Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних показників м’яса та м’ясних продуктів
Міністерство
освіти і науки України
ОДЕСЬКА
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Факультет -
ТБММПтаЕМ
Кафедра
маркетингу та логістики
КУРСОВА
РОБОТА
з
дисципліни "Інвестування та інноваційний менеджмент"
на
тему "Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та
впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних
показників м’яса та м’ясних продуктів
Одеса
- 2014
ВСТУП
В сучасному світі одною з важливіших
є задача ефективного вкладення капіталу (інвестування) з метою його примноження
(збільшення).
Економічна природа інвестування
обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення.
Під інноваційною діяльністю
розуміється діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення
науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до
практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб
суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.
Інноваційна діяльність передбачає
створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових
і комерційних заходів, які у сукупності ведуть до створення інновації “під
ключ”, тобто повністю готової до реалізації на ринку.
Маркетингові дослідження спрямовані
на послідовне визначення: асортименту продукції та обсягу виробництва (V), цін
на продукцію (Ц) для того, що б визначити кінцеву мету виробничої діяльності -
обсяги реалізації продукції (РП) та прибуток від реалізації продукції, яку
передбачають виробляти в результаті впровадження результатів НДР (П).
Метою даної НДР є збільшення
прибутку підприємства за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію, в
результаті впровадження активованої води в технології м’ясних продуктів. Дана
тема є актуальною у наш час, бо економічна мета здійснюється без додаткового
внесення хімічних речовин (технологія є екологічною).
У даній курсовій роботі здійснюється
техніко-економічне обґрунтування ефективності впровадження результатів НДР у
виробництво.
1. РОБОЧА ГІПОТЕЗА НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
дослідження виробництво
інвестиція прибуток
Економічною метою наукової роботи є
збільшення прибутку підприємства за рахунок зниження втрат на зворотню
продукцію, в результаті впровадження активованої води в технології м’ясних
продуктів.
Для досягнення мети планується
виконати наступні дії:
Формулювання концепції дослідження;
Проведення прикладних
науково-дослідних робіт;
Експериментальні дослідження у
виробництві;
Сертифікація продукту;
Патентування.
Предметом дослідження є технологія
виробництва м’ясних продуктів із заміною водопровідної води на
електроактивовану.
Зміст науково-дослідної роботи
вивчення впливу електроактивованої води на мікробіологічний стан м’ясних
продуктів, під час зберігання.
Для виконання даної роботи необхідно
провести ряд лабораторних дослідів в лабораторних умовах кафедри ТМРтаМП і
кафедри Біохімії мікробіології і фізіології харчування (рис.1).
Рис. 1 - Схема проведення досліджень
Таблиця 1 - Перелік контролюємих
показників та методи контролю
Кількість дослідів
|
Показник, одиниці вимірювання
|
Методи дослідження
|
1 точка контролю Сировина (м'ясо)
|
2
|
МАФАнМ (контроль общего числа колоний)
|
Необхідно: зробити змив з шматочка м’яса, у
пропорції 1:10, збовтати та зробити посів на МПА. Після чого у термостат на 3
дні при t=37˚С. Далі контроль КУО.
|
2
|
Препарат відбиток
|
Необхідно: зробити відбиток м’яса на склі,
зробити окрашування по Граму, та зробити мікроскопічний дослід на якісний
аналіз мікрофлори.
|
2 точка контролю Електроактивованої води
|
2
|
Контроль на Clostridium perfringens
|
Необхідно: зробити посів на середовище
(Кітт-Тароці) та поставити в термостат при t=37˚C на 3 дні.
|
2
|
Контроль на Escherichia coli
|
Необхідно: зробити посів на середовище (Ендо)
та поставити у термостат при t=37˚C, на 3 дні.
|
2
|
Контроль на Proteus vulgaris
|
Необхідно: зробити посів на середовище ППМ та
поставити у термостат при t=37˚C на 24 години.
|
3 точка контролю Напівфабрикату (фарш набитий
в оболонку)
|
2
|
МАФАнМ (контроль общего числа колоний)
|
Необхідно: зробити змив з шматочка м’яса, у
пропорції 1:10, збовтати та зробити посів на МПА. Після чого у термостат на 3
дні при t=37˚С. Далі контроль КУО.
|
2
|
Препарат відбиток
|
Необхідно: зробити відбиток м’яса на склі,
зробити окрашування по Граму, та зробити мікроскопічний дослід на якісний
аналіз мікрофлори.
|
4 точка контролю готової продукції (ковбаса)
|
2
|
Мікробіальне обсемінення
|
Посів та докрашування по граму, 1 чашка Петрі,
поживне середовище 10 грам, термостат, колби, пробірки, піпетки, мікроскоп,
набір реактивів для докрашування по Грамму.
|
5 точка контролю (ковбаса під час зберігання)
|
8
|
Мікробіальне обсемінення
|
Посів та окрашування по граму, 10 чашок Петрі,
поживне середовище 200 грам, термостат, колби, пробірки, піпетки, мікроскоп,
набір реактивів для докрашування по Грамму.
|
Таблиця 2 - Визначення часу досліджень
№ п/п
|
Найменування операцій та точок контролю
|
Тривалість часу одного режиму або вимірювання
показника.
|
Загальна тривалість досліджень показника.
|
Контроль 1
|
1
|
МАФАнМ (контроль загального числа колоній)
|
1,5 доби
|
2
|
3 доби
|
2
|
Препарат відбиток
|
50 хв.
|
2
|
1 год. 40 хв.
|
2 точка контролю Електроактивованої води
|
3
|
Контроль на Clostridium perfringens
|
1,5 доби
|
2
|
3 доби
|
4
|
Контроль на Escherichia coli
|
1,5 доби
|
2
|
3 доби
|
5
|
Контроль на Clostridium perfringens
|
1,5 доби
|
2
|
3 доби
|
3 точка контролю Напівфабрикату (фарш набитий
в оболонку)
|
6
|
МАФАнМ (контроль общего числа колоний)
|
1,5 доби
|
2
|
3 доби
|
7
|
Препарат відбиток
|
50 хв.
|
2
|
1 год. 40 хв.
|
4 точка контролю готової продукції (ковбаса)
|
8
|
Мікробіальне обсемінення
|
1,5 доби
|
2
|
3 доби
|
5 точка контролю (ковбаса під час зберігання)
|
9
|
Мікробіальне обсемінення
|
6 діб
|
8
|
6 тижнів та 6 діб
|
Процес підготовки води
|
10
|
Електроактивація води
|
1 год. 30 хв.
|
8
|
12 год.
|
11
|
Відстоювання води
|
3 год.
|
8
|
24 год.
|
Технологічний процес виготовлення готового
продукту
|
12
|
Подрібнення
|
1 год.
|
2
|
2 год.
|
13
|
Складання фаршу
|
2
|
1 год.
|
14
|
Набивання оболонки
|
20 хв.
|
2
|
40 хв.
|
15
|
Обжарка
|
30 хв.
|
2
|
30 хв.
|
16
|
Варка
|
20 хв.
|
2
|
20 хв.
|
17
|
Охолодження
|
30 хв.
|
2
|
30 хв.
|
18
|
Зберігання
|
6 діб
|
8
|
6 тижнів та 6 діб
|
З таблиці 2 можна зробити висновок,
що на всі досліди необхідно витратити 48 діб.
Порядок впровадження у виробництві
результатів дослідження
Впровадження інноваційної технології
на ЧП «Фірма Гармаш».
Для впровадження даної інновації
технології необхідно передбачити встановлення електроактиватора води СТЭЛ-АК на
операції складання фаршу. Потужність: 120 Вт; габаритні розміри: 29 х 25 х 4
см; вага : 1,3 кг. Також планується встановити 3 ємності (для аналіту, каталіту
та їх змішування). Додаткові площі для електроактиватора та ємностей не
потрібні через їх малий розмір. Обслуговування ємностей та електроактиватора
покладається на фаршескладальника, якому планується доплата в розмірі 20% від
його зарплатні.
Очікувані економічні результати.
Зниження втрат на зворотню продукцію
на 3%.
2. МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Згідно з робочою гіпотезою, в роботі
передбачається отримання додаткового прибутку, за рахунок зниження втрат на
зворотню продукцію на 3%
Але збільшиться експлуатаційні
витрати у зв‘язку з встановленням нового обладнання.
Прибуток від зниження втрат на
зворотню продукцію визначається за формулою:
П=ΔРП-Вдод
Де ΔРП
- обсяг додаткової реалізованої продукції;
Вдод - додаткові витрати.
Обсяг реалізації продукції у
вартісному виразі (РП) визначаються множенням обсягів виробництва продукції на
ціну продукцію без ПДВ.
ΔРП=ΔV*(Ц
- Звар.)
Де Звар - залишкова вартість
продукції.
Як правило, на переробку продукції в
якої вийшов термін придатності повертається 10% ковбас, тому можна по рахувати
зміну обсягу реалізації.
Зміна обсягу реалізації продукції,
розраховується за формулою:
ΔV =Vзв*0,03
Де Vзв. - обсяг виробництва варених
ковбас на підприємстві «Гармаш».
,03 - мінімальний відсоток зменшення
витрат на зворотню продукцію
На 2014 рік обсяг виробництва
варених ковбас 140 тонн/рік.
Ц - ціна підприємства на варені
ковбаси (40,5 тис грн./т)
За проектом передбачається отримання
додаткового прибутку, за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію на 3%
Тобто
ΔV = 140*0,03=4,2 тонн/рік
Тоді:
ΔРП=
4,2*(40,5-20) = 86 тис грн./рік
Додаткові витрати
ΔВдод=Вел+
ΔАм
+ ΔВекс+Взп+Всоц+Він
Де Вел - витрати на електроенергію;
ΔАм
- амортизаційні відрахування;
ΔВекс
- експлуатаційні витрати;
Взп- фонд зарплати;
Всоц - соціальні потреби;
Він - інші витрати.
Енерговитрати розраховують, виходячи
з обсягу виробництва варених ковбас, 140 тонн/рік поділений на об’єм
виробництва в годину. (140/0,05 робочих змін = 2800 годин/рік), потужності
устаткування ( 0,12 кВт) і діючого тарифу на електроенергію (1,25 грн за
кВт/год), тобто:
Вел = 2800* 0,12 * 1,25 = 420
грн/рік
Амортизаційні відрахування
ΔАм
= Вуст* 0,2
,2- норма амортизації 20%;
Вуст - вартість електроактиватора 60
тис грн.
ΔАм
=60 * 0.2 = 12 тис грн.
ΔВекс
= ΔАм * 0,25 = 12 *
0,25 = 3 тис грн
Фонд заробітної плати складає 20%
від зарплатні фаршескладальника, яка складає 2200грн/міс, бо саме він буде
обслуговувати електроактиватор.
Взп = 2200*0,2 *12= 5280 грн/рік
Витрати на соціальні потреби
складають 38%:
Всоц = 5280 *0,38 = 2007 грн
Інші витрати складають 10% від суми
попередніх витрат:
Він = (420+12000+3000+5280+2007) *
0,1 = 2270 грн
ΔВдод
= 168+12000+3000+5280+2007 + 2270 = 24725 грн.
Тоді прибуток від втрат на переробку
зворотної продукції складає :
П = 86000 - 24725 = 61 тис грн.
3. ВИЗНАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО БЮДЖЕТУ
ТА ІНВЕСТИЦІЙ У ВИРОБНИЦТВО
Розмір інвестицій визначаємо за
формулою
І= Іін + Івир
де Іін - інноваційний бюджет
Івир - інвестиції у виробництво для
впровадження результатів НДР
Визначення інноваційного бюджету
Іін=Вкон +Цндр+ Векс + Всер + Впат
де Цндр - ціна науково-дослідної
роботи
Вкон - витрати на формування
концепції (50% від Цндр)
Векс - витрати на експериментальні
дослідження (50% від Цндр)
Всер - витрати на сертифікацію
продукції (20% від Цндр)
Впат - витрати на патентування
новації (20% від Цндр)
В основі визначення інноваційного
бюджету лежить визначення ціни НДР. А ціна НДР визначається на підставі витрат
НДР.
Ціна НДР складає
Цндр=Вндр+П+ПДВ
де Вндр - витрати на НДР
П - прибуток від НДР (20%)
ПДВ - податок додаткової вартості
(20%)
Визначення витрат на розробку НДР -
Вндр
Витрати на НДР визначаються шляхом
складання кошторису по статтях:
. Витрати на сировину;
. Витрати на допоміжні матеріали;
. Витрати на електроенергію;
. Витрати на заробітню плату;
. Витрати на соціальні заходи;
. Амортизаційні відрахування;
. Інші витрати ;
. Накладні витрати.
Витрати на сировину
Витрати на сировину визначаємо
згідно з рецептурою та зводимо до таблиці.
Таблиця 3 - Розрахунок вартості
сировини
Вид сировини
|
Шпик хребтовий
|
Свинина нежирна
|
Яловичина в/с
|
Сіль
|
Нітрит натрію
|
Всього витрат в кг
|
0,6
|
0,5
|
0,9
|
0,07
|
0,0002
|
Ціна підпр. за 1 кг сировини
|
25
|
70
|
80
|
4
|
52
|
Загальна вартість в грн.
|
15
|
35
|
72
|
0,3
|
0,0104
|
Всього
|
123
|
При визначенні витрат на сировину
враховуються також витрати на допоміжні матеріали для проведення досліджень та
вартість канцелярських товарів.
Витрати на допоміжні матеріали
Середовище МПА - 150 грн.
Вата - 10 грн
Реактиви для фарбування за грамом -
50 грн
Фізрозчин - 7 грн
Відповідно загальні витрати на
сировину та витрати для проведення дослідів складають:
+20+10+50+7+123=360 грн
Витрати на електроенергію
Витрати на електроенергію
розраховуємо з виразу
Вел.ен=Велактив+Велкопт+Вел.терм
Так як використовуємо 3
електроприлада - електроактиватор води, термостат та коптильна шафа.
Для кожного з приладів розраховуємо
витрати електроенергії з виразу
Вел.ен=∑τі*
ηі*Τі
де τ
- кількість годин роботи приладу
η - потужність
приладу кВт/год
Τ - тариф
електроенергії, 0,6 грн/кВт*год
Тоді:
Устаткування
|
Термін роботи, год
|
Потужність приладу, кВт
|
Тариф електроенергії, грн/кВт*год
|
Витрати електроенергії, Вел.ен
|
Електроактиватор
|
12
|
0,7
|
1
|
8,4
|
Коприльна шафа
|
4
|
4
|
1
|
16
|
Термостат
|
336
|
0,8
|
1
|
269
|
Разом
|
294
|
Вел.ен = 8,4+16+269 = 294 грн
Витрати на заробітну платню
Ці витрати складають усі заробітні
плати учасників НДР - керівника з технологічної кафедри, керівника з
економічної частини, студента - дослідника та лаборанта.
Розрахунки зносяться до таблиці 4.
Таблиця 4 - Розрахунок оплати праці
усіх учасників НДР
Учасник НДР
|
Місячна заробітна плата, грн
|
Тривалість роботи, міс
|
Ступінь участі, %
|
Оплата праці за НДР, грн
|
Студент-дослідник
|
1800
|
6
|
100
|
10800
|
Науковий керівник технологічної кафедри
|
4000
|
6
|
10
|
2400
|
Науковий керівник з економічної частини
|
4000
|
4
|
5
|
800
|
Лаборант
|
1800
|
2
|
10
|
360
|
Всього
|
14360
|
Всього відрахувань на соціальні потреби(38%)
|
Всього заробітня платня з відрахуваннями
|
19816,8
|
Амортизаційні відрахування
Обладнанням користуються в
лабораторії академії протягом 48 діб. Тому тривалість використання обладнання
складе приблизно 550 годин в перерахунку на цілодобове використання 48 діб.
Норма амортизації складає 20% в рік від балансової вартості працюючих
технологічних машин та механізмів і 8% амортизаційних витрат при використанні
площі.
А=Ао+Ап
де Ао - амортизаційні відрахування
на обладнання
Ап - амортизаційні відрахування на
приміщення
Ао=Цел*0,2+ Цтерм*0,2+ Цкопт*0,2
де Ао - вартість обладнання:
термостат (4500 грн.), електроактиватор (2500 грн ), коптильна шафа (5500 грн.)
Ао= 2500*0,2+4500*0,2+5500*0,2=2500
грн.
Ап=Цп*S*0,05
де Цп - ціна за 1 м2 приміщення
(13000 грн.)- площа лабораторії (40 м2)
Ап=13000*40*0,05=26 тис грн.
Виходячи з того що обладнання і лабораторія
використовується 1 місяць та 18 діб.
Ао=2500*1,6/12=334 грн.
Ап=26000*1,6/12=3467 грн.
А=334+2557=2891 грн.
Інші витрати
Інші витрати складають 10 % від суми
витрат по статтям 1-5 та розраховуються з виразу
Він=(123+360+294+19817+2891)*0,1=2349
грн.
Накладні витрати
Накладні витрати складають 20% від
суми витрат за статтями 1-5 та розраховуються за формулою.
Внакл=(123+360+294+19817+2891)*0,2=4697
грн.
Кошторис витрат на проведення НДР
зводимо в таблицю 5.
Таблиця 5 - Кошторис
Найменування статей витрат
|
Сума витрат, тис. грн
|
Сировина
|
123
|
Матеріали
|
360
|
Паливо та енергія
|
294
|
Заробітна плата (основна і додаткова)
|
14360
|
Відрахування на соціальні заходи
|
5457
|
Амортизаційні відрахування
|
2891
|
Інші витрати
|
2349
|
Накладні витрати
|
4679
|
ВСЬОГО
|
30513
|
Таким чином на проведення НДР
планується витратити за статтями витрат 30,5 тис.грн.
Ціна НДР складає
Цндр=Вндр+П+ПДВ
де Вндр - витрати на НДР (30,5 тис.
грн.)
П - прибуток від НДР (20%)
ПДВ - податок додаткової вартості
(20%)
Цндр=30,5* 1,44 = 43,9 тис. грн.
Інноваційний бюджет складає
Іін=43,8*0,5+43,8+43,8*0,5+43,8*0,2+43,8*0,2
= 105 тис грн
Визначення інвестицій для
впровадження новацій у виробництво
Івир = Іовф + Іок
де Іовф - інвестиції у основні
виробничі фонди;
Іок - додаткова сума оборотних
коштів, потрібних виробництву у зв’язку з впровадженням результатів НДР.
Іовф=Іпу
де Іпу - інвестиції для придбання
устаткування
Оскільки розробка НДР не передбачає
будівництва нових приміщень, а лише встановлення електроактиватора, то Іовф=
Іпу = 60 тис.грн
Інвестиції у оборотні кошти не
враховуються , оскільки не передбачається додаткова кількість сировини для
виробництва варених ковбас.
Іок=0
Тоді:
Івир=60+0=60 тис грн.
І=60+105=165 тис грн.
ВИСНОВКИ
Так як <=
3, можна зробити попередній висновок про доцільність проведення НДР та
ефективність впровадження її результатів у виробництві.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу “Інвестування та
інноваційний менеджмент” на тему "Техніко-економічне обґрунтування
ефективності дослідження та впровадження у виробництві(предмет дослідження по
завданню технологічної кафедри на проведення НДР)/ Укладач Л.П. Попов. - Одеса:
ОНАХТ, 2010.
.
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Інвестування та
інноваційний менеджмент» / Укладач Л.П. Попов. - Одеса: ОНАХТ, 2012.-19с.