Удосконалення системи ризик-менеджменту в системі управління банком

Де ржавний вищий навчальний заклад

"Українська акаде мія банківської справи Національного банку України"

Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи

Дипломна робота

освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр"

на тему: УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ БАНКОМ

Виконав: студе нт 5 курсу, групи МБС-21

спеціальності 8.03050802 - "Банківська справа"

Стогов О. В.

Керівник: Циганюк Д.Л.

Рецензент: Гулий О.В.

Суми - 2013 року

Реферат

 

Дипломна робота містить ___ сторінок, 18 таблиць, 26 рисунків, 7 формул, список використаних джерел з 71 найменування, 15 додатків.

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю створення ефективної системи ризик-менеджменту банку, що набуває особливо важливого характеру у посткризовий період. Якісне управління банківськими ризиками на ряді з добре структурованою системою ризик-менеджменту дозволить банкам ефективно функціонувати та отримувати максимальні обсяги прибутку за мінімальних витрат у ході своєї повсякде нної діяльності.

Предметом дослідження виступає механізм управління ризиками як складова системи управління банком. Об’єктом дослідження є система ризик-менеджменту банку.

Метою дипломної роботи є удосконалення системи ризик-менеджменту банку.

Основними завданнями дипломної роботи є:

-       дослідження сутності ризику та ризик-менеджменту банку;

-       характеристика системи ризик-менеджменту банку;

-       визначення процесу прийняття рішень у системі ризик-менеджменту;

-       аналіз загальної характеристики діяльності ПАТ "Платинум банк";

-       ознайомлення з системою управління ризиками ПАТ "Платинум Банк";

-       надання рекомендацій щодо удосконалення моделі оцінки ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк";

-       оцінка системи охорони праці та безпеки в ПАТ "Платинум Банк".

За результатами дослідження сформульовано визначення поняття ризику та ризик-менеджменту; досліджено сутність системи ризик-менеджменту та проаналізовано її функціональну підсистему; досліджено економічний стан ПАТ "Платинум Банк", проведе но оцінку його ризиків за 2010-2012 роки та розглянуто організацію системи управління ризиками загалом; проведено кореляційний та регресійний аналіз факторів впливу на фінансову стійкість Банку; досліджено механізми оцінки ризику банкрутства банку, запропоновано власну модель та проведено за ними розрахунки по ПАТ "Платинум Банк"; проведе но аналіз системи організації умов праці та безпеки в ПАТ "Платинум Банк".

Практичне значення одержаних результатів складається з виявлення значущих факторів впливу на фінансову стійкість та рекомендацій щодо вдосконалення моделі оцінки банкрутства банку.

Опубліковано в статті: Стогов О.В. Оцінка ризиків банківських установ / О.В. Стогов // молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. - 2013. - № 4. - С.159-168.

Ключові слова: банк, ризик, ризик-менеджмент, система ризик-менеджменту, управління ризиками.

ризик менеджмент банк управління

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи системи ризик-менеджменту у банку

1.1 Поняття ризику в банківській сфері

1.2 Характеристика системи ризик-менеджменту в банку

1.3 Характеристика функціональної підсистеми ризик-менеджменту

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз системи ризик-менеджменту в ПАТ "Платинум банк"

2.1 Економічна характеристика діяльності ПАТ "Платинум Банк"

2.2Аналіз ризиків ПАТ "Платинум Банк"

2.3 Організація ризик-менеджменту в ПАТ "Платинум Банк"

Висновки за розділом 2

Розділ 3. Розвиток методичних засад управління фінансовою стійкістю в системі ризик-менеджменту ПАТ "Платинум банк"

3.1 Аналіз факторів впливу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк"

3.2 Удосконалення механізму оцінки ризику банкрутства банку

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях у ПАТ "Платинум банк"

4.1 Система управління охороною праці в ПАТ "Платинум Банк"

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в ПАТ "Платинум Банк"

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях у ПАТ "Платинум Банк"

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю створення ефективної системи ризик-менеджменту банку, що набуває особливо важливого характеру у посткризовий період. Якісне управління банківськими ризиками на ряді з добре структурованою системою ризик-менеджменту дозволить банкам ефективно функціонувати та отримувати максимальні обсяги прибутку за мінімальних витрат у ході своєї повсякденної діяльності.

Метою дипломної роботи є удосконалення системи ризик-менеджменту банку.

Основними завданнями дипломної роботи є:

-       дослідження сутності ризику та ризик-менеджменту банку;

-       характеристика системи ризик-менеджменту банку;

-       визначення процесу прийняття рішень у системі ризик-менеджменту;

-       аналіз загальної характеристики діяльності ПАТ "Платинум банк";

-       ознайомлення з системою управління ризиками ПАТ "Платинум Банк";

-       удосконалення моделі оцінки ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк";

-       оцінити систему охорони праці та безпеки в ПАТ "Платинум Банк".

Об’єктом дослідження є система ризик-менеджменту банку. Предметом дослідження виступає механізм управління ризиками як складова системи управління банком.

В роботі використовувались наступні методи дослідження: структурно-логічний аналіз - при побудові логіки та структури роботи; історичний та метод порівняння - при вивченні поглядів різних вчених на сутність поняття ризик-менеджменту банку; метод аналізу і синтезу при групуванні факторів впливу на систему ризик-менеджменту банку; абстрагування від несуттєвого при виявленні основних факторів, які впливають на систему управління ризиками банку; різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння - при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди при аналізі діяльності банку; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Проблемам сутності та процесу управління ризиками банку приділяється увага у працях багатьох українських і зарубіжних науковців та практиків. Серед них: А.Г. Загородній, Т. Є. Андрєєва, Л.О. Примостка, А.О. Єпіфанов, Т.В. Васильєва, А.Л. Мінін, Ф. Найт, І.А. Бланк, Т. Петровська, П. Сорока, С.В. Мочерний та ін.

Теоретико-інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти, які регулюють діяльність банків, зокрема, банківське законодавство, інструкції та положення НБУ, статті вітчизняних і зарубіжних вчених у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій з питань управління ризиками банку та вдосконалення системи ризик-менеджменту, науково-дослідні матеріали, електронні ресурси. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні даних Державного комітету статистики України, матеріалів Національного банку України та Інтернету.

Розділ 1. Теоретичні основи системи ризик-менеджменту у банку

1.1 Поняття ризику в банківській сфері

Загалом ризик розуміють як можливість настання певної несприятливої події, котра призводить до різного виду втрат (наприклад, одержання доходів нижче очікуваного рівня, втрата майна, одержання фізичної травми та ін.).

Сам ризик пов’язаний з тим, що неможливо абсолютно точно спрогнозувати ситуації у майбутньому. Звідси й виділяють головну властивість ризику: ризик повинен відноситися лише до майбутнього, адже він нерозривно пов’язаний із прогнозуванням і плануванням, а отже і з прийняттям рішень.

Розглядаючи наукові праці, в яких проводяться дослідження та уточнюється сутність та значення поняття "ризик", ми можемо виділити де кілька базових підходів.

Один з підходів визначає ризик лише як де яку можливість втрат.

Так, наприклад, А. Загородній, Г. Вознюк і Т. Смовженко зазначають, що ризик - це "усвідомлена можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами" [1]. У [2] наведено схоже визначення: "риск - характеристика ситуации, имеющей неопреде ленность исхода, при обязательном наличии неблагоприятных последствий. Риск предполагает неуверенность либо невозможность получения достоверного знания о благоприятном исходе в заданных внешних обстоятельствах". С. Мочерний вважає, що ризик тотожний з непередбаченістю, невизначеністю та випадковістю поведінки суб’єктів ринкових відносин, а тому він схильний до принесення втрат для банку [3].Г. Панова у своїх працях описує ризик як "опасность или возможность потерь банка при наступлении определенных нежелательных событий" [4]. Подібне визначення надано і В. Гамзою: "риск - это возможная (потенциальная или реальная) опасность (угроза) для тех или иных интересов банка" [5].

Такий підхід до визначення суті поняття "ризик" застосовують у більшості законодавчих актів, які пов’язані з різними видами ризиків. Звертаючись до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ризик - "кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них" [6]. У Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" зазначено, що ризик - це "можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного впливу протягом певного періоду часу" [7].

Ми вважаємо, що такий підхід робить більш простим розуміння поняття "ризик", так як розглядається можливість тільки негативних результатів, що говорить про неможливість його застосування для обґрунтування авторського підходу, який стосується сутності поняття "процентний ризик".

Інше коло дослідників, беручись за визначення терміну "ризик" оперують поняттям "ймовірність". Так, з точки зору Ф. Найта, "риск - это вероятность возникновения потерь, убытков, недопоступлений планируемых доходов, прибыли [8].Я. Мелкумов зазначає, що "риск - вероятность неблагоприятного исхода финансовой операции" [9].М. Бахчеєва у своїх працях пише, що ризик - "…это порождаемая неопреде ленностью проявлений агрессивных факторов внешних и внутренних сред возможность отклонения реального протекания управляемого (наблюдаемого) процесса от предполагаемого сценария и в итоге от ожидаемого результата (цели)" [10]. На думку Н. Хаймурзіної, ризик - це "экономическая категория, выражающаяся в вероятностном наступлении при опреде ленных условиях какого-либо события, являющегося фактором изменения качественных характеристик системы" [11].

Національним банком України ризик ідентифікується залежно від його рівня впливу на капітал та надходження до банку. Тобто, з точки зору Національного банку України, ризик визначається як "ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, матимуть негативний вплив на капітал та на надходження банку" [12].

Група науковців на чолі з Л. Примосткою вважає, що "ризик - це ймовірність недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх чи внутрішніх чинників" [13].

Трактування сутності терміну "ризик" використовуючи категорію "ймовірність" є досить зрозумілим, так як дослідження ризиків пов’язане з розвитком теорії ймовірності - розділу математики, який вивчає випадкові явища та закономірності їх виникнення: випадкові величини, випадкові події, їх якості та операції над ними [14]. Але, незалежно від того, що інструментарій математичної статистики та теорії ймовірності є базовим для проведе ння оцінки будь-яких ризиків, ототожнювати поняття "ймовірність" та "ризик" недоцільно.

Наступна, а саме - третя група науковців, у ході дослідження ризику і його проявів, прийшли до формулювання сутності даного поняття через термін "невизначеність". Наприклад, А. Тихомирова визначає, що "риск предполагает в экономическом смысле потери, ущерб, вероятность которых связана с наличием неопреде ленности, недостаточности информации" [15]. Аналогічної точки зору дотримується і А. Альгін, зазначаючи, що "риск - де ятельность, связанная с преодолением неопределенности в ситуации неизбежного выбора, в процессе которой имеется возможность количественно и качественно оценить вероятность достижения предполагаемого результата, неудачи или отклонения от цели" [16].

Серед українських науковців також переважає даний підхід. Так, І. Бланк пише, що "риск - вероятность возникновения неблагоприятных последствий в форме потери дохода или капитала в ситуации неопреде ленности условий осуществления его финансово-хозяйственной деятельности" [17].

О. Ястремський вважає, що "ризик можливий лише тоді, коли приймаються рішення в умовах невизначеності, а особа, яка приймає рішення, зацікавлена в результатах рішення [18]. В. Вітлінський, в свою чергу, визначає ризик "як економічну категорію в діяльності суб’єктів господарювання, що пов’язана з подоланням невизначеності, конфліктності в ситуаціях оцінювання, управління, неминучого вибору" [19].Л. Донець визначає ризик "як небезпеку втрати ресурсів чи недоодержання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів" [20].

Треба сказати, що поняття "ризик" та "невизначеність" досить тісно пов’язані одна з одною і найчастіше вживаються у виді синонімів, але треба вміти їх розрізняти.

Для початку, ризик спостерігається лише у випадках, якщо треба приймати рішення (якщо це не так, то немає сенсу ризикувати). Тобто, безпосередньо необхідність приймати управлінські рішення в умовах невизначеності створює ризик, а у противному випадку його немає.

По-друге, ризик є суб’єктивним поняттям, а невизначеність - об’єктивним. Так, наприклад, об’єктивна відсутність точної інформації про потенційний обсяг попиту на виготовлену продукцію приводить до виникнення певного спектру ризиків для контрагентів. Наприклад, для інвестора ризик, створений невизначеністю в результаті відсутності маркетингового дослідження, перетворюється в кредитний ризик, а у разі неповернення кредиту - в ризик втрати ліквідності, що стосується реципієнта, то для нього ризик перетворюється в ризик неочікуваних коливань ринкової кон’юнктури, при цьому для кожного з учасників проекту прояв ризику є індивідуальним в кількісному та якісному вираженнях.

Відзначимо, що невизначеність може бути задана різними способами:

-       у вигляді ймовірнісних розподілів (розподіл випадкової величини точно відомий, але невідомо, якого значення досягне раптова величина);

-       у вигляді інтервальної невизначеності (розподіл випадкової величини невідомий, але відомо, що у визначеному інтервалі вона може досягати будь-яких змін та значень);

-       у вигляді суб’єктивних ймовірностей (розподіл випадкової величини невідомий, але відомі ймовірності подій, що визначені експертним шляхом).

Слід звернути увагу, що суть невизначеності формується в результаті впливу де кількох факторів:

-       відсутність конкретних значень показників ринкової системи, що характеризується як невизначеність ринкової кон’юнктури;

-       часова невизначеність, що обумовлена неможливістю ідеально точно прогнозувати значення різних факторів у майбутньому;

-       непередбачуваність поводження учасників у конфліктній ситуації та ін.

Взаємодія цих факторів на утворює значний спектр багатьох видів невизначеності.

Так як невизначеність є джерелом ризику, то її потрібно мінімізувати, намагаючись звести невизначеність до нуля за рахунок отримання вичерпної, достовірної, якісної інформації. Але на практиці таке зробити, зазвичай, не вдається, в результаті чого виникає необхідність її формалізації та оцінки ризиків, джерелом котрих і виступає ця невизначеність.

Таким чином, вивчивши підходи до визначення терміну "ризик", виділимо основні з них у таблиці 1.1.

Узагальнюючи результати проведеної роботи, можна прийти до висновку, що немає єдиного погляду науковців на саму природу ризику. Загалом виділяють такі: сутність ризику - об’єктивна; сутність ризику - суб’єктивна; сутність ризику - суб’єктивно-об’єктивна. Ми вважаємо, що останній підхід найбільш повно розкриває природу ризику, а також, в подальшому, дозволяє визначати і групувати фактори, котрі обумовлюють появу різних видів ризиків.

Отже, можна сказати, що ризик є категорією, котра включає ймовірність настання несприятливої події, в результаті чого існує певна невизначеність щодо передбачуваності результату, який не збігається з запланованим раніше.

Таким чином, результати проведеного дослідження показують, що єдиної класифікації ризиків не сформовано.

Таблиця 1.1 - Основні напрямки визначення поняття "ризик" [21]

Напрямок визначення	Автори, що підтримували дану іде ю
Можливість втрат (у вартісному або ж натуральному вираженні)	А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко, Є.Ф. Брігхем, С.В. Мочерний, Г.С. Панова, В.А. Гамза
Ймовірність настання несприятливих подій	Ф. Найт, Я.С. Мелкумов, М.Н. Бахчеєва, О.С. Стоянова, Н.З. Хаймурзіна, Л.О. Примостка
Невизначеність щодо передбачуваності результату	А.В. Тихомирова, А.П. Альгін, І.А. Бланк, О. Ястремський, В.В. Вітлінський, Л.І. Донець

Не ставлячи собі за мету уточнення класифікації банківських ризиків, скористаємося підходом, відображеним у [21]. Тобто, можна сказати, що ризик є категорією, котра включає ймовірність настання несприятливої події, в результаті чого існує певна невизначеність щодо передбачуваності результату, який не збігається з запланованим раніше.

Аналізуючи різні банківські ризики, варто зазначити, що їх список не буде повним, допоки ми не охарактеризуємо класифікацію ризиків відповідно Базельській угоді про капітал, оскільки Україна вживає заходи, котрі ведуть до інтеграції національної банківської системи до світового фінансового простору: кредитний ризик; операційний ризик; ринковий ризик, що включає процентний і пайовий ризики торговельної книги, товарний та валютний ризики. Згідно з угодою Базеля кожен банк повинен мати у своєму розпорядженні певний розмір капіталу для покриття свої основних ризиків, а саме: кредитного, операційного, ринкового.

Проведемо короткий огляд поняття ризик-менеджменту та розглянемо еволюцію його розвитку.

Ризик-менеджмент - це система управління ризиками, яка включає в себе тактику і стратегію управління та спрямована на досягнення основних бізнес-цілей банку [22]. У більш широкому розумінні ризик-менеджмент виступає як певну сукупність структурних підрозділів, на які покладе ні функції ідентифікації, оцінки, контролю та управління ризиками. Враховуючи, що відповідальність за справну роботу системи, реакція на зміну ситуації з ризиками, а також прийняття рішень - це повноваження менеджменту, можна говорити, що ризик-менеджмент виступає як частина фінансового менеджменту, а значить і загального управління банку. Саме з даної точки зору варто розглядати еволюцію створення цього підрозділу.

Варто сказати, що поміж теоретиків у сфері ризиків також відсутня єдина точка зору стосовно етапізації розвитку ризик-менеджменту: переважно, характеристика етапів та їх кількість відрізняються, оскільки вони є суб’єктивними висновками науковців. Далі буде зроблена спроба виокремлення етапів розвитку ризик-менеджменту та надання короткої їх характеристики на основі де кількох джерел інформації (рис.1.1, табл. Г.1). На нашу думку, періодизацію варто проводити з позиції вивчення ризику за рівнями його впливу на об’єкти управління.

Рисунок 1.1 - Етапи розвитку ризик-менеджменту [23]

Перший етап еволюції ризик-менеджменту у фінансових компаніях припадає на період 70-х років XX століття. На цьому етапі управління ризиками було лише на рівні окремих осіб, котрі приймають на себе ризик: брокери, трейдери, спеціалісти фінансових відділів і внутрішнього контролю [22]. Протягом цього періоду поступово розширялося коло обов’язків працівників, що відповідали за організацію страхування майна фірм [23]. Пошук продуктів на ринку, котрі б задовольняли потреби фірм у страхуванні широкого спектра їх ризиків, спричинив появу поняття "ризик-менеджмент" у страховій справі. Де які вчені описують перший етап як період появи мікроризик-менеджменту (Desk-Level Risk Systems) - систем управління ризиками на рівні окремого робочого місця (табл. Г.1).

Варто зазначити, що в період 70-х років основною метою управління ризиками було безпосередньо виявлення та боротьба з факторами ризику, які несуть загрозу для бізнесу компанії. Тобто фахівець, що відповідає за управління ризиками, намагався встановити відповідність бізнес-процесів нормативам, причому без відхилень [23].

Другий етап охоплює 80-ті роки XX століття. Вчені вважають, що саме у цей час управління ризиками у сфері пасивів і активів фінансових компаній починає проводитися на рівні казначейства, а стратегічне управління пасивами і активами - шляхом контролю і планування [22]. Вчені вважають, що інноваційним у цей період є створення концепції "вартості під ризиком" - Value at risk (VaR) [24]. Цей показник отримав досить широке визнання поміж учасників світового фінансового ринку, а далі - і поміж регулюючих органів, після відкриття в жовтні 1994 року банком J. P. Morgan вільного доступу до розробленої ним системи RiskMetrics та розміщення детальної документації, котра описує методику підрахунку показника VaR.

Третій етап побудови ризик-менеджменту займає період 90-тих років. Він відзначився виникненням нової концепції - макроризик-менеджменту, тобто оперування ризиками на рівні окремих підрозділів у банку: кредитним - на рівні кредитного відділу; операційним - відділу внутрішнього аудиту; ринковим - на рівні фінансово-аналітичного департаменту [23, 24]. Отже, на початку 90-х років почали вводити де зінтегрований підхід, котрий дозволяв усім підрозділам банку створювати власні прийоми ризик-менеджменту. Порівняно з першим етапом, ця стадія еволюції ризик-менеджменту показує, що дослідники намагаються зменшити розрив запланованих та фактичних показників (займатися ідентифікацією та якісною оцінкою ризиків). Тобто, на третьому етапі з’являється "розподілена структура управління ризиками" [23], коли оцінку та мінімізацію збитків виконують самі бізнес-підрозділи. Наприкінці 1990-х років вчені проводять спроби кількісно і якісно оцінити ризики [25]. У результаті розробки в 1997 році J.P. Morgan системи CreditMetrics з’явилась змога визначати інтегрований показник втрат, що вперше надало можливість говорити про "інтегрований ризик-менеджмент" (Integrated risk management - IRM) та спровокувало виникнення нового етапу розвитку ризик-менеджменту.

Останній етап - сучасний. Він позначається проривом в області ризик-менеджменту, що стосується осмислення мети управління ризиками: відтепер головною метою ризик-менеджменту є попереднє (англ. - "proactive") оперування ризиком з метою зменшення негативного впливу, який здійснюють на банк певні цикли та фактори ринкової кон’юнктури [26]. Варто зазначити, що в цей період часу ризик-менеджмент сприймається як інструмент для підвищення вартості банку на ринку. Дезінтегрований підхід у побудові ризик-менеджменту замінюється високоінтегрованим, котрий передбачає загальну термінологію, методи, інструменти та оцінку портфеля ризику. Цей підхід буде ефективним, якщо фактори ризику стануть спільними для всього банку і коли хитрощі ризик-менеджменту одного підрозділу можна буде застосовувати в інших [23]. Останніми роками у банках почали з’являтися спеціальні служби - підрозділи з ризик-менеджменту, де інтегрований ризик-менеджмент спонукає залучення до системи оперування ризиками решти підрозділів банку.

Підводячи підсумок щодо розвитку ризик-менеджменту, варто зазначити, що на період з 70-х до кінця 90-х років початкові етапи передбачали управління ризиками методом "знизу-догори", а з початку XXI століття - "згори-донизу". Тобто, якщо спочатку працівники, а вже потім і відділення банків самостійно управляли ризиками, то зараз - навпаки: вище керівництво проводить координацію управління, а працівники здійснюють управління ризиками відповідно своїм повноваженням. Такий підхід надає змогу балансувати заходи стосовно управління ризиками; використовувати широку методологічну базу; здійснювати постійний процес управління, який включає ідентифікацію, моніторинг, оцінку, аналіз. Також для ефективної роботи систем ризик-менеджменту, що засновані на підході "згори-донизу", варто брати до уваги, що подібне управління має відбуватися саме на тому рівні організації, де виникає ризик, окрім того доповнюючись функціями незалежної перевірки ризиків, що проявляються контролем спостережної ради.

1.2 Характеристика системи ризик-менеджменту в банку

Однією з найбільш важливих сфер сучасного управління, що пов’язані з прийняттям рішення в умовах непевності, важкого вибору варіантів управлінських рішень, є ризик-менеджмент.

Для побудови адекватної системи управління банківськими ризиками, слід з’ясувати сутність цього поняття. Наведемо де які визначення ризик-менеджменту.

Поняття "управління ризиками" І. Івченко трактує як сукупність методів, заходів і прийомів, що дозволяють в де якій мірі передбачати настання ризикових подій та вживати заходів, котрі приводять до їх зменшення [27, 28].

Управління ризиками, як зазначають Т. Андрєєва та Т. Петровська, - це вид менеджерської діяльності, що орієнтований на нівелювання впливу ризику на ефективність роботи банку [29]. На думку авторів, процес управління ризиками треба розглядати як цілеспрямований розвиток банку з мінімізацією втрат, що залежить як від політики конкретних банків на мікрорівні, так і від центральних органів управління де ржавою на макрорівні.

Поняття ризик-менеджменту, на думку П. Сороки, - це система оцінки ризику, а також управління ним та фінансовими відносинами, що виникають у процесі бізнесу [30].

Значить, управління ризиком - це комплексна система прийомів, методів і заходів ідентифікації, оцінки та аналізу ризикової ситуації, котра передбачає обґрунтування та розробку спеціальних заходів антиризикової діяльності, що спрямовані на контроль ризиків (мінімізація ризиків, обмеження ризиків, уникнення ризиків) та фінансування ризику (самофінансування, передавання ризику).

У наш час в умовах ведення бізнесу в банку посилюється увага до особливостей покращення організаційно-інформаційного забезпечення системи ризик-менеджменту.

Будучи системою економічного управління, ризик-менеджмент банку є поєднанням певних підсистем, а саме:

-       організаційно-структурної, котра включає в себе керовану (об’єкт управління) та управляючу (суб’єкт управління) підсистеми;

-       підсистеми забезпечення (інформаційне, кадрове, технологічне, нормативне);

-       функціональної (аналіз, планування, контроль) (рис.1.2).

Об’єктом управління у системі ризик-менеджменту банку у вузькому сенсі є зменшення негативного впливу, а у широкому - ризик, котрим потрібно управляти. Суб’єктом же управління у керуючій підсистемі виступають відповідальні особи у кожному підрозділі, котрі здійснюють функції виміру відхилень значень ризику від бажаних, а також виконують управлінські дії за допомогою зазначених банком способів і прийомів, що робиться для відновлення адекватного стану об’єкта управління.

До суб’єктів ризик-менеджменту в банку можна віднести спостережну раду, правління, комітети та інші структурні підрозділи.

Метою ризик-менеджменту у банку слід назвати сприяння збільшенню вартості власного капіталу банку та одночасне забезпечення досягнення цілей його контрагентів і клієнтів, органів банківського нагляду, працівників, керівників, міжнародних рейтингових агентств, кредиторів та інвесторів.

Рисунок 1.2 - Підсистеми ризик-менеджменту в банку [32]

Відповідно до вищезазначеної мети, виявимо завдання ризик-менеджменту: знаходження методик оцінки та аналізу ризиків; здійснення кількісної та якісної оцінки ризиків; ідентифікація та моніторинг порушення лімітів; аналіз можливих сценаріїв розвитку ситуацій; опис ризикових позицій; надання рекомендацій решті підрозділів банку стосовно методів роботи з виявленими ризиками.

Згідно з методикою Європейського банку реконструкції та розвитку, аналіз та управління ризиками здійснюються таким чином [31]:

-       виявлення небезпек, тобто умов, котрі містять у собі потенціал небажаних наслідків;

-       розгляд сценаріїв наслідків - небажаного розвитку подій унаслідок небезпеки;

-       кількісна та якісна оцінка масштабу наслідків;

-       кількісна та якісна оцінка імовірності здійснення сценарію, тобто можливості реалізації даної події;

-       оцінка ризиків, яка визначається як добуток оцінки імовірності здійснення небажаної події та оцінки масштабу наслідків;

-       оцінка варіантів управління ризиком - розглядаються варіанти зниження, уникнення ризику та контролю співвідношення витрат та прибутковості.

Процес управління ризиками реалізується через політику ризику, тобто сукупність різноманітних заходів, які приймаються для реального зниження небезпеки неправильного прийняття рішення та скорочення можливих негативних наслідків цих рішень на різних стадіях функціонування банку.

Політика ризику має реалізовуватися за такими основними напрямками, як оцінка можливих джерел небезпеки; виявлення можливості виникнення несприятливої ситуації та оцінка можливих втрат; зменшення ризику за допомогою вживання заходів стосовно його мінімізації.

Ризик-менеджмент містить стратегію і тактику управління (рис.1.3).

Рисунок 1.3 - Структура ризик-менеджменту [33]

В економічній літературі поняття системи управління ризиками (ризик-менеджменту) використовується як спеціальний вид діяльності, що напрямлений на розробку і реалізацію заходів щодо зменшення впливу ризиків на результати діяльності банку, визначення прийнятного рівня ризиків і пошук способів уникнення небажаних наслідків настання ризиків.

Управління банківськими ризиками, як процес впливу суб’єкта на об’єкт управління, здійснюється шляхом обміну надійної і достатньої для прийняття рішення інформацією між керуючою та керованою підсистемами, що передбачає одержання, передавання, обробку та використання інформації (рис.1.4).

Рисунок 1.4 - Система управління банківськими ризиками [32]

Як зазначено в роботі [32], ризик-менеджмент виконує два типи функцій: функції суб’єкта та об’єкта управління. До перших належать: аналіз та прогнозування, організація, регулювання, контроль. До функцій об’єкта управління можна віднести: організацію ризикових вкладе нь капіталу; роботу по зниженню рівня ризику; процес страхування ризиків, що стосуються економічних відносин та зв’язків між суб’єктами господарювання.

Інформаційним забезпеченням ефективної роботи системи ризик-менеджменту є інформація про зовнішнє середовище, про стан суб’єкта та об’єкта управління, тобто економічна, статистична, комерційна, фінансова та інша інформація.

Організаційна структура банку - це найбільш важливий управлінський ресурс менеджменту банку, оскільки в умовах аналогічного зовнішнього середовища (однакового доступу до ресурсів, можливостей використання досягнень інформаційних технологій) результат діяльності різних банків може бути досить різним. Отже, ефективність побудови організаційної структури має велике значення у досягненні цілей управління ризиками банку.

Організаційна побудова управління ризиками у кожному банку є різною і залежить від його розміру, особливостей діяльності, потреб клієнтів. Головним принципом функціонування організаційного забезпечення є чітка регламентація структурних підрозділів і колегіальних органів, що використовують у процесі управління. Організаційне забезпечення управління ризиками можна досліджувати у розрізі трьох рівнів: стратегічного, тактичного та оперативного (рис. А.1).

Процес прийняття рішень стосовно управління банківськими ризиками має будуватися на основі таких принципів:

а) необхідно кількісно та якісно визначати ризики та прогнозувати майбутні втрати, джерела збитків чи ситуації, що можуть принести збитки;

б) управляючи ризиками потрібно визначати та враховувати усі можливі негативні наслідки ризику;

в) у ході управління ризиками потрібно враховувати фінансування ризику;

г) особам, які приймають рішення, варто керуватися власним капіталом, так як банк не може ризикувати більшим, ніж дозволяє власний капітал;

д) потрібно порівнювати потенційний дохід з можливими втратами у разі настання ризикових подій;

е) необхідно побудувати ефективну систему контролю за ризиками, котра буде вчасно ідентифікувати ключові фактори ризику, розробляти заходи стосовно повернення показників у межі нормального значення та визначати відхилення фактичного рівня ризику від встановленого банком.

Узагальнюючи вищесказане, зобразимо систему управління банківськими ризиками на рисунку Б.1.

Управління ризиками в банках потрібно проводити за де якими етапами: планування, ідентифікація ризику, кількісний та якісний аналіз ризику, реагування на ризик, прийняття управлінського рішення, оцінка ефективності реалізованих заходів, а також моніторинг і контроль ризику (рис. В.1).

На етапі планування ризик-менеджменту відбувається утворення стратегічних цілей відповідно до стратегії розвитку банку; формулюються задачі аналізу ризику; здійснюється аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ банку; уточнюються сподівання; визначається прогнозний бюджет ризик-менеджменту (сума, яку банк потенційно готовий витратити на подолання ризиків); формується група експертів, котрі можуть бути залучені до процесу управління ризиками; визначається часовий горизонт процесу управління ризиком.

На етапі ідентифікації ризику відбувається збирання та обробка інформації з різних джерел, потрібних для аналізу ризику; виявлення джерел і факторів ризику.

На етапі кількісного аналізу ризику здійснюється визначення власне кількісних характеристик, що можуть описати ризик; формалізується невизначеність; проводиться оцінка поточного та допустимого рівня ризику; кількісне визначення затрат, пов’язаних з факторами ризику та аналіз критичних значень; оцінка можливих збитків, що можуть з’явитися в результаті несприятливих подій; попереднє прийняття рішення, що базується на основі отриманих кількісних оцінок ризику.

На етапі якісного аналізу ризику здійснюється фіксація факторів ризику; виявлення основних точок генерації цих факторів; визначення кількісної структури ризику; розгляд сценаріїв наслідків появи ризику за кожним із факторів ризику окремо та внаслідок їх сукупного впливу; кількісна та якісна оцінка масштабу наслідків; експертна оцінка імовірності здійснення сценарію.

На етапі реагування на ризик відбувається прогнозування розвитку ситуації; планування стратегій реагування на ризик; визначення обсягів необхідних фінансових ресурсів; узгодження оптимальної стратегії; аналіз потенційних наслідків реалізації обраної стратегії; вибір важливих для даної стратегії інструментів регулювання ризику; оцінка доцільності та можливості зниження ризику; розробка варіантів контролю за ризиками; остаточне прийняття рішення.

На етапі прийняття управлінського рішення здійснюється застосування на практиці заходів, які стосуються виконання прийнятого рішення та їх фінансування.

На етапі оцінки ефективності реалізованих заходів аналізуються результати використовуваної стратегії і наслідки впливу на ризик, оцінюється їх ефективність, формується висновок про необхідність заходів коригування.

На етапі моніторингу і контролю ризику здійснюється створення та реалізація процедур контролю ризиків поточних позицій, моніторинг ризик-менеджменту, а також відбувається переоцінка ризиків та коригування антиризикових заходів.

1.3 Характеристика функціональної підсистеми ризик-менеджменту

До функціональної підсистеми ризик-менеджменту у банку відноситься планування, фінансовий аналіз, регулювання та контроль. Більш наглядно це зображено на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 - Структура функціональної підсистеми ризик-менеджменту [32]

Планування роботи підрозділу з ризик-менеджменту визначає його діяльність у процесі досягнення встановлених цілей та передбачає постановку конкретних завдань в усіх підрозділах, які беруть участь у системі ризик-менеджменту протягом різних планових періодів, та створення систем оперування різними видами ризиків. Треба відзначити, що в Україні стратегію управління ризиками встановлює спостережна рада, а керівництво ними виконується правлінням банку.

Планування процесу діяльності ризик-менеджменту виконується вищезазначеними органами, при цьому з найвищим пріоритетом виступає розробка внутрішньобанківської нормативної документації з питань управління ризиками, що включає:

-       місію, завдання, цілі та стратегію банку стосовно управління ризиками [33];

-       посадові інструкції, регламентні документи колегіальних органів, функціональних і територіальних підрозділів, повноваження та ліміти у сфері управління ризиками [34];

-       методики управління банківськими ризиками; політику стосовно управління різними категоріями ризиків, а також бізнес-план їх впровадження [34].

На практиці в методиках управління ризиком плануються основні завдання концепції і межі її застосування, мета, карта, процес управління, визначення основних категорій та рівень толерантності банку до ризиків, організаційна структура ризик-менеджменту, розподіл повноважень та прийняття рішень у ході управління. Що стосується політики управління, то в ній визначають планову структуру лімітів, моделі оцінки і прогнозування ризиків, описується процедура підготовки і подання звітності, а також приводять конкретні форми звітності.

Усі вищезазначені документи є досить важливим фактором ефективного функціонування підрозділу ризик-менеджменту, так як надають змогу обійти конфлікт інтересів серед суб’єктів системи ризик-менеджменту. Підтвердженням цього є факт того, що зазвичай забезпечення управлінського персоналу потрібною інформацією залежить від розподілу функцій серед виконавців [35]. За допомогою посадових інструкцій позначається той обсяг інформації, що потрібен для здійснення певних видів діяльності та затвердження відповідних управлінських рішень. Тобто, інформація, яка основана на матеріалах обліку і звітності, стає цілеспрямованою та орієнтованою на потреби відповідного рівня управління.

Розділення повноважень та доступу до інформації у ході планування діяльності підрозділу з ризик-менеджменту вимагає взаємодії підрозділів фронт-офісу, бек-офісу та мідл-офісу [35]. Формування нормативної бази з управління ризиками під час планування має забезпечити в подальшому чіткий розподіл функцій поміж контрольними та операційними службами: фронт-офіс відповідальний за відносини з клієнтами та приймає рішення відносно реалізації угод і здійснення операцій, він не має можливості проводити фінансовий облік та аналіз результативності проведе них операцій; мідл-офіс несе відповідальність за аналіз і моніторинг ризиків, а також створення методів щодо активного управління; бек-офіс проводить операції внутрішнього і зовнішнього обліку, а також займається складанням звітності. Не глядячи на потребу чіткого розподілу функцій фронт-, бек - та мідл-офісів, головною ціллю спостережної ради та правління банку є гарантування доступу до інформації усіх членів процесу управління ризиками. В результаті цього досить важливою виступає вертикальна інтеграція ризик-менеджменту в банку, яка стосується консолідації даних про ризики та гарантією обміну інформацією без перешкод, що є незамінною для аналізу та прийняття рішень на усіх рівнях системи.

Планування діяльності підрозділу з ризик-менеджменту має значний вплив на рівень активізації роботи системи управління ризиками загалом. Найефективніше управляти ризиками дозволяють якісно розроблені програми, фактична можливість їх втілення на практиці в усіх рівнях системи ризик-менеджменту, їх синергія з наявними можливостями трудових та фінансових ресурсів банку.

Треба відмітити, що особливістю у розробці діяльності підрозділу ризик-менеджменту виступає не тільки складання інформаційної бази для ефективного управління ризиками, а й розповсюдження поміж працівників банку планів, щоб, у разі виникнення критичних обставин, вони мали потрібні знання щодо додаткових обов’язків та виконання дій відповідно регламенту. Причому, переважна більшість банківських установ створюють плани щодо реакції на різні кризові обставин у вигляді списку рекомендацій, котрі поширюються серед відповідних працівників банку з вимогою підпису під документом.

Наступним кроком, після розробки внутрішньобанківської нормативної бази, можна назвати необхідні різнопланові ресурси (матеріальні, фінансові, кадрове забезпечення), котрі допоможуть створити та забезпечувати ефективне, комплексне та збалансоване функціонування системи ризик-менеджменту. Варто відмітити, що міжнародний досвід фінансового планування вказує на доцільність відокремлення витрат для утримання та забезпечення підрозділу з ризик-менеджменту від затрат на інші підрозділи банку [36]. Причому, низка науковців дотримуються думки, що у ході планування діяльності служби ризик-менеджменту потрібно створити відповідну систему оплати праці робітників даного підрозділу, котра б ніяк не залежала від рівня ризику, який приймає на себе банківська установа [37]. Окрім цього, великі банки мають певний розподіл ризик-менеджерів по напрямам оцінки ризиків, що пов’язано зі значною кількістю роботи, а де які з них ще й розподіл функцій, котрі стосуються розробки методології (та її застосування у майбутньому в оперативній роботі), а також початкового збору і обробки інформації, що вимагає поглиблених знань співробітників відділу ризик-менеджменту в конкретних областях управління ризиками. Задля цього правління та спостережна рада створюють тренінги і курси підвищення кваліфікації керівного складу та працівників банку, які безпосередньо є причасними до системи ризик-менеджменту. Планування діяльності підрозділу з ризик-менеджменту, за умови врахування всіх можливих факторів, дозволить створити незалежне функціонування даної служби в банківській установі, котра відзначається чітко розмежованими повноваженнями, окремо забезпечена ресурсами, корпоративним статусом та досвідом, а також буде забезпечувати доступ без перешкод до необхідної інформації, в результаті чого будуть своєчасно подаватися управлінські звіти відносно ризиків. Функціональна підсистема ризик-менеджменту містить, окрім планування діяльності підрозділу з ризик-менеджменту, також аналіз цієї діяльності та контроль за її реалізацією. Вивчення теоретичних і практичних джерел інформації відносно даного питання свідчить про практичну відсутність науково обґрунтованих розробок щодо методології проведення аналізу діяльності підрозділу з ризик-менеджменту.

Якість ризик-менеджменту у наш час виступає одним з найбільш важливих елементів корпоративного управління банківської установи, що відображається на ринковій вартості установи, а світові рейтингові агентства, як, наприклад, Standard & Poor’s (з 2004 року), Moody’s Fitch (з 2008 року) можуть вираховувати оцінку ефективності системи ризик-менеджменту вже в процесі розрахунків кредитного рейтингу банку. Standard & Poor’s здійснює оцінку внутрішньої продуктивності роботи системи управління ризиками за чотирибальною шкалою - слабка, адекватна, сильна та відмінна [38]. Найвагоміші критерії такої оцінки представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Критерії оцінки ефективності системи ризик-менеджменту клієнта (зокрема банку) рейтинговим агентством Standard & Poor’s [38]

Група критеріїв	Критерії
1. Культура управління ризиками	1.1 Організаційна структура, розподіл функцій і повноважень між підрозділами щодо управління ризиками
	1.2 Методологічна база і система комунікацій з управління ризиками.
	1.3 Відповідність тактичної діяльності менеджменту толерантності ризику.
	1.4 Внутрішні критерії оцінки ефективності системи ризик-менеджменту.
	1.5 Взаємозв’язок управління ризиками з бюджетуванням та системою винагороди менеджменту.
2. Існуючий контроль	2.1 Стратегія банку, толерантність до ризику, політики щодо розкриття інформації.
	2.2 Інфраструктура управління ризиками (персонал, операції, технології).
	2.3 Процедури тестування та затвердження моделей оцінки ризиків.
3. Готовність до реалізації	3.1 Процес моніторингу стану ризиків.
	3.2 Наявність заходів на випадок реалізації ризиків, що мають катастрофічні наслідки.
4. Стратегічне управління ризиками	4.1 Роль управління ризиками у прийнятті стратегічних рішень.
	4.2 Вплив схильності до ризику на рішення з фінансування та управління залученим капіталом.
	4.3 Частота проведення та суть процедури актуалізації переліку топ-ризиків банку.
	4.4 Рівень оцінки ймовірності та наслідків реалізації ризиків.

Варто підкреслити, що оцінка якості системи ризик-менеджменту банку, відповідно до зазначених критеріїв агентства Standard & Poor’s, для кінцевих висновків щодо ситуації в установі користується не лише інформацією з річних звітів, а й залучається опитуванням менеджменту та обговореннями на періодичних засіданнях з представниками банку [38]. Беручи до уваги відсутність публічної інформації стосовно доскональної характеристики кожного критерію, просто неможливо проаналізувати, у якій мірі успішною є така оцінка. Але слід зауважити, що ця модель оцінки різниться від формального підходу і спрямована в більшій мірі на внутрішню оцінку ефективності системи управління ризиками, а не на зовнішню констатацію факту її відсутності або ж наявності. Досить значним мінусом цієї методики є зосередження уваги моделі агентства Standard & Poor’s не на власне банківських ризиках з регіональним охватом, а на загальних ризиках, що охоплюють усі галузі та країни світу.

Беручи до уваги внутрішньодержавну практику, в Україні національне рейтингове агентство "Кредит-рейтинг" тільки у січні 2008 року створило Службу управління ризиками. Вона представляє собою спеціальний підрозділ, котрий займається консультуванням у сфері ризик-менеджменту та надає аналітичну і організаційну допомогу в процесі створенні та розвитку єдиної системи управління ризиками в банківських, лізингових та страхових установах [39]. Посилаючись на офіційний сайт агентства, у перспективі планується створення даним підрозділом оцінки реальної системи ризик-менеджменту клієнта, формування рейтингу та допомога рекомендаціями щодо вдосконалення поточної ситуації. Методологія даної оцінки ще тільки в процесі побудови.

Також доцільним буде оглянути досвід оцінки якості систем ризик-менеджменту банківських установ, беручи за приклад національне рейтингове агентством Росії "Експерт РА". 2007 року відбулася найперша офіційна сертифікація ефективності роботи систем управління ризиками 11 банків, а вже наприкінці 2008 року їх чисельність зросла до 27 [40]. Варто відмітити, що оцінка ефективності ризик-менеджменту даним агентством складається після проведення анкетування, а також, у разі потреби, співбесід з ризик-менеджерами банків. Проводиться аналіз процедур та якості управління операційними, кредитними, ринковими та ризиками ліквідності, у ході чого враховуються наступні дані: оцінка та ідентифікація ризиків; методи моніторингу, управління та контролю за ризиками; ефективні показники [40]. Шкала такої оцінки, на відміну від Standard & Poor’s, є трьохбальною, що показано в таблиці 1.3.

Дана шкала бере до уваги не тільки відповідність системи управління ризиками вимогам удосконалення банківського бізнесу, але й рівень захищеності банку від неочікуваних ситуацій, що надає система ризик-менеджменту. У ході перевірки, поміж 27 банків рівень "A. rm" було надано 19, а "B. rm" - 8. Кожен банк отримує від рейтингового агентства "Експерт РА" звіт, котрий містить позначки з слабкими та сильними сторонами системи ризик-менеджменту, а також рекомендації стосовно удосконалення її у майбутньому.

Таблиця 1.3 - Шкала якості ризик-менеджменту банку, що оцінюється рейтинговим агентством "Експерт РА" [40]

Рівень якості ризик-менеджменту	Характеристика
"A. rm" (високий)	1) практика управління ризиками відповідає сучасним стандартам якості управління; 2) забезпечує стійкий розвиток банку в нормальних умовах; 3) високий рівень захисту банку від непрогнозованих зовнішніх шоків.
"B. rm" (прийнятний)	1) практика управління ризиками в цілому відповідає сучасним стандартам якості управління; 2) забезпечує стійкий розвиток банку в нормальних умовах; 3) потребує значного удосконалення система ризик-менеджменту щодо захисту банку від непрогнозованих зовнішніх шоків.
"C. rm" (низький)	1) практика управління ризиками не відповідає сучасним стандартам якості управління; 2) не забезпечує стійкий розвиток банку в нормальних умовах; 3) незахищеність банку від непрогнозованих зовнішніх шоків.

Вищезазначена шкала бере до уваги не тільки відповідність системи управління ризиками вимогам удосконалення банківського бізнесу, але й рівень захищеності банку від неочікуваних ситуацій, що надає система ризик-менеджменту. У ході перевірки, поміж 27 банків рівень "A. rm" було надано 19, а "B. rm" - 8. Кожен банк отримує від рейтингового агентства "Експерт РА" звіт, котрий містить позначки з слабкими та сильними сторонами системи ризик-менеджменту, а також рекомендації стосовно удосконалення її у майбутньому.

Звертаючись до світового досвіду разом з методичними рекомендаціями Національного банку України, оцінку відповідності систем управління ризиками до потреб банку має здійснювати служба внутрішнього аудиту банківської установи, що, в поєднанні з службою банківського нагляду та зовнішніми аудиторами банку, гарантує своєчасне знаходження та ліквідацію потенційних недоліків у процесі ризик-менеджменту банку. Але, в роботах теоретиків і практиків з питань аудиту не підіймається питання стосовно формування програми перевірки і контролю підрозділу ризик-менеджменту, тому в банках він здійснюється формально. Дослідники та практики приділяють значну увагу операційному аудиту традиційних банківських операцій, в результаті чого існує дуже мало публікацій про різни напрямки аудиту менеджменту. При цьому навіть менш дослідженим є питання аудиту ризик-менеджменту, складовою частиною якого виступає оцінка ефективності діяльності даного підрозділу.

Перевірка процесів та процедур банку дасть змогу оцінити продуктивність роботи та достатність систем внутрішньобанківського контролю ризик-менеджменту та надати рекомендації керівним органам банку стосовно їхнього удосконалення; оцінити ефективність та результативність операцій, своєчасність, повноту і достовірність управлінської та фінансової інформації, а також перевірити адекватність діяльності банку відносно законодавства та нормативно-правових актів країни.

Отже, на меті аналізу якості системи ризик-менеджменту, зокрема діяльності підрозділу, виступає оцінка якості управління, вимірювання, ідентифікації та супроводження ризиків, що зустрічаються банком у ході його діяльності. Відповідно до цього можна визначити головні завдання можливого аналізу:

-       оцінка рівня формування внутрішньобанківської бази документів, що стосуються ризик-менеджменту;

-       оцінка рівня організації банківської системи ризик-менеджменту (окремо можна виділити на етапах ідентифікації, оцінки, управління та супроводження);

-       оцінка ефективності організації діяльності підрозділів і працівників у сфері управління ризиками;

-       оцінка виконання запланованих рівнів кредитного, операційно-технологічного, ринкового, юридичного, валютного та ризику ліквідності, а також ризику зміни процентної ставки, ризику репутації, стратегічного ризиків;

-       оцінка якості системи заходів стосовно забезпечення постійної діяльності банку у сфері ризик-менеджменту.

У наш час не створено науково обґрунтованих концепцій щодо здійснення оцінки ефективності роботи підрозділу з ризик-менеджменту. Але досить очевидним є факт того, що користуючись існуючими традиційними способами аналізу ефективності оцінку такого роду внутрішній аудит виконувати не буде . Це пояснюється важкістю знаходження фінансових коефіцієнтів, які б характеризували ефективність роботи служби ризик-менеджменту, затратністю (наприклад, часу) та громіздкістю методів економетричного підходу, до яких відносять параметричні (метод без специфікації, метод стохастичної межі, метод густої межі) та непараметричні методи (аналіз середовища функціонування, інде кси продуктивності, метод вільного розташування оболонки) [41]. Беручи до уваги важливість проведення аудиту системи ризик-менеджменту, продуктивність роботи даного підрозділу слід аналізувати використовуючи системи якісних показників, критеріїв, які можна було б поєднати в єдину програму контролю служби внутрішнього аудиту. Далі, базуючись на емпіричних шкалах даних ефективності, можна проводити безпосередню оцінка ефективності роботи підрозділу з ризик-менеджменту. Все це вказує нам на актуальність пошуку та систематизації критеріїв подібної оцінки.

Специфікою аналізу та контролю за функціонуванням підрозділу з ризик-менеджменту є те, що їх виконує служба внутрішнього аудиту (набагато рідше - зовнішній аудит). Слід додати, що в цьому значенні контроль - це форма керівництва працівниками підрозділу з ризик-менеджменту, що проявляється у ході виявлення, узагальнення, аналізу результатів функціонування та доведення їх до керівної ланки банку задля підготовки до прийняття управлінських рішень.

Отже, створюються і використовуються конкретні процедури та засоби керування процесом управління ризиками, гарантується проведення моніторингу дотримання відповідних процедур, а також їх повсякчасна адекватність та продуктивність у ході перегляду і внесення певних змін. Здійснювати це можна в результаті залучення внутрішньобанківських аудиторів як консультантів стосовно створення системи внутрішнього управління, здійснення угод щодо аутсорсингу консультаційних або аудиторських послуг, а також за допомогою підключення зовнішніх аудиторів. Варто підкреслити, що контроль діяльності підрозділу ризик-менеджменту виконується з допомогою інформаційного забезпечення щодо реалізації планових завдань банківської установи у сфері управління ризиками, знаходження відхилень від нормативних значень показників роботи (контроль за виконанням завдань) та аналізу факторів цих відхилень.

Контроль у ході управління ризиками здійснює роль гнучкого інструмента, що сприяє функціонуванню банківської установи, весь час обмеженої певними лімітами, які передбачені планами банку стосовно ризик-менеджменту. Загалом планування, аналіз роботи підрозділу ризик-менеджменту і контроль її виконання як інструменти функціональної підсистеми досить добре доповнюють один одного, при чому в сукупності та взаємозв’язку вони складають неперервний цикл діяльності системи ризик-менеджменту.

Отже, система ризик-менеджменту посідає одне з ключових місць у фінансовому менеджменті банківської установи, при цьому вона орієнтована на керування як окремими підрозділами, так і всім банком, з урахуванням факторів ризику на базі виключної процедури їх виявлення та оцінки, а, окрім цього, обміну даними про ризики і управління результатами використання цих методів, вибору та застосування способів нейтралізації результатів останніх подій. При цьому, поміж великої кількості різновидів банківських ризиків дуже важливу роль мають фінансові ризики, котрі прямим чином пов’язані з пасивними та активними операціями, що здійснюються банківськими установами.

Висновки до розділу 1

У ході дослідження першого підрозділу було розглянуто поняття банківських ризиків, ризик-менеджменту, порівняно категорії "ризик" та "невизначеність", а також розглянуто хронологію еволюції ризик-менеджменту з точок зору багатьох вчених. В процесі дослідження було виявлено, що останнім часом система управління ризиками користується методом "згори-вниз", тобто процес керування йде від начальників до робітників нижчих ланок, що надає змогу більш структуровано підходити до вирішення проблеми та використовувати ширшу методологічну базу з залученням меншого обсягу витрат.

У другому підрозділі було розглянуто сутність системи ризик-менеджменту: мету, завдання, суб’єкти та об’єкти управління, структурні підсистеми, принципи впливу на процес прийняття рішень, а також наведе но узагальнюючу систему управління банківськими ризиками та етапи управління ними.

У третьому підрозділі досліджено функціональну підсистему ризик-менеджменту, її структуру та особливості. Також було розглянуто агентства Standard & Poor’s та Moody’s Fitch, які вираховують оцінку ефективності системи ризик-менеджменту та здійснюють оцінку внутрішньої продуктивності роботи системи управління ризиками, а також агентство "Кредит-рейтинг", що займається даними питаннями на внутрішньодержавному рівні.

Також було піднято питання проблеми оцінки як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту системи ризик-менеджменту, від якої залежить усунення недоліків у процесі управління ризиками, а отже й ефективність роботи банку в цілому.

Розділ 2. Аналіз системи ризик-менеджменту в ПАТ "Платинум банк"

2.1 Економічна характеристика діяльності ПАТ "Платинум Банк"

Проведемо оцінку економічної діяльності банку шляхом аналізу управління ресурсами Банку, розміщення ресурсів в активи та управління ними та проведення узагальнюючої оцінки фінансового стану банку.

Почнемо з аналізу капіталу Банку. Власний капітал банку є структурною частиною пасивів банку, тому розглянемо детальніше структуру пасивів ПАТ "Платинум Банк"

Аналізуючи структуру пасивів за період, ми бачимо, що основну частину в ньому займають саме зобов’язання. При цьому, частка пасивів складає лише 22,82% або 372 096 тис. грн. у 2010 р., а далі зростає до 375 067 тис. грн. у 2011 р. та до 382 864 тис. грн. у 2012 р., хоча % обсяг їх постійно зменшується, що свідчить про значне зростання обсягу зобов’язань (табл. Д.1). Таке збільшення відбулося за рахунок зростання обсягу коштів фізичних осіб більш, ніж у 5 разів, а також коштів юридичних осіб - у 2,5 рази.

Власний капітал ПАТ "Платинум Банк" поповнюється як за рахунок додаткової емісії акцій та залучення нових власників, так і за рахунок прибутків від поточної діяльності.

Аналіз динаміки та структури власного капіталу ПАТ "Платинум Банк" (табл. Е.1) свідчить про те, що за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 р. загальний обсяг власного капіталу банку зріс на 28,93%. При цьому, частка власного капіталу в загальному обсязі пасивів банку з 22,82% у 2010 р. зменшилася до 10,36% у 2012р., що свідчить про значне збільшення пасивів банку за рахунок зобов’язань (табл. Д.1).

Розглядаючи більш детально структуру власного капіталу ПАТ "Платинум Банк" (табл. Е.1) ми бачимо, що основну частку в ньому займав статутний капітал, що залишався незмінним протягом всього терміну аналізу, а саме 380 567 тис. грн., нерозподілений прибуток, що зменшився з 9 409 тис. грн. у 2010 р. до 2 970 тис. грн. у 2011 р., а потім до 1 164 тис. грн. у 2012 р., що складає 2,53 %, 0,7 % та 0,3 % відповідно. Резервні та інші фонди банку складали 430 тис. грн., 900 тис. грн. та 1 133 тис. грн., що є досить позитивним показником, а от резерви переоцінки показали, що банк ніс збитки на суму 18 309 тис. грн. у 2010 р. та 9 371 тис. грн. у 2011 р., хоча ситуація виправилася і на кінець 2012 р. цей показник складав 0 тис. грн.

Проаналізуємо відповідність темпів зростання капіталу ПАТ "Платинум Банк" до темпів зростання його активів, кредитного портфелю та портфелю цінних паперів. Отже, обсяг власного капіталу поступово зростав, збільшуючись на 0,24% у 2010р., 0,8% у 2011р. та 2,08% у 2012р. Що стосується інших показників, то вони змінювалися досить нерівномірно. Наприклад, активи у 2010р. зросли на 39,08%, після чого у 2011р. збільшилися на 130,26%, а у 2012р., навпаки, зменшилися на 1,54% відносно попереднього, хоча це не дуже сильно сказалося на загальній картині. Кредитний портфель мав схожу картину, як і активи банку, змінюючись на 37,3 %, 124,35 % та - 7,79% відповідно. Портфель цінних паперів, в свою чергу, спочатку збільшився на 2,58 % та 8,61 % у 2010-2011 роках, а у 2012 р. залишився абсолютно незмінним. Тобто, як ми бачимо, зміна цих показників була невідповідна.

Аналізуючи динаміку фінансових результатів ПАТ "Платинум Банк", можна зробити висновок, що за аналізований період показники стану банку були позитивними та мали тенденцію до зростання.

Далі проведе мо оцінку управління зобов’язаннями Банку. Аналізуючи обсяг зобов’язань ПАТ "Платинум Банк" (табл. Е.2) за період, ми бачимо, що він зазнав значного зростання за 2011 рік, а саме зріс з 1258680 тис. грн. до 3379889 тис. грн., що складає збільшення приблизно у 2,5 рази. Це відбулося завдяки значному зростанню вкладів клієнтів. Ситуація на 01.01.2013 р. трішки погіршилася, порівняно з минулим роком, в результаті чого обсяг зобов’язань скоротився до 3 314 158 тис. грн., що складає зменшення на 2,05%, та це не мало значного впливу на загальний стан фінансовий банку. Причиною до спаду за 2012 рік стало зменшення кількості коштів юридичних осіб з 665 381 тис. грн. до 424 169 тис. грн., або скорочення на 36,26 %. Крім цього, поступово зменшувалися обсяги емітованих боргових цінних паперів, а саме з 102 183 тис. грн. до 45 409 тис. грн. та 13 366 тис. грн., а також інших залучених коштів, що складав 434 452 тис. грн., 260 176 тис. грн. і 93 938 тис. грн. у 2010, 2011 та 2012 р. р. відповідно. Інші показники мали більш позитивний характер.

Далі проведемо оцінку питомої ваги структурних одиниць зобов’язань ПАТ "Платинум Банк", що детальніше відображено у таблиці Е.2. Найвагомішими є кошти фізичних та юридичних осіб, інші залучені кошти та субординований борг. Розглядаючи їх більш детально, мі бачимо, що у 2010р. частка інших залучених коштів перевищувала будь-яку іншу, а саме складала 34,52%, що на 3,41% більше, ніж питома вага коштів фізичних осіб. Після того, як у наступних роках значно зросла кількість вкладів фізичних та юридичних осіб та стала складати 64,37% та 19,69% відповідно у 2011р. та 76,75% і 12,80% у 2012р., то відсоток інших залучених коштів значно зменшився, складаючи 7,7% та 2,83% на ці звітні дати. Крім того, слід відмітити, що обсяг залучених коштів зменшувався з року в рік сам по собі і складав 434 452 тис. грн., 260 176 тис. грн. та 93 938 тис. грн. відповідно. В результаті росту вкладів також зменшилася й питома вага субординованого боргу, що стала складати з 8,8% у 2010р. лише 3,29% та 3,36% у 2011 та 2012 роках відповідно.

Слід відмітити, що банку здійснює емісію цінних паперів власного боргу, при тому, що обсяг її зменшується з року в рік. Основну ж роль, як і в будь-якому іншому банку, відіграє орієнтація на клієнтів, а саме - фізичних осіб. Загалом можна сказати, що банк досить ефективно розпоряджається своїм ресурсним потенціалом, що сприяє його постійному росту та розвитку.

Перейдемо до аналізу структури обсягу активів Банку. Як і в інших показниках фінансової діяльності банку, відбулося значне збільшення загальної суми активів у 2011р., а саме з 1 630 777 тис. грн. до 3 754 956 тис. грн., або у 2,3 рази. Але, у 2012 році загальний обсяг трішки зменшився, а саме на 1,55%, або з 3 754 956 тис. грн. до 3 697 022 тис. грн. (табл. Е.3). Головною причиною таких змін можна вважати стрімке збільшення кредитів та заборгованості клієнтів, а також вклад в інвестиційну нерухомість. Помітно, що агресивна політика по кредитним ставкам дала свої плоди.

Аналізуючи структуру активів ПАТ "Платинум Банк" (табл. Е.3), ми бачимо, що загалом спостерігається тенденція до зростання усіх показників, за винятком дебіторської заборгованості та суми інших активів, котрі змінювалися у від’ємному напрямку. Спочатку перший показник зріс з 53 тис. грн. до 82 тис. грн. у 2011р., або на 54,72%, але у 2012р. він змінився до значення навіть нижчого за початкове, а саме до 35 тис. грн. Схожа тенденція спостерігалася й у показника інших активів, котрий за період спочатку зріс з 10 422 тис. грн. до 15 323 тис. грн., а потім впав до позначки в 8 684 тис. грн., що складає лише 83,32% обсягу від показника у 2010 році.

Найбільшу питому вагу в активах ПАТ "Платинум Банк" займають кредити та заборгованість клієнтів, а саме вони складають 74,58%, 72,66% та 73,34% станом на 01.01.2011р., 01.01.2012р. та 01.01.2013р. відповідно. Значний обсяг та стабільність його частки в активах банку зумовлена агресивною політикою, що дає банку можливість для росту та розвитку. Також спостерігаються значні зміни в обсязі коштів в інших банках, а саме зростання з 413 530 тис. грн. до 925 558 тис. грн. у першій частині періоду та спад до 531 541 тис. грн. у другій, що свідчить про активну участь банку на ринку міжбанківських послуг. Також варто звернути увагу на показник зміни обсягів інвестиційної нерухомості, котрий зазнав значних змін за два останні роки. У 2010р. його обсяг складав 6 096 тис. грн., а у 2011р. вже досяг 75 987 тис. грн., що складає зростання на 1246,51% або на 69 891 тис. грн., при цьому в 2012р. значення впало до 65 222 тис. грн., що не досить сильно позначилося на загальному стані активів банку. За іншими статтями активів суттєвих змін, відмінних від попередніх, не відбулося (табл. Е.3).

Звертаючись до показників питомої ваги ми бачимо, що значення усіх показників зменшилися, не зважаючи на їх зростання, порівняно з попереднім періодом, що пов’язано зі значним збільшенням обсягу кредитів та заборгованості клієнтів, котра склала зростання на 222,94% за аналізований період.

Отже, ми провели оцінку структури активів ПАТ "Платинум Банк", а також власне кредитного портфелю банку. Було визначено значення кредитів та заборгованості в обсязі активів та проведено аналіз темпів росту цих показників.

Наступним проведемо аналіз інвестиційного портфелю Банку, до складу якого можна віднести торгові цінні папери, цінні папери в портфелі банку на продаж та цінні папери в портфелі банку до погашення. За аналізований період обсяг торгових цінних паперів банку дорівнює нулю. Взагалі банк не має цінних паперів в портфелі банку на продаж, які є об’єктом операцій репо. У портфелі цінних паперів на продаж Банку обліковуються акції ЗАТ "Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій".

Протягом 2011 року Банк проводив операції з депозитними сертифікатами Національного банку України і з облігаціями внутрішньої державної позики Міністерства Фінансів України та обліковував такі цінні папери в портфелі банку до погашення. Первісне визнання таких цінних паперів проводилося за історичною собівартістю.

Після первісного визнання боргові цінні папери в портфелі до погашення на дату балансу відображалися за їх амортизованою собівартістю.

Після 2011 року Банк прийняв рішення щодо продажу значної суми інвестицій, утримуваних до погашення, цінні папери з портфеля банку до погашення були переведе ні в портфель на продаж. Банк анулював портфель до погашення шляхом переведення залишку інвестицій в портфель на продаж. В результаті цього за аналізований період ми маємо суми, котрі дуже близькі до сталих, а саме 1 080 тис. грн. у 2010р. та 1 173 тис. грн. за 2011 та 2012 роки.

Беручи до уваги доходність цінних паперів ПАТ "Платинум Банк" слід відмітити, що ціна однієї акції у 2010р. складала 0,02, а у 2011р. - 0,01, при цьому, прибуток за рік складав 9 409 тис. грн. та 4 648 тис. грн. відповідно. Тобто, дохідність з акцій в аналізований період, до припинення їх використання Банком була не дуже високою та не приносила особливого прибутку.

Отже, ПАТ "Платинум Банк" майже не має портфелю цінних паперів, в результаті чого він не отримує додаткового прибутку, базованого на інвестиціях в ЦП, але, при цьому, в Банку відсутній ризик вкладу в неприбуткові цінні папери, що виключає потенційну втрату активів. Зважаючи на це, у Банку завжди є ніша для отримання додаткового доходу, який би тип інвестиційного портфелю він не обрав.

Перейдемо до оцінки ефективності діяльності банку. Провівши аналіз фінансових результатів ПАТ "Платинум Банк" (табл. Е.4), ми дізналися, що загальний обсяг прибутку Банку постійно зростав. У 2012 році він склав 6 118,75 тис. грн., а у 2011р. - 2 970 тис. грн., що у 2 рази менше. Збільшення прибутку відбулося завдяки суттєвому підвищенню обсягів процентних доходів, котрі в останній рік зросли на 58% та інших операційних доходів, котрі збільшили свій обсяг на 54,03%, або з 213 985 тис. грн. до 329 617,99 тис. грн. Решта показників були несуттєвими, так як не внесли особливих змін у загальний обсяг прибутку Банку.

Аналізуючи темпи зростання доходів та темпи зростання активів ПАТ "Платинум Банк" було виявлено їх повну невідповідність. Не зважаючи на зростання у 2010р., на кінець 2011р. показник активів збільшився на 130,26%, а доходи навпаки - зменшилися на 68,43%, після чого в 2012р. прибуток зріс на цілих 106,02%, в той час, як активи зменшилися на 1,54%.

Аналізуючи динаміку питомої ваги складових доходів Банку за період було визначено, що найбільш вагомими є процентні доходи, які складають 76,97%, 70,07% та 69,95% у 2010, 2011 та 2012 роках відповідно. Найменшу ж частину займають комісійні доходи, котрі варіюються від 0,09% у 2010р. до 2,14% у 2012р. Решту займають інші операційні доходи.

Виділяючи найбільш вагомі складові структури витрат ПАТ "Платинум Банку" з 01.01.2011р. по 01.01.2013р. слід відмітити процентні витрати, витрати на податок та прибуток, а також адміністративні та інші операційні витрати. Розглядаючи їх більш детально, найбільш сильно виділяються адміністративні та інші операційні витрати, а саме їх питома вага складає 68,84%, 64,42% та 64,83% у 2010, 2011 та 2012 роках відповідно. Другими по обсягу питомої ваги є процентні витрати, котрі за аналізований період змінилися з 23,50% до 28,72% у питомій вазі, а потім складали 28,48%. Найменшу частку займають витрати на податок, а саме 2,24%, 1,59% та 0,97% відповідно. Зважаючи на питому вагу адміністративних та інших операційних витрат, а також на те, що банк є агресором, то це пояснюється тим, що велика кількість коштів йде на рекламу та інше розповсюдження інформації про банківські продукти.

Співставляючи чистий та валовий доходи банку за аналізований період ми бачимо, що вони є абсолютно ідентичними, так як Банком не проводилась переоцінка і він не мав іншого сукупного доходу.

Аналіз динаміки прибутку Банку за період показав, що обсяги доходу змінилися з 9 409 тис. грн. у 2010р. до 2 970 тис. грн. у 2011р., що пояснюється значною кількістю адміністративних витрат, котрі пішли на обширну маркетингову кампанію, в результаті чого було залучено дуже велику кількість клієнтів. У 2012р. обсяг прибутку зріс до 6 118,75 тис. грн., що пов’язано з ефективною рекламною кампанією попереднього року.

Проведення оцінки ефективності діяльності ПАТ "Платинум Банк" за період дослідження (табл. Ж.1) показав, що з 2010 по 2012 р. ефективність діяльності банку зменшилась в результаті зниження показників: прибутковості статутного капіталу з 2,47% до 0,78% у 2011р., а потім невеликого збільшення до 1,61%, що все ще нижче початкової позначки; аналогічна ситуація склалася з показником прибутковості балансового капіталу. Суттєво знизилась прибутковість активів з 0,66% до 0,11%, а потім стрибок до 0,16%, за рахунок переважання темпів зростання активів над темпами зростання прибутку банку. В ході аналізу також було виявлено й позитивні зрушення, наприклад, гарною зміною можна назвати збільшення показників чистої процентної маржі та чистого процентного спреду на 6,32% та 19,44% відповідно.

Отже, в ході аналізу даного підпункту ми провели оцінку ефективності діяльності банку як в окремих де талях, так і загалом, а також визначили можливі причини зменшення прибутку.

Останньою проаналізуємо оцінку фінансової стійкості банку. В результаті аналізу показників фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011р. по 01.01.2013р. (табл. И.1) ми з’ясували, що коефіцієнти зросли, порівняно з початковим періодом, але спостерігається їх зменшення на останню звітну дату. Наприклад, відбулося зменшення коефіцієнту надійності з 0,2956 до 0,1110, але потім він збільшився до 0,1155, що свідчить про поступове збільшення надійності Банку. Крім того, коефіцієнт фінансового важеля зріс за період з 3,3827 до 8,6562, а коефіцієнт мультиплікатора статутного капіталу - з 4,2851 до 9,7145. Також за останній рік збільшився коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів, а саме з 0,0999 до 0,1036, в результаті чого ми бачимо, що рівень захищеності активів власним капіталом також зростає. Отже, ми бачимо, що зростають показники, а з ними й фінансова стійкість Банку.

Аналіз показників ліквідності ПАТ "Платинум Банк" з 1.01.2011р. по 1.01.2013 р. (табл. К.1) показав, що банк виконує всі нормативи ліквідності. Переглянувши таблицю ми бачимо, що всі показники значно більше від нормативних, наприклад, станом на 01.01.2010р. коефіцієнт миттєвої ліквідності складає 42,92%, що вдвічі більше за нормативне значення в 20%, а на 01.01.2013р. - більш, ніж втричі, а саме 68,42%. Схожа ситуація склалася й у інших коефіцієнтів. Та, не зважаючи на це, вони поступово зменшуються (крім коефіцієнту миттєвої ліквідності), в результаті чого підвищується ефективність діяльності банку.

Отже, підводячи підсумки оцінки коефіцієнтів ліквідності та фінансової стійкості, можна сказати, що фінансовий стан ПАТ "Платинум Банк" гарний і має тенденцію до покращення, в результаті чого поліпшаться як умови для функціонування самого банку, так і пропозиції для клієнтів.

2.2Аналіз ризиків ПАТ "Платинум Банк"

Управління ризиками відіграє важливу роль у банківській діяльності та операціях Банку. Основні ризики, властиві операціям Банку, включають [44]: кредитний ризик; ринковий ризик;ризик ліквідності.

Проаналізуємо ситуацію, що склалася у Банку за вищезазначеними ризиками з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Кредитний ризик - це ризик того, що одна сторона не зможе виконати свої зобов’язання за фінансовим інструментом, в результаті чого інша сторона зазнає фінансових збитків [44].

Проведемо оцінку кредитних ризиків Банку за допомогою нормативів кредитних ризиків НБУ. Розглянемо, наскільки чітко банк дотримується встановлених значень стосовно регулювання кредитного ризику користуючись таблицею 2.1 [42 - 45].

Таблиця 2.1 - Аналіз дотримання нормативів кредитного ризику ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр.

Найменування статті	На 01.01.2011 р.	На 01.01.2012 р.	На 01.01.2013 р.	Нормативне значення
1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)	23,86	20,81	16,76	≤ 25%
2. Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	56,1	146,02	42,12	≤ 800%
3. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств наданих одному інсайде ру (Н9)	0,00	0,00	0,03	≤ 5%
4. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств наданих інсайде рам (Н10)	0,00	0,00	0,08	≤ 30%

Як ми бачимо з таблиці 2.1, значення нормативу Н7 поступово зменшувалося з 23,86% у 2010 р. до 20,81% у 2011 та 16,76% у 2012 роках. Така тенденція має досить позитивний характер, так як це свідчить про зменшення розміру кредитного ризику у відношенні на одного контрагента, що є результатом покращення роботи ризик-менеджменту Банку.

Норматив великих кредитних ризиків зазнав значних змін, адже його показник у банку у 2011 році зріс з 56,1% до 146,02%, а потім, у 2012 р. зменшився до 42,12%. Тобто, як ми бачимо, загальна сума сконцентрованих кредитних ризиків банку знаходиться на досить хорошому рівні і перевищення нормативу НБУ найближчим часом не очікується.

Нормативи Н9 та Н10 за аналізований період майже не змінилися, адже у 2010 та 2011 роках ці показники відповідали 0, а у 2012 р. їх значення склало 0,03% та 0,08% відповідно, що впевнено знаходиться у межах допустимої норми.

Слід відмітити, що внаслідок збільшення в структурі зобов’язань вкладів населення понад 50%, з 30.12.2011 р. Банк отримав статус ощадного банку, в результаті чого в останні 2 роки до нього застосовувалися більш жорсткі значення економічних нормативів, а саме Н7 складає до 20%, Н9 - до 2%, а Н10 - також до 20%. При цьому, ПАТ "Платинум Банк" дотримується усіх нормативів кредитних ризиків НБУ. Також варто сказати, що в Н7 та Н8 спостерігається зменшення станом на 01.01.2013 р., а Н9 та Н10 майже рівні нулю, адже збільшення їх показників було не значним. Загалом це все вказує на зменшення ризиковості операцій Банку та ефективну роботу системи ризик-менеджменту загалом.

Далі проведемо аналіз забезпеченості споживчих кредитів, користуючись таблицею 2.2 [42, 43, 44, 45].

Таблиця 2.2 - Аналіз забезпеченості споживчих кредитів ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр.

Дата	Договори без прострочок		Договори з прострочками		Усього,  тис. грн.
	Абсолютне значення, тис. грн.	Питома вага, %	Абсолютне значення, тис. грн.	Питома вага, %
01.01.2011 р.	530156	94,7	29724	5,3	559 880
01.01.2012 р.	1612506	87,8	224706	12,2	1 837 212
01.01.2013 р.	1540738	88,1	208113	11,9	1748851

Як свідчать дані таблиці, обсяг незабезпечених кредитів досить незначний на початку. Наприклад, у 2010 році він складав 5,3% або 29724 тис. грн., а у 2011 р. - 224706 тис. грн., або 12,2 %, у 2012 р. їх обсяг зменшився, так як зменшився загальний обсяг активів банку. Але, зважаючи на те, що загальний обсяг споживчих кредитів зріс з 530156 тис. грн. до 1540738 тис. грн., або у 3 рази, то обсяг незабезпечених кредитів збільшився з 29724 тис. грн. до 208113 тис. грн., що складає приріст у 7 разів. Тобто, ми бачимо, що спостерігається тенденція до спаду рівня забезпеченості кредитів. Це є досить негативним показником, котрий характеризує кредитний портфель банку не з кращого боку, але Банк робить все можливе, щоб зменшити вплив різного роду кредитних ризиків на рівень забезпеченості кредитного портфелю, а отже і доходів. Так, наприклад, проводиться оцінка кількісних та якісних параметрів кредитного портфеля, таких як оцінка структури за різними критеріями та оцінка можливих втрат.

Розглядаючи ринковий ризик, варто відмітити, що він охоплює ризик зміни процентних ставок, валютний ризик та інші цінові ризики, властиві діяльності Банку [44]. Проведемо його аналіз, розглядаючи процентний і валютний ризики.

Суттєве значення для діяльності Банку становить процентний ризик, що виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів із змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов'язань та позабалансових позицій [43]. Розглянемо аналіз відсоткового ризику ПАТ "Платинум Банк" у таблиці 2.3 [42, 43, 44].

З таблиці 2.3 ми бачимо, що за аналізований період Банк зазнав значних змін як за обсягами активів і зобов’язань, а саме збільшення активів з 1709352 тис. грн. до 3854051 тис. грн. та зростання зобов’язань з 1242284 тис. грн. до 3342480 тис. грн., що більше ніж у 2 рази, так і, відповідно, за показником чистого розриву по процентним ставкам. У 2012 році ці показники зменшилися, порівняно з 2010 р., але все ще залишилися на рівні значень 2011 р.

Таблиця 2.3 - Загальний аналіз відсоткового ризику ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр.

Найменування статті	На 01.01.2011 р.	На 01.01.2012 р.	На 01.01.2013 р.
1. Усього фінансових активів	1709352	3854051
2. Усього фінансових зобов'язань	1242284	3342480	3297545
3. Чистий розрив за процентними ставками	467068	511571	509307

Загалом таке зростання пов’язане зі стрімким збільшенням коштів та заборгованостей клієнтів в структурі активів, та зростанням коштів юридичних і, особливо, фізичних осіб у складі зобов’язань банку.

За аналізований період обсяг чистого розриву за процентними ставками коливався від 467068 тис. грн. до 509307 тис. грн., що є досить незначною сумою, порівнюючи з іншими банками України, особливо з банками першої групи, але, беручи до уваги обсяги активів та зобов’язань Банку, можна зробити висновки, що ПАТ "Платинум Банк" досить сильно підвернений процентному ризику. Але, враховуючи те, що Банк має контракти з міжнародними організаціями та можливість залучати певні обсяги коштів по фіксованим ставкам, то, в результаті цього, всі процентні ризики практично нівелюються.

Крім того, Банк має досить добре розвинену систему ризик-менеджменту, котра включає управління ризиком на рівні різних департаментів, а сама політика управління включає у себе визначення чутливості балансу Банку до зміни процентних ставок на ринку фінансових ресурсів. Також Банк почав впроваджувати автоматизовані системи моніторингу, які базуються на новітніх моделях і методах, котрі дозволяють більш-менш своєчасно реагувати на загрози несприятливих змін вартості пасивів і активів, в результаті чого отримується інформація відповідного характеру.

Валютний ризик являє собою ризик зміни вартості фінансового інструменту під впливом зміни курсів обміну валют. Фінансовий стан і грошові потоки Банку підлягають впливу коливань курсів обміну іноземних валют [43]. Проведемо аналіз чистої валютної позиції, що зображена у таблиці 2.4 [42, 43, 44, 45].

Аналізуючи дані таблиці 2.4 ми бачимо, що зміни відбувалися нерівномірно. Спочатку обсяг монетарних активів зріс з 794289 тис. грн. до 1206238 тис. грн., що майже в 1,5 рази більше, а обсяг монетарних зобов’язань з 01.01.2011 р. до 01.01.2012 р. зріс приблизно у 2 рази, а саме з 883063 тис. грн. до 1594352 тис. грн., після чого в 2012 році показники впали нижче, ніж були на початкову дату. Також вказано, що показник загальної відкритої валютної позиції станом на 01.01.2011 р. складає - 88774 тис. грн., на 01.01.2012 р. він відповідає - 388114 тис. грн., а на 01.01.2013 р. показник дорівнює - 37165 тис. грн. Таким чином, ми бачимо, що протягом аналізованого періоду Банк мав коротку відкриту валютну позицію, що говорить нам про те, що обсяг зобов’язань за купленими металами та валютою перевищує обсяг вимог.

Таблиця 2.4 - Аналіз чистої валютної позиції ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Найменування статті	На 01.01.2011 р.	На 01.01.2012 р.	На 01.01.2013 р.
1. Монетарні активи	794289	1206238	724928
2. Монетарні зобов'язання	883063	1594352	762093
3. Чиста позиція	-88774	-388114	-37165

Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність виконати свої зобов'язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання [43].

Проведемо аналіз показників ліквідності Банку відповідно до нормативів ліквідності НБУ, що зображено у таблиці 2.5 [42, 43, 44, 45].

Таблиця 2.5 - Аналіз дотримання нормативів ліквідності ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр.

Найменування статті	01.01.2011 р.	01.01.2012 р.	01.01.2013 р.	Нормативні значення
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Н4)	42,92	62,58	68,42	≤ 20%
2. Коефіцієнт поточної ліквідності (Н5)	222,17	176,86	161,68	≤ 40%
3. Коефіцієнт короткострокової ліквідності (Н6)	122,72	96,98	87,14	≤ 60%

В результаті аналізу таблиці 2.5 зробимо висновки стосовно кожного нормативу ліквідності окремо.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) протягом аналізованого періоду знаходився у межах нормативних значень. Станом на 01.01.2011 р. показник Н4 Банку складав 42,92%, що більш ніж у 2 рази перевищує значення нормативного, а на 01.01.2012 та на 01.01.2013 роки його значення складало 62,58% та 68,42% відповідно, що втричі більше від нормативного, тобто ми бачимо загальний приріст показника за період на 25,5%. Така тенденція вказує на те, що Банк має достатню кількість високоліквідних активів, які можуть забезпечити виконання поточних зобов’язань протягом операційного дня.

Розглядаючи норматив поточної ліквідності (Н5) ми спостерігаємо тенденцію до його постійного зменшення. Так, наприклад, у 2010 році його значення складало 222,17%, у 2011 р. - 176,86%, а у 2012 р. - 161,68%. Це свідчить про те, що Банк має досить значні обсяги ліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов’язань за період тридцять одного операційного дня. Зважаючи на те, що протягом аналізованого періоду відбувся спад на 60,49%, це досить легко пояснити, адже у Банку за остання два роки значно збільшився загальний обсяг клієнтів, а отже й кредитних та де позитних операцій, котрі потребують забезпечення.

Аналізуючи норматив короткострокової ліквідності (Н6) слід зазначити, що за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р. відбувся спад показника на 35,58%, що є досить значним розміром у абсолютному значенні. Так, станом на 01.01.2011 р. показник Н6 у Банку складав 122,72%, на 01.01.2012 р. - 96,98%, що на 25,74% менше від попереднього, а 01.01.2013 р. - 87,14%, що, в свою чергу, складає зменшення на 9,84%. Дані значення безпосередньо пов’язані зі збільшенням кількості клієнтів банку, що підтверджує значний спад показника у 2011 році, що означає збільшення зобов’язань у порівнянні з активами банківської установи. Такі значення показника короткострокової ліквідності свідчать про те, що Банк має достатню кількість мінімально необхідного обсягу активів для забезпечення виконання зобов’язань терміном до одного року.

Беручи показники нормативів ліквідності Банку загалом, слід сказати, що протягом аналізованого періоду значення коефіцієнтів ліквідності повністю відповідали нормативним значенням НБУ. При цьому стан ліквідності ПАТ "Платинум Банк" можна назвати "задовільним": не зважаючи на те, що за показниками Н5 та Н6 спостерігалася тенденція до зменшення, значення Н4, навпаки, - збільшувалось, що говорить нам про значну кількість високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних операцій.

Аналізуючи ризики ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 по 01.01.2013 роки було розглянуто кредитний, процентний, валютний та ризик ліквідності. Загалом аналіз показав, що банк має досить розвинену та ефективно працюючу систему ризик-менеджменту, котра проводить управління відповідно до вимог нормативів НБУ без порушень.

2.3 Організація ризик-менеджменту в ПАТ "Платинум Банк"

Управління та контроль ризиками в ПАТ "Платинум Банк" відіграє дуже важливу роль у банківській діяльності. Банком розробляються та впроваджуються різноманітні процедури щодо управління ризиками та вдосконалення системи ризик-менеджменту в цілому.

ПАТ "Платинум Банк" дотримується всіх встановлених Національним банком України нормативів. Рівень платоспроможності Банку (адекватності регулятивного капіталу - норматив Н2), розрахований відповідно до вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 368 від 28 серпня 2001 року зі змінами, був значно вищий мінімально припустимого рівня. Також Банк дотримувався нормативу резервування коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України [43].

У Банку запроваджено комплексну систему управління ризиками, що функціонує на засадах своєчасної ідентифікації, контролю, оцінки ризиків та прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно їх мінімізації.

Під ризиком Банк розуміє ймовірність втрати активів в результаті виконання своєї діяльності. В процесі управління ризиками Банк виявляє ризики, здійснює моніторинг, проводить оцінку їх величини, контролює якісні складові ризику.

Управління ризиками спрямовано на досягнення таких цілей:

-       ризики повинні бути зрозумілі та усвідомлені Банком, його керівництвом;

-       ризики повинні бути в межах допустимих рівнів, установлених спостережною радою;

-       рішення щодо прийняття ризику повинні відповідати стратегічним цілям Банку;

-       рішення про прийняття ризику мають бути конкретними та чіткими;

-       очікувані вигоди мають належним чином компенсувати прийняття ризику;

-       перерозподіл капіталу повинен бути пропорційним рівню ризику, що приймається Банком;

-       мотивація щодо досягнення високих показників дохідності має узгоджуватися з допустимими рівнями ризику в Банку.

Крім того, система ризик-менеджменту Банку повинна забезпечувати вирішення таких задач:

-       збалансування співвідношення можливих ризиків, можливостей, розміру капіталу і темпів зростання банку;

-       зменшення рівня невизначеності при прийнятті рішень;

-       зниження початкового рівня ризику до мінімально допустимого рівня;

-       прогнозування настання ризикових подій;

-       загальне зниження витрат, пов’язаних з ризиком;

-       прирівнювання потенційних можливостей до ризиків, щоб отримати найефективніший результат;

-       вдосконалення управління ризиками банку шляхом складання більш адекватної структури контролю.

Ризик-менеджмент ПАТ "Платинум Банк" включає в свою систему дотримання таких ключових принципів: участь, зваженість, безперервність, обережність.

Принцип участі значить обов'язкове залучення до процесу управління ризиками керівників усіх можливих підрозділів та департаментів, щоб забезпечити максимальну проінформованість та віддачу працівників.

Принцип зваженості означає використання такого варіанту управління, котрий поміж усіх інших буде максимально ефективно підходити до стратегії Банку.

Принцип безперервності складається з підтримки постійної роботи системи ризик-менеджменту, що забезпечить її бути в курсі останніх змін як клієнтів, так і на ринку в цілому. Через це треба весь час відстежувати рівень можливих ризиків та їх вплив на результати діяльності банку.

Принцип обережності зумовлений тим, що оцінка ризиків проводиться в умовах невизначеності та нестабільності фінансових ринків, а також прийняттям допущень. Тобто, вся система ризик-менеджменту підвернена ефекту динамічності ринку та непередбачуваності, в результаті чого її дії повинні страхуватися для обмеження ризиковості операцій.

Слід зазначити, що досить важливою частиною системи ризик-менеджменту виступає інструментарій управління ризиком - страхування, самострахування, лімітування, диверсифікація, диференціація, сек’юритизація та ін. Кожен банк користується інструментами, які йому більше підходять з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів: ризикованість вкладе нь, розмір свого потенціалу, тенденції розвитку галузей та економіки загалом, перспективи розвитку власного регіону тощо. Банк надає перевагу хеджуванню та лімітуванню, так як вони якнайвигідніше забезпечують протекцію Банку від можливих втрат з урахуванням факторів та чинників різного характеру [43].

Процес ризик-менеджменту в Банку займає всі його структурні рівні - від управлінського (Спостережної ради та Правління) до рівня, де безпосередньо генеруються ризики.

Саму структуру управління ризиками в ПАТ "Платинум Банк" зображено на рисунку 2.11.

Рисунок 2.11 - Структура управління ризиками в ПАТ "Платинум Банк" [43]

Розглянемо рівні управління ризиками по черзі.

Першим з них є Правління, котре здійснює керівництво поточною діяльністю Банку. До його повноважень можна віднести наступні функції управління ризиками:

-       визначення основних засад кредитної політики;

-       впровадження нових кредитних продуктів і технологій кредитування;

-       зміна встановлених параметрів кредитних продуктів;

-       визначення та удосконалення діяльності Кредитного Комітету;

-       встановлення, зміна і затвердження правил і процедур кредитування;

-       визначення основних засад веде ння активних та пасивних операцій.

Департамент ризиків зосереджує у собі функції з управління ризиками Банку. Він забезпечує виконання Банком вимог законодавства відносно ризик-менеджменту, яке регулює взаємовідносини у сфері управління кредитними та операційними ризиками, котрі з’являються у ході споживчого, іпотечного та інших видів кредитування юридичних та фізичних осіб Банку.

Департаментом ризиків керує Член Правління, відповідальний за управління ризиками, який підпорядковується безпосередньо Голові Правління.

Департамент ризиків здійснює наступні функції:

-       розробка та впровадження кредитних політик, методик та процедур з управління кредитними та операційними ризиками Банку, а також контроль їх виконання усіма учасниками процесу кредитування;

-       участь у розробці комплексної моделі управління ризиками з метою оптимізації структури активів і пасивів Банку, покращення якості кредитного портфеля;

-       надання консультацій та участь у розробці систем управлінського та аналітичного обліку банківських операцій в частині управління кредитними та операційними ризиками, внесення пропозицій стосовно їх вдосконалення;

-       збір, аналіз інформації, прогнозування ризиків за основними напрямкам банківської діяльності, а також підготовка звітності щодо наявності, обсягу та тенденцій зміни ризиків Банку;

-       моніторинг ризиків та аналіз бізнес-процесів Банку, як по окремим підрозділам Банку, так і в розрізі окремих банківських продуктів;

-       аналіз та оцінка якості кредитного портфелю Банку, знаходження методів та шляхів її покращання і надання відповідних пропозицій стосовно методів управління портфелем керівництву Банку, Правлінню та профільним комітетам;

-       координація взаємодії структурних підрозділів Банку з метою оптимізації процесу управління ризиками в Банку.

У структуру Де партаменту ризиків входять такі підрозділи:

Кредитне Управління:

-       визначення стандартів роботи з простроченою заборгованістю Банку;

-       визначення стандартів кредитування Банку по всіх бізнесах;

-       оцінка майна;

-       врегулювання кредитної заборгованості фізичних осіб;

-       контроль та аналіз резервів за кредитними операціями.

Управління кредитного портфелю та скорингу:

-       аналіз якості кредитного портфеля;

-       прогнозування кредитних втрат;

-       робота з простроченою заборгованістю.

Управління операційних ризиків:

-       стійкість Банку до операційних ризиків, ефективна система протидії шахрайству;

-       впровадження передового досвіду по запобіганню шахрайським діям.

Управління кредитних ризиків МСБ:

-       врегулювання кредитної заборгованості юридичних осіб;

-       кредитний аналіз фізичних та юридичних осіб при видачі кредитів МСБ та іпотечних кредитів фізичних осіб;

-       підготовка до укладання угоди МСБ та іпотечного кредитування фізичних осіб;

-       супроводження документообігу за іпотечним та МСБ кредитуванням.

Профільні комітети здійснюють координацію роботи основних структурних підрозділів Банку з питань оптимізації управління та контролю, для виконання стратегічних завдань і швидкого прийняття рішень стосовно фінансової стійкості та ліквідності Банку.

Діяльність профільних комітетів, або ж колегіальних органів, здійснюється у формі проведення засідань. У засіданнях можуть брати участь члени Спостережної Ради та Правління із правом дорадчого голосу і накладення вето.

В Департаменті ризиків право "вето" в усіх колегіальних органах має куратор ризиків - Член Правління, що відповідальний за ризики [43].

Член Правління, відповідальний за ризики, є Головою Кредитного комітету, Головою підкомітету Іпотечного кредитного розгляду Кредитного комітету, заступником Голови комітету з питань управління активами і пасивами. Керівники структурних підрозділів Департаменту ризиків є членами підкомітету Іпотечного кредитного розгляду Кредитного комітету.

Внутрішній аудит проводить перевірку відповідності діяльності ПАТ "Платинум Банк" до встановленої політики управління ризиками, а також забезпечує належні процеси корпоративного управління, координацію роботи системи менеджменту банківських ризиків та їх внутрішнього контролю.

Зовнішні аудитори, щоб висловити думку відносно достовірності фінансової звітності, оцінюють політики, процедури та практики ризик-менеджменту в Банку, після чого вони надають пропозиції рекомендаційного характеру стосовно покращення внутрішнього контролю за процесами формування фінансової звітності в Банку.

Процес управління ризиками в Банку передбачає діяльність щодо управління такими ризиками:

-       кредитний ризик;

-       ринковий ризик;

-       ризик ліквідності;

-       ризик зміни процентної ставки;

-       валютний ризик;

-       юридичний (правовий) ризик;

-       операційний ризик;

-       стратегічний ризик.

Проаналізуємо систему управління кредитним ризиком. Правління Банку передало повноваження щодо управління кредитним ризиком Кредитному Комітету, який:

)        керує розробкою політики управління кредитним ризиком;

2)      керує розробкою процедур прийняття рішень щодо здійснення операцій, що несуть кредитний ризик;

)        організовує розгляд та прийняття в межах наданих повноважень кредитних рішень щодо надання кредитів, здійснення інших кредитних операцій;

)        розглядає інформацію про класифікацію кредитного портфелю Банку та стан формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями Банку та по формуванню резерву під сумнівні нараховані доходи;

)        розглядає звіти про дотримання нормативів кредитного ризику;

)        ініціює здійснення дій, що забезпечують погашення зобов'язань клієнтів перед Банком, вносить пропозиції щодо реструктуризації існуючих боргових зобов'язань на Правління;

)        розглядає проекти внутрішніх нормативно-методичних документів з питань оцінки та управління кредитними ризиками;

)        звітує перед Правлінням про стан реалізації кредитної політики та управління кредитним ризиком.

Кредитні рішення приймаються Кредитним Комітетом Банку, який в свою чергу встановлює ліміти одноосібного прийняття кредитних рішень. Повноваження одноосібного прийняття кредитних рішень можуть надаватися членам Кредитного Комітету та співробітникам підрозділів кредитного аналізу. Повноваження з прийняття кредитних рішень залежать від суми кредиту, кількості та виду відхилень від кредитної політики.

Далі розглянемо управління ризиком ліквідності та ринковим ризиком, що здійснюється Комітетом з управління активами та пасивами (КУАП) Банку, який:

)        розглядає найбільш важливі питання діяльності Банку стосовно його активно-пасивних операцій та вносить пропозиції Правлінню Банку;

2)      визначає оптимальну структуру активів і пасивів Банку щодо ліквідності, валютних і процентних ризиків;

)        приймає участь у визначенні цінової політики Банку по активно-пасивних операціях;

)        здійснює моніторинг за виконанням прийнятих рішень відповідними підрозділами та установами Банку;

)        розглядає відхилення від прогнозованого бюджету, стратегічного плану та вносить відповідні корективи щодо процентної політики Банку;

)        визначає присутність Банку та його ролі на ринках нових банківських продуктів та клієнтів;

)        визначає обсяг та склад інвестиційного і кредитного портфеля відносно ризику до поточної та загальної ліквідності, валютних ризиків, структури пасивів та активів;

)        заслуховує звіти окремих структурних підрозділів Банку, філій з питань здійснення активно-пасивних операцій та приймає відповідні рішення.

Для оцінки і контролю рівня юридичного ризику в Банку діє Правове управління, основними завданнями якого є уникнення критичного ризику та мінімізація ризику втрати активів чи капіталу, через порушення або невиконання Банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість неоднозначного тлумачення встановлених законів або правил. Штат управління укомплектовано висококваліфікованими фахівцями, що забезпечує своєчасне і якісне виконання поставлених завдань.

З метою координації діяльності Банку у разі настання форс-мажорних ситуацій у Банку діє Комітет по форс-мажорним ситуаціям (КФМС), до складу якого входять члени правління-куратори напрямків ризиків, фінансів, кадрів, інформаційних технологій. Для оперативної класифікації форс-мажорних ситуацій та розробки заходів щодо подолання форс-мажорних ситуацій наказом по Банку створена Оперативна група з начальників управлінь відповідних напрямків.

Дії працівників Банку під час настання форс-мажорних ситуацій регламентовані "Планом забезпечення безперервності бізнесу", що затверджений в установленому порядку колегіальним органом Банку.

Враховуючи ризики технологічних збоїв у Банку створені "гарячі" та "холодні" резервні офіси, в яких буде розміщено персонал головного офісу у разі неможливості їх знаходження в головному офісі, налагоджено процес роботи поза офісом ("Віддалений доступ"), на постійній основі здійснюється копіювання баз даних Банку до резервного сховища баз даних. У разі зникнення електроенергії безперебійну роботу головного офісу забезпечує дизель-генератор.

План забезпечення безперервності бізнесу регламентує діяльність працівників під час настання наступних форс-мажорних ситуацій: тероризм, напад/грабіж, погроза вибуху, страйк, перебої в електропостачанні, відмова комп'ютерного устаткування, спроби несанкціонованого доступу до IT ресурсів (у т. ч. комп'ютерні віруси), аварії систем життєзабезпечення, аварії систем кондиціювання серверів і телекомунікаційного устаткування, порушення роботи транспортного сполучення з ГО, урагани, землетруси, холод, спека, пожежа, повінь, епідемії (інфекційні та вірусні захворювання людей).

Отже, як ми бачимо, система управління ризиками Банку є досить щільною та чітко структурованою, що дозволяє на досить гарному рівні здійснювати збір інформації, прогнозування, аналіз та оцінку ризиків з подальшим їх вирішенням.

Висновки за розділом 2

У ході написання розділу було детально досліджено економічне становище ПАТ "Платинум Банк", проведено оцінку ризиків за 2010-2012 роки та розглянуто організацію системи управління ризиками загалом.

В результаті дослідження економічного становища Банку було виявлено, що його діяльність є досить прибутковою. Це підтверджують відповідні фінансові показники, як коефіцієнт надійності, коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів та мультиплікатор капіталу. За аналізований період банк значно збільшив кількість як юридичних, так і фізичних осіб-клієнтів, що призвело до значного зростання активів у 2011 році. Також слід відмітити, що за цей час Банк перейшов до третьої групи банків України і зміг закріпитися у ній.

У другому підрозділі було проведено аналіз банківських ризиків, а саме кредитного, ринкового та ризику ліквідності. Слід зауважити, що до ринкового ризику входять процентний, валютний, операційний, правовий, географічний та стратегічний. В процесі дослідження було проаналізовано саме кредитний, процентний, валютний та ризик ліквідності. Варто сказати, що Банк дотримується усіх нормативів НБУ щодо кредитного ризику та ризику ліквідності. Аналізуючи кредитні ризики слід відмітити, що значно збільшився рівень прострочених кредитів, а саме майже у 7 разів, порівняно з 2010 роком, що є наслідком значного зростання кількості клієнтів. Що стосується процентного ризику, то вразливість до нього нівелюється за рахунок контрактів Банку з міжнародними організаціями, що надають змогу залучати кошти за фіксованими ставками. Але, це є й негативним фактором, так як приводить до надлишкової ліквідності. Загалом ситуація стосовно ризиків у Банку знаходиться на достатньому рівні, що є заслугою розвинутої та прогресивної системи ризик-менеджменту банківської установи.

У третьому підпункті було відображено систему ризик-менеджменту Банку, включно з її організаційною структурою та методиками щодо управління різними видами ризиків. У Банку запроваджено комплексну систему управління ризиками, що функціонує на засадах своєчасної ідентифікації, контролю, оцінки ризиків та прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно їх мінімізації.

Організаційна структура ризик-менеджменту ПАТ "Платинум Банк" складається з Правління, Департаменту ризиків, профільних комітетів та служби внутрішнього аудиту. Кожен з наведе них елементів має унікальну структуру та здійснює властиві лише йому функції, що допомагає якнайшвидше та якнайефективніше сприяти досягненню поставлених цілей та виконанню задач системи ризик-менеджменту.

Також слід сказати, що з метою координації діяльності Банку у разі настання форс-мажорних ситуацій у Банку діє Комітет по форс-мажорним ситуаціям (КФМС), до складу якого входять члени правління-куратори напрямків ризиків, фінансів, кадрів, інформаційних технологій, що робить ПАТ "Платинум Банк" менш вразливим до ризиків не лише внутрішнього, а й зовнішнього характеру.

Узагальнюючи вищесказане можна сказати, що система ризик-менеджменту Банку є досить щільною та чітко структурованою, що дозволяє на високому рівні здійснювати управління ризиками.

Розділ 3. Розвиток методичних засад управління фінансовою стійкістю в системі ризик-менеджменту ПАТ "Платинум банк"

3.1 Аналіз факторів впливу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк"

Успішне функціонування банківської системи загалом залежить від фінансового стану кожного окремого банку зокрема та його здатності протидіяти негативним чинникам та динамічно розвиватися. Тому вивчення теоретичних аспектів управління фінансовою стійкістю банків є одним із важливих завдань підвищення ефективності організації грошово-кредитних відносин суспільства в умовах розвитку ринкових відносин.

За цих обставин під фінансовою стійкістю банку, в широкому змісті, слід розуміти стан усієї сукупності фінансових відносин комерційного банку, що забезпечує його безперервне функціонування та розвиток. У більш вужчому розумінні фінансова стійкість банку може розглядатися як такий стан фінансових ресурсів, що виражається у їх збалансованості, достатній ліквідності активів та наявності необхідних резервів.

Факторами фінансової стійкості комерційних банків називають певні рушійні сили, що сприяють безпеці банку та його стабільному розвитку, або, навпаки, виступають причинами їх проблемності. Отже, фактори можуть грати як стабілізуючу, так і де стабілізуючу роль.

Фактори фінансової стійкості розмежовують на зовнішні та внутрішні. Умовно і зовнішні і внутрішні фактори впливу на фінансову стабільність можна згрупувати за такими напрямами: економічні; правові; соціальні; політичні; технологічні.

Виділені групи факторів відіграють системну роль при становленні та функціонуванні банківської системи, а відтак значною мірою визначають ступінь фінансової стійкості банків на грошовому ринку. Слід зазначити, що вони по різному впливають на стан окремого банку, що пов'язано передусім з менеджментом банку, ступенем врахування зовнішніх та внутрішніх груп факторів у процесах управління його діяльністю, а також з пріоритетами кредитної політики, стратегічними та тактичними цілями, критеріями та принципами діяльності банку [46].

Безпосередній зв’язок фінансової стійкості банку з системою управління ризиками полягає у тому, що ефективна система ризик-менеджменту мінімізує вплив різних ризиків на фінансову стійкість банку, що призводить до більш стабільного розвитку та досягнення стратегічних і тактичних цілей.

У даному підрозділі нами було проаналізовано вплив різних кількісно обчислюваних факторів на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2007 р. по 01.01.2013 р., беручи щоквартальну інформацію [47-52].

До аналізу було залучено наступні зовнішні та внутрішні фактори:

-       власний капітал;

-       рівень прибутку;

-       рентабельність активів (ROA);

-       рентабельність капіталу (ROE);

-       норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2);

-       норматив адекватності основного капіталу (Н3);

-       величина валютних резервів НБУ;

-       норматив поточної ліквідності (Н5);

-       фінансова глибина.

Для проведе ння оцінки впливу факторів на фінансову стійкість Банку було застосовано регресійний та кореляційний аналізи. Для оцінки ступеня впливовості окремо взятого фактору було визначено їх показник кореляції Пірсона за допомогою MS Excel шляхом використання функції "PEARSON".

Також було здійснено оцінку сили зв’язку коефіцієнта кореляції |R_xy| за шкалою Чеддока, яка виглядає наступним чином:

-       0,1 <  ≤ 0,3: слабкий;

-       0,3 <  ≤ 0,5: помірний;

-       0,5 <  ≤ 0,7: суттєвий;

-       0,7 <  ≤ 0,9: великий;

-       0,9 <  ≤ 0,99: дуже великий;

Крім того, для визначення адекватності моделі було розраховано показник R², що оцінюється по такій шкалі:

-       0 < R² ≤ 0,5 - низький рівень адекватності;

-       0,5 < R² ≤ 0,75 - допустимий рівень адекватності;

-       0,75 < R² ≤ 1 - високий рівень адекватності.

Також було визначено значущість коефіцієнта кореляції відповідно t-критерію Ст’юдента. При цьому, якщо фактичне значення t-критерію більше критичного, то аналізований фактор є статистично значущим і впливає на об’єкт дослідження. Слід зазначити, що критичне значення t-критерію Ст’юдента для вибірки з рівнем значущості 0,05 та вибіркою з 22 ступенями свободи, при умові, що обсяг вибірки складає 24, дорівнює 2,074.

Розглянемо вплив кожного фактору на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" більш детально.

Першим фактором впливу розглянемо власний капітал (рис.3.1). Власний капітал будь-якого комерційного банку є одним з найважливіших елементів відображення його фінансової діяльності і у ПАТ "Платинум Банк" це не є виключенням. Щоб довести значущість даного фактору, проаналізуємо графік на рисунку 3.1 Коефіцієнт кореляції |R_xy| = 0,64, тобто сила зв’язку суттєва. При цьому, коефіцієнт детермінації R² = 0,41, що вказує на низький рівень адекватності моделі. Провівши відповідні розрахунки ми знайшли фактичне значення t-критерію і воно складає 5,06. Враховуючи той факт, що t-критичне дорівнює 2,074, ми можемо стверджувати, що даний фактор є значущим та має значний вплив на фінансову стійкість Банку.

Рисунок 3.1 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від власного капіталу

Наступним фактором впливу розглянемо прибуток. Цей фактор є досить вагомим, адже для підтримання фінансової стабільності абсолютні розміри прибутку відіграють дуже важливу роль. Щоб це підкреслити, проведемо аналіз даного фактору відповідно до рисунку 3.2 Коефіцієнт кореляції |R_xy| = 0,77, тобто сила зв’язку з фінансовою стійкістю велика. Коефіцієнт детермінації R² = 0,59, що говорить про допустимий рівень адекватності моделі. Фактичне значення t_факт = 7,64, що перевищує критичне більш, ніж втричі, а отже значення коефіцієнта кореляції є статистично значущим.

Рисунок 3.2 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від рівня прибутку

Далі проведемо аналіз впливу рентабельності на фінансову стійкість Банку. Даний фактор є, напевно, найважливішим, оскільки фінансова стійкість повністю формується під впливом рентабельності. Цей показник навіть більш важливий, ніж показник прибутковості Банку. Більш детально аналіз рентабельності проведемо за 2 напрямками, а саме: рентабельність активів (рис.3.3) та рентабельність капіталу (рис.3.4).

Першим з них розглянемо рентабельність активів. |R_xy| = 0,98, що вказує нам на дуже велику силу зв’язку фактора з фінансовою стійкістю. Коефіцієнт детермінації R² = 0,96, тобто рівень адекватності моделі дуже високий. Фактичне значення t_факт = 29,56, а отже t_факт > t_крит, значить коефіцієнт кореляції є статистично значущим. Варто відмітити, що даний фактор має показники, які дуже наближені до максимальних, що вказує на його дуже тісний вплив на фінансову стійкість Банку.

Рисунок 3.3 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від рентабельності активів

Наступним з показників рентабельності розглянемо рентабельність капіталу. Результати аналізу говорять нам наступне: коефіцієнт кореляції |R_xy| = 0,87, що вказує нам на великий ступінь зв’язку фактора з фінансовою стійкістю Банку; коефіцієнт детермінації R² = 0,76, що вказує на дуже високий рівень адекватності моделі; фактичне значення t_факт = 11,44, що більше за 2,074, а значить коефіцієнт кореляції є статистично значущим. Даний фактор також має значний вплив на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк", що підтверджено вищенаведеними розрахунками.

Рисунок 3.4 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від рентабельності капіталу

Також важливий вплив на фінансову стійкість банку мають нормативи адекватності капіталу, котрі вказують, чи дотримується Банк встановлених НБУ обмежень. Позитивні результати діяльності банківської установи у ході виконання даних нормативів говорять нам про її гарний фінансовий стан, а контрагентам це дозволяє обрати найбільш стійкий банк.

Для початку проведемо аналіз впливу нормативу адекватності регулятивного капіталу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" (рис 3.5). Коефіцієнт кореляції |R_xy| = 0,13, тобто вплив фактору на показник фінансової стійкості є досить слабким. Що стосується коефіцієнта детермінації, то він складає R² = 0,02, що говорить нам про дуже низький рівень адекватності моделі. Показник t_факт = 0,63, а це значить, що t_факт < t_крит, тобто даний показник не є статистично значущим і його вплив на фінансову стійкість майже ніякий.

Рисунок 3.5 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від показника адекватності регулятивного капіталу

Що стосується нормативу адекватності основного капіталу, то його показники не набагато кращі за результати розрахунку значень нормативу адекватності регулятивного капіталу. Графік впливу даного фактору на фінансову стійкість зображено на рисунку 3.6 |R_xy| = 0, 20, тобто ступінь зв’язку даного показника з фінансовою стійкістю дуже низький. R² = 0,04, що вказує на надзвичайно низький рівень адекватності моделі. Фактичне значення t_факт = 1,06, а значить даний показник не є значущим.

Рисунок 3.6 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від показника адекватності основного капіталу

Величина валютних резервів НБУ (рис.3.7) є також важливим елементом, адже достатні обсяги валютних резервів забезпечують економічну самостійність та стабільну діяльність банків. Коефіцієнт кореляції |R_xy| = 0,33, тобто за шкалою Чеддока вплив фактору на показник фінансової стійкості визначається як помірний. Коефіцієнт детермінації R² = 0,11, що вказує на низький рівень адекватності моделі. Аналізуючи критерій Ст’юдента, t_факт = 1,87 є меншим від критичного значення в 2,074, а отже не виступає як статистично значущий, в результаті чого вплив даного фактору на фінансову стійкість є не суттєвим.

Рисунок 3.7 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від величини валютних резервів НБУ

Що стосується нормативу поточної ліквідності (рис.3.8), то він характеризує мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов’язань протягом календарного місяця. Тобто, він забезпечує платоспроможність Банку, а отже має певний вплив на його фінансову стійкість. Спробуємо проаналізувати це за допомогою наступних розрахунків: |R_xy| = 0,13, тобто вплив фактору на показник фінансової стійкості є досить слабким; коефіцієнт детермінації R² = 0,02, що показує надзвичайно низький рівень адекватності представленої моделі; критерій t_факт = 0,68, що є меншим за критичне значення, тобто показник є статистично незначущим. Тобто, даний фактор майже не впливає на показник фінансової стійкості Банку.

Рисунок 3.8 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від показника поточної ліквідності

Останнім з перелічених факторів є фінансова глибина (рис.3.9), що характеризує співвідношення активів банківської системи і ВВП. Вона відображає зв’язок між насиченістю економіки грошима, розвиненістю грошово-кредитної та фінансової системи з одного боку і темпами зростання - з іншого. В результаті розрахунків ми визначили, що коефіцієнт кореляції |R_xy| = 0,25, тобто зв’язок фактору з показником фінансової стійкості вважається слабким. Коефіцієнта детермінації складає R² = 0,06, що вказує на низький рівень адекватності моделі. Фактичне значення t_факт = 1,36, тобто, що t_факт < t_крит, а значить отримане значення не є статистично значущим.

Що стосується параметрів оцінки впливу факторів на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк", то їх детально відображено у таблиці Л.1.

В результаті проведеного аналізу ми визначили ступені впливу окремих факторів на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк".

Рисунок 3.9 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від фінансової глибини

У таблиці 3.1 відображено дані фактори відповідно до їх значущості. Статистично значущими вважаються ті фактори, вплив яких є досить вагомим, в результаті чого його можна нормально кількісно оцінити, а незначущими - навпаки, котрі справляють незначний ефект.

Таблиця 3.1 - Поділ факторів за впливом на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк"

Статистично значущі	Статистично незначущі
Власний капітал	Норматив аде кватності регулятивного капіталу
Прибуток	Норматив аде кватності основного капіталу
Рентабельність активів	Величина валютних резервів НБУ
Рентабельність капіталу	Норматив поточної ліквідності
	Фінансова глибина

Отже, в таблиці 3.1 відображено результати аналізу факторів впливу на фінансову стійкість банку. Як ми бачимо, більшість факторів є статистично незначущими, а отже не мають значного впливу на об’єкт дослідження. Варто зазначити, що із групи значущих факторів варто виділити рентабельність активів, котра в де кілька разів перевищує показники решти елементів. Що стосується незначущих показників, то найменш вагомими з них можна вважати норматив адекватності регулятивного капіталу та норматив поточної ліквідності, рівень впливу котрих на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" дуже сильно приближений до нуля.

3.2 Удосконалення механізму оцінки ризику банкрутства банку

Раніше у роботі було проведе но аналіз найвагоміших ризиків ПАТ "Платинум Банк", а також виявлено, що Банк дотримується усіх встановлених нормативів НБУ. Крім того, ми прийшли до висновку, що функціонування системи ризик-менеджменту банку можна оцінити як задовільне, тобто вона на відповідному рівні справляється з загальноприйнятими ризиками, які мають вплив на діяльність банківської установи.

У даному підпункті ми хочемо звернути увагу на ще один вид ризику - ризик ймовірності банкрутства банку. Не зважаючи на те, що ризик ймовірності банкрутства не відноситься до стандартного переліку ризиків банку, наданого НБУ, він є не менш вагомим. Щоб його розрахувати, звернемося до міжнародної практики.

В зарубіжних країнах одним з методів прогнозування банкрутства є дискримінантний аналіз. Зміст цього аналізу полягає в тому, що за допомогою математико-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на основі якого можна з великою часткою ймовірності передбачити банкрутство суб’єкта господарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному дослідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші успішно продовжують свою діяльність. При цьому підбирається ряд показників (коефіцієнтів), для кожного з яких визначається питома вага у так званій дискримінантній функції. Як і граничне значення обраних показників, вагомість може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої належить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Залежно від величини інтегрального показника робиться висновок про належність об’єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів чи до групи успішно функціонуючих підприємств. У зарубіжній практиці досить поширеними є побудовані на розрахунку інтегрального показника моделі прогнозування банкрутства. Найбільш відомими з них є моделі відомих західних економістів: Альтмана, Ліса, Таффлера, Тишоу, Спрінгейта та ін. [53].

У загальному вигляді алгоритм лінійної багатофакторної дискримінантної функції виглядає наступним чином (формула 3.1):

 , (3.1)

Де Z - значення показника багатофакторної дискримінантної функції;₁, a_n - коефіцієнти дискримінантної функції;₁, x_n - показники дискримінантної функції.

Для того, щоб найбільш точно проаналізувати схильність ПАТ "Платинум Банк" до банкрутства, проведемо аналіз, користуючись де кількома загальноприйнятими моделями розрахунку, а саме: двофакторною моделлю Z-критерію Альтмана, прогнозною моделлю Р. Ліса для оцінювання фінансового стану та моделлю прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта.

Почнемо з найпростішого - двофакторна модель Z-критерію Е. Альтмана, котра була розроблена 1968 року у США. З назви зрозуміло, що на результат прогнозу впливатимуть лише 2 фактори, тобто дана модель відрізняється своєю простотою розрахунку (формула 3.2) [54].

, (3.2)

де Z_A - значення показника дискримінантної моделі прогнозування банкрутства Е. Альтмана;

 - коефіцієнт поточної ліквідності;

 - відношення позичкових коштів до пасивів.

Варто зазначити, що дана модель має певні недоліки, а саме:

-       модель створена для США, в результаті чого вона не може абсолютно повністю бути справедливою для України, враховуючи різнопланові фактори впливу на діяльність банку;

-       модель не забезпечує чіткої оцінки стану банку, так як не враховує більшість економічно значущих показників, в результаті чого можливі відхилення від результату прогнозу;

-       коефіцієнт поточної ліквідності у даному контексті не може справедливо відображати стан ліквідності банку.

Діапазон значень показника даної моделі знаходиться в наступних межах:

)        Z_A < 0 - банкрутство не загрожує;

2)      Z_A > 0 - імовірність банкрутства висока.

Також слід зазначити, що за цією моделлю допускається похибка значень, яка складає +0,65.

За допомогою MS Excel розрахуємо значення показника моделі Е. Альтмана у ПАТ "Платинум Банк" за період з 2010 по 2012 роки (табл.3.2) [42-44].

Таблиця 3.2 - Результати розрахунку показника за двофакторною моделлю Z-критерію Е. Альтмана

Назва статті	На 01.01.2011 р.	На 01.01.2012 р.	На 01.01.2013 р.
Значення показника ZA	-2,73	-2,24	-2,08
Значення показника ZA з урахуванням похибки	-2,08	-1,59	-1,43

З таблиці 3.1 ми бачимо, що за даною моделлю ПАТ "Платинум Банк" має досить позитивні значення, в результаті чого можна вважати, що ймовірність банкрутства малоймовірна. Але, варто відмітити, що за аналізований період показник зменшився на 0,65 або на 23,89%, що свідчить про поступове погіршення фінансового стану Банку, а отже про збільшення можливості банкрутства.

Далі проведемо оцінку банкрутства ПАТ "Платинум Банк" користуючись прогнозною моделлю Р. Ліса (формула 3.3) [54], що була вперше запропонована у Великобританії 1972 року.

, (3.3)

де Z_L - значення показника дискримінантної моделі Р. Ліса;₁ - коефіцієнт співвідношення оборотного капіталу до активів;₂ - коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до активів;₃ - коефіцієнт співвідношення резервів до активів;₄ - коефіцієнт співвідношення власного капіталу до зобов’язань.

До переваг даної моделі можна віднести простоту розрахунку та відносно невелику кількість змінних, а також доступність інформації для розрахунку.

Щодо стосується недоліків, то модель Р. Ліса була розроблена в Англії, тобто створювалася виключно враховуючи умови розвитку на заході, а отже вона не пристосована до умов України, що може значно спотворювати отримані результати.

Граничне значення показника дискримінантної моделі Р. Ліса складає Z_L = 0,037. При цьому, у випадку, коли Z_L > 0,037 банку не загрожує банкрутство, а коли Z_L < 0,037 - навпаки, ймовірність дуже висока.

У таблиці 3.3 наведе мо результати розрахунку показника за моделлю Р. Ліса в ПАТ "Платинум Банк" за період останніх трьох років, користуючись програмою MS Excel [42-44].

Таблиці 3.3 - Результати розрахунку показника за моделлю Р. Ліса

Назва статті	На 01.01.2011 р.	На 01.01.2012 р.	На 01.01.2013 р.
Значення показника ZL	0,0661	0,0675	0,0732

В результаті проведе них розрахунків ми бачимо, що в результаті оцінки фінансового стану ПАТ "Платинум Банк" за моделлю Р. Ліса можна сказати про надійність Банку. Фактичне значення показника перевищує критичне майже вдвічі. Крім того, спостерігається тенденція його зростання, адже на звітну дату 01.01.2011 р. значення Z_L складало 0,0661, а 01.01.2013 р. - 0,0732, що показує збільшення показника в абсолютному значенні на 0,0071, а у відносному - на 10,77%.

Останньою ми використовували модель прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта (формула 3.4) [54].

, (3.4)

де Z_S - значення показника дискримінантної моделі К. Спрінгейта;₁ - коефіцієнт співвідношення оборотного капіталу до активів;₂ - коефіцієнт співвідношення прибутку до оподаткування до активів;₃ - коефіцієнт співвідношення прибутку до оподаткування до зобов’язань;₄ - коефіцієнт співвідношення сукупного доходу до активів.

Вона відрізняється певною простотою розрахунків та легкістю отримання потрібних даних, що в поєднанні з точністю прогнозу, котра, на думку зарубіжних вчених на статистів, складає більше 90%, певним чином виділяє модель над іншими. Крім того, модель враховує можливість прогнозування зони ризику, що надасть змогу раніше прийняти відповідні заходи протидії.

Головним недоліком цієї моделі є те, що вона була створена для Канади і США, в результаті чого її досить важко застосовувати в Україні через велику ймовірність спотворення результату. Також проблемою є те, що коефіцієнти наведе ні у доларах, що, навіть після конвертування валюти, призводить до певних відхилень кінцевого результату розрахунку.

Для оцінки результатів розрахунку фактичного значення досліджуваного показника проведемо оцінку результатів, звертаючись до наступних даних:

1)      ZS > 2,451 - загроза банкрутства мінімальна, а отже банк є фінансово надійним;

2)      0,862 < ZS < 2,451 - зона невизначеності, що є сигналом тривоги для менеджменту банку;

)        ZS < 0,862 - банк є фінансово нестабільним, ж дуже велика загроза банкрутства.

Тобто, критичне значення за даною моделлю складає 0,862. Проведемо розрахунок ймовірності банкрутства банку по моделі К. Спрінгейта за 2010-2012 роки [42-44], використовуючи MS Excel. Отримані результати відображено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Результати розрахунку показника за моделлю прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта

Назва статтіНа 01.01.2011 р. На 01.01.2012 р. На 01.01.2013 р.
Значення показника ZS	1,0013	1,0028	1,0027

В результаті оцінки ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за моделлю К. Спрінгейта ми бачимо, що фактичне значення показника Z_S знаходиться у проміжку між 0,862 та 2,451. Зважаючи на те, що показники знаходяться у зоні невизначеності, це вже виступає досить вагомою причиною для за діяння антикризових заходів керівництвом Банку. Але, слід зауважити, що за аналізований період показник збільшився з 1,0013 до 1,0027 в абсолютному значенні, або на 0,14%. Тобто, можна сказати, що Банк поступово розвивається та покращує свій фінансовий стан, а отже немає вагомих причин для очікування банкрутства.

Не зважаючи на результати проведе них розрахунків, ми знаємо, що кожна з використаних моделей має свої переваги та недоліки, головною з яких є важкість адаптації до ринку України та неможливість надати об’єктивний результат через вплив різних факторів, котрі створюють певні похибки. Щоб отримати більш чіткий результат, ми пропонуємо використовувати вдосконалену модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. Проаналізувавши ймовірність банкрутства за даною моделлю раніше, ми визначили, що вона є досить популярною, але недостатньо точною, в результаті чого до неї було внесено де які зміни.

У процесі вдосконалення моделі визначення ймовірності банкрутства банку Р. Ліса було використано такі заходи:

-       додано показник прибутковості активів, що, як фактор впливу на фінансову стійкість банку, дозволяє більш чітко відобразити результати даної моделі;

-       визначено ступені значущості за допомогою матриці попарних порівнянь;

-       розраховано діапазони значення показника Z_L+ за допомогою ретроспективного аналізу;

Перейдемо безпосередньо до розгляду вдосконаленої моделі розрахунку показника Z_L+.

Для початку, розглянемо систему коефіцієнтів, котрі застосовуються у формулі для розрахунку показника Z_L+. Як було зазначено раніше, до звичайної системи показників моделі Р. Ліса було додано показник прибутковості активів, що, з урахуванням специфіки моделі, дозволить нам більш точно оцінити фінансову стійкість банку, в результаті чого кінцевий результат буде справедливим, відносно початкового варіанту. Зобразимо отриману систему коефіцієнтів у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Перелік коефіцієнтів для розрахунку показника Z_L+ ймовірності банкрутства банку

Позначення	Назва коефіцієнта
k1	Співвідношення оборотного капіталу до активів.
k2	Співвідношення нерозподіленого прибутку до активів.
k3	Співвідношення резервів до активів.
k4	Співвідношення власного капіталу до зобов’язань.
k5	Співвідношення сукупних доходів до активів.

Після визначення використовуваних коефіцієнтів необхідно знайти ступені значущості для них. Розрахуємо їх за допомогою матриці попарних порівнянь та шкали оцінювання, визначеної експертним методом. Скориставшись непрямим методом визначення ступенів значущості, задамо коефіцієнтам відповідну оцінку, користуючись 9-бальною шкалою (від 1 до 9), де найважливішому показнику присвоюється найнижча оцінка. Після цього, шляхом попарних порівнянь з цим коефіцієнтом проводиться оцінювання решти показників моделі.

Після визначення експертних оцінок, де експертом виступає автор, за допомого MS Excel будуємо матрицю попарних порівнянь, що допоможе нам визначити ступені значущості для кожного з коефіцієнтів наступним чином (формула 3.5):

, (3.5)

Де a_i - ступінь значущості певного коефіцієнта;

 - значення елементів рядка матриці.

В результаті визначення відповідних ступенів значущості, ми зможемо розрахувати формулу ймовірності настання банкрутства за вдосконаленим методом Р. Ліса (формула 3.6):

, (3.6)

де Z_L+ - показник ймовірності настання банкрутства; а₁, …, а₅ - ступені значущості коефіцієнтів; k₁, …, k₅ - відповідні коефіцієнти моделі.

Отже, проведе мо оцінку ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за вдосконаленою моделлю Р. Ліса. Для цього, спочатку за допомогою експертного методу задамо оцінку кожному з коефіцієнтів (табл.3.6).

Таблиця 3.6 - Рангові оцінки відповідних коефіцієнтів моделі

Показник	k1	k2	k4	k5
Оцінка за де в’ятибальною шкалою	2	4	7	5	3

Після встановлення експертних оцінок, використовуючи програмне забезпечення MS Excel побудуємо безпосередньо матрицю попарних порівнянь (табл.3.7) та визначимо за нею ступені значущості кожного з коефіцієнтів формули.

Таблиця 3.7 - Матриця попарних порівнянь коефіцієнтів моделі

Показник	k1	k2	k3	k4	k5
k1	1	0,5	0,29	0,4	0,67
k2	2	1	0,57	0,8	1,33
k3	3,5	1,75	1	1,4	2,33
k4	2,5	1,25	0,71	1	1,67
k5	1,5	0,75	0,43	0,6	1

Після побудови матриці, користуючись програмою MS Excel та формулою 3.5 визначимо ступені значущості кожного з коефіцієнтів моделі (табл.3.8). Отримані значення дозволять нам повністю скомпонувати вдосконалену формулу.

Таблиця 3.8 - Ступені значущості коефіцієнтів моделі

Показник	Ступінь значущості показника
k1	0,3506
k2	0,1753
k3	0,1002
k4	0,1402
k5	0,2337

Отже, отримавши ступені значущості коефіцієнтів, відтепер вдосконалена формула визначення ймовірності банкрутства банку Р. Ліса матиме наступний вигляд (формула 3.7):

, (3.7)

де Z_L+ - значення показника ймовірності банкрутства банку;₁, …, k₅ - відповідні коефіцієнти моделі.

Враховуючи те, що в моделі змінилися як ступені значущості, так і кількість коефіцієнтів, для оцінки результатів нам потрібно визначити нові діапазони значення показника Z_L+. Щоб це зробити, проведемо ретроспективний аналіз установи, що знаходиться у стані ліквідації, а саме ПАТ "АКБ "Базис", за останні 6 років функціонування перед отриманням статусу банкрота, використовуючи формулу 3.7 Результати розрахунків, проведе них за допомогою MS Excel, зображені у таблиці 3.9 [55-60].

Таблиця 3.9 - Оцінка фінансового стану ПАТ "АКБ "Базис" за період з 2006 по 2011 роки

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
ZL+	0,3375	0,3443	0,3388	0,3399	0,3469	0,3191

Як ми бачимо з таблиці 3.8, за результатами 2011 р. ПАТ "АКБ "Базис" мав найгірші результати, тому цей показник ми візьмемо за критичну точку Z_L+ = 0,3191.

Так як результати банку були нерівномірними на протязі усього досліджуваного періоду, а сам ПАТ "АКБ "Базис" не можна віднести до стійких банківських установ, то встановимо діапазон невизначеності, що починається у точці Z_L+ = 0,3469. У випадку, якщо значення показника Z_L+ > 0,3469, банкрутство банку вважатимемо малоймовірним.

Слід зазначити, що наведе ні результати є суб’єктивною оцінкою автора, тобто допускаються певні неточності та відхилення. Для отримання більш точних даних необхідно провести більш ґрунтовний аналіз усіх українських банків за весь час функціонування, що дозволить максимально адаптувати модель для умов ринку банківських послуг України.

Отже, користуючись отриманими даними та формулою 3.7 ми можемо визначити ймовірність банкрутства ПАТ "Платинум Банк", користуючись вдосконаленою моделлю Р. Ліса для оцінки фінансової стійкості банку. Результати розрахунку наведено на рисунку 3.10 [42-44].

Рисунок 3.10 - Значення показника Z_L+ для ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Отже, в результаті проведе них розрахунків ми бачимо, що показник оцінки фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" за аналізований період змінився з 0,3821 у 2010 р. до 0,3742 у 2012 р., що відповідає спаду на 0,0079 або на 2,16%. Але, варто відмітити, що за останній рік даний показних зріс, що є досить позитивним фактором. Зважаючи на те, що за останні роки показник знаходився у проміжку Z_L+ > 0,3469 з тенденцією на покращення, це вказує нам на малу ймовірність банкрутства Банку у найближчому майбутньому.

У таблиці М.1 наведемо порівняльну характеристику показника Z досліджуваних моделей прогнозування банкрутства банку на прикладі ПАТ "Платинум Банк".

Загалом з таблиці М.1 ми бачимо, що розрахунки ймовірності банкрутства Банку за різними моделями дають нам неоднозначні результати. Це пов’язано з тим, що кожна з моделей була розроблена для економік різних країн з урахуванням певних факторів впливу на результати розрахунків. Де які з моделей, як двофакторна модель Е. Альтмана та модель прогнозування банкрутства Р. Ліса мають більш просту інтерпретацію результатів, тобто вони не враховують перебування банку в зоні невизначеності, коли результати не вказують на критичність стану, але вже потрібно приймати необхідні міри з боку менеджменту для покращення ефективності роботи банку. Модель К. Спрінгейта у цьому плані більш продумана, тому має де які переваги.

Для вдосконалення було використано прогнозну модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. Як вдосконалення було використано додавання ще одного коефіцієнту, а саме - прибутковості активів, що, як ми визначили в підрозділі 3.1 є досить вагомим фактором впливу на фінансову стійкість банку. Зважаючи на це, були перераховані ступені значущості для кожного з коефіцієнтів та проведено ретроспективний аналіз по ПАТ "АКБ "Базис" для адаптації результатів до проблемних банків України. Щоб вдосконалити точність даної моделі, потрібно провести розрахунки по більш об’ємній вибірці як збанкрутілих, так і діючих банків. Варто зазначити, що вдосконалення є повністю суб’єктивною точкою зору автору, тобто доцільність використання даної моделі можна інтерпретувати по-різному.

В результаті проведеного дослідження можна сказати, що ПАТ "Платинум Банк" має стійкий фінансовий стан і банкрутство у найближчому майбутньому йому не загрожує, але це не є причиною для припинення розвитку. Що стосується вдосконаленої моделі Р. Ліса, то можна сказати, що вона більш адаптована для економічних умов України, тобто у разі потребі її можна використовувати для розрахунку ймовірності банкрутства будь-якої банківської установи в наший країні.

Висновки до розділу 3

У ході написання третього розділу ми провели аналіз факторів впливу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк". Було проведе но кореляційний та регресійний аналіз впливу кожного фактору окремо та виявлено, котрі з них є значущими, а які не несуть суттєвих наслідків для фінансової стійкості банку.

До значущих ми можемо віднести такі, як власний капітал, прибуток, рентабельність активів та капіталу. При чому, найбільш вагомим з них можна вважати рентабельність активів, котра в де кілька разів перевищує показники інших елементів, а її значення коефіцієнта кореляції та детермінації наближені до максимальних.

До незначущих відносимо нормативи адекватності регулятивного та основного капіталів, норматив поточної ліквідності, величину валютних резервів НБУ та фінансову глибину. Найменший вплив на фінансову стійкість банку, за результатами розрахунків, мають показники нормативів НБУ. При цьому норматив адекватності регулятивного капіталу та норматив поточної ліквідності приблизно однакові по рівню їх незначущості.

Після того було проведено оцінку ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за де кількома моделями. В результаті проведе них розрахунків за моделями Е. Альтмана, Р. Ліса та К. Спрінгейта було визначено, що Банк є фінансово надійним і його банкрутство в найближчий час малоймовірне. Але, зважаючи на певні недоліки даних моделей, а саме на їх не адаптованість до економічних умов України, отримані результати не можна назвати вичерпно правильними. Тому, нами було вдосконалено одну з використовуваних моделей та проведено аналіз Банку за нею. Для вдосконалення було взято прогнозну модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. У процесі вдосконалення було використано додавання ще одного коефіцієнту, а саме - прибутковості активів. Також було перераховано ступені значущості для кожного з коефіцієнтів та проведено ретроспективний аналіз по ПАТ "АКБ "Базис" для адаптації результатів відповідно до проблемних банків України. В результаті проведеного аналізу можна з точністю сказати, що в найближчий час ймовірність настання банкрутства ПАТ "Платинум Банк" дуже низька.

Не зважаючи на отримані результати, Банку ще є над чим працювати та куди вдосконалюватися. Зважаючи на те, що система ризик-менеджменту є невід’ємною частиною системи менеджменту та організаційної структури банку загалом, її ефективна діяльність дозволить зменшити негативний вплив ризиків на функціонування банківської установи, в результаті чого почне збільшуватися дохід, зменшуватися витрати та покращуватися фінансова стійкість у цілому. Такий процес розвитку забезпечить для ПАТ "Платинум Банк" успішне майбутнє та зведе до мінімуму ймовірність банкрутства даної установи.

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях у ПАТ "Платинум банк"

Як відомо, успіх організації у більшій мірі залежить від роботи її персоналу. Тому не дарма велика кількість банківських установ відчувають на собі тиск конкурентів у боротьбі за вправних банківських спеціалістів та досвідчених управлінців. Це, в першу чергу, виражається у коригуванні розміру заробітної плати, наданні привабливої перспективи кар’єрного зростання, а також поліпшення умов праці, рівень якого у значній мірі демонструє імідж банку.

Велика кількість небезпечних та шкідливих пристроїв робітника відділення банку вимагають від нього дотримання усіх правил користування даними пристроями, а з боку банку - відповідально ставитися до забезпечення працездатного обладнання належної якості.

Особлива увага банку до охорони праці і безпеки своїх співробітників - це запорука успіху банківської установи і перший його крок до статусу банку № 1 у запеклій конкурентній боротьбі веде ння бізнесу.

4.1 Система управління охороною праці в ПАТ "Платинум Банк"

Управління охороною праці в банку здійснюється згідно Законів України та інших нормативно правових актів (табл. Н.1). Менеджмент охорони праці є складовою частиною менеджменту організації, незалежно від форми власності і вирізняється більш поглибленим аналізом, так званого, правового праце-охоронного менеджменту, а також гігієнічного, технічного та соціально-економічного.

Впродовж всієї своєї діяльності ПАТ "Платинум Банк" гідно підтримує імідж банку соціального розвитку, беручи активну участь у соціальних програмах.

Організаційна структура банку не виокремлює службу з охорони праці, але функціонування банківської установи проходить згідно чинних нормативно-правових актів України та внутрішніх положень банку. Як було зазначено, служби з охорони праці у відділенні немає, але створено наказ про призначення відповідального з охорони праці. Відповідно до ЗУ "Про охорону праці" функції служби з охорони праці у відділенні банку, чисельність працівників якого не перевищує 50, може виконувати 1 людина - начальник відділення або його заступник [62].

Так, у відділенні ПАТ "Платинум Банк" відповідальною особою з питань охорони праці є начальник відділення. Служби охорони праці в банку не створено, так як чисельність працюючих є невеликою. Начальник відділення проводить обов’язкове ознайомлення з текстом електронного документу відповідної тематики з подальшим проходженням он-лайн тестування щодо засвоєного матеріалу.

При влаштуванні на роботу кожен майбутній працівник проходить інструктаж з охорони праці, та підписує інструкцію про ознайомлення з охороною праці в банку. В цей час працівник повинен ознайомитися в першу чергу з основними положеннями про особливості діяльності банку, умовами колективного договору, інструкціями з охорони праці та протипожежного інструктажу.

Розділ "Охорона праці" колективного договору, що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, складається з 4 сторінок, де зазначено умови праці, графік роботи, вихідні дні, обсяги відпусток, основні положення у випадку тимчасової непрацездатності, основні вимоги до оформлення лікарняних та інше. Розділ "Охорона праці" колективного договору є цілком вичерпним, достатньо повним та зрозумілим.

Одним з основних недоліків організації роботи банку у сфері охорони праці є відсутність у відділенні наявності спеціально обладнаного місця зі всіма документами відповідної тематики. Це може негативно вплинути на знання матеріалу співробітниками, а тому можливе порушення останніми правил та рекомендацій служби охорони праці при роботі з електроприладами та іншим обладнанням. В результаті цього рекомендується створення куточку з повним переліком внутрішньобанківських документів, що стосуються охорони праці, у друкованому вигляді для своїх співробітників.

Також варто зазначити, що відділення ПАТ "Платинум Банк" щороку витрачає значні кошти на охорону праці. Детальні дані за останні 3 роки наведе ні в таблиці П.1.

Таким чином, організація охорони праці і відповідність її чинним нормам українського законодавства у межах цього підрозділу оцінено на "задовільно".

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в ПАТ "Платинум Банк"

Відділення ПАТ "Платинум Банк" розташовано в двоповерховому цегляному будинку. Саме приміщення розташовано на першому поверсі і займає площу 50 м², має довжину - 10 м, ширину - 5 м та висоту - 3,5 м. У відділенні працюють 6 осіб, в тому числі: 4 спеціалісти з обслуговування фізичних та юридичних осіб, 1 охоронець та начальник відділення. На кожного робітника приходиться 8,3 м² площі приміщення і 29,1 м³ об’єму приміщення, тобто нормативи площі і об’єму виробничого приміщення на одного працюючого дотримані (6 м²; 20 м³ відповідно). Робоче місце обслуговуючого персоналу оснащене відповідним обладнанням, що дозволяє в повному обсязі виконувати персоналом банку належним чином покладе них на них обов’язків.

Що стосується питань промислової естетики, то слід зазначити, що стіни забарвлені в білий колір, що сприяє ненапруженій атмосфері, стелі сіро-білого кольору. Взагалі, забарвлення приміщення виконано в світлих та тонізуючих тонах, що сприяє гарному настрою робітників, сприяє візуальному розширенню об’єму кімнат, а також кращій освітленості приміщення. Підлога - з покриттям із мармурних плит, зручна для обов’язкового щоденного вологого прибирання. Робочі місця обладнані сучасними виробничими меблями, чиї розміри регулюються відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей працівників.

Дані, які стосуються метеорологічних умов праці, а також їх відповідність нормативним значенням наведе ні в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Параметри санітарно-гігієнічних умов праці відділення

№	Параметри	Фактичне значення	Норматив	Відповідність фактичним значенням нормативу
1.	Температура повітря в холодний період, оС	22	21-24	відповідає
2.	Температура повітря в теплий період, оС	23	22-25	відповідає
3.	Відносна вологість, %	60	40-60	відповідає
4.	Швидкість руху повітря, м/с	0,09	0,1	відповідає
5.	Запиленість, мг/м3	0,1	4	відповідає
6.	Освітленість, лк	450	400	відповідає
7.	Рівень шуму, дБл	60	65	відповідає

У відділенні встановлено 2 кондиціонери потужністю 600 м3/год, які автоматично підтримують в приміщенні задані параметри повітряного середовища в холодний та теплий період. Систему вентиляції в даному приміщенні можна охарактеризувати як суміщену припливно-витяжну і загальнообмінну. Що стосується холодного періоду, то для забезпечення нормативних параметрів температури повітря додатково використовується кондиціонер.

В досліджуваному приміщенні освітлення суміщене. Природне освітлення - бокове, одностороннє через 2 великих вікна. Штучне - загальне рівномірне освітлення світильниками типу ЛСП 01 з люмінесцентними лампами типу ЛБ, які вмонтовані в підвісну стелю.

Вікна даного відділення виходять на алею і достатньо віддалені від центральної дороги, тобто захищені від прямого вилучення у вікна пилу і вихлопних газів від транспортних засобів. В приміщенні відсутні джерела шкідливих речовин.

Специфіка роботи в відділення банку полягає в тому, що кожен де нь відбувається поєднання телефонних розмов з клієнтами з інтенсивним використанням комп’ютерів та принтерів. Все це у поєднанні з шумом від кондиціонеру створює рівень шуму в середньому 54 Гц, що не перевищує нормативного значення. Рівень вібраційного навантаження складає 68 дБ, що знаходиться в межах його допустимих значень згідно з ГОСТ 12.1.012-90 і цілком заслуговує оцінки "комфорт". Рівні електромагнітних випромінювань різних діапазонів в межах допустимих значень [65 - 68].

Конструкція робочого місця користувача ПК забезпечує підтримання нормальної робочої пози, завдяки оптимальним розмірам стола та стільця, а також розміщення складових ПК згідно вимог. Забезпечується підтримання оптимальної робочої пози відповідно таким ергономічним характеристикам: ступні ніг - на підлозі (не передбачено підставки для ніг), стегна - в горизонтальній площині, лікті - під кутом близько 85 град. до вертикальної площини, що відповідає нормативним вимогам [71].

Периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на одному робочому столі з одного боку, відносно користувача. Розміщення принтера на робочому місці не впливає на видимість монітору, а також забезпечує зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів складає 90 град. Висота робочої поверхні столу для персонального комп’ютера складає 730 мм, а ширина - близько 900-1200 мм. в залежності від виконуваних обов’язків, ширина - 700 мм. Робочий стіл для персонального комп’ютера має простір для ніг висотою близько 800-900 мм.

Робоче крісло користувача ПК має основні елементи: сидіння, спинку та знімні підлокітники. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників неслизька, повітропроникна, напівм’яка.

Отже, виходячи з принципів гігієнічної класифікації, умови праці ПАТ "Платинум Банк" відносяться до 1 класу - оптимальні умови праці.

Санітарно-побутові приміщення розташовані й обладнані відповідно до встановлених норм [64]. Туалетна кімната сполучена з умивальником і знаходиться наприкінці коридору. Також є побутова кімната, в якій стоїть шафа для верхнього одягу, стіл, стільці, холодильник та мікрохвильова піч. Санітарний стан приміщень відповідає санітарно-гігієнічним нормам завдяки щоденному прибиранню. Таким чином, всі санітарно-гігієнічні характеристики приміщення відповідають нормативним вимогам.

Джерелом електромагнітного випромінювання в банку є монітори ЕОМ, що представляють собою електронно-променеві трубки. Однак в банку застосовуються рідкокристалічні монітори сучасного покоління, які відповідають санітарним вимогам стосовно захисту від випромінювань.

Рівень травматизму та одержаних професійних захворювань працівників відділення ПАТ "Платинум Банк" є мінімальним у зв’язку з дотриманням працівниками банку всіх правил та рекомендацій стосовно охорони праці, постійною заміною застарілого обладнання новим, а також періодичною їх діагностикою. Крім того, було проведе но загальну оцінку стану охорони праці Банку, що детальніше зображено у таблиці Р.1.

Отже, під час дослідження умов праці на даному відділенні проблемні питання, що потребують негайного вирішення, не виявлено. Основними факторами, що впливають на працездатність спеціалістів відділення є температура повітря та рівень шуму. У першому випадку банком було встановлено 2 кондиціонери для більш оперативного реагування на відхилення фактичного значення температури повітря від бажаного.

ПАТ "Платинум Банк" також розробив систему обслуговування клієнтів у формі договірної зустрічі з визначенням часу. Такий підхід роботи банківської установи частково зменшує навантаження на відділення у пік напливу клієнтів, компенсуючи часом їх низької активності, що позитивно впливає на рівень шуму.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях у ПАТ "Платинум Банк"

Оскільки приміщення відділення ПАТ "Платинум Банк" не запилене, параметри температури та вологості повітря в межах норми, то його можна класифікувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне приміщення або приміщення без підвищеної небезпеки.

Системи електропостачання, монтаж електричного освітлення виконано з урахуванням нормативних документів. Електрообладнання, електропроводи та кабелі відповідають класу зони за ПВЕ (приміщення, де є тверді горючі речовини, горючий пил і волокна не виділяються).

В приміщенні є 6 комп’ютерів та 2 багатофункціональних пристрої. Що стосується іншої техніки, то у відділенні є 2 кондиціонери для охолодження/нагріву повітря. Устаткування працює під напругою 220 V. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагоджування ЕОМ виконана в приміщенні як окрема групова три-провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

Все електрообладнання має апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів: зокрема, в усі ЕОМ вмонтовані датчики системи перевантаження, і при щонайменших негараздах з електрикою комп’ютери автоматично вимикаються. В відділенні проведе на внутрішня електропроводка, оснащена 15 розетками для підключення електроприладів. Заміри опору ізоляції електричних мереж проводяться 1 раз на рік, про що складається відповідний акт [63].

Між робочими місцями встановлено перегородку зі скла на відстані 0,5 м від кожного працюючого. Робочі місця розміщені на відстані 1 м від стін, відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого дорівнює 3 м.

Відповідно до положення "Про навчання з питань охорони праці" ДНАОП 0.00-4.12-99 всі посадові особи до початку виконання своїх посадових обов’язків і періодично, один раз у три роки, відповідно до наказу керівника управління проходять навчання і перевірку знань з охорони праці.

Ступінь вогнестійкості будівлі, де знаходиться приміщення відділення - І. Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою - В, тому, що в приміщенні знаходяться тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (папір, пластик, деревина) [69]. З погляду пожежної безпеки можливими причинами виникнення пожежі у відділенні можуть бути:

необережне поводження з вогнем;

використання зіпсованого обладнання;

паління в недозволених місцях;

незадовільний стан електротехнічних пристроїв;

порушення правил їх експлуатації.

Заходами щодо попередження пожежі є:

своєчасне усунення несправних комутуючих елементів, електричних мереж;

недопущення у використанні зіпсованого обладнання, відкритого вогню, паління у приміщенні філії.

У відділенні визначено шлях евакуації працівників у випадку виникнення пожежі [70]. Евакуаційний вихід чітко позначений і він знаходиться завжди вільним. Схема евакуації знаходиться на видному місці у приміщенні і з нею ознайомлені всі (рис. С.1). Двері на шляху евакуації відчиняються у напрямку виходу з приміщення, вони замикаються на запори, які легко відмикаються без ключів. Ширина евакуаційного виходу 1,5 м.

Приміщення оснащене 2 вуглекислотними вогнегасниками типу ВВ-5, які придатні для гасіння пожежі електрообладнання під напругою до 10000 В. Вогнегасники навішені на вертикальній конструкції на висоті 1,5м від рівня підлоги. Маса вогнегасників 13,5 кг. Приміщення відділення обладнане системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами.

Проведе ний аналіз і виконаний розрахунок свідчать, що у відділенні ПАТ "Платинум Банк" приділяється увага створенню безпечних та нешкідливих умов праці: дотримані санітарно-гігієнічні норми, норми електробезпеки та основні норми пожежної безпеки.

Разом з тим, слід відзначити наявність евакуаційного виходу з приміщення без чого неможливо забезпечити, у випадку виникнення пожежі, безпечну евакуацію людей протягом необхідного часу.

Висновки до розділу 4

Система організації умов праці у відділені ПАТ "Платинум Банк" побудована належним чином, відповідно до умов українського законодавства. Приміщення достатньо просторе, світле, обладнане сучасними електроприладами, діагностика яких проводиться планово. Також у відділенні організована робота вологого прибирання задля зменшення пило забрудненості у приміщенні.

Хоча приміщення відділення відноситься до вогненебезпечних, все ж таки, банківська установа приділила достатньо уваги організації аварійного виходу, наявності вогнегасників тощо. Однак поруч з цим існують де кілька недоліків організаційного характеру.

Основним недоліком, що було виявлено, стала відсутність систематично повного переліку (архіву) нормативних документів у галузі охорони праці та спеціалізованого куточка для користування співробітниками банку. Все ж таки, відповідно до законодавства, відділення має у наявності журнали електро - та пожежної безпеки, журнали відвідування техніків та спеціалістів, журнали, що фіксують поломки та разові виходи з ладу банкоматів, електрообладнання та інших пристроїв.

ПАТ "Платинум Банк" також сприяв забезпеченню відділення додатковим кондиціонером для більш оперативного реагування на зміну температури повітря у небажаному напрямку, а також запровадив консультаційні зустрічі з клієнтами банку у найменш завантажений робочий час для зменшення рівня шумового забруднення.

Проведе ний аналіз свідчить, що у відділені ПАТ "Платинум Банк" приділяється увага створенню безпечних та нешкідливих умов праці: дотримані санітарно-гігієнічні норми, норми електробезпеки, основні норми пожежної безпеки.

Висновки

У ході виконання дипломної роботи ми прийшли до наступних висновків.

Розглянуто поняття банківських ризиків, ризик-менеджменту, порівняно категорії "ризик" та "невизначеність", а також розглянуто хронологію еволюції ризик-менеджменту з точок зору багатьох вчених. В процесі дослідження було виявлено, що останнім часом система управління ризиками користується методом "згори-вниз", тобто процес керування йде від начальників до робітників нижчих ланок, що надає змогу більш структуровано підходити до вирішення проблеми та використовувати ширшу методологічну базу з залученням меншого обсягу витрат.

Досліджено сутність системи ризик-менеджменту: мету, завдання, суб’єкти та об’єкти управління, структурні підсистеми, принципи впливу на процес прийняття рішень, а також наведено узагальнюючу систему управління банківськими ризиками та етапи управління ними.

Проаналізовано функціональну підсистему ризик-менеджменту, її структуру та особливості. Також було розглянуто агентства Standard & Poor’s та Moody’s Fitch, які вираховують оцінку ефективності системи ризик-менеджменту та здійснюють оцінку внутрішньої продуктивності роботи системи управління ризиками, а також агентство "Кредит-рейтинг", що займається даними питаннями на внутрішньодержавному рівні. Також було піднято питання проблеми оцінки як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту системи ризик-менеджменту, від якої залежить усунення недоліків у процесі управління ризиками, а отже й ефективність роботи банку в цілому.

Детально досліджено економічне становище ПАТ "Платинум Банк", проведено оцінку ризиків за 2010-2012 роки та розглянуто організацію системи управління ризиками загалом.

Проведено аналіз банківських ризиків, а саме кредитного, ринкового та ризику ліквідності. Слід зауважити, що до ринкового ризику входять процентний, валютний, операційний, правовий, географічний та стратегічний. В процесі дослідження було проаналізовано саме кредитний, процентний, валютний та ризик ліквідності. Варто сказати, що Банк дотримується усіх нормативів НБУ щодо кредитного ризику та ризику ліквідності. Аналізуючи кредитні ризики слід відмітити, що значно збільшився рівень прострочених кредитів, а саме майже у 7 разів, порівняно з 2010 роком, що є наслідком значного зростання кількості клієнтів. Що стосується процентного ризику, то вразливість до нього нівелюється за рахунок контрактів Банку з міжнародними організаціями, що надають змогу залучати кошти за фіксованими ставками. Але, це є й негативним фактором, так як приводить до надлишкової ліквідності. Загалом ситуація стосовно ризиків у Банку знаходиться на достатньому рівні, що є заслугою розвинутої та прогресивної системи ризик-менеджменту банківської установи.

Відображено систему ризик-менеджменту Банку, включно з її організаційною структурою та методиками щодо управління різними видами ризиків. У Банку запроваджено комплексну систему управління ризиками, що функціонує на засадах своєчасної ідентифікації, контролю, оцінки ризиків та прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно їх мінімізації. Організаційна структура ризик-менеджменту ПАТ "Платинум Банк" складається з Правління, Департаменту ризиків, профільних комітетів та служби внутрішнього аудиту. Кожен з наведе них елементів має унікальну структуру та здійснює властиві лише йому функції, що допомагає якнайшвидше та якнайефективніше сприяти досягненню поставлених цілей та виконанню задач системи ризик-менеджменту.

Проаналізовано фактори впливу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк". Було проведе но кореляційний та регресійний аналіз впливу кожного фактору окремо та виявлено, котрі з них є значущими, а які не несуть суттєвих наслідків для фінансової стійкості банку. До значущих ми можемо віднести такі, як власний капітал, прибуток, рентабельність активів та капіталу. При чому, найбільш вагомим з них можна вважати рентабельність активів, котра в де кілька разів перевищує показники інших елементів, а її значення коефіцієнта кореляції та детермінації наближені до максимальних. До незначущих відносимо нормативи адекватності регулятивного та основного капіталів, норматив поточної ліквідності, величину валютних резервів НБУ та фінансову глибину. Найменший вплив на фінансову стійкість банку, за результатами розрахунків, мають показники нормативів НБУ. При цьому норматив адекватності регулятивного капіталу та норматив поточної ліквідності приблизно однакові по рівню їх незначущості.

Проведе но оцінку ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за де кількома моделями. В результаті проведе них розрахунків за моделями Е. Альтмана, Р. Ліса та К. Спрінгейта було визначено, що Банк є фінансово надійним і його банкрутство в найближчий час малоймовірне. Але, зважаючи на певні недоліки даних моделей, а саме на їх не адаптованість до економічних умов України, отримані результати не можна назвати вичерпно правильними.

Вдосконалено прогнозну модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. У процесі вдосконалення було використано додавання ще одного коефіцієнту, а саме - прибутковості активів. Також було перераховано ступені значущості для кожного з коефіцієнтів та проведено ретроспективний аналіз по ПАТ "АКБ "Базис" для адаптації результатів відповідно до проблемних банків України. В результаті проведеного аналізу можна з точністю сказати, що в найближчий час ймовірність настання банкрутства ПАТ "Платинум Банк" дуже низька.

Не зважаючи на отримані результати, Банку ще є над чим працювати та куди вдосконалюватися. Зважаючи на те, що система ризик-менеджменту є невід’ємною частиною системи менеджменту та організаційної структури банку загалом, її ефективна діяльність дозволить зменшити негативний вплив ризиків на функціонування банківської установи, в результаті чого почне збільшуватися дохід, зменшуватися витрати та покращуватися фінансова стійкість у цілому. Такий процес розвитку забезпечить для ПАТ "Платинум Банк" успішне майбутнє та зведе до мінімуму ймовірність банкрутства даної установи.

Також було проведено аналіз системи організації умов праці у відділені ПАТ "Платинум Банк", в результаті якого можна сказати, що вона побудована належним чином, відповідно до умов українського законодавства. Приміщення достатньо просторе, світле, обладнане сучасними електроприладами, діагностика яких проводиться планово. Також у відділенні організована робота вологого прибирання задля зменшення пилозабрудненості у приміщенні.

Проведе ний аналіз свідчить, що у відділені ПАТ "Платинум Банк" приділяється увага створенню безпечних та нешкідливих умов праці: дотримані санітарно-гігієнічні норми, норми електробезпеки, основні норми пожежної безпеки.

Список використаних джерел

1.      Загородній, А.Г. Фінансовий словник [Текст] / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - 2-ге вид., випр. та доп. - Львів: Центр Європи, 1997. - 576 с. - ISBN 966-7293-51-3.

2.      Уткин, Э.А. Риск-менеджмент [Текст]: учебник / Э.А. Уткин. - М.: Экмос, 1998. - 288 с. - ISBN 5-86275-045-2.

.        Економічний словник-довідник [Текст] / за ред. д-ра екон. наук, проф. С.В. Мочерного. - К.: Феміна, 1995. - 368 с. - ISBN 5-7707-8835-6.

.        Панова, Г.С. Кредитная политика коммерческого банка [Текст] / Г.С. Панова. - М.: ДИС, 1997. - 464 с. - ISBN 5-86509-048-8.

.        Гамза, В.А. Безопасность коммерческого банка [Текст]: учебно - практическое пособие / В.А. Гамза, И.Б. Ткачук. - М.: Издатель И.И. Шумилова, 2000. - 216 с. - ISBN 5-89784-055-5.

.        Про основні засади де ржавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності [Текст]: закон України вiд 05.04.2007 № 877-V // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2007. - № 29. - С.389.

.        Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності [Текст]: закон України вiд 01.12.2005 № 3164-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2007. - 29. - Ст.389.

.        Найт, Ф. Риск, неопреде ленность и прибыль [Текст] / Ф. Найт; пер. с англ. - М.: Де ло, 2003. - 360 с. - ISBN 5-7749-0306-0.

.        Мелкумов, Я.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций [Текст] / Я.С. Мелкумов. - М.: ИКЦ "ДИС", 1997. - 367 с. - ISBN 5-86225-239-8.

.        Бахчеева, М.Н. Страхование имущества предприятия как элемент комплексной системы управления рисками [Текст] / М.Н. Бахчеева // Управление финансовыми рисками, 2005. - № 3. - С.5-16.

.        Хаймурзина, Н.З. Подходы к опреде лению понятия "риск" [Текст] / Н.З. Хаймурзина // Экономические науки: Ученые записки. - Ульяновск: Ульяновский государственный университет, 2003. - Ч.1. - Выпуск 7. - С.76-79.

.        Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України [Електронний ресурс]: постанова Правління НБУ від 02.08.2004 № 361. - Режим доступу: #"826025.files/image032.gif">

Рисунок А.1 - Організаційне забезпечення управління банківськими ризиками

Додаток Б

 

Рисунок Б.1 - Система управління банківськими ризиками

Додаток В

 

Рисунок В.1 - Інформаційно-логічна модель управління банківськими ризиками

Додаток Г

Таблиця Г.1 - Етапи розвитку ризик-менеджменту

Період	Характеристика етапу	Важливі події
1970-і рр.	Мікроризик-енеджмент: Управління ризиками на рівні окремих осіб (брокери, спеціалісти фінансових відділів, відділу внутрішнього контролю).	1973р. - публікація Блеком і Шоулзом формули оцінки вартості опціонів, що дало початок кількісної оцінки та управління валютними ризиками.
1980-і рр.	Управління активами і пасивами на рівні казначейства. Стратегічне управління активами і пасивами шляхом планування та контролю (задіяні спеціалісти аналітичного відділу, департаменту планування та внутрішнього контролю).	Кінець 1980-х рр. -  створення концепції "вартість під ризиком" (VAR); 1988р. - затвердження "Базель I".
1990-і рр.	Макроризик-менеджмент: Управління ринковим, кредитним ризиком шляхом контролю ризику в рамках фінансово-аналітичного департаменту; поява функції "управління ризиком"; створення перших підрозділів з ризик-менеджменту. Управління операційним ризиком шляхом проведення внутрішнього аудиту.	1996р. - створення Міжнародної асоціації спеціалістів з управління ризиками; 1997р. - Risk Metrics Group обнародувала спосіб розрахунку показника Credit VAR.
Початок XXI ст.	Корпоративний ризик-менеджмент: Комплексний підхід до управління ризиками, капіталом та оперативного управління активами і пасивами.	2002р. - Створення Міжнародної професійної асоціації ризик-менеджерів (PRMIA); 2004р. - затвердження "Базеля II" - Міжнародна конвергенція вимірювання капіталу та стандарти капіталу". 2010р. - затвердження "Базель III".

Додаток Д

Таблиця Д.1 − Динаміка та структура пасивів ПАТ "Платинум Банк" з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Пасиви	На 01.01.2011		На 01.01.2012		На 01.01.213		Абсолютний приріст, тис. грн.			Темп росту, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу
							на 1.01.2012	на 1.01.2013		на 1.01.2012	на 1.01.2013
Зобов'язання	1258680	77,18	3379889	90,01	3314158	89,64	2121209	-65731	2055478	268,53	98,06	263,30
Власний капітал	372096	22,82	375067	9,99	382864	10,36	2971	7797	10768	100,80	102,08	102,89
Усього пасивів	1630776	100	3754956	100	3697022	100	2124180	-57934	2066246	230,26	98,46	226,70

Додаток Е

Сукупність показників економічного стану ПАТ "Платинум Банк"

Таблиця Е.1 − Динаміка та структура власного капіталу ПАТ "Платинум Банк" з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Власний капітал	На 01.01.2011		На 01.01.2012		На 01.01.2013		Абсолютний приріст, тис. грн.				Темп росту, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	в порівнянні з попереднім роком			за період аналізу	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу
							на 1.01.2012		на 1.01.2013		на 1.01.2012	на 1.01.2013
Статутний капітал	380567	102,28	380567	101,47	380567	99,40	0		0	0	100	100	100
Емісійні різниці	0	0	0	0	0	0	0		0	0	0	0	0
Незареєстровані внески до статутного капіталу	0	0	0	0	0		0	0	0	0	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	9409	2,53	2970	0,79	1164	0,30		-6439	-1806	-8245	31,57	39, 19	12,37
Резервні та інші фонди банку	430	0,12	900	0,24	1133	0,30		470	233	703	209,30	125,83	263,37
Резерви переоцінки	-18309	-4,92	-9371	-2,50	0	0		8938	9371	18309	51,18	0	0
Усього власного капіталу	372096	100	375067	100	382864	100		2971	7797	10768	100,80	102,08	102,89

Таблиця Е.2 − Динаміка та структура зобов'язань ПАТ "Платинум Банк" з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Зобов'язання	На 01.01.2011		На 01.01.2012		На 01.01.2013		Абсолютний приріст, тис. грн.			Темп росту, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу
							на 1.01.2012	на 1.01.2013		на 1.01.2012	на 1.01.2013
1. Кошти банків	0	0	39188	1,16	0	0	39188	-39188	0
2. Кошти юридичних осіб, усього	182097	14,47	665381	19,69	424169	12,80	483284	-241212	242072	365,40	63,75	232,94
2.1 Кошти юр. осіб на вимогу	34698	2,76	387257	11,46	42698	1,29	352559	-344559	8000	1116,08	11,03	123,06
3. Кошти фізичних осіб, усього	391587	31,11	2175622	64,37	2543682	76,75	1784035	368060	2152095	555,59	116,92	649,58
3.1 кошти фізичних осіб на вимогу	42628	3,39	182692	5,41	194970	5,88	140064	12278	152342	428,57	106,72	457,37
4. Боргові ЦП, емітовані банком	102183	8,12	45409	1,34	13366	0,40	-56774	-32043	-88817	44,44	29,43	13,08
5. Інші залучені кошти	434452	34,52	260176	7,70	93938	2,83	-174276	-166238	-340514	59,89	36,11	21,62
6. Зобов’язання щодо поточного податку на прибуток	1231	0,10	5150	0,15	0	0	3919	-5150	-1231	418,36	0	0
7. Відстрочені податкові зобов’язання	0	0	4442	0,13	0	0	4442	-4442	0		0
8. Інші фінансові зобов’язання	21142	1,68	27147	0,80	82541	2,49	6005	55394	61399	128,40	304,05	390,41
9. Субординований борг	110823	8,80	111215	3,29	111259	3,36	392	44	436	100,35	100,04	100,39
Усього зобов’язань	1258680	100	3379889	100	3314158	100	2121209	-65731	2055478	268,53	98,06	263,30

Таблиця Е.3 − Динаміка та структура активів ПАТ "Платинум Банк" з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Активи	На 01.01.2011		На 01.01.2012		На 01.01.2013		Абсолютний приріст, тис. грн.			Темп росту, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу
							2012 р.	2013 р.		на 1.01.2012	на 1.01.2013
1. Грошові кошти та їх еквіваленти	71426	4,38	402125	10,71	146425	3,96	330699	-255700	74999	563	36,41	205
2. Кошти обов’язкових резервів банку в НБУ	0	0	0	0	18538	0,50	0	18538	18538	-	-	-
3. Торгові цінні папери	0	0	0	0	0	0	0	0	0	-	-	-
4. Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток	0	0	0	0	0	0	0	0	0	-	-	-
5. Кошти в інших банках усього	413530	25,36	925558	24,65	531541	14,38	512028	-394017	118011	223,82	57,43	128,54
6. Кредити та заборгованість клієнтів, усього	1216154	74,58	2728423	72,66	2515986	68,05	1512269	-212437	1299832	224,35	92,21	206,88
6.1 у тому числі кредити та заборгованість юридичних осіб	0	0	32263	0,86	17074	0,46	32263	-15189	17074	-	52,92	-
6.2 кредити та заборгованість фізичних осіб	1216154	74,58	66,15	2711349	73,34	1267569	227626	1495195	204,23	109,16	222,94
7. Цінні папери в портфелі банку на продаж	1080	0,07	1173	0,03	1173	0,03	93	0	93	108,61	100	108,61
8. Цінні папери в портфелі банку до погашення	0	0	0	0	0	0	0	0	0	-	-	-
9. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії	0	0	0	0	0	0	0	0	0	-	-	-
10. Інвестиційна нерухомість	6096	0,37	75987	2,02	65222	1,76	69891	-10765	59126	1246,51	85,83	1069,92
11. Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	53	0	82	0	35	0	29	-47	-18	154,72	42,15	65,22
12. Відстрочений податковий актив	177	0,01	0	0	1320	0,04	-177	1320	1143	0	-	745,71
13. Основні засоби та нематеріальні активи	110024	6,75	180632	4,81	161243	4,36	70608	-19389	51219	164,18	89,27	146,55
14. Інші фінансові активи	7162	0,44	9211	0,25	21115	0,57	2049	11904	13953	128,61	229,24	294,82
15. Інші активи	10422	0,64	15323	0,41	8684	0,23	4901	-6639	-1738	147,03	56,67	83,32
16. Необоротні активи, утримувані для продажу, та активи групи вибуття	0	0	788	0,02	13303	0,36	788	12515	13303	-	1688,16	-
Усього активів	1630777	100	3754956	100	3697022	100	2124179	-57934	2066245	230,26	98,46	226,70

Таблиця Е.4 − Динаміка фінансових результатів ПАТ "Платинум Банк" за 2010 - 2012 рр.

Найменування статті	2010 р. тис. грн.	2011 р. тис. грн.	2012 р. тис. грн.	Абсолютний приріст, тис. грн.			Темп росту, %
				в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу	в порівнянні з попереднім роком		за період аналізу
				2011 р.	2012 р.		2011 р.	2012 р.
Процентні доходи	296652	772249	1287857,53	475597	515608,53	991205,53	260,32	166,77	434,13
Процентні витрати	-68876	-245831	-456287,42	-176955	-210456,42	-387411,42	356,92	185,61	662,48
Чистий процентний дохід/ (Чисті процентні витрати)	227776	526418	831570,10	298642	305152,10	603794,10	231,11	157,97	365,08
Комісійні доходи	353	5656	39406,57	5303	33750,57	39053,57	1602,27	696,72	11163,34
Комісійні витрати	-1241	-2367	-11325,30	-1126	-8958,30	-10084,30	190,73	478,47	912,59
Результат від операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Результат від операцій з хеджування справедливої вартості	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за cправедливою вартістю з визнанням результату переоцінки через прибутки або збитки	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	0	-354	0	-354	354	0	-	-	-
Результат від операцій з іноземною валютою	205	-5268	3537,87	-5473	8805,87	3332,87	-2569,76	-67,16	1725,79
Результат від переоцінки іноземної валюти	0	0	-23507,70	0	-23507,70	-23507,70	-	-	-
Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної	-59	-191	-5351,95	-132	-5160,95	-5292,95	323,73	2802,07	9071,09
Витрати/ (доходи), первісного визнання фінансових процентною ставкою, вищою або нижчою, ринкова	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках			-102430,85	0	-102430,85	-102430,85	-	-	-
Відрахування до резерву під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів			-510,76	0	-510,76	-510,76	-	-	-
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	250	0	0	-250	0	-250	-	-	-
Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Відрахування до резервів за зобов'язаннями	-261	-137	-733,17	124	-596,17	-472,17	52,49	535,16	280,91
Інші операційні доходи	49861	213985	164124	115632,99	279756,99	429,16	154,04	661,07
Адміністративні та інші операційні витрати	-201740	-551477	-1038548,71	-349737	-487071,71	-836808,71	273,36	188,32	514,80
Частка в прибутку/ (збитку) асоційованих компаній	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Прибуток/ (збиток) до оподаткування	15971	16550	21724,10	579	5174,10	5753,10	103,63	131,26	136,02
Витрати на податок на прибуток	-6562	-13580	-15605,35	-7018	-2025,35	-9043,35	206,95	114,91	237,81
Прибуток/ (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Прибуток/ (збиток)	9 409	2 970	6118,75	-6439	3148,75	-3290,25	31,57	206,02	65,03
ІНШИЙ СУКУПНИЙ ДОХІД:
Переоцінка цінних паперів у портфелі банку на продаж	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Результат переоцінки за операціями з хеджування грошових потоків	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Частка іншого сукупного прибутку асоційованої компанії	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Інший сукупний дохід після оподаткування за рік	0	0	0	0	0	0	-	-	-
Усього сукупного доходу за рік	9 409	2 970	6118,75	-6439	3148,75	-3290,25	31,57	206,02	65,03

Додаток Ж

 

Таблиця Ж.1 − Динаміка показників ефективності діяльності ПАТ "Платинум Банк" за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення
				2011 р. -  2010 р.		2012 р. -  2011 р.	2012 р. -  2010 р.
1. Середньорічний обсяг статутного капіталу, тис. грн.	380567	380567	380567	0		0	0
2. Середньорічний обсяг балансового капіталу, тис. грн.	367392	373582	378965	6190		5383	11573
3. Середньорічний обсяг активів банку, тис. грн.	1423723	2692867	3725989	1269144		1033122	2302266
4. Середньорічний обсяг зобов’язань банку, тис. грн.	1056331	2319285	3347024	1262954		1027739	2290693
5. Чистий прибуток, тис. грн.	9409	2970	6119	-6439		3149	-3290
Коефіцієнти ефективності діяльності
6. Прибутковість статутного капіталу,%	2,47	0,78	1,61	-1,69	0,83		-0,86
7. Прибутковість балансового капіталу,%	2,56	0,80	1,61	-1,77	0,82		-0,95
8. Прибутковість активів,%	0,66	0,11	0,16	-0,55	0,05		-0,50
9. Чиста процентна маржа,%	16,00	19,55	22,32	3,55	2,77		6,32
10. Чистий спред,%	12,39	22,04	31,83	9,65	9,79		19,44

Додаток И

Таблиця И.1 − Динаміка показників фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Найменування статті	Умовні позначення	На 01.01.2011	На 01.01.2012	На 01.01.2013	Відхилення
					01.01.2012р. -  01.01.2011 р.	01.01.2013р. -  01.01.2012 р.	01.01.2013р. - 01.01.2011р
Вихідні дані, тис. грн.
1. Власний капітал	К	372096	375067	382864	2971	7797	10768
2. Статутний капітал	СК	380567	380567	380567	0	0	0
3. Зобов’язання	З	1258680	3379889	3314158	2121209	-65731	2055478
4. Загальні активи	А	1630776	3754956	3697022	2124180	-57934	2066246
Коефіцієнти фінансової стійкості
5. Коефіцієнт надійності (ряд.1/ ряд.3)	КН	0,2956	0,1110	0,1155	-0,1847	0,0046	-0,1801
6. Коефіцієнт фінансового важеля (ряд.3/ ряд.1)	КФВ	3,3827	9,0114	8,6562	5,6288	-0,3552	5,2736
7 Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів (ряд.1/ ряд.4)	КУК	0,2282	0,0999	0,1036	-0,1283	0,0037	-0,1246
8. Коефіцієнт мультиплікатора статутного капіталу (ряд.4/ ряд.2)	КМК	4,2851	9,8667	9,7145	5,5816	-0,1522	5,4294

Додаток К

 

Таблиця К.1 − Динаміка показників ліквідності ПАТ "Платинум Банк" з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Найменування статті	Умовні позначення	На 01.01.2011р.	На 01.01.2012р.	На 01.01.2013р.	Відхилення
					01.01.2012р. -  01.01.2011р.	01.01.2013р. -  01.01.2012р.	01.01.2013р. -  01.01.2011р.
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності	КМЛ	42,92	62,58	68,42	19,66	5,84	25,5
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	КПЛ	222,17	176,86	161,68	-45,31	-15,18	-60,49
3. Коефіцієнт короткострокової ліквідності	ККЛ	122,72	96,98	87,14	-25,74	-9,84	-35,58
4. Коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку*	КВЛА/РА	0,42	0,56	0,27	0,14	-0,29	-0,15

Додаток Л

Фактор впливу	Рівняння регресії	R xy	R 2xy	t-критерій
				Фактичне значення	Критичне значення
Власний капітал	y = 7E-06x - 1,6922	0,64	0,41	5,06	2,074
Прибуток	y = 0,0001x + 0,3507	0,77	0,59	7,64	2,074
Рентабельність активів	y = 2,0874x + 0,4471	0,98	0,96	29,56	2,074
Рентабельність капіталу	y = 0,3255x + 0,5482	0,87	0,76	11,44	2,074
Норматив адекватності регулятивного капіталу	y = - 0,0549x + 1,5554	-0,13	0,02	0,63	2,074
Норматив адекватності основного капіталу	y = - 0,1195x + 2,3489	-0, 20	0,04	1,06	2,074
Валютні резерви НБУ	y = 3E-05x - 1,7551	0,33	0,11	1,87	2,074
Норматив поточної ліквідності	y = 0,0004x + 0,5924	0,13	0,02	0,68	2,074
Фінансова глибина	y = - 0,4731x + 2,3654	-0,25	0,06	1,36	2,074

Додаток М

 

Таблиця М.1 - Порівняльна характеристика значень показника Z

Рік	ZA		ZL		ZS		ZL+
	Фактичне	Інтерпретація результатів	Фактичне	Інтерпретація результатів	Фактичне	Інтерпретація результатів	Фактичне	Інтерпретація результатів
2010	-2,08	ZA<0 - банкрутство не загрожує; ZA>0 - імовірність банкрутства висока.	0,0661	ZL<0,037 - ймовірність дуже висока; ZL>0,037 - ймовірність низька.	1,0013	ZS<0,862 - велика загроза; 0,862<ZS≤2,451 - зона невизначеності; ZS>2,451 - загроза мінімальна.	0,3821	ZL+<0,3191 - велика загроза; 0,3191< ZL+£ 0,3469 - зона невизначеності; ZL+>0,3469 - мала загроза.
2011	-1,59		0,0675		1,0028		0,3640
2012	-1,43		0,0732		1,0027		0,3742

Додаток Н

Таблиця Н.1 - Нормативно-правова база з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях у відділенні №1 ПАТ "Платинум Банк" у місті Суми

№ п/п	Нормативно-правові акти (закони, накази, положення, інструкції, тощо), що повинні бути в банківській установі		Відмітка про наявність	Відмітка про відповідність чинному законодавству
1	2		3	4
1	Закон України "Про охорону праці";		+	+
2	Типове положення про службу охорони праці;		+	+
3	Положення про порядок розслідування нещасних випадків;		+	+
4	Положення про розробку інструкцій з охорони праці;		+	+
5	Перелік робіт з підвищеною небезпекою;		+	+
6	Перелік робіт, де необхідний професійний відбір;		+	+
7	Положення про медичний огляд працівників окремих категорій;		+	+
8	Перелік посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань;	+		+
9	Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, чинних на підприємстві;	+		+
10	Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (Наказ Держгірпромнагляду від 24.03.2008 року №53);	+		+
11	Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (Постанова Кабінету Міністрів України №442 від 01.09.1992 року);	+		+
12	Типове положення про комісію з питань охорони праці;	+		+
13	Типове положення "Про кабінет охорони праці"	+		+
14	Перелік професій працівників, звільнених від проведення первинного, повторного і позапланового інструктажів (за погодженням з державним інспектором з нагляду за охороною праці).	+		+
Нормативно-правові акти та проекти наказів з охорони праці
15	Положення про навчання з питань охорони праці у закладі освіти відповідно до наказу МОН України №304 від 18.04.2006 року	+		+
16	Перелік посадових очі, які зобов’язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з питань охорони праці	+		+

Додаток П

Таблиця П.1 - Витрати ПАТ "Платинум Банк" стосовно охорони праці

№ г/в	Назва групи витрат	Назва різновиду витрат	Сума витрат, тис. грн.
			2010р.	2011р.	2012р.
1	Додаткові до страхових витрат потерпілим у наслідок травм і професійних захворювань	тимчасова непрацездатність	68,3	70,4	71,2
		одноразова допомога включаючи членів родини і утриманців загиблих	0	0	0
		відшкодування витрат лікувальним установам	7,3	9,4	8,3
		санаторно-курортне обслуговування	32,4	37,1	40
		витрати на соціальну допомогу інвалідам	22,5	22,9	29,5
		інші доплати	4,3	6,4	7,9
2	Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах	додаткові відпустки	13,5	15,3	16,3
		скорочений робочий де нь	23,3	26,2	30
		лікувально-профілактичне лікування	45,8	46,8	47
		надання молока чи інших рівноцінних продуктів	0	0	0
		підвищені тарифні ставки	0	0	0
		пенсії на пільгових умовах	0	0	0
3	Витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань	витрати на праце охоронні заходи	72,4	70,6	73,7
		витрати на додаткові до колективного договору працеохоронні заходи	19,5	19,2	17,4
		витрати на праце охоронні заходи з інших джерел фінансування	5,2	4,9	6,1
4	Витрати на ліквідацію аварій і нещасних випадків у виробництві	вартість зіпсованого обладнання, інструментів	40,2	52,3	43,9
		витрати на порятунок потерпілих, розслідування нещасного випадку	0	0	0
		виплата заробітної плати і доплати за час простоїв	0	0	0
		вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, будівель, інструментів	4,5	5,2	5,3
		вартість підготовки та перепідготовки працівників замість вибулих у наслідок загибелі чи інвалідності	0	0	0
5	Штрафи та інші відшкодування	штрафи підприємства, організації за недотримання нормативних вимог охорони праці	43,8	45,1	45,3
		штрафи працівників, за порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці	31,9	32,3	34,9
		компенсації робітникам за зупинку робіт органами держнагляду за охороною праці	1,8	1,5	1,7
		компенсаційні виплати населення за пошкодження їх житлового фонду, частки майна і забруднення навколишнього середовища	0	0	0
		інші санкції	0	0	0
6	Всього витрат		436,7	465,6	478,5

Додаток Р

Таблиця Р.1 - Акт перевірки стану охорони праці у відділенні №1 ПАТ "Платинум Банк" у місті Суми станом на 22 квітня 2013 року

№	Найменування заходів з охорони праці	Відмітка про виконання (в балах)
1 1.1 1.2	Організаційні заходи Виконання заходів, передбачених колдоговорами, угодою. Наявність наказу про призначення відповідальних осіб за станом охорони праці: в установі, в кабінетах та інших підрозділах при експлуатації електрогосподарства при експлуатації котлів і обладнання котельної	10 10 10 10 0
2 2.1 2.2 2.3 2.4	Забезпечення безпечного проведе ння виробничого процесу Розміщення обладнання і його відповідність нормам охорони праці в приміщеннях. Наявність і стан захисних пристроїв на обладнанні Оформлення і ввід в експлуатацію по акту кабінетів, лабораторій, дільниць підвищеної безпеки і інших приміщень установ закладу. Відповідність кабінету вимогам Правил.	6 10 10 10
3 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 3.6 3.7 3.8	Забезпечення повітряно-теплового режиму, нормальної освітленості і гігієни Наявність паспорта на обладнання Наявність допуску до роботи у операторів Наявність паспортів на вентиляційні установки Наявність графіку планово-попереджувального ремонту вентустановок і його виконання Наявність акту СЕС по перевірці повітряно-теплового режиму Наявність акту СЕС по перевірці освітленості приміщення Наявність акту СЕС по перевірці на запиленість, загазованість. Санітарний стан приміщень, кабінетів Проведе ння паспортизації робочих місць за умовами праці з участю інструментальних замірів СЕС	10 10 10 10 10 10 10 9
4 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 4.6	Безпечна експлуатація електрообладнання Наявність електросхем для електрообладнання Наявність допуску до роботи у електрика і співробітників, працюючих на електроустановках Наявність акту перевірки контура захисного заземлення, грозозахисту, тощо Наявність акту випробування опору ізоляції електропроводки. Випробування індивідуальних захисних засобів. Наявність журналу експлуатації електроустановок і електроосвітлення	10 10 10 10 0 10
5 5.1 5.2 5.3	Пожежна безпека Наявність планів евакуації. Проведення тренувань. Наявність своєчасної зарядки вогнегасників Наявність протипожежного обладнання і інвентаря відповідно до норм	10 10 10
6 6.1 6.2 6.3 6.4 6.5 6.6	Пропаганда знань з охорони праці. Проведення та оформлення інструктажів з охорони праці з працюючими і Наявність інструкцій з охорони праці, їх відповідність умовам роботи Наявність інструкцій по охороні праці в кабінетах і підрозділах Наявність плакатів, попереджувальних написів, стенда або куточка з охорони праці Наявність кабінету охорони праці, безпеки життєдіяльності. Наявність служби охорони праці відповідно до ст.15 Закону України "Про охорону праці", "Типового положення про службу охорони праці"	10 10 10 10 0 0
7 7.1 7.2 7.3	Доде ржання трудового законодавства. Правильність накладання дисциплінарних стягнень Порядок веде ння трудових книжок, їх облік і збереження Дотримання режиму праці і відпочинку Наявність правил внутрішнього трудового розпорядку посадових інструкцій (розділу в них Охорона праці)	10 10 10 10
8 8.1 8.2	Громадський контроль Робота комісії з питань охорони праці, громадського інспектора з охорони праці, представника профспілки з питань охорони праці. Розгляд питань по охороні праці на засіданнях профспілкового комітету	10 10

Додаток С

Рисунок С.1 - План евакуації з приміщення відділення №1 ПАТ "Платинум Банк" у місті Суми