноваційної
діяльності за допомогою кореляційно-регресійної моделі.
Розділ 1. Теоретико-методичні основи
інноваційної діяльності підприємства
.1 Суть інноваційної діяльності
підприємства
Уперше термін "інновація"
був ужитий на початку ХХ століття основоположником теорії інновацій і
інноваційного розвитку Й. Шумпетером [46], який розглядав інновації і
інноваційну діяльність як рушійні сили економічного розвитку. Інновація (нововведення),
за Й. Шумпетером, - це втілення в життя нової комбінації ресурсів (продуктивних
сил), що здатна задовольняти нові потреби.
Й. Шумпетер виділяв п’ять типів
інновацій:
· новий або
вдосконалений продукт;
· новий метод
виробництва;
· новий ринок збуту;
· нові методи
управління (організаційні форми);
· нова сировина,
матеріали чи комплектуючі.
Він вважав, що основним механізмом
розвитку економіки є конкуренція, заснована на інноваціях, яка призводить до
"творчого руйнування" вже сформованих галузей і ринків, а також
творчість людини, новатора-підприємця, здатного втілити нові ідеї в ефективні
економічні рішення [46]. На цю думку його наштовхнула наукова праця М.
Кондратьєва про довгі цикли розвитку кон'юнктури (довгі хвилі), яка ініціювала
подальше вивчення багатьма економістами причин та наслідків цих циклів і їх
тривалість. Найбільш важливою причиною були визнані інновації [11].
Після Й. Шумпетера було зроблено
багато спроб удосконалити поняття "інновація". Проте, незважаючи на
досить велику кількість різних визначень цього терміна, усі їх можна об’єднати
у дві групи:
· інновація, як
процес (розроблення, виготовлення і просування новації на ринку);
· інновація, як
результат (діяльності з розроблення, виготовлення і просування новації на
ринку).
Як свідчить аналіз, більшого
поширення набули погляди на інновацію як результат інноваційної діяльності.
Зокрема, за Законом України "Про інноваційну діяльність" інновації
розглядаються як результат інноваційної діяльності - новостворені (застосовані)
і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а
також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного,
комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість
виробництва і (або) соціальної сфери [8].
Поряд з терміном
"інновація" часто вживають термін "нововведення" (Й.
Шумпетер їх ототожнював) - результат практичного освоєння новації в різних
сферах діяльності, який дає економічний чи соціальний ефект. Проте, згідно з
поглядами деяких науковців, нововведення не є тотожним інновації. Вони вважають
[29], що нововведення стають інноваціями лише тоді коли забезпечують суспільний
прогрес, підвищення рівня ефективності в галузі їх виробництва чи споживання.
Сучасні економічні реалії не
обмежують інновації лише комерційним використанням результатів інноваційної
діяльності, адже існують некомерційні інновації, наприклад, соціальні. У цьому
випадку слід говорити не про комерційне, а практичне їх використання. Дійсно,
відповідно до міжнародних стандартів інновація визначається як кінцевий
результат інноваційної діяльності, утілений в новому (удосконаленому) продукті
або технологічному процесі, який використовується у практичній діяльності або в
нових підходах до соціальних послуг [36].
Інтеграція економіки України до
міжнародного господарського комплексу, особливо із урахуванням сучасних
процесів входження до Світової організації торгівлі, неминуче ставить
вітчизняні підприємства в умови жорсткої конкуренції з іноземними виробниками.
В таких умовах лише ті підприємства,
які ефективно організовують свою інноваційну діяльність, можуть бути успішними.
Відповідно до розробленої "Стратегії інноваційного розвитку України на
2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" [39] пріоритетними
цілями інноваційного розвитку наукового сектору держави є:
· переведення
вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку;
· формування якісно
нового науково-технічного потенціалу та максимального його використання;
· забезпечення
ефективної ресурсної та інтелектуальної бази світового рівня, що виражається у
підготовці високопродуктивних науковців, формування сучасного технологічного
оснащення та інформаційного забезпечення їх праці, раціональній організації
науково-дослідних, дослідно-конструкторських розробок, розвитку системи
комерціоналізації наукових результатів.
Реалізація цих стратегічних напрямів
та підвищена увага держави до формування ефективного інноваційного потенціалу
економіки відображена в Законах України "Про пріоритетні напрями розвитку
науки і техніки" [10] та "Про пріоритетні напрями інноваційної
діяльності в Україні" [9].
За своїм характером і функціональним
призначенням виділяють такі новинки і нововведення: технічні - нові продукти,
технології, конструкційні і допоміжні матеріали, устаткування; організаційні -
нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств та їхніх
інституціонально-добровільних об'єднань; економічні - методи господарського
управління наукою, виробництвом та іншими сферами діяльності через реалізацію
функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та
оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні - різні форми
активізації людського чинника, включаючи нові форми професійної підготовки
персоналу, стимулювання його творчої діяльності, створення комфортних умов
життя та праці; юридичні - нові та трансформовані закони й різноманітні
нормативно-правові документи (акти), що визначають і регулюють усі види
діяльності підприємств і організацій, певних груп чи окремих фізичних осіб.
Будь-якій інновації притаманні три основні
взаємопов’язані властивості: новизна; технічна спроможність і економічна
доцільність її виготовлення й збуту; корисність для споживачів (споживачами
можуть бути і власні підрозділи підприємства-інноватора). Тобто, крім новизни,
інновація повинна відповідати запитам споживачів і приносити прибуток
(забезпечувати корисність) як її розробнику, так і виробнику (в ідеалі - усім
суб’єктам інноваційного процесу). Іноді (це стосується принципово нових
інновацій, що базуються на результатах фундаментальних досліджень) запити
споживачів цілеспрямовано формують. Діяльність зі створення (розроблення і
виготовлення), упровадження і поширення інновацій називають інноваційною [13].
Інноваційна підприємницька
діяльність - це особливий процес організації господарювання, який оснований на
постійному пошуку нових можливостей покращання техніко-технологічних факторів
виробництва. Вона пов'язана з готовністю підприємницької структури (фізичної
або юридичної особи) брати на себе весь ризик по здійсненню нового проекта або покращанню
існуючого, а також виникаючу при цьому фінансову, моральну і соціальну
відповідальність [38].
Інноваційна діяльність протягом
усього свого часу повинна передбачати як науково-дослідні і
дослідницько-конструкторські роботи (НДДКР), так і їхній маркетинговий супровід
(маркетинг інновацій), у їх логічному взаємозв’язку.
НДДКР [21] розглядаються як роботи
творчого характеру, що пов’язані з науковим пошуком, проведенням досліджень,
експериментів з метою розширення наявних і отримання нових знань, втіленням їх
у нові (удосконалені) вироби і технології, методи управління тощо, науковим
обґрунтуванням інноваційних проектів.
Маркетинг інновацій визначають [12]
як діяльність, спрямовану на пошук нових сфер і способів використання
потенціалу підприємства, розроблення на цій основі нових товарів (виробів чи
послуг) та технологій їх просування на ринку з метою задоволення потреб і
запитів споживачів більш ефективним, ніж у конкурентів, способом, отримання
завдяки цьому прибутку та забезпечення умов тривалого виживання й розвитку на
ринку.
Необхідність організації
інноваційної підприємницької діяльності обумовлена: потребами підвищення
техніко-технологічного рівня виробництва; збільшенням затрат і погіршенням
економічних показників підприємств; швидким моральним старінням техніки і
технології; визначною роллю науки і підвищення ефективності розробки і
впровадження нової техніки; важливістю і економічною доцільністю посилення
інтенсивних факторів розвитку виробництва, на основі використання досягнень
науково-технічного прогресу у всіх сферах економічної діяльності; потребами
істотного скорочення строків створення і освоєння нової техніки; важливістю
розвитку масової творчості винахідників і раціоналізаторів та використання їх
пропозицій.
Усю сукупність процесів, що відбуваються
на підприємстві, можна умовно поділити на дві групи (рис. 1.1):
· традиційні
процеси функціонування підприємства, що забезпечують випуск поточної продукції;
· процеси
розвитку за рахунок створення і впровадження інновацій.
Традиційні процеси
характеризують звичайне функціонування підприємства, а інноваційний розвиток -
це створення нової продукції, впровадження нових технологій, техніки,
організаційних форм та методів господарювання на основі інноваційної
діяльності.
Рис. 1.1. Процеси
функціонування підприємства
Джерело: [28]
У загальному
розумінні інноваційним називають процес, який має місце у
виробничо-господарських, науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських та
інших системах і є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що періодично
здійснюються у просторі й часі, результатом котрих є новація.
Запровадження
результатів інноваційних процесів у виробничо- господарську практику
визначається як нововведення (або інновація).
Новацію слід
розглядати як оформлений результат фундаментальних чи прикладних досліджень і
розроблень у будь-якій сфері діяльності, що підвищує її ефективність у вигляді:
відкриття; винаходу; патенту; товарного знаку; раціоналізаторської пропозиції;
нового або модернізованого продукту (послуги), технології, виробничого процесу;
виробничої, організаційної або іншої структури; ноу-хау; нових наукових
підходів чи принципів; нових документів (стандартів, рекомендацій, методик,
інструкцій); результатів маркетингових досліджень.
Новації можуть бути
власного виробництва чи закупленими, призначеними для накопичення, продажу або
впровадження на власному підприємстві шляхом перетворення новації в інновацію.
Тобто інноваційний
процес і організація інноваційної діяльності включають два послідовно
виконуваних етапи [28]:
· розроблення
новації та її отримання як оформленого результату фундаментальних і прикладних
досліджень, проектно-конструкторських робіт, організаційно-технологічної
підготовки й освоєння виробництва;
· запровадження
новації в господарську (виробничу) діяльність для отримання від її використання
результатів інноваційної діяльності (тобто перетворення новації в інновацію).
Інноваційні процеси
започатковуються відповідними галузями науки, а завершуються у сфері
виробництва (і реалізації послуг тощо), які сприяють прогресивним його змінам
та потребують певних витрат ресурсів у вигляді інвестицій.
Існує декілька
принципів класифікації інновації й інноваційних процесів (рис. 1.2).
За масштабністю і
силою впливу всі види новинок та нововведень поділяються на дві групи:
· локальні
(поодинокі, окремі);
· глобальні
(великомасштабні).
Між окремими видами інноваційних
процесів існує відносно тісний взаємозв'язок. Так, технічні інновації
зумовлюють певні організаційні нововведення, а останні потребують, як правило,
певних змін в економічному механізмі діяльності підприємств. Зокрема, створення
і розвиток виробництв вимірювальних приладів на промислових підприємствах
спричиняють зміни в організації технічної підготовки виробництва, методах його
поточного планування та оперативного управління (регулювання) [28].
Рис. 1.2. Джерела, класифікація і
взаємозв'язок інноваційних процесів (новин, нововведень)
Джерело: [28]
Розглянемо більш
детально деякі з них.
За своїм характером
інноваційні процеси, новації і нововведення поділяються на взаємопов'язані
класи [28]:
· технічні
нововведення (інновації) проявляються у вигляді нових продуктів
(сталезалізобетонних конструкцій), технологій їх виготовлення, засобів виробництва
(машин, устаткування, енергії, конструкцій та матеріалів);
· організаційні
нововведення охоплюють нові методи організації всіх видів діяльності
підприємств та інших ланок суспільного виробництва і сфери послуг
(організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми
організації виробництва й колективної праці тощо);
· економічні
- методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію
функцій прогнозування і планування, економічного обґрунтування проектів,
фінансування, ціноутворення, мотивації й оплати праці, оцінки результатів
діяльності;
· соціальні
- різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення
кваліфікації наукових працівників шляхом захисту дисертацій; стимулювання
творчої діяльності; підвищення умов та постійне підтримування високого рівня
безпеки праці, охорони здоров'я й довкілля; створення комфортних умов життя
тощо);
· юридичні
- нові і змінені закони та різноманітні нормативно - правові документи, що
визначають та регулюють усі види діяльності підприємств й організацій,
виробничі процеси тощо.
Ефективні технічні, організаційні та
економічні нововведення неодмінно призводять до помітних позитивних змін у
соціальних процесах на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних
завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових
організаційно-технічних і економічних рішень. Зрештою усі нововведення на
підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення
ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини,
відповідні нормативно-законодавчі акти; інакше вони не зможуть справляти
належний вплив на масштаби і строки досягнення соціально-економічних цілей
діяльності підприємств і організацій. Тому треба позитивно оцінювати:
активізацію законотворчих процесів в Україні, які сприяють швидшому переходу до
соціальне орієнтованих ринкових відносин між суб'єктами господарювання;
розробку і прийняття пакету законів і державних механізмів їх практичної
реалізації, що визначають і регулюють діяльність підприємств та організацій
усіх галузей народного господарства.
Організація
інноваційної діяльності передбачає впорядкування в просторі й синхронізацію в
часі проведення заходів і робіт із створення та освоєння виробництва нової чи
вдосконаленої продукції. Вона передбачає :
· використання
інновацій як основи забезпечення конкурентоспроможності підприємства,
задоволення потреб споживачів;
· узгоджений
розвиток усіх функціональних напрямів діяльності підприємства;
· зосередження
інноваційного потенціалу в обмеженому інноваційному просторі;
· організацію
проведення інновацій на постійній фундаментальній основі діяльності
підприємства;
· використання
проектної форми організації інноваційної діяльності;
· фундаментальну
підготовку проведення інновації;
· якісне
планування інноваційних проектів;
· організацію
дослідної й технічної підготовки серійного виробництва продукції згідно з
очікуваним попитом і вибраним сегментом ринку;
· забезпечення
високої ефективності інноваційних процесів.
Основу інноваційної
діяльності підприємства складають технічні інновації [28].
На практиці
виділяють три основних види інноваційної підприємницької діяльності:
інноваційна діяльність в сфері техніко-технологічного забезпечення виробництва;
інноваційна діяльність в сфері збільшення виробництва, підвищення якості і
здешевлення продукції; інноваційна діяльність в сфері соціальної політики [38].
Перший вид
інноваційної підприємницької діяльності пов'язаний з процесом кількісного і
якісного оновлення виробничого потенціалу, який направлений на підвищення
продуктивності праці, економію енергоресурсів, сировини і матеріалів та
відповідно на збільшення прибутків.
Другий вид
інноваційної підприємницької діяльності представляє собою процес якісного
удосконалення продукції, її здешевлення, розширення асортименту, який
направлено на повніше задоволення потреб населення.
Третій вид
інноваційної підприємницької діяльності, пов'язаний з розширенням і покращанням
сфери послуг для населення, який направлений на створення нормативних умов для
праці та відпочинку і відповідно на підвищення продуктивності праці.
Можна виділити три
способи організації інноваційної діяльності:
· інноваційна
діяльність на основі внутрішньої організації, коли інновація створюється і
(або) освоюється всередині фірми її спеціалізованими підрозділами на базі
планування і моніторингу їх взаємодії по інноваційному проекту;
· інноваційна
діяльність на основі зовнішньої організації при допомозі контрактів, коли
замовлення на створення і (або) освоєння інновації розміщується між сторонніми
організаціями;
· інноваційна
діяльність на основі зовнішньої організації за допомогою венчурів, коли фірма
для реалізації інноваційного проекту засновує дочірні венчурні фірми, які
залучають додаткові сторонні засоби (кошти) [38].
Найчастіше
використовується другий спосіб організації інноваційної діяльності - фірма
розміщує замовлення на розробку новизни, а освоює їх власними силами. Відносна
рідкість використання першого способу пояснюється недостатнім потенціалом
фірмової науки.
Впроваджуючи інновації в практику
підприємницької діяльності, дуже важливо знати, які фактори здатні загальмувати
або прискорити інноваційний процес. Основні фактори, що впливають на розвиток
інноваційного процесу, наведені в таблиці 1.1. Перш, ніж розпочати впровадження
інновацій на будь - якому підприємстві, рекомендується уважно ознайомитися із
цими факторами, щоб прийняти рішення про оптимальний для Вас спосіб побудови
інноваційного процесу [20, c.232].
Таблиця 1.1
Фактори, що впливають на розвиток
інноваційного процесу
|
Група факторів
|
Фактори, що гальмують інноваційну діяльність
|
Фактори, що сприяють інноваційній діяльності
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Економічні, технологічні
|
Недолік засобів для фінансування інноваційних
проектів, слабкість матеріальної й науково-технічної бази, відсутність
резервних потужностей, домінування інтересів поточного виробництва.
|
Наявність резерву фінансових і
матеріально-технічних засобів, прогресивних технологій, необхідної
господарської й науково-технічної інфраструктури.
|
|
Політичні, правові
|
Обмеження з боку антимонопольного,
податкового, амортизаційного, патентно-ліцензійного законодавства.
|
Законодавчі міри (особливо пільги), що
заохочують інноваційну діяльність, державна підтримка інновацій
|
|
Соціально - психологічні, культурні
|
Опір змінам, які можуть викликати такі
наслідки як зміна статусу співпрацівників, необхідність пошуку нової роботи,
перебудова нової роботи, перебудова застарілих способів діяльності, порушення
стереотипів поводження й сформованих традицій, острах невизначеного, побоювання
покарань за невдачу.
|
Моральне заохочення учасників інноваційного
процесу, суспільне визнання, забезпечення можливостей самореалізації,
звільнення творчої праці. Нормальний психологічний клімат у трудовому
колективі.
|
|
Організаційно - управлінські
|
Устояна організаційна структура компанії,
зайва централізація, авторитарний стиль керування, перевага вертикальних
потоків інформації, відомча замкнутість, труднощі міжгалузевих і
міжорганізаційних взаємодій, твердість у плануванні, орієнтація на сформовані
ринки, орієнтація на короткострокову окупність, складність погодження
інтересів учасників інноваційних процесів.
|
Гнучкість оргструктури, демократичний стиль
керування, перевага горизонтальних потоків інформації, самопланування,
допущення коректувань, децентралізація, автономія, формування цільових
робочих груп.
|
Джерело: [20].
Слід зазначити, що чинники
інноваційної діяльності безпосередньо пов’язані також із конкретними формами її
організації та окремими етапами створення нововведень. Нині в розвинутих країнах
переважають адміністративно-господарські, програмно-цільові та ініціативні
форми організації інноваційних процесів. Крім цього, на рівні малих підприємств
активно розвиваються кооперативно-цільові дослідження нововведень. Щодо
безпосереднього моделювання інноваційного процесу, то воно здебільшого полягає
в послідовному виконанні таких етапів: фундаментальне (теоретичне) дослідження;
прикладне дослідження; розроблення; проектування; нове будівництво (якщо бракує
готових виробничих потужностей); освоєння; промислове виробництво; маркетинг
(збут). З маркетингом у цьому циклі і пов’язується комерціалізація
нововведення, яка є головною метою інноваційної діяльності. З огляду на останнє
безпосереднє відношення до маркетингової діяльності мають продуктові та технологічні
інновації. З продуктовою інновацією, як правило, пов’язують створення нового
продукту на основі патентної або іншої тимчасової монополії підприємства. Така
інновація базується на використанні нових матеріалів, комплектувальних деталей
та напівфабрикатів або пов’язана з принципово новим продуктом. Технологічна
інновація поліпшує якість продукту, створює його нову модифікацію. Передусім
вона може бути орієнтована на підвищення продуктивності. Досягається це завдяки
нарощуванню (за таких самих або трохи збільшених витрат) випуску традиційного
за якістю продукту. Технологічна інновація може також мати на меті різке
зниження собівартості продукту, що уможливлює зниження ціни товару і здобуття
переваг у конкурентній боротьбі. В обох випадках технологічна інновація сприяє
збільшенню обсягів продажу вже відомого продукту.
1.2 Формування
системи показників для аналізу інноваційної діяльності підприємства
В сучасних умовах
впровадження ефективних інноваційних технологій дозволяє, з одного боку,
підприємству одержати конкурентні переваги: покращити конкурентну ситуацію на
ринку свого продукту та фінансовий стан, якісно підвищити виробничий потенціал
та потенціал персоналу тощо, а з іншого - вимагає значного часу та ресурсів.
Щоб забезпечити високу ефективність інноваційних заходів сьогодні зростає
актуальність системного, своєчасного та комплексного аналізу інноваційної
діяльності підприємства.
Комплексний аналіз
інноваційної діяльності підприємства має за мету обґрунтувати найбільш
ефективні напрями інноваційної діяльності, інноваційні програми і проекти фірми
з використанням комплексу показників. Основними завданнями комплексного аналізу
є: визначення відповідності фінансового стану фірми його цільовим параметрам
щодо інноваційного розвитку; оцінка спроможності до інноваційного розвитку;
вибір інноваційних проектів; оцінка показників інноваційної діяльності;
виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності інноваційної
діяльності; оцінка впливу інноваційних рішень на фінансові результати діяльності
фірми.
Процес комплексного
оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства можна здійснювати
за етапами, наведеними на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Етапи комплексного аналізу
інноваційної діяльності фірми
Джерело: [46]
Одним із найскладніших етапів
оцінювання ефективності інновацій є побудова системи моніторингу зовнішнього
оточення фірми, тобто системи постійного спостереження за напрямами й
досягненнями науково-технічного прогресу в конкретній та суміжній галузях.
Особливістю підходів до оцінювання ефективності інновацій суб'єктів
господарювання різних рівнів, діючих у ринкових умовах, варто вважати різницю в
цілях, які вони визначають у своїй діяльності. Кінцевим результатом
інноваційної діяльності будь-якої організації є виробництво
конкурентоспроможної продукції та зміцнення позицій на ринку і свого
фінансового стану. За такого підходу вибір кращого варіанта інноваційного
проекту передбачає отримання більших результатів із меншими чи однаковими
витратами. Отже, загалом економічну ефективність інновацій визначають
порівнянням результатів з витратами, що забезпечили цей результат [46].
Підприємства не часто
вдаються до радикальних інновацій або реалізації масштабного інноваційного
проекту. Значна частина інновацій носить поліпшувальний характер: спрямована на
вдосконалення технічних засобів з метою зменшення трудомісткості виконання
операцій, економію матеріалів (через використання дешевших замінників чи
оптимізацію режимів оброблення вихідного матеріалу), енергії тощо. Впровадження
таких заходів сприяє зниженню виробничих витрат, що важливо для підприємств,
які реалізують стратегію мінімізації витрат або мають обмежені фінансові
можливості. Як правило, такі інновації мають локальний характер і розробляються
силами працівників підприємства. Доцільність їх упровадження визначається
порівнянням величини витрат за базовим і новим варіантом. Розрахунок здійснюють
за двома способами - за показником відносної економічної ефективності
капіталовкладень (приведеними витратами) і за сукупність показників річної
економічної ефективності.
Оцінку інноваційної
діяльності підприємства доцільно здійснювати, використовуючи такі показники, як
впровадження нових технологічних процесів, автоматизація виробництва та
освоєння нових видів продукції.
Для виявлення
взаємозв'язку між результативними показниками ефективності діяльності
(виробничої, фінансової, інвестиційної) підприємства і відповідними показниками
ефективності інноваційної діяльності доцільно сформувати таку систему
показників [33]:
· показники
виробничої ефективності науково-технічних заходів:
темп
приросту ефективності виробництва конкретних видів продукції (робіт) від
використання науково-технічних заходів. Він визначається за формулою:
∆ВП = ВПі-ВП0
, (1.1)
де ВП0 та ВПі -
валовий обсяг виробництва продукції відповідно після і до використання
нововведення.
відносна
економія собівартості продукції в результаті запровадження науково-технічних
заходів:
, (1.2)
де ТП1 і ТП0 -
обсяг продукції звітного і базисного періоду у порівняних цінах, грн.і С0 -
собівартість продукції звітного і базисного періоду в порівняних цінах, грн.
· показники
фінансової ефективності науково-технічних заходів:
приріст
прибутку в результаті реалізації науково-технічних заходів:
∆П = (Ці -
Сі) Ч Ni - (Ц0 - С0) Ч N0 , (1.3)
де С0 та Сі -
собівартість одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової
техніки, грн/од.;
Ц0, Ці - оптова
ціна одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн/од.;, Nі -
обсяг виробництва за допомогою базової і нової техніки, натур. од./рік.
приріст
доданої вартості, включаючи амортизацію, в результаті реалізації
науково-технічних заходів, у тому числі за рахунок інтенсивних і екстенсивних
факторів:
ΔДс.е.а
= (Еа1 + Еа2 + Еаn) Ч Кр.п Ч Iц, (1.4)
де Еа1, Еа2 ... Еап - відносна
економія витрат на амортизацію внаслідок реалізації науково-технічних заходів,
у тому числі інвестиційно-інноваційних проектів, грн.;
Кр.п - коефіцієнт рентабельності
продукції в базовому періоді, визначений як відношення реалізованої продукції
базового періоду до собівартості продукції базового періоду;
Іц- індекс зростання цін.
приріст доходу за рахунок
реалізації науково-технічних заходів
· показники
інвестиційної ефективності науково-технічних заходів: характеризують кількість
впроваджених науково-технічних засобів, зростання питомої ваги прогресивних
технологічних процесів та нових інформаційних технологій, підвищення
коефіцієнта автоматизації та організаційного рівня виробництва і праці,
кількість патентів або авторських свідоцтв, індекс цитування, підвищення
конкурентоспроможності підприємства, товарів (послуг) на ринку.
При оцінці
ефективності інноваційних проектів передбачається розрахунок таких важливих
показників, як [35]:
· інтегральний
ефект (чистий дисконтований дохід);
· внутрішня
норма прибутковості (дохідності);
· рентабельність
інвестицій;
· період
і строк окупності.
Інтегральний ефект
визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена
до початкового року, або як перевищення інтегральних результатів над
інтегральними витратами. Внутрішня норма прибутковості (дохідності) - IRR - це
розрахункова відсоткова ставка, за якої одержані доходи від проекту стають
рівними витратам на проект, або дається ще таке визначення - це той
максимальний відсоток, який може бути сплачений для мобілізації
капіталовкладень у проект. Рекомендується відбирати такі інноваційні проекти,
внутрішня норма дохідності яких не нижча 15-20%. Рентабельність визначається як
співвідношення ефекту від реалізації проекту і витрат на нього. На практиці
оцінки інноваційних проектів розраховують відношення приведених доходів до інвестиційних
витрат. Строк окупності показує, протягом якого часу можуть окупитися
інвестиції в інноваційний проект. Під періодом окупності розуміється тривалість
періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення
інвестицій, дорівнюватиме сумі інвестицій. Це період, необхідний для
відшкодування початкових капіталовкладень за рахунок прибутків від проекту
(чистий прибуток після відрахування податку + фінансові витрати + амортизація).
Слід також
враховувати, що будь-який результат інновацій має подвійне значення:
· як
основа змін у матеріальному виробництві, а в економічному розумінні - для
досягнення цілей форми, а отже, для підвищення прибутку і
конкурентоспроможності;
· як
джерело подальших наукових досліджень і розробок, тобто становить науковий і
методологічний інтерес.
Аналіз і оцінка
інноваційного потенціалу підприємства виявляє можливості для його інноваційного
розвитку. Результати оцінки дозволяють розробити оптимальну стратегію
інноваційного розвитку.
.3 Методологічні
підходи щодо розвитку інноваційної діяльності підприємства
Здійснення
інноваційної діяльності підприємства є неможливим без оцінки її ефективності.
Для здійснення об’єктивної та комплексної оцінки інноваційної діяльності
доцільно визначитися із сутністю основоположної категорії
"ефективність", дослідити її зміст та підходи до визначення, виділити
особливості прояву ефективності саме інноваційної діяльності.
Питання щодо
розуміння та визначення категорії "ефективність" досліджувались
представниками зарубіжної та вітчизняної класичних шкіл [7] та набули
подальшого розвитку в сучасних наукових працях [19]. За останні десятиліття
погляди вчених і практиків щодо змісту ефективності як економічної категорії та
визначення фундаментальних засад відокремлення її показників значно зблизилися,
але не дивлячись на це багато питань ще залишаються недостатньо розробленими та
дискусійними [1, с. 6-7].
В процесі еволюції
дослідження даної проблеми науковцями були виділені наступні підходи [44, с.
26]: "альтернативної вартості", "оптимальність Паретто",
"продуктивності факторів виробництва", "ресурсний",
"витратний", "результативний", "цільовий",
"потрібнісний", "статико-динамічний". Кожен з цих підходів
трактував ефективність з різних позицій:
· підхід
альтернативної вартості розглядає ефективність як відношення того, що
підприємство дійсно виробляє (реалізує), до того, що дане підприємство могло б
виробляти (реалізувати) при наявних ресурсах, знаннях та здібностях [7];
· оптимальний підхід
- як такий стан економіки, при якому неможливо поліпшити становище хоча б
одного суб’єкта, не погіршуючи при цьому становища інших [22, с. 658; 42, с.
288;1, c. 13];
· підхід
"продуктивності факторів виробництва" - як використання мінімальної
кількості ресурсів для виробництва даного обсягу продукції, виробництво даного
обсягу продукції при мінімальних середніх загальних витратах [17; 31,с. 5; 5,
с. 3];
· ресурсний підхід -
отримання певного результату на одиницю використовуваних ресурсів [11, с. 66,
26, с. 91];
· витратний підхід -
як результативність роботи підприємства відносно або величини ресурсів, або
величини їх витрат у процесі виробництва [43, с. 341-342; 6; 4, с. 7];
· результативний
підхід - як результативність тобто співвідношення результатів діяльності та
ресурсів, які витрачено для досягнення цих результатів [24, с. 6; 16, с. 218;
33, с. 6];
· цільовий підхід -
як здатність системи досягати визначених цілей за допомогою раціональних дій її
складових [15; 45; 40, с. 354];
· потрібнисний підхід
- як відношення цілей до потреб, ідеалів або норм [6];
· статико-динамічний
підхід базується на розгляді ефективності у часі. В даному підході визначається
статична й динамічна ефективність [43].
Результативність
інноваційного процесу показує, в якій мірі було досягнуто мети за рахунок
впровадження інноваційних дій на підприємстві, тобто кількісний рівень
впровадженої інновації, а ефективність дасть можливість охарактеризувати
якісний ступінь задоволення в процесі впровадження інноваційних заходів на
підприємстві відповідно до розрахованих кількісних показників інноваційної
діяльності на підприємстві [14].
Отже, можливо
стверджувати, що "метою оцінки ефективності інноваційної діяльності є
комплексний аналіз ефективності інноваційної діяльності та її впливу на
найважливіші показники діяльності підприємства, визначення доцільності й
оптимальних варіантів реалізації нововведень, оперативне коригування параметрів
інноваційних проектів та підтримка стратегічних інноваційних рішень" [41].
В процесі огляду
науково-методичної літератури з питання ефективної оцінки інноваційного
розвитку підприємства в сучасних умовах розвитку економіки були виявлені різні
методичні підходи до окресленої проблематики.
Так, вітчизняний
науковець Малюта Л.Я. запропонувала свою модель комплексної оцінки ефективності
інноваційної діяльності підприємства, за допомогою якої можна визначити
інтегральний показник рівня його інноваційного розвитку [18]. Під інтегральним
показником рівня інноваційного розвитку підприємства науковцем розуміється
"результат оцінювання основних техніко-економічних показників діяльності
підприємства, який ґрунтується на визначенні узагальнюючих показників шляхом
застосування системи часткових показників та методу експертного
опитування".
Згідно
представленої моделі комплексної оцінки ефективності інноваційної діяльності
підприємства інтегральний показник складається з трьох основних показників:
· ресурсної
складової (Урес), яка оцінюється на основі показників, що характеризують
інноваційний потенціал підприємства: визначаються показники використання
інвестиційних (фінансових) ресурсів, кадрового, інтелектуального,
матеріально-технічного, інформаційного потенціалу та ресурсу новацій;
· технологічної
складової (Утех), яка характеризується показниками технологічного оновлення під
час інноваційної діяльності підприємства: визначаються показники ефективності
використання основних засобів і технологій, продуктивності праці та
продуктивності інформації;
· ринкової
складової (Уринк), яка характеризується результативністю основних показників
від інноваційної діяльності підприємства: визначаються показники ринкової
віддачі активів, частки фірми на ринку інновацій, рентабельності реалізації
інноваційної продукції, передпродажної підготовки, доведення продукту до
споживача, ефективності рекламної діяльності, ритмічності збуту нової продукції
[18]:
Запровадження
даного методу на основі інтегрального показника при оцінці інноваційного
розвитку підприємства Малюта Л. вважає тим "інструментом, який має чітко
виражену сигнальну функцію. За його допомогою можна здійснювати моніторинг
промислових підприємств за рівнем інноваційного потенціалу, проводити
порівняльний аналіз рівня інноваційного розвитку підприємств та формувати їх
рейтинг за інтегральним показником рівня інноваційного розвитку".
Даний метод оцінки
інноваційного розвитку підприємства, який ґрунтується на інтегральному
оцінюванні інноваційного процесу на підприємстві, передбачає визначення
досягнень певного функціонального рівня підприємством при здійсненні
інноваційної діяльності в загальній системі розвитку економіки держави і
характеризує, на мою думку, переважно статистичний зміст методичного підходу в
оцінки розвитку інноваційного потенціалу різних галузей промисловості країни на
основі визначення інноваційного потенціалу окремо взятих підприємств [23].
Отже, одним з головних
завдань будь-якого суспільства є оволодіння найновітнішими науково-технічними
досягненнями, широке використання загальнолюдського інтелектуального надбання
через створення та розвиток інформаційних мереж, забезпечення на цій основі
соціального прогрессу встановлення моральних обмежень щодо небезпечних
наслідків науково-технічного прогресу. Вирішення цих проблем вимагає формування
раціональної системи управління нововведеннями, яка б враховувала специфіку та
динаміку об'єкту управління, взаємозв'язок елементів всередині системи, вплив
зовнішнього середовища на функціонування системи.
При цьому
результативність інноваційної діяльності прямо залежить від того, наскільки
точно проведено оцінку ефективності інновацій, наскільки адекватно визначено її
методи, сформовано чітку стратегію та пріоритети розвитку інноваційної
діяльності. Це дає можливість керівникам підприємств виявити як сильні так і
слабкі сторони цієї діяльності та дозволяє приймати обґрунтовані раціональні
управлінські рішення та ефективно керувати не тільки інноваційною діяльністю,
але й забезпечувати успішний, довготривалий, стійкий розвиток підприємства в
цілому.
Тому кожен із зазначених підходів
становить цінність для оцінювання ефективності інноваційних рішень, а їх вибір
і застосування залежать від цілей, які ставить керівництво у сфері інноваційної
діяльності, професіоналізму та компетентності менеджерів, задіяних у цьому
процесі та якості корпоративного управління підприємства.
Розділ 2. Аналіз
організування інноваційної діяльності на ПАТ "НВО "Термоприлад"
ім. В. Лаха"
.1 Загальна
характеристика підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В.
Лаха"
Науково-виробниче
об’єднання (НВО) "Термоприлад" було створено в 1956 році у Львові.
НВО "Термоприлад" існує у формі публічного акціонерного товариства,
розробляє і виготовляє прилади для вимірювання, контролю і регулювання
температури, а з 1996 року - прилади обліку тепла, вимірювання і регулювання
вологості повітря. В межах об’єднання функціонує ряд дочірніх підприємств, що
спеціалізуються на певних напрямках термометрії [25].
Місія товариства
полягає у задоволенні потреб споживачів шляхом виробництва
контрольно-вимірювальних приладів та дослідження i розробки в галузі технічних
наук.
Товариство є
юридичною особою згідно із законодавством України, має самостійний баланс,
круглу печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, фірмову марку та
товарний знак, відкриває розрахункові,валютні та інші рахунки в банківських
установах.
Товариство для
досягнення мети своєї діяльності має право від свого імені укладати угоди
(договори, контракти), в тому числі купівлі-продажу, підряду, страхування,
найму, перевезення, зберігання, доручення, комісії, набувати майнові і особисті
немайнові права і нести зобов’язання, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському
та третейському судах.
Товариство має
право брати кредити в національній та іноземній валютах як у вітчизняних, так і
в зарубіжних банках.
Товариство може
створювати спільно з іншими українськими та іноземними юридичними та фізичними
особами на території України та за кордоном акціонерні та інші господарські
товариства, брати участь в асоціаціях, концернах, консорціумах, і інших
об’єднаннях.
Товариство має
право відповідно до чинного законодавства України здійснювати емісію власних
цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо), а також набувати цінні папери
інших юридичних осіб.
Товариство має
право видавати своїм працівникам безвідсоткові позички.
Науково-виробниче
об’єднання (НВО) "Термоприлад" проводить таку діяльність:
· ведення наукових досліджень;
· розробка та
виробництво (в тому числі для атомної енергетики), а також реалізація
науково-технічної продукції ( в тому числі з використанням дорогоцінних
металів);
· використання
проектних, конструкторських і науково-дослідних робіт (в тому числі для атомної
енергетики);
· виробництво (втому
числі з використанням прекурсорів) та реалізація продукції виробничо-технічного
призначення та товарів народного споживання всіх найменувань;
· комерційна
діяльність;
· проектування,
встановлення, пусконаладка, повірка та обслуговування тепломірних і
витратомірних вузлів тощо [37].
За останні три роки на підприємстві
було здійснено:
· розроблено і
налагоджено випуск понад 1000 типів приладів контролю температури практично для
всіх галузей народного господарства;
· розроблено 600
міждержавних, державних, відомчих нормативних документів (стандартів, технічних
умов, інструкцій);
· спроектовано та
випущено унікальне дослідницьке та метрологічне обладнання для проведення
комплексних, стендових, об’єктових і натуральних досліджень термометрів при
низьких і високих температурах, механічних, вібраційних та ударних
статистичних, динамічних та циклічних навантаженнях, у вакуумі, при високих
тисках, в агресивних та вибухонебезпечних середовищах, під впливом електричного
та електромагнітних полів, радіаційного випромінювання;
· розроблено та
випущено взірцеві міри та градуювальні установки з реперними температурними
точками для проведення градуювання термометрів (в тому числі для нерухомих і
обертових поверхонь);
· досліджено теплові
процеси, визначено і забезпечено оптимальні теплові режими на металургійних
заводах, теплових та атомних електростанціях, кораблях, підводних човнах,
ракетних комплексах, елеваторах;
· одержано більше як
500 авторських свідоцтв на винаходи;
· опубліковано понад
3000 наукових статей, видано збірники, книги і захищено понад 60 докторських і
кандидатських дисертацій.
Перелік розробок дуже широкий і
включає в себе прилади та системи вимірювання температури для металургії та
машинобудування, енергетики, в тому числі атомної, ракетобудування, хімії,
промислового комплексу і оборонної промисловості, для наукових досліджень.
Практично немає жодної галузі народного господарства, до якої б не були
причетними спеціалісти "Термоприладу". Нині їх розробки добре відомі
за межами України, що дає можливість експортувати ряд приладів в країни
ближнього і дальнього зарубіжжя, незважаючи на жорстку конкуренцію на світовому
ринку. Цьому сприяють не тільки високий науково-технічний рівень продукції, але
й максимальна її відповідність умовам експлуатації, як наслідок доброї
вивченості більшості об’єктів експлуатації.
Власниками товариства є акціонери,
тобто фізичні особи, які набули права власності на акції товариства. Вони мають
право:
· брати участь в
управлінні справами товариства шляхом участі у Загальних зборах Акціонерів;
· отримувати частку
прибутку від діяльності товариства у формі дивідендів відповідно до кількості
належних їм акцій;
· отримувати
інформацію про діяльність товариства, в тому числі, знайомитись з матеріалами
публічної звітності;
· отримати частину
грошових коштів від реалізації майна товариства в разі його ліквідації,
пропорційно кількості належних їм акцій;
· претендувати на
пріоритетне отримання продукції (робіт і послуг) товариства;
· припиняти свою
діяльність в Товаристві в установленому Загальними зборами порядку.
Вищим органом товариства є Загальні
збори акціонерів, які можуть бути черговими та позачерговими. В роботі
загальних зборів акціонерів мають право брати участь усі акціонери товариства
незалежно від кількості та виду акцій, що їм належать. Чергові Загальні збори
акціонерів скликаються Правлінням товариства один раз на рік, не пізніше п’яти
місяців після завершення фінансового року. Всі рішення приймаються більшістю
голосів з питань зміни Статуту товариства та прийняття рішення про припинення
діяльності товариства.
Рада Товариства є органом, який
представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням Загальних зборів
акціонерів та в межах компетенції, визначеної Статутом контролює та регулює
діяльність Правління товариства. Рада Товариства відповідно до Статуту здійснює
такі повноваження:
· погоджує
розробленні Правлінням плани розвитку Товариства та звіти про їх виконання;
· розглядає річні та
квартальні звіти Правління про господарську діяльність та приймає по них
рішення;
· здійснює попередній
розгляд усіх питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів
акціонерів.
Ревізійна комісія обирається
Загальними зборами акціонерів у складі Голови та чотирьох членів лише із акціонерів
Товариства. До обов’язків Ревізійної комісії належить:
· здійснення контролю
за фінансово-господарською діяльністю Правління;
· підготовка та
доведення до відома Загальних зборів акціонерів доповідей про результати
перевірок фінансово-господарської діяльності Правління;
· складання та
подання на розгляд та затвердження Загальних зборів акціонерів висновку з
детальним аналізом та коментарем річних звітів та балансів Товариства;
· вирішення інших
питань, віднесених до її компетенції чинним законодавством, статутом та
внутрішніми документами Товариства.
Ревізійна комісія здійснює перевірку
фінансово-господарської діяльності Правління з власної ініціативи, за
дорученням Загальних зборів акціонерів, Ради Товариства або на вимогу
акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10% голосів у Товаристві [37].
Підприємство як складова виробнича
система має виробничу та організаційну диференціацію, що виражається в поділі
його на виробничі, обслуговуючі підрозділи та апарат управління з певною
функціональною структурою.
У процесі діяльності всі його
підрозділи вступають у двосторонні вертикальні і горизонтальні відносини.
Відносини по вертикалі пов’язані з ієрархічною структурою підприємства і
управлінням діяльністю його підрозділів із одного центру - апарату управління.
Горизонтальні зв’язки обумовлені внутрішньою кооперацією між підрозділами
згідно з технологічною або продуктовою їх спеціалізацією.
Організаційна структура управління
підприємством представлена у додатках. На найвищому рівні управління підприємством
знаходиться Правління на чолі з Головою правління - Генеральним директором та
Секретаріат. До компетенції Правління належить:
· забезпечувати
виконання рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради по всім
питанням господарської, виробничої та соціальної діяльності Товариства;
· забезпечувати
передбачені нормативними документами умови праці, розмір заробітної плати
працівників не нижче встановленого державою мінімуму;
· забезпечувати
правильне ведення бухгалтерського обліку, податкової, статистичної та іншої
звітності, своєчасне подання необхідних документів державним органам, загальним
зборам акціонерів та наглядовій раді Товариства;
· на
вимогу органів та посадових осіб Товариства надати можливість ознайомитися з
інформацією про діяльність Товариства в межах, встановлених законом, статутом
та внутрішніми положеннями Товариства.
Голова правління
організовує діяльність виконавчого органу, скликає засідання, забезпечує
ведення протоколів, визначає повноваження окремих членів правління і несе
відповідальність перед загальними зборами акціонерів Товариства та іншими
органами відповідно до чинного законодавства України. Призначає секретаря
правління та заступників голови правління, розподіляє обов'язки між членами
правління, визначає їх повноваження та відповідальність.
Голова правління
має право без довіреності діяти від імені Товариства, відповідно до рішень
правління, в тому числі представляти інтереси Товариства, вчиняти правочини від
його імені, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання
всіма працівниками Товариства.
Заступником
генерального директора є головний інженер, під керівництвом якого є 19
відділів, серед яких: відділ енергомеханічний, бюро охорони праці і техніки
безпеки, ДКВ спецтехніки, конструкторський відділ, КБ проектування оснастки і
НО та інші. Головний інженер підпорядковується лише генеральному директору та
несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності
підприємства. Одним з найважливіших з цих відділів є конструкторське бюро проектування
оснастки і наукового обладнання. В ньому конструктори створюють креслення
майбутнього приладу або його комплектуючих.
Решта 27 відділів
підзвітні самому генеральному директору. Основними з них є відділ
планово-економічний, який займається встановленням або уточненням та
конкретизацією цілей розвитку підприємства та його структурних підрозділів,
визначення засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації. Відділ
розробляє плани діяльності підприємства, планову, річну, поквартальну статистичну
звітність, звіряють планові показники з фактичними. Також
бухгалтерсько-фінансовий відділ, який забезпечує організацію бухгалтерського
обліку на підприємстві, відповідає за фінансові ресурси підприємства, котрі
виступають у грошовій формі, щоб вони мали визначене джерело формування та
цільове призначення. Також відділ займається фінансовим плануванням. Ще одним
важливим відділом є відділ кадрів, на якого покладаються обов’язки реалізації
кадрової політики підприємства. Спеціалісти цього відділу проводять аналітичну
й оперативну роботи, здійснюють виконавчі, розпорядчі, контролюючі та
координаційні функції в сфері управління персоналом.
Серед основних
функцій, які виконує відділ кадрів можна назвати наступні:
· адміністративна
діяльність, яка забезпечує виконання діючого законодавства в галузі праці;
· організація
працевлаштування, яка реалізується через підбір, прийом на роботу, знайомство з
робочим місцем, інструктаж щодо умов праці та техніки безпеки на виробництві,
перехід з одного робочого місця (посади) на інше, звільнення працівника та ін.;
· формування
резервного потенціалу на підприємстві;
· допомога
керівництву в розробці форм та систем заробітної плати, системи преміювання,
визначення розміру соціальних пільг;
· проведення
постійного контролю за умовами праці, трудовою дисципліною, технікою безпеки;
· розробка
положення та проведення атестації персоналу, організація конкурсів на заміщення
вакантних посад;
· організація
системної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу;
· співпраця
з профспілками та керівництвом організації в розробці та укладанні колективного
договору;
· регулювання
соціально-психологічних відносин шляхом визначення причин та розробку заходів
зниження соціальної напруги в колективі (святкування урочистих дат, ювілеїв
тощо).
Великої уваги приділяє
дослідно-конструкторський відділ пірометрії, який займається складанням
приладів та відстеженням їх точних результатів. В період 2011-2013 рр. значних
змін в структурі підприємства не відбулося, відкрилася лише одна столярна
дільниця.
ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" як і більшість інших підприємств має
свій логотип, який є наведений на рис. 2.1
Рис. 2.1. Логотип підприємства ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
Джерело: [25]
На підприємстві панує дружня атмосфера,
незважаючи на формальні стосунки між працівниками, спілкування проводиться на
рівні, без певної зверхності. Беручи до уваги недостачу компютерної техніки на
підприємстві, якість комунікацій знаходиться не на найвищому рівні.
Чітко окресленого стилю одягу на
підприємстві немає, персонал дотримується офісного дрес-коду. Працівники
виробничого відділу мають спеціальну уніформу у вигляді комбінезонів та
халатів.
2.2 Аналіз результатів
виробничо-господарської діяльності підприємства ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
За умов ринкових відносин головне
завдання підприємства полягає в тому, щоб повністю задовольнити суспільні
потреби народного господарства і громадян у його продукції з високими
споживчими властивостями, при мінімальних затратах. Це досягається шляхом
правильного прогнозування показників використання трудових ресурсів, аналізу
фінансових результатів діяльності, аналізу роботи основного виробництва і
показників використання основних фондів.
За умов ринкової економіки нормальне
функціонування підприємств, ефективність їх роботи значною мірою залежить від
їх фінансового стану. Робота за принципами самофінансування вимагає
стабільності показників фінансового стану, адже лише за цих умов підприємства
зможуть виконувати свою виробничу програму, забезпечувати своєчасність і
повноту розрахунків з постачальниками, працівниками, бюджетом, банками тощо.
Отже аналіз показників фінансового стану має винятково важливе значення.
Проаналізуємо динаміку виробленої та
реалізованої продукції за даними представленими у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка обсягу виробленої та
реалізованої продукції ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
за 2011-2013 рр., тис. грн.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012 - 2011 рр.
|
2013 - 2012 рр.
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
відносне, %
|
Абсолютне
|
відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Обсяг виробленої продукції підприємства у
діючих цінах звітного року (без ПДВ і акцизного збору), тис. грн.
|
18559
|
21178
|
26058
|
+2619
|
+14,20
|
+4880
|
+23,04
|
|
Обсяг реалізованої продукції (без ПДВ і
акцизного збору), тис. грн.
|
16056
|
18035
|
22083
|
+1979
|
+12,33
|
+4048
|
+22,45
|
|
Річний темп зростання до попереднього року:
обсяг виробленої продукції, % обсяг реалізованої продукції, %
|
- -
|
+114,12 +112,33
|
+123,04 +122,45
|
- -
|
- -
|
- -
|
- -
|
Аналіз динаміки обсягу виробництва і
реалізації продукції (табл. 2.1) свідчить про зростання обсягів виробництва
продукції, за період 2011-2012 рр. на 2619 тис. грн. або 14,2% та за 2012-2013
рр. на 4880 тис. грн. або 23,04%. Обсяг реалізованої продукції за 2011-2012 рр.
збільшився на 1979 тис. грн. або 12,33% та за 2012-2013 рр. збільшився на 4048
тис. грн. або 22,45%. При цьому темп зростання обсягу виробленої продукції у
2012 році становить 114,12% та 123,04% у 2013 році відповідно. Темп зростання
обсягу реалізованої продукції у 2012 році - 112,33% та в 2013 році становить
122,45%, це в свою чергу відображає позитивну тенденцію на підприємстві,
оскільки обсяги виробленої продукції майже відповідають обсягах реалізованої.
Видова структура продукції наведена
у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Асортимент продукції (послуг) ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр.
|
Асортимент
|
Одн. Вимір.
|
Роки
|
Відхилення, (+/-)
|
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2011-2012
|
2012-2013
|
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне,%
|
Відносне,%
|
|
Промислова продукція
|
тис. грн.
|
12150,9
|
12570,3
|
16516,2
|
+419,4
|
+3,5
|
+3945,9
|
+31,4
|
|
Науково-технічна продукція
|
тис. грн.
|
3824,5
|
4358,7
|
5464,5
|
+534,2
|
+14,0
|
+1105,8
|
+25,4
|
|
Всього
|
тис. грн.
|
15975,4
|
16929,0
|
21980,7
|
+953,6
|
+6,0
|
+5051,7
|
+29,8
|
|
Види промислової продукції:
|
|
термометри
|
шт.
|
5547
|
6098
|
6895
|
+551
|
+9,9
|
+797
|
+13,1
|
|
тис. грн.
|
7456,9
|
8790,2
|
10671,9
|
+1333,3
|
+17,9
|
+1881,7
|
+21,4
|
|
автоматичні регулятори
|
шт.
|
101
|
72
|
173
|
-29
|
-28,7
|
+101
|
+140,3
|
|
тис. грн.
|
367,0
|
938,8
|
1948,7
|
+571,8
|
+155,8
|
+1009,9
|
+107,6
|
|
вузли, приладдя, запчастини
|
тис. грн.
|
4193,3
|
2784,2
|
3778,7
|
-1409,1
|
-33,6
|
+994,5
|
+35,7
|
|
промислові послуги
|
тис. грн.
|
133,7
|
57,1
|
116,9
|
-76,6
|
-57,3
|
+59,8
|
+104,7
|
Згідно таблиці 2.2 можна сказати про
те, що виробництво промислової продукції за 2011-2012 рр. зросло на 419,4 тис. грн.
або 3,5%, а за 2012-2013 рр. - на 3945,9 тис. грн. або 31,4%. Науково-технічної
продукції зросло на 534,2 тис. грн. або 14% за 2011-2012 рр. та 1105,8 тис.
грн. або 25,4% за 2012-2013 рр. Серед промислової продукції найбільше
виготовлялось термометрів, обсяг виробництва яких з кожним роком збільшувався,
а саме: за 2011-2012 рр. обсяг зріс на 1333,3 тис. грн. або 17,9% та 2012-2013
рр. на 1881,7 тис. грн. або 21,4%, що становить позитивну тенденцію.
Розглянемо оцінку фінансового стану
підприємства за даними таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Оцінка фінансового стану ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр., тис. грн.
|
Показники
|
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011
|
2013-2012
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Загальна вартість активів (майна) (підсумок
балансу (р.280))
|
10062
|
11178
|
12230
|
+1116
|
+11,09
|
+1052
|
+9,41
|
|
Вартість необоротних (довгострокових,
постійних) активів (розділ І активу балансу (р.080))
|
5471
|
5922
|
5776
|
+451
|
+8,24
|
-146
|
-2,47
|
|
Вартість оборотних (мобільних) активів
(підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270))
|
4591
|
5256
|
6454
|
+665
|
+14,48
|
+1198
|
+22,79
|
|
Дебіторська заборгованість (підсумок р.150-210
розд. ІІ активу балансу)
|
1418
|
1037
|
3222
|
-381
|
-26,87
|
+2185
|
+210,70
|
|
Власний капітал (Розділ І балансу (р.380))
|
7815
|
8120
|
9535
|
+305
|
+3,90
|
+1415
|
+17,43
|
|
Залучений капітал (підсумок (р.430, 480, 620,
630) розділів ІІ - V балансу)
|
2248
|
3058
|
2695
|
+810
|
+36,03
|
-363
|
-11,87
|
|
Вартість основних засобів:
|
|
- первісна (ф.1, р.031)
|
11547
|
12233
|
12334
|
+686
|
+5,94
|
+101
|
+0,83
|
|
- залишкова (ф.1, р.030)
|
5418
|
5872
|
5733
|
+454
|
+8,38
|
-139
|
-2,37
|
|
-знос (ф.1, р.032)
|
6129
|
6361
|
6601
|
+232
|
+3,79
|
+240
|
+3,77
|
|
Фондоозброєність:
|
|
- (за оплатою праці) (ф.1 (р.030):ф.2(р.240))
|
0,89
|
0,84
|
0,76
|
-0,05
|
-
|
-0,08
|
-
|
|
Коефіцієнт зносу основних засобів (Ф.1, р.032
/ ф.1, р.031)
|
0,53
|
0,52
|
0,54
|
-0,01
|
-
|
+0,02
|
-
|
|
Матеріаломісткість господарської діяльності
(ф.2 (р.230:р.280))
|
0,25
|
0,30
|
0,26
|
+0,05
|
-
|
-0,04
|
-
|
|
Трудомісткість господарської діяльності (ф.2
(р.240 + р.250) : (р.035))
|
0,52
|
0,53
|
0,47
|
+0,01
|
-
|
-0,06
|
-
|
|
Фондомісткість господарської діяльності (ф.2
(р.260:р.280))
|
0,02
|
0,02
|
0,02
|
0
|
-
|
0
|
-
|
|
Матеріаловіддача (ф.2 (р.280:р.230))
|
3,97
|
3,32
|
3,91
|
-0,65
|
-
|
+0,59
|
-
|
|
Продовження табл. 2.3
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Коефіцієнт співвідношення:
|
|
- необоротних і оборотних активів
(ф.1(р.080):р.260+р.270))
|
1,19
|
1,13
|
0,89
|
-0,06
|
-
|
-0,24
|
-
|
|
- оборотних і необоротних активів
(ф.1(р.260+р.270):р.080))
|
0,84
|
0,89
|
1,12
|
0,05
|
-
|
0,23
|
-
|
Згідно даних наведених в табл. 2.3
загальна вартість активів підприємства у період з 2011-2012 рр. збільшилась на
1116 тис. грн. або 11,09% та з 2012-2013 рр. на 1052 тис. грн. або 9,41%. Це
свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.
Вартість необоротних активів у
2011-2012 рр. збільшилась на 451 тис. грн. або 8,24% та у 2012-2013 рр. вона
зменшилась на 146 тис. грн. або 2,47%; оборотних збільшилась у 2011-2012 рр. на
665 тис. грн. або 14,48% та у 2012-2013 рр. на 1198 тис. грн. Дебіторська
заборгованість за 2011-2012 рр. зменшилась на 381 тис. грн. або 26,87% та за
2012-2013 рр. збільшилась на 2185 тис. грн. або 210,7%.
Власний капітал підприємства
збільшився за 2011-2012 рр. на 305 тис. грн. або на 3,9%, та за 2012-2013 рр.
на 1415 тис. грн. або 17,43%, внаслідок чого відпала потреба в залучені
додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась у 2012-2013 рр. на
363 тис. грн. або 11,87%.
Вартість основних засобів
збільшилась за 2011-2012 рр. на 454 тис. грн. або на 8,38% та за 2012-2013 рр.
вона зменшилась на 139 тис. грн. або 2,37%. Проте коефіцієнт зносу основних
засобів свідчить, що основні засоби підприємства зношені на 54% (2013р.) і
потребують більш інтенсивного оновлення.
Матеріаломісткість господарської
діяльності є досить низькою - 0,26 (2013р.), а трудомісткість середньою - 0,47
(2013р.).
Щоб проаналізувати ліквідність
підприємства розглянемо таблицю 2.4.
Таблиця 2.4
Оцінка ліквідності ПАТ "НВО
"Термоприла" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр.
|
Показники
|
Норматив
|
2011 р.
|
2012 р.
|
2013 р.
|
|
|
|
|
|
|
1
|
2
|
4
|
5
|
6
|
|
1. Загальний коефіцієнт покриття
(платоспроможності)
|
>1
|
2,04
|
1,72
|
2,39
|
|
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності
|
>0,5
|
0,90
|
0,49
|
1,28
|
|
3. Коефіцієнт незалежності (забезпеченої)
ліквідності
|
>0,5
|
0,26
|
0,07
|
0,17
|
|
4.Коефіцієнт абсолютної ліквідності
|
>0,2
|
0,25
|
0,06
|
0,06
|
|
5.Частка оборотних активів в загальній сумі
активів
|
за планом
|
0,46
|
1,72
|
0,53
|
|
6.Частка виробничих запасів в оборотних
активах
|
>0,5
|
0,56
|
0,71
|
0,46
|
З даних табл. 2.4 видно, що
загальний коефіцієнт покриття на протязі аналізованого періоду має тенденцію до
збільшення. Це свідчить про достатність у підприємства обігових коштів для
погашення боргів протягом року. Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у
2011р - 0,9; у 2012р. - 0,49; у 2013 р. - 1,28. На протязі аналізованого
періоду він становив нормативне значення (> 0,5) крім 2012 року, але
відхилення було незначним. Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць
найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Коефіцієнт
незалежності ліквідності становив значне відхилення від нормативного значення
>0,5. Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то тут ситуація
наступна: у 2012-2013 роках цей показник становив менше нормативу (норматив
0,2; показник 0,06; 0,06 відповідно), це свідчить про неготовність підприємства
негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.
За даними таблиці 2.5
можна провести аналіз ділової активності підприємства.
Таблиця 2.5
Оцінка ділової активності ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр., тис. грн.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011
|
2013-2012
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Чистий доход (виручка) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) (ф.2 (р.035))
|
16056
|
18035
|
22083
|
+1979
|
+12,33
|
+4048
|
+22,45
|
|
Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт,
послуг) (ф.2 (р.280))
|
15476
|
18611
|
20565
|
+3135
|
+20,26
|
+1954
|
+10,50
|
|
Основні засоби:
|
|
-залишкова вартість (ф.1 (р.030))
|
5418
|
5872
|
5733
|
+454
|
+8,38
|
-139
|
-2,37
|
|
Оборотні активи (ф.1 (р.260))
|
5256
|
6454
|
+665
|
+14,48
|
+1198
|
+22,79
|
|
Власний капітал (ф.1 (р.380))
|
7815
|
8120
|
9535
|
+305
|
+3,90
|
+1415
|
+17,43
|
|
Валовий фінансовий результат від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).
|
|
- прибуток (ф.2 (р.050))
|
3409
|
3087
|
4727
|
-322
|
-9,45
|
+1640
|
+53,13
|
|
- збиток (ф.2 (р.055))
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Чистий фінансовий результат:
|
|
- прибуток (ф.2 (р.220))
|
1334
|
570
|
1609
|
-764
|
-57,27
|
+1039
|
+182,28
|
|
- збиток (ф.2 (р.225))
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Продуктивність праці (ф.2(р.035):(р.240))
|
2,63
|
2,57
|
2,93
|
-0,06
|
-
|
+0,36
|
-
|
|
Фонд оплати праці.
|
|
- річний (ф.2(р.240))
|
6100
|
7009
|
7548
|
+909
|
+14,90
|
+539
|
+7,69
|
|
- місячний (ф.2(р.240)/12)
|
508,33
|
584,08
|
629,00
|
+75,75
|
+14,90
|
+44,92
|
+7,69
|
|
Фондовіддача (ф.2(р.035):ф.1(р.030))
|
2,96
|
3,07
|
3,85
|
+0,11
|
-
|
+0,78
|
-
|
|
Коефіцієнт оборотності оборотних активів
(ф.2(р.035):ф.1(р.260))
|
3,50
|
3,43
|
3,42
|
-0,07
|
-
|
-0,01
|
-
|
|
Тривалість обороту оборотних активів
(365:Коеф.оборотності оборотних активів)
|
104,37
|
106,37
|
106,68
|
+2,00
|
-
|
+0,31
|
-
|
|
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
(ф.2(р.035):ф.1(р.380 ))
|
2,05
|
1,89
|
2,72
|
-0,16
|
-
|
+0,83
|
-
|
|
Тривалість обороту власного капіталу
(365:Коеф. оборотності власного капіталу)
|
177,66
|
192,97
|
134,21
|
+15,31
|
-
|
-58,76
|
-
|
З наведених даних у табл. 2.5 можна
побачити, що підприємство в період з 2012 по 2013 рік суттєво збільшила продаж
готової продукції, внаслідок чого збільшилась валова виручка та чистий дохід
підприємства (відповідно на 1640 тис. грн. або 53,13% та 4048 тис. грн. або
22,45%) та у період 2011-2012 рр. відбувалося зниження валового прибутку на 322
тис. грн. або 9,45% та збільшення чистого доходу на 1979 тис. грн. або 12,33%.
Фактичні обсяги виробництва продукції збільшились у 2012-2013 рр. на 1954 тис.
грн. або 10,5% та у 2011-2012 рр. на 3135 тис. грн. або 20,26%. Чистий прибуток
підприємства за період 2011-2012 рр. зменшився на 764 тис. грн. або 57,27% та
збільшився за 2012-2013 рр. на 1039 тис. грн. або 182,28%. Продуктивність праці
є досить високою. Фонд оплати праці виріс у 2011-2012 рр. на 14,9% та у
2012-2013 рр. на 7,69%. Можна зробити висновок, що показники ділової активності
підприємства за аналізований період суттєво покращились.
Розглянемо оцінку динаміки і
структура майна за даними табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Динаміка і структура майна ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр., тис. грн.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення (+,-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011рр.
|
2013-2012рр.
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
I. Необоротні активи, зокрема
|
5471
|
5922
|
5776
|
+451
|
+8,24
|
-146
|
-2,47
|
|
Нематеріальні активи
|
8
|
8
|
6
|
0
|
0,00
|
-2
|
-25,00
|
|
Основні засоби
|
5418
|
5872
|
5733
|
+454
|
+8,38
|
-139
|
-2,37
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції:
|
19
|
19
|
19
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
Відстрочені податкові активи
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
II. Оборотні активи
|
4591
|
5256
|
6454
|
+665
|
+14,48
|
+1198
|
+22,79
|
|
Виробничі запаси
|
2316
|
2788
|
2703
|
+472
|
+20,38
|
-85
|
-3,05
|
|
Незавершене виробництво
|
236
|
940
|
264
|
+704
|
+298,31
|
-676
|
-71,91
|
|
Товари
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи,
послуги
|
866
|
212
|
2759
|
-654
|
-75,52
|
+2547
|
+1201,42
|
|
Дебіторська заборгованість за рахунками:
|
|
- за бюджетом
|
1
|
13
|
12
|
+12
|
+1200
|
-1
|
-7,69
|
|
Інша поточна дебіторська заборгованість
|
506
|
574
|
375
|
+68
|
+13,44
|
-199
|
-34,67
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти:
|
|
- в національній валюті
|
513
|
176
|
167
|
-337
|
-65,69
|
-9
|
-5,11
|
|
Інші оборотні активи
|
45
|
289
|
72
|
+244
|
+542,22
|
-217
|
-75,09
|
|
III. Витрати майбутніх періодів
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
Майно-разом
|
10062
|
11178
|
12230
|
+1116
|
+11,09
|
+1052
|
+9,41
|
Розглянемо більш наглядно динаміку і
структуру майна ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" на рис.
2.1.
Рис. 2.1. Динаміка і структура майна
ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр., тис.
грн.
Проаналізувавши таблицю 2.6 та рисунок
2.1, можна сказати про те, що динаміка майна зросла за 2011-2012 рік на 1116
тис. грн. або 11,09% та за 2012-2013 рік на 1052 тис. грн. або 9,41%.
Необоротні активи за 2011-2012 рр. зросли на 451 тис. грн. або 8,24% та за
2012-2013 рр. зменшились на 146 тис. грн. або 2,47%. Оборотні активи в
загальному зросли, так у 2011-2012 рр. на 665 тис. грн. або 14,48% та у
2012-2013 рр. - 1198 тис. грн. або 22,79%. Витрати майбутніх періодів за
2011-2013 рр. відсутні.
Розглянемо динаміку джерел утворення
майна ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" у табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Динаміка джерел утворення майна ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр., тис. грн.
|
Показник
|
Роки
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011
|
2013-2012
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
Власний капітал
|
7815
|
8120
|
9535
|
305
|
3,90
|
1415
|
17,43
|
|
Статутний капітал
|
1154
|
1154
|
1154
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
|
Нерозподілений прибуток ( непокритий збиток)
|
3868
|
4139
|
5473
|
271
|
7,01
|
1334
|
32,23
|
|
Довгострокові зобов’язання
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Поточні зобов’язання
|
2247
|
3058
|
2695
|
811
|
36,09
|
-363
|
-11,87
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи,
послуги
|
404
|
3
|
37
|
-401
|
-99,26
|
34
|
1133,33
|
|
Інші поточні зобов’язання
|
150
|
160
|
192
|
10
|
6,67
|
32
|
20,00
|
|
Доходи майбутніх періодів
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
10062
|
11178
|
12230
|
1116
|
11,09
|
1052
|
9,41
|
Більш наглядно динаміку джерел
утворення майна ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
зображено на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Динаміка джерел утворення
майна ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр.,
тис. грн.
Згідно таблиці 2.7 та рис. 2.2,
можна зробити висновок про те, що сума власного капіталу зросла за 2011-2012
рр. на 305 тис. грн. або 3,9% та за 2012-2013 рр. на 1415 тис. грн. або 17,43%.
Поточні зобов’язання за 2011-2012 рр. зросли на 811 тис. грн.. або 36,09% та за
2012-2013 рр. вони зменшились на 363 тис. грн.. або 11,87%, що свідчить про
позитивну динаміку.
За даними таблиці 2.8 проведено
аналіз рівня ефективності господарської діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха".
Таблиця 2.8
Оцінка рівня ефективності
господарювання
ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013 рр.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011
|
2013-2012
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
1.Рентабельність виробничих витрат
|
26,96
|
20,65
|
27,24
|
-6,31
|
-23,41
|
+6,59
|
+31,92
|
|
2.Рентабельність (прибутковість) господарської
діяльності
|
8,71
|
4,74
|
11,01
|
-3,97
|
-45,58
|
+6,27
|
+132,28
|
|
3.Рентабельність (прибутковість) підприємства
|
6,95
|
3,12
|
7,83
|
-3,83
|
-55,11
|
+4,71
|
+150,96
|
|
4.Чиста рентабельність виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг)
|
8,31
|
3,16
|
7,29
|
-5,15
|
-61,97
|
+4,13
|
+130,67
|
|
5.Рентабельність активів
|
8,62
|
3,06
|
7,83
|
-5,56
|
-64,51
|
+4,77
|
+154,37
|
|
6.Коефіцієнт окупності виробничих витрат
|
1,27
|
1,21
|
1,28
|
-0,06
|
-
|
+0,07
|
-
|
|
7.Адміністративні витрати на 1 грн.
собівартості реалізованої продукції(товарів,робіт,послуг)
|
0,15
|
0,15
|
0,13
|
0,00
|
0,00
|
-0,02
|
-13,34
|
|
8. Коеф. окупності активів
|
0,87
|
0,85
|
0,94
|
-0,02
|
-
|
+0,09
|
-
|
Згідно результатів табл. 2.8, можна
зробити висновок про те, що рентабельність виробничих витрат у період 2011-2012
рр. знизилась на 23,41% , а у період 2012-2013 рр. вона зросла до 31,92%.
Рентабельність господарської діяльності у 2011-2012 рр. знизилась на 45,58% та
зросла до 132,28% у 2012-2013 рр. Рентабельність підприємства за 2011-2012 рр.
знизилась до 55,11% та у 2012-2013 рр. вона становила зростання до 150,96%.
Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
знизилась до 61,97% у 2011-2012 рр. та зросла у 2012-2013 рр. до 130,67%.
Рентабельність активів у 2011-2012 рр. знизилась на 64,51% та у 2012-2013 рр. -
зросла на 154,37%. Адміністративні витрати у 2011-2012 рр. були незмінні, а в
2012-2013 рр. вони скоротились до 13,34%. Що свідчить про високу ефективність
ведення господарства.
Отже, провівши економічний аналіз
виробничо-господарської діяльності підприємства ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" можна сказати про те, що підприємство
відтворює позитивну економічну тенденцію.
.3 Аналіз організування інноваційної
діяльності підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
Серед передумов економічного
зростання інноваційний складник посідає особливе місце. Однак донині не
прийнято державної стратегії інноваційного розвитку. Водночас вітчизняна
економіка потребує значної уваги до процесів підвищення ефективності виробничої
структури, розвитку внутрішнього ринку та експортно орієнтованої діяльності.
Для сталого розвитку підприємству
необхідно постійно підтримувати на високому рівні конкурентоспроможність своєї
продукції, а також прагнути до її підвищення. Вагомою складовою в успішному
розв’язанні цих задач є залучення до процесу діяльності різних форм інновацій.
Серед різних видів діяльності, які в тому числі пов’язані з інноваціями,
виділяється приладобудування. Сучасний темп розвитку технологій примушує
приладобудівні підприємства, для забезпечення здатності конкурувати на ринку,
використовувати у своїй діяльності інноваційні процеси. Основна частина
приладобудівних підприємств, у яких присутня інноваційна діяльність,
відноситься до інноваційно-активних підприємств. Практика останніх років
свідчить про те, що великих масштабів щодо реалізації інноваційного напрямку
підвищення ефективності приладобудування поки що досягти не вдається. Однією з
причин є фінансування інноваційних проектів, основу якого на даний час
складають власні кошти підприємств [27].
Інноваційна діяльність для ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" займає дуже важливе місце.
Під постійною увагою керівництва ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В.
Лаха" - освоєння нових видів послуг, з метою розширення ринків збуту,
надання якісних послуг, яка виконуються із застосуванням сучасних технологій і
засобами проектування. Так проектування креслень здійснюється за допомогою
комп’ютерних програм. Виготовлення штампів проходить по системі:
· проектування в
трьохмірному зберіганні заготовок;
· проектування
штампової оснастки з допомогою комп’ютерних програм;
· виготовлення
штампової оснастки на верстатах з ЧПК.
Інноваційна діяльність ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" включає: розроблення нових видів
послуг, впровадження нових технологічних процесів, застосування нових
технологій, закупівля нового обладнання.
На базі ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" здійснюють свою діяльність
Національний комітет стандартизації ТК 65 "Прилади промислового контролю і
регулювання" та міждержавний комітет МТК 505 "Термометрія".
ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" є головною організацією зі
стандартизації Міністерства промислової політики України. Фахівці розробляють
державні і міждержавні стандарти на засоби вимірювання температури, обліку
витрат газу, води тощо (всього 28 найменувань). Технологічні і кадрові
можливості об’єднання дозволяють розробляти і виготовляти різноманітні прилади
для контролю температури від мінус 271°С до плюс 4000°С, а також забезпечувати
їх системне виконання (первинні перетворювачі включно з засобами обробки
інформації для них, в тому числі багатоканальними). Крім того, ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" проводить модернізацію наявних
приладів, надає консультації та рекомендації з питань вибору та застосування
засобів температурного контролю, пропонує варіанти заміни зарубіжних засобів
вітчизняними, проводить градуювання термометрів інших виробників, виконує різні
сервісні роботи.
Основну роль в розвитку інноваційної
діяльності підприємства відіграють такі відділи як: конструкторське бюро
проектування оснастки і наукового обладнання, дослідно-конструкторський відділ
пірометрії та відділ збуту (маркетингу) і патентознавства.
Конструкторське бюро проектування
оснастки складається з ряду конструкторських груп, кожна з яких зайнята
розробкою конструкцій: нестандартного обладнання, моделей, прес-форм і штампів,
ріжучого інструменту, пристосувань, вимірювального і допоміжного інструменту і
т.д. Це бюро розробляє також проектну документацію з модернізації діючого
обладнання, стандартизації конструкцій застосовуваного інструмента, деталей і
вузлів пристосувань, штампів, прес-форм, становить картотеки застосування
оснащення.
Дослідно-конструкторський відділ
пірометрії займається розробкою конструкцій приладів, що складаються з
механічних, оптичних, електричних вузлів. Вдосконалюють методи розводки
друкованих плат, виготовлення оптичних деталей. Відстежують точність
результатів готових приладів.
Відділ збуту (маркетингу) і
патентознавства займається:
· добором,
замовленням вітчизняної науково-технічної інформації, її обробкою , підготовкою
та виданням щомісячного бюлетеня новинок науково-технічної інформації по
тематиці підприємства;
· складанням описів
на авторські свідоцтва, промислові взірці, товарні знаки, оформленням
раціоналізаторських пропозицій;
· оформленням
патентного бренду підприємства;
· рекламою, видавничою
діяльністю (видання каталогів електротермометрії, участь в різних тематичних
виставках та конференціях);
· проведенням робіт з
дослідження кон’юктури зовнішнього ринку приладів електротермометрії;
· підготовкою та
виданням анотованих звітів про закінчення науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт за рік.
Підприємство займається розробкою і
виготовленням приладів для вимірювання, контролю і регулювання температури та
приладів обліку тепла, вимірювання і регулювання вологості повітря.
Для покращення якості і
забезпеченості точності обробки деталей було закуплено верстати з ЧПК мод.
SPU-16 (виробництво Чехії), обробки деталей на верстатах з ЧПК
"Мастурн-70" (виробництво Чехії). В загальній складності на протязі
2013 року було розроблено 60 технологічних процесів.
Підприємство оновлює свої основні
фонди, закуповуючи нове обладнання. Протягом останніх трьох років було введено
таке устаткування:
· шліфувальні
верстати: фірми "Юнкер" - ВР-20, Д-12, Д-13, Д-14;
· фрезерувальні,
свердлильні, розточувальні верстати: 1) фірми Kolosvit (Чехія) - MCV-500,
MCV-1000, MCV-1000A, MCV-1270; фірми Tajmac (Чехія) - MCFV-1260 (5 шт.);
· токарні верстати:
1К-62, Masturn-70 (обробляються прості дедалі); SPM-16, SPU-20;
· верстат для без
центрової обробки фірми "Фортуна" (Німеччина).
· термічні печі
німецької фірми IPSEN;
ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" постійно та енергійно впроваджує нові
технології на виробництві, закуповує більш економічні та продуктивні верстати.
Серед ноу-хау, якими користується фірма на даний час, можемо назвати
використання міні котелень, інфрачервоних ламп для нагрівання приміщень цехів,
нові термічні печі.
Всі рішення, які приймаються
керівництвом ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха",
ґрунтуються на аналізі роботи виробничих підрозділів, товариства в цілому.
Підприємство постійно працює над
удосконаленням діючих технологій. Оцінку діючих технологій на підприємстві
проводять головні спеціалісти підприємства по відповідних методиках. На
підставі проведеного аналізу оцінку діючих технологій робиться висновок про
відповідність їх прогресивним технологіям. Перевагу надаються новим
технологіям, які забезпечують стабільну якість технологічних процесів та високу
якість виготовлення продукції. В результаті прийнято рішення про нову заміну
застарілого обладнання на принципово нове виробництва фірми "IPSEN".
З метою підвищення якості процесу
проектування конструкторських і технологічних робіт на підприємстві впроваджені
системи автоматизованого проектування "AutoCAD R14",
"Cimatron", "Kompas".
В даний час проводиться технічне
переоснащення ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха".
Підприємство захищає свою інтелектуальну власність шляхом патентування.
Інтелектуальна власність на підприємстві захищається "Положенням про
комерційну таємницю підприємства" і регулює порядок її поширення, доступу
і надання.
Новими підходами в сфері управління
якістю слід вважати:
- напрям на сертифікацію
системи управління якістю на відповідальність міжнародним стандартам ISO 9000;
- добровільна сертифікація
продукції.
На ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" розробляються бізнес-плани.
Найчастіше це плани, щодо освоєння нових видів робіт.
Ключовим моментом бізнес-плану є
забезпечення внутрішніх, інвестицій, зароблених ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" без залучення капіталу з інших
джерел.
Бізнес-план включає наступні
розділи:
· характеристика
продукції та послуг - основні параметри, технічні характеристики, відмінності
від інших видів, собівартість, обсяг виробництва;
· стратегія
маркетингу - схема розповсюдження, ціноутворення, реклама, методи стимулювання,
прогноз збуту нової продукції, оцінка покупців та конкурентів та інше;
· план виробництва -
характеристика виробничої бази, виробничі площі та потужності, порядок
отримання сировини, матеріалів, комплектування;
· організаційний план
- оргструктура управління, персонал, оплата праці;
· фінансовий план -
прогноз обсягів реалізації, прогноз доходів, прогноз витрат, джерела і
використання коштів.
Також були запроваджені маркетингові
інновації, що стосувались зовнішнього вигляду продукції, а саме в більшості
приладів були застосовані сенсорні панелі управління. Для пошуку нових каналів
збуту, підприємство бере участь у всіх промислових виставках-ярмарках.
Як бачимо, ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" приділяє значну увагу інноваційній
діяльності. Так, у 2013 році на підприємстві було 17 творців об'єктів права
інтелектуальної власності (ОПІВ). Подано у 2013 році 6 заявок на ОПІВ до
компетентних органів з охорони прав інтелектуальної власності, відповідно
отримано 2 охоронних документів на ОПІВ. Розподіл творців ОПІВ за віком, статтю
та рівнем освіти на ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" у
2013 році подані в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Розподіл творців ОПІВ за віком,
статтю та рівнем освіти ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
у 2013 році, осіб
|
Чисельність винахідників, авторів промислових
зразків
|
Чисельність авторів раціоналізаторських
пропозицій
|
|
усього
|
з них жінки
|
усього
|
з них жінки
|
|
Усього
|
6
|
-
|
11
|
-
|
|
у тому числі віком:
|
|
|
|
|
|
до 30 років
|
3
|
-
|
4
|
-
|
|
31-40 років
|
1
|
-
|
2
|
-
|
|
41-50 років
|
2
|
-
|
5
|
-
|
|
51-55 років
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
56-60 років
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
більше 60 років
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Обстеження інноваційної діяльності
ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" потребує вивчення
витрат на інноваційну діяльність та обсягу інноваційної реалізованої продукції.
Результати подані в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10
Обсяг витрат на реалізацію
інноваційної продукції ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
за 2011-2013 рр., тис. грн.
|
Показники
|
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011рр.
|
2013-2012рр.
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Загальна сума витрат
|
15476
|
18611
|
20565
|
+3135
|
+20,26
|
+1954
|
+10,50
|
|
Внутрішні НДР
|
3425
|
5437
|
6348
|
+2012
|
+58,74
|
+911
|
+16,76
|
|
Придбання машин, обладнання та програмного
забезпечення
|
5509
|
9801
|
11008
|
+4292
|
+77,91
|
+1207
|
+12,32
|
|
Інші витрати
|
0
|
11
|
0
|
+11
|
0
|
-11
|
-100,00
|
|
Загальна сума витрат за джерелами фінансування
|
6542
|
3362
|
3209
|
-3180
|
-48,61
|
-153
|
-4,55
|
|
Власні кошти
|
7815
|
8120
|
9535
|
+305
|
+3,90
|
+1415
|
+17,43
|
|
Обсяг реалізованої промислової продукції у
відпускних цінах без ПДВ, акцизного збору та інших непрямих податків, з неї
|
16056
|
18035
|
22083
|
+1979
|
+12,33
|
+4048
|
+22,45
|
|
Продовження табл. 2.10
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що
є новими для ринку
|
3824,5
|
4358,7
|
5464,5
|
+534,2
|
+13,97
|
+1105,8
|
+25,37
|
|
Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що
є новими для підприємства
|
1345
|
2345
|
3234
|
+1000
|
+74,35
|
+889
|
+37,91
|
Щодо кількості придбаних ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" кількості придбаних нових
технологій, то у 2013р. придбано 6 прав на патенти, ліцензії на використання
винаходів, промислових зразків, корисних моделей; у 2013р. тільки 14 нових
технологій, з них 11 - права на патенти, ліцензії на використання винаходів,
промислових зразків, корисних моделей; 3 - придбання устаткування.
Структуру обсягу реалізованої інноваційної
продукції від загального обсягу представлено на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Структура обсягу
реалізованої інноваційної продукції від загального обсягу продукції
Зокрема на ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" було виготовлено:
· Первинні
термоперетворювачі: номінальні статичні характеристики перетворення (НСХ):
термоперетворювачів опору
50М(Cu`50), 100М(Cu`100), 50П(Pt`50),100П(Pt`100), 500П(Pt`500), 1000П(Pt`1000)
тощо
термоелектричних
перетворювачів ХА(К), ХК(L), ПП(S,R), ПР(B), ВР(A), ЖК(J), HH(N) тощо.
Загальний діапазон вимірювання, °С:
від мінус 260 до 2000; Виконання: з контактною головкою або кабелем, з штуцером
або без нього, для високих тисків (в т.ч. з гільзами), вібростійкі,
вибухобезпечні, малоінерційні, малогабаритні, для різних вимірюваних середовищ,
для АЕС, корабельних умов експлуатації, спецоб'єктів і ін., підібрані в пари.
· Термоперетворювачі
і вимірювальні перетворювачі з уніфікованим вихідним сигналом: вихідний сигнал
4-20 мА (можливо 0-5 мА і 0-20 мА). Вимірювальні перетворювачі працюють з
сигналами термоперетворювачів опору, термоелектричних перетворювачів і давачів
напруги та струму. Виконання: герметичні, вібростійкі, для кріплення на
DIN-рейку. Вимірювальні перетворювачі круглої форми встановлюються в головки
термоперетворювачів з уніфікованим вихідним сигналом. Останні мають звичайне і
вибухобезпечне виконання. Окрему групу становлять термоперетворювачі і
вимірювальні перетворювачі з кодовим вихідним сигналом, в т.ч. багатоканальні
перетворювачі вимірювальні інтелектуальні (мають інтерфейс RS232 і RS485).
· Цифрові термометри
(стаціонарні і портативні): портативні термометри з набором термоперетворювачів
для вимірювання температури металевих поверхонь, в т.ч. обертових, а також
рідких, газоподібних, сипких і в’язких речовин. Стаціонарні термометри працюють
з сигналами термоперетворювачів опору, термоелектричних перетворювачів і
давачів напруги та струму. Одно та багатоканальні. Можливі різні корпусні
виконання: щитові, настінні, настільні. В регуляторах вимірювачах об’єднано дві
функції: вимірювання та регулювання контрольованої температури. Окрему групу
становлять прецизійні термометри: ядерний квадрупольний термометр (ціна
найменшого розряду 0,001°С) і десятиканальний термометр ТО-Ц024-10 (0,01°С),
одноканальні ТО-Ц024, ТО-Ц024Б, ТО-Ц022Т.
· Регулятори
температури: одно- і багатоканальні регулятори-вимірювачі температури, тиску,
вологості та інших фізичних величин, працюють з термоперетворювачами,
перетворювачами термоелектричними або з уніфікованим вихідним сигналом.
Використовуються для автоматизації різних технологічних процесів. Можлива
робота регуляторів сумісно з ПК (протокол MOBUS, інтерфейс RS232 або RS485) і
створення мережі з 256 пристроїв. Закон регулювання: дво-, трипозиційний і ПІД.
Вид регулювання: стабілізація або відтворення часової зміни температури за
заданими програмами. Архівування результатів вимірювання (до 10-20 тис.
результатів). Виходи: "сухі" контакти реле, малопотужні
оптосимістори, відкритий колектор транзистора, аналоговий вихід. Можливі
прецизійні виконання.
· Сигналізатори
температури: одно- і багатоканальні. Працюють з сигналами термоперетворювачів
опору і термоелектричних перетворювачів. Виконання: звичайне та з
іскробезпечними входами. Один або два рівні сигналізації. Спеціальні виконання:
термокомплекти cигналізації температурного поля для контролю нерівномірності
температурного поля, контролю середньої температури і вибіркового контролю
температури в кожній точці. Функції сигналізації виконують теж більшість типів
регуляторів (наприклад, РТ-0102, ПКРТ-0103).
· Пірометри:
Призначення - безконтактне вимірювання і контроль температури поверхонь різних
об'єктів за їх тепловим випромінюванням. Області застосування:
контроль температури
технологічних процесів в металургії, при виробництві скла, кераміки, цегли,
паперу, асфальту, гуми і т.д.;
температурний контроль
стану рухомих механізмів в т.ч. на залізниці;
контроль температури
деталей при зварюванні і пресуванні;
температурний контроль
стану теплотрас, визначення місць їх проходження і порушення теплоізоляції,
пошук місць витоку гарячої води;
оцінка теплового стану
електричних ліній, ізоляторів, радіаторів, трансформаторів;
виявлення дефектних
контактних з'єднань, перевантаження електроз'єднань тощо;
контроль температури в
хімічній, машинобудівній, харчовій промисловості і ін.
Основні технічні характеристики:
загальний діапазон
вимірювання, °С від мінус 35 до 4000;
показник візирування 1:2 ч
1:2000;
час виміру, с 0,1 ч 10,0;
основна похибка,% 0,6 ч
2,5;
відстань до об'єкта,м 0,01
ч 30;
Конкретні технічні характеристики
(діапазон вимірювання, показник візирування, час встановлення показів, діаграма
поля зору і т.д.) узгоджуються з замовником. Можлива поставка монтажної
захисної арматури.
· Система контролю
температури "Рось-1М1": призначення - дистанційний контроль
температури зерна, висівок та іншої сільськогосподарської продукції в
зерносховищах і елеваторах. Склад системи: конструктивна система виконана у
двох варіантах:
1-система складається з
термоперетворювачів опору з імпульсивним вихідним сигналом ТОМІ-0591, адаптера
мережного АМ-01 та персонального комп’ютера;
2 - система складається з
термоперетворювачів опору з імпульсивним вихідним сигналом ТОМ-0591, пристроїв
контролю температури ПКТ-01, адаптера мережного АМ-01 та персонального
комп'ютера;
Для об'єктів, на яких неможливо
встановити персональний комп'ютер в обох варіантах системи використовується
пристрій індикації ПІ-01.
Діапазон вимірювання,°С:
від мінус 30 до 60.
Основна похибка, °С ±1,0.
Довжина термоперетворювачів
до 40 м.
Число зон вимірювання 6,12.
Кількість контрольованих
точок до 65000.
Час вимірювання до 10 с.
Система дозволяє:
автоматично вимірювати
температуру без втручання оператора в необхідний час і реєструвати перевищення
температури відносно заданого значення;
видавати інформацію про
температуру в текстовому і графічному вигляді та зберігати результати
вимірювання тривалий час;
сигналізувати про
перевищення температури, про виникнення нештатних ситуацій.
· Пристрої контролю температури
в металургії. Діапазон, °С 800-1820. Два виконання: стаціонарна система
вимірювання СКТР-0597 і переносний прилад ТТ-Ц103. Система здійснює
вимірювання, сигналізацію про хід вимірювання, архівування 500 результатів
вимірювання з часом їх проведення і зв’язок з ПК. Інтерфейс RS232 і RS485.
Термоперетворювачі комплектуються пакетами разового або багаторазового
використання. Номінальні статичні характеристики перетворення (НСХ): ПП(S),
ПР(В), ВР(А), ХА(К).
· Гігрометри та
регулятори вологості повітря: вимірювачі та регулятори температури і вологості
повітря. Діапазон вимірювання вологості, % 0-100. Діапазон вимірювання
температури, °С: мінус 19-95 (мінус 40-120). Гігрометр - переносне і
стаціонарне виконання. Регулятор - стаціонарне виконання. Розроблена методика
повірки вологомірів.
· Термоперетворювачі
і компенсаційні пристрої для АЕС: термоперетворювачі призначені для
експлуатації як в "сухих", так і в "мокрих" каналах
реактора, при безпосередній дії на них теплоносія, нейтронів і g-випромінювання.
Тип реактора: ВВЕР, РБМК, АСТ, БН. Компенсаційні пристрої і з'єднувальні
коробки забезпечують під'єднання термоперетворювачів до енергоблоків АЕС,
компенсацію впливу температури навколишнього середовища. Термоперетворювачі
застосовують також в інших умовах експлуатації.
· Прилади
спеціального призначення:
Бар'єри іскрозахисту кіл
давачів температури та джерел живлення.
Засоби метрологічного
забезпечення температурних вимірювань.
Цифрові високоточні омметри
для повірки термоперетворювачів опору.
Засоби системного
вимірювання температури для корабельних умов експлуатації, в т.ч. перетворювачі
вимірювальні, вторинні перетворювачі (складові систем), перетворювачі кутових
швидкостей (тахометри), тощо.
Спеціальні сигналізатори.
Різноманітні системи для
вимірювання температури.
Прилади для наукових
досліджень - температурні океанографічні перетворювачі, ядерні квадрупольні
термометри, еталонні засоби вимірювання температури.
Цифрові регулятори і
сигналізатори інших фізичних величин, які перетворені в уніфікований вихідний
сигнал (тиск, рівень, концентрація тощо).
Перетворювачі інтерфейсів
RS232/RS485. Пристрої запам’ятовування та передачі інформації з регуляторів.
Захисні гільзи, щтуцери для
первинних термоперетворювачів.
Розглянемо показники інноваційної
діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" у таблиці
2.11.
Таблиця 2.11
Надходження і видатки на інноваційну
діяльність ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за 2011-2013
рр.
|
Показник
|
Роки
|
Відхилення, (+/-)
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
2012-2011
|
2013-2012
|
|
|
|
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
Абсолютне
|
Відносне, %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Кількість виготовленої продукції, шт.
|
|
Планове значення
|
6900
|
7000
|
8100
|
+100
|
+1,45
|
+1100
|
+15,71
|
|
Фактичне значення
|
6535
|
7179
|
8623
|
+644
|
+9,85
|
+1444
|
+20,11
|
|
В грошовому вимірнику, тис. грн.
|
|
Планове значення
|
19596
|
20650
|
24478,2
|
+1054
|
+5,38
|
+3828,2
|
+18,54
|
|
Фактичне значення
|
18559
|
21178
|
26058
|
+2619
|
+14,11
|
+4880
|
+23,04
|
|
Кількість реалізованої продукції, шт.
|
|
Планове значення
|
5800
|
6000
|
7000
|
+200
|
+3,45
|
+1000
|
+16,67
|
|
Фактичне значення
|
5654
|
6114
|
7308
|
+460
|
+8,14
|
+1194
|
+19,53
|
|
В грошовому вимірнику, тис. грн.
|
|
Планове значення
|
16472
|
17700
|
21154
|
+1228
|
+7,46
|
+3454
|
+19,51
|
|
Фактичне значення
|
16056
|
18035
|
22083
|
+1979
|
+12,33
|
+4048
|
+22,45
|
|
Загальний обсяг доходу, тис. грн.
|
34615
|
39213
|
48141
|
+4598
|
+13,28
|
+8928
|
+22,77
|
|
Відсоток доходу від інноваційної продукції в
загальному обсязі доходу, %
|
11,05
|
11,12
|
11,35
|
+0,07
|
+0,60
|
+0,24
|
+2,12
|
|
Витрати на виготовлену продукцію, тис. грн.
|
15476
|
18611
|
20565
|
+3135
|
+20,26
|
+1954
|
+10,50
|
|
Собівартість продукції, тис. грн.
|
12647
|
14948
|
17356
|
+2301
|
+18,19
|
+2408
|
+16,11
|
|
Відсоток витрат на інноваційну продукцію від
собівартості реалізованої родукції, %
|
81,72
|
80,32
|
84,40
|
-1,40
|
-1,72
|
+4,08
|
+5,08
|
За даними таблиці 2.11 можна зробити
висновок про те, що на підприємстві спостерігається позитивна тенденція,
фактичні показники виготовленої та реалізованої продукції перевищує планові.
Відсоток ві інноваційної продукції в загальному обсязі доходу у 2011 році
становить 11,05%, у 2012 році - 11,12% та 11,35% у 2013 році відповідно.
Узагальнена характеристика
використання нематеріальних активів ПАТ "НВО "Термоприлад" ім.
В. Лаха" представлена у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Узагальнена характеристика
використання нематеріальних активів, як складової інноваційної діяльності ПАТ
"НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха"
|
Види активів
|
Показники
|
Значення показника
|
|
|
2011
|
2012
|
2013
|
|
Нематеріальні активи у вигляді об’єктів
інтелектуальної власності
|
Частка нематеріальних активів у майні
підприємства,%
|
0,08
|
0,07
|
0,05
|
|
Кількість винахідників та раціоналізаторів на
підприємстві
|
17
|
17
|
17
|
|
Ринкові активи
|
Рівень розвитку бренду підприємства
|
Середній
|
|
Ділова репутація підприємства
|
Позитивна
|
|
Імідж підприємства
|
Сформований
|
|
Контингент споживачів
|
Частково розвинений
|
|
Кадрові активи
|
Кількість працівників з науковим ступенем
|
7
|
7
|
7
|
|
Частка працівників з вищою освітою, %
|
53,33
|
52,68
|
51,16
|
|
Науково-дослідний персонал
|
32
|
30
|
29
|
|
Інфраструктурні активи
|
Наявність власного Web-ресурсу
|
+
|
|
Наявність бази даних та знань
|
+
|
|
Інформаційні системи та мережі
|
+
|
Згідно даних обстеження інноваційної
діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за період
2011-2013 рр., на підприємстві протягом останніх трьох років проводились
внутрішні науково-дослідні розробки, проводилось придбання машин, обладнання та
програмного забезпечення, придбання інших зовнішніх знань, впроваджувались
організаційні та маркетингові інновації. Щодо інноваційної продукції, то
розроблялися нові або суттєво вдосконалені товари, при чому ці товари були
новими для ринків збуту ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В.
Лаха". Щодо інноваційних процесів, то на ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" впроваджувались нові або суттєво
поліпшені методи виробництва, суттєво вдосконалювали логістику тощо.
Організаційні інновації на ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В.
Лаха", які були впровадженні: нова практика бізнесової діяльності
(управління якістю продукції), нові методи організації зовнішніх стосунків з
іншими організаціями чи установами. Маркетингові інновації на ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" стосувались естетичного дизайну
товарів, нових засобів просування товарів.
Розділ 3. Удосконалення
організування інноваційної діяльності ПАТ "НВО "Термоприлад" ім.
В. Лаха"
.1 Розроблення заходів щодо
покращення організування інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
Використання інновацій має істотний
вплив на економічний розвиток країни в напрямі прискорення структурної
перебудови економіки, підвищення її конкурентоспроможності, інвестиційної
привабливості й забезпечення фінансової безпеки країни у світовій економічній
системі. Також питанням стратегічної важливості на сучасному етапі є
забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, від реалізації якого залежать
соціально-економічна динаміка, ефективність залучення у світовий поділ праці,
можливості модернізації на цій основі національної економіки. Результатом
інформаційного насичення й усвідомлення важливості інновацій для економічного
розвитку країни стало створення державного регулятора, окремих департаментів,
управлінь і відділів, пов’язаних з інноваційним розвитком, формування
відповідної нормативно-правової бази й розробка Стратегії інноваційного
розвитку України на 2010 - 2020 роки в умовах глобалізації ризиків [47].
Проблеми в інноваційній діяльності
підприємства і шляхи їх вирішення наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Проблеми та шляхи вдосконалення
інноваційної діяльності
ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
|
Наявні проблеми
|
Суть проблеми
|
Рекомендації щодо усунення проблем
|
|
Недостатнє фінансування інноваційної
діяльності
|
Джерелами фінансування інноваційної діяльності
на підприємстві є його власні кошти.
|
Отримання кредиту на розвиток інноваційної
діяльності; перехід на прискорені методи амортизації обладнання; пошук
інвестора.
|
|
Низька активність винахідників та
раціоналізаторів
|
Недостатнє внутрішнє та зовнішнє фінансування
інноваційної діяльності підприємства та складність отримання патенту на
інноваційні розробки призводить до скорочення числа наукових працівників.
|
Розширення кола конструкторів і дослідників;
підвищення частки висококваліфікованих працівників; забезпечення
високоякісного стажування за кордоном наукового потенціалу підприємства;
пропорційне й одночасне стимулювання розвитку фундаментальних і прикладних
досліджень; покращення умов лабораторних досліджень на підприємстві;
інтенсифікація процесів оформлення патентів, заявок, ліцензій тощо;
удосконалення систем матеріального та морального стимулювання винахідників та
раціоналізаторів.
|
|
Недостатня маркетингова підтримка випущеної
продукції
|
Підприємство займається випуском інноваційної
продукції високої якості, але через її недостатню маркетингову підтримку дана
продукція погано продається (тобто підприємство випускає продукцію тільки на
замовлення).
|
Зняття з виробництва найменш рентабельних видів
продукції та паралельне збільшення обсягів виготовлення найрентабельніших
видів; прискорення оновлення асортименту продукції на підприємстві;
розгорнута рекламна кампанія у регіоні; пошук нових ринків збуту у межах
регіону; частіше брати участь у різних виставкових ярмарках.
|
Виходячи з цього,
перед підприємством постає кілька складних задач, що пов’язані з фінансуванням
інноваційної діяльності, а саме:
· збільшення
загального обсягу інвестицій;
· удосконалення
управління інноваційною системою з відповідними наслідками для фінансування
інноваційної діяльності;
· заповнення
"прогалин" у фінансуванні інноваційної діяльності, зокрема, розробка
ефективних інструментів підтримки інноваційної діяльності та залучення
первинного і венчурного капіталу;
· досягнення
загального балансу фінансування науково-дослідної та інноваційної сфер від
державного фінансування організаційної структури до конкурентного, прозорого і
заснованого на проектах з чіткими інноваційними цілями.
Також для розвитку
інноваційної діяльності на підприємстві необхідно здійснити комплекс
організаційно-економічних заходів, що охоплюватимуть:
· здійснення
ефективної інноваційної політики, погоджуючи темпи і пропорції розвитку науки,
технологій і виробництва;
· вдосконалення
механізму захисту прав інтелектуальної власності та процедур патентного захисту
інновацій;
· забезпечення
сприятливого клімату для створення власних наукомістких виробництв повного;
· розвиток
інноваційної інфраструктури шляхом покращення системи інформаційного
забезпечення інноваційної діяльності, сертифікації і впровадження розробок,
підготовки і перепідготовки кадрів;
· забезпечення
комерціалізації наукових результатів шляхом формування основ для ефективного
партнерства в інноваційній сфері;
· розширення
міждержавного співробітництва в галузі наукових розробок та інноваційної
діяльності [32].
Ще однією умовою
для вдосконалення інноваційної діяльності є покращення діяльності
маркетингового відділу та виконання маркетологами таких обов’язків:
· проведення
дослідження та здійснення аналізу стану ринку термоприладів;
· оцінка
діяльності основних конкурентів;
· дослідження
купівельної поведінки споживачів;
· формування
товарного асортименту;
· управління
та оцінка якості і конкурентоздатності продукції;
· здійснення
цінової політики та визначення оптимальної ціни на товарні групи.
· проведення
рекламної кампанії і організація сервісу для клієнтів.
Для того щоб
вартісно оцінити вище наведені шляхи покращення інноваційної діяльності
підприємства розглянемо таблицю 3.2.
Таблиця 3.2
Економічні результати проектних
рішень ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" на 2014 р.
|
№ п/п
|
Показники економічного зростання
|
Планова величина показників, од. виміру
|
Зміна показників у результатів впровадження
проектних рішень
|
Фактична велична показників, од. виміру
|
Приріст/ зниження, %
|
Суть заходу
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
1
|
Видатки на придбання машин, обладнання та
програмного забезпечення
|
150000 грн.
|
+10000 грн.
|
160000 грн.
|
+6,7
|
Збільшення фінансування інноваційної
діяльності
|
|
2
|
Залучення інвесторів
|
180000 грн.
|
+ 50000 грн.
|
230000 грн.
|
+27,8
|
|
|
3
|
Отримання кредитів
|
100000 грн.
|
+20000 грн.
|
120000 грн.
|
+20,0
|
|
|
4
|
Витрати на заробітну плату
|
800000 грн.
|
+50000 грн.
|
850000 грн.
|
+6,3
|
Покращення активності винахідників та
раціоналізаторів
|
|
5
|
Витрати на навчання персоналу, підвищення
кваліфікації працівників
|
30000 грн.
|
+ 10000 грн.
|
40000 грн.
|
+33,3
|
|
|
6
|
Витрати на оздоровлення працівників
|
100000 грн.
|
+ 15000 грн.
|
115000 грн.
|
+15,0
|
|
|
7
|
Витрати на рекламну кампанію
|
75000 грн.
|
+25000 грн.
|
100000 грн.
|
+33,3
|
Покращення маркетингової підтримки випущеної
продукції
|
|
8
|
Витрати на зовнішній вигляд продукції
|
50000 грн.
|
+20000 грн.
|
70000 грн.
|
+40,0
|
|
Згідно таблиці 3.2
можна зробити висновок про те, що для кращої інноваційної діяльності
підприємству необхідно збільшити витрати на: придбання машин, обладнання та
програмного забезпечення на 10000 грн. обо на 6,7%; заробітну плату працівникам
на 50000 грн. або на 6,3%; навчання персоналу щодо підвищення кваліфікації на
10000 грн. або 33,3%; оздоровлення працівників на 15000 грн. або 15%; рекламну
кампанію на 25000 грн. або 33,3% та зовнішній вигляд продукції на 20000 грн.
або 40%. Також залучення додаткових інвесторів, які вкладуть в розвиток
інноваційної діяльності 50000 грн. або 27,8% та отримання кредитів в банках на
суму 20000 грн. або 20%.
Реалізація вище
наведених заходів щодо розвитку інноваційних процесів для діяльності
підприємства дасть змогу посилити інтенсивність економічного зростання через
формування сприятливого інноваційного бізнес-середовища, дозволить підвищити
ефективність функціонування та взаємодії елементів інноваційної інфраструктури,
стабілізує тенденцію збільшення кількості малих інноваційних підприємств,
зменшення рівня тіньового обороту в сфері підприємництва, наситить ринок
високоякісними товарами та послугами. Пропоновані заходи відкривають шляхи для
створення додаткових робочих місць, поліпшення бізнес-клімату та створення
позитивного іміджу підприємства, залучення в нього інвестицій, підвищення
інноваційної активності підприємства.
.2 Економічне обґрунтування розроблених
заходів щодо організування інноваційної діяльності ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха"
Результати
інноваційної діяльності в умовах ринкової економіки формуються під впливом
багатьох факторів, вплив яких можна виразити за допомогою економіко-статистичних
методів.
Між тим, сучасний
стан інформаційної забезпеченості створює передумови для широкого застосування
багатофакторних моделей з метою встановлення взаємозв’язків між результативною
ознакою та основними факторами.
З метою дослідження
якісної та кількісної оцінки внутрішніх та зовнішніх взаємозв’язків між
результативною ознакою та обраними факторами, доцільно застосовувати саме
кореляційно-регресійний аналіз, основне завдання якого полягає у аналізі
наявних статистичних даних між досліджуваними ознаками з наступним
встановленням щільності взаємозв’язку за допомогою розрахованих коефіцієнтів
кореляції.
Проведений раніше
аналіз фінансового забезпечення інноваційної діяльності на підприємстві
засвідчив про недостатність обсягів фінансування. Відповідно, виникає
необхідність у пошуку додаткових фінансових ресурсів, що на сьогодні, в умовах
нестабільної економічної ситуації в країні, вимагає особливо чітких
розрахунків, які б дозволили реально оцінювати фінансові можливості
підприємства, що здійснює інноваційну діяльність.
Інноваційна
діяльність вимагає відволікання фінансових ресурсів у великих обсягах та з
досить значним терміном їх окупності. Це, в свою чергу, призводить до зниження
показників ліквідності та платоспроможності підприємств, та за критичних умов -
навіть до банкрутства [30, c. 74]. У зв’язку з цим, при формуванні оптимального
портфелю джерел фінансування інноваційної діяльності, постає об’єктивна
передумова у проведенні глибинного аналізу та здійснення моделювання рівня
фінансової забезпеченості інноваційної діяльності.
Одним з головних
показників результативності інноваційної діяльності підприємства є прибуток.
З метою врахування
усіх наявних джерел та інструментів фінансування інноваційної діяльності, що
впливають на прибуток від інноваційної діяльності, проведемо кореляційний
аналіз низки фінансових показників для визначення щільності зв’язку між
результативною ознакою та факторними величинами та побудови
економіко-математичну модель.
Аналіз впливу даних
факторів на прибуток від інноваційної діяльності на підприємстві дозволяє
оцінити ситуацію, що склалася у результаті здійснення інноваційної діяльності
підприємствами протягом 2011-2013 років.
Ефективним засобом
уникнення громіздких розрахунків є пакет "Аналіз даних" в програмному
комплексі MS Excel, який дозоляє швидко проводити економіко-математичні
розрахунки, будувати багатофакторні лінійні та нелінійні моделі тощо [3].
Взаємодія
результуючого показника (Y) з факторними ознаками (Х1, Х2….Хn) традиційно
описується рівнянням лінійної багатофакторної регресії, що визначається за
формулою [2, c. 54]:
, (3.1)
Для побудови моделі обираємо
значення прибутку від інноваційної діяльності підприємства як результативний
показник і ряд таких незалежних змінних:
Х1 - чисельність персоналу, які
займаються інноваційними розробками;
Х2 - собівартість реалізованої
інноваційної продукції;
Х3 - середньорічна вартість основних
фондів;
Х4 - вартість власного капіталу;
Х5 - витрати на інноваційні
розробки.
Вихідні дані для
кореляційного аналізу наведено у табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Вихідні дані для
оцінки тісноти зв’язку між прибутком від інноваційної діяльності та окремими
статтями балансу підприємства
|
Рік
|
Y
|
Х1
|
Х2
|
Х3
|
Х4
|
Х5
|
|
2006
|
510,8
|
165
|
1987,7
|
2697,05
|
4308,0
|
2276,0
|
|
2007
|
-35,8
|
160
|
2321,6
|
2640,5
|
4016,2
|
2546,0
|
|
2008
|
104,0
|
150
|
2654,1
|
2733,5
|
4720,0
|
2854,0
|
|
2009
|
962,0
|
146
|
2765,3
|
2965,5
|
5672,0
|
2967,0
|
|
2010
|
1339,0
|
148
|
2997,4
|
3774,0
|
3123,0
|
|
2011
|
1334,0
|
150
|
3034,2
|
4990,0
|
7815,0
|
3425,0
|
|
2012
|
570,0
|
149
|
3175,3
|
5645,0
|
8120,0
|
5437,0
|
|
2013
|
1609,0
|
140
|
3508,1
|
5802,5
|
19535,0
|
6348,0
|
Для визначення взаємозв’язку між
незалежними змінними необхідно провести дослідження показників балансу
підприємства і дослідити їх на мультиколінеарність. У разі виявлення лінійної
залежності між даними факторами отримана система рівнянь не буде відповідати
умовам отримання однозначного розв’язку. Якщо на даному етапі побудови моделі
ми виявимо мультиколінеарность, зможемо уникнути помилок специфікації моделі,
адже вони знижують точність показників, на основі яких побудувати достовірну
модель взаємозв’язку буде неможливо.
Отже, визначаємо тісноту зв’язку між
отримуваним прибутком від інноваційної діяльності та окремими статтями балансу
підприємства. Для цього використаємо пакет Аналіз даних та застосовуємо
інструмент "Кореляція". Результати дослідження показані у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Тіснота зв’язку між
отримуваним прибутком від інноваційної діяльності та окремими статтями балансу
підприємства
|
|
Y
|
Х1
|
Х2
|
Х3
|
Х4
|
Х5
|
|
Y
|
1
|
|
|
|
|
|
|
Х1
|
-0,76652
|
1
|
|
|
|
|
|
Х2
|
0,796864
|
-0,84691
|
1
|
|
|
|
|
Х3
|
0,621503
|
-0,56778
|
0,906736
|
1
|
|
|
|
Х4
|
0,670732
|
-0,75454
|
0,847867
|
0,755428
|
1
|
|
|
Х5
|
0,474439
|
-0,66289
|
0,873666
|
0,888971
|
0,874368
|
1
|
З отриманих результатів (Табл. 3.3)
я визначила, що число на перетині показників Прибуток від інноваційної
діяльності та Вартість власного капіталу, показує високий кореляційний зв'язок
0,87, тобто більше 0,7. Але, оскільки показник Вартість власного капіталу тісно
корелює із показником Середньорічна вартість основних фонді, тому ми виключаємо
останній із подальшого моделювання через наявність мультиколінеарності та
функціонального зв’язку між пояснювальними змінними.
Проведемо регресійний аналіз між
показниками залежної та незалежної між собою змінними (табл. 3.4) з
використанням режиму Регресія MS Excel.
Таблиця 3.4
Вихідні дані
|
Рік
|
Y
|
Х1
|
Х2
|
Х4
|
Х5
|
|
2006
|
510,8
|
165
|
1987,7
|
4308,0
|
2276,0
|
|
2007
|
-35,8
|
160
|
2321,6
|
4016,2
|
2546,0
|
|
2008
|
104,0
|
150
|
2654,1
|
4720,0
|
2854,0
|
|
2009
|
962,0
|
146
|
2765,3
|
5672,0
|
2967,0
|
|
2010
|
1339,0
|
148
|
2997,4
|
6582,0
|
3123,0
|
|
2011
|
1334,0
|
150
|
3034,2
|
7815,0
|
3425,0
|
|
2012
|
570,0
|
149
|
3175,3
|
8120,0
|
5437,0
|
|
2013
|
1609,0
|
140
|
3508,1
|
19535,0
|
6348,0
|
Згенеровані результати регресійного
аналізу по регресійній статистиці представлені у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Коефіцієнти тісноти зв’язку
|
Регресійна статистика
|
|
Коефіцієнт множинної регресії R
|
0,957257
|
|
Коефіцієнт детермінації RІ
|
0,91634
|
|
Нормований коефіцієнт детермінації RІ
|
0,74902
|
|
Стандартна помилка
|
322,1428
|
|
Спостереження
|
7
|
Величина коефіцієнта множинної
кореляції R характеризує якість отриманої моделі. Згідно отриманих результатів
даний коефіцієнт становить 0,96, що свідчить про наявність у моделі високої
кореляції. Значення коефіцієнта детермінації, свідчить про відповідність
вихідних даних та регресійної моделі, оскільки його значення максимально
наближається до 1 і становить 0,92. Таким чином, лінійна модель пояснює 92%
варіації, що означає правильність вибору фактора (відстані). Лише 8% обумовлені
іншими факторами, що впливають на прибуток від інноваційної діяльності, але не
включені в лінійну модель регресії.
Таблиця 3.6
Показники достовірності моделі
|
df
|
SS
|
MS
|
F
|
Значущість F
|
|
Регресія
|
4
|
2273351
|
568337,7
|
5,476581
|
0,160321
|
|
Залишок
|
2
|
207552
|
103776
|
|
|
|
Разом
|
6
|
2480903
|
|
|
|
З огляду на високі
значення коефіцієнтів множинної регресії та детермінації, дана залежність є
достатньо закономірною. Показник дисперсії, значущості F та показника
F-статистики свідчить про достатній рівень достовірності результатів
оцінювання.
Таблиця 3.7
Таблиця коефіцієнтів
|
Показники
|
Коефіцієнти
|
Стандартна помилка
|
t-критерій Стьюдента
|
P - значение
|
|
Y-перетин
|
-6967,2
|
8915,599
|
-0,78146
|
0,516351
|
|
Х1
|
12,95364
|
46,26063
|
0,280014
|
0,805771
|
|
Х2
|
2,560662
|
1,039448
|
2,463483
|
0,132746
|
|
Х4
|
0,076934
|
0,058588
|
1,313134
|
0,319567
|
|
Х5
|
-0,58362
|
0,238429
|
-2,44778
|
0,134126
|
Розрахувавши за допомогою Microsoft
Excel рівняння регресії отримаємо наступні параметри:
а0 = -6967,2;
а1 = 12,954;
а2 = 2,561;
а4 = 0,077;
а5 = -0,584
Отриманий
кореляційно-регресійний аналіз прибутку від інноваційної діяльності дає змогу
побудувати таку модель:
= -6967,2+12,954х1+2,561х2
+0,077х4-0,584х5
де Y - прибуток від
інноваційної діяльності;
Х1 - чисельність персоналу, які
займаються інноваційними розробками;
Х2 - собівартість реалізованої
інноваційної продукції;
Х4 - вартість власного капіталу;
Х5 - витрати на інноваційні
розробки.
Отже, можель є
значущою. Критерії статистичної вірогідності і точності даних свідчать про
рівень адекватності.
Таблиця 3.8
Таблиця залишків
|
Спостереження
|
Прогнозований Y
|
Залишки
|
Стандартні залишки
|
|
1
|
-126,698
|
90,89778
|
0,488726
|
|
2
|
469,5768
|
-365,577
|
-1,96558
|
|
3
|
709,7997
|
252,2003
|
1,355994
|
|
4
|
1309,002
|
29,99839
|
0,161291
|
|
5
|
1347,747
|
-13,7472
|
-0,07391
|
|
6
|
545,3227
|
24,67726
|
0,132681
|
|
7
|
1627,45
|
-18,4497
|
-0,0992
|
Ми досліджували
взаємозв’язок прибутку від інноваційної діяльності та вартості власного капіталу.
Дослідження показали достовірність і точнісь даних для побудови адекватної
моделі для подальшого прогнозування діяльності підприємства.
Рис. 3.1.
Залежність прибутку від інноваційної діяльності від окремих статей балансу
Отже, в результаті
проведення кореляційно - регресійного аналізу залежності рівня прибутку від
інноваційної діяльності від обраних факторів - окремих статтів балансу, для
забезпечення стабільного нарощення прибутку від інноваційної продукції, як
основного показника результативності інноваційної діяльності, необхідно
створити сприятливі умови для обороту власного капіталу. Підтвердженням
доцільності даного завдання є результати отриманого вище проведеного
кореляційно-регресійного аналізу, згідно яких найбільшого впливу на прибуток
від інноваційної продукції відіграють саме власні кошти підприємства.
Висновки
Для сталого розвитку підприємству
необхідно постійно підтримувати на високому рівні конкурентоспроможність своєї
продукції, а також прагнути до її підвищення. Вагомою складовою в успішному
розв’язанні цих задач є залучення до процесу діяльності різних форм інновацій.
Серед різних видів діяльності, які в тому числі пов’язані з інноваціями,
виділяється приладобудування.
Дана дипломна робота ОКР
"бакалавр" складається з трьох розділів.
У першому розділі було розкрито
теоретико-методичні основи організування інноваційної діяльності підприємства.
Зокрема поняття інноваційної діяльності та фактори, що на неї впливають, методи
аналізу інноваційної діяльності підприємства, класифікація та порядок
розрахунку основних показників аналізу інноваційної діяльності. Розглянуто
основні методи, за допомогою яких досліджується інноваційна діяльність
підприємства.
Саме організування інноваційної
діяльності підприємства впливає на кінцевий результат інноваційної діяльності,
який представлений у вигляді виведеного на ринок нового чи вдосконаленого
продукту, процесу, що використовується у практичній діяльності, або нового
підходу до соціальних послуг.
Об’єктом інноваційної діяльності
підприємства є інновації, а саме: новостворені (застосовані) і (або)
вдосконалені технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні
рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що
суттєво поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
Тому, правильне організування
інноваційної діяльності великою мірою впливає на вихід підприємства на нові
ринки збуту, що в свою чергу збільшує прибутковість підприємства та робить його
конкурентоспроможним.
Другий розділ даної роботи
присвячений оцінці та аналізу організування інноваційної діяльності
підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха" за
2011-2013 рр. Охарактеризована загальна діяльність підприємства, здійснено
характеристику основного виду діяльності та виробничих потужностей.
В результаті здійснення аналізу
організування інноваційної діяльності підприємства ПАТ "НВО
"Термоприлад" ім. В. Лаха" можна зробити висновок про те, що на
підприємстві спостерігаються позитивні тенденції ведення господарства.
Наявність потужної виробничої бази дозволяє виробляти продукцію у 2011 році на
18559 тис. грн., а реалізовувати її на 16056 тис. грн.; у 2012 році на 21178
тис. грн. та реалізовувати на 18035 тис. грн.; у 2013 році на 26058 тис. грн.
та на 22083 тис. грн. реалізовувати відповідно.
За даними фінансової звітності
підприємства здійснено аналіз фінансових результатів, які показали, що
підприємство є прибутковим, тобто чистий прибуток у період 2011-2012рр.
зменшився на 764 тис. грн., а в період 2012-2013 рр. він збільшився на 1039
тис. грн. продуктивність праці є досить високою. Загальна вартість активів у
період з 2011-2012 рр. збільшилась на 1116 тис. грн. або 11,09% та з 2012-2013
рр. на 1052 тис. грн. або 9,41%. Це свідчить про те, що підприємство
розвивається і має стабільний фінансовий стан. Вартість необоротних активів у
2011-2012 рр. збільшилась на 451 тис. грн. або 8,24% та у 2012-2013 рр. вона
зменшилась на 146 тис. грн. або 2,47%; оборотних збільшилась у 2011-2012 рр. на
665 тис. грн. або 14,48% та у 2012-2013 рр. на 1198 тис. грн. Дебіторська
заборгованість за 2011-2012 рр. зменшилась на 381 тис. грн. або 26,87% та за
2012-2013 рр. збільшилась на 2185 тис. грн. або 210,7%. Власний капітал
підприємства збільшився за 2011-2012 рр. на 305 тис. грн. або на 3,9%, та за
2012-2013 рр. на 1415 тис. грн. або 17,43%, внаслідок чого відпала потреба в
залучені додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась у 2012-2013
рр. на 363 тис. грн. або 11,87%.
Вартість основних засобів збільшилась
за 2011-2012 рр. на 454 тис. грн. або на 8,38% та за 2012-2013 рр. вона
зменшилась на 139 тис. грн. або 2,37%. Проте коефіцієнт зносу основних засобів
свідчить, що основні засоби підприємства зношені на 54% (2013р.) і потребують
більш інтенсивного оновлення. Матеріаломісткість господарської діяльності є
досить низькою - 0,26 (2013р.), а трудомісткість середньою - 0,47 (2013р.).
Загальний коефіцієнт покриття на
протязі аналізованого періоду має тенденцію до збільшення. Це свідчить про
достатність у підприємства обігових коштів протягом року. Коефіцієнт швидкої
ліквідності становить: у 2011р - 0,9; у 2012р. - 0,49; у 2013 р. - 1,28. На
протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5) крім
2012 року, але відхилення було незначним. Коефіцієнт незалежності ліквідності
становив значне відхилення від нормативного значення >0,5. Що стосується
коефіцієнта абсолютної ліквідності, то тут ситуація наступна: у 2012-2013 роках
цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,06; 0,06
відповідно), це свідчить про неготовність підприємства негайно ліквідувати
короткострокову заборгованість. Рентабельність господарської діяльності у
2011-2012 рр. знизилась на 45,58% та зросла до 132,28% у 2012-2013 рр.
Рентабельність підприємства за 2011-2012 рр. знизилась до 55,11% та у 2012-2013
рр. вона становила зростання до 150,96%. Останні підрозділи даного розділу були
присвячені аналізу організування інноваційної діяльності підприємства.
У третьому розділі розглянуто
напрямки поліпшення інноваційної діяльності підприємства. Спочатку розглянуто
проблемні аспекти інноваційної діяльності підприємства. В розділі розглянуто
аспекти покращення інноваційної діяльності базового підприємства. Здійснено
економічне обґрунтування розроблених заходів щодо організування інноваційної
діяльності за допомогою кореляційно-регресійної моделі.
Список використаних джерел
1.
Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика,
аналіз: [монографія] / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2005. - 292 с.
.
Бараз В.Р. Корреляционно-регрессионный анализ связи показателей коммерческой
деятельности с использованием программы Excel: учебное пособие / В.Р. Бараз. -
Екатеринбург: ГОУ ВПО "УГТУ-УПИ", 2005. - 102 с.
.
Використання надбудови ''Пакет аналізу'' для виконання аналізу складних даних -
Excel [Електронний ресурс]. - Режим
доступу:://office.microsoft.com/uk-ua/excel-help/HA102748996.aspx
.
Височина М.В. Функціонально-орієнтований підхід до оцінювання ефективності
управління діяльністю машинобудівного підприємства: автореф. дис. на здобуття
наук ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економіка та управління
підприємствами (за видами економічної діяльності)" / М.В. Височина. -
Луганськ, 2008. - 20 с.
.
Галайко Н.Р. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності
діяльності банку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук:
спец. 08.00.08 "Гроші фінанси і кредит" / Н.Р. Галайко. - Львів,
2008. - 20 с.
.
Гончарова Е.Н. Качество, результативность, эффективность, квалитативность: терминогогические
аспекты. [Електронний ресурс] / Е.Н Гончарова., Ф.Е. Поклонский // Економіка
промисловості - 2009. - №44. - Режим
доступу:://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2009_44/st_44_03.pdf
.
Друкер П. Эффективность управления. Экономические задачи и оптимальные решения
/ П. Друкер: [пер. с англ.]. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 1998. - 288 с.
8.
Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. №40-ІУ
// Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2002. - №36. - Ст. 266.
9.
Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в
Україні" вiд 16.01.2003 №433-IV з наступними змінами і доповненнями.
[Електронний ресурс] //Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу:
#"826722.files/image011.gif">