реферату є детальний огляд та аналіз змісту контрольного процесу, а також характеристика стадій проведення інвентаризації як органолептичного методу контролю.
Сьогодні контрольний процес - це не лише теоретичне підґрунтя бухгалтерського обліку і господарського контролю, але й організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення порушень в організації обліку майна, і причин, які призводять до розбіжностей між його фактичною наявністю і даними обліку, встановлення винних у цьому осіб.
Втілення планів у життя завжди супроводжується контролем (моніторингом), який дає змогу безперервно отримувати інформацію про стан їх реалізації з метою конкретизації поставленої мети шляхом прийняття проміжних рішень та обґрунтування перегляду цілей в період їх планування.
Важливу роль в успішній роботі підприємства відіграє внутрішній контроль, під яким розуміють комплекс бухгалтерського та управлінського контролю, що забезпечує відповідність прийнятих в організації рішень, з їх реалізацією у практичній діяльності. Внутрішній контроль поділяють на бухгалтерський, адміністративний та кошторисний. [3, с. 662]
Бухгалтерський контроль - це сукупність способів і прийомів із забезпечення збереження цінностей і достовірності бухгалтерських документів. Він допомагає уникнути помилок стосовно відображення статей обліку, шахрайства та інших порушень. Спрямованість бухгалтерського контролю - ретроспективна.
Адміністративний контроль включає в себе набір інструкцій, а також способи і прийоми, які допомагають у здійсненні планування, управління і контролю за господарською діяльністю підприємства.
Кошторисний (перспективний) контроль використовує кошториси для планування і контролю витрат та доходів.
Для контролю за виконанням планів, кошторисів, поточної діяльності тощо потрібно, щоб менеджери мали у своєму розпорядженні необхідну інформацію щодо стану обєкта, який контролюється.
Контроль на підприємстві може бути спрямований як назад (у ретроспективу), коли його основна мета - проведення ревізій та виявлення помилок, так і вперед (на перспективу), якщо основна мета контролю - забезпечити керівників підрозділів інформацією, орієнтованою у майбутнє, тобто такою, на підставі якої можна було б приймати ефективні дії. Важливим є те, що система внутрішнього контролю на підприємстві має бути зорієнтована переважно на майбутнє, тому що у цьому випадку увага менеджерів зосереджується на пошуку шляхів вирішення встановлених завдань, а не на очікуванні стягнень за раніше допущені помилки.
1. Завдання, обєкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю
контроль інвентаризація нормативний
Завдання контролю стану обліку і фінансової звітності полягає у підвищенні ефективності превентивного (запобіжного) і поточного контролю виробництва і фінансово-господарської діяльності підприємств з метою недопущення виникнення втрат і перевитрат виробничих ресурсів, порушення трудової і виробничої дисципліни, нестачі і крадіжок суспільної власності, а також інших негативних явищ у господарюванні. При проведенні контролю керуються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку, затвердженими Мінфіном України, стандартами фінансового контролю, затвердженими контрольно-ревізійною службою України та іншими нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку, фінансової звітності та контролю.
Відповідно до завдань контролю визначаються його обєкти, джерела інформації і методичні прийоми [табл. 1, додатки].
Обєкти контролю - облікова політика і стандарти, перспективні і поточні плани удосконалення обліку, превентивного і поточного контролю, їх обґрунтованість і прогресивність, виконання цих планів, організація і стан обліку та контролю, зміст і достовірність звітності, застосування автоматизації обліку і контролю, плани підвищення кваліфікації працівників обліку, їх виконання.
Важливе місце у перевірці стану бухгалтерського обліку посідає вивчення облікової політики, тобто взаємозвязку обліку з управлінням виробництвом, зокрема, його інформаційного забезпечення. При цьому зясовуються можливості інтеграції різних видів бухгалтерського, статистичного і внутрішньогосподарського (управлінського) в єдиній системі господарського обліку на базі швидкодіючої компютерної техніки, що дуже важливо в умовах створення програм різних рівнів та АРМ бухгалтера.
У цьому звязку контроль досліджує стан централізації обліку як у межах підприємства, так і створенням централізованої бухгалтерії для ряду однорідних малих підприємств, товариств, бюджетних організацій та ін., визначається доцільність різних форм централізації бухгалтерського обліку.
При перевірці облікової політики ставляться такі вимоги: достовірність, простота, відповідність облікових показників даним первинних документів із господарської діяльності, своєчасне забезпечення потреб управління в інформації про хід виробництва продукції, робіт та послуг. У процесі контролю встановлюють: чи є на підприємстві інструкції щодо оформлення первинних документів на господарські операції і графіки документообороту, чи своєчасно складаються документи з надходження і витрачання цінностей комірниками, керівниками виробничих підрозділів та іншими особами, чи виконуються графіки надходження документів із складів, баз та інших підрозділів до бухгалтерії, а також обробки документів у бухгалтерії і на обчислювальному центрі та контроль достовірності відображення у документах господарських процесів.
Для встановлення своєчасності подання документів до бухгалтерії і на обчислювальний центр зіставляють дати фактичного надходження документів із датами, передбаченими у графіку документообороту. Одночасно перевіряють записи у внутрішньогосподарському (управлінському) і бухгалтерському обліку господарських операцій на основі суцільного і безперервного документування.
Джерела інформації - законодавство з питань фінансово-господарської діяльності, обліку і контролю, нормативні документи про бухгалтерські звіти і баланси, нормативно-методичні документи з інвентаризації, обліку, звітності і контролю, матеріали контрольних перевірок і рішень щодо них, рішення за результатами господарської діяльності, первинні документи й облікові регістри, поточна та річна звітність підприємства.
Використовуються такі нормативні документи: закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»; План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його застосування; Положення (стандарти) з обліку основних засобів, інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей та розрахунків, обліку праці та заробітної плати, обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, затверджений Національним банком України; нормативні документи з питань складання статистичної і податкової звітності.
Методичні прийоми контролю, які використовуються при перевірці стану обліку і звітності, - це специфічні прийоми, вироблені практикою на основі досягнень економічної науки. Формуються ці прийоми залежно від цільової функції даної науки та її загальнонаукових методів. Характеризуються вони взаємним проникненням в однорідні галузі науки.
Власні методичні прийоми фінансово-господарського контролю, які використовуються при перевірці стану обліку і звітності, можна обєднати в такі групи:
1.Органолептичні - суцільні та вибіркові спостереження, експертизи різних видів, службове розслідування.
2.Розрахунково-аналітичні - економічний аналіз і статистичні розрахунки.
.Документалістики - інформаційне моделювання, дослідження документів, нормативно-правове регулювання, групування недоліків.
.Узагальнення і реалізація результатів контролю. [1, с. 830-839]
Отже, основним завданням контролю обліку і звітності є гарантування для субєкта господарювання достовірності даних про сплату податків, оцінки діяльності за минулий звітний період та прогнозування її на наступні періоди.
2. Зміст та організація контрольного процесу
Фінансово-господарський контроль у всіх галузях національної економіки, насамперед, у його основній ланці - підприємстві, здійснюється проведенням тематичних, вибіркових, суцільних та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів. Сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур, становить контрольний процес. Будь-який динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Щодо контрольного процесу, такими стадіями є: організаційна, дослідна, узагальнення та реалізації результатів контролю. Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-ревізійні підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції на підприємствах [табл. 2, додатки].
Організаційна стадія включає в себе вибір обєкта контролю та його організаційно-методичну підготовку.
Вибір обєкта контролю полягає у встановленні першочерговості обєкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення контролю за тривалістю міжконтрольного періоду повинно підлягати комплексній ревізії або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей та ін.) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю формують контрольно-ревізійну бригаду. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ - наказ, розпорядження керівника контрольної організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид контролю, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, імя та по батькові, посаду кожного члена контрольної бригади, визначають її керівника, строк проведення контролю. Керівником контрольної бригади, як правило, призначають працівника контрольно-ревізійної служби, який має спеціальну освіту і практичний досвід контрольної роботи.
Організаційно-методична підготовка контролю починається з вивчення стану економіки обєкта контролю. Ревізійна бригада до виїзду на обєкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за ревізійний період. Для цього як джерела інформації використовують бізнес-план підприємства, річну і періодичну фінансову і статистичну звітність, акт попередньої ревізії та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень, різного роду службових розслідувань і прийнятих за ними рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових, фінансових органів з питань їхньої компетенції.
На підставі вивчення економіки підприємства, яке ревізують, керівник ревізійної бригади розробляє програму ревізії, яку затверджує керівник організації, що призначає ревізію. В ній зазначають обєкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю тощо. Потім вибирають методику ревізії - визначають методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, застосування їх при перевірці різних обєктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки тощо. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка ревізії, який передбачає встановлення перевірки кожного обєкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення ревізії.
Завершується організаційно-методична підготовка ревізії до виїзду на підконтрольне підприємство складанням робочого плану ревізора, де кожний виконавець на виділеному йому керівником бригади обєкту і строку завершення контролю, встановлює проміжні інтервали часу і елементи виконання робіт.
Дослідна стадія контрольного процесу здійснюється ревізійною бригадою безпосередньо на обєкті ревізії - підприємстві. При цьому забезпечується додержання принципу раптовості контролю. Складається ця стадія з двох етапів - переддослідного і дослідного.
Переддослідний етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення контролю в установлені строки.
Дослідний етап - це виконання контрольних процедур з перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також способом діалогового спілкування з ПЕОМ.
Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і реалізацію результатів контрольного процесу.
Узагальнення результатів контролю - це систематизація недоліків у діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки групують, оформляють результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, слідчо-юридичне обґрунтування, узагальнюють і відображають результати ревізії в акті.
Реалізація результатів контролю є завершальним етапом в контрольному процесі. Ревізійна бригада разом з керівництвом підприємства, де було проведено ревізію, обговорюють результати контролю у трудовому колективі, доповідають про них на зборах активу (акціонерів), виробничій нараді. Обговорення результатів контролю оформляють спеціальним протоколом. Надання гласності результатам контролю, зміцнення його демократичних принципів дає змогу обєктивно визначити причини недоліків у діяльності підприємства і розробити проект профілактичних заходів щодо запобігання недолікам у подальшій роботі підприємства. [1, с. 180-184]
Отже, контрольний процес є системним впливом на субєкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації та нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.
3. Інвентаризація як метод контролю та методика її проведення на підприємстві
Під інвентаризацією розуміють перевірку наявності та стану обєкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Визначення реального стану обєкта, порівняння та оцінка складають логіку інвентаризації як функції контролю. Які б обєкти не перевірялись, усі дії полягатимуть у встановленні істинного, дійсного стану обєкта, виявленні відхилень від його заданого стану, оцінки відхилень за критеріями доцільності та законності. Це правильне, обєктивне сприйняття змісту та значення господарських фактів, які є обєктами інвентаризації.
Метою проведення інвентаризації в ході ревізії є здійснення контролю за наявністю та станом обєктів, а також достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Проведення інвентаризації дозволяє підтвердити або спростувати інформацію тих бухгалтерських документів (первинних та зведених), по яких можна визначити законність, доцільність і необхідність здійснених працівниками підприємства господарських операцій.
Завданнями інвентаризації є:
1)забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів у відповідності з затвердженими нормами, планом тощо;
2)виявлення майна, що знаходиться поза обліком;
)контроль реального фізичного стану (ступінь зносу) і оцінки основних засобів та інших засобів праці, що обліковуються на балансі;
)виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження дебіторської заборгованості;
)виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;
)перевірка дотримання правил і умов зберігання майна;
)виявлення і усунення фактів безгосподарності та безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;
)визначення матеріальних втрат та причин їх виникнення;
)контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;
)перевірка дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність.
Розглядаючи методику організації та проведення інвентаризації необхідно памятати, що це, перш за все, не перманентна перевірка, (в її практичному застосуванні), а дискретний процес, який складається із сукупності подій, стану, змін, що має певну цілісність і спрямованість.
В сучасних умовах господарювання під інвентаризацією слід розуміти не лише сукупність органолептичних, а й багатьох інших методичних прийомів господарського контролю, які використовуються в процесі його здійснення та реалізуються через інвентаризаційні процедури, з яких складається інвентаризаційний процес. [2, с. 271-273]
Інвентаризаційний процес розглядають через послідовність стадій його виконання, а саме:
)організаційної;
2)підготовчої;
)технологічної;
)результативної.
Методика проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) має наступний вигляд:
1.Організаційна стадія
1 - Вибір обєктів інвентаризації
- Видання розпорядження на проведення інвентаризації
- Інструктаж членів інвентаризаційної комісії
2. Підготовча стадія
5 - Предявлення повноважень на проведення інвентаризації
- Огляд місця зберігання ТМЦ
- Отримання і перевірка останнього звіту та документів про рух цінностей
- Отримання розписки від матеріально відповідальної особи
- Перевірка вагового господарства
- Підготовка ТМЦ до визначення їх фактичної наявності
3. Технологічна стадія
11 - Перевірка наявності і стану обєктів інвентаризації
- Оцінка стану обєктів інвентаризації
- Документування: складання інвентаризаційних описів
4. Результативна стадія
14 - Складання порівняльних відомостей
- Проведення розрахунку по зарахуванню пересортиць
- Проведення розрахунку по списанню природного убутку
- Відображення даних по зарахуванню пересортиць в порівняльній відомості
- Відображення даних на списання природного убутку в порівняльній відомості
- Визначення кінцевих результатів інвентаризації
- Прийняття рішення за результатами інвентаризації
- Відображення результатів інвентаризації в обліку
Отже, інвентаризація - органолептичний методичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних обєктів, що здійснюється з метою забезпечення збереження цінностей і їх раціонального використання у фінансово-господарській діяльності.
Висновок
Розвитку науки притаманний кумулятивний характер: на кожному історичному етапі вона підсумовує та концентрує власні досягнення, і кожний її результат входить до складу загального фонду знань невід'ємною частиною; не перекреслюється наступними досягненнями пізнання, а лише набуває нового значення, переглядається та уточнюється. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин необхідність проведення контрольного процесу для господарюючих суб'єктів не зникла, а навпаки, суттєво зросла. Важливу роль в успішній роботі підприємства відіграє внутрішній контроль, під яким розуміють комплекс бухгалтерського та управлінського контролю, що забезпечує відповідність прийнятих в організації рішень, з їх реалізацією у практичній діяльності. Внутрішній контроль поділяють на бухгалтерський, адміністративний та кошторисний.
У першому питанні реферату розглянуто основні аспекти контролю на підприємстві, вказані нормативні документи, які використовуються при проведенні контролю. Зазначений поділ методичних прийомів контролю на органолептичні, розрахунково-аналітичні, документалістики та прийоми узагальнення і реалізації результатів контролю.
У другому питанні безпосередньо розглянуто зміст та організацію контрольного процесу. Контрольний процес складається з таких стадій: організаційна, дослідна, узагальнення та реалізації результатів контролю.
Третє питання реферату повністю присвячене інвентаризації як органолептичному методичному прийому контролю на підприємстві. Під інвентаризацією розуміють перевірку наявності та стану обєкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Проведення інвентаризації дозволяє підтвердити або спростувати інформацію тих бухгалтерських документів (первинних та зведених), по яких можна визначити законність, доцільність і необхідність здійснених працівниками підприємства господарських операцій.
Інвентаризаційний процес на підприємстві складається з чотирьох стадій: організаційної, підготовчої, технологічної та результативної.
Важливим є те, що контрольні заходи забезпечення суспільної власності на підприємстві полягають не тільки в тому, щоб виявити і суворо покарати винуватців, але і в тому, щоб створити умови попередження нестач і зловживань, а також безгосподарності і марнотратства у зберіганні і витрачанні матеріальних і фінансових ресурсів.
Таким чином, контрольний процес на підприємстві так чи інакше є формою активного впливу на збереження суспільної власності та її раціонального використання в інтересах членів субєктів господарювання.
Список використаної літератури
1.М.Т.Білуха, Т.В. Микитенко. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Українська академія оригінальних ідей. - Київ, 2005.
2.Проф. Бутинець Ф.Ф., доц. Бардаш С.В., доц. Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Підручник. ПП «Рута». - Житомир, 2000.
.Лень В.С. Організація бухгалтерського обліку. Підручник. Центр навчальної літератури. - Київ, 2006.
.Л.Г. Ловінська, Я.В. Олійник, Л.О. Галат. Бухгалтерський облік для економістів та правознавців у схемах і таблицях. Навчальний посібник. КНЕУ, Київ, 2005.
.Бухгалтерський облік для економістів та правознавців. Навчальний посібник. За заг. ред. Ю.А. Кузьмінського. КНЕУ, Київ, 2007.
.Л.Г. Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко та ін. Бухгалтерський облік. Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни. КНЕУ, Київ, 2002.
.ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р.
.Шипшин А.К. Учет, анализ, аудит: - М.: ЮНИТИ, 1996.
9.Ресурси мережі Internet.